DSpace Собрание:

Improvement of financial mechanisms to support resource conservation in the agricultural sector of Ukraine

Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT

Название: Improvement of financial mechanisms to support resource conservation in the agricultural sector of Ukraine Авторы: Kazimov, R.; Казимов, Р.; Levitsky, V.; Левитський, В.; Verniuk, N.; Вернюк, Н.; Zhmudenko, V.; Жмуденко, В.; Varchenko, O.; Варченко, О. Аннотация: The purpose of this study was to assess the effectiveness of financial mechanisms for resource conservation in the agricultural sector of Ukraine, considering regional differences and barriers to innovation. The study presented a comprehensive analysis of the effectiveness of financial mechanisms to support resource conservation in the agricultural sector of Ukraine in 2020-2024. The structure of funding was analysed by the following categories: government programmes (UAH 480 mn in 2020), regional budgets (UAH 110 mn in 2021), banking instruments (UAH 135 mn in 2022), grant mechanisms (UAH 90 mn in 2023), and private investments (UAH 205 mn in 2024). The study covered 12 regions with the most active fundraising, including Vinnytsia, Poltava, Lviv, Khmelnytskyi, Dnipro, and Cherkasy. Examples of successful projects included: drip irrigation on an area of 80 ha (Farm Enterprise «Agro-Dar», Vinnytsia region), which reduced water consumption by 35%, strip-till on 150 ha (Peasant (Farm) Economy «Prometey», Poltava region), which reduced diesel fuel consumption by 18% and increased moisture storage by 20%, and the introduction of a 300 kW biogas plant (Limited Liability Company «Haysynbiolab»), which covered 60% of the farm's energy needs. In 2021, the application of biofertilisers reduced the use of mineral fertilisers by 30% without reducing yields. Pellet heating reduced energy costs by 25%, and the switch to biomass dryers reduced natural gas consumption by 40%. The average amount of funding per project in 2023 was UAH 1.73 mn, the highest in the five-year period. The need to expand access to innovative financial mechanisms for small and medium-sized producers, including agri-bonds, green loans, and digital subsidies, was emphasised. The expediency of creating a single digital platform with open information on all available forms of support was substantiated. The practical significance of the findings lies in their potential use to improve government programmes to support resource conservation in the agricultural sector.; Метою дослідження була оцінка ефективності фінансових механізмів ресурсозбереження в аграрному секторі України з урахуванням регіональних відмінностей та бар'єрів впровадження інновацій. У статті здійснено комплексний аналіз ефективності фінансових механізмів підтримки ресурсозбереження в агропромисловому комплексі України в 2020-2024 роках. Проаналізовано структуру фінансування за категоріями: державні програми (480 млн грн у 2020 році), регіональні бюджети (110 млн грн у 2021), банківські інструменти (135 млн грн у 2022), грантові механізми (90 млн грн у 2023) та власні інвестиції (205 млн грн у 2024). Дослідження охоплювало 12 областей із найбільш активним залученням фінансування, зокрема Вінницьку, Полтавську, Львівську, Хмельницьку, Дніпропетровську та Черкаську. Наведено приклади успішних проектів: крапельне зрошення на площі 80 га (фермерське підприємство «Агро-Дар», Вінниччина), що дозволило скоротити водоспоживання на 35 %, strip-till на 150 га (селянське господарство «Прометей», Полтавщина), що знизив витрати дизельного пального на 18 % та підвищив вологонакопичення на 20 %, впровадження біогазової установки потужністю 300 кВт (Товариство з обмеженою відповідальністю «Гейсинбіолаб»), що покрило 60 % потреб господарства в енергії. У 2021 році внесення біодобрив дозволило скоротити використання мінеральних добрив на 30 % без зниження врожайності. Пелетне опалення знизило витрати на енергоносії на 25 %, а перехід на сушарки на біомасі скоротив споживання природного газу на 40 %. Середній розмір фінансування одного проєкту в 2023 році становив 1,73 млн грн, що є найвищим за п'ятирічний період. Акцентовано на необхідності розширення доступу малих та середніх виробників до інноваційних фінансових механізмів, зокрема агрооблігацій, зелених кредитів і цифрових субсидій. Обґрунтовано доцільність створення єдиної цифрової платформи з відкритою інформацією про всі доступні форми підтримки. Практична значимість результатів дослідження полягає в тому, що вони можуть бути використані для вдосконалення державних програм підтримки ресурсозбереження в аграрному секторі.

Ukraine's competitive position in international agricultural markets: Overcoming challenges and prospects

Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT

Название: Ukraine's competitive position in international agricultural markets: Overcoming challenges and prospects Авторы: Zinchuk, T.; Зінчук, Т. О.; Kutsmus, N.; Куцмус, Н. М.; Prokopchuk, O.; Прокопчук, О. А.; Kovalchuk, O.; Ковальчук, О. Д.; Usiuk, T.; Усюк, Т. В. Аннотация: The agricultural sector continues to be a leader in the global market as an exporter of agricultural products, but the large-scale war in Ukraine and geo-economic challenges have substantially changed the priorities for choosing trade partners in export-import activities in a competitive environment. The purpose of this study was to analyse the possibility of maintaining the competitive position of Ukrainian agri-food products in the world commodity markets and to identify strategic alternative market segments of the agricultural sector through the lens of structural transformations in commodity exports. The study employed economic and statistical methods of research (for analysing the dynamics and structure of agricultural exports), the index method (for assessing the level of market monopolisation), analysis and synthesis, induction and deduction (for substantiating conclusions and proposals). It was found that competitive positions were strengthened in the structural transformation process through the development of new market segments. The study analysed the commodity and geographical structure of exports and the nature of changes in the choice of priorities and market concentration and found that the impact of negative factors objectively reoriented producers and intermediaries to the European market, strengthening the role of Eastern European countries. The study identified changes in competitive positions in the markets of grain, oilseeds, vegetable and animal fats, which allowed assessing the prospects for the recovery and retention of target agricultural markets. The dynamics of changes in the positions of importing countries showed new leaders in the import of agri-food products, including the top 5 countries: Romania, Turkey, Poland, China, and Spain. The study found that the primary consumers in the vegetable and animal fats market are India, Poland, Spain, and Romania; in the oilseeds market – Germany, Belgium, the Netherlands, and Egypt. The value of the Herfindahl–Hirschman index indicates that Ukraine has partially lost its competitive advantages in China, Egypt, and Israel due to increased market concentration. The proposals for strengthening competitive positions in international agricultural markets in the face of global risks are of practical significance. The findings of this study are recommended to be used at the state and local levels in determining the strategic areas of competition policy, which can be effectively implemented under conditions of subsidies and regulation of agricultural markets, cost and price advantages, compliance with quality and safety standards, compliance with the spatial location of agri-food segments, the ecological ability of agriculture to withstand climate change, and information provision of producers.; Аграрний сектор залишається лідером на світовому ринку як експортер сільськогосподарської продукції, але широкомасштабна війна в Україні і геоекономічні виклики суттєво змінили пріоритети вибору торговельних партнерів в експортно-імпортній діяльності в конкурентному середовищі. Мета статті полягала в аналізі можливості утримання конкурентних позицій української агропродовольчої продукції на світових товарних ринках та визначити стратегічні альтернативні ринкові сегменти аграрного сектора через призму структурних трансформацій в товарному експорті. Використано економіко-статистичні методи дослідження (при аналізі динаміки та структури аграрного експорту), індексний метод (для оцінки рівня монополізації ринків), аналізу і синтезу, індукції і дедукції (обґрунтування висновків і пропозицій). Було досліджено, що в процесі структурних трансформацій, конкурентні позиції зміцнилися через освоєння нових сегментів ринків. Було проаналізовано товарну та географічну структуру експорту й характер змін у виборі пріоритетів та концентрації ринків та встановлено, що дії негативних чинників об'єктивно переорієнтували виробників та посередників на європейський ринок, посилюючи роль країн Східної Європи. Було проведено ідентифікацію змін конкурентних позицій на ринках зерна, олійних культур, жирів рослинного та тваринного походження, що дозволило оцінити перспективи відновлення та утримання цільових аграрних ринків. Динаміка у змінах позицій країн-імпортерів показала нових лідерів в імпорті агропродовольчої продукції, серед яких 5-ТОП країн: Румунія, Туреччина, Польща, Китай, Іспанія. Виявлено, що основними споживачами на ринку жирів рослинного і тваринного походження є Індія, Польща, Іспанія, Румунія; на ринку олійних культур – Німеччина, Бельгія, Нідерланди, Єгипет. Значення індексу Харфіндела-Хіршмана свідчить, що Україна частково втратила конкурентні переваги в Китаї, Єгипті, Ізраїлі внаслідок підвищення рівня концентрації ринків. Практичного значення набувають пропозиції щодо укріплення конкурентних позицій на міжнародних аграрних ринках в умовах глобальних ризиків. Результати дослідження рекомендовано використовувати на державному та локальному рівнях при визначенні стратегічних напрямів конкурентної політики, яка може ефективно реалізовуватися за умов субсидування та регулювання аграрних ринків, переваг у витратах і цінах, відповідності стандартам якості і безпеки, дотримання просторового розміщення сегментів агропродовольчого товару, екологічної здатності сільського господарства протистояти змінам клімату, інформаційної забезпеченості товаровиробників.

Analysis of tobacco production in Indonesia: A deterministic approach

Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT

Название: Analysis of tobacco production in Indonesia: A deterministic approach Авторы: Sakti, N. C.; Сакті, Н. К.; Muhlisin; Мухлісін Аннотация: Improving production input efficiency is crucial for enhancing productivity and sustainability in Indonesia's tobacco farming. This study examined the effects of land area, number of seeds, fertiliser use, pesticide application, and labour on tobacco production using multiple linear regression with natural logarithm transformation. Data were collected from tobacco farmers in East Java, Central Java, and West Nusa Tenggara through purposive sampling. The results showed that land area negatively affected tobacco production (β = -0.242, p = 0.0001), indicating inefficiency on larger land areas, possibly due to uneven land quality or problems in land management. In contrast, number of seeds (β = 0.512, p < 0.0001), fertiliser use (β = 0.206, p < 0.0001), and pesticide application (β = 0.139, p < 0.0001) had a positive and significant effect on yield. Labor had no significant effect (β = 0.0003, p = 0.9819), although it made a small contribution to production efficiency. Most farmers manage small to medium scale land (10.5% own 0.30 ha), plant 8,500 seedlings (8.4%), and use 600 kg of fertiliser (8.1%) and 400 ml of pesticide (11.7%). This emphasises the significance of efficient input allocation to support greater productivity. Additionally, the findings reflect farmers' tendency to manage resources conservatively due to cost or knowledge constraints. Overall, these findings confirmed the need to optimise the use of inputs, especially quality seeds, and efficient use of fertilisers and pesticides, to increase productivity while reducing adverse environmental impact and supporting the implementation of sustainable agricultural practices. The present study recommended adopting agricultural technology, farmer training, and crop diversification to improve productivity.; Підвищення ефективності виробничих ресурсів має вирішальне значення для підвищення продуктивності та стійкості тютюнового господарства в Індонезії. У цьому дослідженні було проаналізовано вплив площі земельних угідь, кількості насіння, використання добрив, застосування пестицидів та робочої сили на виробництво тютюну за допомогою множинної лінійної регресії з використанням натурального логарифмічного перетворення. Дані були зібрані від тютюнових фермерів у Східній Яві, Центральній Яві та Західній Нуса-Тенггара за допомогою цілеспрямованої вибірки. Результати показали, що площа земельних угідь негативно впливала на виробництво тютюну (β = -0,242, p = 0,0001), що вказує на неефективність на більших площах, можливо, через нерівномірну якість землі або проблеми в управлінні земельними ресурсами. Натомість кількість насіння (β = 0,512, p < 0,0001), використання добрив (β = 0,206, p < 0,0001) та застосування пестицидів (β = 0,139, p < 0,0001) мали позитивний і значний вплив на врожайність. Праця не мала значного впливу (β = 0,0003, p = 0,9819), хоча все ж мала невеликий внесок у ефективність виробництва. Більшість фермерів обробляють невеликі та середні ділянки землі (10,5 % володіють 0,30 га), висаджують 8500 саджанців (8,4 %) та використовують 600 кг добрив (8,1 %) і 400 мл пестицидів (11,7 %). Цей висновок підкреслює важливість ефективного розподілу ресурсів для підвищення продуктивності. Крім того, результати дослідження відображають тенденцію фермерів до консервативного управління ресурсами через обмеження у витратах або знаннях. Загалом, ці результати підтверджують необхідність оптимізації використання ресурсів, особливо якісного насіння та ефективного використання добрив і пестицидів, для підвищення продуктивності при одночасному зменшенні негативного впливу на навколишнє середовище та підтримці впровадження стійких сільськогосподарських практик. Це дослідження рекомендує впровадження сільськогосподарських технологій, навчання фермерів та диверсифікацію культур для підвищення продуктивності.

Internal control and cost management systems in agricultural enterprises: A case study of enterprises in the Karaganda region

Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT

Название: Internal control and cost management systems in agricultural enterprises: A case study of enterprises in the Karaganda region Авторы: Yelshibayev, R.; Єлшибаєв, Р.; Kulubekov, M.; Кулубеков, М.; Arynova, Z.; Аринова, З.; Zolotareva, S.; Золотарьова, С.; Baktiyarova, A.; Бактіярова, А. Аннотация: The aim of the conducted study was to examine the features of internal cost control and management in agricultural enterprises in the Karaganda region, Republic of Kazakhstan. The set objective was achieved through a contextual and comparative analysis of three (N = 3) agricultural enterprises in the Karaganda region, selected through stratified sampling: «Agrofirma Zhanibek», «Karaganda Agro Invest-T», and «Shakhtyorskoe». The calculation of the point-biserial Pearson correlation coefficient (r = 0.43) revealed a moderate positive correlation between the size of an agricultural enterprise and its readiness for digitalisation of internal cost control and management. A strong negative correlation (r≈-0.98) was also identified between the level of enterprise digitalisation and the speed of report preparation. The comparative analysis of the systems at the agricultural enterprises revealed a positive impact of digitalisation of internal cost control and management on production efficiency, expressed through a 25–30% reduction in labour costs for manual auditing and repeated checks, a 40–50% acceleration in report generation, and a reduction in the likelihood of errors and penalty charges by 1–2% of the enterprise's total budget. According to Kurt Lewin's theoretical model, the enterprises were at different stages of transformation: while «Karaganda Agro Invest-T» was at the preparatory stage, «Agrofirma Zhanibek» and «Shakhtyorskoe» had made the transition to using digital cost control and management tools but required consolidation of the achieved results. The enterprises were advised to plan cost control and management considering regional specifics, to assess the current cost status in order to evaluate the efficiency of available resources, and to implement a multi-component management accounting system. The obtained data could be used for the modernisation of the cost control and management system, which would increase the competitiveness of agricultural enterprises in the Karaganda region.; Метою проведеного дослідження було вивчити особливості функціонування внутрішнього контролю та управління витратами на агропідприємствах Карагандинської області, Республіки Казахстан. Поставленої мети було досягнуто за допомогою проведення контекстуального і порівняльного аналізу трьох (N = 3) аграрних підприємств Карагандинської області, обраних за допомогою стратифікованого відбору: «Агрофірма Жанібек», «Караганда Агро Інвест-Т» і «Шахтарське». Підрахунок точкового бісеріального коефіцієнта Пірсона (r = 0,43) виявив середню позитивну кореляцію між розміром аграрного підприємства і його готовністю до цифровізації внутрішнього контролю та управління витратами. Було також виявлено високу зворотну кореляцію (r≈-0,98) між рівнем цифровізації підприємства та швидкістю підготовки звітності. Порівняльний аналіз систем аграрних підприємств виявив позитивний вплив цифровізації внутрішньої системи контролю та управління витратами на ефективність виробництва, що виявляється через скорочення на 25–30 % трудовитрат на ручний аудит і повторні перевірки, прискорення на 40–50 % формування звітності та зниження ймовірності помилок і штрафних донарахувань на 1–2 % від загального бюджету підприємства. З погляду теоретичної моделі Курта Левіна, підприємства перебувають на різних етапах трансформації: в той час як «Караганда Агро Інвест-Т» перебуває на підготовчому етапі, «Агрофірма Жанібек» і «Шахтарське» здійснили перехід до використання цифрових інструментів контролю та управління витратами, однак, потребують закріплення отриманого результату. Підприємствам було рекомендовано планувати контроль та управління витрат з урахуванням специфіки регіону, проведення поточного стану витрат для оцінювання ефективності використання наявних коштів та впровадження багатокомпонентної системи управлінського обліку. Отримані дані можуть бути використані для модернізації системи контролю та управління витратами, що підвищити конкурентоспроможність аграрних підприємств Карагандинської області.

The role of digital platforms in regulating the cyclicality of agricultural markets in Kazakhstan

Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT

Название: The role of digital platforms in regulating the cyclicality of agricultural markets in Kazakhstan Авторы: Ibraimova, S.; Ібраїмова, С.; Assainov, A.; Асаінов, А.; Bayadilova, B.; Баяділова, Б.; Begentayev, M.; Бегентаєв, М.; Kunyazova, S.; Кунязова, С. Аннотация: The purpose of this study was to substantiate the potential of using digital platforms to reduce the cyclicality of agricultural markets in Kazakhstan in the context of the modern transformation of agricultural production. The study used an applied analytical approach covering the period 2020-2024. The economic essence of the cyclical nature of agricultural markets was analysed, the regulatory framework for the management of the agro-industrial complex was investigated, and an empirical study of the East Kazakhstan and Akmola regions was conducted. In particular, in 2022, the gross volume of agricultural production in the Akmola region reached KZT 976.6 billion, which is 18.6% more than the previous year. In 2024, crop production dominated the region (up to 75% of production), while animal husbandry prevailed in East Kazakhstan (up to 60%). Investment programs were analysed, including the implementation of more than 670 projects with a total value of KZT 3.3 trillion by 2027, as well as the implementation of microcredit under the «Auyl Amanaty» program in the amount of KZT 100.5 billion. Particular attention was paid to the assessment of key digital platforms: Ger Inspector, Qoldau.kz, GeoPard, AgriSupp, which contributed to the reduction of information asymmetry, automation of subsidies, climate risk analysis, and production planning. The practical significance of the study lies in the possibility of using its results to develop regional strategies for the digital transformation of the agricultural sector in order to stabilise markets and strengthen food security.; Метою даного дослідження було обґрунтування потенціалу використання цифрових платформ для зменшення циклічності сільськогосподарських ринків Казахстану в контексті сучасних трансформацій сільськогосподарського виробництва. У дослідженні використовувався прикладний аналітичний підхід, що охоплював період 2020-2024 років. Було проаналізовано економічну суть циклічності сільськогосподарських ринків, досліджено нормативно-правову базу управління агропромисловим комплексом та проведено емпіричне дослідження Східно-Казахстанської та Акмолинської областей. Зокрема, у 2022 році валовий обсяг сільськогосподарського виробництва в Акмолинській області досяг 976,6 млрд тенге, що на 18,6 % більше, ніж у попередньому році. У 2024 році в регіоні переважало рослинництво (до 75 % виробництва), тоді як у Східному Казахстані переважало тваринництво (до 60 %). Було проаналізовано інвестиційні програми, включаючи реалізацію понад 670 проектів загальною вартістю 3,3 трлн тенге до 2027 року, а також реалізацію мікрокредитування в рамках програми «Ауйл Аманата» на суму 100,5 млрд тенге. Особлива увага приділялася оцінці ключових цифрових платформ: Ger Inspector, Qoldau.kz, GeoPard, AgriSupp, які сприяли зменшенню інформаційної асиметрії, автоматизації субсидій, аналізу кліматичних ризиків та плануванню виробництва. Практичне значення дослідження полягає в можливості використання його результатів для розробки регіональних стратегій цифрової трансформації сільськогосподарського сектору з метою стабілізації ринків та зміцнення продовольчої безпеки.

Economic models of smart farming integration into urban ecosystems

Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT

Название: Economic models of smart farming integration into urban ecosystems Авторы: Shebanin, V.; Шебанін, В.; Kormyshkina, I.; Кормишкіна, І.; Drobitko, A.; Дробітько, А. Аннотация: The aim of the study was to analyse the economic models of smart farming integration into urban ecosystems and their impact on the recovery of territorial communities in Ukraine and the European Union. In the process, a detailed review of modern smart farming technologies and models, such as hydroponics, aquaponics, vertical farms, as well as Internet of Things systems for agricultural management, rooftop farms and agro-industrial parks, was carried out. The main results included a comparative analysis of the productivity of traditional and vertical farming. It showed that vertical farms outperform traditional agriculture in terms of yield (150.23 kg/m2 versus 4), water consumption (20 l/kg versus 250), and land use efficiency (0.0066 m2/kg versus 0.25). In turn, the forecast for the IoT market in Europe showed a steady increase from USD 196.85 billion in 2025 to USD 284.26 billion in 2029, representing a compound annual growth rate of 9.62%. The results also indicated that investments in agricultural projects in the EU exceeded EUR 150 billion between 2015 and 2024, with Poland, the Czech Republic and Romania receiving the most funding, indicating a great potential for smart farming in these countries. Additionally, it was determined that regions in Ukraine with a high gross regional product (GRP), such as Kyiv (USD 9,268.5 million), Dnipro (USD 16,550.2 million) and Kharkiv (USD 10,494.4 million), have a greater potential for the introduction of smart farming technologies due to their high economic potential and infrastructure development. The practical significance of the study is to substantiate the effectiveness of the introduction of smart farming technologies to increase agricultural productivity, optimise resource use and promote the economic development of urban agro-systems.; Метою дослідження був аналіз економічних моделей інтеграції розумного землеробства в міські екосистеми та їх вплив на відновлення територіальних громад в Україні та Європейському Союзі. У процесі було проведено детальний огляд сучасних технологій та моделей розумного землеробства, таких як гідропоніка, аквапоніка, вертикальні ферми, а також системи Інтернету речей для управління сільським господарством, дахові ферми та агропромислові парки. Основні результати включали порівняльний аналіз продуктивності традиційного та вертикального землеробства. Він показав, що вертикальні ферми перевершують традиційне сільське господарство за врожайністю (150,23 кг/м2 проти 4), споживанням води (20 л/кг проти 250) та ефективністю використання землі (0,0066 кг/м2 проти 0,25). У свою чергу, прогноз ринку IoT в Європі показав стабільне зростання з 196,85 млрд доларів США у 2025 році до 284,26 млрд доларів США у 2029 році, що становить сукупний річний темп зростання 9,62 %. Результати також показали, що інвестиції в сільськогосподарські проекти в ЄС перевищили 150 мільярдів євро між 2015 і 2024 роками, причому Польща, Чехія та Румунія отримали найбільше фінансування, що свідчить про великий потенціал для розумного землеробства в цих країнах. Крім того, визначено, що регіони України з високим валовим регіональним продуктом (ВРП), такі як Київ (9,268,5 млн доларів США), Дніпро (16,550,2 млн доларів США) та Харків (10,494,4 млн доларів США), мають більший потенціал для впровадження технологій розумного землеробства завдяки своєму високому економічному потенціалу та розвитку інфраструктури. Практичне значення дослідження полягає в обґрунтуванні ефективності впровадження технологій розумного землеробства для підвищення продуктивності сільського господарства, оптимізації використання ресурсів та сприяння економічному розвитку міських агросистем.

Radioecological state of the environment in the area of the former Semipalatinsk Nuclear Test Site

Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT

Название: Radioecological state of the environment in the area of the former Semipalatinsk Nuclear Test Site Авторы: Serikova, A.; Серікова, А.; Dyussembayev, S.; Дюсембаєв, С.; Suleimenov, Sh.; Сулейменов, Ш.; Serikov, Zh.; Серіков, Ж.; Abdykarimova, Sh.; Абдикарімова, Ш. Аннотация: Radioactive contamination of the environment in the former Semipalatinsk nuclear test site (Kazakhstan) is caused by the deposition and long-term retention of long-lived radionuclides in soil, water and vegetation, which poses potential risks to ecosystems and public health. The study aimed to assess the levels of contamination of soil, water and vegetation with americium-241, cesium-137 and plutonium-239/240 radionuclides in areas of different radiation risk in the former Semipalatinsk nuclear test site. Radiation and environmental monitoring were conducted at 12 control points using spectrometric analysis to determine the specific activity of the specified radionuclides in environmental samples. The study revealed pronounced differences in the content of radionuclides in soil, water and vegetation in areas with different levels of radiation risk. The maximum concentrations of americium-241 (0.55 ± 0.03 Bq/kg), cesium-137 (1.83 ± 0.15 Bq/kg) and plutonium-239/240 (0.012 ± 0.0015 Bq/kg) were recorded in the extreme radiation risk zone, while in the least contaminated areas, their levels were 4–7 times lower. In water bodies, the highest activity was recorded for cesium-137, with a concentration of 5.22 ± 0.2 Bq/l, which significantly exceeds the permissible limits. Significant accumulation of all three radionuclides was detected in the vegetation: Am-241 to 1.6 ± 0.3 Bq/kg, Cs-137 to 2.2 ± 0.1 Bq/kg, Pu-239/240 to 0.9 ± 0.1 Bq/kg. The highest levels were recorded in areas of extreme and maximum risk, mainly in pasture cereals. The analysis of the vertical distribution of radionuclides showed their differentiation by depth: Cs-137 and Am-241 were concentrated in the upper soil layer (0–10 cm), while Pu-239/240 partially migrated to 15–20 cm, which confirmed the risk of their inclusion in the trophic chains and the need for further monitoring. The data obtained can be used to plan measures for the environmental remediation of contaminated areas, regulate the agricultural use of pastures and ensure the radiation safety of the population.; Радіоактивне забруднення довкілля в районі колишнього Семипалатинського ядерного полігону (Казахстан) зумовлене осадженням і тривалим збереженням у ґрунті, воді та рослинності довгоживучих радіонуклідів, що створює потенційні ризики для екосистем і здоров'я населення. Мета дослідження полягала в оцінці рівнів забруднення ґрунту, води та рослинності радіонуклідами америцій-241, цезій-137 і плутоній-239/240 на територіях різного радіаційного ризику в районі колишнього Семипалатинського ядерного полігону. Радіаційно-екологічний моніторинг проведено на дванадцяти контрольних пунктах з використанням спектрометричного аналізу для визначення питомої активності зазначених радіонуклідів у пробах навколишнього середовища. У результаті дослідження було встановлено виражені відмінності у вмісті радіонуклідів у ґрунті, воді та рослинності на територіях із різним рівнем радіаційного ризику. Максимальні концентрації америцію-241 (0,55 ± 0,03X Бк/кг), цезію-137 (1,83 ± 0,15 Бк/кг) і плутонію-239/240 (0,012 ± 0,0015 Бк/кг) зареєстровано в зоні надзвичайного радіаційного ризику, тоді як у найменш забруднених районах їхні рівні були нижчими в 4–7 разів. У водних об'єктах найбільшу активність відмічено у цезію-137, концентрація якого сягала 5,22 ± 0,2 Бк/л, що істотно перевищує допустимі нормативи. У рослинності виявлено значне накопичення всіх трьох радіонуклідів: Am-241 – до 1,6 ± 0,3 Бк/кг, Cs-137 – до 2,2v± 0,1 Бк/кг, Pu-239/240 – до 0,9 ± 0,1 Бк/кг. Найбільші рівні зафіксовано в зонах надзвичайного та максимального ризику, переважно в пасовищних злакових культурах. Проведений аналіз вертикального розподілу радіонуклідів засвідчив їх диференціацію за глибиною: Cs-137 та Am-241 зосереджені у верхньому шарі ґрунту (0–10 см), тоді як Pu-239/240 частково мігрував до 15–20 см, що підтверджувало ризик їхнього включення до трофічних ланцюгів та необхідність подальшого моніторингу. Отримані дані можуть бути використані при плануванні заходів з екологічної реабілітації забруднених територій, регулюванні сільськогосподарського використання пасовищ і забезпеченні радіаційної безпеки населення.

Efficiency of winter precipitation accumulation measures in climatic conditions of the North Kazakhstan region

Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT

Название: Efficiency of winter precipitation accumulation measures in climatic conditions of the North Kazakhstan region Авторы: Lutchenko, Zh.; Лутченко, Ж.; Solovyov, O.; Соловйов, О.; Zaika, V.; Заїка, В.; Shvidchenko, V.; Швидченко, В.; Artys, A.; Артис, А. Аннотация: The study aimed to establish the patterns of formation of soil water resources due to winter precipitation using various agrotechnical methods in the steppe zone. The research methodology included field trials of various agronomic backgrounds with and without snow retention, followed by analysis of winter precipitation accumulation, changes in soil water regime and spring wheat productivity. The average snow depth in the variants with snow retention increased by 26.6–32% compared to the control without snow retention. Soil moisture reserves before sowing increased by 27.1–31.6% on fallow land and by 16–30% on stubble plots. Winter precipitation assimilation was most efficient on stubble backgrounds, where the moisture increase ranged from 21.8 to 37.5% compared to the initial values. The yield of spring wheat in areas with snow retention exceeded the control figures by 0.15–0.47 t/ha, reaching maximum values of up to 2.76 t/ha on the backstage pairs. The correlation coefficient between total water consumption during the growing season and yield was 0.83, indicating a high influence of the water regime on productivity. The established relationship between the amount of moisture in the snow and yield was moderate, with a coefficient of 0.42, especially in stubble plots. The obtained results confirm the high efficiency of snow retention technologies for increasing the water supply of crops and the sustainability of yields in the steppe conditions of Northern Kazakhstan. Their use is recommended to optimise the system of agrotechnical measures in the face of increasing climate instability.; Мета даного дослідження полягала у встановленні закономірностей формування водних ресурсів ґрунту за рахунок зимових опадів за використання різних агротехнічних прийомів в умовах степової зони. Методологія дослідження включала польові випробування різних агротехнічних фонів зі снігозатриманням і без нього з подальшим аналізом накопичення зимових опадів, зміни водного режиму ґрунту та продуктивність ярої пшениці. Середня висота снігового покриву на варіантах із застосуванням снігозатримання збільшувалася на 26,6–32 % порівняно з контролем без снігозатримання. Запаси вологи в ґрунті перед сівбою зростали на 27,1–31,6 % на парових фонах і на 16–30 % на стерньових ділянках. Засвоєння зимових опадів найефективніше відбувалося на стерньових фонах, де приріст вологи становив від 21,8 до 37,5 % відносно вихідних значень. Урожайність ярої пшениці на ділянках зі снігозатриманням перевищувала контрольні показники на 0,15–0,47 т/га, досягаючи максимальних значень до 2,76 т/га на кулісних парах. Коефіцієнт кореляції між загальним водоспоживанням за вегетаційний період і врожайністю становив 0,83, що свідчить про високий вплив водного режиму на продуктивність. Встановлена залежність між об'ємом вологи в снігу та врожайністю виявилася помірною, з коефіцієнтом 0,42, особливо на стерньових ділянках. Отримані результати підтверджують високу ефективність застосування технологій снігозатримання для підвищення водозабезпеченості посівів і стійкості врожайності в степових умовах Північного Казахстану. Їх використання рекомендується для оптимізації системи агротехнічних заходів в умовах посилення кліматичної нестабільності, що посилюється.

Agrochemical characteristics of mountain soils of the Fergana Valley

Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT

Название: Agrochemical characteristics of mountain soils of the Fergana Valley Авторы: Israilova, G.; Ісраїлова, Г.; Zhusupov, B.; Жусупов, Б.; Yuldashev, G.; Юлдашев, Г.; Isagaliev, M.; Ісагалієв, М.; Muratova, R.; Муратова, Р. Аннотация: The relevance of examining the soils of the Fergana Valley is due to their diversity and importance for the agriculture of the region. Different soil types differ in their granulometric composition, fertility, and ability to retain moisture, which affects their agrochemical properties. The purpose of the study was a comprehensive analysis of the agrochemical characteristics of the soils of the Fergana Valley, including granulometric composition, humus content, acidity, carbonate content, water properties, and biological activity. The methods included field research, sampling from different altitude zones, and laboratory chemical composition analyses. Nitrogen was determined by the Kjeldahl method, phosphorus – the Machigin and Kirukov method, and potassium – flame photometry. The results of the study showed substantial differences in the composition and properties of different types of soils. Brown forest soils demonstrated the most favourable agrochemical parameters. The granulometric composition of brown forest soils is medium loamy, with a sand content of 35–45%, silt of 30–40%, and clay of 15–25%. High levels of humus (4.5–6%), total nitrogen (0.2–0.3%), available phosphorus (20–40 mg/kg), and potassium (high levels) were recorded in the soils. The biological activity, estimated by microbial abundance, was 2–4 million/g, which confirmed the high metabolic activity of the soil microflora. Mountain-brown carbonate soils were characterised by a heavier granulometric composition, with an increased clay content (25–35%) and moderate fertility rates: 2.5–4% humus, 0.1–0.2% nitrogen, 10-25 mg/kg of phosphorus, and a medium potassium level. Sandy soils have low moisture capacity, weak aggregate structure, and extremely low fertility rates: 0.5–1.5% humus, <0.1% nitrogen, 5–15 mg/kg phosphorus, and low potassium levels. Biological activity does not exceed 1 million/g. The acidity of soils varied: brown forest soils have a slightly acidic or neutral reaction with a pH of 5.8–6.5, which is favourable for the absorption of nutrients. Mountain-brown carbonate soils are alkaline with a pH of 7.5–8.2, which reduces the availability of certain elements. Sandy soils have a slightly alkaline pH of 6.8–7.4. The data obtained can optimise land use, increase soil productivity, and minimise soil degradation.; Актуальність дослідження ґрунтів Ферганської долини зумовлена їх різноманітністю та важливістю для сільського господарства регіону. Різні ґрунтові типи відрізняються за гранулометричним складом, родючістю та здатністю утримувати вологу, що впливає на їхні агрохімічні властивості. Метою дослідження був комплексний аналіз агрохімічних характеристик ґрунтів Ферганської долини, включаючи гранулометричний склад, вміст гумусу, кислотність, карбонатність, водні властивості та біологічну активність. Методи включали польові дослідження, відбір проб з різних висотних поясів, лабораторні аналізи хімічного складу. Визначення азоту проводилося методом К'єльдаля, фосфору – методом Мачигіна і Кірукова, калію – полум'яною фотометрією. Результати дослідження показали значні відмінності у складі та властивостях різних типів ґрунтів. Бурі лісові ґрунти продемонстрували найбільш сприятливі агрохімічні параметри. Гранулометричний склад бурих лісових ґрунтів середньосуглинковий, із вмістом піску 35–45 %, мулу 30–40 % та глини 15–25 %. У ґрунтах зафіксовано високі рівні гумусу (4,5–6 %), загального азоту (0,2–0,3 %), доступного фосфору (20–40 мг/кг) і калію (високий рівень). Біологічна активність, оцінювана за мікробною чисельністю, становила 2–4 млн/г, що підтвердило високу метаболічну активність ґрунтової мікрофлори. Гірничо-коричневі карбонатні ґрунти характеризувались важчим гранулометричним складом, з підвищеним вмістом глини (25–35 %) і помірними показниками родючості: 2,5–4 % гумусу, 0,1–0,2 % азоту, 10–25 мг/кг форсфору та середній рівень калію Піщані ґрунти мали низьку вологоємність, слабку агрегатну структуру та вкрай низькі показники родючості: 0,5–1,5 % гумусу, <0,1 % азоту, 5–15 мг/кг фосфору, низький рівень калію. Біологічна активність не перевищувала 1 млн/г. Кислотність ґрунтів варіювалась: бурі лісові ґрунти мають слабокислу або нейтральну реакцію з pH 5,8–6,5, що сприятливо для засвоєння поживних речовин. Гірничо-коричневі карбонатні ґрунти лужні з pH 7,5–8,2, що знижує доступність деяких елементів. Піщані ґрунти мають слаболужну реакцію pH 6,8–7,4. Отримані дані дадуть змогу оптимізувати землекористування, підвищити продуктивність ґрунтів і мінімізувати їхню деградацію.

Analysis and assessment of water resources in the Kyrgyz Republic

Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT

Название: Analysis and assessment of water resources in the Kyrgyz Republic Авторы: Ibragimov, N.; Ібрагімов, Н.; Botobekov, A.; Ботобеков, А.; Ishekeeva, B.; Ішекеєва, Б.; Asankanov, A.; Асанканов, А.; Khashimova, M.; Хашимова, М. Аннотация: The study aimed to analyse the factors of water use, environmental impacts and efficiency of water management to develop recommendations for their optimisation. The study determined that water consumption in agriculture decreased from 80% in 2020 to 76% in 2024, but water losses in irrigation systems remained high, decreasing only from 39% to 38%. In the Chui region, the largest water consumer, the share of water use decreased from 45% to 41%, and economic losses reduced from USD 40 million to USD 35 million. In water-scarce Osh region, water consumption dropped from 18% to 14%, but water availability in agriculture and the municipal sector remained limited. Wastewater treatment improved from 50% in 2020 to 55% in 2024, but this figure was far below international standards, where Switzerland and Canada had treatment rates of 95% and 90%, respectively. Comparative analysis demonstrated that developed countries are actively using digital leakage monitoring systems, smart irrigation technologies and multi-stage water treatment, which have reduced losses by up to 6–8%. In Kyrgyzstan, such technologies were introduced locally and only in some agricultural enterprises. Investments in water infrastructure amounted to USD 7 per capita, compared to USD 200 in Switzerland and USD 150 in Canada, which limited the modernisation of the water supply system. The problems identified confirmed the need to reform the water management system, including reducing water losses, modernising wastewater treatment facilities, introducing digital solutions for water management and adapting infrastructure to changing climate conditions.; Дослідження мало на меті проаналізувати фактори водокористування, вплив на навколишнє середовище та ефективність управління водними ресурсами для розробки рекомендацій щодо їх оптимізації. Дослідження визначило, що споживання води в сільському господарстві зменшилося з 80 % у 2020 році до 76 % у 2024 році, але втрати води в іригаційних системах залишалися високими, зменшившись лише з 39 % до 38 %. У Чуйській області, найбільшому споживачеві води, частка водокористування зменшилася з 45 % до 41 %, а економічні втрати скоротилися з 40 мільйонів доларів США до 35 мільйонів доларів США. У Ошській області, яка має дефіцит води, споживання води скоротилося з 18 % до 14 %, але доступність води в сільському господарстві та комунальному секторі залишалася обмеженою. Очищення стічних вод покращилося з 50 % у 2020 році до 55 % у 2024 році, але цей показник був значно нижчим за міжнародні стандарти, де Швейцарія та Канада мали рівень очищення 95 % та 90 % відповідно. Порівняльний аналіз показав, що розвинені країни активно використовують цифрові системи моніторингу витоків, інтелектуальні технології зрошення та багатоступеневу очистку води, що дозволило знизити втрати до 6–8 %. У Киргизстані такі технології були впроваджені локально та лише в деяких сільськогосподарських підприємствах. Інвестиції у водну інфраструктуру становили 7 доларів США на душу населення порівняно з 200 доларами США у Швейцарії та 150 доларами США в Канаді, що обмежувало модернізацію системи водопостачання. Виявлені проблеми підтвердили необхідність реформування системи управління водними ресурсами, включаючи зменшення втрат води, модернізацію очисних споруд, впровадження цифрових рішень для управління водними ресурсами та адаптацію інфраструктури до змін кліматичних умов.