http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/17648 2026-04-15T14:25:08Z 2026-04-15T14:25:08Z Zhuravel, S. Журавель, С. В. Kravchuk, M. Кравчук, М. М. Zhuravel, S. Журавель, С. С. Razumna, K. Разумна, К. А. Kyianichenko, M. Кияниченко, М. http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/17665 2026-01-03T21:05:33Z 2025-01-01T00:00:00Z

Название: Development of a drone-based sowing technology for oilseed radish as a green manure crop Авторы: Zhuravel, S.; Журавель, С. В.; Kravchuk, M.; Кравчук, М. М.; Zhuravel, S.; Журавель, С. С.; Razumna, K.; Разумна, К. А.; Kyianichenko, M.; Кияниченко, М. Аннотация: The aim of the study was to experimentally justify a drone-based surface sowing technology for oilseed radish as a green manure crop under the conditions of the Polissia region of Ukraine. The methodology included laboratory testing of seed quality, NDVI field monitoring, a field experiment with variable flight height, sowing rate and soil preparation type, as well as statistical assessment of variability and survival using ANOVA (p ≤ 0.05). High physiological quality of the Raiduha seeds was confirmed (94.0% germination energy; 99.0% laboratory germination rate), which ensured stability of the initial plant stand. Spatial unevenness of sowing caused by aerodynamic seed drift was investigated; the coefficient of variation reached 68.3%, indicating pronounced asymmetry of the agrophytocenosis. The influence of two sowing rates (320 and 560 plants/m2) and two flight heights (3 and 5 m) was analysed, establishing that the optimal combination consisted of a rate of 320 plants/m2, a 5 m flight height and glyphosate-based soil preparation, which resulted in 13.4% viable plants. Herbicide application accelerated phenological development and reduced inter-species competition. A technological solution was analytically proposed in the form of drone-based cross-seeding to compensate for aerodynamic seed displacement and stabilise plant stand density. The practical value of the research lies in its applicability for developing a UAV-based sowing standard for green manure crops within precision farming and post-war agricultural rehabilitation programmes.; Метою дослідження було експериментальне обґрунтування технології поверхневого посіву редьки олійної дроном як сидеральної культури в умовах Полісся України. Методологія включала лабораторний аналіз посівних якостей насіння, NDVI-моніторинг ділянки, польовий експеримент із варіюванням висоти польоту, норми висіву та типу підготовки ґрунту, а також статистичну оцінку варіабельності та виживання рослин за критерієм ANOVA (p ≤ 0,05). Було встановлено, що насіння сорту Raiduha мало високі біометричні показники (94,0 % енергії проростання; 99,0 % лабораторної схожості), що забезпечувало стабільність початкового агрофітоценозу. Було досліджено просторову нерівномірність посіву, спричинену аеродинамічним зносом дрібного насіння; коефіцієнт варіації сягав 68,3 %, що зумовлювало утворення асиметричних зон загущення та прорідження. Було проаналізовано вплив двох висот польоту (3 і 5 м) та двох норм висіву (320 і 560 рослин м2) на виживання рослин, було встановлено, що оптимальна комбінація включала норму 320 рослин/м2, висоту польоту 5 м та гербіцидну підготовку, де формувалося 13,4 % життєздатних рослин. Було узагальнено, що гербіцидна обробка прискорювала проходження фенологічних фаз і знижувала міжвидову конкуренцію. Було аналітично запропоновано технологічне рішення – перехресний (cross-seeding) посів дроном як спосіб компенсації аеродинамічного зносу та вирівнювання густоти агрофітоценозу. Практична цінність дослідження полягає у можливості використання отриманих результатів під час формування стандарту посіву сидеральних культур з БПЛА в системах точного землеробства та післявоєнного агровідновлення.

2025-01-01T00:00:00Z Dobrenkyi, O. Добренький, О. http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/17664 2026-01-03T21:05:34Z 2025-01-01T00:00:00Z

Название: Herbicide impacts on bee pollination and yield interactions in sunflower production Авторы: Dobrenkyi, O.; Добренький, О. Аннотация: This study aimed to quantify and compare the effects of soil-applied and post-emergence herbicide programmes on bee visitation and seed yield of sunflower hybrids under contrasting seasonal conditions in the Eastern Steppe of Ukraine. Field experiments were conducted during 2022–2024 in Vasylivka (Dnipropetrovsk region), using three hybrids (Biloba CLP, NK Neoma, Suvex), a hand-weeded control, two soil-applied programmes (Primextra TZ Gold + Yastryb; Eclipse + Filder) and several post-emergence options (Helianthex, Stels, Challenge, Pulsar Flex, Granstar) applied according to label instructions. Managed colonies were stocked at 5 hives ha-1 with standardised flight distance. Pollinator activity during anthesis was monitored using 24 GoPro cameras (10:00–12:00; four days; three replicates) and expressed as visits head-1 10 min-1, while yield (t ha-1 at 7% moisture) was assessed post-harvest. Weather conditions varied markedly, including severe drought in 2024. The control treatment recorded the highest bee visitation (mean 6.11 visits head-1 10 min-1). Soil-applied programmes reduced visitation by 29–56%, with the smallest decrease under Primextra TZ Gold + Yastryb (-29%) and the largest under Eclipse + Filder (-56%). Post-emergence treatments reduced visitation by 33–86%; Challenge (0.4 L ha-1) had the least impact (-33%), whereas Helianthex (45 g ha-1) showed the greatest reduction (-82%). Visitation was strongly influenced by year (≈4.5–5.0 in 2022–2023 vs 1.28 in 2024). Yield responses partially diverged: among soil-applied options, Eclipse + Filder showed the smallest mean reduction (-0.31 t ha-1; -8%), followed by Primextra TZ Gold + Yastryb (-0.35 t ha-1; -9%); among post-emergence options, Stels performed best (-0.58 t ha-1; -15%), outperforming Challenge (-0.76 t ha-1; -20%) and Helianthex (-27%). Overall, soil-applied herbicides were associated with lower risk to pollinator activity and yield compared with post-emergence ALS/imidazolinone chemistries, while drought exerted a dominant limiting effect on both processes. Integrating pollinator-sensitive herbicide selection with seasonal risk management may help sustain ecosystem services and productivity.; Метою дослідження було кількісно оцінено та порівняно вплив ґрунтових і післясходових гербіцидних програм на відвідуваність соняшника бджолами та урожайність різних гібридів за контрастних сезонних умов у Східному Степу України. Польові експерименти проводилися у 2022–2024 рр. в селі Василівка (Дніпропетровська область) із використанням трьох гібридів (Biloba CLP, NK Neoma, Suvex), ручного прополювання як контролю, двох ґрунтових програм (Primextra TZ Gold + Yastryb; Eclipse + Filder) та кількох післясходових варіантів (Helianthex, Stels, Challenge, Pulsar Flex, Granstar), застосованих згідно з етикетковими нормами. Кількість бджолосімей становила 5 вуликів на гектар з вирівнюванням дистанції льоту. Активність бджіл у період цвітіння фіксувалася за допомогою 24 камер GoPro (10:00–12:00; чотири дні; три повторення) та виражалася як кількість візитів на кошик-1 за 10 хв-1, тоді як урожайність (т га-1 при 7 % вологості) визначалась після збирання. Погодні умови істотно різнилися, зокрема 2024 рік характеризувався вираженою посухою. У контролі зафіксовано найвищу відвідуваність бджолами (у середньому 6,11 візитів кошик-1 за 10 хв-1). Ґрунтові програми знижували відвідуваність на 29–56 %, причому найменше зниження спостерігалося за Primextra TZ Gold + Yastryb (-29 %), а найбільше – за Eclipse + Filder (-56 %). Післясходові програми зумовили зниження на 33–86 %: Challenge (0,4 л га-1) спричинив найменший вплив (-33 %), тоді як Helianthex (45 г га-1) – найбільший (-82 %). Відвідуваність бджолами була виражено залежною від року проведення експерименту (≈4,5-5,0 у 2022–2023 рр. проти 1,28 у 2024 р.). Урожайність демонструвала часткове розходження з динамікою візитів: серед ґрунтових варіантів найменше зниження зафіксовано для Eclipse + Filder (-0,31 т га-1; -8 %), за ним слідував Primextra TZ Gold + Yastryb (-0,35 т га-1; -9 %); серед післясходових програм найкраще проявив себе Stels (-0,58 т га-1; -15 %), перевищивши Challenge (-0,76 т га-1; -20 %) та Helianthex (-27 %). Загалом ґрунтові гербіциди продемонстрували нижчий ризик для активності запилювачів та урожайності порівняно з післясходовими ALS/імідазоліноновими сполуками, тоді як посуха залишалася домінуючим обмежувальним чинником обох процесів. Інтеграція гербіцидного вибору з урахуванням запилювачів та сезонних ризиків розглядається як шлях до підтримання екосистемних послуг і продуктивності агроценозу.

2025-01-01T00:00:00Z Zamlila, N. Замліла, Н. Klymenko, O. Гуменюк, О. Volohdina, H. Вологдіна, Г. Zaika, Ye. Заїка, Є. http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/17663 2026-01-03T21:05:36Z 2025-01-01T00:00:00Z

Название: Variability and adaptability of winter soft wheat lines according to thousand-grain weight Авторы: Zamlila, N.; Замліла, Н.; Klymenko, O.; Гуменюк, О.; Volohdina, H.; Вологдіна, Г.; Zaika, Ye.; Заїка, Є. Аннотация: The search for winter wheat genotypes with a high and stable expression level of valuable agronomic traits, including thousand-grain weight, is a relevant task for breeders under conditions of agricultural intensification. The aim of the study was to identify winter wheat lines with a high level of expression of thousand-grain weight and high adaptive indices for further use in breeding practice. Mathematical and statistical methods and regression analysis were used in the calculations. The adaptability of the lines was assessed by the integrated index of adaptability rating, using a set of stability and plasticity estimates. Contrasting weather conditions in 2019/20–2022/23 made it possible to identify adaptive lines for large grain size. It was found that the highest (47.9 g) mean thousand-grain weight was observed in the 2022/23 season, which was favourable in terms of weather conditions, and the minimum (41.3 g) in the dry 2019/20 season. A significant variability of trait expression was revealed depending on the conditions of the year (53.7%), genotype (27.3%) and the interaction (13.6%). Lines ER 60667, ER 60724 and LIUT 60680, which significantly exceeded the experiment mean, were identified. According to the regression coefficient, the lines were divided into three groups: highly plastic (bi = 1.06–1.60), stable (bi = 0.36–0.96) and medium-plastic (bi = 0.97–1.04). From a practical point of view, the most valuable lines in terms of the trait were the most adaptive ones – highly plastic ER 60667, ER 60724 and the low-plastic LIUT 60680. An increased level of adaptability was noted for the medium-plastic lines LIUT 60430 and LIUT 60734 with an optimal response to improved growing conditions. The selected genotypes are valuable initial material in breeding for adaptability in terms of thousand-grain weight. Taking into account the yield level and the complex of traits, the obtained genotypes can be submitted as new winter wheat varieties for State varietal testing at the Ukrainian Institute for Plant Variety Examination (UIPVE).; Пошук генотипів пшениці озимої, які мають високий і стабільний рівень прояву цінних господарських ознак, в тому числі маси 1000 зерен, є актуальним завданням для селекціонерів в умовах інтенсифікації сільського господарства. Мета роботи передбачала виділення ліній пшениці озимої із значним рівнем прояву маси 1000 зерен та високими адаптивними показниками для подальшого використання в селекційній практиці. У обрахунках використовували математично-статистичні методи, регресійний аналіз. Оцінку адаптивності ліній проводили за інтегрованим показником рейтингу адаптивності, використовуючи сукупність оцінок стабільності та пластичності. Контрастні погодні умови 2019/20–2022/23 рр. дали можливість виділити адаптивні лінії за крупнозерністю. Досліджено, що найвищу (47,9 г) середню масу 1000 зерен спостерігали в сприятливому за погодними умовами 2022/23 р. а мінімальну (41,3 г) – у посушливому 2019/20 рр. Виявлено значну варіабельність прояву ознаки залежно від умов року (53,7 %), генотипу (27,3 %) та їх взаємодії (13,6 %). Визначено лінії ЕР 60667, ЕР 60724 і ЛЮТ 60680, які суттєво перевищували середній показник по досліду. За коефіцієнтом регресії лінії розподілили на три групи: високопластичні (bi = 1,06–1,60), стабільні (bi = 0,36–0,96) і середньопластичні (bi = 0,97–1,04). Практичну цінність за ознакою мають найбільш адаптивні лінії – високо пластичні ЕР 60667, ЕР 60724 та низькопластична ЛЮТ 60680. Підвищений рівень адаптивності відмітили для середньопластичних ліній ЛЮТ 60430 і ЛЮТ 60734 з оптимальною реакцією на покращення умов вирощування. Виділені генотипи є цінним вихідним матеріалом у селекції на адаптивність за масою 1000 зерен. З урахуванням рівня їх урожайності та комплексу ознак отримані генотипи можуть бути передані як нові сорти пшениці озимої на державну кваліфікаційну експертизу в Український інститут експертизи сортів рослин (УІЕСР).

2025-01-01T00:00:00Z Trembitska, O. Трембіцька, О. І. Kropyvnytskyi, R. Кропивницький, Р. Б. Stolіar, S. Столяр, С. Г. Polevoy, I. Полєвой, І. Samarokov, A. Самароков, О. http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/17662 2026-01-03T21:05:35Z 2025-01-01T00:00:00Z

Название: Optimisation of mineral nutrition norms for sunflowers to increase yield Авторы: Trembitska, O.; Трембіцька, О. І.; Kropyvnytskyi, R.; Кропивницький, Р. Б.; Stolіar, S.; Столяр, С. Г.; Polevoy, I.; Полєвой, І.; Samarokov, A.; Самароков, О. Аннотация: The aim of the study was to determine the optimal mineral nutrition rates for sunflower that ensured maximum yield and stable seed quality indicators within the Forest-Steppe zone of Ukraine. The methodology involved a two-year field experiment with four fertilisation variants (control, N120K80, N120P80K80 and N150P80K80), the assessment of morphometric parameters and yield, as well as laboratory analysis of the chemical composition of seeds. Statistical processing of the results was carried out using a comparative analysis approach with an evaluation of the relative increase in indicators compared to the control. It was found that sunflower responded to the level of mineral supply already at the early stages of development, with a strengthening effect during the formation of reproductive organs. It was established that the diameter of the head served as a sensitive indicator of fertilisation efficiency, with the highest values recorded under the N120P80K80 variant. The yield dynamics were examined and a clear advantage of complete mineral nutrition was identified, ensuring an 83.3% increase in yield compared to the control. The oil output per hectare was analysed and found to rise to 0.73 t/ha under optimal fertilisation, indicating the efficient realisation of the crop's potential. It was summarised that excessive nitrogen supply did not always provide additional benefits, as it might lead to a redistribution of nutrients towards vegetative mass. It was confirmed that balanced NPK nutrition contributed not only to high yield formation but also to stable oil accumulation in seeds. The practical significance of the study lay in the possibility of applying the obtained recommendations by agricultural producers and agronomic services to optimise sunflower nutrition systems under conditions of climate change and resource constraints.; Метою дослідження було встановити оптимальні норми мінерального живлення соняшнику, які забезпечують максимальну врожайність та стабільні якісні показники насіння в зоні Лісостепу України. Методологія включала проведення дворічного польового експерименту з чотирма варіантами удобрення (контроль, N120K80, N120P80K80 та N150P80K80), визначення морфометричних показників, урожайності та лабораторний аналіз хімічного складу насіння. Статистична обробка результатів здійснювалася за принципом порівняльного аналізу з оцінкою відносного приросту показників відносно контролю. У ході роботи було визначено, що реакція соняшнику на рівень мінерального забезпечення проявляється вже на ранніх фазах розвитку та посилюється при формуванні репродуктивних органів. Було встановлено, що діаметр кошика є чутливим індикатором ефективності живлення, а найбільші значення цього показника зафіксовано у варіанті N120P80K80. Було досліджено динаміку урожайності та виявлено чітку перевагу повного мінерального живлення, яке забезпечило приріст урожайності на 83,3 % порівняно з контролем. Проаналізовано вихід олії з 1 гектара посівів, який збільшився до 0,73 т/га за оптимального удобрення, що свідчить про ефективну реалізацію потенціалу культури. Було узагальнено, що надмірне азотне живлення не завжди забезпечує додаткову перевагу, оскільки може спричиняти перерозподіл поживних речовин у бік вегетативної маси. Підтверджено, що збалансоване NPK-живлення сприяє не лише формуванню високого врожаю, а й стабільному накопиченню олії у насінні. Практична цінність дослідження полягає у можливості використання отриманих рекомендацій агровиробниками та агрономічними службами для оптимізації системи живлення соняшнику в умовах змін клімату та ресурсних обмежень.

2025-01-01T00:00:00Z Nykytiuk, Yu. Никитюк, Ю. А. Kravchenko, O. Кравченко, О. http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/17659 2026-01-03T21:05:32Z 2025-01-01T00:00:00Z

Название: Climate predictors of crop yields in the Polissia and Forest-Steppe regions of Ukraine Авторы: Nykytiuk, Yu.; Никитюк, Ю. А.; Kravchenko, O.; Кравченко, О. Аннотация: The purpose of the study was to identify the key climatic predictors that shaped the variability of winter wheat and maize yields under the agroclimatic conditions of the Polissia and Forest-Steppe regions. The methodology was based on the use of long-term meteorological data combined with statistical and machine-learning modelling algorithms, among which multiple linear regression and the Random Forest method were applied for a comparative assessment of predictive performance. A variable importance mechanism was also implemented in order to determine the most informative climatic indicators. The study analysed the influence of temperature extremes, total atmospheric precipitation patterns, and hydrothermal indices during the key phenological stages of crop development. It was established that April-June conditions played a dominant role for winter wheat, whereas July-August thermal and moisture-related parameters were most influential for maize. It was identified that integral indicators, particularly the hydrothermal coefficient, provided considerably higher predictive power compared to individual temperature- or precipitation-based metrics. The presence of threshold crop responses to extreme climatic factors was confirmed, which resulted in regional differences in sensitivity to heatwaves and droughts. The analysis demonstrated that the Random Forest algorithm delivered the highest predictive accuracy, explaining up to 81% of maize yield variability in the Forest-Steppe region and up to 74% for winter wheat. The practical value of the study lay in the potential use of the obtained results by analytical institutions, agrometeorological services, and agricultural producers for planning sowing areas, assessing seasonal yield risks, and shaping adaptation strategies under climate-change conditions.; Метою роботи було визначення ключових кліматичних предикторів, які формують варіабельність урожайності озимої пшениці та кукурудзи в агрокліматичних умовах Полісся й Лісостепу. Методологія ґрунтувалася на використанні багаторічних метеорологічних даних у поєднанні зі статистичними та машинними алгоритмами моделювання, серед яких застосовувалися множинна лінійна регресія та Random Forest для порівняльної оцінки прогнозної ефективності. Також було реалізовано механізм визначення важливості змінних із метою встановлення найбільш інформативних кліматичних індикаторів. У ході дослідження було проаналізовано вплив температурних екстремумів, сумарного режиму атмосферних опадів та гідротермічних індексів у ключові фазові періоди розвитку культур. Було встановлено, що для озимої пшениці домінуючу роль відігравали умови квітня-червня, тоді як для кукурудзи найбільше значення мали теплово-вологісні параметри липня-серпня. Було виявлено, що інтегральні показники, зокрема гідротермічний коефіцієнт, забезпечують значно вищу прогностичну вагу порівняно з окремими температурними чи опадовими метриками. Було підтверджено наявність порогових реакцій культур на екстремальні кліматичні фактори, що зумовлювало відмінності між регіонами за рівнем чутливості до теплових хвиль і посух. Було узагальнено, що алгоритм Random Forest забезпечив найбільшу точність прогнозування, пояснюючи до 81 % варіабельності врожайності кукурудзи в Лісостепу та до 74 % – озимої пшениці. Практична цінність роботи полягає у можливості використання отриманих результатів аналітичними центрами, агрометеорологічними службами та агровиробниками для планування посівних площ, оцінювання ризиків сезонної урожайності та формування адаптаційних стратегій в умовах кліматичних змін.

2025-01-01T00:00:00Z Gruzinska, I. Грузінська, І. http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/17658 2026-01-03T21:05:31Z 2025-01-01T00:00:00Z

Название: Assessment of the impact of the «Green Country» programme on carbon neutrality and long-term CO2 absorption forecasts Авторы: Gruzinska, I.; Грузінська, І. Аннотация: The aim of the study was to determine the potential of the Green Country programme for CO2 sequestration and its capacity to ensure the achievement of climate neutrality in Ukraine by 2035. A complex of spatio-temporal modelling, analysis of official statistical data from the State Forest Agency and geospatial assessment of natural zones using age-based absorption indicators was applied. Time intervals of 10, 20, 60 and 80 years were used to assess sequestration dynamics, alongside planting density standards and species composition of the stands. It was established that within the Green Country programme, as of the first half of 2025, 719.9 million trees had been planted, which made it possible to forecast an annual absorption of approximately 7.12 thousand tonnes of CO₂. The analysis demonstrated the dominance of coniferous stands (51.4%), which provided the highest productivity during the vegetation period of 0–20 years. Significant regional differentiation was identified: the highest sequestration rates were recorded in Polissia and Forest-Steppe, while steppe and eastern regions showed minimal values due to climatic constraints and the impact of military actions. The developed predictive model showed that over 80 years the plantations would be able to accumulate 376.3 million tonnes of CO2, with 35.6 million tonnes absorbed over ten years and 142.5 million tonnes over twenty years. It was determined that if the current pace of forest restoration were maintained, the target of 75.6 million tonnes of CO2-equivalents per year, set by the state strategy, would be exceeded by 2 million tonnes. The practical value of the research lay in the possibility of using the results by governmental bodies, environmental institutions and digital monitoring systems for afforestation planning and the formation of Ukraine's climate policy.; Метою дослідження було визначити потенціал програми «Зелена країна» щодо секвестрації СО2 та її здатність забезпечити досягнення кліматичної нейтральності України до 2035 року. У роботі застосовано комплекс просторово-часового моделювання, аналіз офіційних статистичних даних Держлісагентства та геопросторову оцінку природних зон із використанням вікових показників абсорбції. Для оцінки динаміки секвестрації використано часові інтервали 10, 20, 60 та 80 років, а також нормативи густоти висадки й видовий склад насаджень. Було встановлено, що в межах програми «Зелена країна» станом на І півріччя 2025 року висаджено 719,9 млн дерев, що дозволяє прогнозувати щорічне поглинання близько 7,12 тис. тонн СО2. Здійснений аналіз показав домінування хвойних насаджень (51,4%), що забезпечують найвищу продуктивність у період вегетації 0–20 років. Виявлено значну регіональну диференціацію: найбільші показники секвестрації зафіксовано у Поліссі та Лісостепу, тоді як степові та східні регіони демонструють мінімальні значення через кліматичні обмеження та вплив воєнних дій. Створена прогностична модель засвідчила, що за 80 років насадження зможуть акумулювати 376,3 млн тонн СО2, при цьому у десятирічний період буде поглинуто 35,6 млн тонн, а через двадцять років – 142,5 млн тонн. Було визначено, що при збереженні поточних темпів лісовідновлення ціль у 75,6 млн тонн СО2-еквівалентів на рік, визначена державною стратегією, буде перевиконана на 2 млн тонн. Практична цінність дослідження полягає в можливості використання результатів державними органами, екологічними установами та системами цифрового моніторингу для планування заліснення та формування кліматичної політики України.

2025-01-01T00:00:00Z