http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/9972 2026-04-16T14:30:29Z http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/10320 Название: Еколого-біологічні властивості збудника хвороби шютте на сосні звичайній (Pinus sylvestris L.) в умовах лісів Полісся Житомирщини Авторы: Романчук, Л. Д.; Romanchuk, L.; Діденко, П. В.; Didenko, P.; Диденко, П. В. Аннотация: В даній статті висвітленні важливі питання збереження дерев сосни звичайної на якісній і продуктивній основі. Відмічено, що в різних регіонах Житомирщини дерева сосни звичайної за останні роки її вирощування підвищилася її чутливість до хвороби шютте. Вагоме значення сосни звичайної, як хвойної породи, її оздоровча, рекреаційна, а також ресурсна роль у сучасних лісових біоценозах регіону, спонукають до термінового ефективного вирішення проблеми масового всихання з урахування поширення в біоценозах супутніх хвороб. В роботі подані матеріали біологічних властивостей збудника шютте, який уражає сосну звичайну в процесі сходів, вирощування сіянців молодих дерев. Проведено скринінг дерев сосни в п’яти районах області та модифікована бальна шкала ураження її збудником. Відмічено, що в окремих локальних територіях природних біоценозів кількість дерев уражається хворобою від 15 до 30%. Досліджено, що ураження сосни звичайної хворобою шютте викликає значне пригнічення її, яке спонукає підсилення розвитку на уражених деревах та їх залишках кореневої губки і опенька осіннього. Аналіз результатів досліджень дає змогу стверджувати, що збудник хвороби шютте більш інтенсивно поширюється за умов підвищеної вологості та температури повітря. Скринінг поширення хвороби на сосні звичайній надає змогу стверджувати, що відсоток ураження шютте збільшується при зімкнутості молодих соснових насаджень. Цей процес набуває інтенсивності у рослин після 8–15-річного віку їх росту. Подальші наші дослідження будуть зосередженні на вивченні патологічних процесів в умовах Полісся, які базуватимуться на основі широко-планових методичних підходів з вивчення різних видів мікроскопічних грибів, бактерій, вірусів та нематод. Останні, як відомо, здатні бути векторами переносу патогенів різних таксономічних груп. У таких дослідженнях необхідно звернути увагу на комплексний стан ґрунтів, на яких вирощується сосна звичайна: вміст важких металів, токсичних відходів, радіаційного забруднення. В роботі пропонується низка профілактичних заходів боротьби з хворобою шютте, які базуються на традиційних та нових технологіях. Останні пропонуються на використанні біоорганічних композицій на основі полісахаридів, грибів («Біоекофунге» – розробка кафедри фізіології рослин біохімії та біоенергетики НУБіП).; This article highlights the important questions of preservation of Scotch pine on a qualitative and productive basis. It is being noted that the susceptibility of Scotch pine trees to pine-leaf cast in different areas of Zhytomyr region has increased during recent years. The importance of Scotch pine as a conifer, as well as its therapeutic, recreational and resource role in modern forest biocenoses of the region promts us to urgent and effective solution to the problem of mass drying up. We should take into account the spread of concomitant diseases in biocenoses. The paper presents the biological characteristics of pine-leaf cast that affects the Scotch pine in the process of germinating and growing seedlings. The pine trees in five districts of the region have been screened and the scoring scale of the damage caused by the causative agent has been modified. It is noted that in some local territories of natural biocenoses the number of trees affected by the disease ranges from 15 to 30 %. It has been investigated that pine-leaf cast causes significant inhibition of Scotch pine trees that leads to rapid development of pine fungus and honey mushrooms on the damaged trees and their remains. The analysis of the research results makes it possible to assert that the causative agent of the disease is more widely spread under conditions of high humidity and high air temperature. The screening of the disease spread to the Scotch pine makes it possible to assert that the percentage of pine trees infected by the pine-leaf cast increases with the closeness of young pine plantations. This process gains the intensity after 10–15 years of tree growth. Our further research will focus on the study of pathological processes in the Scots pine trees in the Polissya. It will be based on broad-side methodological approaches to the study of different types of microscopic fungi, bacteria, viruses and nematodes. The latter are known to be the pathogens transfer vectors of different taxonomic groups. In the course of such studies one should pay attention to the complex state of the soil on which the Scotch pine is grown: its concentration with heavy metals, toxic waste, radiation contamination. The work proposes a number of preventive measures to combat pine-leaf cast based on traditional and new technologies. The latter are based on the use of bioorganic compositions based on polysaccharides, fungi («Bioecofunge» – development of the Department of Plant Physiology, Biochemistry and Bioenergetics, NUBiP).; В данной статье освещены важные вопросы сохранения деревьев сосны обыкновенной на качественной и продуктивной основе. Отмечено, что в разных регионах Житомирщины сосны обыкновенной в последние годы ее выращивания повысилась ее чувствительность к болезни шютте. Большое значение сосны обыкновенной, как хвойной породы, ее оздоровительная, рекреационная, а также ресурсная роль в современных лесных биоценозах региона, побуждают к срочному эффективному решению проблемы массового усыхания с учетом распространения в биоценозах сопутствующих болезней. В работе представлены материалы биологических свойств возбудителя шютте, который поражает сосну обыкновенную в процессе всхождения, выращивания сеянцев молодых деревьев. Проведен скрининг деревьев сосны в пяти районах области и модифицирована балльная шкала поражения ее возбудителем. Отмечено, что в отдельных локальных территориях природных биоценозов количество деревьев поражается болезнью от 15 до 30%. Доказано, что поражение сосны обыкновенной болезнью шютте вызывает значительное ее угнетение, которое побуждает усиление развития на пораженных деревьях и их остатках корневой губки и опенка осеннего. Анализ результатов исследований позволяет утверждать, что возбудитель болезни шютте более интенсивно распространяется в условиях повышенной влажности и температуры воздуха. Скрининг распространения болезни на сосне обыкновенной дает возможность утверждать, что процент поражения шютте увеличивается при сомкнутости молодых сосновых насаждений. Этот процесс приобретает интенсивность у растений после 8–15-летнего возраста их роста. Дальнейшие наши исследования будут сосредоточены на изучении патологических процессов в условиях Полесья, которые будут базироваться на основе широко-плановых методических подходов по изучению различных видов микроскопических грибов, бактерий, вирусов и нематод. Последние, как известно, способны быть векторами переноса патогенов разных таксономических групп. В таких исследованиях необходимо обратить внимание на комплексное состояние почв, на которых выращивается сосна обыкновенная: содержание тяжелых металлов, токсичных отходов, радиационного загрязнения. В работе предлагается ряд профилактических мер борьбы с болезнью шютте, основанные на традиционных и новых технологиях. Последние предлагаются на использовании биоорганических композиций на основе полисахаридов, грибов («Биоэкофунге» – разработка кафедры физиологии растений биохимии и биоэнергетики НУБиП). 2019-01-01T00:00:00Z http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/10135 Название: Видове різноманіття вищих судинних рослин свіжих борів природного заповідника «Древлянський» Авторы: Устименко, В. І.; Ustymenko, V.; Устименко, В. И. Аннотация: Збереження видового різноманіття є одним з ключових завдань діяльності об’єктів природно-заповідного значення, зокрема, природного заповідника «Древлянський». З метою поліпшення якості моніторингу видового різноманіття на території природнього заповідника «Древлянський» було проведено дослідження видового складу вищих судинних рослин свіжих борів. Було досліджено 18 видів 6 кварталів Народицького лісництва. За результатами досліджень було визначено видовий склад вищих судинних рослин лісів з типом лісорослинних умов А2 (Свіжі бори) Розсохівського відділення. Було виявлено та систематизовано 14 видів вищих судинних рослин, що належать до 14 родів та 10 родин, серед яких найбільш чисельною є родина тонконогові (Poaceae), яка включає в себе 5 родів та 5 видів. Проведено чисельний облік, на основі якого визначено домінантний за чисельністю вид – куничник наземний (Calamagrostis epigeios (L.) Roth.), сумарний індекс домінування якого складає 0,1827. Визначено загальний індекс видового різноманіття Маргалефа, який становить 1,6385 для свіжих борів Розсохівського відділення та індекси різноманіття в окремих кварталах, що досліджувалися, також розраховано індекси домінування сумарні та поквартальні. Результати дослідження будуть використані при подальшому вивченні видового різноманіття природного заповідника та виявлення основних закономірностей у формуванні фітоугрупувань, дослідження динаміки їх видового складу та чисельності популяцій на території природного заповідника «Древлянський», а також будуть розроблені заходи щодо збереження та відновлення природного фіторізноманіття на території заповідника «Древлянський».; Preservation of species diversity is one of the key tasks of the natural reserve objects, in particular case, the natural reserve «Drevlyansky`s» task. A study was conducted on the territory of the «Drevlyansky»Nature Reserve in June 2019 in order to improve the quality of species diversity monitoring, of the vascular plants species composition. 18 divisions of 6 quarters of Narodichy Forestry were investigated, as a result of research the vascular plants species composition of forests with type A2 (Fresh Bars) of Rossochovsky department was determined and analysed. 14 species of vascular plants belonging to 14 genuses and 10 families were identified and systematized, among which the most populous is the Poaceae family, which includes 5 genera and 5 species. The dominant specie – Calamagrostis epigeios (L.) Roth was determined, on the basis of numerical accounting. The total index of domination of Calamagrostis epigeios (L.) is 0.1827. A definite general index of the species diversity of Margaleff, is 1,6385 for the fresh forests of the Razokhovsky branch and the indices of the diversity of the individual quarters studied, also calculated. The results of the study will be used for further researches of the species diversity of the nature reserve and the identification of the basic patterns in the formation of fito–groups and the study of species composition and population numbers dynamics on the territory of the nature reserve «Drevlyansky», as well as the development of measures for the conservation and restoration of natural reserve «Drevlyansky».; Сохранение видового разнообразия является одной из ключевых задач деятельности объектов природно-заповедного значения, в частности, природного заповедника «Древлянский». С целью улучшения качества мониторинга видового разнообразия на территории природного заповедника «Древлянский» было проведено исследование видового состава высших сосудистых растений свежих боров. Было исследовано 18 видов 6 кварталов Народического лесничества. По результатам исследований было определено видовой состав высших сосудистых растений лесов с типом лесорастительных условий А2 (Свежие боры) Рассоховского отделения. Было обнаружено и систематизировано 14 видов высших сосудистых растений, относящихся к 14 родам и 10 семей, среди которых наиболее многочисленной является семья Злаки (Poaceae), которая включает в себя 5 родов и 5 видов. Проведен численный учет, на основе которого определен доминантный по численности вид - вейник наземный (Calamagrostis epigeios (L.) Roth.), Суммарный индекс доминирования которого составляет 0,1827. Определен общий индекс видового разнообразия Маргалеф, который составляет 1,6385 для свежих боров Рассоховского отделения и индексы разнообразия в отдельных кварталах, которые исследовались, также рассчитаны индексы доминирования суммарные и поквартальные. Результаты исследования будут использованы при дальнейшем изучении видового разнообразия природного заповедника и выявление основных закономерностей в формировании фитоугрупирований, исследования динамики их видового состава и численности популяций на территории природного заповедника «Древлянский», а также будут разработаны меры по сохранению и восстановлению природного фиторазнообразия на территории заповедника «Древлянский». 2019-01-01T00:00:00Z http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/10134 Название: Застосування методу багатокритеріальної оптимізації для вибору кращого сорту заморожених плодів вишні Авторы: Василишина, О. В.; Vasylyshyna, O. Аннотация: Вишня – широко відома культура в Україні, завдяки поєднанню кисло-солодкого смаку та привабливого кольору. Однак, термін зберігання плодів вишні складає всього 10−15 діб. Тому для забезпечення цілорічного споживання населенням цих плодів необхідно вивчити придатність нових сортів цієї культури до заморожування та тривалого зберігання. Метою досліджень було застосування методу багатокритеріальної оптимізації для вибору кращого сорту заморожених плодів вишні сортів Альфа, Жадана, Шанс, Елегантна, Пам'ять Артеменка, Оптимістка, Подбельська, вирощених на дослідній станції помології ім. Л. П. Симиренка ІС НААН. Застосування методу багатокритеріальної оптимізації дасть змогу найбільш повно виявити вплив якісних показників та значення інтервалів допустимих значень для визначення найбільш придатних для заморожування плодів вишні. За результатами досліджень встановлено, що вміст компонентів хімічного складу плодів вишні залежить від особливостей сорту. Втрата клітинного соку плодів коливається в межах від 7,2 % по сорту Пам'ять Артеменка до 10,9 % − Альфа. Вміст сухих розчинних речовин знаходиться в кількості від 14,71 % по сорту Шанс до 15,21 % − Пам'ять Артеменка. Значення цукрів в плодах вишні даних сортів складає від 9,57 до 10,77 %. Наявність титрованих кислот, що разом з цурками обумовлюють смак плодів, міститься на рівні 1,68 % для сорту Елегантна та найвища – для плодів вишні сорту Пам'ять Артеменка. Найвищу С-вітамінну цінність мають плоди вишні сорту Пам'ять Артеменка – 10,6 мг/100 г і найменшу – Оптимістка 7,9 мг/100 г. За комплексом фізико-хімічних показників, методом багатокритеріальної оптимізації, запропоновано рекомендувати виробництву для заморожування плоди вишні сортів: Пам'ять Артеменка, Елегантна та Альфа.; Cherry is widely known in Ukraine due to its sweet-sour taste and attractive color. However, the shelf life of the cherry fruit is only 10−15 days. Therefore, in order to ensure the annual population's consumption of these fruits, it is necessary to study the suitability of new varieties of this crop for freezing and prolonged storage. The aim of the research was to apply a multi-criteria optimization method for choosing a better variety of frozen fruits of varieties Alpha, Zhadana, Chance, Elegant, Memory of Artemenko, Optimistka, Podbelskа, grown on the research station of the Pomology them L.P. Simirenko IS NAAS. The application of the multi-criteria optimization method will make it possible to fully identify the effect of qualitative indicators and the values of the intervals of allowable values for determining the most suitable for freezing of cherry fruit. According to the research results, the content of components of the chemical composition of cherry fruit depends on the characteristics of the variety. The loss of cellular fruit juice ranges from 7,2% in the Memory of Artemenko class to 10,9 % in the Alpha. The content of dry soluble substances is in the amount of 14,71 % in the grade Chance to 15,21 % − Memory of Artemenko. The value of sugars in the fruit cherries of these varieties ranges from 9,57 to 10,77 %. The presence of titrated acids, which, together with the sugars, determines the taste of the fruits is at 1,68 % for the Elegant variety and the highest fruit cherry variety Memory of Artemenko. The highest vitamin C value is given to the fruits of the cherry variety Memory of Artemenko – 10,6 mg/100 g and the lowest − Optimist 7,9 mg/100 g. In the complex of physico-chemical indicators, by the method of multicriteria optimization, it is suggested to recommend the production for freezing fruits of varieties of cherries: Memory of Artemenko, Elegant and Alpha.; Вишня - широко известная культура в Украине, благодаря сочетанию кисло-сладкого вкуса и привлекательного цвета. Однако, срок хранения плодов вишни составляет всего 10-15 суток. Поэтому для обеспечения круглогодичного потребления населением этих плодов необходимо изучить пригодность новых сортов этой культуры к замораживанию и длительному хранению. Целью исследований было применение метода многокритериальной оптимизации для выбора лучшего сорта замороженных плодов вишни сортов Альфа, Жадана, Шанс, Элегантная, Память Артеменко, Оптимистка, Подбельского, выращенных на исследовательской станции помологии им. Л. П. Симиренко ИС НААН. Применение метода многокритериальной оптимизации позволит наиболее полно выявить влияние качественных показателей и значения интервалов допустимых значений для определения наиболее подходящих для замораживания плодов вишни. По результатам исследований установлено, что содержание компонентов химического состава плодов вишни зависит от особенностей сорта. Потеря клеточного сока плодов колеблется в пределах от 7,2% по сорту Память Артеменко до 10,9% - Альфа. Содержание сухих растворимых веществ находится в количестве от 14,71% по сорту Шанс в 15,21% - Память Артеменко. Значение сахаров в плодах вишни данных сортов составляет от 9,57 до 10,77%. Наличие титруемых кислот, вместе с чурками обусловливают вкус плодов, находится на уровне 1,68% для сорта Элегантная и самая высокая - для плодов вишни сорта Память Артеменко. Самую большую С-витаминную ценность имеют плоды вишни сорта Память Артеменко - 10,6 мг / 100 г и наименьшую - Оптимистка 7,9 мг / 100 г. По комплексу физико-химических показателей, методом многокритериальной оптимизации, предложено рекомендовать производству для замораживания плоды вишни сортов Память Артеменко, Элегантная и Альфа. 2019-01-01T00:00:00Z http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/10133 Название: Стандартизація та сертифікація зерна в Україні та країнах Європейського Союзу Авторы: Глупак, З. І.; Hlupak, Z.; Глупак, З. И. Аннотация: У зв’язку з підписанням економічної частини Асоціації з Європейським Союзом Україна повинна повністю адаптувати існуючі національні стандарти до стандартів, прийнятих на території Євросоюзу. Відповідність продукції Директивам і гармонізація стандартам ЄС – досить висока оцінка якості, що має заслужений авторитет на торгових ринках багатьох країн. Наразі сертифікація українського зерна не є обов’язковою для його реалізації в Україні. Для цього достатньо провести аналіз партії зерна на відповідність вимогам стандартів і цим самим виробник доводить, що його продукція є якісною. Проходження обов’язкової сертифікації зерна є необхідною умовою при його реалізації до країн Європейського Союзу. Для отримання преференційного доступу на ринок ЄС у рамках Поглибленої і всеохоплюючої зони вільної торгівлі необхідно підтвердити походження товару з України та отримати сертифікат EUR.1. В статті наведено порівняння українського державного стандарту на зерно пшениці із вимогами технічних регламентів Європейського Союзу. Проаналізовано показники якості зернових культур, які регламентуються стандартами обох країн. Наведено спільні характеристики та відмінності у визначенні якості зерна пшениці. Проведено аналіз методик визначення основних показників якості. При експорті пшениці з України до країн Європейського Союзу необхідно заздалегідь враховувати звичайні (середні) потенційні можливості використання експортного зерна і порівнювати якість зерна не тільки на основі вмісту в ньому білка або клейковини, а, що не менш важливо, також зіставляти якість продуктів переробки чи інші споживчі якості. Абсолютно зіставляти показники стандартів різних країн неможливо, оскільки існує різниця в методиках визначення параметрів класифікації. Таким чином, актуальною є сертифікація проб пшениці, класифікованої згідно з діючими стандартами. Важливо при визначенні якісних показників проводити аналізи тими ж методами, якими б це робили закордонні покупці. Крім того, до ціни треба відноситься як до показника, який формується під впливом ринкових чинників, при цьому, в різні роки різниця в цінах на зерно з різними якісними показниками може дуже відрізнятися.; Ukraine signed the economic part of the European Union Association Agreement. It means that Ukraine should conform fully its national standards to the standards accepted through the territory of the European Union. Product compliance with the guidelines and standards of the EU is quite high appreciation of quality that is valuable at trade markets of many countries. Presently, certification of Ukrainian grain isn’t compulsory for its realization in Ukraine. To do this it’s enough to conduct analysis of grain lot as for the compliance with specifications. Doing in such a way a manufacturer proves that his production is qualitative. Compulsory certification of grain is a requirement by its realization to the European Union countries. To get a preferential access to the EU market within the free trade zone it’s necessary to confirm that the products are from Ukraine and to get EUR.1 certificate. The article deals with comparison of Ukrainian state standard for wheat grain with the requirements of the European Union regulations. Quality indicators of grain crops, which are regulated by the standards of both countries, are analyzed. Common characteristics and differences by defining grain quality are shown. The analysis of techniques for the defining of the main quality indicators is conducted. While exporting wheat from Ukraine to the European Union countries it’s necessary to take into account beforehand common (average) potentialities of exported grain use and to compare the grain quality not only on the basis of protein or gluten content in it, but also to compare quality of product derivatives and other consumer qualities. It’s impossible to compare fully the standards of different countries because there is a difference in the techniques of defining the classification parameters. Therefore, the certification of wheat sample classified according to the existing standard is important. By defining quality indicators it’s also essential to conduct analysis with the help of the same methods as it could be done by the foreign customers. Besides we should examine price as an indicator which is formed under the influence of market factors, whereas the difference in prices for grain with different quality indicators can vary greatly in different years.; В связи с подписанием экономической части Ассоциации с Европейским Союзом Украина должна полностью адаптировать существующие национальные стандарты со стандартами, принятыми на территории Евросоюза. Соответствие продукции директивы и гармонизация стандартам ЕС - достаточно высокая оценка качества, пользуется заслуженным авторитетом на торговых рынках многих стран. Сейчас сертификация украинского зерна не является обязательным для его реализации в Украине. Для этого достаточно провести анализ партии зерна на соответствие требованиям стандартов и тем самым производитель доказывает, что его продукция является качественной. Прохождение обязательной сертификации зерна является необходимым условием при его реализации в страны Европейского Союза. Для получения преференциального доступа на рынок ЕС в рамках углубленной и всеобъемлющей зоны свободной торговли необходимо подтвердить происхождение товара из Украины и получить сертификат EUR.1. В статье приведено сравнение украинского государственного стандарта на зерно пшеницы с требованиями технических регламентов Европейского Союза. Проанализированы показатели качества зерновых культур, регламентирующимися стандартами обеих стран. Приведены общие характеристики и различия в определении качества зерна пшеницы. Проведен анализ методик определения основных показателей качества. При экспорте пшеницы из Украины в страны Европейского Союза необходимо заранее учитывать обычные (средние) потенциальные возможности использования экспортного зерна и сравнивать качество зерна не только на основе содержания в нем белка или клейковины, а что не менее важно, также сопоставлять качество продуктов переработки или другие потребительские качества. Абсолютно сопоставлять показатели стандартов различных стран невозможно, поскольку существует разница в методиках определения параметров классификации. Таким образом, актуальной является сертификация проб пшеницы, классифицированной в соответствии с действующими стандартами. Важно при определении качественных показателей проводить анализы теми же методами, какими бы это делали зарубежные покупатели. Кроме того, к цене надо относится как к показателю, который формируется под влиянием рыночных факторов, при этом, в разные годы разница в ценах на зерно с различными качественными показателями может сильно отличаться. 2019-01-01T00:00:00Z http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/10132 Название: Зміна фізико-хімічних показників родючості чорнозему опідзоленого в сівозміні залежно від різного удобрення Авторы: Господаренко, Г. М.; Нospodarenko, Н.; Господаренко, Г. Н.; Прокопчук, І. В.; Prokopchuk, I.; Прокопчук, И. В.; Черно, О. Д.; Cherno, О.; Бойко, В. П.; Boyko, V. Аннотация: У статті наведено результати вивчення впливу різних доз і співвідношень мінеральних добрив на фізико-хімічні показники чорнозему опідзоленого важкосуглинкового в Правобережному Лісостепу України. На основі проведених досліджень встановлено, що за тривалого внесення мінеральних добрив простежується тенденція до підкислення ґрунту на 0,1–0,3 одиниці рНKCl, а у деяких варіантах досліду рНKCl був < 5,5, що свідчить про слабкокислу реакцію ґрунтового розчину. Тому в подальшому ґрунт буде потребувати проведення підтримувального вапнування. Тривале застосування мінеральних добрив у сівозміні, поряд з обмінною, впливає і на зміну гідролітичної кислотності ґрунту. При цьому, вона досить суттєво залежить від доз і співвідношень добрив Зміни гідролітичної кислотності в шарі ґрунту 0–20 см були у межах від 2,78 смоль/кг перед закладанням досліду до 4,23 смоль/кг ґрунту. Найбільший вплив на її підвищення мало застосування азотних і калійних добрив. Вміст магнію в ҐВК був більш стабільним, навіть за високих доз мінеральних добрив відмічено лише тенденцію до зниження його вмісту. Аналогічними були зміни вмісту суми катіонів K + Nа в ҐВК. У шарі ґрунту 20–40 см зміни вмісту катіонів у ҐВК були менш значними, але достовірне зниження їх суми пройшло у варіантах досліду, де вносилися азотні добрива в дозі 150 кг/га д. р., а також на тлі середньорічного внесення в сівозміні лише P60K80. Ємність вбирання ґрунту під впливом удобрення змінюється несуттєво, тоді як ступінь насиченості основами знизився з 89,9 % до 83,7–88,8 % у шарі ґрунту 0–20 см і з 93,2 % до 86,6–90,9 % у шарі ґрунту 20–40 см залежно від варіанту удобрення. Таким чином, навіть нейтральні за своєю природою чорноземні ґрунти, за умови тривалого застосування лише мінеральних добрив, не здатні протистояти хімічному навантаженню і процесі сільськогосподарського використання змінюють свої фізико-хімічні властивості.; The article presents the research results of the impact of various doses and ratios of mineral fertilizers on the physical and chemical indices of podzolized hard-loam chernozem in Right-bank Forest-steppe of Ukraine. Based on the conducted researches, it was found that during the prolonged application of mineral fertilizers, the tendency toward soil acidification at 0.1-0.3 units of рНKCl is observed. In some variants of the experiment, рНKCl was <5,5, which testifies to the subacidic reaction of the soil solution. Therefore, in the future, the soil will require the liming keeping up. Prolonged application of mineral fertilizers in the crop rotation along with the exchange, also affects the change of hydrolytic soil acidity. At the same time, it significantly depends on the doses and ratios of fertilizers. Changes in hydrolytic acidity in the soil layer of 0-20 cm were in the range from 2.78 resin/kg before laying out the experiment to 4.23 resin/kg of soil. The greatest impact on its increase was the use of nitrogen and potash fertilizers. Magnesium content in SAC was more stable, even with high doses of mineral fertilizers, only a tendency to reduce its content was noted. Similar changes were observed in the content of the amount of cations K + Na in SAC. In the soil layer of 20-40 cm, changes in the cation content in SAC were less considerable, but a significant decrease in their amount was carried out in experimental variants where nitrogen fertilizers were introduced in a dose of 150 kg/ha a. i., and also in the background of the average annual application of P60K80 only in the rotation. The capacity of soil absorption under the influence of fertilizer does not change significantly, while the degree of bases saturation decreased from 89.9% to 83.7-88.8% in the soil layer of 0-20 cm and from 93.2% to 86.6-90.9, % in the soil layer of 20-40 cm depending on the fertilizer option. Thus, even chernozem soils, which are naturally neutral, cannot withstand chemical stress and change their physical and chemical properties in the process of agricultural use, provided that they are used only for mineral fertilizers.; В статье приведены результаты изучения влияния различных доз и соотношений минеральных удобрений на физико-химические показатели чернозема оподзоленного тяжелосуглинкового в Правобережной Лесостепи Украины. На основе проведенных исследований установлено, что при длительном внесении минеральных удобрений прослеживается тенденция к подкислению почвы на 0,1-0,3 единицы рНKCl, а в некоторых вариантах опыта рНKCl был <5,5, что свидетельствует о слабокислой реакции почвенного раствора. Поэтому в дальнейшем почвы потребует проведения поддерживающего известкования. Длительное применение минеральных удобрений в севообороте, рядом с обменной, влияет и на смену гидролитической кислотности почвы. При этом, она достаточно существенно зависит от доз и соотношений удобрений. Изменения гидролитической кислотности в слое 0-20 см были в пределах от 2,78 смоль/кг перед закладкой опыта до 4,23 смоль/кг почвы. Самое большое влияние на ее повышение имело применение азотных и калийных удобрений. Содержание магния в ҐВК был более стабильным, даже при высоких дозах минеральных удобрений отмечено лишь тенденцию к снижению его содержания. Аналогичными были изменения содержания суммы катионов K + Nа в ҐВК. В слое почвы 20-40 см изменения содержания катионов в ҐВК были менее значительными, но достоверное снижение их суммы прошло в вариантах опыта, где вносились азотные удобрения в дозе 150 кг/га д. Г.., А также на фоне среднегодового внесения в севообороте только P60K80. Емкость впитывания почвы под влиянием удобрения меняется несущественно, тогда как степень насыщенности основаниями снизился с 89,9% до 83,7-88,8% в слое почвы 0-20 см и с 93,2% до 86,6-90,9 % в слое почвы 20-40 см в зависимости от варианта удобрения. Таким образом, даже нейтральные по своей природе черноземные почвы, при длительном применении только минерального удобрения, не способны противостоять химической нагрузке и процессе сельскохозяйственного использования меняют свои физико-химические свойства. 2019-01-01T00:00:00Z http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/10131 Название: Ріст, розвиток та формування продуктивності лаванди вузьколистої в умовах Південного Степу України Авторы: Манушкіна, Т. М.; Manushkina, T.; Манушкина, Т. Н. Аннотация: Показано особливості росту і розвитку та формування продуктивності рослин лаванди вузьколистої Lavandula angustifolia Mill. в умовах Південного Степу України залежно від застосування стимуляторів росту Радостим та Стимпо. Установлено, що рослини лаванди третього року вирощування характеризувалися в умовах Південного Степу України достатньо високою морозостійкістю – 82,7–98,1 %. Найбільший стимулюючий ефект на процеси росту рослин лаванди виявлено за обробки їх біостимулятором Стимпо: сформувалися пагони висотою 62,4–78,4 см, діаметр куща – 60,2–72,4 см, кількість суцвіть – 285,4–352,0 шт./кущ. Оптимальні параметри структури урожаю визначено у рослин лаванди під впливом препарату Стимпо: довжина суцвіття 5,8–7,4 см, кількість кілець у суцвітті 5,9–7,1 шт. Не істотно впливала обробка біостимуляторами на кількість квіток у напівкільці, цей показник у сортів коливався у межах 4,2–4,9 шт. Відмічено відмінності між сортами за показниками структури врожаю. У сорту Степова формувалися суцвіття найбільшої довжини – 6,6–7,4 см, у сорту Синева – найбільша кількість кілець у суцвітті – 6,8–7,1 шт, у сорту Вдала – найбільша кількість квіток у напівкільці 4,5–4,9 шт. Найбільша урожайність лаванди сформувалася у варіанті із обробкою біостимулятором Стимпо: у сорту Степова – 6,6 т/га, у сорту Синева –7,6 т/га , у сорту Вдала – 6,0 т/га. Приріст до контролю у даному варіанті становив 1,3, 2,3 і 0,7 т/га, відповідно, по сортах. Масова частка ефірної олії у рослинній сировині лаванди не залежала від використання стимуляторів росту, і відрізнялася залежно від генотипу рослини. Найбільша масова частка ефірної олії визначена у сорту Вдала – 2,30–2,32 %, що на 0,38–0,40 % більше порівняно із контролем. Найбільший збір ефірної олії відмічено у варіанті з біостимулятором Стимпо: у сорту Степова 127,36 кг/га, у сорту Синева – 142,34 кг/га, у сорту Вдала – 139,17 кг/га. Прибавка порівняно із контролем становила 25,66, 40,64 і 37,47 кг/га, відповідно, по сортах. За обробки рослин препаратом Радостим також відмічено стимулюючий ефект щодо підвищення продуктивності рослин лаванди, проте показники урожайності у даному варіанті достовірно нижчі порівняно із обробкою рослин біостимулятором Стимпо.; It was represented the specific features of growth, development and productivity formation of spike lavender plants (Lavandula angustifolia Mill.) in the conditions of southern steppe of Ukraine depending on the use of growth stimulants such as Radostim and Stimpo. It was established that lavender plants of the third year of cultivation were characterized in the conditions of the southern Steppe of Ukraine by rather high frost resistance as 82,7 up to 98,1 %. The greatest stimulating effect on the processes of growth of lavender plants was found by the treatment of plants by Stimpo bio-stimulator: shoots formed with height from 62,4 up to 78,4 cm, bush diameter was from 60,2 up to 72,4 cm, the number of inflorescences were from 285,4 up to 352,0 PCs/bush. The optimal parameters of yield structure defined in plants of lavender by the processing with Stimpo bio-stimulator: inflorescence length was from 5,8 up to 7,4 cm, the number of rings in the inflorescence was from 5,9 up to 7,1 PCs. The treatment with bio-stimulators did not significantly effect on the number of flowers in a semicircle, this factor for studied varieties ranged from 4.2 up to 4.9 PC. It was marked differences between varieties in terms of yield structure. The Stepova variety formed inflorescences of the greatest length from 6,6 to 7,4 cm, the Sineva variety formed the largest number of rings in the inflorescence from 6,8 to 7,1 PCs, the Vdala variety formed the largest number of flowers in the semicircle 4,5–4,9 PCs. The largest lavender yield was formed in the variant with the treatment by Stimpo bio-stimulator: the Stepova variety yield was 6,6 t/ha, the Sineva variety yield was 7,6 t/ha, the Vdala variety yield was 6,0 t/ha. Increasing to the control in this variant was 1,3, 2,3 and 0,7 t/ha, respectively, for varieties. The mass fraction of essential oil in the plant raw material of lavender did not depend on the use by growth stimulants, and it differed depending on the genotype of the plant. The largest mass fraction of essential oil was determined in the Vdala variety – 2,30–2,32 %, which was more by 0,38-0,40 % compared to the control. The greatest collection of essential oils noted in the variant with of the Stimpo biostimulator: the Stepova variety had 127,36 kg/ha, the Sineva variety had 142,34 kg/ha, the Vdala variety had 139,17 kg/ha. Increasing compared to control was 25,66 kg/ha, 40,64 kg/ha and 37,47 kg/ha, respectively on varieties. After processing by the Radostim preparation it was also marked stimulating effect on increasing of the productivity of lavender plants, however, the yield in this variant was significantly lower in comparison with the processing plants by the Stimpo bio-stimulator.; Показаны особенности роста и развития и формирования продуктивности растений лаванды узколистой Lavandula angustifolia Mill. в условиях Южной Степи Украины в зависимости от применения стимуляторов роста Радостим и Стимпо. Установлено, что растения лаванды третьего года выращивания характеризовались в условиях Южной Степи Украины достаточно высокой морозостойкостью - 82,7-98,1%. Самый большой стимулирующий эффект на процессы роста растений лаванды обнаружено при обработке их биостимулятором Стимпо: сформировались побеги высотой 62,4-78,4 см, диаметр куста - 60,2-72,4 см, количество соцветий - 285,4-352,0 шт ./кущ. Оптимальные параметры структуры урожая определен в растений лаванды под влиянием препарата Стимпо: длина соцветия 5,8-7,4 см, количество колец в соцветии 5,9-7,1 шт. Несущественно влияла обработка биостимуляторами на количество цветков в полукольце, этот показатель у сортов колебался в пределах 4,2-4,9 шт. Отмечено различия между сортами по показателям структуры урожая. У сорта Степная формировались соцветия наибольшей длины - 6,6-7,4 см, у сорта Синева - наибольшее количество колец в соцветии - 6,8-7,1 шт, у сорта Удачная - наибольшее количество цветков в полукольце 4,5-4 9 шт. Самая большая урожайность лаванды сформировалась в варианте с обработкой биостимулятором Стимпо: у сорта Степная - 6,6 т / га, у сорта Синева -7,6 т / га, у сорта Удачная - 6,0 т / га. Прирост к контролю в данном варианте составил 1,3, 2,3 и 0,7 т / га, соответственно, по сортам. Массовая доля эфирного масла в растительном сырье лаванды не зависела от использования стимуляторов роста, и отличалась в зависимости от генотипа растения. Самая массовая доля эфирного масла определена в сорта Удачная - 2,30-2,32%, что на 0,38-0,40% больше по сравнению с контролем. Самый большой сбор эфирного масла отмечено в варианте с биостимулятором Стимпо: у сорта Степная 127,36 кг / га, у сорта Синева - 142,34 кг / га, у сорта Удачная - 139,17 кг / га. Прибавка по сравнению с контролем составила 25,66, 40,64 и 37,47 кг / га, соответственно, по сортам. При обработке растений препаратом Радостим также отмечено стимулирующий эффект по повышению продуктивности растений лаванды, однако показатели урожайности в данном варианте достоверно ниже по сравнению с обработкой растений биостимулятором Стимпо. 2019-01-01T00:00:00Z http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/10130 Название: Вміст пігментів у листках сочевиці за дії біологічних препаратів Авторы: Карпенко, В. П.; Karpenko, V.; Новікова, Т. П.; Novikova, T.; Новикова, Т. П.; Притуляк, Р. М.; Prytulia, P.; Гнатюк, М. Г.; Hnatyuk, M.; Гнатюк, Н. Г. Аннотация: У статті наводяться результати польового досліду з вивчення впливу мікробного препарату Rhizobium leguminosarum biovar viceae штам К-29, в. р., 100 мл/га норму насіння і регулятора росту рослин Регоплант, в. р., 250 мл/т – передпосівна обробка насіння; 50 мл/га – післясходове внесення на вміст фотосинтетичних пігментів (хлорофілів a і b, їх суми і каротиноїдів) у листках сочевиці сорту Лінза. Аналіз вмісту хлорофілів a і b, їх суми та каротиноїдів у листках сочевиці проводили у фазах бутонізації та початок цвітіння у відібраних зразках листків у польових умовах за методиками, описаними В. Ф. Гавриленко і Т. В. Жигаловою з використанням спектрофотометра LEKI SS1104. За результатами досліджень встановлено залежність вмісту досліджуваних пігментів у листках сочевиці від погодних умов, застосування біологічних препаратів та від фази росту і розвитку культури. За комплексного використання біологічних препаратів у литках сочевиці сорту Лінза простежувалося зростання вмісту хлорофілів a і b, їх суми і каротиноїдів, завдяки чому створювалися більш сприятливі умови для інтенсифікації проходження в рослинах основних фізіолого-біохімічних процесів, що лежать в основі формування високої продуктивності посівів. У фазу початок цвітіння сочевиці, коли була найвища активність ростових процесів рослин, вміст досліджуваних пігментів у листках рослин у порівнянні з фазою бутонізації значно збільшувався. Найвищий вміст пігментів у листках сочевиці сорту лінза було відмічено у варіантах досліду за передпосівної обробки насіння композицією мікробного препарату Rhizobium leguminosarum biovar viceae штам К-29, в. р., 100 мл/га норму насіння і регулятора росту рослин Регоплант, в. р., 250 мл/т із наступним післясходовим внесенням останнього у нормі 50 мл/га, де перевищення до контролю для суми хлорофілів а і b в середньому складало 35 %, каротиноїдів - 43 %.; The article presents the results of the field experiment on the influence of microbial preparation (Rhizobium leguminosarum biovar viceae strain K-29, w. s., 100 ml/ha seeds norm) and plant growth regulator (Regoplant, w. s: 250 ml/t – pre-sowing seed treatment; 50 ml/ha – post-germination application) on the content of photosynthetic pigments (chlorophylls a and b, their sum and carotenoids) in the leaves of lentil of Linza variety. The analysis of a and b chlorophylls content, their sum and carotenoids in the leaves of lentil was carried out at bud-formation stage and the beginning of blossoming in selected samples of leaves in the field conditions according to the methods, described by V.F. Havrylenko and T.V. Zhyhalova using spectrophotometer LEKI SS1104. According to the results of the experiments was found dependence of the investigated pigments content in lentil leaves on weather conditions, application of the biological preparation and on phase of growth and development of the culture. Thus, under combined application of biological preparations in the leaves of lentil of Linsa variety there was the increase in the content of chlorophylls a and b, their sum and carotenoids, which created favorable conditions for the main physiological and biochemical processes that account for the formation of high productivity of crops. In the phase of bloom beginning of the lentil, when the activity of growth processes was the highest, content of the investigated pigments was much higher than in the phase of budding. The highest content of pigments in the leaves of lentil was recorded in the variants of the experiment under pre-sowing treatment of seeds with the mixture of microbial preparation (Rhizobium leguminosarum biovar viceae strain К-29, w. s., 100 ml/hа seed rate) and plant growth regulator Regoplant, w. s., 250ml/t with its further post-germination application at the rates 50ml/ha, where the exceed compared to control for the chlorophylls a and b on average made up 35 %, and for carotenoids 43 %.; В статье приводятся результаты полевого опыта по изучению влияния микробного препарата Rhizobium leguminosarum biovar viceae штамм К-29, в. г., 100 мл/га норму семян и регулятора роста растений Регоплант, и. г., 250 мл/т - предпосевная обработка семян; 50 мл/га - послевсходовое внесение на содержание фотосинтетических пигментов (хлорофиллов a и b, их суммы и каротиноидов) в листьях чечевицы сорта Линза. Анализ содержания хлорофиллов a и b, их суммы и каротиноидов в листьях чечевицы проводили в фазах бутонизации и начала цветения в отобранных образцах листьев в полевых условиях по методикам, описанным В. Ф. Гавриленко и Т. В. Жигалова с использованием спектрофотометра LEKI SS1104. По результатам исследований установлена зависимость содержания изучаемых пигментов в листьях чечевицы от погодных условий, применение биологических препаратов и от фазы роста и развития культуры. По комплексному использованию биологических препаратов в икрах чечевицы сорта Линза наблюдалось повышение содержания хлорофиллов a и b, их суммы и каротиноидов, благодаря чему создавались более благоприятные условия для интенсификации прохождения в растениях основных физиолого-биохимических процессов, лежащих в основе формирования высокой продуктивности посевов. В фазу начала цветения чечевицы, когда была самая высокая активность ростовых процессов растений, содержание исследуемых пигментов в листьях растений по сравнению с фазой бутонизации значительно увеличивался. Высокое содержание пигментов в листьях чечевицы сорта линза было отмечено в вариантах опыта по предпосевной обработке семян композицией микробного препарата Rhizobium leguminosarum biovar viceae штамм К-29, в. г., 100 мл/га норму семян и регулятора роста растений Регоплант, и. г., 250 мл/т с последующим послевсходовым внесением последнего в норме 50 мл/га, где превышение до контроля для суммы хлорофиллов а и b в среднем составляло 35%, каротиноидов - 43%. 2019-01-01T00:00:00Z http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/10129 Название: Стан галузі хмелярства в Україні та можливості підвищення її ефективності у сучасних умовах Авторы: Рижук, С. М.; Rizhuk, S.; Рыжук, С. Н.; Сухораба, В. П.; Suhoraba, V.; Надточій, П. П.; Nadtochy, P.; Надточий, П. П.; Проценко, Л. В.; Protsenko, L.; Цибульський, В. О.; Tsibulskiy, V.; Цыбульский, В. А.; Ратошнюк, Т. М.; Ratoshnyuk, T. Аннотация: Проведений аналіз стану галузі хмелярства в Україні, США, Китаї та в країнах ЄС. Встановлені причини занепаду галузі в Україні в останні три десятиріччя. Серед них відзначено: наукову необґрунтованість розпаювання хмелевих плантацій та комплексного цінного майна хмелегосподарств; зміну форм власності шляхом продажі пивоварних заводів іноземним компаніям, що призвела до відриву галузі від вітчизняних виробників продукції хмелю; зайняття монопольного становища на ринку власниками великих пивоварних підприємств і використання для виробництва пива переважно імпортної сировини. Зазначено, що нині хміль в Україні вирощують лише в чотирьох областях – Житомирській, Рівненській, Львівській та Хмельницькій. У структурі хмеленасаджень провідне місце займає Житомирська область − майже 74 % загальних площ. Впродовж 2008−2017 рр. кількість діючих господарств у країні скоротилася із 59 до 19. Запропоновані конкретні заходи щодо інтегрування виробників, переробників та споживачів хмелепродукції з метою подальшого відродження галузі хмелярства в Україні. Проведені дослідження щодо можливості використання хмелегосподарствами лінії гранулювання шишок хмелю на базі модернізованого гранулятора ОГМ-1,5. Встановлено, що використання лінії гранулювання на базі гранулятора ОГМ-1,5 із кільцевою матрицею товщиною 30 мм і радіальними отворами в 6 мм, заміною звичайних металевих деталей, по якій рухається подрібнена маса хмелю, на деталі із нержавіючої сталі, а також встановлення спеціального регулятора обертів електродвигуна дає можливість виготовляти гранули шишок хмелю, які за показниками якості майже аналогічні гранулам, що виготовляються за допомогою чеської лінії гранулювання MGL 400CH. Подані показники якості гранул із шишок хмелю сорту Клон 18. Отримані у процесі переробки шишок на різних марках грануляторів гранули відповідали паспортним даним сорту, з якого вони були вироблені.; The analysis of the state of the hop industry in Ukraine, the USA, China and the EU countries has been carried out. The reasons for the decline of the industry in Ukraine in the last three decades have been determined. Among them noted: the scientific unreasonableness of the dispersal of hop plantations and integrated valuable assets of hops; the change of ownership through the sale of breweries to foreign companies, which led to the separation of the industry from domestic producers of hop products; taking a monopoly position on the market by the owners of large breweries and using for the production of beer mainly imported raw materials. It is noted that now in Ukraine hops are grown only in four oblasts - Zhytomyr, Rivne, Lviv and Khmelnytsky. Zhytomyr Oblast occupies the leading place in the housing estate - almost 74% of the total area. During 2008-2017, the number of existing farms in the country declined from 59 to 19. Proposed concrete measures for the integration of producers, processors and consumers of hop products in order to further revitalize the hop industry in Ukraine. Researches have been carried out on the possibility of using hops in the line of granulation of hop cones on the basis of the modernized granulator OGM-1. It was established that the use of granulation line on the basis of granulator OGM-1.5 with a ring matrix in the thickness of 30 mm and radial holes in 6 mm, replacement of usual metal parts, which moves crushed hop of honey, on the parts made of stainless steel, as well as the installation of a special regulator the rotation of the electric motor makes it possible to make granules of cones of hops, which according to the quality indicators are almost similar to granules made with the help of the Czech granulation line MGL 400CH.The reported quality indices of the cone of honey of the grade Clone 18. The cones produced on the processing of the various grades of granulators granulescorresponded to the passport data of the variety from which they were produced.; Проведенный анализ состояния отрасли хмелеводства в Украине, США, Китае и в странах ЕС. Установлены причины упадка отрасли в Украине в последние три десятилетия. Среди них отмечено: научную необоснованность паевания хмельных плантаций и комплексного ценного имущества хмелегосподарств; изменение форм собственности путем продажи пивоваренных заводов иностранным компаниям, привела к отрыву области от отечественных производителей продукции хмеля; занятия монопольного положения на рынке владельцами крупных пивоваренных предприятий и использования для производства пива преимущественно импортного сырья. Отмечено, что в настоящее время хмель в Украине выращивают только в четырех областях - Житомирской, Ровенской, Львовской и Хмельницкой. В структуре хмеленасажденний ведущее место занимает Житомирская область - почти 74% общих площадей. В течение 2008-2017 гг. Количество действующих хозяйств в стране сократилось с 59 до 19. Предложены конкретные меры по интеграции производителей, переработчиков и потребителей хмелепродукции с целью дальнейшего возрождения отрасли хмелеводства в Украине. Проведены исследования по возможности использования хмелехозяйствами линии гранулирования шишек хмеля на базе модернизированного гранулятора ОГМ-1,5. Установлено, что использование линии гранулирования на базе гранулятора ОГМ-1,5 с кольцевой матрицей толщиной 30 мм и радиальными отверстиями в 6 мм, заменой обычных металлических деталей, по которой движется измельченная масса хмеля, на детали из нержавеющей стали, а также установление специального регулятора оборотов электродвигателя дает возможность изготавливать гранулы шишек хмеля, которые по показателям качества почти аналогичны гранулам, изготавливаемых с помощью чешской линии гранулирования MGL 400CH. Представленные показатели качества гранул из шишек хмеля сорта Клон 18. Полученные в процессе переработки шишек на разных марках грануляторов гранулы соответствовали паспортным данным сорта, из которого они были произведены. 2019-01-01T00:00:00Z http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/10128 Название: Продуктивність міжвидових гібридів картоплі, їх беккросів залежно від умов випробування Авторы: Кравченко, Н. В.; Kravchenko, N.; Бондус, Р. О.; Bondus, R.; Скляр, В. Г.; Sklyar, V.; Подгаєцький, А. А.; Podhaietskyi, A.; Подгаецкий, А. А.; Дегтярьова, М. С.; Degtyareva, M.; Дегтярева, М. С. Аннотация: У статті наведено дані оцінки 33-х складних міжвидових гібридів картоплі, їх беккросів за продуктивністю в результаті випробування матеріалу в двох місцях: Сумський національний аграрний університет і Устимівська дослідна станція Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр’єва впродовж трьох років. Визначений високий потенціал досліджуваного матеріалу за продуктивність, з максимальним проявом ознаки в триразового беккроса п’ятивидового гібрида 08.197/105 –1643 г/гніздо, що в 2,6 раза більше, ніж у кращого із стандартів сорту Явір. Проте, тільки в 2017 році за випробування в СНАУ частка гібридів з дуже високою продуктивністю – більше 700 г/гніздо–становила 54,4%. Встановлено, що найгіршими умовами для реалізації ознаки виявилися в 2016 році за оцінки в Устимівській дослідній станції. Вираження показника менше 200 г/гніздо мали 60,6% гібридів. Виявлений значний вплив зовнішніх умов на продуктивність досліджуваного матеріалу. Найбільша частка гібридів з максимальною продуктивністю виявлена в 2017 році в СНАУ і 2015 році в Устимівській дослідній станції. У обох місцях випробування дуже несприятливим для прояву ознаки виявився 2016 рік, хоча окремі гібриди саме в таких умовах характеризувалися максимальним вираженням показника. Доведена різна реакція сортів-стандартів та досліджуваного матеріалу на умови вирощування. Однакова частка гібридів з вищим проявом ознаки, ніж у кращого сорту-стандарту, виявлена в СНАУ (27,3%) і Устимівській дослідній станції (9,1%) в 2015 і 2017 роках. Для обох місць випробування однаковою вона була в 2016 році (3,0%). За часткою гібридів з великою різницею прояву продуктивності залежно від місць та років дослідження, величиною коефіцієнта варіації доведений значний вплив зовнішніх умова на прояв ознаки. Максимальна величина останнього сягала 88%, хоча в деяких гібридів він знаходився в межах 5–10%. Виявлена різна реакція на зовнішній комплекс сестринських форм, що залежало від походження матеріалу.; The article presents data of evaluation of 33 complex interspecies hybrids of potatoes, their backcrosses by productivity as a result of testing of material in two places: Sumy National Agrarian University and Ustyimovskaya Research Station of the Institute of Plant Cultivation named V. Ya. Yuriev and for three years (2015–2017). The high potential of the material under study for productivity, with the maximum manifestation of the trait in the three-time backcrosess of the five-species hybrid 08.197/105–1643 g/bush, is 2,6 times higher than the best of the standards of the Javir variety. However, only in 2017, for tests in the SNA, the proportion of hybrids with very high productivity – more than 700 g /bush was 54,4 %. It was found that the worst conditions for the realization of the sign were found in 2016 for assessments at the Ustyimovskaya Research Station. Expression of the indicator less than 200 g/nest had 60,6 % hybrids. Significant influence of external conditions on the productivity of the investigated material is revealed. The largest share of hybrids with maximum productivity was detected in 2017 in the SNAU and in 2015 at the Ustyimovskaya Research Research Station. In both places, the test was very unfavorable for the manifestation of the sign was 2016, although individual hybrids in these conditions were characterized by the maximum expression of the indicator. Different reaction of standard varieties and test material on growing conditions is proved. The same share of hybrids with a higher manifestation of the trait than the best standard-grade was found in the SNAU (27,3 %) and the Ustyimovskaya Research Research Station (9,1 %) in 2015 and 2017. For both test sites, it was the same in 2016 (3,0 %). By the proportion of hybrids with a large difference in the manifestation of productivity, depending on the places and years of research, the magnitude of the variation coefficient has been shown to have a significant effect of the external condition on the manifestation of the sign. The maximum value of the latter reached 88 %, although in some hybrids it was within 5–10 %. A different reaction was found to the outer complex of sister forms, which depended on the origin of the material.; В статье приведены данные оценки 33-х сложных межвидовых гибридов картофеля, их беккросов по производительности в результате испытания материала в двух местах: Сумской национальный аграрный университет и Устимовская исследовательская станция Института растениеводства им. В. Я. Юрьева в течение трех лет. Определенный высокий потенциал исследуемого материала за производительность, с максимальным проявлением признака в трехкратного беккроса пьятивидового гибрида 08.197 / 105 -1643 г/гнездо, что в 2,6 раза больше, чем у лучшего из стандартов сорта Явор. Однако, только в 2017 году за испытание в СНАУ доля гибридов с очень высокой производительностью - более 700 г/гнездо-составляла 54,4%. Установлено, что наихудшими условиями для реализации признаки оказались в 2016 году за оценки в Устимовской исследовательской станции. Выражение показателя менее 200 г/гнездо имели 60,6% гибридов. Обнаружено значительное влияние внешних условий на производительность исследуемого материала. Наибольшая доля гибридов с максимальной производительностью обнаружена в 2017 году в СНАУ и 2015 году в Устимовской исследовательской станции. В обоих местах испытания очень неблагоприятным для проявления признака оказался 2016, хотя отдельные гибриды именно в таких условиях характеризовались максимальным выражением показателя. Доказана разная реакция сортов-стандартов и исследуемого материала на условия выращивания. Одинаковая доля гибридов с высшим проявлением признака, чем у лучшего сорта-стандарта, обнаруженная в СНАУ (27,3%) и Устимовской опытной станции (9,1%) в 2015 и 2017 годах. Для обоих мест испытания одинаковой она была в 2016 году (3,0%). По доле гибридов с большой разницей проявления производительности в зависимости от мест и лет исследования, величиной коэффициента вариации доказан значительное влияние внешних условий на проявление признака. Максимальная величина последнего достигала 88%, хотя в некоторых гибридов он находился в пределах 5-10%. Выявлена различная реакция на внешний комплекс сестринских форм, зависело от происхождения материала. 2019-01-01T00:00:00Z http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/10127 Название: Продуктивність кукурудзи на силос та вихід біогазу залежно від густоти стояння рослин Авторы: Грабовський, М. Б.; Grabovskyi, M.; Грабовский, Н. Б. Аннотация: Наведено результати вивчення продуктивності гібридів кукурудзи різних груп стиглості та виходу біогазу залежно від густоти стояння рослин. Дослідження проводили в 2011–2015 рр. в умовах Науково-виробничого центру Білоцерківського національного аграрного університету. В досліді висівали чотири гібриди кукурудзи: ДП Пивиха (ФАО 180), ДП Галатея (ФАО 260), Моніка 350 МВ (ФАО 380), Бистриця 400 МВ (ФАО 450) за чотирьох густот стояння рослин: 90, 100, 110, 120 тис. шт./га. При збільшенні густоти посіву від 90 до 120 тис. шт./га маса качана у гібриду ДП Пивиха зменшувалася на 17,1%, у ДП Галатея – на 23,0%, у Моніка 350 МВ – на 21,3%, а у Бистриця 400 МВ – на 26,1%. Гібрид Бистриця 400 МВ мав найбільші значення маси однієї рослини 704,9–911,1 г. Зміна густоти стояння рослин кукурудзи не впливала на вміст сухої речовини. В залежності від гібриду цей показник був в межах 28,3–32,5%. Максимальний збір сухої речовини відмічено у гібриду ДП Пивиха та ДП Галатея на варіантах з густотою 120 тис. шт./га – 13,1 і 13,7 т/га, а у гібридів Моніка 350 МВ і Бистриця 400 МВ за густоти 90 тис. шт./га – 15,4 і 16,5 т/га. У гібридів ДП Пивиха і ДП Галатея найвищі показники розрахункового виходу біогазу були на варіантах 110 і 120 тис. шт./га 9,00–9,16 і 9,54–9,59 тис. м3/га. У гібридів Моніка 350 МВ і Бистриця 400 МВ максимальні значення цього показника відмічені за густоти 90 тис. шт./га – 10,81 і 11,52 тис.м3/га, а вже за густоти 100 тис. шт./га спостерігається його зменшення на 5,91–7,12%. Рівень загущення посівів кукурудзи впливає на формування елементів структури врожаю, урожайність зеленої і сухої маси та розрахунковий вихід біогазу. При збільшенні густоти стояння рослин з 90 до 120 тис. шт./га, маса рослин кукурудзи та структурних елементів врожаю: листків, стебла та качана, зменшується на 13,1–26,7%. Спостерігається високий кореляційний зв’язок між виходом біогазу з 1 га і збором сухої речовини (r = 0,97) та урожайністю зеленої маси (r = 0,86). Оптимальним передзбиральним рівнем загущеності посівів, що забезпечує найвищу урожайність зеленої і сухої маси кукурудзи та розрахункового виходу біогазу для гібридів ДП Пивиха і ДП Галатея є 110–120 тис. шт./га, для гібридів Моніка 350 МВ і Бистриця 400 МВ – 90 тис. шт./га.; The results of corn productivity of hybrids which have different groups of maturity as well as biogas output depending on the plant density are shown. The research was conducted in 2011–2015 under the conditions of the Research and Production Centre of the Bila Tserkva National Agrarian University. Four corn hybrids Pivicha (FAO 180), Galatea (FAO 260), Monica 350 MV (FAO 380), Bystrytsia 400 MV (FAO 450) with four plant densities 90, 100, 110, 120 thsnd. pcs/ha were sown. With increasing sowing density from 90 to 120 thsnd pcs/ha, cob weight in the hybrid Pivichа decreased on 17,1 %, in Galatea – on 23,0 %, in Monica 350 MV – on 21,3 %, in Bystrytsia 400 MV – on 26,1 %. The hybrid Bystrytsia 400 MV had the highest weight of one plant – 704,9–911,1 g. The change in plant density of corn did not affect the content of dry matter. Depending on the hybrid, this index was 28,3–32,5 %. Maximum dry matter was in the hybrid Pivicha and Galatea in variants with a density 120 thsnd pcs/ha – 13,1 and 13,7 t/ha, and in hybrids Monica 350 MV and Bystrytsia 400 MV with a density 90 thsnd pcs/ha – 15,4 and 16,5 t/ha. In the hybrids Pivicha and Galatea, the highest calculated biogas output was at 110 and 120 thsnd pcs/ha – 9,00–9,16 and 9,54–9,59 thsnd m3/ha. In the hybrids Monica 350 MV and Bystrytsia 400 MV, this maximum index was at density 90 thsnd pcs/ha – 10,81 and 11,52 thsnd m3/ha, and at density 100 thsnd pcs/ha it is observed a decrease on 5,91–7,12 %. The level of corn density affects the formation of structure elements of the crop, the yield of green and dry mass and the estimated output of biogas. When increasing plant density from 90 to 120 thsnd pcs/ha, the weight of corn plants and their structural elements (leaves, stems and cobs) decreases on 13,1–26,7 %. There is a high correlation between the output of biogas per 1 ha and dry matter (r = 0,97), as well as green mass (r = 0,86). The optimum pre-harvest level of crop density, which provides the highest yield of green and dry mass, and calculated output of biogas: for the hybrids Piviсha and Galatea –110–120 thsnd pcs/ha, for hybrids Monica 350 MV and Bystrytsia 400 MB – 90 thsnd pcs/ha.; Приведены результаты изучения продуктивности гибридов кукурузы различных групп спелости и выхода биогаза в зависимости от густоты стояния растений. Исследования проводились в 2011-2015 гг. В условиях Научно-производственного центра Белоцерковского национального аграрного университета. В опыте высевали четыре гибрида кукурузы ГП Пивиха (ФАО 180), ГП Галатея (ФАО 260), Моника 350 МВ (ФАО 380), Быстрица 400 МВ (ФАО 450) за четверых густот стояния растений: 90, 100, 110, 120 тыс . шт./га. При увеличении густоты посева от 90 до 120 тыс. шт./га масса кочана в гибрида ГП Пивиха уменьшалась на 17,1%, в ГП Галатея - на 23,0%, в Моника 350 МВ - на 21,3%, а в Быстрица 400 МВ - на 26,1%. Гибрид Быстрица 400 МВ имел наибольшие значения массы одного растения 704,9-911,1 г. Изменение густоты стояния растений кукурузы не влияло на содержание сухого вещества. В зависимости от гибрида этот показатель был в пределах 28,3-32,5%. Максимальный сбор сухого вещества отмечено в гибрида ГП Пивиха и ГП Галатея на вариантах с плотностью 120 тыс. шт./га - 13,1 и 13,7 т/га, а у гибридов Моника 350 МВ и Быстрица 400 МВ за густоты 90 тыс. шт./га - 15,4 и 16,5 т/га. У гибридов ГП Пивиха и ГП Галатея высокие показатели расчетного выхода биогаза были на вариантах 110 и 120 тыс. шт./га 9,00-9,16 и 9,54-9,59 тыс. М3/га. У гибридов Моника 350 МВ и Быстрица 400 МВ максимальные значения этого показателя отмечены при густоте 90 тыс. шт./га - 10,81 и 11,52 тыс.м3/га, а уже через густоты 100 тыс. шт./га наблюдается его уменьшение на 5,91-7,12%. Уровень загущения посевов кукурузы влияет на формирование элементов структуры урожая, урожайность зеленой и сухой массы и расчетный выход биогаза. При увеличении густоты стояния растений с 90 до 120 тыс. шт./га, масса растений кукурузы и структурных элементов урожая: листьев, стебля и початка, уменьшается на 13,1-26,7%. Наблюдается высокая корреляционная связь между выходом биогаза с 1 га и сбором сухого вещества (r = 0,97) и урожайностью зеленой массы (r = 0,86). Оптимальным предуборочным уровнем загущенности посевов, что обеспечивает наивысшую урожайность зеленой и сухой массы кукурузы и расчетного выхода биогаза для гибридов ГП Пивиха и ГП Галатея является 110-120 тыс. шт./га, для гибридов Моника 350 МВ и Быстрица 400 МВ - 90 тыс. шт./га. 2019-01-01T00:00:00Z