DSpace Общество:http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/172024-03-29T15:45:30Z2024-03-29T15:45:30ZФауна трематод (Trematoda: Digenea) черевоногих молюсків (Mollusca: Gastropoda) у водних екосистемах українського ПоліссяЖитова, О. П.Zhytova, O.http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/151352024-03-02T21:21:30Z2023-01-01T00:00:00ZНазвание: Фауна трематод (Trematoda: Digenea) черевоногих молюсків (Mollusca: Gastropoda) у водних екосистемах українського Полісся
Авторы: Житова, О. П.; Zhytova, O.
Аннотация: У монографії наведено результати багаторічних досліджень трематодофауни прісноводних черевоногих молюсків Українського Полісся. Обстежено на зараженість трематодами 27 видів молюсків, у яких зареєстровано 62 види трематод.
Представлено морфологічну характеристику личинок трематод, зведені дані мінливості їх розмірних ознак за результатами власних досліджень, так і за данимиінших дослідників.
Розрахована на зоологів, гідробіологів, паразитологів, викладачів і студентів вищих навчальних закладів, фахівців медичної та ветеринарної паразитології, санітарно-епідеміологічної, ветеринарної служби, а також працівників лісового (мисливського) господарства.; The monograph presents the results of many years of research on the trematode fauna of freshwater gastropod molluscs of the Ukrainian Polissia. In total, 27 mollusc species were tested and 62 trematode species were recorded.
The morphological characteristics of trematode larvae are presented, as well as summarised data on the variability of their size characteristics, based on the results of own research and data from other researchers.
The book is intended for zoologists, hydrobiologists, parasitologists, teachers and students of higher education institutions, specialists in medical and veterinary parasitology, sanitary-epidemiological services, veterinary services, as well as forestry(hunting) workers.2023-01-01T00:00:00ZЗагальна екологіяЖитова, О. П.Zhytova, O.Романчук, Л. Д.Romanchuk, L.http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/135312023-05-06T20:10:24Z2019-01-01T00:00:00ZНазвание: Загальна екологія
Авторы: Житова, О. П.; Zhytova, O.; Романчук, Л. Д.; Romanchuk, L.
Аннотация: Навчальний посібник із дисципліни «Загальна екологія», розрахований на практичну підготовку студентів вищих закладів освіти. В ньому поданий теоретичний матеріал відповідно навчальної робочої програми дисципліни, словник термінів і понять та тестові завдання для проведення підсумкового контролю знань. Автори подають методичні рекомендації щодо організації самостійної навчальної діяльності студентів із екології.
Представлені матеріали в навчальному посібнику запозичено та систематизовано з інших видань, які наведено нами у списку використаних джерел.; A schoolbook on the subject «General Ecology», designed for practical training of students of higher education. It presents theoretical material in accordance with the curriculum of the discipline, a dictionary of terms and concepts and test tasks for the final control of knowledge. The authors provide methodological recommendations for the organization of independent educational activities of students in ecology.
The materials presented in the textbook are borrowed and systematized from other publications, which we present in the list of sources used.2019-01-01T00:00:00ZЕкологічне оцінювання ареалу золотушника канадського в умовах Житомирського районуШульга, І. В.Шульга, И. В.Shulha, I.Левченко, В. Б.Levchenko, V.http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/134602023-05-06T20:01:55Z2017-01-01T00:00:00ZНазвание: Екологічне оцінювання ареалу золотушника канадського в умовах Житомирського району
Авторы: Шульга, І. В.; Шульга, И. В.; Shulha, I.; Левченко, В. Б.; Levchenko, V.
Аннотация: Зміна природно-екологічних умов у зоні Українського Полісся призвела до масового поширення адвентивних видів бур’янової рослинності, одним із представників якої є золотушник канадський (Solidago canadensis). На сьогоднішній день ще недостатньо з’ясовано про заселення великих тери- торій цим видом, зокрема досить актуальною проблемою є проведення екологічного моніторингу ареалу Solidago canadensis як поблизу самого міста Житомир, так і в цілому в Житомирському районі. Тому було здійснено моніторинг місць концентрації Solidago canadensis, проаналізовано територіально-просторову структуру м. Житомир та Житомирського району, а також поши- рення золотушника канадського в їхніх різних частинах та біотопах і спрогнозовано можливість поширення цієї рослини на території міста та в цілому по Житомирському району.; Изменение природно-экологических условий в зоне Украинского Полесья привело к массовому распространению адвентивных видов сорной растительности, одним из представителей которой является золотарник канадский (Solidago canadensis). На сегодняшний день еще недостаточно выяснено о заселении больших територий этим видом, в частности весьма актуальной проблемой является проведение экологического мониторинга ареала Solidago canadensis как вблизи города Житомир, так и в целом в Житомирском районе. Поэтому был осуществлен мониторинг мест концентрации Solidago canadensis, проанализировано территориально-пространственную структуру г. Житомира и Житомирского района, а также распространение золотарника канадского в их различных частях и биотопах и спрогнозировано возможность распространения этого растения на территории города и в целом по Житомирскому району.; The change in the natural and ecological con- ditions in the area of the Ukrainian Polissya led to the massive spread of adventitious species of weed vegetation, one of the representatives of which is the goldenrod (Solidago canadensis). To date, it has not yet been sufficiently cleared about the settle- ment of large areas of this species, in particular, the actual problem is the environmental monitoring of the range of Solidago canadensis near the very city of Zhytomyr and in general in Zhytomyr region.
Consequently, the monitoring of concentrations of Solidago canadensis was carried out, the spatial structure of Zhytomyr city and Zhytomyr region was analyzed, as well as the spread of goldenrod in their various parts and biotopes, and the possibility of spreading this plant in the city and in the whole of Zhytomyr region was predicted.2017-01-01T00:00:00ZБолота як саморегулююча система в природіЛевченко, В. Б.Levchenko, V.Шульга, І. В.Шульга, И. В.Shulga, I.http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/134592023-05-06T20:01:56Z2016-01-01T00:00:00ZНазвание: Болота як саморегулююча система в природі
Авторы: Левченко, В. Б.; Levchenko, V.; Шульга, І. В.; Шульга, И. В.; Shulga, I.
Аннотация: Обгрунтовано значення боліт як стійких екологічних систем. Їх стійкість забезпечується складністю та значною кількістю вхідних в них компонентів і взаємозв'язків. Болота важливі не лише для живучих у них організмів: звірів і птахів, риб і комах, рослин, грибів та лишайників. Вони відіграють першочергову роль для тих, хто здійснює лише частину свого життя на болотах. У болотах гніздяться і годуються багато птахів: тетерева, глухарі, рябчики, біла куріпка, кормовою базою для яких є ягоди на торфовищах. Метою роботи є оцінка боліт як основних місць, де тримаються качки, гуси, лиски, журавлі, кулики, чаплі та інші птахи. Перелітні водоплавні птахи часто виводять потомство на одному болоті, відпочивають під час перельоту на іншому, а зимують за тисячі кілометрів-на третьому. Основними методами проведення робіт є спостереження по прокладених маршрутах за характером формування та зміни болотного ареалу, флори, фауни.
За результатами роботи встановлено, що чисельність водоплавних птахів знаходиться у прямій залежності від площі ставків і боліт. Причому основним чинником, що визначає чисельність, є площа водної поверхні в період розмноження. На лісових річках із заболоченими берегами полюбляють селитися бобри, перегороджуючи русло річки греблями, що збільшує вологість у навколишніх екосистемах.
Результати досліджень плануються застосовуватись в лісогосподарських підприємствах різних форм власності з метою збереження та примноження біологічного різноманіття.
Висновки досліджень полягають в тому, що для повноцінного відновлення лісів, які вирубуються, необхідна діяльність бобрів та наявність болотистих ділянок. Крім бобрів, в заплавах живуть інші хутрові звірі-норка, ондатра. Лосі, олені, кабани, козулі приходять на торфовища у пошуках ягід. Якщо знищити болота, загинуть не лише рослини і тварини боліт, але й багато тих видів, які мешкають поблизу. В останні роки болота стали об'єктом пильної уваги вчених. Це не дивно, адже болота являють собою не лише унікальні екологічні системи, а й цінні родовища корисних копалин.; The importance of bogs as sustainable ecological systems is substantiated. Their stability is ensured by the complexity and significant number of components and relationships included in them. Marshes are important not only for the organisms living in them: animals and birds, fish and insects, plants, fungi and lichens. They play a primary role for those who spend only part of their lives in the marshes. Many birds nest and feed in the marshes: black grouse, capercaillie, grouse, white partridge, for which berries on the peatlands are the forage base. The purpose of the work is to assess the marshes as the main habitats for ducks, geese, coots, cranes, waders, herons and other birds. Migratory waterfowl often breed in one swamp, rest during the flight in another, and spend the winter thousands of kilometers away in a third. The main methods of carrying out work are observation along the laid routes of the nature of the formation and changes of the swamp habitat, flora, and fauna.
According to the results of the work, it was established that the number of waterfowl is directly dependent on the area of ponds and marshes. Moreover, the main factor that determines the number is the area of the water surface during the reproduction period. Beavers like to settle on forest rivers with swampy banks, blocking the riverbed with dams, which increases humidity in the surrounding ecosystems.
The research results are planned to be applied in forestry enterprises of various forms of ownership in order to preserve and increase biological diversity.
The conclusions of the research are that the activity of beavers and the presence of marshy areas are necessary for the full recovery of the forests that are cut down. In addition to beavers, other fur animals live in floodplains - mink, muskrat. Moose, deer, wild boars, roe deer come to peatlands in search of berries. If you destroy the swamps, not only the plants and animals of the swamps will die, but also many of the species that live nearby. In recent years, swamps have become the object of close attention of scientists. This is not surprising, because swamps are not only unique ecological systems, but also valuable deposits of minerals.; Обосновано значение болот как устойчивых экологических систем. Их устойчивость обеспечивается сложностью и значительным количеством входящих в них компонентов и взаимосвязей. Болота важны не только для живущих в них организмов: зверей и птиц, рыб и насекомых, растений, грибов и лишайников. Они играют первостепенную роль для тех, кто осуществляет только часть своей жизни на болотах. В болотах гнездятся и кормятся многие птицы: тетерева, глухари, рябчики, белая куропатка, кормовой базой для которых ягоды на торфяниках. Целью работы является оценка болот как основных мест, где содержатся утки, гуси, лысухи, журавли, кулики, цапли и другие птицы. Перелетные водоплавающие птицы часто выводят потомство на одном болоте, отдыхают во время перелета на другом, а зимуют за тысячи километров-на третьем. Основными методами проведения работ является наблюдение по проложенным маршрутам по характеру формирования и изменения болотного ареала, флоры, фауны.
По результатам работы установлено, что численность водоплавающих птиц находится в прямой зависимости от площади прудов и болот. Причем основным фактором, определяющим численность, является площадь водной поверхности в период размножения. На лесных реках с заболоченными берегами любят селиться бобры, преграждая русло реки плотинами, что увеличивает влажность в окружающих экосистемах.
Результаты исследований планируется применять в лесохозяйственных предприятиях различных форм собственности с целью сохранения и приумножения биологического разнообразия.
Выводы исследований заключаются в том, что для полноценного восстановления лесов, которые вырубаются, необходима деятельность бобров и наличие болотистых участков. Кроме бобров, в поймах живут другие пушные звери-норка, ондатра. Лоси, олени, кабаны, косули приходят на торфяники в поисках ягод. Если уничтожить болота, погибнут не только растения и животные болот, но и многие из тех видов, которые живут поблизости. В последние годы болота стали объектом пристального внимания ученых. Это неудивительно, ведь болота представляют собой не только уникальные экологические системы, но и ценные месторождения полезных ископаемых.2016-01-01T00:00:00ZТехнології біоремедіації водних екосистемКлимчик, О. М.Климчик, О. Н.Klymchyk, O.http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/134582023-05-06T20:02:46Z2020-01-01T00:00:00ZНазвание: Технології біоремедіації водних екосистем
Авторы: Климчик, О. М.; Климчик, О. Н.; Klymchyk, O.
Аннотация: Розглянуто причини погіршення екологічного стану водних екосистем. Висвітлено особливості біоремедіації водних об’єктів за допомогою активних штамів мікроорганізмів-деструкторів.; Рассмотрены причины ухудшения экологического состояния водных экосистем. Освещены особенности биоремедиации водных объектов с помощью активных штаммов микроорганизмов-деструкторов.; The reasons for the deterioration of the ecological state of aquatic ecosystems are considered. Peculiarities of bioremediation of water objects with the help of active strains of destructive microorganisms are highlighted.2020-01-01T00:00:00ZДослідження прісноводних гастропод щодо виявлення природних осередків фасціольозу диких тваринЖитова, О.Zhytovа, O.Король, Е.Korol, E.http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/133862023-05-06T20:04:19Z2022-01-01T00:00:00ZНазвание: Дослідження прісноводних гастропод щодо виявлення природних осередків фасціольозу диких тварин
Авторы: Житова, О.; Zhytovа, O.; Король, Е.; Korol, E.
Аннотация: Здійснено оцінку зараженості молюсків роду Lymnaea (Galba) spp. трематодою F. hepatica на території лісових господарств Житомирського Полісся. Встановлено, що основним проміжним хазяїном фасціоли на на території ДП «Білокоровицьке ЛГ» є молюски L. (G.) subangulata, яким належить провідна роль в епізоотології фасціольозу. При стаціонарному дослідженні 5 водойм, було виявлено чотири водойми заселених молюсками L. (G.) subangulata. Зараження молюсків фасціолою свідчить про успішну циркуляцію цього паразита в умовах лісових біоценозів.; An assessment of the contamination of molluscs of the genus Lymnaea (Galba) spp. trematode F. hepatica in the territory of Zhytomyr Polissia forestry. It has been established that the main intermediate host of fasciola on the territory of Bilokorovytske LH is molluscs L. (G.) subangulata, which play a leading role in the epizootology of fasciolosis. During the stationary study of 5 reservoirs, four reservoirs inhabited by molluscs L. (G.) subangulata were found. Infection of molluscs with fasciola indicates the successful circulation of this parasite in the conditions of forest biocenoses.2022-01-01T00:00:00ZАльтернативні системи озеленення для забезпечення теплового комфорту мікроклімату містаКлимчик, О. М.Klymchyk, O.Кучерук, В. М.Kucheruk, V.http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/129332022-12-03T21:04:38Z2019-01-01T00:00:00ZНазвание: Альтернативні системи озеленення для забезпечення теплового комфорту мікроклімату міста
Авторы: Климчик, О. М.; Klymchyk, O.; Кучерук, В. М.; Kucheruk, V.
Аннотация: Станом на сьогодні гостро постала проблема зміни мікроклімату на урбанізованих територіях, тому одним із шляхів її подолання є створення зелених насаджень у місті, які є органічною складовою функціональної і просторової структури міського середовища [1]. Вільні озеленені простори є природними фрагментами міського ландшафту, які необхідні для екологічного благополуччя міст – і малих, і середніх, і великих, а особливо сучасних мегаполісів. Зелені зони також є важливим фактором регулювання теплового режиму мікроклімату на урбанізованій території [3].; As of today, the problem of changing the microclimate in urbanized areas has become acute, so one of the ways to overcome it is the creation of green spaces in the city, which are an organic component of the functional and spatial structure of the urban environment [1]. Free green spaces are natural fragments of the urban landscape, which are necessary for the ecological well-being of cities – both small, medium, and large, and especially modern megacities. Green zones are also an important factor in regulating the thermal regime of the microclimate in the urbanized area [3].2019-01-01T00:00:00ZСтановлення екологічної освіти в УкраїніКлимчик, О. М.Klymchyk, O.http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/129322022-12-03T21:04:38Z2020-01-01T00:00:00ZНазвание: Становлення екологічної освіти в Україні
Авторы: Климчик, О. М.; Klymchyk, O.
Аннотация: Екологічна безпека суспільства тісно пов’язана з рівнем культури, освіченості та вихованості людей у цьому суспільстві. Подолання наслідків вторгнення людини у біосферну систему саморегуляції, яка формувалася у процесі еволюції планети протягом мільйонів років, вимагає особливих знань, обережності, передбачливості та високих прогностичних можливостей науки, що гарантують безпеку біосфери. Усвідомлюючи екологічну безвихідь, прогресивна світова думка перебуває у пошуку оптимальних моделей безпечного розвитку людства.; Environmental safety of society is closely related to the level of culture, education and upbringing of people in this society. Overcoming the consequences of human invasion of the biosphere system of self-regulation, which was formed during the evolution of the planet over millions of years, requires special knowledge, caution, foresight and high predictive capabilities of science, which guarantee the safety of the biosphere. Aware of the ecological impasse, the progressive world opinion is searching for optimal models for the safe development of mankind.2020-01-01T00:00:00ZЕкологічні особливості міських рослинКлимчик, О. М.Klymchyk, O.http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/129312022-12-03T21:04:37Z2020-01-01T00:00:00ZНазвание: Екологічні особливості міських рослин
Авторы: Климчик, О. М.; Klymchyk, O.
Аннотация: Зелені насадження у містах зазнають дії низки екологічних чинників: кліматичних, едафічних, техногенних тощо. Міські рослини на значній частині ареалу зазнають високого антропогенного тиску, піддаються хімічному, фізичному та біологічному забрудненню. Наслідком цього є особливі (часто несприятливі) умови існування фітоценозів, що зумовлює особливості їх функціонування та загалом можливості виживання.; Green spaces in cities are affected by a number of environmental factors: climatic, edaphic, technogenic, etc. Urban plants in a significant part of the range are subjected to high anthropogenic pressure, exposed to chemical, physical and biological pollution. The consequence of this is the special (often unfavorable) conditions for the existence of phytocenoses, which determines the peculiarities of their functioning and, in general, the possibility of survival.2020-01-01T00:00:00ZОсновні екологічні аспекти проведення меліоративних робітКлимчик, О. М.Климчик, О. Н.Klymchyk, O.http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/129302022-12-03T21:04:31Z2011-01-01T00:00:00ZНазвание: Основні екологічні аспекти проведення меліоративних робіт
Авторы: Климчик, О. М.; Климчик, О. Н.; Klymchyk, O.
Аннотация: Розглянуто основні наслідки проведення меліоративних робіт, зокрема їх вплив на водозбори та гідрологічний режим малих річок. Встановлено, що меліоративні роботи слід проводити з урахуванням вимог стійкості екосистем, не порушуючи їх екологічну рівновагу.; Рассмотрены основные последствия проведения мелиоративных работ, в частности их влияние на водосборы и гидрологический режим малых рек. Установлено, что мелиоративные работы следует проводить с учетом требований стойкости экосистем, не нарушая их экологическое равновесие.; The article presents the consequences of performing the amelioration, in particular effect on water intake and hydrological regime of the small rivers. It was established that reclamation works should be carried out taking into account the requirements of the stability of ecosystems, without disturbing their ecological balance.2011-01-01T00:00:00Z