http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/16872 2026-04-19T14:09:28Z http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/16914 Название: The role of local communities in the restoration of agricultural infrastructure after destruction Авторы: Kliuchnyk, A.; Ключник, А.; Shyshpanova, N.; Шишпанова, Н.; Prohoniuk, L.; Прогонюк, Л.; Galunets, N.; Галунець, Н.; Husenko, A.; Гусенко, А. Аннотация: The research aimed to evaluate the efficacy of financial, organisational, and managerial strategies for the rehabilitation of agricultural infrastructure in Ukraine from 2022 to 2024. The analysis examined the socio-economic prerequisites for the agricultural sector's development before the onset of conflicts, along with their effects on the devastation of production facilities, land resources, and the logistics infrastructure. The study determined that the hostilities destroyed 4,800 agricultural infrastructure facilities, damaged 3.2 million hectares of land, destroyed 12,500 km of roads, and reduced employment in the agricultural sector by 15%. By the end of 2024, the company managed to restore 2,750 facilities (57%), return 1.8 million hectares of land to cultivation and repair 7,300 km of roads. The financing gap in 2022 was more than USD 3.8 billion, rendering it impossible to modernise production facilities in a timely manner. Private investment, which dropped to USD 600 million in 2022, began to grow only in 2023–2024, reaching 950 million USD. In the same period, crowdfunding totalled more than USD 33 million, of which the largest share was used to modernise irrigation systems (USD 9.1 million in 2024). At the same time, the cooperative sector rehabilitated 65 farms in 2024, providing more than USD 21 million in economic contribution. Volunteer initiatives have also shown growth, supporting small farmers and the restoration of critical infrastructure. Demographic shifts from rural regions, particularly the exodus of approximately 120,000 individuals in 2022, have substantially diminished the agricultural sector's workforce capacity. The findings demonstrated that comprehensive reconstruction of agricultural infrastructure necessitates the acquisition of supplementary financial capital, optimal utilisation of public-private partnership frameworks, and implementation of initiatives to facilitate workforce repatriation. This investigation provides a foundational structure for enhancing investment strategies within the agricultural domain and optimising collaborative efforts among local communities, governmental entities, and international funding organisations.; Дослідження мало на меті оцінити ефективність фінансових, організаційних та управлінських механізмів відновлення аграрної інфраструктури в Україні у період 2022–2024 років. Аналіз охопив соціально-економічні передумови розвитку аграрного сектору до активної фази бойових дій, а також їхній вплив на руйнування виробничих потужностей, земельних ресурсів і логістичної системи. Було встановлено, що внаслідок бойових дій зруйновано 4,800 об'єктів аграрної інфраструктури, пошкоджено 3,2 млн га угідь, зруйновано 12,500 км автошляхів, а рівень зайнятості в аграрному секторі скоротився на 15 %. До кінця 2024 року вдалося відновити 2,750 об'єктів (57 %), повернути до обробітку 1,8 млн га земель та відремонтувати 7,300 км доріг. Обсяг дефіциту фінансування у 2022 році становив понад 3,8 млрд доларів США, що унеможливлювало своєчасну модернізацію виробничих потужностей. Приватні інвестиції, які знизилися у 2022 році до 600 млн доларів, почали зростати лише у 2023–2024 роках, досягнувши 950 млн доларів. У цей самий період краудфандингове фінансування становило понад 33 млн доларів, з яких найбільша частка спрямовувалася на модернізацію систем зрошення (9,1 млн доларів у 2024 році). Водночас кооперативний сектор відновив 65 господарств у 2024 році, забезпечивши понад 21 млн доларів економічного внеску. Волонтерські ініціативи також продемонстрували зростання, підтримуючи дрібні фермерські господарства та відновлення критичної інфраструктури. Попри це, міграція понад 120 тис. осіб із сільських регіонів, особливо у 2022 році, суттєво зменшила трудовий потенціал аграрного сектору. Отримані результати підтвердили, що для повноцінної реконструкції аграрної інфраструктури необхідно залучити додаткові фінансові ресурси, ефективно використовувати механізми державно-приватного партнерства та стимулювати повернення трудових ресурсів. Практичне значення роботи полягає у формуванні основи для вдосконалення інвестиційної політики в аграрному секторі та підвищення ефективності координації між місцевими громадами, державними інституціями та міжнародними донорами. 2025-01-01T00:00:00Z http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/16913 Название: Decision-making models in information management systems of agro-industrial enterprises Авторы: Abdigul, G.; Абдігул, Г.; Assanova, G.; Асанова, Г.; Iskakova, D.; Іскакова, Д.; Sabirova, S.; Сабірова, Р.; Balkibayeva, A.; Балкібаєва, А. Аннотация: The relevance of the stated subject is determined by the wide spread of information intelligent systems (IIS) in various spheres of modern science, technology and industry, and the need to develop and implement effective algorithms for decisionmaking based on IIS technologies in the agricultural sector of the economy of the Republic of Kazakhstan. The main objective of the study was to propose a model of managerial decision-making in the agrarian sector of Kazakhstan. The methodological approach here was based on the combination of methods of a comprehensive study of the key principles of decision-making in information management systems and an analytical study of the current prospects for the practical application of artificial intelligence technologies in the processes of enterprise management in the agro-industrial complex. Methods of analytical comparison and synthesis of data gathered during the study were also used. The findings obtained determine the main tasks of decision-making methods in the information networks of management of enterprises in the agricultural sector of the Republic of Kazakhstan, considering the current issues in this area and practical options for their resolution. The study revealed that, between 2000 and 2024, the average yield of all crops increased by 153%, with significant improvements observed in oilseeds, sunflower seeds, and potatoes. The study also observed a substantial increase in the use of information and communication technologies in Kazakhstan, with a nearly 3.5-fold rise in related expenditures. Furthermore, the research highlights the potential for automation in the agricultural sector, particularly in enhancing resource utilisation and boosting productivity. The practical significance of the findings lies in their implementation in the activities of enterprises in the agricultural sector to create effective management systems, leveraging artificial intelligence technologies. These developments will support the further modernisation of the sector, contributing to its economic sustainability and alignment with global trends in digital transformation.; Актуальність заявленої теми визначається широким поширенням інформаційно-інтелектуальних систем (ІІС) у різних сферах сучасної науки, техніки та промисловості, а також необхідністю розробки та впровадження ефективних алгоритмів прийняття рішень на основі технологій ІІС в аграрному секторі економіки Республіки Казахстан. Основною метою дослідження було запропонувати модель прийняття управлінських рішень в аграрному секторі Казахстану. Методологічний підхід ґрунтувався на поєднанні методів комплексного дослідження основних принципів прийняття рішень в інформаційних управлінських системах та аналітичного дослідження перспектив практичного застосування технологій штучного інтелекту в процесах управління підприємствами агропромислового комплексу. Також використовувалися методи аналітичного порівняння та синтезу даних, зібраних під час дослідження. Отримані результати визначали основні завдання методів прийняття рішень в інформаційних мережах управління підприємствами аграрного сектору Республіки Казахстан з урахуванням сучасних проблем цієї сфери та практичних варіантів їх вирішення. У дослідженні було виявлено, що в період з 2000 по 2024 рік середній урожай усіх культур зріс на 153%, при цьому спостерігалися значні поліпшення у вирощуванні олійних культур, соняшнику та картоплі. Також було зафіксовано значне збільшення використання інформаційно-комунікаційних технологій у Казахстані, з майже 3,5-кратним зростанням витрат на ці технології. Крім того, дослідження підкреслило потенціал для автоматизації аграрного сектору, зокрема для покращення використання ресурсів та підвищення продуктивності. Практична значущість результатів полягає у їх впровадженні в діяльність підприємств аграрного сектору для створення ефективних управлінських систем з використанням технологій штучного інтелекту. Ці розробки сприятимуть подальшій модернізації сектора, підвищенню його економічної сталості та узгодженості з глобальними тенденціями цифрової трансформації. 2025-01-01T00:00:00Z http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/16912 Название: Prospects of using international grants to develop organic farming in Ukraine Авторы: Sharata, N.; Шарата, Н.; Usykova, O.; Усикова, О.; Bilichenko, O.; Біліченко, О.; Poberezhets, H.; Побережець, Г.; Kravchenko, T.; Кравченко, Т. Аннотация: The purpose of this study was to analyse the possibilities of attracting international grant funding to support and develop organic farming in Ukraine. The study proposed a classification of international grants according to various criteria, such as sources of funding and programme objectives. The study considered the grants provided by government agencies, international organisations, and private foundations, such as the European Union's programmes, including the Common Agricultural Policy, and Horizon Europe, as well as initiatives of the United States and the United Nations. Methodologically, the study included an analysis of secondary data, a survey of 100 farmers from Odesa, Mykolaiv, and Kherson regions of Ukraine, and 10 in-depth interviews with representatives of agricultural enterprises that received grants. The findings showed that international grants have significantly influenced the development of organic agriculture in Ukraine, especially in the southern regions. 60% of the farmers surveyed used international grant programmes, with 25% of them reporting reduced costs and increased production due to the funds received. However, despite the positive outcomes, farmers faced a series of challenges, including bureaucratic obstacles, lack of information, and difficulties related to the war. The study offered recommendations for improving the efficiency of international grants, including the establishment of advisory centres for farmers, increasing financial literacy, and supporting agricultural cooperatives that can streamline application processes and reduce preparation costs. The conclusions of the study pointed to the significance of a comprehensive approach to attracting and using international grants in the Ukrainian agricultural sector, with a focus on developing educational programmes, improving cooperation, and using digital tools to simplify the application process.; Робота була направлена на аналіз можливостей залучення міжнародного грантового фінансування для підтримки та розвитку органічного землеробства в Україні. В рамках роботи запропоновано класифікацію міжнародних грантів за різними критеріями, такими як джерела фінансування та цілі програм. Розглянуто гранти, що надаються державними органами, міжнародними організаціями та приватними фондами, такі як програми Європейського Союзу, включаючи Загальну сільськогосподарську політику та Horizon Europe, а також ініціативи США та Організації Об'єднаних Націй. Методологічно дослідження включало аналіз вторинних даних, опитування 100 фермерів з Одеської, Миколаївської та Херсонської областей України та 10 глибинних інтерв'ю з представниками сільськогосподарських підприємств, які отримали гранти. Результати свідчать, що міжнародні гранти мають значний вплив на розвиток органічного сільського господарства в Україні, особливо у південних регіонах. 60 % опитаних фермерів використали міжнародні грантові програми, при цьому 25 % з них відзначили скорочення витрат та збільшення обсягів виробництва завдяки отриманим коштам. Однак, незважаючи на позитивні результати, фермери стикаються з низкою проблем, включаючи бюрократичні перешкоди, брак інформації та труднощі, пов'язані з війною. У роботі запропоновано рекомендації щодо покращення ефективності використання міжнародних грантів, включаючи створення консультативних центрів для фермерів, підвищення фінансової грамотності та підтримку сільськогосподарських кооперативів, які можуть оптимізувати процеси подання заявок та зменшити витрати на підготовку. Висновок роботи вказує на важливість комплексного підходу до залучення та використання міжнародних грантів в аграрному секторі України, з акцентом на розвиток освітніх програм, покращення кооперації та використання цифрових інструментів для спрощення процесу подання заявок. 2025-01-01T00:00:00Z http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/16911 Название: Optimisation of credit strategies in the agro-industrial complex under conditions of market instability Авторы: Babash, D.; Бабаш, Д.; Kaldiyarov, D.; Калдіяров, Д.; Tuleshova, G.; Тулешова, Г.; Turalina, Zh.; Тураліна, Ж.; Lemechshenko, O.; Лемещенко, О. Аннотация: The purpose of this study was to analyse the problems of lending to the agroindustrial complex of Kazakhstan and to develop a methodology for its sustainable financing. The study was based on a systematic approach, including theoretical analysis of economic and financial factors, comparative analysis of international practices, as well as the development of subsidy, insurance, and monitoring methods to optimise the sustainability of lending to the agro-industrial complex. The findings of the study revealed that ensuring the sustainability of lending to agro-industrial complex requires a comprehensive approach, including the integration of mechanisms of state regulation, market instruments, and risk management methods. The analysis of existing practices of agro-industrial complex financing in Kazakhstan revealed that the key problems continue to be the high cost of borrowed funds (in 2024 the loan rate was 6% for soft loans, and reached 25–27% in the case of commercial loans), limited access of small and medium-sized farmers to credit resources, as well as the underdevelopment of agricultural risk insurance mechanisms. In this context, the study confirmed the effectiveness of such instruments as interest rate subsidies, state credit guarantees, and the expansion of preferential lending programmes for agricultural producers. According to the findings, this enabled small farmers to access financing in the amount of 10 billion tenge and increase production capacity by 15–20%. Additionally, the study found that in an unstable macroeconomic environment, regular monitoring of macroeconomic factors and adaptation of credit policy to changes in financial markets are significant, as a tonne of grain cost around 80,000 tenge in 2020 and could reach 135,000 tenge by 2024. The use of digital platforms and analytical tools to assess risks and forecast market trends can greatly improve the efficiency of agribusiness credit management. Furthermore, international practices in agricultural finance, particularly models of credit support used in developed and transition economies, can be adapted to the conditions of Kazakhstan, considering the specific features of its agricultural sector and financial system. The obtained findings provided a basis for improving the mechanisms of lending to the agro-industrial complex, increasing the availability of financial resources for agricultural producers, and minimising credit risks in conditions of economic instability.; Метою цього дослідження був аналіз проблем кредитування агропромислового комплексу Казахстану та розробка методології його сталого фінансування. Дослідження базувалося на системному підході, що включає теоретичний аналіз економічних та фінансових факторів, порівняльний аналіз міжнародної практики, а також розробку методів субсидування, страхування та моніторингу для оптимізації сталості кредитування агропромислового комплексу. Результати дослідження показали, що забезпечення сталості кредитування агропромислового комплексу вимагає комплексного підходу, що включає інтеграцію механізмів державного регулювання, ринкових інструментів та методів управління ризиками. Аналіз існуючої практики фінансування агропромислового комплексу в Казахстані показав, що ключовими проблемами продовжують залишатися висока вартість позикових коштів (у 2024 році кредитна ставка становила 6 % для пільгових кредитів та сягала 25–27 % у випадку комерційних кредитів), обмежений доступ малих та середніх фермерських господарств до кредитних ресурсів, а також нерозвиненість механізмів страхування сільськогосподарських ризиків. У цьому контексті дослідження підтвердило ефективність таких інструментів, як субсидії на процентні ставки, державні кредитні гарантії та розширення програм пільгового кредитування сільськогосподарських виробників. Згідно з висновками, це дозволило дрібним фермерам отримати доступ до фінансування в розмірі 10 мільярдів тенге та збільшити виробничі потужності на 15–20 %. Крім того, дослідження показало, що в нестабільному макроекономічному середовищі регулярний моніторинг макроекономічних факторів та адаптація кредитної політики до змін на фінансових ринках є важливими, оскільки тонна зерна коштувала близько 80,000 тенге у 2020 році та може досягти 135,000 тенге до 2024 року. Використання цифрових платформ та аналітичних інструментів для оцінки ризиків та прогнозування ринкових тенденцій може значно підвищити ефективність управління кредитами в агробізнесі. Крім того, міжнародна практика у сфері фінансування сільського господарства, зокрема моделі кредитної підтримки, що використовуються в розвинених та перехідних економіках, може бути адаптована до умов Казахстану, враховуючи специфічні особливості його сільськогосподарського сектору та фінансової системи. Отримані результати стали основою для вдосконалення механізмів кредитування агропромислового комплексу, підвищення доступності фінансових ресурсів для сільськогосподарських виробників та мінімізації кредитних ризиків в умовах економічної нестабільності. 2025-01-01T00:00:00Z http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/16910 Название: Cost structure in Kazakhstan's grain farming and methods of its optimisation Авторы: Kerimbek, G.; Керімбек, Г.; Mamutova, K.; Мамутова, К.; Oralbayeva, A.; Оралбаєва, А.; Baimukasheva, Zh.; Баймукашева, Ж.; Nurbayeva, G.; Нурбаєва, Г. Аннотация: The optimisation of costs in Kazakhstan's grain farming is a pressing issue driven by the need to enhance the economic efficiency of agricultural production amid rising resource costs and increasing competition in the international market. The objective of this study was to substantiate approaches to reducing costs in grain farming by analysing cost structures and assessing the effectiveness of technological and economic measures. The study employed variation statistics, regression analysis, econometric modelling, cost-benefit analysis, and investment profitability calculations to evaluate the efficiency of various production strategies. The research findings demonstrated that the key directions for cost optimisation included the introduction of minimum tillage technologies, particularly no-till and strip-till systems, automation of agrotechnical processes, rational use of fertilisers and plant protection products, as well as the utilisation of digital platforms for product sales. An analysis of statistical data for 2020–2024 indicated that the adoption of minimum tillage technologies contributed to a 50–60% reduction in fuel costs, a 20–25% decrease in machinery depreciation costs, and a 15–20% reduction in labour costs. Automated agricultural management systems enabled an 18–22% reduction in fertiliser and plant protection product costs due to precise resource distribution. Optimisation of logistical processes and constructing grain storage facilities contributed to a 12–18% reduction in product losses during transportation and a 10–15% decrease in logistics costs. The use of digital platforms for product sales ensured a 40–50% reduction in transaction costs and a 60% decrease in buyer search costs. The overall effect of implementing the proposed measures allowed for a 12–17% reduction in grain production costs, depending on farm scale and applied technologies. The proposed recommendations were aimed at reducing production costs, ensuring the financial stability of the agricultural sector, and enhancing the competitiveness of Kazakhstan's grain farming.; Оптимізація витрат у зерновому господарстві Казахстану є актуальною проблемою, зумовленою необхідністю підвищення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва в умовах зростання вартості ресурсів і посилення конкуренції на міжнародному ринку. Метою даного дослідження було обґрунтування підходів до зниження витрат у зерновому господарстві шляхом аналізу структури витрат та оцінки ефективності технологічних і економічних заходів. Для оцінки ефективності різних виробничих стратегій було використано методи варіаційної статистики, регресійного аналізу, економетричного моделювання, аналізу витрат і вигод, а також розрахунки інвестиційної прибутковості. Результати дослідження показали, що ключовими напрямками оптимізації витрат є впровадження технологій мінімального обробітку ґрунту, зокрема систем no-till та strip-till, автоматизація агротехнічних процесів, раціональне використання добрив та засобів захисту рослин, а також використання цифрових платформ для продажу продукції. Аналіз статистичних даних за 2020–2024 роки показав, що впровадження технологій мінімального обробітку ґрунту сприяло скороченню витрат на паливо на 50–60 %, амортизаційних витрат на техніку – на 20–25 %, витрат на оплату праці – на 15–20 %. Автоматизовані системи управління сільським господарством дозволили скоротити витрати на добрива та засоби захисту рослин на 18–22 % завдяки точному розподілу ресурсів. Оптимізація логістичних процесів та будівництво зерносховищ сприяли скороченню втрат продукції під час транспортування на 12–18 % та зменшенню логістичних витрат на 10–15 %. Використання цифрових платформ для продажу продукції забезпечило скорочення транзакційних витрат на 40–50 %, а витрат на пошук покупців – на 60 %. Загальний ефект від впровадження запропонованих заходів дозволив знизити собівартість виробництва зерна на 12–17 %, залежно від масштабу господарства та застосованих технологій. Запропоновані рекомендації спрямовані на зниження виробничих витрат, забезпечення фінансової стабільності аграрного сектору та підвищення конкурентоспроможності зернового господарства Казахстану. 2025-01-01T00:00:00Z http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/16909 Название: Irrigation systems as a factor in increasing productivity in agricultural regions of Ukraine Авторы: Markova, N.; Маркова, Н.; Smirnova, I.; Смірнова, І.; Zadorozhnii, Yu.; Задорожній, Ю.; Horbunov, M.; Горбунов, М. Аннотация: The research relevance is determined by the need to analyse the efficiency of irrigation systems in the agricultural regions of Ukraine against the background of increasing climate change and moisture deficit, which affect the stability of agricultural production. The study aimed to determine the impact of irrigation on the productivity of major crops (sunflower, wheat and winter rape) and to assess the economic efficiency of introducing irrigation technologies in arid regions of Ukraine. The study used agronomic and economic methods of analysis. The irrigation efficiency was determined by comparing crop yields under different water supply regimes. The cost-effectiveness assessment included an analysis of the costs of installing and operating irrigation systems concerning the increase in yields and product quality. The study determined that the use of irrigation increased the yield of sunflower by 28–48%, winter wheat by 15–25%, and rapeseed by 25–35%. Optimal water supply contributed to an increase in the protein and gluten content of wheat grain and an increase in the oil level of rapeseed. An analysis of the economic efficiency of irrigation showed that the payback period depended on the type of system: drip irrigation provided the highest yield increase with minimal water consumption, while sprinklers required higher operating costs. Irrigation was substantial in increasing crop productivity in the arid regions of Ukraine. Adaptive irrigation technologies, including automated water management systems, proved to be the most effective. The introduction of modern irrigation methods will help optimise the water balance of soils, reduce the negative impact of drought and increase the economic profitability of agricultural production.; Актуальність дослідження зводиться до необхідності аналізу ефективності зрошувальних систем в аграрних регіонах України на фоні посилення змін клімату та дефіциту вологи, що впливають на стабільність сільськогосподарського виробництва. Метою дослідження було визначити вплив зрошення на продуктивність основних сільськогосподарських культур (соняшника, пшениці та ріпаку озимих) та оцінити економічну ефективність впровадження зрошувальних технологій у посушливих регіонах України. У дослідженні використовувалися агрономічні та економічні методи аналізу. Визначення ефективності зрошення здійснювалося шляхом порівняння врожайності культур за різних режимів водозабезпечення. Оцінка економічної ефективності включала аналіз витрат на встановлення та експлуатацію зрошувальних систем у співвідношенні до приросту врожайності та підвищення якості продукції. Було встановлено, що застосування зрошення дозволило підвищити врожайність соняшника на 28–48 %, пшениці озимої – на 15–25 %, а ріпаку – на 25–35 %. Оптимальне водозабезпечення сприяло збільшенню вмісту білка та клейковини у зерні пшениці, а також підвищенню рівня олії в насінні ріпаку. Аналіз економічної ефективності зрошення показав, що термін окупності залежав від типу системи: краплинне зрошення забезпечувало найвищий приріст врожайності при мінімальних витратах води, тоді як дощувальні установки потребували більших експлуатаційних витрат. Зрошення відіграло важливу роль у підвищенні продуктивності сільськогосподарських культур у посушливих регіонах України. Найбільш ефективними виявилися адаптивні технології зрошення, що включали автоматизовані системи управління водними ресурсами. Впровадження сучасних методів зрошення сприятиме оптимізації водного балансу ґрунтів, зменшенню негативного впливу посухи та підвищенню економічної рентабельності агровиробництва. 2025-01-01T00:00:00Z http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/16908 Название: Analysis of production factors determining agricultural productivity in Cuispes Авторы: Morante Dávila, M.; Моранте Давіла, М. А.; Sánchez Pantaleón, A.; Санчес Панталеон, А. Х.; Montenegro Rios, I.; Монтенегро Ріос, І. Д.; Revilla Bueloth, M.; Ревілья Буелот, М.; Chavez Espinoza, O.; Чавес Еспіноза, О. Аннотация: This study aimed to evaluate the impact of productive factors – Capital, Labour, Knowledge, Technology, Management, and Land – on agricultural productivity in the district of Cuispes. A sample of 50 producers was analysed using a quantitative approach and PLS-SEM models, and further assessed across four productive groups through R statistical software, using ordinary least squares (OLS) and analytic hierarchy process (AHP) models. The results indicate that land fertility plays a fundamental role in the production process. PLS analysis reveals that Management, Technology, and Knowledge exhibit moderate and low positive correlations of 0.680, 0.632, and 0.341, respectively, whereas Capital and Labour show negative correlations of 0.252 and 0.400 with productivity. Group B excels in Land, Capital, and Technology (AHP: 0.44), demonstrating significant productive potential. OLS results confirm that the combination of Technology and Land is critical to agricultural success. Group D performs well in Knowledge and Technology (AHP: 0.25), and OLS identifies it as the second most significant group in terms of Technology use. Groups A and C score lower (AHP: 0.10 and 0.25), with a negative impact according to OLS; these groups require improvements in production methods and management practices to become more competitive in the market. It is concluded that Group B is the most productive sector, followed by Group D, both representing the most profitable activities in the district. Certain production factors should therefore be developed further, and public or private institutions should strengthen agricultural productivity through targeted public policies.; Метою дослідження була оцінка впливу виробничих факторів (капіталу, праці, знань, управління та землі) на сільськогосподарську продуктивність у районі Куїспес. У вибірку увійшли 50 виробників, аналіз яких здійснювався з використанням кількісного підходу та моделей структурного моделювання на основі часткових найменших квадратів (PLS-SEM). Дані були згруповані у чотири виробничі групи та проаналізовані за допомогою статистичного програмного забезпечення R із використанням методів звичайних найменших квадратів (OLS) і ієрархічного процесного аналізу (AHP). Результати засвідчили, що родючість ґрунту була основоположним фактором у виробничому процесі фермерів. PLS-аналіз показав, що фактори управління, технологій та знань мали помірну і слабку позитивну кореляцію з продуктивністю (0,680; 0,632 і 0,341 відповідно), тоді як капітал і праця виявили негативну кореляцію (-0,252 і -0,400). Група B вирізнялася найвищими показниками за факторами земля, капітал і технології (AHP: 0,44), що вказувало на високий виробничий потенціал; результати OLS підтвердили, що поєднання технологій і землі було ключовим для досягнення аграрного успіху. Група D вирізнялася показниками знань і технологій (AHP: 0,25), а OLS визначив її як другу за значущістю діяльність у контексті застосування технологій. Натомість групи A і C продемонстрували низькі оцінки (AHP: 0,10 та 0,25), а результати OLS вказали на негативний вплив, що вимагало покращення виробничих методів і управлінських підходів для підвищення конкурентоспроможності. У підсумку було встановлено, що група B виявилася найбільш продуктивним сектором, за нею йшла група D – обидві становили найбільш репрезентативні та прибуткові види діяльності в районі Куїспес. Таким чином, окремі виробничі фактори потребували подальшого розвитку, а державні та приватні інституції мали б сприяти підвищенню сільськогосподарської продуктивності через відповідні публічні політики. 2025-01-01T00:00:00Z http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/16907 Название: Comparative analysis of the cherry industry in Kyrgyzstan and Chile and market development strategies in China Авторы: Zhou, M.; Чжоу, М.; Alybaev, D.; Алибаєв, Дж.; Xu, G.; Сюй, Х.; Yuan, H.; Юань, Х. Аннотация: The purpose of the study was to conduct a comparative analysis of cherry production and exports in Kyrgyzstan and Chile, assess their competitiveness in the global market, and identify key barriers and opportunities for expanding exports to China. The analysis was based on statistics on cherry production and exports, an estimate of logistics costs, customs procedures, and government support, as well as a calculation of the share of exports and the growth rate of supplies to the Chinese market. The results showed substantial differences between Kyrgyzstan and Chile in the development of the cherry industry. In 2024, cherry production in Chile reached 641 thousand tonnes, while in Kyrgyzstan, this figure is only 4.12 thousand tonnes, which reflects a substantial difference in the scale of production and the level of technological development. Chile provided 92.36% of Chinese cherry imports using efficient trade mechanisms, optimised logistics, and government incentives, while Kyrgyzstan's exports remain unstable and limited. High logistics costs in Kyrgyzstan (USD 900 per tonne) compared to Chile (USD 500 per tonne) reduced the competitiveness of products. The lack of modern transport corridors, storage facilities, and proper refrigeration equipment substantially complicate stable exports to China, leading to high losses of products during transportation. The analysis also showed that strict sanitary requirements, certification, and phytosanitary control created additional barriers for Kyrgyz products to enter the international market, which requires strategic changes in public policy and attracting investment in the modernisation of the industry. The study demonstrated that the competitiveness of cherry exporters is determined by the level of logistics infrastructure, the efficiency of trade mechanisms, and compliance with international requirements, which indicates the need to optimise logistics, create refrigerated warehouses, and simplify customs clearance to increase exports from Kyrgyzstan.; Мета дослідження – провести порівняльний аналіз виробництва та експорту черешні в Киргизстані та Чилі, оцінити їх конкурентоспроможність на світовому ринку, а також визначити ключові бар'єри та можливості для розширення експорту до Китаю. Аналіз базувався на статистичних даних щодо виробництва та експорту черешні, оцінці логістичних витрат, митних процедур та державної підтримки, а також розрахунку частки експорту та темпів зростання поставок на китайський ринок. Результати показали суттєві відмінності між Киргизстаном та Чилі у розвитку галузі черешні. У 2024 році виробництво черешні в Чилі досягло 641 тис. тон, тоді як в Киргизстані цей показник становить лише 4,12 тис. тон, що відображає суттєву різницю в масштабах виробництва та рівні технологічного розвитку. Чилі забезпечила 92,36 % китайського імпорту черешні, використовуючи ефективні торговельні механізми, оптимізовану логістику та державні стимули, тоді як експорт з Киргизстану залишається нестабільним і обмеженим. Високі логістичні витрати в Киргизстані (900 доларів США за тонну) порівняно з Чилі (500 доларів США за тонну) знижують конкурентоспроможність продукції. Відсутність сучасних транспортних коридорів, складських приміщень та належного холодильного обладнання суттєво ускладнює стабільний експорт до Китаю, що призводить до високих втрат продукції під час транспортування. Аналіз також показав, що жорсткі санітарні вимоги, сертифікація та фітосанітарний контроль створюють додаткові бар'єри для виходу киргизької продукції на міжнародний ринок, що вимагає стратегічних змін у державній політиці та залучення інвестицій у модернізацію галузі. Дослідження продемонструвало, що конкурентоспроможність експортерів черешні визначається рівнем логістичної інфраструктури, ефективністю торговельних механізмів та відповідністю міжнародним вимогам, що свідчить про необхідність оптимізації логістики, створення холодильних складів та спрощення митного оформлення для збільшення експорту з Киргизстану. 2025-01-01T00:00:00Z http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/16906 Название: Dairy industry as a driver of economic growth Авторы: Adamkulova, Ch.; Адамкулова, Ч.; Zhakshylykova, K.; Жакшиликова, К.; Asanov, R.; Асанов, Р.; Akylbekova, N.; Акилбекова, Н.; Mambetkazieva, N.; Мамбетказієва, Н. Аннотация: The aim of the study was to examine the current state of the dairy industry in Kyrgyzstan, assess its economic impact, and identify the main challenges and opportunities for further development. The dynamics of milk production in the country in 2016–2024 were analysed, regional peculiarities of development were assessed, trends in import and export operations and their impact on the economic growth of Kyrgyzstan were identified. The factors of increasing the competitiveness of domestic dairy products are studied, and forecast estimates are made for the volumes of its imports and exports for the period 2025–2028. It was established that the total volume of milk production in the Kyrgyz Republic increased by 16.6%, reaching 1823 thousand tonnes in 2024, which indicates a positive trend in the development of the industry. Regional differences in production rates were found, with the highest volumes in Issyk-Kul and Jalal-Abad regions and lower volumes in the cities of Bishkek and Osh, which could be due to structural issues or changes in consumer preferences. Dairy production increased overall, especially in the ice cream, butter, cheese, and yoghurt segments. However, production of cream was volatile due to fluctuations in demand and raw material supplies. According to the SWOT analysis, Kyrgyzstan's dairy industry has its advantages: environmental friendliness, high demand and processing infrastructure, but faces low levels of technology, fragmented production and quality issues. Opportunities include export development, investment and growing demand for organic products, while threats include import competition, high costs and unstable regulation. Development requires government support, modernisation and improved product quality. The forecast for the period 2025–2028 showed positive trends for the dairy industry in the Kyrgyz Republic. The volume of imports is expected to decrease by 4% annually, indicating a strengthening of domestic production and a decrease in dependence on imported products. The obtained results contribute to the formation of scientifically based recommendations for improving the efficiency of dairy production, reducing risks and strengthening its competitive advantages.; Метою дослідження було вивчення поточного стану молочної галузі Киргизстану, оцінка її впливу на економіку країни, визначення основних викликів та можливостей для подальшого розвитку. Проаналізовано динаміку виробництва молока в країні в 2016–2024 рр., оцінено регіональні особливості розвитку, виявлено тенденції в імпортно-експортних операціях та їх вплив на економічне зростання Киргизстану. Досліджено фактори підвищення конкурентоспроможності вітчизняної молочної продукції та зроблено прогнозні оцінки обсягів її імпорту та експорту на період 2025–2028 рр. Встановлено, що загальний обсяг виробництва молока в Киргизькій Республіці збільшився на 16,6 %, досягнувши 1823 тис. тонн у 2024 році, що свідчить про позитивну тенденцію розвитку галузі. Були виявлені регіональні відмінності в темпах виробництва, з найвищими обсягами в Іссик-Кульській та Джалал-Абадській областях та нижчими обсягами в містах Бішкек та Ош, що може бути пов'язано зі структурними проблемами або змінами в уподобаннях споживачів. Виробництво молочних продуктів загалом зросло, особливо в сегментах морозива, масла, сиру та йогуртів. Однак виробництво вершків було нестабільним через коливання попиту та поставок сировини. Згідно з SWOT-аналізом, молочна промисловість Киргизстану має свої переваги: екологічність, високий попит і переробну інфраструктуру, але стикається з низьким рівнем технологій, фрагментарним виробництвом і проблемами якості. Можливості включають розвиток експорту, інвестиції та зростаючий попит на органічні продукти, тоді як загрози включають конкуренцію з боку імпорту, високі витрати та нестабільне регулювання. Розвиток вимагає державної підтримки, модернізації та підвищення якості продукції. Прогноз на період 2025–2028 рр. показав позитивні тенденції для молочної галузі в Киргизькій Республіці. Очікується, що обсяг імпорту зменшуватиметься на 4 % щорічно, що свідчить про зміцнення внутрішнього виробництва та зменшення залежності від імпортної продукції. Отримані результати сприяють формуванню науково обґрунтованих рекомендацій щодо підвищення ефективності молочного виробництва, зниження ризиків та посилення його конкурентних переваг. 2025-01-01T00:00:00Z http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/16905 Название: Weather derivatives and maize yield risk in the South African agricultural market Авторы: Weiermans, H.; Ваєрманс, Х.; Mokatsanyane, D.; Мокацаняне, Д. Аннотация: Climate variability significantly impacts agricultural productivity, rendering risk management tools essential for stabilisation of yields and financial returns. The study aimed to evaluate the effectiveness of weather derivatives as a risk management tool to mitigate maize yield volatility in South Africa. A quantitative research approach was employed, utilising Ordinary Least Squares (OLS) regression models to analyse the relationship between rainfall patterns and maize yields from 2000 to 2024. The study assessed historical rainfall data and maize yields in three key maize-producing regions: Bothaville, Harrismith, and Hoopstad. The study determined that rainfall variability influences maize production, although the impact differs by location. The effectiveness of weather derivatives, specifically rainfall options, was examined as a hedging strategy for farmers against unpredictable weather patterns. The study outlined two primary strategies – long-call and long-put options, which can provide financial protection against excess or insufficient rainfall. Findings indicated that while weather derivatives could mitigate financial risks associated with adverse weather conditions, challenges such as basis risk and limited market availability in South Africa remain. Additionally, results suggested that integrating rainfall options could complement traditional risk management methods such as insurance, offering farmers a more flexible approach to managing climate-related uncertainties. The study results are relevant for policymakers, financial institutions, and agricultural producers seeking alternative risk management solutions. The implementation of weather derivatives can improve resilience in the agricultural sector, ensuring more predictable financial outcomes for maize farmers facing climate uncertainty.; Кліматична мінливість суттєво впливає на продуктивність сільського господарства, що зумовлює необхідність у застосуванні інструментів управління ризиками для стабілізації врожаїв та фінансових результатів. Метою цього дослідження було оцінити ефективність погодних деривативів як інструменту управління ризиками для зменшення волатильності врожайності кукурудзи в Південній Африці. Було застосовано кількісний підхід до дослідження із використанням моделей регресії найменших квадратів (OLS) для аналізу взаємозв'язку між кількістю опадів та врожайністю кукурудзи у 2000–2024 роках. Аналіз охопив історичні дані про опади та врожайність у трьох ключових регіонах вирощування кукурудзи: Ботавілл, Гаррісміт та Хупстад. Встановлено, що варіативність опадів впливає на виробництво кукурудзи, хоча інтенсивність впливу варіюється залежно від локації. Було розглянуто ефективність погодних деривативів, зокрема опціонів на дощі, як стратегії хеджування для фермерів, які стикаються з непередбачуваними погодними умовами. У дослідженні описано дві основні стратегії – опціони типу «лонг-кол» та «лонг-пут», які забезпечують фінансовий захист у разі надлишкових або недостатніх опадів. Результати засвідчили, що погодні деривативи можуть зменшити фінансові ризики, пов'язані з несприятливими погодними умовами, однак залишаються виклики, зокрема ризик невідповідності базових показників (basis risk) та обмежена доступність таких інструментів на ринку Південної Африки. Крім того, встановлено, що інтеграція опціонів на дощі може ефективно доповнити традиційні інструменти управління ризиками, зокрема аграрне страхування, надаючи фермерам більш гнучкий підхід до реагування на кліматичні ризики. Отримані результати становлять практичну цінність для органів державної влади, фінансових установ та сільськогосподарських виробників, які шукають альтернативні шляхи пом'якшення ризиків. Запровадження погодних деривативів здатне посилити стійкість аграрного сектору, забезпечуючи більш передбачувані фінансові результати для виробників кукурудзи в умовах кліматичної невизначеності. 2025-01-01T00:00:00Z