DSpace Собрание:
http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/16719
2026-04-09T14:16:57ZМорфологія селезінки та гардерової залози курей у поствакцинальний період
http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/14436
Название: Морфологія селезінки та гардерової залози курей у поствакцинальний період
Авторы: Буднік, Т. С.; Budnik, T.
Аннотация: Дослідження органів курей проведене в філії «Солотвинська птахофабрика» ТОВ «Зелений вал» с. Старий Солотвин Бердичівського району Житомирської області упродовж 2019–2023 рр. з використанням комплексних методик досліджень, з'ясовано макро- і мікроскопічну структуру селезінки і гардерової залози у вакцинованої та інтактної птиці віком 1, 15, 25, 50, 75, 100, 120 діб.
Дисертаційна робота робота виконувалась, як складова частина наукових досліджень кафедри внутрішньої патології, акушерства, хірургії і фізіології факультету ветеринарної медицини Поліського національного університету «Морфологія селезінки та гардерової залози курей в поствакцинальний період», державний реєстраційний номер 0120U101080 (2019–2023 роки).
Для досягнення поставленої мети та завдань наукових досліджень щодо впливу моно- і полівалентної вакцинації на селезінку та гардерову залозу курей нами було проведено комплексні дослідження. Використовували гематологічні (морфологічні − кількість еритроцитів, лейкоцитів, тромбоцитів; біохімічні – вміст гемоглобіну, білкових, ліпідних, вуглеводних, електролітних, ферментних фракцій сироватки крові); анатомічні (локалізація органів, макроскопічна будова селезінки та гардерової залози); гістологічні (цито- і гістоархітектоніка селезінки та гардерової залози); морфометричні (зміни абсолютних і відносних показників та їх структурно функціональних одиниць); імуногістохімічні (кількість і локалізація популяцій лімфоцитів з поверхневими маркерами CD4+, CD8+, CD19+) та статистичні (обробка цифрових даних для визначення вірогідності змін серед показників) методи досліджень.
Неможливо уявити епізоотичне благополуччя птахогосподарств без застосування імунопрофілактики. Однак актуальною проблемою сьогодення є вибір оптимальних програм імунізації. Ринок імунних препаратів пропонує велику кількість вакцин для попередження інфекційних захворювань птиці. Тому вивчення морфології органів імунної системи курей дозволяє на клітинному та тканинному рівні оцінювати ефективність застосування вакцинопрофілактики серед поголів'я.
Згідно плану імунізації ремонтного молодняку в господарстві, птицю піддають одноразово вакцинації проти хвороби Марека та синдрому зниження несучості, дворазово – проти інфекційної бурсальної хвороби, трьохразово – проти ньюкаслської хвороби та п'ятиразово – проти інфекційного бронхіту курей. При цьому дев'ятиразово застосовують моновакцини, а в 100-добовому віці одноразово застосовують комплексну полівалентну вакцину проти інфекційного бронхіту, ньюкаслської хвороби та синдрому зниження несучості.
Гематологічний скринінг птиці проводили на клінічно-здорових курах двох груп віком 1, 15, 25, 50, 75, 100 та 120 діб: перша група контрольна − неімунізована, друга група дослідна – імунізована.
Дослідження морфологічних показників крові птиці є важливим критерієм під час проведення імунізації поголів'я. Ми проаналізували динаміку форменних елементів крові, вміст гемоглобіну, показник ШОЕ та лейкограму птиці на 1, 15, 25, 50, 75, 100, 120-ту добу життя. В результаті наших досліджень вміст гемоглобіну імунізованої птиці на першу, 15-ту, 25-ту добу досліджень становив 98,51±0,44 г/л, 92,46±0,30 г/л, 94,63±0,20 г/л і зберігався на такому рівні до 75-ти діб. На 100-ту та 120-ту добу досліджень показник вмісту гемоглобіну дослідної групи збільшився на 7,4 % та 7,9 % стосовно контролю, що свідчить про посилення киснево-транспорної функції крові, та інтенсивний синтез гемоглобіну в еритроцитах за рахунок вакцинопрофілактики.
При аналізі даних кількості еритроцитів дослідної групи в крові однодобової птиці було виявлено найнижчий показник – 1,68±0,05 Т/л. До 75-тої доби кількість еритроцитів в дослідній групі збільшилась на 12,9 % стосовно контролю (Р<0,001). Збільшення кількості еритроцитів в крові птиці дослідних груп свідчить про недостатню кількість кисню в організмі птиці на фоні застосування моно- та полівалентних вакцин.
При дослідженні кількості тромбоцитів дослідної групи птиці було встановлено, що – 79,92±0,45 Т/л, 88,91±0,40 Т/л (Р<0,001), 97,47±0,57 Т/л (Р<0,001), на першу, 25-ту, 120-ту добу, свідчить про становлення імунної системи птиці з віком.
Нашими дослідженнями встановлено, що лейкоцити відіграють основну роль в формуванні імунної відповіді. В організмі птиці кількість лейкоцитів суттєво відрізнялась після проведення щеплень, та становила 20,53±0,45 Г/л (Р<0,01), 25,11±0,58 Г/л (Р<0,001), 30,46±0,42 Г/л (Р<0,001), 28,77±0,35 Г/л (Р<0,001), 28,93±0,78 Г/л (Р<0,001), 31,20±1,03 Г/л (Р<0,001), 22,90±0,62 Г/л (Р<0,01) в дослідній групі 1, 15-ти, 25-ти, 50-ти, 75-ти, 100 та 120-ти добової птиці, що на 7,2 %, (Р<0,01); 20,4 %, (Р<0,001); 16,7 %, (Р<0,001); 17,4 %, (Р<0,001); 30,3 %, (Р<0,001); 29,1 %, (Р<0,001); 13,5 % (Р<0,01) більше ніж в контрольній групі.
Не суттєві зміни показнику ШОЕ були на першу добу життя у дослідній та контрольній групах птиці, на 120 добу показнк був найвищим та становив 7,67±0,56 мм/год (Р<0,001) в дослідній групі, що свідчить про підвищення концентрації білкових компонентів плазми крові з віком.
На першу добу досліджень в птиці після введення першої вакцини відбулися зміни в лімфоцитарному профілі. Показник відносної кількості лімфоцитів збільшився на 12 % (Р<0,05) в однодобових курей дослідної групи порівняно з контролем. Спостерігали зміни в лейкограмі птиці за вакцинації серед моноцитарного ряду. Найвищі показники кількості моноцитів реєстрували на 100-ту та 120-ту добу. З віковою динамікою гематологічних показників було виявлено, що в організмі курей переважає лімфоцитарний профіль крові, що свідчить про імунну реакцію організму птиці після введення моно- та полівалентних вакцин.
Проведеними дослідженнями було встановлено зростання деяких показників крові 100-добових курей дослідної групи, після проведення останньої імунізації полівалентною вакциною порівняно з контрольною групою, а саме: підвищення вмісту загального білку на 8,6 % (Р<0,001), альбумінів – на 12,6 %, загального білірубіну – на 19,6 % (Р<0,05), тенденцію до збільшення рівня сечової кислоти на 8,7%, вмісту креатиніну – на 7 %, вірогідне збільшення рівня глюкози –на 20,3 % (Р<0,001), гіперферментемію: аланінамінотрансферази на – 31 % (Р<0,001), гамаглутамінтрансферази – на 21,2 % (Р<0,001), аспартатамінотрансферази – на 7,9 % (Р<0,001), альфа-амілази – на 3,9 % (Р<0,001), лужної фосфотази – на 11,9 % (Р<0,05), лактатдегідрогенази – на 18,2 % (Р<0,001), креатинінкінази – на 25,7 % (Р<0,001). У зв'язку з чим, можемо зробити припущення про стимуляцію біохімічних процесів в організмі птиці на фоні вакцинопрофілактики.
Зміни відбувались і в мінеральному обміні організму курей після введення останньої полівалентної вакцини. Встановлено, що вміст загального кальцію та фосфору в сироватці крові птиці 100-добового віку дослідної групи був на 2,1% та 3,4 % (Р<0,05) більше ніж в контролі. Збільшення показників мінерального обміну курей свідчить про покращення функціонування та проходження життєвих процесів у організмі птиці в поствакцинальний період.
Вагомим маркером ліпідного профілю організму птиці є вміст тригліцеридів, який на 100-ту добу у вакцинованих курей був на 19,3 % (P<0,05) більшими ніж в групі контролю. Підвищення рівня тригліцеридів в сироватці крові птиці за вакцинопрофілактики свідчить про схильність організму до розвитку серцево-судинних захворювань, патологій системи травлення та порушення обмінних процесів.
Вміст ліпопротеїнів в крові дослідної птиці високої щільності на 100-ту добу досліджень, після введення останньої вакцини, був на 7,3 % (P<0,001), більше ніж в контролі. У курей дослідної групи віком 100 діб ліпопротеїни низької щільності становили 0,35±0,006 ммоль/л, тобто відмічали тенденцію до зростання цього показника на 2,3 % в контролі, що свідчить про активну фазу виведення холестерину з організму птиці під час вакцинопрофілактики.
При аналізі показників живої маси птиці за застосування багатократної вакцинопрофілактики встановлено, що жива маса птиці однодобового віку була майже однаковою в дослідній та контрольній групах. До 15-тої доби спостерігалась тенденція до збільшення цього показника в обох групах. Жива маса птиці до 25-тої доби збільшилась на 6,7 % (P<0,01) у вакцинованих курей стосовно контролю. Тенденція до збільшення живої маси птиці відбувалась в наступних вікових групах, що свідчить про інтенсивніший ріст та розвиток вакцинованих курей. Відповідно, відмічали і зміни в показниках абсолютної та відносної маси селезінки і гардерової залози.
Гістологічним дослідженням встановлено, що гістоструктура селезінки однодобових курей дослідної та контрольної групи була несформованою. В результаті наших досліджень було встановлено, що селезінка птиці, як периферичний орган імунного захисту, формується у 25-добовому віці. Кількість лімфоїдних утворень селезінки в птиці зростала з віком як в дослідній так і у контрольній групах. На 25-ту, 50-ту, 75-ту, 100-ту та 120-ту добу в досліді цей показник був в 2,3; 1,3; 2,2; 2,3; 1,9 рази більше ніж в контролі (P<0,001).
Згідно морфометричних досліджень селезінки курей дослідної групи, діаметр лімфоїдних вузликів становив 96,40±1,2 мкм (Р<0,001) на першу, 131,53±5,28 мкм (Р<0,05) − на 15-ту, 146,49±1,83 мкм (Р<0,001) − на 25-ту, 157,67±0,72 мкм (Р<0,001) − на 50-ту, 138,65±1,38 мкм (Р<0,001) − на 75-ту, 142,75±2,79 мкм (Р<0,05) − на 100-ту, 143,0±3,72 мкм (Р<0,001) − на 120-ту добу досліджень. Окрім цього, помітні зміни в збільшенні товщини капсули селезінки відбуваються на 50-ту добу досліджень. Цей показник в дослідній групі даного вікового періоду становив 48,01±0,74 мкм, що на 2,2 % більше ніж в контрольній групі.
Основні гістоструктурні зміни селезінки курей відбуваються до 75-ти добового віку життя птиці, це можна пов'язати з тим, що до даного вікового періоду птиця отримує 90 % всіх запланованих вакцинопрофілактичних щеплень і селезінка, як основний імунокомпетентний орган, формує активну імунну відповідь, що відображається у розростанні лімфоїдної тканини та збільшенні кількості лімфоїдних вузликів.
За гістологічного дослідження гардерової залози, встановлено помітні зміни в розростанні дифузної лімфоїдної тканини у курей після вакцинації на 25-ту добу. На 50-ту добу життя птиці було виявлено вузликувату лімфоїдну тканину. Щодо показника кількості лімфоїдних вузликів, то у 50-ти добової птиці дослідної групи відмічали тенденцію до зростання в 1,4 рази ніж в контролі. В даний віковий період у вакцинованої птиці зменшується просвіт секреторних часточок залози та відбувається розростання стовпчастого епітелію, висота якого становить 2,33±0,05 мкм, а ширина − 1,15±0,012 мкм. Вищесказане свідчить про те, що гардерова залоза курей, як периферичний орган імунного захисту, вже є сформованою в 50-ти добовому віці.
У курей 75-, 100- та 120-добового віку дослідної групи в гардеровій залозі відмічали зростання кількості лімфоїдної тканини. В птиці дослідних груп даних вікових періодів показники кількості лімфоїдних вузликів становили 2,33±0,49 шт (P<0,05); 4,0±0,37 шт (P<0,001); 6,67±0,33 (P<0,001) шт на ум. од. площі (окуляр 10 об'єктив 10) відповідно, що в 2; 3,4; 2,9 рази більше ніж в контролі.
В птахів дослідної групи віком 75 діб, при гістологічному дослідженні, виявлено проникнення лімфоїдної тканини в секреторні часточки. Спостерігали тенденцію до збільшення товщини лімфоїдних утворень у дослідної групи птиці на 2,47 мкм порівняно з контролем.
При гістологічному дослідженні гардерової залози птиці віком 100 діб відмічали значне розростання сполучної тканини та присутність лімфоїдної тканини. Крім того, при вивченні розташування імунних утворень, їх наявність фіксували в центрі часточок. У птиці віком 100 діб спостерігали невелику кількість секрету в просвіті часточок. В даному віковому періоді ширина стовпчастого епітелію достовірно збільшилась до 1,22±0,024 мкм (P<0,001) в дослідній групі, у контролі становила − 1,02±0,005 мкм. Товщина лімфоїдних утворень вакцинованої птиці віком 100 діб на 8,2 % була більшою (P<0,05), порівняно з контролем.
За результатами імуногістохімічних досліджень селезінки та гардерової залози вакцинованих курей було виявлено наявність субпопуляцій лімфоцитів з поверхневими маркерами CD4+. Імуногістохімічними дослідженнями встановлено, що в селезінці птиці лімфоцити з кластерами CD4+ розташовані поодиноко навколо дифузної лімфоїдної тканини, а маркери CD8+ мають різні локуси, у птиці віком від 25-ої по 50-ту добу лімфоцити розташовані дифузно і поодиноко, а у курей 120-добового віку − виявляються лише навколо лімфоїдної тканини. Субпопуляції лімфоцитів з кластерами CD19+ у птиці віком 50 та 120 діб утворюють скупчення навколо лімфоїдної тканини.
Вміст CD4+ в селезінці курей мав тенденцію до зниження на 50-ту добу до 14,87±0,41 % в дослідній групі порівняно з попереднім віковим періодом птиці. На 120-ту добу досліджень відбулись зміни кількості лімфоцитів в показнику поверхневого маркеру CD4+, який помітно зріс − на 16,6 % (P<0,001) порівняно з контролем. Збільшення кількості CD8+ було виявлено на 25-ту добу життя вакцинованої птиці, кількість клітин дослідної групи була в 1,5 рази більше ніж в контрольній групі. При вивченні субпопуляції після восьмикратного введення вакцин, показник CD8+ в групі імунізованих курей дещо зріс, кількість клітин становила 12,35±0,43 % (P<0,01). Наступний період (120-та доба) характеризувався збільшенням кількості цих клітин із значним перевищенням показнику контрольної групи. Паралельно з цим, у селезінці вакцинованих курей віком 25 діб спостерігалося зростання імунорегуляторного індексу (ІРІ) в 1,3 рази порівняно з контрольною групою птахів (P<0,05). У курей віком 50 та 120 діб, навпаки, спостерігалася тенденція до зниження цього показника.
Достовірне збільшення відсоткового вмісту виявлено у селезінці субпопуляцій CD19+ після імунізації птиці. Так, на 25-ту добу спостерігалося збільшення кількості CD19+ до 14,44±0,22 % у дослідній групі, в контролі − 7,79±0,41%, а на 120-ту добу цей показник був в 3,5 рази вищим ніж в контролі (P<0,01).
Нашими дослідженнями було встановлено найбільшу кількість субпопуляції В-лімфоцитів в гардеровій залозі з маркерами CD19+. Загалом В-лімфоцити розміщуються дифузно у міжчасточковій сполучній тканині, навколо секреторних часточок, поблизу кровоносних судин в дифузній лімфоїдній тканині та лімфоїдних вузликах. Розміщення Т-хелперів (CD4⁺) відмічали поблизу залозистих часточок у лімфатичній тканині та в міжчасточковій сполучній тканині, а також поблизу лімфоїдних вузликів і всередині них. Цитотоксичні лімфоцити (CD8+) були виявлені поодиноко в лімфоїдній тканині залози та в її секреторних часточках.
Встановлено, що вміст CD4+ був у 1,4 рази (Р<0,01) більшим у вакцинованої птиці віком 25 діб, порівняно з невакцинованою. На 50-ту, та 120-ту добу CD4+ в групі імунізованих курей становили 1,47±0,12 % та 2,35±0,14 % відповідно.
Відсоток клітин кластера CD8+ в гардеровій залозі імунізованих курей змінювався з віком. До 25-добового віку не було виявлено лімфоцитів із C8+ маркером як в дослідній, так і контрольній групі. У птиці віком 50 діб відзначали появу лімфоцитів з C8+ маркером та тенденцію до збільшення кількості даних клітин в органах імунного захисту. Відповідно змінювався і імунорегуляторний індекс: в дослідній групі 50-добового віку він знизився у 1,1 рази, а в 120-добовому віці у 1,2 рази стосовно контролю (Р<0,01).
Достовірне збільшення відсоткового вмісту відзначено в субпопуляції CD19+ після вакцинації курей. Так, у курей 50-добового віку даний показник достовірно зростав у 1,3 рази. Максимальний рівень клітин виявляли на 120-ту добу, коли показник CD19+ в групі імунізованих курей становив 9,23±0,11 % (P<0,01).
Таким чином, вивчення складу лімфоцитів з маркерами CD4+, CD8+ та CD19+ в селезінці та гардеровій залозі є перспективним, оскільки це допомагає розширити наші знання про структуру, диференціацію та формування імунної відповіді в органах імунного захисту за моно- та полівалентної імунізації.; Thesis for obtaining the scientific degree of Ph.D. in the field of knowledge 21 «Veterinary medicine», specialty 211 «Veterinary medicine». Polissia National University. Zhytomyr, 2023.The study of the organs of chickens was carried out in the branch «Solotvyno Poultry Farm» of LLC «Zeleny Val» in the village of Staryi Solotvyn, Berdychiv district, Zhytomyr region during 2019–2023. With the use of complex research methods, the macro- and microscopic structure of the spleen and Harderian gland in vaccinated and intact birds aged 1, 15, 25, 50, 75, 100, 120 days was determined.
The dissertation work was carried out as an integral part of scientific research of the Department of Internal Pathology, Obstetrics, Surgery and Physiology of the Faculty of Veterinary Medicine of Polissia National University «Morphology of the spleen and Harderian gland of chickens in the post-vaccination period», state registration number 0120U101080 (2019-2023).
To achieve the goal and objectives of scientific research on the effect of mono- and polyvalent vaccination on the spleen and Harderian gland, we conducted comprehensive studies. Hematologic (morphological – the number of erythrocytes, leukocytes, platelets; biochemical – the content of hemoglobin, protein, lipid, carbohydrate, electrolyte, enzyme fractions of blood serum) were used; anatomical (localization of organs, macroscopic structure of the spleen and Harderian gland); histological (cyto- and histoarchitectonics of the spleen and Harderian gland); morphometric (changes in absolute and relative indicators and their structurally functional units); immunohistochemical (number and localization of lymphocyte populations with surface markers CD4⁺, CD8⁺, CD19⁺) and statistical (processing of digital data to determine the likelihood of changes in indicators) research methods.
It is impossible to imagine the epizootic well-being of poultry farms without the use of immunoprophylaxis. However, the urgent problem of today is the choice of optimal immunization programs. The market for immune drugs offers a large number of vaccines to prevent infectious diseases of poultry. Therefore, the study of the morphology of the organs of the immune system of chickens allows us to assess the effectiveness of vaccine prophylaxis among livestock at the cellular and tissue level.
According to the plan of immunization of rearing stock on the farm, poultry is vaccinated once against Marek's disease and reduced egg production syndrome, twice against infectious bursal disease, three times against Newcastle disease and five times against infectious bronchitis of chickens. At the same time, monovaccines are used nine times, and at 100 days of age, a complex polyvalent vaccine against infectious bronchitis, Newcastle disease and reduced egg production syndrome is used once.
Hematological screening of poultry was carried out on clinically healthy chickens of two groups aged 1, 15, 25, 50, 75, 100 and 120 days: the first control group – non-immunized, the second experimental group – immunized.
The study of the morphological parameters of poultry blood is an important criterion during the immunization of livestock. We analyzed the dynamics of blood cells, hemoglobin content, ESR and leukogram of birds on the 1st, 15th, 25th, 50th, 75th, 100th, 120th day of life. As a result of our studies, the hemoglobin content of immunized poultry on the first, 15th, 25th day of research was 98.51±0.44 g/l, 92.46±0.30 g/l, 94.63±0.20 g/l and remained at this level for up to 75 days.
On the 100th and 120th days of the study, the hemoglobin content of the experimental group increased by 7.4 % and 7.9 % relative to the control, which indicates an increase in the oxygen-transport function of the blood, and intensive synthesis of hemoglobin in erythrocytes due to vaccine prophylaxis.
When analyzing the data on the number of erythrocytes of the experimental group in the blood of one-day-old birds, the lowest value was found – 1.68±0.05 T/l. By the 75th day, the number of erythrocytes in the experimental group increased by 12.9% relative to the control (P<0.001). An increase in the number of erythrocytes in the blood of poultry of experimental groups indicates an insufficient amount of oxygen in the body of poultry against the background of the use of mono- and polyvalent vaccines.
When studying the number of platelets of the experimental group of poultry, it was found that – 79.92±0.45 T/l, 88.91±0.40 T/l (P<0.001), 97.47±0.57 T/l (P<0.001), on the first, 25th, 120th day, indicates the formation of the immune system of poultry with age.
Our research has established that leukocytes play a major role in the formation of the immune response. In poultry, the number of leukocytes differed significantly after vaccination, and amounted to 20.53±0.45 G/l (P<0.01), 25.11±0.58 G/l (P<0.001), 30.46±0.42 G/l (P<0.001), 28.77±0.35 G/l (P<0.001), 28.93±0.78 G/l (P<0.001), 31.20±1.03 G/l (P<0.001), 22.90±0.62 G/l (P<0.01) in the experimental group 1, 15, 25, 50, 75, 100 and 120 day-old birds, which is 7.2% (P<0.01); 20.4% (P<0.001); 16.7% (P<0.001); 17.4% (P<0.001); 30.3% (P<0.001); 29.1% (P<0.001); 13.5% (P<0.01) more than in the control group.
There were no significant changes in ESR on the first day of life in the experimental and control groups of poultry, on day 120 the indicator was the highest and amounted to 7.67±0.56 mm/h (P<0.001) in the experimental group, which indicates an increase in the concentration of protein components of blood plasma with age.
On the first day of research in poultry after the introduction of the first vaccine, there were changes in the lymphocyte profile. The relative number of lymphocytes increased by 12% (P<0.05) in one-day-old chickens of the experimental group compared to the control. Changes in the leukogram of poultry with vaccination among the monocytic series were observed. The highest monocyte counts were recorded on the 100th and 120th days. With the age-related dynamics of hematological indicators, it was found that the lymphocyte blood profile predominates in the body of chickens, which indicates the immune reaction of the bird's body after the introduction of mono- and polyvalent vaccines.
The conducted studies revealed an increase in some blood parameters of 100-day-old chickens of the experimental group, after the last immunization with a polyvalent vaccine compared to the control group, namely: an increase in the content of total protein by 8.6 % (P<0.001), albumin – by 12.6 %, total bilirubin – by 19.6 % (P<0.05), a tendency to increase the level of uric acid by 8.7 %, creatinine content – by 7%, a probable increase in glucose levels – by 20.3 % (P<0.001), hyperenzyme: alanine aminotransferase by 31 % (P<0.001), gamaglutamine transferase by 21.2 % (P<0.001), aspartate aminotransferase by 7.9 % (P<0.001), alpha-amylase by 3.9 % (P<0.001), alkaline phosphatase by 11.9 % (P<0.05), lactate dehydrogenase by 18.2 % (P<0.001), creatinine kinase by 25.7 % (P<0.001). In this regard, we can make an assumption about the stimulation of biochemical processes in the body of poultry against the background of vaccine prophylaxis.
Changes also occurred in the mineral metabolism of the body of chickens after the introduction of the last polyvalent vaccine. It was found that the content of total calcium and phosphorus in the blood serum of poultry of 100 days of age of the experimental group was 2.1% mmol/l and 3.4% (P<0.05) more than in the control. An increase in the mineral metabolism of chickens indicates an improvement in the functioning and passage of life processes in the body of poultry in the post-vaccination period.
A significant marker of the lipid profile of the poultry body is the content of triglycerides, which on the 100th day in vaccinated chickens was 19.3 % (P<0.05) higher than in the control group. An increase in the level of triglycerides in the blood serum of poultry during vaccination indicates a predisposition of the body to the development of cardiovascular diseases, pathologies of the digestive system and metabolic disorders.
The content of lipoproteins in the blood of experimental high-density birds on the 100th day of the study, after the administration of the last vaccine, was 7.3% (P<0.001), more than in the control. In chickens of the experimental group aged 100 days, low-density lipoproteins were 0.35±0.006 mmol/l, that is, there was a tendency to increase this indicator by 2.3 % in the control, which indicates the active phase of cholesterol excretion from the body of poultry during vaccination prophylaxis.
When analyzing the live weight of poultry with the use of multiple vaccination prophylaxis, it was found that the live weight of birds of one day of age was almost the same in the experimental and control groups. By the 15th day, there was a tendency to increase this indicator in both groups. Live weight of poultry by the 25th day increased by 6.7% (P<0.01) in vaccinated chickens relative to control. The trend towards an increase in the live weight of poultry occurred in the following age groups, which indicates a more intensive growth and development of vaccinated chickens. Accordingly, changes in the absolute and relative mass of the spleen and Harderian gland were noted.
Histological examination found that the histostructure of the spleen of one-day-old chickens of the experimental and control groups was unformed. As a result of our research, it was found that the spleen of birds, as a peripheral organ of immune defense, is formed at the age of 25 days. The number of lymphoid formations of the spleen in poultry increased with age in both the experimental and control groups. On the 25th, 50th, 75th, 100th and 120th days in the experiment, this indicator was 2.3; 1,3; 2,2; 2,3; 1.9 times more than in the control (P<0.001).
According to morphometric studies of the spleen of chickens of the experimental group, the diameter of lymphoid nodules was 96.40±1.2 nm (P<0,001) for the first, 131.53±5.28 nm (P<0.05) − for the 15th, 146.49±1.83 nm (P<0.001) − for the 25th, 157.67±0.72 nm (P<0.001) − for the 50th, 138.65±1.38 nm (P<0.001) − for the 75th, 142.75±2.79 nm (P<0.05) − for the 100th, 143.0±3.72 nm (P<0.001) − for the 120th day of the study. In addition, noticeable changes in the increase in the thickness of the spleen capsule occur on the 50th day of the study. This indicator in the experimental group of this age period was 48.01±0.74 nm, which is 2.2% more than in the control group.
The main histostructural changes in the spleen of chickens occur before the 75-day age of the bird's life, this can be attributed to the fact that by this age the bird receives 90% of all planned vaccine-prophylactic vaccinations and the spleen, as the main immunocompetent organ, forms an active immune response, which is reflected in the proliferation of lymphoid tissue and an increase in the number of lymphoid nodules.
According to the histological examination of the Harderian gland, noticeable changes in the growth of diffuse lymphoid tissue in chickens after vaccination on the 25th day were found. On the 50th day of the bird's life, nodular lymphoid tissue was found. As for the indicator of the number of lymphoid nodules, in 50-day-old birds of the experimental group, there was a tendency to increase 1.4 times than in the control. At this age, the lumen of the secretory lobules of the Harderian gland decreases in vaccinated birds and there is a proliferation of columnar epithelium, the height of which is 2.33±0.05 nm, and the width is 1.15±0.012 nm. The above indicates that the Harderian gland of chickens, as a peripheral organ of immune defense, is already formed at 50 days of age.
In chickens of 75-, 100- and 120-day age of the experimental group, an increase in the amount of lymphoid tissue was noted in the Harderian gland. In poultry of the experimental groups of these age periods, the number of lymphoid nodules was 2.33±0.49 pcs (P<0.05); 4.0±0.37 pcs (P<0.001); 6.67±0.33 (P<0.001) pcs per mind Od. area (eyepiece 10, objective 10), respectively, that in 2; 3,4; 2.9 times more than in the control.
In birds of the experimental group aged 75 days, histological examination revealed the penetration of lymphoid tissue into the secretory lobules. There was a tendency to increase the thickness of lymphoid formations in the experimental group of poultry by 2.47 nm compared to the control.
During the histological examination of the Harderian gland of birds aged 100 days, a significant proliferation of connective tissue and the presence of lymphoid tissue were noted. In addition, when studying the location of immune formations, their presence was recorded in the center of the lobules. In a bird aged 100 days, a small amount of secretion was observed in the lumen of the lobules. In this age period, the width of the columnar epithelium significantly increased to 1.22±0.024 μm (P<0.001) in the experimental group, in the control group it was − 1.02±0.005 μm. The thickness of lymphoid formations of vaccinated birds aged 100 days was 8.2% higher (P<0.05) compared to the control.
According to the results of immunohistochemical studies of the spleen and Harderian gland of vaccinated chickens, the presence of subpopulations of lymphocytes with CD4⁺ surface markers was revealed. Immunohistochemical studies have established that in the spleen of poultry, lymphocytes with CD4⁺ clusters are located singly around diffuse lymphoid tissue, and CD8⁺ markers have different loci, in birds aged from the 25th to the 50th day, lymphocytes are located diffusely and singly, and in chickens of 120 days of age they are found only around the lymphoid tissue. Subpopulations of lymphocytes with CD19⁺ clusters in birds aged 50 and 120 days form clusters around lymphoid tissue.
The CD4⁺ content in the spleen of chickens tended to decrease on day 50 to 14.87±0.41% in the experimental group compared to the previous age period of poultry. On the 120th day of the study, there were changes in the number of lymphocytes in the CD4⁺ surface marker, which significantly increased by 16.6% (P<0.001) compared to the control. An increase in the number of CD8⁺ was detected on the 25th day of life of the vaccinated bird, the number of cells in the experimental group was 1.5 times higher than in the control group.
In a study of the subpopulation, after eight doses of vaccines, the CD8⁺ count in the immunized chicken group increased slightly, with a cell count of 12.35±0.43% (P<0.01). The next period (the 120th day) was characterized by an increase in the number of these cells with a significant excess of the control group. At the same time, in the spleen of vaccinated chickens aged 25 days, an increase in the immunoregulatory index (IRI) was observed by 1.3 times compared to the control group of birds (P<0.05). In chickens aged 50 and 120 days, on the contrary, there was a tendency to decrease this indicator.
A significant increase in percentage was found in the spleen of CD19⁺ subpopulations after immunization of poultry. Thus, on the 25th day, there was an increase in the number of CD19⁺ up to 14.44±0.22% in the experimental group, in the control – 7.79±0.41%, and on the 120th day this indicator was 3.5 times higher than in the control (P<0.01).
Our studies found the largest number of subpopulations of B-lymphocytes in the Harderian gland, with CD19⁺ markers. In general, B lymphocytes are located diffusely in the interlobular connective tissue, around the secretory lobules, near the blood vessels in the diffuse lymphoid tissue and lymphoid nodules. Location of T-helper cells (CD4⁺) was noted near glandular lobules in lymphatic tissue and in interlobular connective tissue, as well as near and within lymphoid nodules. Cytotoxic lymphocytes (CD8⁺) have been detected singly in the lymphoid tissue of the gland and in its secretory lobules.
It was found that the CD4⁺ count was 1.4 times (P<0.01) higher in vaccinated birds aged 25 days compared to unvaccinated birds. On the 50th and 120th days, CD4⁺ in the immunized chicken group was 1.47±0.12% and 2.35±0.14%, respectively.
The percentage of CD8⁺ cluster cells in the Harderian gland of immunized chickens changed with age. Up to 25 days of age, no lymphocytes with the CD8⁺ marker were detected in both the experimental and control groups. In birds aged 50 days, the appearance of lymphocytes with the CD8⁺ marker and a tendency to increase the number of these cells in the immune defense organs were noted. Accordingly, the immunoregulatory index also changed: in the experimental group of 50 days of age it decreased by 1.1 times, and in the 120-day age by 1.2 times relative to the control (P<0.01).
A significant increase in percentage was observed in the CD19⁺ subpopulation after vaccination of chickens. So, in chickens of 50 days of age, this indicator significantly increased by 1.3 times. The maximum cell count was detected on day 120, when the CD19+ count in the group of immunized chickens was 9.23±0.11% (P<0.01).
Thus, the study of the composition of lymphocytes with CD4⁺, CD8⁺ and CD19⁺ markers in the spleen and Harderian gland is promising, as it helps to expand our knowledge of the structure, differentiation and formation of the immune response in the immune defense organs of mono- and polyvalent immunization.2023-01-01T00:00:00ZМорфологія надниркової залози птахів
http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/14435
Название: Морфологія надниркової залози птахів
Авторы: Прокопенко, В. С.; Prokopenko, V.
Аннотация: Дисертаційна робота присвячена дослідженню морфології надниркової залози статевозрілих свійських птахів (перепела, курки, індика, індокачки, качки, гуски, голуба сизого) із застосуванням анатомічних, гістологічних, гістохімічних, морфометричних та статистичних методів.
Анатомічне дослідження показало, що надниркова залоза птахів є парним органом. Дорсальна поверхня правої та лівої надниркових залоз прилягає до вентральної поверхні краніальних часток нирок, вентральна поверхня спрямована в грудо-черевну порожнину, медіальний край дотикається до черевної аорти і каудальної порожнистої вени (у 33 % досліджених качок і до поперекових лімфатичних вузлів), краніальний кінець межує з легенями і роздвоєнням каудальної порожнистої вени, каудальний кінець (ліва надниркова залоза) прилягає до лівого яєчника. У птахів більшості видів права і ліва надниркові залози розміщені на одному рівні. Проте у перепела та індика права надниркова залоза розміщена краніальніше лівої, а у гуски ліва надниркова залоза зміщена до серединної площини.
Форма і колір надниркової залози у птахів різних видів неоднакові. Для правої надниркової залози властива комоподібна (перепел), округла (курка), трикутна (індик), ромбоподібна (індокачка), овальна (качка), пірамідальна (гуска, голуб сизий) форми. Ліва надниркова залоза пірамідальної (курка і качка), комоподібної (перепел, індик), трикутної (індокачка), видовжено-овальної (гуска, голуб сизий) форми. Колір надниркової залози перепела, курки і голуба сизого – блідо-жовтий. У птахів інших видів він варіює від золотисто-жовтого (індик, індокачка, гуска) до жовто-коричневого (качка).
Морфометричним дослідженням встановлено, що абсолютна маса надниркової залози визначається рядом птахів і прямо залежить від маси тіла птахів, тому збільшується з 0,023±0,001 г – у перепела до 0,175±0,003 г – в індика (ряд Куроподібні), з 0,076±0,004 г – в індокачки до 0,662±0,007 г – у гуски (ряд Гусеподібні). У голуба сизого (ряд Голубоподібні) абсолютна маса надниркової залози найменша серед досліджуваних птахів і дорівнює 0,019±0,001 г. Відносна маса надниркової залози птахів змінюється асинхронно і не завжди корегує з абсолютною масою їх тіла. Довжина, ширина і товщина надниркової залози неоднакові у досліджуваних птахів. Вони найбільші властиві гусці (10,95±0,26, 9,48±0,23 і 4,71±0,17 мм відповідно), найменші – голубу сизому (3,53±0,04, 2,59±0,16 і 1,33±0,03 мм відповідно). У всіх досліджуваних птахів найбільше середнє значення має довжина, дещо менше ширина і найменше – товщина надниркової залози. Ліва надниркова залоза, порівняно з правою наднирковою залозою, відносно довша.
Надниркова залоза птахів має тісний морфофункціональний зв'язок з автономною нервовою системою. У птахів ряду Куроподібні, Гусеподібні і Голубоподібні найбільша кількість нервових вузлів автономної нервової системи реєструється над капсулою (3,4±0,12, 3,8±0,12 і 5,3±0,32 од. відповідно), дещо менша – у капсулі (2,3±0,09, 3,2±0,25 і 3,5±0,28 од. відповідно) і найменша – в паренхімі (1,6±0,14, 1,9±0,15 і 2,8±0,12 од. відповідно) надниркової залози. У порівняльно-видовому аспекті максимальний показник загальної кількості нервових вузлів автономної нервової системи властивий для голуба сизого (11,6±0,43 од.), а мінімальний – для індика (5,2±0,11 од.).
Аналіз наукових праць вітчизняних і зарубіжних морфологів, біологів та орнітологів свідчить про неузгодженість щодо назви таких структурних компонентів паренхіми надниркової залози птахів, як «кіркова речовина» і «мозкова речовина». У тварин класу «Птахи», на відміну від тварин класу «Ссавці», клітинні тяжі кіркової та мозкової речовини переплітаються між собою як в центрі, так і на периферії надниркової залози. Тому, враховуючи результати власних морфологічних досліджень і дані спеціальної літератури, пропонується кіркову речовину надниркової залози птахів називати «інтерреналова тканина або частина» (tela ile partes interrenalis), а мозкову речовину – «супрареналова тканина або частина» (tela ile partes syprarenalis), що відповідає їх походженню і не суперечить розташуванню в залозі.
Капсула надниркової залози добре колагенізована, неоднакової товщини по периметру за рахунок розміщених в ній нервових вузлів автономної нервової системи (всі досліджувані птахи) і додаткових надниркових залоз (курка, індик). Середнє значення товщини капсули надниркової залози птахів прямо залежить від маси їх тіла: у гуски (27±0,89 мкм), індика (28,53±1,36 мкм), качки (24,82±0,51 мкм) – найбільше, у перепела (10,82±0,56 мкм), сизого голуба (13,46±0,67 мкм) – найменше, в індокачки (21,30±1,09 мкм), курки (20,12±1,41 мкм) – займає проміжне положення.
За конфігурацією тяжів ендокриноцитів і локалізацією венозних синусів у паренхімі надниркової залози птахів виділяється периферична та центральна зони. У птахів ряду Куроподібні і Гусеподібні для периферичної зони надниркової залози властива більша (Р˂0,001) відносна площа інтерреналової тканини (71,67±2,93–77±4,95 %), порівняно з супрареналовою тканиною (22±3,17–27,01±2,64 %), у центральній зоні їх відносна площа достовірно не відрізняються (48,09±2,03–58,33±3,07 % проти 37,67±2,86–47,86±2,83 %). У голуба сизого показники відносної площі інтерреналової та супрареналової тканини центральної зони (71,0±3,50 та 26,17±3,56 % відповідно) наближені до таких показників периферичної зони (71,50±3,46 та 25,83±3,51 % відповідно) на фоні максимальних значень відносної площі інтерреналової тканини.
Висвітлено особливості морфології та морфометричних показників ендокриноцитів надниркової залози птахів різних видів. Встановлено, що клітини інтерреналової тканини стовпчастої або кубічної форми, з еозинофільно забарвленою цитоплазмою і ядром округлої або овальної форми, яке розміщене, переважно, ексцентрично. Клітини супрареналової тканини мають полігональну форму, базофільну цитоплазму, округле, центрально розміщене ядро. Згідно морфометрії, клітини інтерналової тканини поділяються на два типи: клітини першого типу розміщуються у периферичній зоні, клітини другого – у центральній зоні органу. Ядерно-цитоплазматичного відношення (ЯЦВ) у перепела, курки, індика, індокачки, качки, гуски і голуба сизого найменше у клітинах другого типу інтерреналової тканини (відповідно 0,092±0,016, 0,082±0,009, 0,083±0,010, 0,076±0,007, 0,072±0,010, 0,066±0,005 і 0,052±0,004), дещо більшим – у клітинах першого типу інтерреналової тканини (відповідно 0,109±0,009, 0,097±0,012, 0,111±0,012, 0,110±0,015, 0,081±0,008, 0,079±0,007 і 0,065±0,004) і найбільшим – у хромафінних клітинах супрарналової тканини (відповідно 0,113±0,014, 0,102±0,015, 0,112±0,010, 0,137±0,003, 0,138±0,007, 0,126±0,006 і 0,166±0,018).
Надниркова залоза досліджуваних птахів характеризується інтенсивним кровопостачанням. В ній добре розвинена сітка мікроциркуляторних кровоносних судин, особливо за рахунок гемокапілярів, які відкриваються у венозні синуси. Стінка венозних синусів тонка, утворена плоскими ендотеліоцитами, обмежена групами клітин інтерреналової та супрареналової тканин. Відносна площа венозних синусів у центральній зоні, порівняно з периферичною, збільшується у перепела до 3,73±0,55 % (в 2,8 рази, Р<0,05), курки до 4,05±0,12 % (в 3,2 рази, Р<0,05), індика до 4,12±0,51 % (в 3,7 рази, Р<0,05), індокачки до 5±0,52 % (в 5 разів, Р<0,01), качки до 4,5±0,46 % (в 3 рази, Р<0,05), гуски до 4±0,26 % (в 2 рази ). У наднирковій залозі голуба сизого показники відносної площі венозних синусів центральної та периферичної зон майже однакові – 2,83±0,48 та 2,67±0,33 % відповідно.
Ступінь інтенсивності гістохімічних реакцій на виявлення вмісту і локалізації речовин білкового, вуглеводного та ліпідного обмінів високий в ендокриноцитах надниркової залози дослідних птахів. Він визначається видом цих речовин і є неоднаковим в інтерреналовій та супрареналовій тканині надниркової залози. Фарбування гістологічних зрізів надниркової залози амідочорним 10 Б за Шустом показало, що білкові речовини мають основний характер у супрареналовій тканині та кислий – в інтерреналовій тканині. Розподіл сульфатованих глікозаміногліканів, встановлений шляхом фарбування гістозрізів альціановим синім за Стідменом, максимальним є у супрареналовій тканині. Виявлення глікогену за допомогою Шифф-йодної кислоти за Мак-Манусом свідчить про його високу концентрацію в інтерреналовій тканині, тоді як глікопротеїди локалізуються у супрареналовій тканині. Фарбування гістологічних зрізів надниркової залози суданом чорним В за Мак-Манусом показало найбільшу концентрацію ліпопротеїдів в інтерреналовій тканині, а ліпідів – у супрареналовій тканині надниркової залози.; The dissertation is devoted to the study of the morphology of the adrenal glands of sexually mature domestic birds (quail, chicken, turkey, muscovy duck, duck, goose, blue pigeon) using anatomical, histological, histochemical, morphometric and statistical methods.
Anatomical examination showed that the adrenal gland of birds is a paired organ. The dorsal surface of the right and left adrenal glands adjoins the ventral surface of the cranial lobes of the kidneys, the ventral surface is directed into the chest-abdominal cavity, the medial edge touches the abdominal aorta and caudal vena cava (in 33% of the studied ducks and lumbar lymph nodes), the cranial end borders on the lungs and bifurcation caudal vena cava, the caudal end (left adrenal gland) adjoins the left ovary. In birds of most species, the right and left adrenal glands are located at the same level. However, in the quail and turkey, the right adrenal gland is located cranial to the left, and in the goose, the left adrenal gland is shifted to the middle plane.
The shape and color of the adrenal gland in birds of different species are not the same. The right adrenal gland is characterized by a coma-like (quail), rounded (chicken), triangular (turkey), rhombus-like (muscovy duck), oval (duck), pyramidal (goose, blue dove) shape. The left adrenal gland is pyramidal (chicken and duck), coma-like (quail, turkey), triangular (muscovy duck), elongated-oval (goose, pigeon blue). The color of the adrenal gland of quail, chicken and blue blue is pale yellow. In birds of other species, it varies from golden yellow (turkey, muscovy duck, goose) to yellow-brown (duck). In the blue-haired pigeon (row Columbidae), the absolute weight of the adrenal gland is the smallest among the studied birds and is 0.019 ± 0.001 g. The relative weight of the adrenal gland of birds changes asynchronously and does not always correct with the absolute weight of their body
Morphometric study established that the absolute weight of the adrenal gland is determined by a number of birds and directly depends on the body weight of birds, so it increases from 0.023±0.001 g in quail to 0.175±0.003 g in turkey (order Galliformes), from 0.076±0.004 g in muscovy duck to 0.662±0.007 g in goose (order Anseriformes). In the blue-haired pigeon (order Columbidae), the absolute weight of the adrenal gland is the smallest among the studied birds and is 0.019±0.001 g. The relative weight of the adrenal gland of birds changes asynchronously and does not always correct with the absolute weight of their body. The length, width and thickness of the adrenal gland are not the same in the studied birds. They are the largest inherent goose (10.95±0.26, 9.48±0.23 and 4.71±0.17 mm, respectively), the smallest – common pigeon (3.53±0.04, 2.59±0.16 and 1.33±0.03 mm, respectively). In all studied birds, the greatest average value is the length, slightly less width and the smallest is the thickness of the adrenal gland. The left adrenal gland, compared to the right adrenal gland, is relatively longer.
The adrenal gland of birds has a close morphofunctional connection with the autonomous nervous system. In birds of the Galliformes, Anseriformes and Columbidae orders, the largest number of nerve nodes of the autonomous nervous system is recorded above the capsule (3.4±0.12, 3.8±0.12 and 5.3±0.32 units, respectively), slightly smaller in the capsule (2.3±0.09, 3.2±0.25 and 3.5±0.28 units, respectively) and the smallest in the parenchyma (1.6±0.14, 1.9±0.15 and 2.8±0.12 units, respectively) of the adrenal gland. In the comparative-species aspect, the maximum indicator of the total number of nerve nodes of the autonomous nervous system is characteristic of the common pigeon (11.6±0.43 units), and the minimum for the turkey (5.2±0.11 units).
Analysis of the scientific works of morphologists, biologists and ornithologists indicates inconsistency in the name of such structural components of the adrenal gland parenchyma of birds as «cortical matter» and «medulla matter». In animals of the «Birds» class, unlike animals of the «Mammals» class, the cell strands of cortical and cerebral matter are intertwined both in the center and in the periphery of the adrenal gland. Therefore, taking into account the results of their own morphological studies and data from special literature, it is proposed to call the cortical substance of the adrenal gland of birds «interrenal tissue or part» (tela ile paertes interrenalis) and the brain substance «suprarenal tissue or part» (tela ile partes syprarenalis), which corresponds to their origin and does not contradict the location in the gland.
The capsule of the adrenal gland is well collagenized, of unequal thickness along the perimeter due to the nerve nodes of the autonomous nervous system located in it (all studied birds) and additional adrenal glands (chicken, turkey). The average value of the thickness of the capsule of the adrenal gland of birds directly depends on their body weight: in goose (27±0.89 microns), turkey (28.53±1.36 microns), duck (24.82±0.51 microns) the most, quail (10.82±0.56 microns), common pigeon (13.46±0.67 microns) the least, in turkey (21.30±1.09 microns), chicken (20.12±1.41 microns) occupies an intermediate position.
According to the configuration of endocrinocyte weights and the localization of venous sinuses in the parenchyma of the adrenal gland of birds, the peripheral and central zones are distinguished. In birds of Galliformes and Anseriformes orders, a larger (Р˂0,001) relative area of interrenal tissue (71.67±2.93–77±4.95 %) is characteristic for the peripheral zone of the adrenal gland, compared with suprarenal tissue (22±3.17–27.01±2.64 %), in the central zone their relative area is not significantly different (48.09±2.03–58.33±3.07 %) against 37.67±2.86–47.86±2.83 %). In common pigeon, the relative area of the interrenal and suprarenal tissue of the central zone (71.0±3.50 and 26.17±3.56 %, respectively) are close to those of the peripheral zone (71.50±3.46 and 25.83±3.51 %, respectively) against the background of the maximum values of the relative area of the interrenal tissue.
The features of morphology and morphometric indices of endocrinocytes of the adrenal gland of birds of different species are highlighted. It has been found that cells of columnar or cubic interrenal tissue, with an eosinophilic-colored cytoplasm and a nucleus of rounded or oval shape, which is placed preferably eccentrically. Suprarenal tissue cells have a polygonal shape, a basophilic cytoplasm, a rounded, centrally located nucleus. According to morphometry, internal tissue cells are divided into two types: cells of the first type are located in the peripheral zone, the second - in the central zone of the organ. Nuclear cytoplasmic ratio in quail, chicken, turkey, duck, goose, muscovy duck and common pigeon is the least in cells of the second type of interrenal tissue. (respectively 0.092±0.016, 0.082±0.009, 0.076±0.007, 0.083±0.010, 0.072±0.010, 0.066±0.005 and 0.052±0.004), slightly larger in cells of the first type of interrenal tissue. (respectively 0.109±0.009, 0.097±0.012, 0.111±0.012, 0.110±0.015, 0.081±0.008, 0.079±0.007 and 0.065±0.004) and the largest in chromafine cells of suprarnal tissue (respectively 0.113±0.014, 0.102±0.015, 0.112±0.010, 0.137±0.003, 0.138±0.007, 0.126±0.006 and 0.166±0.018).
The adrenal gland of the studied birds is characterized by intensive blood supply. It has a well-developed network of microcirculatory blood vessels, especially due to hemocapillaries, which open into the venous sinuses. The wall of the venous sinuses is thin, formed by flat endotheliocytes, limited by groups of cells of interrenal and suprarenal tissues. The relative area of venous sinuses in the central zone, compared with the peripheral, increases in quail to 3.73±0.55 % (2.8 times, P<0.05), chicken up to 4.05±0.12 % (3.2 times, P<0.05), turkey up to 4.12±0.51 % (3.7 times, P<0.05), Muscovy duck up to 5±0.52 % (5 times, P<0.01), ducks up to 4.5 ± 0.46 % (3 times, P<0.05), geese up to 4±0.26 % (2 times). In the adrenal gland of the common pigeon, the relative area of the venous sinuses of the central and peripheral zones is almost the same 2.83±0.48 and 2.67±0.33 %, respectively.
The degree of intensity of histochemical reactions to the detection of the content and localization of protein, carbohydrate and lipid metabolism substances is high in the endocrinocytes of the adrenal gland of experimental birds. It is determined by the type of these substances and is unequal in the interrenal and suprarenal tissue of the adrenal gland. Staining of histological sections of the adrenal gland with amidochoric 10 B Shust showed that protein substances have a basic character in suprarenal tissue and acidic in interrenal tissue. The distribution of sulfated glycosaminoglycans established by staining histoses with Steedman's alcyan blue is maximal in suprarenal tissue. The detection of glycogen using McManus Schiff-iodic acid indicates its high concentration in interrenal tissue, while glycoproteins are localized in suprarenal tissue. Staining of histological sections of the adrenal gland with Sudan black B according to McManus showed the highest concentration of lipoproteins in the interrenal tissue, and lipids in the suprarenal tissue of the adrenal gland.2023-01-01T00:00:00ZПатологія маткових труб у корів: поширення, діагностика, терапія
http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/13008
Название: Патологія маткових труб у корів: поширення, діагностика, терапія
Авторы: Шнайдер, В. Л.; Shnaider, V.
Аннотация: Досліджено анатомо-гістологічну структуру маткових труб корів за різного фізіологічного і патологічного станів, обумовленого порушенням функції внутрішніх статевих органів і запальними процесами, що в них виникають, особливості диференційної діагностики патології маткових труб, як причини симптоматичної форми неплідності корів, визначення їх функціонального стану, лікування хворих корів за патології маткових труб, пертубації маткових труб удосконаленим способом за допомогою запропонованого приладу.
За результатами акушерської і гінекологічної диспансеризації 280 корів, причиною виявлених 83 неплідних були гіпофункція яєчників у 39,75 %, персистентне жовте тіло – у 20,48 %, кіста яєчників – у 10,84 %, субклінічний хронічний ендометрит – у 10,84 %, патологія маткових труб – 18,07 %, при патологоанатомічному дослідженні внутрішніх статевих органів у 18 із 50 неплідних корів диференційовано сальпінгіт – у 72,2 %, сальпінгооофорит – у 27,78 %.
У корів усіх вікових груп маткові труби хвилеподібно зігнуті, в ділянці ампули утворюють 6–12 колінець висотою 6–12 мм, довжина в тільних становить лівої 18,59, правої 18,60 см, після отелення – 13,9 та 12,04 см, під час стадії статевого циклу і в неплідних – 19,71–22,58 см, за субінволюції матки – 16,84 та 18,01 см відповідно.
За симптоматичної форми неплідності корів, зумовленої функціональними розладами яєчників і за сальпінгіту, змінюються морфологічні параметри складок маткових труб і їх епітеліального шару. За гіпофункції та персистентного жовтого тіла висота і ширина складок та простір між ними менші, ніж при кісті яєчника.
Комплексне лікування неплідних корів за патології маткових труб, що включало їх пертубацію, новокаїнову блокаду за В. І. Завірюхою, з додаванням до розчину новокаїну лідази, комплексного вітамінного препарату та фетоплацентату, масажу матки і яєчників завершилося виникненням повноцінної стадії збудження, осіменінням і заплідненням корів.; Исследована анатомо-гистологическая структура маточных труб коров при различном физиологическом и патологическом состояниях организма, обусловленных нарушением функции внутренних половых органов и воспалительными процесами, возникающими в них, особенностей диференциальной диагностики патологии маточных труб как причин симптоматической формы бесплодия коров. Определено их функциональное состояние, выработаны схемы лечения больных коров с патологией маточных труб, пертубации маточных труб усовершенствованым прибором и способом. У коров всех возрастных груп маточные трубы волнообразно изогнутые в участке ампулы образуют 6–12 коленец высотой 6–12 мм, длина у отельных левой – 18,59 см, правой – 18,60, после отела – 13,9 и 12,04 см, во время стадии возбуждения полового цикла у бесплодных – 19,71–22,58 см, при субинволюции матки – 16,84 и 18,01 см, соответственно.
По результатам акушерско-гинекологической диспансеризации 280 коров причиной у выявленных 83 бесплодных были гипофункция яичников у 39,75 %, персистентное желтое тело – у 20,48 %, киста яичников – у 10,84 %, субклинический хронический эндометрит – у 10,84 %, патология маточных труб – у 18,07 %; при патолого-анатомическом исследовании внутренних половых органов у 18 из 50 коров дифференцировано сальпингит – у 72,2 %, сальпингооофорит – у 27,78 %.
В течение полового цикла у коров наступают морфологические изменения всех участков маточных труб, которые во все фазы стадии возбуждения проявляются вазодилятацией связки, отеком складок слизистой оболочки с пролиферацией эпителия на их верхушках, которые постепенно угасают в течение стадий торможения и равновесия.
При симптоматической форме бесплодия, обусловленной нарушением функции яичников, и сальпингите, изменяются параметры складок маточных труб и их эпителиального покрова. При гипофункции яичников и персистентном желтом теле высота и ширина складок и щели между ними меньшие, нежели при кисте яичника.
Установлено, что при патологическом и физиологическом состояниях коров, введенный в полость матки, изолированной из организма после их убоя, раствор метиленовой синьки не проникает в маточные трубы, а введенный в маточные трубы – в полость матки.
Двухэтапное комплексное лечение 83 бесплодных коров, что включало на первом и втором этапах массаж внутренних половых органов и подкожное введение тканевого препарата фетоплацентата К, обусловило проявление полноценного полового цикла, осеменение и оплодотворение 68 коров, а в 15 – ректальной пальпацией выявлена и диференцирована патология маточных труб, в том числе у 13 – адгезивный сальпингит, у 2 – нарушение функции маточных труб.
Комплексное лечение 15 бесплодных коров при патологии маточных труб, включающее их пертубацию, новокаиновую блокаду по В. И. Завирюхе, с добавлением к раствору новокаина лидазы, комплексного витаминного препарата и тканевого препарата фетоплацентат, массажа матки и яичников, завершилось проявлением полноценной стадии возбуждения полового цикла, осеменения и оплодотворения 9 коров.; Explored anatomic-topographic structure of uterine tubes cows with different physiological and pathological state, that was invited by breach of the function by inner organs of generation and inflammatory, that originated in them, the features of differential diagnostics of pathology of uterine tubes, how the reason of symptomatic forms of sterility by cows, and determination of functional state, a treatment of sick cows by pathology of uterine tubes, perturbation of uterine tubes with improved method with help of introduced instrument.
By results of obstetrical-gynecological clinical examination of 280 cows, the reason detected sterile 83-cows were hipofunction of ovaries by 39,78 %, persistent corpus luteum by 20,84 %, cyst of ovaries by 10,84 %, subclinical chronicle endometritis by 10,85 %, the pathology of uterine tubes by 18,07 %, by pathologoanatomic research of inner sex organs by 18 from 50 sterile cows were found differentiated salpingitis – by 72,2 %, salpingo-oophoritis – by 27,78 %.
By cows in all age–groups the uterine tubes undulating curve, in area of ampole create 6–12 knees of the height 6–12mm, and the length of fertile are the left 18,59 and the right 18,60 cm, after fertilization – 13,9 and 12,04 cm, during stage of sex cycle and by sterility – 19,71–22,58 cm, by subinvolution of uterus – 16,84 and 18,01 cm.
By symptomatic form of cows sterility, conditioned functional disorders of ovaries and by salpingitis, change morphological parameters of the fold by uterine tubes and their epithelial sphere. By hipofunction and persistent corpus luteum the height and width of folds and space between them are smaller than by cyst of ovaries.
Multiple treatment of sterility cows by pathology of uterine tubes, which included their perturbation, procaine block by V. I. Zaviryukha with novocaine hyaluronidase, multiple vitaminous preparation, fetoplacent and massage of uterine and ovaries ended with formation of full excitement stage semination and fertilization of cows.2017-01-01T00:00:00ZІнфекційний бронхіт курей (патоморфологія та обґрунтування засобів профілактики)
http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/13007
Название: Інфекційний бронхіт курей (патоморфологія та обґрунтування засобів профілактики)
Авторы: Гуральська, С. В.; Гуральськая, С. В.; Guralska, S.
Аннотация: Дисертаційна робота присвячена дослідженню особливостей морфофункціонального стану органів курей за інфекційного бронхіту та при вакцинації на органному, тканинному і клітинному рівнях структурної організації із застосуванням морфологічних, гістохімічних, імуногістохімічних та морфометричних методів. На основі отриманих результатів одержано дані про структуру, закономірності росту й розвитку центральних і периферичних органів кровотворення та імуногенезу курей, які свідчать про незавершеність їхнього морфогенезу в ранньому періоді постнатального онтогенезу, що необхідно враховувати під час складання програм вакцинопрофілактики. Дано оцінку морфологічних та імуногістохімічних змін органів курей за інфекційного бронхіту, характер прояву яких найбільш виражений у хворих особин 20 та 40-добового віку.
Висвітлено поствакцинальні зміни гістоархітектоніки та морфометричних показників в органах дослідних курей, які мали пряме відношення до кратності вакцинації та були зумовлені віковими особливостями дослідних тварин у постнатальному періоді онтогенезу.
Доведено доцільність застосування імуномодулятора Авесстим™, який сприяє формуванню активності імунітету проти ІБК, не спричиняючи при цьому побічних ефектів, а навпаки стимулює розвиток імунних утворень, що проявляється збільшенням кількості та розмірів лімфоїдних вузликів в периферичних органах імуногенезу, сповільнює процеси інволюції клоакальної сумки, впливає на зростання площі кіркової речовини в тимусі, кількості тимусних тілець у часточці та індексу кори.
Визначено потенціальні можливості імуногістохімії як чутливого і точного методу оцінки стану клітинного (Т-хелперних лімфоцитів, Т-цитотоксичних клітин і нормальних Т-кілерів) та гуморального (В-лімфоцитів) імунітетів і, як наслідок, отримано нові дані про склад кластерів диференціації в органах кровотворення та імуногенезу курей різного віку, зміни їх у разі захворювання та імунізації проти інфекційного бронхіту.; Диссертация посвящена исследованию особенностей морфофункционального состояния органов кур при инфекционном бронхите и вакцинации на органном, тканевом и клеточном уровнях структурной организации с применением морфологических, гистохимических, иммуногистохимических и морфометрических методов. На основании результатов исследования получены данные о структуре, закономерности роста и развития центральных и периферических органов кроветворения и иммуногенеза кур, которые свидетельствуют о незавершенности их морфогенеза в раннем периоде постнатального онтогенеза, что необходимо учитывать при составлении программ вакцинопрофилактики. Дана оценка морфологических и иммуногистохимических изменений органов кур при инфекционном бронхите, характер проявления которых наиболее выражен у больных кур 20 и 40-суточного возраста.
Освещены поствакцинальные изменения гистоархитектоники и морфометрических показателей в органах исследовательских кур, которые имели прямое отношение к кратности вакцинации и были обусловлены возрастными особенностями подопытных животных в постнатальном периоде онтогенеза.
Доказана целесообразность применения иммуномодулятора Авесстим™, который способствует формированию активности иммунитета против ИБК, не вызывая при этом побочных эффектов, а наоборот стимулирует развитие иммунных образований, проявляется увеличением количества и размеров лимфоидных узелков в периферических органах иммуногенеза, замедляет процессы инволюции клоакальной сумки, влияет на рост площади коры в тимусе, количества тимусных телец в дольке и индекса коры.
Определены потенциальные возможности иммуногистохимии как чувствительного и точного метода оценки состояния клеточного (Т-лимфоцитов лимфоцитов, Т-цитотоксических клеток и нормальных Т-киллеров) и гуморального (В-лимфоцитов) иммунитетов и, как следствие, получены новые данные о составе кластеров дифференциации в органах кроветворения ииммуногенеза кур разного возраста, изменении их при заболевании и иммунизации против инфекционного бронхита.; The thesis is devoted to the morphological and functional condition of the organs of chickens with infectious bronchitis and after vaccination.
In the work morphological, histochemical, immunohistochemical and morphometric study of the organs of chickens with infectious bronchitis and vaccination against infectious bronchitis carried out. Information on the structure, laws of growth and development of central and peripheral organs of blood creation and immunogenesis in chickens, which indicate the incompleteness of their morphogenesis in the early period of postnatal ontogenesis, that must be considered when drawing up programmes of vaccination, supplemented. The estimation of structural changes in organs of chickens with infectious bronchitis is made. It is established that the character of the morphological, histological, immunohistochemical and morphometric changes in the organs of chickens with infectious bronchitis is most pronounced at 20 and 40 days age.
Lit post-vaccination changes of histoarchitectonic and morphometric parameters in bodies in research chickens, had a direct bearing on the number of vaccination due to the age of the experimental animals in the postnatal period of ontogenesis. After immunization of chickens against infectious bronchitis in the immune organs of chickens a decrease in the absolute weight of the thymus and cloacales bags in 8, 20 and 40 days age, indicating increased migration of T and b-lymphocytes in peripheral organs of immunogenesis for the implementation of the immune responses was observed. Besides the structural changes in the organs of hemopoiesis and immunogenesis of the research hens (hyperplasia of lymphoid structures, macrophage and plasmocytoma reaction) indicated the formation of cellular and humoral immunity in vaccinated chickens, and the changes in the blood vessels of medium and small caliber associated with fixation of circulating immune complexes in their vascular walls.
It is determined that the use of chickens, with the aim of stimulating action of the immune response humoral immunity, immunomodulator Avastin™ does not cause a negative impact on histoarchitectonic bodies, but on the contrary contributed to improving their functional status. It is shown that the drug improves vaccine-induced antiviral immune response and how the immune system, promotes the formation of immune activation against IB, without causing side effects, but on the contrary stimulates development of the immune entities, manifested by the increase in the number and size of lymphoid nodules in the peripheral organs of immunogenesis, slows down the process of involution cloacales bags, affecting the growth of the area of the cortex in the thymus, the number of thymus cells in the slice and index.
New data on the composition of the clusters of differentiation in the organs of hemopoiesis and immunogenesis of chickens of different ages, changes in the disease and immunization against infectious bronchitis are received. The number and the specificity of the labeled cells was normal. The potential of immunohistochemistry as a sensitive and accurate method for evaluation of cell (T-cell lymphocytes, T-cytotoxic cells and normal T-killer cells) and humoral (B-lymphocytes) immunities identified. New data on the characteristics of the immunities of infectious bronchitis and after vaccination shows the leading role of the organs of hemopoiesis and immunogenesis in the formation of immunity to infectious bronchitis obtained. Morphometric studies found that vaccinated against infectious bronchitis of chickens, activates humoral immunity, as evidenced by the growth of b lymphocytes marker CD20+ in the thymus, cesspool bag, spleen, cecal tonsils and Garder gland. Thus, a subpopulation of CD20+ lymphocytes in cloacales bag of vaccinated chickens 40 days of age increased from 127,61±8,19 PCS from control animals in 211,94±pieces of 14,28 (p<0,001) – immunized. However, there have been increased level of cellular immunity, as evidenced by the active growth of T-cytotoxic cells and normal T-killer cells with the marker CD8+.
It is shown that in patients with CD in the organs immunogenesis and hemopoiesis is the development of cellular immunity, as evidenced by the increase in the number of cells with markers of CD4+ and CD8+, and activation of the humoral type immune response, evidenced by a significant increase in the number of lymphocyte markers CD20+. However, the decrease of immunoregulatory index, accompanied by the active functioning of the immune system in the destruction of foreign antigen.2017-01-01T00:00:00ZМорфологія яйцепроводу свійських птахів у постнатальному періоді онтогенезу і порівняльно-видовому аспекті
http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/13006
Название: Морфологія яйцепроводу свійських птахів у постнатальному періоді онтогенезу і порівняльно-видовому аспекті
Авторы: Кот, Т. Ф.; Kot, T.
Аннотация: Дисертаційну роботу присвячено дослідженню морфології яйцепроводу свійських птахів у постнатальному періоді онтогенезу і порівняльно-видовому аспекті із застосуванням анатомічних, гістологічних, гістохімічних, електронно-мікроскопічних, морфометричних та статистичних методів.
Зміни абсолютних показників маси і довжини яйцепроводу перепілок, курей, качок від вилуплення до закінчення першого біологічного циклу несучості відбуваються у чотири періоди, які мають різну тривалість, вікові терміни настання, графічну залежність зміни показників і відповідають значенням питомої швидкості, коефіцієнту росту маси й довжини органа.
До настання статевої зрілості в яйцепроводі перепілок, курей і качок відбуваються проліферативні процеси, які забезпечують ріст органа. Упродовж 28–35- (перепілки), 60–90- (кури) і 180–210-добового віку (качки) збільшення товщини слизової оболонки і висоти складок останньої супроводжується формуванням залоз на фоні інвагінації поверхневого епітелію в товщу власної пластинки, зміною розміщення пучків колагенових волокон, посиленням кровопостачання з активізацією клітинних елементів лімфоїдного ряду.
Морфологія перехідних зон яйцепроводу дослідних птахів за піку несучості характеризується загальними закономірностями будови з сусідніми відділами органа та проявляється особливостями морфометричних показників. Гістохімічним дослідженням встановлено, що розподіл основних білків корелює з умістом нуклеїнових кислот і максимальний спостерігається у залозах лійки, білкового відділу, перешийка. Сульфатовані глікозаміноглікани і протеоглікани містяться у поверхневому епітелію слизової оболонки лійки, білкового відділу, піхви, жовчні пігменти – у поверхневому епітелію матки.
Вивчено субмікроскопічну будову клітин поверхневого і залозистого епітелію слизової оболонки яйцепроводу перепілок. За наявності яйця у матці органа діаметр секреторних гранул у цитоплазмі гландулоцитів секреторних відділів залоз білкового відділу максимальний, а матки – мінімальний.
Інволюція яйцепроводу перепілок, курей, качок за припинення несучості проявляється зменшенням довжини і маси органа, товщини його слизової оболонки та кількості і розмірів її складок. Гістологічні зміни супроводжуються застоєм секрету в кінцевих відділах залоз, збільшенням кількості лімфоїдних утворень і розростанням сполучнотканинної строми, яка заміщує залози і кістоподібні утворення, які виникають на їх місцях внаслідок інволюції.; Диссертация посвящена исследованию особенностей морфологии яйцевода домашних птиц в постнатальном периоде онтогенеза и сравнительно-видовом аспекте с использованием анатомических, гистологических, электронно-микроскопических, морфометрических и статистических методов.
Изменения абсолютных показателей массы и длины яйцевода перепелок, кур и уток от вылупления до окончания первого биологического цикла яйцекладки происходит в четыре периода, которые имеют разную продолжительность и возрастные сроки начала, характерную графическую зависимость изменений исследуемых показателей и соответствуют значениям удельной скорости, коэффициента роста массы и длины органа.
Яйцевод половонезрелых птиц возрастом от 1 до 28- (перепелки), 60- (куры) и 120-суточного возраста (утки) имеет вид прямой трубки белого цвета с гладкой поверхностью и одинаковым диаметром по всей его длине. У птиц старшего возраста (до 35, 90 и 210 суток соответственно) он приобретает складчастую форму с четко выраженными краниальным, средним и каудальным участками, диаметр которых увеличивается в кранио-каудальном направлении.
На протяжении первых 35 (перепелки), 90 (куры), 210 суток (утки) жизни толщина стенки яйцевода увеличивается (р<0,001) наиболее резко (на 448 %, 302, 485 % соответственно) в его каудальном участке за счет мышечной оболочки, менее интенсивно (на 174 %, 123, 159 % соответственно) в среднем участке за счет слизистой оболочки и имеет тенденцию к увеличению (на 92 %, 60 і 111 % соответственно) в краниальном участке. Формирование желез начинается в 28- (перепелки), 60- (куры), 180-суточном возрасте (утки) путем инвагинации поверхностного эпителия в собственную пластинку слизистой оболочки и сопровождается изменением размещения пучков коллагеновых волокон, усилением кровенаполнения с активизацией клеточных элементов лимфоидного ряда.
Исследование яйцевода перепелок, цесарок, кур, уток и гусынь при пике яйцекладки показало, что макроскопические морфометрические показатели органа и его отделов зависят от видовой принадлежности птиц. Толщина мышечной оболочки определяется степенью физического влияния яйца на стенку органа и увеличивается в кранио-каудальном направлении – 89,16±7,22–101,9±6,21 мкм (воронка) – 1077,94±87,32–3261,55±243,18 мкм (влагалище). Толщина слизистой оболочки соответствует мере развития в ней желез и наибольшая в белковом отделе (251,13±15,75–350,02±15,17 мкм), перешийке (178,75±9,66–256,2±19,15 мкм) и матке (178,9±12,32–260,22±17,41 мкм).
Освещены особенности гистоархитектоники и морфометрические показатели структур слизистой оболочки яйцевода перепелок, цесарок, кур, уток и гусынь при пике яйцекладки. Установлено, что складки слизистой оболочки имеют разную высоту и форму. Их количество в исследуемых птиц постепенно уменьшается (р<0,001) с 24±0,89–43±0,52 ед. в шейке воронки до 17,67±1,09–27,5±1,23 ед. в перешейке и резко увеличивается (р<0,001) в матке (82,83±5,94–120,33±4,98 ед.) с последующим уменьшением (р<0,001) во влагалище (22±1,59–36,33±2,86 ед.).
Максимальные размеры складок характерны для белкового отдела яйцевода. Плотность разложения желез в собственной пластинке слизистой оболочки первых четырех отделов яйцевода разная. Диаметр секреторных отделов желез, объем цитоплазмы и ядерно-цитоплазматическое отношение гландулоцитов – лабильные показатели и тесно связаны с функциональной активностью, которая определяется фазой секреторного цикла. Полученные данные дополнены сведениями гистохимического исследования обмена нуклеиновых кислот, белков, желчных пигментов.
Морфология переходных зон (безжелезистая и красная зоны, маточно-влагалищное соединение) яйцевода перепелок, цесарок, кур, уток и гусынь при пике яйцекладки характеризуется общими закономерностями строения с соседними отделами органа и проявляются особенностями морфометрических показателей.
Впервые изучено субмикроскопическое строение клеток поверхностного и железистого эпителия слизистой оболочки отделов яйцевода перепелок. При наличии яйца в матке яйцевода диаметр секреторных гранул в цитоплазме гландулоцитов секреторных отделов желез белкового отдела максимальный (3,45±0,21 мкм), матки – минимальный (0,85±0,04 мкм).
Установлено, что инволюция яйцевода при прекращении яйцекладки у перепелок возрастом 240 суток, кур и уток возрастом 390 суток проявляются уменьшением абсолютной массы и длины отделов органа, высоты и ширины складок его слизистой оболочки. Гистологические изменения сопровождаются разрастанием соединительнотканной стромы, которая замещает железы и кистовидные образования, которые возникают на их местах вследствие инволюции.; This thesis is devoted to study of peculiarities of morphology of the oviduct of poultry in the postnatal period of ontogenesis and comparative-species aspect with application of anatomical, histological, histochemical, electron microscopic, morphometric and statistical methods.
The changes in absolute measures of weight and length of oviduct of quail, chickens, ducks, from hatching to the end of the first biological cycle of egg production occur in the four periods which are distinguished by duration and age time of onset, have the character graphical dependence of changes of parameters and correspond to the values of specific speed, the coefficient of growth of the mass and length of body.
Before the onset of puberty, in oviduct of quails, chickens and ducks proliferative processes occur that ensure the growth of the body. Within 28–35 (quail), 60–90 (chickens) and 180–210 days of age (duck) increasing the thickness of the mucous membrane and the height of the folds of latter is accompanied by the formation of glands in the background of intussusception of the surface epithelium in the thickness of the lamina propria, varying of the placement of bundles of collagen fibers, increased vascularity with activation of the cellular elements of the lymphoid series.
The morphology of the transitional zones of the oviduct of poultry during peak of egg production is characterized by common structural features with the neighbouring parts of the organ and is particularly morphometric parameters. Histochemical studies have found that the distribution of core proteins correlate with the content of nucleic acids and the maximum observed in the glands of the infundibulum, the protein division of the isthmus. Sulfated glycosaminoglycans and proteoglycans are contained in the surface epithelium of the infundibulum, the protein division of the vagina. To the uterus and the oviduct of the quails is characterized by a significant content of bile pigments in the cells of the surface epithelium of the mucous membrane.
It is shown that involution of the oviduct for the termination of egg production from quails, chickens, ducks manifested by decrease in the absolute length and weight of body, thickness of the mucous membrane and the number and sizes of its creases. The histological changes are accompanied by stagnation of secretions in the terminal parts of the glands, the increase in the number of lymphoid formations and proliferation of connective tissue stroma that replaces the gland and cystoidal formation that arise on their sites as a result of involution.2018-01-01T00:00:00ZКлініко-експериментальне обґрунтування порушень сперматогенезу в імпортованих в Україну бугаїв-плідників
http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/8921
Название: Клініко-експериментальне обґрунтування порушень сперматогенезу в імпортованих в Україну бугаїв-плідників
Авторы: Євтух, Л. Г.; Евтух, Л. Г.; Yevtukh, L.
Аннотация: Дисертаційну роботу присвячено обґрунтуванню етіології порушень сперматогенезу в імпортованих в Україну бугаїв-плідників та розробленню способів і засобів його стимулювання.
Вперше за результатами андрологічної диспансеризації представлено комплексну оцінку імпортованих в Україну бугаїв-плідників, діагностовано окремі форми неплідності, запропоновано засоби і способи їх профілактики та лікування, підвищення кількості і якості отримуваної від них спермопродукції.
Експериментально, за допомогою приладу власної конструкції, обґрунтовано доцільність виконання біопсії сім’яників бугаїв-плідників і отримано біоптат, придатний для визначення та оцінки стану сперматогенезу, сперматогенних клітин і епітелію та інтерстиційної тканини шляхом виготовлення препаратів-відбитків, гістологічного дослідження паренхіми.
Установлено ефективність 10-денного курсу опромінення усієї площі сім’яників некогерентним поляризованим світлом за допомогою лампи «Біоптрон Компакт ІІІ» з відстані 10 см при експозиції 6 хв; підшкірного введення комплексного тканинного препарату, виготовленого з тканин печінки, селезінки і сім’яників (10:2:1), у дозі 8 мл на 100 кг живої маси триразово з інтервалом 7 днів; згодовування бугаям-плідникам у складі раціону полімінеральної кормової добавки «Мінероліт» у кількості 100 г на добу на тварину як засобів стимулювання сперматогенезу бугаїв-плідників, що проявляється підвищенням, порівняно з часом до їх застосування, якості сперми за активністю руху, концентрацією та загальною кількістю сперміїв в еякуляті.; Диссертация посвящена обоснованию этиологии нарушений сперматогенеза в импортированных в Украину быков-производителей и разработке способов и средств его стимулирования.
Впервые по результатам андрологической диспансеризации представлена комплексная оценка импортируемых в Украину быков-производителей, диагностированы отдельные формы бесплодия, предложены средства и способы их профилактики и лечения, повышения количества и качества получаемой от них спермопродукции.
В экологических условиях функционирования предприятия высокая спермопродуктивность быков-производителей регистрируется до 8-летнего возраста, с 8- до 14-летнего возраста она постепенно снижается и характеризуется высоким качеством эякулятов в ноябре – декабре, бывает самой низкой – в августе – сентябре.
Экспериментально, с помощью прибора собственной конструкции, обоснована целесообразность выполнения биопсии семенников быков-производителей и получен биоптат, пригодный для определения и оценки состояния сперматогенеза, сперматогенных клеток, эпителия и интерстициальной ткани путем изготовления препаратов-отпечатков, гистологического исследования паренхимы.
По анализу результатов проведенного гистологического исследования препаратов, изготовленных из биоптата семенников бесплодных быков-производителей и семенников и их придатков выбракованных быков-производителей, есть основания утверждать, что основной причиной бесплодия были дистрофические и склеротические изменения в извитых семенных канальцах семенника и протоках хвоста придатка, что и вызвало нарушение сперматогенеза.
Установлена эффективность 10-дневного курса облучения всей площади семенников некогерентным поляризованным светом с помощью лампы «Биоптрон Компакт ІІІ» с расстояния 10 см при экспозиции 6 минут как средств стимулирования сперматогенеза; подкожного введения комплексного тканевого препарата, изготовленного из тканей печени, селезенки и семенников (10:2:1), в дозе 8 мл на 100 кг живой массы трехкратно с интервалом 7 дней; скармливания быкам-производителям в составе основного рациона полиминеральной кормовой добавки «Минеролит» в количестве 100 г в сутки на животное, что проявляется повышением, по сравнению со временем к их применению, качества спермы по активности движения, концентрации и общим количеством спермиев в эякуляте.; Dissertational work is devoted to the substantiation etiology of disorders in spermatogenesis imported to Ukraine bull-sires and develop ways and means of stimulating it.
For the first time the results of clinical examination Andrologic presents a comprehensive assessment of imports to Ukraine bull-sires, diagnosed with some form of infertility proposed ways and means of prevention and treatment, increasing the quantity and quality of semen received from them.
Experimentally using the device of his own design is argumented the expediency of biopsy testes of bulls-sires and received biopsy fit for the definition and assessment of spermiogenesis, spermatogenic cells and epithelial and interstitial tissue by making contact preparation histological examination of the parenchyma.
Established the effectiveness of feeding bull-sires 10-day course of radiation across space testes incoherent polarized light using lamp «Bioproton Compact III» from a distance of 10 cm with an exposure 6 minutes as incentives spermiogenesis bull-sires; subcutaneous administration of complex tissue preparations from tissues of liver, spleen and testes (10:2:1) at a dose of 8 ml per 100 kg on body weight three times at intervals of 7 days; in the composition of the diet polymineral feed additive «Minerolit» in the amount of 100 grams per day per head, shown an increase compared with the time of their application, sperm quality the activity of movement, concentration and the total number of sperm in the ejaculate.2017-01-01T00:00:00ZВидові особливості мікроскопічної будови спинномозкових вузлів у свійських птахів
http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/8243
Название: Видові особливості мікроскопічної будови спинномозкових вузлів у свійських птахів
Авторы: Веремчук, Я. Ю.; Veremchuk, Ya.
Аннотация: У роботі на основі комплексних методів досліджень з’ясовано макро- та мікроскопічні особливості будови спинномозкових вузлів свійських птахів (перепілки, курки, індички, качки, гуски). Встановлено, що, залежно від відділу і виду птахів, змінюється форма та розміри спинномозкових вузлів, розміщення та морфометричні показники їх нервових клітин, а також вміст і локалізація базофільної речовини, нуклеїнових кислот та білків. За результатами органометричних досліджень, площа повздовжнього зрізу вузлів шийного потовщення всіх свійських птахів і товщина їх капсули вірогідно вищі щодо таких показників інших досліджуваних спинномозкових вузлів. З’ясовано, що клітинний склад спинномозкових вузлів у дослідних птахів неоднорідний і відрізняється об’ємами перикаріонів нервових клітин та їх ядер, ядерно-цитоплазматичним відношенням, ступенем базофілії та гліальним забезпеченням. У дисертаційній роботі представлено нові наукові дані про кількісні та якісні зміни у нейронах та гліальних клітинах різних відділів спинномозкових вузлів. Гістохімічними дослідженнями на виявлення локалізації і вмісту нуклеїнових кислот та білків встановлено, що найвища інтенсивність гістохімічних реакцій відмічається у нервових клітин спинномозкових вузлів шийного та попереково-крижового потовщень всіх дослідних свійських птахів. Отримані результати суттєво доповнюють та поглиблюють сучасні уявлення про закономірності гістоархітектоніки та морфометричну характеристику спинномозкових вузлів свійських птахів у порівняльному аспекті, залежно від їх виду, адаптації до конкретних умов існування і рухової активності.; В работе на основе комплексных методов исследований определены макро- и микроскопические особенности строения спинномозговых узлов различных видов домашних птиц (перепелов, куриц, индеек, уток, гусей). Установлено, что в зависимости от вида и отдела тела птиц, меняется форма и размеры спинномозговых узлов, размещение и морфометрические показатели их нервных клеток, а также содержание и локализация базофильного вещества, нуклеиновых кислот и белков. По результатам органометрических исследований, площадь продольного среза узлов шейного утолщения всех домашних птиц и толщина его капсулы достоверно выше таких же показателей других исследуемых спинномозговых узлов. Морфометрическими исследованиями доказано, что нейроны спинномозговых узлов исследуемых птиц отличаются объемами перикарионов и их ядер, ядерно-цитоплазматическим отношением. Установлено, что наибольшие размеры нейронов характерны для узлов утолщений: у индейки – шейного (36,732 ± 3,763 тыс. мкм3) и пояснично-крестцового – у перепелов, куриц, уток и гусей (17,571 ± 1,004 тыс. мкм3; 33,249 ± 2,408; 44,381 ± 4,818 и 50,022 ± 5,225 тыс. мкм3 соответственно). Нервные клетки спинномозговых узлов в зависимости от их размеров дифференцируют на малые, средние и большие. Содержание отдельных груп нейронов в спинномозговых узлах неодинаковое. Найбольшее количество малых клеток в грудных узлах курицы (76,0 ± 0,17 %), средних − в пояснично-крестцовых узлах уток (78,62 ± 0,18 %), несколько меньше количество – у гусей (75,74 ± 0,17 %). Большие нейроциты преобладают в узлах шейного и пояснично-крестцового утолщений птиц всех исследуемых видов. Наибольшее средние значение ядерно-цитоплазматического отношения характерно нервным клеткам пояснично-крестцовых узлов перепелов (0,083 ± 0,006), а наименьший показатель – свойственен таковым у гусей (0,036 ± 0,002). Нуклеиновые кислоты неравномерно заполняют нейроплазму нервных клеток спинномозговых узлов. На тканевом уровне они содержатся в соединительнотканной капсуле (++), немного меньше их (+) – в нервных волокнах. Однако максимальную (++++) концентрацию ДНК и РНК, на клеточном уровне, зафиксировано в ядрышках, что обусловлено значительным количеством хроматина в их структурах. Высокое (+++) содержание ДНК и РНК также отмечается в ядрах глиальных клеток. Гистохимическими исследованиями на выявление локализации и содержания нуклеиновых кислот установлено высокую интенсивность гистохимических реакций у нейронов спинномозговых узлов шейного и пояснично-крестцового утолщений домашних птиц всех исследуемых видов. Преимущественными местами локализации общего белка являются нейроны и глиоциты. Кроме того, богаты им также соединительнотканная капсула и нервные волокна. Наибольшее содержание общего белка и базофильного вещества отмечено в тех же структурах, что и для нуклеиновых кислот. Полученные результаты существенно дополняют и развивают современные представления о закономерностях гистоархитектоники и морфометрической характеристике спинномозговых узлов домашних птиц в сравнительном аспекте, в зависимости от их вида, адаптации к конкретным условиям существования и двигательной активности.; The paper presents the peculiarities of macro- and microstructure of the spinal knots of different species of poultry (quails, hens, turkeys, ducks, and geese) on the basis of complex methods of research. It has been established that depending on their department and species of birds, the shape, size of spinal knots, location and morphometric indexes of their nerve cell, and content and localization of the basophilic substances, nucleic acids and proteins. The investigations conducted show that the largest area of longitudinal section knots of cervical thickening of poultry and the thickness of their capsules are higher than other investigated spinal knots. It has been established that the cellular structure of spinal knots of investigated birds is heterogeneous and differs volumes of perikaryons of nerve cells and their nuclei, nuclear and cytoplasmatic relation, the degree of basophilia and a glial supply. The thesis presents new scientific data about the quantitative and qualitative changes in neurons and glial cells of different parts of the spinal knots. The histochemical experiments on the detection and localization of content of nucleic acids and proteins have shown the highest intensity of histochemical reactions observed in the nerve cells of the spinal knots of cervical and lumbosacral thickening of all investigated poultry. The research results show the todays idea about the patterns of histostructure and morphometric characteristics of the spinal knots of poultry in comparative aspect. It also depend on their species, adaptation to the specific conditions of existence and physical activity.2016-01-01T00:00:00ZВплив адсорбентів на перебіг тільності, отелення і післяотельного періоду у корів в зоні радіаційного забруднення
http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/4962
Название: Вплив адсорбентів на перебіг тільності, отелення і післяотельного періоду у корів в зоні радіаційного забруднення
Авторы: Ревунець, А. С.; Ревунец, А. С.; Revunetz, А.
Аннотация: Дисертацію присвячено вивченню впливу домішок окремих адсорбентів – імпрегнованої глини – 200 г, фероцину – 3 г, сапоніту – 60 г та їх суміші (імпрегнована глина – 100 г, фероцин – 1г, сапоніт – 60 г) до раціонів сухостійних корів, які тривалий час знаходяться в умовах третьої зони радіаційного забруднення (5–15 Кі/км2), на склад крові, прояв передвісників отелення, перебіг стадій отелення, післяотельного періоду та на забрудненість радіонуклідами (цезієм-137) навколоплодових рідин, фетальної частини плаценти, молозива, а також на виведення їх з калом і сечею.
Встановлено, що згодовування коровам суміші адсорбентів сприяє збільшенню кількості еритроцитів на 15,3% (Р<0,05), лейкоцитів – на 14,6 (Р<0,001) і концентрації гемоглобіну – на 25,6 (Р<0,01).
Вперше встановлено, що введення до склад раціону суміші адсорбентів обумовлює інтенсифікацію перебігу отелення: перша стадія, порівняно з контролем, коротша на 91,5 хв. (Р<0,02), друга – на 33,2 хв. (Р<0,01), третя – на 154,6 хв. (Р<0,01).
При згодовуванні коровам сапоніту знижується вміст цезію-137 у фетальній плаценті на 27%, навколоплідній рідині – на 29%, молозиві – на 28%, сечі – на 24% та збільшується на 35% його виділення з калом у корів дослідної групи.
Вперше у третій зоні радіаційного забруднення запропоновано застосування дігітолу і комплексу вітамінного препарату для лікування корів з гіпофункцією яєчників і матки та корекції статевого циклу. Розроблені рекомендації щодо доз лікувального застосування дігітолу і тривітаміну в післяотельний період. Встановлено позитивний вплив названих препаратів у забрудненій радіонуклідами зоні на час виникнення стадії збудження статевого циклу у корів.; Диссертация посвящена изучению влияния добавок отдельных адсорбентов – импрегнированной глины – 200 г, фероцина – Зг, сапонита – 60 г и их смеси – импрегнированной глины – 100 г, фероцина – 1г, сапонита – 60 г в рационы сухостойных коров, которые длительное время содержатся в условиях третьей зоны радиоактивного загрязнения (5–15 Ки/км2), на состав крови, проявление предвестников отела, течение стадий отела, послеродового периода и загрязнение радионуклидами (цезием-137) околоплодовых жидкостей, фетальной части плаценты, молозива и выведения их с калом и мочой.
Скармливание коровам смеси адсорбентов способствует увеличению количества эритроцитов на 15,3% (Р<0,05), лейкоцитов – на 14,6% (Р<0,01) и концентрации гемоглобина – на 25,6% (Р<0,01).
Впервые установлено, что добавка к рационам сухостойных коров смеси адсорбентов способствует интенсивному течению отела: первая стадия по сравнению с контролем уменьшается на 91,5 мин. (Р<0,02), вторая стадия – на 33,2 мин. (Р<0,01), третья стадия – на 154,6 мин. (Р<0,01). Течение растёла достоверно отличается у отдельних груп животных только по продолжительности третей стадии. У коров контрольной группы она самая продолжительная (396,0±28,6 мин.) и достоверно отличается по сравнению со второй (253,0±15,5 мин.) и первой (266,0±24,3 мин.) группами (Р<0,01).
Скармливание коровам смеси адсорбентов сопровождается увеличением площади фетальной части плаценты (4110,36 ± 294,7 – 2938,42 ± 325,9 см2, Р < 0,02), количества ворсин на 1см2 (7,0 ± 0 - 6,5 ± 0,1 , Р < 0,001) и на всей площади хориона (28903,2 ± 2009,9 – 19099,7 ± 1371,6, Р < 0,01), и высоты ворсин (8,7 ± 0,28 – 7,0 ± 0,44 мм, Р < 0,01).
Добавка к рациону сапонита способствовала увеличению массы плодовых оболочек с 4,00 ± 0,07 до 5,06 ± 0,27 кг, площади котиледонов с 3080,6 ± 250,1 до 4552,4 ± 190,3 см2 (Р < 0,01), количества ворсин на 1см2 котиледона с 6,4 ± 0,1 до 7,2 ± 0,3 (Р < 0,05), всего ворсин на фетальной части плаценты с 20023,9 ± 1846,2 до 32777,3 ± 263,5 (Р < 0,001), а также высоты ворсин с 8,0 ± 0,15 до 9,5 ± 0,43 мм (Р < 0,05).
При скармливании коровам сапонита общая активность цезия-137 в кале животных опытной группы составила 755±67,1 Бк/сутки, что на 35% больше (559±54,5 Бк/сутки, Р>0,1), чем у животных контрольной группы. В это же время у животных опытной группы (236±12,2 Бк) по сравнению с контрольной (331±23,5 Бк), уменьшалось в сутки выделение цезия-137 с мочой – на 24% (Р<0,05), с молозивом – на 28% (237±5,8 Бк в опытных и 330±11 Бк в контрольных, Р<0,001). В фетальной части плаценты и в околоплодной жидкости животных опытной группы содержалось цезия-137 соответственно на 27% (Р<0,01) и 29% (Р<0,001) меньше, чем в контрольной группе.
Примененные нами адсорбенты обуславливают сокращение времени выделения лохий: при скармливании импрегнованной глины – на 10,5 дней, ферроцина – на 9,3 дней, сапонита – на 10,8 дней, а смеси абсорбентов – на 7,7 дней и рассасывания желтого тела соответственно на 5,5 дней, 5 дней и 4,2 дня.
Впервые в третьей зоне радиоактивного загрязнения предложено использование препаратов для лечения коров с гипофункцией яичников и матки и коррекции полового цикла. Установлены сроки и дозы лечебного применения дигитола и тривитамина и их положительное влияние на время появления стадий возбуждения полового цикла у коров в загрязненной радионуклидами зоне.; The thesis presents data on the effects of certain adsorbents (vir. Impregnated clay – 200 gm, ferrocene – 3 gm, saponite – 60 gm and their mixtures; impregnated clay – 100 gm ferrocene – 1 gm, saponite – 60 gm) on the blood composition, manifistation of calvinag signs, course of calving stages, postnatal period a 137Cs – contamination level of fetal fluid, the fetal of placenta a colostrum as well as on radionuclide removal with faeces and urene in dry cwos long kept in the zone of radioactive contamination (5–15 Ci per sq km).
Foeding the above mixture to cows promotes an increase in the number of erythrocytes 15,3 per cent (P<0,05), leukocytes – 14,6 per cent (P<0,001), gemoglobin coucentration – 25,6 per cent (P<0,01).
This mixture makes for an intensive calving: the first calving stage is 91,5 minutes shorter (P<0,02) as compared with the contral group the second – 33,2 minutes (P<0,01) a the thired – 154,6 minutes (P<0,01).
Supplementation of the cow’s ration by saponite at the amount 160 g per cow per day promotes decreasing Cs-137 content, in the foetus placenta on 27%, in amniotic fluid on 29%, colostrum on 28%, in urine on 24%. At the same time the excretiuon Cs-137 with a feces increase on 35% comparatively with cows which not consume suponite as additives.
It is for the first time that in the З-a zone of radioactive coutamination preparations for curing ovary a uterus hypofunction and sexnal cycle correction have been suggested. Terms a doses of digital a trivitamin administration have been also suggested for cureng cows in postnatal period. The above preparations have shown positive effects on the coming into heat of cows kept in the contaminated zone.2003-01-01T00:00:00ZВетеринарно-санітарна оцінка продуктів бджільництва, одержаних в радіоактивно забруднених районах Полісся Житомирщини
http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/4945
Название: Ветеринарно-санітарна оцінка продуктів бджільництва, одержаних в радіоактивно забруднених районах Полісся Житомирщини
Авторы: Фурман, С. В.; Furman, S.
Аннотация: У дисертаційній роботі дана ветеринарно-санітарна оцінка продуктів бджільництва залежно від рівня забруднення території 137Cs та періоду медоносного сезону. Досліджувалися фактори, що впливають на накопичення 137Cs продуктами бджільництва. Вивчені особливості забруднення 137Cs стільникового, відцентрового, відфільтрованого меду залежно від кількості виведених у стільниках генерацій бджіл. Доведено істотність різниці у накопиченні 137Cs у меді, бджолиному обніжжі, прополісі. Вивчені закономірності накопичення 137Cs у стільниках, воску та мерві залежно від кількості виведених генерацій. Поданий аналіз органолептичних, фізико-хімічних показників продуктів бджільництва. Вивчені бактерицидні властивості меду різного ботанічного походження. Науково обгрунтована можливість одержання на радіоактивно забрудненій території продуктів бджільництва, що відповідають вимогам державних стандартів та допустимих рівнів вмісту 137Cs.; В диссертационной работе изучено влияние радиоактивного загрязнения территории на показатели качества продуктов пчеловодства, что решалось проведением научно-хозяйственннх опытов, использованием радиобиологического, органолептического, физико-химического, микробиологического, статистического методов исследования. В результате проведенных исследований представлена ветеринарно-санитарная оценка продуктов пчеловодства в зависимости от уровня загрязнения территории 137Сs и периода медоносного сезона. Определена удельная активность 137Сs в товарном меде, полученном в девяти радиоактивно загрязненных районах Житомирской области. Установлено, что продукты пчеловодства, полученные на радиоактивно загрязненной территории (185-555 кБк/м2), по органолептическим, физико-химическим, радиологическим показателям соответствуют действующим стандартам и допустимым уровням содержания 137Сs. Доказана существенность разница в накоплении 137Сs апипродуктами. Установлено, что удельная активность 137Сs в образцах воска, меда, пчелиной обножки и прополиса, полученных на территории с плотностью загрязнения 185–555 кБк/м2, соответственно в 7,2; 43,7; 104,1 и 63,9 раза превышает аналогичные показатели, характерные для продуктов. полученных на условно «чистой» территории.
Исследовались факторы, которые оказывают влияние на процессе накопления 137Сs продуктами пчеловодства. Изучены особенности загрязнения 137Сs сотового, центробежного, отфильтрованного меда в зависимости от количества выведенных генераций пчел. Исследования показали, что на радиоактивно загрязненной территории с увеличением количества генераций достоверно возрастает содержание І37Сs в сотовом, центробежном, отфильтрованном меде. Удельная активность 137Сs в отфильтрованном меде меньше, чем в центробежном, в 1,1–1,8 раза.
Установлена связь между концентрацией 137Сs в сотах, воске, мерве и количеством вьіведенных генераций пчел. Удельная активность 137Сs в сотах по мере увеличения генераций с 5 до 15 достоверно возрастает от 325,3 до 760 Бк/кг, то есть в 2,3 раза, в мерве от 492,5 до 953,6 – в 2 раза, в воске от 3,3 до 12,9 Бк/кг – в 4 раза. По сравнению с сотами содержание І37Сs в мерве достоверно увеличивается в 1,3–1,5 раза. Воск практически «чистый» по сравнению с сотами и мервой.
Проведены исследования по определению сезонной динамики накопления 137Сs в меде, пчелиной обножке, прополисе. Максимальные показатели удельной активности 137Сs в меде и пыльце отмечены в августе, а минимальные – в мае. Наивысший уровень загрязнения 137Сs прополиса характерный для сентября, более низкий в другие месяцы. Установлен иерархичный ряд по уровню загрязнения продуктов пчеловодства, который в порядке увеличения выглядит следующим образом: пасечный воск – мед – пчелиная обножка – прополис.
На условно «чистой» территории удельная активность 137Сs в пасечном воске, меде, пчелиной обножке не зависит от периода медоносного сезона и становит меньше 1 Бк/кг. Содержание 137Сs в прополисе носит сезонный характер.
Представлен анализ органолептических, физико-химических показателей продуктов пчеловодства в зависимости от уровня загрязнения угодий 137Сs и периода медоносного сезона. Изучены бактерицидные свойства, диастазная активность меда Полесья Житомирской области в зависимости от плотности радиоактивного загрязнения сельскохозяйственных угодий 137Сs. Доведено, что на радиоактивно загрязненной и условно «чистой» территории наиболее сильные бактерицидные свойства проявлял мед, собранный с лесного разнотравья и плодовых культур. Полевой, луговой и особенно донниковый образцы меда проявляли значительно меньшую бактерицидность. Среди бактериальных культур наибольшую чувствительность проявляли St. aureus, Е. соli та Р. vulgaris, более стойкими были Sh. Flexnerі i S. enteritidis. Определение диастазной активности меда показало, что на радиоактивно загрязненной территории данный показатель колеблется от 6,5 до 17,9 од. Готе, а в среднем составляет 9,5, на условно «чистой» – от 6,5 до 23,8 и в среднем становит 10,1 од. Готе.
Доказано, что для получения меда с наименьшей удельной активностью 137Сs необходимо откачивать данный продукт из свежеотстроенных сот. С лечебной целью и для детского питания на радиоактивно загрязненной территории можно использовать мед, полученный в мае с плодовых культур и одуванчика лекарственного. Воск пасечный можно применять без ограничений, а пчелиную обножку – полученную весной и в начале лета.; The thesis represents veterinary and sanitary assessment of apiculture products depending on a 137Cs contamination level of an area and a melliferous season period. Factors affecting 137Cs accumulation in apiculture products have been investigated. Peculiarities of 137Cs contamination of comb, centrifuged and filttered honey depending on the number of bee generations in combs have been studied. The author has shown differences in 137Cs accumulation in bees-wax honey, pollen load and propolis. She has also studied peculiarities of 137Cs accumulation in combs, bees-wax and wax residue. The thesis gives analysis of organoleptic, physical and chemical indices of apiculture products. Bactericide properties of various honey kinds have been studied too. The author scientifically reasons the possibility of obtaining apiculture products contaminated areas in strict accordance with state standards and acceptable contamination levels.2001-01-01T00:00:00ZВплив міді, кобальту і йоду на накопичення та виведення цезію-137 і деякі біохімічні показники у корів при тривалій дії низьких доз радіації
http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/4102
Название: Вплив міді, кобальту і йоду на накопичення та виведення цезію-137 і деякі біохімічні показники у корів при тривалій дії низьких доз радіації
Авторы: Чала, І. В.; Чалая, И. В.; Chala, I.
Аннотация: В умовах підвищеної радіоактивного забруднення території підвищення рівня міді, кобальту і йоду в раціоні корів викликає зміни в обміні 137Сs. калію і натрію. Збільшення вмісту йоду на 70% зумовлює зростання виділення радіоцезію і
його стабільного аналога калію з сечею, зменшення накопичення радіонукліда в тканинах і зниження на 30% його концентрації в молоці. Аналогічне підвищення вмісту кобальту сприяє накопиченню 137 Сs в організмн тварин і збільшення його концентрації в молоці.; В условиях повышенной радиоактивной загрязненности территории повышение уровня меди, кобальта и йода в рационе коров вызывает изменения в обмене 137Сs. калия и натрия. Увеличение содержания йода на 70 % обуславливает возрастание выделение радиоцезия и
его стабильного аналога калия с мочой, уменьшение накопления радионуклида в тканях и снижение на 30 % его концентрации в молоке. Аналогичное повышение содержания кобальта способствует накоплению 137 Сs в организмн животных и увеличению его концентрации в молоке.; Under the conditions of radioactive contamination and decrease in copper, cobalt and iodine content in the cow diet results in certain changes in the metabolism of 137Сs. potassium and sodium. Seventy per cent increase in the iodine content above adopted norms facilitates excretion of 137Cs and іts stable analоgue potassium with urine as veil as reduces the radionuclide accumulation in tissues and its concentration in milk. Similar increase in cobalt content leads to accumulating 137Сs in animal bodies and a hiher concentration 137Cs in milk.1995-01-01T00:00:00Z