http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/1248 2026-04-10T17:47:41Z 2026-04-10T17:47:41Z Siruk, I. Сірук, І. М. Siruk, Yu. Сірук, Ю. В. http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/15638 2024-07-06T20:01:56Z 2023-01-01T00:00:00Z

Название: Recreation characteristics of the green zone forests of the Zhytomyr city Авторы: Siruk, I.; Сірук, І. М.; Siruk, Yu.; Сірук, Ю. В. Аннотация: Recreation in forests is important for residents of cities, including Zhytomyr. The forests of the city's green zone require a comprehensive assessment to regulate the recreational use of state and municipal forests. In order to analyse the recreational indicators of the forests of the green zone of Zhytomyr, a comparative analysis of forest management data of landscape mensuration was carried out and compared with the results of our own field research. To analyse the recreational indicators, the forest management database, materials of previous field studies, as well as electronic mapping materials and a geographic information system were used. According to the forest management data, the spatial structure of the forest park area is far from optimal due to the small share of open and semi-open landscape types. The existing functional zoning in most areas does not correspond to the actual recreational use of the territory. There are areas with intensive visits that are not classified as forest parks and do not have landscape mensuration data, although they have a high level of improvement. In terms of walkability, sustainability, aesthetic and integrated assessment, the forest park areas demonstrate mostly mediocre results. The recreational digression of the vast majority of sites is insignificant. Some plots have the necessary indicators for a high additional assessment. The results of the field surveys confirmed the unreliability of some recreational indicators determined by forest management. The largest discrepancy was noted in the determination of walkability, additional and recreational values, which are significantly underestimated. In the most visited areas, the actual indicators of recreational digression and aesthetic assessment are lower than those in the forest management materials. Refinement of the data on recreational characteristics of the forest park zone areas allows updating the information on landscape mensuration and developing a comprehensive functional zoning of the territory of suburban forests in Zhytomyr. The results of the study will help state and municipal forestry enterprises to optimize the recreational exploitation of forests within the green zone of the city, rationalize the use of natural resources for recreational purposes, while ensuring environmental sustainability.; Рекреація у лісах має важливе значення для мешканців міст, включаючи м. Житомир. Ліси зеленої зони міста потребують проведення комплексної оцінки для врегулювання рекреаційного користування лісами державної та комунальної власності. З метою проведення аналізу рекреаційних показників лісів зеленої зони м. Житомира було проведено порівняльний аналіз лісовпорядних даних ландшафтної таксації та співставлення із результатами власних польових досліджень. Для аналізу рекреаційних показників були використані база даних лісовпорядкування, матеріали попередніх польових досліджень, а також електронні картографічні матеріали та географічна інформаційна система. За даними лісовпорядкування просторова структура ділянок лісопаркової зони далека від оптимальної за рахунок малої частки відкритих і напіввідкритих типів ландшафтів. Наявне функціональне зонування на більшості ділянок не відповідає реальному рекреаційному використанню території. Наявні ділянки з інтенсивним відвідуванням, які не відноситься до лісопарків і не мають даних ландшафтної таксації, хоча мають високий рівень благоустрою. За показниками пішохідної доступності, стійкості, естетичної та інтегрованої оцінки ділянки лісопаркової зони демонструють здебільшого посередні показники. Рекреаційна дигресія переважної більшості ділянок незначна. Невелика кількість ділянок має необхідні показники для високої додаткової оцінки. Результати польових досліджень підтвердили недостовірність деяких рекреаційних показників, визначених лісовпорядкуванням. Найбільша невідповідність даних відмічена при визначенні пішохідної доступності, додаткової та рекреаційна оцінка, які суттєво занижені. У найбільш відвідуваних ділянках реальні показники рекреаційної дегресії та естетична оцінка є нижчими ніж у лісовпорядних матеріалах. Уточнення даних рекреаційної характеристики ділянок лісопаркової зони дозволяє актуалізувати інформацію по ландшафтній таксації та розробити комплексне функціональне зонування території приміських лісів м. Житомира. Результати дослідження допоможуть державним та комунальним лісогосподарським підприємствам оптимізувати рекреаційну експлуатацію лісів у межах зеленої зони міста, раціоналізувати використання природних ресурсів для рекреаційних цілей, забезпечуючи при цьому екологічну стійкість.

2023-01-01T00:00:00Z Сірук, І. М. Siruk, I. Сірук, Ю. В. Siruk, Yu. http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/15637 2024-07-06T20:01:51Z 2024-01-01T00:00:00Z

Название: Вплив лісогосподарської діяльності на ландшафтно-рекреаційні показники лісових ділянок лісопаркової частини лісів зеленої зони Житомира Авторы: Сірук, І. М.; Siruk, I.; Сірук, Ю. В.; Siruk, Yu. Аннотация: У лісах зеленої зони Житомира, зважаючи на їх функціональні особливості, окрім рекреаційного лісокористування досить, активно ведеться лісогосподарська діяльність. Шляхом аналізу лісовпорядних та виробничих матеріалів було визначено основні показники ведення лісового господарства в межах трьох найбільших лісокористувачів у лісопарковій частині лісів зеленої зони Житомира. Для дослідження впливу лісозаготівлі та протипожежних заходів на рекреаційні показники було проведено польові дослідження на 50-ти пробних площах. Переважаючими за площею лісогосподарськими заходами є вибіркові санітарні рубки, доглядові та інші господарські рубання. Тільки в 2020–2022 рр. у межах рекреаційно-оздоровчих лісів Житомира рубаннями формування і оздоровлення лісів було пройдено від 15до 43 % площ покритих лісом ділянок трьох найбільших лісокористувачів. Під час аналізу проведених рубок у рекреаційно-оздоровчих лісах виявлено, що за останні роки ландшафтні рубання основними лісокористувачами не проводилися. За характером організації ведення лісового господарства у приміських лісах неістотно відрізняється від експлуатаційних лісів. Благоустрій проводився тільки в межах сімох рекреаційних пунктів. Досліджено, що під час проведення санітарних вибіркових рубань у лісопарковій частині лісів зеленої зони на 23 % площ було відзначено зміну типу ландшафту із закритого на напіввідкритий. Виявлено, що після проведення санітарних вибіркових рубань в насадженнях відбулося підвищення класу стійкості та естетичної оцінки на одну позицію. Проведення доглядових та інших рубань не вплинули на зміну жодного рекреаційного показника. Оцінено вплив вогневого методу очищення лісосіки від порубкових решток на порушення надґрунтового покриву ділянок. З'ясовано, що цей метод очищення лісосік, який застосовують на 95 % площ лісосік рубань формування і оздоровлення, призводить до порушення від Ідо 4 % площі поверхні ґрунту, що фактично відповідає показникам рекреаційної дигресії на цих ділянках до проведення рубань. Досліджено, що після проведення лісосічних робіт взимку порушення надґрунтового покриву варіювало в межах 8–15 %, літні лісозаготівельні роботи спричиняли значно більше технологічне порушення поверхні ґрунту – від 12 до 52 %. Встановлено, що під час проведення протипожежної мінералізації ґрунту в лісових насадженнях лісопаркової зони частка технологічно пошкодженої поверхні ґрунту становила від 2 до 8 % площ, що у два-чотири рази перевищувало показники рекреаційної дигресії дослідних ділянок. Перспективними є дослідження терміну відновлення рослинного покриву на порушених ділянках внаслідок вогневого очищення лісосічних відходів.; It is the first time that the comparison of recreational digression with technological disturbance of areas after logging operations and fire preventive measures is performed for recreational and health-improving forests of the region. In the course of research, the magnitude of the influence of forestry activities on the recreational indicators of the sites is determined. Using forest management and production materials, the main indicators of forestry management within the three largest forest users of the suburban forest-park part of Zhytomyr are investigated. To study the impact of logging and fire preventive measures on recreational indicators, field studies are conducted on 50 sample plots. In suburban forests of Zhytomyr, the level of intensity of forest management is quite high, as evidenced by the share of plantation areas cleared by felling. For example, the most common forestry measures in the suburban forest-park part of the forests are sanitation selective felling and improvement felling. During the period of 2020–2022, ranging from 15 % to 43 % of the areas covered by the forest were cut down in recreational and health-improving forests. Landscape felling was neither designed nor carried out during the audit period. Removal of certain trees in the course of improvement of individual recreational facilities is carried out during regular improvement felling, sanitation selective felling, and other types of felling without any systematic approach to the landscape-planning organization of the territory of the forest-park area. In terms of organizational features, felling in recreational and health-improving forests do not differ from commercial forests. Conducting sanitation selective felling improves such recreational indicators as the resistance of plantations to recreational loads, aesthetic evaluation, and, in some cases, the spatial structure of plantations. The use of improvement felling and other types of felling does not affect the change of any of the recreational indicators. Moreover, logging operations lead to forestry digression, which is short-term and short-lived during winter felling, and it can be more destructive, exceeding recreational digression by 3–15 times during summer felling. Pyrogenic disturbance of the soil surface during the clearing of forest cutting areas from felling residues, as a rule, does not exceed recreational digression. Conducting fire preventive mineralization of soil can exceed recreational digression by 2–4 times, however, the implementation of this forestry measure isjustified from the point of view not only of preventing the spread of lowland fires, but also of preventing the spontaneous movement of passenger vehicles, which can potentially lead to much greater recreational digression. In the future, there is a prospect of conducting a study of the period of restoration of the above-ground cover on pyrogenically disturbed areas.

2024-01-01T00:00:00Z Сірук, І. М. Siruk, I. Сірук, Ю. В. Siruk, Yu. http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/15635 2024-07-06T20:02:07Z 2024-01-01T00:00:00Z

Название: Рекреаційне використання лісів зеленої зони м. Житомира Авторы: Сірук, І. М.; Siruk, I.; Сірук, Ю. В.; Siruk, Yu. Аннотация: Рекреаційне використання лісів зеленої зони міст є важливою складовою лісокористування у рекреаційно-оздоровчих лісах та потребує постійного моніторингу інтенсивності рекреаційних навантажень на об'єкти, котрі користуються популярністю у населення. Протягом 2020–2023 рр. експедиційним методом була проведена оцінка лісонасаджень за формами і типами рекреаційної діяльності. На 150 репрезентативних дослідних об'єктах проводився облік відвідування лісових масивів рекреантами із поєднанням методів відеореєстрації та соцопитувань. Об'єктом дослідження була рекреація в лісах зеленої зони міста Житомира, а предметом – інтенсивність рекреаційних навантажень при різних формах рекреаційної діяльності. Досліджено, що лісонасадження зеленої зони міста Житомира мають значну протяжність вздовж селітебних територій і водних об'єктів, що вказує на високий рекреаційний потенціал приміських лісів. Проте, відмічений низький рівень відвідуваності лісових масивів рекреантами – лише близько 13 % площ ділянок регулярно використовуються для відпочинку населення. Встановлено, що домінуючим видом рекреаційної діяльності є прогулянкова форма. За терміном перебування рекреантів лише на площі 16,5 га виявлено довготривале регулярне відвідування. Рівномірна інтенсивність рекреаційних навантажень протягом року відмічена лише при добувальній формі рекреації. На багатьох ділянках різних форм рекреаційної діяльності при разових спостереженнях були зафіксовані перевищення допустимих норм рекреаційного навантаження, в окремих випадках в 20 разів. Здебільшого гранично допустимі норми перевищувалися на ділянках туристичної і пікнікової форм рекреаційної діяльності, найменше – при прогулянковій рекреації. Найбільший рівень рекреаційної дигресії відмічений на ділянці добувної форми рекреаційної діяльності, де знаходилося джерело питної води. Отримані результати дослідження є важливими для лісогосподарських та комунальних підприємств і можуть бути використані в якості основи для проєктуваня заходів благоустрою і актуалізації плану функціонального зонування території.; Recreational use of the green zone forests of cities is an important component of forest use in recreational forests and requires constant monitoring of the intensity of recreational loads on objects that are popular with the population. During 2020–2023, the expedition method was used to assess forest plantations by forms and types of recreational activities. At 150 representative research sites, the number of visits to forest areas by recreationists was recorded using a combination of video recording methods and social surveys. The object of the study was recreation in the green zone forests of the Zhytomyr city, and the subject was the intensity of recreational loads during various forms of recreational activity. It has been investigated that the forest plantations of the green zone of the Zhytomyr city have a significant length along the residential areas and water bodies, which indicates the high recreational potential of suburban forests. However, a low level of visitation of forest massifs by recreationists was noted – only about 13% of the areas are regularly used for public recreation. It was established that the dominant form of recreational activity is walking. According to the length of stay of vacationers, long-term regular visits were found only on an area of 16.5 hectares. Uniform intensity of recreational loads throughout the year was noted only in the extractive form of recreation. In many areas of various forms of recreational activity, during single observations, excesses of permissible norms of recreational load were recorded, in some cases by 20 times. For the most part, the maximum allowable norms were exceeded in the areas of tourist and picnic forms of recreational activity, the least – in walking recreation. The highest level of recreational digression was noted in the area of the extractive form of recreational activity, where the source of drinking water was located. The obtained research results are important for forestry and communal enterprises and can be used as a basis for designing improvement measures and updating the functional zoning plan of the territory.

2024-01-01T00:00:00Z Solonenko, A. Солоненко, А. М. Podorozhniy, S. Подорожній, С. М. Bren, O. Брен, О. Г. Siruk, I. Сірук, І. М. Zhukov, O. Жуков, О. В. http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/15633 2024-07-06T20:02:47Z 2021-01-01T00:00:00Z

Название: Effect of stand density and diversity on the tree ratio of height to diameter relationship in the park stands of Southern Ukraine Авторы: Solonenko, A.; Солоненко, А. М.; Podorozhniy, S.; Подорожній, С. М.; Bren, O.; Брен, О. Г.; Siruk, I.; Сірук, І. М.; Zhukov, O.; Жуков, О. В. Аннотация: The article investigated the influence of factors on the dependence of tree height on tree diameter in a park stand. The role of tree damage, density, and stand diversity as predictors inthe dependence of tree height on its diameter was revealed. The hypothesis of the scale dependence of the influence of stand density on plant growth was tested. The number of plants that are within a radius of 3, 5, 7, 10 meters was determined for each of the recorded plant specimens. The diversity according Shannon of the plant community was estimated based on the information on the species composition of plants within a radius of 10 meters from the focal plant. The age of plants in the community was positively correlated with the diversity of vegetation inthe surroundings of a particular plant. About 74.1% of the trees were found to have the signs of pathological damage. The best model to explain tree damage was a model that included as predictors plant species, its age, the diversity of the surrounding stand, and its density estimatedfrom a 7-m radius sampling site. The GLM approach allowed to reveal that 83% of tree height variation can be explained by the information on tree and shrub species, plant condition (healthy plant or damaged one), its diameter and stand density. The stand density and the square of this index were found to be statistically significant predictors if the density was calculated for a sample area with a radius of 7 meters.; У статті досліджено вплив факторів на залежність висоти дерева від діаметра дерева в парковому насадженні. Виявлено роль пошкодженості, густоти та різноманітності дерев як предикторів у залежності висоти дерева від його діаметра. Перевірено гіпотезу про масштабну залежність впливу густоти стояння на ріст рослин. Для кожного з облікованих екземплярів рослин визначали кількість рослин, які знаходяться в радіусі 3, 5, 7, 10 метрів. Розмаїття за Шенноном рослинного співтовариства було оцінено на основі інформації про видовий склад рослин у радіусі 10 метрів від центральної рослини. Вік рослин у спільноті позитивно корелював із різноманітністю рослинності в околицях конкретної рослини. У 74,1% дерев виявлено ознаки патологічного ураження. Найкращою моделлю для пояснення пошкодження дерев була модель, яка включала в якості предикторів види рослин, їх вік, різноманітність насаджень, що оточують, і їх щільність, оцінену з місця відбору зразків радіусом 7 метрів. Підхід GLM дозволив виявити, що 83% коливань висоти дерев можна пояснити інформацією про види дерев і чагарників, стан рослин (здоровий рослина або пошкоджена), її діаметр і густота стояння. Густота деревостану та квадрат цього індексу виявилися статистично значущими предикторами, якщо густота була розрахована для вибіркової площі радіусом 7 метрів.

2021-01-01T00:00:00Z Діденко, П. В. Didenko, P. Романчук, Л. Д. Romanchuk, L. Бойко, О. А. Boyko, O. Сус, Н. П. Sus, N. Демченко, О. А. Demchenko, O. Орловський, А. В. Orlovskiy, A. Бойко, А. Л. Boyko, A. http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/12920 2024-03-27T13:10:11Z 2019-01-01T00:00:00Z

Название: Ріст і розвиток посадкового матеріалу сосни звичайної (Pinus sylvestris L.) за впливу біоорганічних композицій з базидіоміцетів та наночастинок діоксиду церію Авторы: Діденко, П. В.; Didenko, P.; Романчук, Л. Д.; Romanchuk, L.; Бойко, О. А.; Boyko, O.; Сус, Н. П.; Sus, N.; Демченко, О. А.; Demchenko, O.; Орловський, А. В.; Orlovskiy, A.; Бойко, А. Л.; Boyko, A. Аннотация: Мета. Дослідити вплив біоорганічної композиції «Біоекофунге-1» та наночастинок діоксиду церію на ріст і розвиток посадкового матеріалу сосни звичайної (Pinus sylvestris L.). Методи. Біотехнологічні, екологічні, вірусологічні, мікробіологічні. Результати. Продемонстровано стимулювальний ефект «Біоекофунге-1» та наночастинок діоксиду церію на посадковий матеріал сосни звичайної, а саме прискорення росту і розвитку як наземних, так і підземних органів рослин. Унаслідок обприскування сіянців сосни звичайної 0,5 %-им розчином «Біоекофунге-1» спостерігається приріст сіянців за висотою в середньому на 39,05 %, а за масою коріння в середньому на 51,85 % проти контрольної групи, яку обприскували водою. Також виявлено, що внаслідок обприскування сіянців сосни звичайної комплексним розчином «Біоекофунге-1» та наночастинок діоксиду церію спостерігається приріст сіянців за висотою в середньому на 31,52 %, а за масою коріння в середньому на 23,49 % проти контрольної групи, яку обприскували водою. З’ясовано, що дія «Біоекофунге-1» в комплексі з наночастинками діоксиду церію має антипатогенний та оздоровлювальний ефект, а саме – у 3–7 % рослин сосни звичайної контрольної групи спостерігалося кільцеве загнивання біля кореневої шийки, яке було відсутнє в рослин, які оброблялися як «Біоекофунге-1», так і в комплексі з наночастинками діоксиду церію. Водночас ґрунтове середовище, в якому вирощували рослини контрольної групи, було контаміноване патогенами різних таксонів, тоді як ґрунтове середовище, в якому вирощували рослини, оброблені «Біоекофунге-1», та «Біоекофунге-1» у комплексі з наночастинками діоксиду церію не містило збудників. Висновки. Застосування як «Біоекофунге-1», так і «Біоекофунге-1» в комплексі з наночастинками діоксиду церію є ефективним способом отримання якісного посадкового матеріалу сосни звичайної. Встановлено, що ці засоби стимулюють ріст і розвиток рослин сосни звичайної.; Objective. To research the influence of bioorganic composition Bioekofunge-1 and cerium dioxid nanoparticles on growth and development of planting material of Scots pine (Pinus sylvestris L.). Methods. Biotechnological, environmental, virological and microbiological methods. Results. The stimulating effect of Bioekofunge-1 and cerium dioxide nanoparticles on planting material of Scots pine, namely acceleration of growth and development of both aboveground and underground organs of pine plants, has been demonstrated. Specifically, we have found that treatment of Scots pine seedlings with 0.5 % Bioekofunge-1 solution results in average increase of height by 39.05 % and average increase in weight of roots by 51.85 % compared to the control group treated with water. Also, we have shown that treatment of Scots pine seedlings with 0.5 % Bioekofunge-1 solution and 0.001 % solution of cerium dioxide nanoparticles results in increase of height by 31.25 % and average increase in weight of roots by 23.49 % compared to the control group treated with water. Our research has brought to light antipathogenic and healing effect of integrated treatment with cerium dioxide nanoparticles and bioorganic composition Bioekofunge-1, namely 3–7 % of Scots pine seedlings in the control group had ring rotting near the root collar, which was absent in the seedlings, which were treated with 0.5 % Bioekofunge-1 solution and 0.001 % solution of cerium dioxide nanoparticles. At the same time, soil environment in which the plants of the control group were grown, was contaminated with pathogens of different taxa, while soil environment where plants treated with both Bioekofunge-1 and Bioekofunge-1 in combination with cerium dioxide nanoparticles were grown, did not contain pathogens. Conclusion. Applying both Bioekofunge-1 and Bioekofunge-1 in combination with cerium dioxide nanoparticles is an effective way to obtain healthy planting material of Scots pine. It was established that these agents stimulate the growth and development of Scots pine plants.

2019-01-01T00:00:00Z Житова, О. П. Житова, Е. П. Zhytova, O. Король, Е. М. Король, Э. Н. Korol, E. http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/11846 2024-03-27T13:11:15Z 2021-01-01T00:00:00Z

Название: Сучасний стан та особливості таксономічної структури трематод прісноводних молюсків Українського Полісся Авторы: Житова, О. П.; Житова, Е. П.; Zhytova, O.; Король, Е. М.; Король, Э. Н.; Korol, E. Аннотация: В роботі викладено результати аналізу структури трематофауни Українського Полісся. В результаті досліджень з’ясовано, що фауна трематод прісноводних молюсків Українського Полісся представлена 62 видами. Нами доповнено видовий склад личинок трематод регіону 23 видами, з яких 13 вперше зареєстровано на території України. Відмічено збіднення фауни трематод остаточними хазяями яких є риби. Найбільш численними у прісноводних молюсків Українського Полісся за власними та літературними даними у видовому відношенні є трематоди родин Echinostomatidae, Plagiorchiidae, Diplostomidae та Notocotylidae. Аналіз об’єднаних результатів, власних і літературних даних свідчать, що основу регіональної трематодофауни молюсків становлять види з родин Echinostomatidae (13 видів) та Plagiorchiidae (10 види) та що становить майже третю частину від усієї кількості виявлених нами личинок трематод. Досить велика частка належить видам із родин Notocotylidae (8 видів), Strigeidae (7 видів), Diplostomidae (5 видів), Haematolechidae (5 видів). Більшість родин (Diplodiscidae, Opisthorchiidae, Leucochloridiomorphidae, Prostogonimidae, Cathaemasiidae, Cyclocoelidae, Prohemistomatidae та ін.) представлено лише 1–2 видами. У прісноводних молюсках досліджуваного регіону знайдено лише 38 % видів трематод від зареєстрованих у дефінітивних хазяях. Потенційно види, які були знайдені у хребетних тварин регіону, можуть зустрічатися й у проміжних хазяях, але більша частина з них паразитують у птахах, які могли заразитися на інших територіях. При порівнянні таксономічної структури трематодофауни Полісся з іншими добре досліджуваними регіонами України (Північного Приазов’я та Криму), між ними відзначено деякі особливості. З’ясовано, що на території регіону, країни в цілому, найбільш численними у видовому відношенні є трематоди з родин Echinostomatidae, Plagiorchiidae, Diplostomidae, Notocotylidae, Strigeidae. Отримані дані дають підстави вважати, що фауна трематод прісноводних черевоногих молюсків Українського Полісся є складовою частиною центральноєвропейської фауни трематод.; В работе изложены результаты анализа структуры трематофауны Украинского Полесья. В результате исследований установлено, что фауна трематод пресноводных моллюсков Украинского Полесья представлена ​​62 видами. Нами дополнен видовой состав личинок трематод региона 23 видами, из которых 13 впервые зарегистрированы на территории Украины. Отмечено обеднение фауны трематод окончательными хозяевами которых являются рыбы. Наиболее многочисленными у пресноводных моллюсков Украинского Полесья по своим и литературным данным в видовом отношении являются трематоды семей Echinostomatidae, Plagiorchiidae, Diplostomidae и Notocotylidae. Анализ объединенных результатов, собственных и литературных данных свидетельствует, что основу региональной трематодофауны моллюсков составляют виды из семей Echinostomatidae (13 видов) и Plagiorchiidae (10 видов) и это составляет почти третью часть от всего количества выявленных нами личинок трематод. Достаточно большая доля принадлежит видам из семей Notocotylidae (8 видов), Strigeidae (7 видов), Diplostomidae (5 видов), Haematolechidae (5 видов). Большинство семей (Diplodiscidae, Opisthorchiidae, Leucochloridiomorphidae, Prostogonimidae, Cathaemasiidae, Cyclocoelidae, Prohemistomatidae и др.) представлены лишь 1–2 видами. У пресноводных моллюсков исследуемого региона найдено лишь 38% видов трематод от зарегистрированных у дефинитивных хозяевах. Потенциально виды, которые были найдены у позвоночных животных региона, могут встречаться и у промежуточных хозяевах, но большая часть из них паразитирует в птицах, которые могли заразиться на других территориях. При сравнении таксономической структуры трематодофауны Полесья с другими хорошо исследуемыми регионами Украины (Северного Приазовья и Крыма), между ними отмечено некоторые особенности. Установлено, что на территории региона, страны в целом, наиболее многочисленными в видовом отношении являются трематоды из семей Echinostomatidae, Plagiorchiidae, Diplostomidae, Notocotylidae, Strigeidae. Полученные данные дают основание считать, что фауна трематод пресноводных брюхоногих моллюсков Украинского Полесья является составной частью центрально фауны трематод.; The paper presents results on the analysis of the taxonomic structure of the trematode fauna of the Ukrainian Polissia. It was found that the trematode fauna of freshwater molluscs in the Ukrainian Polissia is represented by 62 species. We supplemented the species composition of larvae of trematodes in the region with 23 species, 13 of which were first recorded in Ukraine. The results showed that the number of trematode species the definitive hosts of which are fishes have decreased. According to the obtained data, the most abundant trematode species of freshwater molluscs in the Ukrainian Polissia are those of the families Echinostomatidae, Plagiorchiidae, Diplostomidae, and Notocotylidae. The combined analysis of literature and original data revealed that in the basis of the regional trematode fauna of molluscs are species of the families Echinostomatidae (13 species) and Plagiorchiidae (10 species), which make up almost one-third of the total number of trematode larvae detected. A quite large portion of larvae belong to species of the families Notocotylidae (8 species), Strigeidae (7 species), Diplostomidae (5 species), and Haematolechidae (5 species). Most families (Diplodiscidae, Opisthorchiidae, Leucochloridiomorphidae, Prostogonimidae, Cathaemasiidae, Cyclocoelidae, Prohemistomatidae, and others) are represented only by 1–2 species. In freshwater molluscs of the studied region, we have found only 38 % of trematode species recorded in definitive hosts. Species found in vertebrate animals of the region potentially can also occur in intermediate hosts, but most of these species parasitize in birds that could be infected in other areas. When comparing the taxonomic structure of the trematode fauna of the Polissia with other well-studied regions of Ukraine (Northern Pryazovia and Crimea), some specifics werenoted between them. In particular, it was found that the most abundant trematode species in the region as well as in the whole of Ukraine are those of the families Echinostomatidae, Plagiorchiidae, Diplostomidae, Notocotylidae, and Strigeidae. The obtained data allow considering that the trematode fauna of freshwater gastropods of the Ukrainian Polissia is an integral part of the Central European fauna of trematodes.

2021-01-01T00:00:00Z Житова, О. П. Zhytova, O. Житова, Е. П. http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/10349 2020-10-03T20:01:19Z 2019-01-01T00:00:00Z

Название: Проточність водойми та її вплив на зараженість молюсків водотоків Українського Полісся Авторы: Житова, О. П.; Zhytova, O.; Житова, Е. П. Аннотация: У роботі наведено результати дослідження впливу проточності водойми, за різної швидкості течії, на зараженість молюсків. На цей час є нечисленні літературні дані щодо впливу швидкості течії на зараженість молюсків Українського Полісся за сучасних екологічних умов. Наші дані розширюють і доповнюють ці відомості. Показано, що швидкість течії впливає на рівень зараження молюсків личинковими стадіями трематод опосередковано. Встановлено, що у водотоках із оліготипом (0–0,1 м/с) та мезотипом (0,1–1 м/с) швидкості течії екстенсивність інвазії певних видів молюсків партенітами й личинками трематод може варіювати у широких межах. Відзначено, що річок за умов політипу швидкості течії серед досліджених водойм не було. Високі показники екстенсивності інвазії партенітами і личинками трематод відмічено у молюсків Bithynia (Bithynia) tentaculata (Linnaeus, 1758), Viviparus (Viviparus) viviparus (Linnaeus, 1758) в річках Уж, Ревна, Десна та Сейм за умов оліготипу та мезотипу швидкості течії. Це свідчить, що зараженість цих молюсків не залежить суттєво від швидкості течії. На наш погляд це зумовлено високою щільністю їх популяції та значною чисельністю дефінітивних хазяїв. Зазначені молюски є проміжними хазяями трематод, які завершують свій розвиток переважно в птахах та рибах. Швидкість течії є визначальною щодо зараженості поширених у водотоках Lymnaea (Lymnaea) stagnalis (Linnaeus, 1758) та Planorbarius corneus (Linnaeus, 1758), які є стагнофілами. Проведено порівняння екстенсивності інвазії об'єднаних виборок молюсків річок із оліготипом та мезотипом швидкості течії. Отримані дані зараженості молюсків у річках Українського Полісся можуть бути використані для здійснення профілактичних заходів щодо боротьби з небезпечними гельмінтозними захворюваннями тварин.; The research results on the effect of water flowage of different current speed on the mollusks contamination have been presented in the paper. There is limited data in literature as to the effect of current speed on mollusks contamination under contemporary conditions of Ukrainian Polissya. The presented information broadens and complements the data. The current speed proved to indirectly affect the level of mollusks contamination by larvae stage of trematodes. It was stated that in streamflows with oligotype (0–0,1m/s) and mesotype (0,1–1m/s) current speeds the infection extensity of some mollusks species by parthenita and trematodes larvae may vary in wide range. It should be noted, that there were no rivers of polytype current speed in the studied waterbody. The high infection extensity indices by parthenita and trematodes larvae were revealed in Bithynia tentaculata mollusks (Linnaeus, 1758), Viviparus (Viviparus) viviparus (Linnaeus, 1758) in the Uzh, the Revna, the Seim under oligotype and mesotype current speed. This testifies to the fact, that contamination of the above mollusks types does not essentially depend on the current speed. We consider it is caused by high density of their population and the number of definite hosts. The above mentioned mollusks are the bridging hosts of trematodes which complete their development mainly in birds and fishes. The current speed is determinative as to contamination of widely distributed mollusks species as Lymnaea stagnalis (Linnaeus, 1758) and Planorbarius corneus (Linnaeus, 1758) which are stagnophiles. The comparison of infection extensity of joint river mollusks selection with oligotype and mesotype current speeds has been conducted.; В работе приведены результаты исследования влияния проточности водоема, при различной скорости течения, на зараженность моллюсков. В настоящее время имеются немногочисленные литературные данные о влиянии скорости течения на зараженность моллюсков Украинского Полесья в современных экологических условиях. Наши данные расширяют и дополняют эти сведения. Показано, что скорость течения влияет на уровень заражения моллюсков личиночной стадии трематод опосредованно. Установлено, что в водотоках с олиготипом (0–0,1 м/с) и мезотипом (0,1–1 м/с) скорости течения экстенсивность инвазии определенных видов моллюсков партенит и личинками трематод может варьировать в широких пределах. Отмечено, что рек в условиях политипа скорости течения среди исследованных водоемов не было. Высокие показатели экстенсивности инвазии партенит и личинками трематод отмечено у моллюсков Bithynia (Bithynia) tentaculata (Linnaeus, 1758), Viviparus (Viviparus) viviparus (Linnaeus, 1758) в реках Уж, Ревна, Десна и Сейм в условиях олиготипа и мезотипа скорости течения. Это свидетельствует, что зараженность этих моллюсков не зависит существенно от скорости течения. На наш взгляд это обусловлено высокой плотностью их популяции и значительной численностью дефинитивных хозяев. Указанные моллюски являются промежуточными хозяевами трематод, которые завершают свое развитие преимущественно в птицах и рыбах. Скорость течения является определяющей по зараженности распространенных в водотоках Lymnaea (Lymnaea) stagnalis (Linnaeus, 1758) и Planorbarius corneus (Linnaeus, 1758), которые являются стагнофилами. Проведено сравнение экстенсивности инвазии объединенных выборок моллюсков рек с олиготипом и мезотипом скорости течения. Полученные данные зараженности моллюсков в реках Украинского Полесья могут быть использованы для осуществления профилактических мероприятий по борьбе с опасными гельминтозными заболеваниями животных.

2019-01-01T00:00:00Z Andreieva, O. Андрєєва, О. Ю. Андреева, О. Ю. Korma, O. Корма, О. Корма, А. Zhytova, O. Житова, О. П. Martynchuk, I. Мартинчук, І. В. Мартынчук, И. В. Vyshnevskyi, A. Вишневський, А. В. Вишневский, А. В. http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/10250 2020-09-05T20:01:25Z 2020-01-01T00:00:00Z

Название: Beetles and nematodes associated with wither Scots pines Авторы: Andreieva, O.; Андрєєва, О. Ю.; Андреева, О. Ю.; Korma, O.; Корма, О.; Корма, А.; Zhytova, O.; Житова, О. П.; Martynchuk, I.; Мартинчук, І. В.; Мартынчук, И. В.; Vyshnevskyi, A.; Вишневський, А. В.; Вишневский, А. В. Аннотация: This study focused on the occurrence of xylophagous beetles and nematodes in the different parts of Pinus sylvestris L.trees of different health condition in the pure stands in Zhytomyr region (Central Polissya). Stem fragments with thin,thick and transitional bark, branches and twigs were examined in each of 12 model trees. Xylophagous beetles were identified by adults or by galleries. Nematodes were isolated from wood samples in the laboratory using the Baermann method and identified by morphometric characteristics. Among 10 species of xylophagous beetles, Ips acuminatus(frequency 16.7%; dominance 17.9%) and I. sexdentatus (frequency 11.1%, dominance 54.6%) dominated, which prefer the fragments with thin and thick bark respectively. No xylophagous beetle was found in the healthy and slightly weakened trees. Among 15 nematode species, 40% were saproxylic, 33.3% entomophilic, 13.3% phytophagous, and by 6.7% predators and species associated with fungi. An entomophilic nematodes Cryptaphelenchus macrogaster f. acuminati was common in all parts of stem and branches (frequency of occurrence 25–33.3%). An entomophilic nematodes Parasitorhabditis acuminati and a predator Fuchsia buetschlii acuminati had the highest frequency of occurrence (41.7%) under the thin bark and in the branches. The frequency of these species in colonized with xylophagous insects stem fragments with thin bark was significantly higher than in respective not colonized fragments.; Це дослідження зосередило увагу на появі ксилофагових жуків та нематод у різних частинах Pinus sylvestris L. дерева різного стану здоров’я в чистих насадженнях Житомирської області (Центральне Полісся). Фрагменти стебла з тонкими,у кожному з 12 модельних дерев обстежували товсту та перехідну кору, гілки та гілочки. Ксилофагові жуки були ідентифіковані дорослими або галереями. Нематоди були виділені із зразків деревини в лабораторії за допомогою Baermann метод та ідентифікований за морфометричними характеристиками. Серед 10 видів ксилофагових жуків, Ips acuminatus(частота 16,7%; домінування 17,9%) та I. sexdentatus (частота 11,1%, домінування 54,6%), які домінували віддайте перевагу фрагментам відповідно з тонкою і густою корою. Жодного ксилофагового жука у здорового та незначного ослаблені дерева. Серед 15 видів нематод 40% були сапроксильними, 33,3% ентомофільними, 13,3% фітофаговими та на 6,7% хижаків та видів, пов’язаних із грибами. Ентомофільна нематода Cryptaphelenchus macrogaster f. акумінати були поширені у всіх частинах стебла та гілок (частота зустрічальності 25–33,3%). Ентомофільний нематоди Parasitorhabditis acuminati і хижак Fuchsia buetschlii acuminati мали найвищу частоту залягання (41,7%) під тонкою корою та на гілках. Частота цих видів у колонізованих з ксилофагами фрагменти стебла комах з тонкою корою були значно вище, ніж у відповідних не колонізованих фрагментів.; Это исследование было сосредоточено на встречаемости жуков-ксилофагов и нематод в различных частях Pinus sylvestris L. деревья разного состояния в чистом насаждении в Житомирской области (Центральное Полесье). Фрагменты стебля с тонкими,толстая и переходная кора, ветви и сучья исследовались на каждом из 12 модельных деревьев. Жуки-ксилофаги были определяется взрослыми или галереями. Нематоды были выделены из образцов древесины в лаборатории с помощью прибора Baermann. методом и идентифицированы по морфометрическим характеристикам. Среди 10 видов жуков-ксилофагов Ips acuminatus(частота 16,7%; доминирование 17,9%) и I. sexdentatus (частота 11,1%, доминирование 54,6%), которые предпочитают фрагменты с тонкой и толстой корой соответственно. Жук-ксилофаг у здоровых и слабых ослабленные деревья. Среди 15 видов нематод 40% были сапроксильными, 33,3% энтомофильными, 13,3% фитофагами и на 6,7% хищников и видов, связанных с грибами. Энтомофильная нематода Cryptaphelenchus macrogasterе. acuminati был обычен во всех частях стебля и ветвей (встречаемость 25–33,3%). Энтомофильный нематоды Parasitorhabditis acuminati и хищник Fuchsia buetschlii acuminati имели самую высокую частоту встречаемость (41,7%) под тонкой корой и в ветвях. Частота встречаемости этих видов в колониях ксилофагов.Фрагментов стебля насекомых с тонкой корой было достоверно больше, чем у соответствующих незаселенных фрагментов.

2020-01-01T00:00:00Z Багацька, О. М. Багацкая, О. М. Bahatska, O. Марков, Ф. Ф. Markov, F. Левченко, Т. В. Levchenko, T. http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/10006 2020-04-04T20:05:47Z 2018-01-01T00:00:00Z

Название: Характеристика меморіальних скверів міста Буча Київської області Авторы: Багацька, О. М.; Багацкая, О. М.; Bahatska, O.; Марков, Ф. Ф.; Markov, F.; Левченко, Т. В.; Levchenko, T. Аннотация: У статті надано результати дослідження сучасного стану меморіальних скверів м. Буча упродовж 2014–2016 рр. Наведено характеристику шести скверів меморіального функціонального спрямування. Всі сквери створені за останні 20 років в центральній частині міста біля житлових масивів і займають площу менше одного гектара кожний. Планувальна організація територій скверів різна з використанням різних прийомів планування. Досліджені сквери створені на території лісопаркової зони із збереженням існуючої рослинності, завдяки чому сформований напіввідкритий тип просторової структури. Встановлено, що серед типів посадок в скверах переважають масиви та солітери, трапляються рядові посадки дерев, живоплоти. Проведено інвентаризацію насаджень на територіях меморіальних скверів м. Буча, під час якої обліковано 1641 рослина. Визначено, що тут зростають 19 видів дерев і кущів. Переважають листяні дерева, хвойні кущі відсутні зовсім. Найбільша кількість особин переважає у скверах ім. Л. М. Ревуцького, «Слави» та «Мирний атом». Найбільше видове різноманіття у скверах ім. Т. Г. Шевченка, «Слави» та «Мирний атом». Запропоновані заходи щодо оптимізації стану благоустрою та озеленення на території досліджених скверів та покращення умов відпочинку в них.; В статье даны результаты исследования современного состояния мемориальных скверов г. Буча в течение 2014–2016 гг. Приведена характеристика шести скверов мемориального функционального назначения. Все скверы созданы за последние 20 лет в центральной части города возле жилых массивов и занимают площадь менее одного гектара каждый. Планировочная организация территории скверов разная с использованием различных приемов планирования. Исследованные скверы созданы на территории лесопарковой зоны с сохранением существующей растительности, благодаря чему сформирован полуоткрытый тип пространственной структуры. Установлено, что среди типов посадок в скверах преобладают массивы и солитеры, случаются рядовые посадки деревьев, живые изгороди. Проведена инвентаризация насаждений на территориях мемориальных скверов г. Буча, во время которой учтено 1641 растение. Определено, что здесь растут 19 видов деревьев и кустарников. Преобладают лиственные деревья, хвойные кусты отсутствуют вовсе. Наибольшее количество особей преобладает в скверах им. Л. Н. Ревуцкого, «Славы» и «Мирный атом». Наибольшее видовое разнообразие в скверах им. Т. Г. Шевченко, «Славы» и «Мирный атом». Предложенны меры по оптимизации состояния благоустройства и озеленения на территории исследованных скверов и улучшения условий отдыха в них.; In this article we are giving the results of research of the present state of Bucha Memorial Parks during 2014–2016. The characteristics of the six squares of the memorial functional direction are presented. All squares are created over the past 20 years in the central part of the city near residential areas and occupy an area of less than one hectare each. The planning of the territory of the squares is different, using different planning techniques. Investigated squares are created on the territory of the forestpark zone with the preservation of existing vegetation, thus forming a semi-open type of spatial structure. It is established that among the types of plantings in squares dominated by arrays and solitters, there are occasional tree plantings, hedges. The inventory of plantations was carried out on the territories of Bucha memorial parks, during which 1641 plants were registered. It is determined that 19 species of trees and shrubs grow there. Prevailing deciduous trees, coniferous shrubs are not at all. The largest number of individuals prevails in the squares of them. L. M. Revutsky, «Glory» and «Peaceful atom». Most species diversity in the squares of them. T. G. Shevchenko, «Glory» and «Peaceful atom». Proposed measures to optimize the condition of landscaping and landscaping on the territory of the explored squares and improve the conditions of rest in them.

2018-01-01T00:00:00Z Andreіeva, O. Андреєва, О. Ю. Андреева, Е. Ю. Zhytovа, O. Житова, О. П. Житова, Е. П. Martynchuk, I. Мартинчук, І. В. Мартынчук, И. В. http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/9587 2020-09-09T13:00:47Z 2018-01-01T00:00:00Z

Название: Health condition and colonization of stem insects in Scots pine after ground fire in Central Polissya Авторы: Andreіeva, O.; Андреєва, О. Ю.; Андреева, Е. Ю.; Zhytovа, O.; Житова, О. П.; Житова, Е. П.; Martynchuk, I.; Мартинчук, І. В.; Мартынчук, И. В. Аннотация: Over the past decades, the increase in occurrence of fires has caused degradation of the forest ecosystem and caused impacts to the environment. The aim of this study was to reveal the peculiarities of Scots pine health condition dynamics in the first 2 years after August fire and to estimate the rate of tree colonisation by stem insects in Central Polissya. Scots pine health condition for the first 2 years after summer ground fire in August 2016 and the rate of tree colonisation by stem insects was studied in Zhytomyr region, Western Ukraine. Stem scorch height was measured for every fire-damaged tree, and the index of fire damage severity was calculated. Vital trees health condition worsened more intensively in the sample plot with the lowest relative stocking density and the highest stem scorch by fire. Generally, the forest health condition has worsened in post-fire period in fire damaged stands. However, 23.1% of trees recovered health condition from category «drying-up» to «severely weakened». In fire-damaged stands, the number of species of stem insects has increased from 8 to 11 during the first 2 years of fire damage. Bark beetles were represented by Tomicus piniperda (Linnaeus, 1758), Tomicus minor (Hartig, 1834), Ips acuminatus (Gyllenhal, 1827) and Ips sexdentatus (Boerner, 1767). Jewel beetles included Anthaxia quadripunctata (Linnaeus, 1758), Phaenops cyaneus (Fabricius, 1775), Melanophila acuminata (DeGeer, 1774) and Chalcophora mariana (Linnaeus, 1758). Longhorn beetles included Monochamus galloprovincialis (Olivier, 1795), Pogonocherus fasciculatus (Degeer, 1775) and Acanthocinus aedilis (Linnaeus, 1758). Tree colonisation by stem insects in the year of fire damage was comparable with control stand, because insect swarming completed before this disturbance. Maximal occurrence of stem insects in 2017 in fire-damaged stand increased up to 66.7% (for I. sexdentatus). The percentage of trees colonised by any insect species at fire-damaged and healthy pine stands differed significantly. The occurrence of stem insects depended mainly on the ratio of trees with different health condition. Our results demonstrate data of tree damage from fire and tree health index as a strong predictor of post-fire mortality of Scots pine and bark beetle occurrence.; Протягом останніх десятиліть збільшення кількості пожеж спричинило порушення лісової екосистеми та вплинуло на навколишнє середовище. Метою цього дослідження було виявити особливості динаміки стану сосни звичайної в перші 2 роки після серпневої пожежі та оцінити заселеність дерев стовбуровими комахами у Центральному Поліссі. Санітарний стан сосни звичайної в перші 2 роки після серпневої пожежі 2016 року та заселеність дерев стовбуровими комахами вивчали в Житомирській області, Західній Україні. Для кожного пошкодженого вогнем дерева вимірювали висоту нагару та розраховували індекс інтенсивності пожежі. Санітарний стан життєздатних дерев погіршився більш інтенсивно на пробній площі з найменшою повнотою та найбільшою висотою нагару. Загалом санітарний стан пошкоджених вогнем насаджень погіршився. Однак 23,1% дерев відновили санітарний стан від категорії «всихаючі» до «сильно ослаблені». У пошкоджених вогнем насадженнях кількість видів стовбурових комах збільшилася з 8 до 11 протягом перших 2 років після пожежі. Короїди були представлені Tomicus piniperda (Linnaeus, 1758), Tomicus minor (Hartig, 1834), Ips acuminatus (Gyllenhal, 1827) та Ips sexdentatus (Boerner, 1767). Златки включали Anthaxia quadripunctata (Linnaeus, 1758), Phaenops cyaneus (Fabricius, 1775), Melanophila acuminata (DeGeer, 1774) і Chalcophora mariana (Linnaeus, 1758), а вусачі – Monochamus galloprovincialis (Olivier, 1795), Pogonocherus fasciculatus (Degeer, 1775) і Acanthocinus aedilis (Linnaeus, 1758). Заселеність дерев стовбуровими шкідниками в рік пожежі не відрізнялася від контролю, тому що літ комах завершився перед пожежею. Максимальне трапляння стовбурових комах у 2017 році у пошкоджених пожежею насадженнях зросло до 66,7% (для I. sexdentatus). Частка дерев, заселених будь-яким шкідником у пошкоджених пожежею та непошкоджених насадженнях, відрізнялася достовірно. Трапляння стовбурових комах залежало переважно від співвідношення дерев різного санітарного стану. Наші результати показали, що показники рівня пошкодження вогнем та індекс санітарного стану є важливими предикторами післяпожежного відпаду дерев сосни звичайної та трапляння короїдів.; На протяжении последних десятилетий увеличение количества пожаров послужило причиной нарушения лесной экосистемы и повлияло на окружающую среду. Целью этого исследования было установить особенности динамики состояния сосны обыкновенной первые 2 года после августовского пожара и оценить заселенность деревьев стволовыми насекомыми в Центральном Полесье. Санитарное состояние сосны обыкновенной первые 2 года после августовского пожара 2016 года и заселенность деревьев стволовыми насекомыми изучали в Житомирской области, Западной Украине. Для каждого поврежденного огнем дерева измеряли высоту нагара и рассчитывали индекс интенсивности пожара. Санитарное состояние жизнеспособных деревьев ухудшилось более интенсивно на пробной площади с наименьшей полнотой и наибольшей высотой нагара. В целом санитарное состояние поврежденных огнем насаждений ухудшилось. Однако 23,1% деревьев восстановили санитарное состояние от категории «засыхающие» до «сильно ослабленные». В поврежденных огнем насаждениях количество видов стволовых насекомых увеличилось с 8 до 11 на протяжении первых 2 лет после пожара. Короеды были представлены Tomicus piniperda (Linnaeus, 1758), Tomicus minor (Hartig, 1834), Ips acuminatus (Gyllenhal, 1827) та Ips sexdentatus (Boerner, 1767). Златки включали Anthaxia quadripunctata (Linnaeus, 1758), Phaenops cyaneus (Fabricius, 1775), Melanophila acuminata (DeGeer, 1774) і Chalcophora mariana (Linnaeus, 1758), а усачи – Monochamus galloprovincialis (Olivier, 1795), Pogonocherus fasciculatus (Degeer, 1775) і Acanthocinus aedilis (Linnaeus, 1758). Заселенность деревьев стволовыми вредителями в год пожара не отличалась от контроля, потому что лет насекомых закончился перед пожаром. Максимальная встречаемость стволовых насекомых в 2017 году в поврежденных пожаром насаждениях возросло до 66,7% (для I. sexdentatus). Доля деревьев, заселенных любым вредителем в поврежденных пожаром и неповрежденных насаждениях, отличалась достоверно. Встречаемость стволовых насекомых зависела преимущественно от соотношения деревьев разного санитарного состояния. Наши результаты показали, что показатели уровня повреждения огнем и индекс санитарного состояния являются важными предикторами послепожарного отпадания деревьев сосны обыкновенной и встречаемости короедов.

2018-01-01T00:00:00Z