http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/17017 2026-04-14T17:46:43Z 2026-04-14T17:46:43Z Sadenova, A. Садєнова, А. Nurekenova, E. Нурекенова, Е. Kunyazov, Ye. Кунязов, Е. Suieubayeva, S. Суєубаєва, С. Madiyarova, K. Мадіярова, К. http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/17411 2025-10-14T06:51:46Z 2025-01-01T00:00:00Z

Название: Analysis of innovation potential of regional agroclusters Авторы: Sadenova, A.; Садєнова, А.; Nurekenova, E.; Нурекенова, Е.; Kunyazov, Ye.; Кунязов, Е.; Suieubayeva, S.; Суєубаєва, С.; Madiyarova, K.; Мадіярова, К. Аннотация: The study analysed the key resources and conditions affecting the development of innovation activities in regional agroclusters. The study conducted a comprehensive analysis of the innovation potential of agroclusters, including the assessment of key factors such as human resources, research base, financial support, and technological infrastructure, using SWOT-analysis, index method and experts. The analysis revealed that the level of innovation potential of regional agroclusters was determined by the degree of interaction between enterprises, scientific institutions, and government structures. Funding of agro-industrial cluster in Kazakhstan was USD 2.5 bn, of which USD 0.8 bn was allocated for innovation, while in the Netherlands, USA (California and Iowa) these indicators were much greater, reaching USD 10–15 bn with innovation costs within USD 2.8–6.5 bn. For example, in Kazakhstan, a stable growth of agro-industrial complex by 3.6% per year has been observed since 2010, which contributed to an increase in labour productivity to USD 6.6 thsd per person – 30% greater than the indicators of Ukrainian farmers. The study found that the availability of specialised infrastructure (agrotechnoparks, technology transfer centres) contributed to accelerated innovation. The study also confirmed that the key barriers to innovative development of agroclusters included insufficient research and development funding, lack of qualified personnel, and weak cooperation between participants. For instance, the use of precision farming and artificial intelligence technologies can increase crop yields by 20% and reduce water use by 30%. In regions with active state support and access to investment, such as Kazakhstan, an increase in the number of start-ups and venture capital investments was observed. Based on the analysis, recommendations for developing the innovation potential of agroclusters were proposed, including the creation of incentive support measures, the development of educational programmes, and the introduction of digital platforms for technology exchange. The findings obtained can be used to develop strategies to support and stimulate innovation activity in regional agroclusters, which contributes to improving their competitiveness and efficiency.; В рамках дослідження аналізуються ключові ресурси та умови, що впливають на розвиток інноваційної діяльності в регіональних агрокластерах. У дослідженні було проведено комплексний аналіз інноваційного потенціалу агрокластерів, що включає оцінку ключових факторів, таких як кадрові ресурси, науково-дослідна база, фінансова підтримка та технологічна інфраструктура з використанням SWOT-аналізу, індексного методу та експертів. Аналіз показав, що рівень інноваційного потенціалу регіональних агрокластерів визначається ступенем взаємодії між підприємствами, науковими установами та державними структурами. Фінансування агропромислового кластера в Казахстані становить 2,5 млрд доларів, з яких 0,8 млрд прямують на інновації, тоді як у Нідерландах, США (Каліфорнія та Айова) ці показники значно вищі, досягаючи 10–15 млрд доларів з інноваційними витратами від 2,8 до 6,5 млрд доларів. Наприклад, у Казахстані з 2010 року спостерігається стабільне зростання агропромислового комплексу на 3,6 % на рік, що сприяло збільшенню продуктивності праці до 6,6 тис. доларів на людину – на 30 % вище за показники українських фермерів. Встановлено, що наявність спеціалізованої інфраструктури (агротехнопарків, центрів трансферу технологій) сприятиме прискореному впровадженню інновацій. Дослідження також підтвердило, що ключовими бар'єрами для інноваційного розвитку агрокластерів є недостатнє фінансування науково-досліднних та дослідно-конструкторських робіт, нестача кваліфікованих кадрів та слабка кооперація між учасниками. Наприклад, використання технологій точного землеробства та штучного інтелекту може збільшити врожайність на 20 % та знизити використання води на 30 %. У регіонах з активною державною підтримкою та доступом до інвестицій, таких як Казахстан, спостерігається зростання кількості стартапів та венчурних інвестицій. На підставі проведеного аналізу запропоновано рекомендації щодо розвитку інноваційного потенціалу агрокластерів, включаючи створення стимулюючих заходів підтримки, розвиток освітніх програм та впровадження цифрових платформ для обміну технологіями. Отримані результати можуть бути використані для розробки стратегій підтримки та стимулювання інноваційної активності в регіональних агрокластерах, що сприяє підвищенню їхньої конкурентоспроможності та ефективності.

2025-01-01T00:00:00Z Ukubassova, G. Укубасова, Г. Mukhamejanova, A. Мухамеджанова, А. Zhumatayeva, B. Жуматаєва, Б. Primzharova, K. Примжарова, К. Galiyeva, A. Галiева, А. http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/17410 2025-10-14T06:55:24Z 2025-01-01T00:00:00Z

Название: Marketing strategies for the development of agricultural exports of Kazakhstan in world markets: Interregional comparative analysis Авторы: Ukubassova, G.; Укубасова, Г.; Mukhamejanova, A.; Мухамеджанова, А.; Zhumatayeva, B.; Жуматаєва, Б.; Primzharova, K.; Примжарова, К.; Galiyeva, A.; Галiева, А. Аннотация: The present research was aimed at analysing the marketing strategies of agricultural exports and identifying effective approaches to the promotion in world markets. In the course of the work, the methods of comparative analysis of marketing strategies of leading exporting countries, research of official statistical data, assessment of the impact of international trade agreements and standards were used, as well as analysis of state export support programmes. The results of the study revealed key features of marketing approaches in different regions and the applicability to the Kazakhstan market, where wheat exports in 2023 amounted to 6.5 million tonnes, or 3.13% of the world volume of 208 million tonnes. Successful models of agro-product exports from countries such as the USA (19.8 million tonnes of wheat in 2023), Canada (22 million tonnes) and Australia (24.5 million tonnes) were studied to identify the most effective promotion tools, including branding and adaptation to market standards. The analysis showed that improving the competitiveness of Kazakhstani products required adapting strategies to the requirements of specific regions, taking into account consumer preferences and improving certification to international standards. It was noted that Kazakhstan's participation in the Eurasian Economic Union contributed to the doubling of mutual trade since 2015. The development of government export support programmes was also noted as an important factor, which also needed to be strengthened: financial and advisory assistance to exporters, modernisation of logistics (where wheat transportation costs were USD 80–100 per tonne versus USD 50–60 for competitors), and digitalisation of processes remained priorities. Based on the data obtained, recommendations were developed to improve Kazakhstan's marketing strategies for agrarian exports, aimed at optimising logistics, developing partnerships with international distributors, increasing brand awareness, and actively using digital technologies to promote products.; Дане дослідження спрямоване на аналіз маркетингових стратегій аграрного експорту та виявлення ефективних підходів до його просування на світових ринках. Під час роботи було використано методи порівняльного аналізу маркетингових стратегій провідних країн-експортерів, дослідження офіційних статистичних даних, оцінку впливу міжнародних торговельних угод і стандартів, а також аналіз державних програм підтримки експорту. Результати дослідження виявили ключові особливості маркетингових підходів у різних регіонах та їхню застосовність до казахстанського ринку, де експорт пшениці 2023 року становив 6,5 млн тон, або 3,13 % від світового обсягу в 208 млн тон. Було вивчено успішні моделі експорту агропродукції таких країн, як США (19,8 млн тон пшениці 2023 року), Канада (22 млн тон) та Австралія (24,5 млн тон), що дало змогу виокремити найрезультативніші інструменти просування, включно з брендингом та адаптацією до стандартів ринків збуту. Аналіз показав, що для підвищення конкурентоспроможності казахстанської продукції потрібна адаптація стратегій до вимог конкретних регіонів, врахування споживчих переваг і вдосконалення сертифікації під міжнародні норми. Було зазначено, що участь Казахстану в Євразійському економічному союзі сприяла зростанню взаємної торгівлі вдвічі з 2015 року. Також важливим фактором було відзначено розвиток державних програм підтримки експорту, які також потребують посилення: фінансова та консультаційна допомога експортерам, модернізація логістики (де витрати на перевезення пшениці становлять USD 80–100 за тонну проти USD 50–60 у конкурентів) і цифровізація процесів залишаються пріоритетами. На основі отриманих даних було розроблено рекомендації щодо вдосконалення маркетингових стратегій Казахстану у сфері аграрного експорту, які спрямовані на оптимізацію логістики, розвиток партнерських відносин з міжнародними дистриб'юторами, підвищення впізнаваності бренду та активне використання цифрових технологій для просування продукції.

2025-01-01T00:00:00Z Bagirov, D. Багіров, Д. Manafov, G. Манафов, Г. Bagirov, M. Багіров, М. Babayev, N. Бабаєв, Н. Mammadova, G. Мамедова, Г. http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/17409 2025-10-14T06:53:57Z 2025-01-01T00:00:00Z

Название: Global approaches to evaluation of intellectual assets in agriculture: Experience of leading countries in context of the Republic of Azerbaijan Авторы: Bagirov, D.; Багіров, Д.; Manafov, G.; Манафов, Г.; Bagirov, M.; Багіров, М.; Babayev, N.; Бабаєв, Н.; Mammadova, G.; Мамедова, Г. Аннотация: The study aimed to analyse global approaches to the valuation of intellectual property assets in agricultural production and the adaptation to the conditions of the Republic of Azerbaijan. The methodology included a comparative analysis of the practices of the United States of America, Germany, Switzerland and the People's Republic of China, as well as a detailed study of the activities of agricultural companies John Deere, Bayer CropScience, Syngenta, COFCO Group and Azersun Holding. Data from financial reports, analytics from the World Intellectual Property Organisation, the Organisation for Economic Cooperation and Development, and calculations performed in IBM SPSS Statistics version 27 were used. The results demonstrated that the United States of America uses an income approach with a focus on patents and biotechnology, Germany uses a cost approach to value licences and trademarks, the People's Republic of China uses a comparative approach to value digital platforms and artificial intelligence, and Switzerland uses a hybrid approach. The correlation analysis revealed a high correlation between investment in research and development (R&D) and the number of patents (r = 0.82), which confirmed the impact of investment on the accumulation of intellectual assets. Brand value showed the highest correlation with revenue (r = 0.96) and net profit (r = 0.94). The highest value of intellectual assets in 2024 was found in COFCO Group (USD 15.6 billion), which generated revenue of 130 billion USD. In Azerbaijan, Azersun Holding uses cost and comparative methods due to limited international patent protection and an underdeveloped licensing market. The findings confirmed the key role of intellectual assets and brand value in ensuring the financial sustainability of the agricultural sector.; Метою дослідження був аналіз глобальних підходів до оцінки активів інтелектуальної власності в аграрному виробництві та їх адаптації до умов Республіки Азербайджан. Методологія включала порівняльний аналіз практик Сполучених Штатів Америки, Німеччини, Швейцарії та Китайської Народної Республіки, а також детальне дослідження діяльності аграрних компаній John Deere, Bayer CropScience, Syngenta, COFCO Group і Azersun Holding. Використано дані фінансових звітів, аналітику Всесвітньої організації інтелектуальної власності, Організації економічного співробітництва та розвитку і розрахунки, виконані в IBM SPSS Statistics версії 27. Результати показали, що Сполучені Штати Америки застосовують дохідний метод оцінювання з акцентом на патенти та біотехнології, Німеччина оцінює ліцензії та товарні знаки витратним методом, Китайська Народна Республіка застосовує порівняльний метод для оцінювання цифрових платформ та об'єктів зі штучним інтелектом, Швейцарія використовує гібридний підхід. Кореляційний аналіз виявив високий зв'язок між інвестиціями в наукові дослідження та дослідно-конструкторські роботи (НДДКР) і кількістю патентів (r = 0,82), що підтвердило вплив інвестицій на накопичення інтелектуальних активів. Вартість брендів продемонструвала найбільшу залежність із виручкою (r = 0,96) та чистим прибутком (r = 0,94). Найбільшу вартість інтелектуальних активів у 2024 році виявлено у COFCO Group (15,6 мільярдів доларів США), які забезпечили виручку в 130 мільярдів доларів США. В Азербайджані компанія Azersun Holding використовує витратний і порівняльний методи, що зумовлено обмеженим міжнародним патентним захистом і слабким розвитком ринку ліцензування. Висновки підтвердили ключову роль інтелектуальних активів і вартості брендів у забезпеченні фінансової стійкості аграрного сектора.

2025-01-01T00:00:00Z Spatayeva, S. Спатаєва, С. Alikulova, L. Алікулова, Л. Shaukerova, Z. Шаукерова, З. Aikupesheva, D. Айкупешева, Д. Akhmetova, A. Ахметова, А. http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/17048 2025-08-02T20:02:26Z 2025-01-01T00:00:00Z

Название: Assessment of the effectiveness of state aid to agricultural producers Авторы: Spatayeva, S.; Спатаєва, С.; Alikulova, L.; Алікулова, Л.; Shaukerova, Z.; Шаукерова, З.; Aikupesheva, D.; Айкупешева, Д.; Akhmetova, A.; Ахметова, А. Аннотация: The purpose of this study was to identify the key factors influencing the effectiveness of state support for agricultural producers in Kazakhstan, as well as to assess its influence on the development of the agro-industrial complex. The study employed methods of systematic analysis and comparative assessment, which helped to identify the specific features of state support for agricultural producers, determine its impact on the economic development of the agro-industrial complex, and the validity of the allocation of budget resources. The analysis found that the total amount of budget funds allocated to support agriculture in Kazakhstan increased from KZT 300 bn in 2015 to KZT 750 bn in 2024, with the share of subsidies growing from KZT 150 bn to KZT 410 bn. However, most of the funding goes to large agricultural holdings, while small and medium-sized farms face challenges accessing financial and material resources. The analysis revealed that state aid positively influences agricultural productivity growth. For example, grain yields increased from 1.12 t/ha in 2015 to 1.63 t/ha in 2024, while milk production increased from 4.8 mn t to 6.7 mn t. However, the availability of subsidies does not always lead to increased profitability. For example, despite the expansion of preferential lending from KZT 100 bn to KZT 280 bn, small farmers still face excessive costs and challenges in obtaining financial resources. The pace of digitalisation in the agro-industrial complex continues to be insufficient: the introduction of precision farming is limited by a lack of infrastructure and specialists. The experience of the EU, the US, and Australia, where state support stimulates innovative solutions, suggests the need to expand technological modernisation programmes. As a result, the study concluded that subsidies need to be redistributed in favour of small and medium-sized farms, control over the targeted use of funds must be strengthened, and digital technologies must be actively introduced to improve the efficiency of the agricultural sector.; Метою цього дослідження було визначення ключових факторів, що впливають на ефективність державної підтримки сільськогосподарських виробників у Казахстані, а також оцінка її впливу на розвиток агропромислового комплексу. У дослідженні було використано методи системного аналізу та порівняльної оцінки, які допомогли виявити особливості державної підтримки сільськогосподарських виробників, визначити її вплив на економічний розвиток агропромислового комплексу та обґрунтованість розподілу бюджетних ресурсів. Аналіз показав, що загальний обсяг бюджетних коштів, виділених на підтримку сільського господарства в Казахстані, зріс з 300 млрд тенге у 2015 році до 750 млрд тенге у 2024 році, при цьому частка субсидій зросла зі 150 млрд тенге до 410 млрд тенге. Однак більша частина фінансування надходить до великих сільськогосподарських холдингів, тоді як малі та середні фермерські господарства стикаються з труднощами у доступі до фінансових та матеріальних ресурсів. Аналіз показав, що державна допомога позитивно впливає на зростання продуктивності сільського господарства. Наприклад, врожайність зернових зросла з 1,12 т/га у 2015 році до 1,63 т/га у 2024 році, тоді як виробництво молока зросло з 4,8 млн т до 6,7 млн т. Однак наявність субсидій не завжди призводить до підвищення прибутковості. Наприклад, незважаючи на розширення пільгового кредитування зі 100 млрд тенге до 280 млрд тенге, дрібні фермери все ще стикаються з надмірними витратами та труднощами в отриманні фінансових ресурсів. Темпи цифровізації в агропромисловому комплексі продовжують бути недостатніми: впровадження точного землеробства обмежується браком інфраструктури та фахівців. Досвід ЄС, США та Австралії, де державна підтримка стимулює інноваційні рішення, свідчить про необхідність розширення програм технологічної модернізації. У результаті дослідження зроблено висновок, що субсидії необхідно перерозподілити на користь малих та середніх фермерських господарств, посилити контроль за цільовим використанням коштів та активно впроваджувати цифрові технології для підвищення ефективності аграрного сектору.

2025-01-01T00:00:00Z Aliyeva, M. Алієва, М. Huseynova, L. Гусейнова, Л. Agabekova, G. Агабекова, Г. http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/17047 2025-08-02T20:02:03Z 2025-01-01T00:00:00Z

Название: The role of investment in the development of smart agricultural technologies in megacities Авторы: Aliyeva, M.; Алієва, М.; Huseynova, L.; Гусейнова, Л.; Agabekova, G.; Агабекова, Г. Аннотация: The aim of the study was to analyse the role of investments in the development of smart agricultural technologies in the agro-industrial complex of various regions, with a focus on the implementation of these technologies in Azerbaijan. The study analysed current investment trends in smart agricultural technologies in North America, Europe, the Asia-Pacific region, Latin America, the Middle East and Africa for 2023–2024, and assessed their impact on the development of the agro-industrial complex in the period from 2023 to 2034. The investment analysis showed that North America accounted for the largest share of the smart agricultural technology market in 2023–2024 (43%), followed by the Asia-Pacific region (28%) and Europe (23%), while Latin America received only 4% and the Middle East and Africa 2%. Forecasts showed that the global smart agrotechnology market will grow from USD 20.87 billion in 2023 to USD 74.03 billion in 2034. The results also indicated that the main investments are directed towards process automation, precision farming, soil and livestock monitoring, and the use of artificial intelligence and big data to predict crop yields. At the same time, the biggest barriers to development were political and economic instability, limited access to financing for small agricultural enterprises, and uneven infrastructure development in different regions. On the other hand, the results showed that the introduction of smart agrotechnologies in Azerbaijan's agro-industrial complex increases production efficiency through precision farming, the use of drones and satellite technologies, digital platforms, innovations in supply chains, and agro-parks. These technologies optimise resources, improve monitoring and reduce costs, increasing the competitiveness of the agricultural sector. Projects such as «Agali Smart Village» and «Irrigation Control System» not only modernise technologies but also improve social conditions in rural areas. In addition, there has been a significant increase in funding for the agricultural sector, particularly in the state budget for 2025, where spending on agriculture has been increased by more than 30 million manats. The analysis also showed positive dynamics in the economic indicators of Azerbaijan's agricultural enterprises between 2018 and 2024. At the same time, challenges were identified, such as the need to modernise infrastructure, improve staff qualifications and improve legislation. Thus, the results obtained indicate the positive impact of investments in smart agrotechnologies on the efficiency of the agricultural sector both in Azerbaijan and in other regions of the world.; Метою дослідження був аналіз ролі інвестицій у розвитку інтелектуальних сільськогосподарських технологій в агропромисловому комплексі різних регіонів, з акцентом на впровадження цих технологій в Азербайджані. У дослідженні проаналізовано поточні інвестиційні тенденції в інтелектуальні сільськогосподарські технології в Північній Америці, Європі, Азіатсько-Тихоокеанському регіоні, Латинській Америці, Близькому Сході та Африці за 2023–2024 роки, а також оцінено їх вплив на розвиток агропромислового комплексу в період з 2023 по 2034 рік. Аналіз інвестицій показав, що Північна Америка займала найбільшу частку ринку інтелектуальних сільськогосподарських технологій у 2023-2024 роках (43 %), далі йдуть Азіатсько-Тихоокеанський регіон (28 %) та Європа (23 %), тоді як Латинська Америка отримала лише 4 %, а Близький Схід та Африка – 2 %. Прогнози показали, що світовий ринок розумних агротехнологій зросте з 20,87 млрд доларів США у 2023 році до 74,03 млрд доларів США у 2034 році. Результати також показали, що основні інвестиції спрямовані на автоматизацію процесів, точне землеробство, моніторинг ґрунтів та худоби, а також використання штучного інтелекту та великих даних для прогнозування врожайності сільськогосподарських культур. Водночас найбільшими перешкодами для розвитку були політична та економічна нестабільність, обмежений доступ до фінансування для малих сільськогосподарських підприємств та нерівномірний розвиток інфраструктури в різних регіонах. З іншого боку, результати показали, що впровадження розумних агротехнологій в агропромисловому комплексі Азербайджану підвищує ефективність виробництва завдяки точному землеробству, використанню дронів та супутникових технологій, цифровим платформам, інноваціям у ланцюгах поставок та агропаркам. Ці технології оптимізують ресурси, покращують моніторинг та знижують витрати, підвищуючи конкурентоспроможність сільськогосподарського сектору. Такі проекти, як «Розумне село Агалі» та «Система контролю зрошення», не лише модернізують технології, але й покращують соціальні умови в сільській місцевості. Крім того, спостерігається значне збільшення фінансування сільськогосподарського сектору, зокрема в державному бюджеті на 2025 рік, де витрати на сільське господарство збільшено на понад 30 мільйонів манатів. Аналіз також показав позитивну динаміку економічних показників сільськогосподарських підприємств Азербайджану між 2018 і 2024 роками. Водночас були визначені проблеми, такі як необхідність модернізації інфраструктури, підвищення кваліфікації персоналу та вдосконалення законодавства. Таким чином, отримані результати свідчать про позитивний вплив інвестицій у розумні агротехнології на ефективність сільськогосподарського сектору як в Азербайджані, так і в інших регіонах світу.

2025-01-01T00:00:00Z Mukhanova, G. Муханова, Г. Uashov, G. Уашов, Г. Akhmetzhanova, A. Ахметжанова, А. Malayeva, R. Малаєва, Р. Ploshay, A. Плошай, О. http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/17046 2025-08-02T20:02:01Z 2025-01-01T00:00:00Z

Название: The impact of digital platforms and artificial intelligence capabilities on product sales by small farms Авторы: Mukhanova, G.; Муханова, Г.; Uashov, G.; Уашов, Г.; Akhmetzhanova, A.; Ахметжанова, А.; Malayeva, R.; Малаєва, Р.; Ploshay, A.; Плошай, О. Аннотация: The aim of the study was to assess the impact of digital platforms and artificial intelligence technologies on the sales efficiency of agricultural products by small farming households in Kazakhstan, compared with the experience of Central Asian countries and global practices. The study was conducted from March 2023 to February 2025 in 14 regions of the Republic of Kazakhstan using a comprehensive methodology, including a stratified random sample, structured interviews with managers of 324 small farming households (with up to 10 employees and an annual turnover not exceeding 30 million tenge), and 27 expert interviews with representatives of 8 digital platforms (AgroSmart.kz, Egistic, DigiField, QazFarm, AgroMap, Agroplatforma.kz, Agro.kz, Farm.kz). ANOVA, regression, and correlation analysis were performed, as well as machine learning methods (Random Forest, XGBoost) used for developing a predictive model. Statistical data analysis showed that the introduction of digital tools enabled an average sales increase of 27.3% with a reduction in intermediary costs of 18.6%. The highest efficiency was demonstrated by households using a combination of local trading platforms (AgroSmart.kz, Agro.kz) and specialised demand forecasting services. Regional analysis revealed significant differences in the level of digitalisation: in southern regions (Turkestan, Zhetysu), 64.2% of farmers regularly used at least two digital sales channels, whereas in the northern regions (Kostanay, North Kazakhstan), this figure was only 38.7%. The predictive model developed using machine learning algorithms showed a forecasting accuracy for seasonal demand fluctuations of 87.4% when tested on historical data from 2018–2023. The pilot implementation of the developed recommendations in the activities of 23 small farming households resulted in an average revenue increase of 31.5% and a 43.2% reduction in time spent searching for buyers. The study proved the economic feasibility of introducing digital tools into the practice of small farming households in Kazakhstan, even with a limited digitalisation budget.; Метою дослідження була оцінка впливу цифрових платформ та технологій штучного інтелекту на ефективність збуту сільськогосподарської продукції малими фермерськими господарствами Казахстану порівняно з досвідом країн Центральної Азії та світовими практиками. Дослідження проводилося з березня 2023 року по лютий 2025 року в 14 областях Республіки Казахстан із застосуванням комплексної методології, що включає стратифіковану випадкову вибірку, структуровані інтерв'ю з керівниками 324 малих фермерських господарств (з чисельністю працівників до 10 осіб та річним оборотом не більше 30 млн теньге). платформ (AgroSmart.kz, Egistic, DigiField, QazFarm, AgroMap, Agroplatforma.kz, Agro.kz, Farm.kz). Проведено дисперсійний аналіз ANOVA, регресійний та кореляційний аналіз, а також застосовано методи машинного навчання (Random Forest, XGBoost) для розробки прогностичної моделі. Статистичний аналіз даних показав, що впровадження цифрових інструментів дозволило збільшити обсяги продажів у середньому на 27,3 % за скорочення витрат на посередників на 18,6 %. Найбільшу ефективність продемонстрували господарства, які використовують комбінацію локальних торгових платформ (AgroSmart.kz, Agro.kz) та спеціалізованих сервісів прогнозування попиту. Регіональний аналіз виявив суттєві відмінності в рівні цифровізації: у південних областях (Туркестанська, Жетисуська) 64,2 % фермерів регулярно використовували не менше двох цифрових каналів збуту, тоді як у північних (Костанайська, Північно-Казахстанська) цей показник становив лише 38,7 %. Розроблена з використанням алгоритмів машинного навчання прогностична модель продемонструвала точність передбачення сезонних коливань попиту 87,4 % під час тестування на історичних даних 2018–2023 років. Пілотне впровадження розроблених рекомендацій у діяльність 23 малих фермерських господарств дозволило досягти середнього зростання виручки на 31,5 % за скорочення часу на пошук покупців на 43,2 %. Дослідження довело економічну доцільність впровадження цифрових інструментів у практику малих фермерських господарств Казахстану навіть за обмеженого бюджету на цифровізацію.

2025-01-01T00:00:00Z Rakhmetova, R. Рахметова, Р. Andekina, R. Андекіна, Р. Abenova, K. Абенова, К. Shalbolova, U. Шалболова, У. Aimagambetova, A. Аімагамбетова, А. http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/17045 2025-08-02T20:01:59Z 2025-01-01T00:00:00Z

Название: Substantiation of business models in the agro-industry: The case of Kazakhstan and Central Asian countries Авторы: Rakhmetova, R.; Рахметова, Р.; Andekina, R.; Андекіна, Р.; Abenova, K.; Абенова, К.; Shalbolova, U.; Шалболова, У.; Aimagambetova, A.; Аімагамбетова, А. Аннотация: The purpose of the study was to investigate the key factors influencing the choice and effectiveness of business models in the agro-industrial sector of Kazakhstan and Central Asia. The research methodology included an analysis of statistical data, a comparative analysis of business models, and an assessment of the impact of external economic and climatic factors on the sustainability of agribusiness in the region. In the course of the study, the existing business models of agricultural enterprises were investigated and categorised, their key features and factors influencing their choice were identified. The dynamics of the total volume of agricultural production in Kazakhstan, Uzbekistan, and Kyrgyzstan was analysed with the conversion of indicators into USD, which helped to objectively assess the scale and trends of the agricultural sector. The total volume of agricultural production in Kazakhstan in 2023 amounted to USD 16.12 billion, in Uzbekistan – USD 35.26 billion, and in Kyrgyzstan – USD 4.44 billion. Investment projects in the agro-industry, including large investments in greenhouse complexes, processing of agricultural products and digitalisation of the industry, were considered in detail. Using the example of Atameken-Agro, a detailed financial analysis was carried out, fluctuations in profitability and the impact of economic factors on business profitability and sustainability were revealed. The results showed that digitalisation, the introduction of precision agriculture, vertical integration, and an export orientation for processed products are the key drivers of the region's agro-industry growth. Based on the identified trends, recommendations have been developed for the selection and adaptation of business models for agricultural companies in Kazakhstan and Central Asia. These include the development of cooperative structures, the introduction of sustainable agricultural technologies, increasing the investment attractiveness of the sector and the diversification of production. The conclusions of the study confirmed the need for an integrated approach to the development of agribusiness in a region where digitalisation, government support, and integration into global markets play a crucial role in increasing the competitiveness of agricultural enterprises.; Робота спрямована на вивчення ключових факторів, що впливають на вибір та ефективність бізнес-моделей в агропромисловому секторі Казахстану та Центральної Азії. Методологія дослідження включала аналіз статистичних даних, порівняльний аналіз бізнес-моделей, а також оцінку впливу зовнішньоекономічних і кліматичних факторів на стійкість агробізнесу в регіоні. Під час роботи було вивчено та класифіковано наявні бізнес-моделі агропідприємств, виявлено їхні ключові особливості та чинники, що впливають на їхній вибір. Проведено аналіз динаміки загального обсягу сільськогосподарського виробництва в Казахстані, Узбекистані та Киргизстані з перерахунком показників у долари США, що дало змогу об'єктивно оцінити масштаби та тенденції розвитку агросектору. Загальний обсяг сільськогосподарського виробництва в Казахстані 2023 року склав 16,12 млрд доларів США, в Узбекистані – 35,26 млрд доларів США, а в Киргизстані – 4,44 млрд доларів США. Детально розглянуто інвестиційні проєкти в агропромисловості, включно з великими вкладеннями в тепличні комплекси, переробку сільгосппродукції та цифровізацію галузі. На прикладі компанії «Атамекен-Агро» проведено детальний фінансовий аналіз, виявлено коливання прибутковості, вплив економічних чинників на прибутковість і стійкість бізнесу. Отримані результати показали, що ключовими драйверами зростання агропромисловості регіону є цифровізація, впровадження точного землеробства, вертикальна інтеграція, а також орієнтація на експорт переробленої продукції. На основі виявлених тенденцій розроблено рекомендації щодо вибору та адаптації бізнес-моделей для агрокомпаній Казахстану і Центральної Азії. Серед них – розвиток кооперативних структур, впровадження стійких агротехнологій, підвищення інвестиційної привабливості сектору та диверсифікація виробництва. Висновки роботи підтвердили необхідність комплексного підходу до розвитку агробізнесу в регіоні, де цифровізація, державна підтримка та інтеграція в глобальні ринки відіграють вирішальну роль у підвищенні конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств.

2025-01-01T00:00:00Z Nochvina, O. Ночвіна, О. Svynarchuk, O. Свинарчук, О. Swiacik, Ja. Свайсік, Я. Shkolniy, V. Школьний, В. Vilchynska, L. Вільчинська, Л. http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/17044 2025-08-02T20:02:29Z 2025-01-01T00:00:00Z

Название: Economic efficiency pulse growth in Ukraine Авторы: Nochvina, O.; Ночвіна, О.; Svynarchuk, O.; Свинарчук, О.; Swiacik, Ja.; Свайсік, Я.; Shkolniy, V.; Школьний, В.; Vilchynska, L.; Вільчинська, Л. Аннотация: The study aimed to investigate the economic efficiency of buckwheat and oats cultivation in Ukraine for the period 2020–2024, incorporating production costs, yields, price changes, climate risks and the impact of state support. The regional coverage of the study included the northern, western, southern and eastern regions of Ukraine, including Chernihiv, Zhytomyr, Lviv, Mykolaiv, Odesa, Kirovohrad, Kherson and Zaporizhzhia, which provided a comprehensive analysis within different agro-climatic conditions. The research methodology was based on the analysis of official statistics from the State Statistics Service of Ukraine, the Ministry of Agrarian Policy and Food of Ukraine, case studies of farms, regulatory cost calculations, assessment of yields, price dynamics and profitability using economic and statistical analysis methods. The cost of key production inputs, including the cost of seeds, fertilisers, crop protection products, land lease, fuel and machinery, was addressed. The study determined that the average cost of growing buckwheat (16.9 thousand UAH/ha) was higher than that of oats (15.9 thousand UAH/ha), but due to the higher average selling price, buckwheat provided higher profitability (46.2% vs. 34.8%). The study found a significant impact of agricultural technologies and regional conditions on yields: buckwheat showed the best results in Chernihiv, Zhytomyr and Lviv regions, and oats in Mykolaiv, Odesa and Kirovohrad regions. Seasonal and average annual price fluctuations were summarised: in years of drought, buckwheat prices increased by 20–25% and oats by up to 12%, which compensated for crop losses. The role of government subsidy programmes, preferential lending and agri-insurance in increasing profitability by 10–15% in the medium term was analysed. Additionally, the efficiency of conventional and organic production models was investigated, considering premium pricing in the European Union markets. The results of the study can be used by farm managers, agro-consulting companies, and state and local authorities to make decisions on the choice of technological approaches, planning production strategies, cost optimisation and development of the export potential of niche crops.; Метою роботи було дослідити економічну ефективність вирощування гречки та вівса в Україні за період 2020–2024 років, з урахуванням виробничих витрат, урожайності, змін цін, кліматичних ризиків і впливу державної підтримки. Регіональне охоплення дослідження включало північні, західні, південні та східні області України – зокрема Чернігівську, Житомирську, Львівську, Миколаївську, Одеську, Кіровоградську, Херсонську та Запорізьку – що забезпечувало комплексний аналіз у межах різних агрокліматичних умов. Методологія дослідження базувалася на аналізі офіційних статистичних даних Державної служби статистики України, Міністерства аграрної політики та продовольства України, кейс-аналізі господарств, нормативних розрахунках витрат, оцінці врожайності, динаміки цін та рівня рентабельності з використанням методів економічного та статистичного аналізу. Було проаналізовано собівартість основних виробничих елементів, зокрема витрат на насіння, добрива, засоби захисту рослин, оренду землі, паливо та техніку. Було визначено, що середня собівартість вирощування гречки (16,9 тис. грн/га) перевищувала відповідний показник для вівса (15,9 тис. грн/га), проте завдяки вищій середній ціні реалізації гречка забезпечувала вищу рентабельність (46,2 % проти 34,8 %). Було встановлено суттєвий вплив агротехнологій і регіональних умов на врожайність: гречка продемонструвала найкращі результати у Чернігівській, Житомирській та Львівській областях, а овес – у Миколаївській, Одеській та Кіровоградській областях. Було узагальнено сезонні та середньорічні коливання цін: у роки посух ціни на гречку зростали на 20–25 %, на овес – до 12 %, що компенсувало втрати врожаю. Було проаналізовано роль державних програм субсидування, пільгового кредитування і агрострахування у підвищенні рентабельності на 10–15 т% у середньостроковій перспективі. Додатково було досліджено ефективність традиційних та органічних моделей виробництва з урахуванням преміального ціноутворення на ринках Європейського Союзу. Результати дослідження можуть бути використані керівниками фермерських господарств, агроконсалтинговими компаніями, органами державної влади та місцевого самоврядування для прийняття рішень щодо вибору технологічних підходів, планування виробничих стратегій, оптимізації витрат і розвитку експортного потенціалу нішевих зернових культур.

2025-01-01T00:00:00Z Markova, N. Маркова, Н. Nikonchuk, N. Нікончук, Н. Prystash, S. Присташ, С. Bondar, A. Бондар, А. http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/17043 2025-08-02T20:02:35Z 2025-01-01T00:00:00Z

Название: Mechanisms for reducing heavy metal toxicity in fertiliser and agrotechnological soil protection systems Авторы: Markova, N.; Маркова, Н.; Nikonchuk, N.; Нікончук, Н.; Prystash, S.; Присташ, С.; Bondar, A.; Бондар, А. Аннотация: Pollution of agricultural soils with heavy metals caused by the activities of industrial enterprises, transport, and intensive use of agrochemicals poses a threat to environmental safety and productivity of agricultural systems. In this regard, the purpose of the study was to evaluate the effectiveness of combined use of green manure and organo-mineral stabilisers (zeolite and biochar) to reduce the bioavailability of heavy metals and phytotoxicity of the soil environment. The research methods included a field block experiment on chernozems southern of Southern Steppe of Ukraine contaminated with cadmium (0.7 mg/kg), using four treatment options (control, zeolite, zeolite + green manure, green manure). The results showed that the most effective option for reducing the bioavailability of cadmium was the option with the introduction of zeolite, which provided a decrease in available cadmium by 58% and a decrease in its total content by 22%. The introduction of green manure alone reduced the bioavailability of cadmium by 31% compared to the control. Biochar in combination with phytoremediation reduced the availability of cadmium and zinc by 50%, and soil removal increased by 40% compared to phytoremediation without biochar. The biomass of the aboveground part of sunflower increased by 24% (up to 35.2 g/plant), the chlorophyll content – by 25%, and the activity of antioxidant enzymes – by 32% and 41%. Mustard and phacelia sideration helped to increase the organic carbon content in the soil by 18%, improve the cation exchange capacity by 11%, and reduce metal leaching by 30%, which indicates an improvement in the overall fixation of toxic elements. All results confirmed a significant reduction in the phytotoxicity of the soil environment and an improvement in the physiological and biochemical state of plants. The practical significance of the results lies in the possibility of using biochar, zeolite, and green manure for reclamation of contaminated soils and reducing the risk of heavy metals entering the food chain.; Забруднення сільськогосподарських ґрунтів важкими металами, спричинене діяльністю промислових підприємств, транспорту та інтенсивним використанням агрохімікатів, становить загрозу екологічній безпеці та продуктивності сільськогосподарських систем. У зв'язку з цим метою дослідження була оцінка ефективності спільного використання сидератів та органо-мінеральних стабілізаторів (цеоліту та біовугілля) для зниження біодоступності важких металів та фітотоксичності ґрунтового середовища. Методи дослідження включали польовий блок-дослід на чорноземах півдня Південного Степу України, забруднених кадмієм (0,7 мг/кг), з використанням чотирьох варіантів обробки (контроль, цеоліт, цеоліт + сидерати, сидерати). Результати показали, що найефективнішим варіантом для зниження біодоступності кадмію був варіант з внесенням цеоліту, який забезпечив зниження доступного кадмію на 58 % та зниження його загального вмісту на 22 %. Внесення лише сидератів знизило біодоступність кадмію на 31 % порівняно з контролем. Біовугілля у поєднанні з фіторемедіацією зменшило доступність кадмію та цинку на 50 %, а видалення ґрунту збільшилося на 40 % порівняно з фіторемедіацією без біовугілля. Біомаса надземної частини соняшнику збільшилася на 24 % (до 35,2 г/рослину), вміст хлорофілу – на 25 %, а активність антиоксидантних ферментів – на 32 % та 41 %. Сидерація гірчицею та фацелією сприяла збільшенню вмісту органічного вуглецю в ґрунті на 18 %, покращенню ємності катіонного обміну на 11 % та зменшенню вимивання металів на 30 %, що свідчить про покращення загальної фіксації токсичних елементів. Усі результати підтверджують значне зниження фітотоксичності ґрунтового середовища та покращення фізіологічного та біохімічного стану рослин. Практичне значення результатів полягає в можливості використання біовугілля, цеоліту та сидератів для рекультивації забруднених ґрунтів та зниження ризику потрапляння важких металів у харчовий ланцюг.

2025-01-01T00:00:00Z Mustafin, K. Мустафін, К. Suleimenova, Zh. Сулейменова, Ж. Akhmetsadykov, N. Ахметсадиков, Н. Bisko, N. Бісько, Н. Zhakipbekova, A. Жакіпбекова, А. http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/17041 2025-08-02T20:02:50Z 2025-01-01T00:00:00Z

Название: Study of antimicrobial properties of Hericium fungal extracts Авторы: Mustafin, K.; Мустафін, К.; Suleimenova, Zh.; Сулейменова, Ж.; Akhmetsadykov, N.; Ахметсадиков, Н.; Bisko, N.; Бісько, Н.; Zhakipbekova, A.; Жакіпбекова, А. Аннотация: The study aimed to investigate the antimicrobial and antimycotic properties of 14 strains of fungi of the genus Hericium sp. To obtain antibiotic substances, the plants were grown superficially or deeply in a liquid nutrient medium, after which alcohol and ethyl acetate extraction was performed from the dried mycelium and culture liquid; for quantitative evaluation of antibiotic activity, plant extracts were tested by the method of discs and wells on solid nutrient medium, two test cultures of micro-mycetes, three test Gram-negative bacteria and three test Gram-positive bacteria; the minimum inhibitory concentration was determined by the method of dilutions by optical density. None of the strains of Hericium sp. showed antimycotic properties of plants. The antimicrobial effect of the culture liquid was generally stronger than that of the mycelial extracts. In the surface cultivation experiment, strong growth inhibition of test cultures was observed on days 7 and 14 of Hericium sp. cultivation. The growth inhibition zones of Escherichia coli were 17.5 cm for H. erinaceus 977 and 19.0 cm for H. erinaceus 2536; sterile zones on the plate from Micrococcus luteus were determined by diameters of 21.2 cm for the culture fluid of H. erinaceus 2530, 19.2 cm for the mycelial extract of H. erinaceus 977, and 17.8 cm for the biomass homogenate (BH) of H. erinaceus 2536. Long-term deep cultivation for 60 days contributed to the accumulation of antibacterial compounds effective against Staphylococcus aureus: the diameter of the sterile zone at 60 days was 30 cm for extracts from the biomass of H. erinaceus 2530, H. cirrhatum 2393, H. coralloides 2332. The strongest antimicrobial effect was recorded in the culture fluid of H. coralloides 2332 on the 21st day of growth (32.1 cm). The minimum inhibitory concentrations against S. aureus were determined to be in the range of 50–1,900 μg/ml for H. erinaceus 2530, H. coralloides 2332, and H. cirrhatum 2393. In general, a higher antibiotic activity was recorded against gram-positive microorganisms (S. aureus), and insignificant against gram-negative microorganisms (Pseudomonas aeruginosa). The data obtained can be used in further laboratory experiments on the identification and quantification of new antibiotics synthesised by fungi of the genus Hericium sp.; Метою роботи було дослідження протимікробних та антимікотичних властивостей 14 штамів грибів роду Hericium sp. Для отримання антибіотичних речовин рослини вирощували поверхнево або глибинно в рідкому поживному середовищі, після чого проводили спиртову та етилацетатну екстракцію з висушеного міцелію та культуральної рідини; для кількісної оцінки антибіотичної активності екстракти рослин перевіряли методом дисків та лунок на твердому поживному середовищі, двох тест-культур мікроміцетів, трьох тестових грамнегативних бактеріях та трьох тестових грампозитивних бактеріях; мінімальну інгібуючу концентрацію встановлювали методом розведення за оптичною ділянкою, що дозволяє виявити антимікотичні властивості гриба. Жоден зі штамів Hericium sp. не виявив антимікотичних властивостей рослин. Антимікробна дія культуральної рідини загалом виявилася сильнішою, ніж екстрактів із міцелію. В експерименті з поверхневого культивування сильне пригнічення росту тест-культур спостерігали на 7 і 14 добу вирощування Hericium sp. Зони пригнічення росту Escherichia coli становили 17,5 см для H. erinaceus 977 та 19,0 см для H. erinaceus 2536; стерильні зони на чашці з Micrococcus luteus визначалися діаметрами 21,2 см для культуральної рідини H. erinaceus 2530, 19,2 см для міцеліального екстракту H. erinaceus 977 та 17,8 см для гомогенату біомаси (ГБ) H. erinaceus 2536. Тривале глибинне культивування протягом 60 діб сприяло накопиченню антибактеріальних сполук, ефективних проти Staphylococcus aureus: діаметр стерильної зони на 60 добу становив 30 см для екстрактів із біомаси H. erinaceus 2530, H. cirrhatum 2393, H. coralloides 2332. Найсильнішу антимікробну дію зафіксовано в культуральної рідини H. coralloides 2332 на 21 добу росту (32,1 см). Мінімальні інгібуючі концентрації щодо S. aureus детермінувалися діапазоном 50–1,900 мкг/мл для H. erinaceus 2530, H. coralloides 2332, H. cirrhatum 2393. Загалом, вища антибіотична активність зафіксована проти грампозитивних мікроорганізмів (S. aureus), незначна – проти грамнегативних (Pseudomonas aeruginosa). Отримані дані можуть використовуватися в подальших лабораторних напрацюваннях з ідентифікації та кількісного визначення нових антибіотиків, що синтезуються грибами роду Hericium sp.

2025-01-01T00:00:00Z