http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/10364 Mon, 13 Apr 2026 09:23:41 GMT 2026-04-13T09:23:41Z http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/18302 Название: Теоретичні та методичні основи наукового дослідження в екологічній освіті Авторы: Вискушенко, Д. А.; Vyskushenko, D.; Никитюк, Ю. А.; Nykytiuk, Yu.; Піціль, А. О.; Pitsil, A.; Мельник, Н. В.; Melnyk, N. Аннотация: У статті розкрито теоретичні засади та методичні підходи до організації наукового дослідження в системі екологічної освіти, зокрема в межах магістерської підготовки екологів. Проаналізовано сучасний стан науково-дослідної діяльності здобувачів другого рівня вищої освіти, обґрунтовано актуальність дослідницької складової в екологічній освіті в контексті глобальних викликів, кліматичних змін і потреб переходу до моделі сталого розвитку. Автори акцентують увагу на необхідності формування дослідницьких компетентностей як складової професійної підготовки майбутніх екологів. Здійснено узагальнення методологічних підходів до екологічного пізнання, виокремлено основні етапи організації дослідження, визначено ключові уміння і навички, які мають бути сформовані в магістрантів для успішної наукової діяльності. У межах дослідження розроблено структурно-функціональну модель наукової роботи магістрантів, що охоплює мотиваційно-цільовий, концептуальний, діяльнісний та аналітико-рефлексивний етапи. Окрему увагу приділено методичному супроводу: запропоновано ефективні форми та прийоми організації дослідницького навчання, серед яких: кейс-метод, аналітичне опрацювання джерел, польові дослідження, моделювання ситуацій, практикоорієнтовані завдання. Обґрунтовано новизну та загальнонаукове значення результатів, що можуть бути адаптовані до різних освітніх програм природничого профілю. Подані матеріали мають прикладне значення для викладачів, наукових керівників і здобувачів освіти, які здійснюють наукову роботу у сфері екології та охорони довкілля. Стаття буде корисною для вдосконалення методичної культури викладача, розвитку академічної доброчесності та інтеграції дослідницьких методів у систему вищої освіти.; The paper presents the theoretical foundations and methodological approaches to organizing scientific research within the system of environmental education, particularly in the context of master's-level training for future ecologists. The current state of research activity among the second (master's) level higher education students is analyzed. The importance of integrating the research component into environmental education, especially in response to global environmental challenges, climate change, and the need for sustainable development is substantiated. The special emphasis is placed on the necessity of developing research competence as an essential part of professional training for environmental specialists. The study systematizes key methodological principles of ecological knowledge, identifies the main stages of research organization, and outlines the core skills and abilities that master's students need to acquire for effective scientific activity. The structural-functional model of scientific research that includes four interrelated stages: motivational and goal-setting, conceptual, activity-based, and analytical-reflexive is developed. Particular attention is paid to the methodological support with practical examples of research-oriented learning techniques such as case studies, analytical tasks, working with scientific literature, fieldwork, problem-based simulations, and academic project activities. The novelty and general scientific relevance of the results are substantiated, with the emphasis on its adaptability to various education programs in natural sciences. The given paper offers practical value for university teachers, academic supervisors, and graduate students conducting environmental study. It also contributes to the development of academic integrity, methodological awareness, and the integration of research methods into higher education systems. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/18302 2025-01-01T00:00:00Z http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/18301 Название: Домедична підготовка як складова базової загальновійськової підготовки та створення простору безпеки життя Авторы: Дунаєвська, О. Ф.; Dunaіevska, O.; Сокульський, І. М.; Sokulsky, І.; Вискушенко, Д. А.; Vyskushenko, D. Аннотация: У закладах вищої освіти України впроваджується на другому курсі навчання першого освітнього ступеня (бакалаврського) домедична підготовка. Медична допомога пораненим та військова медицина мають прадавню історію та виникли у період створення постійних великих армій і веденням воєнних баталій у стародавніх країнах Військова медична освіта в Україні розпочалася у Острозькій колегії у XVI столітті. Козаки володіли навичками самодопомоги, пораненим і хворим допомогу надавали цілителі. З XVIІ століття у Війську Запорізькому у полках були лікарі, у монастирях функціонували шпиталі, в XVIІІ столітті у Єлисаветграді була заснована медико-хірургічна школа. На початку XIX століття утворилися військові поселення кавалерії, які надавали медичну допомогу поселенцям і сприяли підготовці медичних кадрів. З утворенням у 1918 році Західно-Української Народної республіки був створений санітарний департамент, з 1922 року запрацювали диспансери, з 1923 року створювалася медична мережа. Під час другої світової війни відкривалися медичні інститути, розверталися шпиталі. Заслуговує вивчення медичної допомоги в УПА, яка надавалась в оточенні фашистських та радянських військ. На початку 90-х років розпочалося співробітництво НАТО, у 2015 році затвердили стандарти Міністерства оборони нашої країни. ЗСУ укомплектовували аптечками та здійснювали підготовку бійців і інструкторів за стандартами НАТО. Домедична підготовка набула актуальності під час АТО, в якій на сході країни втрати поранених становили до 30%, що більше, ніж у часи другої світової війни. Для зменшення втрат алгоритм надання домедичної допомоги MARCH мають опанувати медики, військовослужбовці, правоохоронці, прикордонники, населення та вміти використовувати його у надзвичайних ситуаціях. Для духовної підтримки створюється інститут капеланства.; Aid to the wounded and military medicine have a long history and developed during the creation of permanent large armies and military battles in ancient countries. Military medical education in Ukraine began at the Ostroh College in the 16th century. The Cossacks had self-help skills and healers helped the wounded and sick. Since the XVII century the Zaporozhian army had doctors in its regiments, hospitals functioned in monasteries, and in the XVIII century a medical and surgical school was founded in Yelisavetgrad. At the beginning of the 19th century, military cavalry settlements were established to provide medical care to the settlers and to train medical personnel. With the establishment of the Western Ukrainian People's Republic in 1918, a sanitary department was set up, and in 1922 dispensaries began to operate, and in 1923 a medical network was created. During the Second World War, medical institutes and hospitals were opened. The medical care provided by the Ukrainian Insurgent Army, surrounded by Nazi and Soviet troops, deserves study. Cooperation with NATO began in the early 1990s, and in 2015 the standards of the Ukrainian Ministry of Defence were approved. The Ukrainian Armed Forces were equipped with first aid kits and trained to NATO standards. Pre-medical training became relevant during the anti-terrorist operation zone, when casualties in the east of the country reached up to 30%, which is more than during the Second World War. To reduce casualties, the MARCH algorithm for providing pre-medical care must be mastered and applied in emergency situations by medical professionals, military personnel, law enforcement officers, border guards and the general public. A chaplaincy will be established to provide spiritual support. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/18301 2025-01-01T00:00:00Z http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/17794 Название: Bioclimatic constraints and edaphic preferences of wheat: implications for environmental suitability forecasting under climate change Авторы: Nykytiuk, Yu.; Никитюк, Ю. А.; Kravchenko, O.; Кравченко, О.; Vyskushenko, D.; Вискушенко, Д. А.; Pitsil, A.; Піціль, А. О.; Komorna, О.; Коморна, О. М.; Bezvershuck, I.; Безвершук, І. Аннотация: Background. Understanding how environmental factors influence the spatial suitability of wheat is critical for sustaining productivity under climate change. In regions like Ukrainian Polissia and the Forest-Steppe, where climatic and soil gradients are strong, changes in agroecological conditions may substantially affect cultivation potential. While global studies exist, regional assessments that integrate both climate and soil data remain limited. Identifying key environmental drivers and their response patterns supports targeted adaptation and land use planning, helping ensure food security in a changing climate. Materials and Methods. The spatial suitability of wheat cultivation in the Polissia and Forest-Steppe regions of Ukraine was assessed using agroecological modelling. We compiled a dataset of observed wheat cover from official agricultural statistics. The environmental predictors included 19 bioclimatic variables (WorldClim), soil properties (texture, pH, and organic matter content), and topographic factors. Multicollinearity was reduced via principal component analysis and correlation filtering. Four modelling approaches: ordinary least squares (OLS), ridge regression, generalised additive models (GAM), and random forest (RF), were applied to identify key predictors and response patterns.; Передумови. В умовах глобальних кліматичних змін розуміння того, як екологічні чинники впливають на просторову придатність сільськогосподарських культур, є надзвичайно важливим для збереження продуктивності сільського господарства. Пшениця, одна з найважливіших зернових культур у світі, є дуже чутливою до змін температури, кількості опадів і властивостей ґрунту. У таких регіонах як Українське Полісся й Лісостеп, де кліматичні та ґрунтові градієнти є вираженими, зміни агроекологічних умов можуть мати значний вплив на потенціал сталого вирощування пшениці. Матеріали та методи. Просторову придатність вирощування пшениці в Поліссі та лісостепових регіонах України було оцінено за допомогою агроекологічного моделювання. Ми склали базу даних спостережень за посівами пшениці на основі офіційної сільськогосподарської статистики. Екологічні предиктори включали 19 біокліматичних змінних (WorldClim), властивості ґрунту (текстура, рН та вміст органічної речовини) і топографічні фактори. Для виявлення ключових предикторів і моделей реакції було застосовано чотири підходи до моделювання: метод найменших квадратів (OLS), регресію Ріджа, узагальнені адитивні моделі (GAM) та випадковий ліс (RF). Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/17794 2025-01-01T00:00:00Z http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/17691 Название: Методологічні засади формування екологічного світогляду у фахівців з технологій захисту навколишнього середовища Авторы: Климчик, О. М.; Klymchyk, O. Аннотация: Виходячи з нинішньої кризової екологічної ситуації, найголовнішим завданням сучасної епохи вважають розвиток освітніх механізмів, що допомагали б зрозуміти взаємозв'язок між природою і людською діяльністю – економічною, громадською та політичною. Загострення екологічних проблем сучасності поставило перед світовою спільнотою завдання великої екологічної та соціальної значимості – виховання громадянина із новою екологічною свідомістю, обізнаного з проблемами довкілля, здатного розуміти й аналізувати складну різнобічну інформацію та застосовувати її для вирішення нагальних проблем природоохоронного характеру.; Given the current environmental crisis, the most important task of our time is considered to be the development of educational mechanisms that would help people understand the relationship between nature and human activity-economic, social, and political. The aggravation of contemporary environmental problems has presented the world community with a task of great environmental and social significance: to educate citizens with a new environmental consciousness, knowledgeable about environmental issues, capable of understanding and analyzing complex and diverse information, and applying it to solve urgent environmental problems. Wed, 01 Jan 2020 00:00:00 GMT http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/17691 2020-01-01T00:00:00Z http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/17690 Название: Впровадження інформаційно-комунікаційних технологій закладами вищої освіти України в контексті дистанційного навчання Авторы: Вискушенко, С. А.; Vyskushenko, S.; Вискушенко, Д. А.; Vyskushenko, D.; Никитюк, Ю. А.; Nykytiuk, Yu.; Андрійчук, Т. В.; Andriichuk, T. Аннотация: З розвитком цифрових технологій і зростанням потреби у більш гнучкому підході до навчання у складних умовах (пандемії, стихійні лиха, війни тощо) інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) стали незамінним інструментом забезпечення безперервного освітнього процесу. Статтю присвячено дослідженню ІКТ дистанційного навчання як альтернативного інструменту надання освітніх послуг за таких обставин. Увагу зосереджено на узагальненні та систематизації деяких існуючих сучасних засобів ІКТ дистанційного навчання, а також розглянуто їхні функції, специфіку та основні потреби, які вони задовольняють. Метою роботи є уточнити визначення понять «дистанційне навчання», «інформаційнокомунікаційні технології дистанційного навчання» і з'ясувати загальні особливості розвитку технологій дистанційного навчання в освітньому середовищі українських закладів вищої освіти. Було описано базові аспекти певних найбільш застосовуваних в Україні технологічних платформ, ресурсів і інструментів для взаємодії між студентами та викладачами під час дистанційної форми навчання. Зокрема, висвітлено їхні загальні особливості, виявлено відмінні характеристики, виділено найвагоміші переваги та недоліки. Результати дослідження засвідчують, що інформаційно-комунікаційні технології дистанційного навчання необхідно впроваджувати в освітній процес у комплексі, поєднуючи їх між собою, що дозволить перекрити вади однієї платформи чи системи перевагами іншої. Висновки розвідки підкреслюють необхідність подальшого розвитку цифрової інфраструктури закладів вищої освіти, подальшого вдосконалення нормативно-правової бази для регулювання дистанційного навчання, а також підвищення рівня підготовки науково-педагогічних працівників. Робота може бути корисною для освітніх управлінців, викладачів та вчителів, зацікавлених у впровадженні ІКТ як основи для забезпечення безперервного та якісного навчального процесу.; With the development of digital technologies as well as the growing need for a more flexible approach to education in challenging situations (pandemic diseases, natural disasters, wars, etc.), information and communication technologies (ICT) have become essential tools in ensuring a continuous educational process. The paper is dedicated to the study of ICT for distance learning as an alternative means to deliver educational services under such circumstances. The focus is on summarizing and systematizing existing modern ICT tools for distance learning, examining their functions as well as specific features, and identifying the main needs they meet. The aim of the study is to clarify fundamental terms, namely «distance learning» and «information and communication technologies for distance learning». The special attention is drawn to the general features of some distance learning technologies within the educational environment of Ukrainian higher education institutions. Basic aspects of the most commonly used te chnological platforms, resources, and tools for interaction between students and academics during distance learning in Ukraine are described. In particular, their general peculiarities are highlighted, distinguishing characteristics are identified, and the most significant advantages and disadvantages are outlined. The results indicate that ICT for distance learning should be implemented comprehensively, combining various tools to cover the shortcomings of one platform or system with the benefits of another. The findings emphasize the need for further development of the digital infrastructure within higher education institutions, the establishment of the legal and regulatory framework for distance learning, and the enhancement of staff training. This study may be useful for educational administrators, academics, and teachers interested in implementing ICT as a foundation for ensuring a continuous and high-quality educational process. Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/17690 2024-01-01T00:00:00Z http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/17689 Название: Змішане навчання: баланс між дистанційним та традиційним підходами у закладах вищої освіти України Авторы: Вискушенко, Д. А.; Vyskushenko, D.; Вискушенко, С. А.; Vyskushenko, S.; Никитюк, Ю. А.; Nykytiuk, Yu.; Дунаєвська, О. Ф.; Dunaievska, O. Аннотация: Статтю присвячено розгляду специфіки впровадження змішаного навчання закладами вищої освіти України в умовах цифровізації освітнього простору та трансформаційних змін, викликаних як технологічним прогресом, так і глобальними викликами. Визначено, що традиційні форми навчання вже не повною мірою відповідають потребам сучасного здобувача вищої освіти, який прагне гнучкості, персоналізації, інтерактивності та більшої автономії у навчальному процесі. Натомість дистанційна форма, незважаючи на численні переваги, не забезпечує належного рівня соціальної взаємодії, що знижує ефективність здобуття практичних навичок. У цьому контексті змішане навчання, як поєднання очної та онлайн освіти, набуває особливої актуальності. У роботі підкреслюється, що змішане навчання потребує комплексного підходу, врахування особистісних характеристик здобувачів освіти, рівня їх цифрової компетентності, а також переосмислення ролі викладача, який із транслятора знань трансформується у наставника, фасилітатора та «дизайнера» навчального середовища. У статті надається інформація про базові моделі змішаного навчання, кожна з яких має свої переваги та обмеження, а вибір моделі залежить від особливостей освітньої компоненти, технічного забезпечення, рівня підготовки здобувачів і викладачів. Крім того, особливу увагу приділено технологіям, які забезпечують реалізацію змішаного навчання в українських закладах вищої освіти. Змішане навчання у вищій школі відкриває нові можливості для індивідуалізації освітньої траєкторії, розвитку гнучких навичок, критичного мислення, самостійності та академічної мобільності здобувачів. Водночас було встановлено, що існують певні труднощі в реалізації дистанційного навчання: технічні обмеження, недостатня методична база, нерівномірна готовність викладачів до змін, низька мотивація окремих студентів. У статті наголошено, що змішане навчання не є лише тимчасовою відповіддю на глобальні виклики, а перспективною формою організації навчання, здатною забезпечити якісну підготовку фахівців у добу цифрової трансформації освіти.; The given paper examines the specificity of implementing blended learning in higher education institutions in Ukraine within the context of the digital educational environment and the transformational changes driven by both technological progress as well as global challenges. It is established that traditional forms of education no longer fully meet the needs of the modern higher education students, who seek flexibility, personalization, interactivity, and greater autonomy in the learning process. On the other hand, the distance learning, despite its numerous advantages, fails to provide an adequate level of social interaction, which reduces the effectiveness of acquiring practical skills. In this context, blended learning, combining in-person and online education, gains particular relevance. The study emphasizes that blended learning requires a comprehensive approach that considers the individual characteristics of learners, their level of digital competence, as well as the reinterpretation of the instructor's role – from a knowledge transmitter to a mentor, facilitator, and learning environment designer. The article provides information on various models of blended learning, each of which has its own advantages and limitations, with the choice of model depending on the specifics of the educational component, technical resources, and the preparedness of both students and academics. Moreover, special attention is drawn to the technologies that enable the use of blended learning in Ukrainian higher education institutions. It opens up new opportunities for individualizing educational trajectories, developing soft skills, critical thinking, independence, and academic mobility among students. At the same time, certain difficulties in the implementation of distance learning are identified: technical limitations, insufficient methodological support, uneven readiness of instructors for changes, and low motivation among some students. The article emphasizes that blended learning is not merely a temporary response to global challenges, but a promising form of educational process capable of ensuring highquality training of professionals in the era of digital transformation of education. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/17689 2025-01-01T00:00:00Z http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/17688 Название: Застосування інформаційно-комунікаційних технологій для організації дистанційного навчання українськими закладами вищої освіти в часи кризових ситуацій Авторы: Вискушенко, С. А.; Vyskushenko, S.; Вискушенко, Д. А.; Vyskushenko, D.; Мосієнко, О. В.; Mosiienko, O.; Зорницький, А. В.; Zornytskyi, A. Аннотация: В часи різноманітних кризових ситуацій, спричинених епідеміями, катаклізмами чи війнами, освітнє середовище змушене адаптуватися до нових умов. Українські заклади вищої освіти, у відповідь на кризові ситуації різної природи, розглядають інформаційно-комунікаційні технології дистанційного навчання як один із альтернативних інструментів надання освітніх послуг. Статтю присвячено дослідженню впровадження інформаційно-комунікаційних технологій для реалізації дистанційної освітньої діяльності в кризових умовах. Зокрема, було проаналізовано деякі з них, які найбільш застосовувалися в Україні. У роботі викладено інформацію про ставлення науково-педагогічних працівників і здобувачів щодо рівня ефективності певних інструментів дистанційного навчання в закладах вищої освіти в кризових ситуаціях різного характеру. Було встановлено, що інформаційно-комунікаційні технології для реалізації дистанційної освітньої діяльності стали базовою підтримкою під час виникнення кризових ситуацій в Україні, оскільки сприяли неперервності навчального процесу, а також надали можливість зберігати та ділитися наявним навчальним матеріалом. Інформаційно-комунікаційні технології для організації дистанційного навчального процесу використовуються українськими закладами вищої освіти з метою передачі інформації в синхронний чи асинхронний спосіб. Результати дослідження засвідчують, що існує чітка тенденція до зростання рівня ефективності технологій дистанційного навчання в закладах вищої освіти України. Для забезпечення якісного освітнього процесу більшість університетів застосовували інструменти дистанційного навчання в комплексі, поєднуючи їх, що дозволило перекрити вади одного засобу перевагами іншого. Кризові ситуації різної природи стали певною рушійною силою для ширшого впровадження технологій дистанційного навчання закладами вищої освіти України.; In times of crises caused by epidemics, natural as well as man-made disasters, or even wars, the educational environment is forced to adapt to new conditions. In response to crisis situations of different nature, Ukrainian higher education institutions consider information and communication technologies of distance learning as an alternative tool for providing educational services. The given article is dedicated to the analysis of the information and communication technologies while organizing distance educational activities in crisis circumstances. Particularly, some of the most commonly used information and communication technologies for distance learning within Ukraine were analyzed. It was found out that information and communication technologies in distance learning have become essential support in times of crisis situations within Ukraine, as they provided the opportunity to store and share educational materials. Information and communication technologies, when integrated into distance learning processes within Ukrainian higher education institutions, are used to disseminate information synchronously or asynchronously. It is established that there is a clear tendency towards an increase in the effectiveness level of distance learning technologies in Ukrainian universities. To ensure the quality of the educational process, the majority of higher education institutions combine different information and communication technologies in distance learning, allowing them to compensate for the shortcomings of one tool with the advantages of the other one. Crisis situations of different nature have become the driving force for the wider implementation of distance learning technologies within Ukrainian higher education institutions. This shift has highlighted the need for investment in digital infrastructure and training to optimize the effectiveness of distance learning technologies in higher education. Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/17688 2024-01-01T00:00:00Z http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/17667 Название: Європейський досвід екологізації виробництва Авторы: Вискушенко, Д. А.; Vyskushenko, D.; Примаченко, Р. О.; Primachenko, R.; Федірко, Г. А.; Fedirko, G.; Яроцький, Б. А.; Yarotsky, B.; Федірко, М. П.; Fedirko, M. Аннотация: Екологізація виробництва є одним із ключових векторів сучасного сталого розвитку, що поєднує економічну ефективність, соціальну відповідальність та екологічну безпеку. У країнах Європейського Союзу цей процес має системний характер і базується на комплексі політичних, правових, економічних, технологічних та освітніх механізмів, спрямованих на зменшення негативного впливу промисловості на довкілля, раціональне використання ресурсів і перехід до циркулярної (замкненої) економіки. Вивчення європейського досвіду екологізації виробництва є важливим для України, яка перебуває на етапі реформування екологічної політики відповідно до стандартів ЄС та прагне інтегруватися до спільного європейського економічного й екологічного простору.; Greening of production is one of the key vectors of modern sustainable development, combining economic efficiency, social responsibility, and environmental safety. In the countries of the European Union, this process is systemic in nature and is based on a set of political, legal, economic, technological, and educational mechanisms aimed at reducing the negative impact of industry on the environment, promoting the rational use of resources, and facilitating the transition to a circular economy. Studying the European experience in greening production is important for Ukraine, which is undergoing reform of its environmental policy in line with EU standards and seeks to integrate into the common European economic and environmental space. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/17667 2025-01-01T00:00:00Z http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/17646 Название: Механізми інтеграції міжнародних принципів сталого розвитку у вітчизняне природокористування Авторы: Вискушенко, Д. А.; Vyskushenko, D.; Яроцький, Б. А.; Yarotsky, B.; Федірко, Г. А.; Fedirko, G.; Федірко, М. П.; Fedirko, M.; Примаченко, Р. О.; Primachenko, R. Аннотация: Концепція сталого розвитку, що сформувалася наприкінці ХХ століття, стала методологічною основою сучасної екологічної політики більшості країн світу. Її головна ідея: гармонізація економічних, соціальних та екологічних аспектів розвитку з метою забезпечення потреб нинішнього покоління без загрози можливостям майбутніх поколінь. Україна, як держава з високим природно-ресурсним потенціалом, але складною екологічною ситуацією, потребує ефективної інтеграції міжнародних принципів сталого розвитку у систему національного природокористування.; The concept of sustainable development, which emerged at the end of the 20th century, has become the methodological foundation of modern environmental policy in most countries worldwide. Its core idea is the harmonization of economic, social, and environmental dimensions of development in order to meet the needs of the present generation without jeopardizing the ability of future generations to meet their own needs. Ukraine, as a country with high natural-resource potential but a challenging environmental situation, requires the effective integration of international sustainable development principles into its system of national environmental management. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/17646 2025-01-01T00:00:00Z http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/16564 Название: Особливості та результати проведення радіоекологічного моніторингу для забезпечення екологічної безпеки в сучасних умовах Авторы: Дунаєвська, О. Ф.; Dunaievska, O.; Зимароєва, А. А.; Zymaroeva, А.; Іщук, О. В.; Іschuk, О.; Сокульський, І. М.; Sokulskyi, I.; Піціль, А. О.; Pitsil, А. Аннотация: Забезпечення екологічної безпеки як складової державної безпеки є необхідною умовою сталого розвитку країни. В сучасних умовах воєнного стану, загрозах застосування, випробовування ядерної зброї, виникненні аварійних ситуацій на атомних електростанціях, радіохімічних підприємствах зростає роль радіоекологічного моніторингу складових довкілля. Висвітлено питання важливості історичного підходу у подоланні екологічних проблем сучасності. Наголошено на важливості використання досвіду та накопиченої інформації з подолання наслідків аварій на атомних електростанцій Чорнобиль та Фукусіма. Зазначено, що міграція і накопичення радіонуклідів в складових довкілля має певні закономірності. Для забезпечення екологічної безпеки потрібно враховувати особливості нагромадження та утворення доступних форм радіонуклідів, зокрема 137Cs. Варто звернути увагу на бар'єрний край болота, де накопичується радіонуклід 137Cs. Доведено, що покрив моху відіграє роль міцного кордону боліт Українського Полісся від проникнення радіонукліду 137Cs до навколишніх ґрунтів. Дослідження демонструють, що в лісових біоценозах питома активність за радіонуклідом 137Cs була різною. У деревних ярусах найбільша питома активність за 137Cs виявлена у однорічних пагонах і внутрішній корі; серед інших ярусів – у ярусі макроміцетів, лишайниковому та у моховому ярусі. При цьому ґрунт утримує близько 87% радіонукліду 137Cs При здійсненні лісорозведення на радіаційно забруднених територіях потрібно враховувати питому не лише питому активність ґрунту, а й та вид, фізіологічні особливості рослин. За показниками питомої активності продуктів харчування (гриби, лісові ягоди, м'ясо диких звірів, молоко) навіть у 2020 році деякі проби не відповідають вимогам ДР-2006 і при споживанні вносять додаткове дозове навантаження на організм людини. Нагромаджений матеріал та наукові дослідження дозволяють розробити програму радіаційного моніторингу, враховуючи особливості розподілу, нагромадження радіонуклідів в екосистемах. Підкреслено, що використання автоматизованих систем радіоекологічного моніторингу дозволить розв'язувати екологічну проблему в конкретній життєвій ситуації, швидко реагувати та прогнозувати стан довкілля.; Ensuring environmental safety as a component of state security is is a fundamental condition for the country's sustainable development. In the current conditions of martial law, under the threat of emergencies at nuclear power plants and radiochemical enterprises the role of radioecological monitoring of environmental components is growing. The article highlights the importance of the historical approach in overcoming environmental problems of our time. The importance of using experience and accumulated information on overcoming the consequences of the accidents at the and Fukushima nuclear power plants. It is noted that migration and accumulation of radionuclides in environmental components has certain characteristics. To ensure environmental safety, it is necessary to take into account the following features accumulation and formation of available forms of radionuclides, in particular 137 Cs. Attention should be paid to the barrier edge of the swamp, where the radionuclide 137 Cs accumulates. It has been proven that the moss cover plays the role of a strong border of swamps Ukrainian Polissia from the penetration of 137 Cs radionuclide into the surrounding soils. Studies show that in forest biocenoses, the relative activity of 137 Cs radionuclide was different in forest biocenoses. The highest specific activity for 137 Cs was in the tree layers. The specific activity for 137 Cs was detected in annual shoots and inner bark; among other layers – in the macromycetes layer, in lichens and in the moss layer. At the same time, the soil retains about 87% of the 137 Cs radionuclide. For forestry in radiation-contaminated areas, it is necessary to take into account not only the specific activity of the soil, but also the species and physiological characteristics of plants. The specific activity of foodstuffs (mushrooms, forest berries, meat of wild animals, milk) even in 2020, some samples do not meet the requirements of the State Standard 2006 and, when consumed, introduce an additional dose load on the human body. The accumulated material and scientific research allow us to develop a radiation monitoring programme, taking into account the specifics of distribution, accumulation of radionuclides in ecosystems. It is emphasised that the use of automated radioecological monitoring systems will allow solving environmental problems in a certain everyday life situation, to respond quickly and predict the state of the environment. Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/16564 2024-01-01T00:00:00Z