http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/17606 2026-04-16T12:33:34Z http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/17630 Название: Control of segetal vegetation in the agrocenosis of common buckwheat Авторы: Hurmanchuk, O.; Гурманчук, О. В.; Plotnytska, N.; Плотницька, Н. М.; Nevmerzhytska, O.; Невмержицька, О. М.; Hrytsiuk, N.; Грицюк, Н. В.; Tymoshchuk, T.; Тимощук, Т. М. Аннотация: The aim of the study was to determine the effectiveness of herbicides in controlling segetal vegetation in the agrocenosis of common buckwheat (Fagopyrum esculentum Moench.) while considering their influence on crop condition and yield formation. The methodology involved a field experiment conducted at the Educational and Research Field of Polissia National University during 2021–2025, which included five variants of herbicide control, namely the use of the graminicide Norvel Extra alone and in combination with the preparations Horizon, Tsukron+, and Helianthex. Herbicide effectiveness was assessed through quantitative weed composition at three observation periods, and yield was measured according to standard agronomic procedures with an untreated control. The study found that the structure of weed infestation was dominated by grass species, accounting for 77.2% of the total weed population. The application of Norvel Extra alone ensured a technical efficiency of 77.1%, whereas its combinations with Horizon, Tsukron+, and Helianthex provided weed control ranging from 88.5% to 95.5%. A strong correlation was observed between yield preservation and weed suppression, with yield retention levels of 23.5–42.6% compared to the control. The results indicated that the highest performance was achieved when Tsukron+ and Helianthex were combined with the graminicide, due to their selective activity against both grass and broadleaf species. The practical value of the study lies in the potential use of its results by agronomists, crop consultants, and agricultural producers to optimise buckwheat herbicide management systems and improve crop productivity under Forest-Steppe conditions in Ukraine.; Метою дослідження було визначення ефективності гербіцидів для контролю сегетальної рослинності в агроценозі гречки посівної (Fagopyrum esculentum Moench.) з урахуванням їх впливу на стан культури та формування врожайності. Методологія роботи передбачала закладання польового досліду на навчально-дослідному полі Поліського національного університету протягом 2021–2025 рр., де оцінювали п'ять варіантів гербіцидного контролю, включаючи використання грамініциду Норвел екстра окремо та в комбінації з препаратами Горизонт, Цукрон+ і Геліантекс. Ефективність гербіцидів визначали за динамікою кількісного складу бур'янів у трьох обліках, а врожайність встановлювали за стандартною методикою з урахуванням контрольного варіанта. У результаті дослідження було виявлено, що у структурі забур'яненості посівів гречки переважали злакові види, частка яких становила 77,2 %. Було встановлено, що застосування лише грамініциду Норвел екстра забезпечувало 77,1 % технічної ефективності, тоді як його поєднання з препаратами Горизонт, Цукрон+ і Геліантекс сприяло контролю 88,5–95,5 % бур'янів. Було проаналізовано залежність урожайності гречки від рівня забур'яненості та відзначено збереження врожаю на рівні 23,5–42,6 % порівняно з контролем. Було узагальнено, що найвищу результативність забезпечували варіанти з використанням Цукрон+ і Геліантекс у поєднанні з грамініцидом, що зумовлено їх вибірковою дією на широколисті й злакові види. Практична цінність роботи полягає у можливості використання результатів агрономами, консультантами та виробниками сільськогосподарської продукції для оптимізації системи гербіцидного захисту гречки та підвищення її врожайності в умовах Лісостепу України. 2025-01-01T00:00:00Z http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/17629 Название: Soil microbiological activity in winter rye crops under different fertilisation systems and biopreparations Авторы: Polishchuk, V.; Поліщук, В. О.; Klymenko, T.; Клименко, Т. В.; Stotska, S.; Стоцька, С. В.; Pototska, S.; Потоцька, С. Аннотация: The aim of the study was to determine the effect of different fertilisation systems in combination with biological preparations on soil microbiological activity under winter rye crops in the Polissia region of Ukraine. The methodology was based on a field experiment conducted during 2019–2021 at the research plots of Polissia National University. Two fertilisation systems were used – biological and organo-mineral with different ratios of components (50:50 and 75:25) – as well as a mineral system for comparison. Soil microbiological activity was evaluated using the linen decomposition method at a depth of 0-20 cm, and the results were processed by analysis of variance. The study established that the highest levels of biological activity were observed under the organo-mineral system with an equal proportion of organic and mineral components, where microbial activity exceeded the control by 8–10%. It was demonstrated that the biopreparations Trichodermin, Organik D2M, and Mochevyn K No. 2 positively affected soil microflora development, enhanced enzymatic processes, and contributed to the stability of microbial communities. It was also found that, even without the application of mineral fertilisers, the use of biological preparations significantly increased microbial activity, whereas the mineral system maintained a lower but stable level of response. The generalisation of results confirmed the synergistic effect of combining organic and mineral nutrient sources, which ensured a balanced microbiological environment and sustained soil fertility. The practical value of the study lies in the potential use of the findings to optimise fertilisation systems and integrate biopreparations into cereal crop production technologies in the Polissia zone of Ukraine to enhance the ecological efficiency of agriculture.; Метою дослідження було визначити вплив різних систем удобрення у поєднанні з біопрепаратами на мікробіологічну активність ґрунту під посівами жита озимого в умовах Полісся України. Методологія роботи ґрунтувалася на польовому експерименті, який проводився протягом 2019–2021 років на дослідних ділянках Поліського національного університету. Було використано дві системи удобрення – біологічну та органо-мінеральну з різним співвідношенням компонентів (50:50 і 75:25), а також мінеральну систему як порівняльний варіант. Для оцінки мікробіологічної активності застосовувався метод розкладання лляного полотна у шарі ґрунту 0-20 см, результати оброблялися методами дисперсійного аналізу. У ході дослідження було встановлено, що найвищі показники біологічної активності спостерігалися за органо-мінеральної системи удобрення із рівним співвідношенням органічної та мінеральної складових, де активність мікроорганізмів перевищувала контроль на 8–10 %. Було доведено, що біопрепарати Триходермін, Органік Д2М і Мочевин К №2 позитивно впливали на розвиток мікрофлори, посилювали ферментативні процеси та сприяли стабільності мікробних угруповань. Проаналізовано, що навіть без внесення мінеральних добрив застосування біопрепаратів забезпечувало суттєве підвищення активності мікроорганізмів, тоді як мінеральна система мала нижчий, але стабільний рівень дії. Узагальнення результатів підтвердило синергетичний ефект поєднання органічних і мінеральних елементів живлення, який забезпечує збалансоване мікробіологічне середовище та підтримує родючість ґрунту. Практична цінність роботи полягає у можливості використання отриманих результатів для оптимізації систем удобрення та впровадження біопрепаратів у технології вирощування зернових культур у зоні Полісся України з метою підвищення екологічної ефективності землеробства. 2025-01-01T00:00:00Z http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/17628 Название: Metabolic disorders as a factor influencing morphological and productive parameters in Holstein cows Авторы: Huralska, S.; Гуральська, С. В.; Olishevskyi, V.; Олішевський, В. Аннотация: The aim of the study was to establish the relationship between polymorbid pathology, morphological changes in the liver, and the productivity of animals at different lactations. A complex of clinical, morphological, histological, and cytometric methods was applied. A comparative analysis was conducted between the control and experimental groups of cows in their first, second, and third lactations. A total of 327 animals were examined, among which pathological conditions were detected in 60% of first-lactation cows, 53.57% of second-lactation cows, and 47.27% of third-lactation cows. For the morphological study, animals with combined metabolic disorders were selected, namely ketosis in combination with endometritis, mastitis, or hypocalcaemia. It was found that the proportion of such combinations was 20.95%, 17.85%, and 14.54% in the first, second, and third lactations, respectively. The average daily milk yield in the experimental groups was lower than in the control groups, while body weight significantly (p < 0.05) decreased across all age groups. The experimental animals showed an increase in both absolute and relative liver mass (p < 0.001), indicating functional hypertrophy of the organ. Histological examination revealed disruption of lobular architecture, diffuse vacuolisation of hepatocytes, areas of necrosis, infiltration of portal tracts, and the development of periportal fibrosis. In cows with a combination of ketosis and mastitis, signs of chronic hepatitis were observed, whereas in those with ketosis and hypocalcaemia, hepatosis with macrovesicular steatosis predominated. Cytometric analysis demonstrated a significant increase in the volume of hepatocytes and their nuclei (p < 0.05; p < 0.01) along with a decrease in the nuclear-to-cytoplasmic ratio, confirming the development of fatty degeneration. The degree of morphological alterations intensified with age and the duration of the lactation period. The practical value of the study lay in establishing morphological and cytometric criteria of liver lesions under polymorbid conditions, which could be applied to diagnose the level of metabolic load, predict disease progression, and develop preventive measures in animal husbandry.; Метою роботи було встановити взаємозв'язок між поліморбідною патологією та морфологічними змінами печінки і продуктивністю тварин різних лактацій. У дослідженні застосовано комплекс клінічних, морфологічних, гістологічних і цитометричних методів. Проведено порівняльний аналіз показників у контрольних та дослідних групах корів першої, другої і третьої лактацій. Обстежено 327 тварин, серед яких у корів першої лактації патології виявлено у 60 %, другої – у 53,57 %, третьої – у 47,27 %. Для морфологічного досліду було відібрано тварин із поєднаними метаболічними захворюваннями, а саме кетозом у комбінації з ендометритом, маститом або гіпокальціємією. Встановлено, що питома частка таких комбінацій становила 20,95 %, 17,85 % і 14,54 % відповідно за першої, другої та третьої лактації. Середньодобові надої у дослідних групах були нижчими, ніж у контрольних, а маса тіла достовірно (р < 0,05) зменшувалась у всіх вікових групах. У дослідних тварин відмічали підвищення абсолютної і відносної маси печінки (р < 0,001), що свідчить про функціональну гіпертрофію органа. Гістологічно встановлено порушення архітектоніки часточок, дифузну вакуолізацію гепатоцитів, ділянки некрозу, інфільтрацію портальних трактів та розвиток перипортального фіброзу. У тварин із поєднанням кетозу та маститу виявляли ознаки хронічного гепатиту, тоді як при кетозі з гіпокальціємією переважали прояви гепатозу з макровезикулярним стеатозом. Цитометричний аналіз показав достовірне збільшення об'єму гепатоцитів і їх ядер у дослідних тварин (р < 0,05; р < 0,01) при одночасному зниженні ядерно-цитоплазматичного відношення, що підтверджує розвиток жирової дистрофії. Ступінь морфологічних порушень посилювався із віком і тривалістю лактаційного періоду. Практична цінність роботи полягає у встановленні морфологічних та цитометричних критеріїв ураження печінки при поліморбідних патологіях, що може бути використано для діагностики ступеня метаболічного навантаження, прогнозу перебігу захворювань і розробки профілактичних заходів у тваринництві. 2025-01-01T00:00:00Z http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/17627 Название: Productivity of modal forest stands in Ukrainian Polissia depending on the compliance of the main tree species with the native forest type Авторы: Siruk, Yu.; Сірук, Ю. В.; Siruk, I.; Сірук, І. М.; Turko, V.; Турко, В. М. Аннотация: The study aimed to assess the composition and mensurational characteristics of near-native and secondary forest stands, compare their mean annual increment with native references, and clarify natural productivity patterns across site conditions. The analysis was based on forest inventory data combined with geoinformation resources. Productivity was assessed by comparing mean increment values and ranking natural productivity scores. The average species composition of compositionally near-native modal stands differed from that of the reference native stands across most forest-site types. In poor and fairly poor site conditions, a higher share of silver birch (Betula pendula Roth) was observed; in fairly rich site conditions, higher proportions of birch (B. pendula) and European hornbeam (Carpinus betulus L.); and in rich site conditions, a suite of native hard- and soft-broadleaved species. Secondary stands showed the following patterns: in poor site conditions they were dominated by jack pine (Pinus banksiana Lamb.) and birch (B. pendula); in fairly poor and fairly rich site conditions by birch (B. pendula); and in rich site conditions by hornbeam (C. betulus), northern red oak (Quercus rubra L.), Scots pine (Pinus sylvestris L.), black alder (Alnus glutinosa (L.) Gaertn.), and birch (B. pendula). The mean increment of modal Scots pine stands exceeded native references by 17–58% in poor site conditions and by 2–48% in fairly poor site conditions, depending on the soil moisture regime, whereas in fairly rich site conditions, modal stands close in composition to native forests fell short by 19–37%, while in rich site conditions the increments were similar. In the most widespread site types in poor, fairly poor, and fairly rich site conditions, modal native stands were more productive than secondary ones; in rich site conditions, however, secondary stands prevailed by 13–16%. The productivity scores of modal stands differed substantially from those of the native reference scales: they were higher in poor and fairly poor site conditions but lower in rich site conditions. The highest natural productivity scores of secondary stands were recorded in fresh and moist rich site conditions and in fresh fairly poor site conditions. The obtained results provided a scientific basis for refining the scales of natural productivity and for typology-based planning of silvicultural measures.; Дослідження мало на меті оцінити склад і таксаційні характеристики наближених до природних та вторинних деревостанів, порівняти їх середній річний приріст із природними еталонними насадженнями та уточнити закономірності природної продуктивності за різних типів лісорослинних умов. Аналіз базувався на матеріалах лісовпорядкування, поєднаних із геоінформаційними ресурсами. Продуктивність оцінювалася шляхом порівняння середніх значень приросту та ранжування показників природної продуктивності. Середній видовий склад деревостанів, наближених за композицією до природних, відрізнявся від еталонних природних насаджень у більшості типів лісорослинних умов. У бідних і досить бідних умовах спостерігалася більша частка берези повислої (Betula pendula Roth); у досить багатих – підвищена частка берези (B. pendula) та грабу звичайного (Carpinus betulus L.); а в багатих умовах переважали комплекси аборигенних твердих і м'яколистяних порід. Вторинні деревостани характеризувалися такими закономірностями: у бідних умовах вони були переважно представлені сосною Банкса (Pinus banksiana Lamb.) та березою (B. pendula); у досить бідних і досить багатих – переважно березою (B. pendula); а в багатих умовах – грабом (C. betulus), червоним дубом (Quercus rubra L.), сосною звичайною (Pinus sylvestris L.), вільхою чорною (Alnus glutinosa (L.) Gaertn.) та березою (B. pendula). Середній приріст модальних насаджень сосни звичайної перевищував еталонні природні показники на 17–58 % у бідних лісорослинних умовах і на 2–48 % у досить бідних, залежно від режиму зволоження ґрунту. У досить багатих умовах приріст насаджень, наближених за складом до природних, був нижчим на 19–37 %, тоді як у багатих умовах показники приросту були подібними. У найпоширеніших типах лісорослинних умов – бідних, досить бідних і досить багатих – модальні природні деревостани виявилися продуктивнішими за вторинні, тоді як у багатих умовах вторинні насадження переважали на 13–16 %. Показники природної продуктивності модальних насаджень суттєво відрізнялися від еталонних шкал: вони були вищими у бідних і досить бідних умовах, але нижчими – у багатих. Найвищі значення природної продуктивності вторинних деревостанів спостерігалися у свіжих і вологих багатих лісорослинних умовах, а також у свіжих досить бідних умовах. Отримані результати стали науковою основою для уточнення шкал природної продуктивності та типологічно обґрунтованого планування лісогосподарських заходів. 2025-01-01T00:00:00Z http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/17622 Название: Effect of tillage methods and biological preparations on the structural state of soil Авторы: Shevchenko, M.; Шевченко, М.; Dehtiarova, Z.; Дегтярьова, З. Аннотация: The aim of this study was to evaluate the effects of different primary tillage technologies and the application of biopreparations on the structural condition of chernozem soils in sunflower cultivation. Understanding these effects is essential for optimising soil management practices and enhancing crop productivity. To achieve this goal, the study employed a combination of field, laboratory, and statistical methods. Field methods included the establishment of a stationary experiment using a randomised block design. Laboratory analyses involved the determination of soil particle-size fractions using the dry sieving method. Statistical analysis, specifically analysis of variance, was applied to assess the significance of differences among treatments. The results demonstrated that conventional plowing produced the highest content of large aggregates (>10 mm) in the 0–30 cm soil layer (35.1%). Nevertheless, this method was associated with a relatively low proportion of agronomically valuable 5–3 mm fractions, thereby reducing structural stability against erosive processes. In contrast, chisel subsoiling and deep non-inversion tillage reduced the proportion of large clods while increasing the proportion of optimally sized aggregates by 3.6–8.3% compared to the control. These improvements contributed to a better soil water-air regime and created favorable conditions for sunflower root development. The application of microbial biopreparations (Azotobacter, Bacillus subtilis, Trichoderma, and a microbial consortium) further improved soil structure by decreasing the proportion of oversised clods and enhancing the share of agronomically valuable fractions 0.25–10 mm. The most pronounced effect was recorded during the consortium treatment, which contributed to the formation of a more homogeneous and stable lumpy-grained structure, where the number of agronomically valuable aggregates was 81.5%. The practical significance of this study lies in identifying effective tillage practices and the use of biopreparations to improve the structural condition of typical chernozem under sunflower cultivation. The obtained results can be applied in production systems to preserve soil fertility, enhance water use efficiency, and ensure the ecological stability of agroecosystems.; Мета дослідження полягала у визначенні впливу різних технологій основного обробітку ґрунту та застосування біопрепаратів на структурний стан чорнозему у посівах соняшнику. У дослідженні були використані такі методи: польовий (закладка стаціонарного досліду за схемою рендомізованих блоків), лабораторний (визначення фракційного складу ґрунту методом сухого просіювання), статистичний (дисперсійний аналіз для оцінки достовірності різниць між варіантами). Отримані результати показали, що традиційна оранка забезпечує найвищий вміст великих агрегатів (>10 мм) у шарі 0–30 см (35,1 %), проте характеризується відносно низьким вмістом агрономічно цінних фракцій 5–3 мм, що зменшує стійкість структури до впливу ерозійних процесів. Чизельний локальний та безполицевий глибокі обробітки сприяли зниженню частки великих грудок і підвищенню вмісту оптимальних за розміром агрегатів на 3,6–8,3 % у порівнянні з контролем, що забезпечує кращий водно-повітряний режим і сприятливі умови для розвитку кореневої системи соняшнику. Застосування мікробних біопрепаратів сприяло подальшому покращенню структури ґрунту за рахунок зменшення частки брилистих фракцій та збільшення частки агрономічно цінних розміром 0,25–10 мм. Найбільш виражений ефект було зафіксовано при обробці консорціумом, що сприяло формуванню більш однорідної та стабільної грудкувато-зернистої структури, де кількість агрономічно цінних агрегатів склала 81,5 %. Практична цінність роботи полягає у визначенні ефективних прийомів обробітку ґрунту та застосування біопрепаратів для поліпшення структурного стану чорнозему типового в посівах соняшнику. Отримані результати можуть бути використані у виробничих умовах для збереження родючості ґрунтів, підвищення ефективності використання вологи та забезпечення екологічної стійкості агроекосистем. 2025-01-01T00:00:00Z http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/17621 Название: The role of policy and economic framework conditions in shaping digitalisation in the agricultural sector in Ukraine Авторы: Dankevych, V.; Данкевич, В. Є.; Ivaniuk, O.; Іванюк, О. В.; Akhmetov, I.; Ахметов, І. Аннотация: The purpose of the study was to examine how political and economic framework conditions influenced the development and effectiveness of digital transformation in Ukraine's agricultural sector within the Ukraine Facility Plan 2024–2027. The research applied a mixed-methods approach combining policy and regulatory analysis with a structured survey of 127 agricultural producers, local government representatives, and experts, conducted in both online and offline formats between May and July 2025. Quantitative methods were used to identify measurable trends in digital tool adoption, while qualitative content analysis helped interpret the institutional and behavioural drivers of digitalisation. It was established that digital transformation in agriculture functions as a systemic mechanism for improving transparency, investment efficiency, and integration into the European digital space. The analysis of governmental strategies and the Ukraine Facility Plan demonstrated that digitalisation is embedded in six key reforms: EU policy alignment, land market development, investment management, agrarian register modernisation, irrigation enhancement, and demining of agricultural land. The survey results revealed that 37% of agricultural producers already use satellite or drone-based monitoring, 23% rely on GIS tools, 18% employ electronic document management, 14% use digital platforms for administrative procedures, and 8% do not yet apply digital technologies. The priority ranking of reforms highlighted the dominance of EU alignment (average rank 2.0), demining (2.3), and land market reform (2.5). The integration of quantitative and qualitative findings confirmed a direct relationship between the success of digital reforms and producers' readiness for digital innovation. The practical value of the study lies in its applicability for policymakers, agribusiness associations, and research institutions in designing targeted strategies to enhance digital infrastructure, improve digital literacy, and accelerate sustainable post-war transformation of Ukraine's agricultural sector.; Метою дослідження було з'ясувати, як політичні та економічні рамкові умови вплинули на розвиток і ефективність цифрової трансформації аграрного сектору України в межах програми Ukraine Facility Plan 2024–2027. У роботі застосовано змішаний методологічний підхід, що поєднує політико-нормативний аналіз із структурованим опитуванням 127 сільськогосподарських виробників, представників органів місцевого самоврядування та експертних спільнот, проведеним у онлайн та офлайн форматах у період з травня по липень 2025 року. Кількісні методи дозволили виявити вимірювані тенденції у використанні цифрових інструментів, тоді як якісний контент-аналіз допоміг інтерпретувати інституційні та поведінкові чинники цифровізації. Було встановлено, що цифрова трансформація в аграрній сфері виступає системним механізмом підвищення прозорості, інвестиційної ефективності та інтеграції до європейського цифрового простору. Аналіз державних стратегій і програми Ukraine Facility Plan показав, що цифровізація інтегрована у шість ключових реформ: узгодження політики з ЄС, розвиток ринку землі, управління інвестиціями, модернізацію аграрного реєстру, вдосконалення зрошення та розмінування сільськогосподарських земель. Результати опитування засвідчили, що 37 % агровиробників уже використовують супутниковий або дроновий моніторинг, 23 % застосовують ГІС-технології, 18 % – електронний документообіг, 14 % – цифрові платформи для адміністративних процедур, а 8 % ще не впроваджують цифрових інструментів. Рейтинг пріоритетності реформ виявив домінування євроінтеграції (середній ранг 2,0), розмінування (2,3) та реформи ринку землі (2,5). Інтеграція кількісних і якісних результатів підтвердила прямий взаємозв'язок між успіхом цифрових реформ і готовністю виробників до цифрових інновацій. Практична цінність дослідження полягає в можливості використання його результатів органами державної влади, галузевими асоціаціями та науковими установами для розроблення цільових стратегій розвитку цифрової інфраструктури, підвищення цифрової грамотності та прискорення сталого післявоєнного відновлення аграрного сектору України. 2025-01-01T00:00:00Z http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/17620 Название: Current trends and prospects for the development of feed resources in aquaculture Авторы: Lavryniuk, O.; Лавринюк, О. О.; Matkovska, S.; Матковська, С. І. Аннотация: The purpose of the study was to identify trends in changes in the production efficiency of the main groups of fish in aquaculture of Ukraine during 2022–2024 considering the influence of technological, environmental, and economic factors on the efficiency of feeding and the development of the feed base. The methodology was based on systematic, statistical and comparative analysis of data from twelve fish farming enterprises representing different levels of intensification – from pond farms to enterprises with closed water supply systems (CWSS). The analysis covered a five-year period (2020–2024) using correlation and regression analysis methods to assess feed conversion rate (FCR), cost-effectiveness, and the impact of environmental factors on productivity. As a result of the study, significant fluctuations in feed consumption volumes and interspecific differences in FCR values were established. It was revealed that the minimum feed costs occurred in 2022 (23,327.3 tonnes), and the maximum – in 2020 (34,243.3 tonnes), which is conditioned by economic and military instability. Carp species demonstrated the highest feed conversion efficiency, with FCR for broodstock and commercial fish falling to 1.2 and 1.3, respectively, in 2024. Catfish have consistently high FCR values, indicating low feeding efficiency for this group. Sturgeon showed a sharp deterioration in feed efficiency in 2023–2024 due to technological failures and the feed base degradation. Salmon showed extreme fluctuations with a record high FCR of 3.5 in 2023 and a sharp improvement to 1.0 in 2024, indicating a technological adaptation of production. It was generalised that a high FCR in a broodstock is not only a current economic loss, but also an indicator of future decline in offspring productivity, so feeding optimisation should be based on the use of functional feeds and precise control technologies. The practical significance of the study lies in the possibility of using the results obtained to develop strategies for rational management of feed costs in fisheries enterprises of Ukraine, which will contribute to increasing the profitability and environmental sustainability of aquaculture production.; Метою дослідження було виявлення тенденцій змін виробничої ефективності основних груп риб в аквакультурі України протягом 2022–2024 рр., з урахуванням впливу технологічних, екологічних і економічних чинників на ефективність годівлі та розвиток кормової бази. Методологія роботи базувалася на системному, статистичному та порівняльному аналізі даних дванадцяти рибогосподарських підприємств, що представляють різні рівні інтенсифікації – від ставкових господарств до підприємств із замкненими системами водопостачання (УЗВ). Аналіз охопив п'ятирічний період (2020–2024 рр.) із використанням методів кореляційного та регресійного аналізу для оцінки коефіцієнта конверсії кормів (FCR), економічної ефективності та впливу середовищних факторів на продуктивність. У результаті дослідження встановлено суттєві коливання обсягів споживання кормів та міжвидові відмінності у значеннях FCR. Виявлено, що мінімальні витрати кормів припадали на 2022 р. (23,327,3 т), а максимальні – на 2020 р. (34,243,3 т), що зумовлено економічною та воєнною нестабільністю. Найвищу ефективність кормової конверсії продемонстрували коропові види, де у 2024 р. FCR для маточного стада та товарної риби знизився до 1,2 та 1,3 відповідно. Для сомових риб зафіксовано стабільно високі значення FCR, що свідчить про низьку рентабельність годівлі цієї групи. Осетрові риби проявили різке погіршення кормової ефективності у 2023–2024 рр. внаслідок технологічних збоїв і деградації кормової бази. Лососеві риби продемонстрували екстремальні коливання з рекордно високим FCR 3,5 у 2023 р. та різким поліпшенням до 1,0 у 2024 р., що засвідчує технологічну адаптацію виробництва. Узагальнено, що високий FCR у маточного стада є не лише поточною економічною втратою, а й індикатором майбутньої зниження продуктивності потомства, тому оптимізація годівлі має базуватися на використанні функціональних кормів і точних технологій керування. Практична цінність роботи полягає у можливості використання отриманих результатів для розробки стратегій раціонального управління кормовими витратами в рибогосподарських підприємствах України, що сприятиме підвищенню рентабельності та екологічної стійкості аквакультурного виробництва. 2025-01-01T00:00:00Z http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/17619 Название: Experimental investigation of the antimicrobial activity of the preparation and its influence on the viability of honey bees (Apis mellifera) Авторы: Zastulka, M.; Застулка, М. В.; Romanishina, T.; Романишина, Т. О.; Lakhman, A.; Лахман, А. Р.; Galatiuk, O.; Галатюк, О. Є. Аннотация: The epizootic spread of bacterial infections in apiculture, intensified by the phenomenon of colony collapse disorder, necessitates the development of new and safe preventive agents. Due to legislative restrictions on the use of antibiotics, priority is given to the study of antiseptics with immunomodulatory properties. The aim of this work was a comprehensive assessment of the effectiveness of the preparation Kombiyod, namely the determination of its antimicrobial activity in vitro and the establishment of optimal safe concentrations to enhance the viability of honeybees in vivo. The study included the disc diffusion method using pure strains of enterobacteria and mixed microbial cultures isolated from diseased bees in vitro, as well as a cage experiment evaluating the viability and physiological state of bees when the preparation was added to sugar syrup (0.01–2.05%) in vivo under laboratory conditions. The results demonstrated the bacteriostatic efficacy of the preparation in vitro at concentrations of 0.1–0.5%. A dose-dependent effect was observed in bees under laboratory conditions: concentrations of 0.5–2.05% caused acute toxicity with a mortality peak on the 7th day, whereas optimal concentrations of 0.05–0.1% exhibited a stimulating effect – maximum lifespan of 17–18 days, a 25% increase in viability compared to the control, and a probable immunomodulatory effect associated with iodine deficiency correction. Based on the obtained results, a 0.1% solution of the preparation in sugar syrup is recommended for oral administration and a 0.2% aqueous solution for hive sanitation in the presence of bees. The therapeutic concentration range has been established for further research. The findings may serve as a foundation for developing new prevention schemes of bee bacterioses based on iodine-containing preparations, considering the identified dose-dependent effects.; Епізоотія бактеріальних інфекцій у бджільництві, посилена явищем колапсу бджолиних сімей, вимагає розробки нових та безпечних профілактичних засобів. Через законодавчі обмеження застосування антибіотиків пріоритетним напрямком є дослідження антисептиків з імуномодулюючими властивостями. Метою роботи стала комплексна оцінка ефективності препарату «Комбійод», а саме – визначення антимікробної активності in vitro та встановлення оптимальних безпечних концентрацій для підвищення життєздатності бджіл in vivo. Дослідження включало диско-дифузійний метод з використанням чистих штамів ентеробактерій та змішаної культури мікрофлори від хворих бджіл in vitro, а також садковий експеримент з оцінки життєздатності та фізіологічного стану бджіл при додаванні препарату до цукрового сиропу (0,01–2,05 %) in vivo у лабораторних умовах. Встановлено бактеріостатичну ефективність препарату in vitro при концентраціях 0,1–0,5 %. Виявлено дозозалежний ефект у бджіл в умовах лабораторії: концентрації 0,5–2,0 5 % викликають гостру токсичність з піком смертності на 7 добу, тоді як оптимальні концентрації 0,05–0,1 % демонструють стимулюючу дію – максимальну тривалість життя 17–18 діб, підвищення життєздатності на 25 % відносно контролю та ймовірний імуномодулюючий ефект із корекцією йодного дефіциту. На підставі отриманих результатів рекомендовано 0,1 % розчин засобу в цукровому сиропі для перорального застосування та 0,2 % водний розчин для санації гнізда в присутності бджіл. Встановлено терапевтичний діапазон концентрацій для подальших досліджень. Отримані результати можуть бути основою для розробки нових схем профілактики бактеріозів бджіл на основі йодовмісних препаратів з урахуванням виявленої дозозалежності їхньої дії. 2025-01-01T00:00:00Z