<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" version="2.0">
  <channel>
    <title>DSpace Собрание:</title>
    <link>http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/1232</link>
    <description />
    <pubDate>Wed, 15 Apr 2026 16:26:49 GMT</pubDate>
    <dc:date>2026-04-15T16:26:49Z</dc:date>
    <item>
      <title>Лісові екосистеми: сучасні проблеми і перспективи досліджень – 2025</title>
      <link>http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/17649</link>
      <description>Название: Лісові екосистеми: сучасні проблеми і перспективи досліджень – 2025
Аннотация: До збірника увійшли матеріали ІV Всеукраїнської науково-практичної конференції (31 травня 2025 року, м. Житомир). Висвітлено результати теоретичних, прикладних досліджень із широкого кола актуальних проблем, пов'язаних із питаннями екології, лісового та садовопаркового господарства.; The collection includes materials from the IV All-Ukrainian Scientific and Practical Conference (May 31, 2025, Zhytomyr). The results of theoretical and applied research on a wide range of current problems related to ecology, forestry and horticulture are highlighted.</description>
      <pubDate>Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/17649</guid>
      <dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Про значення різних видів молюсків-хазяїв у підтриманні циркуляції полігостальних видів трематод (Echinostomatidae Looss, 1899) у водоймах Українського Полісся</title>
      <link>http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/16321</link>
      <description>Название: Про значення різних видів молюсків-хазяїв у підтриманні циркуляції полігостальних видів трематод (Echinostomatidae Looss, 1899) у водоймах Українського Полісся
Авторы: Житова, О. П.; Zhytovа, O.
Аннотация: Трематоди (Trematoda) є одним із чисельних і широко розповсюджених таксонів паразитичних червів (Plathelminthes), що зумовлено їх видовим різноманіттям та екологічною пластичністю [1]. Це одна з чисельних груп паразитичних безхребетних у прибережних екосистемах [4].&#xD;
В останні роки значна увага приділяється вивченню трематод на екосистемному рівні, що зумовлює, зокрема, необхідність знань життєвих циклів гельмінтів. Для здійснення аналізу і строків їх реалізації, необхідним є розуміння ступеня відповідності внутрішнього середовища різних видів хазяїв потребам полігостальних паразитів для їх успішного розвитку до інвазійних для наступного хазяїна стадій [2]. Такий аспект взаємодії трематод і їх хазяїв за природних умов, проявляються у відмінності показників екстенсивності та інтенсивності інвазії, а також різній частоті трапляння.; Trematodes (Trematoda) are one of the numerous and widespread taxa of parasitic worms (Plathelminthes), which is due to their species diversity and ecological plasticity [1]. This is one of the numerous groups of parasitic invertebrates in coastal ecosystems [4].&#xD;
In recent years, considerable attention has been paid to the study of trematodes at the ecosystem level, which determines, in particular, the need for knowledge of the life cycles of helminths. To carry out the analysis and the timing of their implementation, it is necessary to understand the degree of compliance of the internal environment of different host species with the needs of polyhost parasites for their successful development to the stages invasive to the next host [2]. This aspect of the interaction of trematodes and their hosts under natural conditions is manifested in the difference in the indicators of extensiveness and intensity of invasion, as well as different frequencies of occurrence.</description>
      <pubDate>Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/16321</guid>
      <dc:date>2024-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Оцінка толерантності приміських лісів м. Житомира до рекреаційних навантажень</title>
      <link>http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/15727</link>
      <description>Название: Оцінка толерантності приміських лісів м. Житомира до рекреаційних навантажень
Авторы: Сірук, І. М.; Siruk, I.; Сірук, Ю. В.; Siruk, Yu.
Аннотация: Місто Житомир має одні з найбільших площ лісопаркової зони серед обласних центрів України. Ділянки лісопаркової зони мають досить високі показники толерантності до рекреаційних навантажень, які для переважної більшості площ лісопарків становлять 4,6–11,5 люд.-днів/га. Проведені протягом 2020–2023 рр. дослідження рекреаційного навантаження на ділянках різних форм рекреаційної діяльності засвідчили досить низькі фактичні показники інтенсивності відвідування – в середньому в межах від 0,2 до 2,5 люд.-днів/га. Більшість ділянок лісопарків використовується переважно для так званого «тихого відпочинку», який є досить нерегулярним і слабоінтенсивним. Середнє значення фактичного рекреаційного навантаження значно поступається гранично допустимим навантаженням. Рекреаційний потенціал приміських лісів міста використовується досить слабко – в середньому лише на 4 %.; Zhytomyr city has one of the largest forest park areas among the regional centers of Ukraine. The areas of the forest park zone have quite high tolerance indicators for recreational loads, which for the vast majority of forest park areas amount to 4.6–11.5 person-days/ha. During 2020–2023, studies of the recreational load at the sites of various forms of recreational activity have shown quite low actual indicators of the intensity of visits – on average, in the range of 0.2 to 2.5 person-days/ha. Most areas of forest parks are used mainly for so-called «quiet recreation», which is quite irregular and low-intensity. The average value of the actual recreational load is significantly lower than the maximum permissible load. The recreational potential of the city's suburban forests is used quite poorly – on average only 4%.</description>
      <pubDate>Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/15727</guid>
      <dc:date>2024-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Дослідження прісноводних гастропод щодо виявлення природних осередків фасціольозу диких тварин</title>
      <link>http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/13386</link>
      <description>Название: Дослідження прісноводних гастропод щодо виявлення природних осередків фасціольозу диких тварин
Авторы: Житова, О.; Zhytovа, O.; Король, Е.; Korol, E.
Аннотация: Здійснено оцінку зараженості молюсків роду Lymnaea (Galba) spp. трематодою F. hepatica на території лісових господарств Житомирського Полісся. Встановлено, що основним проміжним хазяїном фасціоли на на території ДП «Білокоровицьке ЛГ» є молюски L. (G.) subangulata, яким належить провідна роль в епізоотології фасціольозу. При стаціонарному дослідженні 5 водойм, було виявлено чотири водойми заселених молюсками L. (G.) subangulata. Зараження молюсків фасціолою свідчить про успішну циркуляцію цього паразита в умовах лісових біоценозів.; An assessment of the contamination of molluscs of the genus Lymnaea (Galba) spp. trematode F. hepatica in the territory of Zhytomyr Polissia forestry. It has been established that the main intermediate host of fasciola on the territory of Bilokorovytske LH is molluscs L. (G.) subangulata, which play a leading role in the epizootology of fasciolosis. During the stationary study of 5 reservoirs, four reservoirs inhabited by molluscs L. (G.) subangulata were found. Infection of molluscs with fasciola indicates the successful circulation of this parasite in the conditions of forest biocenoses.</description>
      <pubDate>Sat, 01 Jan 2022 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/13386</guid>
      <dc:date>2022-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Practice method of neural network processing</title>
      <link>http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/12923</link>
      <description>Название: Practice method of neural network processing
Авторы: Bakay, B.; Бакай, Б. Я.; Horzov, S.; Горзов, С. В.; Didenko, P.; Діденко, П. В.
Аннотация: One of the effective and accurate modern modeling methods is neural networks [1]. In this paper, improved algorithm for constructing an interpreted factor structure is proposed. Also, topic of this paper carries a discussion about solving the factor rotation problem, associated with the use of interferometry in various fields of science, by using neural network.; Одним із ефективних і точних сучасних методів моделювання є нейронні мережі [1]. У цій роботі пропонується вдосконалений алгоритм побудови інтерпретованої факторної структури. Крім того, тема даної статті обговорює питання вирішення проблеми обертання факторів, пов'язаної із використанням інтерферометрії в різних галузях науки, за допомогою нейронної мережі.</description>
      <pubDate>Wed, 01 Jan 2020 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/12923</guid>
      <dc:date>2020-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Interferometric synthetic aperture radar as a monitoring tool for a forest stand</title>
      <link>http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/12922</link>
      <description>Название: Interferometric synthetic aperture radar as a monitoring tool for a forest stand
Авторы: Bakay, B.; Бакай, Б. Я.; Horzov, S.; Горзов, С. В.; Didenko, P.; Діденко, П. В.
Аннотация: Introduction. In this research, the potential of interferometric synthetic aperture radar (InSAR) as a monitoring tool, is discussed. InSAR compares two synthetic aperture radar (SAR) scenes and measures changes in topography that occurred between the two acquisition dates. Generally, damage from any kind of soil erosion on a slope with forest stands is not as huge as earthquakes, hurricanes, floods and other catastrophes of this scale.; Вступ. У цьому дослідженні обговорюється потенціал інтерферометричного радіолокатора із синтетичною апертурою (InSAR) як інструменту моніторингу. InSAR порівнює дві сцени радіолокатора із синтетичною апертурою (SAR) та вимірює зміни в топографії, що відбулися між двома датами отримання. Як правило, збитки від будь-якої ерозії ґрунту на схилі з лісовими насадженнями не такі величезні, як землетруси, урагани, повені та інші катастрофи такого масштабу.</description>
      <pubDate>Wed, 01 Jan 2020 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/12922</guid>
      <dc:date>2020-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Оцінювання впливу зміни клімату на лісові екосистеми Українського Полісся</title>
      <link>http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/12921</link>
      <description>Название: Оцінювання впливу зміни клімату на лісові екосистеми Українського Полісся
Авторы: Діденко, П. В.; Didenko, P.
Аннотация: На підставі дослідження встановлено, що на даний час на території Українського Полісся відбувається глобальна трансформація лісової екосистеми, яка викликана змінами клімату, темпи якого будуть на далі тільки зростати. Ця ситуація створює значну загрозу виникнення пожеж і спалахів шкідників та хвороб лісових насаджень. Запропоновано використовувати основні кліматичні показники з урахуванням динаміки їх змін для оцінювання стану лісових насаджень Українського Полісся та формування високопродуктивних насаджень.; On the basis of the research, it is established that there is currently a global transformation of the forest ecosystem in the Ukrainian Polissia, which is caused by climate change, the pace of which will only grow further in the future. This situation poses a significant threat of fires and outbreaks of pests and diseases of forest plantations. It is proposed to use the main climate indicators, taking into account the dynamics of their changes, to assess the state of forest plantations of Ukrainian Polissia and formation of high-yielding forest plantations.</description>
      <pubDate>Wed, 01 Jan 2020 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/12921</guid>
      <dc:date>2020-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Створення чистих і змішаних культур сосни в умовах ДП «Ємільчинське ЛГ»</title>
      <link>http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/10378</link>
      <description>Название: Створення чистих і змішаних культур сосни в умовах ДП «Ємільчинське ЛГ»
Авторы: Хомутовська, Т. В.; Хомутовская, Т. В.; Khomutovska, T.
Аннотация: Корінні насадження в ДП «Ємільчинське ЛГ», основними ґрунтами у якому є дерново-середньопідзолисті супіщані, складають сосна звичайна, береза повисла та дуб череватий суборової популяції. В культури сосни в свіжих і вологих борах було введено березу повислу. З наукових досліджень відомо, що введення ряду берези через 3–5 рядів сосни вважають недоцільним через випадіння її у 20–30-річному віці, хоча вона позитивно впливає на родючість ґрунту і збільшує продуктивність насаджень у молодняках на 10 %. Продуктивність сосново-березових деревостанів у віці 10–12 років стає нижчою, ніж чисто соснових (Логгінов Б. Й., 1968).; Коренные насаждения в ГП «Емильчинском ЛГ», основными почвами в котором являются дерново-среднеподзолистые супесчаные, составляют сосна обыкновенная, береза ​​повислая и дуб черешчатый суборовой популяции. В культуру сосны в свежих и влажных борах была введена береза повислая. Из научных исследований известно, что введение ряда березы через 3–5 рядов сосны считают нецелесообразным из-за потери ее в 20–30-летнем возрасте, хотя она положительно влияет на плодородие почвы и увеличивает производительность насаждений в молодняках на 10%. Производительность сосново-березовых древостоев в возрасте 10–12 лет становится ниже, чем чисто сосновых (Логгинов Б. И., 1968).; The root plantations in SE «Yemilchynske LH», the main soils of which are sod-medium-podzolic sandy loams, are Scots pine, Betula pendula and Quercus robur of the suburban population. In the culture of pine in fresh and moist forests was introduced hanging birch. It is known from scientific research that the introduction of a row of birch through 3–5 rows of pine is considered inexpedient due to its loss at 20–30 years of age, although it has a positive effect on soil fertility and increases plant productivity in young animals by 10%. The productivity of pine-birch stands at the age of 10–12 years becomes lower than that of pure pine stands (Logginov B. Y., 1968).</description>
      <pubDate>Tue, 01 Jan 2019 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/10378</guid>
      <dc:date>2019-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Проблеми лісовідтворення та лісорозведення в умовах ДП «Ємільчинське ЛГ»</title>
      <link>http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/10377</link>
      <description>Название: Проблеми лісовідтворення та лісорозведення в умовах ДП «Ємільчинське ЛГ»
Авторы: Хомутовська, Т. В.; Хомутовская, Т. В.; Khomutovska, T.
Аннотация: Лісовідновлення застосовується для створення нових лісів на територіях де раніше була лісова рослинність, або для поліпшення складу деревних порід у вже існуючих. У Ємільчинському лісгоспі із загальної площі не вкритих лісовою рослинністю земель і лісосік ревізійного періоду 3854,0 га потребують лісовідновлення 3263,5 га. Решту 90,5 га не вкритих лісовою рослинністю земель призначено для потреб мисливського господарства (кормові ремізи 88,2 га) і відпочинку населення (ландшафтні галявини 2,3 га).; Лесовосстановление применяется для создания новых лесов на территориях где ранее была лесная растительность, или для улучшения состава древесных пород в уже существующих. В Емильчинском лесхозе от общей площади не покрытых лесной растительностью земель и лесосек ревизионного периода 3854,0 га требуют лесовосстановления 3263,5 га. Остальные 90,5 га не покрытых лесной растительностью земель предназначено для нужд охотничьего хозяйства (кормовые ремизы 88,2 га) и отдыха населения (ландшафтные поляны 2,3 га).; Reforestation is used to create new forests in areas where there was previously forest vegetation, or to improve the composition of tree species in existing ones. In the Yemilchyn forestry, out of the total area of lands and forest stands not covered with forest vegetation, 3854.0 ha of reforestation need 3263.5 ha. The remaining 90.5 hectares of land not covered with forest vegetation are intended for the needs of hunting (fodder depots 88.2 hectares) and recreation (landscape meadows 2.3 hectares).</description>
      <pubDate>Tue, 01 Jan 2019 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/10377</guid>
      <dc:date>2019-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Поширеність і шкодочинність Armillaria mellea у молодих культурах сосни звичайної у ДП «Ємільчинське лісове господарство»</title>
      <link>http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/10375</link>
      <description>Название: Поширеність і шкодочинність Armillaria mellea у молодих культурах сосни звичайної у ДП «Ємільчинське лісове господарство»
Авторы: Мартинюк, О. В.; Мартынюк, О. В.; Martyniuk, O.
Аннотация: Armillaria mellea – є невід’ємною складовою біоценозу лісу. За своєю біологією опеньок осінній відноситься до факультативних сапротрофів, іншими словами його екологічна ніша – це рослинні рештки, але за інших певних умов він здатний спричинювати ураження і живих рослин, пристосовуючись до кореневої системи живителя.&#xD;
Актуальність проблеми полягає у тому, що опеньок осінній є досить поширеним в лісах України, призводить до білої корозійної гнилі в комлевій частині і на коренях деревних рослин.; Armillaria mellea – является неотъемлемой составляющей биоценоза леса. По своей биологии опенок осенний относится к факультативным сапротрофам, то есть его экологическая ниша – это растительные остатки, но при других определенных условиях он способен вызывать поражения и живых растений, приспосабливаясь к корневой системе живителя.&#xD;
Актуальность проблемы заключается в том, что опенок осенний является довольно распространенным в лесах Украины, приводит к белой коррозионной гнили в комлевой части и на корнях древесных растений.; Armillaria mellea is an integral part of the forest biocenosis. According to its biology, Armillaria mellea belongs to the facultative saprotrophs, in other words, its ecological niche is plant remains, but under certain other conditions it can cause damage to living plants, adapting to the root system of the host.&#xD;
The urgency of the problem is that Armillaria mellea is quite common in the forests of Ukraine, leads to white corrosion rot in the komlev part and on the roots of woody plants.</description>
      <pubDate>Tue, 01 Jan 2019 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/10375</guid>
      <dc:date>2019-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
  </channel>
</rss>

