http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/9986 2026-04-18T21:59:32Z http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/10172 Название: Бальна система оцінки клінічного стану собак за остеоартрозу Авторы: Климчук, В. В.; Klymchuk, V. Аннотация: Недостатньо вивченими залишаються особливості клінічної оцінки та моніторингу динаміки терапії у випадку остеоартрозів у собак. Ці питання, а також оптимізація схем лікування та моніторингу остеоартрозу у собак, були покладені в основу наших досліджень. Для досліджень використовувалися клінічні (клінічний огляд тварин), рентгенологічні (аналіз рентгенограм суглобів собак) та статистичні методи. Дослідження проводилися на 20 піддослідних тваринах (собаках). Апробація проходила у восьми клініках ветеринарної медицини. Таким чином, у розроблену нами систему оцінки стану хворої кінцівки загалом було включено 15 параметрів: ознаки болю в стані спокою, ознаки болю при пасивних рухах, ознаки болю при пальпації суглоба і периартикулярних тканин, хрускіт і тріск при пальпації суглоба під час пасивних рухів суглоба, характер труднощів при виході з положення лежачи або сидячи в положення стоячи, тривалість стартової кульгавості, яка виникає після стану спокою, характер кульгавості при фізичному навантаженні, тривалість кульгавості після фізичного навантаження, характер кульгавості в цілому за день, звуження суглобової щілини, остеофітоз, деформація і порушення конфігурації суглобових поверхонь, фрагментація суглобового хряща, субхондральний склероз, атрофія м’язів, що діють на суглоб. Для очного представлення та спрощення діагностики стадії остеоартрозу нами запропонований спеціальний ключ у вигляді таблиці, що заповнюється ветеринарним лікарем за проведення обстеження собаки з патологією суглобів. При цьому, за моніторингу лікування артропатій динаміка та її бальне вираження може бути і у від’ємних значеннях. Бальна система дає змогу значно нівелювати суб’єктивізм прогностичної та динамічної оцінки за артропатій у собак. В подальшому планується удосконалення системи оцінки патологічних процесів суглобів у собак із застосуванням УЗД та комп’ютерної томографії суглобів.; The features of clinical evaluation and monitoring of the dynamics of therapy in dogs with osteoarthritis remain insufficiently studied. These questions, as well as the optimization of treatment regimens and monitoring of osteoarthritis in dogs, were the basis of our research. Clinical (animal clinical examination), radiological (radiographic analysis of dog joints), and statistical methods were used for the study. The studies were conducted on 20 experimental animals (dogs). The approbation took place in eight veterinary clinics. Thus, in our developed system of assessment of the condition of the diseased limb, in general, 15 parameters were included: signs of pain at rest, signs of pain in passive movements, signs of pain on palpation of the joint and periarticular tissues, crunch and crack during palpation of the joint during passive joint movements, nature difficulty in exiting a lying or sitting position, the duration of the start of lameness that occurs after state of rest, the nature of lameness in exercise, the duration of lameness after exercise, the nature of lameness in the whole day, joint narrowing of the joint, osteophytosis, deformation and disruption of the configuration of the joint surfaces, fragmentation of the articular cartilage, subchondral sclerosis, atrophy of the muscles acting on the joint For better presentation and to simplify the diagnosis of the stage of osteoarthritis, we have been offered a special key in the form of a table filled out by a veterinarian for examination of a dog with joint pathology. However, in monitoring the treatment of arthropathy, the dynamics and its expression can be negative. The scoring system can significantly counteract the subjectivism of prognostic and dynamic assessment of arthropathy in dogs. In the future planned to improve the system of evaluation of pathological processes of joints in dogs with the use of ultrasound and computed tomography of the joints; Недостаточно изученными остаются особенности клинической оценки и мониторинга динамики терапии в случае остеоартрозов у собак. Эти вопросы, а также оптимизация схем лечения и мониторинга остеоартроза у собак, были положены в основу наших исследований. Для исследований использовались клинические (клинический осмотр животных), рентгенологические (анализ рентгенограмм суставов собак) и статистические методы. Исследования проводились на 20 подопытных животных (собаках). Апробация проходила в восьми клиниках ветеринарной медицины. Таким образом, в разработанную нами систему оценки состояния больной конечности в целом было включено 15 параметров: признаки боли в состоянии покоя, признаки боли при пассивных движениях, признаки боли при пальпации сустава и периартикулярных тканей, хруст и треск при пальпации сустава во время пассивных движений сустава, характер трудностей при выходе из положения лежа или сидя в положение стоя, продолжительность стартовой хромоты, которая возникает после состояния покоя, характер хромоты при физической нагрузке, продолжительность хромоты после физической нагрузки, характер хромоты в целом за день, сужение суставной щели, остеофитоз, деформация и нарушение конфигурации суставных поверхностей, фрагментация суставного хряща, субхондральный склероз, атрофия мышц, действующих на сустав. Для наглядного представления и упрощения диагностики стадии остеоартроза нами предложен специальный ключ в виде таблицы, заполняемой ветеринарным врачом при проведении обследования собаки с патологией суставов. При этом, по мониторингу лечения артропатией динамика и ее балльное выражение может быть и в отрицательных значениях. Балльная система позволяет значительно нивелировать субъективизм прогностической и динамической оценки артропатий у собак. В дальнейшем планируется усовершенствование системы оценки патологических процессов суставов у собак с применением УЗИ и компьютерной томографии суставов. 2019-01-01T00:00:00Z http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/10171 Название: Дослідження механічної поведінки попередньо напружених дерев'яних клеєних балок методом кінцевих елементів Авторы: Кульман, С. М.; Kulman, S.; Бойко, Л. М.; Boiko, L.; Бугаєнко, Я. П.; Bugaenko, Ya.; Бугаенко, Я. П.; Загурський, Й. В.; Zagursky, I.; Загурский, И. В. Аннотация: Протягом багатьох років попередньо напружені клеєні балки успішно застосовуються, наприклад, в будівництві в якості несучих конструкцій. Метою дослідження ставилося розробка конструкції із зменшеною витратою матеріалів. Спосіб виготовлення полягає в склеюванні тонких попередньо зігнутих ламелей до необхідної висоти, після чого склеєний ламельний блок розрізають по висоті уздовж поздовжньої осі, а потім розрізані частини склеюють між собою своїми вигнутими сторонами (поверхнями). Основне завдання – дослідити згинальну жорсткість прямолінійної балки склеєної з вигнутих ламелей в разі, коли попередні напруження в ламелях відсутні, з випадком наявності таких напружень. Перший варіант навантаження полягав у створенні попередньо напруженого стану балки і визначенні максимальних нормальних напружень. З'ясовано, що кожна з ламелей має при її вигині розтягнуті області у верхній частині з напругою розтягнення від SX=+25 МПа до SX=+35 МПа і стислі області в нижній частині з напругою стиснення від SX=-30 МПа до SX=-60 МПа. Другий варіант навантаження полягав у створенні робочого навантаження на верхню площину балки за відсутності попереднього напруження. Максимальний прогин склав URES=1,535 мм. Величини внутрішніх напружень, при цьому, знаходяться в межах від SX=-57 МПа в стислій зоні до SX=+32,47 МПа в розтягнутій. Третій варіант навантаження складався в наявності як попереднього напруження, так і робочого навантаження. Максимальний прогин склав URES=27,49 мм. Величини внутрішніх напружень, при цьому, знаходяться в межах від SX=-10 МПа до SX=-100 МПа в стислій зоні до SX=+20 МПа до SX=+60 МПа в розтягнутій. Результати обчислювальних експериментів показують, що, застосовуючи попередньо напружений стан, у напрямку, протилежному вигину від робочого навантаження, можна компенсувати вплив робочого навантаження. Встановлено, що застосування явища попереднього напруження дозволяє створювати конструкції прямолінійних склеєних дерев'яних балок зменшеної матеріаломісткості, а ефект збільшення несучої здатності дерев'яної балки обмежується міцністю на стиск матеріалу, з якого вона зроблена. У перспективі для отримання більш точних значень коефіцієнта збільшення несучої здатності запропонованої конструкції дерев’яних балок планується провести експерименти in vitro на спеціальному програмно-технічному комплексі лабораторії механічних випробувань Департаменту експлуатації лісових ресурсів ЖНАEУ.; For many years, prestressed glued beams have been successfully used, for example, in construction as supporting structures. Based on the analysis of recent studies of prestressed wooden beams, the aim of the research was to develop a design with a reduced consumption of materials. The technical result is achieved in that the method of manufacturing a prestressed straight wooden beam consists in gluing thin pre-curved lamellas to the required height, after which the glued lamella block is cut in height along the longitudinal axis and then the cut parts are glued together with each other by their curved sides (surfaces) . The purpose of the experiment was to investigate the bending stiffness of a rectilinear beam glued from curved lamellae in the case when there are no preliminary stresses in the lamellae, with the case of the presence of such stresses. The first load option was to create a pre-stressed state of the beam and determine the maximum normal stresses. The prestressed state of the lamellae in the bent and fixed (glued) position was simulated by stretching the upper layers of each of the lamellae during their global contact. When bent, it was found that each of the lamellae has stretched areas in the upper part with tensile stress from SX = +25 MPa to SX = +35 MPa and compressed regions in the lower part with compression stress from SX = -30 MPa to SX = -60 MPa. The second variant of the load was to create a workload on the top plane of the beam in the absence of prestressing. The maximum deflection in the middle of the beam was URES = 1,535 mm. The values of internal stresses in this case are in the range from SX = - 57 MPa in the compressed zone to SX = + 82 MPa in the tension one. The third variant of the load consisted in the presence of both prestressing and working load. The maximum deflection in the middle of the beam was URES = 0,466 mm. The values of the internal pressure with the range from SX = - 10 MPa to SX = - 100 MPa in the compressed area to SX = + 20 MPa to SX = + 60 MPa in tension one. The results of computational experiments show that by applying prestressed, in the direction opposite to the bending of the workload, we can compensate for the influence of the workload. It has been established that the application of the prestressing phenomenon makes it possible to create structures of rectilinear glued wooden beams of reduced material consumption, while the effect of increasing the carrying capacity of a wooden beam will be limited by the compressive strength of the material from which it is made. In order to obtain more accurate values of the increase in the coefficient of increasing the bearing capacity of the proposed construction of a wooden beams, it is planned to conduct in-vito experiments on a special software and hardware complex of the laboratory of mechanical tests of the Department of Forest Resources exploitation of the ZhNAU.; В течение многих лет предварительно напряженные клееные балки успешно применяются, например, в строительстве в качестве несущих конструкций. Целью исследования ставилась разработка конструкции с уменьшенным расходом материалов. Способ изготовления заключается в склеивании тонких предварительно изогнутых ламелей до необходимой высоты, после чего склеенный ламельный блок разрезают по высоте вдоль продольной оси, а затем разрезанные части склеивают между собой своими изогнутыми сторонами (поверхностями). Основная задача - исследовать гибкость прямолинейной балки склеенной из изогнутых ламелей в случае, когда предварительное напряжение в ламелях отсутствуют, с наличием таких напряжений. Первый вариант нагрузки состоял в создании предварительно напряженного состояния балки и определении максимальных нормальных напряжений. Выяснено, что каждая из ламелей имеет при ее изгибе растянутые области в верхней части с напряжением растяжения от SX=25 МПа до SX=35 МПа и сжатые области в нижней части с напряжением сжатия от SX=-30 МПа до SX=-60 МПа. Второй вариант нагрузки состоял в создании рабочей нагрузки на верхнюю плоскость балки при отсутствии предварительного напряжения. Максимальный прогиб составил URES=1,535 мм. Величины внутренних напряжений, при этом, находятся в пределах от SX=-57 МПа в сжатой зоне до SX=+32,47 МПа в растянутой. Третий вариант нагрузки состоял в наличии как предварительного напряжения, так и рабочей нагрузки. Максимальный прогиб составил URES=27,49 мм. Величины внутренних напряжений, при этом, находятся в пределах от SX=-10 МПа до SX=-100 МПа в сжатой зоне до SX=+20 МПа до SX=+60 МПа в растянутой. Результаты вычислительных экспериментов показывают, что, применяя предварительно напряженное состояние, в направлении, противоположном изгибу от рабочей нагрузки, можно компенсировать влияние рабочей нагрузки. Установлено, что применение явления предварительного напряжения позволяет создавать конструкции прямолинейных склеенных деревянных балок уменьшенной материалоемкости, а эффект увеличения несущей способности деревянной балки ограничивается прочностью на сжатие материала, из которого она сделана. В перспективе для получения более точных значений коэффициента увеличения несущей способности предложенной конструкции деревянных балок планируется провести эксперименты in vitro на специальном программно-техническом комплексе лаборатории механических испытаний Департамента эксплуатации лесных ресурсов ЖНАEУ. 2019-01-01T00:00:00Z http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/10170 Название: Вплив технічних засобів на міцність, травмування і якість насіння зернових культур Авторы: Дерев'янко, Д. А.; Derevjnko, D.; Деревянко, Д. А.; Сукманюк, О. М.; Sukmaniuk, E.; Сукманюк, Е. Н.; Чичилюк, С. Б.; Chychylyuk, S.; Дерев'янко, О. Д.; Derevjnko, O.; Деревянко, А. Д. Аннотация: Для забезпечення посіву прогнозованих площ і отримання максимально високої врожайності озимої пшениці та жита необхідно мати щороку високоякісного насіння у межах 1,8–2,0 млн тонн, адже площі посіву пшениці становлять не менше 6,0 млн га, озимого ячменю – 1,2 млн. га, а жита – 0,3 млн га. Метою досліджень є покращення якості насіння шляхом зниження його макро- і мікротравмування під час збирання та впливу цих процесів на міцність зернівок. Для досягнення мети були поставлені завдання: обґрунтувати та провести теоретичні розрахунки впливу робочих органів зернозбиральних агрегатів на міцність, деформування та травмування насіння. Методика дослідження побудована на базі застосування розрахункових диференціальних рівнянь, інтегруванні, перетворенні, скороченні, позначенні, сучасних методах комп’ютерних розрахунків та графічних визначеннях на основі використання законів механіки. Травмування зерна і насіння, особливо мікротравмування під час збирання, післязбирального оброблення та сівби в окремі роки сягають 50–60% і більше, що суттєво впливає на якість і урожайність. За результатами досліджень встановлено, що виникнення і направлення утворення тріщин і їх кількості у більшості випадків залежить від різних чинників дії зовнішніх сил та внутрішніх біологічних особливостей зернівки, особливо від вологості стану дозрівання та строків і способів збирання. На міцність зернівки, крім тріщин, мають також суттєвий вплив мікротравми зародка, ендосперму та насіннєвої і квіткової оболонок. За незалежні параметри, за допомогою яких проводимо оптимізацію енергії прискорення зернівки з метою мінімізації проходження процесу деформації та мікротравмування насіння, приймаємо кутове та поступальне прискорення деформації об’єму частини зернівки. Проведено теоретичні розрахунки та обґрунтування впливу барабанних і роторних молотильних апаратів на деформацію і травмування насіння зернових культур. Застосування методу теоретичних розрахунків шляхом математичного моделювання процесів роботи технічних засобів під час збирання, а виробничі, експериментальні та лабораторні дослідження проводилися на сортах озимої пшениці та жита у господарствах Лісостепу і Полісся України – Вінницької, Житомирської і Черкаської областей. Розрахунки і графічні залежності підтверджують експериментально-виробничі дослідження, що макро- і особливо мікротравмування насіння озимої пшениці і жита при збиранні роторним молотильним апаратом значно менші, ніж барабанним, що суттєво впливає на якість насіння. Подальші дослідження щодо зниження травмування насіння зернових культур та покращення його якості необхідно проводити у взаємозв’язку і комплексі із його деформацією та міцністю під час проходження всього технологічного процесу.; One of the main tasks of agricultural industry of Ukraine is the population food support. It is necessary to increase grain production to 80-100 million tons, including winter crops, for its implementation. It is necessary to have high quality seeds annually in the range of 1.8–2.0 million tons, since the area of wheat sowing is at least 6.0 million hectares, winter barley – 1,2 million hectares, and rye – 0.3 million hectares to ensure the sowing of the forecasted areas and to maximize the yield of winter wheat and rye. The quality of the seeds improvement by reducing their macro- and micro-injuries during harvesting and the impact of these processes on the seeds strength is the aim of the research. Grains and seeds injuries, especially micro-injuries while harvesting, post-harvest cultivation and sowing in some years reach 50–60% or more, which affects the quality and yield significantly. Industrial, experimental and laboratory studies were carried out on winter wheat and rye varieties at the forest-steppe and Polissya farms of Ukraine – Vinnytsia, Zhytomyr and Cherkasy regions. According to the research results the appearance and direction of the cracks and their quantities formation in most cases depends on the direction of the external forces and internal grains biological characteristics especially on the ripening state humidity and the timing and methods of harvesting. In addition to the cracks, the endosperm, the micro injury of the embryo and the seed and flower shells have also a significant effect on the strength of grains. We take the angular and translational acceleration of the deformation of the grain part For the independent parameters, by which we optimize the energy of grain acceleration in order to minimize the passage of the deformation process and micro-injury of the seeds. Additionally, we do the angular acceleration at the point of contact of the grain with the spherical surface of the working bodies of the drum and rotary threshing machines. Theoretical calculations and justification of drum and rotary threshing machines influence on seeds of grain crops injury and deformation are carried out. The application of theoretical calculations by mathematical modeling method of technical means operation processes during the gathering and industrial, experimental and laboratory studies were carried out on winter wheat and rye varieties at the forest-steppe and Polissya farms of Ukraine – Vinnytsia, Zhytomyr and Cherkasy regions. Such calculations and graphic dependencies confirm experimentally – production studies that macro- and especially micro injuries of winter wheat seeds and rye when harvested by rotary threshing machine is much smaller than the drum that significantly affects the quality of the seeds.; Для обеспечения посева прогнозируемых площадей и получения максимально высокой урожайности озимой пшеницы и ржи необходимо иметь ежегодно высококачественных семян в пределах 1,8-2,0 млн тонн, ведь площади посева пшеницы составляют не менее 6,0 млн га, озимого ячменя - 1,2 млн. га, а ржи - 0,3 млн га. Целью исследований является улучшение качества семян путем снижения его макро- и микротравмирования при сборе и влиянии этих процессов на прочность зерновок. Для достижения цели были поставлены задачи: обосновать и провести теоретические расчеты влияния рабочих органов зерноуборочных агрегатов на прочность, деформации и травмирования семян. Методика исследования построена на базе применения расчетных дифференциальных уравнений, интегрирования, преобразования, сокращения, обозначения, современных методах компьютерных расчетов и графических определений на основе использования законов механики. Травмирование зерна и семян, особенно микротравмирование при сборе, послеуборочной обработки и посева в отдельные годы достигают 50-60% и более, существенно влияет на качество и урожайность. По результатам исследований установлено, что возникновение и направление образования трещин и их количества в большинстве случаев зависит от различных факторов воздействия внешних сил и внутренних биологических особенностей зерновки, особенно от влажности состояния созревания и сроков и способов уборки. На прочность зерновки, кроме трещин, имеют также существенное влияние микротравмы зародыша, эндосперма и семенной и цветочной оболочек. За независимые параметры, с помощью которых проводим оптимизацию энергии ускорения зерновки с целью минимизации прохождения процесса деформации и микротравмирования семян, принимаем угловое и поступательное ускорение деформации объема части зерновки. Проведены теоретические расчеты и обоснования влияния барабанных и роторных молотильных аппаратов на деформацию и травмирование семян зерновых культур. Применение метода теоретических расчетов путем математического моделирования процессов работы технических средств при сборе, а производственные, экспериментальные и лабораторные исследования проводились на сортах озимой пшеницы и ржи в хозяйствах Лесостепи и Полесья Украины - Винницкой, Житомирской и Черкасской областей. Расчеты и графические зависимости подтверждают экспериментально-производственные исследования, макро- и особенно микротравмирования семян озимой пшеницы и ржи при уборке роторным молотильным аппаратом значительно меньше, чем барабанным, что существенно влияет на качество семян. Дальнейшие исследование по снижению травмирования семян зерновых культур и улучшение его качества необходимо проводить во взаимосвязи и комплексе с его деформацией и прочностью при прохождении всего технологического процесса. 2019-01-01T00:00:00Z http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/10169 Название: Оцінка енергетичного потенціалу біогазу України Авторы: Грицай, А. Г.; Hrytsai, А.; Маслюкова, З. В.; Masliukova, Z. Аннотация: Зважаючи на посилення тенденції у паливно-енергетичному комплексі України щодо ефективного використання відновлюваних енергетичних ресурсів з метою доповнення та заміни традиційних джерел енергії, виникає необхідність об’єктивного аналізу та оцінки наявних відновлюваних ресурсів для отримання теплової та електричної енергії, одним з яких є біогаз. Метою цієї роботи є оцінка технічно-досяжного енергетичного потенціалу біогазу України, що може бути отриманий з відходів тваринництва та з полігонів твердих побутових відходів. Завданнями дослідження є, по-перше, аналіз чисельності поголів’я худоби та птиці та маси твердих побутових відходів в Україні як ресурсної бази відновлюваних енергетичних джерел; по-друге, проведення підрахунків технічно-досяжного енергетичного потенціалу біогазу, отриманого внаслідок енергетичного перетворення використаної біомаси. Внаслідок аналізу чисельності поголів’я худоби і птиці та маси твердих побутових відходів встановлено, що найбільша чисельність поголів’я великої рогатої худоби утримується в господарствах у Полтавській, Черкаській та Чернігівській областях, найменша – в Закарпатській області. Найбільшим поголів’я свиней в Україні є у Донецькій та Київській , найменшим – у Закарпатській та Луганській областях. Що стосується побутових відходів, то найбільша їхня кількість утворилась у Харківській, Дніпропетровській та Київській областях, найменша – в Херсонській, Луганській та Волинській областях. Розрахунки енергетичного потенціалу біогазу здійснювалися за математичними залежностями, відомими та пристосованими для отримання кількісної оцінки енергетичного потенціалу біогазу із гною тварин (або посліду птиці) та з органічної складової полігонів твердих побутових відходів. Оцінку технічно-досяжного енергетичного потенціалу біогазу (кількості енергії в перерахунку на умовне паливо, яку можливо отримати при використанні доступної для енергетичного перетворення біомаси в існуючих енергогенеруючих установках, що мають характерні для сьогодення техніко-економічні параметри) із гною тварин або посліду птиці для найбільш розповсюджених їхніх видів (великої рогатої худоби, свиней, курей) та з полігонів твердих побутових відходів проведено як по кожній області, так і загалом по Україні. Згідно з проведеною оцінкою, технічно-досяжний енергетичний потенціал біогазу України становить 1,6 млн т у.п., або 1,1 млн т н.е. Масштаби можливого використання технічно-досяжного енергетичного потенціалу біогазу по областях України відображені в таблиці 2. Найбільше за рахунок використання цього потенціалу можливо зменшити споживання органічного палива в Харківській, Вінницькій, Черкаській, Дніпропетровській та Київській областях, де він становить 98…269 тис. т у.п., або 69…188 тис. т н.е. Перспективою подальших досліджень є оцінка масштабів використання енергетичних ресурсів біомаси України та розрахунки прогнозної потужності майбутніх біоенергетичних установок.; On account of the growing interest in the fuel and energy complex of Ukraine to efficient use of renewable energy resources in order to supplement and replace the traditional fossil energy sources, there is a need for an objective analysis and evaluation of available renewable resources to generate the heat and electricity. One such alternative energy source is biogas. The purpose of this work is to evaluate the technically achievable energy potential of biogas of Ukraine, which can be obtained from animal waste and from landfills of solid household waste. The objectives of the study are, first, an analysis of the livestock and poultry population and the mass of municipal solid waste in Ukraine as a resource base for renewable energy sources; second, to calculate the technically achievable energy potential of biogas obtained as a result of the energy conversion of the biomass used. The analysis of the livestock and poultry population and the mass of municipal solid waste shows that the largest number of livestock is kept in farms in Poltava, Cherkasy and Chernihiv regions, the smallest one is in Zakarpattia region. The largest number of pigs in Ukraine is in the Donetsk and Kiev regions, the smallest one is in the Transcarpathian and Luhansk regions. With regard to municipal waste, the largest amount was generated in Kharkiv, Dnipropetrovsk and Kyiv regions, the smallest one is in Kherson, Lugansk and Volyn regions. The biogas energy potential calculations were performed using the mathematical relationships known and adapted to quantify biogas energy potential from animal manure (or poultry manure) and from the organic component of landfills. An estimation of the technically achievable energy potential of biogas (the amount of energy in terms of conventional fuel which can be obtained from the of biomass available for energy conversion in existing energy generating installations with characteristic technical and economic parameters) from the manure of animals or the breeding of poultry their different types (cattle, pigs, chickens) and from solid waste household waste landfills were conducted both in each oblast and in Ukraine as a whole. According to the estimation the technically available energy potential of biogas of Ukraine is 1.6 mln tons of fuel equivalent, or 1.1 mln tons of oil equivalent. The scale of possible utilization of technically available energy potential of biogas by regions of Ukraine is represented by the table 2. Most of all due to the use of this potential it is possible to reduce the consumption of organic fuel in Kharkiv, Vinnitsa, Cherkasy, Dnipropetrovsk and Kyiv regions, where it is 98 ... 269 thousand tons of fuel equivalent, or 69…188 thousand tons of oil equivalent. The prospect of further research is to evaluate the scale of energy use of Ukraine's biomass and to calculate the estimated capacity of future bioenergy plants.; Несмотря на усиление тенденции в топливно-энергетическом комплексе Украины относительно эффективного использования возобновляемых энергетических ресурсов с целью дополнения и замены традиционных источников энергии, возникает необходимость объективного анализа и оценки имеющихся возобновляемых ресурсов для получения тепловой и электрической энергии, одним из которых является биогаз. Целью настоящей работы является оценка технико-достижимого энергетического потенциала биогаза Украины, который может быть получен из отходов животноводства и из полигонов твердых бытовых отходов. Задачами исследования являются, во-первых, анализ численности поголовья скота и птицы и массы твердых бытовых отходов в Украине как ресурсной базы возобновляемых энергетических источников; во-вторых, проведение расчетов технико-достижимого энергетического потенциала биогаза, полученного в результате энергетического преобразования использованной биомассы. Вследствие анализа численности поголовья скота и птицы и массы твердых бытовых отходов установлено, что наибольшая численность поголовья крупного рогатого скота содержится в хозяйствах в Полтавской, Черкасской и Черниговской областях, наименьшая - в Закарпатской области. Крупнейшее поголовье свиней в Украине насчитывается в Донецкой и Киевской, наименьшее - в Закарпатской и Луганской областях. Что касается бытовых отходов, то наибольшее их количество образовалась в Харьковской, Днепропетровской и Киевской областях, наименьшее - в Херсонской, Луганской и Волынской областях. Расчеты энергетического потенциала биогаза осуществлялись по математическим зависимостям, известными и приспособленными для получения количественной оценки энергетического потенциала биогаза из навоза животных (или помета птицы) и с органической составляющей полигонов твердых бытовых отходов. Оценку технико-достижимого энергетического потенциала биогаза (количества энергии в пересчете на условное топливо, которую можно получить при использовании доступной для энергетического преобразования биомассы в существующих энергогенерирующих установках, имеют характерные для настоящего технико-экономические параметры) из навоза животных и помета птицы для наиболее распространенных их видов (крупного рогатого скота, свиней, кур) и с полигонов твердых бытовых отходов проведения как по каждой области, так и в целом по Украине. Согласно проведенной оценке, технически достижимый энергетический потенциал биогаза Украины составляет 1600000 т у.т., или 1100000 т н.э. Масштабы возможного использования технически достижимого энергетического потенциала биогаза по областям Украины отражены в таблице 2. Больше счет использования этого потенциала возможно уменьшить потребление органического топлива в Харьковской, Винницкой, Черкасской, Днепропетровской и Киевской областях, где он составляет 98 ... 269 тыс. Т в .п., или 69 ... 188 тыс. т н.э. Перспективой дальнейших исследований является оценка масштабов использования энергетических ресурсов биомассы Украине и расчеты прогнозной мощности будущих биоэнергетических установок. 2019-01-01T00:00:00Z http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/10168 Название: Інструменти нарощення потенціалу бюджетів об’єднаних територіальних громад Авторы: Уманець, Л. В.; Umanets, L.; Уманец, Л. В. Аннотация: Стаття містить обґрунтування інструментів нарощення потенціалу бюджетів об’єднаних територіальних громад. Метою дослідження є обґрунтування та аналітична оцінка окремих елементів потенціалу бюджетів об’єднаних територіальних громад. Поставлена мета обумовила вирішення наступних завдань: окреслити й охарактеризувати елементи потенціалу територіальних громад; встановити та теоретично обґрунтувати можливі інструменти нарощення потенціалу бюджетів територіальних громад як фінансового базису для їх сталого розвитку. У ході дослідження було використано методи: системний та порівняльний аналіз, абстрактно-логічний, економіко-статистичний, графічної візуалізації тощо. Встановлено, що потенціал територіальної громади можна визначати як комплекс природного, виробничого, демографічного, фінансово-економічного, інвестиційно-інноваційного, трудового і соціального потенціалів з відповідним ресурсним забезпеченням та можливостями розвитку. Охарактеризовано складові потенціалу і виділено їх особливості для територіальних громад. Акцентовано, що ресурси, які формують потенціал територіальної громади, можна виокремити у дві великі групи: базові (природні умови, територію, населення різних вікових груп і форм зайнятості різного рівня професійної компетентності, а також соціально-економічний рівень розвитку регіону) і набуті (ті матеріальні та нематеріальні цінності, які громада сформувала у процесі свого розвитку: матеріальні та нематеріальні активи, об’єкти соціальної та транспортної інфраструктури, імідж громади тощо). Методом кореляційного аналізу доведено, що наявність відповідного ресурсного потенціалу не є вичерпною передумовою для зростання громади. Встановлено та теоретично обґрунтовано можливі інструменти нарощення потенціалу бюджетів територіальних громад у частині податкових та неподаткових надходжень місцевих бюджетів, доходів від операцій з капіталом і міжбюджетних трансфертів. Подальші дослідження будуть спрямовані на розробку пропозицій удосконалення управління доходами територіальних громад.; The article deals with the substantiation of the tools used to increase the budget potential of amalgamated territorial communities. The purpose of the research is to substantiate individual elements of the budget potential of amalgamated territorial communities and to provide their analytical assessment. The purpose determined the following tasks: to outline and characterize the elements of the potential of territorial communities; to identify and theoretically substantiate possible tools to increase budget potential of territorial communities as a financial basis for their sustainable development. In the course of the research, the following methods were applied: system and benchmarking analysis, abstract-logical method, economic and statistical method, method of graphic representation, tec. It was established that the potential of a territorial community can be defined as a complex of natural, production, demographic, financial and economic, investment and innovation, labor and social potential with relevant resource provision and possibilities for development. The elements of the potential are characterized; and their features for territorial communities are highlighted. It is emphasized that resources that form the potential of an amalgamated territorial community can be divided into two groups: basic (environmental conditions, territory, population of different age groups and work status with different level of expertise, as well as socioeconomic level of the development of a region) and acquired (those tangible and intangible assets which a community has formed in the course of its development: tangible and intangible assets, objects of social and transport infrastructure, community’s image, etc.). The method of correlation analysis was used to prove that the availability of a certain resource potential is not an ultimate prerequisite for the community development. The article identifies and theoretically substantiates possible tools to increase the budget potential of amalgamated territorial communities in terms of tax and non-tax revenues to local budgets, income from operations with capital and inter-budgetary transfers. The further research will be aimed at the development of proposals how to improve the revenue management of amalgamated territorial communities.; Статья содержит обоснование инструментов наращивания потенциала бюджетов объединенных территориальных общин. Целью исследования является обоснование и аналитическая оценка отдельных элементов потенциала бюджетов объединенных территориальных общин. Поставленная цель обусловила решение следующих задач: определить и охарактеризовать элементы потенциала территориальных общин; установить и теоретически обосновать возможные инструменты наращивания потенциала бюджетов территориальных общин как финансового базиса для их устойчивого развития. В ходе исследования были использованы методы: системный и сравнительный анализ, абстрактно-логический, экономико-статистический, графической визуализации и тому подобное. Установлено, что потенциал территориальной общины можно определять как комплекс природного, производственного, демографического, финансово-экономического, инвестиционно-инновационного, трудового и социального потенциалов с соответствующим ресурсным обеспечением и возможностями развития. Охарактеризованы составляющие потенциала и выделены их особенности для территориальных общин. Акцентировано, что ресурсы, которые формируют потенциал территориальной общины, можно выделить в две большие группы: базовые (природные условия, территорию, население разных возрастных групп и форм занятости различного уровня профессиональной компетентности, а также социально-экономический уровень развития региона) и приобретенные (те материальные и нематериальные ценности, которые общество сформировало в процессе своего развития: материальные и нематериальные активы, объекты социальной и транспортной инфраструктуры, имидж общества и т.д.). Методом корреляционного анализа доказано, что наличие соответствующего ресурсного потенциала не является исчерпывающей предпосылкой для роста общины. Установлено и теоретически обосновано возможные инструменты наращивания потенциала бюджетов территориальных общин в части налоговых и неналоговых поступлений местных бюджетов, доходов от операций с капиталом и межбюджетных трансфертов. Дальнейшие исследования будут направлены на разработку предложений совершенствования управления доходами территориальных общин. 2019-01-01T00:00:00Z http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/10167 Название: Інституційні засади соціально-економічного та фінансового розвитку ОТГ Авторы: Патинська-Попета, М. М.; Patynska-Popeta, M.; Патинская-Попета, М. М. Аннотация: В умовах реформування міжбюджетних відносин на шляху України до євроінтеграції актуальності набуває питання інституційних засад розвитку об’єднаних територіальних громад (ОТГ). Метою статті є аналіз основних проблем соціально-економічного розвитку та обґрунтування фінансового механізму функціонування ОТГ на засадах сталості. Основні завдання: проаналізувати особливості формування фінансових ресурсів ОТГ, виявити чинники їх соціально-економічного розвитку. Використано методи наукового дослідження: індукції та дедукції, синтезу та аналізу, метод порівняння. Досліджено динаміку розвитку територіальних громад в Україні, яка засвідчує ефективність впровадження концепції децентралізації з урахуванням основних засад і вимог європейської інтеграції. Проаналізовано особливості формування фінансових ресурсів ОТГ та їх міжбюджетні відносини з державним бюджетом, основні форми й джерела отримання коштів для розвитку територіальних громад. Доведено, що бюджетне фінансування як основна форма забезпечення територіальних громад визначає рівень соціального та економічного розвитку. Окреслено зміни до законодавчо-правових актів, які спрямовані на краще наповнення бюджетів ОТГ. Виявлено тенденцію щодо збільшення частки трансфертів у доходах територіальних громад. Визначено позитивну динаміку розвитку ОТГ у межах розширення повноважень та отримання додаткових фінансових ресурсів, що забезпечує умови для сталого економічного зростання й фінансової спроможності громад. Систематизовано ключові проблеми соціально-економічного розвитку та фінансового забезпечення територіальних громад. Узагальнено перспективні напрями формування ефективних механізмів розвитку ОТГ на засадах сталості. Перспективи подальших наукових досліджень вбачаються в пошуку нових можливостей для сталого розвитку територіальних громад з урахуванням європейського досвіду, серед них: підтримка підприємств, що створюють нові робочі місця та збільшують фонд оплати праці; стимулювання розвитку малого й середнього бізнесу.; In the context of reforming intergovernmental relations on Ukraine's path to European integration, the issue of institutional foundations for the development of United Territorial Communities (UTC) becomes particularly relevant. The purpose of the article is to analyze the main problems of socio-economic development and substantiation of the financial mechanism of functioning of the UTC on the basis of sustainability. The main tasks are to analyze the peculiarities of the formation of the financial resources of the UTC, to identify the factors of their socio-economic development. Scientific research methods such as induction and deduction, synthesis and analysis, comparison method are used. The dynamics of development of territorial communities in Ukraine has been investigated, which certifies the effectiveness of implementation of the concept of decentralization taking into account the basic principles and requirements of European integration. The peculiarities of forming the financial resources of the UTC and their intergovernmental relations with the state budget, the main forms and sources of obtaining funds for the development of territorial communities are analyzed. It is proved that budget financing, as the main form of providing territorial communities, determines the level of social and economic development. The amendments to the legislative acts aimed at better filling the budgets of the UTC are outlined. The tendency to increase the share of transfers in the income of territorial communities has been identified. The positive dynamics of the development of UTC within the scope of empowerment and obtaining additional financial resources have been identified, which provides the conditions for sustainable economic growth and financial capacity of communities. Key problems of socio-economic development and financial support of territorial communities have been systematized. Perspective directions of formation of effective mechanisms of development of UTC on the basis of sustainability are generalized. The prospect of further research is finding new opportunities for the sustainable development of territorial communities in the light of European experience. These include: supporting businesses that create jobs and increase payroll; stimulation of development of small and medium business; ensuring profitability of utility companies.; В условиях реформирования межбюджетных отношений на пути Украины к евроинтеграции актуальность приобретает вопрос институционных основ развития объединенных территориальных общин (ОТГ). Целью статьи является анализ основных проблем социально-экономического развития и обоснования финансового механизма функционирования ОТГ на основе постоянства. Основные задачи: проанализировать особенности формирования финансовых ресурсов ОТГ, выявить факторы их социально-экономического развития. Использованы методы научного исследования: индукции и дедукции, синтеза и анализа, метод сравнения. Исследована динамика развития территориальных общин в Украине, свидетельствует об эффективности внедрения концепции децентрализации с учетом основных принципов и требований европейской интеграции. Проанализированы особенности формирования финансовых ресурсов ОТГ и их межбюджетные отношения с государственным бюджетом, основные формы и источники получения средств для развития территориальных общин. Доказано, что бюджетное финансирование как основная форма обеспечения территориальных общин определяет уровень социального и экономического развития. Определены изменения в законодательно-правовых актах, направленных на лучшее наполнение бюджетов ОТГ. Выявлена тенденция по увеличению доли трансфертов в доходах территориальных общин. Определено положительную динамику развития ОТГ в пределах расширения полномочий и получение дополнительных финансовых ресурсов, обеспечивает условия для устойчивого экономического роста и финансовой состоятельности общин. Систематизированы ключевые проблемы социально-экономического развития и финансового обеспечения территориальных общин. Обзор перспективные направления формирования эффективных механизмов развития ОТГ на основе постоянства. Перспективы дальнейших научных исследований усматриваются в поиске новых возможностей для устойчивого развития территориальных общин с учетом европейского опыта, среди них: поддержка предприятий, создающих новые рабочие места и увеличивают фонд оплаты труда; стимулирование развития малого и среднего бизнеса. 2019-01-01T00:00:00Z http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/10166 Название: Вплив обробки розчином альгінату натрію на плоди вишні під час зберігання Авторы: Василишина, О. В.; Vasylyshina, O.; Василишина, Е. В. Аннотация: Вишня широко відома та розповсюджена культура в Україні завдяки невибагливості до умов навколишнього середовища та багатого хімічного складу. Однак, термін її зберігання обмежений періодом достигання. Тому актуальним наразі є розробка нових технологій зберігання, зокрема післязбиральної обробки плодів із подальшим збереженням їх якості. З метою виявлення впливу післязбиральної обробки розчином альгінату натрію на якість плодів вишні протягом зберігання було відібрано плоди вишні сортів Альфа та Пам'ять Артеменка на дослідній станції помології ім. Л. П. Симиренка. Протягом зберігання в плодах визначали втрати маси методом фіксованих проб, вміст сухих розчинних речовин за рефрактометром, титрованих кислот – титрометричним, аскорбінової кислоти – йодометричним методом. За зберігання плодів вишні протягом 15 днів без обробки в контрольному варіанті втрати маси складали 4,2%. Вміст сухих розчинних речовин знизився на 8,9 та 10%, в тому числі титрованих кислот та аскорбінової кислоти у два рази. Попередня обробка плодів вишні 3%-им розчином альгінату натрію дала змогу подовжити термін зберігання плодів до 28 діб із втратою маси 3,8−4%. Порівняно з контролем втрати у вмісті сухих розчинних речовин були менші і складали 5,6%, титрованих кислот − 46,5 та 48,2% та аскорбінової кислоти − 34,9 та 36,8%. Встановлено переваги зберігання плодів вишні, оброблених 5%-им розчином альгінату натрію. Зокрема, термін їх зберігання складає 28 діб. Втрати маси по сорту Альфа і Пам'ять Артеменка – 3,4% та 3,2%. Вміст сухих розчинних речовин зменшився на 3,7 та 4,9%, титрованих кислот − на 45,9 та 44,1% та аскорбінової кислоти − на 31,7 та 35,2%. Тому перспективним є подальше проведення досліджень із попередньої обробки розчином альгінату натрію на якість плодів вишні протягом зберігання.; Cherry is a well-known and widespread crop in Ukraine due to its unpretentious environmental conditions and rich chemical composition. However, its shelf life is limited by the attainment period. Therefore, it is important to develop new storage technologies, including postharvest processing of fruits, while maintaining their quality. In order to detect the effect of postharvest treatment with a solution of sodium alginate on the quality of cherry fruits, during the storage, the fruits of the cherry varieties Alpha and Memory Artemenko were selected at the pomology research station L.P. Simirenko. During storage in the fruit was determined by mass loss by the method of fixed samples, the content of soluble solids by refractometer, titrated acids − titrometric, ascorbic acid − iodometric method. For the storage of fruit cherries for 15 days without treatment in the control variant weight loss was 4,2%. The soluble solids content decreased by 8,9 and 10%, including titrated acids and ascorbic acid twice. The pretreatment of cherry fruits with 3% sodium alginate solution made it possible to extend the shelf life of the fruits to 28 days with a weight loss of 3,8–4%. Compared to the control, the losses in the soluble solids content were smaller and amounted to 5,6%, titrated acids – 46,5 and 48,2% and ascorbic acid by 34,9 and 36,8%. The benefits of storing cherry fruits treated with a 5% solution of sodium alginate have been established. In particular, their shelf life is 28 days. Alpha and Memory Artemenko weight loss – 3,4% and 3,2%. The soluble solids content decreased by 3,7 and 4,9%, the titrated acids − almost doubled by 45,9 and 44,1% and ascorbic acid − by 31,7 and 35,2%. Therefore, it is promising to carry out further studies on the pretreatment with a solution of sodium alginate on the quality of cherries during storage.; Вишня широко известна и распространенная культура в Украине благодаря неприхотливости к условиям окружающей среды и богатого химического состава. Однако, срок ее хранения ограничен периодом созревания. Поэтому актуальным сейчас является разработка новых технологий хранения, в частности послеуборочной обработки плодов с последующим сохранением их качества. С целью выявления влияния послеуборочной обработки раствором альгината натрия на качество плодов вишни при хранении были отобраны плоды вишни сортов Альфа и Память Артеменко на опытной станции помологии им. Л. П. Симиренко. При хранении в плодах определяли потери массы методом фиксированных проб, содержание сухих растворимых веществ с рефрактометром, титруемых кислот - титрометрическим, аскорбиновой кислоты - йодометрическим методом. За хранение плодов вишни в течение 15 дней без обработки в контрольном варианте потери массы составляли 4,2%. Содержание сухих растворимых веществ снизился на 8,9 и 10%, в том числе титруемых кислот и аскорбиновой кислоты в два раза. Предварительная обработка плодов вишни 3%-ным раствором альгината натрия позволила продлить срок хранения плодов до 28 суток с потерей массы 3,8-4%. По сравнению с контролем потери в содержании сухих растворимых веществ были меньше и составляли 5,6%, титруемых кислот - 46,5 и 48,2% и аскорбиновой кислоты - 34,9 и 36,8%. Установлено преимущества хранения плодов вишни, обработанных 5%-ным раствором альгината натрия. В частности, срок их хранения составляет 28 суток. Потери массы по сорту Альфа и Память Артеменко - 3,4% и 3,2%. Содержание сухих растворимых веществ уменьшился на 3,7 и 4,9%, титруемых кислот - на 45,9 и 44,1% и аскорбиновой кислоты - на 31,7 и 35,2%. Поэтому перспективным является дальнейшее проведение исследований по предварительной обработки раствором альгината натрия на качество плодов вишни при хранении. 2019-01-01T00:00:00Z http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/10165 Название: Фотосинтетична продуктивність посівів сочевиці за дії біологічних препаратів Авторы: Новікова, Т. П.; Novikova, T.; Новикова, Т. П. Аннотация: Одним із перспективних напрямків підвищення продуктивності сільськогосподарських культур, у тому числі й сочевиці, в умовах впровадження біологізованої системи землеробства, є застосування біологічних препаратів. Проте, питання впливу регуляторів росту рослин та мікробіологічних препаратів у посівах сочевиці на її фотосинтетичну продуктивність залишається малодослідженим, що й визначило мету та завдання досліджень. У статті наведено результати польового досліду з вивчення впливу мікробного препарату (Rhizobium leguminosarum biovar viceae штам К-29 (1,0 л/т насіння)) і регулятора росту рослин Регоплант (250 мл/т – передпосівна обробка насіння; 50 мл/га – посходове внесення) на формування площі листкового апарату та чистої продуктивності фотосинтезу сочевиці сорту Лінза. Площу листкової поверхні визначали за методиками, описаними З. М. Грицаєнко та ін., чисту продуктивність фотосинтезу посівів — О. О. Ничипоровича. Статистичну обробку результатів досліджень проводили за методом дисперсійного аналізу, описаним Б. А. Доспєховим. Проведеними дослідженнями встановлено залежність формування фотосинтетичної продуктивності посівів сочевиці від погодних умов, застосування біологічних препаратів та від фази росту і розвитку культури. Відмічено позитивну дію комплексного використання регулятора росту рослин і мікробного препарату на формування площі листкового апарату і чистої продуктивності фотосинтезу посівів сочевиці. Оптимальна площа листкового апарату сочевиці сорту Лінза в середньому за роки досліджень формувалася у фазі цвітіння рослин досліду за передпосівної обробки насіння композицією мікробного препарату Rhizobium leguminosarum biovar viceae штам К-29, в. р., 100 мл/га норму насіння і регулятора росту рослин Регоплант, в. р., 250 мл/т із наступним післясходовим внесенням останнього у нормі 50 мл/га, що перевищувало контрольний показник на 25%. Цей же варіант забезпечував зростання чистої продуктивності фотосинтезу на 16%.; Application of biological preparation under conditions of introduction of farming system with biological approach is one of the prospective ways of improving the productivity of agricultural crops, including lentil. However, the influence of plant growth regulators and microbiological preparations in lentil crops needs further research, which determined the aim and tasks of our research. The article presents the results of the field experiment on the influence of microbial preparation (Rhizobium leguminosarum biovar viceae strain K-29 (1.0l/t of seeds)) and plant growth regulator Regoplant (250 ml/t – pre-sowing treatment of seeds; 50ml/ha –post-germination application) on the formation of leaf area and net productivity of the photosynthesis of lentil variety Linza. The leaf area was calculated according to the methods, described by Z.M. Hrytsayenko et el., net productivity of crops photosynthesis was determined according to the method by O.O. Nechyporovych. Statistical data processing was performed, using the method of dispersion analysis by B.A. Dospiekhov. The results of the research have shown that photosynthesis productivity of lentil crops depends on the weather conditions, application of biological preparations, growth stage and development of crop. It has been noted that the integrated application of plant growth regulator and microbial preparation has a positive influence on the formation of leaf area apparatus and net productivity of photosynthesis of lentil crops. On average, the optimal leaf apparatus area of lentil variety Linza was formed at the flowering stage under pre-sowing treatment of seeds with the composition of microbial preparation Rhizobium leguminosarum biovar viceae strain K-29, 100ml/ha of seed rate and plant growth regulator Regoplant, 250ml/t with its further post-germination application at the rate of 50ml/ha, which exceeded the index by 25%. The same variant provided the increase in the net productivity of photosynthesis by 16 %.; Одним из перспективных направлений повышения продуктивности сельскохозяйственных культур, в том числе и чечевицы, в условиях внедрения биологизованой системы земледелия, применение биологических препаратов. Однако, вопрос влияния регуляторов роста растений и микробиологических препаратов в посевах чечевицы на ее фотосинтетическую производительность остается малоисследованным, что и определило цель и задачи исследований. В статье приведены результаты полевого эксперимента по изучению влияния микробного препарата (Rhizobium leguminosarum biovar viceae штамм К-29 (1,0 л/т семян)) и регулятора роста растений Регоплант (250 мл/т - предпосевная обработка семян, 50 мл/га - посходовых внесения) на формирование площади листового аппарата и чистой продуктивности фотосинтеза чечевицы сорта Линза. Площадь листовой поверхности определяли по методикам, описанным С. М. Грицаенко и др., Чистую продуктивность фотосинтеза посевов - А. А. Никифорович. Статистическую обработку результатов исследований проводили по методу дисперсионного анализа, описанным Б. А. Доспеховим. Проведенными исследованиями установлена зависимость формирования фотосинтетической продуктивности посевов чечевицы от погодных условий, применение биологических препаратов и от фазы роста и развития культуры. Отмечено положительное действие комплексного использования регулятора роста растений и микробного препарата на формирование площади листового аппарата и чистой продуктивности фотосинтеза посевов чечевицы. Оптимальная площадь листового аппарата чечевицы сорта Линза в среднем за годы исследований формировалась в фазе цветения растений опыта по предпосевной обработке семян композицией микробного препарата Rhizobium leguminosarum biovar viceae штамм К-29, в. г., 100 мл/га норму семян и регулятора роста растений Регоплант, и. г., 250 мл/т с последующим послевсходовым внесением последнего в норме 50 мл / га, что превышало контрольный показатель на 25%. Этот же вариант обеспечивал рост чистой продуктивности фотосинтеза на 16%. 2019-01-01T00:00:00Z http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/10164 Название: Перспективи використання географічно зваженого аналізу головних компонент для оцінки просторової варіабельності врожайності кукурудзи Авторы: Зимароєва, А. А.; Zymaroieva, А.; Зимароева, А. А. Аннотация: Прогнозують, що до 2050 року чисельність населення світу зросте на 35% і вимагатиме збільшення обсягів виробництва продовольства на 70–100%. Тому визначення причин стагнації врожайності сільськогосподарських культур та можливостей її нарощення в країнах світу, і в Україні зокрема, є критично важливим питанням наразі. Мета дослідження: за допомогою географічно зваженого аналізу головних компонент (GWPCA) дослідити, на прикладі кукурудзи, просторову неоднорідність, яка присутня в статистичних даних урожайності цієї культури, зібраних з 206 адміністративних районів Поліської та Лісостепової зон України впродовж 27 років і на її основі провести агроекологічне зонування території. Глобальний аналіз головних компонент залишків регресійної моделі дозволив встановити 2 головні компоненти, які разом пояснюють 34,1% загальної варіабельності урожайності кукурудзи. Географічно зважений аналіз головних компонент показав просторову нестаціонарність екологічних режимів, які визначають коливальну складову варіювання урожайності кукурудзи у часі. А також, GWPCA дозволив дослідити локальні патерни у динаміці врожайності кукурудзи. На основі наближених типів локальної динаміки нами проведено кластерний аналіз для кожної головної компоненти. За допомогою картування кластерів можна встановити екологічно гомогенні території, де динаміка екологічних процесів однакова. Отже, застосування географічно зваженого аналізу головних компонент щодо даних врожайності будь-якої сільськогосподарської культури дозволяє провести агроекологічне зонування території та виявити динамічні аспекти детермінантів врожайності.; World population is projected to increase 35% by 2050, which will require a 70–100% rise in food production given projected trends in diets, consumption, and income. Therefore, the study of the reasons of the stagnation of grain crop yields and the opportunities for its increase in the countries of the world, and in Ukraine, in particular, is a critical issue at the present time. This paper aims to explore spatial heterogeneity present in the maize yields data collected from 206 administrative districts in Polissya and Forest-Steppe zone of Ukraine for 27 years using the GWPCA method. The principal components analysis of the residues of the time trend regression models allowed establishing 2 principal components, which together explain 34.1% of variation in the maize yield. There are two spatial determined processes that influence the yield of maize and have the oscillatory dynamics of different periodicity. The oscillating phenomena are of an ecological nature. Geographically weighted principal component analysis showed spatial non-stationary environmental regimes, which determine the oscillatory component of variation of maize yield over time. Geographically weighted principal component analysis allows us to investigate local patterns of maize yield dynamics. Based on the approximate types of local dynamics, we have conducted a cluster analysis for each principal component. Due to cluster mapping the ecologically homogeneous territories where the dynamics of environmental processes are the same can be established. Consequently, the application of geographically weighted principal components analysis with regard to yield data of any crop enables to conduct agroecological zoning of the territory and to identify dynamic aspects of yield determinants.; Прогнозируют, что к 2050 году численность населения мира вырастет на 35% и потребует увеличения объемов производства продовольствия на 70-100%. Поэтому определение причин стагнации урожайности сельскохозяйственных культур и возможностей ее наращивания в странах мира, и в Украине в частности, является критически важным вопросом пока. Цель исследования: с помощью географически взвешенного анализа главных компонент (GWPCA) исследовать на примере кукурузы, пространственную неоднородность, которая присутствует в статистических данных урожайности этой культуры, собранных из 206 административных районов Полесской и Лесостепной зон Украины на протяжении 27 лет и на ее основе провести агроэкологическое зонирование территории. Глобальный анализ главных компонент остатков регрессионной модели позволил установить 2 главные компоненты, которые вместе объясняют 34,1% общей вариабельности урожайности кукурузы. Географически взвешенный анализ главных компонент показал пространственную нестационарность экологических режимов, определяющих колебательную составляющую варьирования урожайности кукурузы во времени. А также, GWPCA позволил исследовать локальные паттерны в динамике урожайности кукурузы. На основе приближенных типов локальной динамики нами проведен кластерный анализ для каждой главной компоненты. С помощью картирования кластеров можно установить экологически гомогенные территории, где динамика экологических процессов одинакова. Таким образом, применение географически взвешенного анализа главных компонент по данным урожайности любой сельскохозяйственной культуры позволяет провести агроэкологическое зонирование территории и выявить динамические аспекты детерминантов урожайности. 2019-01-01T00:00:00Z http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/10163 Название: Продуктивність ячменю озимого сорту Хайлайт залежно від елементів технології вирощування Авторы: Мойсієнко, В. В.; Moisiienko, V.; Мойсеенко, В. В.; Подольський, О. М.; Podolsky, O.; Подольский, А. Н. Аннотация: У зв’язку із змінами клімату та значним потеплінням, особливого значення набувають адаптивні, для різних ґрунтово-кліматичних умов, сорти ячменю озимого, які забезпечують високу урожайність та є досить морозостійкими. Не менш важливим для реалізації генетичного потенціалу продуктивності є удосконалення елементів технології вирощування цієї зернової культури. Основною метою наукових досліджень в умовах чорнозему слабогумусованого легкосуглинкового було установлення продуктивності та якості зерна озимого ячменю сорту Хайлайт залежно від обробітку ґрунту, попередника та удобрення. Під передпосівну культивацію вносили 100 кг/га Діамофоски (10–26–26), в осіннє кущення – 100 кг/га КАС 32, перше весняне підживлення посівів проводили по мерзлоталому ґрунту – 200 кг/га аміачної селітри, а друге – у фазі виходу в трубку – 100 кг/га КАС 32. У дослідах виявлена висока зимостійкість рослин ячменю озимого за раннього строку сівби (11–13 вересня), загиблих рослин спостерігалось у фазі кущення всього 2–4%, а за пізньої сівби (29–30 вересня), відповідно, 4%. Максимальна урожайність зерна ячменю озимого отримана у 2019 році за полицевого обробітку ґрунту – 6,9 т/га, а за мілкого безполицевого обробітку цей показник становив 6,5 т/га. Кращим попередником у дослідах був ріпак озимий, який забезпечив порівняно з соняшником приріст урожаю на неудобрених ділянках 0,2–0,3 т/га та 0.4–0,5 т/га на удобрених. Унаслідок проведених досліджень установлено високу ефективність застосування мінеральних добрив та захисту рослин за впливом на врожайність зерна. У середньому за роки досліджень в досліді вона становила 6,6 т/га. Маса 1000 зерен на кращому варіанті була 49,5 г, натура зерна – 609 г/л, вміст білка – 12,6–12,9%. Перспективи подальших досліджень слід зосередити на вивченні впливу позакореневого підживлення рослин сучасних сортів ячменю озимого, які максимально відповідають інтенсивним та індустріальним технологіям вирощування.; Due to climate changes and considerable warming, adaptable varieties of winter barley for high yields and quite frost are of particular importance for various soil and climatic conditions. Equally important for realizing the genetic potential of productivity is the improvement of the technology of growing this grain. The main purpose of scientific research in the conditions of weakly humic loamy soil was to establish the productivity and quality of the grain of winter barley of the Khailait variety, depending on the cultivation of soil, precursor and fertilizer. 100 kg/ha of Diamofoski (10–26–26) were introduced to pre-sowing cultivation, 100 kg/ha of CAS 32 were introduced into autumn tillage, the first spring fertilization of crops was carried out on frozen ground – 200 kg/ha of ammonium nitrate, and the second was in phase of exit into the tube – 100 kg/ha CAS 32. The experiments revealed high winter hardiness of winter barley plants in the early sowing period (September 11–13), only 2–4% were killed in the tillering phase, and 4% in late sowing (September 29–30), respectively. The maximum yield of winter barley grain was obtained in 2019 for shelf cultivation of soil – 6.9 t/ha, and for shallow tillage cultivation this figure was 6.5 t/ha. The best precursor in the experiments was winter rapeseed, which provided a yield increase of 0.2–0.3 t/ha and 0.4–0.5 t/ha of fertilizer compared to sunflower. As a result of the conducted researches high efficiency of application of mineral fertilizers and protection of plants by influence on grain yield was established. On average, over the years of research in the experiment, it was 6.6 t/ha. The weight of 1000 grains in the preferred variant was 49.5 g, the nature of the grain – 609 g/l, protein content – 12.6–12.9%. Prospects for further research should focus on the study of the effects of foliar feeding of modern varieties of winter barley, which correspond to the most intensive and industrial cultivation technologies.; В связи с изменениями климата и значительным потеплением, особое значение приобретают адаптивные, для различных почвенно-климатических условий, сорта ячменя озимого, которые обеспечивают высокую урожайность и достаточно морозостойки. Не менее важным для реализации генетического потенциала продуктивности является совершенствование элементов технологии выращивания этой зерновой культуры. Основной целью научных исследований в условиях чернозема слабогумусованого легкосуглинкового было установление производительности и качества зерна озимого ячменя сорта Хайлайт в зависимости от обработки почвы, предшественника и удобрения. Под предпосевную культивацию вносили 100 кг/га Диаммофоска (10-26-26), в осеннее кущение - 100 кг/га КАС 32, первую весеннюю подкормку посевов проводили по мерзлоталой почве - 200 кг/га аммиачной селитры, а вторую - в фазе выхода в трубку - 100 кг/га КАС 32. В опытах выявлена высокая зимостойкость растений ячменя озимого за раннего срока посева (11-13 сентября), погибших растений наблюдалось в фазе кущения всего 2-4%, а за позднего сева (29-30 сентября), соответственно, 4%. Максимальная урожайность зерна ячменя озимого получена в 2019 году при полицевой обработке - 6,9 т/га, а при мелкой безотвальной этот показатель составлял 6,5 т/га. Лучшим предшественником в опытах был рапс озимый, который обеспечил по сравнению с подсолнечником прирост урожая на неудобрених участках 0,2-0,3 т/га и 0.4-0,5 т/га на удобренных. В результате проведенных исследований установлено высокую эффективность применения минеральных удобрений и защиты растений по влиянию на урожайность зерна. В среднем за годы исследований в опыте она составляла 6,6 т/га. Масса 1000 зерен на лучшем варианте была 49,5 г, натура зерна - 609 г/л, содержание белка - 12,6-12,9%. Перспективы дальнейших исследований следует сосредоточить на изучении влияния внекорневой подкормки растений современных сортов ячменя озимого, которые максимально соответствуют интенсивным и индустриальным технологиям выращивания. 2019-01-01T00:00:00Z