http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/1167 2026-04-15T20:53:58Z http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/12837 Название: Вірування про небесні світила в середньополіських говірках: етнолінгвістичний аспект Авторы: Плечко, А. А.; Plechko, A. Аннотация: У дисертації вперше в українському мовознавстві комплексно досліджено вірування про небесні світила в середньополіських говірках в етнолінгвістичному аспекті. Установлено структурування середньополіської лексики культурних дискурсів, пов’язаних із віруваннями про небесні світила, за тематичними групами; визначено основні лексико-семантичні групи ТГЛ, повʼязаної з уявленнями про небесні світила; окреслено теми й мотиви, що формують культурні тексти середньополіських вірувань про місяць, сонце, зорі. Уперше до наукового обігу введено новий автентичний етнолінгвістичний матеріал, що став підґрунтям для встановлення структури досліджуваного культурного явища в складі цілісної системи різнопланових одиниць – вербальних, реалемних, акціональних, локативних, темпоральних, атрибутивних, станових тощо. Схарактеризовано систему конкретних протиставлень, що відображають основну опозицію середньополіських вірувань; з’ясовано особливості номінації небесних світил щодо інших систем, визначено специфіку функціонування семантики зафіксованих лексем в обряді та поза ним. Виявлено семантичну особливість середньополіської лексики культурних дискурсів, пов’язаних із небесними світилами, порівняно з віруваннями слов’ян; запропоновано реконструкцію фрагменту поліської традиційної картини світу.; For the first time in Ukraininan lingustics the thesis studies the beliefs about the celestial bodies in Middle Polissian dialects in respect of ethnolinguistic aspect. The structural organization and semantics of lexical cultural discources related to the beliefs about the celestial bodies were analyzed in 55 Middle Polissian dialects according to the materials, collected on a special quetstionary. The author’s structuring of the fragment under investigation related to the beliefs about the celestial bodies has been suggested: the main lexical and semantic groups TLG related to the images about the celestial bodies have been determined; the main themes and motives which form the cultural texts of Middle Polissian beliefs about the moon, the sun and the stars have been defined. Some new ethno-linguistic material which has become the basis for defining the structure of the cultural phenomenon as a part of an integral system of diversified units – verbal, actional, locative, temporal, attributive, basic etc. – has been introduced into the scientific circulation. The nomination of Middle Polissian beliefs about the celestial bodies has a branched system. In particular, different nomination types have been determined: lexical nomination which is represented by the lexical units of different parts of speech in different grammatical forms, mostly by verbs, nouns and adjectives, less commonly by adverbs, numerals; a proposition nomination and a discourse one, which are represented by word combinations of different structural types, as well as by discriptive constructions and micro texts. The nomination in a plural form is a characteristic of a cultural discourse related to the images about the stars. Lexical nomination appeared to be non-uniform from the point of view of ritual functioning, that enabled to separate the next groups: 1) commonly used vocabulary, whose semantic field includes the meaning of the word which functions in cultural discourses; 2) the words which function beyond the ritual, related to the celestial bodies, gaining another meaning; 3) the words with specifically ritual functioning. A system of definite oppositions which reflect the main opposition of Middle Polissian beliefs has been formed in the theses. The main discourse opposition about the celestial bodies – life: death – is realised through definite oppositions: -the moon – young : old, bright : dark, health : disease, sleepwalk : sleep, light: red (purple), peace : war, yield : crops fail; -the sun – lightness: darkness, sunrise : sunset, God : devil, warm : cold, health: disease, wealth : poverty, the Sun : Sun eclipse, home : out of home; -stars – brightly : faintly, shine: go dark, many stars : few stars, health : disease; -incantations – health : disease, this world : that world, hurts : does not hurt, get older : get younger, alive : dead, the sky : the sea ( field, forest ); -folk meteorology – weather : bad weather, clear moon : faint moon, light : dark (cloudy, beyond clouds), North : South, high : low, straight : aside, up : down ( moon’ ‘’horns’’), warmth : coldness, heat : frost, dry : wet, soon : not soon, sunrise : sunset, morning : evening, today : tomorrow, winter : summer, clear : faintly, not seen (stars) : bright (stars), starry sky : not starry sky, many, more : few, less (stars). The themes of the content plane are the basis for the formation of cultural texts, related to the images about the celestial bodies: sacredness, disease, doomsday, life, death, movement, planting and sowing, wealth, weather, bad weather, fate etc. and motives: the cult of celestial bodies, harmness of the moon and sun light, stains on the moon, darkness, lightness, light and shadow play, colour, clearness of the celestial bodies, dryness, warmth, stars multiplicity, faintness, rain, coldness. A multicenter study of the beliefs about the celestial bodies makes it possible to reconstitute a linguistic view of Polissians’ intellectual culture, to decipher the signary of LSG names, related to the beliefs about the moon, LSG names, related to the beliefs about the sun, LSG names, related to beliefs about the stars, as well as the processes which occur in the intellectual culture in the existing Middle Polissian dialects. 2020-01-01T00:00:00Z http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/4125 Название: Національно-марковані концепти у німецькій фразеологічній картині світу Авторы: Хант, Г. О.; Khant, H. O.; Хант, Г. А. Аннотация: Дисертаційну роботу присвячено дослідженню структурно-семантичних, когнітивних та прагматико-функціональних характеристик національно-маркованих концептів у німецькій фразеологічній картині світу. У роботі уточнено поняття національно-маркованого концепту та фразеологічної картини світу; визначено місце національно-маркованих концептів ORDNUNG, PÜNKTLICHKEIT, FLEIß, OBRIGKEITSDENKEN, SPARSAMKEIT у німецькій фразеологічній картині світу. Встановлено структурні та семантичні особливості ФО-вербалізаторів концептів, що досліджуються, та репрезентовано їх структуру у вигляді фреймової моделі. Визначено етнокультурну та аксіологічну значущість концептів, що досліджуються, на матеріалі німецькомовних мас-медійних текстів.; Диссертация посвящена исследованию структурно-семантических, когнитивных и прагматико-функциональных характеристик национально-маркированных концептов в немецкой фразеологической картине мира. В роботе уточняются понятия национально-маркированного концепта и фразеологической картины мира; определяется место национально-маркированных концептов ORDNUNG, PÜNKTLICHKEIT, FLEIß, OBRIGKEITSDENKEN, SPARSAMKEIT в немецкой фразеологической картине мира. Представлены структурные и семантические особенности ФЕ-вербализаторов исследуемых концептов, их структура в виде фреймовой модели. На материале немецкоязычных масс-медийных текстов определена этнокультурная и аксиологическая значимость исследуемых концептов.; The following thesis is dedicated to the study of structural, semantic, cognitive and functionally pragmatic characteristics of nationally-marked concepts in the German phraseological world image. It represents a linguoculturological peculiarity study of reality conceptualization represented by key lexico-phraseological units, which are nationally marked due to the formation of corresponding conceptual world models in the mentality of German speakers. The work aims at revealing and describing major concepts as to their value for the Germans. The conceptualization is regarded as one of the main processes of human world cognition that consists in comprehension and interpretation of information obtained from all possible channels and leads to the formation of certain ideas about the reality in the form of concepts. As there is no direct way to the conceptualization investigation, language as a means of conceptual knowledge verbalization becomes the only possible source of its peculiarity study. The thesis refines the definition of a nationally-marked concept and phraseological world image as well as determines the value of the nationally-marked concepts ORDNUNG, PÜNKTLICHKEIT, FLEIß, OBRIGKEITSDENKEN, SPARSAMKEIT in the German phraseological world image. As the investigation is based on the linguoculturological approach to the language studies the author shares a linguoculturological interpretation of concept as a unit of individual as well as collective mentality that accumulates people's knowledge about a certain world phenomenon of reality and is represented by language means. Lexicographic and text source analysis helped to point out, define and describe the structure of the German basic phraseological concepts ORDNUNG, PÜNKTLICHKEIT, FLEIß, OBRIGKEITSDENKEN, SPARSAMKEIT. The thesis distinguishes structural and semantic characteristics of the naming units of the concepts under analysis. Moreover, the thesis includes the structure and the semantic characteristics of the aforementioned units, presented as a frame-based model. It stresses the ethnocultural and axiological value of the concepts. 2014-01-01T00:00:00Z http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/3740 Название: Модерністські тенденції у поезії «Молодої Музи» Авторы: Шегеда, О. П.; Shegeda, O. Аннотация: У дисертації розглядаються модерністські тенденції в поезії „Молодої Музи”, що виявляються на різних рівнях художньої образності: структурно-композиційному, фонетичному, ритмічному, лексичному. Аналіз поетичних текстів „молодомузівців” доводить стилістичний еклектизм їх творчості, виражений у співіснуванні рис символізму, декадансу, імпресіонізму, сецесії і неоромантизму, елементів преекспресіонізму і застосуванні широкої гами властивих їм стилістичних прийомів: музичність строф, звуконаслідування та гра звуками, символічні образи та символіка кольору; яскравість вражень, контрастність образів, мотивів та пейзажів як результат впливу преекспресіонізму; психологічні та філософські пейзажі з їх ідеєю мінливості, фрагментарним змалюванням світу та ліризацією почуттів; використання рослинного декору, вживання екзотизмів та змалювання екзотичних пейзажів. Дослідження мотивів та образної системи віршів „Молодої Музи” показує, що основним емоційним маркером її творчості є декаданс, рисами якого позначений також тип ліричного „я”. Символічний континуум декадентської образності утворюють образи суму, туги, плачу, сліз, меркнучих метеорів, тривожного дзвону, зловісного чорного птаха та чорних коней, чорного метелика, опалого листя, розірваної струни, руїн, тіні, а також образи та символи, семантика яких пов’язана з поняттям смерті. Дослідження ґрунтується на конкретно-історичному аналізі літературно-художніх та історико-літературних джерел. Для інтерпретації поетичних текстів застосовано структурно-семіотичний, рецептивно-естетичний, порівняльно-типологічний методи дослідження. До образів, пов’язаних із символікою стихій, застосовується метод психоаналізу поетики стихій, розроблений і апробований Г. Башляром.; The investigation covers the modernistic trends in the poetry of “Moloda Muza”, which can be identified at various levels of the artistic imagery, i.e structural and compositional, phonetic, rhythmical and lexical. The textual analysis of the poetic works of the Moloda Muza authors demonstrates the stylistic eclecticism of their creative activities which is manifested by the coexistence of such features as symbolism, decadence, impressionism, secession and neo-romanticism, expressionism pre-formations, as well as by a wide range of stylistic devices which are used by the authors and are characteristic of the above trends: stanza melodiousness, symbolic images and symbolism of colour, vividness of impressions, contrast of images, motifs and landscapes as a result of the effects of expressionism pre-formations, psychological and philosophical landscapes with their ideas of inconstancy, fragmentary portrayal of the world and lyrical orientation of feelings; the application of the vegetative dйcor, the use of exoticisms and the portrayal of exotic landscapes. The investigation into the motifs and image-bearing system of Moloda Muza poetry shows that the main emotional marker of its creative activities is decadence whose features mark a lyrical character as well. The symbolic continuum of the decadence imagery is created by the images of melancholy, sorrow, weeping, tears, fading meteors, alarming bell-ring, ominous black bird and black horses, black butterfly, fallen leaves, torn string, ruins, shadow, as well as by the images and symbols whose semantics is connected with the concept of death. The investigation is based on the principle of a specific historical approach to the analysis of belles-lettres and historical and literary sources. The interpretation of poetic texts envisages the application of such research methods as structural and semiotic, hermeneutical, comparative and typological. The images connected with the symbolism of calamities require the application of the method of psychoanalysis of poetics of calamities developed and tested by G. Bashlyar. 2009-01-01T00:00:00Z