<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
  <title>DSpace Общество:</title>
  <link rel="alternate" href="http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/10259" />
  <subtitle />
  <id>http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/10259</id>
  <updated>2026-04-25T11:31:44Z</updated>
  <dc:date>2026-04-25T11:31:44Z</dc:date>
  <entry>
    <title>Продуктивність молодняку свиней за використання в раціонах тритикале з люпином</title>
    <link rel="alternate" href="http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/9742" />
    <author>
      <name>Мельничук, О. П.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Melnichuk, А.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Мельничук, А. П.</name>
    </author>
    <id>http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/9742</id>
    <updated>2020-04-04T20:04:06Z</updated>
    <published>2018-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Название: Продуктивність молодняку свиней за використання в раціонах тритикале з люпином
Авторы: Мельничук, О. П.; Melnichuk, А.; Мельничук, А. П.
Аннотация: Наведено результати досліджень щодо використання за вирощування й відгодівлі молодняку свиней зерносумішей різного складу, вироблених у зоні Полісся України (% за масою): №1 (пшениця – 75, люпин – 10, комбікорм – 15); №2 (пшениця – 55, тритикале – 20, люпин – 10, комбікорм – 15); №3 (пшениця -35, тритикале – 40, люпин – 10, комбікорм – 15). Встановлено, що заміна у складі зерносуміші 20–40% (за масою) дерті пшениці на відповідну кількість дерті тритикале в раціонах тварин негативно позначається на їх продуктивних якостях (на 9,5–10,3%) та збільшує витрати кормів на одиницю продукції (на 10,1–10,6%).&#xD;
Різниця за живою масою молодняку свиней між контрольною і дослідними групами в 2 місяці становила 0,4–2,0 кг (0,6–2,9%), 3 міс. – 1,4–4,7 кг (1,6–5,8%), 4 міс. – 5,8–6,8 кг (5,7–6,8%), 5 міс. – 8,0–8,3 кг (6,9–7,1%) (Р&lt;0,95).&#xD;
Середньодобовий приріст живої маси тварин усіх піддослідних груп за період проведення досліджень коливався в межах від 480 г до 535 г. Найвища інтенсивність росту відмічена у молодняку свиней І (контрольної) групи – 535г.&#xD;
За витратами кормів на 1 кг приросту живої маси тварини ІІ та ІІІ (дослідних) груп також поступалися перед молодняком з контрольної групи на 0,55–0,58 кормових одиниць (на 10,1–10,6%) та 8,1–11,3 МДж обмінної енергії (на 16,3–22,7%). Витрати перетравного протеїну на одиницю приросту коливалися в межах 572–658 г і були більшими у підсвинків дослідних груп на 12,4–15,0%, ніж у контролі.&#xD;
Встановлена несуттєва міжгрупова різниця за масою туші та забійною масою молодняку свиней. Ці показники у підсвинків І (контрольної) групи були тенденційно більшими, відповідно, на 5,0–7,5 кг (на 5,7–8,9%) та 6,15–8,15 кг (на 6,3–8,5%), ніж у ІІ та ІІІ (дослідних) групах.&#xD;
Необхідно зазначити, що як абсолютна, так і відносна маса печінки була більшою у підсвинків І (контрольної) групи, порівняно з ІІ та ІІІ (дослідними) групами – на 0,21 кг і 0,06% (абсолютних) та 0,40 кг і 0,24% (абсолютних) відповідно (Р&lt;0,95).&#xD;
Аналогічна тенденція відмічена також і за абсолютною масою серця. Так, цей показник у тварин дослідних груп був меншим на 0,03 кг, ніж у контролі без достовірної міжгрупової різниці. За відносною масою серця всі піддослідні тварини знаходилися на одному рівні – 0,35%. Суттєвих міжгрупових відмінностей за масою легень, нирок і селезінки піддослідного молодняку свиней нами також не встановлено.; The results of research on the use of grain mixtures of different composition made in the Polissya area of Ukraine (%): No. 1 (wheat – 75, lupine – 10, mixed feed – 15), No. 2 (wheat – 55, triticale – 20, lupine – 10, mixed fodder – 15), №3 (wheat – 35, triticale – 40, lupine – 10, mixed feed – 15) when growing and fattening young pigs. It was found that the replacement of 20–40% (by weight) of wheat in the composition of grain with the corresponding amount of triticale in animal diets adversely affects their productive qualities (by 9,5–10,3%) and increases the feed costs per unit of production by 10,1–10,6%.&#xD;
The difference in the live weight of young pigs between the control and experimental groups at 2 months was 0,4–2,0 kg (0,6–2,9%), at 3 months – 1,4–4,7 kg (1,6–5,8%), in 4 months – 5,8–6,8 kg (5,7–6,8%), in 5 months – 8,0–8,3 kg (6,9–7,1 %) (P &lt;0,95).&#xD;
The average daily growth in the live weight of animals of all experimental groups ranged from 480 g to 535 g during the period of research. The highest growth rate was observed in the youngest pigs of the first (control) group – 535 g.&#xD;
On the basis of the feed costs per 1 kg of the increase in the live weight, the animals of groups II and III (experimental) also yielded to the young from the control group 0,55–0,58 fodder units (10,1–10,6%) and 8,1–11,3 MJ of exchange energy (by 16,3–22,7%). Expenditures of digestible protein per unit of increment ranged from 572–658 g and were higher in piglets of research groups by 12,4–15,0% than in controls.&#xD;
An insignificant intergroup difference in the weight of the carcass and the slaughter weight of the young pigs was established. These parameters in piglets I (control) group were higher, respectively, by 5,0–7,5 kg (by 5,7–8,9%) and 6,15–8,15 kg (by 6,3–8,5%) than in II and III (experimental) groups.&#xD;
It should be noted that both absolute and relative liver weights were higher in pigs I (control) group, in comparison with II and III (research) groups – by 0,21 kg and 0,06% (absolute) and 0,40 kg and 0,24% (absolute), respectively (P &lt;0,95).&#xD;
A similar trend is also observed in the absolute weight of the heart. Thus, this indicator in experimental group animals was 0,03 kg lower than in control without a significant intergroup difference. At the relative weight of the heart, all experimental animals were on the same level – 0,35%. We also did not establish significant intergroup differences in the weight of lungs, kidneys and spleen in experimental piglets.; Приведены результаты исследований по использованию зерновых смесей различного состава, произведенных в зоне Полесья Украины (%): №1 (пшеница –75, люпин –10, комбикорм – 15), №2 (пшеница –55, тритикале – 20, люпин –10, комбикорм – 15), №3 (пшеница –35, тритикале – 40, люпин –10, комбикорм – 15) при выращивании и откорме молодняка свиней. Установлено, что замена в составе зерновой смеси 20–40% (по массе) пшеницы на соответствующее количество тритикале в рационах животных негативно влияет на их продуктивные качества (на 9,5–10,3%) и увеличивает затраты кормов на единицу продукции на 10,1–10,6%.&#xD;
Разница в живом весе молодняка свиней между контрольной и опытными группами в 2 месяца составляла 0,4–2,0 кг (0,6–2,9%), в 3 месяца – 1,4–4,7 кг (1,6–5,8%), в 4 месяца – 5,8–6,8 кг (5,7–6,8%), в 5 месяцев – 8,0–8,3 кг (6,9–7,1%) (Р&lt;0,95).&#xD;
Среднесуточный прирост живой массы животных всех подопытных групп за период проведения исследований колебался в пределах от 480 г до 535 г. Самая высокая интенсивность роста отмечена у молодняка свиней первой (контрольной) группы – 535 г.&#xD;
По затратам кормов на 1 кг прироста живой массы животные II и III (опытных) групп также уступали молодняку из контрольной группы на 0,55–0,58 кормовых единиц (на 10,1–10,6%) и 8,1– 11,3 МДж обменной энергии (на 16,3–22,7%). Расходы переваримого протеина на единицу прироста колебались в пределах 572–658 г и были выше у поросят исследовательских групп на 12,4–15,0%, чем в контроле.&#xD;
Установлена несущественная межгрупповая разница по массе туши и убойной массе молодняка свиней. Эти показатели у поросят I (контрольной) группы были выше, соответственно, на 5,0–7,5 кг (на 5,7–8,9%) и 6,15–8,15 кг (на 6,3– 8,5%), чем во II и III (опытных) группах.&#xD;
Необходимо отметить, что как абсолютная, так и относительная масса печени была выше у свиней I (контрольной) группы, по сравнению с II и III (исследовательскими) группами – на 0,21 кг и 0,06 % (абсолютных) и 0,40 кг и 0,24% (абсолютных) соответственно (Р &lt;0,95).&#xD;
Аналогичная тенденция отмечена также и по абсолютной массе сердца. Так, этот показатель у животных опытных групп был меньше на 0,03 кг, чем в контроле без достоверной межгрупповой разницы. По относительной массе сердца все подопытные животные находились на одном уровне – 0,35%. Существенных межгрупповых различий по массе легких, почек и селезенки подопытного молодняка свиней нами также не установлено.</summary>
    <dc:date>2018-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Продуктивність та обмінні процеси в організмі бугайців за згодовування різної кількості тритикале</title>
    <link rel="alternate" href="http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/8110" />
    <author>
      <name>Мельничук, О. П.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Мельничук, А. П.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Melnichuk, А.</name>
    </author>
    <id>http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/8110</id>
    <updated>2017-08-05T20:01:28Z</updated>
    <published>2017-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Название: Продуктивність та обмінні процеси в організмі бугайців за згодовування різної кількості тритикале
Авторы: Мельничук, О. П.; Мельничук, А. П.; Melnichuk, А.
Аннотация: Наведено результати досліджень з використання для відгодівлі молодняку великої рогатої худоби зерносумішей різного складу, вироблених у зоні Полісся України. Встановлено, що заміна в складі зерносуміші 20–40% (за масою) дерті пшениці на&#xD;
аналогічну кількість дерті тритикале при відгодівлі бугайців негативно позначається на&#xD;
їх продуктивних якостях (на 8,0–14,8%) і перетравності основних поживних речовин&#xD;
корму та збільшує витрати кормів на одиницю продукції (на 8,3–16,7%). Використання в складі зерносумішей №2 і №3 для годівлі тварин різної кількості тритикале знизило перетравність основних поживних речовин корму: сухої речовини на&#xD;
1,04–3,12%, протеїну – 1,06–3,31, жиру – 7,36–11,00, клітковини – 0,35–3,08 і БЕР – на&#xD;
0,54–2,05% абсолютних. Відкладання нітрогену в тілі бичків дослідних груп було менше&#xD;
на 26,61–35,45 г, або на 29,9–39,8%, ніж в контрольних аналогів.; Приведены результаты исследований по использованию для откорма молодняка крупного рогатого скота зерносмесей разного состава, произведенных в зоне Полесья Украины (%): №1 (пшеница – 40, люпин – 35,&#xD;
овес – 25), №2 (пшеница – 20, тритикале – 20, люпин – 35, овес – 25), №3 (тритикале – 40, люпин – 35, овес – 25). Установлено, что замена в составе зерносмеси 20–40% (по массе) дерти пшеницы на аналогичное количество дерти тритикале при откорме бычков негативно влияет на их продуктивные качества (на 8,0–14,8%) и увеличивает затраты кормов на единицу продукции (на 8,3–16,7%). Использование в составе зерносмесей №2 и №3 для кормления животных разных доз тритикале снижало переваримость основных питательных веществ&#xD;
корма: сухого вещества – на 1,04–3,12%, протеина – 1,06–3,31, жира – 7,36–11,00, клетчатки – 0,35–3,08 и БЭВ – на 0,54–2,05% абсолютных. Отложение нитрогена в теле бычков опытных групп было меньше на 26,61–35,45 г, или на 29,9–39,8%, чем в контрольных аналогов.; The paper presents the results of the research on the use for fattening of young cattle with grain mixtures of different composition, harvested in the Polissya region of Ukraine (%): №1 (wheat – 40, lupine – 35, oats – 25), №2 (wheat – 20, triticale – 20, lupine – 35, oats – 25), №3 (triticale – 40, lupine – 35, oats – 25 ). It has been established that the replacement of grain mixture composed of 20-40% (by weight) of wheat middlings for the same amount of triticale middlings while fattening of bulls affects negatively on their productive capacities (at 8,0–14,8%) and digestibility of essential nutrients in feeds and increases the cost of feed per unit of production (at 8,3–16,7%). The use of grain mixture in composition № 2 and № 3 for animal feeding of different dozes of triticale decreased the digestibility of essential nutrients in feed: dry substance at 1,04–-3,12% of protein – 1,06–3,31, fat – 7,36–11,00, cellulose-0,35–3,08&#xD;
and BER – a t0,54–2,05% in absolute. The postponent of nitrogen in the body of research groups of bulls was less at 26,61–35,45g or at 29,9–39,8% than in control figures.</summary>
    <dc:date>2017-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
</feed>

