http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/9413 2026-04-20T18:46:11Z 2026-04-20T18:46:11Z Васільцова, О. В. Vasiltsova, O. Васильцова, А. В. http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/9556 2019-08-15T13:34:12Z 2018-01-01T00:00:00Z

Название: Складові екологічної безпеки продукції хлібопекарських підприємств Авторы: Васільцова, О. В.; Vasiltsova, O.; Васильцова, А. В. Аннотация: Стаття присвячена визначенню екологічності та безпечності хлібопродуктів для здоров’я споживачів. Визначено особливості хлібопекарської галузі, що зумовлюють необхідність залучення поліпшувачів до процесів виготовлення хлібопродуктів, які дадуть змогу підвищити ефективність функціонування галузі та дозволять вирішити низку завдань: формувати певні реологічні властивості тіста (підвищення газоутримуючої здатності тіста, надання еластичних властивостей, забезпечення в’язко-пластичних властивостей, зниження адгезії заготовок); інтенсифікувати технологічний процес, впровадити прискорені технології приготування хліба; уповільнити процес черствіння і запобігти мікробіологічному псуванню хлібобулочних виробів; продовжити термін зберігання свіжості хліба, знизити його крихкість; поліпшити якість хлібобулочних виробів різноманітного асортименту – здобних, листкових дріжджових і бездріжджових виробів, виробів, виготовлених із заморожених напівфабрикатів; стабілізувати якість хліба при переробці борошна з нестабільними хлібопекарськими властивостями; розширити асортимент виробів, що випускаються згідно з постійно зростаючими вимогами споживача; поліпшити біотехнологічні властивості дріжджів. Подано класифікацію харчових добавок і хлібопекарських поліпшувачів залежно від функціонального та технологічного призначення. Проведено дослідження щодо наявності домішок та поліпшувачів у деяких зразках хлібобулочних виробів хлібопекарських підприємств Вінницької області, з якого стає очевидним, що застосування поліпшувачів буде продовжуватися й у майбутньому через значне погіршення показників якості зерна та борошна в Україні, яке спостерігається в останні роки. Недостатньо вивченим залишається питання їх якості та безпечності для здоров’я споживачів. Через відсутність з боку держави, суспільства та самих хлібопекарських підприємств достатнього та належного контролю за використанням харчових домішок у процесах виробництва: за їх кількістю, якістю, терміном дії, можливістю непередбачуваного хімічного реагування між різними домішками в одному продукті, на нашу думку, створює ризик зловживання цими речовинами та нанесення прихованої шкоди здоров’ю людей.; The article is dedicated to the definition of the environmental and safety of bakery products on the health of consumers. The features of the bakery industry have been identified, which led to the need to attract enhancers to the processes of making bread products, which will enable to improve the efficiency of the industry and will solve a number of tasks: to formulate certain rheological properties of the dough (increasing the gas-retaining ability of the dough, providing elastic properties, providing visco-plastic properties, reduction of adhesion of billets); to intensify the technological process, to introduce accelerated bread making technologies; slow down the process of drawing and prevent microbiological damage to bakery products; to extend the shelf life of bread's freshness, to reduce its fragility; to improve the quality of bakery products of a wide range of flour, flaky yeast and non-yeast products, products made from frozen semi-finished products; to stabilize the quality of bread when processing flour with unstable baking properties; to expand the assortment of products, produced in accordance with constantly increasing requirements of the consumer; improve biotechnological properties of yeast. The classification of food additives and bakery improvers is given, depending on the functional and technological purpose. The research on the presence of impurities and improvers in some samples of bakery products of the bakery enterprises of the Vinnytsia region has been carried out, from which it becomes clear that the use of enhancers will continue in the future due to a significant deterioration in the quality of grain and flour in Ukraine, which has been observed in recent years. The question remains only their quality and complete safety for consumers. Due to the lack of state and society and the bakery enterprises themselves sufficient and adequate control over the use of food additives in production processes: in terms of their quantity, quality, duration, possibility of unpredictable chemical reaction between different impurities in one product, in our opinion, creates a risk of abuse these substances and causing hidden harm to people’s health.; Статья посвящена определению экологичности и безопасности хлебопродуктов на здоровье потребителей. Определены особенности хлебопекарной отрясли, которые привели к необходимости привлечения улучшителей к процессам изготовления хлебопродуктов, которые позволят повысить эффективность функционирования отрясли, что позволит решить ряд задач: формировать определенные реологические свойства теста (повышение газоудерживающей способности теста, предоставление эластичных свойств, обеспечение вязко-пластических свойств, снижение адгезии заготовок) интенси-фицировать технологический процесс, внедрить ускоренные технологии приготовления хлеба; замедлить процесс черствения и предотвратить микробиологическую порчу хлебобулочных изделий; продлить срок сохранения свежести хлеба, снизить его хрупкость; улучшить качество хлебобулочных изделий широкого ассортимента – сдобных, слоеных дрожжевых и бездрожжевых изделий, изделий, изготовленных из замороженных полуфабрикатов; стабилизировать качество хлеба при переработке муки с нестабильными хлебопекарными свойствами; расширить ассортимент выпускаемых изделий согласно с постоянно растущими требованиями потребителя; улучшить биотехнологические свойства дрожжей. Представлена классификация пищевых добавок и хлебопекарных улучшителей в зависимости от функционального и технологического назначения. Проведено исследование о наличии примесей и улучшителей в некоторых образцах хлебобулочных изделий хлебопекарных предприятий Винницкой области, из которого становится очевидным, что применение улучшителей будет продолжаться и в будущем из-за значительного ухудшения показателей качества зерна и муки в Украине, которое наблюдается в последние годы. Вопросом остается только их качество и полная безопасность для здоровья потребителей. Из-за отсутствия со стороны государства, общества и самих хлебопекарных предприятий достаточного и надлежащего контроля за использованием пищевых добавок в процессах производства: по их количеству, качеству, сроком действия, возможностью непредсказуемого химического реагирования между различными примесями в одном продукте, по нашему мнению, создает риск злоупотребления этими веществами и нанесения скрытого вреда здоровью людей.

2018-01-01T00:00:00Z Кухарець, В. В. Kukharets, V. Кухарец, В. В. http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/9555 2019-08-15T13:46:51Z 2018-01-01T00:00:00Z

Название: Узагальнення досвіду використання органічної сировини як енергоресурсу Авторы: Кухарець, В. В.; Kukharets, V.; Кухарец, В. В. Аннотация: Виробництво біологічних видів палива із органічної сировини сільськогосподарського походження є одним із способів забезпечення підприємств аграрного сектора власними енергетичними ресурсами, а також можливості отримання додаткового капіталу при його реалізації. Узагальнено напрями раціонального застосування аграрними підприємствами органічної сировини для енергетичних цілей з метою покращення ефективності господарювання. Значну роль для ефективного застосування біосировини відіграє система управлінських рішень та дій. Виконання алгоритму управлінських рішень щодо напрямів використання конвертованої біомаси надасть можливість для покращення фінансового становища підприємства, диверсифікації виробничої діяльності, виходу на ринок нового виду продукції. Сформульовано найбільш привабливі стратегії біоенергетичної діяльності сільськогосподарських підприємств. Для аграрних господарств Житомирської області можна розглядати такі концепції щодо використання потенціалу доступної біосировини для конверсії в енергоресурс: посилення енергетичної безпеки; концепція використання наявного потенціалу біосировини для конверсії в енергоресурс з подальшою її реалізацією; концепція диверсифікації власної виробничої програми та виходом на ринок біопалива. Перша стратегія передбачає заміщення традиційних енергетичних ресурсів альтернативними, тобто забезпечення аграрного підприємства власними біоенергетичними ресурсами. Друга стратегія орієнтована на виробництво біосировини, придатної для конверсії в біопаливо та подальшу її реалізацію. Третя стратегія окреслює напрямок конверсії біосировини в енергоресурс та подальшу реалізацію біопалива (пелети, брикети). Розглянуто можливість виходу вітчизняних аграрних підприємств на ринок біопалива, а також формування в Україні біржі біопалива з сільськогосподарської органічної сировини.; Production of biofuel from organic agricultural raw materials is a way to provide agrarian enterprises with self-made energy resources and an opportunity to get extra profit during its realization. Areas of rational using of organic raw materials by agrarian enterprises were generalized in order to improve the efficiency of manage. System of management actions and decisions is very important for effective using of bio raw materials. Improvement of financial state of an enterprise, diversification of production activity and providing market with new kinds of products way be reached with help of management decisions algorithm describing areas of converted biomass using. The most presentable strategies of bioenergetic activity of agricultural enterprises were formed. There are several conceptions describing using of bio raw materials for its conversion into energy resource suitable for agrarian manage of Zhytomyr region: increasing of energetic safety; conception of available potential of bio raw material using with its further realization; conception of own production program diversification and providing market with biofuel. First strategy provides substitution of traditional energy resources with alternative ones, which means that agrarian enterprise is provided with its own bioenergy resources. Second strategy is focused on bio raw materials production, its conversation into biofuel and further realization. Third strategy describes the way of bio raw materials conversion into energy resource and further realization of biofuel, pallets and briquettes, for example. Possibilities of access of domestic agrarian enterprises to the biofuel market and forming of burses with biofuel made of agricultural organic raw materials in Ukraine were also considered.; Производство биологических видов топлива из органического сырья является одним из способов обеспечения предприятий аграрного сектора собственными энергетическими ресурсами, а также возможности получения дополнительного капитала при его реализации. Были обобщены направления рационального использования аграрными предприятиями органического сырья для энергетических потребностей с целью улучшения эффективности хозяйствования. Важную роль для эффективного использования биосырья отыгрывает система управленческих решений и действий. Применение алгоритма управленских решений к направлениям использования конвертированной биомассы обеспечит возможность улучшения финансового состояния предприятия, диверсификации производственной деятельности, выхода на рынок новых видов продукции. Сформулированы наиболее презентабельные стратегии биоэнергетической деятельности сельскохозяйственных предприятий. Для аграрных хозяйств Житомирской области что касается использования потенциала доступного биосырья для конверсии в энергоресурс могут быть рассмотрены такие концепции: усиление энергетической безопасности; концепция использования имеющегося потенциала биосырья для конверсии в энергоресурс с последующей его реализацией; концепция диверсификации собственной производственной программы и выходом на рынок биотоплива. Первая стратегия подразумевает замещение традиционных энергетических ресурсов альтернативными, то есть обеспечение аграрного предприятия собственными биоэнергетическими ресурсами. Вторая стратегия ориентирована на производство биосырья, пригодного для конверсии в биотопливо и последующую его реализацию. Третья стратегия затрагивает направление конверсии биосырья в энергоресурс и последующую реализацию биотоплива (пеллеты, брикеты). Рассмотрено возможность выхода отечественных аграрных предприятий на рынок биотоплива, а также формирование в Украине бирж биотоплива из сельскохозяйственного органического сырья.

2018-01-01T00:00:00Z Василенко, С. В. Vasylenko, S. Паламарчук, Т. М. Palamarchuk, T. Паламарчук, Т. Н. http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/9554 2019-08-15T13:48:26Z 2018-01-01T00:00:00Z

Название: Формування вітчизняного ринку продукції скотарства в умовах євроінтеграції Авторы: Василенко, С. В.; Vasylenko, S.; Паламарчук, Т. М.; Palamarchuk, T.; Паламарчук, Т. Н. Аннотация: Ринок продукції скотарства є вагомою складовою аграрного ринку країни. Скотарство як основна галузь з виробництва молока і м’яса відіграє провідну роль у забезпеченні потреб населення висококалорійними продуктами харчування та має важливе значення у формуванні продовольчої безпеки країни. Зазначено, що у 2016 р. в Україні ринок яловичини і телятини та ринок молока і молочних продуктів задовольняв потреби вітчизняних споживачів на рівні 25 та 55 % відповідно від фізіологічно обґрунтованих норм. Значне скорочення споживання продуктів скотарства в країні обумовлено різким зменшенням обсягів їх виробництва, низькою купівельною спроможністю значної частини населення, відносно обмеженою ємкістю внутрішнього ринку та інших факторів. На підставі статистичних даних проведений аналіз балансів надходження і використання продукції скотарства, зокрема яловичини та телятини, молока та молочних продуктів в Україні за останні роки, який дозволив виявити тенденції щодо зміни показників виробництва та споживання, імпорту та експорту відповідних видів продукції, а також виявити низку проблем. Окреслено, що набувши форми Асоціації з ЄС та руху до Зони вільної торгівлі з 1.01.2016 року, Україна потребує вивчення кола політичних, торговельно-економічних питань, пов’язаних, в першу чергу, з проблемами екологічної та харчової безпеки. Формування вітчизняного ринку продукції скотарства в євроінтеграційних умовах вимагає від України розробки нових підходів до стратегії розвитку аграрного сектор, спрямованої на удосконалення законодавчої бази та приведення її у сфері міжнародної торгівлі до світових норм, перебудову економічних відносин на ринку, забезпечення продовольчої безпеки держави, підвищення конкурентоспроможності продукції сільського господарства на внутрішньому та зовнішньому ринках.; Market of livestock products is a significant component of the agricultural market of the country. Cattle breeding, which is the main branch of meat and milk production, plays a key role in meeting the needs of population in the high-calorie products and is important in forming the food security of the country. It is noted that in 2016 in Ukraine the beef and veal market as well as market of milk and dairy products met the needs of domestic consumers at the level of 25 and 55% respectively according to physiologically substantiated norms. A considerable reduction in consuming livestock products in the country is determined by a sharp decrease of their production volumes, low buying capacity of a large part of the population, relatively limited capacity of the internal market and other factors. On the basis of the statistical data, the analysis of the balance between the inflow and use of livestock products, in particular, beef, veal, milk and dairy products in Ukraine in recent years is carried out. This analysis allowed to identify the trends regarding the change of indicators of production and consumption, import and export of certain types of products, and also to bring to light a number of problems. It is outlined that after acquiring the form of the Association with the EU and moving towards the Free Trade Zone since January 1, 2016, Ukraine needs to study a range of political, trade, and economic issues that are primarily related to the problems of ecological and food security. Formation of the domestic market of livestock products under the conditions of European integration requires Ukraine to work out new approaches to the strategy of developing the agricultural sector aimed at improving the legislation basis and bringing it to the compliance with the global norms of international trade, to restructure the economic relationships in the market, to ensure food security of the state, to increase the competitive ability of agricultural products both in the internal and external markets.; Рынок продукции скотоводства является весомой составляющей аграрного рынка страны. Скотоводство как основная отрасль по производству молока и мяса играет ведущую роль в обеспечении потребностей населения высококалорийными продуктами питания и имеет важное значение в формировании продовольственной безопасности страны. Отмечено, что в 2016 г. в Украине рынок говядины и телятины, рынок молока и молочных продуктов удовлетворял потребности отечественных потребителей на уровне 25 и 55 %, соответственно, от физиологически обоснованных норм. Значительное сокращение потребления продуктов скотоводства в стране обусловлено резким уменьшением объемов их производства, низкой покупательной способностью значительной части населения, относительно ограниченной емкостью внутреннего рынка и других факторов. На основании статистических данных проведен анализ балансов поступления и использования продукции скотоводства, в частности говядины и телятины, молока и молочных продуктов в Украине за последние годы, который позволил выявить тенденции изменения показателей производства и потребления, импорта и экспорта соответствующих видов продукции, а также выявить ряд проблем. Определено, что, получив форму Ассоциации с ЕС и движения в Зону свободной торговли с 1.01.2016 года, Украина нуждается в изучении круга политических, торгово-экономических вопросов, связанных, в первую очередь, с проблемами экологической и пищевой безопасности. Формирование отечественного рынка продукции скотоводства в евроинтеграционных условиях требует от Украины разработки новых подходов к стратегии развития аграрного сектора, направленной на совершенствование законодательной базы и приведения ее в сфере международной торговли к мировым нормам, перестройку экономических отношений на рынке, обеспечение продовольственной безопасности государства, повышение конкурентоспособности продукции сельского хозяйства на внутреннем и внешнем рынках.

2018-01-01T00:00:00Z Захаріна, О. В. Zakharina, O. Захарина, О. В. Ярош, С. В. Yarosh, S. Тищенко, С. В. Tyshchenko, S. http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/9553 2019-08-15T13:25:34Z 2018-01-01T00:00:00Z

Название: Механізм функціонування інвестиційних проектів на принципах державно-приватного партнерства Авторы: Захаріна, О. В.; Zakharina, O.; Захарина, О. В.; Ярош, С. В.; Yarosh, S.; Тищенко, С. В.; Tyshchenko, S. Аннотация: Реалізація політики залучення інвестицій в державну і комунальну інфраструктуру потребує вивчення механізму впровадження інвестиційних проектів на взаємовигідних умовах для бізнесу, держави та громади. Висвітлено теорію і практику застосування інституту державно-приватного партнерства (далі ДПП) при здійсненні інвестиційних проектів, спрямованих на інноваційний розвиток і забезпечення економічної безпеки держави. Визначено, що проекти ДПП реалізуються на основі проектного фінансування, механізм якого в світовій практиці дозволяє залучати для здійснення інвестиційних проектів кошти бізнесу, різних фінансово-кредитних структур на основі довгострокового фінансування, гарантій, відповідальності, перерозподілу ризиків тощо. Встановлено, що на умовах ДПП держава отримує функціонуючий об’єкт, роблячи економію на державному бюджетному фінансуванні його будівництва або реконструкції, а підприємці, в свою чергу, – заробляють кошти на подальшій його експлуатації. Визначення синергетичного ефекту від реалізації проекту в рамках ДПП дозволить оптимізувати зусилля держави з досягнення мети зростання добробуту населення. Розкрито сутність державно-приватного партнерства та ідентифікована його роль в сучасній економіці. Соціально-економічна оцінка проекту модернізації теплопостачання в м. Малині Житомирської області в рамках ДПП здійснювалась виходячи з цілей державно-приватного партнерства, відповідності пріоритетам розвитку держави та міста, а також економічних, соціальних, правових та екологічних аспектів проекту ДПП. За ключовими показниками аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства доведена доцільність впровадження даного проекту.; Implementation of the policy of attracting investments into state and communal infrastructure requires the study of the mechanism of implementation of investment projects on mutually beneficial terms for business, state and community. The theory and practice of application of the institute of public-private partnership (here in after PPP) are described in the course of implementation of investment projects aimed at innovative development and ensuring economic security of the state. It is determined that PPP projects are implemented on the basis of project financing, the mechanism of which in the world practice allows to attract business funds, various financial and credit structures for the implementation of investment projects on the basis of long-term financing, guarantees, responsibility, redistribution of risks, etc. It was established that on the PPP conditions the state receives a functioning object, saving on state budget financing of its construction or reconstruction, and entrepreneurs, in turn, earn money for its further exploitation. Determining the synergistic effect of the project implementation within the framework of the PPP will optimize the state’s efforts to achieve the goal of increasing the welfare of the population. The essence of public-private partnership is revealed and its role in the modern economy is identified. The socio-economic assessment of the heat supply modernization project in the city of Malyn, Zhytomyr region, within the framework of the PPP, was carried out on the basis of the objectives of public-private partnership, compliance with the priorities of state and city development, as well as the economic, social, legal and environmental aspects of the PPP project. The feasibility of implementing this project has been proven by key indicators of the analysis of the effectiveness of public-private partnership implementation.; Реализация политики привлечения инвестиций в государственную и коммунальную инфраструктуру требует изучения механизма внедрения инвестиционных проектов на взаимовыгодных условиях для бизнеса, государства и общества. Освещены теория и практика применения института государственно-частного партнерства (далее ГЧП) при осуществлении инвестиционных проектов, направленных на инновационное развитие и обеспечение экономической безопасности государства. Определено, что проекты ГЧП реализуются на основе проектного финансирования, механизм которого в мировой практике позволяет привлекать для осуществления инвестиционных проектов средства бизнеса, различных финансово-кредитных структур на основе долгосрочного финансирования, гарантий, ответственности, перераспределения рисков и т.п. Установлено, что на условиях ГЧП государство получает функционирующий объект, экономя на государственном бюджетном финансировании его строительства или реконструкции, а предприниматели, в свою очередь, – зарабатывают средства на дальнейшей его эксплуатации. Определение синергетического эффекта от реализации проекта в рамках ГЧП позволит оптимизировать усилия государства по достижению цели роста благосостояния населения. Раскрыта сущность государственно-частного партнерства и идентифицирована его роль в современной экономике. Социально-экономическая оценка проекта модернизации теплоснабжения в г. Малине Житомирской области в рамках ГЧП осуществлялась исходя из целей государственно-частного партнерства, соответствия приоритетам развития государства и города, а также экономических, социальных, правовых и экологических аспектов проекта ГЧП. По ключевым показателям анализа эффективности осуществления государственно-частного партнерства доказана целесообразность внедрения данного проекта.

2018-01-01T00:00:00Z Недільська, Л. В. Nedilskaya, L. Недельская, Л. В. http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/9552 2019-08-15T13:30:19Z 2018-01-01T00:00:00Z

Название: Системний колапс державної фінансової підтримки сільськогосподарських підприємств Авторы: Недільська, Л. В.; Nedilskaya, L.; Недельская, Л. В. Аннотация: Обґрунтовано нераціональність і низькоефективність діючої системи державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників в Україні. Проаналізовано обсяги бюджетного фінансування сільськогосподарської галузі в Україні протягом 2013–2017 рр. і виявлено надзвичайно низький їх рівень у порівнянні з державним бюджетом та ВВП галузі. Відмічено зміни у програмах бюджетного фінансування сільськогосподарських товаровиробників протягом 2016–2017 рр. З огляду на досвід останніх років, наголошено, що для України актуально розглядати державну підтримку сільського господарства у трьох аспектах: економічна ефективність, корупційні ризики та вплив на конкуренцію. Запропоновано та обґрунтовано вибірковий адресний підхід до розподілу бюджетних асигнувань сільськогосподарським підприємствам на основі інтегральної оцінки результативності використання фінансових ресурсів, згідно якого кожне підприємство, ефективно розпоряджаючись власним капіталом, повинно стимулюватися державою у вигляді фінансових асигнувань для поліпшення отриманих фінансових результатів. Ідентифікація підприємств, що мають право на державну фінансову підтримку, може здійснюватись на основі оцінки їх рейтингу за інтегральним показником, який відображає здатність кожного з них окуповувати вкладені ресурси і перспективність їх економічного зростання. Обґрунтовано необхідність встановлення межі недоречності державного фінансування як для збиткових підприємств через їх неперспективність, так і для високоприбуткових, які власним капіталом здатні покривати потреби розширеного відтворення. Побудована модель може стати основою для удосконалення системи державної підтримки сільськогосподарських підприємств, оскільки враховує ефективність господарювання кожного окремого підприємства і, відповідно, носитиме адресний характер.; The irrationality and low efficiency of the existing system of state support of agricultural producers in Ukraine are substantiated. The volume of budget financing of the agricultural sector in Ukraine for 2013–2017 has been analyzed and their level of activity is extremely low compared to the state budget and GDP. Changes in the budget financing programs of agricultural producers during the period 2016–2017 are noted. Taking into account the experience of recent years, it was emphasized that it is important for Ukraine to consider state support of agriculture in three aspects: economic efficiency, corruption risks and impact on competition. A selective targeted approach to allocating budgetary allocations to agricultural enterprises based on an integrated assessment of the use of financial resources is proposed and substantiated, according to which each enterprise, effectively managing its own capital, should be stimulated by the state in the form of financial allocations in order to improve the financial results obtained. The identification of enterprises eligible for state financial support may be based on an assessment of their ranking by an integral indicator, which reflects the ability of each of them to occupy the investment and the prospects of their economic growth. The necessity of establishing the limits of inappropriateness of state financing both for unprofitable enterprises due to their lack of prospects and for highly profitable, which with the equity capital can cover the needs of expanded reproduction, is substantiated. The constructed model can become the basis for improving the system of state support for agricultural enterprises, since it takes into account the efficiency of management of each individual enterprise and, accordingly, will be targeted.; Обоснованы нерациональность и неэффективность действующей системы государственной поддержки сельскохозяйственных товаропроизводителей в Украине. Проанализированы объемы бюджетного финансирования сельскохозяйственной отрасли в Украине в 2013–2017 гг. и выявлен чрезвычайно низкий их уровень по сравнению с государственным бюджетом и ВВП отрасли. Отмечены изменения в программах бюджетного финансирования сельскохозяйственных товаропроизводителей в течение 2016–2017 гг. Учитывая опыт последних лет, отмечено, что для Украины актуально рассматривать государственную поддержку сельского хозяйства в трех аспектах: экономическая эффективность, коррупционные риски и влияние на конкуренцию. Предложен и обоснован выборочный адресный подход к распределению бюджетных ассигнований сельскохозяйственным предприятиям на основе интегральной оценки результативности использования финансовых ресурсов, согласно которому каждое предприятие, эффективно распоряжаясь собственным капиталом, должно стимулироваться государством в виде финансовых ассигнований для улучшения полученных финансовых результатов. Идентификация предприятий, имеющих право на государственную финансовую поддержку, может осуществляться на основе оценки их рейтинга по интегральному показателю, который отражает способность каждого из них окупать вложенные ресурсы и перспективность их экономического роста. Обоснована необходимость установления границы неуместности государственного финансирования как для убыточных предприятий из-за их не перспективности, так и для высокодоходных, которые собственным капиталом способны покрывать потребности расширенного воспроизводства. Построенная модель может стать основой для совершенствования системы государственной поддержки сельскохозяйственных предприятий, поскольку учитывает эффективность хозяйствования каждого отдельного предприятия и, соответственно, будет носить адресный характер.

2018-01-01T00:00:00Z Савченко, Р. О. Savchenko, R. Савченко, Р. А. Савченко, Н. М. Savchenko, N. Савченко, Н. Н. http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/9551 2019-08-15T13:24:12Z 2018-01-01T00:00:00Z

Название: Запаси: особливості обліку і контролю Авторы: Савченко, Р. О.; Savchenko, R.; Савченко, Р. А.; Савченко, Н. М.; Savchenko, N.; Савченко, Н. Н. Аннотация: Запаси є основою матеріальної бази суб’єктів господарювання. Ефективне управління їх рівнем у сучасних умовах господарювання можливе лише за умови організації формування оптимальної інформаційної бази на основі систем обліку і контролю з метою задоволення інформаційних потреб користувачів. Дослідження інформаційних запитів системи управління дає можливість виокремити напрямки удосконалення завдань, що ставляться перед системами обліку і контролю запасів. Зокрема, доцільним є переорієнтація вищезгаданих систем на потреби управління з метою досягнення оптимального рівня ефективності використання запасів. Визначено, що номенклатурний склад запасів прямо пропорційно залежить від галузевих особливостей підприємств. В зв’язку з цим доведена необхідність ведення трьох рахунків (субрахунків), які будуть давати змогу відокремити інформацію про запаси на складах, передані в споживання та безпосередньо про готову продукцію. Незалежно від того, чи підприємство займається виробництвом продукції, чи займається перепродажем продукції доцільною є організація точної системи обліку із використання сучасних методів автоматизації облікових процесів. Це дасть змогу забезпечувати правильність збереження запасів у заданій формі, якості та кількості. В ході контролю запасів підприємства можуть використовувати одну із двох типів систем для ведення точних інвентаризацій – перманентну або традиційну, так звану періодичну систему. Використання перманентної інвентаризації є затратним її видом. Запровадження модифікованого виду перманентної інвентаризації забезпечить формування детальних інвентаризаційних записів про наявність та рух запасів у натуральних показниках, що дасть можливість одержати інформацію про рівень запасів в будь-який момент часу поза межами системи обліку.; Stocks are the foundation of the material basis of business entities. Efficient management of their level in modern conditions is possible providing the organization of the optimal information system on the basis of accounting and control principles in order to meet the information needs of users. Investigation of the information requests of the management system makes it possible to distinguish the directions of the tasks improvement related to the systems of stocks accounting and control. In particular, it is advisable to reorient the above systems to management needs in order to achieve the optimum level of stocks efficiency. It is determined that the nomenclature composition of stocks is directly proportional to the branch peculiarities of enterprises. In this regard, the necessity of conducting three accounts (sub-accounts) has been proved, which will enable to separate information about stocks in warehouses, transferred to consumption and directly about finished products. Regardless of whether an enterprise is engaged in production or in reselling products, it is expedient to organize an accurate accounting system using modern methods of accounting processes automation. This will allow to ensure the correct preservation of stocks in a given form, quality and quantity. During stock control, enterprises can use one of two types of systems to maintain accurate inventories – a permanent or traditional, so-called periodic system. Using a permanent inventory is costly for its kind. The introduction of a modified type of permanent inventory will provide detailed inventory records on the availability and movement of stocks in natural indicators, which will provide an opportunity to obtain information about the level of stock at any time outside the accounting system.; Запасы являются основой материальной базы субъектов хозяйствования. Эффективное управление их уровнем в современных условиях есть возможным при условии организации формирования оптимальной информационной базы на основе систем учета и контроля с целью удовлетворения информационных потребностей пользователей. Исследование информационных запросов системы управления дает возможность выделить направления совершенствования задач, которые ставятся перед системами учета и контроля запасов. В частности, целесообразным есть переориентация вышеупомянутых систем на нужды управления с целью достижения оптимального уровня эффективности использования запасов. Определено, что номенклатурный состав запасов прямо пропорционально зависит от отраслевых особенностей предприятий. В связи с этим доказана необходимость ведения трех счетов (субсчетов), которые будут давать возможность отделить информацию о запасах на складах, переданных в потребление и непосредственно о готовой продукции. Независимо от того, предприятие занимается производством продукции или перепродажей продукции, целесообразной есть организация точной системы учета по использованию современных методов автоматизации учетных процессов. Это позволит обеспечивать правильность хранения запасов в заданной форме, качестве и количестве. В ходе контроля запасов предприятия могут использовать одну из двух типов систем для ведения точных инвентаризаций – перманентную или традиционную, так называемую периодическую систему. Введение модифицированного вида перманентной инвентаризации обеспечит формирование детальных инвентаризационных записей о наличии и движении запасов в натуральных показателях, что позволит получить информацию об уровне запасов в любой момент времени вне системы учета.

2018-01-01T00:00:00Z Цаль-Цалко, Ю. С. Tsal-Tsalko, Yu. Мороз, Ю. Ю. Moroz, Yu. http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/9550 2019-08-15T13:39:14Z 2018-01-01T00:00:00Z

Название: Статистична і фінансова звітність в системі інформаційних ресурсів для оцінювання розвитку бізнесу територіальних громад Авторы: Цаль-Цалко, Ю. С.; Tsal-Tsalko, Yu.; Мороз, Ю. Ю.; Moroz, Yu. Аннотация: Досліджено стан розвитку бізнесу в територіальних громадах як важливого ресурсу отримання максимального економічного, соціального та екологічного ефекту, який безпосередньо впливає на якість життя населення. З’ясовано, що використання інформаційних ресурсів статистики і фінансової звітності господарюючих структур бізнесу територіальної громади в управлінні – це, відповідно, додаткові можливості до створення на території громади доданої вартості, впровадження заходів соціальної відповідальності бізнесу і покращення навколишнього середовища. Висвітлено можливості інформаційних ресурсів, одержаних на регіональному рівні за результатами діяльності господарюючих структур бізнесу територіальних громад як нового напряму у прийнятті ефективних управлінських рішень при оцінюванні соціально-економічних процесів. Визначено основні проблемні аспекти формування показників статистики і фінансової звітності для оцінки ефективності розвитку бізнесу в системі територіального рахівництва як основи інформаційних ресурсів громади. Окреслено коло питань, що потребують вирішення для інформаційного забезпечення управління територіальними громадами, зокрема, у побудові статистичної звітності і формування показників розвитку громади за фінансовою звітністю суб’єктів господарювання. Відзначено, що розвиток територіальної громади є об’єктом статистичної і фінансової звітності, а інформаційні ресурси для його оцінювання можливо одержати через звітні показники діяльності формалізованих структурних елементів, таких як влада, бізнес, соціальні установи, громадські організації та політичні партії. Запропоновано організаційні моделі формування інформаційної бази для управління розвитком територіальних громад. Аргументовано, що статистика на рівні територіальних громад повинна бути невід’ємною частиною статистичних спостережень за розвитком бізнесу, які здійснюються Державною службою статистики України.; The state of business development in the territorial communities as an important resource for obtaining the maximum economic, social and ecological effect, which directly influences the quality of life of the population, is explored. It is revealed that the use of information resources of statistics and financial reporting of business entities of the territorial community in management is, accordingly, an additional opportunity for the creation of added value on the territory of the community, implementation of measures of social responsibility of business and improvement of the environment. The possibilities of the information resources received at the regional level by the results of business structures of territorial communities as a new direction in the adoption of effective managerial decisions in the assessment of socio-economic processes are highlighted. The main problematic aspects of the formation of indicators of statistics and financial reporting for assessing the effectiveness of business development in the system of territorial accounting as the basis of community information resources are determined. The range of issues that need to be resolved for informational support of the management of territorial communities is outlined, in particular, in the creation of statistical reporting and the development of community development indicators in the financial statements of business entities. It is noted that the development of a territorial community is the subject of statistical and financial reporting, and information resources for its evaluation can be obtained through the reporting indicators of the activities of formalized structural elements such as government, business, social institutions, public organizations and political parties. Organizational models of formation of information base for management of territorial communities development are offered. It is argued that statistics at the level of territorial communities should be an integral part of statistical observation of business development carried out by the State Statistics Service of Ukraine.; Исследовано состояние развития бизнеса в территориальных общинах как важного ресурса получения максимального экономического, социального и экологического эффекта, который непосредственно влияет на качество жизни населения. Установлено, что использование информационных ресурсов статистики и финансовой отчетности хозяйствующих структур бизнеса территориальной общины в управлении – это, соответственно, дополнительные возможности для создания на территории общины добавленной стоимости, внедрение мер социальной ответственности бизнеса и улучшение окружающей среды. Освещены возможности информационных ресурсов, полученных на региональном уровне по результатам деятельности хозяйствующих структур бизнеса территориальных общин как нового направления в принятии эффективных управленческих решений при оценке социально-экономических процессов. Определены основные проблемные аспекты формирования показателей статистики и финансовой отчетности для оценки эффективности развития бизнеса в системе территориального счетоводства как основы информационных ресурсов общины. Очерчен круг вопросов, требующих решения для информационного обеспечения управления территориальными общинами, в частности, в построении статистической отчетности и формирования показателей развития общины по финансовой отчетности субъектов хозяйствования. Отмечено, что развитие территориальной общины является объектом статистической и финансовой отчетности, а информационные ресурсы для его оценки возможно получить через отчетные показатели деятельности формализованных структурных элементов, таких как, власть, бизнес, социальные учреждения, общественные организации и политические партии. Предложены организационные модели формирования информационной базы для управления развитием территориальных общин. Аргументировано, что статистика на уровне территориальных общин должна быть неотъемлемой частью статистических наблюдений за развитием бизнеса, осуществляемых Государственной службой статистики Украины.

2018-01-01T00:00:00Z Ходаківський, Є. І. Khodakovsky, E. Ходаковский, Е. И. Якобчук, В. П. Yakobchuk, V. Плотнікова, М. Ф. Plotnikova, M. Плотникова, М. Ф. http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/9549 2019-08-15T13:29:09Z 2018-01-01T00:00:00Z

Название: Публічне управління у процесі децентралізації Авторы: Ходаківський, Є. І.; Khodakovsky, E.; Ходаковский, Е. И.; Якобчук, В. П.; Yakobchuk, V.; Плотнікова, М. Ф.; Plotnikova, M.; Плотникова, М. Ф. Аннотация: Дослідження ілюструє підходи до практичної реалізації механізмів публічного адміністрування в умовах глобалізації та децентралізації владних повноважень з метою забезпечення засад довгострокового розвитку суспільства. Встановлено, що асиметрії та диспропорції розвитку сільських територій є наслідком відсутності системного підходу в управлінні, недостатнього рівня інфраструктурного забезпечення, низького рівня активності мешканців щодо зміни ситуації та забезпечення відповідальності осіб, що проживають на території за наслідки своїх дій. Виявлено механізми забезпечення стійкості соціальних систем на основі формування соціально-економічного інтересу учасників суспільних відносин, забезпечення державно-приватного партнерства та становлення світоглядно-інформаційної роботи, що створює засади національної продовольчої та економічної безпеки в довгостроковій перспективі за одночасного відновлення та примноження природно-ресурсного потенціалу місцевості. Дослідження доводить, що активізація ролі місцевого населення як основної рушійної сили розвитку території через механізм самозайнятості та саморозвитку є інструментом забезпечення продовольчої та економічної безпеки, підвищення ефективності державного управління завдяки посиленню відповідальності учасників за процеси становлення суспільства на якісно новому свідомому рівні, посилення доступу населення до прийняття управлінських рішень щодо території проживання, в тому числі за рахунок публічного обговорення дій та забезпечення прозорої роботи управлінських структур.; The study illustrates the approaches to practical implementation of mechanisms of public administration in the context of globalization and decentralization of powers to ensure the principles of long-term development of society. It is established that the asymmetries and imbalances in the development of rural territories is a consequence of the lack of a systematic approach in the management, insufficient infrastructure facilities, changes in the situation and ensure the accountability of persons residing in the territory for the consequences of their actions. Identified mechanisms to ensure the sustainability of social systems on the basis of formation of socio-economic interest of participants of public relations, securing public-private partnerships and the formation of ideological and information work that creates a framework of national food and economic security in the long term for the simultaneous restoration and enhancement of the natural resource potential of the area. The study proves that the activation of the role of the local population as the main driving force of development of the territory through the mechanism of self-employment and self-development is a tool for ensuring food and economic security, improving the efficiency of public administration by strengthening of responsibility of participants for the formation of the society on a whole new conscious level. The tightening of access of the population to management decisions regarding the territory of residence including at the expense of public discussion of the actions and ensure transparent operation of administrative structures.; Проиллюстрированы подходы к практической реализации механизмов публичного администрирования в условиях глобализации и децентрализации властных полномочий с целью обеспечения принципов долгосрочного развития общества. Установлено, что асимметрии и диспропорции развития сельских территорий является следствием отсутствия системного подхода в управлении, недостаточного уровня инфраструктурного обеспечения, низкого уровня активности жителей относительно изменения ситуации и обеспечения ответственности лиц, проживающих на территории, за последствия своих действий. Выявлены механизмы обеспечения устойчивости социальных систем на основе формирования социально-экономического интереса участников общественных отношений, обеспечения государственно-частного партнерства и становления идейно-информационной работы, что создает основы национальной продовольственной и экономической безопасности в долгосрочной перспективе при одновременном восстановлении и приумножении природно-ресурсного потенциала местности. Доказано, что активизация роли местного населения как основной движущей силы развития территории через механизм самозанятости и саморазвития является инструментом обеспечения продовольственной и экономической безопасности, повышения эффективности государственного управления за счет усиления ответственности участников на процессы становления общества на качественно новом сознательном уровне, ужесточения доступа населения к принятию управленческих решений относительно территории проживания, в том числе за счет публичного обсуждения действий и обеспечения прозрачной работы управленческих структур.

2018-01-01T00:00:00Z Кравчук, Н. І. Kravchuk, N. Кравчук, Н. И. Кільніцька, О. С. Kilnitska, O. Кильницкая, Е. С. Ходаківський, В. М. Khodakivskyi, V. Ходаковский, В. Н. http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/9548 2019-08-15T13:23:06Z 2018-01-01T00:00:00Z

Название: Детермінанти розвитку сільської економіки Авторы: Кравчук, Н. І.; Kravchuk, N.; Кравчук, Н. И.; Кільніцька, О. С.; Kilnitska, O.; Кильницкая, Е. С.; Ходаківський, В. М.; Khodakivskyi, V.; Ходаковский, В. Н. Аннотация: Розглядаються дефініції понять «сільська місцевість», «сільські території», «сільський розвиток» та «сільська економіка». Вивчено зарубіжний досвід методики ідентифікації сільських територій. Здійснено огляд критеріїв класифікації сільських територій та визначено основні підходи: демографічний, географічний, економіко-географічний та статистичний. Розглянуто політику ЄС щодо розвитку сільських територій та окреслено головні вектори сільського розвитку країн-членів, зокрема: конкурентоспроможність, навколишнє середовище, менеджмент земельних ресурсів, економічна диверсифікація та якість життя сільського населення. Окреслено пріоритети, структуру та процес реалізації програм розвитку сільських територій ЄС. Ідентифіковано детермінанти розвитку сільської економіки, головними з яких є такі: природно-ресурсний потенціал, еколого-економічна рівновага, багатофункціональність економіки, економіко-географічне положення, демографічна ситуація та соціально-культурний розвиток. Встановлено, що сільська економіка має бути диверсифікованою та багатофункціональною, забезпечувати зростання ефективності використання ресурсного потенціалу, високий рівень зайнятості та доходності сільського населення, комфортні умови проживання, сприяти розвитку соціальної інфраструктури. Визначено такі головні проблеми кризового стану сільської економіки в Україні: агроцентрична модель сільського розвитку, низький рівень зайнятості, високий рівень смертності і знелюднення сільських територій, зруйнована соціальна інфраструктура. Окреслено основні переваги розвитку сільської економіки, головними з яких є наступні: задоволення потреб сільського населення у товарах і послугах, залучення їх до продуктивної зайнятості, забезпечення соціального захисту вразливих верств населення, нагромадження соціального капіталу, підвищення економічної стійкості сільських громад, гармонізація еколого-економічного розвитку сільських територій, підвищення ефективності господарської діяльності, розвиток альтернативних сфер бізнесу.; The article touches upon the definitions of «rural territories», «rural areas», «rural development» and «rural economics». The foreign experience of the methodology of identification of rural areas is studied. An overview of the criteria for classification of rural areas is reviewed and theirs main approaches are identified, such as demographic, geographic, economic and geographical and statistical. The EU policy on rural development is considered and the main vectors of rural development in the member states are outlined, in particular competitiveness, the environment, land management, economic diversification and quality of life of the rural population. The determinants of rural economy development are identified. The main ones are: natural resource potential, ecological and economic equilibrium, multifunctionality of the economy, economic and geographical situation, demographic situation and socio and cultural development. It is established that rural economy should be diversified and multifunctional, increase resource efficiency, high employment rate and profitability of rural population, and comfortable living conditions, as it is closely connected with natural, biological and climatic resources. The main problems of the crisis situation of the rural economy in Ukraine are defined, such as: agrocentric model of rural development, low employment rate, high mortality rate and social infrastructure. The authors identify the main advantages of the development of rural economy, the main of which are: satisfaction of needs of the rural population in goods and services, their involvement in productive employment, social protection of vulnerable groups of population, accumulation of social capital, increase of economic stability of rural communities, harmonization of ecological and economic development of the village, increase of economic activity efficiency, development of alternative business spheres.; Рассматриваются дефиниции понятий «сельская местность», «сельские территории», «сельское развитие» и «сельская экономика». Изучен зарубежный опыт методики идентификации сельских территорий. Осуществлен обзор критериев классификации сельских территорий и определены основные подходы: демографический, географический, экономико-географический и статистический. Рассмотрена политика ЕС по развитию сельских территорий и намечены главные векторы сельского развития стран-членов, в частности конкурентоспособность, окружающая среда, менеджмент земельных ресурсов, экономическая диверсификация и качество жизни сельского населения. Определены приоритеты, структура и процесс реализации программ развития сельских территорий ЕС. Идентифицированы детерминанты развития сельской экономики, главными из которых являются: природно-ресурсный потенциал, эколого-экономическое равновесие, многофункциональность экономики, экономико-географическое положение, демографическая ситуация и социально-культурное развитие. Установлено, что сельская экономика должна быть диверсифицированной и многофункциональной, обеспечивать рост эффективности использования ресурсного потенциала, высокий уровень занятости и доходности сельского населения, комфортные условия проживания, поскольку тесно связана с природными, биологическими и климатическими ресурсами. Определены главные проблемы кризисного состояния сельской экономики в Украине, такие как: агроцентрическая модель сельского развития, низкий уровень занятости, высокий уровень смертности, миграция, разрушенная социальная инфраструктура. Определены основные преимущества развития сельской экономики, главными из которых являются: удовлетворение потребностей сельского населения в товарах и услугах, привлечение их к продуктивной занятости, обеспечение социальной защиты уязвимых слоев населения, накопления социального капитала, повышение экономической устойчивости сельских общин, гармонизация эколого-экономического развития сельских территорий, повышения эффективности хозяйственной деятельности, развитие альтернативных сфер бизнеса.

2018-01-01T00:00:00Z Тимошенко, М. М. Tymoshenko, M. Тимошенко, Н. М. http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/9547 2019-08-15T13:44:49Z 2018-01-01T00:00:00Z

Название: Теоретичні засади багатофункціонального сільського розвитку Авторы: Тимошенко, М. М.; Tymoshenko, M.; Тимошенко, Н. М. Аннотация: Визначено роль трансформаційних процесів, що відбуваються в країні та постійно вимагають удосконалення й активного пошуку нових шляхів забезпечення стабільного, економічно обґрунтованого зростання і досягнення на цій основі сталого розвитку. Розкрито теоретичні засади концепції багатофункціональності як перспективної моделі сільського розвитку України на сучасному етапі. Обґрунтовано значення сільських територій та показано взаємозв’язок між основними їх функціями. Акцентовано увагу на специфіці сільського господарства, що визначається його багатофункціональністю та потребує принципово нового підходу до забезпечення розвитку сільських територій на основі складної та багатогранної соціо-еколого-економічної системи. Доведено, що стратегічною метою економічної та соціальної політики на селі має стати забезпечення комплексного, багатофункціонального розвитку сільських територій, за якого зросла б їх роль як просторової бази для сільськогосподарського виробництва, а також сприятливого й екологічно безпечного середовища проживання населення. Сформульовано складові сільських територій, обґрунтовано їх функції і взаємозв’язок між ними. Встановлено, що надзвичайно важливо розробити програму відродження селянина як господаря землі, носія моралі та національної культури. Відтак, формування відповідного організаційно-економічного механізму реалізації стратегії сталого розвитку має супроводжуватися моніторингом потреб сільських жителів та наявної виробничо-ресурсної бази, людського потенціалу, фінансової самодостатності, інноваційно-інвестиційних можливостей, галузевої спрямованості та поселенської мережі з позиції багатофункціонального сільського розвитку.; The article describes the role of transformation processes that take place in the country, constantly require improvement and active search for new ways to ensure stable, economically sound growth and achieve sustainable development on this basis. It also reveals the theoretical basis of the multifunctional concept as a promising model of rural development of Ukraine at the present stage. The author substantiates the importance of rural areas and shows the relationship between their main functions. The article focuses on the specifics of agriculture. It is multifunctional and requires a fundamentally new approach to the development of rural areas on the basis of a complex and multifaceted socio-ecological and economic system. The author proved that the strategic goal of economic and social rural policy should be to ensure a comprehensive, multi-functional development of rural areas. It provides for the growth of the role of rural areas as a spatial base for agricultural production, as well as a favorable and environmentally safe environment for the population. The article describes the elements of rural areas, justifies their functions and the relationship between them. The author described the importance of the program of revival of the peasant as the owner of the earth, the carrier of morality and national culture. He also showed the process of formation of an appropriate organizational and economic mechanism for the implementation of the strategy of sustainable development. It should be accompanied by monitoring of the needs of rural residents and the existing production and resource base, human potential, financial self-sufficiency, innovation and investment opportunities, industry orientation and settlement network from the perspective of multifunctional rural development.; Определена роль трансформационных процессов, происходящих в стране, что постоянно требует усовершенствования и активного поиска новых путей обеспечения стабильного, экономически обоснованного роста и достижения на этой основе устойчивого развития. Раскрыты теоретические основы концепции многофункциональности как перспективной модели сельского развития Украины на современном этапе. Обосновано значение сельских территорий и показана взаимосвязь между основными их функциями. Акцентировано внимание на специфике сельского хозяйства, что определяется его многофункциональностью и требует принципиально нового подхода к обеспечению развития сельских территорий на основе сложной и многогранной социо-эколого-экономической системы. Доказано, что стратегической целью экономической и социальной политики на селе должно стать обеспечение комплексного, многофункционального развития сельских территорий, при котором возросла бы их роль как пространственной базы для сельскохозяйственного производства, а также благоприятной и безопасной среды проживания населения. Сформулированы составляющие сельских территорий, обоснованы их функции и взаимосвязь между ними. Установлено, что чрезвычайно важно разработать программу возрождения крестьянина как хозяина земли, носителя морали и национальной культуры. Следовательно, формирование соответствующего организационно-экономического механизма реализации стратегии устойчивого развития должно сопровождаться мониторингом потребностей сельских жителей и имеющейся производственно-ресурсной базы, человеческого потенциала, финансовой самодостаточности, инновационно-инвестиционных возможностей, отраслевой направленности и поселенческой сети с позиции многофункционального сельского развития.

2018-01-01T00:00:00Z