<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
  <title>DSpace Собрание:</title>
  <link rel="alternate" href="http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/24" />
  <subtitle />
  <id>http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/24</id>
  <updated>2026-04-10T17:47:41Z</updated>
  <dc:date>2026-04-10T17:47:41Z</dc:date>
  <entry>
    <title>Меліоративна ефективність лісових насаджень в умовах Житомирського Полісся</title>
    <link rel="alternate" href="http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/8953" />
    <author>
      <name>Буднік, І. П.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Budnik, I.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Будник, И. П.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Піціль, А. О.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Pitsil, A</name>
    </author>
    <author>
      <name>Пициль, А. О.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Ковальова, С. П.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Kovalyova, S.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Ковалева, С. П.</name>
    </author>
    <id>http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/8953</id>
    <updated>2018-07-07T20:03:59Z</updated>
    <published>2017-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Название: Меліоративна ефективність лісових насаджень в умовах Житомирського Полісся
Авторы: Буднік, І. П.; Budnik, I.; Будник, И. П.; Піціль, А. О.; Pitsil, A; Пициль, А. О.; Ковальова, С. П.; Kovalyova, S.; Ковалева, С. П.
Аннотация: Наведено результати досліджень меліоративної ефективності лісових насаджень, горизонтальної міграції основного елементу радіоактивного забруднення ґрунтів лісоаграрних ландшафтів Полісся 137Сs. Доведено меліоративну захисну роль лісових насаджень, які справляють оптимізуючу дію в агроландшафтах на поверхневий стік і ерозію ґрунтів та є біофізичними бар’єрами на шляху проходження ерозійно-гідрологічних процесів.&#xD;
З’ясовано основні показники гідрологічних характеристик малих річок Полісся (на прикладі басейну р. Норин), морфологію та ландшафтну структуру басейнів, їх роль у міграції радіонукліда. Показано захисну роль лісових насаджень, які справляють оптимізуючи дію на горизонтальну міграцію 137Сs та інших техногенних забруднювачів.&#xD;
Розроблена класифікація екологічного стану меліорованих водозборів за ознаками функціонування поверхневого стоку, на підставі якої визначено шляхи управління міграції полютантів за гідрологічно-ерозійних процесів у лісоаграрних ландшафтах Житомирського Полісся.; The aim of the research is to determine a role of forest amelioration as an optimizer in the horizontal redistribution of anthropogenic pollutants from water headers that are equal to the length of structural basin in forest and agrarian landscapes.&#xD;
Forest plantations play an important ameliorative part in the environment as a whole and in forest and agrarian landscapes in particular, being quite powerful water regulators and erosion preventers.&#xD;
Snow gaging survey was carried out to study the nature of snow retention and distribution on adjacent fields affected by shelter forest belts. The objects of the research were 10 forest belts of different design, in which 14 routes have been made.&#xD;
There was close relationship between aerodynamics (reduced wind speed) and volume (V m3 ∙ m–1) of retained snow: the stronger is the total windshield, the greater is the volume of retained snow.&#xD;
Snow was retained on the two fields adjacent to forest belts, indicating the positive impact of forest belts regardless of spatial orientation. The thickness of snow trail on inter-belt fields facing away from wind is approximately 1.5 times greater than that facing towards wind.&#xD;
The data of our water balance observations (1999–2015) indicate that forest plantation runoff is generally less than perennial grasses (fallow) runoff. The difference between plowed land and forest belt is negligible.&#xD;
Experimental studies revealed correlation between runoff and wash depending on the species composition (softwood and hardwood) and stand density. It has been established that surface runoff in hardwood stands consisting of more than five trees is significantly reduced compared to pine plantations.&#xD;
The results of the research has showed that the specific activity of 137Cs in 0–20 cm soil layer varies synchronously as the distance from the top of the basin increases up to its increase in cumulative area and reaches the maximum value in the near-belt area and directly in the forest belt.&#xD;
According to the results of research it has been found that the differentiation of runoff and erosion indicators in different structural elements of agrarian landscapes becomes ultimately apparent on hydrological characteristics of small rivers and on the nature of substance runoff material within their pools.&#xD;
There is quite close relationship between the saturation of the pool territory with forest plantations (forest cover) and the turbidity of small river runoffs within these pools.&#xD;
Based on the above it can be argued that the prediction of 137Cs migration development in the Polissya forest and agrarian landscapes is possible due to construction of functional models of their individual elements. Prognostic models obtained have made it possible to develop effective ways of radionuclide migration management based on the correct transformation of sediment runoff that has to be recorded in the hydrographic network preventing its migration beyond elementary water-collecting headers. Prognostic functional models of elements of forest and agrarian landscapes can determine the basic parameters of their support elements, foremost among which are protective forest plantations that produce optimizing effect on the horizontal migration of radionuclides and other anthropogenic pollutants.&#xD;
An important link in preventing spatial migration of nuclides and their accumulation in soils attached to the landscapes is the expansion and preservation of forested areas and field-protective forestation that are natural universal filters.; Приведены результаты исследований мелиоративной эффективности лесных насаждений, горизонтальной миграции основного элемента радиоактивного загрязнения почв лесоаграрных ландшафтов Полесья 137Сs. Доказана мелиоративная защитная роль лесных насаждений, которые оказывают оптимизирующее действие в агроландшафтах на поверхностный сток и эрозию почв и является биофизическим барьером на пути следования эрозионно-гидрологических процессов.&#xD;
Выяснены основные показатели гидрологических характеристик малых рек Полесья (на примере бассейна р. Норин), морфологию и ландшафтную структуру бассейнов, их роль в миграции радионуклидов. Показана защитная роль лесных насаждений, которые оказывают оптимизирующее действие на горизонтальную миграцию 137Сs и других техногенных загрязнителей.&#xD;
Разработана классификация экологического состояния мелиорированных водосборов по признакам функционирования поверхностного стока, на основании которой определены пути управления миграции поллютантов при гидрологически-эрозионных процессах в лесоаграрных ландшафтах Житомирского Полесья.</summary>
    <dc:date>2017-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Використання орних земель на основі агроекологічної оцінки грунтів</title>
    <link rel="alternate" href="http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/8906" />
    <author>
      <name>Дребот, О. В.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Drebot, O.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Кудрик, А. П.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Kudryk, А.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Савчук, О. І.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Савчук, О. И.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Savchuk, O.</name>
    </author>
    <id>http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/8906</id>
    <updated>2018-07-07T20:03:34Z</updated>
    <published>2018-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Название: Використання орних земель на основі агроекологічної оцінки грунтів
Авторы: Дребот, О. В.; Drebot, O.; Кудрик, А. П.; Kudryk, А.; Савчук, О. І.; Савчук, О. И.; Savchuk, O.
Аннотация: Досліджено природні властивості ґрунтів в межах землеволодінь та землекористувань території Крилівської сільської ради Ружинського району Житомирської області. Агровиробничі групи ґрунтів розподілено на класи придатності за десятьма класифікаційними ознаками. Встановлено, що не вся площа ріллі є придатною для вирощування пшениці озимої. Розраховано оціночну урожайність пшениці озимої на основі балів бонітету ґрунтів та доведено необхідність врахування якості ґрунтів при землеустрої.; Исследовано природные качества почв на территории землевладений и землепользований Ружинского района Житомирской области. Агропромышленные группы почв разделено на классы пригодности по десяти классификационным признакам. Установлено, что не вся площадь пашни пригодна для выращивания пшеницы озимой. Рассчитано оценочную урожайность озимой пшеницы на основе баллов бонитета почв. Доказана необходимость учета свойств почв при землеустройстве.; The properties of soils have been investigated on the territory of Ruzhinsky district of Zhytomyr region. Grups of soils have been classified into classes of suitability by ten classification items. It is established that not the whole area of arable land is suitable for growing wheat. The estimated yield of winter wheat was calculated on the basis of soil's properties. The importance of taking into account the properties of soils during land use is proved.</summary>
    <dc:date>2018-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Підвищення біорізноманіття рослинних формацій під час землеустрою агроландшафту</title>
    <link rel="alternate" href="http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/8874" />
    <author>
      <name>Дребот, О. В.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Drebot, O.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Кудрик, А. П.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Kudryk, А.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Піціль, А. О.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Пициль, А. О.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Picil, А.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Лук’яненко, О. П.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Лукьяненко, А. П.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Luk’yanenko, О.</name>
    </author>
    <id>http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/8874</id>
    <updated>2018-07-07T20:03:38Z</updated>
    <published>2018-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Название: Підвищення біорізноманіття рослинних формацій під час землеустрою агроландшафту
Авторы: Дребот, О. В.; Drebot, O.; Кудрик, А. П.; Kudryk, А.; Піціль, А. О.; Пициль, А. О.; Picil, А.; Лук’яненко, О. П.; Лукьяненко, А. П.; Luk’yanenko, О.
Аннотация: Проаналізовано сучасні світові літературні джерела, що висвітлюють питання підвищення біорізноманіття агроландшафтів. Встановлено, що питання є актуальним, оскільки підтримання різноманітності видів живих елементів екосистеми є обов'язковим для формування стійких територій. Зроблено висновок, що світові дослідження доводять – відновлення стійкості агроекосистем шляхом зменшення розораності території та збільшення біорізноманіття веде до пом'якшення наслідків зміни клімату шляхом створення агроландшафтів, близьких до природних. Дослідження проведено на площі землекористування в межах Великохайчанської сільської ради Овруцького району Житомирської області, що розташована на території Словечансько-Овруцького кряжу. Встановлено, що досліджувана територія різноманітна за рельєфом, ґрунтовим покривом та рівнем перезволоження. Під час формування травосумішей для залуження схилів враховано ступінь еродованості ґрунтів та біологічні особливості рослин. Під час облаштування сіножаті враховано чутливість рослин до зростання на перезволожених або заболочених територіях. На основі зіставлення агроекологічних властивостей ґрунтового покриву і біологічних особливостей багаторічних трав встановлено, що для сірих та ясно-сірих опідзолених ґрунтів досліджуваного агроландшафту найпридатнішою є травосуміш, в якій питома вага багаторічних трав для залуження схилів становить: бобових – 25 %, злакових – 75 %. Для створення сіножаті на глейових ґрунтах відповідно – 15 і 85 %.; Проанализированы современные мировые литературные источники, освещающие вопросы повышения биоразнообразия агроландшафтов. Установлено, что вопрос является актуальным, поскольку поддержание разнообразия видов живых элементов экосистемы является обязательным при формировании устойчивых территорий. Сделан вывод, что мировые исследования доказывают – восстановление устойчивости агроэкосистем путем уменьшения распаханности территории и увеличения биоразнообразия ведет к смягчению последствий изменения климата путем создания агроландшафтов, близких к естественным. Исследования проведены на площади землепользования в пределах Великохайчанского сельского совета Овручского района Житомирской области, расположенного на территории Словечанско-Овручского кряжа. Установлено, что рельеф, почвенный покров и характер переувлажнения исследуемой территории разнообразны. При формировании травосмесей для залужения склонов учтена степень эродированности почв и биологические особенности растений. При обустройстве сенокосов учтена чувствительность растений к росту на переувлажненных или заболоченных территориях. На основе сопоставления агроэкологических свойств почвенного покрова и биологических особенностей многолетних трав установлено, что для серых и ясно-серых оподзоленных почв исследуемого агроландшафта наиболее подходящей является травосмесь, в которой удельный вес многолетних трав для залужения склонов составляет: бобовых – 25 %, злаковых – 75 %. Для создания сенокосов на глеевых почвах соответственно – 15 и 85 %.; The authors analyse current international literary sources addressing the issues of increasing biodiversity. We have found that restoring agricultural ecosystem stability by means of reducing plough disturbance in the area and increasing biodiversity results in climate change mitigation by creating agricultural landscapes that are similar to natural landscapes. The studies have been conducted within land use area located within the jurisdiction of Velyka Khaicha Village Council in Ovruch District, Zhytomyr Oblast, which lies on the Slovechansk-Ovruch Ridge. The studied area varies in its relief, topsoil and waterlogging level. The land use area contains slopes ranging from 3 о to 11 о. Grey forest soils affected by varying degrees of erosion predominate on the area with a complex relief, whereas deluvial sediments, calcareous gley and soddy low-podzol gley soils prevail in waterlogged areas. Eroded land area equals 765.7 ha, while waterlogged and boggy land area equals 365.8 ha. The agroecological state of the topsoil in the studied area has been analysed in terms of soil erosion class and waterlogging intensity. Soil erosion class and certain biological properties of plant species, such as root system branching, projected soil surface coverage by plant tops, as well as spring regrowth times, have been taken into account when developing grass mixtures for grassland restoration on slopes. Plant sensitivity to growing in waterlogged or boggy areas has been taken into account during hay meadow management. The allelopathic properties of plant species have also been taken into account when forming plant aggregations. A grass mixture consisting primarily of such gramineous plants as Festuka pratensis, Poa pratensis, Dactylis glomerata, Loliym perrene, as well as such leguminous plants as Trifolium pratensis, Medicago media, Оnobrychis arenaria, Gotus corhiculatus, has been developed for grassland restoration on slopes. The ratio of gramineous plants in the grass mixture for hay meadow management is even higher; leguminous plants in this grass mixture include Trifolium pratensis and Medicago falkata. Through a comparison of agroecological properties of the topsoil and biological properties of perennial plants it has been established that the ratio of perennial plant species for grassland restoration on slopes in the optimal grass mixture for grey and light-grey podzolised soils within the studied agricultural landscape equals 25 % of leguminous plants and 75 % of gramineous plants, and in the grass mixture for hay meadow creation on gley soils, 15 % and 85 %, respectively.</summary>
    <dc:date>2018-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Методологія ефективного використання земельних ресурсів сучасних агроформувань</title>
    <link rel="alternate" href="http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/8836" />
    <author>
      <name>Кудрик, А. П.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Kudryk, А.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Дребот, О. В.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Drebot, O.</name>
    </author>
    <id>http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/8836</id>
    <updated>2018-07-07T20:01:40Z</updated>
    <published>2018-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Название: Методологія ефективного використання земельних ресурсів сучасних агроформувань
Авторы: Кудрик, А. П.; Kudryk, А.; Дребот, О. В.; Drebot, O.
Аннотация: Розглянуто теоретичне підґрунтя використання земельних ресурсів сучасних агроформувань з метою забезпечення стійкого розвитку агроландшафтів.; Рассмотрена теоретическая основа использования земельных ресурсов современных агроформирований с целью стабильного развития агроландшафтов.; The theoretical basis of the use of land resources of modern agroformations has been considered in order to ensure the sustainable development of agro-landscapes.</summary>
    <dc:date>2018-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Використання сільськогосподарських угідь, забруднених радіонуклідами, на основі еколого-ландшафтного підходу</title>
    <link rel="alternate" href="http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/8832" />
    <author>
      <name>Дребот, О. В.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Drebot, O.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Кудрик, А. П.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Kudryk, А.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Лук’яненко, О. П.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Лукьяненко, А. П.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Luk’yanenko, О.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Зубова, О. В.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Zubova, О.</name>
    </author>
    <id>http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/8832</id>
    <updated>2018-07-07T20:01:53Z</updated>
    <published>2018-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Название: Використання сільськогосподарських угідь, забруднених радіонуклідами, на основі еколого-ландшафтного підходу
Авторы: Дребот, О. В.; Drebot, O.; Кудрик, А. П.; Kudryk, А.; Лук’яненко, О. П.; Лукьяненко, А. П.; Luk’yanenko, О.; Зубова, О. В.; Zubova, О.
Аннотация: Проаналізовано сучасні світові літературні джерела, що висвітлюють питання радіоекології, зроблено висновок щодо актуальності питання узагальнення результатів досліджень, які здійснили учені в межах угідь, забруднених радіонуклідами, у різних країнах світу для формування стратегії розвитку таких територій. Дослідження проведено в межах землекористування, сформованого внаслідок оренди земельних часток (паїв), що розташовані на території Сингаївської сільської ради Коростенського р-ну Житомирської обл. Вивчено характер ґрунтового покриву та щільність його забруднення в межах сільськогосподарських угідь. Встановлено, що ґрунтовий покрив представлений здебільшого дерново-підзолистими глейовими та дерновими глибокими глейовими ґрунтовими відмінами. Виявлено, що структура ґрунтового покриву території дуже строката та дрібноконтурна. Загальна кількість ґрунтових контурів 226. Площа ґрунтових контурів змінюється від 0,4 до 72,7 га. Межі ґрунтових контурів мають досить складну видовжену хвилясту конфігурацію. Доведено, що характер та щільність забруднення площ сільськогосподарських угідь є складними для організації території землекористування, яка забезпечує вирощування рослинницької продукції з допустимим вмістом радіонуклідів. Також встановлено, що в інтенсивному сільськогосподарському використанні знаходяться площі орних земель та кормових угідь, рівень забруднення яких Cs137 більше 15 Кі/км2. Зроблено висновок щодо необхідності врахування характеру ґрунтового покриву та щільності його забруднення під час землеустрою забруднених радіонуклідами територій.; Проанализированы современные источники мировой литературы по вопросам радиоэкологии, подведен итог: актуальным является вопрос обобщения результатов исследований, проведенных учеными в пределах угодий, загрязненных радионуклидами, в разных странах мира для формирования стратегии развития таких территорий. Исследования проведены в пределах землепользования, сформированного за счет аренды земельных паев, которые находятся на территории Сингаевского сельского совета Коростенского р-на Житомирской обл. Изучен характер почвенного покрова и плотность его загрязнения в разрезе сельскохозяйственных угодий. Установлено, что почвенный покров представлен в основном дерново-подзолистыми глеевыми и дерновыми глубокими глеевыми почвенными различиями. Выявлено, что структура почвенного покрова территории очень пестрая и мелкоконтурная. Общее количество почвенных контуров 226. Площадь почвенных контуров колеблется от 0,4 до 72,7 га. Границы почвенных контуров имеют достаточно сложную удлиненную волнистую конфигурацию. Уровень загрязнения территории также является пестрым. Доказано, что характер и плотность загрязнения территории являются сложными для организации территории землепользования, которая обеспечит выращивание растительной продукции с допустимым содержанием радионуклидов. Также установлено, что в интенсивном сельскохозяйственном использовании находятся площади пахотных земель и кормовых угодий, уровень загрязнения которых Cs137 более 15 Ки/км2. Сделан вывод о необходимости учета и характера почвенного покрова и плотности его загрязнения при землеустройстве загрязненных радионуклидами территорий.; The authors analyse current international literary sources addressing the issues of radioecology. We have concluded that radionuclide hazards are diminishing, while the process of self-decontamination of the surface soil layer is ongoing, although at a low pace; however, radionuclide contamination of agricultural produce remains high. It is found that radioecological findings are mainly related to certain specific aspects of radionuclide behaviour in an ecosystem. At the same time, the issue of consolidating the findings of scientific studies conducted on agricultural land contaminated with radionuclides in various countries worldwide in order to formulate a development strategy for such areas remains relevant. The study whose findings are presented in this article has been conducted within land use area formed through lease of land plots (shares) located within the jurisdiction of Synhayi village council in Korosten District, Zhytomyr Oblast, in the voluntary evacuation zone. Its contamination density levels are as high as those in the mandatory evacuation zone. The study has examined topsoil properties and its contamination density with regard to agricultural land. It is established that topsoil is composed mainly of sod-podzol gley and soddy deep gley soil types. It is found that topsoil structure in the area is highly varied. The total number of soil contours is 226. Soil contour area ranges from 0.4 to 72.7 ha. Soil contour boundaries exhibit a rather complex elongated gently undulating pattern. Contamination levels in the area also vary. It is shown that the nature of contamination and contamination density of agricultural land pose a challenge to organizing land use areas which allow growing agricultural produce with permissible radionuclide content. It is also established that arable and forage lands with Cs137 contamination level exceeding 15 Cu/km2 are in intensive agricultural use. Thus, we have concluded that management of land areas contaminated with radionuclides should take into account topsoil properties and its contamination density.</summary>
    <dc:date>2018-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Условия накопления циркона в титан-циркониевых месторождениях Приднепровской россыпной зоны Украины</title>
    <link rel="alternate" href="http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/8398" />
    <author>
      <name>Ремезова, Е. А.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Remezova, О.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Ремезова, О. О.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Василенко, С. П.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Vasylenko, S.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Свивальнева, Т. В.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Svivalnieva, T.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Свівальнєва, Т. В.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Науменко, У. З.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Naumenko, U.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Яременко, О. В.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Yaremenko, O.</name>
    </author>
    <id>http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/8398</id>
    <updated>2018-02-03T21:01:04Z</updated>
    <published>2014-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Название: Условия накопления циркона в титан-циркониевых месторождениях Приднепровской россыпной зоны Украины
Авторы: Ремезова, Е. А.; Remezova, О.; Ремезова, О. О.; Василенко, С. П.; Vasylenko, S.; Свивальнева, Т. В.; Svivalnieva, T.; Свівальнєва, Т. В.; Науменко, У. З.; Naumenko, U.; Яременко, О. В.; Yaremenko, O.
Аннотация: Установлены источники накопления циркона в Приднепровской россыпной зоне. Ими являются&#xD;
гранитоидные массивы коростенского комплекса для россыпей Волынского района, а также граниты и мигматиты кировоградского типа для россыпей Среднего Приднепровья. Определены факторы, влияющие на процесс россыпеобразования: наличие региональных коренных источников на Украинском щите (УЩ),&#xD;
интенсивное химическое выветривание пород в областях сноса, перенос терригенного материала с многократным его переотложением, наличие промежуточных коллекторов, гидродинамические характеристики&#xD;
среды отложения. Изучены особенности геологического строения и условия накопления циркона, отмечена приуроченность россыпей к отложениям новопетровской свиты. Продемонстрированы результаты и возможности цифрового структурно-литологического моделирования (ЦСЛМ) распределения циркона на Злобичском и Мотроновско-Анновском месторождениях.; The sources of zircon accumulation within the Dnieper placer zone have been determined. There were the granitoid massifs of Korosten complex in the Volyn region; as well as granites and migmatites of Kirovograd type for the placers from Near Dnieper region. The factors which are influence on process of placer forming have been revealed: the availability of regional indigenous sources (Ukrainian Shield), intense chemical weathering of rocks in the source area, transfer of terrigenous material considering multiple redeposition, presence of intermediate collectors, hydrodynamic characteristics of sedimentation. The geological structure and the conditions of zircon accumulation have been studied. The confinement of placer deposits to Novopetrovsky suite features has been provided. The results and capabilities of digital structural-lithological modelling (DSLM) on zircon distribution within the Zlobychy and Motrona-Annyvske deposits have been demonstrated.; Встановлено джерела накопичення циркону в Придніпровській розсипній зоні. Ними є гранітоїдні масиви коростенського комплексу для розсипів Волинського району, а також граніти і мігматити кіровоградського типу для розсипів Середнього Придніпров’я. Визначено фактори, що впливають на процес розсипоутворення: наявність регіональних корінних джерел на Українському щиті (УЩ), інтенсивне хімічне вивітрювання порід в областях знесення, перенесення теригенного матеріалу з багаторазовим його перевідкладенням, наявність проміжних колекторів, гідродинамічні характеристики середовища відкладення. Вивчено особливості геологічної будови і умови накопичення циркону, відзначена приуроченість розсипів до відкладень Новопетрівської свити. Продемонстровані результати і можливості цифрового структурно-літологічного моделювання (ЦСЛМ) розподілу циркону на Злобичському і Мотронівсько-Аннівському родовищах.</summary>
    <dc:date>2014-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Радіоекологія родовищ залізистих кварцитів Кременчуцького залізорудного басейну</title>
    <link rel="alternate" href="http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/8394" />
    <author>
      <name>Плотніков, О. В.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Plotnikov, A.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Плотников, А. В.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Єфіменко, В. В.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Efimenko, V.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Ефименко, В. В.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Яременко, О. В.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Yaremenko, O.</name>
    </author>
    <id>http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/8394</id>
    <updated>2018-02-03T21:01:14Z</updated>
    <published>2016-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Название: Радіоекологія родовищ залізистих кварцитів Кременчуцького залізорудного басейну
Авторы: Плотніков, О. В.; Plotnikov, A.; Плотников, А. В.; Єфіменко, В. В.; Efimenko, V.; Ефименко, В. В.; Яременко, О. В.; Yaremenko, O.
Аннотация: Виконано комплекс радіоекологічних досліджень одного з найбільших залізорудних районів України. Досліджено показники природної радіоактивності всіх типів розкривних порід і природних різновидів залізистих кварцитів, які розкриті Горішнє-Плавнинським та Лавриківським родовищами. Визначено вплив розробки родовищ на радіоекологічний стан навколишнього середовища.; When exploitation of mineral deposits on the surface pits are large areas of different host rocks and ores, which are characterized&#xD;
by certain indicators of natural radioactivity. This has a direct impact on the natural radioactivity of the environment. The aim of research was radiation-ecological assessment rocks of Gorishni-Plavninskoe and Lavrikovskoe deposits of ferruginous&#xD;
quartzite, class definition radioactivity of minerals and host rocks, finding opportunities and subject to further use and storage. Research methods. The study of natural radioactivity of rocks produced by the following methods: surface radiometric shooting benches career with the dosimeter-radiometer MKS-08P DKS-96, which is equipped with a detection unit BDPG-96; gamma spectrometry lithochemical samples using SEG-001 AKP-S BDEG (63); statistical processing of the results of gamma ray production wells. The results of radiation-ecological studies suggest the following conclusions. 1. The equivalent&#xD;
dose of gamma radiation of rocks, which opened quarry Poltava ore mining and processing enterprise varies from 0.02 to 0.17 mSv/h. The lowest rates of natural radioactivity characterized by ferruginous quartzites Saksahan suite, quartz-glauconite sands Kharkov Formation and sands and loams of Quaternary sediments. The most high rates of 0.17 mSv/h are characterized&#xD;
by microcline granites Main Fault Zone. 2. The exposure dose rate of gamma radiation according to the gamma-ray production well 781 varies from 0.9 to 16.8 mR / hr. The biggest indicators are characterized by microcline granite varieties&#xD;
Pr1kg. The lowest rates of natural radioactivity are ferruginous quartzites Saksahan suite. 3. According to laboratory studies of samples by gamma spectrometry effective specific activity of natural radionuclides in all varieties of ores and host rocks does not exceed the figures for the first class of minerals.; Выполнен комплекс радиоэкологических исследований одного из крупнейших железорудных районов Украины. Исследованы показатели природной радиоактивности всех типов вскрышных пород и природных разновидностей железистых кварцитов, вскрытых Горишнеплавнинским и Лавриковским месторождениями. Определено влияние разработки месторождений на радиоэкологическое состояние окружающей среды.</summary>
    <dc:date>2016-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Аналіз розподілу ільменіту у титанових родовищах шляхом GIS-моделювання (на прикладі Торчинського апатит-ільменітового родовища)</title>
    <link rel="alternate" href="http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/8393" />
    <author>
      <name>Василенко, С. П.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Vasylenko, S.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Охоліна, Т. В.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Оkholina, T.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Охолина, Т. В.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Ремезова, О. О.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Remezova, О.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Ремезова, Е. А.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Яременко, О. В.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Yaremenko, O.</name>
    </author>
    <id>http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/8393</id>
    <updated>2018-02-03T21:01:13Z</updated>
    <published>2016-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Название: Аналіз розподілу ільменіту у титанових родовищах шляхом GIS-моделювання (на прикладі Торчинського апатит-ільменітового родовища)
Авторы: Василенко, С. П.; Vasylenko, S.; Охоліна, Т. В.; Оkholina, T.; Охолина, Т. В.; Ремезова, О. О.; Remezova, О.; Ремезова, Е. А.; Яременко, О. В.; Yaremenko, O.
Аннотация: В результаті досліджень створено базу даних щодо родовища з дійсною прив’язкою до світової системи координат. Побудовано геолого-технологічну модель родовища засобами GIS. Проаналізовано розподіл ільменіту в межах родовища, виділено блоки першочергового освоєння. Запропоновано порядок розробки окремих блоків з подальшою рекультивацією, що зумовлює економічну стійкість добувного підприємства від початку розробки до повного освоєння запасів родовища.; A research purpose is an analysis of ilmenite distributing in Torchyn deposit and development on this basis of the new approach for mastering, which allows to promote its economic efficiency and reduce the technogenic loading on an environment in the process of mining. As a result of the conducted researches a database is created on a deposit with actual attachment to the world system of co-ordinates and the geologiс-technological model of deposit by GIS-facilities is built, the elements of which are the maps of vertical reserve distributing, thickness of ore layer and overburden, integral index which is expected as a difference between the conditional cost of ilmenite concentrate and charges on implementation of stripping works and processing of productive layer. On the basis of the created computer model, distributing of ilmenite is analyzed in Torchyn deposit and the blocks of the primary mastering are selected. The offered order of separate blocks development with subsequent recultivation gives an extractive enterprise economic stability from the beginning of development to the complete mastering of deposit’s reserves.; В результате исследований создана база данных Торчинского апатит-ильменитового месторождения с действительной привязкой к мировой системе координат. Построена геолого-технологическая модель месторождения средствами GIS. На основе модели дан анализ распределения ильменита в пределах месторождения и выделены блоки первоочередного освоения. Предложен порядок разработки отдельных блоков с последующей рекультивацией, обуславливающий экономическую устойчивость добывающего предприятия от начала разработки до полного освоения запасов месторождения.</summary>
    <dc:date>2016-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Геологічні умови формування та комплексне освоєння Торчинського апатит-ільменітового родовища</title>
    <link rel="alternate" href="http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/8392" />
    <author>
      <name>Яременко, О. В.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Yaremenko, O.</name>
    </author>
    <id>http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/8392</id>
    <updated>2018-02-06T13:41:51Z</updated>
    <published>2016-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Название: Геологічні умови формування та комплексне освоєння Торчинського апатит-ільменітового родовища
Авторы: Яременко, О. В.; Yaremenko, O.
Аннотация: З погляду геології залишкове Торчинське родовище розміщене в південно-східній частині Володарсько-Волинського масиву основних порід і приурочене до розшарованої товщі габроїдів крайової фації, на яких розвинуті кори вивітрювання. Родовище не розробляли через великий термін окупності. Але, окрім апатиту й ільменіту, з руд Торчинського родовища можливо отримувати ванадій і скандій, а також каоліни як сировину для виробництва будівельних матеріалів. Комплексний характер цього об’єкта підтвердили результати комп’ютерного&#xD;
моделювання й геолого-економічні розрахунки, що дало змогу зменшити термін окупності до трьох років.; Torchyn residual deposit is located in the southeastern part of Volodarsk-Volynsky basic rocks massif. It is confined to stratified habroides of marginal facies, which are covered by weathering crust. This deposit didn’t developed because of long-term payback period. Besides apatite and ilmenite it is possible to extract scandium and vanadium from the Torchyn deposit ores. The kaolin is also valuable component for production of &#xD;
building materials is in the Torchyn ores. So, complexity of the Torchyn deposit is confirmed by the results of computer modeling and geological-economical calculation. This alloved to decreasethe payback period up to 3 years.; С точки зрения геологии остаточное Торчинское месторождение расположено в юго-восточной части Володарск-Волынского массива основных пород и приурочено к расслоенной толще габброидов краевой фации, на которых развиты коры выветривания. Месторождение не разрабатывали через большой срок окупаемости. Но, кроме апатита и ильменита, из руд Торчинского месторождения возможно получать ванадий и скандий, а также каолины как сырье для производства строительных материалов. Комплексный характер этого объекта подтвердили результаты компьютерного моделирования и геолого-экономические расчеты, что позволило уменьшить срок окупаемости до трех лет.</summary>
    <dc:date>2016-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Гастрономічний туризм: історія, теорія і сучасні практики</title>
    <link rel="alternate" href="http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/8205" />
    <author>
      <name>Нестерчук, І. К.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Нестерчук, И. К.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Nesterchuk, I.</name>
    </author>
    <id>http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/8205</id>
    <updated>2017-11-04T21:01:17Z</updated>
    <published>2017-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Название: Гастрономічний туризм: історія, теорія і сучасні практики
Авторы: Нестерчук, І. К.; Нестерчук, И. К.; Nesterchuk, I.
Аннотация: У статті проаналізовано особливості, які історично склались у культурі харчування поліщуків з урахуванням національних, релігійних, історичних та природно-географічних умов. Сила Правобережного Полісся – у неповторності різнобарв’я кухні. Національна кухня є антиглобальним явищем та способом пізнання світу, пошуком коріння і дієвим мотиваційним фактором до мандрівок. Саме поняття «традиційна кухня» є теж вельми умовним. Виокремити з нього тільки своє і автохтонне, вичистити від домішок – усе одно, що забороняти запозичення у мові. Навіть якщо заради експерименту спробувати поліську кухню дистилювати, то навряд чи результат нам сподобається.; В статье проанализированы особенности, которые исторически сложились в культуре питания полещуков с учетом национальных, религиозных, исторических и природно-географических условий. Сила Правобережного Полесья – в неповторимости разнообразия кухни. Национальная кухня является антиглобальным явлением и способом познания мира, поиском корней и действенным мотивационным фактором к путешествиям. Само понятие «традиционная кухня» тоже весьма условное. Выделить из него только свое и автохтонное, вычистить от примесей – все равно, что запрещать заимствования в языке. Даже если ради эксперимента попробовать полесскую кухню дистиллировать, то вряд ли результат нам понравится.; Аrticle the features that historically Polishchuks food culture based on national, religious, historical and natural and geographical conditions. The strength of right-bank Polissya – the uniqueness of colorful kitchen. Cuisine is antyhlobalnym phenomenon and a way of knowing the world, searching for roots and effective motivational factor to journeys. The concept of «traditional cuisine» is also very conditional. Separated from him and only his autochthonous, cleaned of impurities – it’s like that forbid borrowing language. Thus, even if for the sake of Woodland experiment to try to distil the kitchen, it is unlikely we like the result.</summary>
    <dc:date>2017-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
</feed>

