http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/9349 2026-04-19T04:48:13Z 2026-04-19T04:48:13Z Саврасих, Л. Д. Savrasyh, L. Саврасых, Л. Д. http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/9490 2019-08-07T13:31:29Z 2018-01-01T00:00:00Z

Название: Формування фітоценозів на порушених ґрунтах Іршанського гірничо-збагачувального комбінату Авторы: Саврасих, Л. Д.; Savrasyh, L.; Саврасых, Л. Д. Аннотация: Функціонування гірничо-видобувної промисловості призводить до відчуження значних площ сільськогосподарських угідь, порушення балансу ґрунтових вод, деградації довкілля, обезводнення населених сільськогосподарських територій. Наслідком відкритих розробок є порушення природних компонентів, глибина деяких кар’єрів досягає 150–200 м2 незворотні зміни ландшафтів, виникає проблема ерозії. На поверхні відвалів знаходяться глибинні породи, які не придатні за своїми хімічними та фізичними властивостями для росту рослин. Все це призводить до майже незворотних екологічних проблем та знищення родючого шару ґрунту, десятки років земля не використовується. Доведено, що провідними родинами за кількістю видів на всіх варіантах досліду є Poaceae, Fabaceae та Asteraceae. Видовий склад однорічних рослин роду Poaceae знищується антропогенними факторами, шляхом багатократного переміщення поверхні техноземів, рекультивації, нанесення родючого шару, його вирівнювання. Проте багаторічні види рослинного угрупування, які відносяться до екологічної групи еумезофіти і характеризується середньою ступеню зволоження, мають вищий рівень самовідростання та вегетативний спосіб розмноження, який збільшується на 13,6–32,7 %, це такі як Elytrygia repens, Bromus inermis, Holeus lanatus. Установлено, що видовий склад родини Fabaceae змінюється залежно від періоду порушення ґрунтів та від нанесення родючого шару ґрунту. На ділянках 10, 20 та 30-річного періоду проведення рекультивації з нанесенням родючого шару, видовий склад рослинності збільшується відповідно на 3,0–7,6–6,3 %, в яких багаторічні види (люцерна польова, люцерна лежача, ледвенець польовий, конюшина середня, астрагал солодколистий та дрік красильний) відносяться до екологічної групи еумезофіти. В статті розміщені матеріали наукових досліджень з рекультивації порушених ґрунтів 10, 20 і 30 річного періоду. Доведено, що нанесенням родючого шару ґрунту потужністю 15–18 см сприяє розвитку видів Fabaceae, тобто відбувається відновлення родючості ґрунту.; The functioning of mining and concentrating industry results in the loss of significant areas of agricultural lands, the disturbance of soils waters, the environment degradation and water abstraction on the populated territories. The open fields caused environmental destruction (the depth of some pits is 150–200 m2), irrevocable changes of nature landscapes, the problem of erosion. On the dumps surface there are barren, abyssal rocks which are unpractical on their chemical and physical characteristics for the plants growth and development. There appear irrevocable ecological problems concerning the destruction of the agricultural lands. It has been proved that leading plants families according to the amount of strains in all variants of the investigation are Poaceae, Fabaceae and Asteraceae. Strain composition of annual plants of Poaceae family is driven to extinction by the anthropogenic factors, by a frequent shift of technosols’ surface, by reclamation as well as by fertile layer covering and its smoothing. But perennial strains of plants groups, which are classified among the ecological group of Eumesophyte and characterized by average moisture rate, have a higher level of outgrowth and a vegetative propagation method which increases by 13,6–32,7 %. These are Elytrygia repens, Bromus inermis, Holeus lanatus. It has been determined that strain composition of Fabaceae family changes irrespective of the period of soil shifting as well as of covering with a fertile soil layer. On the 10, 20 and 30 year- old recultivated plots with a fertile layer covering the strain composition increases by 3,0–7,6–6,3 %, among them perennial strains (field alfalfa, deervetch, clover, astralagus, woodwaxen) are classified among the ecological group of Eumesophyte. The paper contains the results of the investigation on the reclamation of the disturbed 10,20 and 30 year-old soils. It has been proved that coating with a fertile 15–18 cm soil layer contributes to the development of perennial plants of Fabaceae and Poaceae strains, so the renewal of fertile soils takes place.; Функционирование горно-обогатительной промышленности приводит к потере значительных площадей сельскохозяйственных угодий, нарушению баланса почвенных вод, деградации окружающей среды, обезвоживания населенных территорий. Последствием открытых разработок полезных ископаемых является нарушением природных комплексов, глубина некоторых карьеров достигает 150–200 м2, невозвратимые изменения природных ландшафтов, возникает проблема эрозии. На поверхности отвалов расположены бесплодные, глубинные породы, неприспособленные по своим химическим и физическим особенностям для роста и развитие растений. Происходят необратимые экологические проблемы уничтожения плодородных сельскохозяйственных угодий. Выяснено, что основными семействами по количеству видов на всех вариантах опыта являются Poaceae, Fabaceae та Asteraceae. Видовой состав однолетних растений семейства Poaceae со временем уничтожается антропогенными факторами, путем многократного перемещением поверхности техноземов рекультивации, нанесением плодородного слоя почвы, выравнивания поверхности. Однако многолетние виды растительных групп, те что относятся к экологической группе еумезофитов и характеризуются средней степенью увлажнения почв. Имеют высокую степень отрастания и вегетативный способ размножения, и увеличивается на 13,6–32,7 %, это такие как Elytrygia repens, Bromus inermis, Holeus lanatus. Установлено, что видовой состав семейства Fabaceae изменяется в зависимости от периода нарушения почв и от нанесения плодородного слоя почвы. На вариантах 10, 20 и 30-летнего периода проведения рекультивации с нанесением плодородного слоя почвы, видовой состав растительности увеличивается соответственно на 3,0–7,6–6,3 %, где многолетние виды люцерна полевая, люцерна простертая, ледвенец полевой, клевер, астрагал сладколистый и дрок красильный относятся к экологической группе еумезофитов. В данной статье размещены исследования касающие рекультивации нарушенных почв 10, 20 и 30 летнего периода. Доказано, что нанесение плодородного слоя почвы мощностью 15–18 см сопутствует развитию многолетних растений видов семейств Fabaceae и Poaceae, то есть происходит возрождение плодородия почв.

2018-01-01T00:00:00Z Сендецький, В. М. Sendetsky, V. Сендецкий, В. Н. http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/9489 2019-08-07T13:09:48Z 2018-01-01T00:00:00Z

Название: Економічна ефективність вирощування сої залежно від застосування органічних компонентів Авторы: Сендецький, В. М.; Sendetsky, V.; Сендецкий, В. Н. Аннотация: У статті висвітлено економічну ефективність застосування соломи сумісно із сидератами, органічними добривами «Біопроферм», «Біогумус» і гноївкою в технології вирощування сої сортів Богеміанс та Сузір’я. Дослідження виконано впродовж 2014–2016 років. Ґрунт на дослідній ділянці дерновий, опідзолений середньосуглинковий. Агротехніка вирощування культури загальноприйнята для умов Лісостепу Західного. Дослідження виконано відповідно до існуючих загальноприйнятих методик. Метою дослідження було визначити економічну ефективність вирощування сої в умовах західного Лісостепу в досліджуваних варіантах сумісного застосування соломи, сидератів та органічних добрив виготовлених за новітніми технологіями. Встановлено, що найкращі економічні показники вирощування сої сорту Богеміанс (чистий дохід 19193 грн/га, або на 8076 грн/га і рівень рентабельності 125,6 %, або на 18,9 % більші порівняно з контролем, зменшення собівартості до 4506 грн/га) був на варіанті, де проводили деструкцію соломи препаратом «Вермистим-Д» у дозі 7 л/га з внесенням виготовленого методом біологічної ферментації добрива «Біопроферм» в дозі 4 т/га та посівом на сидерат білої гірчиці. На цьому варіанті досліду умовно чистий дохід, при вирощуванні сої сорту Сузір’я, становив 16822 грн/га або на 6642 грн/га і рівень рентабельності на 26,7 % більший порівняно до контролю, собівартість зерна сої знизилася на 666 грн/т. Провівши аналіз економічної ефективності, можна констатувати, що сумісне застосування соломи і сидератів у технології вирощування сої знизило собівартість зерна, забезпечило високі показники вартості валової продукції, чистого доходу і рівня рентабельності досліджуваних сортів. Подальші дослідження і впровадження розробленої нами технології уможливить одержання високоякісної біологічної (органічної) сільськогосподарської продукції, підвищить рентабельність виробництва зерна, зменшить до мінімуму негативний техногенний вплив на агрофітоценози та довкілля загалом.; The article illustrates the economic efficiency of using straw in conjunction with siderates and organic fertilizers BioProperty, BioHumus, and Soybean in Soybean Growing Technology of Bohemians and Suziria. The study was completed during 2014–2016. Ground on the experimental part of the turf, podzolized medium loamy. Agrotechnology of cultivation of culture is commonly used for conditions of the Forest-steppe of the West. The research is carried out in accordance with existing commonly used methods. The purpose of the study was to determine the economic efficiency of growing soya in the conditions of the western forest-steppe in the studied variants of the joint application of straw, siderates and organic fertilizers produced according to the latest technologies. It has been established that the best economic indicators of Soybean cultivar Bohemians (net income 19193 UAH/ha, or 8076 UAH/ha and profitability 125,6 %, or 18,9 % higher compared to control, reducing the cost to 4506 UAH.tv) was on the version where the destruction of straw was carried out with the drug "Vermistym-D" in a dose of 7 liters per hectare, with the introduction of biological fertilization Fertilizer Bioproferm in a dose of 4 t/ha and sowing to white mustard siderate (12 kg/ha). In this variant of the experiment, the conditionally net income, when cultivating Soybeans of the Suziria variety, amounted to 16822 UAH / ha or 6642 UAH / ha and the profitability level was 26.7 % higher than control, the cost of soybean grain decreased by 666 UAH / ha. After analyzing the economic efficiency, it can be argued that the use of soybean technology for the joint use of straw with siderate sowing reduced the cost of seeds to ensure high values of the value of gross output, net income and the level of profitability of the tested soybean varieties. Further research and implementation of the technology developed by us will make it possible to obtain high-quality biological (organic) agricultural products, increase the profitability of grain production, minimize the negative technogenic impact on agrophytocenoses and the environment as a whole.; В статье освещено экономическую эффективность применения соломы совместно с сидератами, органическими удобрениями «Биопроферм», «Биогумус», и навозом в технологии выращивания сои сортов Богемианс и Созвездие. Исследование выполнено в течение 2014–2016 годов. Грунт на опытном участке дерновый, оподзоленный, среднесуглинистый. Агротехника выращивания культуры общепринятая для условий Лесостепи Западной. Исследование выполнено в соответствии с существующими общепринятыми методиками. Целью исследования было определить экономическую эффективность выращивания сои в условиях западной Лесостепи в исследуемых вариантах совместного применения соломы, сидератов и органических удобрений, изготовленных по новейшим технологиям. Установлено, что наилучшие экономические показатели выращивания сои сорта Богемианс (чистый доход 19193 грн/га, или на 8076 грн/га и уровень рентабельности 125,6 %, или на 18,9 % больше по сравнению с контролем, уменьшение себестоимости в 4506 грн/га) был на варианте, где проводили деструкцию соломы препаратом «Вермистим-Д» в дозе 7 л/га с внесением изготовленного методом биологической ферментации удобрения «Биопроферм» в дозе 4 т/га и посевом на сидерат белой горчицы (12 кг/га). На этом варианте опыта, условно чистый доход, при выращивании сои сорта Созвездие, составил 16822 грн/га или на 6642 грн/га и уровень рентабельности на 26,7 % больше по сравнению с контролем, себестоимость зерна сои снизилась на 666 грн/га. Проведя анализ экономической эффективности, можно констактировать, что применение в технологии выращивания сои совместного использования соломы с посевом сидератов снизило себестоимость зерна, обеспечило высокие показатели стоимости валовой продукции, чистого дохода и уровень рентабельности исследуемых сортов сои. Дальнейшие исследования и внедрение разработанной нами технологии позволит получить высококачественную биологическую (органическую) сельскохозяйственную продукцию, повысит рентабельность производства зерна, уменьшит до минимума негативное техногенное воздействие на агрофитоценозы и окружающую среду в целом.

2018-01-01T00:00:00Z Молдован, В. Г. Moldovan, V. Молдован, Ж. А. Moldovan, Zh. Собчук, С. І. Sobchuk, S. Собчук, С. И. http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/9488 2019-08-07T13:07:18Z 2018-01-01T00:00:00Z

Название: Вплив способів мінерального живлення на формування продуктивності сої в умовах Лісостепу Західного Авторы: Молдован, В. Г.; Moldovan, V.; Молдован, Ж. А.; Moldovan, Zh.; Собчук, С. І.; Sobchuk, S.; Собчук, С. И. Аннотация: У статті наведено результати досліджень щодо ефективності способів передпосівної обробки насіння та позакореневого підживлення, за різних рівнів мінерального живлення, на формування показників індивідуальної продуктивності та урожайності насіння сої. Об’єкт досліджень – процеси росту, розвитку, формування індивідуальної та насіннєвої продуктивності рослин сої залежно від удобрення, способів позакореневого підживлення та гідротермічних умов регіону. Встановлено, що мінеральне живлення, способи передпосівної обробки насіння та позакореневого підживлення мали значний вплив на формування показників індивідуальної продуктивності: кількість бобів на рослині, кількість насінин у бобі, масу 1000 насінин. Зокрема, кількість бобів на одній рослині склала на фоні природної родючості 29–43 шт., за внесення N32P32K32 зросла до 32–50 шт., за внесення N48P48K48 була найбільшою – 33–57 шт. Покращення рівня мінерального живлення підвищувало ефективність позакореневого підживлення та зумовлювало зростання маси 1000 насінин, порівняно до контролю, на 2,1–2,7 г – за внесення N32P32K32 та на 3,4–4,7 г – за внесення N48P48K48. Серед досліджуваних способів передпосівної обробки насіння та позакореневого підживлення найбільше (0,34–0,78 т/га або 23,0–33,8 %) зростання врожаю насіння сої отримали за комплексної обробки насіння та двох позакореневих підживлень у різні фази розвитку сої. Найменше зростання урожайності насіння сої забезпечує передпосівна обробка насіння Вимпел К – 0,5 л/т + Оракул насіння, 1,0 л/т + Оракул молібден, 0,5 л/т. Приріст до контролю склав 0,08–0,18 т/га або 5,4 – 7,8 % залежно від рівня мінерального живлення. Максимальне зростання показників індивідуальної продуктивності та урожайності насіння сої, в середньому за два роки досліджень: кількість бобів – 56,5, насінин у бобі – 2,5 з масою 1000 насінин – 147,4 г та приріст урожайності насіння – 1,27 т/га, сформували рослини сої, де передбачалась обробка насіння: Вимпел К – 0,5 л/т + Оракул насіння, 1,0 л/т + Оракул молібден, 0,5 л/т + обробка посівів у фазу 2–3 справжніх листки Вимпел, 0,5 л/га + обробка посівів у фазу початку бутонізації: Вимпел, 0,5 л/га + Оракул бор, 1,0 л/га + Оракул сірка, 2,0 л/га + Оракул цинк, 1,0 л/га за рівня мінерального живлення N48P48K48.; The article presents the results of researches оn the effectiveness of methods of presowing sowing of seeds and outside root application of fertilizen, at different levels of mineral nutrition, on the formation of indices of individual productivity and yield of soybean seeds. The object of research – the processes of growth, development and formation of individual and seed production of soybean plants depending on fertilizer, methods of leaf-feeding and hydrothermal conditions of the region. It has been established that mineral nutrition, methods of seed dressing and outside root application of fertilizen, have had a significant impact on the formation of individual productivity indicators: the number of beans per plant, the number of seeds in a bean, a mass of 1000 seeds, and a cropindex. In particular, the number of beans per plant amounted to 29–43 un. On the background of natural fertility, for the introduction of N32P32K32 in creased to 32–50 un., for making N48P48K48 the highest was 33–57 un. Improving the level ofmineral nutrition increased the efficiency of the extra root feeding and caused an increase in the mass of 1000 seeds, as compared to control, by 2,1–2,7 g for the introduction of N32P32K32 and by 3,4–4,7 g for the introduction of N48P48K48. Among the investigated methodsof presowing seed treatment and outside root application of fertilizen, the highest (0,34–0,78 t/ha or 23,0–33,8%) increase in the yield of soybean seeds was obtained by the complex processing of seeds and two extra-root crops in different phases of soy development. The least increase in the yield of soybean seeds is provided by pre-seed treatment of seeds. Vempel K - 0,5 l/t + Oraculus seeds, 1,0 l/t + Oractal molybdenum, 0,5 l/t. The increase in control was 0,08–0,18 t/ha or 5,4–7,8 %, depending on the level of mineral nutrition. The maximum increase in the individual productivity and yield of soybean seeds, on average over two years of research: the number of beans – 56,5, seeds in the bean – 2,5 with a weight of 1000 seeds – 147,4 grams and increase in seed yield – 1,27 t/ha, formed soy plants, where seed treatment was envisaged: Pennel K - 0,5 l/t + Oraculus seeds, 1,0 l/t + Oractal molybdenum, 0,5 l/t + processing of crops in the phase 2-3 true leaves Pennant, 0,5 l/ha + crop processing in the phase of budding start: Pennant, 0,5 l/ha + Oracul boron, 1,0 l/ha + Oraculus sulfur 2,0 l/ha + Oracle zinc, 1,0 l/ha per level am mineral N48P48K48.; В статье приведены результаты исследований эффективности способов предпосевной обработки семян и внекорневых подкормок, при различных уровнях минерального питания, на формирование показателей индивидуальной продуктивности и урожайности семян сои. Объект исследований – процессы роста, развития, формирования индивидуальной и семенной продуктивности растений сои в зависимости от удобрения, способов внекорневой подкормки и гидротермических условий региона. Установлено, что минеральное питание, способы обработки семян и внекорневых подкормок питания имеют значительное влияние на формирование показателей индивидуальной продуктивности: количество бобов на растении, количество семян в бобе, массу 1000 семян. В частности, количество бобов на одном растении составило на фоне естественного плодородия 29–43 шт., при внесении N32P32K32 повышалось до 32–50 шт., при внесении N48P48K48 – до 33–57 шт. Улучшение уровня минерального питания повышало эффективность внекорневых подкормок и обеспечивало возрастание массы 1000 семян, в сравнении с контролем, на 2,1–2,7 г – при внесении N32P32K32и на 3,4–4,7 г – при внесении N48P48K48. Среди исследуемых способов предпосевной обработки семян и внекорневых пoдкормок самый большой прирост (0,34–0,78 т/га или 23,0–33,8 %) урожая получили при условии проведения комплексной обработки семян и двух внекорневых подкормок в различные фазы развития сои. Минимальный прирост урожайности семян сои обеспечивает предпосевная обработка семян Вымпел К – 0,5 л/т + Оракул семена, 1,0 л/т + Оракул молибден, 0,5 л/т. Максимальный прирост показателей индивидуальной продуктивности и урожайности семян сои, в среднем за два года исследований: количество бобов – 56,5, семян в бобе – 2,5 с массой 1000 семян – 147,4 г и прирост урожайности семян – 1,27 т/га, сформировали растения сои, где предусматривалась обработка семян: Вымпел К – 0,5 л/т + Оракул семена, 1,0 л/т + Оракул молибден, 0,5 л/т + обработка посевов в фазу 3–5настоящих листьев Вымпел, 0,5 л/га + обработка посевов в фазу бутонизации: Вымпел, 0,5 л/га + Оракул бор, 1,0 л/га + Оракул сера, 2,0 л/га + Оракул цинк, 1,0 л/га с уровнем минерального питания N48P48K48.

2018-01-01T00:00:00Z Кирилюк, В. П. Kyryliuk, V. http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/9487 2019-08-07T13:08:23Z 2018-01-01T00:00:00Z

Название: Вплив тривалого застосування систем основного обробітку ґрунту на формування бур’янового компоненту посівів пшениці озимої Авторы: Кирилюк, В. П.; Kyryliuk, V. Аннотация: Викладено результати досліджень впливу тривалого застосування систем основного обробітку ґрунту та удобрення на кількісні показники бур’янового компоненту агроценозу пшениці озимої. Дослідження проведено в чотирьохпільній сівозміні стаціонарного досліду в 2009–2016 роках. Виявлено, що безполицеві системи основного обробітку, порівняно до полицевої, призводили до збільшення кількості бур’янів на 84 % за мінерального удобрення та на 84 % за органо-мінерального. Вегетативна сира маса бур’янів за безполицевих систем зростала, порівняно до полицевої, на фоні мінерального удобрення на 20 % та на 21 % на фоні органо-мінерального. На фоні мінерального удобрення загальна кількість бур’янів була меншою до органо-мінерального на 36 %, вегетативна сира маса – меншою на 33 %. За безполицевих систем кількість видів збільшувалася до полицевої на 8 (80 %) на фоні мінерального та на 5 (36 %) на фоні органо-мінерального удобрення. Плоскорізна, поверхнева та мінімальна системи основного обробітку ґрунту на фоні органо-мінерального удобрення призводили до створення найбільш різноманітного видового бур’янового компоненту агроценозу пшениці озимої. За безполицевих систем загальна кількість видів була більшою до полицевої на 10-80 % на фоні мінерального удобрення та на 21–76 % – органо-мінерального. Особливу увагу на обох фонах удобрення привертало до себе стрімке зростання кількості багаторічних та зимуючих видів за безполицевих систем. Найбільш поширений вид бур’янів – мишій сизий – 17 % від усього бур’янового набору на фоні мінерального удобрення та 18 % на фоні органо-мінерального. Всього в агроценозі виявлено 19 видів бур’янів. Найсприятливіший для пшениці озимої фітосанітарний стан посівів як на фоні мінерального, так і органо-мінерального удобрення, склався за полицевої системи основного обробітку ґрунту, що включала дискування стерні попередника на 10–12 см відразу після збирання урожаю та оранку на 20–22 см через 10–12 днів.; The results of investigations of the long-term application of the systems of the main soil cultivation to the quantitative indices of the weed component of wheat-wheat seedlings are described. The research was conducted in the four-field crop rotation of stationary experience in 2009–2016 and is being conducted today at the Khmelnitsky State Agricultural Experimental Station at the Institute of Forage and Agriculture of the Podolia NAAN. It was found that the unploded system of main treatment compared with the plow resulted in an increase in the number of weeds by 84% in mineral fertilizers and 84 % in organo-mineral fertilizers. Vegetative raw mass of weeds in non-soft systems grew, comparatively with plow, against the background of mineral fertilizers by 20 % and 21 % by organo-mineral. Against the background of mineral fertilizers, the total number of weeds was less than in the organomineral (36 %), vegetative crude mass – less by 33 %. In non-branch systems, the number of species increased in comparison with the plow on 8 (80 %) against the background of mineral and 5 (36 %) against the background of organo-mineral fertilizers. Fluctuating, surface and minimum systems of the main soil treatment on the background of organo-mineral fertilizers led to the creation of the most diverse species of weed components of winter wheat agrocenosis. In unconventional systems, the total number of species was greater to plow on 10–80 % against the background of mineral fertilizers and 21–76% – organo-mineral. Particular attention on both backgrounds of the fertilizer has been caused by the rapid increase in the number of perennials and wintering species in unplugged systems. The most common species of weeds – blue squirrel mice – 17% of the total weed in the background of mineral fertilizers and 18% against the background of organo-mineral. In total, 19 species of weeds have been found in agrocenosis. The most favorable for wheat, the winter phytosanitary condition of crops, both in the background of mineral and organo-mineral fertilizers, was created under the plow system of basic soil treatment, which included discarding the stubble of the predecessor on 10–12 cm immediately after the rainbow eruption and sputum for 20–22 cm after 10–12 days.; Изложены результаты исследований длительного применения систем основной обработки почвы на количественные показатели сорного компонента посевов пшеницы озимой. Исследования проведены в четырехпольном севообороте стационарного опыта в 2009–2016 годах и ведутся сегодня на Хмельницкой государственной сельскохозяйственной опытной станции Института кормов и сельского хозяйства Подолья НААН. Обнаружено, что безплужные системы основной обработки по сравнению с плужной, приводили к увеличению количества сорняков на 84 % при минеральном удобрении и на 84 % – при органо-минеральном. Вегетативная сырая масса сорняков по бесплужных системах возростала, сравнительно с плужной, на фоне минералього удобрения на 20 % и на 21 % – на органо-минеральном. На фоне минерального удобрения общее колличество сорняков было меньше, сравнительно с органо-минераьным на 36 %, вегетативная сырая масса – меньше на 33 %. При бесплужных системах колличество видов увеличивалось, сравнительно к плужной на 8 (80 %) на фоне минерального и на 5 (36 %) – на фоне органо-минерального удобрения. Плоскорезная, поверхностная и минимальная системы основной обработки почвы на фоне органо-минерального удобрения приводили к созданию наиболле разнообразного видового сорного компонента агроценоза пшеницы озимой. При бесплужных системах общее колличество видов было больше к плужной на 10–80 % на фоне минеральнорго удобрения и на 21–76 % – органо-минерального. Особое внимание на обоих фонах удобрения обращало на себя стремительное увеличение количества многолетних и зимующих видов при бесплужных системах. Наиболее распостраненный вид сорняков – мышей сизый – 17 % от всего сорного набора на фоне минерального удобрения и 18 % – на фоне органо-минерального. Всего в агроценозе обнаружено 19 видов сорняков. Наиболее благоприятное для пшеницы озимой фитосанитарное состояние посевов как на фоне минерального, так и органо-минерального удобрения создавалось при плужной системе основной обработки почвы, которая включала в себя дискование стерни предшественника на 10–12 см сразу после у борки урожая и вспашку – на 20–22 см через 10–12 дней.

2018-01-01T00:00:00Z Єременко, О. А. Yeremenko, O. Еременко, О. А. Покопцева, Л. А. Pokoptseva, L. http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/9486 2019-08-07T13:18:41Z 2018-01-01T00:00:00Z

Название: Покращення посівних властивостей насіння олійних культур за дії фізіологічно активних речовин антистресової дії Авторы: Єременко, О. А.; Yeremenko, O.; Еременко, О. А.; Покопцева, Л. А.; Pokoptseva, L. Аннотация: Галузь рослинництва залежить від погодних умов упродовж усього виробничого циклу, починаючи з сівби і закінчуючи збиранням врожаю. Фактор погодного ризику, який істотно впливає на врожайність сільськогосподарських культур, є одним з об’єктивних і найменш передбачуваних. Клімат Степової зони України характеризується останнім часом суттєвим потеплінням, зменшенням кількості опадів та нерівномірністю їх випадання. Це обумовило зниження запасів продуктивної вологи в орному і метровому шарах ґрунту, виникнення тривалих гідротермічних стресів у критичні фази розвитку рослин. Стимуляція росту та розвитку рослин, підвищення стійкості рослин до стресових чинників за диференційованого застосування регуляторів росту рослин на різних стадіях розвитку є ефективним шляхом підвищення врожайності рослин. Наведені результати досліджень, які проводили методом постановки лабораторних дослідів. Для передпосівної обробки насіння використовували регулятори росту рослин Вимпел, Емістим С, АКМ. Показано, що застосування регуляторів росту рослин антиоксидантної дії для передпосівної обробки насіння олійних культур може як пригнічувати, так і стимулювати процеси проростання. Встановлено, що досліджувані фактори позначаються на основних показниках, які характеризують посівну придатність: енергію проростання насіння, лабораторну схожість, довжину проростків, вміст сухої речовини. Так, кращі показники мав варіант передпосівної обробки насіння регулятором росту рослин АКМ з оптимальною концентрацією для соняшнику 0,015 г/л, для сафлору і льону олійного – 0,0015 г/л. Препарати Вимпел та Емістим С також мали позитивний ефект: збільшували енергію проростання і лабораторну схожість насіння соняшнику на 14,7 та 24,4 % відповідно, порівняно з контрольним варіантом.; The field of plant growing depends on the weather conditions during the entire production cycle, starting with sowing and ending with harvesting. The factor of weather risk, which significantly affects the yield of crops, is objective and one of the least predictable. Climate of the Steppe zone of Ukraine is recently characterized by substantial temperature increase, decrease of rainfalls, and their irregularity. This led to the decrease of the stock of productive moisture in the arable and meter layers of the soil, occurrence of prolonged hydrothermal stresses during critical phases of plant development. Stimulation of plant growth and development, increase of plant resistance to stress factors by differentiated use of plant growth regulators in various stages of development is an effective way to increase the yield of plants. The results of the research carried out by the method of setting up laboratory experiments, are presented. For presowing seed treatment, plant growth regulators Vympel, Emistim C, AKM were used. It is shown that the use of plant growth regulators of antioxidant action for presowing treatment of oilseed crops can both oppress and stimulate germination processes. It is determined that studied factors affect the main indices that characterize the seed quality: germination energy, laboratory germination, the length of seedlings, the content of solids. Thus, the best values of those indicators were shownd by the variant of presowing seed treatment AKM PGR with the optimum concentration for sunflower – 0,015 g/l, for safflower and oilseed flax – 0,0015 g/l. Vympel and Emistim C PGRs also had a positive effect: they increased germination energy and laboratory germination of sunflower seeds by 14,7 and 24,4 %, respectively, compared with the control variant.; Отрасль растениеводства зависит от погодных условий всего производственного цикла, начиная с посева и заканчивая уборкой урожая. Фактор погодного риска, который существенно влияет на урожайность сельскохозяйственных культур, является одним из объективных и наименее прогнозируемых. Климат Южной зоны Украины характеризуется в последнее время существенным потеплением, уменьшением количества осадков и неравномерностью их выпадения. Это обусловило уменьшение запасов продуктивной влаги в метровом шаре грунта, возникновение длительных гидротермических стрессов в критические фазы развития растений. Стимуляция роста и развития растений, повышение устойчивости растений к стрессовым факторам через дифференцированное использование регуляторов роста растений на разных стадиях развития является эффективным путем повышения урожайности растений. Представлены результаты исследований, которые проводили методом постановки лабораторных опытов. Для предпосевной обработки семян использовали регуляторы роста растений Вымпел, Емистим С, АКМ. Показано, что использование регуляторов роста растений антиоксидантного действия для предпосевной обработки семян масличных культур может как угнетать, так и стимулировать процессы проростания. Установлено, что исследуемые факторы сказываются на основных показателях, которые характеризуют посевную пригодность: энергию проростания семян, лабораторную всхожесть, длину проростков, содержание сухих веществ. Так, лучшими показателями характеризовался вариант предпосевной обработки семян регулятором роста растений АКМ с оптимальной концентрацией для подсолнечника 0,015 г/л, для сафлора и льна масличного – 0, 0015 г/л. Препараты Вымпел и Емистим С также имели позитивный еффект: увеличивали энергию проростания и лабораторную всхожесть семян подсолнечника на 14,7 и 24,4 %, соответственно, по сравнению с контрольным вариантом.

2018-01-01T00:00:00Z Бакалова, А. В. Bakalovа, А. Дереча, О. А. Derecha, O. Грицюк, Н. В. Grytsiuk, N. http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/9485 2019-08-07T13:23:29Z 2018-01-01T00:00:00Z

Название: Стійкість смородини чорної до грибних хвороб в умовах Полісся України Авторы: Бакалова, А. В.; Bakalovа, А.; Дереча, О. А.; Derecha, O.; Грицюк, Н. В.; Grytsiuk, N. Аннотация: Україна серед європейських країн займає провідне місце з вирощування ягідних культур. Серед ягідних культур, насамперед, є смородина чорна, ягоди якої містять 5,5–12,9 % цукрів, 1,9–3,8 % органічних кислот, 0,4–0,9 % пектинів, вітаміну С 98–450 мг на 100 г сирої маси, каротин, вітаміни В1, В2, В9 (фолієва кислота), РР, Е, органічний фосфор, залізо, калій, кальцій, магній, азот, органічні барвники. Потенційна урожайність ягід сучасних сортів смородини чорної може бути до 15 т/га, але, фактично вона становить в 3–4 рази менше. Головними причинами зниження урожайності ягід є ураження смородини чорної грибними хворобами: американською борошнистою росою, антракнозом, бокальчастою іржею, септоріозом, молочним полиском, аскохітозом, та вертицільозним в’яненням. За результатами досліджень, вивчення сортової стійкості смородини чорної до грибних хвороб встановлено, ступінь ураження листкового апарату, пагонів та ягід на рослинах і динаміку їх розвитку. Результати фітопатологічної оцінки свідчать про те, що ступінь ураження листового апарату змінювався від 2,2 до 8,0 %, молодих новоутворених пагонів – 0,8 до 3,2 %, ягід – 1,2 до 5,7 %. Маса 100 ягід сорту Ювілейна Копаня складала 225 г, Козацька – 224 г, Сюїта Київська – 222 г, що на 76, 45, 43 г, відповідно, більше у порівнянні з сортом стандартом Санюта. Найбільш високі показники структури ягід позитивно вплинули на урожайність ягід смородини чорної. Найбільший рівень продуктивності був у сортів Ювілейна Копаня, Козацька, Сюїта Київська – 5,6, 5,1, 4,9 т /га, що забезпечило приріст врожаю ягід смородини чорної, відповідно, 1,2, 0,7, 0,5 т/га порівняно з сортом стандартом Санюта. З метою захисту смородини чорної від грибних хвороб і отримання стабільних урожаїв ягід, необхідно застосовувати стійкі сорти смородини чорної Ювілейна Копаня, Козацька, Сюїта Київська, це дасть можливість в умовах нашого господарства додатково отримати 1200 кг з гектара ягід.; Ukraine among European countries is in the leading place for growing crops. Among crops is black currant berries which contain 5,5–12,9% sugars, 1,9 to 3,8% of organic acids, 0,4–0,9 % pectin, vitamin C 98–450 mg per 100 g wet weight, carotene, vitamins B1, B2, B9 (folic acid), PP, E, organic phosphorus, iron, potassium, calcium, magnesium, nitrogen, organic dyes. The potential yield of modern varieties of berries of a black currant can be up to 15 t/ha, but in fact it is 3–4 times less. The main reasons for the decline in yield of berries is the defeat of black currant fungal diseases: American powdery mildew, Anthracstudy of varietal resistance of black currant to fungal diseases is established, the degree of damage of foliage, shoots and berries on the plants and dynamics of their development. Fetopathology the results of the evaluation indicate that the degree of damage of leaf apparatus was changed from 2,2 to 8,0% of the young newly formed shoots was 0,8 to 3,2 %, berries and 1,2 to 5,7 %. The weight of 100 fruit varieties jubilee Kopania was 225 g, Cossack – 224 g, Suite Kiev – 222 g, 76, 45, 43 g, respectively, compared to the grade standard Sanita. The highest structure of the berries had a positive impact on the yield of berries of black currant. The highest level of performance was the varieties jubilee Kopania, Cossack, Suite Kyiv – 5,6, 5,1, 4,9 t /ha, which provided the increase in yield of berries of black currant, respectively, 1,2, 0,7, 0,5 t /ha compared with the grade standard Sanita. For the purpose of protection black currant from fungi diseases and obtain stable yields of berries it is necessary to use resistant varieties of black currant Yubileynaya Kopanya, Cossack, Suite Kyiv, this will enable in terms of our economy further to 1200 kg/ha of berries.; Украина среди европейских стран занимает первое место среди выращивания ягодных культур. Среди ягодных культур наиболее распространена смородина черная, ягоды которой составляют 5,5–12,9 % сахаров, 1,9– 3,8 % органических кислот, 0,4–0,9 % пектинов, витамина С 98–450 мг на 100 г сирой массы, каротин, витамины В1, В2, В9 (фолиева кислота), РР, Е, органический фосфор, железо, калий, кальций, магний, азот, органические красители. Потенциальная урожайность ягод современных сортов может составлять до 15 т/га, но фактически она становит в 3–4 раза меньше. Главной причиной снижения урожайности ягод является пораженность смородины черной грибными болезнями: американская мучнистая роса, антракноз, бокальчаста иржа, септориоз, аскохитоз, вертицилѐзное увядание. За результатами обследований, изучения сортовой стойкости смородины черной к грибковым заболеваниям установлена, степень поражения листового аппарата, побегов и ягод на растениях и динамика их развития. Результаты фитопатологической оценки свидетельствуют о том, что степень поражения листового аппарата составлял от 2,2 до 8,0 %, молодых побегов – 0,8 до 3,2 %, ягод – 1,2 до 5,7 %. Масса 100 г ягод сорта «Юбилейная Копаня» составляла 255 г, «Казацкая» – 224 г, «Сюита Киевская» – 222 г, что на 76, 45, 43 г, соответственно больше по сравнению с сортом стандартом «Санюта». Более высокие показатели структуры положительно повлияли на урожайность ягод смородины черной. Самый высокий уровень производительности был у сортов «Юбилейная Копаня», «Казацкая», «Сюита Киевская» – 5,6, 5,1, 4,9 т/га, что, обеспечило, прирос урожая ягод, смородины черной соответственно, 1,2, 0,7, 0,5 т/га по сравнению с сортом стандартом ‘Санюта’. С целью защиты смородины черной против грибковых заболеваний и получения стабильных урожаев ягод необходимо использовать стойкие сорта смородины черной «Ювилейная Копаня», «Козацькая», «Сюита Киевськая», это дасть возможность в условиях нашого хазяйства дополнительно получить 1200 кг ягод с гектара.

2018-01-01T00:00:00Z Разанов, С. Ф. Razanov, S. Ткачук, О. П. Tkachuk, A. Ткачук, А. П. http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/9484 2019-08-07T12:53:53Z 2018-01-01T00:00:00Z

Название: Водостійкість ґрунту при вирощуванні бобових багаторічних трав Авторы: Разанов, С. Ф.; Razanov, S.; Ткачук, О. П.; Tkachuk, A.; Ткачук, А. П. Аннотация: В кінці першого року вегетації бобових багаторічних трав найбільша кількість водостійких агрегатів спостерігається при вирощуванні конюшини лучної – 91,7 % та лядвенцю рогатого – 88,7 %, а найменша – 70,3 % при вирощуванні люцерни посівної і буркуну білого – 74,0 %. На другий рік вегетації загальна водостійкість ґрунтових агрегатів при вирощуванні бобових багаторічних трав зменшилась у всіх трав, окрім буркуну білого і лядвенцю рогатого. У цих травостоях водостійкість ґрунтових агрегатів, порівняно з першим роком вегетацій, зросла на 21,3 % на варіанті буркуну білого та на 1,3 % на варіанті лядвенцю рогатого. Водостійкість ґрунтових агрегатів на решті варіантів зменшилася на 32,3–11,2 %, найбільше – під люцерною посівною і конюшиною лучною, а найменше – під еспарцетом піщаним. В середньому водостійкість агрегатів ґрунту під бобовими багаторічними травами в кінці другого року вегетації становила 48,0–95,3 %. Найбільша вона була під травостоєм буркуну білого і лядвенцю рогатого, а найнижча – під люцерною посівною. В кінці четвертого року вегетації бобових багаторічних трав водостійкість ґрунтових агрегатів усіх фракцій становила 77,2–93,5 %. Найвищою вона була на варіанті лядвенцю рогатого, а найменшою – на варіанті люцерни посівної. На четвертий рік вегетації бобових багаторічних трав водостійкість ґрунтових агрегатів підвищується порівняно з дворічним їх вирощуванням, на 4,8–37,8 %, найбільше – на варіанті люцерни посівної, а найменше – на варіанті лядвенцю рогатого. Загалом впродовж усіх років дослідження найвища водостійкість ґрунту спостерігалася на четвертий рік вегетації, а найменша – на другий. Водостійкість ґрунтових агрегатів після оранки бобових багаторічних трав перед сівбою озимої пшениці становила 72,8–95,3%. Найвищою вона була на ділянці буркуну білого і лядвенцю рогатого, а найменшою – після люцерни посівної. Оранка ґрунту призвела до підвищення водостійкості ґрунтових агрегатів після люцерни посівної, конюшини лучної, еспарцету піщаного і лядвенцю рогатого на 5,1–34,1%. Найбільше зросла водостійкість агрегатів після вирощування люцерни посівної і конюшини лучної, а найменше – після лядвенцю рогатого.; At the end of the first year of vegetation of leguminous perennial grasses, the greatest number of water-resistant aggregates is observed when growing clover meadow – 91,7 % and lotus corniculatus – 88,7 %, and the lowest – 70,3 % with cultivation of alfalfa seedlings and sweet clover – 74,0 %. In the second year of vegetation, the total water resistance of soil aggregates in the cultivation of leguminous perennial grasses decreased in all grasses, except for the white clamor and the horned hare. In these herbages, the water resistance of soil aggregates, as compared to the first year of vegetation, increased by 21,3% for the white clover variant and by 1,3 % for the variant of the horned hare. Water resistance of soil aggregates in other variants decreased by 32,3–11,2 %, most of all – in alfalfa sowing and clover meadow, and least in sainfoin sand. On average, the water resistance of soil aggregates under leguminous perennial grasses at the end of the second year of vegetation was 48,0–95,3 %. It was the largest under the grass stand of the white clover and the horned lagoon, and the lowest one in the sowing alfalfa. At the end of the fourth year of vegetation of leguminous perennial grasses, the water resistance of soil aggregates of all fractions was 77,2–93,5 %. It was the largest on the variant of a horned hare, and the lowest on a variant of alfalfa sowing. n the fourth year of vegetation of leguminous perennial grasses, the water resistance of soil aggregates increases in comparison with their two-year growing, by 4,8–37,8 %, most of all on the variant of alfalfa seeding, and least on the variant of the horned lamb. In general, among all the years of research, the highest water resistance of the soil was observed in the fourth year of vegetation, and the smallest in the second year. Water resistance of soil aggregates after plowing of leguminous perennial grasses before sowing of winter wheat was 72,8–95,3 %. She was the highest in the area of the white clover and the horned hare, and the smallest after the alfalfa sowing season. Plowing of the soil led to an increase in the water resistance of soil aggregates after alfalfa seed, clover meadow, sainfoin sand and horseradish horned by 5,1–34,1 %. Most of all, the water resistance of the aggregates increased after the cultivation of alfalfa seed and clover meadow, and least of all after the horned lamb.; В конце первого года вегетации бобовых многолетних трав наибольшее количество водостойких агрегатов наблюдается при выращивании клевера лугового – 91,7% и лядвенца рогатого – 88,7%, а наименьшая – 70,3% при выращивании люцерны посевной и донника белого – 74,0%. На второй год вегетации общая водостойкость почвенных агрегатов при выращивании бобовых многолетних трав уменьшилась у всех трав, кроме донника белого и лядвенца рогатого. В этих травостоях водостойкость почвенных агрегатов по сравнению с первым годом вегетации, выросла на 21,3% у варианта донника белого и на 1,3% у варианта лядвенца рогатого. Водостойкость грунтовых агрегатов на остальных вариантах уменьшилась на 32,3–11,2%, больше всего – у люцерны посевной и клевера лугового, а меньше всего – в эспарцета песчаного. В среднем водостойкость агрегатов почвы под бобовыми многолетними травами в конце второго года вегетации составляла 48,0–95,3%. Наибольшей она была под травостоем донника белого и лядвенца рогатого, а самая низкая – у люцерны посевной. В конце четвертого года вегетации бобовых многолетних трав водостойкость почвенных агрегатов всех фракций составляла 77,2–93,5%. Найбольшей она была на варианте лядвенца рогатого, а наименьшей на варианте люцерны посевной. На четвертый год вегетации бобовых многолетних трав водостойкость почвенных агрегатов повышается по сравнению с двухлетним их выращиванием, на 4,8–37,8%, больше всего – на варианте люцерны посевной, а меньше всего на варианте лядвенца рогатого. В целом на протяжении всех лет исследования самая высокая водостойкость грунта наблюдалась на четвертый год вегетации, а наименьшая – на второй год. Водостойкость почвенных агрегатов после вспашки бобовых многолетних трав перед посевом озимой пшеницы составляла 72,8–95,3%. Самой высокой она была на участке донника белого и лядвенца рогатого, а наименьшей – после люцерны посевной. Вспашка почвы привела к повышению водостойкости почвенных агрегатов после люцерны посевной, клевера лугового, эспарцета песчаного и лядвенца рогатого на 5,1–34,1%. Больше всего выросла водостойкость агрегатов после выращивания люцерны посевной и клевера лугового, а меньше всего – после лядвенца рогатого.

2018-01-01T00:00:00Z Дідора, В. Г. Didora, V. Дидора, В. Г. http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/9483 2019-08-07T13:20:12Z 2018-01-01T00:00:00Z

Название: Симбіотична продуктивність сої залежно від інокуляції насіння та удобрення Авторы: Дідора, В. Г.; Didora, V.; Дидора, В. Г. Аннотация: Наведені результати досліджень з визначення загального та активного симбіотичного потенціалу, формування маси бульбочкових бактерій ультрараннього сорту сої Устя на ясно-сірих ґрунтах Полісся України. Найбільше значення для азотного живлення мають нітрати і аміак. Нітрати надходять через кореневу систему і за допомогою ферментів беруть участь у синтезі білків. Атмосферний азот засвоюється бульбочковими бактеріями, які утворюють симбіоз з кореневою системою сої. Інокульоване насіння сої препаратом Оптімайз-200, чистою культурою азотфіксуючих бактерій Bradyrhisobium japonicum сприяє активному лінійному росту і утворенню бічних стебел (гілкування), висота яких досягає 68,2 см, тобто приріст їх відносно контролю становить 12,9 см, що рівноцінно внесенню мінеральних добрив за норми N60P60 K60 кг/га. Установлено, що інокуляція насіння на фоні внесення мінеральних добрив забезпечує приріст рослин у висоту 13,7 см, а маса 1000 шт. насіння становить 162, 7 г, тобто на 4,5 г більше порівняно з проведенням лише інокуляції. Максимальна висота стеблостою і прикріплення нижнього боба від поверхні ґрунту досягають відповідно 86,0–19,2 см на варіанті внесення мінеральних добрив, проведення інокуляції та позакореневого підживлення. Визначено, що проведення передпосівної обробки насіння інокулянтом Оптимайз–200, внесення мінеральних добрив у нормі N60 P60 R60, застосування позакореневого підживлення рослин азотом у дозі 10 кг/га та комплексними добривами на хелатній основі Кристалон універсальний – 2,0 кг/га у фазу формування бобів сприяє інтенсивному розвитку бульбочкових бактерій, маса яких становить 498 кг/га, а у перерахунку на біологічно фіксований азот повітря – 122 кг, який залишається у ґрунті, що еквівалентно 359 кг аміачної селітри і забезпечує отримання високого врожаю сої – 4,05 т/га.; The paper gives the results of the research on determining the total and active symbiotic potential, as well as the formation of tubers bacteria mass of ultra-early soybean’s Ustia variety on light gray soils of Polissia, Ukraine. The nitrates and the ammonia are of great importance for the nitrogenous nutrition. The nitrates are received through the root system and by means of enzymes they take part in protein secretion. The atmosphere nitrogen is digested by tubers’ bacteria which take part in symbiosis with a root system. The soybeans inoculation by the preparation Optimise-200, by a pure culture of nitrogen fixating bacteria Bradyrhisobium japonieum contributes to the active side shoots growth and formation, their height is up to 68,2 cm, in other words their growth as to the control variant is 12,9 cm more that is equivalent to applying mineral fertilizers at the rate of N60P60K60 kg/ha. It has been established that seeds inoculation with the introduction of mineral fertilizers provides plants height growth by 13,7 cm, a mass of 1000 units of seeds is 160,7 g, that is by 4,5 g more as compared to inoculation. The maximal height of a plant-stand and of a lower fruit disposition above the soil surface is 86,0 and 19,2 cm correspondingly on the variant with the introduction of mineral fertilizers, inoculation and foliar fertilizing. A pre-sowing seed treatment with an inoculant Optimise-200, the introduction of mineral fertilizers at a rate of N60P60K60, the plants foliar treatment with nitrogen at a rate of 5 kg/ha and the introduction of a complex fertilizer on a chelate base Kristalon universal – 2,0 kg/ha in the period of beans formation contributes to an intensive development of tubers bacteria, the mass of which is 498 kg/ha, which in recalculation on biological nitrogen is 122 kg/ha, which is equivalent to 359 kg of ammonia nitrate and provides high soybean yields – 4,05 t/ha.; Приведены результаты исследований по определению общего и активного симбиотического потенциала, формирования массы клубеньковых бактерий ультрараннего сорта сои Устя на светло-серых почвах Полесья Украины. Большое значение для азотного питания имеют нитраты и аммиак. Нитраты используются корневой системой и при помощи ферментов принимают участие в синтезе белков. Атмосферный азот усваивается клубеньковыми бактериями и происходит симбиоз с корневой системой сои. Инокуляция семян сои препаратом Оптимаз-200, чистой культурой азотфиксирующих бактерий Bradyrisobium Japonieum способствует активному росту и формированию стеблей, высота которых достигает 68,2 см,то есть их прирост составляет 12,9 см, а также формированию боковых ветвей, что равноценно внесению минеральных удобрений в норме N60P60K60 кг/га. Установлено, что инокуляция семян на фоне внесения минеральных удобрений обеспечивает прирост растений у высоту 13,7см, а масса 1000 шт. семян составляет 162,7г, что на 4,5 больше в сравнении с применением инокуляции. Максимальная высота стеблей достигает 86,0см на варианте внесения минеральных удобрений, проведения инокуляции и внекорневой подкормки. Установлено, что обработка семян биологическим азотфиксатором Оптимагиз-200, внесение минеральных удобрений в норме N60P60K60 и проведение внекорневой подкормки растений азотом в дозе N-10 кг/га совместно с комплексными удобрениями на хелатной основе – Кристалон универсальный-2 кг/га в период формирование бобов способствует интенсивному развитию клубеньковых бактерий, масса которых составляет 498 кг/га, а в пересчете на биологически фиксированный азот воздуха – 22 кг/га и накапливается в почве в количестве 122 кг/га, что эквивалентно 359 кг аммиачной селитры и формировании высокой урожайности сои – 4,05 т/га.

2018-01-01T00:00:00Z Власюк, О. С. Vlasyuk, O. Тимощук, Т. М. Tymoshchuk, T. Тимощук, Т. Н. http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/9482 2019-08-07T13:12:10Z 2018-01-01T00:00:00Z

Название: Ефективність мікробних препаратів залежно від удобрення ячменю ярого Авторы: Власюк, О. С.; Vlasyuk, O.; Тимощук, Т. М.; Tymoshchuk, T.; Тимощук, Т. Н. Аннотация: У статті наведено вплив інокуляції насіння біопрепаратами та обприскування посівів препаратом Біокомплекс-БТУ, р. залежно від фону удобрення на ураженість хворобами та продуктивність сортів ячменю ярого Авгій і Воєвода. Визначено стійкість сортів ячменю ярого до збудників сітчастого гельмінтоспоріозу та кореневих гнилей залежно від удобрення, інокуляції насіння та обробки посівів біопрепаратами в умовах Правобережного Лісостепу України. Досліджено, що інокуляція насіння ячменю ярого біопрепаратами Агробактерин, р. (Agrobakterium radiobakter 10), Поліміксобактерин, р. (Paenibacillus polymyxa КВ з титром 5х109 клітин/г сухої форми) та Біокомплекс-БТУ, р. знижувала ураженість рослин кореневими гнилями. Встановлено, що обробка насіння біопрепаратом Біокомплекс-БТУ, р. (Bacillus subtilis 221 – 40±10 %, Azotobacter 30±10 %, Paenibacillus polymyxa 10±5%, Enterococcus 10±5 %, Lactobacillus 10±5 % з титром 1х108–1х109 КУО/см2) на 59,4–86,2 і 71,4–83,3 % зменшує розвиток кореневої гнилі залежно від залежно від сорту та фону удобрення. Застосування біопрепарату Біокомплекс-БТУ, р. у фазі виходу в трубку ячменю ярого сортів Авгій і Воєвода, зменшує розвиток і поширення сітчастого гельмінтоспоріозу. У дослідженнях обробка насіння ячменю ярого бактеріальними препаратами позитивно вплинула на формування його урожайності. Найвищу урожайність отримано за комплексного застосування бактеризації та мінеральних добрив. Встановлено, що передпосівна бактеризація насіння ячменю ярого сприяє збільшенню урожайності зерна на 2,0–10,7 %, залежно від сорту та фону удобрення. За дії мінеральних добрив як окремо, так і в поєднанні з сидератом, урожайність зерна підвищувалася на 26,2–37,7 % порівняно з контролем. Обробка посівів сортів ячменю ярого Авгій і Воєвода біопрепаратом Біокомплекс-БТУ, р. сприяє підвищенню на 1,1–7,4 % урожайності зерна залежно від удобрення та інокуляції насіння.; The influence of inoculation of seed with biopreparations, spraying crops with the preparation Biocomplex-BTU (solution) is presented in the article. This influence depends on the background of fertilization on the disease and productivity of the spring barley varieties, i.e. Avgii and Voievoda. The resistance of the spring barley to pathogens of mesh helminthosporiosis and root rot depending on fertilization, inoculation of seeds and the treatment of crops with biopreparations under the conditions of the Right-bank Forest-steppe of Ukraine are determined. It was investigated that the inoculation of barley seeds with biopreparations Agrobakteryn (Agrobakterium radiobakter 10), Polimiksobakteryn (Paenibacillus polymyxa КВ with the titer of 5х109 cells/g dry form) reduced the infestation of plants with root rot. It has been found that the treatment of seeds with biopreparation (Bacillus subtilis 221 – 40±10 %, Azotobacter 30±10 %, Paenibacillus polymyxa 10±5%, Enterococcus 10±5 %, Lactobacillus 10±5 % with the titer of 1–3x107 1х108–1х109 CFU/cm2) reduces the development of the ordinary root rot by 59,4–86,2 and 71,4–83,3 %, depending on the type and the background of a fertilizer. Application of biopreparation Biocomplex-BTU (solution) in the phase of entering the tube of barley varietie. Avgii and Voievoda diminishes the development and distribution of mesh helminthosporiosis. We have determined that the dressing of spring barley seeds with bacterial preparations exerts a positive influence on its yielding capacity. The highest yielding capacity can be achieved through the complex usage of bacterization a mineral fertilizers. It was established that pre-sowing inoculation of spring barley seeds increases the grain yield by 2,0–10,7 %, depending on the type and the background of a fertilizer. Under the effect of mineral fertilizers both individually and in combination with green manure, grain yield increased by 26,2–37,7 % compared with control. The treatment of crops of spring barley varieties Avgii and Voievoda with biopreparation Biocomplex-BTU (solution) promotes an increase in grain yield by 1,1–7,4 % depending on fertilization and inoculation of seeds.; В статье показано влияние инокуляции семян биопрепаратами и опрыскивание посевов препаратом Биокомплекс-БТУ, Ж в зависимости от фона удобрения на пораженность болезнями и продуктивность сортов ячменя ярового Авгий и Воевода. Определена устойчивость сортов ячменя ярового к возбудителям сетчастого гельминтоспориоза и корневых гнилей в зависимости от удобрения, инокуляции семян и обработки посевов биопрепаратами в условиях Правобережной Лесостепи Украины. Исследовано, что инокуляция семян ячменя ярового биопрепаратами Агробактерин, Ж (Agrobakterium radiobakter 10), Полимиксобактерин, Ж (Paenibacillus polymyxa КВ с титром 5х109 клеток/г сухой формы) и Биокомплекс-БТУ, Ж снижала пораженность растений корневыми гнилями. Применение биопрепарата Биокомплекс-БТУ, Ж в фазе выхода в трубку ячменя ярового уменьшает развитие и распространение сетчатого гельминтоспориоза. Установлено, що обработка семян биопрепаратом Биокомплекс-БТУ, Ж (Bacillus subtilis 221 – 40±10 %, Azotobacter 30±10 %, Paenibacillus polymyxa 10±5%, Enterococcus 10±5 %, Lactobacillus 10±5 % с титром 1х108–1х109 КОЕ/см2) на 59,4–86,2 и 71,4–83,3 % уменьшает развитие корневой гнили в зависимости от сорта и фона удобрения. В исследованиях обработка семян ячменя ярового бактериальными препаратами позитивно влияла на формирование его урожайности. Наивысшую урожайность получена при комплексном использовании бактеризации и минерального удобрения. Установлено, что предпосевная бактеризация семян ячменя ярового сопутствует увеличению урожайности зерна на 2,0–10,7 %, в зависимости от сорта и фона удобрения. При действии минеральных удобрений как отдельно, так и в сочетании с сидератом, урожайность зерна повышалась на 26,2–37,7 % в сравнении с контролем. Обработка посевов сортов ячменя ярового Авгий и Воевода биопрепаратом Биокомплекс-БТУ, Ж сопутствует увеличению на 1,1–7,4 % урожайности зерна в зависимости от удобрения и инокуляции семян.

2018-01-01T00:00:00Z Гамаюнова, В. В. Gamajunova, V. Смірнова, І. В. Smirnova, I. Смирнова, И. В. http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/9481 2019-08-07T13:11:06Z 2018-01-01T00:00:00Z

Название: Економічна ефективність вирощування сортів пшениці озимої залежно від оптимізації фону живлення Авторы: Гамаюнова, В. В.; Gamajunova, V.; Смірнова, І. В.; Smirnova, I.; Смирнова, И. В. Аннотация: У статті висвітлено результати впливу мінерального живлення на економічну ефективність вирощування пшениці озимої. Дослідження проводили впродовж 2010–2013 рр. на чорноземі південному, на базі Навчального науково-практичного центру Миколаївського НАУ. Об’єктом досліджень була пшениця озима – сорти Кольчуга та Донецька 48. Технологія їх вирощування, за винятком досліджуваних факторів, була загальноприйнятою до існуючих зональних рекомендацій для південного Степу України. Метою наших досліджень було визначення економічної ефективності та окупності одиниці діючої речовини добрива приростом урожаю зерна залежно від оптимізації мінерального живлення рослин сортів пшениці озимої за вирощування їх в умовах південного Степу України. Встановлено, що досліджувані агрозаходи суттєво впливали не тільки на рівень урожайності зерна пшениці озимої і його якість, й на економічну ефективність вирощування культури. В результаті проведених досліджень установлено, що незалежно від доз і співвідношення елементів живлення у добривах, чистий прибуток від їх внесення порівняно з неудобреним контролем по обох сортах зростав. Разом з тим, застосування мінерального азоту в дозах як N30, так і N60 при вирощуванні пшениці озимої сорту Кольчуга призводило до зниження рівня рентабельності порівняно з контролем, а сорту Донецька 48 цей показник, навпаки, дещо зростав. Найнижчим рівень рентабельності по обох досліджуваних сортах визначено за внесення під культуру нітроамофоски – N16P16K16, внаслідок високої вартості цього комплексного добрива. Вважаємо за необхідне при вирощуванні сільськогосподарських культур, зокрема пшениці озимої, удосконалювати основні елементи технології, які б сприяли підвищенню врожаїв за зниження матеріальних витрат та зростання показників економічної ефективності. У наших дослідженнях це застосування розрахункової дози добрив. Зазначені питання доцільно продовжувати досліджувати у зв’язку з виключною їх актуальністю для всіх агрокліматичних зон України.; The article highlights the results of the mineral nutrition influence on the economic efficiency of winter wheat cultivation. The researches were carried out during 2010–2013 on the southern black earth, on the basis of the Educational Scientific and Practical Center of the Mykolayiv NAU. Researches object was wheat winter – grade Chain armour and Doneckaya 48. Technology of their cultivating, with the exception of under study factors, was Ukraine customary in existing zone recommendations for Southern Steppe. The purpose of our researches was definition of economic efficiency and repayment of the unit of active fertiliser substance by increment of the grain yield depending on optimisation of mineral meal of grades plants wheat Southern Ukraine Steppe winter for cultivating of them in conditions. It is installed that under study an action substantially influenced not only to the level of productivity of the grain of winter wheat and his quality, and to economic efficiency of cultivating of culture. As a result of the conducted researches it was established that the regardless of the dose and ratio of nutrients in fertilizers, the net profit with their introduction increased, in compare to the unfertilized control in both varieties. However, the application of the mineral nitrogen in doses N30 and N60 during the cultivation of winter wheat variety Kolchuga led to the decreasing of the level of profitability in compare with control, while this data in the Donetska 48 variety increased. The lowest level of profit for both studied varieties is due to the high cost of this complex fertilizer under the culture of the nitrogen-phosphorus-potassium fertilizer – N16P16K16. We find it necessary at cultivating of agricultural crops, in particular winter wheat, to improve basic elements of the technology promoting increase of harvests for decrease of material inputs and increases of ratings of economic efficiency. In find researches this use of calculated dose of fertilisers. Specified questions are expediently to continue to investigate in connection with their exclusive relevance for all agroclimatic zones of Ukraine.; В статье приведены результаты влияния минерального питания на экономическую эффективность выращивания пшеницы озимой. Исследования проведены в течении 2010–2013 гг. на черноземе южном, на базе Учебного научно-практического центра Николаевского НАУ. Объектом исследований была пшеница озимая – сорта Кольчуга и Донецкая 48. Технология их выращивания, за исключением исследуемых факторов, была общепринятой в существующих зональных рекомендациях для южной Степи Украины. Целью наших исследований было определение экономической эффективности и окупаемости единицы действующего вещества удобрения приростом урожая зерна в зависимости от оптимизации минерального питания растений сортов пшеницы озимой за выращивания их в условиях южной Степи Украины. Установлено, что исследуемые агромероприятия существенно влияли не только на уровень урожайности зерна озимой пшеницы и его качество, но и на экономическую эффективность выращивания культуры. В результате проведенных исследований установлено, что независимо от доз и соотношения элементов питания в удобрениях, чистая прибыль от их внесения по сравнению с неудобренным контролем по обоим сортам увеличивалась. Вместе с тем, применение минерального азота в дозах как N30, так и N60 при выращивании пшеницы озимой сорта Кольчуга приводило к снижению уровня рентабельности по сравнению с контролем, а сорта Донецкая 48 этот показатель, наоборот, несколько возрастал. Низким уровень рентабельности по обоим исследуемым сортам определен только при внесении под культуру нитроаммофоски – N16P16K16, вследствие высокой стоимости этого комплексного удобрения. Считаем необходимым при выращивании сельскохозяйственных культур, в частности пшеницы озимой, совершенствовать основные элементы технологии, способствующие повышению урожаев за снижение материальных затрат и увеличения показателей экономической эффективности. В наших исследованиях это применение расчетной дозы удобрений. Указанные вопросы целесообразно продолжать исследовать в связи с исключительной их актуальностью для всех агроклиматических зон Украины.

2018-01-01T00:00:00Z