http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/11915 Sun, 19 Apr 2026 17:09:37 GMT 2026-04-19T17:09:37Z http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/15166 Название: Виклики глобалізації в історичному контексті українського шляху в Європу Авторы: Марченко, С. Д.; Marchenko, S. Аннотация: Проаналізовано особливості історичного розвитку українських земель в загальноєвропейському контексті та досвід взаємодії української і європейської культур впродовж останнього тисячоліття. Визначено роль української еліти в інтеграційних процесах за умов глобалізації. З'ясовано, що євроінтеграція в контексті вибору Україною стратегічного шляху розвитку є закономірним і необхідним процесом. Встановлено, що, зважаючи на можливі глобалізаційні загрози, перед українською елітою постає завдання виробити правильну стратегію інтеграції аби мінімізувати негативні наслідки і в повній мірі скористатися перевагами цього процесу.; The peculiarities of the historical development of Ukrainian lands in the pan-European context and the experience of interaction of Ukrainian and European cultures over the last millennium have been analyzed. The role of the Ukrainian elite in the integration processes in the context of globalization has been determined. It has been found out that European integration in the context of Ukraine's choice of a strategic path of development is a natural and necessary process. Given the potential for globalization threats, the Ukrainian elite meet the demand of developing a sound integration strategy to minimize the negative impact and take full advantage of the process. Wed, 01 Jan 2020 00:00:00 GMT http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/15166 2020-01-01T00:00:00Z http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/15153 Название: Точне і неточне у науковому пізнанні Авторы: Шевчук, С. Ф.; Shevchuk, S. Аннотация: Автор звертає увагу на те, що на тлі поглиблення інтеграційних процесів сучасності виникає потреба переосмислення загальновживаних понять та термінів науки. До них належать, зокрема, і поняття точного і неточного у науковому пізнанні. Зміст понять «точне» і «неточне» розкривається шляхом виявлення та встановлення обмеженості в сучасних умовах підстав, започаткованої в Новий час, традиції – абсолютизувати точність та вважати її загальним критерієм науковості як такої. Показано, що з розвитком наукового пізнання вчені-природознавці зіштовхнулись з труднощами у встановленні абсолютно точних результатів, як того вимагали принципи класичної науки. Таким чином, поступово починає змінюватись (розширюватись) розуміння змісту поняття точності. Воно ніби зміщується з оцінки результату на оцінку методу, адже правильність знання залежить не лише від точності вимірів; наростає розуміння його залежності від відповідності всієї процедури дослідження вимогам методології і від інтерпретації отриманих знань. У статті йдеться про кількісний та якісний аспекти розуміння точності, у зв’язку з чим наголошується, що сучасний стан розвитку науки та суспільства вимагає гармонійного поєднання обох аспектів. Історія ж науки знає періоди переважання, абсолютизації то одного, то іншого аспекту в розумінні точності наукового пізнання. Встановлюється особливість розуміння точності в науках про природу та науках про людину. Йдеться про те, що специфіка предмету дослідження гуманітарних наук вимагає зведення до мінімуму кількісних вимірювань, зосередження переважно на спільності інтуїцій, які і дозволяють вченим транслювати свої думки науковому співтовариству. У висновку констатується, що зі зміною історичних етапів розвитку людського пізнання відбувається зміна ставлення до критеріїв суворості (точності) знання. Якщо раніше «неточне знання» асоціювалось з неповним, як знання «другого ґатунку», то тепер саме «точне знання» (у традиційному сенсі слова, тобто добре структуроване, формалізоване, математизоване) являє собою неповне, обмежене.; The author draws attention to the fact, that on the background of modern integration processes development, there appears a necessity of redefining the commonly used terms and notions of science. Here belongs also the understanding of precise and imprecise in the scientific research. The meaning of notions precise» and «imprecise» is being revealed in the modern conditions by means of determining limitations of fundamentals of the tradition, developed during the New era, demanding to make absolute the preciseness and consider the latter to be the general criterion of science as it is. It is demonstrated, that in the course of the development of scientific research, the scientists exploring natural sciences encountered difficulties in obtaining absolutely precise results, as demanded by the principles of classic science. Thus, the understanding of the meaning of preciseness is slowly starting to change (to expand). It is as if being shifted from the evaluation of the result to the evaluation of the method, because the correctness of the knowledge does not depend solely upon the exactness of measurements; there is spreading an understanding, that is depends upon the correspondence of the whole research method to the methodological demands and upon the interpretation of the knowledge received. The article is about the quantitative and qualitative aspects in the understanding of preciseness, and it’s accented that the modern development state of science and society demand a harmonic unification of both aspects. The history of science knows periods of prevailing and absolutization of one or the other aspect in the meaning of understanding of the preciseness/strictness of scientific research. There is being traced the peculiarity in understanding preciseness in natural sciences and science of man. It is meant, that the specifics of the research subject in the humanitarian (arts) sciences demands minimizing of quantitative measurements and concentrating mainly upon the unity of intuitions, which allow scientists to translate their thoughts to the scientific fellow community. It is stated in the conclusion that along with the changing of the periods of historical development of the human research, there is going on a change in the human attitude to the criteria of the preciseness (strictness) of knowledge. If before the «imprecise knowledge» was associated with incomplete knowledge, as the «second grade» knowledge, today on the contrary, the «precise knowledge» (in the traditional sense of the word, meaning a well-structured, formalized, mathematically proven knowledge) appears to be incomplete and limited knowledge. Sun, 01 Jan 2023 00:00:00 GMT http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/15153 2023-01-01T00:00:00Z http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/10383 Название: Віра і знання: до питання релігійності вчених Авторы: Шевчук, С. Ф.; Shevchuk, S. Аннотация: Досліджено проблему поєднання у світогляді видатних вчених віри та знання. На підставі визначення видів релігійності та аналізу висловлювань про релігію А. Ейнштейна робиться висновок про те, що більшість вчених, які вірять схиляються до «слабкого» варіанту релігійності. Частина цих вчених саме поняття релігії трактує довільно, прикладом чому є феномен «космічної» релігії.; There has been researched a problem of combining of religious belief and knowledge in the mind world outlook of famous scientists. A conclusion based on the determined types of religiousness and on the analysis of opinions on religion by Albert Einstein show that the majority of scientists stick to the «week» variant of religiousness. The major part of scientists treat the notion of religion itself in a free way, and the example of this is the phenomenon of «space religion».; Исследована проблема сочетания веры и знания в мировоззрении выдающихся ученых. На основании определения видов религиозности и анализа высказываний о религии А. Эйнштейна делается вывод о том, что большинство учёных, которые верят склоняются к «слабому» варианту религиозности. Часть этих ученых само понятие религии трактует произвольно, примером чему является феномен «космической» религии. Tue, 01 Jan 2019 00:00:00 GMT http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/10383 2019-01-01T00:00:00Z http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/10382 Название: Аристотель – засновник науки (соціокультурні та епістемологічні детермінанти наукової програми мислителя) Авторы: Шевчук, С. Ф.; Shevchuk, S. Аннотация: Досліджено твори давньогрецького філософа Аристотеля, присвячені вивченню живої природи. Проаналізовано соціокультурні передумови творчості мислителя. На цій підставі робиться висновок про необхідність вважати Аристотеля засновником низки конкретних наук, зокрема біології та зоології, та нового на той час епістемного способу теоретизування.; Works of ancient Greek philosopher Aristotle devoted to the study of wildlife have been investigated. Socio-cultural preconditions of the thinker’s creative work have been analyzed. On this basis, it has been concluded on possibility and necessity to consider Aristotle a founder of a number of specific sciences, in particular, biology and zoology, and of a new, at that time, epistemic method of theorizing.; Исследованы произведения древнегреческого философа Аристотеля, посвященные изучению живой природы. Проанализированы социокультурные предпосылки творчества мыслителя. На этом основании делается вывод о необходимости считать Аристотеля основателем ряда конкретных наук, в частности биологии и зоологии, и нового в то время эпистемного способа теоретизирования. Mon, 01 Jan 2018 00:00:00 GMT http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/10382 2018-01-01T00:00:00Z http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/9966 Название: Законодавчі засади початкового періоду аграрної реформи в Україні (1990–1994 рр.) Авторы: Марченко, С. Д.; Marchenko, S. Аннотация: Проаналізовано законодавче забезпечення реформування аграрного сектору економіки України впродовж 1990–1994 років. Розкрито роль Верховної Ради України першого скликання у здійсненні аграрної реформи. Встановлено, що в початковий період реформи, незважаючи на відсутність цілісного бачення стратегічного шляху аграрного реформування, було прийнято цілий ряд законів та законодавчих актів з питань регулювання аграрних і земельних відносин. Проте повільні темпи реформування та недостатня правова база створили передумови для просування реформи президентськими указами.; Проанализировано законодательное обеспечение реформирования аграрного сектора экономики Украины на протяжении 1990–1994 годов. Раскрыта роль Верховной Рады Украины первого созыва в осуществлении аграрной реформы. Установлено, что в начальный период реформы, несмотря на отсутствие целостного видения стратегического пути аграрного реформирования, был принят целый ряд законов и законодательных актов по вопросам регулирования аграрных и земельных отношений. Однако медленные темпы реформирования и недостаточная правовая база создали предпосылки для продвижения реформы президентскими указами.; The legislative support of the reform of the agrarian sector of the Ukrainian economy during 1990–1994 was analyzed. The role of the Verkhovna Rada of Ukraine of the first convocation in the implementation of agrarian reform is revealed. It was established that in the initial period of the reform, in spite of the lack of a holistic vision of the strategic path of agrarian reform, a number of laws and legislative acts on regulation of agrarian and land relations were adopted. However, the slow pace of reform and insufficient legal framework have created preconditions for advancing reform by presidential decrees. Tue, 01 Jan 2019 00:00:00 GMT http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/9966 2019-01-01T00:00:00Z http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/9585 Название: Підприємницька діяльність у внутрішній торгівлі Київської, Подільської і Волинської губерній (друга половина XIX – початок XX ст.) Авторы: Романюк, Н. Й.; Романюк, Н. И.; Romaniuk, N. Аннотация: На основі матеріалів фондів Центрального Державного історичного архіву України в м. Києві, державних архівів Київської, Хмельницької, Житомирської областей та інших джерел розглядається підприємницька діяльність у внутрішній торгівлі Київської, Подільської і Волинської губерній другої половини ХІХ – початку ХХ ст.; На основе материалов фондов Центрального Государственного исторического архива Украины в г. Киеве, государственных архивов Киевской, Хмельницкой, Житомирской областей и других источников рассматривается предпринимательская деятельность во внутренней торговле Киевской, Подольской и Волынской губерний второй половины ХІХ – начала ХХ в.; On the basic of the materials from the funds of the Central State Historical Archive of Ukraine (Kyiv), State Archives of Kyiv, Khmelnytsky and Zhytomyr oblasts, as well as on the basis of reviewing literary sources the author highlights the entrepreneurial activities in the domestic trade of Kyiv, Podillya and Volyn provinces in the second part of the XIXth – the beginning of the XXth centuries. Wed, 01 Jan 2014 00:00:00 GMT http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/9585 2014-01-01T00:00:00Z http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/9432 Название: Зміни у сфері реалізації аграрної продукції в Україні у 90-х роках ХХ століття Авторы: Марченко, С. Д.; Marchenko, S. Аннотация: Розкрито перехід від державних закупівель сільськогосподарської продукції до системи вільного ринку в Україні у 1990-х роках. Визначено проблеми формування інфраструктури аграрного ринку: відсутність реальної державної підтримки, недосконалість законодавчої бази, викривлення механізмів функціонування суб’єктів аграрного ринку. Наголошено на залежності продовольчої безпеки держави від розвитку системи реалізації сільськогосподарської продукції.; Раскрыто переход от государственных закупок сельскохозяйственной продукции к системе свободного рынка в Украине в 1990-е годы. Определены проблемы формирования инфраструктуры аграрного рынка: отсутствие реальной государственной поддержки, несовершенство законодательной базы, искривление механизмов функционирования субъектов аграрного рынка. Отмечено зависимость продовольственной безопасности государства от развития системы реализации сельскохозяйственной продукции.; The transition from public procurement of agricultural products to the free market system in Ukraine in 90-ies have been identified. The problems of formation of the infrastructure of the agrarian market have been defined: the absence of real state support, the imperfection of the legislation, the distortion of the mechanisms of functioning of the subjects of the agrarian market. The dependence of food safety of the state on the development of the system of realization of agricultural products have been emphasized. Sun, 01 Jan 2017 00:00:00 GMT http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/9432 2017-01-01T00:00:00Z http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/8864 Название: Господарські та культурно-релігійні взаємовпливи української та німецької громад Волині (кінець XІX – початок XX століття) Авторы: Мельничук, І. А.; Melnichuk, I.; Мельничук, И. А.; Суліменко, О. Г.; Sulimenko, A.; Сулименко, А. Г. Аннотация: Досліджено побут, господарську діяльність та кульурно-релігійне життя німецьких колоністів на землях Волині в період кінця XIX – початку XX століття. Показані процеси взаємного впливу культур, релігійних і світоглядних позицій, господарських практик між спільнотами німецьких колоністів та українським населенням Волині. Робиться висновок про позитивні наслідки таких процесів.; Abstract way of life, economic activities and the Cultural and religious life of the German colonists in Volyn lands during the late XIX – early XX century. It shows the process of mutual influence of cultural, religious and ideological positions, business practices between the communities of German settlers and Ukrainian population of Volyn. The conclusion about the positive consequences of such actions.; Исследован быт, хозяйственная деятельность и культурно-религиозная жизнь немецких колонистов на землях Волыни в период конца XIX – начала XX века. Показаны процессы взаимного влияния культур, религиозных и мировоззренческих позиций, хозяйственных практик между сообществами немецких колонистов и украинским населением Волыни. Делается вывод о положительных последствиях таких процессов. Fri, 01 Jan 2016 00:00:00 GMT http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/8864 2016-01-01T00:00:00Z http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/8813 Название: Наукове і позанаукове знання: альтернатива чи діалог? Авторы: Шевчук, С. Ф.; Shevchuk, S. Аннотация: У статті подається порівняльна характеристика двох послідовних етапів розвитку науки – класичного і посткласичного. На ґрунті такого аналізу констатується характерне для посткласики зростання ірраціональних, залежних від суб'єкта моментів знання. Спираючись на короткий аналіз історичних періодів розвитку людського пізнання та встановлення змісту понять «наукове» і «позанаукове» знання, автор приходить до висновку про необхідність діалогу та співпраці між різними формами знання (науковим і позанауковим).; В статье предлагается сравнительная характеристика двух последовательных этапов развития науки – классического и постклассического. Исходя из такого анализа констатируется характерное для постклассики увеличение иррациональных, зависимых от субъекта моментов знания. Опираясь на краткий анализ исторических периодов развития человеческого познания и уточнения понятий «научное» и «вненаучное» знание, автор приходит к заключению о необходимости диалога и сотрудничества разных форм человеческого знания (научного и вненаучного).; The paper focuses on the attempt to correlate such notions as scientific and extrascientific knowledge based on the peculiarities of modern post-classical world view. In order to get that done the author reveals the main key moments distinguishing classical and post-classical world view. The text gives valuable information on the scientific and extrascientific knowledge. On the whole, the author outlines that post-classical knowledge is built on the recognition of the subjectness of any possible knowledge. The crucial role of the observer and watching facilities while getting scientific knowledge is observed. The author of the article states that classical learning was formed under the influence of setting for knowledge rationality. Moreover, it is analyzed that post-classical science definitely takes into account the irrational balance. The main attention is drawn to the increasing irrational points of knowledge which are typical for post-classics knowledge. Attempts are made to analyze and formulate the key concepts of modern classical and post-classical world view. Conclusions are drawn that the main peculiarities of post-classical science requires the dialogue between scientific and extrascientific knowledge. Sun, 01 Jan 2017 00:00:00 GMT http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/8813 2017-01-01T00:00:00Z http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/8812 Название: Наукове і позанаукове знання: становлення проблеми Авторы: Шевчук, С. Ф.; Shevchuk, S. Аннотация: Розглядається співвідношення понять «наукове» і «позанаукове» знання з погляду становлення самої проблеми. Використано культурологічний підхід, згідно якому знання вписується в контекст його зв'язків з іншими формами культури та соціальності. Здійснена спроба аргументувати поступовий перехід від позиції наївного раціоналізму, що відстоював безальтернативність наукового знання, до позиції нового образу пізнання, в якому позанаукове знання трактується як конструктивний, динамічно-творчий компонент осягнення людиною світу і себе в світі. Робиться висновок про необхідність позитивного ставлення до будь-яких видів знання, до різноманітних поглядів та позицій, оскільки вони, поступаючись науці у гносеологічній функції, все ж відіграють важливу роль у створенні евристичного середовища, поза яким неможливий динамічний розвиток людського пізнання і формування цілісної особистості.; The article deals with correlation of scientific and non-scientific knowledge in terms of formation of the problem as it is. There has been used a cultural approach according to which knowledge fits into the context of its relations with other forms of culture and sociality. An attempt has been made to substantiate a gradual transition from the position of naive rationalism standing up for non-alternativeness of scientific knowledge to a new method of cognition which interprets non-scientific knowledge as a constructive, dynamic and creative component of world comprehension by a human and self comprehension in the world. It is concluded that there is a need for a positive attitude towards all kinds of knowledge and different views and positions, since they, giving way to epistemological function of science, still play an important role in creating a heuristic environment beyond which dynamic development of integrated personality and human cognition would be impossible.; Рассматривается соотношение понятий «научное» и «вненаучное» знание с точки зрения становления самой проблемы. Использован культурологический подход, согласно которому знание вписывается в контекст его связей с другими формами культуры и социальности. Осуществлена попытка аргументировать постепенный переход от позиции наивного рационализма, который отстаивал безальтернативность научного знания, к позиции нового образа познания, в котором вненаучное знание трактуется как конструктивный, динамично-творческий компонент постижения человеком мира и себя в мире. Делается вывод о необходимости позитивного отношения к любым видам знания, к различным взглядам и позициям, поскольку они, уступая науке в гносеологической функции, все же играют важную роль в создании эвристической среды, вне которой невозможно динамичное развитие человеческого познания и формирование целостной личности. Mon, 01 Jan 2018 00:00:00 GMT http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/8812 2018-01-01T00:00:00Z