http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/12946 2026-04-20T18:46:14Z 2026-04-20T18:46:14Z Tiurina, А. Тюріна, А. А. Kapelista, I. Капеліста, І. М. Omelchenko, A. Омельченко, А. А. Obykhod, H. Обиход, Г. О. Pavliuk, S. Павлюк, С. І. http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/13095 2023-05-06T20:11:04Z 2021-01-01T00:00:00Z

Название: Sustainable economic development of Ukraine through the agro-sector growth Авторы: Tiurina, А.; Тюріна, А. А.; Kapelista, I.; Капеліста, І. М.; Omelchenko, A.; Омельченко, А. А.; Obykhod, H.; Обиход, Г. О.; Pavliuk, S.; Павлюк, С. І. Аннотация: The urgency of the research forms the complex of agricultural sector productivity problems, employment level reduction problems, low wages level, and land productivity reduction. The article is devoted to searching for agrarian sector development directions, which promotes steady economic development based on identified problems. The research aims to develop proposals for solving the main agro-sector problems, which contribute to sustainable economic growth. The article develops the methodology of analysis and uses statistical analysis, probability theory, and generally scientific methods of knowledge. The study brings evidence of the leading hypotheses proposed and the table in the «problem-solution» format. It is proved that the agriculture of Ukraine has a heavy influence on the economy and employment. Agriculture is characterised by instability, low wages, and increased land for growing plant products, while livestock farming is in decline. The following methods are used to solve the problems: market transformation on finished food-product, diversification of production, de-shadowing of the sector, agriculture automation increase, land reform controlling, stimulating farming state programmes. The originality of this study lies in the authors’ sustainable development analysis methodology through the agricultural sector growth. The practical significance of the study lies in the possibility of implementing recommendations at the macro- and microeconomic levels. A further research field forms the automation processes in agriculture available to small and medium-sized farmers.; Актуальність дослідження зумовлена комплексом невирішених досі проблем продуктивності агропромислового сектора, зниженням рівня зайнятості, низьким рівнем заробітної платні та зниженням продуктивності землі. Стаття присвячена пошуку напрямів розвитку агропромислового сектору, які пропонуватимуть сталі рішення, базуючись на зазначених проблемах. Мета статті полягає в розробці рішення основних проблем аграрного сектору, які сприятимуть його довгостроковому сталому розвитку. У статті розробляється методологія аналізу та використовуються статистичний аналіз, теорія ймовірності та загальні методи наукового пізнання. У статті висунуто низку гіпотез, пов’язаних з розвитком аграрного сектору, та наведено таблицю у форматі «проблема-рішення». Доведено, що сільське господарство України знаходиться під сильним впливом економіки та зайнятості населення. Сільське господарство характеризується нестабільністю, низьким рівнем заробітної платні та збільшенням площі земель, відведених під рослинництво з одночасним зменшенням площі земель для тваринництва. Запропоновано такі методи для вирішення зазначених проблем: трансформація ринків готових продуктів харчування, диверсифікація виробництва, детінізація сектору, підвищення автоматизації сільського господарства, контроль земельної реформи, державні програми зі стимулювання сільського господарства. Новизна дослідження полягає у розробленій авторами методології аналізу сталого розвитку крізь призму зростання аграрного сектора. Практична цінність дослідження полягає у можливості імплементації рекомендацій на мікро та акроекономічному рівнях. Подальше вивчення формує автоматизацію процесів у сільськогосподарській галузі, доступну дрібним та середнім фермерам.

2021-01-01T00:00:00Z Smoliy, L. Смолій, Л. В. Burliai, A. Бурляй, А. П. Novak, I. Новак, І. М. Revutska, A. Ревуцька, А. О. Pitel, N. Пітель, Н. Я. http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/13094 2023-05-06T20:10:56Z 2021-01-01T00:00:00Z

Название: Empirical study of convergent-divergent trends in innovation EU countries development Авторы: Smoliy, L.; Смолій, Л. В.; Burliai, A.; Бурляй, А. П.; Novak, I.; Новак, І. М.; Revutska, A.; Ревуцька, А. О.; Pitel, N.; Пітель, Н. Я. Аннотация: The article is devoted to the problem of disproportionate innovation development in the European Union and the impact of these processes on economic growth. The aim of the work is an empirical study of the unevenness and asymmetry of innovation spending in the EU and analysis of convergent-divergent trends in this area. The results of recent research show a desire to strengthen cooperation in the field of innovation, which changes the situation in a positive direction and proves the signs of convergence of innovation, and they are most pronounced in the least developed regions of Europe. The urgency of solving this scientific problem is that the internal convergence of the European Union in the field of policy to support research, development and innovation is one of the strategic goals of the association. Models based on the concept of convergence have become a methodological tool for determining the asymmetry of development. The study was conducted on the basis of analysis of statistical data of 28 European Union countries for the period 2008–2019. The article presents the results of an empirical analysis of the asymmetry of innovative development of EU countries in terms of research and development. It is established that there is a shift towards increasing the share of R&D expenditures in GDP. Convergent tendencies in terms of development asymmetry, σ-convergence and β-convergence are revealed. The study empirically confirms and theoretically proves that the reduction of differentiation and convergence of countries is manifested in increased funding for innovation in countries lagging behind in these parameters. The practical significance of the results of the study lies in the possibility of their use to assess the effectiveness of innovation policy in the European Union.; Стаття присвячена розгляду проблеми диспропорційності інноваційного розвитку в країнах Європейського Союзу та впливу даних процесів на показники економічного зростання. Метою роботи є емпіричне дослідження нерівномірності та асиметричності здійснення інноваційних витрат у країнах ЄС та аналіз конвергентно дивергентних тенденцій у цій сфері. Результати останніх досліджень виявляють прагнення до посилення співпраці в інноваційній сфері, що змінює ситуацію в позитивному напрямку та доводять наявність ознак конвергенції інновацій, причому найбільше вони проявляються в найменш розвинених регіонах Європи. Актуальність вирішення даної наукової проблеми полягає в тому, що внутрішнє зближення країн Європейського Союзу у сфері політики підтримки досліджень, розробок та інновацій є однією зі стратегічних цілей асоціації. Методичним інструментарієм для визначення асиметричності розвитку стали моделі, які засновані на концепції конвергенції. Дослідження проводилось на основі аналізу статистичних даних 28 країн Європейського Союзу за часовий період 2008–2019 рр. У статті представлено результати емпіричного аналізу асиметричності інноваційного розвитку країн ЄС за показником витрат на дослідження та розробки. Встановлено, що відбувається зрушення в бік збільшення частки витрат на НДДКР у ВВП. Виявлено конвергентні тенденції за показниками асиметричності розвитку, σ-конвергенції та β-конвергенції. Дослідження емпірично підтверджує та теоретично доводить, що скорочення диференціації та зближення країн проявляється в підвищенні показників фінансування інновацій в країнах, що відстають за цими параметрами. Практичне значення результатів проведеного дослідження полягає у можливості їх використання для оцінки дієвості інноваційної політики в країнах Європейського Союзу.

2021-01-01T00:00:00Z Ulytskyi, O. Улицький, О. А. Sukhina, O. Сухіна, О. М. Antonenko, V. Антоненко, В. М. Ryzhenkо, N. Риженко, Н. О. Zhavryda, D. Жаврида, Д. Є. http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/13093 2023-05-06T20:11:03Z 2021-01-01T00:00:00Z

Название: Methods of valuation of ecosystem assets and their assimilation services Авторы: Ulytskyi, O.; Улицький, О. А.; Sukhina, O.; Сухіна, О. М.; Antonenko, V.; Антоненко, В. М.; Ryzhenkо, N.; Риженко, Н. О.; Zhavryda, D.; Жаврида, Д. Є. Аннотация: An urgent problem of the modern world is the degradation of ecosystems, which requires a radically new approach to assessing and ensuring further, cost-effective use of their potential. However, the value assessment of ecosystem assets (capital) that provide assimilation and other, in particular, oxygen-producing, services to territorial communities has not yet been conducted. It is proved that if ecosystem assets are recognised as the property of territorial communities and the latter are granted the right to dispose of their property (ecosystem assets), the problem of valuation of such assets becomes a priority task. The purpose of the study is to compare scientific approaches to the valuation of ecosystem assets and develop a method for evaluating them, considering the ecosystem services that they provide to territorial communities during their life cycle. The study involves general scientific methods of economic studies and specific ones. The essential features of methods for evaluating a natural resource object are determined, which are the assessment methodology and financial and economic tools used for its practical implementation. Based on this, the analysis is conducted and the substantive features of the method of discounting cash flows (rent valuation method), cost, market prices, hedonistic pricing (price advantages), transport costs, conditional survey method, etc. are established. It is proved that these methods do not meet the requirements of value-market assessment and do not allow for an adequate assessment of the assimilation potential of ecosystems. An ecosystem asset should be considered from the standpoint of environmental safety, so the assessment methods should be different. In view of the above, the most optimal method is proposed: the value of ecosystem assets is determined by the value of the entire complex of assimilation and oxygen-producing services provided by them for their entire life cycle. The author’s method was tested on the example of poplar alley, which is part of Taras Shevchenko Boulevard, located in Kyiv.; Актуальною проблемою сучасного світу є деградація екосистем, що потребує кардинально нового підходу до оцінювання і забезпечення подальшого, економічно ефективного, використання їх потенціалу. Однак наразі ще не здійснювалось вартісного оцінювання екосистемних активів (капіталу), які надають асиміляційні та інші, зокрема, киснепродукуючі, послуги територіальним громадам. Обґрунтовано, що за умови визнання екосистемних активів власністю територіальних громад і для надання останнім права розпоряджатися своїм майном (екосистемними активами) проблема вартісного оцінювання таких активів стає першочерговою задачею. Метою статті є порівняльний аналіз наукових підходів щодо вартісного оцінювання екосистемних активів і розробка методу їх оцінки із урахуванням екосистемних послуг, які вони надають протягом свого життєвого циклу територіальним громадам. Для наукової розробки використані як загальнонаукові методи економічних досліджень, так і специфічні. Визначено сутнісні ознаки методів оцінки природно-ресурсного об’єкту, якими є методологія оцінки та фінансово-економічні інструменти, що застосовуються для практичної її реалізації. На базі цього здійснено аналіз і визначено змістовні ознаки методу дисконтування грошових потоків (методу рентної оцінки), витратного, ринкових цін, гедоністичного ціноутворення (цінових переваг), транспортно-шляхових витрат, умовно-опитувальний метод та інші. Доведено, що названі методи не відповідають вимогам вартісно ринкового оцінювання і не дозволяють здійснити адекватну оцінку асиміляційного потенціалу екосистем. Екосистемний актив повинен розглядатися з точки зору екологічної безпеки, тому й методи оцінювання повинні бути іншими. З урахуванням цього запропоновано найбільш оптимальний метод: вартість екосистемних активів визначається вартістю всього комплексу наданих ними асиміляційних та киснепродукуючих послуг за весь їх життєвий цикл. Авторська методика апробована на прикладі алеї тополь, яка є складовою бульвару Тараса Шевченка, розташованої в місті Києвi.

2021-01-01T00:00:00Z Patyka, N. Патика, Н. І. Khodakivska, O. Ходаківська, О. В. Mohylnyi, O. Могильний, О. М. Pugachov, M. Пугачов, М. І. http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/13064 2023-05-06T20:11:13Z 2021-01-01T00:00:00Z

Название: Ukraine's agrarian sector in the conditions of COVID-19 distribution and restrictive quarantine measures: methodological principles of empirical evaluation Авторы: Patyka, N.; Патика, Н. І.; Khodakivska, O.; Ходаківська, О. В.; Mohylnyi, O.; Могильний, О. М.; Pugachov, M.; Пугачов, М. І. Аннотация: Conditioned upon the negative impact of pandemic restrictions explained by the spread of COVID-19 disease, the global economy is declining, which has led to real risks and threats to the development of the Ukrainian agricultural sector. Identifying these risks and threats, assessing the impact of the spread of the COVID-19 pandemic and the quarantine measures introduced in response to the agricultural sector is an important problem of agricultural policy that requires maximum efforts to solve it. The purpose of the article is to summarise the methodological basis for assessing the impact of restrictive quarantine measures 2020-2021 related to the spread of the COVID-19 pandemic for the agricultural sector of the Ukrainian economy, to substantiate the basis for determining criteria and indicators of impact and to carry out their empirical measurement. Analysis and synthesis, induction and deduction, analogy and comparison are used to generalise the theoretical and methodological aspects of the study. To diagnose the dynamics of economic indicators, economic and statistical methods are used in analytical studies. A number of techniques of abstract-logical tools made it possible to formulate intermediate and final conclusions. Methodological foundations, scientific, methodological and practical approaches to assessing the impact of restrictive quarantine measures 2020-2021 related to the spread of the COVID-19 pandemic for the agricultural sector of the Ukrainian economy have been improved by substantiating the optimal research tools, identifying the most informative indicators and indicators. It is proved that from the standpoint of an integrated approach, all indicators that are a measure of the impact of the spread of COVID-19 and restrictive quarantine measures on the development of the agricultural sector should be considered in accordance with the target segments for assessing changes at the macro and micro levels. In particular: macroeconomic trends in business efficiency; entrepreneurial activity; foreign economic activity; social and labour relations; finance and investment, state support, etc. The analysis showed that the progressive development of agriculture in Ukraine during 2020 explained by quarantine restrictions demonstrated structural, economic and financial effects (results) of a downward nature. Promising areas for further research in this direction should include the development of a set of strategic measures to minimize risks for the agricultural sector of Ukraine during and after the end of the COVID-19 pandemic.; Внаслідок негативного впливу пандемічних обмежень через поширення захворювання СОVID-19 відбувається спад світової економіки, що спричинило наявність реальних ризиків і загроз розвитку українського аграрного сектору. Визначення цих ризиків і загроз, оцінювання впливу чинників поширення пандемії COVID-19 та запроваджених у відповідь карантинних заходів на аграрний сектор є важливою проблемою аграрної політики, що потребує спрямування максимуму зусиль на своє вирішення. Метою статті є узагальнити методологічні основи оцінювання впливу обмежувальних карантинних заходів 2020–2021 рр., пов’язаних з поширенням пандемії COVID-19, для аграрного сектору економіки України, обґрунтувати засади визначення критеріїв та індикаторів впливу та здійснити їх емпіричне вимірювання. При узагальненні теоретичних і методичних аспектів дослідження використано аналіз і синтез, індукцію й дедукцію, аналогію та порівняння. З метою діагностики динаміки економічних показників в аналітичних дослідженнях застосовано економіко статистичні методи. Низка прийомів абстрактно-логічного інструментарію дозволили сформулювати проміжні й прикінцеві висновки. Удосконалено методологічні засади, науково-методичні та практичні підходи до оцінювання впливу обмежувальних карантинних заходів 2020–2021 рр., пов’язаних з поширенням пандемії COVID-19, для аграрного сектору економіки України шляхом обґрунтування оптимального інструментарію дослідження, виокремлення найінформативніших показників та індикаторів. Обґрунтовано, що з позицій комплексного підходу всі показники, які є мірилом впливу поширення COVID-19 та обмежувальних карантинних заходів на розвиток аграрного сектору, доцільно розглядати у відповідності до цільових сегментів оцінки змін на макро- і мікрорівнях. Зокрема: макроекономічні тенденції ефективності господарювання; підприємницька активність; зовнішньоекономічна діяльність; соціально-трудові відносини; фінанси та інвестиції, державна підтримка тощо. Проведений аналіз показав, що поступальний розвиток сільського господарства України протягом 2020 р. у зв’язку з карантинними обмеженнями демонстрував структурні, економічні й фінансові ефекти (результати) низхідного характеру. Перспективними напрямами подальших наукових розвідок у цьому напрямі слід вказати розробку комплексу стратегічних заходів щодо мінімізації ризиків для аграрного сектору України під час та після завершення пандемії COVID-19.

2021-01-01T00:00:00Z Veremeenko, S. Веремеєнко, С. І. Furmanets, O. Фурманець, О. А. Semenko, L. Семенко, Л. О. Bykina, N. Бикіна, Н. М. Bobkov, V. Бобков, В. О. http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/13061 2023-05-06T20:11:07Z 2021-01-01T00:00:00Z

Название: Influence of climate changes on hydrothermal regime of dark gray podzolized soil of Western Forest Steppe Авторы: Veremeenko, S.; Веремеєнко, С. І.; Furmanets, O.; Фурманець, О. А.; Semenko, L.; Семенко, Л. О.; Bykina, N.; Бикіна, Н. М.; Bobkov, V.; Бобков, В. О. Аннотация: Thermal properties of soil are important conditions that determine the nature and intensity of soil processes, but the features of the formation of thermal and water regimes of dark gray podzolized soil of the Ukrainian Forest Steppe are insufficiently studied. The purpose of the presented materials is to highlight the dynamics of the annual course of temperature and humidity of the air and dark gray podzolized soil to determine the peculiarities of the formation of its hydrothermal regime in modern agro-climatic conditions of the Forest Steppe zone. The study of soil temperature was carried out during 2008-2019 in the Rivne region using generally accepted standards and methods (DSTU ISO 11464-2007, DSTU ISO 11465-2001, DSTU B B.2.1-17:2009, DSTU B B.2.1-25:2009). Surface air temperature observations throughout the study period indicate an increase in average annual temperature, and five-year averages of the sum of effective air temperatures above 10°C show tends to increase. The study of the relationship between the temperature of the surface air layer and dark gray soil in the Rivne region confirmed that the correlation of these indicators is linear. Analyzing the dynamics of temperature indicators, it should be noted a significant increase in maximum soil temperatures, due to which there is an increase in average annual temperatures. Detailing of soil warming indicators according to the data of ten years showed that during 2008-2017 the soils warmed up much more than in the average during the whole period of meteorological observations. According to the accepted classification, the studied soils belong to the seasonally freezing type, moderately warm subtype and genus with medium heat supply. The results obtained during the study allow to justify changes in the hydrothermal conditions of dark gray podzolized soil and determine the needs for corrective measures in crop production to maintain sustainable yields and ensure enhanced fertility reproduction.; Теплові властивості ґрунту є важливими умовами, що визначають характер і інтенсивність ґрунтових процесів, однак закономірності та особливості формування теплового, водного режимів темно-сірого опідзоленого ґрунту Лісостепу України вивчені недостатньо. Метою представлених матеріалів є висвітлення динаміки річного ходу температури і вологості повітря та темно-сірого опідзоленого легкосуглинкового ґрунту для визначення особливостей формування його гідротермічного режиму в сучасних агрокліматичних умовах зони Лісостепу. Вивчення температурного режиму ґрунту проводилося протягом 2008–2019 рр. на території Рівненської області із використанням загальноприйнятих стандартів і методик (ДСТУ ISO 11464-2007, ДСТУ ISO 11465-2001, ДСТУ Б В.2.1-17:2009, ДСТУ Б В.2.1-25:2009). Дані спостережень за температурою приземного шару повітря протягом усього досліджуваного періоду вказують на зростання середньої річної температури, також усереднені по п’ятиріччям дані показують, що суми ефективних температур повітря вище 10°С мають тенденцію до збільшення. Аналіз кількості опадів протягом 1945–2019 рр. вказує, що багаторічна динаміка річної суми опадів має зростаючий тренд. Дослідження залежності між температурою приземного шару повітря і темно-сірого ґрунту в умовах Рівненської області підтвердило, що кореляція цих показників має лінійний характер. Аналізуючи динаміку температурних показників, слід зазначити істотне підвищення максимальних температур ґрунту, за рахунок яких і спостерігається зростання середніх значень річних температур. Деталізація показників прогрівання ґрунту за даними десяти років показала, що протягом 2008–2017 рр. ґрунти прогрівалися значно сильніше, ніж у середньому за весь період метеорологічних спостережень. Згідно із прийнятою класифікацією досліджувані ґрунти належать до сезоннопромерзаючого типу, помірно теплого підтипу і роду з середнім тепло забезпеченням. Отримані при виконанні дослідження результати дозволяють обґрунтувати зміни гідротермічних умов темно-сірого опідзоленого ґрунту та визначити необхідність запровадження коригуючи засобів у рослинництві для підтримання сталих врожаїв і забезпечення розширеного відтворення родючості.

2021-01-01T00:00:00Z Pysarenko, P. Писаренко, П. В. Hranovska, L. Грановська, Л. М. Maliarchuk, A. Малярчук, А. С. Vozhehov, S. Вожегов, С. Г. Tomnytskyi, A. Томницький, А. В. http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/13060 2023-05-06T20:11:11Z 2021-01-01T00:00:00Z

Название: Total water consumption and evaporation of winter wheat in the irrigation zone of Southern Ukraine Авторы: Pysarenko, P.; Писаренко, П. В.; Hranovska, L.; Грановська, Л. М.; Maliarchuk, A.; Малярчук, А. С.; Vozhehov, S.; Вожегов, С. Г.; Tomnytskyi, A.; Томницький, А. В. Аннотация: The most important element in the development of the irrigation regime of agricultural crops is the total water consumption or/and the amount of water that plants need during the growing season to obtain the planned crop in specific natural conditions while optimising all technological processes. The purpose of the study is to determine the features of total water consumption and average daily evaporation of winter wheat plants depending on the natural moisture supply of growing years, irrigation regimes, and groundwater level in the irrigation zone of southern Ukraine. In the course of the study, generally accepted methods were used: system approach and systems analysis, monographic, analysis and synthesis, abstract-logical, historical, field research, statistical and economic-mathematical, etc. The highest indicators of total water consumption were observed in the average weather conditions and amounted to 4,263 m3/ha in the 2-metre layer of soil, in wet years characterised by moderate temperatures, high humidity, and a considerable number of days with precipitation, the average water consumption from this soil layer was 3,993 m3/ha. In dry years, which were characterised by hot weather with low humidity and low precipitation, the total water consumption was the lowest and amounted to 3685 m3/ha. The reduction of the growing season occurs in late June – early July when high air temperatures and low humidity are observed, which is the main reason for the decrease in the total water consumption of irrigated winter wheat. Analysis of data on the use of moisture from different soil layers indicates that during the autumn growing season and during the wintering of plants water reserves in the deep layers are replenished. In general, during the growing season of winter wheat, considering the winter period, the field of this crop consumes an average of 5.2 thousand m³ of water during irrigation over 12 years. Observation of the average daily evaporation of winter wheat plants in conditions of natural and artificial irrigation indicates that it has the form of a parabola, the maximum mark of which falls on the interphase period of earing – the beginning of milky ripeness of grain.; Найважливішим елементом при формуванні режиму зрошення сільськогосподарських культур є сумарне водоспоживання або/та кількість води, яка необхідна рослинам протягом вегетаційного періоду для отримання запланованого врожаю в конкретних природних умовах при оптимізації всіх технологічних процесів. Метою досліджень є визначення особливостей сумарного водоспоживання та середньодобового випаровування рослин пшениці озимої залежно від природньої вологозабезпеченості років вирощування, режимів зрошення та рівня ґрунтових вод у зоні зрошення півдня України. У ході дослідження використовувалися загальноприйняті методи: системного підходу та системного аналізу, монографічний, аналізу і синтезу, абстрактно-логічний, історичний, методи польових досліджень, статистичні та економіко-математичні методи тощо. Найвищі показники сумарного водоспоживання спостерігалися у середні за погодними умовами роки і становили у 2-метровому шарі ґрунту 4263 м3/га, у вологі роки, які характеризувалися помірними температурами, високою вологістю повітря і значною кількістю днів з опадами, середній показник водоспоживання з цього шару ґрунту дорівнював 3993 м3/га. У посушливі роки, які відрізнялися спекотливою погодою з низькою вологістю повітря і невеликою кількістю опадів, сумарне водоспоживання було найменшим і склало 3685 м3/га. Скорочення вегетаційного періоду відбувається наприкінці червня – на початку липня, коли спостерігаються високі температури повітря і низька його вологість, що і є основною причиною зменшення показників сумарного водоспоживання зрошуваної пшениці озимої. Аналіз даних використання вологи з різних шарів ґрунту свідчить про те, що в осінній період вегетації, а також під час зимівлі рослин, проходить поповнення запасів води у глибоких шарах. Загалом за вегетацію пшениці озимої, враховуючи і зимовий період, поле цієї культури при зрошенні витрачає в середньому за 12 років близько 5,2 тисяч кубічних метрів води. Спостереження за показниками середньодобового випаровування рослин пшениці озимої в умовах природного та штучного зволоження свідчить про те, що воно має форму параболи, максимальна позначка якої припадає на міжфазний період колосіння – початок молочної стиглості зерна.

2021-01-01T00:00:00Z Shynkaruк, L. Шинкарук, Л. М. Lykhochvor, V. Лихочвор, В. В. http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/13056 2023-05-06T20:11:05Z 2021-01-01T00:00:00Z

Название: Effect of desiccant application on pre-harvest humidity of medium-early hybrid LG 3258 corn in Western Forest-Steppe conditions Авторы: Shynkaruк, L.; Шинкарук, Л. М.; Lykhochvor, V.; Лихочвор, В. В. Аннотация: The high pre-harvest humidity of corn grain leads to seed injury and considerably increases the cost of growing technology. The purpose of the study is to establish the effectiveness of using desiccants to reduce the pre-harvest moisture content of grain and determine whether the desiccation of corn crops affects the yield. The following methods were used to achieve this purpose: field – to establish the effect of desiccation on corn yield, laboratory – to determine the moisture content in grain, statistical – for mathematical processing of experiment results. A field experiment that examined the timing of desiccation and the norms of desiccant use involving Roundup Max and Reglon Super preparations was conducted. Hybrid corn – LG 3258, FAO 250, medium-early. According to the results of the study, the use of desiccants reduced the pre-harvest moisture content of corn grain in all variants of the experiment. Weather conditions had a considerable impact on the decrease in grain humidity. Thus, in 2018 and 2019, the desiccation decreased the pre-harvest moisture content of grain by 6.4–8.0%, and in 2020 – by 4.0-5.3% with the treatment of corn plants in the black dot phase with Roundup Max at a rate of 3.2 l/ha. The use of Reglon Super in the phase of the appearance of a black dot resulted in a decrease in humidity by 5.2–7.8%, depending on the rate of consumption of the drug and the year of study. The treatment with Roundup Max 10 days after the black dot appeared decreased the humidity by 4.0–7.5%, depending on the consumption rate and the year of study. The use of Reglon Super reduced pre-harvest humidity by 4.0–6.5%, depending on the rate of the drug and the year of the study. Treatment of plants in the 40% grain moisture phase was the most effective, which contributed to the formation of 20.1% humidity when using Roundup Max at a rate of 3.2 l/ha. Desiccant treatment of corn crops did not affect the yield in any of the variants of the experiment. According to the results of the study, corn desiccation is an effective technological technique that reduces the pre-harvest moisture content of grain by 4.0–8.0%, depending on the drug, its rate, and weather conditions. The lowest harvesting humidity – 20.1% was obtained in the variant of treating corn with a grain humidity of 40% with Roundup Max at a rate of 3.2 l/ha. The economic assessment showed that the highest net profit was obtained in the Roundup Max 2.4 l/ha treatment option in the black dot phase – UAH 47,491/ha, the profitability level is 165%.; Висока передзбиральна вологість зерна кукурудзи призводить до травматизації насіння та значно збільшує витрати у технології вирощування. Метою досліджень було встановити ефективність застосування десикантів для зниження передзбиральної вологості зерна та визначити чи впливає проведення десикації посівів кукурудзи на врожайність. Для досягнення мети були використані такі методи: польовий – для визначення впливу проведення десикації на врожайність кукурудзи, лабораторний – для визначення вмісту вологи у зерні, статистичний – для математичної обробки результатів досліду. Проведено польовий дослід, у якому були вивчені строки проведення десикації та норми застосування десикантів, з використанням препаратів Раундап Макс і Реглон Супер. Гібрид кукурудзи – ЛГ 3258, ФАО 250, середньоранній. За результатами досліджень встановлено, що застосування десикантів знижувало передзбиральну вологість зерна кукурудзи в усіх варіантах досліду. На зниження вологості зерна вагомий вплив мали погодні умови. Так, у 2018 та 2019 рр. за допомогою десикації передзбиральна вологість зерна знизилася на 6,4–8,0 %, а у 2020 р. – на 4,0–5,3 % при обробці рослин кукурудзи у фазі чорної точки препаратом Раундап Макс у нормі 3,2 л/га. При застосуванні Реглону Супер у фазі появи чорної точки спостерігали зниження вологості на 5,2–7,8 % залежно від норми витрати препарату та року досліджень. У варіантах обробки через 10 днів після чорної точки препаратом Раундап Макс вологість знизилася на 4,0–7,5 % залежно від норми витрати та року досліджень. Використання Реглону Супер знижувало передзбиральну вологість на 4,0–6,5 % в залежності від норми препарату та року досліджень. Обробка рослин у фазі 40 % вологості зерна була найефективнішою, що сприяло формуванню вологості 20,1 % при застосуванні Раундап Макс у нормі 3,2 л/га. Проведення обробки десикантами посівів кукурудзи не мало впливу на врожайність у жодному з варіантів досліду. За отриманими результатами дослідження було встановлено, що проведення десикації кукурудзи є ефективним технологічним прийомом, що дозволяє знизити передзбиральну вологість зерна на 4,0–8,0 % залежно від препарату, його норми та погодних умов. Найнижчу збиральну вологість – 20,1 % отримали у варіанті обробки кукурудзи при вологості зерна 40 % препаратом Раундап Макс в нормі 3,2 л/га. Економічна оцінка показала, що найбільший чистий прибуток отримали у варіанті обробки препаратом Раундап Макс 2,4 л/га у фазі чорної точки – 47491 грн/га, рівень рентабельності становить 165 %.

2021-01-01T00:00:00Z Pashchak, M. Пащак, М. О. Voloshchuk, О. Волощук, О. П. Voloshchuk, I. Волощук, І. С. Hlyva, V. Глива, В. В. http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/13055 2023-05-06T20:11:11Z 2021-01-01T00:00:00Z

Название: Efficiency of microfertilizer oracle multicomplex in corn cultivation technology Авторы: Pashchak, M.; Пащак, М. О.; Voloshchuk, О.; Волощук, О. П.; Voloshchuk, I.; Волощук, І. С.; Hlyva, V.; Глива, В. В. Аннотация: In recent years, the use of all types of fertilizers has sharply decreased, which negatively affected the state of the agroecosystem, its stability and constancy, therefore, it is extremely important to replenish nutrients, including microelements, to maintain the stability of yields. The increasing attention of scientists and industrialists deserves the question of the use of micronutrient fertilizers in the plant nutrition system, as an important element of the technology of growing crops. It is especially important to study the various forms, types and timing of their introduction. The article presents the research results for 2019–2021 according to the effect of microfertilizer Oracle multicomplex (1.5 l/ha) applied foliarly during the development phases of plants of the mid-early hybrid Orzhitsa 237 MB (VVSN 13–15, VVSN 16–18, VVSN 59) against the background of mineral nutrition – N150P90K90. It has been established that on gray forest surface-gley soils of the Western Forest-Steppe zone, a high grain yield of the mid-early corn hybrid (FAO 200–299) of the Orzhitsa 237 MV ripeness group was provided both by favorable weather conditions and by the influence of the Oracle multicomplex. Foliar application of the Oracle multicomplex microfertilizer in the phase BBCH 13–15 (3–5 leaves) increased the yield increase versus control (without micronutrient fertilization) by 0.82 t/ha, by meeting the needs of plants of this period in available forms of phosphorus, nitrogen, zinc, when panicle axes were laid on the tops of the shoots, and lateral apical meristems (future cobs) formed in the leaf axils. The highest yield by 1.19 t/ha was obtained with foliar application of micronutrient fertilizer in the phase of 6–8 leaves (VVSN 16–18). In this phase, panicle flowers, pollen grains in the stamens, the number of ears and grains in a row were laid, therefore, the content of S, Ca, Mg, Mn, Zn in the fertilizer positively influenced the formation of the reproductive organs of maize plants. Under the influence of micronutrient fertility introduced into the phase of full panic appearance (VVSN 59), blooming and pollution of maize effectively taken place, which ensured an increase in grain yield – 1.27 t/ha. The difference in this indicator between the VVSN 16-18 and VVSN 59 phases was unreliable (0.09 t/ha). Balanced nutrition of plants with macroelements (N150P90K90 with a gradual introduction of nitrogen) and micro – Mn, Cu, Zn, Fe, Co, S, Mo contributed to the formation of a 55–59 g higher weight of 1000 grains. The total yield of the coarse and medium grain fractions was 91.5–92.1%, the fine one decreased by 30.6%.; За останні роки обсяги застосування всіх видів добрив різко зменшилися, що негативно позначилося на стані агроекосистеми її стійкості і сталості, тому надзвичайно важливим є поповнення елементів живлення, зокрема мікроелементів для збереження стабільності урожаїв. Все більшої уваги науковців і виробничників заслуговує питання застосування мікродобрив у системі живлення рослин, як важливий елемент технології вирощування культур. Особливо важливим є вивчення різних форм, видів і строків їх внесення. У статті наведено результати досліджень за 2019–2021 рр. з впливу мікродобрива оракул мультикомплекс (1,5 л/га), внесеного позакоренево у фази розвитку рослин середньораннього гібриду Оржиця 237 МВ (ВВСН 13–15, ВВСН 16–18, ВВСН 59) на фоні мінерального живлення – N150P90K90. Встановлено, що на сірих лісових поверхнево-оглеєних ґрунтах зони Західного Лісостепу, високий урожай зернової продуктивності гібриду кукурудзи середньоранньої (ФАО 200–299) групи стиглості Оржиця 237 МВ, був забезпечений як сприятливими погодними умовами в роки досліджень, так і ефективністю листкової обробки посівів мікродобривом оракул мультикомплекс. Позакореневе внесення мікродобрива Оракул мультикомплекс у фазу ВВСН 13–15 (3–5 листки) збільшувало приріст урожайності до контролю (без мікродобрива) 0,82 т/га, за рахунок забезпечення потреби рослин цього періоду в доступних формах фосфору, азоту, цинку, коли на верхівках пагонів закладалися осі волоті, а в пазухах листків утворювались бічні апікальні меристеми (майбутні качани). Вищу урожайність на 1,19 т/га було отримано за позакореневого внесення мікродобрива в фазу 6–8 листків (ВВСН 16–18). У цій фазі закладалися квітки волоті, пилкові зерна в тичинках, кількість качанів і зерен в ряду, тому вміст у добриві S, Ca, Mg, Mn, Zn позитивно впливав на формування репродуктивних органів рослин кукурудзи. Під впливом мікродобрива, внесеного у фазу повної появи волоті (ВВСН 59), ефективно проходило цвітіння та запилення кукурудзи, що забезпечило приріст урожайності зерна – 1,27 т/га. Недостовірною (0,09 т/га) була різниця за даним показником між фазами ВВСН 16–18 і ВВСН 59. Збалансоване живлення рослин макроелементами (N150P90K90 з поетапним внесенням азоту) і мікро- – Mn, Cu, Zn, Fe, Co, S, Mo сприяло формуванню вищої на 55–59 г маси 1000 зерен. Сумарний вихід крупної і середньої фракцій зерна складав 91,5–92,1 %, дрібної зменшувався на 30,6 %.

2021-01-01T00:00:00Z Danilova, I. Данілова, І. С. Fotina, T. Фотіна, Т. І. Danilova, T. Данілова, Т. М. http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/13054 2023-05-06T20:11:06Z 2021-01-01T00:00:00Z

Название: Determination of the nutritional properties of snail meat and its comparative analysis with other animal species Авторы: Danilova, I.; Данілова, І. С.; Fotina, T.; Фотіна, Т. І.; Danilova, T.; Данілова, Т. М. Аннотация: In Ukraine, in today's conditions, snails, which are widely used for food in a number of European countries, are of increased interest. Over the past few years, this type of shellfish has been intensively harvested for processing and exporting abroad. However, there is not much data on the nutritional properties of snail meat, and there is practically no such information in Ukraine. The aim of this study is to determine the chemical composition (wet, dry matter, and energy value) of raw and cooked snail meat Helix aspersa maxima, Helix aspersa muller, Helix pomatia and conducting their comparative analysis among themselves with other types of meat. Indicators of nutritional properties were determined according to the following methods. The moisture and fat content was determined according to DSTU ISO 1442:2005; DSTU ISO 1443:2005, respectively. The mass fraction of dry matter, protein, ash, and caloric content of meat was determined by the methods described by P.V. Zhitenko and others. Comparative analysis of snail meat with other animal species was carried out based on literature sources. In the study, the authors found that on average in snails of the following species: Helix aspersa maxima, Helix aspersa muller, Helix pomatia it contains moisture – 72.03±0.29% and dry matter – 27.97±0.29%, of which: protein – 22.83±0.3%, fat – 0.23±0.03%, carbohydrates – 2.07±0.17%. It was determined that the indicators of moisture, dry matter, protein, fat, carbohydrates, ash and energy value in snails of all three species taken in the experiment did not differ significantly from each other. At the same time a sample of boiled snail meat Helix pomatia it has a higher chemical composition compared to the other two types of snails, namely: dry matter (28.5%), protein (23.4%), fat (0.3%) and energy value (103.9 kcal/100 g). Comparing the obtained data on the study of the chemical composition of raw and boiled meat of the same snail species, it was found that boiled meat is 14.2% more energetically valuable than raw, both in kCal/100 g and in kJ/100 g. We consider determining changes in organs at the cellular level, that is, conducting histological studies, taking into account different periods: hibernation, after hibernation and during the active period of their vital activity, to be a promising area of further research.; В Україні, в умовах сьогодення, підвищений інтерес викликають равлики, що широко використовуються в їжу в ряді європейських країн. Протягом кількох останніх років відбувається інтенсивна заготівля цього виду молюсків з метою його переробки та експорту за кордон. Проте даних щодо поживних властивостей м'яса равликів не так багато, а в Україні таких відомостей практично немає. Мета цього дослідження полягає у визначенні хімічного складу (волога, суха речовина та енергетична цінність) сирого та вареного м'яса харчових равликів Helix аspersa maxima, Helix aspersa muller, Helix pomatiа та проведенні їх порівняльного аналізу між собою з іншими видами м'яса. Показники поживних властивостей визначали згідно з методиками. Вміст вологи та жиру визначали за ДСТУ ISO 1442:2005; ДСТУ ISO 1443:2005 відповідно. Масову частку сухої речовини, білку, золи та калорійність м'яса визначали за методиками, що описані П.В. Житенко та інші. Порівняльний аналіз м'яса равликів з іншими видами тварин проводили на основі літературних джерел. При дослідженні авторами було встановлено, що в середньому у равликів видів Helix аspersa maxima, Helix aspersa muller, Helix pomatiа міститься вологи – 72,03±0,29 % та сухої речовини – 27,97±0,29 %, з якої: білку – 22,83±0,3 %, жиру – 0,23±0,03 %, вуглеводів – 2,07±0,17 %. Визначено, що показники вологи, сухої речовини, білку, жиру, вуглеводів, золи та енергетичної цінності у равликів всіх трьох видів, що були взяті у дослід, між собою суттєво не відрізнялися. Водночас проба вареного м'яса равликів Helix pomatiа має вищі показники хімічного складу порівняно з іншими двома видами равликів, а саме: сухої речовини (28,5 %), білку (23,4 %), жиру (0,3 %) та енергетично цінніше (103,9 кКал/100г). Порівнюючи отримані дані щодо вивчення хімічного складу сирого та вареного м'яса цих же видів равликів, було з'ясовано, що варене м'ясо на 14,2 % енергетично цінніше за сире, як у кКал/100 г, так і в кДж/100 г. Перспективним напрямом подальших досліджень вважаємо визначення змін органів на клітинному рівні, тобто проведення гістологічних досліджень, враховуючи різні періоди: сплячка, після сплячки та в активний період їх життєдіяльності.

2021-01-01T00:00:00Z Siruk, Yu. Сірук, Ю. В. Siruk, I. Сірук, І. М. Rubanova, O. Рубанова, О. О. http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/13053 2023-05-06T20:11:12Z 2021-01-01T00:00:00Z

Название: Influence of the value of relascopic coefficients on the accuracy of determining the stand basal area Авторы: Siruk, Yu.; Сірук, Ю. В.; Siruk, I.; Сірук, І. М.; Rubanova, O.; Рубанова, О. О. Аннотация: When conducting angle-count sampling in the forests of Ukraine, the most common is the use of factor gauge with a relascopic coefficient of 1. According to the standards, the recommended value of this coefficient depends on the approximate stocking and mean diameter of the stand and can be 0.5, 1, 2, 3, and 4. Proceeding from the fact that in Ukraine there are no tools for relascopic measurations that would allow making measurements using the 5 values of the relascopic coefficient provided for in the standards, the authors of this paper developed and tested an original model of the factor gauge «Crab». The purpose of this paper is to investigate the accuracy of determining the stand basal area of stands using relascopic coefficients of various values depending on the mean diameter and stand density. By comparing the data on fixed-area plots with a radius of 17.85 m with the data of angle-count sampling, it was discovered that no systematic errors were found that underestimated or overestimated the results of angle-count sampling. It is determined that deviations of the stand basal area from the true values slightly depend on the value of the relascopic coefficient, as well as on the stocking and mean diameter of the stand. According to the authors, the accuracy of the results of determining the stand basal area during angle-count sampling directly depends on the representation of the tree selection zone within the circular sample. This is completely random when using any relascopic coefficient. It is established that in mixed forest plantations, the greatest accuracy in determining the sum of cross-sectional areas of individual forest elements is provided by small coefficients (1, 0.5, and 2). In pure stands, it is advisable to use larger relascopic coefficients (2−4). This implies a corresponding increase in the number of measurements that can better cover stands and increase the accuracy of the results obtained.; При проведенні реласкопічної таксації в лісах України найбільш поширеним є використанням кутових шаблонів із величиною реласкопічного коефіцієнта 1. Рекомендована величина даного коефіцієнта відповідно до нормативів залежить від орієнтовної повноти та середнього діаметру деревостану і може становити 0,5, 1, 2, 3 і 4. Виходячи з того, що в Україні відсутні засоби для реласкопічної таксації, які б давали змогу проводити заміри з використанням 5-х передбачених у нормативах значень реласкопічного коефіцієнта, було розроблено власну модель реласкопічного шаблону «Краб» та проведено його апробацію. Метою даної роботи є дослідження точності визначення сум площ поперечних перетинів насаджень при використанні реласкопічних коефіцієнтів різної величини залежно від середнього діаметру та повноти деревостанів. Шляхом порівняння даних на кругових пробних площах радіусом 17,85 м із даними реласкопічної таксації встановлено, що систематичних помилок, які б занижували чи завищували результати реласкопічної таксації виявлено не було. Визначено, що відхилення суми площ поперечних перетинів від істинних значень незначною мірою залежать від величини реласкопічного коефіцієнта, а також від повноти і середнього діаметру деревостану. На думку авторів, точність результатів визначення суми площ поперечних перетинів при реласкопічній таксації залежить напряму від репрезентації зони відбору дерев в межах кругової проби. Це має цілком випадковий характер при використанні будь-якого реласкопічного коефіцієнта. Встановлено, що у мішаних насадженнях найбільшу точність визначення суми площ поперечних перетинів окремих елементів лісу забезпечує саме використання невеликих коефіцієнтів (1, 0,5 і 2). У чистих насадженнях доцільним є застосування більш великих реласкопічних коефіцієнтів (2−4). Це передбачає відповідне збільшення кількості замірів, які можуть краще охопити насадження і збільшити точність отриманих результатів.

2021-01-01T00:00:00Z