http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/18857 2026-10-09T19:17:18Z 2026-10-09T19:17:18Z Lahovska, O. Лаговська, О. http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/18922 2026-10-09T06:26:11Z 2026-01-01T00:00:00Z

Название: Background concentrations and remediation strategies for heavy metals in soil ecosystems Авторы: Lahovska, O.; Лаговська, О. Аннотация: The relevance of the present study is related to the growing anthropogenic pressure on Ukraine's land resources. This pressure has been further intensified by the consequences of Russia's full-scale war against Ukraine, which has continued since 2022. The destruction of industrial infrastructure and the extensive use of ammunition became the reasons of the uncontrolled accumulation of toxic elements in the soil profile. The purpose of the study was to systematise and summarise scientific data on the natural content of barium, zirconium, strontium, lead, arsenic, zinc, copper, and nickel in the Earth's crust and soil ecosystems. The study also examined existing strategies for the remediation of contaminated soils. To achieve this aim, a critical analysis and systematisation of scientific literature were carried out within the framework of the research. The study summarised data on regional background concentrations of heavy metals and identified critical determinants, which influence the mobility and bioavailability in the soil-plant system. These factors include pH level, organic matter content and the adsorption capacity of soil. The analysis also revealed gaps in Ukrainian legislation concerning the regulation of several studied metals in agricultural products and animal feed. This points out the need to improve the existing regulatory framework. Given the international experience, several effective hyperaccumulator plants for soil clean-up were defined. These plants encompassed industrial hemp for the phytoextraction of lead and nickel, sunflower and Cortaderia nitida for zinc, Indian mustard for barium and nickel, as well as specific aquatic plants such as cattail and papyrus. The findings showed that the use of local wild-growing species adapted to particular ecological niches may provide a basis for highly effective and biologically safe strategies for the reclamation of degraded land. The practical value of the study lies in its justification of phytoremediation as one of the most cost-effective and environmentally neutral methods for restoring damaged areas.; Актуальність роботи зумовлена значним посиленням антропогенного тиску на земельні ресурси України, що доповнюється наслідками масштабних воєнних дій в рамках дій росії проти України, що тривають з 2022 року: руйнуванням промислової інфраструктури та інтенсивним застосуванням боєприпасів, що спричиняє неконтрольоване накопичення токсичних елементів у ґрунтовому профілі. Метою роботи була систематизація та узагальнення наукових даних щодо природного вмісту барію, цирконію, стронцію, свинцю, миш'яку, цинку, міді та нікелю в земній корі та ґрунтових екосистемах, а також аналіз існуючих стратегій ремедіації забруднених ґрунтів. Для досягнення мети було використано метод критичного аналізу та систематизації наукової літератури. У ході дослідження було систематизовано дані про регіональні фонові концентрації важких металів та ідентифіковано ключові чинники, що визначають їхню рухливість і біодоступність у системі «ґрунт-рослина», зокрема рівень pH, вміст органічної речовини та адсорбційну здатність ґрунту. Також було зафіксовано прогалини в українському законодавстві щодо нормування вмісту ряду досліджуваних металів у сільськогосподарській продукції та кормах, що вказує на потребу оптимізації нормативно-правової бази. На основі аналізу світового досвіду виділено ефективні рослини-гіперакумулятори для очищення ґрунтів: технічні коноплі (для фітоекстракції свинцю й нікелю), соняшник та Cortaderia nitida (для цинку), гірчиця сарептська (для барію та нікелю), а також специфічні водні рослини, як-от рогіз та папірус. Доведено, що використання місцевих дикорослих видів, адаптованих до конкретних екологічних ніш, може стати основою для високоефективних та біологічно безпечних стратегій рекультивації деградованих земель. Практичне значення роботи полягає в обґрунтуванні фіторемедіації як найбільш рентабельного та екологічно нейтрального методу відновлення територій.

2026-01-01T00:00:00Z Mata, F. Мата, Ф. http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/18921 2026-10-09T06:22:36Z 2026-01-01T00:00:00Z

Название: Integrating environmental, economic, and welfare dimensions in sustainable dairy farming: Literature review Авторы: Mata, F.; Мата, Ф. Аннотация: Sustainable cow milk production is critical for global food security, rural livelihoods, and human nutrition, yet it poses environmental, economic, and ethical challenges. Dairy systems contribute significantly to greenhouse gas emissions, water and land use, nutrient losses, and biodiversity impacts, while also shaping animal welfare and farm profitability. This review aimed to examine how environmental protection, economic viability, resource efficiency, and animal welfare were integrated in sustainable dairy production systems. A structured narrative review of recent scientific literature was conducted, and evidence on greenhouse gas emissions, land and water use, nutrient management, animal health, housing, farm profitability, precision livestock farming, genetic improvement, nutrition, circular economy strategies, and policy support was synthesised. The review established that sustainable dairy production required balanced action across environmental, economic, and social dimensions, since improvements in one area often produced trade-offs in another. Environmental impacts were investigated through strategies such as improved feed efficiency, methane-reducing diets, manure management, pasture-based systems, water stewardship, nutrient recycling, renewable energy use, and integrated crop and livestock farming. Animal welfare was analysed as a central component of sustainability, and appropriate housing, pasture access, preventive health care, reduced lameness and mastitis, longer productive lifespan, and welfare certification were identified as factors that supported both ethical responsibility and farm performance. Economic sustainability was summarised as a prerequisite for adoption of sustainable practices, because production efficiency, cost control, market incentives, policy support, and risk management determined whether farmers could maintain profitability while improving environmental and welfare outcomes. The results could be used by dairy farmers, advisers, researchers, policymakers, certification bodies, and industry stakeholders to design, evaluate, and promote more resilient, efficient, and ethically responsible dairy production systems.; Стале виробництво коров'ячого молока має вирішальне значення для глобальної продовольчої безпеки, засобів до існування сільського населення та харчування людей, проте воно пов'язане з екологічними, економічними та етичними викликами. Системи молочного тваринництва суттєво впливають на викиди парникових газів, використання води та землі, втрати поживних речовин та біорізноманіття, а також визначають добробут тварин і прибутковість господарств. Мета цього огляду полягала в тому, щоб дослідити, як захист навколишнього середовища, економічна доцільність, ефективне використання ресурсів та добробут тварин інтегровані в сталі системи молочного тваринництва. Було проведено структурований описовий огляд новітньої наукової літератури та узагальнено дані щодо викидів парникових газів, використання землі та води, управління поживними речовинами, здоров'я тварин, умов утримання, прибутковості господарств, точного тваринництва, генетичного вдосконалення, харчування, стратегій циркулярної економіки та політичної підтримки. Огляд показав, що стале молочне виробництво вимагає збалансованих дій у екологічному, економічному та соціальному вимірах, оскільки покращення в одній сфері часто призводить до компромісів в іншій. Вплив на навколишнє середовище досліджувався через такі стратегії, як підвищення ефективності годівлі, раціони, що зменшують викиди метану, управління гноєм, пасовищні системи, раціональне використання води, рециркуляція поживних речовин, використання відновлюваних джерел енергії та інтегроване рослинництво й тваринництво. Питання добробуту тварин було проаналізовано як центральний компонент сталого розвитку, а належні умови утримання, доступ до пасовищ, профілактична ветеринарна допомога, зменшення випадків кульгавості та маститу, подовження продуктивного віку тварин та сертифікація добробуту були визначені як фактори, що сприяють як етичній відповідальності, так і підвищенню ефективності господарств. Економічну стійкість було визначено як необхідну передумову для впровадження стійких практик, оскільки ефективність виробництва, контроль витрат, ринкові стимули, політична підтримка та управління ризиками визначають, чи зможуть фермери зберегти прибутковість, одночасно покращуючи екологічні показники та показники добробуту тварин. Ці результати можуть бути використані молочними фермерами, консультантами, дослідниками, політиками, органами сертифікації та зацікавленими сторонами галузі для розробки, оцінки та просування більш стійких, ефективних та етично відповідальних систем виробництва молочної продукції.

2026-01-01T00:00:00Z Utomo, B. Утомо, Б. Putri, M. K. Путрі, М. К. Oktavia, M. Октавія, М. http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/18920 2026-10-09T06:09:09Z 2026-01-01T00:00:00Z

Название: Patterns and growth dynamics of the plantation sector in South Sumatra, Indonesia Авторы: Utomo, B.; Утомо, Б.; Putri, M. K.; Путрі, М. К.; Oktavia, M.; Октавія, М. Аннотация: The plantation sector is a crucial pillar of South Sumatra Province's economic structure, as it contributes significantly to the Gross Regional Domestic Product. Therefore, an in-depth study of its growth dynamics and shifts in regional structure is necessary. This study aimed to identify production characteristics, area, commodity growth, and changes in the plantation sectoral structure across regencies/cities in South Sumatra. Using secondary data from Central Statistics Indonesia and the Plantation Office for 2021–2025, this study applied quantitative descriptive methods through percentage analysis, growth analysis, and a shift-share approach to examine the competitive position of each plantation commodity. The analysis showed that palm oil, rubber, and coffee are the dominant commodities in both production and spatial distribution, while coconut and cocoa make more limited contributions. The growth analysis for 2021–2025 indicated that coconut (0.025) and coffee (0.023) recorded positive growth, while palm oil (-0.019), rubber (-0.053), and cocoa (-0.021) experienced negative growth. Shift-share analysis further revealed that palm oil (Cij = 2,161,960.89), rubber (Cij = 374,948.27), and cocoa (Cij = 337.51) possessed positive regional competitive advantages, whereas coconut (Cij = -249.30) and coffee (Cij = -6,770.39) exhibited negative competitive values and remained concentrated in limited production areas. These findings indicate a dualistic plantation structure in South Sumatra, where a limited number of commodities function as regional growth drivers while others remain stagnant and require revitalisation. The results provide an empirical basis for local governments to strengthen leading commodities, improve plantation productivity, and formulate differentiated commodity development policies according to regional potential and competitiveness. These findings provide a strategic basis for local governments to strengthen the development of leading commodities, increase area productivity, and design differentiated policies according to the potential and dynamics of each district.; Плантаційний сектор є одним із ключових елементів економічної структури провінції Південна Суматра, оскільки забезпечує вагомий внесок у валовий регіональний внутрішній продукт. Тому необхідним є поглиблене дослідження динаміки його розвитку та структурних змін на регіональному рівні. Метою цього дослідження було визначення характеристик виробництва, площ насаджень, динаміки зростання основних культур і змін у структурі плантаційного сектору в округах і містах провінції Південна Суматра. Використовуючи вторинні дані Центрального статистичного управління Індонезії та Управління плантацій за 2021–2025 роки, у дослідженні застосовано кількісні описові методи, зокрема відсотковий аналіз, аналіз динаміки зростання та shift-share-аналіз для оцінювання конкурентних позицій кожної плантаційної культури. Результати аналізу показали, що пальмова олія, каучук і кава є домінуючими культурами як за обсягами виробництва, так і за просторовим поширенням, тоді як кокос і какао роблять значно менший внесок. Аналіз динаміки зростання за 2021–2025 роки засвідчив позитивні темпи розвитку кокоса (0,025) та кави (0,023), тоді як пальмова олія (-0,019), каучук (-0,053) і какао (-0,021) продемонстрували негативну динаміку. Shift-share-аналіз також показав, що пальмова олія (Cij = 2 161 960,89), каучук (Cij = 374 948,27) і какао (Cij = 337,51) мають позитивні регіональні конкурентні переваги, тоді як кокос (Cij = -249,30) і кава (Cij = -6 770,39) характеризуються від'ємними показниками конкурентоспроможності та залишаються зосередженими в обмеженій кількості виробничих районів. Отримані результати свідчать про дуалістичну структуру плантаційного сектору Південної Суматри, у межах якої лише обмежена кількість культур виступає рушіями регіонального економічного зростання, тоді як інші залишаються стагнуючими та потребують відновлення й розвитку. Результати дослідження формують емпіричне підґрунтя для органів місцевого самоврядування щодо зміцнення позицій провідних культур, підвищення продуктивності плантацій та розроблення диференційованої політики розвитку окремих культур відповідно до їхнього потенціалу й конкурентоспроможності. Отримані висновки також створюють стратегічну основу для посилення розвитку провідних культур, підвищення продуктивності плантаційних площ і формування диференційованої політики з урахуванням потенціалу та особливостей розвитку кожного округу.

2026-01-01T00:00:00Z Navas, K. Ye. C. Навас, К. Є. К. Saiz-Álvarez, J. M. Саїс-Альварес, Х. М. http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/18904 2026-10-08T06:05:51Z 2026-01-01T00:00:00Z

Название: Dimensions of perceived value in the Honduran wood industry Авторы: Navas, K. Ye. C.; Навас, К. Є. К.; Saiz-Álvarez, J. M.; Саїс-Альварес, Х. М. Аннотация: Forestry firms in Honduras exhibit significant weaknesses in value creation. This paper aimed to identify how economic, social, and shared value are perceived within Honduras's secondary broadleaf-wood industry, and to propose measures to strengthen value creation in the sector. To this end, the analysis of contingency tables, Pearson's chi-square test, Cramer's V coefficient, and the Mann-Whitney U test (with effect size estimates) were applied to survey data from 17 hardwood processing enterprises in four forest regions of Honduras. The 44 indicators were grouped into three categorical variables (B1, C1, C3) and three quantitative variables (EV, SV, ShV), and reliability and validity were assessed using Cronbach's alpha, HTMT, and Kendall's τb correlations. The effect size was very large (V = 0.78) for the EV–SV pair, where a significant association was found, χ2(4) = 22.00, p = 0.0002. For the SV–ShV pair, the association was also significant (χ2(6) = 13.00, p = 0.041) with an effect size of V = 0.60. This indicated a close relationship between economic, social, and shared value within the study sample. These constraints negatively affect the implementation of marketing practices, quality control, traceability, and market access. Also, the absence of seals of origin reduces competitiveness in both national and international markets. To address these limitations, the authors proposed strengthening the use of local raw materials to improve product quality, expanding marketing knowledge, training personnel, and enhancing quality‑control systems. The results obtained can serve as a basis for developing national training programmes aimed at strengthening the entrepreneurial and technical capacity of the forestry sector and for incorporating their content into environmental licensing processes.; Лісогосподарські підприємства в Гондурасі демонструють значні недоліки у сфері створення вартості. Мета даної роботи полягала у визначенні того, як економічна, соціальна та спільна цінність сприймаються у галузі переробки листяної деревини Гондурасу, а також у розробці пропозицій щодо заходів для посилення створення вартості в цьому секторі. З цією метою до даних опитування 17 підприємств з переробки твердої деревини у чотирьох лісових регіонах Гондурасу було застосовано аналіз таблиць співвідношень, критерій хі-квадрат Пірсона, коефіцієнт V Крамера та U-критерій Манна-Уїтні (з оцінками розміру ефекту). 44 показники було згруповано у три категоріальні змінні (B1, C1, C3) та три кількісні змінні (EV, SV, ShV), а надійність і валідність оцінювали за допомогою коефіцієнта альфа Кронбаха, HTMT та кореляцій τb Кендалла. Розмір ефекту виявився дуже великим (V = 0,78) для пари EV–SV, де було зафіксовано значущий зв'язок, χ2(4) = 22,00, p = 0,0002. У парі SV–ShV зв'язок також був значущим (χ2(6) = 13,00, p = 0,041) з розміром ефекту (V = 0,60). Це вказало на тісний взаємозв'язок між економічною, соціальною та спільною цінністю в межах досліджуваної вибірки. Підприємства лісової галузі Гондурасу стикаються зі структурними слабкостями, пов'язаними з вирубкою лісів, неформальністю, технічним застаріванням та обмеженим рівнем освіти. Ці обмеження негативно впливають на впровадження маркетингових практик, контроль якості, простежуваність та доступ до ринку. Крім того, відсутність знаків походження знижує конкурентоспроможність як на національних, так і на міжнародних ринках. Для усунення цих обмежень автори запропонували активізувати використання місцевої сировини з метою підвищення якості продукції, розширити знання в галузі маркетингу, провести навчання персоналу та вдосконалити системи контролю якості. Отримані результати можуть слугувати основою для розробки національних навчальних програм, спрямованих на зміцнення підприємницького та технічного потенціалу лісового сектору, а також для включення їхнього змісту до процесів екологічного ліцензування.

2026-01-01T00:00:00Z Siruk, Yu. Сірук, Ю. В. Siruk, I. Сірук, І. М. Prut, O. Прут, О. http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/18902 2026-10-08T05:54:04Z 2026-01-01T00:00:00Z

Название: Silvicultural and mensurational structure of Pinus nigra Stands in Ukraine based on the 2011 state forest inventory data Авторы: Siruk, Yu.; Сірук, Ю. В.; Siruk, I.; Сірук, І. М.; Prut, O.; Прут, О. Аннотация: The study aimed to identify the territorial, forest-site, silvicultural, and mensurational patterns governing the formation of Crimean pine and Austrian pine stands in Ukraine. The analysis was based on a compartment-level database of the State Forest Inventory as of 2011. Structured queries in the Microsoft SQL Server database management system, weighted mean calculations, and regression analysis of age-related changes in stand mensurational characteristics were applied. The total area of the studied stands amounted to 134.1 thousand ha, of which 99.8% was occupied by Crimean pine (P. nigra var. pallasiana) and 0.2% by Austrian pine (P. nigra var. austriaca). Most Crimean pine stands were concentrated in the southern and eastern regions of Ukraine, whereas Austrian pine stands had a local distribution, predominantly in the western part of the country. Very dry and dry forest-site conditions accounted for 84.8% of the total area of Crimean pine stands, primarily in dry fairly fertile site types and dry poor site types. Austrian pine occurred more frequently in fresh fairly fertile and fertile site types. Artificially established and pure stands predominated in the structure of both taxa. Under dry site conditions, artificially established stands accounted for 91.5% of Crimean pine stands and 98.5% of Austrian pine stands. The highest site-quality classes, mean heights, mean diameters, growing stock volumes, and proportions of merchantable timber were generally recorded in fairly fertile and fertile site types. By contrast, the productive potential of stands growing in dry poor site types was constrained by moisture deficiency and low soil fertility. The diversity of associated tree species increased with increasing site trophicity: P. sylvestris predominated in poor site types, whereas the contribution of broadleaved hardwood species increased in fairly fertile and fertile site types.; Метою дослідження було встановити територіальні, лісотипологічні та лісівничо-таксаційні закономірності формування насаджень сосни кримської та сосни австрійської в Україні. Аналіз виконано за повидільною базою даних державного обліку лісів станом на 2011 рік із застосуванням структурованих запитів у системі керування базами даних Microsoft SQL Server, розрахунку середньозважених показників і регресійного аналізу вікової динаміки таксаційних характеристик. Загальна площа досліджуваних насаджень становила 134,1 тисячі гектарів, з яких 99,8 % припадало на P. nigra subsp. pallasiana та 0,2 % – на P. nigra subsp. austriaca. Основний масив сосни кримської зосереджений у південних і східних регіонах, тоді як насадження сосни австрійської мають локальне поширення переважно у західній частині країни. У дуже сухих і сухих типах лісорослинних умов зосереджено 84,8 % площі сосни кримської, насамперед у сухих сугрудах і сухих борах. Сосна австрійська частіше траплялася у свіжих сугрудах і грудах. У структурі обох таксонів переважали штучні та чисті деревостани; у сухих умовах частка штучних насаджень становила 91,5 % для сосни кримської та 98,5 % для сосни австрійської. Найвищі класи бонітету, середні висоти, діаметри, запаси та частка ділової деревини формувалися переважно у сугрудах і грудах, тоді як у сухих борах лісорослинний потенціал обмежувався дефіцитом вологи та низькою родючістю ґрунтів. Видовий склад супутніх порід ускладнювався зі зростанням трофності місцезростань: у борах домінувала P. sylvestris, а в сугрудах і грудах збільшувалася участь твердолистяних порід.

2026-01-01T00:00:00Z Pantsyreva, H. Панцирева, Г. Tkachuk, O. Ткачук, О. Piddubna, A. Піддубна, А. Mazur, O. Мазур, О. http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/18897 2026-10-08T05:38:56Z 2026-01-01T00:00:00Z

Название: Characteristics of rooting in rose cuttings (Rosa spp.) depending on cultivar and morphometric parameters under greenhouse conditions Авторы: Pantsyreva, H.; Панцирева, Г.; Tkachuk, O.; Ткачук, О.; Piddubna, A.; Піддубна, А.; Mazur, O.; Мазур, О. Аннотация: The relevance of this study stems from the need in ornamental horticulture for high-quality, uniform and cultivar-specific rose planting material, which can be produced under controlled microclimatic conditions. Rooting of cuttings is a crucial stage in vegetative propagation; however, its effectiveness depends on the biological characteristics of the cultivar and the parameters of the harvested shoot. The aim of this study was to determine the characteristics of rooting of semi-hardwood rose cuttings depending on cultivar and morphometric parameters under greenhouse conditions. The cultivars Jude the Obscure, The Pilgrim and Abraham Darby were studied. For each cultivar, cuttings 25, 40 and 60 cm in length were used; the number of internodes, shoot diameter, length of the lower cut, percentage of rooted cuttings, average root length and average root system mass were determined. The cuttings were planted in a sterile substrate of peat and perlite in a 1:1 ratio at an air temperature of 22–25°C, relative humidity of 85–95%, diffused light and regular fine-mist irrigation. It was found that as the length of the cuttings increased from 25 to 60 cm, the number of internodes, the diameter of the shoots and the area of the lower cut all increased; however, the maximum length did not always result in the highest survival rate. The best rooting rates for all cultivars were achieved using 40 cm-long cuttings: for Jude the Obscure the rooting rate was 82%, for The Pilgrim 76%, and for Abraham Darby 86%. Cuttings 60 cm in length formed a longer and more robust root system; in particular, for Abraham Darby, the average root length reached 7.4 cm and the root mass was 0.94 g, although the rooting percentage was lower than for the 40 cm cuttings. The lowest results were observed when using 25 cmlong cuttings. Based on a range of indicators, the Abraham Darby cultivar proved to be the most promising for propagation by cuttings. The practical value of this study lies in substantiating the feasibility of using 40 cm-long semi-hardwood cuttings to increase the yield of high-quality rose planting material under greenhouse conditions.; Актуальність дослідження зумовлена потребою декоративного садівництва у якісному, однорідному та сортово-типовому садивному матеріалі троянд, який можна отримувати в умовах контрольованого мікроклімату. Укорінення живців є важливим етапом вегетативного розмноження, однак його ефективність залежить від біологічних особливостей сорту та параметрів заготовленого пагона. Метою роботи було встановити особливості укорінення напівздерев'янілих живців троянд залежно від сорту та морфометричних показників у тепличних умовах. Досліджували сорти Jude the Obscure, The Pilgrim та Abraham Darby. Для кожного сорту використовували живці довжиною 25, 40 і 60 см, визначали кількість міжвузлів, діаметр пагона, довжину нижнього зрізу, відсоток укорінених живців, середню довжину коренів і середню масу кореневої системи. Живці висаджували у стерильний субстрат із торфу та перліту у співвідношенні 1:1 за температури повітря 22–25°C, відносної вологості 85–95 %, розсіяного освітлення та регулярного дрібнодисперсного зрошення. Встановлено, що зі збільшенням довжини живців від 25 до 60 см зростали кількість міжвузлів, діаметр пагонів і площа нижнього зрізу, однак максимальна довжина не завжди забезпечувала найвищу приживлюваність. Найкращі показники укорінення у всіх сортів одержано за використання живців довжиною 40 см: у Jude the Obscure укорінення становило 82 %, у The Pilgrim 76 %, у Abraham Darby 86 %. Живці довжиною 60 см формували довшу і масивнішу кореневу систему, зокрема у Abraham Darby середня довжина коренів досягала 7,4 см, а маса кореневої системи – 0,94 г, проте відсоток укорінення був нижчим, ніж у варіанті 40 см. Найнижчі результати спостерігали за використання живців довжиною 25 см. За комплексом показників найбільш перспективним для живцювання був сорт Abraham Darby. Практична цінність роботи полягає в обґрунтуванні доцільності використання напівздерев'янілих живців довжиною 40 см для підвищення виходу якісного садивного матеріалу троянд у тепличних умовах.

2026-01-01T00:00:00Z Polishchuk, O. Поліщук, О. http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/18895 2026-10-08T05:31:48Z 2026-01-01T00:00:00Z

Название: Features of soybean cultivation under the soil and climatic conditions of Western Polissia, Ukraine Авторы: Polishchuk, O.; Поліщук, О. Аннотация: The relevance of this study lies in identifying the optimal soybean maturity group for cultivation in Western Polissia under the current thermal conditions of the growing season. The study aimed to provide a comprehensive assessment of the feasibility of soybean cultivation on sod-podzolic and peat soils in Western Polissia. To achieve this aim, a series of field experiments was conducted to examine interactions between the study object and biotic and abiotic factors. Laboratory and mathematical-statistical methods were also applied, including analysis of variance and statistical data processing, to assess the reliability of the research findings. Limited thermal resources were found to be the main constraint on soybean cultivation in Western Polissia. An analysis of current hydrothermal resources, based on data from the meteorological station of the Sarny Research Station, showed that the thermal resources of sod-podzolic soils in Western Polissia were sufficient to produce physiologically mature seed of ultra-early and early-maturing soybean varieties with a growing season of up to 100 days. On peat soils, however, only ultra early varieties with a growing season of up to 85 days can reach physiological maturity. Under favourable conditions on sod-podzolic light loamy soils of Western Polissia, the yields of the ultra-early soybean variety Yunka and the early-maturing variety Astor, bred by Sevita Genetics (Canada), reached 3.67 and 4.36 t/ha, respectively. The application of the microbial inoculant Rizofix in combination with the phosphate-mobilising preparation Rice Pi increased soybean yield by up to 0.67 t/ha. The results also showed that soybean yields on peat soils were unstable and did not exceed 2.64 t/ha, which was associated with a less favourable hydrothermal regime than that of the adjacent sod-podzolic soils. The practical significance of the findings lies in determining the optimal soybean maturity group for cultivation on sod-podzolic and peat soils in Western Polissia, thereby enabling the production of physiologically mature seed under current hydrothermal conditions.; Актуальність дослідження полягає у встановленні оптимальної групи стиглості сої для вирощування в зоні Західного Полісся відповідно до сучасних показників теплозабезпеченості вегетаційного періоду. Метою роботи було дати комплексну оцінку можливості вирощування сої на дерново-підзолистих та торфових ґрунтах зони Західного Полісся. Для досягнення мети досліджень був проведений комплекс польових дослідів для вивчення взаємодії об'єкта досліджень із біотичними та абіотичними факторами, лабораторні, математико-статистичні – для проведення дисперсійного аналізу і статистичної обробки даних з метою оцінювання достовірності отриманих результатів досліджень. Встановлено, що основними обмежуючими чинниками, що ускладнюють вирощування сої в зоні Західного Полісся є обмежені теплові ресурси. Аналіз сучасних показників гідротермічних ресурсів на прикладі метеопосту Сарненської дослідної станції показав, що на дерново-підзолистих ґрунтах зони Західного Полісся на дерново-підзолистих ґрунтах теплових ресурсів достатньо для одержання фізіологічно стиглого зерна ультра ранніх та ранньостиглих сортів сої з тривалістю вегетаційного періоду до 100 днів, а на торфових ґрунтах – тільки ультра ранніх сортів з тривалістю вегетаційного періоду до 85 днів. На дерново-підзолистих легкосуглинкових ґрунтах зони Західного Полісся за сприятливих умов урожайність ультра раннього сорту сої – Юнка та ранньостиглого – Астор селекції Sevita genetics (Канада) становила 3,67 та 4,36 т/га. Застосування мікробного інокулянту Різофікс у поєднанні з фосфор мобілізуючим препаратом Райс Пі дозволило підвищити урожайність сої до 0,67 т/га. Результати проведених досліджень показали, що урожайність сої на торфових ґрунтах є нестабільною і не перевищувала 2,64 т/га, що пов'язано з менш сприятливим гідротермічним режимом порівняно з прилеглими дерново-підзолистими ґрунтами. Практичне значення отриманих результатів полягає у встановленні оптимальної групи стиглості сої для вирощування на дерново-підзолистих та торфових ґрунтах в зоні Західного Полісся, що дозволяє одержувати фізіологічно-стигле зерно за сучасних показників гідротермічних ресурсів.

2026-01-01T00:00:00Z