http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/10029 2026-04-11T03:43:23Z 2026-04-11T03:43:23Z Кульбанська, І. М. Kulbanska, I. Кульбанская, И. М. Швець, М. В. Shvets, М. Швец, М. В. Марков, Ф. Ф. Markov, F. http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/10197 2022-01-20T09:25:10Z 2019-01-01T00:00:00Z

Название: Етіологія і симптоматика бактеріозів деревних рослин у насадженнях зеленої зони м. Києва Авторы: Кульбанська, І. М.; Kulbanska, I.; Кульбанская, И. М.; Швець, М. В.; Shvets, М.; Швец, М. В.; Марков, Ф. Ф.; Markov, F. Аннотация: В роботі наведено результати досліджень бактеріозів Fraxinus excelsior, Betula pendula, Aesculus hippocastanum, Quercus robur, Pinus sylvestris, Populus alba, Populus tremula, Morus alba, Ailanthus altíssima. Акцентується увага на тому, що саме фітопатогенні бактерії є надзвичайно шкідливими і беруть безпосередню участь в ослабленні та епіфітотійному відмиранні деревних рослин. Для дослідження симптоматики та етіології бактеріальних хвороб деревних рослин зеленої зони м. Києва використані спеціальні методи лісопатологічних обстежень та фітопатологічних досліджень, а також загальноприйняті в експериментальній мікробіології методи. Показано, що збудниками бактеріозів досліджуваних рослин є фітопатогенні бактерії-полібіотрофи з родів Pseudomonas, Xanthomonas, Enterobacter, Erwinia, Brenneria, Xylella, Rhizobium, Corynebacterium, Bacillus, Clostridium тощо. Наведено симптоматику та особливості патогенезу туберкульозу ясена (збудник – Pseudomonas syringe pv. savastanoi); бактеріальної водянки берези повислої (збудник – Lelliottia nimipressuralis), гіркокаштана звичайного (збудник – Pseudomonas syringae var. aesculi), дуба звичайного (збудник – Lelliottia nimipressuralis), тополі білої і тремтячої (збудник – асоціації бактерій, зокрема – Lelliottia nimipressuralis, Erwinia multivora, Erwinia cancerogena, Corynebacterium humiferum, Bacillus populi), шовковиці білої (збудник – Pseudomonas syringae pv. mori), айланта найвищого (збудник не ідентифікований); та пухлиновидний бактеріоз на сосні звичайній (збудник не ідентифікований). Наголошується на необхідності поглиблення досліджень патогенних складників аутомікробіоти, зокрема у контексті розуміння як загальнобіологічних проблем патології, так і з метою напрацювання лісозахисних заходів.; The results of studies of bacterioses Fraxinus excelsior, Betula pendula, Aesculus hippocastanum, Quercus robur, Pinus sylvestris, Populus alba, Populus tremula, Morus alba, Ailanthus altíssimaare presented. The focus is on that, phytopathogenic bacteria are extremely harmful and directly involved in the epiphytotic dieback of woody plants. To study the symptoms and etiology of bacterial diseases of woody plants in the green zone of the city of Kiev, special methods of forest pathological examinations and phytopathological studies were used, as well as methods generally accepted in experimental microbiology, in particular the selection of affected organs and tissues, isolation of micro- and microorganisms into a pure culture; checking the pathogenic properties of isolated isolates and their identification and the like. It is shown that pathogens of bacterioses of the studied plants are phytopathogenic bacteria-polybiotroph from genus Pseudomonas, Xanthomonas, Enterobacter, Erwinia, Brenneria, Xylella, Rhizobium, Corynebacterium, Bacillus, Clostridiumetc. Symptoms and features of the pathogenesis of ash tuberculosis are given (causative agent – Pseudomonas syringae pv. savastanoi); bacterial dropsy of white birch (causative agent – Lelliottia nimipressuralis), common horse chestnut (causative agent – Pseudomonas syringae var. aesculi), common oak (causative agent – Lelliottia nimipressuralis), white poplar and aspen (bacterial association, in particular Erwinia cancerogena, Corynebacterium humiferum, Bacillus populi), white mulberry (causative agent – Pseudomonas syringae pv. mori), ailanthus, (pathogen not identified); and tumor-associated bacteriosis in pine (causative agent is not identified). The need to deepen studies of pathogenic components of automicrobiota, in particular in the context of understanding both the general biological problems of pathology and the goal of developing forest protection measures, is noted.; В работе приведены результаты исследований бактериозов Fraxinus excelsior, Betula pendula, Aesculus hippocastanum, Quercus robur, Pinus sylvestris, Populus alba, Populus tremula, Morus alba, Ailanthus altíssima. Акцентируется внимание на том, что именно фитопатогенные бактерии чрезвычайно вредные и принимают непосредственное участие в ослаблении и епифитотийному отмирании древесных растений. Для исследования симптоматики и этиологии бактериальных болезней древесных растений зеленой зоны г. Киева использованы специальные методы лисопатологического обследования и фитопатологического исследования, а также общепринятые в экспериментальной микробиологии методы. Показано, что возбудителями бактериозов исследуемых растений является фитопатогенные бактерии-полибиотрофы из родов Pseudomonas, Xanthomonas, Enterobacter, Erwinia, Brenneria, Xylella, Rhizobium, Corynebacterium, Bacillus, Clostridium и др. Приведены симптоматика и особенности патогенеза туберкулеза ясеня (возбудитель - Pseudomonas syringe pv. Savastanoi) бактериальной водянки березы повислой (возбудитель - Lelliottia nimipressuralis), каштана обычного (возбудитель - Pseudomonas syringae var. aesculi), дуба обыкновенного (возбудитель - Lelliottia nimipressuralis), тополя белого и дрожащего (возбудитель - ассоциации бактерий, в частности - Lelliottia nimipressuralis, Erwinia multivora, Erwinia cancerogena, Corynebacterium humiferum, Bacillus populi), шелковицы белой (возбудитель - Pseudomonas syringae pv. mori), Айлант высочайший (возбудитель не идентифицирован) и опухолевидный бактериоз на сосне обыкновенной (возбудитель не идентифицирован). Отмечается необходимость углубления исследований патогенных составляющих аутомикробиоты, в частности в контексте понимания как общебиологических проблем патологии, так и с целью выработки лесозащитных мероприятий.

2019-01-01T00:00:00Z Алієв, Е. Б. Aliiev, E. Алиев, Э. Б. http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/10196 2022-01-20T09:24:15Z 2019-01-01T00:00:00Z

Название: Виробнича перевірка стрічкового пристрою для автоматичного фенотипування насіння соняшнику Авторы: Алієв, Е. Б.; Aliiev, E.; Алиев, Э. Б. Аннотация: При виконанні селекційно-насінницького процесу важливим є використання маркерних ознак, які слугують для встановлення приналежності рослин до певного гібриду чи сорту (запобігання фальсифікації) та дозволяють швидко відібрати велику кількість рослин на різних етапах селекції. Виходячи з цього, розробка і удосконалення техніко-технологічного забезпечення автоматичного фенотипування насіння соняшнику в структурі систем автоматизованого керування їх конструктивно-режимних параметрів є актуальною проблемою. Метою досліджень є розробка і проведення виробничої перевірки стрічкового пристрою для автоматичного фенотипування насіння соняшнику. Розроблена раціональна прецизійна технологічна лінія процесів сепарації насіннєвого матеріалу соняшнику, яка включає етапи механізованого обмолоту кошиків з-під індивідуальних ізоляторів і первинне очищення насіннєвої суміші, що здійснюється на лабораторному розсіві та малогабаритному аеродинамічному сепараторі, та подальше його калібрування за морфологічними показниками і маркерними ознаками з використання пристрою для автоматичного фенотипування насіння. Запропонований пристрій соняшнику дозволяє значно інтенсифікувати та скоротити селекційний процес та поліпшити проєктування програми схрещування. За допомогою зазначеного пристрою можна проводити біоінформативний аналіз даних, проводити оцінку їх якості, сортувати насіння у насінництві олійних культур, проводити добір за заданими ознаками на початкових етапах селекційного процесу. Розроблено стрічковий пристрій для автоматичного фенотипування насіння, який зберігає точність індивідуального вимірювання геометричних розмірів насіння соняшнику, визначення їх форми і забарвлення, що відповідає сучасним вимірювальним засобам та забезпечує низьку трудомісткість і високу технологічність реалізації процедури фенотипування (визначення, ідентифікації і сепарації) насіння як селекційного матеріалу за його морфологічними і маркерними ознаками. Подальшими дослідженнями є створення виробничого зразка стрічкового пристрою для автоматичного фенотипування насіння і його випробування.; When performing the breeding and seed production process, it is important to use marker traits that serve to establish the plant's affiliation to a particular hybrid or variety (prevent falsification) and quickly select a large number of plants at different stages of selection. Based on this, the development and improvement of technical and technological support for the automatic phenotyping test of sunflower seeds in the structure of systems for automated control of their structural and mode parameters is an urgent problem. The purpose of the research is to develop and perform a production test of a tape device for the automatic phenotyping test of sunflower seeds. A rational precision technological line of the processes of separation of sunflower seed material has been developed, which includes the stages of mechanically threshing baskets from under individual insulators and primary cleaning of the seed mixture, which is carried out on laboratory sieving and small aerodynamic separators using for automatic phenotyping test of seeds. The proposed sunflower device can significantly intensify and shorten the breeding process and improve the design of the breeding program. With the help of the specified device it is possible to carry out bioinformative analysis of the data, to carry out an assessment of their quality, to sort the seeds of oilseeds crops, to carry out the selection according to the given characteristics at the initial stages of the breeding process. A tape device for automatic phenotyping test of seeds has been developed, which preserves the accuracy of individual measurement of the geometric dimensions of sunflower seeds, determination of their shape and color, which corresponds to modern measuring tools, and provides low complexity and high technological implementation of the phenotyping test procedure (determination, identification) breeding material, its morphological and marker features.; При выполнении селекционно-семеноводческого процесса важным является использование маркерных признаков, служащих для установления принадлежности растений к определенному гибриду или сорту (предотвращение фальсификации) и позволяют быстро отобрать большое количество растений на разных этапах селекции. Исходя из этого, разработка и усовершенствование технико-технологического обеспечения автоматического фенотипирования семян подсолнечника в структуре систем управления их конструктивно-режимных параметров является актуальной проблемой. Целью исследований является разработка и проведение производственной проверки ленточного устройства автоматического фенотипирования семян подсолнечника. Разработана рациональная прецизионная технологическая линия процессов сепарации семенного материала подсолнечника, которая включает этапы механизированного обмолота корзин из-под индивидуальных изоляторов и первичную очистку семенной смеси осуществляется на лабораторном рассеве и компактном аэродинамическом сепараторе, и дальнейшей его калибровки по морфологическим показателям и маркерным признакам по использованию устройства для автоматического фенотипирования семян. Предлагаемое устройство подсолнечника позволяет значительно интенсифицировать и сократить селекционный процесс и улучшить проектирование программы скрещивания. С помощью указанного устройства можно проводить биоинформативный анализ данных, проводить оценку их качества, сортировать семена в семеноводстве масличных культур, проводить отбор по заданным признакам на начальных этапах селекционного процесса. Разработано ленточное устройство для автоматического фенотипирования семян, которое сохраняет точность индивидуального измерения геометрических размеров семян подсолнечника, определения их формы и окраски, соответствующей современным измерительным средствам и обеспечивает низкую трудоемкость и высокую технологичность реализации процедуры фенотипирования (определения, идентификации и сепарации) семян как селекционного материала по его морфологическим и маркерным признакам. Дальнейшими исследованиями является создание производственного образца ленточного устройства автоматического фенотипирования семян и его испытания.

2019-01-01T00:00:00Z Кульман, С. М. Kulman, S. Кульман, С. Н. Бойко, Л. М. Boiko, L. Бугаєнко, Я. П. Bugaenko, Ya. Бугаенко, Я. П. Загурський, Й. В. Zagursky, Yo. Загурский, И. http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/10195 2022-01-20T09:29:05Z 2019-01-01T00:00:00Z

Название: Прогнозування довговічності деревних композитів на основі прискорених випробувань Авторы: Кульман, С. М.; Kulman, S.; Кульман, С. Н.; Бойко, Л. М.; Boiko, L.; Бугаєнко, Я. П.; Bugaenko, Ya.; Бугаенко, Я. П.; Загурський, Й. В.; Zagursky, Yo.; Загурский, И. Аннотация: Випробування на довготривалу міцність і довговічність є тривалими і трудомісткими, тому постійно пропонуються нові прискорені методи випробувань. Метою даного дослідження є розробка методу прогнозування довговічності на основі даних, отриманих за стандартних короткочасних випробувань на згинальну міцність. Метод прогнозування заснований на кінетичній концепції міцності твердих тіл. Експерименти проводилися на зразках з конструкційних деревинно-стружкових плит на основі карбамидоформальдегидної смоли. Рівень значущості для межі міцності і часу до руйнування в досліджуваному діапазоні температур – від 273 до 353 °K, а для швидкості навантаження – від 0,81 до 98,25 мм/хв був менше ніж р = 0,05, що вказує на те, що вплив температури і швидкості деформації є статистично значущими. Результати показали, що температура зробила більш істотний вплив на межу міцності, ніж швидкість деформування. У той же час, їх вплив на час до руйнування практично однаковий. Дослідження підтвердили гіпотезу про нелінійні реакції деревних композитів на зовнішні термовологосилові дії. Причиною нелінійності є результат взаємодії змінних факторів між собою, проте це вимагає спеціального подальшого вивчення. Створена методика дозволяє значно скоротити час, необхідний для тестування. Наведені в роботі дані дозволяють верифікувати запропоновану математичну модель, що описує зміну довготривалої міцності композиційних матеріалів на деревних наповнювачах (деревних композитів), а також оцінити вплив зовнішніх факторів на характеристики міцності композиту у процесі виробництва і експлуатації.; Long-term strength and durability tests are long and laborious, therefore new accelerated test methods are constantly being offered. The aim of this study is to develop a method for predicting durability based on data obtained from standard short-term tests for bending strength. The forecasting method is based on the kinetic concept of the strength of solids. The experiments were carried out on samples of structural chipboards based on urea-formaldehyde resin. The significance level for the tensile strength and time to failure in the studied temperature range from 273 to 353 °K, as well as for the loading speed from 0.81 to 98.25 mm/min, was less than 0.05, which indicates that the influence temperatures and strain rates are statistically significant. The results showed that temperature had a more significant effect on the tensile strength than the strain rate. At the same time, their effect on the time to failure is almost the same. Studies have confirmed the hypothesis of a non-linear reaction of wood composites to external thermo-moisture-force effects. The reason for the nonlinearity is the result of the interaction of variable factors with each other, but this requires special further study. The created technique allows to significantly reduce the time required for testing. The data presented in the work allow us to verify the proposed mathematical model that describes the change in the long-term strength of composite materials on wood fillers (wood composites), as well as assess the influence of external factors on the strength characteristics of the composite during production and operation.; Испытания на длительную прочность и долговечность являются длительными и трудоемкими, поэтому постоянно предлагаются новые ускоренные методы испытаний. Целью данного исследования является разработка метода прогнозирования долговечности на основе данных, полученных при стандартных кратковременных испытаний на изгибную прочность. Метод прогнозирования основан на кинетической концепции прочности твердых тел. Эксперименты проводились на образцах из конструкционных древесно-стружечных плит на основе карбамидоформальдегидных смол. Уровень значимости для предела прочности и времени до разрушения в исследуемом диапазоне температур - от 273 до 353 ° K, а для скорости нагрузки - от 0,81 до 98,25 мм / мин был меньше чем р = 0,05, что указывает на то , что влияние температуры и скорости деформации являются статистически значимыми. Результаты показали, что температура сделала более существенное влияние на предел прочности, чем скорость деформирования. В то же время, их влияние на время до разрушения практически одинаково. Исследования подтвердили гипотезу о нелинейной реакции древесных композитов на внешние термовологосилови действия. Причиной нелинейности результат взаимодействия переменных факторов между собой, однако это требует специального дальнейшего изучения. Созданная методика позволяет значительно сократить время, необходимое для тестирования. Приведенные в работе данные позволяют верифицировать предложенную математическую модель, описывающую изменение длительной прочности композиционных материалов на древесных наполнителях (древесных композитов), а также оценить влияние внешних факторов на прочностные композиты в процессе производства и эксплуатации.

2019-01-01T00:00:00Z Шелудченко, Б. А. Sheludchenko, B. Кухарець, С. М. Kukharets, S. Кухарец, С. Н. Білецький, В. Р. Biletskiy, V. Билецкий, В. Р. Плужніков, О. Б. Pluzhnikov, O. Плужников, О. Б. http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/10194 2022-01-20T09:27:59Z 2019-01-01T00:00:00Z

Название: Передумови синхронізації колективного руху автотранспортних потоків на ділянках серпантину (у шпильках) автомобільних доріг Авторы: Шелудченко, Б. А.; Sheludchenko, B.; Кухарець, С. М.; Kukharets, S.; Кухарец, С. Н.; Білецький, В. Р.; Biletskiy, V.; Билецкий, В. Р.; Плужніков, О. Б.; Pluzhnikov, O.; Плужников, О. Б. Аннотация: Синхронізація колективного руху автотранспортних засобів у складі потоків на спеціальних ділянках автомобільних доріг є однією з найактуальніших проблем в умовах зростаючої інтенсивності автотранспортних потоків. Метою дослідження є підвищення рівнів безпеки транспортно-технологічних процесів на ділянках серпантину (шпильках) автодорожньої мережі шляхом синхронізації колективного руху автотранспортних засобів у трафіку. Відповідно до поставленої мети визначено такі завдання: розробити топологічну форму допоміжних кривих траси автомобільної дороги на ділянках серпантинів І-ого та ІІ-ого родів; визначити топологічні розміри мінімально допустимої відстані контуру аверсного боку деревно-чагарникової газо-пилозахисної лісосмуги до осі проїжджої частини автомобільної дороги на ділянках серпантинів. Дослідження проводилися на підставі методів аналітичної геометрії на площині та з урахуванням топологічних особливостей алгебраїчних функцій, якими описувалися траєкторії градієнтів руху потоків «широких рухомих кластерів» автотранспортних засобів. Апріорі встановлено, що відповідно до теорії трьох фаз автотранспортних потоків, яку запропоновано Б. Кернером, розсинхронізація колективного руху автотранспортних засобів у складі транспортних потоків на ділянках з особливими умовами руху призводить до порушення когерентності цих потоків. Синхронізований автотранспортний потік перетворюється на «широкий рухомий кластер автомобілів». Така розсинхронізація призводить не лише до порушення стабільності режимів транспортно-технологічного процесу, але і зумовлює зниження рівнів безпеки руху та інтенсифікацію емісії аерозолів газо-пилових викидів, які продукуються потоками автотранспортних засобів. За результатами досліджень розроблено топологічні параметри та двомірну графічну модель можливого варіанту транспортно-технологічної оптимізації автодорожньої мережі у «шпильках» серпантинів. Визначено конструкційну відстань контуру аверсного боку деревно-чагарникової газо-пилозахисної смуги до осі проїжджої частини автомобільної дороги залежно від кута повороту автодороги. Відповідно, запропонована оптимізація конструкційних параметрів автодорожньої мережі у «шпильках» серпантинів передбачає можливість синхронізації колективного руху автотранспортних засобів у складі транспортних потоків, що забезпечує стабілізацію виконання транспортно-технологічних операцій і, як наслідок, підвищує загальний рівень безпеки автотранспортного комплексу. Подальші дослідження мають бути спрямовані на забезпечення безпечних транспортно-технологічних режимів функціонування автотранспортного комплексу в умовах зростання частки автономних роботизованих безпілотних автотранспортних засобів у складі автотранспортних потоків.; Synchronization of the collective movement of vehicles in the composition of flows in special sections of motor vehicles is one of the most pressing problems in the context of increasing intensity of motor traffic. The aim of the study is to increase the levels of safety of transport and technological processes on sections of serpentine (studs) of the road network by synchronizing the collective movement of vehicles in traffic. According to the stated goal the following tasks are defined: to develop a topological form of auxiliary curves of the highway route on the sections of serpentines of the 1st and 2nd kind; determine the topological dimensions of the minimum permissible distance of the contour of the obverse side of the shrubbery gas-dust-protective forest belt to the axis of the carriageway on the serpentine sections. The researches were carried out on the basis of methods of analytical geometry on a plane and taking into account the topological features of algebraic functions, which described the trajectories of the gradients of the movement of flows of «wide moving clusters» of vehicles. It was established a priori that, according to the theory of the three phases of motor traffic, proposed by B. Kerner, the desynchronization of the collective movement of vehicles in the composition of traffic flows at sections with special traffic conditions leads to a violation of the coherence of these flows. The synchronized traffic flow is transformed into a «wide moving vehicle cluster». Such desynchronization not only breaks the stability of the modes of transport and technological process, but also causes a decrease in the levels of traffic safety and intensification of the emission of aerosols of gas-dust emissions produced by the flows of vehicles. According to the results of researches, topological parameters and a two-dimensional graphical model of a possible variant of transport and technological optimization of the road network in «studs» of serpentines were developed. The design distance of the contour of the obverse side of the wood-bush gas-dust lane to the axis of the carriageway is determined depending on the angle of turn of the highway. Accordingly, the proposed optimization of the design parameters of the road network in the "studs» of serpentines provides for the possibility of synchronization of collective traffic of vehicles in the composition of traffic flows, which provides stabilization of the implementation of transport and technological operations and, as a consequence, increases the overall level of safety of the motor complex. Further research should be aimed at ensuring the safe transport and technological modes of operation of the motor transport complex in the conditions of growth of the share of autonomous robotic unmanned vehicles in the composition of motor transport flows.; Синхронизация коллективного движения автотранспортных средств в составе потоков на специальных участках автомобильных дорог является одной из самых актуальных проблем в условиях растущей интенсивности автотранспортных потоков. Целью исследования является повышение уровня безопасности транспортно-технологических процессов на участках серпантина (шпильках) автодорожной сети путем синхронизации коллективного движения автотранспортных средств в трафике. Согласно поставленной цели определены следующие задачи: разработать топологическую форму вспомогательных кривых трассы автомобильной дороги на участках серпантинов I-ого и II-го родов; определить топологические размеры минимально допустимого расстояния контура аверсной стороны древесно-кустарниковой газо-пылезащитной лесополосы к оси проезжей части автомобильной дороги на участках серпантинов. Исследования проводились на основании методов аналитической геометрии на плоскости и с учетом топологических особенностей алгебраических функций, которыми описывались траектории градиентов движения потоков «широких подвижных кластеров» автотранспортных средств. Априори установлено, что согласно теории трех фаз автотранспортных потоков, предложенной Б. Кернером, рассинхронизация коллективного движения автотранспортных средств в составе транспортных потоков на участках с особыми условиями движения приводит к нарушению когерентности этих потоков. Синхронизирован автотранспортный поток превращается в «широкий подвижный кластер автомобилей». Такая рассинхронизация приводит не только к нарушению стабильности режимов транспортно-технологического процесса, но и приводит к снижению уровней безопасности движения и интенсификацию эмиссии аэрозолей газо-пылевых выбросов, продуцируемых потоками автотранспортных средств. По результатам исследований разработаны топологические параметры и двухмерную графическую модель возможного варианта транспортно-технологической оптимизации автодорожной сети в «шпильках» серпантинов. Определено конструкционное расстояние контура аверсной стороны древесно-кустарниковой газо-пылезащитной полосы к оси проезжей части автомобильной дороги в зависимости от угла поворота автодороги. Соответственно, предложенная оптимизация конструктивных параметров автодорожной сети в «шпильках» серпантинов предусматривает возможность синхронизации коллективного движения автотранспортных средств в составе транспортных потоков, обеспечивает стабилизацию выполнения транспортно-технологических операций и, как следствие, повышает общий уровень безопасности автотранспортного комплекса. Дальнейшие исследования должна быть направлена на обеспечение безопасных транспортно-технологических режимов функционирования автотранспортного комплекса в условиях роста доли автономных роботизированных беспилотных автотранспортных средств в составе автотранспортных потоков.

2019-01-01T00:00:00Z Лихочвор, В. В. Lykhоchvor, V. Лыхочвор, В. В. Андрушко, М. О. Andrushko, M. http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/10193 2022-01-20T09:33:19Z 2019-01-01T00:00:00Z

Название: Урожайність гороху сорту Мадонна залежно від норми висіву Авторы: Лихочвор, В. В.; Lykhоchvor, V.; Лыхочвор, В. В.; Андрушко, М. О.; Andrushko, M. Аннотация: В умовах достатнього зволоження західного Лісостепу важливо встановити оптимальні норми висіву насіння гороху, які коливаються в значному інтервалі – від 0,6 до 1,8 млн/га. З цією метою на дослідному полі Львівського національного аграрного університету на темно-сірому опідзоленому легкосуглинковому ґрунті було проведено польові дослідження з вивчення наступних норм висіву: 0,9; 1,0; 1,1; 1,2; 1,3; 1,4 млн/га. Польова схожість була найвищою за найменших норм висіву 0,9 та 1,0 млн/га, де становила 81 та 82 %. Із збільшенням норми висіву польова схожість закономірно знижувалась і найменшою виявилася за найбільшої норми висіву 1,4 млн/га – 74 %. Густота рослин у фазі сходів була значно більшою на варіантах з вищими нормами висіву. Так, на варіанті з нормою висіву 0,9 млн/га вона найменша – 73 рослини/м2, а найбільша за норми висіву 1,4 млн/га – 103 шт./м2. Густота рослин гороху перед збиранням теж збільшувалася на варіантах з вищою нормою висіву. При висіві 0,9 млн/га вона становила 70 шт./м2, а за максимальної норми висіву зросла до 90 шт./м2, або на 20 шт./м2. Краще рослини збереглися до збирання за менших норм висіву насіння. На варіанті з висівом 0,9 млн/га виживання рослин було найвищим – 95,8 %, а за найвищої норми висіву 1,4 млн/га становило 87,4 %, що на 8,4 % менше, ніж за норми висіву 0,9 млн/га. Вищу врожайність сорту Мадонна (6,87 т/га) одержано у перший рік досліджень внаслідок кращих гідротермічних умов. У 2018 році вона знизилася до 6,25 т/га, або на 0,62 т/га, а в 2019 році була найменшою – 6,00 т/га, що нижче на 0,87 т/га, порівняно з 2017 роком. Зменшення врожайності у 2018 році пояснюється меншою кількістю опадів у квітні (-18мм від середньобагаторічної норми) та травні (-18 мм) і надмірним зволоженням у червні (+69 мм) та липні (+35 мм). У 2019 році зниження врожайності спричинено перезволоженням у травні (+92 мм). У сорту Мадонна за норми висіву 0,9 млн/га урожайність становила 6,34 т/га. При підвищенні норми висіву до 1,0 та 1,1 млн/га урожайність зросла і була найвищою, відповідно, 6,52 та 6,55 т/га. Подальше збільшення норми висіву до 1,2; 1,3 та 1,4 млн/га призводило до закономірного зменшення врожайності. Отже, є необхідність подальшого проведення досліджень з оптимізації норм висіву нових сортів гороху з врахуванням особливостей їх живлення в умовах західного Лісостепу.; In the conditions of sufficient moistening of the western Forest-steppe, it is important to establish optimal sowing rates for pea seeds, which are fluctuated over a large interval – from 0.6 to 1.8 million/ha. For this purpose, field studies were conducted on the experimental field of Lviv National Agrarian University on dark gray podzolized light loam soil, in which were studied the following sowing rates: 0.9; 1.0; 1.1; 1,2; 1.3; 1.4 million/ha. Field germination was the highest with the lowest sowing rates of 0.9 and 1.0 million/ha, accounting for 81 % and 82 %, respectively. As the sowing rate increased, field germination naturally decreased and was the smallest with the highest sowing rate of 1.4 million/ha – 74 %. The density of the plants in the germination phase was much higher than the higher sowing rates. Thus, in the variant with a sowing rate of 0.9 million/ha, it is the smallest – 73 plants/m2, and the largest at a sowing rate of 1.4 million/ha –103 pieces/m2. The density of pea plants before harvesting also increased on higher sowing variants. During sowing of 0.9 million/ha, it was 70 pieces/m2, and at maximum sowing rate it increased to 90 pieces/m2, or by 20 pieces/m2. Preferably, the plants are preserved until harvest at lower sowing rates. In the variant with sowing of 0.9 million/ha the plant survival was the highest – 95.8 %, and at the highest sowing rate 1.4 million/ha it was 87.4 %, which is 8.4% less than at the sowing rate 0.9 million/ha. Higher yields of the Madonna variety (6.87 t/ha) were obtained in the first year of research due to better hydrothermal conditions. In 2018 it decreased to 6.25 t/ha, or 0.62 t/ha, and in 2019 it was the lowest – 6.00 t/ha, which is lower by 0.87 t/ha compared to 2017. The decrease of yields in 2018 is due to lower rainfall in April (-18mm from the annual average) and May (-18mm) and excess moisture in June (+69mm) and July (+35mm). In 2019, the decrease of yield was caused by a waterlogging in May (+92 mm). The yield of Madonna variety at the sowing rate of 0.9 million/ha was 6.34 t/ha. As the sowing rate increased to 1.0 and 1.1 million/ha, the yield increased and was the highest, 6.52 and 6.55 t/ha, respectively. Further increase in sowing rate to 1.2; 1.3 and 1.4 million/ha resulted in a regular decrease of the yield. Therefore, there is a need for further studies to optimize the sowing rates of new varieties of peas, taking into account their nutritional characteristics in the western Forest-steppe.; В условиях достаточного увлажнения западной Лесостепи важно установить оптимальные нормы высева семян гороха, которые колеблются в значительном интервале – от 0,6 до 1,8 млн/га. С этой целью на опытном поле Львовского национального аграрного университета на темно-серой оподзоленной легкосуглинковой почве были проведены полевые исследования по изучению следующих норм высева: 0,9; 1,0; 1,1; 1,2; 1,3; 1,4 млн/га. Полевая всхожесть была самой высокой за малейших норм высева 0,9 и 1,0 млн/га, где составляла 81 и 82 %. С увеличением нормы высева полевая всхожесть закономерно снижалась и наименьшей оказалась при наибольшей норме высева 1,4 млн/га – 74 %. Густота растений в фазе всходов была значительно больше на вариантах с более высокими нормами высева. Так, на варианте с нормой высева 0,9 млн/га она наименьшая - 73 растения/м2, а самая большая нормы высева 1,4 млн/га – 103 шт./м2. Густота растений гороха перед уборкой тоже увеличивалась на вариантах с высшей нормой высева. При посеве 0,9 млн/га она составила 70 шт./м2, а при максимальной норме высева возросла до 90 шт./м2, или на 20 шт./м2. Лучше растения сохранились до уборки при меньших норм высева семян. На варианте с высевом 0,9 млн/га выживаемость растений было высоким – 95,8 %, а при высокой норме высева 1,4 млн/га составил 87,4 %, что на 8,4 % меньше, чем при норме высева 0,9 млн/га. Высшую урожайность сорта Мадонна (6,87 т/га) получено в первый год исследований в результате лучших гидротермических условий. В 2018 году она снизилась до 6,25 т/га, или на 0,62 т/га, а в 2019 году была наименьшей – 6,00 т/га, что ниже на 0,87 т/га, по сравнению с 2017 годом. Уменьшение урожайности в 2018 году объясняется меньшим количеством осадков в апреле (-18 мм от среднемногогодовой нормы) и мае (-18 мм) и избыточным увлажнением в июне (+69 мм) и июле (+35 мм). В 2019 году снижение урожайности вызвано переувлажнением в мае (+92 мм). У сорта Мадонна при норме высева 0,9 млн/га урожайность составила 6,34 т/га. При повышении нормы высева до 1,0 и 1,1 млн/га урожайность возросла и была наивысшей, соответственно, 6,52 и 6,55 т/га. Дальнейшее увеличение нормы высева до 1,2; 1,3 и 1,4 млн/га приводило к закономерному уменьшению урожайности. Следовательно, есть необходимость дальнейшего проведения исследований по оптимизации норм высева новых сортов гороха с учетом особенностей их питания в условиях западной Лесостепи.

2019-01-01T00:00:00Z Овезмирадова, О. Б. Ovezmuradova, O. Карась, І. Ф. Karas, I. Карась, И. Ф. Купчинський, А. П. Kupchunskiy, A. Купчинский, А. П. Голійчук, К. Ю. Goliychuk, K. Голийчук, К. Ю. http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/10192 2022-01-20T09:30:10Z 2019-01-01T00:00:00Z

Название: Продуктивність зернових та силосних гібридів кукурудзи в умовах Полісся Авторы: Овезмирадова, О. Б.; Ovezmuradova, O.; Карась, І. Ф.; Karas, I.; Карась, И. Ф.; Купчинський, А. П.; Kupchunskiy, A.; Купчинский, А. П.; Голійчук, К. Ю.; Goliychuk, K.; Голийчук, К. Ю. Аннотация: Кукурудза є однією зі стратегічних культур у світовому виробництві зерна. Збільшенню врожайності цієї культури сприяє використання гібридів, що мають високу пластичність до агрокліматичних умов вирощування. Метою досліджень була оцінка показників продуктивності зернових та силосних гібридів кукурудзи за умов вирощування в зоні Полісся. При проведенні досліджень користувалися наступними методами: аналізу – при вивченні причинно-наслідкових зв’язків процесів, що досліджувалися; порівняння – для проведення детального аналізу експериментальних даних; синтезу – при узагальненні результатів досліджень, формулюванні висновків; польовим – закладання дослідних ділянок, проведення обліків; статистичним – при обробці отриманих даних та визначення їх достовірності. В статті проаналізовано показники врожайності гібридів кукурудзи зернового використання, середньостиглої групи з напівзубоподібним (ЕХРМ 014, ЕХРН 003, ЕХРМ 021) та зубоподібним (ЕХРН 002, ЕХРМ 013, ЕХРМ 015) типом зерна, а також силосні гібриди середньостиглої (S 3825, S 3909) та середньопізньої груп (S 4210) із зубоподібним (S 4210) та напівзубоподібним (S 3825, S 3909) зерном. За енергією росту, відношенням до температури та вологи досліджувані зернові та силосні гібриди кукурудзи відповідають ґрунтово-кліматичним умовам зони Полісся. Проведено оцінку гібридів за середньою кількістю рядів у качані, середньою кількістю зерен у ряді, середньою кількістю зерен у качані, масою 1000 насінин, урожайністю. При вирощуванні в умовах Полісся найкращими показниками продуктивності характеризувались зерновий середньостиглий напівзубоподібний гібрид ЕХРМ 021, зерновий зубоподібний гібрид ЕХРМ 015 та силосний середньопізній зубоподібний гібрид S 4210. Подальші дослідження будуть спрямовані на оцінку стійкості даних гібридів до найбільш поширених хвороб в агроекологічних умовах зони Полісся.; Maize is one of the strategic crops in the world grain production. Increasing the yield of this crop is facilitated by the use of hybrids with high plasticity to agroclimatic growing conditions. The purpose of the research was to evaluate the productivity of corn and silage maize hybrids under growing conditions in the Polissya region. The following methods were used in the research: analysis – in the study of cause and effect relationships of the processes under study; comparison – for detailed analysis of experimental data; synthesis – in the generalization of research results, formulation of conclusions; field – laying of research sites, accounting; statistical – when processing the received data and determining their accuracy. In the article the yield indicators of maize hybrids of grain use, mid-ripe group with semi-toothlike (EXRM 014, EXRN 003, EXRM 021) and toothlike (EXRN 002, EXRM 013, EXRM 015) grain type, and silage hybrids of medium-ripening (S 3825, S 3909) and mid-late groups (S 4210) with toothed (S 4210) and semi-toothed (S 3825, S 3909) grain. In terms of growth energy, temperature and humidity, the studied corn and silage hybrids of maize correspond to the soil and climatic conditions of the Polissya region. Hybrids were evaluated by the average number of rows in a cob, the average number of grains in a row, the average number of grains in a cob, weight 1000 seeds, and yield. When grown in Polissya conditions, the best performance indicators were characterized by grain middle-ripening semi-toothy hybrid EXPM 021, grain tooth-like hybrid EXPM 015 and silo middle-late tooth-shaped hybrid S 4210. Further studies will be aimed at assessing the resilience of these hybrids to the most common diseases in the agro-ecological conditions of the Polissya area.; Кукуруза является одной из стратегических культур в мировом производстве зерна. Увеличению урожайности этой культуры способствует использование гибридов, имеющих высокую пластичность в агроклиматических условий выращивания. Целью исследований была оценка показателей производительности зерновых и силосных гибридов кукурузы в условиях выращивания в зоне Полесья. При проведении исследований пользовались следующими методами: анализа - при изучении причинно-следственных связей процессов, исследовались; сравнения - для проведения детального анализа экспериментальных данных; синтеза - при обобщении результатов исследований, формулировке выводов; полевым - закладка опытных участков, проведение учетов; статистическим - при обработке полученных данных и определения их подлинности. В статье проанализированы показатели урожайности гибридов кукурузы зернового использования, среднеспелого группы по напивзубоподибним (ЕХРМ 014, ЕХРН 003, ЕХРМ 021) и зубоподобное (ЕХРН 002, ЕХРМ 013, ЕХРМ 015) типом зерна, а также силосные гибриды среднеспелого (S 3825, S 3909 ) и среднепоздней групп (S 4210) с зубчатыми (S 4210) и напивзубоподибним (S 3825, S 3909) зерном. По энергии роста, отношением к температуры и влажности исследуемые зерновые и силосные гибриды кукурузы соответствуют почвенно-климатическим условиям зоны Полесья. Проведена оценка гибридов по средним количеством рядов в вилке, средним количеством зерен в ряду, средним количеством зерен в вилке, массой 1000 семян, урожайностью. При выращивании в условиях Полесья лучшими показателями производительности характеризовались зерновой среднеспелый напивзубоподибний гибрид ЕХРМ 021, зерновой зубовидный гибрид ЕХРМ 015 и силосный среднепоздний зубовидный гибрид S 4210. Дальнейшие исследования будут направлены на оценку устойчивости данных гибридов к наиболее распространенным болезням в агроэкологических условиях зоны Полесья.

2019-01-01T00:00:00Z Сачук, Р. М. Sachuk, R. Стравський, Я. С. Stravsky, Ya. Стравский, Я. С. Жигалюк, С. В. Zhyhalyuk, S. Кацараба, О. А. Katsaraba, O. Мандигр, Ю. М. Mandyhra, Yu. http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/10191 2022-01-20T09:34:37Z 2019-01-01T00:00:00Z

Название: Якість і безпека кормів для корів у період сухостою та отелу в системі акушерської диспансеризації Авторы: Сачук, Р. М.; Sachuk, R.; Стравський, Я. С.; Stravsky, Ya.; Стравский, Я. С.; Жигалюк, С. В.; Zhyhalyuk, S.; Кацараба, О. А.; Katsaraba, O.; Мандигр, Ю. М.; Mandyhra, Yu. Аннотация: У ФГ «Мрія» Рівненської області розпочато діагностичний етап акушерської диспансеризації, проведено моніторинг захворюваності корів. Метою подальших досліджень стало визначення: відповідності кормів показника якості та безпеки щодо загальної токсичності; загальної контамінації та видового складу мікроскопічних грибів; наявності мікотоксинів; вмісту неорганічних елементів; вмісту нітратів і нітритів. Також досліджували поживну цінність кормів. У роботі використано токсикологічні, мікологічні, зоотехнічні та статистичні методи досліджень. За біопробою на білих мишах встановлено, що макуха соняшникова – токсична та не може бути використана для годівлі корів. Згідно з мікологічними дослідженнями силосу кукурудзяного, комбікорму, макухи соняшникової, соломи встановлений високий вміст токсикоутворюючих видів родів Aspergillus, Cladosporium, Rhizopus spp. Ступінь контамінації ними значно перевищує максимально допустимі рівні. За невідповідністю показників не рекомендується застосовувати цей корм для годівлі тільних і лактуючих тварин. Контамінації кормової сировини господарства Афлатоксином В1, зераленоном, стеригматоцистіном та патуліном не виявлено. За результатами досліджень вмісту неорганічних елементів комбікорму та макухи соняшникової встановлено перевищення максимально допустимих рівнів Ферумом і Нікельом, тоді як за Селеном, Кобальтом, Купрумом у досліджуваних пробах виявлена нестача. За результатами хімічних досліджень кормів встановлено невідповідність силосу кукурудзяного його нормативним показником 3-ого класу через підвищений вміст клітковини у сухій речовині на 25,0 %, що обумовило зниження обмінної енергії та кормових одиниць на 4,5 % та 13,0 %, відповідно, що значно погіршує його якість. У макусі соняшниковій відносно нормативних значень підвищені вологість на 7,1 %, частка сирої клітковини на 17,5 %, а також знижений вміст сирого протеїну на 21,0 %, однак це не вплинуло негативно на рівень обмінної енергії. У комбікормі відносно нормативних значень знижений рівень сирого протеїну на 7,2 %, інші визначені показники знаходяться в межах референтного рівня. Розроблені заходи дозволили знизити токсичність макухи соняшникової, провести знезараження контамінованих мікроміцетами кормів і відкоригувати раціон за показниками максимально допустимих рівнів.; In farm «Mriya» of the Rivne region, obstetric and gynecological dispensaries of cows during lactation and dry period were conducted. The purpose of the first stage of clinical examination was to determine the nutritional value of feeds for their compliance with quality and safety indicators. The research of fodder was conducted for the purpose of determining the presence of mycotoxins, general contamination and the species composition of microscopic fungi, the content of nitrates and nitrites and macro-trace elements. The toxicological, mycological, zootechnical and statistical methods of research are used in this work. The bio test on white mice has found that sunflower oil is toxic and can not be used for feeding cows. The micronutrient studies of corn silage, mixed fodder, sunflower oil, straw have established high levels of toxic generative species of Aspergillus, Cladosporium, and Rhizopus spp. Their degree of contamination far exceeds the maximum allowable levels. Due to the inconsistency of these indicators, it is not recommended to use such feed for cows during lactation and lactation. Contamination of feed raw materials Aflatoxin B1, zerralenom, sterigmatocysteine and patulin was not detected. According to the results of studies on the content of inorganic elements of mixed fodder and sunflower oil, excessive maximum levels of Ferum and Nickel were set against the backdrop of Selenium, Cobalt, and Kuprum deficiencies. According to the results of chemical research of forages, the non-conformity of corn silo with its normative index of 3rd class due to high content of fiber in dry matter by 25,0 %, which caused the decrease of exchange energy and feed units by 4,5 % and 13,0 % respectively, which greatly impairs its quality. In sunflower seed oil, the moisture content increased by 7,1 %, the percentage of crude fiber by 17,5 %, and the lower content of crude protein by 21,0 %, but did not have a negative effect on the level of exchange energy. In the mixed fodder relative to the normative values, the level of crude protein is reduced by 7,2 %, while other determined indicators are within the reference level. The developed measures allowed to reduce the toxicity of sunflower oil, to decontaminate contaminated micronutrient feeds and to adjust the diet on the basis of indicators of maximum permissible levels of safety.; В ФГ «Мечта» Ровенской области начато диагностический этап акушерской диспансеризации, проведен мониторинг заболеваемости коров. Целью дальнейших исследований стало определение: соответствия кормов показателя качества и безопасности по общей токсичности; общей контаминации и видового состава микроскопических грибов; наличии микотоксинов; содержания неорганических элементов; содержания нитратов и нитритов. Также исследовали питательную ценность кормов. В работе использованы токсикологические, микологические, зоотехнические и статистические методы исследований. По биопробы на белых мышах установлено, что жмых подсолнечника - токсичное и не может быть использована для кормления коров. Согласно Микологическое исследование силоса кукурузного, комбикорма, жмыха подсолнечного, соломы установлен высокое содержание токсикоутворюючих видов родов Aspergillus, Cladosporium, Rhizopus spp. Степень загрязнения ими значительно превышает максимально допустимые уровни. По несоответствию показателей не рекомендуется применять этот корм для кормления тельных и лактирующих животных. Контаминации кормового сырья хозяйства афлатоксина В1, зераленон, стеригматоцистином и патулином не обнаружено. По результатам исследований содержания неорганических элементов комбикорма и жмыха подсолнечного установлено превышение максимально допустимых уровней Железо и Никельом, тогда как за селен, кобальт, медь в исследуемых пробах обнаружена недостача. По результатам химических исследований кормов установлено несоответствие силоса кукурузного его нормативным показателем 3-го класса за повышенного содержания клетчатки в сухом веществе на 25,0%, что обусловило снижение обменной энергии и кормовых единиц на 4,5% и 13,0%, соответственно, что значительно ухудшает его качество. В жмыхе подсолнечном относительно нормативных значений повышенные влажность на 7,1%, доля сырой клетчатки на 17,5%, а также пониженное содержание сырого протеина на 21,0%, однако это не повлияло негативно на уровень обменной энергии. В комбикорме относительно нормативных значений снижен уровень сырого протеина на 7,2%, другие определенные показатели находятся в пределах референтного уровня. Разработанные мероприятия позволили снизить токсичность жмыха подсолнечного, провести обеззараживание контаминированных микромицетами кормов и откорректировать рацион по показателям максимально допустимых уровней.

2019-01-01T00:00:00Z Горальська, І. Ю. Horalska, I. Горальская, И. Ю. Ковальчук, О. М. Kovalchuk, O. Ковальчук, О. Н. Дубова, О. А. Dubova, O. http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/10190 2022-01-20T09:26:20Z 2019-01-01T00:00:00Z

Название: Морфо-біохімічний склад крові клінічно здорових котів Авторы: Горальська, І. Ю.; Horalska, I.; Горальская, И. Ю.; Ковальчук, О. М.; Kovalchuk, O.; Ковальчук, О. Н.; Дубова, О. А.; Dubova, O. Аннотация: Для правильної, повноцінної та достовірної діагностики захворювань тварин необхідні знання фізіологічних показників стану їх організму, які є дискусійними. Зважаючи, що кров є діагностичним тестом захворювань різного ґенезу, актуальним було вивчення цих та інших показників крові у котів з використанням принципів та методів диспансеризації для тварин. У роботі за результатами проведених лабораторних досліджень крові клінічно здорових котів, було встановлено, що кількість еритроцитів перебувала в межах від 6,9 до 9,5 Т/л. Така відносно велика кількість еритроцитів у котів очевидно зумовлена їх малим розміром 4–6 мкм у діаметрі, що підтверджувалося мікроцитозом, який можна вважати фізіологічним для цього виду тварин. Значення вмісту гемоглобіну у котів перебував в середньому 156,9±13,8 г/л. Кількість лейкоцитів у крові дослідних котів становила в середньому 13,6±2,9 Г/л, в межах 9,6–15,8 Г/л. Функціональний стан печінки у котів характеризував вміст загального білка сироватці крові, що становив 71,2±4,37 г/л. Доповнювали інформацію значення альбумінів, що є фактором забезпечення транспорту білірубіну, гормонів, металів, вітамінів, метаболізму ліпідів тощо, який становив 43,6±2,68 %, і проявлялося стабільністю цієї системи. Особливістю будови та функціонування гепатобіліарної системи у здорових котів є той факт, що білірубін сироватки крові, знаходиться в межах 0,7–4,9 мкмоль/л. Визначення активності ГГТП, ферменту, який розміщений на самій поверхні клітин жовчовивідних шляхів, необхідно виконувати для з’ясування походження гіпербілірубінемії та локалізації патологічного процесу в печінці. При цьому, слід враховувати, що рівень фізіологічних меж активності цього ферменту у здорових котів становить 1,58±0,042 Од/л. Ферменти АЛТ та АСТ, що беруть участь в обміні амінокислот, у сироватці крові котів представлені середніми значеннями активності АЛТ – 16,8±0,84 Од/л та АСТ 19,8±1,16 Од/л, відповідно. Визначення концентрації глюкози в крові у котів є головним тестом, який відображає стан вуглеводного обміну, що у тварин дослідної групи становив 4,03±0,85 ммоль /л, в межах від 3,3 до 4,9 ммоль/л. Стан підшлункової залози характеризує активність в сироватці крові ферменту α-амілази, значення якої у котів знаходилося в межах 500–1950 Од/л. Функціональний стан нирок слід характеризувати за показниками вмісту в сироватці крові котів кретиніну та сечовини, які у здорових котів в середньому становлять креатиніну 121,8±13,6 мкмоль/л та сечовини 8,2±1,3 ммоль/л, відповідно.; For the correct, complete and accurate diagnosis of animal diseases requires knowledge of the physiological indicators of the state of their body, which are debatable. Considering that blood is a diagnostic test of diseases of different genesis, it was relevant to study these and other blood parameters in cats using the principles and methods of animal examination. Laboratory tests of blood of clinically healthy cats revealed that the number of red blood cells ranged from 6.9 to 9.5 T/l. Such a relatively large number of erythrocytes in cats is apparently due to their small size of 4–6 microns in diameter, which was confirmed by microcytosis, which can be considered physiological for this species of animal. The values of hemoglobin content in cats was on average 156.9 ± 13.8 g/l. The number of leukocytes in the blood of experimental cats averaged 13.6 ± 2.9 G/l, within 9.6 – 15.8 G/l. The functional state of the liver in cats was characterized by a total serum protein content of 71.2 ± 4.37 g/l. The value of albumin, which is a factor in ensuring the transport of bilirubin, hormones, metals, vitamins, lipid metabolism, etc., which was 43.6 ± 2.68 %, was supplemented by the stability of this system. A feature of the structure and functioning of the hepatobiliary system in healthy cats is the fact that serum bilirubin is in the range of 0.7–4.9 μmol/l. The activity of GGTP, an enzyme located on the surface of the bile duct cells, must be determined to determine the origin of hyperbilirubinemia and localization of the pathological process in the liver. It should be noted that the level of physiological limits of activity of this enzyme in healthy cats is 1,58 ± 0,042 U/l. The ALT and AST enzymes involved in the exchange of amino acids in the serum of cats are represented by the average values of ALT activity – 16.8 ± 0.84 U/l and AST 19.8 ± 1.16 U/l, respectively. Determination of blood glucose in cats is the main test that reflects the carbohydrate metabolism, which in the animals of the experimental group was 4.03 ± 0.85 mmol/l, ranging from 3.3 to 4.9 mmol/l. The state of the pancreas is characterized by activity in the serum of the enzyme α-amylase, the value of which in cats was in the range of 500–1950 U/l. The functional state of the kidneys should be characterized by the serum content of cats of creatinine and urea, which in healthy cats averages of creatinine 121.8 ± 13.6 μmol/l and urea 8.2 ± 1.3 mmol/l, respectively.; Для правильной, полноценной и достоверной диагностики заболеваний животных необходимы знания физиологических показателей состояния их организма, которые являются дискуссионными. Учитывая, что кровь является диагностическим тестом заболеваний различного генеза, актуальным было изучение этих и других показателей крови у котов с использованием принципов и методов диспансеризации для животных. В работе по результатам проведенных лабораторных исследований крови клинически здоровых кошек, было установлено, что количество эритроцитов находилась в пределах от 6,9 до 9,5 Т/л. Такое относительно большое количество эритроцитов у котов очевидно обусловлена их малым размером 4-6 мкм в диаметре, подтверждалось микроцитозом, который можно считать физиологическим для этого вида животных. Показатели содержания гемоглобина у котов находятся в среднем 156,9 ± 13,8 г/л. Количество лейкоцитов в крови опытных котов составляла в среднем 13,6 ± 2,9 г/л, в пределах 9,6-15,8 г/л. Функциональное состояние печени у кошек характеризовало содержание общего белка сыворотки крови, который составил 71,2 ± 4,37 г/л. Дополняли информацию показатели альбуминов, что являются фактором обеспечения транспорта билирубина, гормонов, металлов, витаминов, метаболизма липидов и т.д., который составил 43,6 ± 2,68%, и проявлялся стабильностью этой системы. Особенностью строения и функционирования пищеварительной системы у здоровых кошек является тот факт, что билирубин сыворотки крови, находится в пределах 0,7-4,9 мкмоль/л. Определение активности ГГТП, фермента, который расположен на самой поверхности клеток желчевыводящих путей, необходимо выполнять для выяснения происхождения гипербилирубинемии и локализации патологического процесса в печени. При этом следует учитывать, что уровень физиологических пределов активности этого фермента у здоровых кошек составляет 1,58 ± 0,042 Ед / л. Ферменты АЛТ и АСТ, участвующих в обмене аминокислот в сыворотке крови кошек представлены средними значениями активности АЛТ - 16,8 ± 0,84 Ед/л и АСТ 19,8 ± 1,16 Ед/л, соответственно. Определение концентрации глюкозы в крови у котов является главным тестом, который отражает состояние углеводного обмена, что у животных опытной группы составил 4,03 ± 0,85 ммоль/л, в пределах от 3,3 до 4,9 ммоль/л. Состояние поджелудочной железы характеризует активность в сыворотке крови фермента α-амилазы, значение которой у котов находилось в пределах 500-1950 Ед/л. Функциональное состояние почек следует характеризовать по показателям содержания в сыворотке крови кошек креатинина и мочевины, которые у здоровых котов в среднем составляют креатинина 121,8 ± 13,6 мкмоль/л и мочевины 8,2 ± 1,3 ммоль/л, соответственно.

2019-01-01T00:00:00Z Мосієнко, О. В. Mosienko, O. Мосиенко, О. В. http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/10189 2022-01-20T09:23:22Z 2019-01-01T00:00:00Z

Название: Аналіз стану та розвитку системи управління персоналом сільськогосподарських підприємств Житомирської області Авторы: Мосієнко, О. В.; Mosienko, O.; Мосиенко, О. В. Аннотация: Важливим чинником розвитку сільськогосподарського виробництва є його забезпечення трудовими ресурсами, адже єство більшості процесів, у тому числі і економічних, полягає у праці людей. Саме тому важливим є аналіз стану системи управління персоналом сільськогосподарських підприємств регіону, який дозволить виявити проблеми та охарактеризувати фактори, що впливають на розвиток сільськогосподарського виробництва на Житомирщині. Метою дослідження є аналіз стану системи управління персоналом сільськогосподарських підприємств в Житомирській області, що передбачає аналіз стану трудового потенціалу та специфіки регіонального ринку праці. Основними завданнями дослідження є наступні: аналіз забезпечення сільських територій регіону трудовими ресурсами; характеристика вікового та якісного складу працюючих у сільському господарстві; визначення соціально-психологічних параметрів системи управління персоналом сільськогосподарських підприємств Житомирщини, а саме, рівня мотивації праці та наявності стимулів, що здатні її збільшити. У процесі дослідження були використані такі методи: системний, що застосовується при вивченні складових компонентів системи управління персоналом; метод порівнянь, який дає можливість порівняти діючу систему управління персоналом з її нормативним станом або станом у минулому періоді; динамічний, що використовується при дослідженні кількісних показників, що характеризують систему управління персоналом; параметричний метод – для встановлення функціональних залежностей між параметрами системи управління персоналом та виявлення ступеня їх відповідності. У процесі дослідження були виявлені не лише економічні проблеми, такі як податкове навантаження, недосконала кредитна політика, слабке фінансування державних програм аграрного розвитку, а й демографічні, соціальні та кадрові. Означені проблеми доводять, що у подальшому зусилля в області стійкого функціонування сільськогосподарських підприємств Житомирщини повинні бути спрямовані на таке: створення стійкої мотивації персоналу, що формується ціннісними орієнтаціями на командну роботу колективу; формування плідної взаємодії керівництва та персоналу, через постійний зворотній інформаційний зв'язок у процесі праці; вдосконалення організаційних структур управління, через впровадження інноваційних ефективних систем, в тому числі з використанням рефлексивного управління.; An important factor in the development of agricultural production is its provision of labor resources, because the essence of most processes, including economic processes, lies in the work of people. That is why it is important to analyze the state of the personnel management system of agricultural enterprises in the region, which will identify the problems and characterize the factors that influence the development of agricultural production in the Zhytomyr region. The purpose of the study is to analyze the state of the personnel management system of agricultural enterprises in the Zhytomyr region, which provides an analysis of the state of labor potential and the specifics of the regional labor market. The main objectives of the study are to analyze the provision of rural areas of the region with labor resources; characterization of age and qualitative composition of agricultural workers; determination of social and psychological parameters of the personnel management system of agricultural enterprises of Zhytomyr region, namely: the level of labor motivation and the availability of incentives that can increase it. The following methods were used in the research process: systematic, which is used in the study of the components of the personnel management system; a method of comparisons that makes it possible to compare the current personnel management system with its normative status or status in the previous period; dynamic used in the study of quantitative indicators characterizing the personnel management system; parametric method - to establish functional dependencies between the parameters of the personnel management system and to determine the degree of their compliance. The study identified not only economic problems, such as: tax burden, poor credit policies, poor funding for state agricultural development programs, but also demographic, social and human resources. The mentioned problems prove that further efforts in the field of sustainable functioning of agricultural enterprises of Zhytomyr region should be directed to creation of sustainable motivation of the personnel formed by value orientations for teamwork of the team; formation of fruitful interaction between management and staff through constant feedback in the work process; improvement of organizational management structures through the introduction of innovative effective systems, including the use of reflective management.; Важным фактором развития сельскохозяйственного производства является его обеспечение трудовыми ресурсами, ведь сущность большинства процессов, в том числе и экономических, заключается в работе людей. Именно поэтому важным является анализ системы управления персоналом сельскохозяйственных предприятий региона, который позволит выявить проблемы и охарактеризовать факторы, влияющие на развитие сельскохозяйственного производства в Житомирской области. Целью исследования является анализ системы управления персоналом сельскохозяйственных предприятий в Житомирской области, что предполагает анализ трудового потенциала и специфики регионального рынка труда. Основными задачами исследования являются: анализ обеспечения сельских территорий региона трудовыми ресурсами; характеристика возрастного и качественного состава работающих в сельском хозяйстве; определение социально-психологических параметров системы управления персоналом сельскохозяйственных предприятий Житомирской области, в частности, уровня мотивации труда и наличии стимулов, которые способны ее увеличить. В процессе исследования были использованы следующие методы: системный, применяемый при изучении составляющих компонентов системы управления персоналом; метод сравнений, который дает возможность сравнить действующую систему управления персоналом с ее нормативным состоянием или состоянием в прошлом периоде; динамичный, используется при исследовании количественных показателей, характеризующих систему управления персоналом; параметрический метод - для установления функциональных зависимостей между параметрами системы управления персоналом и выявления степени их соответствия. В процессе исследования были выявлены не только экономические проблемы, такие как налоговая нагрузка, несовершенная кредитная политика, слабое финансирование государственных программ аграрного развития, но и демографические, социальные и кадровые. Указанные проблемы доказывают, что в дальнейшем усилия в области устойчивого функционирования сельскохозяйственных предприятий должны быть направлены на следующее: создание устойчивой мотивации персонала, которые формируются ценностными ориентациями на командную работу коллектива; формирование плодотворного взаимодействия руководства и персонала, из-за постоянной обратной информационной связи в процессе труда; совершенствование организационных структур управления, через внедрение инновационных эффективных систем, в том числе с использованием рефлексивного управления.

2019-01-01T00:00:00Z Тарасович, Л. В. Tarasovych, L. Якимчук, Д. О. Yakymchuk, D. Якимчук, Д. А. http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/10188 2022-01-20T09:32:25Z 2019-01-01T00:00:00Z

Название: Стратегічне маркетингове управління розвитком сільських територій Авторы: Тарасович, Л. В.; Tarasovych, L.; Якимчук, Д. О.; Yakymchuk, D.; Якимчук, Д. А. Аннотация: Трансформаційні зрушення у напрямі забезпечення добробуту сільських громад є важливим елементом формування концепції сталого розвитку сільських територій. Зміст таких заходів передбачає урахування фінансово-економічних, соціальних, організаційних, екологічних аспектів. Зазначений контекст реалізації ключових положень регіонального розвитку передбачає використання технологій стратегічного маркетингового управління. Метою дослідження є обґрунтування місця та ролі стратегічного маркетингового управління в забезпеченні сталого розвитку сільських територій з позицій його інтерпретації в локальному вимірі та визначення доцільності у перспективі. До ключових завдань віднесено: обґрунтування переваг залучення інструментарію стратегічного маркетингового управління в систему управління розвитком сільських територій; розроблення емпіричної моделі управління розвитком сільських територій з урахуванням маркетингової складової; виявлення особливостей та проблем розвитку сільських територій; обґрунтування пропозицій щодо імплікації технології стратегічного маркетингового управління в концепцію сталого розвитку сільських територій. Методами дослідження стали монографічний, абстрактно-логічний, SWOT-аналізу, графічний. Визначено зміст та архітектоніку системи стратегічного маркетингового управління розвитком сільських територій. Обґрунтовано, що стратегічне маркетингове управління є ключовою компонентою загальної системи управління розвитком сільських територій, інструментарій якого супроводжує розроблення та упровадження маркетингової стратегії на основі ідентифікації конкурентних переваг території для досягнення цілей та вирішення поставлених завдань у довгостроковій перспективі. Здійснено оцінку стану та ідентифіковано проблеми стратегічного управління розвитком сільських територій Корецького району Рівненської області. Встановлено, що досліджувані території мають як низку конкурентних переваг, що формуються сильними сторонами й можливостями, так й «слабкі місця» (слабкі сторони і загрози). Доведено, що ефективність формування та реалізації стратегії розвитку територій досягається завдяки залученню інструментів стратегічного маркетингового управління, активізації інтелектуального потенціалу органів місцевого самоврядування, забезпеченню належних методико-технологічної, організаційно-інституційної та ресурсної платформ. Розроблено механізм формування системи управління розвитком сільських територій та визначено можливості її імплікації в концепцію сталого розвитку сільських територій. Доведено, що сталий розвиток сільських територій (за умови використання технології стратегічного маркетингового управління) забезпечуватиметься через досягнення економічного, соціального та екологічного ефектів. Виявлено, що економічна площина очікуваних переваг передбачає економічне зростання, формування конкурентоспроможності, забезпечення іміджу територій, зміцнення інвестиційного клімату; соціальна – соціальне забезпечення території, підвищення добробуту і якості життя сільських жителів; екологічна – екологічно орієнтований розвиток територій, екологічний добробут і якість життя сільських мешканців. Перспективами подальших досліджень у даному науковому напрямі є розроблення методичного підґрунтя для аналітичної оцінки результатів упровадження стратегічного маркетингового управління в систему управління розвитком сільських територій.; Transformational changes towards the welfare of rural communities are an important component in shaping the concept of sustainable rural development. The content of such measures involves taking into account financial, economic, social, organizational and environmental aspects. This context for the implementation of key provisions of regional development involves the use of strategic marketing management technologies. The purpose of the study is to substantiate the place and role of strategic marketing management in ensuring the development of rural areas from the standpoint of its interpretation in the local dimension and determining the feasibility in the future. The key tasks include substantiating the benefits of engaging strategic marketing management tools in the system of management of rural development; creation of an empirical model for managing rural development taking into account the marketing component; identification of features and problems of rural development; developing proposals on the implication of the technology of strategic marketing management in the concept of sustainable rural development. Research methods included monographic, abstract-logical, SWOT-analysis, graphic. The content and architectonics of the system of strategic marketing management of rural development are specified. It is substantiated that strategic marketing management is a key component in the general system of rural development management. The tools of the strategic marketing management accompany the development and implementation of a marketing strategy based on identifying the competitive advantages of the territory in order to achieve the goals and solve the long-term objectives. The state of the strategic management of the rural areas development in Korets raion of Rivne region is assessed and its problems are identified. It is established that the studied territories have both a number of competitive advantages, formed by strengths and opportunities, and ‘weak points’ (weaknesses and threats). It is proved that the effectiveness of the formation and implementation of the strategy for territorial development is achieved through the involvement of strategic marketing management tools, intensification of the intellectual potential of local self-government bodies, provision of appropriate methodological, technological, organizational, institutional and resource platform. The mechanism of the formation of the strategic management system for the development of rural areas is created and possibilities for its implication in the sustainable development concept are defined. It is proved that sustainable development of rural areas (provided the use of strategic marketing management technology) will be ensured through the achievement of economic, social and environmental effects. It is found out that the economic plane of expected benefits implies economic growth, formation of competitive ability, sustaining the image of territories, strengthening of investment climate; the social plane involves social security of the territory, improving the welfare and quality of life of rural residents; the ecological – ecologically oriented development of territories, ecological well-being and quality of life of rural inhabitants. Prospects for further research in this scientific direction is to develop methodological foundation for the analytical assessment of the results of the implementation of strategic marketing management in the system of managing rural development.; Трансформационные сдвиги в направлении обеспечения благосостояния сельских общин является важным элементом формирования концепции устойчивого развития сельских территорий. Содержание таких мероприятий предусматривает учет финансово-экономических, социальных, организационных, экологических аспектов. Указанный контекст реализации ключевых положений регионального развития предусматривает использование технологий стратегического маркетингового управления. Целью исследования является обоснование места и роли стратегического маркетингового управления в обеспечении устойчивого развития сельских территорий с позиций его интерпретации в локальном измерении и определения целесообразности в перспективе. К ключевым задачам отнесены: обоснование преимуществ привлечения инструментария стратегического маркетингового управления в систему управления развитием сельских территорий; разработка эмпирической модели управления развитием сельских территорий с учетом маркетинговой составляющей; выявление особенностей и проблем развития сельских территорий; обоснование предложений по импликации технологии стратегического маркетингового управления в концепцию устойчивого развития сельских территорий. Методами исследования стали монографический, абстрактно-логический, SWOT-анализ, графический. Определено содержание и архитектонику системы стратегического маркетингового управления развитием сельских территорий. Обосновано, что стратегическое маркетинговое управление является ключевым компонентом общей системы управления развитием сельских территорий, инструментарий которого сопровождает разработку и внедрение маркетинговой стратегии на основе идентификации конкурентных преимуществ территории для достижения целей и решения поставленных задач в долгосрочной перспективе. Осуществлена оценка состояния и идентифицированы проблемы стратегического управления развитием сельских территорий Корецкого района Ровенской области. Установлено, что исследуемые территории имеют как ряд конкурентных преимуществ, которые формируются сильными сторонами и возможностями, так и «слабые места» (слабые стороны и угрозы). Доказано, что эффективность формирования и реализации стратегии развития территорий достигается благодаря привлечению инструментов стратегического маркетингового управления, активизации интеллектуального потенциала органов местного самоуправления, обеспечению надлежащих методико-технологической, организационно-институциональной и ресурсной платформ. Разработан механизм формирования системы управления развитием сельских территорий и определены возможности ее импликации в концепцию устойчивого развития сельских территорий. Доказано, что устойчивое развитие сельских территорий (при использовании технологии стратегического маркетингового управления) будет обеспечиваться через достижение экономического, социального и экологического эффектов. Выявлено, что экономическая плоскость ожидаемых преимуществ предполагает экономический рост, формирование конкурентоспособности, обеспечение имиджа территорий, укрепления инвестиционного климата; социальная - социальное обеспечение территории, повышение благосостояния и качества жизни сельских жителей; экологическая - экологически ориентированное развитие территорий, экологический благополучие и качество жизни сельских жителей. Перспективами дальнейших исследований в данном научном направлении является разработка методической основы для аналитической оценки результатов внедрения стратегического маркетингового управления в систему управления развитием сельских территорий.

2019-01-01T00:00:00Z