http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/2724 2026-04-21T11:58:15Z 2026-04-21T11:58:15Z Устименко, В. І. Ustymenko, V. http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/13630 2023-05-06T20:04:38Z 2023-01-01T00:00:00Z

Название: Екологічна оцінка біорізноманіття лісового покриву борів природного заповідника «Древлянський» в умовах радіоактивного забруднення Авторы: Устименко, В. І.; Ustymenko, V. Аннотация: Дисертацію присвячено вивченню особливостей структури рослинних асоціацій в борах на радіоактивно забруднених територіях природного заповідника «Древлянський». Актуальність дисертаційної роботи полягає у розв'язанні наукової проблеми оцінки видового різноманіття в умовах радіоактивно забруднених територій, покращенні систем моніторингу і прогнозування рівня видового різноманіття. В результаті проведених досліджень вперше були встановлені ключові індекси, що характеризують різноманіття рослинних асоціацій борів ПЗ «Древлянський». Крім того, були розроблені оптимальні моделі регресійного аналізу, які дозволяють передбачати зміни структури рослинних асоціацій з високою точністю. Удосконалено систему моніторингу стану рослинних асоціацій та показників видового різноманіття в лісах ПЗ «Древлянський». Актуалізовано дані щодо рівня радіологічного забруднення 137 Cs та 90 Sr ґрунтів, а також коефіцієнтів накопичення та переходу радіонуклідів в рослини. У дисертаційному дослідженні представлено результати аналізу фізико-хімічних властивостей ґрунтів різних гігротопів борів. За результатами морфологічного обстеження ґрунтових розрізів та лабораторного аналізу зразків ґрунту було встановлено, що ґрунтовий покрив відповідає умовам типових борів Полісся України. У ПЗ «Древлянський» переважають дерново-сильнопідзолисті ґрунти з низьким вмістом гумусу: від 0,72 ± 0,14 % – в сухих борах до 1,76 ± 0,33 % – у вологих борах. Обмінна кислотність цих ґрунтів свідчить про їх належність до класу дуже сильнокислих та сильнокислих. Вміст азоту, фосфору та калію у них є низьким. Дослідження вмісту рухомих форм важких металів у ґрунті сухих борів показало надзвичайно низький їх вміст, з мінімальним показником кобальту 1.10 - 4 . На ділянках у свіжих борах спостерігалася значна варіація показників з максимальним рівнем 182,65 % для кадмію. Винятком є максимальний показник цинку – 74 мг/кг при ГДК – 23 мг/кг та незначне перевищення свинцю 20,5 мг/кг при ГДК – 20 мг/кг. На ділянках А 3 перевищення норм ГДК присутнє для міді при максимальному значенні 4,32 мг/кг (ГДК – 3 мг/кг) та цинку – 64,1 мг/кг (ГДК – 23 мг/кг). Для А 4 перевищень ГДК не зафіксовано.; The dissertation is devoted to the study of the peculiarities of the structure of plant associations in pine barrens situated in the radioactively contaminated territories of the «Drevlianskyi» Nature Reserve. The relevance of the dissertation work lies in the solution of the scientific problem of species diversity assessment in the conditions of radioactively contaminated territories, improvement of systems for monitoring and forecasting the level of species diversity. As a result of the conducted research, for the first time, key indices characterizing the diversity of plant associations in pine barrens of the «Drevlianskyi» Nature Reserve were established. In addition, optimal models of regression analysis were developed, which allow predicting changes in the structure of plant associations with high accuracy. The system of monitoring the state of plant associations and indicators of species diversity in the forests of the «Drevlianskyi» Nature Reserve has been improved. The data on the level of radiological contamination of soils by 137 Cs and 90 Sr, as well as the coefficients of accumulation and transition of radionuclides into plants have been updated. The dissertation study presents the results of the analysis of the physical and chemical properties of the soils of different hygrotops of the pine barrens. According to the results of the morphological survey of soil sections and laboratory analysis of soil samples, it was established that the soil cover corresponds to the conditions of the typical pine barrens of Polissia of Ukraine. In the «Drevlianskyi» Nature Reserve, sod-strong podzolic soils with a low humus content: from 0,72 ± 0,14 % – in dry pine barrens to – 1,76 ± 0,33 % in wet pine barrens prevail. The exchange acidity of these soils indicates that they belong to the class of very strongly and strongly acidic. The content of nitrogen, phosphorus and potassium in them is low. A study of the content of mobile forms of heavy metals in the soil of dry pine barrens showed an extremely low content of them, with a minimum cobalt value of 1·10 -4 . A significant variation of indicators was observed in the plots in fresh pine barrens with a maximum level of 182,65 % for cadmium. The exception is the maximum index of zinc – 74 while the threshold limit value (TLV) is 23 and a slight excess of lead of 20,5 mg/kg while the TLV is 20. In areas A 3 , the TLV was exceeded for copper with a maximum value of 4,32 (TLV – 3) and zinc – 64,1 with a maximum permissible concentration of 23. For A 4 , no maximum permissible concentration was exceeded.

2023-01-01T00:00:00Z Клименко, В. О. Klymenko, V. http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/13629 2023-05-06T20:04:43Z 2023-01-01T00:00:00Z

Название: Оцінювання впливу несанкціонованого видобутку бурштину на деградацію ґрунтів лісових, аграрних, водно-болотних екосистем Авторы: Клименко, В. О.; Klymenko, V. Аннотация: Дисертаційна робота присвячена розв'язанню важливого науково-прикладного завдання, що полягає в оцінюванні впливу несанкціонованого видобутку бурштину на деградацію ґрунтів лісових, аграрних, водно-болотних екосистем. Обсяг несанкціонованого видобутку бурштину в Україні, за оцінками фахівців, складає від 120 до 300 т на сезон, із річним доходом на чорному ринку та контрабандному його переміщенню і насамперед до країн ЄС від 300 до 320 млн доларів США в рік. При цьому слід зазначити, що окрім прямих значних за величинами економічних втрат від несанкціонованого видобутку бурштину, Україна потерпає від втрати родючості ґрунтів на значних територіях, покритих лісами, чагарниками, водно-болотними та сільськогосподарськими угіддями. Причиною втрати родючості дерново-підзолистих супіщаних і дерново-глейових ґрунтів у зоні Полісся є застосування при видобутку бурштину механічного, гідромеханічного способів та розкопів у вигляді шурфів. У зв'язку з цим виникає проблема у проведенні комплексних досліджень з вивчення завдань методології та діагностики оцінки станів ґрунтів, порушених несанкціонованим видобутком бурштину, їх класифікації і моніторингу, обґрунтуванню технологій, механізмів та інструментів їх ремедіації і рекультивації з дотриманням законів охорони природи і використання природних ресурсів. Мета досліджень полягала в оцінюванні впливу несанкціонованого видобутку бурштину на деградацію ґрунтів лісових, аграрних, водно-болотних екосистем. Об'єкт дослідження – явище формування просторової неоднорідності показників родючості ґрунтів лісових, аграрних, водно-болотних екосистем, порушених несанкціонованим видобутком бурштину. Предмет досліджень – комплекс показників, які характеризують стан, режими, властивості ґрунтів екосистем, порушених несанкціонованим видобутком бурштину. Методи дослідження. Під час виконання дисертаційної роботи використовувались методи: системного аналізу, узагальнення, аналогій синтезу, порівнянь. Фізичні, агрохімічні показники ґрунтів досліджувались за загальноприйнятими методиками в атестованій лабораторії Рівненської філії ДУ «Інститут охорони ґрунтів України». Обробку експериментальних даних здійснювали з використанням програм Microsoft Excel та Statistica. Установлено, що основними причинами несанкціонованого видобутку бурштину є високий відсоток безробіття серед населення північних районів України, недосконалість законів про охорону копалин загальнодержавного значення, неефективна протидія несанкціонованому видобутку бурштину та низька екологічна свідомість у жителів, що проживають у цих районах. Під час несанкціонованого видобутку бурштину ґрунти лісових, аграрних, водно-болотних екосистем зазнають різного ступеня ушкоджень, відповідно потребують їх оцінювання за кількісними та якісними показниками для розробки диференційованих схем їх ремедіації і рекультивації. Негативні наслідки від несанкціонованого видобутку бурштину несуть загрозу соціальним, економічним та екологічним складовим безпеки громад, районів зони Полісся України, зумовлюють стан і рівень їхньої екологічної безпеки. Несанкціонований видобуток бурштину «старателями», який здійснюється методами (способами) розкопів, гідророзмиву ґрунтів і породи під високим тиском, спрямовують ґрунтоутворення на значних територіях екосистем у бік погіршення складу, властивостей, режимів і процесів, що протікають в їхніх ґрунтах та ініціюють процеси їх деградації.; The thesis is dedicated to the solution of significant scientific and applied task based on the assessment of the impact of unauthorized amber mining on soil degradation in forest, agrarian and water swampy ecosystems. According to the assessment of the experts the amount of unauthorized amber mining in Ukraine reaches from 120 to 300 tons a year, with annual income in the black market and its smuggling transition to other countries from 300 to 320 million US dollars a year. It should be admitted that besides direct large-scaled economic loss caused by unauthorized amber mining Ukraine suffers from the loss of soil fertility on large territories covered with woods, bushes, water-swampy and agricultural areas of economic significance. The reason of fertility loss of soddy-podzolic, sandy, sod and clay soils in Polissia zone is the use of machinery, hydromechanical methods and prospect-hole excavations in the process of amber mining. In this connection there arises a problem to carry out complex research in order to study the tasks of methodology and diagnostics of the estimation of soil states disturbed by unauthorized amber mining, their classification, monitoring and substantiation technologies, mechanisms and instruments of their remediation and recultivation keeping to the laws of nature protection and use of mineral resources. The aim of the research. The aim of the research is to estimate the impact of unauthorized amber mining on soil degradation of forest, agrarian, water-swampy ecosystems. The object of the research is the phenomenon of formation of the spatial heterogeneity of soil fertility rates of forest, agrarian, water-swampy ecosystems disturbed by unauthorized extraction of amber. The subject of the research is the complex of indicators which gives characteristic to the state, regime, properties of ecosystem soils disturbed by unauthorized amber mining. Methods of research. In the process of doing research the following methods were used: system analysis, generalization, analogies of synthesis, comparisons. Physical, agrochemical indices of soils were studied according to generally accepted methods at the certified laboratory of Rivne department of state management «Institute of Ukrainian Soil Protection». Experimental date a processing was done with the help of programs Microsoft Excel and Statistics. It is ascertained that the main reason of unauthorized amber mining is high percentage of unemployment among inhabitants of northern regions of Ukraine, imperfection of laws about protection of significant national resources, ineffective counteraction to illegal amber mining and poor ecological consciousness of the inhabitants of these territories. In the process of unauthorized amber mining soils of forest, agrarian, water-swampy ecosystems suffer from different degree of damage and respectively need their assessment as for quantitative and qualitative indicators in order to work out differentiative schemes of their remediation and recultivation. Negative effects of unauthorized amber mining cause threat to social, economic and ecological components of safety for the community, districts of Polissia zone of Ukraine, stipulate the state and level of their ecological safety. Unauthorized amber mining by «amber diggers» performed by methods of excavation, hydrowashing of soils and rocks out under high pressure leads soil formation on large territories of ecosystems to the worsening of their structure, properties, regulations, processes running in the soils and promote the progress of their degradation.

2023-01-01T00:00:00Z Романчук, Л. Д. Romanchuk, L. Діденко, П. В. Didenko, P. Диденко, П. В. http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/10320 2021-12-15T13:54:24Z 2019-01-01T00:00:00Z

Название: Еколого-біологічні властивості збудника хвороби шютте на сосні звичайній (Pinus sylvestris L.) в умовах лісів Полісся Житомирщини Авторы: Романчук, Л. Д.; Romanchuk, L.; Діденко, П. В.; Didenko, P.; Диденко, П. В. Аннотация: В даній статті висвітленні важливі питання збереження дерев сосни звичайної на якісній і продуктивній основі. Відмічено, що в різних регіонах Житомирщини дерева сосни звичайної за останні роки її вирощування підвищилася її чутливість до хвороби шютте. Вагоме значення сосни звичайної, як хвойної породи, її оздоровча, рекреаційна, а також ресурсна роль у сучасних лісових біоценозах регіону, спонукають до термінового ефективного вирішення проблеми масового всихання з урахування поширення в біоценозах супутніх хвороб. В роботі подані матеріали біологічних властивостей збудника шютте, який уражає сосну звичайну в процесі сходів, вирощування сіянців молодих дерев. Проведено скринінг дерев сосни в п’яти районах області та модифікована бальна шкала ураження її збудником. Відмічено, що в окремих локальних територіях природних біоценозів кількість дерев уражається хворобою від 15 до 30%. Досліджено, що ураження сосни звичайної хворобою шютте викликає значне пригнічення її, яке спонукає підсилення розвитку на уражених деревах та їх залишках кореневої губки і опенька осіннього. Аналіз результатів досліджень дає змогу стверджувати, що збудник хвороби шютте більш інтенсивно поширюється за умов підвищеної вологості та температури повітря. Скринінг поширення хвороби на сосні звичайній надає змогу стверджувати, що відсоток ураження шютте збільшується при зімкнутості молодих соснових насаджень. Цей процес набуває інтенсивності у рослин після 8–15-річного віку їх росту. Подальші наші дослідження будуть зосередженні на вивченні патологічних процесів в умовах Полісся, які базуватимуться на основі широко-планових методичних підходів з вивчення різних видів мікроскопічних грибів, бактерій, вірусів та нематод. Останні, як відомо, здатні бути векторами переносу патогенів різних таксономічних груп. У таких дослідженнях необхідно звернути увагу на комплексний стан ґрунтів, на яких вирощується сосна звичайна: вміст важких металів, токсичних відходів, радіаційного забруднення. В роботі пропонується низка профілактичних заходів боротьби з хворобою шютте, які базуються на традиційних та нових технологіях. Останні пропонуються на використанні біоорганічних композицій на основі полісахаридів, грибів («Біоекофунге» – розробка кафедри фізіології рослин біохімії та біоенергетики НУБіП).; This article highlights the important questions of preservation of Scotch pine on a qualitative and productive basis. It is being noted that the susceptibility of Scotch pine trees to pine-leaf cast in different areas of Zhytomyr region has increased during recent years. The importance of Scotch pine as a conifer, as well as its therapeutic, recreational and resource role in modern forest biocenoses of the region promts us to urgent and effective solution to the problem of mass drying up. We should take into account the spread of concomitant diseases in biocenoses. The paper presents the biological characteristics of pine-leaf cast that affects the Scotch pine in the process of germinating and growing seedlings. The pine trees in five districts of the region have been screened and the scoring scale of the damage caused by the causative agent has been modified. It is noted that in some local territories of natural biocenoses the number of trees affected by the disease ranges from 15 to 30 %. It has been investigated that pine-leaf cast causes significant inhibition of Scotch pine trees that leads to rapid development of pine fungus and honey mushrooms on the damaged trees and their remains. The analysis of the research results makes it possible to assert that the causative agent of the disease is more widely spread under conditions of high humidity and high air temperature. The screening of the disease spread to the Scotch pine makes it possible to assert that the percentage of pine trees infected by the pine-leaf cast increases with the closeness of young pine plantations. This process gains the intensity after 10–15 years of tree growth. Our further research will focus on the study of pathological processes in the Scots pine trees in the Polissya. It will be based on broad-side methodological approaches to the study of different types of microscopic fungi, bacteria, viruses and nematodes. The latter are known to be the pathogens transfer vectors of different taxonomic groups. In the course of such studies one should pay attention to the complex state of the soil on which the Scotch pine is grown: its concentration with heavy metals, toxic waste, radiation contamination. The work proposes a number of preventive measures to combat pine-leaf cast based on traditional and new technologies. The latter are based on the use of bioorganic compositions based on polysaccharides, fungi («Bioecofunge» – development of the Department of Plant Physiology, Biochemistry and Bioenergetics, NUBiP).; В данной статье освещены важные вопросы сохранения деревьев сосны обыкновенной на качественной и продуктивной основе. Отмечено, что в разных регионах Житомирщины сосны обыкновенной в последние годы ее выращивания повысилась ее чувствительность к болезни шютте. Большое значение сосны обыкновенной, как хвойной породы, ее оздоровительная, рекреационная, а также ресурсная роль в современных лесных биоценозах региона, побуждают к срочному эффективному решению проблемы массового усыхания с учетом распространения в биоценозах сопутствующих болезней. В работе представлены материалы биологических свойств возбудителя шютте, который поражает сосну обыкновенную в процессе всхождения, выращивания сеянцев молодых деревьев. Проведен скрининг деревьев сосны в пяти районах области и модифицирована балльная шкала поражения ее возбудителем. Отмечено, что в отдельных локальных территориях природных биоценозов количество деревьев поражается болезнью от 15 до 30%. Доказано, что поражение сосны обыкновенной болезнью шютте вызывает значительное ее угнетение, которое побуждает усиление развития на пораженных деревьях и их остатках корневой губки и опенка осеннего. Анализ результатов исследований позволяет утверждать, что возбудитель болезни шютте более интенсивно распространяется в условиях повышенной влажности и температуры воздуха. Скрининг распространения болезни на сосне обыкновенной дает возможность утверждать, что процент поражения шютте увеличивается при сомкнутости молодых сосновых насаждений. Этот процесс приобретает интенсивность у растений после 8–15-летнего возраста их роста. Дальнейшие наши исследования будут сосредоточены на изучении патологических процессов в условиях Полесья, которые будут базироваться на основе широко-плановых методических подходов по изучению различных видов микроскопических грибов, бактерий, вирусов и нематод. Последние, как известно, способны быть векторами переноса патогенов разных таксономических групп. В таких исследованиях необходимо обратить внимание на комплексное состояние почв, на которых выращивается сосна обыкновенная: содержание тяжелых металлов, токсичных отходов, радиационного загрязнения. В работе предлагается ряд профилактических мер борьбы с болезнью шютте, основанные на традиционных и новых технологиях. Последние предлагаются на использовании биоорганических композиций на основе полисахаридов, грибов («Биоэкофунге» – разработка кафедры физиологии растений биохимии и биоэнергетики НУБиП).

2019-01-01T00:00:00Z Устименко, В. І. Ustymenko, V. Устименко, В. И. http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/10135 2021-12-15T09:42:34Z 2019-01-01T00:00:00Z

Название: Видове різноманіття вищих судинних рослин свіжих борів природного заповідника «Древлянський» Авторы: Устименко, В. І.; Ustymenko, V.; Устименко, В. И. Аннотация: Збереження видового різноманіття є одним з ключових завдань діяльності об’єктів природно-заповідного значення, зокрема, природного заповідника «Древлянський». З метою поліпшення якості моніторингу видового різноманіття на території природнього заповідника «Древлянський» було проведено дослідження видового складу вищих судинних рослин свіжих борів. Було досліджено 18 видів 6 кварталів Народицького лісництва. За результатами досліджень було визначено видовий склад вищих судинних рослин лісів з типом лісорослинних умов А2 (Свіжі бори) Розсохівського відділення. Було виявлено та систематизовано 14 видів вищих судинних рослин, що належать до 14 родів та 10 родин, серед яких найбільш чисельною є родина тонконогові (Poaceae), яка включає в себе 5 родів та 5 видів. Проведено чисельний облік, на основі якого визначено домінантний за чисельністю вид – куничник наземний (Calamagrostis epigeios (L.) Roth.), сумарний індекс домінування якого складає 0,1827. Визначено загальний індекс видового різноманіття Маргалефа, який становить 1,6385 для свіжих борів Розсохівського відділення та індекси різноманіття в окремих кварталах, що досліджувалися, також розраховано індекси домінування сумарні та поквартальні. Результати дослідження будуть використані при подальшому вивченні видового різноманіття природного заповідника та виявлення основних закономірностей у формуванні фітоугрупувань, дослідження динаміки їх видового складу та чисельності популяцій на території природного заповідника «Древлянський», а також будуть розроблені заходи щодо збереження та відновлення природного фіторізноманіття на території заповідника «Древлянський».; Preservation of species diversity is one of the key tasks of the natural reserve objects, in particular case, the natural reserve «Drevlyansky`s» task. A study was conducted on the territory of the «Drevlyansky»Nature Reserve in June 2019 in order to improve the quality of species diversity monitoring, of the vascular plants species composition. 18 divisions of 6 quarters of Narodichy Forestry were investigated, as a result of research the vascular plants species composition of forests with type A2 (Fresh Bars) of Rossochovsky department was determined and analysed. 14 species of vascular plants belonging to 14 genuses and 10 families were identified and systematized, among which the most populous is the Poaceae family, which includes 5 genera and 5 species. The dominant specie – Calamagrostis epigeios (L.) Roth was determined, on the basis of numerical accounting. The total index of domination of Calamagrostis epigeios (L.) is 0.1827. A definite general index of the species diversity of Margaleff, is 1,6385 for the fresh forests of the Razokhovsky branch and the indices of the diversity of the individual quarters studied, also calculated. The results of the study will be used for further researches of the species diversity of the nature reserve and the identification of the basic patterns in the formation of fito–groups and the study of species composition and population numbers dynamics on the territory of the nature reserve «Drevlyansky», as well as the development of measures for the conservation and restoration of natural reserve «Drevlyansky».; Сохранение видового разнообразия является одной из ключевых задач деятельности объектов природно-заповедного значения, в частности, природного заповедника «Древлянский». С целью улучшения качества мониторинга видового разнообразия на территории природного заповедника «Древлянский» было проведено исследование видового состава высших сосудистых растений свежих боров. Было исследовано 18 видов 6 кварталов Народического лесничества. По результатам исследований было определено видовой состав высших сосудистых растений лесов с типом лесорастительных условий А2 (Свежие боры) Рассоховского отделения. Было обнаружено и систематизировано 14 видов высших сосудистых растений, относящихся к 14 родам и 10 семей, среди которых наиболее многочисленной является семья Злаки (Poaceae), которая включает в себя 5 родов и 5 видов. Проведен численный учет, на основе которого определен доминантный по численности вид - вейник наземный (Calamagrostis epigeios (L.) Roth.), Суммарный индекс доминирования которого составляет 0,1827. Определен общий индекс видового разнообразия Маргалеф, который составляет 1,6385 для свежих боров Рассоховского отделения и индексы разнообразия в отдельных кварталах, которые исследовались, также рассчитаны индексы доминирования суммарные и поквартальные. Результаты исследования будут использованы при дальнейшем изучении видового разнообразия природного заповедника и выявление основных закономерностей в формировании фитоугрупирований, исследования динамики их видового состава и численности популяций на территории природного заповедника «Древлянский», а также будут разработаны меры по сохранению и восстановлению природного фиторазнообразия на территории заповедника «Древлянский».

2019-01-01T00:00:00Z Устименко, В. І. Ustymenko, V. http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/9942 2020-04-04T20:02:59Z 2019-01-01T00:00:00Z

Название: Визначення цінності органічного землеробства для підвищення рівня біорізноманіття Авторы: Устименко, В. І.; Ustymenko, V. Аннотация: Збільшення інтенсивності та розширення сучасних методів ведення сільського господарства є одним з найбільших викликів збереженню світового біорізноманіття. За останню четверть 20 століття та перше десятиліття 21 століття на території Європи було відзначено надзвичайне зменшення ареалів та зниження багатства видів, що змусило занепокоїтися впливом інтенсивних методів ведення землеробства. Система органічного землеробства розглядається багатьма вченими як потенційне рішення проблеми постійного зменшення біорізноманіття.

2019-01-01T00:00:00Z Федонюк, Р. Г. Fedonyuk, R. Федонюк, Т. П. Fedonyuk, T. http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/9779 2020-04-04T20:04:46Z 2019-01-01T00:00:00Z

Название: Аеротехногенне забруднення неорганічним пилом агроландшафтів на прикладі східного промвузла м. Житомир Авторы: Федонюк, Р. Г.; Fedonyuk, R.; Федонюк, Т. П.; Fedonyuk, T. Аннотация: Житомирська область не належить до території надмірного антропогенного тиску, однак за останні 4 роки індекс промислової продукції щорічно зростав у середньому на 110,3 %, найбільш швидке зростання відмічене у секторі добувної та переробної промисловостей. Фонове забруднення в межах м. Житомир не викликає занепокоєння, однак, зважаючи на факт сконцентрованості таких підприємств у східній частині м. Житомир, розгляд цього питання крізь призму загальноміських фонових значень слід вважати неінформативним. У статті доведено, що з-поміж усіх сполук, що надходять у середовище у газоподібному стані, найбільш небезпечним є крупно- та дрібнодисперсний пил, який містить важкі метали. Територія східного промвузла вкрита родючими темно-сірими опідзоленими та чорноземами опідзоленими ґрунтами, що надає даній території особливої цінності. Однак дослідження довели, що територія знаходиться під надмірним антропогенним тиском. Проби пилових мас, відібраних з даної території, дозволили визначити, що він має надзвичайну токсичність та створює небезпеку надмірного надходження важких металів у ґрунти, рослинність, природні води тощо. Зміщення гістограм розподілу пилового забруднення залежить від повторюваності та напряму переважаючих вітрів. Найбільші концентрації пилу у повітрі відмічалися у зоні 400–500 м у всіх досліджених напрямах, перевищення норм понад 2 ГДК у більшості випадків було відмічене на відстані до 1 км, а вище 1ГДК – подекуди на відстанях більших ніж 2 км. Найменшу частоту виникнення перевищень критичних точок у напрямі руху південно-західного вітру. Найбільш сильне розсіювання пилової маси за віддаллю від джерела емісії відмічене для найбільш інтенсивного та повторюваного північно-західного вітру.; Zhytomyr Region does not belong to the territory of excessive anthropogenic pressure. However, over the past 4 years, the index of industrial production has increased on the average by110,3 % annually, with the fastest growth observed in the mining and processing sector. The background pollution within the limits of Zhytomyr does not cause concern. But the fact that such enterprises are concentrated in the eastern part of Zhytomyr makes the consideration of this issue through the prism of the citywide background level non-informative. It has been proved that the coarse and fine dust containing heavy metals is the most dangerous compound among those that enter the environment in the gaseous state. The territory of the eastern industrial hub is covered with fertile dark gray podzolics and podzolic chernozems, which gives this area a special value. At the same time, the studies have demonstrated that the area is under excessive anthropogenic pressure. The samples of dust mass taken from this territory have made it possible to determine the high toxicity of the dust as well as the hazard of excessive flow of heavy metals into the soils, vegetation, natural waters, etc. The shift of histograms for the distribution of dust contamination depends on the frequency and direction of the prevailing winds. The highest concentrations of dust in the air has been observed in the 400–500 m zone in all directions under investigation. In most cases the standard exceedance by more than 2 MAC has been observed within 1 km area. In some places the exceedance by more than 1 MAC has been noticed at a distance larger than 2 km. The minimum frequency of critical point excess has been observed in the direction of the southwest wind. The strongest dust dispersion away from the source of emissions has been noticed in the case of the most intensive and repetitive northwest wind.; Житомирская область не относится к территории чрезмерного антропогенного давления, однако за последние 4 года индекс промышленной продукции ежегодно рос в среднем на 110,3 %, наиболее быстрый рост отмечен в секторе добывающей и перерабатывающей промышленности. Фоновое загрязнение в пределах г. Житомир не вызывает беспокойства, однако, учитывая факт сосредоточенности таких предприятий в восточной части г. Житомир, рассмотрение этого вопроса через призму общегородских фоновых значений следует считать неинформативным. В статье доказано, что из всех соединений, поступающих в среду в газообразном состоянии, наиболее опасной является крупно- и мелкодисперсная пыль, содержащая тяжелые металлы. Территория восточного промузла покрыта плодородными серыми оподзоленными и черноземами оподзоленными почвами, что придает данной территории особую ценность. Однако исследования показали, что территория находится под избыточным антропогенным давлением. Пробы пылевых масс, отобранных на данной территории, позволили определить, что она имеет чрезвычайную токсичность и создает опасность поступления тяжелых металлов в почву, растительность, природные воды и тому подобное. Смещение гистограмм распределения пылевого загрязнения зависит от повторяемости и направления преобладающих ветров. Наибольшие концентрации пыли в воздухе отмечались в зоне 400–500 м во всех исследуемых направлениях, превышение норм более 2 ГДК, в большинстве случаев, было отмечено на расстоянии около 1 км, а выше 1 ГДК – где-то на расстоянии более 2 км. Наименьшую частоту возникновения превышений критических точек в направлении движения юго-западного ветра. Наиболее сильное рассеивание пылевой массы с расстоянием от источника эмиссии отмечено для наиболее интенсивного и повторяющегося северо-западного ветра.

2019-01-01T00:00:00Z Башинська, І. Л. Bashinskaya, І. Башинская, И. Л. http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/9718 2020-04-04T20:03:13Z 2018-01-01T00:00:00Z

Название: Екологічна оцінка ефективності очищення питної води на водопровідних спорудах КП «Житомирводоканал» Авторы: Башинська, І. Л.; Bashinskaya, І.; Башинская, И. Л. Аннотация: В статті наведено екологічну оцінку ефективності очищення питної води на водопровідних спорудах комунального підприємства «Житомирводоканал» і виявлено, що традиційні технології водопідготовки – одноступенева та двоступенева схеми очищення питної води технічно застарілі, оскільки не забезпечують повне очищення поверхневої води від таких забруднюючих речовин, як марганець, фітопланктон та перманаганатна окиснюваність, а також є зовсім неефективними в підготовці питної води у теплий період року (з середини весни до середини осені), оскільки залишкові концентрації сполук хлороформу, перманганатної окиснюваності, марганцю, залишкового алюмінію, все ж лишаються присутніми у «питній воді» у понаднормативних концентраціях. Існуючі традиційні технології можливо використовувати тільки за умови їх удосконалення, з обов’язковим урахуванням постійного погіршення якості поверхневої води у водосховищі «Відсічне», оскільки встановлено, що така якість, особливо у літній час, за деякими показниками не відповідала нормативам СанПіНу 4630–88 (Санітарні правила і норми охорони поверхневих вод від забруднення). Це стосується таких показників органічного забруднення, як біологічне споживання кисню і хімічне споживання кисню, токсикологічних показників – залізо загальне і марганець та органолептичного показника – каламутність. Відповідно ж до класифікації якості поверхневих вод – джерел централізованого питного водопостачання ДСТУ 4808:2007 «Джерела централізованого питного водопостачання. Гігієнічні та екологічні вимоги до якості та правила вибирання» якість поверхневої води із встановленими відхиленнями від норми відноситься до 3–4 класу. Наявна кількість фітопланктону у водосховищі також відносить якість води до 4 класу, що, в свою чергу, ускладнює процес очищення води за традиційними технологіями.; The article gives an environmental assessment of the effectiveness of drinking water purification at the water supply facilities of the Utility Company «ZhytomyrVodokanal» and found that traditional water treatment technologies such as one-stage and two-stage purification schemes for drinking water are technically outdated, as they do not provide complete cleaning of surface water from the pollutants such as manganese, phytoplankton and permanaganate oxidation, as well as they are completely ineffective in the preparation of drinking water during the warm period of the year (from the middle of spring to mid-autumn), because many residual concentrations of chloroform compounds, permanganate oxidation, manganese, residual aluminum still remain present in «drinking water» in excess of regulatory concentrations. Existing traditional technologies can only be used if they are refined, with due consideration for the permanent deterioration of the surface water quality in the reservoir «Vidsichne». It has been established that such quality, especially in the summer, according to same indicators didn’t measure up SanPiNu regulations 4630–88 (Sanitary rules and norms of surface waters protection from pollution). Thus applies to the indicators of organic pollution, such as biological oxygen consumption and chemical oxygen consumption, toxicological indices – total iron and manganese, and organoleptic index – turbidity. In accordance with the classification of surface water quality – sources of centralized drinking water supply DSTU 4808:2007 «Sources of centralized drinking water supply. Hygienic and environmental requirements for quality and selection rules», surface water quality with established deviation from the norm refers to class 3–4. The available amount of phytoplankton in the reservoir also relates the quality of water to grade 4, which in turn complicates the process of water purification according to traditional technologies.; В статье представлена экологическая оценка эффективности очистки питьевой воды на водопроводных сооружениях коммунального предприятия «Житомирводоканал» и обнаружено, что традиционные технологии водоподготовки – одноступенчатая и двухступенчатая схемы очистки питьевой воды технически устарели, поскольку не обеспечивают полной очистки поверхностной воды от таких загрязняющих веществ, как марганец, фитопланктон и перманганатная окисляемость, а также являются совсем неэффективными в подготовке питьевой воды в теплый период года (с середины весны до середины осени), поскольку остаточные концентрации соединений хлороформа, перманганатной окисляемости, марганца, остаточного алюминия все-таки присутствуют в «питьевой воде» в концентрациях, которые превышают нормативные. Существующие традиционные технологии возможно использовать только при условии их усовершенствования, с обязательным учетом постоянного ухудшения качества поверхностной воды в водохранилище «Отсечное», поскольку установлено, что это качество, особенно в летнее время, по некоторым показателям не соответствовало нормативам СанПиНу 4630–88 (Санитарные правила и нормы охраны поверхностных вод от загрязнения). Это касается таких показателей органического загрязнения, как биохимическое потребление кислорода и химическое потребление кислорода, токсикологических показателей – железо общее и марганец, и органолептического показателя – мутность. В соответствии с классификацией качества поверхностных вод – источников централизованного питьевого водоснабжения ГСТУ 4808:2007 «Источники централизованного питьевого водоснабжения. Гигиенические и экологические требования к качеству и правила выбирания» качество поверхностной воды с установленными отклонениями от нормы относится к 3–4 классу. Имеющееся количество фитопланктона в водохранилище также относит качество воды к 4 классу, что, в свою очередь, усложняет процесс очищения воды по традиционным технологиям.

2018-01-01T00:00:00Z Romanchuk, L. Романчук, Л. Д. Fedonyuk, T. Федонюк, Т. П. Pazych, V. Пазич, В. М. Пазич, В. Н. Fedonyuk, R. Федонюк, Р. Г. Khant, G. Хант, Г. О. Petruk, A. Петрук, А. А. http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/9586 2024-03-27T13:17:07Z 2018-01-01T00:00:00Z

Название: Assessment of the stability of aquatic ecosystems development on the basis of indicators of the macrophytes fluctuating asymmetry Авторы: Romanchuk, L.; Романчук, Л. Д.; Fedonyuk, T.; Федонюк, Т. П.; Pazych, V.; Пазич, В. М.; Пазич, В. Н.; Fedonyuk, R.; Федонюк, Р. Г.; Khant, G.; Хант, Г. О.; Petruk, A.; Петрук, А. А. Аннотация: In order to implement the provisions of the EU Water Framework Directive 2000/60/EU, the theoretical and methodological principles of applying the method of instantaneous biomonitoring of the stability of aquatic ecosystems development on the basis of evaluation of macrophyte fluctuating asymmetry indicators were proposed. The research found that the violation of the stable development of ecosystems, including the influence of anthropogenic factors, causes deviation in the morphological parameters of higher aquatic plants. Violations of the symmetry of individual parts, namely morphogenetic changes in macrophytes, are closely related to the coefficients of ecological stabilization of landscapes and the water quality categories. The qualitative assessment of the environment in terms of fluctuating asymmetry of indicator plants is justified in relation to salt composition, trophoscopic and toxicity indices. The particular sensitivity of this method has been found in relation to the content of heavy metals in the mules and coastal soils at concentrations below the established maximum permissible concentrations (MPC). The regularities of the distribution of the integral fluctuating asymmetry indices are determined and a three-dimensional model of the asymmetry formation in a leaf of Potamogeton perfoliatus is established, depending on the stability of the landscapes and water quality. They represent the basic short-term component of the integrated system of biomonitoring of sustainable development of aquatic ecosystems and allow clarifying, correcting and generalizing the existing methods for environmental assessment of water quality. The proposed technique allows strengthening the role of the biological component in conducting an environmental assessment of the quality of surface water and ensures the implementation of the EU Water Framework Directive 2000/60/EU on the territory of Eastern Europe.; З метою реалізації положень Водної Рамкової Директиви (ВРД) ЄС 2000/60/ЄС було запропоновано теоретичні та методологічні засади застосування методу миттєвого біомоніторингу стабільності розвитку водних екосистем на основі оцінки показників флуктуаційної асиметрії макрофітів. Дослідженнями встановлено, що порушення стабільного розвитку екосистем, в тому числі і за впливу антропогенних чинників, викликає відхилення у морфологічних показниках вищих водних рослин. Порушення симетрії окремих частин, а саме морфогенетичні зміни у макрофітів, тісно пов’язані з коефіцієнтами екологічної стабілізації ландшафтів та категоріями якості води. Оцінка якості середовища за показниками флуктуаційної асиметрії рослин-індикаторів є обґрунтованою по відношенню до сольового складу, трофосапробологічних та токсичних показників. Особливу чутливість даний метод виявив по відношенню до вмісту важких металів у мулі та прибережних ґрунтах та дозволяє виявляти їх у концентраціях, що нижчі за встановлені гранично допустимі концентрації (ГДК). Визначені закономірності розподілу індексів інтегральної флуктуаційної асиметрії та побудована тривимірна модель формування асиметрії у листі рдесника пронизанолистого в залежності від стабільності ландшафтів та якості води. Вони представляють собою базисну короткострокову компоненту інтегрованої системи біомоніторингу сталого розвитку водних екосистем та дозволяють уточнити, скоригувати і узагальнити існуючі методики щодо екологічної оцінки якості води. Запропонована методика дозволяє посилити роль біологічної компоненти при проведенні екологічної оцінки якості поверхневих вод та забезпечує реалізацію ВРД ЄС 2000/60/ЄС на території Східної Європи.; В целях реализации положений Водной рамочной директивы ЕС 2000/60/ЕС были предложены теоретические и методологические принципы применения метода мгновенного биомониторинга устойчивости развития водных экосистем на основе оценки индикаторов флуктуирующей асимметрии макрофитов. Исследование показало, что нарушение устойчивого развития экосистем, в том числе влияние антропогенных факторов, вызывает отклонение в морфологических параметрах более высоких водных растений. Нарушения симметрии отдельных частей, а именно морфогенетические изменения в макрофитах, тесно связаны с коэффициентами экологической стабилизации ландшафтов и категорий качества воды. Качественная оценка окружающей среды с точки зрения флуктуирующей асимметрии индикаторных растений оправдана по отношению к солевому составу, трофоскопическим показателям и показателям токсичности. Особая чувствительность этого метода была обнаружена в отношении содержания тяжелых металлов в мулах и прибрежных почвах при концентрациях ниже установленных предельно допустимых концентраций (ПДК). Определены закономерности распределения интегральных флуктуирующих индексов асимметрии и определена трехмерная модель формирования асимметрии в листе Potamogeton perfoliatus в зависимости от устойчивости ландшафтов и качества воды. Они представляют собой основной краткосрочный компонент интегрированной системы биомониторинга устойчивого развития водных экосистем и позволяют уточнять, корректировать и обобщать существующие методы экологической оценки качества воды. Предлагаемая методика позволяет усилить роль биологического компонента в проведении экологической оценки качества поверхностных вод и обеспечить реализацию Рамочной директивы ЕС 2000/60/ЕС по водным ресурсам на территории Восточной Европы.

2018-01-01T00:00:00Z Башинська, І. Л. Bashynska, I. http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/9300 2018-11-03T21:03:08Z 2018-01-01T00:00:00Z

Название: Проблеми використання водних ресурсів у процесі розвитку органічного виробництва в Україні та можливі шляхи їх вирішення Авторы: Башинська, І. Л.; Bashynska, I. Аннотация: Виробництво органічної продукції або сировини являє собою виробничу діяльність, на всіх етапах якої застосовуються методи, принципи та правила для отримання натуральної (екологічно чистої) продукції, а також збереження та відновлення природних ресурсів. Використання водних ресурсів в процесі розвитку органічного виробництва в Україні відіграє дуже важливу роль, оскільки вода приймає участь майже у всіх технологічних процесах органічного сільськогосподарського виробництва, як тваринництва так і рослинництва, а також промислового виробництва органічних продуктів харчування. На даний час органічне виробництво в Україні представлено багатьма видами органічних продуктів, такими, як: зернові, бобові і олійні культури, м’ясо та м’ясопродукти, молоко і молочні продукти, хлібобулочні вироби, крупи, соки, сиропи та ін.

2018-01-01T00:00:00Z Федонюк, Т. П. Fedonyuk, T. Федонюк, Р. Г. Fedonyuk, R. Устименко, В. І. Ustymenko, V. http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/9262 2018-11-03T21:02:34Z 2018-01-01T00:00:00Z

Название: Екологічна стабільність ландшафтів як передумова формування якості води Авторы: Федонюк, Т. П.; Fedonyuk, T.; Федонюк, Р. Г.; Fedonyuk, R.; Устименко, В. І.; Ustymenko, V. Аннотация: Тетерівський екологічний коридор – територія різнонаправленого та різного за інтенсивністю антропогенного тиску на усі складові водних екосистем. Природно-антропогенні комплекси, що сформувались на даній території багато десятків років тому, увесь час розвивались за екстенсивним типом господарювання, що неминуче призвело до значного погіршення екологічного стану водних екосистем цієї території. Наразі у господарський процес залучені і земельні, і водні ресурси, що належать до басейну р. Тетерів.

2018-01-01T00:00:00Z