http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/13225 2026-04-06T14:30:46Z http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/18208 Название: Особливості психологічного благополуччя молоді в умовах соціальної напруженості Авторы: Комнацький, О. В.; Komnatskyi, O. Аннотация: Досліджено особливості психологічного благополуччя молоді в умовах соціальної напруженості. На основі теоретичного та емпіричного опрацювання визначено вплив факторів соціальної напруженості на психологічне благополуччя молоді в сучасних умовах. На прикладному рівні запропоновано рекомендації щодо покращення стану психологічного благополуччя молоді в умовах соціальної напруженості.; The features of the psychological well-being of young people in conditions of social tension were investigated. Based on theoretical and empirical research, the influence of social tension factors on the psychological well-being of young people in modern conditions has been determined. At the applied level, recommendations are proposed for improving the psychological well-being of young people in conditions of social tension. 2025-01-01T00:00:00Z http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/18207 Название: Сімейне благополуччя як ресурс психологічної адаптації в умовах війни Авторы: Комісаренко, С. Л.; Komisarenko, S. Аннотация: У магістерській роботі досліджено сімейне благополуччя як ресурс психологічної адаптації особистості в умовах війни. Актуальність дослідження зумовлена зростанням психологічних навантажень на українські сім’ї у період воєнних дій, що потребує глибшого розуміння внутрішніх ресурсів, здатних підтримувати стійкість і адаптивність особистості. Метою роботи є аналіз впливу сімейного благополуччя на психологічну адаптацію та визначення його ключових компонентів, що сприяють ефективному подоланню стресу. У дослідженні розглянуто теоретичні підходи до поняття сімейного благополуччя та психологічної адаптації, окреслено їх структурні й функціональні особливості. Проведено емпіричне дослідження, спрямоване на встановлення рівня взаємозв’язку між показниками сімейного благополуччя та адаптивними характеристиками особистості в умовах війни. Використано комплекс методів: аналіз і узагальнення наукових джерел, психодіагностичні методики, анкетування та статистичні методи обробки даних. Результати роботи підтвердили, що високий рівень сімейного благополуччя сприяє успішній психологічній адаптації, підвищує стійкість до стресу й підтримує емоційну стабільність особистості. Практична значущість дослідження полягає у можливості застосування отриманих даних у роботі психологів, соціальних працівників та фахівців з кризового консультування для розробки програм підтримки сімей, що перебувають у стані воєнного стресу, а також створення рекомендацій щодо зміцнення сімейних ресурсів.; The qualification paper examines family well-being as a key resource for an individual’s psychological adaptation in wartime conditions. The relevance of the study is determined by the increasing psychological burdens faced by Ukrainian families during military conflict, which necessitates a deeper understanding of internal resources that can support resilience and adaptive functioning. The aim of the research is to analyze the influence of family well-being on psychological adaptation and to identify its key components that contribute to effective stress coping. The study examines theoretical approaches to the concepts of family well-being and psychological adaptation, outlining their structural and functional characteristics. An empirical investigation was conducted to determine the relationship between indicators of family well-being and the adaptive characteristics of individuals living under wartime conditions. A set of methods was employed, including analysis and synthesis of scientific literature, psychodiagnostic tools, questionnaires, and statistical data processing. The findings confirm that a high level of family well-being promotes successful psychological adaptation, enhances stress resilience, and supports the emotional stability of the individual. The practical significance of the research lies in the potential application of its results by psychologists, social workers, and crisis counseling specialists in designing support programs for families experiencing wartime stress, as well as in developing recommendations aimed at strengthening family resources. 2025-01-01T00:00:00Z http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/18206 Название: Психологічні чинники подолання прокрастинації у дорослих Авторы: Губерт, О. М.; Hubert, O. Аннотация: Кваліфікаційна робота присвячена комплексному дослідженню психологічних чинників подолання прокрастинації у дорослому віці в контексті саморегуляції поведінки, мотиваційних ресурсів та емоційної регуляції. Актуальність дослідження зумовлена зростанням професійних і соціальних вимог до дорослої особистості, необхідністю ефективного управління власною діяльністю, дотримання часових меж та збереження психологічного благополуччя в умовах підвищених навантажень і невизначеності. У теоретичному розділі роботи здійснено аналіз прокрастинації як психологічного феномена у сучасних наукових дослідженнях, розкрито її сутність, структуру та механізми формування у дорослому віці. Проаналізовано особистісні та мотиваційні чинники прокрастинаційної поведінки, а також узагальнено теоретичні підходи до вивчення механізмів подолання прокрастинації у структурі саморегуляції дорослої особистості. Показано, що прокрастинація тісно пов’язана з рівнем саморегуляції, самоефективності та здатністю до емоційної регуляції. Емпіричний розділ роботи базується на результатах дослідження, проведеного серед дорослих осіб працездатного віку з використанням комплексу стандартизованих психодіагностичних методик. У ході дослідження проаналізовано рівень загальної та структурної прокрастинації, показники саморегуляції поведінки, загальної самоефективності та труднощів емоційної регуляції. Встановлено статистично значущі взаємозв’язки між рівнем прокрастинації та регуляторними ресурсами особистості, а також виявлено відмінності між респондентами з різним рівнем прокрастинаційних проявів. Практичне значення роботи полягає у можливості використання отриманих результатів у діяльності практичних психологів, консультантів і фахівців з розвитку персоналу. Запропоновані практичні рекомендації спрямовані на розвиток саморегуляції, підвищення рівня самоефективності та формування адаптивних стратегій емоційної регуляції як умов ефективного подолання прокрастинації у професійній та повсякденній діяльності дорослих. Узагальнюючи, дослідження підкреслює важливість цілеспрямованого розвитку регуляторних ресурсів особистості як психологічної умови зниження прокрастинаційної поведінки та підвищення ефективності життєдіяльності дорослої людини.; The qualification thesis is devoted to a comprehensive study of the psychological factors of overcoming procrastination in adulthood within the context of behavioral self-regulation, motivational resources, and emotional regulation. The relevance of the study is determined by the growing professional and social demands placed on adults, the need for effective self-management of activities, adherence to time limits, and the maintenance of psychological well-being under conditions of increased workload and uncertainty. In the theoretical part of the thesis, procrastination is analyzed as a psychological phenomenon in contemporary scientific research; its essence, structure, and mechanisms of formation in adulthood are examined. Personal and motivational factors of procrastinatory behavior are analyzed, and theoretical approaches to studying the mechanisms of overcoming procrastination within the structure of adult self-regulation are generalized. It is shown that procrastination is closely related to the level of self-regulation, self-efficacy, and the ability to regulate emotions. The empirical part of the thesis is based on the results of a study conducted among adults of working age using a set of standardized psychodiagnostic methods. The study analyzes levels of general and structural procrastination, indicators of behavioral self-regulation, general self-efficacy, and difficulties in emotion regulation. Statistically significant relationships between procrastination and regulatory resources of personality were identified, as well as differences between respondents with different levels of procrastinatory manifestations. The practical significance of the thesis lies in the possibility of applying the obtained results in the work of practicing psychologists, counselors, and human resource development specialists. The proposed practical recommendations are aimed at developing self-regulation, increasing self-efficacy, and forming adaptive strategies of emotion regulation as conditions for effectively overcoming procrastination in the professional and everyday activities of adults. In summary, the study emphasizes the importance of the purposeful development of personal regulatory resources as a psychological condition for reducing procrastinatory behavior and increasing the effectiveness of adult life activity. 2025-01-01T00:00:00Z http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/18205 Название: Особливості копінг-стратегій осіб з різними рівнями психологічної адаптивності Авторы: Кульбіда, А. Р.; Kulbida, A. Аннотация: У кваліфікаційній роботі проаналізовано психологічні особливості копінг-стратегій осіб із різним рівнем психологічної адаптивності. У теоретичній частині розглянуто сучасні підходи до розуміння копінгу, зокрема концепції Р. Лазаруса і С. Фолькман, модель Д. Ендлера та Дж. Паркера, а також ідеї копінг-гнучкості й копінг-резилієнтності. Розкрито сутність психологічної адаптивності в межах системного та когнітивного підходів. Емпіричне дослідження проводилося з використанням PSS, методики самооцінки психологічної адаптивності та опитувальника CISS. Виявлено, що високоадаптивні особи частіше застосовують проблемно-орієнтовані стратегії демонструють найбільшу емоційну залученість у стресових ситуаціях. Натомість особи з низьким рівнем адаптивності частіше використовують стратегії відволікання й уникання, що може свідчити про їхню меншу готовність до активної взаємодії з проблемою. На основі отриманих результатів розроблено рекомендації щодо підвищення психологічної адаптивності, розвитку конструктивних копінг-стратегій та зміцнення стресостійкості. Результати можуть бути використані у практичній психології, психопрофілактиці та освітніх програмах.; The qualification thesis analyzes the psychological characteristics of coping strategies among individuals with different levels of psychological adaptability. The theoretical section examines modern approaches to understanding coping, including the concepts proposed by R. Lazarus and S. Folkman, the model by D. Endler and J. Parker, as well as the ideas of coping flexibility and coping resilience. The essence of psychological adaptability is revealed within systemic and cognitive approaches. The empirical study was conducted using the Perceived Stress Scale (PSS), the Psychological Adaptability Self-Assessment Method, and the Coping Inventory for Stressful Situations (CISS). It was found that highly adaptive individuals tend to use problem-focused strategies more often and show the greatest emotional involvement in stressful situations. In contrast, individuals with a low level of adaptability more frequently rely on distraction and avoidance strategies, which may indicate a reduced readiness for active engagement with the problem. Based on the obtained results, recommendations were developed to enhance psychological adaptability, promote constructive coping strategies, and strengthen stress resilience. The findings may be applied in practical psychology, preventive mental-health work, and educational programs aimed at developing stress resistance. 2025-01-01T00:00:00Z http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/18203 Название: Рефлексія як чинник розвитку емоційного інтелекту особистості Авторы: Груздюк, Б. М.; Hruzdiuk, B. Аннотация: Кваліфікаційна робота присвячена комплексному теоретико-емпіричному дослідженню рефлексії як особистісного чинника розвитку емоційного інтелекту особистості в умовах сучасних соціальних і психологічних викликів. У теоретичному розділі здійснено аналіз рефлексії як психологічного феномена в межах класичних і сучасних наукових підходів, розкрито її структуру, функції та механізми, а також обґрунтовано роль рефлексивних процесів у розвитку емоційного інтелекту та емоційної саморегуляції особистості. Емпіричний розділ роботи ґрунтується на результатах дослідження, проведеного серед дорослих респондентів із використанням комплексу стандартизованих психодіагностичних методик. У ході дослідження визначено рівні розвитку саморефлексії, інсайту та емоційного інтелекту, а також встановлено статистично значущі позитивні взаємозв’язки між показниками рефлексії та емоційного інтелекту. За результатами кореляційного аналізу підтверджено провідну роль інсайту як якісного показника рефлексивної діяльності у розвитку емоційної компетентності особистості. Практичне значення роботи полягає у можливості використання отриманих результатів у діяльності практичних психологів, у сфері психологічного консультування, психоосвітніх і тренінгових програм, спрямованих на розвиток емоційного інтелекту, рефлексивних здібностей та емоційної саморегуляції особистості. Запропоновані рекомендації можуть бути використані для підвищення емоційної зрілості та психологічного благополуччя дорослого населення.; The qualification thesis is devoted to a comprehensive theoretical and empirical study of reflection as a personal factor in the development of emotional intelligence of personality under contemporary social and psychological challenges. The theoretical part of the research analyzes reflection as a psychological phenomenon within classical and modern scientific approaches, reveals its structure, functions, and mechanisms, and substantiates the role of reflective processes in the development of emotional intelligence and emotional self-regulation of personality. The empirical part of the study is based on the results of research conducted among adult respondents using a set of standardized psychodiagnostic methods. The study identifies the levels of self-reflection, insight, and emotional intelligence and establishes statistically significant positive relationships between indicators of reflection and emotional intelligence. The results of correlation analysis confirm the leading role of insight as a qualitative indicator of reflective activity in the development of emotional competence of personality. The practical significance of the thesis lies in the possibility of applying the obtained results in the professional activities of practical psychologists, as well as in psychological counseling, psychoeducational, and training programs aimed at developing emotional intelligence, reflective abilities, and emotional self-regulation of personality. The proposed recommendations can be used to enhance emotional maturity and psychological well-being of the adult population. 2025-01-01T00:00:00Z http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/18201 Название: Деформація почуття безпеки у постекстремальний період Авторы: Кочук, Н. К.; Kochuk, N. Аннотация: У даній кваліфікаційній роботі досліджується деформація почуття безпеки у постекстремальний період як важливий аспект психологічного функціонування особистості. Метою роботи є вивчення особливостей формування та змін почуття безпеки після пережитих екстремальних ситуацій, а також аналіз чинників, що впливають на його відновлення та адаптацію людини у звичайному житті. Визначено ключові компоненти почуття безпеки, серед яких когнітивний, емоційний та поведінковий, та розглянуто їх взаємодію у процесі психологічної адаптації. У роботі приділено увагу на тому, як здатність до саморегуляції, подо-лання тривоги та стресових реакцій впливає на психічну рівновагу та якість життя особистості. Окремо проаналізовано роль соціальних, культурних та міжособистісних факторів у формуванні почуття безпеки, а також значення внутрішніх ресурсів та самооцінки у підтримці психологічного благополуччя. Результати дослідження дозволяють глибше зрозуміти механізми дефор-мації та відновлення почуття безпеки у постекстремальний період, що може бу-ти корисним для психологів, кризових консультантів та фахівців із психічного здоров’я при роботі з дорослими людьми, які пережили екстремальні ситуації.; This qualification work examines the deformation of the sense of security in the post-extreme period as an important aspect of the psychological functioning of the individual. The aim of the work is to study the features of the formation and changes in the sense of security after experiencing extreme situations, as well as to analyze the factors that influence its restoration and adaptation of a person in ordinary life. The key components of the sense of security are identified, including cognitive, emotional and behavioral, and their interaction in the process of psychological adaptation is considered. The work focuses on how the ability to self-regulate, overcome anxiety and stress reactions affects the mental balance and quality of life of the individual. The role of social, cultural and interpersonal factors in the formation of a sense of security, as well as the importance of internal resources and self-esteem in supporting psychological well-being, is separately analyzed. The results of the study allow for a deeper understanding of the mechanisms of deformation and restoration of a sense of security in the post-extreme period, which may be useful for psychologists, crisis counselors and mental health professionals when working with adults who have experienced extreme situations. 2025-01-01T00:00:00Z http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/18200 Название: Психологічні чинники щасливих подружніх стосунків Авторы: Козиренко, Н. В.; Kozyrenko, N. Аннотация: У роботі досліджено психологічні чинники, що визначають якість та рівень задоволеності подружніми стосунками на різних етапах сімейного життєвого циклу. З’ясовано роль стилів прив’язаності, сімейної згуртованості та адаптації, комунікативних стратегій і розподілу сімейних ролей у формуванні гармонійного шлюбу. Показано, що саме поєднання емоційної близькості, взаємної підтримки та конструктивної взаємодії забезпечує стабільність подружньої системи та сприяє відчуттю щастя у партнерських стосунках. У першому розділі подано теоретичний аналіз проблеми щастя у шлюбі та особливостей подружньої взаємодії. Висвітлено підходи до розуміння подружжя як малої соціальної групи, окреслено її функції, розвиток і кризові етапи. Розглянуто психологічні концепції задоволеності шлюбом і системний підхід до вивчення подружніх стосунків, що дозволив розглядати подружню взаємодію як динамічну систему. Другий розділ присвячено методології й організації дослідження. Обґрунтовано застосування психодіагностичних методик: FACES-3 для визначення згуртованості та адаптації, ДСРП для оцінки виконання сімейних ролей, SWLS для вимірювання загальної задоволеності шлюбом, ECR-R для виявлення стилів прив’язаності. Описано вибірку та процедуру проведення дослідження. У третьому розділі подано результати емпіричного дослідження та розроблено програму психологічного супроводу, спрямовану на оптимізацію подружніх стосунків. Виявлено, що подружні пари з високою згуртованістю, гнучкою адаптацією та збалансованим розподілом ролей мають вищий рівень задоволеності шлюбом та нижчі показники тривожності й уникання прив’язаності. Апробація програми засвідчила позитивну динаміку: зросли показники емоційної близькості, взаємної підтримки та комунікативної ефективності партнерів. У висновках підкреслено, що щасливі подружні стосунки не є випадковим феноменом, а результатом цілеспрямованої взаємодії партнерів, заснованої на довірі, емпатії та спільній відповідальності за якість сімейного життя. Отримані результати мають практичне значення для сімейних психологів, консультантів і подружніх пар, які прагнуть поліпшити власні стосунки.; The work examines the psychological factors that determine the quality and level of satisfaction with marital relationships at different stages of the family life cycle. The role of attachment styles, family cohesion and adaptation, communication strategies and the distribution of family roles in the formation of a harmonious marriage is clarified. It is shown that it is the combination of emotional closeness, mutual support, and constructive interaction that ensures the stability of the marital system and contributes to a sense of happiness in a partnership. The first chapter presents a theoretical analysis of the problem of happiness in marriage and the peculiarities of marital interaction. Approaches to understanding marriage as a small social group are highlighted, its functions, development and crisis stages are outlined. Psychological concepts of marital satisfaction and a systematic approach to the study of marital relationships are considered, which allowed us to view marital interaction as a dynamic system. The second chapter is devoted to the methodology and organisation of the study. The use of psychodiagnostic techniques is justified: FACES-3 to determine cohesion and adaptation, DSRP to assess the fulfilment of family roles, SWLS to measure overall satisfaction with marriage, and ECR-R to identify attachment styles. The sample and research procedure are described. The third chapter presents the results of empirical research and develops a psychological support programme aimed at optimising marital relationships. It was found that married couples with high cohesion, flexible adaptation, and a balanced distribution of roles have higher levels of marital satisfaction and lower levels of anxiety and attachment avoidance. The testing of the programme showed positive dynamics: the indicators of emotional closeness, mutual support and communicative effectiveness of partners increased. The conclusions emphasise that a happy marital relationship is not a random phenomenon, but the result of purposeful interaction between partners based on trust, empathy and shared responsibility for the quality of family life. The results obtained are of practical importance for family psychologists, counsellors and married couples who seek to improve their relationships. 2025-01-01T00:00:00Z http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/18199 Название: Соціально-психологічні чинники тривожності в юнацькому віці Авторы: Хомич, О. В.; Khomych, O. Аннотация: Досліджено соціально-психологічні особливості прояву тривожності в юнацькому віці. На основі теоретичного та емпіричного опрацювання визначено рівень тривожності в юнацькому віці та їх соціально-психологічних чинників. На прикладному рівні запропоновано програму з корекції тривожності осіб юнацького віку.; The socio-psychological features of the manifestation of anxiety in adolescence have been studied. Based on theoretical and empirical research, the level of anxiety in adolescence and its socio-psychological factors have been determined. At the applied level, a program for correcting anxiety in adolescents is proposed. 2025-01-01T00:00:00Z http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/18198 Название: Соціально-психологічні чинники шлюбних стосунків Авторы: Хоменко, З. В.; Khomenko, Z. Аннотация: У роботі здійснено теоретико-емпіричний аналіз соціально-психологічних чинників шлюбних стосунків молодого подружжя. У роботі здійснено теоретичне узагальнення сучасних наукових підходів до проблеми подружнього благополуччя та проведено емпіричне дослідження, спрямоване на виявлення психологічних детермінант задоволеності шлюбом. Теоретичний аналіз засвідчив, що провідними чинниками успішних шлюбних стосунків є емоційна підтримка, ефективна комунікація, психологічна сумісність партнерів і здатність до конструктивного розв’язання конфліктів, значущість яких зростає в умовах соціальних криз і воєнного стресу. Результати психосемантичного аналізу показали, що образ майбутнього молодого подружжя має багатовимірну структуру та формується навколо двох провідних смислових вимірів – «щастя сімейного життя» і «свобода», які мають гендерно зумовлені особливості. Виявлено, що більшість респондентів характеризуються благополучним або скоріше благополучним рівнем задоволеності шлюбом, водночас зафіксовано гендерні відмінності у переживанні подружнього благополуччя. На основі отриманих результатів розроблено програму розвитку щасливих шлюбних стосунків молодого подружжя, спрямовану на гармонізацію емоційної, комунікативної, рольової та ціннісної сфер подружньої взаємодії. Практична значущість роботи полягає у можливості використання результатів дослідження та розробленої програми в діяльності практичних психологів і сімейних консультантів.; The paper carries out a theoretical and empirical analysis of the social and psychological factors of the marital relationship of a young couple. In the work, a theoretical generalization of modern scientific approaches to the problem of marital well-being was carried out, and an empirical study aimed at identifying the psychological determinants of marital satisfaction was carried out. The theoretical analysis proved that the leading factors of successful marital relations are emotional support, effective communication, psychological compatibility of partners and the ability to constructively resolve conflicts, the significance of which increases in conditions of social crises and military stress. The results of the psychosemantic analysis showed that the image of the future young couple has a multidimensional structure and is formed around two leading semantic dimensions - "happiness of family life" and "freedom", which have gender-specific features. It was found that the majority of respondents are characterized by a happy or rather happy level of satisfaction with marriage, at the same time, gender differences in the experience of marital well-being were recorded. On the basis of the obtained results, a program for the development of happy marital relations of young couples was developed, aimed at harmonizing the emotional, communicative, role and value spheres of marital interaction. The practical significance of the work lies in the possibility of using the research results and the developed program in the activities of practical psychologists and family consultants. 2025-01-01T00:00:00Z http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/18197 Название: Емоційні стани підлітків в умовах війни Авторы: Коротченко, Л. Л.; Korotchenko, L. Аннотация: Кваліфікаційна робота присвячена дослідженню емоційних станів підлітків в умовах війни та виявленню психологічних чинників, що впливають на їхнє психоемоційне благополуччя. У роботі розкрито специфіку переживань підлітків у ситуації тривалого стресового впливу, спричиненого воєнними діями, зокрема прояви тривожності, страху, агресії, апатії, емоційної нестабільності та посттравматичних реакцій. Проаналізовано особливості адаптаційних механізмів у підлітковому віці, а також роль сім'ї, освітнього середовища й соціальної підтримки у формуванні емоційної стійкості. Дослідження ґрунтується на теоретичному аналізі наукових джерел та емпіричному вивченні емоційних станів підлітків за допомогою психодіагностичних методик. Отримані результати дають змогу окреслити основні ризики та потреби підлітків у період війни, визначити найбільш вразливі групи та розробити рекомендації щодо надання психологічної підтримки й профілактики дезадаптивних станів. Практична цінність роботи полягає у можливості використання отриманих висновків і рекомендацій у діяльності практичних психологів, педагогів та соціальних працівників для підвищення ефективності психосоціальної допомоги підліткам у кризових умовах.; The qualification paper is devoted to the study of adolescents’ emotional states in the context of war and to identifying the psychological factors that influence their emotional well-being. The work reveals the specifics of adolescents’ experiences under prolonged stress caused by military actions, including manifestations of anxiety, fear, aggression, apathy, emotional instability, and post-traumatic reactions. It analyzes the peculiarities of adaptation mechanisms in adolescence, as well as the role of the family, educational environment, and social support in the development of emotional resilience. The study is based on a theoretical analysis of scientific sources and an empirical examination of adolescents’ emotional states using psychodiagnostic methods. The obtained results make it possible to outline the major risks and needs of adolescents during wartime, identify the most vulnerable groups, and develop recommendations for providing psychological support and preventing maladaptive conditions. The practical value of the work lies in the possibility of applying the findings and recommendations in the activities of psychologists, educators, and social workers to enhance the effectiveness of psychosocial support for adolescents in crisis conditions. 2025-01-01T00:00:00Z