http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/10239 2026-04-09T11:05:31Z 2026-04-09T11:05:31Z Лутковська, С. М. Lutkovska, S. Лутковская, С. М. http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/10539 2022-04-22T08:48:10Z 2020-01-01T00:00:00Z

Название: Ідентифікації екологічних ризиків у системі еколого-економічної безпеки Авторы: Лутковська, С. М.; Lutkovska, S.; Лутковская, С. М. Аннотация: У статті визначено шляхи ідентифікації екологічних ризиків у системі еколого-економічної безпеки. Мета дослідження полягає у ідентифікації екологічного ризику на території України для вибору оптимального підходу управління екологічними ризиками на регіональному рівні, спрямованому на запобігання та зниження рівня негативних наслідків природного та антропогенного характеру. Встановлено, що ідентифікація ризиків для території та населення полягає в систематичному виявленні й вивченні екзогенних та ендогенних екологічних ризиків, характерних для окремого регіону чи виду діяльності. Сформовано процес формування еколого-економічного ризику, який складається з наступних етапів: визначення ризикоутворюючих факторів, визначення екологічного ризику, визначення шкоди людині, визначення інших ризикоутворюючих факторів, внесення змін до системи факторів екологічного ризику, визначення економічного збитку. Доведено, що на першому етапі формування і реалізації державної політики у сфері комплексної безпеки, з великої кількості запропонованих, можуть застосовуватися два типи ризиків життєдіяльності: індивідуальні та економічні. Розроблено схему ідентифікації екологічних ризиків, встановлено взаємозв’язок факторів впливу на величину ризику. Встановлено, що виділяють два основних види екологічного ризику залежно від його спрямованості: об'єктний, що виникає внаслідок негативного впливу інших господарюючих суб'єктів та суб'єктний, що обумовлений його власним впливом, що призводить до екологічної відповідальності. Доведено, що у подальшому ефективність і контрольованість процесу управління ризиками антропогенного й природного характеру у державі має забезпечуватися розгалуженою інфраструктурою механізмів регулювання безпеки на основі нормативно-правових, організаційно-адміністративних, інженерно-технічних, економічних та інших методів регулювання.; This article identifies ways of identifying environmental risks in the environmental and economic security system. It is established that the identification of risks for the territory and the population consists in the systematic identification and study of exogenous and endogenous environmental risks specific to a particular region or activity. The process of formation of ecological and economic risk is formed, which consists of the following stages: determination of risk-forming factors, determination of ecological risk, determination of harm to man, determination of other risk-forming factors, introduction of changes to the system of environmental risk factors, determination of economic loss. It is proved that in the first stage of the formation and implementation of state policy in the field of integrated security with a large number of proposed two types of risks can be applied: life activities: individual – concern an individual, collective (social) – communities; economic – absolute (in UAH) or relative (share of GDP, GRP). An environmental risk identification scheme has been developed and the relationship between the factors of influence on the magnitude of risk has been established. It is established that there are two main types of environmental risk, depending on its orientation: object – arises due to the negative impact of other economic entities (negative environmental changes, as a result of the activity of economic entities; economic losses due to such changes, related to other economic objects); subjective – due to its own impact, which leads to environmental responsibility (negative impact on the environment; the spread of negative changes of the latter to natural objects; damage to health and damage as a result of environmental change). The content of the category «strategic environmental assessment» is defined. It is proved that the efficiency and controllability of anthropogenic and natural risk management process in the country should be ensured by a branched infrastructure of security regulation mechanisms based on regulatory, organizational, administrative, engineering, economic and other regulatory methods.; В статье определены пути идентификации экологических рисков в системе эколого-экономической безопасности. Цель исследования заключается в идентификации экологического риска на территории Украины для выбора оптимального подхода управления экологическими рисками на региональном уровне, направленном на предупреждение и снижение уровня негативных последствий природного и антропогенного характера. Установлено, что идентификация рисков для территории и населения заключается в систематическом выявлении и изучении экзогенных и эндогенных экологических рисков, характерных для отдельного региона или вида деятельности. Сформирован процесс формирования эколого-экономического риска, который состоит из следующих этапов: определение факторов риска, определение экологического риска, определение ущерба человеку, внесение изменений в систему факторов экологического риска, определение экономического ущерба. Доказано, что на первом этапе формирования и реализации государственной политики в сфере комплексной безопасности, из большого количества предложенных, могут применяться два типа рисков жизнедеятельности: индивидуальные и экономические. Разработана схема идентификации экологических рисков, установлена взаимосвязь факторов влияния на величину риска. Установлено, что выделяют два основных вида экологического риска в зависимости от его направленности: объектный, возникающий вследствии негативного влияния других хозяйствующих субъектов и субъектный, который обусловлен его собственным влиянием, что приводит к экологической ответственности. Доказано, что в дальнейшем эффективность и контролируемость процесса управления рисками антропогенного и природного характера в государстве должна обеспечиваться разветвленной инфраструктурой механизмов регулирования безопасности на основе нормативно-правовых, организационно-административных, инженерно-технических, экономических и других методов регулирования.

2020-01-01T00:00:00Z Сердюк, М. Є. Serdyuk, M. Сердюк, М. Е. Іванова, І. Є. Ivanova, I. Иванова, И. Е. Малкіна, В. М. Malkina, V. Малкина, В. М. Кривонос, І. А. Kryvonos, I. Кривонос, И. А. Тимощук, Т. М. Тymoshchuk, Т. Євстафієва, К. С. Ievstafiieva, K. Евстафиева, К. С. http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/10538 2022-04-22T09:31:00Z 2020-01-01T00:00:00Z

Название: Формування сухих розчинних речовин у плодах черешні під впливом абіотичних факторів Авторы: Сердюк, М. Є.; Serdyuk, M.; Сердюк, М. Е.; Іванова, І. Є.; Ivanova, I.; Иванова, И. Е.; Малкіна, В. М.; Malkina, V.; Малкина, В. М.; Кривонос, І. А.; Kryvonos, I.; Кривонос, И. А.; Тимощук, Т. М.; Тymoshchuk, Т.; Євстафієва, К. С.; Ievstafiieva, K.; Евстафиева, К. С. Аннотация: Черешня займає одне з провідних місць серед плодових культур, що вирощуються в Україні. Культура відкриває фруктовий сезон споживання свіжої та високовітамінної плодової продукції. Запорізька область вважається одним із основних регіонів стабільного виробництва високоякісних плодів черешні, які користуються необмеженим попитом на внутрішньому та світовому споживчому ринку плодової продукції. Встановлено частку впливу погодних факторів та сортових особливостей на формування фонду сухих розчинних речовин плодів черешні впродовж 2008–2019 рр. Плоди 33 дослідних сортозразків було відібрано з дерев, типових для певного помологічного сорту та одного віку в садівничих господарствах Південного Степу України. Для дослідження були обрані плоди черешні трьох термінів достигання: 1 група – сорти раннього терміну достигання; 2 група – сорти середнього терміну достигання; 3 група – сорти пізнього терміну достигання. Результати дванадцятирічних досліджень дають можливість стверджувати, що середній вміст сухих розчинних речовин у плодах черешні, вирощених в умовах аналізованого регіону, знаходився на рівні 16,7 %. Серед групи сортів раннього терміну достигання максимальний середній вміст сухих розчинних речовин на рівні 16,8 %, виявлений у плодах сорту Рубінова рання. Серед сортів групи середнього терміну достигання максимальний середній вміст сухих розчинних речовин 18,5–18,6 % зафіксовано у плодах сортів Талісман та Дачниця, а групи пізнього – плодах сорту Удівітєльна. Результатами дисперсійного аналізу підтверджено домінуючий вплив погодних факторів на накопичення фонду сухих розчинних речовин. Встановлено, що для всіх груп сортів, незалежно від терміну достигання, домінуючий вплив на формування фонду сухих розчинних речовин мали погодні умови років досліджень (фактор А) з часткою впливу для сортів групи раннього терміну достигання – 74,5 %, групи середнього терміну достигання – 61,9 % і групи пізнього терміну достигання – 69,4 %. Вплив сортових особливостей (фактор В) був менш вагомим. Проведений двофакторний дисперсійний аналіз визначив доцільність прогнозувати вміст сухих розчинних речовин у плодах черешні за середніми значеннями певної групи сортів, а не окремо для кожного помологічного сорту.; Sweet cherry is one of the leading places among the fruit crops grown in Ukraine. This culture opens the fruit season for the consumption of fresh and high-vitamin fruit products. Zaporizhzhia region is considered one of the main regions of stable production of high quality sweet cherries, which are in unlimited demand in the domestic and global consumer market of fruit products. The article presents the influence share of weather factors and varieties features on the formation of dry soluble substances stock of sweet cherry fruits during 2008–2019 years. The fruits of 33 varieties samples were grown under of horticultural farms of the Southern Steppe of Ukraine. Three sweet cherry fruits ripening periods were selected for the research: the 1-st group – the early ripening periods varietie; the 2-nd group – the medium ripening period varieties; the 3rd group – the late ripening period varieties. The results of twelve-year studies indicate that the average dry soluble substances content in sweet cherry fruits grown in the region analyzed and it was 16.7 %. Among the group of the early ripening period varieties, the maximum average dry soluble substances content content of 16.8 % was found in Rubinova rannia variety fruits. Among the medium ripening period varieties, the maximum average dry soluble substances content content of 18.5–18.6 % was recorded in the fruits of the Talisman and Dachnytsia varieties, and the late ones – the fruits of the Udivitelna variety. The dominant influence of weather factors on the accumulation of the dry soluble substances content stock was confirmed by the results of the variance analysis. It was found that for all groups of varieties, irrespective of the ripening period, the weather conditions of the research years (factor A) had a dominant influence on the formation of the DSS stock with an influence share for the varieties of the early ripening period group – 74.5 %, of the medium ripening period group – 61.9 % and the late ripening period groups – 69.4 %. The impact of varieties features (factor B) was less significant. The two-factor variance analysis has determined the expediency of predicting the dry soluble substances content of sweet cherry fruits by the average values of a particular varieties group, and not separately for each pomological variety.; Черешня занимает одно из ведущих мест среди плодовых культур, выращиваемых в Украине. Культура открывает фруктовый сезон потребления свежей и высоковитаминной плодовой продукции. Запорожская область считается одним из основных регионов стабильного производства высококачественных плодов черешни, которые пользуются неограниченным спросом на внутреннем и мировом потребительском рынке плодовой продукции. Установлено долю влияния погодных факторов и сортовых особенностей на формирование фонда сухих растворимых веществ плодов черешни в течение 2008-2019 гг. Плоды 33 исследовательских сортообразцов были отобраны из деревьев, типичных для определенного помологического сорта и одного возраста в садоводческих хозяйствах Южной Степи Украины. Для исследования были выбраны плоды черешни трех сроков созревания: 1 группа - сорта раннего срока созревания; 2 группа - сорта среднего срока созревания; 3 группа - сорта позднего срока созревания. Результаты двенадцатилетних исследований позволяют утверждать, что среднее содержание сухих растворимых веществ в плодах черешни, выращенных в условиях рассматриваемого региона, находился на уровне 16,7%. Среди группы сортов раннего срока созревания максимальный среднее содержание сухих растворимых веществ на уровне 16,8%, обнаруженный в плодах сорта Рубиновое утро. Среди сортов группы среднего срока созревания максимальное среднее содержание сухих растворимых веществ 18,5-18,6% зафиксировано в плодах сортов Талисман и Дачница, а группы позднего - плодах сорта Удивительная. Результатами дисперсионного анализа подтверждено доминирующее влияние погодных факторов на накопление фонда сухих растворимых веществ. Установлено, что для всех групп сортов, независимо от срока созревания, доминирующее влияние на формирование фонда сухих растворимых веществ имели погодные условия исследованных лет (фактор А) с долей влияния для сортов группы раннего срока созревания - 74,5%, группы среднего срока созревания - 61,9% и группы позднего срока созревания - 69,4%. Влияние сортовых особенностей (фактор В) был менее весомым. Проведенный двухфакторный дисперсионный анализ определил целесообразность прогнозировать содержание сухих растворимых веществ в плодах черешни по средним значениям определенной группы сортов, а не отдельно для каждого помологического сорта.

2020-01-01T00:00:00Z Ковальова, С. П. Kovalyova, S. Ковалева, С. П. Можарівська, І. А. Mozharivska, I. Можаровская, И. А. http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/10537 2022-04-22T09:00:44Z 2020-01-01T00:00:00Z

Название: Концентрація важких металів у ґрунті при вирощуванні енергетичних культур на території радіоактивного забруднення Авторы: Ковальова, С. П.; Kovalyova, S.; Ковалева, С. П.; Можарівська, І. А.; Mozharivska, I.; Можаровская, И. А. Аннотация: Ґрунт – унікальний незамінний природний ресурс, накопичувач сонячної енергії, основа життя рослин, тварин і людини, а також природний індикатор забруднення навколишнього середовища. Забруднення ґрунтів важкими металами викликає глобальний інтерес з боку сучасної науки у зв’язку з підвищенням техногенного впливу на навколишнє природне середовище. Небезпека від важких металів визначається тим, що на відміну від органічних забруднювачів вони не руйнуються, а переходять з однієї форми в іншу, зокрема включаються у склад солей, оксидів, металоорганічних сполук. Метою наших досліджень було визначення вмісту рухомих сполук важких металів у ґрунті при вирощуванні енергетичних культур на території радіоактивного забруднення. За результатами досліджень встановлено, що вміст токсикантів у ґрунті в умовах радіоактивного забруднення був значно нижче ГДК. Концентрація свинцю на досліджуваних ділянках енергетичних рослин варіювала у межах 0,72−0,87 мг/кг. Найбільшу різницю між варіантами встановлено при вирощуванні сильфію пронизанолистого та свербиги східної (10,9 та 11,8 %), а найменшу – міскантуса та сорго багаторічного (7,5 та 9,7 %, відповідно). Досліджено, що найбільша концентрація кадмію відмічена у ґрунті при застосуванні мінеральних добрив (N50P50K50), вміст був на рівні 0,040−0,044 мг/кг. Хімічні елементи, такі як мідь та цинк, знаходилися в мінімальних кількостях. Рівні забезпеченості міддю варіювали від 0,078 до 0,091 мг/кг, а цинком – від 1,83 до 2,45 мг/кг. Відзначимо, що найнижчу концентрацію важких металів відмічено при вирощуванні усіх енергетичних культур у варіанті без застосування добрив. Перспективи подальших досліджень будуть спрямовані на встановлення закономірностей розподілу важких металів у шарах ґрунту при вирощуванні енергетичних культур.; Soil is a unique indispensable natural resource which is the solar energy storage, the basis of life for plants, animals and humans, as well as a natural indicator of environmental pollution. Contamination of soil with heavy metals is of global interest in modern science in connection with the increase of man-made impact on the environment. The danger of heavy metals is determined by the fact that, unlike organic pollutants, they are not destroyed, but transfer from one form to another, in particular, they are included in the salts, oxides, organometallic compounds. The purpose of our study was to determine the content of mobile heavy metal compounds in soil while growing energy crops on the radioactively contaminated territory. The findings of the study showed that the content of toxicants in soil under conditions of radioactive contamination was considerably below the MAC. Lead concentration in the studied sites of energy crops varied within 0.72–0.87 mg/kg. The greatest difference between the variants was found while cultivating cup plant and oriental bunias (10.9 and 11.8 %), and the smallest was observed while growing miscanthus and sorghum perennial (7.5 and 9.7 %, respectively). It was found out that the highest concentration of cadmium was observed in the soil when using mineral fertilizers (N50P50K50); the content was at the level of 0.040–0.044 mg/kg. Chemical elements such as copper and zinc were in minimal quantities. The levels of copper availability varied from 0.078 to 0.091 mg/kg, and zinc from 1.83 to 2.45 mg/kg. It should be noted that the lowest concentration of heavy metals was observed while cultivating all energy crops without the use of fertilizers. Prospects for further study will be aimed at establishing patterns of distribution of heavy metals in soil layers while cultivating energy crops.; Почва - уникальный незаменимый природный ресурс, накопитель солнечной энергии, основа жизни растений, животных и человека, а также природный индикатор загрязнения окружающей среды. Загрязнение почв тяжелыми металлами вызывает глобальный интерес со стороны современной науки в связи с повышением техногенного воздействия на окружающую природную среду. Опасность от тяжелых металлов определяется тем, что в отличие от органических загрязнителей они не разрушаются, а переходят из одной формы в другую, в частности включаются в состав солей, оксидов, металлоорганических соединений. Целью наших исследований было определение содержания подвижных соединений тяжелых металлов в почве при выращивании энергетических культур на территории радиоактивного загрязнения. По результатам исследований установлено, что содержание токсикантов в почве в условиях радиоактивного загрязнения было значительно ниже ПДК. Концентрация свинца на исследуемых участках энергетических растений варьировала в пределах 0,72-0,87 мг / кг. Наибольшую разницу между вариантами установлено при выращивании сильфия пронизанолистого и свербиги восточной (10,9 и 11,8%), а наименьшую - мискантуса и сорго многолетнего (7,5 и 9,7%, соответственно). Доказано, что наибольшая концентрация кадмия отмечено в почве при применении минеральных удобрений (N50P50K50), содержание было на уровне 0,040-0,044 мг / кг. Химические элементы, такие как медь и цинк, находились в минимальных количествах. Уровень обеспеченности медью варьировался от 0,078 до 0,091 мг / кг, а цинком - от 1,83 до 2,45 мг / кг. Отметим, что самую низкую концентрацию тяжелых металлов отмечено при выращивании всех энергетических культур в варианте без применения удобрений.

2020-01-01T00:00:00Z Недвига, М. В. Nedvyha, М. Прокопчук, І. В Prokopchuk, І. Прокопчук, И. В. Прокопчук, С. В. Prokopchuk, S. http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/10536 2022-04-22T08:40:36Z 2020-01-01T00:00:00Z

Название: Вплив систем удобрення у польовій сівозміні на структурний стан та водно-фізичні властивості чорнозему опідзоленого Авторы: Недвига, М. В.; Nedvyha, М.; Прокопчук, І. В; Prokopchuk, І.; Прокопчук, И. В.; Прокопчук, С. В.; Prokopchuk, S. Аннотация: Наведено результати тривалого вивчення різних рівнів і систем удобрення в умовах стаціонарного польового досліду, закладеного в 1964 р. у польовій сівозміні на посівах гороху впливу одинарної, подвійної та потрійної доз добрив за мінеральної, органічної та органо-мінеральної систем удобрення на структурний стан, повну і капілярну вологоємність чорнозему опідзоленого важкосуглинкового на початку і в кінці вегетації. Встановлено, що за мінеральної системи удобрення третього рівня вже на початку вегетації погіршується структурний стан ґрунту, кількість агрономічно цінних агрегатів у шарі ґрунту 10–20 см зменшилася проти контролю майже на 4 %, відбулося це, головним чином, за рахунок збільшення частки макро- і мікроагрегатів. У варіантах органічної системи удобрення, особливо з підвищеними дозами його внесення (варіант 18 т/га гною), у шарі ґрунту 10–20 см кількість мезоагрегатів зросла на 5 % у порівнянні до контролю. За органо-мінеральної системи удобрення структурний стан чорнозему опідзоленого був на рівні варіантів органічної системи удобрення. Дослідженнями було встановлено, що щільність ґрунту зростає, у першу чергу, завдяки збільшенню частки глинистої фракції, і це досить чітко проявляється у варіантах мінеральної системи удобрення, в той час як за органічної та органо-мінеральної систем їх частка зменшується. За органічної і органо-мінеральної систем удобрення водопровідність ґрунту за вегетаційний період була вищою порівняно з контролем. За рівнем урожайності гороху і рівнем його рентабельності серед систем удобрення, що вивчались у досліді кращим варіантом виявився Гній 13,5 т + N67P102K54, де застосовували потрійну норму добрив органо-мінеральної системи удобрення.; The results of a long-term study of different levels and systems of fertilizers under the conditions of a stationary field experiment, laid in 1964, in a field crop rotation on pea crops, influence of a single, double and triple doses of fertilizers on mineral, organic and organo-mineral fertilizer systems on the structural state, full and capillary water capacity of podzolized heavy-loamed chernozem at the beginning and the end of vegetation are presented in the article. It has been established that the structural state of the soil deteriorates at the beginning of vegetation period with the mineral fertilizer of the third level, the number of agronomically valuable aggregates in the soil layer of 10–20 cm decreased by almost 4 % compared to the control; this was mainly due to the increase in the share of macro- and microaggregates. In variants of the organic fertilizer system, especially with high doses of its application (variant of 18 t/ha of manure) in the soil layer of 10–20 cm, the number of mesoaggregates increased by 5 % compared to the control. In a context of organo-mineral fertilizer system, the structural state of the podzolized chernozem was at the level of the variants of the organic fertilizer system. Studies have found that soil density increases primarily due to the rise in the share of clay fraction, and this is quite clearly appeared in the variants of the mineral fertilizer system, while under the organic and organo-mineral systems their share decreases. With a general decrease in soil water conductivity during the vegetation period, it was still higher than control in the variants of organic and organo-mineral fertilizer systems. Manure 13.5 t + N67P102K54, where the triple amount of fertilizers of the organo-mineral fertilizer system was applied, was the best variant in terms of the pea productivity and its profitability among the fertilizer systems that were tested in the experiment.; Приведены результаты длительного изучения различных уровней и систем удобрения в условиях стационарного полевого опыта, заложенного в 1964 в полевом севообороте на посевах гороха влияния одинарной, двойной и тройной доз удобрений по минеральной, органической и органо-минеральной систем удобрения на структурное состояние, полную и капиллярную влагоемкость чернозема оподзоленно-суглинного в начале и в конце вегетации. Установлено, что при минеральной системе удобрения третьего уровня уже в начале вегетации ухудшается структурное состояние почвы, количество агрономически ценных агрегатов в слое почвы 10-20 см уменьшилась против контроля почти на 4%, произошло это, главным образом, за счет увеличения доли макро- и микроагрегатов. В вариантах органической системы удобрения, особенно с повышенными дозами его внесения (вариант 18 т / га навоза), в слое почвы 10-20 см количество мезоагрегатив выросла на 5% по сравнению с контролем. По органо-минеральной системы удобрения структурное состояние чернозема оподзоленного было на уровне вариантов органической системы удобрения. Исследованиями было установлено, что плотность почвы возрастает, в первую очередь, благодаря увеличению доли глинистой фракции, и это достаточно четко проявляется в вариантах минеральной системы удобрения, в то время как при органической и органо-минеральной системе их доля уменьшается. При органической и органо-минеральной системах удобрения водопроводимость почвы за вегетационный период была выше по сравнению с контролем. По уровню урожайности гороха и уровнем его рентабельности среди систем удобрения, которые изучались в опыте лучшим вариантом оказался Навоз 13,5 т + N67P102K54, где применяли тройную норму удобрений органо-минеральной системы удобрения.

2020-01-01T00:00:00Z Луначевський, Л. С. Lunachevskyy, L. Луначевский, Л. С. Румянцев, М. Г. Rumіantsev, M. http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/10535 2022-04-22T09:05:44Z 2020-01-01T00:00:00Z

Название: Особливості росту штучних дубових насаджень Лівобережного Лісостепу та використання ними лісорослинного потенціалу Авторы: Луначевський, Л. С.; Lunachevskyy, L.; Луначевский, Л. С.; Румянцев, М. Г.; Rumіantsev, M. Аннотация: Таблиці ходу росту покладені в основу нормативно-довідкових даних та використовуються для обліку лісового фонду, проєктування та планування лісогосподарських робіт, здійснення заходів щодопідвищення продуктивності лісів тощо. Моделювання росту дубових насаджень та побудову таблиць ходу росту здійснювали за загальноприйнятими методиками на основі аналізу повидільної бази даних ВО «Укрдержліспроєкт». Виявлено кореляційні зв’язки між основними таксаційними показниками дубових насаджень штучного походження в межах Лівобережного Лісостепу. Розраховані коефіцієнти кореляції використано при підборі адекватних регресивних моделей росту насаджень. Для моделювання ростових процесів лісових насаджень використано функцію Мітчерліха, яка найповніше враховує біологічні особливості росту дуба. На основі розроблених математичних моделей складено регіональні таблиці ходу росту для модальних та високопродуктивних дубових насаджень штучного походження, що ростуть в умовах свіжої кленово-липової діброви. Отримані таблиці ходу росту характеризують насадження загалом і частину, що вибирається із насадження в результаті природного відпаду або проведених лісогосподарських заходів. Встановлено, що вік кількісної стиглості у більш продуктивних дубових насадженнях настає раніше (43 роки), ніж в модальних (48 років). Визначено показники використання лісорослинного потенціалу модальними дубовими насадженнями штучного походження. У порівнянні із високопродуктивними дубовими насадженнями Лівобережного Лісостепу значення показників використання лісорослинного потенціалу варіюють у межах від 49 (насадження віком 10 років) до 83 % (насадження віком 120 років), а середньозважене його значення становить 75 %. Розроблені таблиці ходу росту модальних і високопродуктивних дубових насаджень штучного походження в межах Лівобережного Лісостепу України доцільно застосовувати під час проєктування та проведення відповідних лісогосподарських заходів у них (зокрема, рубок догляду).; Yield tables are the basis of regulatory materials for forest fund accounting, design and planning of forestry operations, and implementation of measures to increase forest productivity. Growth modeling of oak stands and construction of yield tables were performed according to generally accepted methods by analyzing the Database of Production Association «Ukrderzhlisproekt». The correlation bonds of the main taxations indexes of artificial oak stands within the territory of the Left-bank Forest-Steppe zone were revealed. The calculated correlation coefficients to select adequate regression models of growth were used. To simulate the growth processes of forest plantations, the Mitcherlich function is used which takes into account the biological features of oak growth. On the basis of presented the mathematical models regional tables of growth of modal and reference plantations artificial oak forest stands of the Left-bank Forest-steppe zone of Ukraine created in conditions of fresh maple-lime oak forest are compiled. The resulting yield tables describe tree stands and their removed parts (due to natural thinning or forest management operations). It is determined that the age of quantitative maturity of the reference artificial oak stands comes earlier (43 years) than of the modal artificial oak stands (48 years). The index of the forest growth potential utilization of forest lands is defined for modal stands of artificial origin in the studied forest area. By comparison with reference artificial oak stands of the Left-bank Forest-steppe zone the importance of indexes of the forest growth potential utilization of forest lands is in the range of 49 % (stands 10 years old) to 83 % (stands 120 years old). The weighted average was 75 %. The resulting yield tables of modal and reference plantations artificial oak forest stands of the Left-bank Forest-steppe zone of Ukraine it is appropriate to apply at the time of the planning of forestry operations (in particular care fellings).; Таблицы хода роста положены в основу нормативно-справочных данных и используются для учета лесного фонда, проектирования и планирования лесохозяйственных работ, осуществление мероприятий по повышению продуктивности лесов и тому подобное. Моделирование роста дубовых насаждений и построение таблиц хода роста осуществляли по общепринятым методикам на основе анализа базы данных ПО «Укргослеспроект». Выявлены корреляционные связи между основными таксационными показателями дубовых насаждений искусственного происхождения в пределах Левобережной Лесостепи. Рассчитаны коэффициенты корреляции при подборе адекватных регрессивных моделей роста насаждений. Для моделирования ростовых процессов лесных насаждений использована функция Митчерлиха, которая наиболее полно учитывает биологические особенности роста дуба. На основе разработанных математических моделей составлены региональные таблицы хода роста для модальных и высокопроизводительных дубовых насаждений искусственного происхождения, растущие в условиях свежей кленово-липовой дубравы. Полученные таблицы хода роста характеризуют насаждения в целом и часть, которая выбирается из насаждений в результате естественного отпада или проведенных лесохозяйственных мероприятий. Установлено, что возраст количественной спелости в более производительных дубовых насаждениях наступает раньше (43 года), чем в модальных (48 лет). Определены показатели использования лесорастительного потенциала модальными дубовыми насаждениями искусственного происхождения. По сравнению с высокопроизводительными дубовыми насаждениями Левобережной Лесостепи значения показателей использования лесорастительных потенциала варьируют в пределах от 49 (насаждения возрастом 10 лет) до 83% (насаждения возрастом 120 лет), а средневзвешенное его значение составляет 75%. Разработанные таблицы хода роста модальных и высокопроизводительных дубовых насаждений искусственного происхождения в пределах Левобережной Лесостепи Украины целесообразно применять при проектирования и проведения соответствующих лесохозяйственных мероприятий в них (в частности, рубок ухода).

2020-01-01T00:00:00Z Борщенко, В. В. Borshchenko, V. Кучер, Д. М. Kucher, D. Кочук-Ященко, О. А. Kochuk-Yashchenko, O. Мамченко, В. Ю. Mamchenko, V. Лавринюк, О. О. Lavryniuk, O. http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/10534 2022-04-22T09:27:53Z 2020-01-01T00:00:00Z

Название: Сучасні методи аналізу та корекції раціонів для корів високопродуктивних стад Авторы: Борщенко, В. В.; Borshchenko, V.; Кучер, Д. М.; Kucher, D.; Кочук-Ященко, О. А.; Kochuk-Yashchenko, O.; Мамченко, В. Ю.; Mamchenko, V.; Лавринюк, О. О.; Lavryniuk, O. Аннотация: У статті наведено алгоритми розрахунку поживності кормів, складання та оцінки продуктивної дії раціону для дійних корів з врахуванням конкретних параметрів та критеріїв, що дозволяють оперативно виявляти помилки в годівлі корів та вчасно їх усувати на етапі оптимізації раціонів. Опрацьована методика оцінки продуктивної дії раціону дійних корів з врахуванням розрахункових параметрів та критеріїв (чиста енергія лактації, засвоєний протеїн, баланс азоту в рубці тощо) дозволяє оперативно виявляти помилки в годівлі корів та вчасно їх усувати на етапі оптимізації раціонів. При оптимізації раціонів кількість корму в кілограмах сухої речовини та рівень сирої клітковини в сухій речовині корму знижується до оптимальної, що дозволяє тваринам збільшити споживання раціону. Одиницею виміру для потреби корови в протеїні, а також показником забезпечення раціону протеїном прийнятий засвоєний протеїн в кишечнику. Засвоєний протеїн складається з мікробного протеїну, який утворюється в рубці, і нерозщеплюваного в рубці протеїну. Він показує, як багато протеїну буде доступно в тонкому кишечнику і, при цьому, він враховує наявну в кормі енергію і кількість нерозщеплюваного в рубці протеїну. При зменшенні балансу азоту в рубці із критичного показника 95 до 55, знижується загроза здоров’ю тварин, а особливо порушенню їх відтворювальної здатності, здоров’я вимені, захворювання ратиць через дисбаланс білка й енергії в раціоні. Крім того, слід очікувати підвищення продуктивності корів за рахунок більш ефективного використання азоту мікроорганізмами рубця. Балансуючи раціон для високопродуктивних тварин, необхідно використовувати такі показники: чиста енергія лактації, засвоєний протеїн, баланс азоту у рубці, що дасть змогу знизити вартість раціону та підвищити рівень молочної продуктивності корів до 3 кг на 1 корову та, як наслідок, отримати додатковий прибуток до 34 грн на 1 дійну корову.; The article presents algorithms for calculating feed nutrition, compiling and evaluating the productive effect of the diet for dairy cows, taking into account specific parameters and criteria, which allow to identify errors in feeding cows promptly and eliminate them during the optimization of nutritions. The developed method of estimating productive effect of dairy cows diet was developed, taking into account the calculated parameters and criteria (pure lactation energy, digested protein, nitrogen balance in the rumen etc.) lets quickly identify errors in feeding cows and timely eliminate them when optimizing of rations. For the optimization of nutritions the amount of feed in kilograms of dry matter and the level of crude fiber in the dry matter of the feed have been reduced to the optimum, which allows animals to increase their dietary intake. The unit of measurement for the cow's need for protein, as well as an indicator of providing the protein is the absorbed protein in the intestine. The digested protein consists of microbial protein, which was formed in the rumen, and not cleaved in the rumen protein. It shows how much protein will be available in the small intestine, while taking into account the energy available in the feed and the amount of protein not cleaved in the rumen. Reducing the nitrogen balance in the rumen from a critical value of 95 to 55 reduces the threat to the health of the animals, and in particular to the breach of their reproductive capacity, to the health of the udder, and the disease of the hoofs because of the imbalance of protein and energy in the nutrition. Cow productivity also increases through the more efficient nitrogen’s using by microorganisms of rumen. Ration’s balancing for high-performance animals requires to use indicators such as: pure lactation energy, digested protein, nitrogen balance in the rumen. It will allow to reduce the cost of the nutrition and increase the milk productivity of cows up to 3 kg per 1 cow and, as a consequence, to generate additional profit up to 34 UAH per 1 cow.; В статье приведены алгоритмы расчета питательности кормов, составление и оценки продуктивного действия рациона для дойных коров с учетом конкретных параметров и критериев, позволяющих оперативно выявлять ошибки в кормлении коров и своевременно их устранять на этапе оптимизации рационов. Проработана методика оценки продуктивного действия рациона дойных коров с учетом расчетных параметров и критериев (чистая энергия лактации, усвоенный протеин, баланс азота в рубце и т.д.) позволяет оперативно выявлять ошибки в кормлении коров и своевременно их устранять на этапе оптимизации рационов. При оптимизации рационов количество корма в килограммах сухого вещества и уровень сырой клетчатки в сухом веществе корма снижается до оптимальной, что позволяет животным увеличить потребление рациона. Единицей измерения для нужд коровы в протеине, а также показателем обеспечения рациона протеином принят усвоенный протеин в кишечнике. Усвоенный протеин состоит из микробного протеина, который образуется в рубце, и нерасщепляемого в рубце протеина. Он показывает, как много протеина будет доступно в тонком кишечнике и, при этом, он учитывает имеющуюся в корме энергию и количество нерасщепляемого в рубце протеина. При уменьшении баланса азота в рубце из критического показателя 95 до 55, снижается угроза здоровью животных, а особенно нарушению их воспроизводительной способности, здоровье вымени, заболевания копыт при дисбаланса белка и энергии в рационе. Кроме того, следует ожидать повышения продуктивности коров за счет более эффективного использования азота микроорганизмами рубца. Балансируя рацион для высокопродуктивных животных, необходимо использовать следующие показатели: чистая энергия лактации, усвоенный протеин, баланс азота в рубце, что позволит снизить стоимость рациона и повысить уровень молочной продуктивности коров до 3 кг на 1 корову и, как следствие, получить дополнительную прибыль в 34 грн на 1 дойную корову.

2020-01-01T00:00:00Z Чала, І. В. Chala, I. Чала, И. В. Русак, В. С. Rusak, V. http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/10533 2022-04-22T08:34:55Z 2020-01-01T00:00:00Z

Название: Активність сорбітолдегідрогенази крові котів за цукрового діабету Авторы: Чала, І. В.; Chala, I.; Чала, И. В.; Русак, В. С.; Rusak, V. Аннотация: Цукровий діабет є одним з найпоширеніших незаразних захворювань котів та собак і на сучасному етапі набуває епідемічних масштабів. Метою досліджень було встановлення активності ферментів, що є маркерами функціональної активності печінки: аланінамінотрансферази, аспарагін-амінотрансферази, лужної фосфатази та сорбітолдегідрогенази у котів з цукровим діабетом та дослідження динаміки активності сорбітолдегідрогенази. Для досліджень було сформовано дві групи котів віком 5–7 років (самці та самки) по 10 голів у кожній. Контрольна група складалась із клінічно здорових тварин, дослідна – із тварин, що мали діагноз цукровий діабет. Результати досліджень показали, що у котів дослідної групи вміст глюкози був у 3,31 раза вищим, ніж у контрольній групі. Фруктозамін характеризує тривалість гіперглікемії, і у котів з цукровим діабетом його вміст перевищував контрольні показники на 32 %, що є ознакою тривалого підвищення вмісту глюкози. У результаті цукрового діабету порушується водно-сольовий обмін, зокрема зростає осмоляльність крові. Визначення активності ферментів показало, що активність трансаміназ зросла вдвічі, тоді як активність ЛФ зростала на 25 %. Концентрація загального білірубіну зростала порівняно до контролю більш, ніж на третину. Активність СДГ у котів з цукровим діабетом була у 2,25 вищою, ніж у тварин контрольної групи. Активність даного ферменту, на відміну від активності трансаміназ, зростає у перші доби після симптомів печінкової дисфункції. Установлено, що у котів з цукровим діабетом розвивається порушення функцій печінки, що проявляється у зміні активності аланінамінотрансферази, аспарагінамінотрансферази, лужної фосфатази, збільшення концентрації білірубіну та збільшення активності сорбітолдегідрогенази. Даний фермент є цінним біохімічним маркером порушень функції печінки на ранніх стадіях розвитку патології.; Diabetes mellitus is one of the most widely spread non-infectious cats and dogs diseases and in modern times it is reaching epidemic levels. The purpose of the research was to determine enzymes activity, which is a marker of liver’s functional activity: alanine aminotransferase, asparagine aminotransferase, alkaline phosphatase and sorbitol dehydrogenase in cats suffering from diabetes mellitus, and another purpose was to study the dynamics of sorbitol dehydrogenase activity. Two groups of cats aged 5–7 years old (males and females) 10 cats in each group were formed for the research. A control group comprised clinically healthy animals, experimental group comprised animals diagnosed with diabetes mellitus. The results of the research showed that in cats of the experimental group the glucose content was 3.31 times as high as in cats of a control group. Fructosamine characterizes the duration of hyperglycemia and in cats diagnosed with diabetes mellitus its content overshot the control indices by 32 %, that testifies to a long-standing increase in glucose amount. Because of diabetes mellitus, water-salt metabolism is damaged, for instance blood osmolality is increased. The determination of enzymes activity showed that transaminase activity doubled, whereas the alkaline phosphatase activity increased by 25 %. The concentration of total bilirubin increased more than three-fold as compared to the control. The sorbitol dehydrogenase activity in cats diagnosed with diabetes mellitus was in 2.25 times higher as compared to the animals in a control group. The activity of this enzyme, contrary to transaminase activity, is increased during the first days after hepatic dysfunction symptoms. Thus, in cats diagnosed with diabetes mellitus, liver function abnormality is developed which is manifested in activity changes of alanine aminotransferase, asparagine aminotransferase, alkaline phosphatase in the increase in bilirubin concentration as well as in the increase of sorbitol dehydrogenase activity. This enzyme is a valuable biochemical marker of liver function abnormality on the early stages of pathology development.; Сахарный диабет является одним из самых распространенных незаразных заболеваний кошек и собак и на современном этапе приобретает эпидемических масштабов. Целью исследований было установление активности ферментов, которые являются маркерами функциональной активности печени аланинаминотрансферазы, аспарагин-аминотрансферазы, щелочные фосфатазы и сорбитолдегидрогеназы у котов с сахарным диабетом и исследования динамики активности сорбитолдегидрогеназы. Для исследований были сформированы две группы кошек возрастом 5-7 лет (самцы и самки) по 10 голов в каждой. Контрольная группа состояла из клинически здоровых животных, исследовательская - из животных, имевших диагноз сахарный диабет. Результаты исследований показали, что у котов исследовательской группы содержание глюкозы был в 3,31 раза выше, чем в контрольной группе. Фруктозамин характеризует продолжительность гипергликемии, и у котов с сахарным диабетом его содержание превышало контрольные показатели на 32%, что является признаком длительного повышения содержания глюкозы. В результате сахарного диабета нарушается водно-солевой обмен, в частности растет осмоляльность крови. Определение активности ферментов показало, что активность трансаминаз выросла вдвое, тогда как активность ЛФ росла на 25%. Концентрация общего билирубина росла по сравнению с контролем более чем на треть. Активность СДГ у котов с сахарным диабетом была в 2,25 выше, чем у животных контрольной группы. Активность данного фермента, в отличие от активности трансаминаз, растет в первые сутки после симптомов печеночной дисфункции. Установлено, что у котов с сахарным диабетом развивается нарушение функции печени, что проявляется в изменении активности печеночных, аспарагинаминотрансферазы, щелочной фосфатазы, увеличении концентрации билирубина и повышении активности сорбитолдегидрогеназы. Данный фермент является ценным биохимическим маркером нарушений функции печени на ранних стадиях развития патологии.

2020-01-01T00:00:00Z Печенюк, Є. П. Pechenjuk, Y. Печенюк, Е. П. http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/10532 2022-04-22T09:29:17Z 2020-01-01T00:00:00Z

Название: Формування сосново-березових насаджень в осередках кореневої губки в умовах Житомирського Полісся Авторы: Печенюк, Є. П.; Pechenjuk, Y.; Печенюк, Е. П. Аннотация: У зв’язку із відсутністю актуальної інформації для регіону про вікову структуру, склад, походження соснових деревостанів у осередках кореневої губки, важко оцінювати успішність лісовирощування на даних ділянках. Крім аналізу формування складу сосняків, які знаходяться у осередках кореневої губки у найбільш поширених едатопах, за мету було поставлено дослідити закономірності спільного росту сосни та берези. Для цього було здійснено порівняльний аналіз середньої висоти та діаметру даних порід в осередках хвороби та в здорових деревостанах. В якості джерела була використана база даних лісовпорядкування. Для проведення аналізу опрацьована генеральна сукупність соснових ділянок, які знаходяться в осередках хвороби. Визначено, що береза повисла є найбільш поширеною супутньою породою сосни у всіх розглянутих типах лісорослинних умов. Зі зростанням родючості та вологості грунтів помічено збільшення частки сосняків із наявністю у складі берези та дуба. При формуванні складу у сосняках в осередках кореневої губки відмічена недостатня участь другорядних порід. У молодняках участь берези у складі є найбільшою: у свіжих борах – 36 %, у суборах – 27–31 %, у свіжих сугрудах – 20 %. У старших соснових деревостанах в осередках хвороби практикується формування невисокої частки берези у складі – 11–19 %. У свіжих едатопах береза у складі сосняків переважно штучного походження (у свіжих борах – 71 %, у свіжих суборах – 50 %, у свіжих сугрудах – 76 %). У вологих суборах штучна береза найменш поширена (лише 20 %). Природна береза майже на половині усіх ділянок має вегетативне походження. За динамікою середнього діметру і висоти сосни та берези найбільша різниця між насадженнями у осередках кореневої губки і здоровими деревостанами відмічена в умовах свіжого бору. У досліджених типах лісорослинних умов спільним у динаміці росту є домінування берези над сосною у молодняках як в осередках хвороби, так і поза ними. Відмічено, що в осередках кореневої губки, на відміну від здорових насаджень, береза довший час (у свіжих борах і вологих суборах до 20 років) домінує над сосною за середнім діаметром і висотою. У перспективі для подальших досліджень особливий інтерес становить визначення стану соснових деревостанів у залежності від частки супутніх порід та віку.; Due to the lack of up-to-date information for the region on the age structure, composition, origin of pine stands in the focuses of mottled butt rot, it is difficult to estimate the success of forestry in these areas. In addition to analyzing the formation of the composition of pine trees growing in the focuses of mottled butt rot in the most common site conditions, the aim was to investigate the patterns of joint growth of pine and birch. For this purpose, a comparative analysis of the mean height and diameter of these species in the disease focuses and in healthy stands was performed. The forest management database was used as the source. To carry out the analysis, a general set of pine sites located in the disease focuses was analyzed. It has been determined that silver birch is the most common concomitant pine species in all types of site conditions considered. With increasing fertility and soil moisture, there is an increase in the proportion of pine trees with the presence of birch and oak. In the formation of the composition in the pines in the focuses of mottled butt rot, there is insufficient involvement of minor species. In young plantations the participation of birch in the composition is the largest: in fresh poor site conditions – 36%, in fairly poor – 27–31%, in fresh fairly rich – 20 %. In the older pine stands in the focuses of the disease, the formation of a low proportion of birch in the composition – 11–19 %. In fresh site conditions birch in the composition of pine forests mainly artificial origin (in fresh poor site conditions – 71 %, in fresh fairly poor – 50 %, in fresh fairly rich – 76 %), in moist fairly poor conditions artificial birch is the least common (only 20 %). Natural birch is almost vegetative origin in almost half of all areas. According to the dynamics of the mean diameter and height of pine and birch, the largest difference between plantations in the focuses of mottled butt rot and healthy stands is observed in the fresh poor site conditions. In the investigated types of site conditions, the common in the dynamics of growth is the dominance of birch over pine in young plants both within and outside the disease. It is noted that in the focuses of mottled butt rot, unlike healthy plantings, birch for a longer time (in fresh poor and moist fairly poor site conditions up to 20 years) dominates the pine tree in mean diameter and height. In the future, it is of particular interest to determine the conditions of pine stands, depending on the proportion of related species and age.; В связи с отсутствием актуальной информации для региона о возрастной структуре, составе, происхождении сосновых древостоев в ячейках корневой губки, трудно оценивать успешность лесовыращивания на данных участках. Кроме анализа формирования состава сосняков, находящихся в ячейках корневой губки в наиболее распространенных едатопах, целью было поставлено исследовать закономерности общего роста сосны и березы. Для этого был осуществлен сравнительный анализ средней высоты и диаметра данных пород в очагах болезни и у здоровых древостоев. В качестве источника была использована база данных лесоустройства. Для проведения анализа проработана генеральная совокупность сосновых участков, находящихся в ячейках болезни. Определено, что береза повислая является наиболее распространенной сопутствующей породой сосны во всех рассмотренных типах лесорастительных условий. С ростом плодородия и влажности почв замечено увеличение доли сосняков с наличием в составе березы и дуба. При формировании состава в сосняках в ячейках корневой губки отмечено недостаточноя участие второстепенных пород. В молодняках березы в составе больше: в свежих борах - 36%, в суборах - 27-31%, в свежих сугрудах - 20%. В старших сосновых древостоях в очагах болезни наблюдается формирование невысокой доли березы в составе - 11-19%. В свежих эдатопах береза в составе сосняков преимущественно искусственного происхождения (в свежих борах - 71%, в свежих суборах - 50%, в свежих сугрудах - 76%). Во влажных суборах искусственная береза наименее распространена (всего 20%). Естественная береза почти на половине всех участков имеет вегетативное происхождение. По динамике среднего диметра и высоты сосны и березы наибольшая разница между насаждениями в ячейках корневой губки и здоровыми древостоями отмечена в условиях свежего бора. В исследованных типах лесорастительных условий общим в динамике роста является доминирование березы над сосной в молодняках как в очагах болезни, так и вне их. Отмечено, что в ячейках корневой губки, в отличие от здоровых насаждений, береза дольше (в свежих борах и влажных суборах до 20 лет) доминирует над сосной по среднему диаметру и высоте. В перспективе для дальнейших исследований особый интерес представляет определение состояния сосновых древостоев в зависимости от доли сопутствующих пород и возрастов.

2020-01-01T00:00:00Z Матусяк, М. В. Matusiak, M. http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/10531 2022-04-22T09:07:34Z 2020-01-01T00:00:00Z

Название: Оцінка зимостійкості видів роду Magnolia L. в умовах біостаціонару Вінницького національного аграрного університету Авторы: Матусяк, М. В.; Matusiak, M. Аннотация: Найбільш чутливими до перепадів температури, особливо взимку та навесні, є однорічні пагони магнолії, про що свідчать утворення морозобоїн на рослинах. Тому для успішного впровадження магнолії у помірному кліматі України необхідно підбирати види, здатні перебудувати свої фізіологічні процеси у напрямку підвищення холодостійкості, що сприятиме їх адаптації в нових умовах. Проведений аналіз з визначення особливостей використання зимостійких видів роду Магнолія в умовах м. Вінниця свідчить, що не всі види роду однаково можуть переносити кліматичні умови регіону, а особливо зимовий період. Згідно з проведеними спостереженнями початок росту пагонів у магнолій в умовах м. Вінниці спостерігається протягом квітня місяця. У таких видів як Magnolia kobus D.C., Magnolia obovata Thunb., Magnolia acuminata L., ріст пагонів починається у першій декаді квітня. В другій декаді квітня починається ріст пагонів Маgnolia Soulangeanа Soul. В третій декаді квітня – першій декаді травня починають активно рости пагони у Magnolia tripetala L. Строки закінчення періоду росту і його тривалість дуже варіюють і залежать від географічного походження та видових специфічних особливостей виду, але, в основному, магнолії інтродуковані в м. Вінниця, закінчують свій приріст у довжину в ІІ–ІІІ декаді вересня – Маgnolia Soulangeanа Soul., Magnolia tripetala L. У видів Magnolia kobus D.C., Magnolia obovata Thunb., Magnolia acuminata L. приріст пагонів завершується в ІІІ декаді серпня–першій декаді вересня. Згідно з 7-бальною шкали зимостійкості Вульфа встановлено, що найбільшою зимостійкістю в умовах біостаціонару ВНАУ (1 бал) володіють такі види, як магнолія оберненояйцеподібна (М. obovata Thunb.), Кобус (М. kobus D.C.) та загострена (М. acuminata L.). Дещо меншою зимостійкістю характеризуються (2 бали) Магнолія Суланжа (M. soulangiana Soul.), тобто за зимовий період обмерзання становило менше 50 % однорічних пагонів, а ураження однорічних пагонів низькими від’ємними температурами становило 3–5 см. Найменшою зимостійкістю в умовах біостаціонару ВНАУ (5 балів) відзначається магнолія трипелюсткова (M. tripetala L.), ураження рослини становило до рівня снігового покриву (майже 80 % габітусу). Листопадні види роду зимостійкі, але в суворі зими, наприклад у магнолій Суланжа (M. soulangiana Soul.), зірчастої (M. stellata (Siebold & Zucc.) Maxim.), можуть пошкоджуватися квіткові бруньки та однорічні пагони. Важливим є і те, що з віком у магнолій підвищується не лише рясність цвітіння, його тривалість, але і зимостійкість.; The most sensitive to temperature changes, especially in winter and spring, are annual magnolia shoots, as evidenced by the formation of frost on plants. Therefore, for the successful introduction of magnolia in the temperate climate of Ukraine, it is necessary to select species capable of restructuring their physiological processes in the direction of increasing cold resistance, which will facilitate their adaptation in new conditions. The analysis conducted to determine the features of winter-hardy species of the Magnolia genus in the Vinnitsa conditions shows that not all species of the genus can tolerate the climatic conditions of the region, and especially the winter period. According to the conducted observations, the beginning of shoot growth in the magnolia in the conditions of Vinnitsa is observed during the month of April. In species such as Magnolia kobus D.C., Magnolia obovata Thunb., Magnolia acuminata L., shoot growth begins in the first decade of Аpril. In the second decade of April, the growth of shoots of Magnolia Soulangeanа Soul. begins. In the third decade of April – the first decade of May, shoots begin to grow actively in Magnolia tripetala L. The terms of the end of the growth period and its duration vary greatly and depend on the geographical origin and species-specific features of the species, but, mainly, the magnolias introduced in Vinnitsa, finish their increment in length in the II–III decade of September – Magnolia soulangeanа Soul., Magnolia tripetala L. In the species Magnolia kobus DC, Magnolia obovata Thunb., Magnolia acuminata L. shoot growth ends in the third decade of August and the first decade of September. According to the 7-point Woolf winter hardiness scale, it was found that the highest winter hardiness in the conditions of VNAU biostationary (1 point) is possessed by species such as magnolia (M. obovata Thunb.), Kobus (M. kobus DC) and pointed (M. acuminata L.). Somewhat less winter hardiness is characterized by (2 points) Magnolia Soulange (M. soulangiana Soul.), That is, in winter freezing was less than 50 % of annual shoots, and the damage of annual shoots with low negative temperatures was 3–5 cm. The lowest winter hardiness in biostable conditions UNAU (5 points) is noted magnolia triple (M. tripetala L.), the damage of the plant was up to the level of snow cover (almost 80 % of habitus). Deciduous species of the genus are winter-hardy, but in severe winters, such as Magnolia Sulange (M. soulangiana Soul.), Stellate (M. stellata (Siebold & Zucc.) Maxim.), Flower buds and annual shoots can be damaged. It is also important that with age magnolia increases not only the abundance of flowering, its duration, but also winter hardiness.; Наиболее чувствительными к перепадам температуры, особенно зимой и весной, есть однолетние побеги магнолии, о чем свидетельствуют образования морозобоин на растениях. Поэтому для успешного внедрения магнолии в умеренном климате Украины необходимо подбирать виды, способные перестроить свои физиологические процессы в направлении повышения холодоустойчивости, что будет способствовать их адаптации в новых условиях. Проведенный анализ по определению особенностей использования зимостойких видов рода Магнолия в условиях г. Винница свидетельствует, что не все виды рода одинаково могут переносить климатические условия региона, особенно зимний период. Согласно проведенным наблюдениям начало роста побегов в магнолий в условиях г. Виннице наблюдается в течение апреля месяца. В таких видов как Magnolia kobus D.C., Magnolia obovata Thunb., Magnolia acuminata L., рост побегов начинается в первой декаде апреля. Во второй декаде апреля начинается рост побегов Маgnolia Soulangeanа Soul. В третьей декаде апреля - первой декаде мая начинают активно расти побеги в Magnolia tripetala L. Сроки окончания периода роста и его продолжительность очень варьируют и зависят от географического происхождения и видовых специфических особенностей вида, но, в основном, магнолии интродуцированные в г. Винница, заканчивают свой прирост в длину во II-III декаде сентября - Маgnolia Soulangeanа Soul., Magnolia tripetala L. у видов Magnolia kobus DC, Magnolia obovata Thunb., Magnolia acuminata L. прирост побегов завершается в III декаде августа-первой декаде сентября. Согласно 7-балльной шкалы зимостойкости Вульфа установлено, что наибольшей зимостойкостью в условиях биостационару ВНАУ (1 балл) обладают такие виды, как магнолия обратнояйцевидная (М. obovata Thunb.), Кобус (М. kobus DC) и заостренная (М. acuminata L .). Несколько меньшей зимостойкостью характеризуются (2 балла) Магнолия Суланжа (M. soulangiana Soul.), То есть за зимний период обледенения составило менее 50% однолетних побегов, а поражения однолетних побегов низкими отрицательными температурами составило 3-5 см. Наименьшей зимостойкостью в условиях биостационару ВНАУ (5 баллов) отмечается магнолия трехлепестковая (M. tripetala L.), поражение растения составляло до уровня снежного покрова (почти 80% габитуса). Листопадные виды рода зимостойки, но в суровые зимы, например в магнолий Суланжа (M. soulangiana Soul.), Звездчатой (M. stellata (Siebold & Zucc.) Maxim.), могут повреждаться цветочные почки и однолетние побеги. Важно и то, что с возрастом у магнолий повышается не только обильность цветения, его продолжительность, но и зимостойкость.

2020-01-01T00:00:00Z Грабар, І. Г. Grabar, I. Грабар, И. Г. Грабар, О. І. Grabar, O. Грабар, О. И. http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/10530 2022-04-22T09:04:11Z 2020-01-01T00:00:00Z

Название: Моделювання граничних станів в динаміці систем живої і неживої природи Авторы: Грабар, І. Г.; Grabar, I.; Грабар, И. Г.; Грабар, О. І.; Grabar, O.; Грабар, О. И. Аннотация: Стаття присвячена виявленню універсальних математичних підходів до кількісного моделювання динаміки систем різноманітної фізичної природи. Мета досліджень: обґрунтувати можливість використання спільних підходів до кількісного моделювання динаміки систем живої і неживої природи. В результаті виявлено умови і діапазони застосування спільних дискретних моделей розвитку техніки, динаміки популяцій, економічних моделей тощо. Побудована узагальнена модель Фібоначчі, що дозволяє прогнозувати вказані процеси для різних значень параметра передісторії γ. Дається кількісне порівняння запропонованого наближення узагальненої моделі Фібоначчі з експериментальними значеннями. Показано, що загальновідома закономірність розвитку інформаційних технологій – подвоєння кількості транзисторів на інтегральних схемах протягом кожних 18 місяців, що часто називається «закон Мура», – є частковим випадком узагальненого ряду Фібоначчі. Запропоновані співвідношення для кількісної оцінки масштабного множника темпів зростання системи q та встановлено його зв'язок з параметром γ, що має наступний фізичний зміст: для динаміки популяцій γ характеризує період досягнення самками репродуктивного віку, а в інноваційних економічних системах – період «дозрівання» інновацій, тобто їх час розвитку від ідеї – до ринку. Наведено перелік інноваційних переваг розвитку ІТ та виробництва електромобілів як одних із найдинамічніших галузей світової економіки. Перспективним напрямом подальших досліджень є розповсюдження запропонованих підходів та отриманих результатів для прогнозування динаміки та розробки рішень з управління системою впровадження інновацій у виробництво.; The article is sanctified to the exposure of the universal mathematical going to the quantitative design of dynamics systems of various physical nature. Aim of the research: To substantiate the possibility of using common approaches to the quantitative modeling of the dynamics of living and non-living systems. As a result were educed terms and ranges of application the general discrete models of development technique, dynamics of populations, economic models. It was built generalized Fibonacci model, that allows to forecast the indicated processes for the different values of parameter a prehistory γ. Quantitative comparison of the offered approaching the generalized model of Fibonacci is given with experimental values. It is shown that well-known conformity to law of development the information technologies is doubling of amount transistors on the integrated circuits during each 18 months, that is often named «Moore’s law» is the partial case of the generalized Fibonacci’s row. Offered correlations for the quantitative estimation of scale multiplier the rates of increase the system of q and his connection is set with a parameter γ. It has next physical maintenance: for the dynamics of populations γ characterizes the period of achievement a reproductive age females, and in the innovative economic systems is a period of «ripening» the innovations, their time of development from an idea – to the market. A list over of innovative advantages of development ІТ and production of electromobiles is brought, as one of the most dynamic industries of world economy. A promising direction for further research is the dissemination of the proposed approaches and the results obtained for forecasting the dynamics and development of solutions for managing the system of introduction of innovations into production.; Статья посвящена выявлению универсальных математических подходов к количественному моделирование динамики систем различной физической природы. Цель исследований: обосновать возможность использования общих подходов к количественному моделирование динамики систем живой и неживой природы. В результате выявлены условия и диапазоны применения общих дискретных моделей развития техники, динамики популяций, экономических моделей и тому подобное. Построена обобщенная модель Фибоначчи, что позволяет прогнозировать указанные процессы для различных значений параметра предыстории γ. Дается количественное сравнение предложенного приближения обобщенной модели Фибоначчи с экспериментальными значениями. Показано, что общеизвестная закономерность развития информационных технологий - удвоение числа транзисторов на интегральных схемах в течение каждых 18 месяцев, часто называется «закон Мура», - является частным случаем обобщенного ряда Фибоначчи. Предложенные соотношения для количественной оценки масштабного множителя темпов роста системы q и установлена его связь с параметром γ, что имеет следующий физический смысл: для динамики популяций γ характеризует период достижения самками репродуктивного возраста, а в инновационных экономических системах - период «созревания» инноваций, то есть их время развития от идеи - к рынку. Приведен перечень инновационных преимуществ развития ИТ и производства электромобилей как одних из самых динамичных отраслей мировой экономики. Перспективным направлением дальнейших исследований является распространение предложенных подходов и полученных результатов для прогнозирования динамики и разработки решений по управлению системой внедрения инноваций в производство.

2020-01-01T00:00:00Z