http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/9350 2026-04-19T18:09:49Z http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/9504 Название: Енергетично-економічна ефективність застосування стимулятора росту Альбіт на посівах льону-довгунця Авторы: В’юнцов, С. М.; Vyuntsov, S.; Вьюнцов, С. Н. Аннотация: На основі проведених польових досліджень та математичних обрахунків встановлено позитивний вплив стимулятора росту біологічного походження Альбіт на енергетично-економічну ефективність при вирощуванні льону-довгунця. Польові дослідження за визначенням впливу стимулятора росту Альбіт на продуктивність льону-довгунця проводили у 2005–2007 роках у дослідному господарстві «Грозинське» Інституту сільського господарства Полісся НААН. Дослідження проводили на льону-довгунці сорту Ліра. Альбіт застосовували як у передпосівну обробку нормами 50, 60, 70 мл/т насіння, так і в додаткове позакореневе підживлення. У чистому вигляді та на фоні пестицидів (Льонок, Пантера, Фундазол). Обприскування проводили в фазу «ялинка» нормою 40 мл/га. Застосування передпосівної обробки насіння препаратом Альбіт в дозі 50–70 мл на тонну та додаткове позакореневе підживлення в дозі 40 мл/га сприяло підвищенню урожайності соломи на 0,61–0,98 т/га у порівнянні з абсолютним контролем і на 0,52–0,89 т/га відносно варіанту внесення N30P60K90 (контроль) та на 0,09–0,46 т/га порівняно з гербіцидно-фунгіцидним фоном. У цих варіантах приріст урожаю насіння становив 39–64% відносно абсолютного контролю і на 31–54% порівняно з контрольним варіантом (N30P60K90), та на 21–42% відносно фону. Дані прийоми застосування препарату дозволяють отримати додатковий приріст урожайності як соломи, так і насіння і акумулювалося в ньому 27392–37896 МДж енергії, за коефіцієнта енергетичної ефективності в межах 2,4–2,9. За економічними розрахунками встановлені ефективні варіанти: обробка насіння стимулятором росту Альбіт в дозах 60–70 мл/тонну насіння з наступним позакореневим підживленням в дозі 40 мл/га в баковій суміші з пестицидами. Умовно чистий прибуток на цих варіантах складав 1004,3–1124,7 грн/га, а рівень рентабельності становив 190,1–207,9% відповідно.; On the basis of field studies and mathematical calculations, the positive effect of the growth promoter of the biological origin of albite on the energy-economic efficiency in the cultivation of flax-dolgunts has been established. Field studies to determine the effect of the albite growth stimulator on the productivity of flax and dolgunts were conducted in 2005–2007 in the experimental farm «Grozynskoe» of the Institute of Agricultural Policy of Polesie NAAN. The research was carried out on a Lyra leaf blade. Albit was used, as for pre-sowing treatment with norms of 50, 60, 70 ml / t seeds and in addition extra-root nutrition. In pure form and against the background of pesticides (Lionok, Panther, Fundazol). Spraying was carried out in the phase of «lightweight» with a norm of 40 ml / ha. The use of pre-sowing seed treatment with albumin preparation at a dose of 50–70 ml / ton and additional extra root nutrition in a dose of 40 ml / ha contributed to a straw yield of 0.61–0.98 t / ha compared to absolute control and a 0.52–0.89 t / ha relative to the variant N30P60K90 (control) and 0.09–0.46 t / ha compared to the herbicide fungicidal background. In these cases, seed yield growth was 39–64% relative to absolute control and by 31-54% compared to the control variant (N30P60K90) and 21–42% relative to the background. These methods of application of the preparation allow obtaining an additional increase in the yield of both straw and seeds and accumulated in it 27392-37896 MJ of energy, with a coefficient of energy efficiency in the range of 2,4–2,9. According to economic calculations, effective variants have been established: treatment of seeds with an albumin growth stimulator in doses of 60–70 ml / t seeds, followed by extracorporeal feeding in a dose of 40 ml / ha in a tank mixture with pesticides. The conditionally net profit in these variants was 1004.3–1124.7 UAH / ha, and the level of profitability was 190.1%–20.79%, respectively.; На основе проведенных полевых исследований и математических вычислений установлено положительное влияние стимулятора роста биологического происхождения альбит на энергетически-экономическую эффективность при выращивании льна-долгунца. Полевые исследования по определению влияния стимулятора роста альбит на производительность льна-долгунца проводили в 2005–2007 годах в опытном хозяйстве «Грозинское» Института сельского хозяйства Полесья НААН. Исследования проводились на льне-долгунце сорта Лира. Альбит применяли как в предпосевную обработку нормами 50, 60, 70 мл/т семян, так и в дополнительно внекорневую подкормку. В чистом виде и на фоне пестицидов (Лѐнок, Пантера, Фундазол). Опрыскивание проводили в фазу «ѐлочка» нормой 40 мл/га. Применение предпосевной обработки семян препаратом альбит в дозе 50–70 мл на тонну и дополнительная внекорневая подкормка в дозе 40 мл/га способствовало повышению урожайности соломы на 0,61–0,98 т/га по сравнению с абсолютным контролем и на 0,52–0,89 т/га относительно варианта внесения N30P60K90 (контроль) и на 0,09–0,46 т/га по сравнению с гербицидно-фунгицидным фоном. В этих случаях прирост урожая семян составлял 39–64 % относительно абсолютного контроля и на 31–54 % по сравнению с контрольным вариантом (N30P60K90) и на 21–42 % относительно фона. Данные приемы применения препарата позволяют получить дополнительный прирост урожайности как соломы, так и семян и аккумулировалось в нем 27392–37896 МДж энергии, при коэффициенте энергетической эффективности в пределах 2,4–2,9. По экономическим расчетам установлены эффективные варианты: обработка семян стимулятором роста альбит в дозах 60–70 мл/т семян с последующей внекорневой подкормке в дозе 40 мл/га в баковой смеси с пестицидами. Условно чистая прибыль на этих вариантах составляла 1004,3–1124,7 грн/га, а уровень рентабельности составил 190,1–207,9 % соответственно. 2018-01-01T00:00:00Z http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/9503 Название: Впорядкування орних земель на території Забарської сільської ради Андрушівського району Житомирської області Авторы: Карась, І. Ф.; Karas, I.; Карась, И. Ф.; Трофименко, Н. В.; Trofymenko, N.; Коткова, Т. М.; Kotkova, T. Аннотация: В результаті експлікації земель території Забарської сільської ради Андрушівського району Житомирської області, було встановлено, що в цілому територія землеволодіння становить 1631,3 га. Склад сільськогосподарських угідь території землекористування представлений наступними категоріями: рілля (1135,57 га), пасовища (6,85 га), сіножаті (35,36 га) та багаторічні насадження (25,89 га). Сільськогосподарські землі в цілому займають практично всю територію Забарської сільської ради (73,8%) Ґрунтовий покрив угідь представлений ґрунтами перехідної зони між Поліссям і Лісостепом. Зокрема, тут наявні лучні грунти, в тому числі лучно-чорноземні та лучно-болотні, дернові глейові та дерново-підзолисті грунти, сірі грунти, та їх відміни (ясно-сірі та темно-сірі опідзолені), а також чорноземи типові. Визначено, що для вирощування сільськогосподарських культур використовувалися непридатні перезволожені грунти (129,6 га), що є нераціональним та економічно невигідним. Зокрема, це лучно-болотні, мулувато-болотні і торфувато-болотні, дернові глейові, торфово-болотні, ясно-сірі і сірі опідзолені глейові грунти. Враховуючи це, нами було проведене впорядкування орних земель на території Забарської сільської ради Андрушівського району Житомирської області. Здійснена трансформація сільськогосподарських угідь території землекористування, в результаті якої орні землі в структурі угідь зменшились із 94,3% до 87,0% за рахунок виведення із ріллі непридатних для вирощування заболочених земель та переведення їх в інші категорії угідь. Як наслідок, сіножаті збільшились з 2,9% до 6,5%, пасовища – з 0,6% до 4,4%, багаторічні насадження залишились незмінними та склали 2,1%. Враховуючи придатність грунтів та переважно зернову спеціалізацію району, була запроектована дев’ятипільна зерно-просапна сівозміна із середнім розміром поля 116,4 га. Була визначена економічна ефективність запроектованої сівозміни. Загалом виробництво валової продукції з усієї площі орних земель (1048,0 га) склало 5152,9 тис. грн, а з одного гектара ріллі – 4,9 тис. грн.; As a result of exploration of the Zabarska rural council’s lands of Andrushivka district of Zhytomyr region, it was established that the total land tenure is 1631,3 hectares. The composition of agricultural lands of land use is represented by the following categories: arable land (1135,57 hectares), pasture (6,85 hectares), hayfields (35,36 hectares) and perennial plantations (25,89 hectares). The agricultural land as a whole occupy practically the whole territory of the Zabarska rural council (73,8%). The ground cover is represented by the soil of the transition zone between the Polissya and the Forest-steppe. In particular, there are available meadow soils, including meadow chernozem and meadow marsh, turf pond and soddy pitted soils, gray soils, and their abandonments (light gray and dark gray pitted), as well as typical black earths. It has been determined that inappropriate poured soils (129,6 hectares) were used to grow crops, which is inefficient and economically unprofitable. In particular, these are meadow marsh, muddy-marsh and peat-marsh, turf gluten, peat-marsh, clear-gray and gray pitted gluten soils. Taking into account this, we have been organizing arable lands in the territory of the Zabarska rural council of Andrushivka district of Zhytomyr region. The transformation of agricultural land into land use has taken place, as a result of which the arable land in the structure of the land has decreased from 94,3% to 87,0% due to the withdrawal of arable land unsuitable for the cultivation of wetlands and their transfer to other categories of land. As a result, the grasslands increased from 2,9% to 6,5%, pastures – from 0,6% to 4,4%, perennial plantings remained unchanged and accounted for 2,1%. Taking into account the suitability of soils and mainly grain specialization of the area, 9-way grain grazing crop rotation with an average field size of 116,4 hectares was designed. The economic efficiency of the planned crop rotation was determined. In general, gross production from the total area (1048,0 hectares) amounted to 5152,9 thousand UAH, and from one hectare of arable land – 4,9 thousand UAH.; В результате экспликации земель территории Забарского сельского совета Андрушевского района Житомирской области было установлено, что в целом территория землевладения составляет 1631,3 га. Состав сельскохозяйственных угодий территории землепользования представлен следующими категориями: пашня (1135,57 га), пастбища (6,85 га), сенокосы (35,36 га) и многолетние насаждения (25,89 га). Сельскохозяйственные земли в целом занимают практически всю территорию Забарского сельского совета (73,8 %). Почвенный покров угодий представлен почвами переходной зоны между Полесьем и Лесостепью. В частности, здесь имеются луговые почвы, в том числе лугово-черноземные и лугово-болотные, дерновые глеевые и дерново-подзолистые почвы, серые почвы, и их отмены (светло-серые и темно-серые оподзоленные), а также черноземы типичные. Определено, что для выращивания сельскохозяйственных культур использовались непригодные переувлажненные почвы (129,6 га), что является нерациональным и экономически невыгодным. В частности, это щелочно-болотные, иловато-болотные и торфовато-болотные, дерновые глеевые, торфяно-болотные, светло-серые и серые оподзоленные глинистые почвы. Учитывая это, нами было проведено упорядочение пахотных земель на территории Забарского сельского совета Андрушевского района Житомирской области. Осуществлена трансформация сельскохозяйственных угодий территории землепользования, в результате которой пахотные земли в структуре угодий уменьшились с 94,3% до 87,0% за счет вывода из пашни непригодных для выращивания заболоченных земель и перевода их в другие категории угодий. Как следствие, сенокосы увеличились с 2,9% до 6,5%, пастбища – с 0,6% до 4,4%, многолетние насаждения остались неизменными и составили 2,1%. Учитывая пригодность почв и преимущественно зерновую специализацию района, была запроектирована девятипольный зернопросапной севооборот со средним размером поля 116,4 га. Была определена экономическая эффективность запроектированного севооборота. В целом производство валовой продукции со всей площади пахотных земель (1048,0 га) составило 5152,9 тыс. грн, а с одного гектара пашни – 4,9 тыс. грн. 2018-01-01T00:00:00Z http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/9502 Название: Оценка влияния климатических и антропогенных факторов на водообмен грунтовых и подземных вод Припятского Полесья Авторы: Дятел, А. А.; Diatel, А.; Дятел, О. О.; Цветова, Е. В.; Tsvietova, O.; Цвєтова, Е. В.; Сайдак, Р. В.; Saidak, R. Аннотация: В статье рассмотрены вопросы влияния климатических и антропогенных факторов на гидрогеолого-гидрологический режим и водообмен между поверхностными и подземными водами Припятского Полесья. Проведена оценка влияния климатических и антропогенных факторов на экологическое состояние исследуемой территории, включая влияние на гидродинамику грунтовых и подземных вод при разработке Хотиславского карьера строительных материалов. Подробно проанализированы те климатические особенности и антропогенные факторы, влияние которых наиболее вероятно и существенно, что вытекает из анализа состояния природной среды в заданный промежуток времени. При этом, влияние антропогенного фактора может быть оценено величинами отклонений основных показателей от их фоновых, первоначально отражающих природные условия их формирования. Проанализированы гидрогеологические условия и гидрологический режим исследуемого региона. Приводится детальный анализ основных метеорологических факторов и их влияние на экологическое состояние исследуемой территории, расчет испарения разными методами. Приведены основные характеристики природно-климатических условий. Выделены основные техногенные факторы, которые влияют на экологическое состояние исследуемого региона. Одним из самых мощных на сегодняшний день является Хотиславский карьер строительных материалов, расположенный на территории Республики Беларусь на расстоянии 300 м от границы с Украиной, что создает серьезную потенциальную экологическую угрозу пограничной геоекосистемы полесской зоны. Приведены условия формирования озер Припятского Полесья, проанализированы их уровневый режим, источники питания, водный баланс и водообмен. Особое внимание уделено динамике уровня воды озера Свитязь за период 1985–2016 гг. Установлено фактическое влияние на формирование водообмена грунтовых и подземных вод Припятского Полесья как климатических, так и техногенных факторов.; The article deals with the issues of influence of climatic and anthropogenic factors on the hydrogeological-hydrological regime and water exchange between surface and underground waters of the reclaimed lands of the Pripyat Polissya. The estimation of the influence of climatic and anthropogenic factors on the ecological condition of the studied territory, including the possible influence on the hydrodynamics of ground and underground waters during the development of the Khotilslavsky building materials career, has been carried out. Detailed analysis of those climatic features and anthropogenic factors, the impact of which is most likely and significant, arising from the analysis of the state of the environment in a given time interval. At the same time, the influence of anthropogenic factor can be estimated by the magnitude of the deviations of the main indicators from their backgrounds, initially reflecting the natural conditions of their formation. Hydrogeological conditions and hydrological regime of the studied region are analyzed. A detailed analysis of the main meteorological factors and their impact on the ecological state of the studied territories, calculation of evaporation by different methods is given. The main characteristics of natural and climatic conditions are given. The main man-made factors that influence the ecological state of the studied region are identified. One of the most powerful at present is the Khotilslav mining building quarry, located on the territory of the Republic of Belarus at a distance of 300 m from the border with Ukraine, which creates a serious potential environmental threat to the border geoecosystem of the Polissya zone. The conditions of formation of lakes of Pripyat Polissya are described, their level regime, power sources, water balance and water exchange are analyzed. Particular attention is paid to the dynamics of the water level of the lake Svityaz for the period 1985–2016. The actual influence on formation of water exchange as climatic and technogenic factors is established.; У статті розглянуто питання впливу кліматичних та антропогенних чинників на гідрогеолого-гідрологічний режим та водообмін між поверхневими і підземними водами меліорованих земель Волинського Полісся. Проведено оцінювання впливу кліматичних та антропогенних чинників на екологічний стан досліджуваної території, включаючи можливий вплив на гідродинаміку ґрунтових та підземних вод при розробці Хотиславського кар’єру будівельних матеріалів. Детально проаналізовані ті кліматичні особливості і антропогенні чинники, вплив яких найбільш ймовірний і істотний, що випливає із аналізу стану природного середовища у заданий проміжок часу. При цьому, вплив антропогенного чинника може бути оцінений величинами відхилень основних показників від їх фонових, первісно відображаючих природні умови їх формування. Проаналізовані гідрогеологічні умови та гідрологічний режим досліджуваного регіону. Наводиться детальний аналіз основних метеорологічних чинників та їх вплив на екологічний стан досліджуваної територій, розрахунок випаровування за різними методами. Наведені основні характеристики природно-кліматичних умов. Виокремлені основні техногенні чинники, які впливають на екологічний стан досліджуваного регіону. Одним із найпотужніших наразі є Хотиславський кар’єр будівельних матеріалів, розташований на території Республіки Білорусь на відстані 300 м від кордону з Україною, що створює серйозну потенційну екологічну загрозу прикордонній геоекосистемі поліської зони. Наведено умови формування озер Західного Полісся, проаналізовано їх рівневий режим, джерела живлення, водний баланс та водообмін. Особливу увагу приділено динаміці рівня води озера Світязь за період 1985–2016 рр. Встановлено фактичний вплив на формування водообміну меліорованих земель Волинського Полісся як кліматичних, так і техногенних чинників. 2018-01-01T00:00:00Z http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/9498 Название: Особливості накопичення цезію-137 у моховому покриві лісів Українського Полісся Авторы: Мельник, В. В.; Melnyk, V.; Курбет, Т. В.; Kurbet, T. Аннотация: Досліджено радіоактивне забруднення дикрану багатоніжкового та плевроція Шребера в умовах свіжого бору у лісах Українського Полісся за різної щільності радіоактивного забруднення ґрунту. Виявлено, що величина щільності радіоактивного забруднення ґрунту в межах всіх пробних площ варіювала у широких діапазонах – від 3 до 361 кБк/м2. Встановлено, що брієві (зелені) мохи характеризуються високим вмістом 137Cs навіть за незначних величин щільності радіоактивного забруднення ґрунту. У Малинському лісництві за низьких значень щільності забруднення ґрунту 137Сs максимальні величини питомої активності 137Сs для дикрана багатоніжкового становили 345±12 Бк/кг, а для плевроція Шребера – 300±14 Бк/кг. У Народицькому лісництві за значно вищої щільності радіоактивного забруднення ґрунту (до 100 разів) дані величини дорівнювали 16861±386 Бк/кг та 9327±214 Бк/кг відповідно. Виявлено, що на всіх дослідних ділянках радіоактивне забруднення верхоплідного моху – дикрану багатоніжкового – істотно перевищує таке у порівнянні з бокоплідним мохом – плевроцієм Шребера. У межах Народицького лісництва спостерігалося перевищення концентрації 137Cs у дикрані багатоніжковому відносно плевроцію Шребера до 1,7 раза, а у Малинському лісництві – до 1,6 раза. Було відмічено загальну закономірність у розподілі радіоактивного забруднення по фракціям мохів досліджуваних видів. За величиною радіоактивного забруднення фракції моху можна розмістити у вигляді наступного рангованого ряду: очіс > жива частина > мертва частина. Максимальна різниця між радіоактивним забрудненням очосу та живої частини складала 1,4 раза, а між очосом та мертвою частиною – 1,6 раза. Концентрація 137Сs у моховому покриві має тісний (r = 0,83–0,85) лінійний зв’язок із величиною щільності радіоактивного забруднення ґрунту.; The radioactive contamination of the Dicranum polysetum Sw. and Pleurozium schreberi in fresh pine forests of Ukrainian Polissia at different density of radioactive contamination of soil is investigated. It was found that the density of radioactive soil contamination in all sample plots varied in wide ranges from 3 to 361 kBq/m2. It was established that btyidea (green) mosses are characterized by a high content of 137Cs even with insignificant values of the density of radioactive contamination of the soil. In Malin forestry, at low values of soil pollution density 137Сs, the maximum values of the specific activity of 137Cs for Dicranum polysetum Sw. were 345 ± 12 Bq/kg, and for Pleurozium schreberi – 300 ± 14 Bq/kg. In Narodychi forestry at significantly higher density of soil radioactive contamination (up to 100 times) these values were 16861 ± 386 Bq/kg and 9327 ± 214 Bq/kg, respectively. It has been determined that the radioactive contamination of the vergopulo moss (Dicranum polysetum Sw.) significantly exceeds the contamination of the bokoblin moss (Pleurozium schreber). Within the Narodychi forestry was observed by significantly higher levels the concentration of 137Cs in Dicranum polysetum Sw. relatively the Pleurozium schreber was 1.7 times, in Malin forestry up to 1.6 times. General regularity in the distribution of radioactive contamination by moss fractions has been noted. The moss fractions can be placed in the following ascending order: combings > live part > dead part by the magnitude of radioactive contamination. The concentration of 137Cs in the moss layer has a close (r = 0,83–0,85) linear relationship with the density of soil radioactive contamination.; Исследовано радиоактивное загрязнение дикрана многоножкового и плевроция Шребера в условиях свежего бора в лесах Украинского Полесья при различной плотности радиоактивного загрязнения почвы. Выявлено, что величина плотности радиоактивного загрязнения почвы в пределах всех пробных площадей колебалась в широких диапазонах – от 3 до 361 кБк/м2. Установлено, что бриевые (зеленые) мхи характеризуются высоким содержанием 137Cs даже при незначительных величинах плотности радиоактивного загрязнения почвы. В Малинском лесничестве при низких значениях плотности загрязнения почвы 137Сs максимальные величины удельной активности 137Сs для дикрана многоножкового составляли 345±12 Бк/кг, а для плевроция Шребера – 300±14 Бк/кг. В Народичском лесничестве при значительно более высокой плотности радиоактивного загрязнения почвы (до 100 раз) данные величины составили 16861±386 Бк/кг и 9327±214 Бк/кг соответственно. Установлено, что радиоактивное загрязнение верхоплодного мха – дикрана многоножкового существенно превышает это же по сравнению с бокоплодним мхом – плевроция Шребера. В пределах Народичского лесничества наблюдалось превышение концентрации 137Cs в дикране многоножковом относительно плевроция Шребера до 1,7 раза, а в Малинском лесничестве – до 1,6 раза. Была отмечена общая закономерность в распределении радиоактивного загрязнения по фракциям мха. По уровню радиоактивного загрязнения фракции мха можно разместить в виде следующего ранжированного ряда: очес > живая часть > мертвая часть. Максимальная разница между радиоактивным загрязнением очеса и живой части составляла 1,4 раза, а между очесом и мертвой частью – 1,6 раза. Концентрация 137Сs в моховом покрове имеет тесную (r = 0,83–0,85) линейную связь с величиной плотности радиоактивного загрязнения почвы. 2018-01-01T00:00:00Z http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/9497 Название: Тенденції зміни клімату на території м. Новоград-Волинський Житомирської області Авторы: Герасимчук, Л. О.; Herasymchuk, L.; Герасимчук, Л. А.; Валерко, Р. А.; Valerko, R.; Мартенюк, Г. М.; Marteniuk, G.; Мартенюк, Г. Н. Аннотация: Протягом 2000–2017 рр. на території міста Новоград-Волинський спостерігається збільшення температури повітря, перерозподіл сум опадів протягом року та зменшення снігового покриву. Встановлено, що за досліджуваний період підвищення середньорічної температури повітря відносно норми склало 1,5 ºС, середньомісячної – від 0,4 (жовтень) до 2,3 ºC (липень). Потепління клімату на території міста Новоград-Волинський характеризується нерівномірністю – періоди стрімкого збільшення температури змінюються похолоданням. Відхилення середньомісячних температур від кліматичної норми мало місце у всі досліджувані роки, за виключенням березня 2003 р., червня 2006 та 2014 рр., листопада 2011 р. Найхолоднішим місяцем за період спостережень виявився січень 2006 року (-28,8 ºС), найтеплішим – вересень 2015 року (35,8 ºС). Незважаючи на існуючу тенденцію до збільшення кількості опадів на території міста, в загальному їх середньорічна сума є меншою відносно норми на 32,4 мм. Найбільша кількість опадів характерна для періоду з травня по жовтень, а найменша – з листопада по квітень. У січні, квітні, червні, серпні, вересні, листопаді та грудні спостерігається зменшення кількості опадів відносно норми на 0,7–15 мм, а протягом інших 5 місяців (лютий, березень, травень, липень, жовтень) кількість опадів перевищує норму в середньому на 0,6–6,4 мм. Найменша кількість опадів – 3,7 мм – була відмічена у листопаді 2011 р. та серпні 2015 р., а максимальна – 199,2 мм – у липні 2007 р. Спостерігається зниження кількості твердих опадів на території міста. В розрізі окремих місяців найбільш сніговим є лютий (висота снігового покриву 10,1 см), найменш сніговим – грудень з висотою снігового покриву 4,9 см. Коефіцієнт суттєвості відхилень підтвердив тенденцію до збільшення місяців з умовами, що істотно відрізняються від багаторічних: за температурою повітря від 27,8 до 44,4 %, за кількістю опадів – від 5,6 до 44,4 %, та з умовами, наближеними до екстремальних – 5,6 %.; Increase in air temperature, redistribution of annual precipitation and decline in snow cover were being observed on the territory of Novohrad-Volynskyi during the years 2000–2017. The average annual air temperature increase amounted 1,5 0С in comparison with the norm and the average monthly temperature increase amounted from 0,4 (in October) to 2,3 ºC (in July). Climate warming on the territory of the city is nonuniform – the periods of rapid temperature increase are being changed by fall in temperature. Deviation of average monthly temperatures from a climatic norm occurred overall years under investigation, except in March 2003, June 2006 and 2014, November 2011. The coldest in monitoring period, turned to be January 2006 (-28,8 d. C), the warmest – September 2015 (35,8 d. C). Despite the existing tendency toward precipitation increase on the territory of the city, total annual precipitation is 32,4 mm less than norm. The highest precipitation level is typical for the period from May to October and the lowest from November to April. In January, April, June, August, September, November the reduced amount of precipitations (as to the norm of 0,7–15 mm) has been observed, and during the rest 5 months (February, March, May, July, October) the amount of precipitations increased by 0,6–6,4 mm. The minimum precipitation amount was observed in November 2011 and in August 2015 (3,7 mm), the maximum – in July 2017 (199,2 mm). The solid precipitation decrease can be observed on the territory of the city. In a view of particular months the most snowy is February (the depth of snow cover is 10,1 sm), the least snowy is December with the depth of snow cover of 4,9 sm. Сoefficient of deviation essentiality confirmed a tendency to increase the percentage of months with conditions that are different from perennials: for temperatures from 27,8 to 44,4 % and for rainfall from 5,6 to 44,4 %, and conditionі close to extreme – 5,6 %.; На протяжении 2000–2017 гг. на территории города Новоград-Волынский наблюдается увеличение температуры воздуха, перераспределение сумм осадков в течение года и уменьшение снежного покрова. Установлено, что за исследуемый период повышение среднегодовой температуры воздуха относительно нормы составило 1,5 ºС, среднемесячной – от 0,4 (октябрь) до 2,3 ºC (июль). Потепление климата на территории города характеризуется неравномерностью – периоды стремительного увеличения температуры меняются похолоданием. Отклонения среднемесячных температур от климатической нормы имело место во все исследуемые года, за исключением марта 2003 г., июня 2006 и 2014 гг., ноября 2011 г. Наиболее холодным месяцем за период наблюдений оказался январи 2006 года (-28,8 ºС), наиболее теплым – сентябрь 2015 года (35,8 ºС). Несмотря на существующую тенденцию к увеличению количества осадков на территории города, в общем их среднегодовая сумма является меньшей относительно нормы на 32,4 мм. Наибольшее количество осадков характерно для периода с мая по октябрь, а наименьшее – с ноября по апрель. В январе, апреле, юне, августе, сентябре, ноябре и декабре наблюдается уменьшение количества осадков относительно нормы на 0,7–15 мм, а на протяжении других 5 месяцев (февраль, март, май, июль, октябрь) количество осадков превышает норму в среднем 0,6–6,4 мм. Наименьшее количество осадков – 3,7 мм – было отмечено в ноябре 2011 г. и в августе 2015 г., а максимальная – 199,2 мм – в июле 2007 г. Наблюдается снижение количества твердых осадков на территории города. В разрезе отдельных месяцев наиболее снежным является февраль (высота снежного покрова 10,1 см), наименее снежным – декабрь, с высотой снежного покрова 4,9 см. Коэффициент существенности отклонений подтвердил тенденцию к увеличению месяцев с условиями, значительно отличающимися от многолетних: по температуре воздуха от 27,8 до 44,4 %, по количеству осадков – от 5,6 до 44,4 %, и с условиями, приближеннями к экстремальным – 5,6 %. 2018-01-01T00:00:00Z http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/9496 Название: Вплив строків сівби на лінійні розміри рослин гібридів зернової кукурудзи Авторы: Паламарчук, В. Д.; Palamarchuk, V. Аннотация: В дослідженнях вивчалися три строки посіву: ранній – за рівня температурного режиму ґрунту (РТГ) на глибині загортання насіння +8°С, середній за РТГ – +10°С та пізній за РТГ – +12°С, гібридів кукурудзи різних груп стиглості (ранньостиглої групи – Харківський 195МВ, DКС 2870, DКС 2960, DКС 2949, DКС 2787, DКС 2971 (st), середньоранньої – DКС 3476, DКС 3795, DКС 3472, DКС 3420, Переяславський 230СВ, DКС 3871 (st) та середньостиглої – DК 391, DКС 3511, DК 440, DКС 4964, DКС 4626, DК 315 (st) та їх вплив на лінійні розміри рослин. Результатами досліджень встановлено, що на висоту рослин істотний вплив має тривалість вегетаційного періоду рослин (фактор А). Так у групі ранньостиглих гібридів кукурудзи висота рослин склала – 250,3 см, у середньоранніх гібридів – 271,5 см, а середньостиглих гібридів – 277,6 см. Подовження тривалості вегетаційного періоду збільшує висоту рослин у гібридів кукурудзи. У групі ранньостиглих гібридів, в середньому за три роки досліджень, найбільшу висоту рослин показали такі гібриди, як DКС 2787 – 266,9 см, DКС 2870 – 264,2 см та DКС 2971 – 264,0 см, найменш високорослими у даній групі гібридів виявилися DКС 2949 – 222,3 см, DКС 2960 – 236,2 см та Харківський 195МВ – 248,2 см. Це стосується і середньоранніх та середньостиглих гібридів. Найвище значення висоти рослин було отримано за раннього терміну сівби, порівняно із середнім та пізнім. Так у групі ранньостиглих гібридів становила 255,7 см, середньоранніх – 278,9 см та середньостиглих – 283,3 см, при другому (середньому) терміні посіву висота рослин становила – 250,7 см, 270,2 та 278,8 см, а при третьому строці посіву – 244,6 см, 265,3 та 270,7 см, відповідно для ранньостиглої, середньоранньої та середньостиглої груп. Оцінка варіювання висоти рослин за коефіцієнтом варіації (V) та вирівняністю за висотою показала, що варіювання висоти рослин стебла в сукупності досліджуваних гібридів кукурудзи має низьке (2011–2013 рр.) значення варіювання (V=6,30-6,97). Встановлено суттєвий вплив на прояв висоти рослин групи стиглості гібридів та їх генетичних. Крім того, на висоту рослин суттєвий вплив здійснює і строк посіву. Так, при застосуванні раннього строку сівби отримано максимальне значення висоти рослин у досліджуваних гібридів, і, навпаки, запізнення із строками посіву призводить до зниження лінійних розмірів рослин.; In the studies, three periods of early sowing were studied at the level of soil temperature (LTS) at the depth of seeding + 8°С, average for LTS – + 10° С and late at LTS – + 12 ° С, hybrids of maize of different groups of ripeness (early- – Kharkiv 195MV, DKS 2870, DKS 2960, DKS 2949, DKS 2787, DKS 2971 (st), mid-term – DKS 3476, DKS 3795, DKS 3472, DKS 3420, Pereyaslavsky 230СВ, DKS 3871 (st) and mid-ripening – DK 391, DKS 3511, DK 440, DKS 4964, DKS 4626, DK 315 (st). The results of researches have revealed that the length of the vegetative period of plants (factor A) has a significant impact on plant height. So in the group of early-frozen maize hybrids the height of the plants was 250,3 cm, in the middle hybrids – 271,5 cm, and the average hybrids – 277,6 cm. Extension of the length of the growing season increases the height of plants in maize hybrids. Іn the group of early-hybrid hybrids, on average for three years of research, the highest plant height was shown by hybrids such as DKS 2787 – 266,9 cm, DKS 2870 – 264,2 cm and DKS 2971 – 264,0 cm, the least high in the given the group of hybrids was DKS 2949 – 222,3 cm, DKS 2960 – 236,2 cm and Kharkiv 195MV – 248,2 cm. This applies to mid and mid-hybrids. The highest value of plant height was obtained at an early sowing date, compared to the middle and late. Thus, in the group of early-hybrid hybrids, it was 255,7 cm, medium-longest – 278,9 cm, and medium-sized – 283,3 cm, while in the second (average) period the plant height was 250,7 cm, 270,2 and 278,8 cm, and at the third stage of sowing – 244,6 cm, 265,3 and 270,7 cm, respectively, for the early-eastern, middle-aged and middle-aged groups. Estimation of variation of plant height by coefficient of variation (V) and height alignment showed that variation of plant height of stem in the aggregate of investigated maize hybrids has low (2011–2013) variation value (V = 6,30–6,97). In addition, the plant height also has a significant effect on the time of sowing. Thus, when applying the early term of sowing, the maximum value of plant height in the hybrids studied is obtained, and, on the contrary, the delay with the terms of sowing leads to a decrease in the linear sizes of plants.; В исследованиях изучались три срока посева: ранний при уровне температурного режима почвы (УТП) на глубине заделки семян +8°С, средний при УТП – +10°С и поздний – при УТП – +12°С, гибридов кукурузы различных групп спелости (раннеспелой группы – Харьковский 195МВ, DКС 2870, DКС 2960, DКС 2949, DКС 2787, DКС 2971 (st), среднеранней – DКС 3476, DКС 3795, DКС 3472, DКС 3420, Переяславский 230СВ, DКС 3871 (st) и среднеспелой – DК 391, DКС 3511, DК 440, DКС 4964, DКС 4626, DК 315 (st) и влияние их на линейные размеры растений. Результатами исследований установлено, что на высоту растений существенное влияние оказывает продолжительность вегетационного периода растений. Так в группе раннеспелых гибридов кукурузы высота растений составила 250,3 см, в среднеранних гибридов – 271,5 см, а среднеспелых гибридов – 277,6 см. Удлинение продолжительности вегетационного периода увеличивает высоту растений у гибридов кукурузы. В группе раннеспелых гибридов, в среднем за три года исследований, наибольшую высоту растений показали такие гибриды как DКС 2787 – 266,9 см, DКС 2870 – 264,2 см и DКС 2971 – 264,0 см, наименее высокорослыми в данной группе гибридов оказались DКС 2949 – 222,3 см, DКС 2960 – 236,2 см и Харьковский 195МВ – 248,2 см. Это касается и среднеранних и среднеспелых гибридов. Наибольшее значение высоты растений было получено при раннем сроке посева по сравнению со средним и поздним. Так, в группе раннеспелых гибридов высота растений составляла 255,7 см, среднеранние – 278,9 см и среднеспелых – 283,3 см, при среднем сроке посева высота растений составляла – 250,7 см, 270,2 и 278,8 см, а при третьем сроке посева – 244,6 см, 265,3 и 270,7 см, соответственно для раннеспелой, среднеранней и среднеспелой группы. Оценка варьирования высоты растений по коэффициенту вариации (V) и по выравненности по высоте показала, что варьирование высоты растений в совокупности исследуемых гибридов кукурузы имеет низкое значение варьирования (V = 6,30–6,97). Установлено существенное влияние на проявление высоты растений групп спелости гибридов и их генетических особенностей. Кроме того, на высоту растений существенное влияние оказывает и срок посева. Так, при применении раннего срока посева получено максимальное значение высоты растений у исследуемых гибридов, и, наоборот, опоздание со сроками посева приводит к снижению линейных размеров растений. 2018-01-01T00:00:00Z http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/9495 Название: Продуктивність чини при внесенні різних доз мінеральних добрив та інокуляції насіння в умовах північно-східного Лісостепу України Авторы: Данильченко, О. М.; Danilchenko, А.; Данильченко, А. Н.; Коваленко, І. М.; Kovalenko, I.; Коваленко, И. Н.; Бутенко, А. О.; Butenko, A.; Бутенко, А. А. Аннотация: Важливим джерелом забезпечення населення високоякісним харчовим білком є вирощування зернобобових культур, зокрема чини. Її цінність обумовлюється не тільки високим вмістом білка, збалансованого за амінокислотним складом, а й властивістю фіксувати азот-повітря у симбіозі з бульбочковими бактеріями, покращуючи таким чином родючість ґрунту. Оптимізація умов вирощування через поєднання дії елементів технології (інокуляція насіння і мінеральні добрива) сприяє максимальній реалізації генетичного потенціалу бобових культур. Виходячи з цього, головною умовою одержання високого врожаю культур є розробка і впровадження у виробництво сучасної конкурентоспроможної технології вирощування. Тому вивчення впливу інокуляції насіння бактеріальними препаратами у поєднанні з використанням мінеральних добрив на продуктивність і якість насіння чини має важливе практичне значення. Дослідження проводилися на базі науково-виробничого центру Сумського національного аграрного університету протягом 2014–2016 рр. В дослідження було включено такі варіанти досліду: без інокуляції бактеріальними препаратами та з обробкою насіння Ризогуміном. На контролі інокуляцію насіння не проводили. Фони мінерального живлення: P60K60, N60P60K60. В статті наведено результати досліджень щодо вивчення впливу різних доз мінеральних добрив (P60K60, N60P60K60) та інокуляції насіння Ризогуміном на продуктивність рослин чини в умовах північно-східного Лісостепу України. Визначено, що застосування бактеріального препарату дає можливість підвищити урожайність зерна цієї культури на 0,61–0,78 т/га. Доведено, що найбільш сприятливі умови для формування продуктивності рослин чини створюються при поєднанні інокуляції насіння та внесення мінерального добрива в дозі N60P60K60. Найвищу ефективність формування симбіотичного апарату та інтенсивності його діяльності забезпечувало поєднання передпосівної інокуляції насіння Ризогуміном та внесення фосфорно-калійних добрив (P60K60). Максимальна кількість та маса бульбочок становила: 24,2 шт./рослину і 1,01 г/рослину.; The essential source of providing people with highly qualified food protein is cultivation of grain legume crops, particularly peavine. Its value is determined not only by the high protein content, balanced by amino acid content, but by the quality to fix the nitrogen in symbiosis with tuberous bacteria improving soil fertility. The optimization of cultivation conditions by integration of technology elements’ influence (seed inoculation and mineral fertilizers) favours to the highest possible genetic fulfillment of leguminous crops. Hence, the main condition of gaining high yield of crops is the development and introduction of a modern competitive crop cultivation technology. That is why the study of seed inoculation influence by bacterial fertilizers when combined with the application of mineral fertilizers on peavine productivity and quality is of great practical importance. The researches were being conducted during 2014–2016 years in the scientific-production centre of Sumy National Agrarian University. The researches included such variants of experiment: by the bacterial fertilizers without inoculation and with the treatment of seeds by Ryzohumin. The inoculation of seeds was not made on the control. The backgrounds of mineral nutrition were P60K60, N60P60K60. In article research findings as for the influence of mineral fertilizers of different doses (P60K60, N60P60K60) and seed inoculation by Rizogumin on peavine productivity under the conditions of north-east forest steppe of Ukraine are given. It is determined that the use of bacterial fertilizer gave the opportunity to increase grain yield of this crop on 0,61–0,78 ton per ha. It is proved that the most favorable conditions for the formation of peavine productivity were formed by combining the processes of seed inoculation and mineral fertilization in N60P60K60 dose. The high potency of symbiotic mechanism formation and its activity were achieved by combining presowing seed inoculation by Ryzohumin and application of phosphate-potassium fertilizers (P60K60). The highest amount and weight of tubers were 24,2 pieces per plant and 1,01 gram per plant.; Важным источником обеспечения населения высококачественным пищевым белком является выращивание зернобобовых культур, в частности чины. Ее ценность обусловливается не только высоким содержанием белка, сбалансированного по аминокислотному составу, но и свойством фиксировать азот воздуха в симбиозе с клубеньковыми бактериями, улучшая таким образом плодородие почвы. Оптимизация условий выращивания через сочетание действия элементов технологии (инокуляция семян и минеральные удобрения) способствует максимальной реализации генетического потенциала бобовых культур. Исходя из этого, главным условием получения высокого урожая культур является разработка и внедрение в производство современной конкурентоспособной технологии выращивания. Поэтому изучение влияния инокуляции семян бактериальными препаратами в сочетании с использованием минеральных удобрений на продуктивность и качество семян чины имеет важное практическое значение. Исследования проводились на базе научно-производственного центра Сумского национального аграрного университета в течение 2014–2016 гг. В исследование были включены такие варианты опыта: без инокуляции бактериальными препаратами и с обработкой семян Ризогумином. На контроле инокуляцию семян не проводили. Фоны минерального питания: P60K60, N60P60K60. В статье приведены результаты исследований по изучению влияния различных доз минеральных удобрений (P60K60, N60P60K60) и инокуляции семян Ризогумином на продуктивность растений чины в условиях северо-восточной Лесостепи Украины. Определено, что применение бактериального препарата дает возможность повысить урожайность зерна данной культуры на 0,61–0,78 т/га. Доказано, что наиболее благоприятные условия для формирования продуктивности растений чины создаются при сочетании инокуляции семян и внесения минерального удобрения в дозе N60P60K60. Высокую эффективность формирования симбиотического аппарата и интенсивности его деятельности обеспечивало сочетание предпосевной инокуляции семян Ризогумином и внесение фосфорно-калийных удобрений (P60K60). Максимальное количество и масса клубеньков составляла: 24,2 шт. / растение и 1,01 г / растение. 2018-01-01T00:00:00Z http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/9494 Название: Вплив сортових особливостей на урожайність та якість продукції кабачка в умовах Лісостепу Правобережного Авторы: Паламарчук, І. І.; Palamarchuk, I.; Паламарчук, И. И. Аннотация: Наведено результати досліджень вивчення урожайності та якості продукції кабачка залежно від сорту та гібриду. Встановлено, що врожайність та якість продукції залежала від сорту й гібриду та змінювалась по роках досліджень в залежності від погодних умов. Серед досліджуваних сортів найвищу врожайність сформував Чаклун – 77,5 т/га, а сорт Грибовський 37 (контроль) – 58,7 т/га, що на 18,8 т/га менше. Сорт Золотінка характеризувався істотно меншою врожайністю, вона була нижчою у порівнянні з контролем на 10 т/га. Серед гібридів найбільшу врожайність забезпечив гібрид Искандер F1 – 53,8 т/га, а це на 6,1 т/га більше в порівнянні з контролем. Найбільшою кількістю плодів характеризувалися рослини сорту Чаклун – 21,2 шт./рослину, що на 4,5 шт./рослину більше від контролю (сорт Грибовський 37). Серед гібридів цей показник був найбільший у гібриду Искандер F1 – 16,0 шт./рослину, що на 2,2 шт./рослину більше від контролю. Найбільшу масу сформували плоди сорту Золотінка – 303 г та Чаклун – 308 г, що вище від контролю на 9,0 та 14,0 г. Серед досліджуваних гібридів найбільшим зазначений показник був на контролі – 291 г. Найбільший вміст сухої речовини відмічено у сорту Золотінка – 5,6 %, що на 0,1 % більше від контролю. У інших досліджуваних сортів вміст сухої речовини був на рівні – 5,4–5,5 %. Серед гібридів найбільший вміст сухої речовини містили плоди гібриду Искандер F1 – 5,6 %, що на 0,3 % більше у порівнянні з контрольним варіантом. Сорт Золотінка та гібрид Алія F1 характеризувались найбільшим вмістом цукру відповідно 2,3 та 2,1 %. Найменшим цей показник був у сорту Грибовський 37 (контроль) – 1,2 %. Вміст нітратів у плодах сортів і гібридів був у межах максимально допустимого рівня і становив 54,0–181 мг/кг. Найменшим вмістом нітратів серед сортів характеризувався контрольний варіант (сорт Грибовський 37) – 54,0 мг/кг. Найбільший вміст нітратів було виявлено в плодах у сорту Чаклун – 181 мг/кг. Серед гібридів найменшим і найбільшим вмістом нітратів характеризувалися гібриди Алія F1 і Кавілі F1 – 87,5 та 157 мг/кг відповідно.; The results of studies of the study of yield and quality of zucchini production are presented depending on the variety and hybrid. It was established that the yield and quality of the products depended on the variety and hybrid and varied according to the weather conditions for the years of research. Among the studied varieties, the highest yield was formed by Chaklun – 77,5 t/ha, and Gribovsky 37 (control) – 58,7 t/ha, which is 18,8 t/ha less. Variety Zolotinka was characterized by a significantly lower yield, it was lower compared to the control of 10 t/ha. Among the hybrids, the Iskander F1 hybrid yielded the highest yield – 53,8 t/ha, which is 6.1 t/ha more compared to the control. The greatest number of fruits characterized plants of the Chaklun variety – 21,2 pieces/plant, which is 4,5 pieces/plant more control (Gribovsky sort 37). Among the hybrids this indicator was greater in the Iskander F1 hybrid – 16.0 p/plant, which is 2,2 pcs/plant more control. The greatest weight was formed by the fruits of the Zolotinka variety – 303 g and Chaklun – 308 g, which is higher than the controls by 9,0 and 14.0 g. Among the hybrids studied, the largest indicator was on control – 291 g. The highest content of dry matter was noted in the Zolotinka variety – 5,6 %, which is 0,1 % more control. In other studied varieties, the dry matter content was at the level of 5,4–5,5 %. Among the hybrids, the highest content of dry matter contained the fetuses of the Iskander F1 hybrid – 5,6 %, which is 0,3 % more than the control variant. Variety Zolotinka and Aliya F1 hybrid were characterized by the highest sugar content, respectively, 2,3 and 2,1 %. The lowest indicator was in Gribovsky 37 (control) – 1,2 %. The content of nitrates in the fruits of varieties and hybrids was within the maximum permissible level and amounted to 54,0–181 mg/kg. The smallest content of nitrates among the varieties was characterized by a control variant (Gribovskii grade 37) – 54,0 mg/kg. The highest content of nitrates was found in fruits in the cultivar Koldun – 181 mg/kg. Among the hybrids, the Alii F1 and Kavili F1 hybrids were the smallest and the largest nitrate content, 87,5 and 157 mg/kg, respectively.; Приведены результаты исследований изучения урожайности и качества продукции кабачка в зависимости от сорта и гибрида. Установлено, что урожайность и качество продукции зависела от сорта и гибрида и менялась по годам исследований в зависимости от погодных условий. Среди исследуемых сортов наивысшую урожайность сформировал Чаклун – 77,5 т / га, а сорт Грибовский 37 (контроль) – 58,7 т/га, что на 18,8 т/га меньше. Сорт Золотинка характеризовался существенно меньшей урожайностью, она была ниже, по сравнению с контролем, на 10 т/га. Среди гибридов наибольшую урожайность обеспечил гибрид Искандер F1 – 53,8 т/га, а это на 6,1 т/га больше по сравнению с контролем. Наибольшим количеством плодов характеризовались растения сорта Чаклун – 21,2 шт./растение, что на 4,5 шт./растение больше контроля (сорт Грибовский 37). Среди гибридов этот показатель был больше у гибрида Искандер F1 – 16,0 шт./растение, что на 2,2 шт./растение больше контроля. Наибольшую массу сформировали плоды сорта Золотинка – 303 г и Чаклун – 308 г, что выше контроля на 9,0 и 14,0 г. Среди исследуемых гибридов крупнейшим указанный показатель был на контроле – 291 г. Наибольшее содержание сухого вещества отмечено у сорта Золотинка – 5,6 %, что на 0,1 % больше контроля. У других исследуемых сортов содержание сухого вещества был на уровне – 5,4–5,5 %. Среди гибридов наибольшее содержание сухого вещества было в плодах гибрида Искандер F1 – 5,6 %, что на 0,3 % больше по сравнению с контрольным вариантом. Сорт Золотинка и гибрид Алия F1 характеризовались наибольшим содержанием сахара, соответственно, 2,3 и 2,1 %. Наименьшим этот показатель был у сорта Грибовский 37 (контроль) – 1,2 %. Содержание нитратов в плодах сортов и гибридов был в пределах максимально допустимого уровня и составил 54,0–181 мг/кг. Наименьшим содержанием нитратов среди сортов характеризовался контрольный вариант (сорт Грибовский 37) – 54,0 мг/кг. Наибольшее содержание нитратов было выявлено в плодах у сорта Колдун – 181 мг/кг. Среди гибридов наименьшим и наибольшим содержанием нитратов характеризовались гибриды Алия F1 и Кавили F1 – 87,5 и 157 мг/кг, соответственно. 2018-01-01T00:00:00Z http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/9493 Название: Вплив позакореневого підживлення мікродобривами на зберігання бульб картоплі Авторы: М’ялковський, Р. О.; Mialkovskyi, R.; Мялковский, Р. А. Аннотация: Представлено результати досліджень щодо впливу позакореневого підживлення мікродобривами на зберігання бульб картоплі. Відмічено, що вихід товарної продукції після зберігання бульб у варіантах, де вносили в позакореневе підживлення Реаком (4,50 кг/га) в середньому за три роки досліджень сорту Алладін складав 89,7 %, у порівнянні із контрольним варіантом 86,5 %, що на 3,2 % вище. Сорту Дар за тим же варіантом Реаком (4,50 кг/га) вихід товарної продукції після зберігання становить 94,2 %, що вище контрольного варіанту на 2,9 %. Що стосується мікродобрив Кристалону особливого і Розасоль, кращим варіантом для Кристалону особливого була норма 2,50 кг/га, Розасоль – 3,00 кг/га, при цьому вихід товарних бульб сорту Алладін становив 88,0 % і 88,2 %, сорту Дар 93,6 % і 92,9 %, відповідно. Дослідження показали, що позакореневе внесення мікродобрив позитивно вплинуло на якісні показники бульб картоплі у період зберігання в контейнерах у спеціалізованих сховищах. Так, в середньому за три роки від застосування мікродобрив в період вегетації втрати сухої речовини під час зберігання бульб картоплі становили від Реакому 1,5–1,8 %, що, у порівнянні із контрольним варіантом (без обробки рослин мікродобривами), становить 2,0 %. Від Кристалону особливого і Розасоль втрати в середньому по всіх варіантах становили від 1,9 % до 1,7 %, тоді як на контролі 2,0 %. Загальні втрати крохмалю у період зберігання також понизилися від застосування мікродобрив. Втрати крохмалю від внесення Реакому становили від 3,6 % до 4,7 %, тоді як на контролі цей показник становить 4,8 %. Від внесення мікродобрива Кристалону особливого втрати крохмалю становили 2,9–3,4%, а мікродобрива Розасоль 3,9–4,9 %, відповідно. Аналогічні показники встановлені при зберіганні бульб картоплі в контейнерах в спеціалізованих сховищах протягом осінньо-зимового періоду на зміну вітаміну С.; The results of researches on influence of foliar fertilization by microfertilizers on storage of potato tubers are presented. It was noted that the yield of commodity products after storage of tubers in variants, which were introduced in foliar fertilization of Reakom (4.50 kg / ha), on average for three years of studies of Alladin variety was 89.7%, compared with the control variant 86,5%, which is 3,2% higher. Variety Dar with the same variant Reakom (4,50 kg/ha), the output of commodity products after storage is 94,2%, which is higher than the control variant by 2,9%. With regard to the microfertilizers of Crystalone special and Rozasol, the best option for Cristallon special was 2,50 kg/ha, Rozasol – 3 00 kg/ha, while the yield of tubers in Alladin variety was 88,0% and 88,2%, Dar variety is 93,6% and 92,9%, respectively. Studies have shown that foliar application of microfertilizers positively influenced the qualitative indices of potato tubers during storage in containers in specialized stores. Thus, on average, over three years from the application of microfertilizers during the vegetation period, the loss of dry matter during storage of potato tubers was 1,5–1,8% from Reakom, which is 2,0% compared to the control variant (without processing of plants by microfertilizers). From Cristalon special and Rozasol, the average loss in all variants ranged from 1,9% to 1,7%, while the control was 2,0%. The total loss of starch during storage also decreased from the use of microfertilizers. The loss of starch from the application of Reakom ranged from 3,6% to 4,7%, while in control it was 4,8%. From the application of the microfertilizer Kristalon special loss of starch was 2,9–3,4%, and microfertilizer Rosasol 3,9–4,9%, respectively. Similar indicators were established when storing potato tubers in containers in storage during the autumn-winter period to replace vitamin C.; Представлены результаты исследований влияния внекорневой подкормки микроудобрениями на хранение клубней картофеля. Отмечено, что выход товарной продукции после хранения клубней в вариантах, где вносили в внекорневую подкормку Реаком (4,50 кг/га) в среднем за три года исследований сорта Алладин составлял 89,7 %, по сравнению с контрольным вариантом 86,5%, что на 3,2% выше. Сорта Дар по тому же варианту Реаком (4,50 кг/га) выход товарной продукции после хранения составляет 94,2 %, что выше контрольного варианта на 2,9 %. Что касается микроудобрений Кристалона особого и Розасоль, лучшим вариантом для Кристалон особого была норма 2,50 кг/га, Розасоль – 3,00 кг/га, при этом выход товарных клубней сорта Алладин составил 88,0 % и 88,2 %, сорта Дар 93,6% и 92,9%, соответственно. Исследования показали, что внекорневое внесение микроудобрений положительно повлияло на качественные показатели клубней картофеля в период хранения в контейнерах в хранилищах. Так, в среднем за три года от применения микроудобрений в период вегетации потери сухого вещества во время хранения клубней картофеля составляли от Реакома 1,5–1,8 %, что по сравнению с контрольным вариантом (без обработки растений микроудобрениями) составляет 2,0 %. От Кристалона особого и Розасоль потери в среднем по всем вариантам составляли от 1,9 % до 1,7 %, тогда как на контроле 2,0%. Общие потери крахмала в период хранения также понизились от применения микроудобрений. Потери крахмала от внесения Реакома составляли от 3,6% до 4,7%, тогда как на контроле этот показатель составляет 4,8%. От внесения микроудобрения Кристалона особого потери крахмала составляли 2,9–3,4%, а микроудобрения Розасоль 3,9–4,9% соответственно. Аналогичные показатели установлены при хранении клубней картофеля в контейнерах в хранилищах в течение осенне-зимнего периода на смену витамина С. 2018-01-01T00:00:00Z http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/9492 Название: Урожайність нуту залежно від елементів інтенсифікації технології вирощування Авторы: Лихочвор, В. В.; Lykhochvor, V.; Лыхочвор, В. В.; Пущак, В. І.; Pyshchak, V.; Пущак, В. И. Аннотация: Наведені результати досліджень щодо ефективності внесення засобів захисту рослин у технології вирощування нуту. Встановлено, що посіви нуту, на яких не використовували засоби захисту рослин, формували низьку врожайність (1,28 т/га) через сильне забур’янення та ураження рослин хворобами. Виявлено, що на варіанті з внесенням ґрунтового гербіциду Рейсер, КЕ (2,5 л/га) відразу після сівби, урожайність зросла до 2,30 т/га, або на 1,02 т/га. Під впливом внесення гербіциду урожайність майже подвоїлась, то від використання інсектициду Фастак, КЕ 0,15 л/га (альфа-циперметрин,100 г/л ) на початку бутонізації не змінювало рівень врожайності. За триразової схеми внесення фунгіцидів Рекс Дуо, КС (епоксиконазол, 187 г/л+ тіофанат-метил, 310 г/л), 0,5 л/га у фазі початку бутонізації, Абакус, мк.е. (піраклостробін, 62,5 г/л + епоксиконазол, 62,5 г/л ), 1,5 л/га у фазі цвітіння та Фолікур 250 EW, ЕВ (тебуконазол, 250 г/л), 1,0 л/га у фазі наливу зерна урожайність зросла на 0,90 т/га порівняно з варіантом без фунгіцидів. У цілому в досліді, завдяки використанню засобів захисту рослин, урожайність зросла з 1,28 т/га до 3,21 т/га, тобто на 1,93 т/га (150,8 %). Найбільший приріст (1,02 т/га) відбувся під впливом внесення гербіциду Рейсер, КЕ відразу після сівби. Триразове внесення фунгіцидів теж забезпечило значне збільшення врожайності – на 0,90 т/га. За результатами економічної ефективності вирощування нуту чистий прибуток з 1 га зростає на 27848 грн, з 11446 грн на варіанті без засобів захисту рослин до 39294 грн за внесення гербіциду Рейсер, KE та триразового застосування фунгіцидів. Рівень рентабельності був найнижчим (77,1 %) на варіанті без пестицидів і підвищився до 212,6 % на варіанті з внесенням гербіциду і трьох фунгіцидів.; Presented here are the research results on the effectiveness of applying plant protection products in the technology of chickpea growing. It was revealed that the cicer arietinum had a low productivity (1,28 t/ha) on sowings where plant protection products were not applied due to significant growth of weeds and infections of cicer arietinum plants. It was discovered that the cicer arietinum productivity grew up to 2,30 t/ha, or by 1,02 t/ha, when the soil herbicide Reiser KE (2,5 l/ha) was used. When the herbicide was applied, the productivity almost doubled, while using the Fastak, K.E. (alpha-cypermethrin, 100 g/l) in a concentration of 0,15 l/ha had no effect on productivity. In case of the three-step application scheme of fungicides such as Rex Duo, SC (epoxiconazole, 187 g/l + thiophanate-methyl, 310 g/l) in a concentration of 0.5 l/ha at the early phase of budding, Abacus (pyraclostrobin, 62,5 g/l + epoxiconazole, 62,5 g/l) in a concentration of 1,5 l/ha during flowering, and Folikur 250 EW, WB (tebuconazole, 250 g/l) in a concentration of 1,0 l/ha during seed filling, the productivity increased by 0,90 t/ha compared to the variant where fungicides were not applied. In total, due to the use of plant protection products in the experiment, the productivity increased from 1,28 t/ha to 3,21 t/ha, i.e. by 1,93 t/ha (150,8 %). The highest increase (1,02 t/ha) occurred when the herbicide Reiser KE immediately after sowing. The three-step use of fungicides also led to significant growth of productivity (by 0,90 t/ha). Based on results of the economic effectiveness of chickpea growing the net profit from 1 ha increases by 27,848 hrivnya, namely from 11,446 hrivnya on the variant without using plant protection products to 39,294 hrivnya on the variant on which the herbicide Reiser KE was used and fungicides were applied in three steps. The level of profitability was the lowest (77,1 %) on the variant with no pesticides and it increased to 212,6 % on the variant on which herbicides and fungicides were applied.; Приведенные результаты исследований эффективности внесения средств защиты растений в технологии выращивания нута. Установлено, что посевы нута, на которых не использовали средства защиты растений, формировали низкую урожайность (1,28 т/га) из-за сильной засоренности и поражения растений болезнями. Выявлено, что на варианте с внесением почвенного гербицида Рейсер, КЭ (2,5 л/га) сразу после посева, урожайность выросла до 2,30 т/га, или на 1,02 т/га. Под влиянием внесения гербицида урожайность почти удвоилась, то от использования инсектицида Фастак, КЭ 0,15 л/га (альфа-циперметрин, 100 г/л) в начале бутонизации не меняло уровень урожайности. По трехкратной схеме внесения фунгицидов Рекс Дуо, КС (эпоксиконазол, 187 г/л + тиофанат-метил, 310 г/л), 0,5 л/га в фазе начала бутонизации, Абакус, мк.е. (Пираклостробин, 62,5 г/л + эпоксиконазол, 62,5 г/л), 1,5 л/га в фазе цветения и Фоликур 250 EW, ЕВ (тебуконазол, 250 г/л), 1,0 л/га в фазе налива зерна урожайность выросла на 0,90 т/га по сравнению с вариантом без фунгицидов. В целом в опыте, благодаря использованию средств защиты растений, урожайность выросла с 1,28 т/га до 3,21 т/га, то есть на 1,93 т/га (150,8%). Наибольший прирост (1,02 т/га) произошел под влиянием внесения гербицида Рейсер, КЭ сразу после сева. Трехразовое внесение фунгицидов тоже обеспечило значительное увеличение урожайности – на 0,90 т/га. По результатам экономической эффективности выращивания нута чистая прибыль с 1 га растет на 27 848 руб, с 11446 руб в варианте без средств защиты растений в 39294 руб за внесение гербицида Рейсер, KE и трехкратного применения фунгицидов. Уровень рентабельности был самым низким (77,1%) на варианте без пестицидов и повысился до 212,6% в варианте с внесением гербицида и трех фунгицидов. 2018-01-01T00:00:00Z