DSpace Собрание:

The system of urban green areas in Zhytomyr, Ukraine

Wed, 01 Jan 2020 00:00:00 GMT

Название: The system of urban green areas in Zhytomyr, Ukraine Авторы: Markov, F.; Марков, Ф. Ф.; Galev, E.; Галев, Є.; Галев, Е.; Pitsil, A.; Піціль, А. О.; Пициль, А. О.; Shvets, M.; Швець, М. В.; Швец, М. В. Аннотация: The area of Zhytomyr is 6083 hectares and the area in the urban system is 4229.8, which is about 69.5 % of the total area of the city. The system of urban green areas of Zhytomyr includes three groups of plantations: green areas for public use, restricted use, and special purpose. These plantations have not been inventoried for more than 35 years. Currently, almost all elements of the green zone of the city have indicators below the norm, especially in terms of beautification. Only 135.0 ha, 40.3 % of public use green areas, have a proper level of beautification. The authors recommend to include in the city master plan the inclusion of coastal stripes, partially water protection zones of all rivers in the structure of separate objects of landscape architecture, mainly landscape parks, improve the location of such facilities throughout the city because most of the residential areas in the center of the city do not have enough recreational areas (parks, squares). Zhytomyr is located in the Polissya climatic zone, the area under forest is 29 %. For the existing population of 270.9 thousand people, 44.7 thousand hectares of green area forests are needed, of which the municipal forests will be 5.4 thousand hectares. The territory of most industrial enterprises has 20 % of green areas, institutions and organizations of defense have 40 %. Of the requirements for urban green areas, the highest priority should be given to the regulatory level of landscaping both within urban areas and beyond. The level of the green area of the territory of most schools, kindergartens, public institutions, hospitals meets the normative indicators. There are 62.0 hectares of forest plantation within the railroad drainage area, about 2.0 hectares of open land with herbaceous vegetation. The authors noted that plantations along the railway are of great importance for the formation and contemplation of landscapes, so plantations and dendrological composition should take into account these circumstances. The composition of herbaceous vegetation should be regulated by the necessary care, the harmful weed species, especially the quarantine species, should not be allowed to reproduce. At present, there are no sanitary protection zones of enterprises, about 15 % of the area of 1–2-storey buildings are located in the contamination zones of harmful emissions of enterprises, which must be taken into account when creating green spaces, constructions of these plantations and selection of the necessary range of trees, shrubs, lawns.; Площа Житомира становить 6083 га, а площа в міській системі - 4229,8, що становить близько 69,5% від загальної площі міста. Система міських зелених зон Житомира включає три групи насаджень: зелені зони для громадського використання, обмеженого використання та спеціального призначення. Ці насадження не інвентаризувались понад 35 років. В даний час майже всі елементи зеленої зони міста мають показники нижче норми, особливо в плані благоустрою. Лише 135,0 га, 40,3% громадських зелених насаджень мають належний рівень благоустрою. Автори рекомендують включити до генерального плану міста включення прибережних смуг, частково водоохоронних зон усіх річок до структури окремих об'єктів ландшафтної архітектури, переважно ландшафтних парків, покращити розташування таких об'єктів по всьому місту, оскільки більша частина житлові райони в центрі міста не мають достатньої кількості рекреаційних зон (парків, скверів). Житомир розташований у кліматичній зоні Полісся, площа під лісом становить 29%. Для існуючого населення 270,9 тис. Осіб потрібно 44,7 тис. Га лісів зелених насаджень, з яких муніципальні ліси становитимуть 5,4 тис. Га. На території більшості промислових підприємств - 20% зелених насаджень, у установ та організацій оборони - 40%. З вимог до міських зелених зон найвищий пріоритет слід надати нормативному рівню благоустрою як в межах міських територій, так і за його межами. Рівень зеленої зони території більшості шкіл, дитячих садків, державних установ, лікарень відповідає нормативним показникам. У залізничній дренажній зоні знаходиться 62,0 га лісових насаджень, близько 2,0 га відкритої землі з трав’янистою рослинністю. Автори зазначили, що насадження вздовж залізниці мають велике значення для формування та споглядання ландшафтів, тому насадження та дендрологічний склад повинні враховувати ці обставини. Склад трав’янистої рослинності повинен регулюватися необхідним доглядом, забороняється розмножувати шкідливі види бур’янів, особливо карантинні види. На сьогодні санітарно-захисних зон підприємств немає, близько 15% площі 1–2-поверхових будинків розташовані в зонах забруднення шкідливих викидів підприємств, що необхідно враховувати при створенні зелених насаджень, споруд ці насадження та вибір необхідного асортименту дерев, чагарників, газонів.; Площадь Житомира составляет 6083 га, а площадь в городской системе - 4229,8, что составляет около 69,5% от общей площади города. Система городских зеленых насаждений Житомира включает три группы насаждений: зеленые зоны общественного пользования, ограниченного использования и специального назначения. Эти насаждения не инвентаризовались более 35 лет. В настоящее время практически все элементы зеленой зоны города имеют показатели ниже нормы, особенно в плане благоустройства. Лишь 135,0 га, 40,3% зеленых насаждений общего пользования, имеют должный уровень благоустройства. Авторы рекомендуют включить в генеральный план города включение прибрежных полос, частично водоохранных зон всех рек в состав отдельных объектов ландшафтной архитектуры, в основном ландшафтных парков, улучшить расположение таких объектов по всему городу, поскольку большая часть в жилых кварталах в центре города не хватает зон отдыха (парков, скверов). Житомир расположен в климатической зоне Полесья, площадь под лесом составляет 29%. Для существующего населения в 270,9 тыс. Человек необходимо 44,7 тыс. га зеленых насаждений, из них муниципальных лесов составит 5,4 тыс. га. На территории большинства промышленных предприятий 20% зеленых насаждений, у учреждений и организаций обороны 40%. Из требований к городским зеленым зонам наивысший приоритет должен быть отдан нормативному уровню озеленения как внутри городских территорий, так и за их пределами. Уровень озеленения территории большинства школ, детских садов, государственных учреждений, больниц соответствует нормативным показателям. В пределах железнодорожного дренажа 62,0 га лесных насаждений, около 2,0 га открытых земель с травянистой растительностью. Авторы отметили, что насаждения вдоль железной дороги имеют большое значение для формирования и созерцания ландшафтов, поэтому в насаждениях и дендрологическом составе необходимо учитывать эти обстоятельства. Состав травянистой растительности должен регулироваться с помощью необходимого ухода, вредные виды сорняков, особенно карантинные, не должны допускаться к размножению. В настоящее время отсутствуют санитарно-защитные зоны предприятий, около 15% площади 1–2-этажных зданий находится в зонах загрязнения вредными выбросами предприятий, что необходимо учитывать при создании зеленых насаждений, застройки территории этими насаждениями и подбор необходимого ассортимента деревьев, кустарников, газонов.

Гемоцитопоез та вміст мікроелементів у крові свиноматок різної супоросності

Wed, 01 Jan 2020 00:00:00 GMT

Название: Гемоцитопоез та вміст мікроелементів у крові свиноматок різної супоросності Авторы: Замазій, А. А.; Zamaziy, A.; Замазий, А. А.; Симон, В. С.; Simon, V. Аннотация: В статті наведені результати досліджень, які дозволили встановити наявність динаміки показників гемоцитопоезу та вмісту мікроелементів у крові свиноматок першої, другої та третьої супоросності. Доведено, що супоросність свиноматок супроводжується вірогідним підвищенням кількості еритроцитів і лейкоцитів в крові та тенденцію до підвищення вмісту гемоглобіну, що ми пов'язуємо пристосувальною реакцією організму свиноматок на ріст та розвиток плодів. Таку направленість процесів гемоцитопоезу пов’язуємо з утворенням необхідних фізіологічних умов для росту та розвитку плодів, а у свиноматок першої супоросності і для повного розвитку власного організму свиноматок. Встановлено, що у свиноматок другої супоросності вміст мікроелементів в крові залишався більше, ніж у дослідних тварин першої групи. Так, вміст Купруму в крові дослідних тварин другої групи під час досліджень виявися в 1,07, в 1,07 та в 1,04 раза більше даних показників дослідних тварин першої групи. Можливо, це пов’язано з тим, що до другого опоросу відбувається повне фізіологічне оформлення організму свиноматок, а мікроелементи впливають лише на ріст і розвиток плодів. Однак, за період досліду вміст Купруму та Феруму в крові свиноматок другої контрольної групи був відповідно в 1,04–1,10 раза та в 1,08–1,10 раза більше даних показників крові свиноматок дослідної групи. Значно менше, в 1,06, в 1,21 (р<0,01) та в 1,11 раза (р<0,05) був вміст селену в крові тварин дослідної групи. Вищезазначені мікроелемент відіграють важливу роль у активності таких ферментів, як карбоангідраза, глутатіонпероксидаза, каталаза, пероксидаза. Вірогідне зниження вмісту селену, кобальту та цинку нами виявлено в крові тварин усіх дослідних груп незалежно від супоросності.; The article presents research data that allowed to establish the dynamics of hemocytopoiesis and the content of trace elements in the blood of sows of the first, second and third pregnancy. It is proved that sow pregnancy is accompanied by a probable increase in the number of erythrocytes and leukocytes in the blood and an incredible hemoglobin content, which we associate with the adaptive response of sows to the growth and development of fetuses. This direction of the processes of hemocytopoiesis is associated with the formation of the necessary physiological conditions for growth and development of fetuses, and in sows of the first pregnancy and for the full development of their own sows. It was found that in sows of the second pregnancy the content of microelements in the blood remained higher than in experimental animals of the first group. Thus, the content of copper in the blood of experimental animals of the second group during the study was 1.07, 1.07 and 1.04 times higher than these indicators of experimental animals of the first group. This may be due to the fact that before the second farrowing is the physiological formation of the body of sows and the use of trace elements is only for the growth and development of the fetus. However, during the experiment, the content of copper and iron in the blood of sows of the second control group was, respectively, 1.04 - 1.10 times and 1.08–1.10 times higher than these indicators of the blood of sows of the experimental group. Significantly less, 1.06, 1.21 (p <0.01) and 1.11 times (p <0.05) was the content of selenium in the blood of animals of the experimental group. In our opinion, this is very important given the role of the above trace elements in the activity of enzymes such as carbonic anhydrase, glutathione peroxidase, catalase, peroxidase. We found a probable decrease in the content of selenium, cobalt and zinc in the blood of animals of all experimental groups, regardless of pregnancy.; В статье приведены результаты исследований, которые позволили установить наличие динамики показателей гемоцитопоэза и содержания микроэлементов в крови свиноматок первой, второй и третьей супоросности. Доказано, что супоросность свиноматок сопровождается вероятным повышением количества эритроцитов и лейкоцитов в крови и тенденцию к повышению содержания гемоглобина, мы связываем приспособительной реакцией организма свиноматок на рост и развитие плодов. Такую направленность процессов гемоцитопоэза связываем с образованием необходимых физиологических условий для роста и развития плодов, а у свиноматок первой супоросности и для полного развития собственного организма свиноматок. Установлено, что у свиноматок второй супоросности содержание микроэлементов в крови оказалось больше, чем в опытных животных первой группы. Так, содержание Купруму в крови подопытных животных второй группы во время исследований оказался в 1,07, в 1,07 и в 1,04 раза больше данных показателей подопытных животных первой группы. Возможно, это связано с тем, что ко второму опоросу происходит полное физиологическое формирование организма свиноматок, а микроэлементы влияют только на рост и развитие плодов. Однако, за период опыта содержание Купруму и Феруму в крови свиноматок второй контрольной группы был соответственно в 1,04-1,10 раза и в 1,08-1,10 раза больше данных показателей крови свиноматок опытной группы. Значительно меньше, в 1,06, в 1,21 (р <0,01) и в 1,11 раза (р <0,05) было содержание селена в крови животных опытной группы. Вышеупомянутые микроэлементы играют важную роль в активности таких ферментов, как карбоангидраза, глутатионпероксидаза, каталаза, пероксидаза. Достоверное снижение содержания селена, кобальта и цинка нами выявлено в крови животных всех исследовательских групп независимо от супоросности.

Аналіз продуктивності первісток голштинської породи залежно від віку плідного осіменіння та живої маси

Wed, 01 Jan 2020 00:00:00 GMT

Название: Аналіз продуктивності первісток голштинської породи залежно від віку плідного осіменіння та живої маси Авторы: Пелехатий, М. С.; Pelekhaty, M.; Пелехатый, Н. С.; Кобернюк, В. В.; Kobernuk, V.; Осипенко, М. В.; Osypenko, M. Аннотация: Однією з найкращих порід для молочного господарства є голштинська порода корів. Проте ефективність використання цієї породи не вивчено, особливо, господарські корисні ознаки корів. Метою дослідження було вивчення молочної продуктивності первісток залежно від віку плідного осіменіння та живої маси. У статті досліджено параметри молочної продуктивності та відтворної здатності корів-первісток голштинської породи. За результатами досліджень виявлено, що корови-первістки в цілому характеризуються високою молочною продуктивністю та специфічною (характерною) для голштинської породи відтворною здатністю. Аналіз молочної продуктивності корів-первісток залежно від віку їх плідного осіменіння, показав, що за параметри молочної продуктивності та відтворною здатністю з трьох груп (ранній вік: до 15 місяців, оптимальний вік: 15–19 місяців, пізній вік: старші 19 місяців) кращими є тварини з оптимальним віком плідного запліднення 15–19 місяців. За 10 ознаками із 19–и різниця між максимальним і мінімальним їх значеннями є достовірною (P<0,05–0,001). Проведено дослідження господарськи корисних ознак корів-первісток за трьома масовими категорія (недостатня: до 375 кг, середня: 375–450 кг, висока: більше 450 кг) при плідному осіменінні. При порівнянні параметрів трьох груп достовірна перевага тварин з масовою категорією більше 450 кг при плідному осіменінні, які переважали своїх ровесниць за надоєм молока, кількістю молочного жиру і білка, відносною молочністю, показником повноцінності лактації та коефіцієнтом постійності лактації при високодостовірній різниці (td=2,67–14,77, Р<0,05–0,001), але дещо поступалися їм за відтворною здатністю. Подальші дослідження будуть спрямовані на вивчення морфологічних властивостей вимені та тривалості господарського використання сучасних молочних корів.; The Holstein cow breed is one of the best breeds for dairy farming. However, the effective use of this breed has not been studied, especially the economically useful features of cows. The purpose of the study was to investigate the parameters of dairy productivity of the first-born cows at different ages of fertile insemination and live weight. The article examines the parameters of dairy productivity and reproductive capacity of the first–born cows of Holstein breed. The research found that first–born cows are generally characterized by high milk productivity and specific (typical) Holstein breed ability. The analysis of dairy productivity of the first–born cows according to the age of their fertile insemination showed that for the parameters of dairy productivity and reproductive capacity of three groups (early age: up to 15 months, optimal age: 15– 19 months, late age: older than 19 months) preferred are animals with optimal fertility age of 15–19 months. For 10 traits of 19, the difference between their maximum and minimum values is significant (P<0.05–0.001). The study conducted the analysis of economically useful traits of the first–born cows of three mass categories (insufficient: up to 375 kg, average: 375–450 kg, high: more than 450 kg) in fertile insemination. When comparing the parameters of the three groups, a great advantage of animals weighing more than 450 kg in fertile insemination was significant, they were dominated by peers in case of milk yield, milk fat and protein content, relative milk yield, lactation value, and the rate of lactation constancy at a highly significant difference (td =2.67–14.77, Р <0.05–0.001), but were slightly inferior in reproduction ability. Further studies will focus on the study of the morphological properties of udders and the duration of economic use of modern dairy cows. .; Одной из лучших пород для молочного хозяйства является голштинская порода коров. Однако эффективность использования этой породы не изучено, особенно, хозяйственные полезные признаки коров. Целью исследования было изучение молочной продуктивности первотелок в зависимости от возраста плодотворного осеменения и живой массы. В статье исследованы параметры молочной продуктивности и воспроизводительной способности коров-первотелок голштинской породы. По результатам исследований выявлено, что коровы-первенцы в целом характеризуются высокой молочной продуктивностью и специфической (характерной) для голштинской породы воспроизводительной способностью. Анализ молочной продуктивности коров-первотелок в зависимости от возраста их плодотворного осеменения, показал, что за параметры молочной продуктивности и воспроизводительной способности из трех групп (ранний возраст: до 15 месяцев, оптимальный возраст: 15-19 месяцев, поздний возраст: старше 19 месяцев) лучше есть животные с оптимальным возрастом плодотворного осеменения 15-19 месяцев. За 10 признаками из 19-и разница между максимальным и минимальным их значениями является достоверной (P <0,05-0,001). Проведено исследование хозяйственно полезных признаков коров-первотелок по трем массовым категориям (недостаточная: до 375 кг, средняя: 375-450 кг, высокая: более 450 кг) при плодотворном осеменении. При сравнении параметров трех групп достоверная преимущество животных с массовой категорией более 450 кг при плодотворном осеменении, которые превосходили своих сверстниц по надою молока, количеством молочного жира и белка, относительной молочностью, показателем полноценности лактации и коэффициентом постоянства лактации при високодостоверной разнице (td = 2, 67-14,77, Р <0,05-0,001), но несколько уступали им по воспроизводимой способностью. Дальнейшие исследования будут направлены на изучение морфологических свойств вымени и продолжительности хозяйственного использования современных молочных коров.

Особливості морфології надниркової залози курей

Wed, 01 Jan 2020 00:00:00 GMT

Название: Особливості морфології надниркової залози курей Авторы: Кот, Т. Ф.; Kot, T.; Прокопенко, В. С.; Prokopenko, V. Аннотация: Пізнання закономірностей розвитку, будови і функцій надниркової залози птахів є актуальною проблемою ветеринарної медицини. Її вирішення має практичне значення для оцінки морфо-функціонального стану птахів певного виду і віку, що важливо для наукового обґрунтування технологій їх вирощування та опанування механізмів розвитку захворювань надниркової залози. Метою роботи було вивчення особливостей морфології надниркової залози курей кросу Хайсекс браун віком 210 діб з використанням анатомічних, гістологічних, морфометричних і статистичних методик. Встановлено, що надниркова залоза курей є парним паренхіматозним органом, який має блідо-жовтий колір, пухку консистенцію, округлу (права надниркова залоза) або пірамідальну (ліва надниркова залоза) форму. Права і ліва надниркові залози курей розміщені на вентральній поверхні краніальної частки відповідно правої та лівої нирок, безпосередньо перед роздвоєнням каудальної порожнистої вени. Зовні надниркова залоза курей вкрита капсулою завтовшки 20,12±1,41 мкм. Вона утворена пухкою волокнистою сполучною тканиною, в якій реєструються кровоносні судини і скупчення нервових клітин. Паренхіма надниркової залози курей представлена інтерреналовою і супрареналовою тканинами, клітини яких утворюють тяжі, що переплітаються між собою. Місцями між ними помітні прошарки пухкої волокнистої сполучної з синусоїдними гемокапілярами та венозними синусами. На сагітальному розрізі надниркової залози курей можна виділити периферичну і центральну зони. Показники відносної площі супрареналової тканини і синусоїдних гемокапілярів з венозними синусами центральної зони (47,86±2,83 і 4,05±0,12 % відповідно), порівняно з такими показниками периферичної зони (27,02±2,64 і 1,12±0,47 % відповідно) більші (P<0,001) в 1,77 і 3,62 рази відповідно, а відносна площа інтерреналової тканини, навпаки, менша (Р<0,001) в 1,49 рази (48,09±2,03 проти 71,87±3,62 %). Для вивчення інтенсивності білкового, вуглеводного і ліпідного обмінів у наднирковій залозі курей планується провести гістохімічні дослідження на виявлення і локалізацію основних та кислих білків, глікогену, нейтральних глікопротеїдів, загальних ліпідів.; Knowledge of the laws of development, structure and functions of the adrenal glands of birds is an urgent problem of veterinary medicine. Its solution is practical importance for assessing the morpho-functional state of birds of a certain species and age, which is important for the scientific justification of technologies for growing them and studying the mechanisms of development of adrenal diseases. The aim of the work was to study the features of the adrenal morphology of cross-Hysex brown chickens at the age of 210 days using anatomical, histological, morphometric and statistical methods. It is established that the adrenal glands of chickens are paired parenchymal organs that have a pale yellow color, a loose consistency, a rounded (right adrenal gland) or pyramidal (left adrenal gland) shape. The right and left adrenal glands are located on the ventral surface of the cranial lobe, respectively, of the right and left kidneys, just before the bifurcation of the caudal vena cava. The outside of the adrenal glands of chickens is covered with a capsule with a thickness of 20.12±1.41 microns. It is formed by loose fibrous connective tissue, in which blood vessels and congestion sells of nervous system are registered. The adrenal parenchyma of chickens is represented by interrenal and suprarenal tissues, whose cells form strands intertwining with each other. Places between the visible layer of loose fibrous binder with sinusoidal capillars and venous sinus. On a sagittal section of the adrenal glands of chickens, you can distinguish the peripheral and сentral zones. The relative area of the suprarenal tissue, and sinusoid capillars with venous sinus of central zone (47.86±2.83 and 4.05±0.12 %, respectively), as compared to those with peripheral zone (of 27.02±2.64 and 1.12±0.47 %, respectively), more (P<0.001) 1.77 and 3.62 times, respectively, and the relative area of interregnal tissue, on the contrary, less (P<0.001) is 1.49 times (48.09±2.03 against 71.87±3.62 %). To study the intensity of protein, carbohydrate and lipid metabolism in the adrenal glands of chickens, it is planned to conduct his to chemical studies to identify and localize basic and acidic proteins, glycogen, neutral glycol proteins, and total lipids.; Познание закономерностей развития, строения и функций надпочечников птиц является актуальной проблемой ветеринарной медицины. Ее решение имеет практическое значение для оценки морфо-функционального состояния птиц определенного вида и возраста, важно для научного обоснования технологий их выращивания и освоения механизмов развития заболеваний надпочечников. Целью работы было изучение особенностей морфологии надпочечников кур кросса Хайсекс браун возрастом 210 суток с использованием анатомических, гистологических, морфометрических и статистических методик. Установлено, что надпочечники кур являются парным паренхиматозным органом, который имеет бледно-желтый цвет, рыхлую консистенцию, округлую (правый надпочечник) или пирамидальную (левый надпочечник) форму. Правый и левый надпочечники кур размещены на вентральной поверхности краниальной доли соответственно правой и левой почек, непосредственно перед раздвоением каудальной полой вены. Внешне надпочечники кур покрыты капсулой толщиной 20,12 ± 1,41 мкм. Они образованы рыхлой волокнистой соединительной тканью, в которой регистрируются кровеносные сосуды и скопления нервных клеток. Паренхима надпочечников кур представлена интерреналовою и супрареналовою тканями, клетки которых образуют тяжи, переплетаются между собой. Местами между ними заметны слои рыхлой волокнистой соединительной с синусоидными гемокапиллярными и венозными синусами. На сагиттальном разрезе надпочечников кур можно выделить периферическую и центральную зоны. Показатели относительной площади супрареналовой ткани и синусоидальных гемокапилляров с венозными синусами центральной зоны (47,86 ± 2,83 и 4,05 ± 0,12% соответственно) по сравнению с такими показателями периферической зоны (27,02 ± 2,64 и 1, 12 ± 0,47% соответственно) больше (P <0,001) в 1,77 и 3,62 раза соответственно, а относительная площадь интерреналовой ткани, наоборот, меньше (Р <0,001) в 1,49 раза (48,09 ± 2 , 03 против 71,87 ± 3,62%). Для изучения интенсивности белкового, углеводного и липидного обменов в надпочечниках кур планируется провести гистохимические исследования на выявление и локализацию основных и кислых белков, гликогена, нейтральных гликопротеидов, общих липидов.

Ландшафтно-біотопічний та зоогеографічний аналіз надродини Noctuoidea (Lepidoptera) приміської зони м. Житомир

Wed, 01 Jan 2020 00:00:00 GMT

Название: Ландшафтно-біотопічний та зоогеографічний аналіз надродини Noctuoidea (Lepidoptera) приміської зони м. Житомир Авторы: Ковтун, Т. І.; Kovtun, T.; Ковтун, Т. И.; Климчук, О. О.; Klymchuk, O. Аннотация: Надродина совкоподібні (Noctuoidea) є найчисельнішим таксоном ряду лускокрилих (Lepidoptera) у фауні України, що визначає значення цих комах як в природних, так і в антропогенних екосистемах. Метою роботи є вивчення ландшафтно-біотопічної та зоогеографічної структур угруповань совкоподібних в умовах приміської зони м. Житомир. Збір, фіксація, кількісний облік та камеральна обробка матеріалу здійснювалися за загальноприйнятими ентомологічними методиками. У результаті проведених досліджень зібрано 2480 екземплярів комах, що належать до 3 родин, 23 підродин та 130 видів совкоподібних. Для виявлених видів встановлено 18 характерних ландшафтів, де вони зустрічаються найчастіше. З’ясовано, що за ландшафтно-біотопічною належністю совкоподібні лускокрилі приміської зони Житомира поділяються на 5 груп: лісові, лучні, лісо-лучні, навколоводні та евритопні види. До лісового комплексу належить 42 види (32,3 %); лучний комплекс складається з 38 видів (29,2 %); лісо-луговий комплекс включає 28 видів (21,5 %); у навколоводний комплекс входить 13 видів (10,0 %); евритопний комплекс представлений 9 еврибіонтними видами (7,0 %). Встановлено, що половина виявлених видів (53,8 %) або повністю пов’язана з лісовими біогеоценозами, або на стадії імаго здійснює мікроміграції з лісових екосистем до лучних і навпаки. У фауні Noctuoidea приміської зони м. Житомир виділено 15 довготних та 10 широтних варіантів поширення видів. Виявлено, що найбільшу частку (29,3 %) складають види євразійської групи ареалів. Наступною за представленістю серед виявлених видів є західно-палеарктична група ареалів (20,8 %). Третьою за представленістю є транспалеарктична група ареалів (11,6 %). Відмічено, що до субкосмополітної групи ареалів належать 4 види (3,1 %): Agrotis segetum, Agrotis ipsilon, Xestia c-nigrum, Helicoverpa armigera, які є небезпечними шкідниками сільського господарства. При проведенні подальших досліджень планується вивчення інших параметрів екологічної структури комплексів совкоподібних приміської зони Житомира.; Noctuoidea is the most numerous taxon of Lepidoptera order in the fauna of Ukraine. This is determined the value of these insects in both natural and anthropogenic ecosystems. The aim of this work is to study the landscape-biotope and zoogeographic structure of the noctuid moth complexes in the conditions of Zhytomyr suburban area. Collection, fixation, quantification, laboratory processing of the material was carried out according to accredited entomological methods. As a result of the conducted research 2480 specimens of insects belonging to 3 families, 23 subfamilies and 130 species of Noctuoidea were collected. It has been identified 18 typical landscapes for this species where they occur most often. Noctuoidea of Zhytomyr suburban area is divided into 5 groups: forest, meadow, forest-meadow, near-water and eurytopic species by landscape-biotopic affiliation. The forest complex includes 42 species (32,3 %), the meadow group consist of 38 species (29,2 %); the forest-meadow group consist of 28 species (21,5 %); the near-water group includes 13 species (10,0 %), the eurytopic group presented by 9 species (7,0 %). It has detected half of the discovered species or fully associated with forest biogeocenoses or, at the imago stage; it migrates from the forest ecosystems to meadows and vice versa. For Noctuoidea of Zhytomyr suburban area have been selected 15 longitude and 10 latitude distribution options of species. Revealed that the largest share (29,3 %) constitute the species of the Eurasian species distribution. The Western Palearctic group of species distribution (20,8 %) is the next in terms of representation. The transpalearctic group of species distribution (11,6 %) is the third in terms of representation. It is noted that there are 4 species in the subcosmopolitan group of species distribution: Agrotis segetum, Agrotis ipsilon, Xestia c-nigrum, Helicoverpa armigera. They are dangerous agricultural pests. In the course of further research, it is planned to study other parameters of the ecological structure of the complexes of Noctuoidea of Zhytomyr suburban area.; Надсемейство совкоподобных (Noctuoidea) является самым многочисленным таксоном ряда чешуекрылых (Lepidoptera) в фауне Украины, определяющее этих насекомых как в естественных, так и в антропогенных экосистемах. Целью работы является изучение ландшафтно-биотопической и зоогеографической структур группировок совкоподобных в условиях пригородной зоны г. Житомир. Сбор, фиксация, количественный учет и камеральная обработка материала осуществлялись по общепринятым энтомологическим методикам. В результате проведенных исследований собрано 2480 экземпляров насекомых, принадлежащих к 3 семейств, 23 подсемейств и 130 совкоподобных. Для выявленных видов установлено 18 характерных ландшафтов, где они встречаются чаще всего. Установлено, что по ландшафтно-биотопической принадлежности совкоподобные бабочки пригородной зоны Житомира делятся на 5 групп: лесные, луговые, лесо-луговые, околоводные и эвритопные виды. К лесному комплексу принадлежит 42 вида (32,3%); луговой комплекс состоит из 38 видов (29,2%); лесо-луговой комплекс включает 28 видов (21,5%); в околоводный комплекс входит 13 видов (10,0%); эвритопный комплекс представлен 9 эврибионтными видами (7,0%). Установлено, что половина выявленных видов (53,8%) или полностью связана с лесными биогеоценозами, или на стадии имаго осуществляет микромиграции из лесных экосистем к луговых и наоборот. В фауне Noctuoidea пригородной зоны г. Житомир выделено 15 долготных и 10 широтных вариантов распространения видов. Выявлено, что наибольшую долю (29,3%) составляют виды евразийской группы ареалов. Следующей по представленностью среди выявленных видов является западно-палеарктическая группа ареалов (20,8%). Третьей по представленностью является транспалеарктичная группа ареалов (11,6%). Отмечено, что к субкосмополитной группе ареалов принадлежат 4 вида (3,1%): Agrotis segetum, Agrotis ipsilon, Xestia c-nigrum, Helicoverpa armigera, которые являются опасными вредителями сельского хозяйства. При проведении дальнейших исследований планируется изучение других параметров экологической структуры комплексов совкоподобных пригородной зоны Житомира.

Зміна біологічно активних речовин плодів вишні протягом зберігання за попередньої обробки полісахаридними композиціями

Wed, 01 Jan 2020 00:00:00 GMT

Название: Зміна біологічно активних речовин плодів вишні протягом зберігання за попередньої обробки полісахаридними композиціями Авторы: Василишина, О. В.; Vasylyshуna, O. Аннотация: Плоди вишні цінуються завдяки наявності вітамінів, унікальному поєднанню фенольних з'єднань та антоціанів. Однак, термін їх споживання обмежений періодом достигання, тому наразі ведеться пошук нових технологій зберігання. Метою досліджень, що проводилися протягом 2016−2019 рр. набазі дослідної станції помології імені Л.П. Симиренка ІС НААН, було встановлено вплив попередньої обробки розчинами хітозану (1 %) та хітозану (1 %) з саліциловою кислотою (100 мг/л) на зміну вмісту аскорбінової кислоти, дубильних і барвних речовин та антиоксидантної активності плодів вишні сортів Альфа і Пам'ять Артеменка протягом зберігання. У результаті досліджень виявлено, що протягом зберігання плодів вишні вміст аскорбінової кислоти знижується на 41 та 47,4 %, дубильних і барвних речовин − на 14,1−14,9 % та антиоксидантна активність на 39−41 %. З використанням попередньої обробки плодів вишні розчином хітозану втрати вмісту аскорбінової кислоти зменшуються на 36,1−33,3 %, дубильних і барвних речовин на 9,4−12,2 %; та антиоксидантної активності на 28−30 %. Найменшими виявилися втрати для плодів вишні, оброблених розчином хітозану з саліциловою кислотою, у вмісті аскорбінової кислоти на 18,3−19,8 %, дубильних і барвних речовин на 8,2−9,5 % та антиоксидантної активності на 25−26 %. Між антиоксидантною активністю плодів вишні та вмістом дубильних і барвних речовин, а також аскорбіновою кислотою знайдено сильні кореляційні залежності з коефіцієнтами кореляції r=0,93 r=0,98. Перспективою подальших досліджень є вивчення впливу попередньої обробки розчином хітозану з саліциловою кислотою на плоди вишні протягом зберігання та зміну їх антиоксидантного складу.; Cherry fruits are appreciated because they contain vitamins, a unique blend of phenolic compounds and anthocyanins. However, term of their consumption is limited by the period of their maturation, so today we are looking for new storage technologies. The purpose of the research conducted during 2016−2019 years on the basis of L.P. Simirenko Pomology Experimental Station of the National Academy of Agrarian Sciences of Ukraine, was to determine the effect of pre-treatment with chitosan solutions (1 %)and with chitosan(1 %) with salicylic acid (100 mg/l) to change the content of ascorbic acid, tannins and coloring matter, and antioxidant activity of the cherry fruit Alpha and Artemenko Pamiat varieties during storage. As a result of research was identified, that during the storage of fruits cherries the content of ascorbic acid decreases to 41 and 47,4 %; tannins and coloring matter - to 14,1−14,9 % and antioxidant activity to 39−41 %. Using the pre-treatment of the cherry fruit by a solution of chitosan, the loss of ascorbic acid content are reduced to 36,1−33,3 %; tannins and coloring matter to 9,4−12,2 %; and antioxidant activity 28−30 % The lowest losses were observed for cherry fruits treated by solution of chitosan with salicylic acid, in the content of ascorbic acid to 18,3−19,8 %, tannins and coloring matter to 8,2−9,5 %, and antioxidant activity 25−26 %. Between cherry fruit antioxidant activity and the content of tannins and coloring matter as well ascorbic acid were founded strong correlations with correlation coefficients r=0,93 r=0,98. The perspective of further research is studying the effect of pre-treatment by solution of chitosan with salicylic acid for the cherry fruits during storage and change their antioxidant composition.; Плоды вишни ценятся благодаря наличию витаминов, уникальному сочетанию фенольных соединений и антоцианов. Однако, срок их потребления ограничен периодом созревания, поэтому сейчас ведется поиск новых технологий хранения. Целью исследований, проводившихся в течение 2016-2019 гг. На базе опытной станции помологии имени Л.П. Симиренко ИС НААН, было установлено влияние предварительной обработки растворами хитозана (1%) и хитозана (1%) с салициловой кислотой (100 мг / л) на изменение содержания аскорбиновой кислоты, дубильных и красящих веществ и антиоксидантной активности плодов вишни сортов Альфа и Памьять Артеменка при хранении. В результате исследований выявлено, что в течение хранения плодов вишни содержание аскорбиновой кислоты снижается на 41 и 47,4%, дубильных и красящих веществ - на 14,1-14,9% и антиоксидантная активность на 39-41%. С использованием предварительной обработки плодов вишни раствором хитозана потери содержания аскорбиновой кислоты уменьшаются на 36,1-33,3%, дубильных и красящих веществ на 9,4-12,2%; и антиоксидантной активности на 28-30%. Наименьшими оказались потери для плодов вишни, обработанных раствором хитозана с салициловой кислотой, в содержании аскорбиновой кислоты на 18,3-19,8%, дубильных и красящих веществ на 8,2-9,5% и антиоксидантной активности на 25-26%. Между антиоксидантной активностью плодов вишни и содержанием дубильных и красящих веществ, а также аскорбиновой кислотой найдено сильные корреляционные зависимости с коэффициентами корреляции r = 0,93 r = 0,98. Перспективой дальнейших исследований является изучение влияния предварительной обработки раствором хитозана с салициловой кислотой на плоды вишни при хранении и изменение их антиоксидантного состава.

Прояв адаптивної мінливості часнику озимого за інтродукції у правобережному Лісостепу України

Wed, 01 Jan 2020 00:00:00 GMT

Название: Прояв адаптивної мінливості часнику озимого за інтродукції у правобережному Лісостепу України Авторы: Яценко, В. В.; Yatsenko, V. Аннотация: Часник досить поширений в усіх ґрунтово-кліматичних зонах України, але нарощування об’ємів виробництва, на жаль, відбувається переважно екстенсивним шляхом, за рахунок збільшення площ. Проаналізовано фенотипову мінливість морфометричних ознак та адаптивну здатність сортів і колекційних зразків часнику озимого різного еколого-географічного походження. У результаті вивчення мінливості біометричних показників, встановлено, що найбільші відмінності між зразками відмічені за показниками: ширина листка – V=15,6 % (за роками 17,1– 22,8 %), висота квітконосної стрілки – V=28,2 % (за роками 17,4–29,3 %) та кількість повітряних бульбочок у суцвітті – V=68,3 % (за роками 67,0–70,8 %). Встановлено, що використання інтенсивних сортів Любаша і Хандо забезпечує формування врожайності часнику озимого на рівні 16,0–18,9 т/га (+5,3–8,2 т/га). Використання перспективних зразків за №№ 1, 5, 6, 13, 19 і 21 забезпечувало урожайність на рівні 14,6–19,4 т/га (+3,9–8,7 т/га). Визначено, що найбільш адаптивними були інтенсивні сорти часнику озимого Любаша, у якого показник загальної адаптивної здатності становив 2,42, Дюшес (загальна адаптивна здатність=4,63) і Хандо (загальна адаптивна здатність=5,70) та зразки № 6 (загальна адаптивна здатність=6,29), № 13 (загальна адаптивна здатність=4,12) і № 5 (загальна адаптивна здатність=3,22), а для подальшого створення сортів слід використовувати зразки, які мають високу селекційну цінність генотипу та високу фенотипову стабільність за врожайністю. Отримані результати дозволять якісно провести добір і оцінку вихідних форм для подальшої селекції на адаптивність та створити сорти для конкретних ґрунтово-кліматичних умов.; Garlic is quite common in all climatic zones of the Ukraine, but the increase in production of this valuable crop is largely extensive, due to the increased area. The phenotypic variability of morphometric features and the adaptive capacity of varieties and collections of garlic of winter of different ecological and geographical origin are analyzed. As a result of studying the variability of biometric indicators, it was founded that the greatest differences between varieties by indicators of leaf width – V=15.6 % (over the years 17.1–22.8 %), height of scape – V=28.2 % (over the years 17.4–29.3 %) and number of air bulbs in inflorescence – V=68.3 % (over the years 67.0–70.8 %). It is noted that using the modern intensive cultivars of Lubasha and Khando provides the formation of winter garlic yield at the level of 16.0–18.9 t/ha (+5.3–8.2 t/ha) and the use of promising variety samples No. 1, 5, 6, 13, 19 and No. 21 will provide yield at the level of 14.6–19.4 t/ha (+3.9–8.7 t/ha). It was found that the intensive cultivars of winter garlic of Lubasha (Total Adaptive Capacity=2.42), Dushes (Total Adaptive Capacity=4.63) and Khando (Total Adaptive Capacity=5.70) were the most adaptable. The most adaptive variety samples were No. 6 (Total Adaptive Capacity=6.29), No. 13 (Total Adaptive Capacity=4.12), No. 5 (Total Adaptive Capacity=3.22), and variety samples with high breeding value of the genotype should be used for further breeding and high phenotypic of the yield stability. The results obtained will allow qualitative selection and evaluation of initial forms for further breeding for adaptability and to create cultivars for specific soil and climatic conditions.; Чеснок достаточно распространен во всех почвенно-климатических зонах Украины, но наращивание объемов производства, к сожалению, происходит в основном экстенсивным путем, за счет увеличения площадей. Проанализированы фенотипическая изменчивость морфометрических признаков и адаптивную способность сортов и коллекционных образцов чеснока озимого различного эколого-географического происхождения. В результате изучения изменчивости биометрических показателей, установлено, что наибольшие различия между образцами отмеченные по показателям: ширина листа - V = 15,6% (по годам 17,1- 22,8%), высота Цветоносной стрелки - V = 28,2% (по годам 17,4-29,3%) и количество воздушных пузырьков в соцветии - V = 68,3% (по годам 67,0-70,8%). Установлено, что использование интенсивных сортов Любаша и Ханда обеспечивает формирование урожайности чеснока озимого на уровне 16,0-18,9 т / га (+ 5,3-8,2 т / га). Использование перспективных образцов по №№ 1, 5, 6, 13, 19 и 21 обеспечивало урожайность на уровне 14,6-19,4 т / га (+ 3,9-8,7 т / га). Определено, что наиболее адаптивными были интенсивные сорта чеснока озимого Любаша, у которого показатель общей адаптивной способности составлял 2,42, Дюшес (общая адаптивная способность = 4,63) и Ханда (общая адаптивная способность = 5,70) и образцы № 6 (общая адаптивная способность = 6,29), № 13 (общая адаптивная способность = 4,12) и № 5 (общая адаптивная способность = 3,22), а для последующего создания сортов следует использовать образцы, которые имеют высокую селекционную ценность генотипа и высокую фенотипическую стабильность по урожайности. Полученные результаты позволят качественно провести отбор и оценку выходных форм для дальнейшей селекции на адаптивность и создать сорта для конкретных почвенно-климатических условий.

Продуктивність яблуні під протиградовою сіткою за різних систем утримання ґрунту

Wed, 01 Jan 2020 00:00:00 GMT

Название: Продуктивність яблуні під протиградовою сіткою за різних систем утримання ґрунту Авторы: Мельник, О. В.; Melnyk, О.; Мельник, А. В.; Терещенко, М. М.; Tereshchenko, M.; Шарапанюк, О. С.; Sharapaniuk, O.; Шарапанюк, А. С. Аннотация: Ефективне вирощування продукції садівництва забезпечується заходами захисту від екстремальних чинників, зокрема градобою і сонячних опіків, що в умовах зміни клімату стає особливо актуальним. Стаття висвітлює вплив чорної протиградової сітки на урожайність і якість плодів у зрошуваних насадженнях яблуні на карликовій підщепі. Мета дослідження – комплексна оцінка ефективності захисту від граду та покращення якості яблук раціональним утриманням ґрунту в міжряддях і пристовбурних смугах. Дослідження вели в плодоносному насадженні зі схемою садіння 4×1 м і формуванням дерев за типом стрункого веретена. Утримання ґрунту в міжряддях парове та дерново-перегнійне (залуження), у приштамбових смугах завширшки один метр – гербіцидний пар, весняне мульчування двошаровою агротканиною щільністю 30+50 г/м2 (білим боком уверх) і розстеленою за місяць до збору врожаю дзеркальною плівкою. Чорну протиградову сітку з комірками 0,3×0,3 см щільністю 0,08 кг/м2 розгортали над кронами дерев на висоті 3,4 м після цвітіння. Встановлено, що чорна протиградова сітка несуттєво впливає на урожайність зрошуваних насаджень яблуні сорту Джонаголд (Вілмута) на підщепі М.9 Т337, хоча сумарний врожай з дерев під сіткою на 4,1 % нижчий. Серед досліджуваних способів утримання ґрунту урожайність на 5,8 % вища на ділянках із залуженими міжряддями, порівняно з чистим паром, однак закономірності в урожайних сезонах не встановлено: в першому на 64,8 % продуктивніші ділянки із залуженням, а в наступному – навпаки – на третину більш врожайні насадження з паровим утриманням. Урожай- ність мало залежить від мульчування пристовбурних смуг агротканиною чи світловідбивною плівкою. У цілому, за парового утримання чи залуження міжрядь і гербіцидного пару в пристовбурних смугах врожайність сягає 41,7–42,7 т/га з протиградовою сіткою чи без неї. Маса плоду під сіткою на 1,4 % менша і мало залежить від способу утримання міжрядь, а за мульчування пристовбурних смуг яблука крупніші. За гербіцидного пару в пристовбурних смугах вихід товарних плодів на 4,7–10 % вищий, а з-під сітки на 1,8–2,2 % нижчий.; Effective growing of horticultural products is achieved by the protection against extreme factors, such as hail and sunburn, which becomes especially relevant in the face of climate change. The article highlights the effect of the black anti-hail net on the yield and quality of the fruit in the irrigated apple orchard on the dwarf rootstock. The purpose of the study is to comprehensively evaluate the effectiveness of hail protection and to improve the quality of apples by a rational soil management system in the inter-rows and the strips in the tree rows. The studies were conducted in a fruitful orchard with a 4×1 m planting scheme and the formation of trees by a slender spindle type. The soil management system in the inter-rows was the following: a grass mowed stripe, herbicide fallow in the inter-rows, spring mulching with a two-layer agro-cloth of 30+50 g/m2 density (a white side up) and a light-reflective film in the tree-strips one meter wide spread one month before harvesting. After flowering, a black anti-hail net with 0.3×0.3 cm cells and a density of 0.08 kg/m2 was deployed above the tree crowns at a height of 3.4 m. It has been found out that a black anti-hail net has a negligible effect on the productivity of irrigated apple-tree orchards of cv. Jonagold (Wilmuta) on M.9 T337 rootstock, but the total yield of trees under the net was 4.1 % lower. Among the studied methods of soil retention, it was 5.8 % higher in the plots with grass mowed inter-rows as compared with black fallow, but regularities in high-yield seasons were not established. In the first year, 64.8 % were more productive areas with grass mowed inter-rows, and in the next year – on the contrary - steam-planted plantations were a third more productive. Crop capacity does not depend much on the mulching of the strips in the tree rows with agro-cloth or light-reflective films. In general, under black fallow or grass-mowed alleys and herbicide fallow in the tree rows, the yield amounts to 41.7–42.7 t/ha with or without the anti-hail net. The apple-fruit weight under the net is lower by 1.4 % and it does not depend much on the inter-row management, but apples are larger under mulching of the around-trunk stripes. The output of the marketable fruit under the net is lower by 1.8-2.2 %, the marketability is higher by 4.7-10 % under black fallow in the around-trunk stripes.; Эффективное выращивание продукции садоводства обеспечивается мерами защиты от экстремальных факторов, в частности града и солнечных ожогов, в условиях изменения климата становится особенно актуальным. Статья освещает влияние черной противоградовой сетки на урожайность и качество плодов в орошаемых насаждениях яблони на карликовом подвое. Цель исследования - комплексная оценка эффективности защиты от града и улучшения качества яблок рациональным содержанием почвы в междурядьях и приствольных полосах. Исследования вели в плодоносящем насаждении схеме посадки 4 × 1 м и формированием деревьев по типу стройного веретена. Содержание почвы в междурядьях паровое и дерново-перегнойное (щелочное), в приштамбовый полосах шириной один метр - гербицидный пар, весеннее мульчирование двухслойной агротканью плотностью 30 + 50 г / м2 (белым боком вверх) и расстеленной за месяц до сбора урожая зеркальной пленкой. Черную противоградовую сетку с ячейками 0,3 × 0,3 см плотностью 0,08 кг / м2 разворачивали над кронами деревьев на высоте 3,4 м после цветения. Установлено, что черная противоградовая сетка несущественно влияет на урожайность орошаемых насаждений яблони сорта Джонаголд (Вилмута) на подвое М.9 Т337, хотя суммарный урожай с деревьев под сеткой на 4,1% ниже. Среди исследуемых способов содержания почвы урожайность на 5,8% выше на участках с залуженными междурядьями по сравнению с чистым паром, однако закономерности в урожайных сезонах не установлено: в первом на 64,8% производительные участки с залуженным, а в следующем - наоборот - на треть более урожайные насаждения с паровым содержанием. Урожай- ность мало зависит от мульчирования приствольных полос агротканью или светоотражающей пленкой. В целом, при паровом содержании или залужении междурядий и гербицидного пара в приствольных полосах урожайность достигает 41,7-42,7 т / га с противоградовой сеткой или без нее. Масса плода под сеткой на 1,4% меньше и мало зависит от способа содержания междурядий, а при мульчировании приствольных полос яблоки крупнее. При гербицидном паре в приствольных полосах выход товарных плодов на 4,7-10% выше, а из-под сетки на 1,8-2,2% ниже.

Формування урожайності насіння сортів грястиці збірної під впливом оптимізованої системи удобрення

Wed, 01 Jan 2020 00:00:00 GMT

Название: Формування урожайності насіння сортів грястиці збірної під впливом оптимізованої системи удобрення Авторы: Сладковська, Т. А.; Sladkovs'ka, T.; Сладковская, Т. А.; Інкілюк, К. І.; Inkilyuk, K.; Инкилюк, К. И.; Гичко, А. В.; Hychko, A.; Баб’яр, Б. В.; Babiar, B.; Бабьяр, Б. В. Аннотация: Задля забезпечення господарств можливістю розширювати та покращувати стан кормових угідь необхідним є їх забезпечення насінням багаторічних трав районованих сортів у достатній мірі. Мета досліджень полягала у вивченні впливу рідких комплексних добрив на урожайність насіння сортів грястиці збірної (Dactуlis glomerata L.). Наведені результати польових та лабораторних досліджень з вивчення особливостей формування насіннєвої продуктивності грястиці збірної сортів Василинка, Олешка 14 та Інгулка 17 під впливом оптимізованої системи удобрення з використанням рідких комплексних добрив Квантум-Зернові (РКД) та концентрованого борного добрива Квантум Бор- Актив (В). Встановлено, що в Поліссі України для формування максимальних показників насіннєвої продуктивності грястиці збірної (0,56–0,66 т/га) оптимальні умови забезпечує внесення мінеральних добрив в нормі N60Р60К60 у поєднанні з РКД Квантум-Зернові + Бор Актив. Найбільша урожайність насіння отримана на варіантах з сортом Василинка (0,66 т/га), що переважав сорт Олешка 14 в середньому на 15 %. Позакореневе підживлення рідким комплексним добривом збільшувало урожайність насіння грястиці збірної на 19 % в середньому по сортах порівняно з варіантами з внесенням лише N60Р60К60. Найбільша довжина суцвіть була на варіантах досліду з внесенням N60Р60К60 та з позакореневим підживленням рідким комплексним добривом Квантум Зернові та концентрованим борним добривом Квантум Бор Актив, у сорту Василинка вона була 18,8 см, Олешка 14–18,4 см та Інгулка 17–18,6 см. Сорт Василинка показав також найбільшу кількість насінин у суцвітті – 314 шт. Маса 1000 насінин у досліді залежала, здебільшого, від удобрення і була найбільшою на варіантах N60P60K60+ рідкі комплексні добрива+ концентроване борне добриво, де становила 1,1–1,2 г залежно від сорту. Найбільшою кількістю генеративних пагонів характеризувався сорт Василинка на варіантах із внесенням мінеральних добрив та позакореневим підживленням, що склало в середньому за 2 роки 136 шт./м2. Перспективи подальших досліджень полягають у вивченні впливу рідких комплексних добрив на урожайність та якість насіння злакових трав.; The article considers the results of field and laboratory researches concerning the cocksfoot (Dactуlis glomerata L.) seed yield formation of Vasylynka, Oleshka 14, Inhulka 17 varieties under the impact of optimized fertilizing system with the application of liquid complex fertilizers Quantum-Grain (LCF) and concentrated boric fertilizer Quantum Bor-Active (B). It has been proved that the application of mineral fertilizers N60Р60К60 in combination with LCF Quantum-Grain+Bor-Active provides the optimum conditions for the cocksfoot seed yield formation indices (0,56–0,66 t/ha) in Ukrainian Polissya area. Variants with Vasylynka variety demonstrate the highest indices (0,66 t/ha) and exceed yield indices of Oleshka 14 variety on average by 15 %. The application of liquid complex fertilizers as top-dressing increases cocksfoot seed yield on average by 19 % in all the varieties as compared to solely N60Р60К60 application. Variants with the application of mineral fertilizers and variants with top-dressing provide the longest inflorescences: in Vasylynka variety 18,8-18,4 cm, in Oleshka 14 variety – 307–282 cm, in Inhulka 17 variety – 310–280cm. The seed quantity in an inflorescence ranges from 250 to 314 depending on variety and fertilization. Vasylynka variety has the highest seed quantity which ranges from 252 to 314. The weight of 1000 seeds in experimental variants ranges from 1,0 to 1,2 gm and depends mainly on fertilization. Vasylynka variety in case of mineral and liquid complex fertilizers application has the maximum quantity of reproductive shoots (136 per square meter). The prospects for further research include the investigation of the impact of liquid complex fertilizers on the cocksfoot seed yield and quality.; Для обеспечения хозяйств возможностью расширять и улучшать состояние кормовых угодий необходимо их обеспечить семенами многолетних трав районированных сортов в достаточной мере. Цель исследований заключалась в изучении влияния жидких комплексных удобрений на урожайность семян сортов ежи сборной (Dactуlis glomerata L.). Приведенные результаты полевых и лабораторных исследований по изучению особенностей формирования семенной продуктивности ежи сборной сортов Василинка, Олешко 14 и Ингулка 17 под влиянием оптимизированной системы удобрения с использованием жидких комплексных удобрений Квантум-Зерновые (РКИ) и концентрированного борного удобрения Квантум бор- Актив (В). Установлено, что в Полесье Украины для формирования максимальных показателей семенной продуктивности ежи сборной (0,56-0,66 т / га) оптимальные условия обеспечивает внесение минеральных удобрений в норме N60Р60К60 в сочетании с ЖКД Квантум-Зерновые + Бор Актив. Наибольшая урожайность семян получена на вариантах с сортом Василинка (0,66 т / га), что преобладал сорт Олешко 14 в среднем на 15%. Внекорневые подкормки жидким комплексным удобрением увеличивало урожайность семян ежи сборной на 19% в среднем по сортам по сравнению с вариантами с внесением только N60Р60К60. Наибольшая длина соцветий была на вариантах опыта с внесением N60Р60К60 и с внекорневой подкормкой жидким комплексным удобрением Квантум Зерновые и концентрированным борным удобрением Квантум Бор Актив, у сорта Василинка она была 18,8 см, Олешко 14-18,4 см и Ингулка 17-18, 6 см. Сорт Василинка показал также наибольшее количество семян в соцветии - 314 шт. Масса 1000 семян в опыте зависела в основном от удобрения и была крупнейшей на вариантах N60P60K60 + жидкие комплексные удобрения + концентрированное борное удобрение, где составляла 1,1-1,2 г в зависимости от сорта. Наибольшим количеством генеративных побегов характеризовался сорт Василинка на вариантах с внесением минеральных удобрений и внекорневой подкормкой, что составило в среднем за 2 года 136 шт. / М2. Перспективы дальнейших исследований заключаются в изучении влияния жидких комплексных удобрений на урожайность и качество семян злаковых трав.

Накопичення кореневої маси та симбіотичного азоту бобово-злаковими травосумішками

Wed, 01 Jan 2020 00:00:00 GMT

Название: Накопичення кореневої маси та симбіотичного азоту бобово-злаковими травосумішками Авторы: Карбівська, У. М.; Karbivska, U.; Карбовская, У. М. Аннотация: Залуження бобово-злаковими травосумішками дерново-підзолистих ґрунтів сприяє повільному відновленню активності ґрунтових мікроорганізмів за рахунок кореневих виділень і рослинних залишків багаторічних трав. Мета досліджень полягала у вивченні впливу показників накопичення кореневої маси та симбіотичного азоту бобово-злаковими травостоями залежно від складу травосумішей та удобрення, проведених у 2015–2018 рр. на дерново-підзолистому поверхнево оглеєному ґрунті. Аналіз результатів дослідження показав, що на бобово-злакових травостоях без внесення добрив урожайність становила 7,23–7,54 т/га сухої маси, відповідно, у шарі ґрунту 0–20 см нагромаджується до 7,43 т/га коріння, що пояснюється формуванням міцної дернини протягом чотирьох років використання. Внесення фосфорно-калійних (Р60К60) добрив дає можливість підвищити врожайність лучних травостоїв на 2 %. Установлено, що маса кореневої системи збільшувалася від першого до четвертого року вирощування незалежно від мінерального удобрення та виду бобових та злакових трав. Найбільшу масу кореневої системи за внесення Р60К60 розвивав лядвенце-злаковий травостій – 7,77 т/га сухої маси. Значно меншими виявилися значення зазначеного показника у інших видів бобових трав (люцерна посівна, конюшина лучна та козлятник кавказький). Вміст поживних елементів у кореневій масі лучних фітоценозів у шарі ґрунту 0–20 см у середньому за роки дослідження становив: азоту 1,00–1,54 %, фосфору – 0,19–0,22 %, калію – 0,85– 0,87 %. Формування симбіотичного апарату бобових культур істотно залежить від технологічних заходів вирощування, насамперед внесення мінеральних добрив та біологічних особливостей їх росту і розвитку. Без сумніву, ці особливості впливали також і на показники накопичення симбіотичного азоту за роками їх вирощування. Одержані експериментальні дані засвідчили доцільність вирощування сучасних сортів бобово- злакових травосумішок за внесення мінеральних добрив на дерново-підзолистому ґрунті Прикарпаття та необхідність подальших досліджень щодо вдосконалення технології їх вирощування.; The most optimal sowing period was determined in one of the experiments with winter barley for the conditions of the southern Steppe zone of Ukraine, such as the 2nd decade of October. At the same time, during sowing in the 1st decade of October, the average grain yield over the years of cultivation, for varieties and preparations from pre – sowing seed treatment increased by 13.7 %, for sowing in the 2nd decade it Legume-cereal grass mixtures cause alkalization of sod-podzolic soils by slow recovering of soil microorganism activity by root excreta and plant residues. Research purpose was to study the influence of legume-cereal grass mixtures composition and fertilizers on accumulation of root mass and symbiotic nitrogen in sod-podzolic surface-gleyed soil during 2015–2018. Analysis of research results showed that in variants without fertilizers yield capacity of legume-cereal grass mixtures was fluctuated in the range of 7.23–7.54 t/ha of dry mass. Accumulation of roots in 0–20 cm layer of soil was 7.43 t/ha, which indicates the formation of strong turf upon the years of research. Introduction of phosphorus-potassium fertilizers (Р60К60) helps to increase the yield capacity of legume-cereal mixtures up to 2 %. Accumulation of root mass increased upon the years of research irrespectively from fertilizer application and composition of legumes and grass mixtures. The highest amount of root mass was in variant with Lotus corniculatus-cereal grass mixture and applying of phosphorus-potassium fertilizers (P60K60) – 7.77 t/ha. Medicago sativa, Trifolium pratense and Galega orientalis showed significantly less root mass accumulation. Nutrient content of root mass in 0–20 cm layer of the soil averaged over the years of research was nitrogen – 1.00-1.54 %, phosphorus – 0.19–0.22 %, potassium – 0.85–0.87 %. Formation of symbiotic apparatus in legume crops highly dependent on: fertilizer application, biological features of plant growth and development. These features also have an influence on symbiotic nitrogen accumulation over the years of their cultivation. Received experimental data demonstrate expediency of fertilizer application upon the cultivation of legume-cereal grass mixtures on Precarpathian sod-podzolic soils and importance of further research to improve the technology of their cultivation.; Заложенные бобово-злаковыми травосмесями дерново-подзолистых почв способствуют медленному восстановлению активности почвенных микроорганизмов за счет корневых выделений и растительных остатков многолетних трав. Цель исследований заключалась в изучении влияния показателей накопления корневой массы и симбиотического азота бобово-злаковыми травостоями в зависимости от состава травосмесей и удобрения, проведенных в 2015-2018 гг. на дерново-подзолистой поверхностно оглеенной почве. Анализ результатов исследования показал, что на бобово-злаковых травостоях без внесения удобрений урожайность составила 7,23-7,54 т / га сухой массы, соответственно, в слое почвы 0-20 см накапливается до 7,43 т / га корней, объясняется формированием прочной дернины в течение четырех лет использования. Внесение фосфорно-калийных (Р60К60) удобрений дает возможность повысить урожайность луговых травостоев на 2%. Установлено, что масса корневой системы увеличивалась от первого до четвертого года выращивания независимо от минерального удобрения и вида бобовых и злаковых трав. Наибольшую массу корневой системы за внесение Р60К60 развивал лядвенце-злаковый травостой - 7,77 т / га сухой массы. Значительно меньше оказалось значение указанного показателя у других видов бобовых трав (люцерна посевная, клевер луговой и козлятник кавказский). Содержание питательных элементов в корневой массе луговых фитоценозов в слое почвы 0-20 см в среднем за годы исследования составил: азота 1,00-1,54%, фосфора - 0,19-0,22%, калия - 0,85- 0,87%. Формирование симбиотического аппарата бобовых культур существенно зависит от технологических мероприятий выращивания, прежде всего внесения минеральных удобрений и биологических особенностей их роста и развития. Без сомнения, эти особенности влияли также и на показатели накопления симбиотического азота по годам их выращивания. Полученные экспериментальные данные показали целесообразность выращивания современных сортов бобово-злаковых травосмесей при внесение минеральных удобрений на дерново-подзолистой почве Прикарпатья и необходимость дальнейших исследований по совершенствованию технологии их выращивания.