http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/765 2026-04-15T10:36:33Z 2026-04-15T10:36:33Z Stoliar, S. Столяр, С. Г. Trembіtska, O. Трембіцька, О. І. Suprunchuk, A. Супрунчук, А. Stebnovsky, V. Стебновський, В. http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/18269 2026-03-07T21:10:14Z 2024-01-01T00:00:00Z

Название: Species composition of segetal vegetation in winter rye phytocoenoses in the Forest-Steppe of Ukraine Авторы: Stoliar, S.; Столяр, С. Г.; Trembіtska, O.; Трембіцька, О. І.; Suprunchuk, A.; Супрунчук, А.; Stebnovsky, V.; Стебновський, В. Аннотация: Winter rye is an important food and fodder crop. Its grain is used to make bakery flour, animal feed, and in the production of alcohol, starch and malt. Rye products are rich in nutrients essential for the human body, such as carbohydrates, proteins, fats and minerals. Bread made from rye flour contains vitamins B1, B2, PP and E, which provide 30 to 50% of the daily energy requirement, up to 40% of the protein requirement, up to 60% of B vitamins and up to 80% of vitamin E. The article discusses the problem of weed infestation of winter rye crops, which is becoming increasingly important for agricultural production in the context of climate change. Weed infestation of agrocenoses causes significant economic losses, as weeds not only extract nutrients from the soil, but also deteriorate the quality and volume of the crop. In this study, an ecological and geographical approach was used to identify the main weed species that infest winter rye crops. In particular, the most common were Convolvulus arvensis L . (20 %), Sonchus arvensis L. (17 %) and Centaurea cyanus (All.) Dost. (16 %). The study found that exceeding the economic threshold of harmfulness, especially in the case of perennial weeds, leads to a yield loss of 3.5 kg/ha on average for each weed species. The results show that the level of weed infestation significantly affects rye grain yields, and 18.7 % of the yield variation can be explained by these changes. In order to maintain the stability of agroecosystems, it is necessary to implement environmentally safe protection systems, including organisational, economic, agronomic and biological methods of weed control. The article emphasises the importance of integrating modern technologies, in particular precision farming methods, to minimise the negative impact of weeds and other pests on the productivity of winter rye. Further research involves improving weed control methods, as well as analysing the impact of different protection systems on the stability and productivity of winter rye crops. The results of the study are valuable for agronomists and scientists involved in the development of effective weed management strategies in the context of sustainable development of the agricultural sector aimed at preserving and increasing yields.; Жито озиме є важливою продовольчою та кормовою культурою. Його зерно використовується для виробництва муки, кормів для тварин, а також у виробництві алкоголю, крохмалю та солоду. Продукти з жита багаті на поживні речовини, необхідні для організму людини, такі як вуглеводи, білки, жири та мінерали. Хліб, виготовлений з житнього борошна, містить вітаміни В1, В2, РР і Е, які забезпечують від 30 до 50 % добової потреби в енергії, до 40 % потреби в білках, до 60 % вітамінів групи В і до 80 % вітаміну Е. У статті розглядається проблема забур'янення посівів жита озимого, яка набуває все більшого значення для сільськогосподарського виробництва в умовах зміни клімату. Забур'янення агроценозів спричиняє значні економічні втрати, оскільки бур'яни не тільки витягують поживні речовини з ґрунту, а й погіршують якість та обсяг врожаю. У цьому дослідженні було використано екологічний та географічний підхід для визначення основних видів бур'янів, які засмічують посіви жита. Зокрема, найпоширенішими були Convolvulus arvensis L . (20 %), Sonchus arvensis L. (17 %) та Centaurea cyanus (All.) Dost. (16 %). Дослідження показало, що перевищення економічного порогу шкідливості, особливо у випадку багаторічних бур'янів, призводить до втрати врожаю в середньому 3,5 кг/га на кожен вид бур'яну. Результати показують, що рівень забур'янення значно впливає на врожайність зерна жита, і 18,7 % варіації врожаю можна пояснити цими змінами. Для підтримки стабільності агроекосистем необхідно впроваджувати екологічно безпечні системи захисту, включаючи організаційні, економічні, агрономічні та біологічні методи боротьби з бур'янами. У статті підкреслюється важливість інтеграції сучасних технологій, зокрема методів точного землеробства, для мінімізації негативного впливу бур'янів та інших шкідників на врожайність жита. Подальші дослідження передбачають вдосконалення методів боротьби з бур'янами, а також аналіз впливу різних систем захисту на стабільність і продуктивність посівів культури. Результати дослідження є цінними для агрономів і вчених, які займаються розробкою ефективних стратегій боротьби з бур'янами в контексті сталого розвитку сільськогосподарського сектора, спрямованого на збереження та підвищення врожайності.

2024-01-01T00:00:00Z Stoliar, S. Столяр, С. Г. Trembitska, О. Трембіцька, О. І. Kropyvnytskyi, R. Кропивницький, Р. Б. Evteeva, T. Євтєєва, T. В. Borodkina, S. Бородкіна, С. http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/18263 2026-03-07T21:10:31Z 2024-01-01T00:00:00Z

Название: Productivity of soya varieties in the Forest-steppe of Ukraine Авторы: Stoliar, S.; Столяр, С. Г.; Trembitska, О.; Трембіцька, О. І.; Kropyvnytskyi, R.; Кропивницький, Р. Б.; Evteeva, T.; Євтєєва, T. В.; Borodkina, S.; Бородкіна, С. Аннотация: The article investigates the productivity of soybean varieties in the forest-steppe of Ukraine, in particular, the biological yield, chemical composition of grain and adaptive properties of different varieties. The research has shown that the Sigalia variety demonstrated the highest yield, which indicates its potential for production, as well as high protein and fat content, which makes it attractive for the food industry. Other varieties such as Diona, Diamond and Medea also performed well, but at slightly lower levels. The study highlights the importance of selecting varieties that can provide high productivity and quality, which will contribute to improved food security and economic sustainability of the agricultural sector. The results may be useful for agronomists and agricultural professionals.; У статті досліджується продуктивність сортів сої в Лісостеповій зоні України, зокрема біологічна врожайність, хімічний склад зерна та адаптивні властивості різних сортів. Дослідження показало, що сорт Сігалія продемонстрував найвищу врожайність, що свідчить про його виробничий потенціал, а також високий вміст білка та жиру, що робить його привабливим для харчової промисловості. Інші сорти, такі як Діона, Даймонд і Медея, також показали хороші результати, але на дещо нижчому рівні. Дослідження підкреслює важливість відбору сортів, які можуть забезпечити високу продуктивність і якість, що сприятиме поліпшенню продовольчої безпеки та економічної стійкості сільськогосподарського сектора. Результати можуть бути корисними для агрономів і фахівців у галузі сільського господарства.

2024-01-01T00:00:00Z Невмержицька, О. М. Nevmerzhytska, O. Карась, І. Ф. Karas, I. Плотницька, Н. М. Plotnytska, N. Гурманчук, О. В. Hurmanchuk, O. http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/18039 2026-03-07T21:04:58Z 2021-01-01T00:00:00Z

Название: Вплив мокрої бактеріальної гнилі на продуктивність різних за стійкістю сортів картоплі Авторы: Невмержицька, О. М.; Nevmerzhytska, O.; Карась, І. Ф.; Karas, I.; Плотницька, Н. М.; Plotnytska, N.; Гурманчук, О. В.; Hurmanchuk, O. Аннотация: Мокра бактеріальна гниль належить до найбільш поширених хвороб картоплі. Її негативний вплив полягає у значному зниженні врожайності сортів та погіршенні якості отриманого врожаю картоплі. У роки зі сприятливими для розвитку патогена погодними умовами втрати валової продукції сягають 40,0%. Одним із ефективних заходів захисту культури від патогенів є удосконалення та дотримання системи насінництва. Тому сьогодні доцільним є пошук стійких до мокрої бактеріальної гнилі сортів картоплі та вивчення показників їх продуктивності саме в польових умовах зони Полісся України, що обґрунтовує завдання наших досліджень. Під час вивчення поширення та розвитку захворювання на різних сортах картоплі були виділені такі відносно стійкі сорти: Повінь, Кімерія та Щедрик. Рослини цих сортів незначною мірою уражувались фітопатогенними бактеріями, від 0,8 до 2,5%. Середню стійкість до патогена мали Скарбниця, Медея і Случ (4,5–6,7%). Темп, Житниця та Родинна відмічалися сприйнятливістю до мокрої гнилі, де поширення хвороби було 19,5, 10,6 та 20,7%, а розвиток складав 55,5–63,1%. У результаті дослідження впливу бактеріозу на показники продуктивності різних за стійкістю сортів картоплі встановлено, що найвища схожість (89,0%), висота рослин (46,2 см), кількість стебел у кущі (5,6 шт.), кількість бульб (7,9 шт.) та урожайність з куща (0,68 кг) порівняно з контролем були у відносно стійкого сорту Щедрик. А найбільші втрати урожаю внаслідок інфікування збудником хвороби спостерігалися у сприйнятливого сорту Родинна та становили 42,5%. Отже, використання стійких сортів у системі насінництва картоплі є одним із найбільш ефективних заходів захисту культури від хвороб бактеріального походження.; Wet bacterial rot is one of the most common diseases of potatoes. Its negative impact is a significant reduction in the yield of varieties and the deterioration of the quality of the yield of potatoes. In years with favorable weather conditions for the development of the pathogen, the loss of gross output reaches 40.0%. One of the effective measures to protect crops from pathogens is to improve and maintain the seed development system. Therefore, today it is advisable to search for varieties resistant to wet bacterial rot of potatoes and study the indicators of their productivity in the field conditions of the Polissya zone of Ukraine, which justifies the objectives of our research. In studying the spread and development of the disease on different varieties of potatoes, the following relatively stable varieties were identified: Povin, Cimeria and Shchedryk. Plants of these varieties were slightly affected by pathogenic bacteria, from 0.8 to 2.5%. Skarbnytsia, Medeya and Sluch had average resistance to the pathogen (4.5–6.7%). Temp, Zhytnytsia and Rodynna were marked by susceptibility to wet rot, where the spread of the disease was 19.5, 10.6 and 20.7%, and development was 55.5–63.1%. As a result of the study of the influence of bacteriosis on the productivity of different varieties of potato, it was found that the relatively resistant variety Shchedryk had the highest germination (89.0%), plant height (46.2 cm), number of stems in the bush (5.6 pcs.), number of tubers (7.9 pcs.), and yield from the bush (0.68 kg) compared with the control. The largest crop losses due to infection with the pathogen were observed in the susceptible variety Rodynna and amounted to 42.5%. Therefore, the use of resistant varieties in the potato seed system is one of the most effective measures to protect crops from diseases of bacterial origin.

2021-01-01T00:00:00Z Плотницька, Н. М. Plotnytska, N. Невмержицька, О. М. Nevmerzhytska, O. Гурманчук, О. В. Hurmanchuk, O. Овезмирадова, О. Б. Overzmyradova, O. Пуздрач, А. М. Puzdrach, A. http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/18038 2026-03-07T21:01:32Z 2021-01-01T00:00:00Z

Название: Ефективність інсектицидів у захисті яблуні домашньої від американського білого метелика Авторы: Плотницька, Н. М.; Plotnytska, N.; Невмержицька, О. М.; Nevmerzhytska, O.; Гурманчук, О. В.; Hurmanchuk, O.; Овезмирадова, О. Б.; Overzmyradova, O.; Пуздрач, А. М.; Puzdrach, A. Аннотация: У статті проаналізовано динаміку поширення американського білого метелика (Hyphantria cunea Drury) на території Житомирської області впродовж останніх шести років. Також наведено результати ефективності хімічних препаратів проти гусениць американського білого метелика. Дослідження тривали впродовж 2020–2021 рр. у межах карантинної зони Андрушівського району Житомирської області. Вперше цей карантинний організм на території України було зафіксовано у Закарпатській області. На Житомирщині карантинний режим по американському білому метелику вперше було запроваджено у 2011 р. на площі 1,72 га у Ружинському районі. За період 2015–2020 рр. площі заселення видом Hyphantria cunea Drury на території області зросли із 38,42 га до 59,67 га, або в 1,6 раза. Досліджено ефективність хімічних препаратів проти гусениць американського білого метелика різних віків І покоління за їх застосування на яблуні домашній. Схема досліду включала такі варіанти: 1. Контроль (обприскування водою). 2. Децис 100 ЕС, к. е. (д. р. – дельтаметрин, 100 г/л) – еталон. 3. Матч 050 ЕС, к. е. (д. р. – люфенурон, 50 г/л). 4. Нурел Д, к. е. (д. р. – хлорпірифос, 500 г/л + циперметрин, 50 г/л). Досліджуваними препаратами обприскували дерева яблуні домашньої у фазу розвитку гусениць L1–L2 та L3–L4 віків І покоління. Технічну ефективність визначали на 3, 7, 14 добу після використання препаратів. З’ясовано, що препарати Децис 100 ЕС, к. е., Матч 050 ЕС, к. е., Нурел Д, к. е. на 14 добу після їх застосування сприяють загибелі гусениць фітофага L1–L2 віків у межах 92,4–97,2%, а L3–L4 віків – на 86,7–92,1%. Отримані результати дослідження дають можливість стверджувати, що з метою ефективної локалізації та ліквідації вогнищ американського білого метелика доцільно у систему заходів захисту включати хімічні препарати проти лускокрилих шкідників.; In the article, we have analyzed dynamics of the American white butterfly (Hyphantria cunea Drury) spread on the territory of Zhytomyr region during the course of the last six years. We provided analysis of the effectiveness of chemical preparations against the fall webworm as well. Research was conducted in 2020–2021 on the territory of quarantine area of Andrushivka district, Zhytomyr region. For the first time this quarantine organism was noticed on the territory of Ukraine in Zakarpattia region. In the conditions of Zhytomyr region, quarantine regime for the American white butterfly was first introduced in 2011 on the area of 1.72 hectares in Ruzhyn district. In the period since 2015 until 2020 the area inhabited by Hyphantria cunea Drury on the territory of the region increased from 38.42 hectares to 59.67 hectares or 1.6 times. We have studied the effectiveness of chemical preparations against the fall webworm of different ages of the 1st generation applied to cultivated apple. Experimental design included the following variants: 1. Control (water spraying); 2. Decys 100 EC, e. c. (a. s. – Deltamethrin, 100 g/l) – reference; 3. Match 050 EC, e. c. (a. s. – Lufenuron, 50 g/l); 4. Nurel D, e. c. (a. s. – Chlorpyrifos, 500 g/l + Cypermethrin, 50 g/l). Preparations under study were applied by spraying cultivated apple trees in the phase of the development of the fall webworm age L1–L2 and L3–L4 of the 1st generation. Technical effectiveness was estimated on the 3rd, 7th, 14th day after the application of preparations. It was determined that the application of Decys 100 EC, e. c., Match 050 EC, e. c., Nurel D, e. c. on the 14th day after the application of these insecticides facilitates destruction of the fall webworms phytoweight of age L1–L2 to the extent 92.4–97.2 %, and age L3–L4 – 86.7–92.1 %. The results obtained allow us to assert that it is reasonable to include chemical preparations against lepidopterous insects into the system of protection for effective localization and liquidation of outbreaks of the American white butterfly (Hyphantria cunea Drury).

2021-01-01T00:00:00Z Плотницька, Н. М. Plotnytska, N. Гурманчук, О. В. Hurmanchuk, O. Невмержицька, О. М. Nevmerzhytska, О. http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/18034 2026-03-07T21:04:36Z 2022-01-01T00:00:00Z

Название: Регулювання бур'янового компоненту як елемент технології вирощування редьки олійної Авторы: Плотницька, Н. М.; Plotnytska, N.; Гурманчук, О. В.; Hurmanchuk, O.; Невмержицька, О. М.; Nevmerzhytska, О. Аннотация: У статті наведено результати досліджень щодо вивчення видового складу бур'янового компоненту агрофітоценозу редьки олійної. Досліджено ефективність гербіцидів і їх бакової суміші у посівах редьки олійної на зменшення сегетальної рослинності та збільшення урожайності насіння в умовах Коростенського району Житомирської області. Дослідження проводилися на супіщаних ґрунтах протягом 2020–2022 рр. Встановлено, що у структурі бур'янового компоненту агрофітоценозу редьки олійної переважаючими є злакові види бур'янів, частка яких становить 56,8 %. Злакові бур'яни представлені наступними домінуючими видами: плоскуха звичайна (Echinochloa crus-galli L.), мишій сизий (Setaria glauca L.), мишій зелений (Setaria viridis L.) і пирій повзучий (Elytrigia repens L.) і, Дводольні види бур'янів становлять 43,2 % від загальної кількості бурянів і представлені наступними видами: осот рожевий (Cirsium arvense L.), ромашка лікарська (Matricaria chamomilla L.), молочай польовий (Euphorbia agraria M. Bieb.), осот жовтий польовий (Sonchus arvensis L.), гірчак берізковидний (Polygonum convolvulus L.), гірчиця польова (Sinapis arvensis L.) та ін. Використання гербіцидів Цукрон+, р.к. і Норвел Екстра, к. е. за різних норм внесення дозволяє знизити чисельність бур'янів у 1,7–2,2 рази, порівняно із початковою забур'яненістю. Технічна ефективність гербіциду Цукрон+, р.к. за різних норм внесення становила у межах 48,1–53,4 %, а Норвел Екстра, к. е. – 54,0–59, 5%. Найвищий показник технічної ефективності гербіцидів у посівах редьки олійної, що становить 93,7 %, отримано у варіанті досліду із застосуванням бакової суміші препаратів Цукрон+, р. к. + Норвел Екстра, к. е. з нормами 0,4+1,0 л/га. Застосування гербіцидів Цукрон+, р. к., Норвел Екстра, к. е. з різними нормами внесення дозволяє отримати приріст урожаю насіння редьки олійної у межах 2,3–3,2 ц/га. Застосування суміші гербіцидів Цукрон+, р. к. + Норвел Екстра, к. е. з нормами 0,4+1,0 л/га сприяє збільшенню урожайності насіння редьки олійної на 5,0 ц/га, порівняно із забур'яненим контролем.; The article provides results of the study of composition of species of weed component of oilseed radish agrophytocenosis. We have investigated herbicidal and tank mix efficiency for reduction of segetal vegetation of oilseed radish planting and enhancement of the yield of seeds in conditions of Korosten district Zhytomyr region. The research was conducted on sandy clay soil within 2020-2022. It was ascertained that structure of the weed component of agrophytocenosis of oilseed radish grass weed prevails and equals to 56.8%. Grass weeds are represented by the following prevailing species: yellow foxtail (Setaria glauca L.), green foxtail (Setaria viridis L.), couch grass (Elytrigia repens L.) and barnyard grass (Echinochloa crus-galli L.), dicotyledonous weed comprise 43,2 % of total amount of weed and are represented by the following species: canada thistle (Cirsium arvense L.), wild chamomile (Matricaria chamomilla L.), spurge (Euphorbia agraria M. Bieb.), field sow-thistle (Sonchus arvensis L.), black bindweed (Polygonum convolvulus L.), bastard rocket (Sinapis arvensis L.) etc. Use of herbicides Cukron+, s. c. and Norwell extra, e. c. under different norms of application offers a possibility to decrease amount of weed 1,7–2,2 times, compared to initial weed infestation. Technical efficiency of herbicides Cukron+, s. c. with different application rates was within the range 48,1–53,4 %, and Norwell extra, e. c. – 54,0–59, 5%. The highest indicator of technical efficiency of herbicides in oilseed radish planting was 93,7 %, achieved during experiment by applying tank mix of preparations Cukron+, s. c. and Norwell extra, e. c. with application rate 0,4+1,0 l/ha. Application of herbicides Cukron+, s. c. and Norwell extra, e. c. with different application rates allows to gain harvest yield of seeds of oilseed radish within limits 2,3–3,2 c/ha. Application of mixture of herbicides Cukron+, s. c. And Norwell extra, e. c. with rate 0,4+1,0 l/ha facilitates enhancement of yield of oilseed radish by 5,0 c/ha, compared to weed infestation control.

2022-01-01T00:00:00Z Venger, O. Венгер, О. В. Kliuchevych, М. Ключевич, М. М. Stoliar, S. Столяр, С. Г. Strygun, O. Стригун, O. O. Vygera, S. Вигера, С. М. Shtanko, I. Штанько, І. П. Honcharenko, O. Гончаренко, О. М. http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/17503 2025-11-01T21:01:32Z 2021-01-01T00:00:00Z

Название: Fungicidal and growth-stimulating effect of microbial preparations on hop plants yield Авторы: Venger, O.; Венгер, О. В.; Kliuchevych, М.; Ключевич, М. М.; Stoliar, S.; Столяр, С. Г.; Strygun, O.; Стригун, O. O.; Vygera, S.; Вигера, С. М.; Shtanko, I.; Штанько, І. П.; Honcharenko, O.; Гончаренко, О. М. Аннотация: Cultivation of plant products using organic technology is becoming widespread. In our opinion, the technology of protection of hops from pests should be improved. The harmful effect of pests, diseases, and weeds should be limited by biological factors. Favorable phytosanitary conditions of agrocoenoses of hops plantations should be achieved using agrotechnical, biological, chemical, and other methods that require thorough study. The developed system of protection of hops against root rot is based on biological features of mycoses, the introduction of varieties with the lowest degree of affection by pathogens of fungal etiology, application of optimal tillage and fertilization systems, terms of pesticide treatments, and technological operations of plant care and plant growth, rational use of effective mixtures of biological preparations and plant growth regulators. Environmentally friendly protection of hops against root rot involves complex treatment of the main rhizome with one of the biological preparations after spring pruning. The possible preparations are Mikosan N, liquid (10.0 l/ha); Avatar Zakhyst, liquid (2.0 l/ha); Psevdobakteryn-2, liquid (3.0 l/ha); Agat 25-K (100 g per 10 liters of water), or Khetomic, powder (40 g per 10 liters of water) together with the sodium salt of carboxymethylcellulose (NaCMC) in the amount of 200 g per 10 liters of suspension. The preparations are applied by watering the parent of hops or adding dry crystals of superabsorbent Teravet T-400 to the pits with an application rate of 7.5 g per rhizome. The proposed measures make it possible to maintain the yield of hops cones at the level of 0.08–0.25 t/ha, or 10–30%, increase the content of alpha-acids, and increase the content of alpha-acids and increase alpha acid content by 0.2–0.3%.; З переходом сільськогосподарського виробництва на ринкові умови, зросли вимоги до якості продукції, вона має бути екологічно чистою і конкурентоспроможною. З кожним роком зростає зацікавленість споживачів у здоровому харчуванні. Широкого розповсюдження набуває вирощування рослинницької продукції за органічної технології. Не винятком стала і хмелярська галузь. У зв'язку з цим потребують вдосконалення технології захисту хмелю від шкідливих організмів. Обмеження чисельності шкідників, хвороб та бур'янів, їх шкідливості має бути досягнуто, в першу чергу, за рахунок використання дії біологічних факторів. Сприятливий фітосанітарний стан агроценозів плантацій хмелю має бути досягнутий агротехнічним, біологічним, хімічним та іншими методами, які потребують досконалого вивчення. Розроблена система захисту хмелю від кореневих гнилей ґрунтується на біологічних особливостях мікозів, упровадженні сортів із найменшим ступенем ураження збудниками грибної етіології, застосуванні оптимальних систем обробітку ґрунту та удобрення, строків обробок пестицидами та технологічних операцій догляду за рослинами, раціональному застосуванні ефективних сумішей біопрепаратів та регуляторів росту рослин. Екологічно-безпечна система захисту хмелю від кореневих гнилей передбачає проведення: після весняної обрізки головних кореневищ комплексної їх обробки одним із біопрепаратів: Мікосан Н, р. (10,0 л/га); Аватар Захист, р. (2,0 л/га); Псевдобактерин-2, р. (3,0 л/га); Агат 25-К (100 г на 10 л. води), або Хетоміком, п. (40 г на 10 л води) разом з натрієвою сіллю карбоксиметилцелюлози (NаКМЦ) з розрахунку 200 г на 10 л суспензії. Препарати вносять способом поливу маток хмелю, або додавши в ямки сухі кристали суперабсорбента Теравет Т-400 з нормою витрати 7,5 г на одне кореневище. Запропоновані заходи дають змогу зберегти урожай шишок хмелю на рівні 0,08–0,25 т/га, або 10–30 % та підвищити вміст альфа-кислот на 0,2–0,3 %.

2021-01-01T00:00:00Z Столяр, С. Г. Stoliar, S. Мельник, М. В. Melnyk, M. http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/17502 2025-11-01T21:03:35Z 2024-01-01T00:00:00Z

Название: Структура сегетальної рослинності у посівах жита озимого гібридного в Лісостепу України Авторы: Столяр, С. Г.; Stoliar, S.; Мельник, М. В.; Melnyk, M. Аннотация: Жито озиме гібридне – високоврожайна зернова культура, яка широко використову ється у харчовій та кормовій промисловостях. Однак, поширення сегетальної рослинності у фітоценозах виступає лімітуючим фактором, який впливає на зниження урожайності культури, оскільки вони конкурують за такі ресурси, як світло, вода та поживні речовини. У статті розглядається видовий склад бур'янового компонента в посівах жита озимого гібридного в Лісостепу України. Дослідження спрямоване на вивчення різноманітності бур'янів, які зустрічаються в посівах цієї культури, та їх впливу на розвиток жита озимого. Проаналізовано види бур'янів, які мають найбільшу шкідливість, які знижують врожайність та якість зерна. Серед численних видів бур'янів у агроценозах жита озимого гібридного домінували: Convolvulus arvensis L. (24%), Sonchus arvensis L. (17%) й Chenopodium album L. (14%). Особливу увагу приділено характеристиці найпоширеніших бур'янів, таких як зірочник середній, гірчиця польова, лобода біла, осот жовтий польовий та висвітлено їх особливості росту і розвитку. Дослідження охоплює вплив сегетальної рослинності на рівень урожайності культури. Забур'яненість посівів жита озимого може призвести до значних витрат на рівні 15–70%, а також до збільшення витрат на застосування засобів захисту рослин і добрив. Вивчення структури бур'янів дозволяє оцінити їх вплив на ефективність агротехнічних заходів, таких як обробіток ґрунту та вибір гербіцидів. У статті також порушуються питання щодо необхідності розробки ефективних методів захисту проти розвитку бур'янів, які могли б мінімізувати їх вплив на врожайність, знизити економічні витрати та підвищити ефективність сіль ськогосподарського виробництва. У висновках підкреслюється важливість моніторингу та регулювання чисельності бур'янів у посівах жита озимого гібридного для досягнення оптимальних результатів у агровиробництві.; Hybrid winter rye is a high-yielding grain crop that is widely used in the food and feed industries. However, the spread of segetal vegetation in phytocoenoses is a limiting factor that affects the reduction of crop yields, as they compete for resources such as light, water and nutrients. The article deals with the species composition of the weed component in hybrid winter rye crops in the Forest-Steppe of Ukraine. The research is aimed at studying the diversity of weeds found in crops of this crop and their impact on the development of winter rye. We analyzed the weed species that are most harmful and reduce grain yield and quality. Among the numerous weed species in the agrocenoses of hybrid winter rye, Convolvulus arvensis dominated: Convolvulus arvensis L. (24%), Sonchus arvensis L. (17%) and Chenopodium album L. (14%). Particular attention is paid to the characterization of the most common weeds, such as middle starthistle, field mustard, white quinoa, and yellow thistle, and their growth and development features are highlighted. The study covers the impact of segetal vegetation on crop yields. Weed infestation of winter rye crops can lead to significant costs of 15–70%, as well as to an increase in the cost of applying plant protection products and fertilizers. Studying the structure of weeds allows us to assess their impact on the effectiveness of agrotechnical measures, such as tillage and the choice of herbicides. The article also raises the issue of the need to develop effective methods of protection against weeds that could minimize their impact on yields, reduce economic costs and increase the efficiency of agricultural production. The conclusions emphasize the importance of monitoring and regulating the number of weeds in hybrid winter rye crops to achieve optimal results in agricultural production.

2024-01-01T00:00:00Z Bakalova, А. Бакалова, А. В. Hrytsiuk, N. Грицюк, Н. В. Stoliar, S. Столяр, С. Г. Tkalenko, N. Ткаленко, Н. М. http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/17497 2025-11-01T21:01:31Z 2020-01-01T00:00:00Z

Название: Special aspects of the development of black currant bushes depending on weediness level in the Ukrainian Polissia Авторы: Bakalova, А.; Бакалова, А. В.; Hrytsiuk, N.; Грицюк, Н. В.; Stoliar, S.; Столяр, С. Г.; Tkalenko, N.; Ткаленко, Н. М. Аннотация: The article provides the results of scientific study of different weediness levels in the currant agrocoenosis of Ukrainian Polissia. The species composition of weeds has been analyzed; it has been found that it is typical for the area. Twelve weed species were found during the study; they included annual (89.8%) and perennial ones (10.2%). A number of species were prevalent among the perennial weeds, namely common dandelion (Taraxacum officinale Wigg.) – 2.5 pcs/m2, field milk thistle (Sonchus arvensis L.) – 2.8 pcs/m2, couch grass (Elytrigia repens L.) – 8.8 pcs/m2, and field sorrel (Rumex acetostella L.) – 3.2 pcs/m2 . The most common annual species of weeds were lamb's quarters (Chenopodium album L.) – 44.2 pcs/m2, shepherd's purse (Capsella bursa-pastoris L.) – 36.3 pcs/m2, smooth meadow grass (Poa annua L.) – 25.1 pcs/m2, and Amaranthus retroflexus (Amaranthus retroflexus L.) – 19.6 pcs/m2. Throughout the study period, the least common weeds in black currant plantations were chickweed (Stellaria media L.) – 14.8 pcs/m2, annual nettle (Urtica urens L.) – 1.6 pcs/m2, quickweed (Galinsoga parviflora Cav.) – 9.1 pcs/m2, and field pansy (Viola arvensis Murr.) – 2.6 pcs/m2. It has been proven that depending on the weediness level (8-9 points) the area of black currant leaves from a bush decreases by 1.9 m2, while the chlorophyll content in the leaves is by 20.8 mg/100 g less. On the contrary, the dry matter content in leaves increases from 29 to 61%. Significant negative effect of weeds on the activity of black currant occupies one of the leading places and leads to a decrease in plant tolerance against sucking pests and diseases. Thus, under high and very high weediness level (8–9 points) the development of anthracnose (Gioesporium ribis Mont.) was 32–48%, powdery mildew (Sphaerotheca mors Uvae.) and septoria blight (Mycosphaerella ribis Lind.) 16 and 15% respectively. It has been proven that a high weediness level in black currant plantations reduces the yield of berries by 56%.; Наведено результати наукових досліджень різного ступеня забур'яненості у смородиновому агроценозі Полісся України. За проведеним аналізом було вивчено видовий склад бур'янів, який був типовий для зони. У ході досліджень виявлено 12 видів бур'янів: серед них однорічних – 89,8 %, багаторічних – 10,2 %. Серед багаторічних домінували: кульбаба лікарська (Taraxacum officinale Wigg.) – 2,5 шт./м2, осот польовий жовтий (Sonchus arvensis L.) – 2,8 шт./м2, пирій повзучий (Elytrigia repens L.) – 8,8 шт./м2, щавель горобинний (Rumex асetоstella L.) – 3,2 шт./м2. Із однорічних видів бур'янової рослинності найпоширеніші: лобода біла (Chenopodium album L.) – 44,2 шт./м2, грицики звичайні (Capsella bursa-pastorіs L.) – 36,3 шт./м2, тонконіг лучний (Poa annua L.) – 25,1 шт./м2, щириця загнута (Amaranthus retroflexus L.) – 19,6 шт./м2. Впродовж усього періоду досліджень найменш поширені бур'яни у насадженнях смородини чорної були зірочник середній (Stellaria media L.) – 14,8 шт./м2, кропива жалка (Urtica urens L.) – 1,6 шт./м2, галінсога дрібноквіткова (Galinsoga parviflora Cav.) – 9,1 шт./м2, фіалка польова (Viola arvensis Murr.) – 2,6 шт./м2. Доведено, що залежно від ступеня забур'янення (8–9 бали) зменшується площа листків смородини чорної з куща на 1,9 м2, при цьому, вміст хлорофілу у листках на – 20,8 мг/100 г, а вміст сухих речовин у листках навпаки збільшувався від 29 до 61 %. Суттєва негативна дія бур'янів на життєдіяльність смородини чорної в насадженнях посідає одне із провідних місць та призводить до зниження толерантності рослин проти сисних шкідників і хвороб. Так, розвиток антракнозу (Gioesporium ribis Mont.) за сильного і дуже сильного ступеня забур'янення (8–9 бали) становив 32–48 %, борошнистої роси (Sphaerotheca mors Uvae.) і септоріозу (Mycosphaerella ribis Lind.) – 16 і 15 % відповідно. Доведено, що за сильного ступеня забур'яненості в насадження смородини чорної зменшується урожайність ягід на 56 %.

2020-01-01T00:00:00Z Трембіцька, О. І. Trembitska, O. Столяр, С. Г. Stoliar, S. http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/17495 2025-11-01T21:03:15Z 2024-01-01T00:00:00Z

Название: Використання спельти озимої та сорго зернового у харчовій промисловості за органічного виробництва Авторы: Трембіцька, О. І.; Trembitska, O.; Столяр, С. Г.; Stoliar, S. Аннотация: Останніми роками зростає попит на безглютенові та органічні продукти, що зумов лює необхідність вивчення нових джерел сировини, здатних задовольнити ці потреби. Стаття присвячена дослідженню можливостей використання спельти озимої та зернового сорго для виробництва харчових продуктів, зокрема в умовах органічного виробництва. Обидві культури відзначаються високою харчовою цінністю та сприяють розвитку ринку безглютенових продуктів для людей із целіакією. Вони є важливим інгредієнтом для виготовлення хлібобулочних виробів, макаронів, каш та снеків, що не викликають алергічних реакцій. Споживання безглютенових продуктів також приваблює людей, які прагнуть покращити своє здоров'я та дотримуються спеціальних дієт. Безглютенове сорго багате на вітаміни, мікроелементи та клітковину, що сприяє покращенню травлення і зниженню ризику захворювань шлунково-кишкового тракту. Крім того, спельта і сорго є джерелом складних вуглеводів, які забезпечують організм стабільною енергією без різких стрибків рівня цукру в крові. Спельта широко використовується для виготовлення хлібобулочних виробів, круп та дієтичних продуктів. Сорго зернове використовується для виготовлення борошна, макаронних виробів, каш, напоїв та закусок. Дослідження показали, що спельта та сорго, вирощені в умовах органічного землеробства, зберігають свої корисні властивості та екологічну чистоту, що є важливим фактором у харчовій промисловості. Обговорено перспективи розширення використання цих культур для задоволення зростаючого попиту на екологічно чисті та безглютенові продукти. Спельта озима та сорго зернове можуть стати основою для розвитку нових видів продукції в органічній харчовій промисловості, що відповідає сучасним трендам здорового харчування та екологічної свідомості споживачів. Стаття підкреслює важливість подальших досліджень у цій галузі для забезпечення стійкого розвитку сільського господарства та покращення якості харчування.; In recent years, the demand for gluten-free and organic products has been growing, which necessitates the exploration of new sources of raw materials that can meet these needs. The article is devoted to the study of the possibilities of using winter spelt and grain sorghum for food production, in particular in organic production. Both crops are characterized by high nutritional value and contribute to the development of the market for gluten-free products for people with celiac disease. They are an important ingredient in the production of bakery products, pasta, cereals and snacks that do not cause allergic reactions. Consumption of gluten-free products also attracts people seeking to improve their health and following special diets. Gluten-free sorghum is rich in vitamins, minerals and fiber, which helps to improve digestion and reduce the risk of gastrointestinal diseases. In addition, spelt and sorghum are a source of complex carbohydrates that provide the body with stable energy without sudden spikes in blood sugar. Spelt is widely used to make bakery products, cereals and dietary products. Grain sorghum is used to make flour, pasta, cereals, beverages and snacks. Studies have shown that spelt and sorghum grown under organic farming conditions retain their beneficial properties and environmental friendliness, which is an mportant factor in the food industry. Prospects for expanding the use of these crops to meet the growing demand for organic and gluten-free products are discussed. Winter spelt and grain sorghum can become the basis for the development of new types of products in the organic food industry that meet current trends in healthy eating and environmental awareness of consumers. The article emphasizes the importance of further research in this area to ensure sustainable agricultural development and improve the quality of nutrition.

2024-01-01T00:00:00Z Столяр, С. Г. Stoliar, S. Руденко, Ю. Ф. Rudenko, Yu. http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/17494 2025-11-01T21:03:54Z 2024-01-01T00:00:00Z

Название: Вплив строків сівби на урожайність сорго зернового в Поліссі України Авторы: Столяр, С. Г.; Stoliar, S.; Руденко, Ю. Ф.; Rudenko, Yu. Аннотация: Постійне підвищення середньорічних температур повітря і зменшення кількості опадів у Поліссі України створюються сприятливі умови для вирощування сорго зернового. З огляду на переваги культури та потенційні виклики вирощування на Поліссі воно має значні перспективи завдяки його посухостійкості. За умови правильного підходу та адаптації агротехнічних прийомів, сорго може стати важливою частиною сільськогосподарського виробництва в регіоні. Метою досліджень було: встановлення оптимальних строків сівби сорго зернового, що забезпечать максимальні показники адаптації сучасних сортів і гібридів, а також щорічну стабільно високу врожайність зерна культури у Поліссі України. Польові дослідження з вивчення різних строків сівби сорго зернового проводилися упродовж 2019–2023 рр. в умовах навчально-дослідного поля Поліського національного університету та ПП «Чайківка» Радомишльського району Житомирської області. Вивчався взаємний вплив сортових особливостей (фактор А) й строків сівби (фактор В) на урожайні властивості культури. Досліджували гібриди: 419х124, Зуні, Юкі. Найбільш оптимальним строком сівби за якого сорго зернове достигає найшвидше є середина першої декади травня і становить у гібридів 419х124, Зуні, Юкі 126, 112, 120 діб відповідно. Відзначимо, що ранні та пізні строки сівби, а також оптимальні для зони Полісся призводили до подовження вегетаційного періоду культури від 8 до 11 днів залежно від гібриду. Висота рослин у всіх досліджуваних гібридів зменшувалася від раннього до пізнього строку сівби і варіювала відповідно: 419х124 (124–115 см), Зуні (80–73 см), Юкі (90–80). Рослини ранніх строків сівби вирізнялися більшою кущистістю (2,3–2,8 шт./рослина) порівняно з пізнішими строками (1,2–2,1 шт./рослина). За комплексом показників адаптивної здатності та екологічної пластичності найбільш доцільними для ультраранніх гібридів 419х124 і Зуні та ранньостиглого гібрида Юкі виявлено ранній строк сівби – середина першої декади травня, за якого формується вища урожайності зерна у гібридів 419х124 – 7,49 т/га, Зуні – 6,82 т/га і Юкі – 6,36 т/га. Наші дослідження показали, що оптимальні строки сівби сорго у Поліссі можуть забезпечити збільшення урожайності зерна на 2–7 %.; The steady increase in average annual air temperatures and decrease in precipitation in Ukraine's Polissia region create favorable conditions for growing grain sorghum. Given the advantages of the crop and the potential challenges of growing it in Polissia, it has significant prospects due to its drought tolerance. With the right approach and adaptation of agronomic practices, sorghum can become an important part of agricultural production in the region. The aim of the research was to establish optimal sowing dates for grain sorghum that would ensure maximum adaptation of modern varieties and hybrids, as well as annual consistently high grain yields in Polissia of Ukraine. Field research on the study of different sowing dates of grain sorghum was conducted during 2019–2023 in the conditions of the educational and research field of Polissia National University and Chaykivka PE in Radomyshl district, Zhytomyr region. The mutual influence of varietal characteristics (factor A) and sowing dates (factor B) on crop yield properties was studied. The hybrids studied were: 419х124, Zuni, Yuki. The most optimal sowing time for grain sorghum to ripen the fastest is the middle of the first decade of May and is 126, 112, 120 days for hybrids 419х124, Zuni, Yuki, respectively. It should be noted that early and late sowing dates, as well as the optimal ones for the Polissia zone, led to an extension of the growing season from 8 to 11 days, depending on the hybrid. The height of plants in all the studied hybrids decreased from early to late sowing and varied accordingly: 419х124 (124–115 cm), Zuni (80–73 cm), Yuki (90–80). Plants of early sowing dates were characterized by greater bushiness (2.3–2.8 pieces/plant) compared to later dates (1.2–2.1 pieces/plant). According to the complex of indicators of adaptive capacity and environmental plasticity, the most appropriate for ultra-early hybrids 419х124 and Zuni and early ripe hybrid Yuki was found to be an early sowing date – the middle of the first decade of May, which formed the highest grain yield in hybrids 419х124 – 7.49 t/ha, Zuni – 6.82 t/ha and Yuki – 6.36 t/ha. Our research has shown that optimal sowing dates for sorghum in Polissya can increase grain yields by 2–7 %.

2024-01-01T00:00:00Z