<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" version="2.0">
  <channel>
    <title>DSpace Собрание:</title>
    <link>http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/22</link>
    <description />
    <pubDate>Tue, 07 Apr 2026 11:52:11 GMT</pubDate>
    <dc:date>2026-04-07T11:52:11Z</dc:date>
    <item>
      <title>Сучасний стан ґрунтів, забруднених цезієм-137 на прикладі СФГ «Новий Дорогінь»</title>
      <link>http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/9204</link>
      <description>Название: Сучасний стан ґрунтів, забруднених цезієм-137 на прикладі СФГ «Новий Дорогінь»
Авторы: Піціль, А. О.; Pitsil, A.; Пициль, А. О.; Буднік, І. П.; Budnik, I.; Будник, И. П.; Коткова, Т. М.; Kotkova, T.; Коткова, Т. Н.; Карась, І. Ф.; Karas, I.; Карась, И. Ф.
Аннотация: Після Чорнобильскої аварії агроландшафти Полісся зазнали значного радіоактивного забруднення. На Україні забруднено радіонуклідами 3,5 млн км2 сільськогосподарських угідь. Найбільше постраждала від забруднення радіоцезієм зона Українського Полісся. Процес накопичення радіонуклідів сільськогосподарськими рослинами залежить від впливу фізико-хімічних&#xD;
характеристик нуклідів, властивостей ґрунтів, агробіологічних особливостей рослин і агротехніки вирощування культур. В залежності від властивостей ґрунту, вміст цезію-137 у рослинах може змінюватися в десятки разів. За роки, що минули після аварії на ЧАЕС, відбулася зміна радіаційного стану. Щільності забруднення вимагають уточнення в кожному конкретному випадку через велику їх мінливість.; After the Chernobyl accident, the Polesye agrolandscapes were subjected to significant radioactive contamination. In Ukraine, 3.5 mln km2 of agricultural land is contaminated with radionuclides. The zone of Ukrainian Polissya suffered most of all from radioactive cesium contamination. The accumulation of radionuclides by agricultural plants depends on the influence of the physicochemical characteristics of nuclides, soil properties, the agrobiological characteristics of plants, and the agrotechnology of crop cultivation. Depending on the properties of the soil, the content of cesium-137 in plants can vary tenfold. Over the years after the Chernobyl accident, a change in the radiation situation occurred. Density of pollution requires clarification in each case due to their variability.; После Чернобыльской аварии агроландшафты Полесья подверглись значительному радиоактивному загрязнению. На Украине загрязнено радионуклидами 3,5 млн км2 сельскохозяйственных угодий. Больше всего пострадала от загрязнения радиоцезием зона Украинского Полесья. Процесс накопления радионуклидов сельскохозяйственными растениями зависит от влияния физико- химических характеристик нуклидов, свойств почв, агробиологических особенностей растений и агротехники выращивания культур. В зависимости от свойств почвы, содержание цезия-137 в растениях может изменяться в десятки раз. За годы, после аварии на ЧАЭС, произошло изменение радиационной обстановки. Плотности загрязнения требуют уточнения в каждом конкретном случае из-за их изменчивости.</description>
      <pubDate>Mon, 01 Jan 2018 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/9204</guid>
      <dc:date>2018-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Вплив поверхневого стоку на гідрологічні процеси на прикладі малих річок Житомирського Полісся</title>
      <link>http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/9203</link>
      <description>Название: Вплив поверхневого стоку на гідрологічні процеси на прикладі малих річок Житомирського Полісся
Авторы: Піціль, А. О.; Pitsil, A.; Пициль, А. О.; Буднік, І. П.; Budnik, I.; Будник, И. П.
Аннотация: Процеси просторового перенесення речовин та енергії в ландшафтах пов’язані між собою поверхневим стоком води. Безперечно,&#xD;
стік є інтегральним показником багатьох екологічних та антропогенних чинників.&#xD;
Питання формування поверхневого стоку, його кількісна та якісна характеристики є складними для дослідження й залежать від багатьох біотичних, абіотичних та антропогенних чинників. До того ж їх кількісні ознаки мають імовірнісний характер.; The processes of spatial transport of substances and energy in the landscapes are interconnected with a surface runoff of water. No doubt the runoff is an integral indicator of many ecological and anthropogenic factors. The question of the formation of surface runoff, it’s quantitative and qualitative&#xD;
characteristics are difficult to research and depend on many biotic, abiotic and anthropogenic factors. In addition, they are quantitative signs are probabilistic.; Процессы пространственного переноса веществ и энергии в ландшафтах связаны между собой поверхностным стоком воды. Бесспорно,&#xD;
сток является интегральным показателем многих экологических и антропогенных факторов.&#xD;
Вопросы формирования поверхностного стока, его количественная и качественная&#xD;
характеристики являются сложными для исследования и зависят от многих&#xD;
биотических, абиотических и антропогенных факторов. К тому же их количественные&#xD;
признаки имеют вероятностный характер.</description>
      <pubDate>Mon, 01 Jan 2018 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/9203</guid>
      <dc:date>2018-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Вплив лісових насаджень на ерозію в лісоаграрних ландшафтах при стоці дощових вод</title>
      <link>http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/9202</link>
      <description>Название: Вплив лісових насаджень на ерозію в лісоаграрних ландшафтах при стоці дощових вод
Авторы: Буднік, І. П.; Budnik, I.; Будник, И. П.; Піціль, А. О.; Pitsil, A.; Пициль, А. О.; Карась, І. Ф; Karas, I.; Карась, И. Ф.
Аннотация: Як відомо, змив і розмив ґрунту, який викликається стоком талих і поверхневих вод, зустрічається у всіх природно-кліматичних зонах. Залежно від факторів навколишнього середовища, які визначають об‘єм і інтенсивність стоку, протиерозійна стійкість ґрунтів, ступінь їх пошкодження можуть бути різними. Формування стоку талих і зливових вод також визначається і іншими факторами [1].; As you know, washing and erosion of soil, caused by drainage of thaw and surface waters, is found in all natural and climatic zones. Depending on the environmental factors that determine the volume and intensity of runoff, the anti-erosion resistance of the soils, the degree of damage to them may vary. The formation of drainage of thaw and storm water is also determined by other factors [1].; Как известно, смыв и эрозия почвы, который вызывается стоком талых и поверхностных вод, встречается во всех природно-климатических зонах. В зависимости от факторов окружающей среды, которые определяют объем и интенсивность стока, противоэрозионная устойчивость почв, степень их повреждения могут быть различными. Формирование стока талых и ливневых вод также определяется и другими факторами [1].</description>
      <pubDate>Mon, 01 Jan 2018 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/9202</guid>
      <dc:date>2018-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Особливості управління поверхневим стоком на меліорованих територіях Полісся</title>
      <link>http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/9008</link>
      <description>Название: Особливості управління поверхневим стоком на меліорованих територіях Полісся
Авторы: Буднік, І. П.; Budnik, I.; Будник, И. П.; Піціль, А. О.; Pitsil, A.; Пициль, А. О.
Аннотация: Науковий інтерес до впливу меліорацій на зміни в ландшафтах Полісся був і залишається одним із важливих питань у вивченні їх функціонування та екологічного стану. Процеси просторового перенесення речовин та енергії в ландшафтах пов'язані між собою поверхневим стоком води. Безперечно, стік є інтегральним показником багатьох екологічних та антропогенних чинників. Він є однією з головних складових, що визначає потоки речовин та енергії в ландшафті, відображає зміни та процеси трансформації в них.; The scientific interest in the impact of land reclamation on changes in the Polissya landscapes was and remains one of the important issues in the study of their functioning and ecological status. The processes of spatial transport of substances and energy in the landscapes are interconnected by a surface runoff of water. Undoubtedly, runoff is an integral indicator of many environmental and human factors. It is one of the main components that determines the flows of substances and energy in the landscape, reflecting the changes and transformation processes in them.; Научный интерес к воздействию мелиораций на изменения в ландшафтах Полесья был и остается одним из важных вопросов в изучении их функционирования и экологического состояния. Процессы пространственного переноса веществ и энергии в ландшафтах связаны между собой поверхностным стоком воды. Бесспорно, сток является интегральным показателем многих экологических и антропогенных факторов. Он является одной из главных составляющих, определяет потоки веществ и энергии в ландшафте, отражает изменения и процессы трансформации в них.</description>
      <pubDate>Mon, 01 Jan 2018 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/9008</guid>
      <dc:date>2018-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Вплив системи удобрення в сівозміні на вміст мікроелементів залежно від гідротермічного коефіцієнту ґрунт–рослина в умовах Волинського Полісся</title>
      <link>http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/8958</link>
      <description>Название: Вплив системи удобрення в сівозміні на вміст мікроелементів залежно від гідротермічного коефіцієнту ґрунт–рослина в умовах Волинського Полісся
Авторы: Пузняк, О. М.; Пузняк, О. Н.; Puzniak, О.; Кудрик, А. П.; Kudryk, А.; Дребот, О. В.; Drebot, O.
Аннотация: Якщо достатньо охопити весь спектр ґрунтових відмінностей, але не враховувати погодні умови (посуха чи перезволоження) вегетаційного періоду росту рослин, все одно не можливо повністю керувати процесом формування високих врожаїв сільськогосподарських культур. Потреба рослин у елементах живлення різна, і ця різниця сягає десятки разів. Крім того, є залежність у надходженні елементів у рослини та кінцеву продукцію від типу ґрунтів і їх властивостей, від систем удобрення та від погодних умов.; Если достаточно охватить весь спектр почвенных различий, но не учитывать погодные условия (засуха или переувлажнение) вегетационного периода роста растений, все равно невозможно полностью управлять процессом фомирования высоких урожаев сельскохозяйственных культур. Потребность растений в элементах питания разная, и эта разница достигает десятки раз. Кроме того, есть зависимость в поступлении элементов в растения и конечную продукцию от типа почв и их свойств, от систем удобрения и от погодных&#xD;
условий.; If enough to cover the whole range of soil differences, but not taking into account the weather conditions (drought or оverpopulation) of the growing season of plant growth, it is still not possible to fully manage the process of cultivating high crop yields. The need for plants in the elements of nutrition is different, and this difference reaches dozens of times. In addition, there is a dependence on the entry of elements into plants and end products on the type of soils and their properties, from fertilizer systems and weather conditions.</description>
      <pubDate>Mon, 01 Jan 2018 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/8958</guid>
      <dc:date>2018-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Основи раціонального землекористування порушених територій Житомирського Полісся</title>
      <link>http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/8957</link>
      <description>Название: Основи раціонального землекористування порушених територій Житомирського Полісся
Авторы: Кудрик, А. П.; Kudryk, А.; Дребот, О. В.; Drebot, O.; Пузняк, О. М.; Пузняк, О. Н.; Puznyak, О.; Вишневський, Ф. О.; Вишневский, Ф. О.; Vyshnevskyi, F.
Аннотация: Розвиток гірничо-видобувної промисловості, ведення інтенсивних геологорозвідувальних робіт на території Житомирщини зумовили низку негативних екологічних наслідків: відчуження значних площ сільськогосподарського та лісогосподарського використання, деградацію земель, порушення цілісності ґрунтового покриву, скидання в ріки мінералізованих вод, тощо. Постає питання необхідності розроблення обґрунтованих заходів по рекультивації порушених земель та повернення їх у використання.&#xD;
Метою дослідження є розробка технологічних рішень з питань способів відновлення порушених територій регіону Полісся Житомирщини, що мають вплив на якість рекультивації земель, яка формує певну сукупність властивостей і рівень корисності техногенних ґрунтів згідно з напрямком їх використання.; Развитие горнодобывающей промышленности, ведение интенсивных геологоразведочных работ на территории Житомирщины обусловили ряд негативных экологических последствий: отчуждение значительных площадей сельскохозяйственного и лесохозяйственного использования, деградацию земель, нарушение целостности почвенного покрова, сброс в реки минерализованных вод и тому подобное. Возникает вопрос о необходимости разработки обоснованных мероприятий по рекультивации нарушенных земель и возвращение их в использование.&#xD;
Целью исследования является разработка технологических решений по вопросам способов восстановления нарушенных территорий региона Полесья Житомирщины, влияющих на качество рекультивации земель, которая формирует определенную совокупность свойств и уровень полезности техногенных почв согласно с направлением их использования.; The development of the mining industry and intensive geological exploration at the territory of Zhytomyr Region have caused a number of negative environmental consequences: the сonservation of large areas of agricultural and forestry use, degradation of land,  disturbance of soil cove, the pouring of saline waters into rivers, and others. It's time to the issue of the need to develop well-founded reclamation activities disturbed lands and returning them to use.&#xD;
The aim of the research is to develop technological solutions for the ways of restoring the affected areas of the Polissya region of Zhytomyr region, which have an impact on the quality of land reclamation, which forms a certain set of properties and the level of usefulness of litogenous soils in accordance with the direction of their use.</description>
      <pubDate>Mon, 01 Jan 2018 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/8957</guid>
      <dc:date>2018-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Аналіз продуктивності сільськогосподарських угідь Чуднівського району Житомирської області</title>
      <link>http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/8956</link>
      <description>Название: Аналіз продуктивності сільськогосподарських угідь Чуднівського району Житомирської області
Авторы: Карась, І. Ф.; Карась, И. Ф.; Karas, I.; Трофименко, Н. В.; Trofimenko, N.; Коткова, Т. М.; Коткова, Т. Н.; Kotkova, T.; Зубова, О. В.; Зубова, Е. В.; Zubova, O.
Аннотация: Аналіз структури угідь та посівних площ господарств в межах адміністративно-територіальних утворень, урожайності сільськогосподарських культур є досить важливою складовою комплексу оптимізаційних заходів, оскільки свідчить про рівень використання земель землевласниками та землекористувачами. Безпосередньо ці показники відрізняються не лише в межах України, а й у межах Житомирської області.; Анализ структуры угодий и посевных площадей хозяйств в пределах административно-территориальных образований, урожайности сельскохозяйственных культур является весьма важной составляющей комплекса оптимизационных мероприятий, поскольку свидетельствует об уровне использования земель землевладельцами и землепользователями. Непосредственно эти показатели отличаются не только в пределах Украины, но и в пределах Житомирской области.; The analysis of the land structure and the farms’ sown areas within the administrative-territorial formations and the productivity of agricultural crops is a very important part of the optimization measures complex, since it indicates the level of land use by landowners and land users. Directly these indicators differ not only within Ukraine but also within the Zhytomyr region.</description>
      <pubDate>Mon, 01 Jan 2018 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/8956</guid>
      <dc:date>2018-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Гранична площа посіву сільськогосподарських культур, як індикатор кризового стану агроландшафтів</title>
      <link>http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/8955</link>
      <description>Название: Гранична площа посіву сільськогосподарських культур, як індикатор кризового стану агроландшафтів
Авторы: Дребот, О. В.; Drebot, O.; Лук’яненко, O. П.; Лукьяненко, А. П.; Luk’yanenko, О.
Аннотация: Раціональне використання земель сільськогосподарського призначення починається з організації території, яка передбачає врахування агроекологічного потенціалу ґрунтів при проектуванні полів сівозмін. Причиною деградації земель та низької урожайності сільськогосподарських культур є організація землекористування без урахування якісного стану ґрунтів. В сучасних умовах ведення сільськогосподарського виробництва ситуація ускладнюється в результаті відсутності належної стратегії в сфері охорони земель, нехтування концепцією сталого землекористування, недієздатності національних і галузевих та відсутності регіональних програм по охороні земель. У процесі земельної реформи відбувся поділ великих ділянок на малі та розпаювання деградованих земель, що за таких умов веде до невпинної дестабілізації агроландшафтів і є проблемою, що формує питання екологічної безпеки держави.; Рациональное использование земель сельскохозяйственного назначения начинается с организации территории, которая предусматривает учет агроэкологического потенциала почв при проектировании полей севооборотов. Причиной деградации земель и низкой урожайности сельскохозяйственных культур является организация землепользования без учета качественного состояния почв. В современных условиях ведения сельскохозяйственного производства ситуация осложняется в результате отсутствия надлежащей стратегии в области охраны земель, пренебрежение концепцией устойчивого землепользования, недееспособности национальных и отраслевых и отсутствия региональных программ по охране земель. В процессе земельной реформы произошло разделение больших участков на малые и паи деградированных земель, что при таких условиях ведет к неустанной дестабилизации агроландшафтов и является проблемой, формирует вопросы экологической безопасности государства.; Rational use of agricultural land begins with the organization of the territory, which provides for the consideration of agroecological potential of soils in the design of crop rotation fields. The cause of land degradation and low crop yields is the organization of land use without taking into account the qualitative state of soils. In today's conditions of agricultural production, the situation is complicated by the lack of an adequate strategy in the field of land protection, neglect of the concept of sustainable land use, the inability of national and sectoral and the lack of regional land protection programs. In the process of land reform, the division of large plots into small and degraded land degraded, which in such conditions leads to a tireless destabilization of agro-landscapes and is a problem that forms the issue of environmental security of the state.</description>
      <pubDate>Mon, 01 Jan 2018 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/8955</guid>
      <dc:date>2018-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Екологічна оцінка стану поверхневого стоку з урбанізованих ландшафтів (на прикладі м. Житомир)</title>
      <link>http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/8954</link>
      <description>Название: Екологічна оцінка стану поверхневого стоку з урбанізованих ландшафтів (на прикладі м. Житомир)
Авторы: Піціль, А. О.; Pitsil, A.; Пициль, А. О.
Аннотация: Техногенез вносить суттєві корективи в потоки речовини і енергії в ландшафті у водообмін та обмін речовини. Вирівнювання поверхні, знищення мікрорельєфу, зниження ухилів, зменшення глибини та густоти розчленування призводять до зниження енергії рельєфу та спрощення структури водозбірних басейнів, що, в свою чергу, викликає зменшення транзиту, поверхневого стоку, природної ерозії, виникають умови для перенасичення ґрунту талими, дощовими водами, появи нових водоносних горизонтів, підтоплення осідань поверхні і провалів.; Technogenesis makes significant adjustments to the flow of matter and energy in landscapes in water exchange and metabolism. Leveling the surface destruction of the microrelief, reduction of slopes, decrease of depth and density Dismounting leads to lower relief energy and simplification the structure of catchment basins, which, in turn, causes a decrease transit, surface runoff, natural erosion, there are conditions for excessive soil thawing, rainwater, the emergence of new aquifers horizons, flooding of surface sediments and failures.; Техногенез вносит существенные коррективы в потоки вещества и энергии в ландшафте в водообмен и обмен веществ. Выравнивание поверхности, уничтожение микрорельефа, снижение уклонов, уменьшение глубины и густоты расчленения приводят к снижению энергии рельефа и упрощению структуры водосборных бассейнов, что, в свою очередь, вызывает уменьшение транзита, поверхностного стока, естественной эрозии, возникают условия для перенасыщение почвы талыми, дождевыми водами, появление новых водоносных горизонтов, подтопление осаждений поверхности и провалов.</description>
      <pubDate>Mon, 01 Jan 2018 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/8954</guid>
      <dc:date>2018-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Поширеність ерозійних процесів сільськогосподарських угідь Житомирщини та заходи по зниженню їх інтенсивності</title>
      <link>http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/8949</link>
      <description>Название: Поширеність ерозійних процесів сільськогосподарських угідь Житомирщини та заходи по зниженню їх інтенсивності
Авторы: Кочик, Г. М.; Kochyk, G.; Кучер, Г. А.; Kucher, G.; Дребот, О. В.; Drebot, O.
Аннотация: Висвітлено процеси деградації сільськогосподарських угідь Житомирської області, зокрема вітрової та водної ерозії, розроблено заходи по зниженню їх інтенсивності та охорони еродованих земель. Враховуючи те, що розвиток аграрного сектора економіки нерозривно пов'язаний з використанням землі, як головного засобу виробництва, зростає небезпека скорочення площ продуктивних сільськогосподарських угідь і зниження виробництва продуктів харчування.; Изложены процессы деградации сельскохозяйственных угодий Житомирской области, в частности ветровой и водной эрозии, разработаны мероприятия по снижению их интенсивности и охраны эродированных земель. Учитывая, что развитие аграрного сектора экономики неразрывно связано с использованием земли, как главного средства производства, возрастает опасность сокращения площадей продуктивных сельскохозяйственных угодий и снижение производства продуктов питания.; The processes of agricultural lands' degradation of Zhytomyr region are described, in particular wind and water erosion, measures to reduce their intensity and protection of eroded lands have been developed. Taking into account that the development of the agrarian sector of the economy is inextricably linked with the use of land as the main means of production, there is a growing danger of reducing the area of productive agricultural land and reducing the production of food.</description>
      <pubDate>Sun, 01 Jan 2017 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/8949</guid>
      <dc:date>2017-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
  </channel>
</rss>

