http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/9465 2026-04-20T18:45:44Z 2026-04-20T18:45:44Z Скрильник, Є. В. Skrylnyk, Ye. Скрильник, Е. В. Гетманенко, В. А. Hetmanenko, V. Кутова, А. М. Kutova, A. Кутовая, А. М. http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/9730 2020-04-04T20:03:15Z 2018-01-01T00:00:00Z

Название: Розрахункові моделі балансу гумусу як показника агроекологічної стабільності організації землекористування Авторы: Скрильник, Є. В.; Skrylnyk, Ye.; Скрильник, Е. В.; Гетманенко, В. А.; Hetmanenko, V.; Кутова, А. М.; Kutova, A.; Кутовая, А. М. Аннотация: В сучасних умовах посиленої дегуміфікації ґрунтів України особливої актуальності набули дослідження та діагностика антропогенно-факторних змін гумусового стану ґрунтів. Оперативний розрахунок балансу гумусу і потреби в органічних добривах дозволяє доповнити, а за необхідності – замінити більш точний експериментальний метод. Проведено аналіз різних розрахункових моделей балансу гумусу як показника ефективності та агроекологічної стабільності організації землекористування. Визначення балансу гумусу є інструментом для оцінки взаємодії між землекористуванням та органічною речовиною ґрунту. Розглянуто існуючі у світі методи розрахунку балансу гумусу і проведено їх порівняльний аналіз. З концептуальної точки зору, існуючі методи розрахунку балансу гумусу можуть бути розділені на екологічні та агрономічні. Екологічні методи розрахунку балансу гумусу враховують властивості ґрунту, особливості клімату, агротехнічні заходи та призначені для кількісного визначення змін вуглецю як індикатора рівня органічної речовини в орних ґрунтах. У свою чергу, агрономічні методи не чутливі до змін екологічних факторів, вони не можуть бути використані для кількісної оцінки вмісту органічної речовин ґрунту. Визначено основні регулюючі фактори рівноважного балансу гумусу згідно з існуючими розрахунковими моделями в Україні та за кордоном та проведено їх порівняння. Запропоновані орієнтовні коефіцієнти гуміфікації для органічних добрив та рослинних залишків з урахуванням гранулометричного складу ґрунту. Доведено, що балансовий метод оцінки гумусового стану ґрунту повинен враховувати теоретично обґрунтований вміст гумусу. Збагачення ґрунтів гумусом без урахування оптимальних рівнів може призвести до економічно невиправданих витрат. Поєднання двох методів – балансового розрахунку та прямого визначення накопичення органічної речовини в ґрунтах може дати повну вихідну інформацію для прийняття управлінських рішень. Запропоновано диференційований підхід до розрахунку балансу гумусу залежно від масштабу (господарство, регіон, країна).; In modern conditions of intensified dehumidification of soils in Ukraine, studies and diagnostics of anthropogenic changes of soil organic matter have become particularly relevant. The operative calculation of humus balance and a need of organic fertilizers allow to elaborate and, if necessary, to replace more precise experimental method. The analysis of different estimation models of humus balance as an indicator of efficiency and agroecological stability of land use organization was carried out. The determination of humus balance is a tool for assessing the interaction between land use and organic matter in a soil. Conceptual positions of methods for calculating the humus balance all over the world were considered From a conceptual point of view, the existing methods for calculating the humus balance can be divided into ecological and agronomic. Ecological methods for calculating the humus balance take into account the soil properties, climatic features, agrotechnical measures and are intended to quantify changes in carbon as an indicator of the level of organic matter in arable soils. In turn, agronomic methods are not sensitive to changes in environmental factors, they can not be used to quantify the content of organic matter in the soil. The main regulatory factors of the balance of humus were determined according to existing estimation models and their comparison was done. Approximate humification coefficients for organic fertilizers and plant residues are proposed taking into account the granulometric composition of the soil. It is proved that the balance method of estimation soil humus state have to take into account the theoretically justified content of humus. Soil enrichment with humus without taking into consideration an optimal level can lead to economically expenses. The combination of two methods – balance estimation and direct determination of the accumulation of organic matter in soils can give complete initial information for making management decisions. A differentiated approach to estimation humus balance depending on the scale (farm, region, country) was proposed.; В современных условиях усиленной дегумификации почв Украины особую актуальность приобрели исследования и диагностика антропогенно-факторных изменений гумусового состояния почв. Оперативный расчет баланса гумуса и потребности в органических удобрениях позволяет дополнить, а при необходимости – заменить более точный экспериментальный метод. Проведен анализ различных расчетных моделей баланса гумуса как показателя эффективности и агроэкологической стабильности организации землепользования. Определение баланса гумуса является инструментом для оценки взаимодействия между землепользованием и органическим веществом почвы. Рассмотрены существующие в мире методы расчета баланса гумуса и проведен их сравнительный анализ. С концептуальной точки зрения, существующие методы расчета баланса гумуса могут быть разделены на экологические и агрономические. Экологические методы расчета баланса гумуса учитывают свойства почвы, особенности климата, агротехнические мероприятия и предназначены для количественного определения изменений углерода как индикатора уровня органического вещества в пахотных почвах. В свою очередь, агрономические методы не чувствительны к изменениям экологических факторов, они не могут быть использованы для количественной оценки содержания органического веществ почвы. Определены основные регулирующие факторы равновесного баланса гумуса согласно существующих расчетных моделей в Украине и за рубежом и проведено их сравнение. Предложено ориентировочные коэффициенты гумификации для органических удобрений и растительных остатков с учетом гранулометрического состава почвы. Доказано, что балансовый метод оценки гумусового состояния почвы должен учитывать теоретически обоснованное содержание гумуса. Обогащение почв гумусом без учета оптимальных уровней может привести к экономически неоправданных расходам. Сочетание двух методов – балансового расчета и прямого определения накопления органического вещества в почвах может дать полную исходную информацию для принятия управленческих решений. Предложен дифференцированный подход к расчету баланса гумуса в зависимости от масштаба (хозяйство, регион, страна).

2018-01-01T00:00:00Z Касаткіна, Т. О. Kasatkina, T. Касаткина, Т. А. Гамаюнова, В. В. Gamayunova, V. http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/9729 2020-04-04T20:03:12Z 2018-01-01T00:00:00Z

Название: Перспективи та особливості вирощування ячменю ярого на Півдні України Авторы: Касаткіна, Т. О.; Kasatkina, T.; Касаткина, Т. А.; Гамаюнова, В. В.; Gamayunova, V. Аннотация: У статті аналізується сучасний стан та тенденції культивування на Півдні України такої цінної харчової, кормової та технічної культури, як ярий ячмінь. Аналіз статистичних даних щодо вирощування цієї культури показує, що його площа в Україні протягом останніх 15 років зменшилася на 56%. Тобто, інтерес товаровиробників до вирощування ячменю останнім часом послаблюється, тоді як найбільші площі культури залишаються переважно у невеликих. Стаття висвітлює шляхи впливу на реалізацію біологічного потенціалу культури шляхом впровадження у виробництво сучасних та конкурентоспроможних технологій вирощування. Такі технології повинні грунтуватися на виборі високопродуктивних сортів, пристосованих до умов півдня України та оптимізації живлення за допомогою сучасних регуляторів росту, біологічних та органо-мінеральних добрив. У статті описані варіанти використання фосфорно-калійних та азотних добрив при вирощуванні ячменю в рамках традиційних технологій вирощування. Значна увага приділяється ефективності впровадження енерго-та ресурсозберігаючих технологій у галузі агропромислового комплексу. Зазначено, що використання регуляторів росту рослин є одним із сучасних заходів для підвищення врожайності зерна ячменю. Головним обгрунтуванням статті є результати польового експерименту, який було проведено у 2016–2017 роках для зростання врожаю зерна ячменю з використанням регуляторів росту, органо-мінеральних добрив та біопрепаратів шляхом листкового живлення. На підставі аналізу в статті висвітлено стан вирощування ячменю та можливі способи збільшення врожайності зерна. На підставі аналізованих статистичних даних про показники посівних площ культури та врожайності зерна ячменю в Україні, аналізу літературних джерел про результати використання регуляторів росту, органо-мінеральних добрив та біопрепаратів, було зроблено висновок про те, що доцільно їх використовувати при вирощуванні досліджуваної культури та підтверджено актуальність подальших досліджень щодо цього напряму.; The article analyzes the current state and trends of cultivation in the South of Ukraine of such valuable food, fodder and technical culture as spring barley. An analysis of statistical data on the cultivation of this crop shows that its area during the last 15 years declined in Ukraine by 56%. Consequently, the interest of commodity producers in the cultivation of barley has recently been dying, while the largest crops are preserved mainly in small commodity producers. The article outlines the ways of influencing the implementation of biological potential of culture by introducing into production of modern and competitive cultivation technologies. Such technologies should be based on selection of high-yielding varieties adapted to the conditions of the South of Ukraine, and optimization of nutrition through the use of modern growth regulators, biologics and organo-mineral fertilizers. The article describes the variants of the use of phosphoric-potassium and nitrogen fertilizers in the growing of barley in the framework of conventional cultivation technologies. Considerable attention is paid to the efficiency of the implementation of energy and resource-saving technologies in the field of agro-industrial complex. So, the use of plant growth regulators is one of the modern measures to increase the yield of grains of barley. The key evidence in the article is the results of a field experiment, which was laid in the years 2016–2017 for the growth of barley barley with the use of growth regulators, organo-mineral fertilizers and biopreparations, by means of foliar nutrition. On the basis of the analysis in the article, the state of growing barley and possible ways of increasing the yield of grain are concluded that on the basis of analyzed statistical data on the indices of crop areas and yield of barley grain in Ukraine, analysis of literary sources on the results of the use of growth regulators, organo-minerals fertilizers and biopreparations, it was concluded that it is expedient to use them when growing the research culture and the relevance of further research into this on a line.; В статье анализируется совершенное состояние и тенденции возделывания на юге Украины такой ценной пищевой, кормовой и технической культуры, как ячмень яровой. Анализ статистических данных выращивания этой культуры показывает, что ее площадь в Украине за последние 15 лет уменьшилась на 56%. Следовательно, интерес товаропроизводителей к выращиванию ячменя в последнее время ослаблен, а основные площади посева сохраняются в основном в мелких хозяйствах. В статье изложены пути воздействия на реализацию биологического потенциала культуры путем внедрения в производство современных и конкурентоспособных технологий выращивания. Такие технологии должны основываться на подборе высокоурожайных сортов, адаптированных к условиям Юга Украины, и оптимизации питания с использованием современных регуляторов роста, биологических и органо-минеральных удобрений. В статье описаны варианты использования фосфорно-калийных и азотных удобрений в выращивании ячменя ярового в рамках традиционных технологий культивации. Значительное внимание уделяется эффективности внедрения энергоресурсосберегающих технологий в агропромышленном комплексе. Таким образом, использование регуляторов роста растений является одной из современных мер по увеличению урожая зерна ячменя. Основным обоснованием в этой статье являются и результаты полевого эксперимента, который был заложен в 2016–2017 гг. по выращиванию ярового ячменя с использованием регуляторов роста, органо-минеральных удобрений и биопрепаратов с помощью листовых подкормок. На основании анализа в статье показано состояние возделывания ячменя и возможные пути повышения урожайности зерна. На основе проанализированных статистических данных о площадях посевов и урожайности ячменя в Украине, анализа литературных источников и результатов исследований по использованию регуляторов роста, органо-минеральных удобрений и биопрепаратов был сделан вывод, что их целесообразно использовать при выращивании взятой на исследование, культуры, подтверждена актуальность дальнейших исследований в этом направлении.

2018-01-01T00:00:00Z Ковтун, Т. В. Kovtun, T. Гарбар, Л. А. Garbar, L. Кнап, Н. В. Knap, N. http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/9728 2020-04-04T20:03:17Z 2018-01-01T00:00:00Z

Название: Формування продуктивності гібридів соняшника за різних умов живлення Авторы: Ковтун, Т. В.; Kovtun, T.; Гарбар, Л. А.; Garbar, L.; Кнап, Н. В.; Knap, N. Аннотация: У статті подано результати досліджень, спрямованих на вивчення впливу різних умов живлення на формування елементів продуктивності гібридів соняшнику. Мета досліджень полягала у вивченні впливу різних варіантів основного удобрення та позакореневих підживлень на його фоні на формування продуктивності соняшнику на чорноземах опідзолених. Застосування мінеральних добрив мало суттєвий вплив на формування кошика. Внесення добрив в основне удобрення забезпечило збільшення діаметра кошика у рослин досліджуваних гібридів соняшника на 15,5–19,0 %. У варіантах із застосуванням на фоні мінерального удобрення позакореневих підживлень комплексним добривом «Ярило» олійний спорстерігалася тенденція до збільшення показників і вони, залежно від фону удобрення, збільшувалися на 0,5–0,9 см. Маса 1000 насінин, сформованих гібридами в досліді, змінювалася від 58,9 до 72,7 г. Найвищий показник маси 1000 насінин було отримано рослинами гібриду Голден незалежно від варіантів удобрення. Найкращі результати було отримано у варіанті із застосуванням в основне удобрення N80Р80К120 та за проведення позакореневих підживлень комплексним мікродобривом «Ярило» олійний у фазу 3–4 справжніх листків та формування кошика. Лушпинність насіння досліджуваних гібридів визначалась їх генетичними особливостями. На варіанті без внесення добрив цей показник виявився у кожного гібриду максимальним і становив у гібриду Талса 23,1 %, гібриду Пронто – 22,7 %, гібриду Голден 22,4 %. Застосування як основного удобрення, так і позакореневих підживлень комплексом мікроелементів, дозволило знизити цей показник. Урожайність насіння в польовому досліді, залежно від досліджуваних факторів, змінювалась в межах від 1,54 до 3,11 т/га. Найбільш урожайним в умовах проведення дослідів виявився гібрид соняшнику Голден.; In the article presented results of research, aimed at studying the influence of various nutritional conditions on formation of productivity elements of sunflower hybrids. The purpose of research was to study effects of different variants of the basal fertilization and top-dressing on its background on sunflower productivity formation on podzolic black soil.Application of mineral fertilizers had a significant effect on flower head formation. Application of fertilizers as basal fertilization provided an increase in plant head diameter among the plants of studied sunflower hybrids on 15,5–19,0 %. In variants with foliar application of complex fertilizer «Yarylo» oily on the background of basal mineral fertilizers application was observed the increase of indexes by 0.5–0.9 cm, depending on basal fertilization rate. The one thousand kernel weight, formed by the hybrids in the trial, varied from 58,9 to 72,7 g. The highest weight of one thousand kernels was formed by plants of hybrid Golden, regardless of fertilizing options. The best results were obtained in the variant with basal fertilizer application N80P80K120 and top- dressing with complex microfertilizer «Yarilo» oily at the stage of 3-4 true leaves and head formation. The hull content in kernels of investigated hybrids determined by their genetic characteristics. On the check variant, this parameter was maximal for each hybrid and made up: 23,1 % for the hybrid Tulsa, 22,7 % in the hybrid Pronto, and 22,4 % in the hybrid Golden. Application of fertilizers as basal and top-dressing fertilization allowed to reduce this parameter. The kernel yield in the field trials, depending on studied factors, varied from 1,54 to 3,11 t/ha. The highest yield in the trials was formed by the hybrid of sunflower Golden.; В статье представлены результаты исследований, направленных на изучение влияния различных условий питания на формирование элементов продуктивности гибридов подсолнечника. Цель исследований заключалась в изучении влияния различных вариантов основного удобрения и внекорневых подкормок на его фоне на формирование продуктивности подсолнечника на черноземах подзолистых. Применение минеральных удобрений имело существенное влияние на формирование корзинки. Применение удобрений в основное удобрение обеспечило увеличение диаметра корзинки у растений исследуемых гибридов подсолнечника на 15,5–19,0 %. В вариантах с применением на фоне минерального удобрения внекорневых подкормок комплексным удобрением «Ярило» масличный наблюдалась тенденция к увеличению показателей и они, в зависимости от фона удобрения, увеличивались на 0,5–0,9 см. Масса 1000 семян, сформированных гибридами в опыте, изменялась от 58 9 до 72,7 г. Самый высокий показатель массы 1000 семян был получен растениями гибрида Голден независимо от вариантов удобрения. Лучшие результаты были получены в варианте с применением в основное удобрение N80Р80К120 и при проведении внекорневых подкормок комплексным микроудобрением «Ярило» масличный в фазу 3–4 настоящих листьев и формирования корзинки. Лузжистость семян исследуемых гибридов определялась их генетическими особенностями. На варианте без внесения удобрений этот показатель оказался у каждого гибрида максимальным и составил у гибрида Талса 23,1 %, гибрида Пронто – 22,7 %, у гибрида Голден – 22,4 %. Применение в качестве основного удобрения, как и внекорневых подкормок комплексом микроэлементов, позволило снизить этот показатель. Урожайность семян в полевом опыте, в зависимости от исследуемых факторов, менялась в пределах от 1,54 до 3,11 т/га. Наиболее урожайным в условиях проведения опытов оказался гибрид подсолнечника Голден.

2018-01-01T00:00:00Z Кирилюк, В. П. Kyryliuk, V. Тимощук, Т. М. Tymoshchuk, T. Тимощук, Т. Н. Шульга, С. Ю. Shulha, S. http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/9727 2020-04-04T20:03:19Z 2018-01-01T00:00:00Z

Название: Формування бур’янового компоненту агрофітоценозу гірчиці білої залежно від агротехнічних заходів Авторы: Кирилюк, В. П.; Kyryliuk, V.; Тимощук, Т. М.; Tymoshchuk, T.; Тимощук, Т. Н.; Шульга, С. Ю.; Shulha, S. Аннотация: У статті наведено результати досліджень впливу тривалого застосування систем основного обробітку ґрунту та удобрення на кількісні показники бур’янового компоненту агрофітоценозу гірчиці білої. Дослідження проведено в чотирьохпільній сівозміні стаціонарного досліду протягом 2009–2016 рр. в умовах Правобережного Лісостепу України. Встановлено, що безполицеві системи основного обробітку призводили до збільшення кількості бур’янів на 67 % за мінерального та на 207 % за органо-мінерального удобрення порівняно з полицевими обробітками ґрунту. Вегетативна сира маса бур’янів за безполицевих систем обробітку ґрунту зростала на 69 % на фоні мінерального та на 52 % на фоні органо-мінерального удобрення порівняно з полицевими обробітками ґрунту. На фоні мінерального удобрення вегетативна сира маса і загальна кількість бур’янів зменшувалася на 12 і 40 % відповідно порівняно з органо-мінеральною системою удобрення. В агрофітоценозі гірчиці білої виявлено 14 видів бур’янів, серед яких домінантними видами були мишій сизий (Setaria glauca L.), лобода біла (Chenopodium album L.), грицики звичайні (Capsella bursa-pastoris (L.) Medik.), галінсога дрібноцвіта (Galinsoga parviflora Cav.) та щириця загнута (Amaranthus retroflexus L.). За безполицевих систем обробітку ґрунту на органо-мінеральному і мінеральному фонах удобрення збільшувалася на 18 і 20 % кількість видів бур’янів, відповідно, порівняно з полицевими обробітками ґрунту. Встановлено, що за безполицевих систем основного обробітку ґрунту на органо-мінеральному і мінеральному фонах удобрення в посівах гірчиці білої відмічено збільшення кількості багаторічних та зимуючих видів бур’янів. Найбільш сприятливий фітосанітарний стан агрофітоценозу гірчиці білої за мінерального і органо-мінерального удобрення відмічено за полицевої системи основного обробітку ґрунту, що включала дискування стерні попередника на глибину 10–12 см відразу після збирання урожаю та оранку через 10–12 днів на глибину 25–27 см.; The article focuses on the research results concerning the effect of long-term application of basic tillage systems and fertilizing on weed component quantitative indicators of white mustard agrophytocenosis. The research was being conducted in four-field crop rotation of the stationary experiment under conditions of Right-Bank Forest-Steppe of Ukraine during 2009–2016. It has been proved that the application of subsoil system of basic tillage results in 67% increase of weed quantity in case of mineral fertilizing and 207% in case of organic-mineral fertilizing as compared to conventional tillage. Weed vegetative wet weight increases by 69 % with mineral fertilizing and by 52% with organic-mineral fertilizing in case of subsoil tillage in comparison with conventional tillage. Mineral fertilizing decreases vegetative wet weight and total amount of weeds by 12 and 40% respectively in comparison with organic-mineral fertilizing system. 14 species of weeds have been found in white mustard agrophytocenosis, among them the dominant ones are Setaria glauca L., Chenopodium album L., Capsella bursa-pastoris (L.) Medik., Galinsoga parviflora Cav., Amaranthus retroflexus L. The quantity of weed species increases with organic-mineral fertilizing and mineral fertilizing by 18 and 20% respectively in case of subsoil tillage as compared to conventional tillage. The quantity of perennial and wintering weed species increases in white mustard sowings with organic-mineral fertilizing and mineral fertilizing in case of subsoil tillage. The most favorable phytosanitary state of white mustard agrophytocenosis with mineral and organic-mineral fertilizing occurs in case of conventional tillage which includes stubble disking of previous crop to a depth of 10 to 12 centimetres immediately after cropping and ploughing in 10–12 days to a depth of 25 to 27centimetres.; В статье приведены результаты исследований влияния длительного применения систем основной обработки почвы и удобрений на количественные показатели сорного компонента агрофитоценоза горчицы белой. Исследование проведено в четырехпольном севообороте стационарного опыта в течение 2009–2016 гг. в условиях Правобережной Лесостепи Украины. Установлено, что безплужная система основной обработки приводила к увеличению количества сорняков на 67% за минерального и на 207% за органо-минерального удобрения по сравнению с плужными обработками почвы. Вегетативная сырая масса сорняков при бесплужных системах обработки почвы увеличилась на 69% на фоне минерального и на 52% на фоне органо-минерального удобрения по сравнению с плужной обработкой почвы. На фоне минерального удобрения вегетативная сырая масса и общее количество сорняков уменьшалось на 12 и 40%, соответственно, по сравнению с органо-минеральной системой удобрения. При безплужных системах обработки почвы на органо-минеральном и минеральном фонах удобрения увеличивалось на 18 и 20% количество видов сорняков, соответственно, по сравнению с безплужной обработкой почвы. В агрофитоценозе горчицы белой обнаружено 14 видов сорняков, среди которых доминантными видами были: щетинник сизый (Setaria glauca L.), марь белая (Chenopodium album L.), пастушья сумка обыкновенная (Capsella bursa-pastoris (L.) Medik.), галинсога мелкоцветковая (Galinsoga parviflora Cav.) и амарант запрокинутый (Amaranthus retroflexus L.). Установлено, что на органо-минеральном и минеральном фонах удобрения при безплужных системах основной обработки почвы в посевах горчицы белой отмечено увеличение количества многолетних и зимующих видов сорняков. Наиболее благоприятное фитосанитарное состояние агрофитоценоза горчицы белой при минеральном и органо-минеральном удобрении отмечено при плужной системе основной обработки почвы, включающей дискование стерни предшественника на глубину 10–12 см сразу после уборки урожая и вспашку через 10–12 дней на глубину 25–27 см.

2018-01-01T00:00:00Z Григоришин, Є. В. Hryhoryshyn, Ye. Григоришин, Е. В. Поспєлов, С. В. Pospelov, S. Поспелов, С. В. Гордєєва, О. Ф. Hordyeyeva, E. Гордеева, Е. Ф. http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/9726 2020-04-04T20:03:07Z 2018-01-01T00:00:00Z

Название: Закономірності росту надземної фітомаси ехінацеї блідої (Echinacea pallida (Nutt.) Nutt.) прегенеративного періоду онтогенезу Авторы: Григоришин, Є. В.; Hryhoryshyn, Ye.; Григоришин, Е. В.; Поспєлов, С. В.; Pospelov, S.; Поспелов, С. В.; Гордєєва, О. Ф.; Hordyeyeva, E.; Гордеева, Е. Ф. Аннотация: У статті представлено моделювання закономірностей ростових процесів найважливіших морфометричних показників ехінацеї блідої у прегенеративному періоді онтогенезу. Моделі розроблені на основі дослідних даних, отриманих у виробничих посівах під час промислового виробництва Echinacea pallida. Показано, що динаміка нарощування надземної фітомаси, а також кількість листків Echinacea pallida, підкоряється сигмоподібній залежності та добре може бути описана рівнянням Хілла. Розглянуто причини математичної подібності процесів для фітомаси та кількості листків, що свідчить про синхронність процесів накопичення фітомаси та збільшення кількості листків. Динаміку фітомаси ехінацеї протягом року можна представити як композицію двох компонент. Міжсезонна компонента є інваріантною і відбиває загальні закономірності зміни фітомаси, які вказують на особливості існування даного виду в умовах певного екологічного та географічного простору. Специфіка внутрисезонної компоненти полягає у наявності відхилень від загального тренду зміни фітомаси, які пояснені за допомогою індексу форми листків ехінацеї та відхилень спостережуваних температур від загального тренду їх зміни протягом сезону. Показано, що флуктуації температурного режиму є чинником, який впливає на продукційний процес у ехінацеї. Доведено, що флуктуації температурного режиму мають ситуативний характер впливу на ріст рослин. Одержані свідчення того, що інформаційне значення індексу форми листя є результатом пам’яті рослин про процеси, які з нею відбувалися протягом онтогенезу. Морфологічний статус рослини визначає потенціал подальшого розвитку в залежності від кліматичних особливостей у даний момент часу. Динаміка фітомаси визначається флуктуаціями кліматичних факторів у конкретний період та особливістю перебігу ростових процесів у попередні етапи онтогенезу.; The paper presents the simulation of growth processes patterns for the most important morphometric parameters of the Echinacea pallid in pregeneration period of the ontogenesis. The patterns were created on the basis of the data collected from the industrial crops during the industrial Echinacea pallida cultivation. The dynamics of increase aboveground phytomass, and the number of leaves of Echinacea pallida, obeys the sigmoid function and may well be described by the Hill equation. The reasons for the mathematical similarity of the processes for the phytomass and the number of leaves are considered, which indicates synchronous processes of accumulation of the phytomass and an increase in the leaf number. The dynamics of the biomass of Echinacea during the year can be represented as a composition of two components. Spring and is a normal component and reflects the general laws of change of biomass of which point to the existence of this particular species in a particular ecological and geographical space. Specificity intraseasonal components is the presence of deviations from the general trend changes phytomass, which are explained using echinacea leaf shape index and temperature variations observed from the general trend of the changes in the season. It is shown that temperature fluctuations are a factor that influences the production process of Echinacea. Proved that temperature fluctuations have a situational influence on plant growth. Provided evidence that the information value of the leaf shape index is the result of the memory of the plant processes that it occurred during ontogeny. The morphological status of the plant determines the potential for further development, depending on the climatic characteristics at a given time. Phytomass dynamics is determined by fluctuations of climatic factors in the particular period and the growth processes characteristic of flow in the early stages of ontogenesis.; В статье представлено моделирование закономерностей ростовых процессов важейших морфометрических показателей эхинацеи бледной в прегенеративном периоде онтогенеза. Модели разработаны на основе опытных данных, полученных в производственных посевах во время промышленного выращивания Echinacea pallida. Показано, что динамика наращивания надземной фитомассы, а также количества листьев Echinacea pallida, подчиняется сигмовидной зависимости и хорошо может быть описана уравнением Хилла. Рассмотрены причины математической подобности процессов для фитомассы и количества листьев, что свидетельствует о синхронности процессов накопления фитомассы и увеличения количества листьев. Динамику фитомассы эхинацеи в течение года можно представить как композицию двух компонент. Межсезонная компонента является инвариантной и отражает общие закономерности изменения фитомассы, которые указывают на особенности существования данного вида в условиях определенного экологического и географического пространства. Специфика внутрисезонной компоненты заключается в наличии отклонений от общего тренда изменения фитомассы, которые объяснены с помощью индекса формы листьев эхинацеи и отклонений наблюдаемых температур от общего тренда их изменения в течение сезона. Показано, что флуктуации температурного режима являются фактором, который влияет на продукционный процесс эхинацеи. Доказано, что флуктуации температурного режима имеют ситуативный характер влияния на рост растений. Получены свидетельства того, что информационное значение индекса формы листьев является результатом памяти растений о процессах, которые с ней происходили в течение онтогенеза. Морфологический статус растения определяет потенциал дальнейшего развития в зависимости от климатических особенностей в данный момент времени. Динамика фитомассы определяется флуктуациями климатических факторов в конкретный период и особенностью течения ростовых процессов в предыдущие этапы онтогенеза.

2018-01-01T00:00:00Z Чорнявська, І. Р. Chornyavska, I. Чорнявская, И. Р. Гупал, В. В. Gupal, V. http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/9725 2020-04-04T20:03:04Z 2018-01-01T00:00:00Z

Название: Вплив захисних лісових насаджень Південної залізниці на розподіл снігового покриву Авторы: Чорнявська, І. Р.; Chornyavska, I.; Чорнявская, И. Р.; Гупал, В. В.; Gupal, V. Аннотация: Досліджено вплив смугових захисних лісових насаджень різного віку на сніговідкладення і розподіл снігового покриву на шляхах залізничного транспорту в Лівобережному лісостепу. Описане поліфункціональне значення захисних лісових смуг на шляхах залізничного транспорту. Встановлено характер розподілу снігу (протяжність шлейфу та висота снігового покриву), розраховано щільність та запас води в снігу у захисних насадженнях та прилеглих полях. Захист залізниць, насамперед від снігових заметів, є актуальним з моменту відкриття руху поїздів на магістралях. Лісові захисні смуги є одним з найбільш потужних і довгострокових засобів затримання снігу. Смуги вздовж залізниць не лише запобігають утворенню на колійному полотні снігових заметів, а й виконують ще низку корисних функцій. Від такого захисту користь подвійна: захищається колія і накопичується сніг на полях. На контрольних ділянках найбільші показники висот снігового покриву були зафіксовані біля колії. Це свідчить про те, що без захисної смуги розміщення сугробів снігу на колії нерівномірні і можуть призвести до негативних наслідків у русі потягів. Вказано на необхідність науково обґрунтованого підходу до впорядкування захисних насаджень, прилеглих до залізничних магістралей. Основні заходи щодо утримання в належному стані та посилення захисних функцій насаджень «Сумської дистанції» захисних лісонасаджень повинні бути спрямовані на подовження терміну їх служби за рахунок рубок догляду для покращення складу деревостану, проведення вибіркових санітарних рубок, формування конструкцій захисних лісонасаджень, які дозволять ефективно захищати залізничні колії від снігових занесень.; The influence of protective forest stands of various ages on deposition and distribution of snow cover on the railways in the left-bank forest-steppe has been studied. The multifunctional value of protective forest stripes on railways is described. The characteristics of snow distribution (the length of the plume and the height of the snow cover) are established, and the density and supply of water in the snow in protective plantations and adjacent fields are calculated. Protection of railways is an important issue since the beginning of the use of the trains. Forest protective stripes are one of the most powerful and long-term means of retaining snow. The stripes along the railways not only prevent the formation of snow drifts on the track, but also perform a number of useful functions. There is a double benefit from such protection: the railway line is protected and snow is accumulated in the fields. On the control plots, the biggest indicators of snow cover heights were recorded along the lines. This suggests that without a protective strip along the railway tracks, snow drifts are uneven, which can lead to negative consequences in the operation and movement of trains. It is pointed out the need for a scientifically based approach to the improvement of protective plantings adjacent to the railways. The main measures for keeping in proper condition and strengthening the protective functions of plantations of «Sumy distances» of protective forest plantations should be aimed at extending their lifespan due to thinning to improve the composition of the stand, carrying out selective sanitary cuttings, forming protective forest structures that will effectively protect railway tracks from snow drifts.; Исследовано влияние полосных защитных лесных насаждений различного возраста на снегоотложение и распределение снежного покрова на дорогах железнодорожного транспорта в Левобережной лесостепи. Описанное полифункциональное значение защитных лесных полос на дорогах железнодорожного транспорта. Установлен характер распределения снега (протяженность шлейфа и высота снежного покрова), рассчитана плотность и запас воды в снеге в защитных насаждениях и прилегающих полях. Защита железных дорог, прежде всего от снежных заносов, является актуальной с момента открытия движения поездов на магистралях. Лесные защитные полосы – одно из самых мощных и долгосрочных средств задержания снега. Полосы вдоль железных дорог не только предотвращают образование на путевом полотне снежных заносов, но и выполняют еще ряд полезных функций. От такой защиты польза двойная: защищается путь и накапливается снег на полях. На контрольных участках наибольшие показатели высот снежного покрова были зафиксированы у путей. Это свидетельствует о том, что без защитной полосы размещения сугробов снега на пути неравномерные и могут привести к негативным последствиям в движении поездов. Сконцентрировано внимание на необходимость научно обоснованного подхода к благоустройству защитных насаждений, прилегающих к железнодорожным магистралям. Основные мероприятия по содержанию в надлежащем состоянии и усилению защитных функций насаждений «Сумской дистанции» защитных лесонасаждений должны быть направлены на продление срока их службы за счет рубок ухода для улучшения состава древостоя, проведение выборочных санитарных рубок, формированием конструкций защитных лесонасаждений, которые позволят эффективно защищать железнодорожные пути от снежных заносов.

2018-01-01T00:00:00Z Рудік, О. Л. Rudik, O. Рудик, А. Л. Мринський, І. М. Mrynskyi, I. Мрынський, И. Н http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/9724 2020-04-04T20:03:16Z 2018-01-01T00:00:00Z

Название: Вплив строків сівби та норм висіву на продуктивність льону олійного Авторы: Рудік, О. Л.; Rudik, O.; Рудик, А. Л.; Мринський, І. М.; Mrynskyi, I.; Мрынський, И. Н Аннотация: Наведені результати досліджень впливу термінів сівби, норм висіву на урожайність та показники якості льону олійного, призначеного для подвійного використання. На основі аналізу урожайності та показників якості обґрунтована цінність соломи як джерела волокнистої сировини та доцільність подвійного використання льону олійного. Доведено, що зміщення терміну сівби культури від набуття ґрунтом стану фізичної стиглості на 10 та 20 діб супроводжувалося зменшенням урожайності насіння на 1,9 та 14,6 %, а соломи – на 3,9 та 19,5 %. Установлено, що норма висіву 6 млн шт./га забезпечує найвищу урожайність насіння 1,3–1,34 т/га, за урожайності соломи 1,65–1,75 т/га. Для досягнення максимальної урожайності насіння, за пізнього терміну сівби, норма висіву повинна бути збільшена до 8 млн шт./га. При зміщенні часу висіву льону спостерігається зменшенням вмісту лубу, загальної й технічної довжини стебла та його діаметру. Незалежно від часу висіву культури збільшення норми висіву супроводжується зростанням вмісту лубу у межах від 0,8 до 1,1 пунктів, технічної довжини стебла в межах від 17,7 до 23,6%, миклості в 1,86–2,02 раза, збільшенням міцності стебла – від 1,5 до 3 даН та зменшенням його діаметру – від 0,61 до 0,78 мм. Встановлено, що найбільш негативно на урожайність насіння й соломи та фізико-механічні характеристики стебел впливає зміщення терміну сівби від часу набуття ґрунтом стану фізичної стиглості більше ніж на 10 діб. За результатами регресійного аналізу запропоновані математичні моделі впливу загущення посівів на урожайність та вміст лубу в соломі для різних термінів сівби. Результати дослідження свідчать, що для подвійного використання культури норму висіву доцільно збільшувати до 8 млн шт./га.; It represents the results of the research on the influence of sowing time and sowing rate on the yields of oil flax intended for dual purpose. On the basis of the analysis of the yield and quality indexes, the study substantiated the value of the straw as a source of fiber raw material and the expediency of dual purpose of oil flax. It was proved that the shift of the crop sowing time for 10 and 20 days of the time when the soil has acquired the state of physical maturity, caused a decrease in the seed yields by 1.9 and 14.6 %, and the straw yields – by 3.9 and 19.5 %. It was established that the sowing rate of 6 million pieces per hectare maintains the highest seed yield of 1.3–1.34 tons per hectare, and the straw yield of 1.65–1.75 tons per hectare. In order to obtain the seed maximum yield under late sowing time, the sowing rate should be increased to 8 million pieces per hectare. When the time of sowing flax is shifted, there is a reduction of bast content, the general and technical length of the stem and its diameter. Regardless of the crop sowing time, an increase in the sowing rate is accompanied by an increase in bast content within 0.8 to 1.1 points, the technical stem length – within 17.7 to 23.6%, an increase in the stem strength – from 1.5 to 3 kgf, and a reduction of its diameter – from 0.61 to 0.78 mm. It was established that the shift of the sowing time of the time when the soil has acquired the state of physical maturity for more than 10 days has the most negative influence on the seed and straw yields and physical and mechanical properties of the stems. Using the results of the regressive analysis, mathematical models of the influence of the crop densification on the yield and bast content in the straw for different sowing times were proposed. The results of the research show that the sowing rate should be increased to 8 million pieces per hectare.; Приведены результаты исследований влияния сроков сева, норм высева на урожайность и показатели качества льна масличного, предназначенного для двойного использования. На основании анализа урожайности и показателей качества обоснована ценность соломы в качестве источника волокнистого сырья и целесообразность двойного использования льна масличного. Доказано, что смещение срока сева культуры от времени приобретения почвой состояния физической спелости на 10 и 20 суток, сопровождалось уменьшением урожайности семян на 1,9 и 14,6% соломы – на 3,9 и 19,5%. Установлено, что норма высева 6 млн шт./га обеспечивает наивысшую урожайность семян 1,3–1,34 т/га, при урожайности соломы 1,65–1,75 т/га. Для достижения максимальной урожайности семян, при позднем сроке посева, норма высева должна быть увеличена до 8 млн шт./га. При смещении времени высева льна наблюдается уменьшение содержания луба, общей и технической длины стебля и его диаметра. Независимо от времени посева культуры увеличение нормы высева сопровождается ростом содержания луба в пределах от 0,8 до 1,1 пунктов, технической длины стебля – пределах от 17,7 до 23,6%, мыклости – в 1,86–2,02 раза, увеличением прочности стебля – от 1,5 до 3 даН, и уменьшением его диаметра – от 0,61 до 0,78 мм. Установлено, что наиболее отрицательно на урожайность семян и соломы и физико-механические характеристики стеблей влияет смещение срока сева от времени приобретения почвой состояния физической спелости более чем на 10 суток. По результатам регрессионного анализа предложены математические модели влияния норм высева на урожайность и содержание луба в соломе для различных сроков сева. Результаты исследования показывают, что для двойного использования культуры норму высева целесообразно увеличивать до 8 млн шт./га.

2018-01-01T00:00:00Z Квасніцька, Л. С. Kvasnitska, L. Квасницкая, Л. С. Тимощук, Т. М. Tymoschuk, Т. Тимощук, Т. Н. http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/9723 2020-04-04T20:03:05Z 2018-01-01T00:00:00Z

Название: Продуктивність гречки у короткоротаційних сівозмінах Правобережного Лісостепу Авторы: Квасніцька, Л. С.; Kvasnitska, L.; Квасницкая, Л. С.; Тимощук, Т. М.; Tymoschuk, Т.; Тимощук, Т. Н. Аннотация: У статті наведено результати досліджень впливу розміщення гречки у короткоротаційних сівозмінах і систем удобрення на формування елементів структури та урожайності зерна в умовах достатнього зволоження Правобережного Лісостепу України. Дослідження проводили на чорноземних опідзолених грунтах при розміщенні гречки у двох зернових (насичення зерновими культурами на 80 і 100 %) та кормовій сівозмінах. Вирощування гречки у п’ятипільній сівозміні на 100 % насиченій зерновими культурами за мінеральної системи удобрення (N40P60K60) отримано найвищі показники структури врожаю. Так, висота рослин збільшується на 5,6–30,2 см, кількість зерен з однієї рослини на 7–7,8 шт., маса зерна з однієї рослини – на 0,25–0,29 г, маса 1000 зерен – на 0,6–1,7 г. За вирощування гречки у сівозміні на 80 % насиченій зерновими культурами за мінеральної системи удобрення (N40P60K60) рослини сформували висоту рослин 96,8 см, кількість зерен з 1 рослини 60 шт., масу зерна з однієї рослини 1,55 г та масу 1000 зерен 25,9 г. Найнижчі елементи структури врожаю було сформовано за післяукісного посіву гречки після озимих на зелений корм у кормовій сівозміні за органічної системи удобрення. Розміщення гречки у короткоротаційній сівозміні на 100 % насиченій зерновими культурами за мінеральної системи удобрення (N40P60K60) у середньому за три роки досліджень забезпечує отримання найвищої урожайності зерна – 2,53 т/га. Урожайність зерна гречки зменшується на 0,12 т/га при розміщенні у короткоротаційній сівозміні на 80 % насиченій зерновими культурами за мінеральної системи удобрення. За післяукісного посіву гречки після озимих на зелений корм при органічній системі удобрення (післядія 80 т гною) отримано урожайність зерна на рівні 1,8 т/га.; The article presents the results of the research into the influence of fertilizer systems and of the buckwheat placement in the short-term crop rotation on the formation of structural elements and yield capacity of grain under the conditions of sufficient moistening of the Right-Bank Forest Steppe of Ukraine. The research was carried out on the black-earth podzolized soils when buckwheat was placed in two grain (profusion of grain crops by 80 and 100%) and one forage crop rotations. While cultivating buckwheat in the five-field crop rotation with 100% profusion of grain crops using mineral fertilizer system (N40P60K60) the highest indicators of yield structure were obtained. Thus, the height of the plants increases by 5,6–30,2 cm, the quantity of grains from one plant by 7–7,8 pcs, the weight of grain from one plant by 0,25–0,29 g, the weight of 1000 grains by 0,6–1,7 g. While cultivating buckwheat in the crop rotation with 80% profusion of grain crops using mineral fertilizer system (N40P60K60) the plants grew up to 96,8 cm, the quantity of grains from one plant amounted to 60 pcs, the weight of grain from one plant was 1,55 g and the weight of 1000 grains 25,9 g. The lowest elements of the yield structure were formed during the after-cut seeding of buckwheat after winter crops for green fodder in the forage crop rotation using organic fertilizer system. On average, placing buckwheat in the short-term crop rotation with 100% profusion of grain crops using mineral fertilizer system (N40P60K60) during three years of research ensures obtaining of the highest grain yield – 2,53 t/ha. Yield capacity of buckwheat grain decreases by 0,12 t/ha while placing it in the short-term crop rotation with 80% profusion of grain crops using mineral fertilizer system. During the after-cut seeding of buckwheat after winter crops for green fodder using organic fertilizer system (aftereffect of 80 t of mold) the grain yield capacity achieved the level of 1,8 t/ha.; В статье приведены результаты исследований влияния размещения гречки в короткоротационных севооборотах и систем удобрения на формирование элементов структуры и урожайности зерна в условиях достаточного увлажнения Правобережной Лесостепи Украины. Исследования проводили на черноземных оподзоленных почвах при размещении гречихи в двух зерновых (насыщение зерновыми культурами на 80 и 100%) и кормовом севооборотах. Выращивание гречихи в пятипольном севообороте на 100% насыщенном зерновыми культурами при минеральной системе удобрения (N40P60K60) получены высокие показатели структуры урожая. Так, высота растений увеличивается на 5,6–30,2 см, количество зерен с одного растения – на 7–7,8 шт., масса зерна с одного растения – на 0,25–0,29 г, масса 1000 семян – на 0,6–1,7 г. За выращивание гречихи в севообороте на 80% насыщенном зерновыми культурами при минеральной системе удобрения (N40P60K60) растения сформировали высоту растений 96,8 см, количество зерен с 1 растения 60 шт., массу зерна с одного растения 1,55 г и массу 1000 семян 25,9 г. Наиболее низкие элементы структуры урожая были сформированы при послеукосном посеве гречихи после озимых на зеленый корм в кормовом севообороте и органической системе удобрения. Размещение гречихи в короткоротационном севообороте на 100 % насыщенном зерновыми культурами при минеральной системе удобрения (N40P60K60) в среднем за три года иследований обеспечивает получение высокой урожайности зерна – 2,53 т/га. Урожайность зерна гречихи уменьшается на 0,12 т/га при размещении в короткоротационном севообороте на 80% насыщенном зерновыми культурами и минеральной системе удобрения. При послеукосном посеве гречихи после озимых на зеленый корм и органической системе удобрения (последействие 80 т/га навоза) получена урожайность зерна на уровне 1,8 т/га.

2018-01-01T00:00:00Z Борисенко, В. І. Borysenko, V. Борисенко, В. И. Руденко, Ю. Ф. Rudenko, Yu. http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/9722 2020-04-04T20:03:09Z 2018-01-01T00:00:00Z

Название: Вплив гербіцидів на вміст органів вегетативного розмноження бур’янів у ґрунті Авторы: Борисенко, В. І.; Borysenko, V.; Борисенко, В. И.; Руденко, Ю. Ф.; Rudenko, Yu. Аннотация: Проведено детальний аналіз заходів зниження негативного впливу бур’янів на сільськогосподарські рослини, а також зниження їх кількості на землях, що не обробляються. Наведено результати трирічної оцінки фітосанітарного стану земель та обґрунтовано доцільність агроприйомів і використання гербіцидів на землях, що були виведені із сільськогосподарського використання та протягом багатьох років не оброблялись. Оцінку фітосанітарного стану полів проведено методом обстеження полів на засміченість бур’янами. При цьому, проведено оцінку ступеня засміченості, видовий та кількісний склад бур’янів, їх життєві форми тощо. Також проведено обліки запасу насіння та органів вегетативного розмноження бур’янів у ґрунті, досліджено швидкість проростання та інші особливості поведінки бур’янів в агроценозах та на землях, що були виведені із сільськогосподарського використання. Розроблено прогнози щодо можливості повторного використання таких земель для вирощування сільськогосподарської продукції на основі розробки та впровадження екологічних підходів і економічно виправданих методів зменшення фактичної та потенційної забур’яненості агроценозів. Висвітлено вплив гербіцидів суцільної дії на засміченість шару ґрунту 0–40 см вегетативними органами бур’янів на виведених із обробітку землях. Доведено, що трирічне використання гербіцидів сприяє зниженню кількості органів вегетативного розмноження бур’янів у межах 81,3–94,5 %, порівняно із початковою засміченістю. Встановлено, що систематичне застосування гербіцидів Діплодок, в. г. та Раундап, в. р. протягом трьох досліджуваних років дає змогу помітно зменшити засміченість ґрунту органами вегетативного розмноження багаторічних видів бур’янів й отримати максимальний захисний ефект. Для отримання максимального ефекту гербіциди необхідно використовувати щорічно.; A detailed analysis of methods for diminishing the negative effects of weeds on the agricultural plants as well as for quantity reduction of weeds on the non-cultivated lands has been made. The results of three-year estimation of phytosanitary state of lands have been given, the expedience of agronomic techniques and of the use of herbicides on the abandoned lands which were not cultivated for many years has been substantiated. The phytosanitary state of fields has estimated by the method of fields examining on their weed infestation. Herewith, the rate of weed infestation, the species and qualitative compositions of weeds, their life-forms have been estimated. Besides, seed supply recordings as well as the recordings of organs of weeds’ vegetative propagation in soil have been made. The germination rate and other peculiarities of weeds behavior both in agrocoenosis and on the abandoned lands have been studied. It has been made a forecast as for the feasibility of reusing of these lands for growing of the agricultural produce on the basis of development and introduction of ecological approaches as well as of economically justified methods on diminishing the real and the potential weed infestation in agrocoenosis. The effects of complex herbicides on weed infestation of 0–40cm soil layer with vegetative organs of weeds on the abandoned lands have been elucidated. It has been proved that three-year use of herbicides promotes to quantity reduction of organs of vegetative propagation of weeds within 81.3–94.5% as compared to initial weed infestation. It has been determined that systematic use of herbicides like Diplodoc, w. s. and Raundap w. s. during three years of studies results in reducing of weeds infestation with organs of vegetative propagation of perennial weeds sorts as well as in receiving a maximal protective effect. To receive a maximal effect, the herbicides should be used annually.; Проведен детальный анализ мероприятий снижения негативного влияния сорняков на сельскохозяйственные растения, а также снижения их количества на землях, которые не обрабатываются. Приведены результаты трехлетней оценки фитосанитарного состояния земель, а также обоснована целесообразность агроприемов с использованием гербицидов на землях, которые были выведены из сельскохозяйственного использования и в течение многих лет не обрабатывались. Оценка фитосанитарного состояния полей проведена методом обследования полей на засоренность сорняками. При этом проведена оценка степени засоренности, видовой и количественный состав сорняков, их жизненные формы и тому подобное. Также проведен учет запаса семян и органов вегетативного размножения сорняков в почве, исследована скорость прорастания и другие особенности поведения сорняков в агроценозе и на землях, которые были выведены из сельскохозяйственного использования. Разработаны прогнозы относительно возможности повторного использования таких земель для выращивания сельскохозяйственной продукции на основе разработки и внедрения экологических подходов и экономически оправданных методов уменьшения фактической и потенциальной засоренности агроценоза. Отражено влияние гербицидов сплошного действия на засоренность слоя почвы 0–40 см вегетативными органами сорняков на выведенных из возделывания землях. Доказано, что трехлетнее использование гербицидов способствует снижению количества органов вегетативного размножения сорняков в пределах 81,3–94,5 %, в сравнении с начальной засоренностью. Установлено, что систематическое применение гербицидов Диплодок, в. г. и Раундап, в. г. в течение трех исследуемых лет дает возможность заметно уменьшить засоренность почвы органами вегетативного размножения многолетних видов сорняков и получить максимальный защитный эффект. Для получения максимального эффекта гербициды необходимо использовать ежегодно.

2018-01-01T00:00:00Z Пелехата, Н. П. Pelekhata, N. Пелехатая, Н. П. Пелехатий, В. М. Pelekhatyi, V. Пелехатый, В. Н. http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/9721 2020-04-04T20:03:17Z 2018-01-01T00:00:00Z

Название: Особливості вкорінення відсадків універсальної підщепи УУПРОЗ-6 у маточнику Авторы: Пелехата, Н. П.; Pelekhata, N.; Пелехатая, Н. П.; Пелехатий, В. М.; Pelekhatyi, V.; Пелехатый, В. Н. Аннотация: В умовах Західного Полісся України проведено досліди з вирощування нової універсальної клонової підщепи яблуневих (Maloideae) УУПРОЗ-6 у відсадковому маточнику. Вивчалися способи закладання маточника та органічні субстрати для підгортання. Новинкою є використання субстрату, відпрацьованого після вирощування гливи звичайної (Pleurotus ostreatus Fr. Kumm). Встановлено, що період від першого підгортання пагонів землею до початку утворення на них коренів становить у дослідної підщепи 36 днів. Підгортання відсадків напівперепрілою сосновою тирсою та вказаним субстратом дозволяє скоротити цей період на 2–4 дні. Товщина умовної кореневої шийки вертикальних відсадків УУПРОЗ-6 в середньому за 3 роки досліджень склала 9,2–9,7 мм, горизонтальних – від 8,2 до 9,0 мм. Висота вертикальних відсадків склала 121–136, горизонтальних – 106–116 см. За використання тирси й грибного субстрату товщина і висота вертикальних відсадків збільшується, а горизонтальних зменшується. Позитивною властивістю підщепи УУПРОЗ-6 є повна відсутність на відсадках бічних розгалужень, що робить її високотехнологічною в маточнику. Ще однією позитивною ознакою підщепи є її висока польова стійкість до бурої плямистості (Phyllosticta pirina Sacc.). Застосування тирси й грибного субстрату, а також горизонтальне розміщення пагоноутворювальної деревини покращують вкорінення відсадків УУПРОЗ-6. Сумарна довжина коренів на одному відсадку склала 145–157 см за використання тирси та 126–142 – грибного субстрату, у той час як за підгортання землею – 67–75 см.; The experiments on growing the new universal clonal rootstock of the apple subfamily (Maloideae) UUPROZ-6 in the mother plantation for layers were carried out in the conditions of the Ukraineʼs Western Polyesye. The method of the plantation establishment was studied as well as organic substrates for earthing up. The novelty was the use of a substrate which stayed after growing Pleurotus ostreatus Fr. Kumm. The period from the first shoots earthing up to the beginning of the root formation on them appeared to be 36 days. Earthing up of the layers with half-decayed pine sawdust and the above mentioned substrate made it possible to reduce this period by 2–4 days. The average root-neck thickness of the UUPROZ-6 vertical layers for the 3 researches years was 9,2–9,7 mm, of the horizontal ones 8,2–9,0 mm. The height of the vertical layers was 121–136 cm, of the horizontal ones 106–116 cm. When using the sawdust and fungous substrate the thickness and height of the vertical layers increased and of the horizontal ones decreased. The positive quality of UUPROZ-6 is complete absence of lateral branching on the layers. Its another positive characteristic is high field resistance to Phyllosticta pirina Sacc. The application of the sawdust and fungous substrate as well as the horizontal placement of shoot-formative wood improves the layers rooting. The summary roots length on one layer when using sawdust and fungous substrate was 145–157 and 126–142 cm respectively (while earthing up 67–75 cm).; В условиях Западного Полесья Украины проведены опыты по выращиванию нового универсального клонового подвоя яблоневых (Maloideae) УУПРОЗ-6 в отводочном маточнике. Изучались способ ведения маточника и органические субстраты для окучивания. Новинкой является использование субстрата, отработанного после выращивания вешенки обыкновенной (Pleurotus ostreatus Fr. Kumm). Установлено, что период от первого окучивания побегов почвой до начала образования на них корней составляет у изучаемого подвоя 36 дней. Окучивание отводков полуперепревшими сосновыми опилками и указанным субстратом позволяет сократить этот период на 2–4 дня. Толщина условной корневой шейки вертикальных отводков УУПРОЗ-6 в среднем за 3 года исследований составила 9,2–9,7 мм, горизонтальных – от 8,2 до 9,0 мм. Высота вертикальных отводков составила 121–136, горизонтальных – 106–116 см. При использовании опилок и грибного субстрата толщина и высота вертикальных отводков увеличивается, а горизонтальных уменьшается. Позитивным качеством подвоя УУПРОЗ-6 является полное отсутствие на отводках боковых разветвлений, что делает его очень технологичным в маточнике. Еще одним положительным признаком подвоя является его высокая полевая устойчивость к бурой пятнистости (Phyllosticta pirina Sacc.). Применение опилок и грибного субстрата, а также горизонтальное размещение побегообразовательной древесины улучшает укореняемость отводков УУПРОЗ-6. Суммарная длина корней на одном отводке составила 145–157 см при использовании опилок и 126–142 см – грибного субстрата вместо 67–75 см при окучивании землей.

2018-01-01T00:00:00Z