http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/10356 2026-04-06T11:28:03Z 2026-04-06T11:28:03Z Zhuravlova, L. Журавльова, Л. П. Kolomiiets, T. Коломієць, Т. В. Shmygliuk, O. Шмиглюк, О. Г. http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/12996 2022-12-03T21:19:42Z 2020-01-01T00:00:00Z

Название: Psychological peculiarities of the interpersonal interaction in adolescence Авторы: Zhuravlova, L.; Журавльова, Л. П.; Kolomiiets, T.; Коломієць, Т. В.; Shmygliuk, O.; Шмиглюк, О. Г. Аннотация: The aim of the research is to investigate the psychological characteristics of youth’s behavior in the context of interpersonal interaction. Theoretical, empirical and statistical methods have been applied for the realization of the research tasks. The main results of empirical research of behavioral activity, affectation and manifestations of youth’s dominance in the situation of interpersonal interaction are presented in the article. Their age, gender and dynamic characteristics have been analyzed. As a result of the empirical research, it was defined that the most of modern youth does not show a great interest in establishing interpersonal contacts. Age dynamics of interpersonal interaction was found and its gender characteristics were analyzed. The period from the teen-age to adulthood there is a decrease in the level of social contacting of young people. This dynamics is typical for boys more than girls. It is stated that a higher level of the interpersonal activity is peculiar for young boys in the аdolescence. As for young girls, they are more active in the adulthood. It is noted that young people of the аdolescence express their emotions in the process of interpersonal interaction differently: from pathological emotionality to complete indifference. The tendency of increasing pathological indicators of emotionality in the interaction during the period of adulthood is analyzed. This dynamics is more common for male representatives compared to females. The empirical study proves that there is an adequate level of emotional activity for boys, and for young girls it is high. It is established that the majority of modern youth tends to satisfy their own need of dominance in the process of the interaction with others. Іn the early adolescence characteristics of dominant behavior are much more frequent than in the late one, and boys are inferior to girls in the level of dominance.; Метою дослідження є вивчення психологічних особливостей поведінки юнаків в умовах міжособистісної взаємодії. Для реалізації дослідницьких завдань застосовано теоретичні, емпіричні та статистичні методи. У статті подано основні результати емпіричного дослідження поведінкової активності, афектації й проявів домінантності юнаків у ситуації міжособистісної взаємодії. Проаналізовано їх вікові, статеві та динамічні особливості. У результаті емпіричного дослідження з’ясовано, що переважна більшість сучасного юнацтва проявляє помірну активність у встановленні міжособистісних контактів. Виявлено вікову динаміку міжособистісної взаємодії та проаналізовано її статеві особливості. В період від ранньої до зрілої юності відбувається зниження рівня соціальної контактності молоді. У хлопців дана динаміка є більш інтенсивною, порівняно з дівчатами. Зафіксовано, що у період ранньої юності більш високий рівень міжособистісної активності є в юнаків, а у зрілій юності – в юнок. Констатовано, що особи юнацького віку по-різному проявляють емоції у процесі міжособистісної взаємодії: від патологічної емоційності до повної байдужості. Виявлено тенденцію до зростання патологічних показників емоційності у взаємодії в період зрілої юності. Дана динаміка більш вираженою є у представників чоловічої статі, порівняно з жіночою. Емпірично доведено, що для юнаків більшою мірою притаманним є адекватний рівень емоційної активності, а для юнок – високий. Встановлено, що у переважній більшості сучасне юнацтво схильне адекватно задовольняти власну потребу в домінантності у процесі взаємодії з іншим. У ранній юності прояви домінантної поведінки є значно частішими ніж у зрілій, а хлопці поступаються у рівні домінантності дівчатам.

2020-01-01T00:00:00Z Журавльова, Л. П. Zhuravlova, L. http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/12995 2022-12-03T21:19:35Z 2019-01-01T00:00:00Z

Название: Особливості емоційного інтелекту особистості, яка схильна до ризику Авторы: Журавльова, Л. П.; Zhuravlova, L. Аннотация: Мета дослідження. Визначити відповідність між схильністю до ризику та емоційно-інтелектуальними особливостями особистості. Матеріали і методи. Вибірку досліджуваних склали 149 чоловіків та жінок, віком від 17 до 67 років. Використано методики: методику діагностики емоційного інтелекту Н. Холла в адаптації Є. П. Ільїна, методику діагностики емоційного інтелекту Д. В. Люсіна, методику діагностики емоційної креативності Дж. Еверілла, опитувальник якісних показників схильності до ризику О.П. Саннікової і С. В. Бикової. Результати. За допомогою кореляційного аналізу визначено позитивний взаємозв’язок між схильністю до ризику та емоційною креативністю і негативний – між схильністю до ризику, емпатією та емоційною саморегуляцією. Виявлено три типи схильності до ризику, що відповідають її високому, помірному та низькому рівням. Помірний рівень схильності до ризику (за умови домінування у його структурі емоційного та регулятивного компонентів над когнітивним та конативним) передбачає вищу емоційну креативність за показниками ефективності застосування емоційного досвіду у життєдіяльності, специфічності прояву емоційних переживань, а також вищий емоційний інтелект за показниками здатності до емоційної самомотивації та саморегуляції, самоконтролю емоційної експресії. Як низька схильність до ризику, так і підвищена, перешкоджають розвитку емоційно-інтелектуальних якостей та здатностей. Висновки. Взаємозв’язок між схильністю до ризику та емоційно-інтелектуальними здатностями особистості є амбівалентними: висока та низька схильність до ризику передбачає зниження емоційного інтелекту та емоційної креативності, а помірний рівень схильності до ризику відповідає вищим показникам емоційно-інтелектуальних якостей та здатностей.; The Aim of the study. To determine the correspondence between the predisposition to risk and the emotional and intellectual characteristics of the individual. Materials and methods. The sample consisted of 149 men and women aged 17 to 67 years. Methodology for diagnosing emotional intelligence N. Hall in the adaptation of E.P. Ilyin, methodology for diagnosing emotional intelligence D. V. Lucina, methodology for diagnosing emotional creativity J. Everell, questionnaire for quality indicators of predisposition to risk O. P. Sannikova and S. V. Bykova are used. Results. There is a positive correlation between risk aversion and emotional creativity, and negative – between risk aversion, empathy and emotional self-regulation. Three types of predispositions to risk, which correspond to its high, moderate and low levels, have been identified. The moderate level of risk appetite (provided that its structure of emotional and regulatory components dominates over cognitive and constructive) involves higher emotional creativity in terms of the effectiveness of the application of emotional experience in life, the specificity of the manifestation of emotional experiences, as well as higher emotional intelligence in terms of the ability to emotional self-motivation and self-regulation, self-control of emotional expression. Conclusions. The relationship between risk aversion and emotional and intellectual abilities of the individual are ambivalent. High and low propensity to risk involves lowering emotional intelligence and emotional creativity, while a moderate level of risk aversion corresponds to higher levels of emotional and intellectual qualities and abilities.

2019-01-01T00:00:00Z Коломієць, Т. В. Kolomiyets, T. http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/12994 2022-10-11T17:05:51Z 2017-01-01T00:00:00Z

Название: Типологічні особливості емпатійної міжособистісної взаємодії в юнацькому віці Авторы: Коломієць, Т. В.; Kolomiyets, T. Аннотация: У статті розглядається емпатійна міжособистісна взаємодія як одна з перспективних форм співіснування особистості у діаді «Я − Інший». Презентуються результати емпіричного дослідження інтегральної емпатії та емпатійної міжособистісної взаємодії в юнацькому віці. Аналізуються вікові, гендерні та динамічні особливості досліджуваного феномену.; The article consider the empathic interpersonal interaction as one of perspective form of personality coexistence in dyad «Me-Other». The results of empiric research of integral empathy and empathic interpersonal interaction in adolescence are presented. The age, gender and dynamic peculiarities of researched phenomenon were analysed. It is shown that in the period of late adolescence the effective forms of empathy (consonance and dissonance) are more inherent to young men and for girls – sensual. It is proved that for the development of integral empathy in adolescence in the transition from early to late adolescence the intensive (abrupt) dynamic is typical for the girls and moderate (light) for the boys. It is established that for the development of empathic interpersonal interaction the adolescence is relatively stable: dynamic is moderate and gender differences mainly insignificant. The most widespread in adolescence is promoted empathic interpersonal interaction. Less frequently young people resort to realization of altruistic interaction. The least inherent for the young people is egocentric and subject centric interaction.

2017-01-01T00:00:00Z Коломієць, Т. В. Kolomiyets, T. http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/12993 2022-12-03T21:18:52Z 2017-01-01T00:00:00Z

Название: Поведінкові прояви емпатійної міжособистісної взаємодії в юнацькому віці Авторы: Коломієць, Т. В.; Kolomiyets, T. Аннотация: Стаття присвячена презентації результатів емпіричного дослідження поведінкових проявів емпатійної міжособистісної взаємодії в юнацькому віці. Встановлено, що емпатійність, як інтегральна якість особистості, актуалізуючись на різних етапах міжособистісної взаємодії, може впливати на поведінку всіх її учасників. Виявлено вікові особливості емпатійної детермінації міжособистісної взаємодії: у ранній юності вплив емпатійності на поведінку у ситуації міжособистісної взаємодії є сильнішим, порівняно із зрілою. Встановлено статеві особливості емпатійної детермінації поведінки юнаків у міжособистісній взаємодії: у дівчат рівень емпатійності має вплив на власну поведінку, а у хлопців – емпатійність визначає поведінкову активність інших. З᾿ясовано, що дисонансна емпатійна міжособистісна взаємодія хлопців взаємопов᾿язана з власною контактною активністю та емоційною дистанцією (обернена кореляція); індиферентна взаємодія представників обох статей обернено корелює з емоційною дистанцією з боку іншого, а у дівчат – ще й з власною домінантністю; інтенційна взаємодія дівчат знаходиться у оберненому взаємозв'язку з їх домінантною поведінкою; сприяюча взаємодія дівчат обернено корелює з домінантністю інших; альтруїстична взаємодія взаємопов'язана із контактною активністю іншого. Констатовано відсутність достовірних взаємозв᾿язків між егоцентричною й суб'єктноцентричною взаємодіями та поведінковими проявами.; The article is devoted to the presentation of the results of an empirical research of behavioral manifestations of empathic interpersonal interaction in adolescence. It has been established that empathy, as an integral quality of an individual, is activated at different stages of interaction, can affect the behavior of all its participants. The age features of empathic determination of interpersonal interaction are discovered: in early adolescence the influence of empathy on behavior in a situation of interpersonal interactions is stronger, compared to a mature one. Sexual features of empathic determination of behavior of boys in interpersonal interaction are established: girls' empathy level influences their own behavior, and for boys – empathy determines the behavioral activity of others. It is found that dissonant empathic interpersonal interaction of boys is interconnected with their own contact activity and emotional distance (inverse correlation); the indifferent interaction of the representatives of both sexes inversely correlates with the emotional distance from the other side, and for girls – even with their own dominance; the intentional interaction of girls is in the reverse relationship with their dominant behavior; the promoting interaction of girls reversely correlates with the dominance of others; the altruistic interaction is interconnected with the contact activity of another. The lack of reliable interrelationships between egocentric and subjective-centric interactions and behavioral manifestations was ascertained.

2017-01-01T00:00:00Z Коломієць, Т. В. Kolomiiets, T. Литвинчук, А. І. Lytvynchuk, A. Можаровська, Т. В. Mozharovska, T. http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/12992 2022-12-03T21:19:50Z 2018-01-01T00:00:00Z

Название: Емпатія як чинник ціннісно-смислової спрямованості сучасних юнаків у ситуації міжособистісної взаємодії Авторы: Коломієць, Т. В.; Kolomiiets, T.; Литвинчук, А. І.; Lytvynchuk, A.; Можаровська, Т. В.; Mozharovska, T. Аннотация: Міжособистісна взаємодія визначає вектор розвитку особистості та її психологічне благополуччя на всіх етапах онтогенезу. Особливо значимою вона є для юнацького віку. Метою дослідження є емпіричне дослідження стилів міжособистісної взаємодії в юнацькому віці. Емпіричне дослідження реалізоване через визначення смислових установок та ціннісних орієнтацій особистості в межах міжособистісної взаємодії – використана методика С.Л. Братченка «Опросник направленности в общении (НЛО)». Результати свідчать про вираженість альтероцентристської та конформної спрямованості. Така тенденція зберігається протягом тривалого часу – до зрілого юнацького віку, де основне місце починає займати маніпулятивна спрямованість. Можна говорити про зростання власної самоцінності за рахунок знецінення Іншого. Спостерігаються статеві особливості ціннісносмислової сфери: у чоловічої статі домінує конформна та маніпулятивна спрямованість, а у жіночої – яскраво виявляється альтероцентристська спрямованість. У ранньому юнацькому віці така розбіжність ще не окреслюється. Виявлено зростання псевдоціннісного ставлення до Іншого юнаками чоловічої статі, та підвищення самоцінності у юнок. Визначено взаємозв’язки інтегральної емпатії та її форм з ціннісно-смисловим компонентом міжособистісної взаємодії. Інтегральна емпатія взаємопов’язана з усіма показниками ціннісно-смислового компоненту міжособистісної взаємодії. Ситуація міжособистісної взаємодії та система особистісних якостей людини визначає приорітетне ставлення до Іншого, яке, за високого рівня емпатії, може виявлятися у альтероцентристській, конформній або діалогічній ціннісно-смисловій спрямованості. Низькоемпатійний суб’єкт виявляє знецінення іншого через авторитарну, маніпулятивну чи індиферентну спрямованість, також існують вікові особливості взаємозв’язку рівня емпатії та поведінкової спрямованості.; Interpersonal interaction determines the vector of personality development and its psychological well-being at all stages of ontogenesis. It is especially significant for the youth. The purpose of the study is the empirical study of the styles of interpersonal interaction in adolescence. Empirical research is realized through the definition of semantic settings and value orientations of personality within the limits of interpersonal interaction – the method of S. Bratchenka «Directionality questionnaire in communication (DQC)». The results indicate the severity of the alterocentric and conformal orientation. This tendency persists for a long time - until the mature youthful age, where the main place begins to occupy a manipulative direction. One can talk about the growth of own self-worth due to the depreciation of the Other. Sexual peculiarities of the value-semantic sphere are observed: the conformist and manipulative orientation dominates the male, and the alterocentric orientation is manifest in the female one. In the early adolescence, this discrepancy is not yet outlined. The growth of pseudo-value attitudes towards other male boys was revealed, and self-esteem in the youth increased. The relationships of integral empathy and its forms with the value-semantic component of interpersonal interaction are determined Integral empathy is interrelated with all the indicators of the value-semantic component of interpersonal interaction. The situation of interpersonal interaction and the system of personal qualities of a person determines the priority relation to the Other, which, at a high level of empathy, can be manifested in the alterocentric, conformal or dialogical value-semantic orientation. The low-empathy subject reveals another's impairment through authoritarian, manipulative, or indifferent orientation; there are also age-related features of the relationship between the level of empathy and behavioral orientation.

2018-01-01T00:00:00Z Pietrulewicz, B. Петрулевич, Б. Zhuravlova, L. Журавльова, Л. П. http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/12991 2022-12-03T21:19:02Z 2020-01-01T00:00:00Z

Название: Structural comparison of intelligence of polish and american childrens of midchildhood Авторы: Pietrulewicz, B.; Петрулевич, Б.; Zhuravlova, L.; Журавльова, Л. П. Аннотация: The present study is devoted to the examination of the factor structure of intelligence measured with WISC and WISC-R derived from the testing of the sample of Polish children.The differences in the structure of intelligence that was measured with WISC and WISC-R (developed by Pietrulewicz) were investigated for a group of 30 Polish fourth-grade students (mean age 10.6). Consistent with the results of a number of other investigations, the results of this study demonstrate the considerable factorial similarity of two scales derived through the use of WISC and WISC-R and these results appear to be consistent with the results of American studies that indicate the superiority of the two-factor solution with non-Anglo-American children. Consistent with American findings, the WISC Verbal, Performance, and Full Scale IQs were higher than those on the WISC-R. On both measures, structural results favor for two-factor solution, which approximates Wechsler's Verbal and Performance scales. A third factor, failed to simulate Freedom from Distractibility, accounted for approximately 10% of the explained variance. On this factor, Coding was heavily weighted, but Arithmetic and Digit Span loadings ranged from modest to negative. Results provide support for the application of the Wechsler intelligence tests for children in cross-cultural settings and for interpreting the third factor according to the dynamics of specific cultures. Today WISC-R continue to be applied still in Poland for diagnostic and research purposes. Despite limitations of the present study which include the small sample size and the restriction of demographic information to rural-urban differences the results of the present study indicate that replicative studies may clarify further the characteristics of the third factor with varying populations and cultures, while still generating hypotheses with regard to formulations for enhancing learning opportunities for individual children irrespective of their ethnicity or ecological backgrounds.; Дослідження присвячено вивченню факторної структури інтелекту, діагностованої за допомогою WISC та WISC-R (шкала інтелекту Векслера для дітей), за результатами тестування вибірки польських дітей. Відмінності в структурі інтелекту, які вивчалися за допомогою методик WISC і WISC-R (Б. Петрулевич), було досліджено в групі з 30 польських учнів четвертого класу (середній вік – 10,6 років). Результати проведеного дослідження узгоджуються з результатами американських досліджень у цьому напрямку та демонструють значну факторну схожість двох шкал, отриманих за допомогою WISC і WISC-R, що може свідчити про перевагу двофакторного рішення при аналізі структури інтелекту не англо-американських дітей. Отримані показники діагностики структури інтелекту відповідають таким результатам американських досліджень: VIQ, PIQ та FSIQ за WISC були вищими, порівняно з показниками WISC-R. В обох випадках структурні показники свідчать на користь двофакторного рішення, яке близьке до VIQ та PIQ шкал Векслера. За допомогою третього фактора, який описує майже 10% дисперсії, не вдалося змоделювати шкалу «Свобода від відволікання». Результати за цим фактором виявилися досить вагомими, проте навантаження арифметичних і цифрових діапазонів коливалися у проміжку від незначних додатніх до від'ємних значень. Результати свідчать про виправданість застосування тестів інтелекту Векслера для дітей у міжкультурних умовах і про необхідність інтерпретації третього фактора, згідно з динамікою конкретних культур. На сьогодні WISC-R продовжують застосовуватися у Польщі для діагностичних і дослідницьких цілей. Незважаючи на обмежуючі особливості проведеного дослідження, а саме: невеликий розмір вибірки й обмеження демографічної інформації про групи сільського і міського населення, отримані результати засвідчують, що реплікативні дослідження можуть додатково уточнити характеристики третього фактора в демографічному й культурному зрізах і сприятимуть формулюванню гіпотез про можливість підвищення ефективності навчання окремих дітей, незалежно від їх етнічної належності та екологічного походження.

2020-01-01T00:00:00Z Журавльова, Л. П. Zhuravlova, L. Кротюк, К. А. Krotiuk, K. http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/12990 2022-12-03T21:18:26Z 2020-01-01T00:00:00Z

Название: Особливості ціннісно-смислової сфери військовослужбовців з різним досвідом участі в бойових діях Авторы: Журавльова, Л. П.; Zhuravlova, L.; Кротюк, К. А.; Krotiuk, K. Аннотация: У статті обґрунтовується актуальність і доцільність дослідження ціннісно-смислової сфери військовослужбовців. Метою дослідження є вивчення впливу досвіду участі військовослужбовців у бойових діях на їх ціннісно-смислову сферу. Аналізуються основні підходи до проблеми ціннісно-смислової сфери особистості у сучасній психології, зокрема, її зміни внаслідок виконання професійних обов’язків у галузі військової діяльності. Її специфіка пов’язана з небезпекою та прийняттям ризикових рішень, що зумовлює переосмислення життєвих цінностей. Тому було сформульовано припущення про деструктивний вплив досвіду участі в бойових діях на ціннісно-смислову сферу військовослужбовців. Подано результати емпіричного дослідження смисложиттєвих орієнтацій військовослужбовців (базового компонента ціннісно-смислової сфери); здійснено порівняльний аналіз їх показників у респондентів із різним досвідом перебування в зоні Операції об’єднаних сил (ООС). Встановлено, що середні показники та відсоткове зіставлення рівнів значущості смисложиттєвих орієнтацій військовослужбовців експериментальної (учасники бойових дій у зоні ООС) і контрольної (не перебували в зоні ООС) груп не мають статистично значущих відмінностей, проте мають деяку специфіку. Проаналізовано, що серед учасників бойових дій, на противагу тим, хто не має такого досвіду, достовірно більша кількість людей є задоволеними власним життям і здатні контролювати його залежно від певних обставин. Виявлено негативний вплив хронологічного (онтогенетичного) віку досліджуваних, які мають досвід перебування в ООС, на якість і показники їх смисложиттєвих орієнтацій. Ціннісні орієнтації учасників бойових дій загалом є більш диференційованими за їх значущістю й осмисленістю, порівняно з військовослужбовцями, які не перебували в зоні проведення ООС. Достовірно більша кількість респондентів із бойовим досвідом, порівняно з тими, хто його не має, виявляє полярність в осмисленні життєвих цінностей: дуже глибоко осмислює смисложиттєві орієнтації чи втрачає у них сенс.; In the present article, the substantiation of actuality and appropriability of research of the value semantic sphere of military personal is provided. The main aim of the present study is the research on the impact of combat experience on the value-semantic sphere of military personal. The main modern psychology approaches to addressing the problem of the personality value semantic sphere are analyzed, in particular, the changes of the value-semantic sphere as a result of professional duties in the field of military activity. The specificity of combat activity which is connected to life-threatening situations and risk-taking may lead to changes in life values. Therefore, the assumption was made of the destructive influence of the experience of participation in hostilities on the value-semantic sphere of the military. The results of conducted research of life orientations of military personal (the core component of the value-semantic sphere) are presented; comparative analyzes of life orientations of study participants with a different experience of being in the area of the Joint Forces Operation is conducted. The results of the study show no statistically significant differences among life orientations of groups of military personal with and without the combat experience in the Joint Forces Operation, yet they have some specifics. Among the military personal with combat experience, a significantly larger number of people are satisfied with their lives and are able to control it depending on certain circumstances. The negative influence of chronological (ontogenetic) age of the subjects, who have experience of being in Joint Forces Operation, on the quality and indicators of their meaningful life orientations was revealed. The life orientations of combatants are, in general, more differentiated in their significance and meaningfulness than those of weren’t in Joint Forces Operation military personnel. Significantly more respondents with combat experience, compared to those who do not have it, exhibit a polarity in the comprehension of life values: they think very deeply about their meaningful life orientations or lose meaning in them.

2020-01-01T00:00:00Z