http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/17798 2026-04-15T04:14:26Z 2026-04-15T04:14:26Z Shevchenko, N. Шевченко, Н. Pylypenko, D. Пилипенко, Д. http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/18372 2026-04-14T07:28:19Z 2025-01-01T00:00:00Z

Название: Price volatility in agricultural markets and financial security of enterprises: The role of forward contracts, insurance, and income diversification Авторы: Shevchenko, N.; Шевченко, Н.; Pylypenko, D.; Пилипенко, Д. Аннотация: The purpose of this study was to determine the impact of price risk management tools on ensuring the financial stability of Ukrainian agricultural enterprises in the context of military and macroeconomic instability. The study methodology combined theoretical and empirical approaches and was based on the methods of generalisation, dynamic and comparative analysis, structural-functional analysis, analysis of financial results and case analysis to assess the financial stability of agricultural enterprises in 2020–2025 based on statistical data on the price environment, financial results, and dynamics of the number of business entities. The results showed that price volatility in 2020–2025 affected the financial stability of agricultural enterprises. The index of sales prices of agricultural products decreased from 107.5% in 2021 to 100.4% in 2022, and in 2023–2025 it recovered only to the level of 101.2–103.0%, which indicated that the unstable price environment remained. Revenues of the agricultural sector increased from UAH 796 billion in 2022 to about UAH 2.4 trillion in 2024, and profits – from UAH 88.6 billion to about UAH 327 billion, but this recovery was mainly provided by large agricultural holdings. In particular, Myronivsky Hliboproduct and Kernel have growth indicators Earnings Before Interest, Taxes, Depreciation and Amortization in 2023–2024, it correlated with the active use of forward contracts and exchange-traded hedging instruments, while Astarta showed a stabilising effect of contracts due to the maintenance of cash flows in the sugar segment despite the fall in world prices. Thereby, from 2021 to 2025, 3,416 agricultural enterprises stopped operating, which reflected the high financial vulnerability of small and medium-sized farms. The practical importance of the study lies in the fact that these results can be used by agricultural enterprises, financial managers, and analysts to select effective tools for managing price risks.; Метою цього дослідження було визначити вплив інструментів управління ціновими ризиками на забезпечення фінансової стабільності українських сільськогосподарських підприємств в умовах воєнної та макроекономічної нестабільності. Методологія дослідження поєднувала теоретичні та емпіричні підходи та базувалася на методах узагальнення, динамічного та порівняльного аналізу, структурно-функціонального аналізу, аналізу фінансових результатів та аналізу конкретних випадків для оцінки фінансової стійкості сільськогосподарських підприємств у 2020–2025 роках на основі статистичних даних про цінове середовище, фінансові результати та динаміку кількості суб'єктів господарювання. Результати показали, що волатильність цін у 2020–2025 роках вплинула на фінансову стійкість сільськогосподарських підприємств. Індекс цін реалізації сільськогосподарської продукції знизився зі 107,5 % у 2021 році до 100,4 % у 2022 році, а у 2023–2025 роках відновився лише до рівня 101,2–103 %, що свідчить про збереження нестабільного цінового середовища. Доходи аграрного сектору зросли з 796 млрд гривень у 2022 році до близько 2,4 трлн гривень у 2024 році, а прибутки – з 88,6 млрд гривень до близько 327 млрд гривень, але це відновлення було забезпечено переважно великими агрохолдингами. Зокрема, «Миронівський хлібопродукт» та «Кернел» мають показники зростання прибутку до вирахування відсотків, податків, амортизації та зносу у 2023–2024 роках, що корелює з активним використанням форвардних контрактів та біржових інструментів хеджування, тоді як «Астарта» продемонструвала стабілізуючий ефект контрактів завдяки збереженню грошових потоків у цукровому сегменті, незважаючи на падіння світових цін. Таким чином, з 2021 по 2025 рік припинили роботу 3416 сільськогосподарських підприємств, що відображало високу фінансову вразливість малих та середніх фермерських господарств. Практичне значення дослідження полягає в тому, що ці результати можуть бути використані сільськогосподарськими підприємствами, фінансовими менеджерами та аналітиками для вибору ефективних інструментів управління ціновими ризиками.

2025-01-01T00:00:00Z Medvedskyi, O. Медведський, О. В. Sheludchenko, B. Шелудченко, Б. А. Zabrodskyi, P. Забродський, П. М. http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/17873 2026-03-07T21:03:03Z 2025-01-01T00:00:00Z

Название: Optimisation of the design parameters of the control module of the air generator of an aerodynamic separator Авторы: Medvedskyi, O.; Медведський, О. В.; Sheludchenko, B.; Шелудченко, Б. А.; Zabrodskyi, P.; Забродський, П. М. Аннотация: The production of high-quality seed material and food grain required the use of efficient separation technologies. Aerodynamic separation was widely implemented in various designs of equipment intended for removing light impurities from the initial grain mass and dividing it into fractions that were uniform in their properties. The use of a differential airflow provided a relatively high 60–70% efficiency of grain cleaning from impurities. The study was aimed at investigating the efficiency of aerodynamic separation in order to identify ways to improve the quality indicators of the technological process of cleaning and calibrating the initial grain mass. Experimental investigations indicated that the airflow in the cross-section of the air channel of the SAD-4 model aerodynamic separator was non-uniform. Specifically, the airflow velocity in the lower third of the channel cross-section was 48–52% lower than in the upper and middle zones, between which the airflow non-uniformity amounted to only 7–9%. It was established that the intensity of the separation regimes affected the quality of the fractional composition. Under maximum operating settings, owing to the non-uniform distribution of airflow along the vertical plane, the heterogeneity of the fractional composition increased to 61%. The scientific problem of increasing the homogeneity level of the fractional composition of cleaned grain was proposed to be solved by modelling the airflow in the pneumatic channel of the aerodynamic separator in accordance with the operating settings. A design of an air generator with a mechanism for equalising airflow velocity in the cross-section of the separation channel was proposed. The investigations showed that when the operating settings were changed from «1» to «7», the airflow intensity in the lower third of the channel cross-section varied from 1.9 to 12.6 m/s, which was 37–49% higher than in the serial separator. Under maximum separation regimes, the uneven distribution of the components of the initial grain mixture between fractions decreased to 25–29%. A functional relationship was established between the intensity and uniformity of the airflow in the separation channel and the homogeneity of the fractional composition of the cleaned grain.; Отримання якісного посівного матеріалу та продовольчого зерна потребує використання ефективних технологій сепарування. Аеродинамічне сепарування набуло широкого втілення у різних конструкціях обладнання яке призначене для відокремлення легких домішок від вихідної зернової маси та її поділу на однорідні за властивостями фракції. Використання диференційного повітряного потоку забезпечує досить високу 60–70 % ефективність очищення зерна від домішок. Робота була спрямована на дослідження ефективності аеродинамічного сепарування з метою встановлення шляхів покращення якісних показників технологічного процесу очищення та калібрування вихідної зернової маси. Експериментальні дослідження вказали на неоднорідність повітряного потоку у поперечній площині повітряного каналу аеродинамічного сепаратора моделі САД-4. Так, швидкість повітряного потоку у нижній третині площини каналу на 48–52 % менша ніж у верхній та середній площині, між якими неоднорідність потоку повітря становить незначні 7–9 %. Встановлено, що інтенсивність режимів сепарування впливає на якість фракційного складу. За умови максимальних режимних налаштувань за рахунок нерівномірності розподілу повітряного потоку у вертикальній площині неоднорідності фракційного складу збільшується до рівні 61 %. Було запропоновано вирішити наукову проблему збільшення рівня однорідності фракційного складу очищеного зерна шляхом моделювання повітряного потоку у пневматичному каналі аеродинамічного сепаратора відповідно до режимних налаштувань. Запропоновано конструкцію повітряного генератора з механізмом вирівнювання швидкості повітряного потоку у поперечній площині каналу сепарування. Дослідженнями встановлено, що при зміні режимних налаштувань від «1» до «7» інтенсивність повітряного потоку у нижній третині площини каналу змінюється від 1,9 до 12,6 м/с, що на 37–49 % більше ніж у серійного сепаратора. При максимальних режимах сепарування нерівномірність розподілу компонентів вихідної зернової суміші між фракціями знижується до 25–29 %. Встановлена функціональна залежність між інтенсивністю та рівномірністю повітряного потоку у каналі сепарування та однорідністю фракційного складу очищеного зерна.

2025-01-01T00:00:00Z Bondar, O. Бондар, О. Vyshnevskyi, A. Вишневський, А. В. Melnyk, Ye. Мельник, Є. Halahan, I. Галаган, І. http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/17872 2026-03-07T21:02:42Z 2025-01-01T00:00:00Z

Название: Analysis of the typological structure of forests in western Ukraine Авторы: Bondar, O.; Бондар, О.; Vyshnevskyi, A.; Вишневський, А. В.; Melnyk, Ye.; Мельник, Є.; Halahan, I.; Галаган, І. Аннотация: The aim of the study was to conduct an ecological and typological assessment of forest site conditions across eight administrative oblasts of western Ukraine and to identify regional differences in the proportions of trophotopes and stand types. The classification of forest types was carried out using the silvicultural-ecological scale of forest typology based on state forest inventory materials. Comparative analysis, typological grouping and statistical data processing were applied to determine the areas, proportions and structural features of forest types. The distribution of the area of land covered with forest vegetation across four soil fertility groups was analysed, which made it possible to identify the dominance of sugrud and grud site conditions in the mountainous parts of the region. It was established that the largest areas of sugruds were concentrated in Ivano-Frankivsk and Zakarpattia oblasts, whereas bor and subor complexes remained substantial in Volyn and Rivne oblasts. The number of delineated forest types ranged from 29 in Ternopil Oblast to 89 in Ivano-Frankivsk Oblast, reflecting the contrast of the region's natural conditions. The typological structure underof individual oblasts was detailed and the diversity of the Carpathian sector was demonstrated, where various variants of beech forests, sub-beech forests and suyalychnyk forest types predominated, indicating the combined effects of altitudinal zonation and moisture gradients. It was found that the Polissia sector was characterised by a concentration of areas in oak-pine subors and black alder sugruds, which formed a core of hydrological and biotic stability. It was generalised that the Podillia oblasts were typified by a simpler typological spectrum with the dominance of hornbeam and oak oakwoods, correlating with more homogeneous soil and climatic conditions. The practical value of the results was associated with their potential use by forestry enterprises and nature conservation institutions to substantiate measures for sustainable forest management, stand restoration and the zoning of recreational pressure.; Метою роботи було здійснити еколого-типологічну оцінку лісорослинних умов восьми адміністративних областей макрорегіону України та визначити регіональні відмінності у співвідношенні трофотопів і типів насаджень. Класифікацію типів лісу здійснено за лісівничо-екологічною шкалою лісової типології на основі матеріалів державного лісовпорядкування. Застосовано методи порівняльного аналізу, типологічного групування та статистичної обробки даних для визначення площ, співвідношень і структури типів лісу. Було проаналізовано розподіл площі вкритих лісовою рослинністю земель за чотирма групами багатства ґрунтів, що дозволило виявити домінування сугрудових і грудових умов у гірських частинах регіону. Було встановлено, що найбільші площі сугрудів зосереджені в Івано-Франківській і Закарпатській областях, тоді як у Волинській та Рівненській областях вагомими залишаються борові й суборові комплекси. Діапазон кількості виділених типів лісу коливався від 29 у Тернопільській до 89 в Івано-Франківській області, що відображає контрастність природних умов регіону. Було деталізовано типологічну структуру окремих областей і показано різноманітність у Карпатському секторі, де переважають різні варіанти бучин, субучин і суяличників, що відображає поєднання висотної поясності та зволоження. Було з'ясовано, що для Поліського сектору характерна концентрація площ у дубово-соснових суборах і чорновільхових сугрудах, які формують ядро гідрологічної та біотичної стабільності територій. Було узагальнено, що для Подільських областей типова простота типологічного спектра з домінуванням грабових і дубових дібров, що корелює з більш однорідними ґрунтово-кліматичними умовами. Практична цінність одержаних результатів полягає у можливості їх використання лісогосподарськими підприємствами та природоохоронними установами для обґрунтування заходів сталого ведення лісового господарства, відновлення насаджень і зонування рекреаційного навантаження.

2025-01-01T00:00:00Z Bezsmertna, O. Безсмертна, О. Dybala, A. Дибала, А. Buluy, O. Булуй, О. Г. Shvets, T. Швець, Т. В. http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/17871 2026-03-07T21:02:51Z 2025-01-01T00:00:00Z

Название: Assessment of the impact of Ukrainian grain exports on the food security of the middle east and north African countries using the regression modeling method Авторы: Bezsmertna, O.; Безсмертна, О.; Dybala, A.; Дибала, А.; Buluy, O.; Булуй, О. Г.; Shvets, T.; Швець, Т. В. Аннотация: The study aimed to assess the economic significance of Ukrainian wheat exports and their role in supporting food security in import-dependent Middle East and North Africa (MENA) countries under war pressures. Destination-specific trade data for 2012–2023 were summarised and tested through correlation analysis and linear regression to capture price-volume-revenue interactions. An additional cross-country regression block for 2020-2022 related the share of Ukrainian wheat in national import structures to Global Food Security Index (GFSI) outcomes. It was established that reliance on Ukrainian wheat had been concentrated in several MENA markets, with the sharpest pre-war exposure observed in Egypt, Tunisia, Libya and Lebanon, and that import portfolios were reconfigured after 2022. It was demonstrated that export price remained the main short-run determinant of shipments to the region. It was found that price increases were associated with a marked contraction of export volumes and a decline in total export earnings within the observed range. It was also shown that higher export volumes were linked to only modest reductions in unit prices, implying potential for volume recovery without major price penalties if logistical frictions were eased. It was analysed that the association between Ukrainian import shares and GFSI shifted towards a more supportive pattern during the acute 2022 supply shock. It was generalised that the strongest foodsecurity sensitivity to Ukrainian supplies appeared in countries with higher undernourishment and medium GFSI levels. The results may be used by Ukrainian trade authorities, multilateral organisations and MENA procurement agencies to calibrate corridor support, risk-sharing and diversification measures.; Метою дослідження було оцінити економічне значення експорту української пшениці та його роль у підтримці продовольчої безпеки в країнах Близького Сходу та Північної Африки (MENA), які залежать від імпорту та перебувають у стані війни. Дані про торгівлю за конкретними напрямками на 2012–2023 роки були узагальнені та перевірені за допомогою кореляційного аналізу та лінійної регресії з метою виявлення взаємозв'язків між ціною, обсягом та доходом. Додатковий міждержавний регресійний блок за 2020-2022 роки пов'язував частку української пшениці в національних структурах імпорту з результатами Глобального індексу продовольчої безпеки (GFSI). Було встановлено, що залежність від української пшениці була зосереджена на декількох ринках MENA, причому найрізкіше передвоєнне зростання спостерігалося в Єгипті, Тунісі, Лівії та Лівані, а після 2022 року імпортні портфелі були переформатовані. Було продемонстровано, що експортна ціна залишалася основним короткостроковим визначальним фактором поставок до регіону. Було встановлено, що зростання цін було пов'язане з помітним скороченням обсягів експорту та зниженням загальних доходів від експорту в межах спостережуваного діапазону. Було також показано, що більші обсяги експорту були пов'язані лише з незначним зниженням цін за одиницю, що вказує на потенціал відновлення обсягів без значних цінових втрат у разі пом'якшення логістичних труднощів. Було проаналізовано, що зв'язок між часткою українського імпорту та GFSI змінився на більш сприятливий під час гострого шоку пропозиції у 2022 році. Було зроблено узагальнення, що найсильніша чутливість продовольчої безпеки до українських поставок спостерігалася в країнах з вищим рівнем недоїдання та середнім рівнем GFSI. Результати можуть бути використані українськими торговельними органами, багатосторонніми організаціями та закупівельними агентствами MENA для калібрування заходів підтримки коридору, розподілу ризиків та диверсифікації.

2025-01-01T00:00:00Z Bezvershuck, I. Безвершук, І. http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/17870 2026-03-07T21:02:59Z 2025-01-01T00:00:00Z

Название: Influence of agrotechnological factors on the rate of development and progression of phenological phases in maize (Zea mays L.) Авторы: Bezvershuck, I.; Безвершук, І. Аннотация: The objective of this study was to determine the influence of soil tillage system, plant density, and herbicide background on the rate of maize phenological development under the continental climatic conditions of the Polissia region of Ukraine. The experiment was conducted during 2023–2025 and included three tillage systems (deep plowing, disking, and rotary tillage), two levels of plant density (1.1 and 1.3 seed units ha-1), and two herbicide backgrounds (with and without herbicides) arranged in a three-factor design with three replications. Phenological phases (from SeedGerm to FullRip) were recorded based on the calendar dates of their occurrence. Statistical analyses were performed using analysis of variance (ANOVA), regression modelling, and comparison of adjusted means. The results revealed that soil tillage was the dominant factor determining the rate of maize development. Minimal and shallow tillage accelerated the progression of phenological phases by 2–5 days compared with deep plowing. The herbicide background had a critical effect on the middle and late development phases: the absence of herbicides increased the duration of the ThrowPanic-FullRip interval by 6–10 days due to enhanced weed competition. The interaction F1×F3 was statistically significant in most phases and determined the overall developmental rate. Plant density had a secondary effect, expressed only through its interaction with the herbicide background. The fastest development was observed in the S3H1A2 combination (rotary tillage, herbicides, increased density), whereas the slowest was recorded in S1H2A2 (deep plowing, no herbicides, increased density). The study concluded that optimising the soil tillage system in combination with effective weed control is crucial for accelerating maize development and ensuring stable productivity in the Polissia region. Minimal tillage combined with herbicide protection can be recommended as the most effective strategy for improving growth rates, shortening the vegetation period, and enhancing the agrobiological resilience of maize under regional conditions.; Метою дослідження було визначення впливу системи основного обробітку ґрунту, густоти стояння рослин та гербіцидного фону на швидкість фенологічного розвитку кукурудзи за континентальних кліматичних умов Поліської зони України. Польовий дослід проводився протягом 2023–2025 рр. і охоплював три системи обробітку ґрунту (глибока оранка, дискування та ротарний обробіток), два рівні густоти рослин (1,1 і 1,3 посівних одиниці на 1 га) та два варіанти гербіцидного фону (із застосуванням і без застосування гербіцидів), розміщені у трифакторній схемі з трьома повтореннями. Фенологічні фази (від SeedGerm до FullRip) реєструвалися за календарними датами їх настання. Статистичну обробку здійснювали з використанням дисперсійного аналізу (ANOVA), регресійного моделювання та порівняння скоригованих середніх. Встановлено, що система обробітку ґрунту була домінувальним фактором, який визначав швидкість розвитку кукурудзи. Мінімальний і мілкий обробіток прискорював проходження фенологічних фаз на 2–5 діб порівняно з глибокою оранкою. Гербіцидний фон мав вирішальний вплив на середні та пізні етапи розвитку: за відсутності гербіцидів тривалість інтервалу ThrowPanic–FullRip зростала на 6–10 діб унаслідок посилення конкуренції з боку бур'янів. Взаємодія факторів F1 × F3 була статистично значущою в більшості фаз і визначала загальний темп розвитку. Вплив густоти стояння рослин мав другорядний характер і проявлявся переважно через її взаємодію з гербіцидним фоном. Найшвидший розвиток відмічався у варіанті S3H1A2 (ротарний обробіток, застосування гербіцидів, підвищена густота), тоді як найповільніший – у S1H2A2 (глибока оранка, відсутність гербіцидів, підвищена густота). Зроблено висновок, що оптимізація системи обробітку ґрунту в поєднанні з ефективним контролем бур'янів є ключовою умовою прискорення розвитку кукурудзи та забезпечення стабільної продуктивності в Поліській зоні. Мінімальний обробіток у поєднанні з гербіцидним захистом може рекомендуватися як найефективніша стратегія для підвищення темпів росту, скорочення вегетаційного періоду та посилення агробіологічної стійкості кукурудзи в регіональних умовах.

2025-01-01T00:00:00Z Stolіar, S. Столяр, С. Г. Melnyk, M. Мельник, М. http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/17869 2026-03-07T21:03:05Z 2025-01-01T00:00:00Z

Название: Assessment of the adaptability of winter rye hybrids for cultivation in the Forest-Steppe zone of Ukraine Авторы: Stolіar, S.; Столяр, С. Г.; Melnyk, M.; Мельник, М. Аннотация: The aim of the study was to substantiate the ecological and adaptive performance of modern winter rye hybrids for their use under different cultivation systems in the Forest-Steppe zone of Ukraine. The methodology combined field phenological and biometric observations, phytosanitary assessments, yield determination, and statistical analysis of variation parameters, ecological plasticity and stability based on the Eberhart-Russell model modified by Finlay-Wilkinson. The response of nine hybrids to contrasting abiotic factors was examined, and differences in the rate of spring vegetation recovery, formation of stem biomass and yield structure were identified. The level of winter hardiness and drought tolerance was analysed, demonstrating the ability of hybrids to maintain productivity under snow-deficient winters and uneven precipitation distribution. High ecological plasticity (bi = 0.93–1.02) and stability (S2di = 0.09–0.14) of the leading genotypes were revealed, confirming their universality across diverse agroclimatic conditions. It was established that SU Futturi, KWS Vinetto, KWS Tayo and SU Arvid achieved yields of 8.4–9.6 t/ha, minimised leaf-area losses during hydrothermal stress and exhibited strong resistance to major diseases. It was generalised that the introduction of these hybrids enhanced the resource efficiency of production technologies, reduced agrochemical pressure and supported the formation of ecologically resilient agroecosystems. The practical value of the study lies in identifying hybrids suitable for both conventional and organic farming systems, with the results being applicable to agricultural producers, advisory services and breeding centres when optimising varietal policy and implementing environmentally oriented cultivation strategies.; Метою дослідження було обґрунтувати екологічну та адаптивну результативність сучасних гібридів жита озимого для використання у різних технологічних системах вирощування Лісостепу України. Методологія роботи поєднувала польові фенологічні та біометричні спостереження, фітосанітарні оцінки, визначення продуктивності та статистичний аналіз параметрів варіації, пластичності й стабільності за моделлю Еберхарта-Рассела у модифікації Finlay-Wilkinson. Було досліджено реакцію дев'яти гібридів на контрастні абіотичні чинники, встановлено відмінності у темпах весняного відновлення вегетації, формуванні стеблової маси та структурі врожаю. Було проаналізовано рівень зимостійкості та посухотолерантності, що забезпечили здатність гібридів підтримувати продуктивність у роки з дефіцитом снігового покриву та нерівномірним розподілом опадів. Було виявлено високу екологічну пластичність (bi = 0,93–1,02) та стабільність (S2di = 0,09–0,14) провідних генотипів, що підтверджує їхню універсальність за різних агрокліматичних умов. Було встановлено, що гібриди SU Futturi, KWS Vinetto, KWS Tayo та SU Arvid забезпечували врожайність 8,4–9,6 т/га, мінімізували втрати листкової поверхні у періоди гідротермічного стресу й характеризувалися високою стійкістю до основних хвороб. Було узагальнено, що впровадження цих гібридів сприяє підвищенню ресурсоефективності технологій, зменшенню агрохімічного навантаження та формуванню екологічно стійких агроекосистем. Практична цінність роботи полягає у визначенні гібридів, придатних для впровадження у традиційні та органічні системи землеробства, а результати можуть бути використані агровиробниками, консультантами та селекційними центрами під час оптимізації сортової політики та впровадження екологічно орієнтованих технологій.

2025-01-01T00:00:00Z