DSpace Собрание:

Екологічне обґрунтування захисту проса посівного від грибних хвороб у Поліссі України

2022-12-03T21:03:40Z

Название: Екологічне обґрунтування захисту проса посівного від грибних хвороб у Поліссі України Авторы: Столяр, С. Г.; Stolyar, S. Аннотация: У дисертаційній роботі висвітлено видовий склад, еколого-біологічні особливості збудників грибних хвороб проса посівного та їх шкідливість. Розроблено екологічно безпечні системи захисту посівів культури від мікозів. Встановлено, що в екологічних умовах Полісся України домінуючими є бура плямистість (31,8 %), кореневі гнилі (звичайна 13,9 %, фузаріозна 7,6 %) та пірикуляріоз (11,7 %). Уперше в Україні виявлено ураження рослин збудником пірикуляріозу – Magnaporthe grisea (T. T. Hebert) M. E. Barr) (листкова форма). Уперше розроблено 3D-моделі прогнозу розвитку домінуючих хвороб проса посівного залежно від екологічних факторів навколишнього середовища, що дозволяє своєчасно прогнозувати посилення розвитку і шкідливості мікозів у посівах культури та оптимізувати захисні заходи. Встановлено рівень уніфікованості та частоту трапляння патогенної мікобіоти зерна проса посівного. Досліджено, що втрати врожаю зерна за розвитку бурої плямистості до 10 % становлять до 5,3 %, понад 10 % – до 9,1 %, пірикуляріозу – до 4,6 %, кореневих гнилей – від 6,9 до 11,5 %. Досліджено вплив біологічних особливостей сорту, строків та норм висіву насіння на розвиток грибних хвороб та продуктивність культури. Встановлено технічну ефективність та оптимальні строки застосування препаратів біологічного, хімічного походження та регуляторів росту рослин для контролю мікозів проса посівного. Розроблено екологічно безпечні інтегровану та органічну системи захисту проса посівного від комплексу грибних хвороб. Ці системи забезпечують технічну ефективність на рівні 60,0–84,4 %, збереження врожаю – 0,77 і 0,38 т/га та підвищення показників якості зерна. Визначено залишковий вміст пестицидів у зерні проса посівного вирощеного за інтегрованої системи захисту, який значно нижчий за НТД (<0,02). Встановлено агроекотоксикологічний індекс (АЕТІ). Найвищу економічну ефективність забезпечує вирощування проса посівного за органічної системи захисту від мікозів, за якої отримано чистого прибутку – 1722,04 грн/га та рентабельність – 47,21 %.; The species structure, ecological and biological features of pathogens of fungal diseases of millet and their harmfulness are illuminated in the dissertation. Increasingly, ecologically truthful system of protection of culture crops from mycoses are developed. It is established that in ecological conditions of Polissya of Ukraine the brown leaf spot (31,8 %), root rot (common 13,9 %, fusarium 7,6 %) and piriculariose (11,7 %) are dominated. For the first time in Ukraine, the defeat of plants by the causative agent of piriculariose was detected – Magnaporthe grisea (T. T. Hebert) M. E. Barr) (sheet shape). For the first time, 3D-models of the project growth of dominant diseases of millet, depending on ecological factors of the environment have been developed, which allows in due time to predict the increase in the development and harmfulness of mycoses in crops and optimize protective measures. The level of unification and frequency of pathogenic mycobiote grains of millet has been established. It was investigated that the losses of grain yield for the development of brown leaf spot up to 10 % make up 5,3 %, more than 10 % – to 9,1 %, piriculariose – up to 4,6 %, root rot – from 6,9 to 11,5 %. The influence of biological characteristics of the variety, dates and norms of millet on the development of fungal diseases and productivity of culture have been investigated. The technical efficiency and optimal terms of application of biological, chemical origin and plant growth regulators for control of mycoses millet are established. Ecologically safe integrated and organic systems of protection of millet sawn from a complex of mushroom diseases, which provide technical efficiency at the level of 60,0-84,4%, preservation of the crop – 0,77 and 0,38 tons/ha and increase of the quality of grain. Ecologically safe integrated and organic systems of protection of sown millet from a complex of fungal diseases have been developed, which provide technical efficiency in the range of 60,0–84,4 %, the savings of the yield – 0,77 and 0,38 t/ha and increasing the quality level of grain. The remaining content of pesticides in the grain of grain millet and cultivated grown by the integrated protection system, which is significantly lower than the NTD (normative technical documentation) (<0,02) has been determined. The agroecotoxicological index (AETI) has been established. The highest economic efficiency provides the cultivation of millet grains for the organic protection system against mycoses, which was obtained the highest level of net profit – 1722,04 hrn/ha and profitability – 47,21 %.

Мікози тритикале (Тriticosecale Witt.) i спельти (Triticum spelta L.) та обґрунтування екологічно безпечних систем захисту в Поліссі України

2022-12-03T21:18:42Z

Название: Мікози тритикале (Тriticosecale Witt.) i спельти (Triticum spelta L.) та обґрунтування екологічно безпечних систем захисту в Поліссі України Авторы: Ключевич, М. М.; Kliuchevych, М. Аннотация: У дисертаційній роботі представлено біологічні особливості збудників хвороб озимих тритикале та спельти (залежно від зміни погодних умов Полісся), які викликані грибними патогенами, та розроблено екологічно безпечні системи захисту від них за традиційного та органічного виробництва. Висвітлено структуру патогенного комплексу грибів тритикале та спельти, у якому домінують септоріоз листя та борошниста роса. Доведено, що основними абіотичними чинниками, котрі впливають на розвиток мікозів є температура повітря та зволоженість. Уперше в Україні виявлено ураження озимих тритикале та спельти Pyrenophora tritici-repentis (Died.) Drechsler. Встановлено рівень інфікованості зерна тритикале грибними патогенами від 43 до 98 %, спельти – 32–73 %, серед яких домінували 3 види роду Alternaria (A. tenuissima, A. infectoria, A. аlternatа) і 2 – Fusarium (F. sporotrichioides, F. graminearum). Проведено оцінювання ураження сортозразків тритикале та спельти озимої збудниками грибних хвороб; показано роль добрив, сівозмін, способів основного обробітку ґрунту, строків сівби та норм висіву насіння тритикале озимого в обмеженні розвитку основних грибних хвороб. Визначено технічну та господарську ефективності сучасних засобів захисту й регуляторів росту рослин проти мікозів озимих тритикале і спельти, а також оптимальні строки їх застосування. Розроблено інтегровану та органічну системи захисту озимих тритикале і спельти від комплексу хвороб, які ґрунтуються на: біологічних особливостях мікозів; упровадженні сортів із найменшим ураженням збудниками хвороб; застосуванні оптимальних систем обробітку ґрунту та удобрення, строків сівби та норм висіву насіння; раціональному використанні ефективних сумішей біологічних і хімічних препаратів, регуляторів росту рослин для обробки насіння та посівів, що забезпечують отримання стабільно високих урожаїв якісного зерна. За органічної системи захисту збережений урожай тритикале озимого становить 0,70–0,95 т/га, спельти озимої – 0,58–0,67 т/га; підвищується вміст білка на 1,34 і 0,83 % та клейковини на 1,97 і 6,9 %. Показники економічної та енергетичної ефективності застосування інтегрованої системи захисту тритикале та спельти складають: 1365,88 та 3621,90 грн/га валового прибутку та 48855,4 і 70166,8 МДж/га чистої енергії; органічної – 1323,65 і 3575,68 грн та 34010,8 і 32727,1 МДж/га відповідно.; В диссертационной работе описаны биологические особенности (в зависимости от изменения погодных условий Полесья) возбудителей болезней озимых тритикале и спельты, вызванных грибными патогенами, а также разработаны экологически безопасные системы защиты от них при традиционном и органическом выращивании этих культур. На основе анализа данных о развитии основных болезней тритикале и спельты за 2007–2016 годы отражена структура патогенного комплекса грибов, где доминирующее положение занимают септориоз листьев и мучнистая роса. Доказано, что основными абиотическими факторами, которые влияют на развитие этих микозов является температура воздуха и количество осадков, а на проявление снежной плесени – продолжительность снежного покрова. Выявлена существенная линейная зависимость между ними (коэффициент корреляции составляет 0,73). Доказано, что интенсивное развитие септориоза листьев в посевах тритикале озимого начинается с 39-го этапа развития растений, а на спельте озимой – между 31-ым и 39-ым, с последующим увеличением до периода молочной спелости зерна. Впервые в Украине выявлено поражение озимых тритикале (в течение всех лет исследований на уровне 2,5–9,6 %) и спельты (в 2014 – 1,0 %, а в 2016 – 0,2 %) возбудителем Pyrenophora tritici-repentis (Died.) Drechsler. Установлен уровень инфицированности зерна тритикале грибными патогенами от 43 до 98 %, спельты – 32–73 %, среди которых доминировали 3 вида рода Alternaria (A. tenuissima, A. infectoria, A. аlternatа) и 2 – Fusarium (F. sporotrichioides, F. graminearum). Проведена оценка поражения сортообразцов тритикале и спельты озимой возбудителями грибных болезней. Выделены сорта ярового тритикале (Борыветер харьковский, Сонцедар харьковский), озимого (Обрий мироновский, АДМ 8, Раритет) и спельты озимой (Европа) с наименьшим уровнем поражения возбудителями микозов. Показана роль севооборотов, способов основной обработки почвы, удобрений, сроков сева и норм высева семян тритикале озимого в ограничении развития основных грибных болезней. Оценена техническая и хозяйственная эффективность современных средств защиты и регуляторов роста растений против микозов при обработке семян и посевов, определены оптимальные сроки их применения. Отмечено, что использование протравителей семян и их смесей с биопрепаратами и регуляторами роста растений обеспечивает защиту озимых тритикале и спельты от грибных болезней в осенний период вегетации. Для эффективной защиты культур от микозов в весенне-летний период необходимо четкое соблюдение технологии выращивания культуры с проведением в полном объеме мероприятий комплексной системы защиты растений. Для ограничения развития микозов тритикале озимого нужно проводить опрыскивание посева одним из фунгицидов: Альто Супер 330 ЕС, Солигор 425 ЕС или Гринфорт ФФ 250 КС, а спельты – Гринфорт ФФ 250 КС. Применение смеси биопрепарата Агат 25-К, 0,03 кг/га и фунгицида Гринфорт ФФ 250 КС (0,4 л/га) обеспечивает техническую эффективность на уровне 69,9–92,1 % и сохранение урожайности 0,66 т/га. Опрыскивание посевов озимых тритикале и спельты композицией системного фунгицида Гринфорт ФФ, 250 КС и регулятора роста растений Регоплант повышает ее техническую эффективность на 80,2–93,6 % и 77,5–90,5 %, способствует реализации потенциала культур (на 0,64 и 0,41 т/га) и уменьшает пестицидную нагрузку на агроценоз. На основе обобщения полученных экспериментальных данных разработана интегрированная и органическая системы защиты озимых тритикале и спельты от комплекса болезней. Интегрированная система предусматривает применение: на тритикале – обработки семян Кинто Дуо, КС (1,6 л/т) + Агат 25-К, ПА (0,04 кг/т) + Регоплант (0,25 л/т), опрыскивания посевов на 32-ом этапе (по шкале ВВСН) Гринфорт ФФ, 250 КС (0,4 л/га) + Регоплант (0,05 л/га), 39-ом – Регоплант (0,05 л/га) + Урожай Зерно (1,5 л/га) и 60-том – Аякс, КС, (0,4 л/га) + Фитодоктор (2,0 л/га); на спельте – обработки семян Джаггер Плюс, ТН (0,18 л/т) + Агат 25-К, ПА (0,04 кг/т) + Регоплант (0,25 л/т), опрыскивания посевов на 31-ом этапе Гринфорт ФФ, 250 КС (0,4 л/га) + Регоплант (0,05 л/га), 39-том – Регоплант (0,05 л/га) + Урожай Зерно (1,5 л/га) и 60-том – Фитодоктор (2,0 л/га). При органической системе выращивания озимых тритикале и спельты необходимо проводить такой комплекс мероприятий: обработка семян биопрепаратом Агат 25-К, ПА (0,04 кг/т) и регулятором роста Биосил (0,01 л/т); опрыскивание посева на 32-ом этапе смесью Агат 25-К, ПА (0,03 кг/га) + Биосил (0,01 л/га); на 39-том – Биосил (0,01 л/га) и 60-том этапе – Агат 25-К, ПА (0,03 кг/га). Разработанная интегрированная система защиты тритикале озимого от комплекса болезней контролирует их развитие в течение вегетации растений, защищает сохранения урожая на уровне 1,93–1,98 т/га и спельты пшеницы – 1,77–1,82 т/га с повышением содержания белка на 1,94 и клейковины – на 1,97 %. При органической системе защиты сохраненный урожай тритикале озимого составляет 0,70–0,95 т/га, спельты – 0,58–0,67 т/га; повышается содержание белка на 1,34 и 0,83 % и клейковины на 1,97 и 6,9 %. Показатели экономической и энергетической эффективности применения интегрированной системы защиты тритикале и спельты составляют: 1365,88 и 3621,90 грн/га валовой прибыли и 48855,4 и 70166,8 МДж/га чистой энергии; органической – 1323,65 и 3575,68 грн/га и 34010,8 и 32727,1 МДж/га соответственно.; Biological peculiarities of winter triticale and spelt pathogens of diseases (depending on Polissia weather conditions change), which are caused by fungal pathogens are introduced in the dissertation, and ecologically safe systems of protection from them within traditional and organic production are worked out. The structure of the triticale and spelt pathogenic complex of fungus is clarified, septoria leaf spot and powdery mildew dominate in it. It is proven that the key abiotic factors which influence mycoses development are air temperature and precipitation. Winter triticale and spelt lesion by Pyrenophora tritici-repentis (Died.) Drechsler has been discovered for the first time in Ukraine. Triticale grain infection level by the fungus pathogens was determined at the level from 43 to 98 %, spelt grains lesion level – 32–73 %, among them 3 species of Alternaria genus (A. tenuissima, A. infectoria, A. alternata) and 2 species of Fusarium genus (F. sporotrichioides, F. graminearum) were dominating. Evaluation of winter triticale and winter spelt variety samples lesion by fungal pathogens was conducted; the role of fertilizers, crop rotation, methods of basic tillage, winter triticale sowing dates, and seeding rates in limiting the development of major fungal diseases was shown. Technical and economic efficiency of modern means of protection and plant growth regulators against winter triticale and spelt mycoses was determined, as well as the optimal terms of their application. Integrated and organic systems of winter triticale and spelt protection from a complex of diseases are worked out and they are based at: biological features of mycoses; implementation of varieties with the lowest diseases pathogens lesion; use of optimal tillage and fertilization systems, sowing dates and seeding rates; rational use of efficient mixtures of biological and chemical substances, plants growth regulators for seeds and plantings treatment, which provide obtaining stable high yields of high grain quality. Under organic protection system preserved winter triticale yield is 0.70–0.95 t/ha, winter spelt crop – 0.58–0.67 t/ha; with increasing of protein content (by 1.34 and 0.83 %) and gluten content (by 1.97 and 6.9 %). Indicators of economic and energetic efficiency of triticale and spelt integratedprotection system usage are: 1365.88 and 3621.90 hrn/ha of gross profit and 48855.4 and 70166.8 MJ/ha of net energy; and of organic protection system – 1323.65 and 3575.68 hrn and 34010.8 and 32727.1 MJ/ha respectively.

Мікози тритикале (Тriticosecale Witt.) i спельти (Triticum spelta L.) та обґрунтування екологічно безпечних систем захисту в Поліссі України

2022-12-03T21:18:40Z

Название: Мікози тритикале (Тriticosecale Witt.) i спельти (Triticum spelta L.) та обґрунтування екологічно безпечних систем захисту в Поліссі України Авторы: Ключевич, М. М.; Kliuchevych, M. Аннотация: У дисертаційній роботі представлено біологічні особливості збудників хвороб озимих тритикале та спельти (залежно від зміни погодних умов Полісся), які викликані грибними патогенами, та розроблено екологічно безпечні системи захисту від них за традиційного та органічного виробництва. Висвітлено структуру патогенного комплексу грибів тритикале та спельти, у якому домінують септоріоз листя та борошниста роса. Доведено, що основними абіотичними чинниками, котрі впливають на розвиток мікозів є температура повітря та зволоженість. Уперше в Україні виявлено ураження озимих тритикале та спельти Pyrenophora tritici-repentis (Died.) Drechsler. Встановлено рівень інфікованості зерна тритикале грибними патогенами від 43 до 98 %, спельти – 32–73 %, серед яких домінували 3 види роду Alternaria (A. tenuissima, A. infectoria, A. аlternatа) і 2 – Fusarium (F. sporotrichioides, F. graminearum). Проведено оцінювання ураження сортозразків тритикале та спельти озимої збудниками грибних хвороб; показано роль добрив, сівозмін, способів основного обробітку ґрунту, строків сівби та норм висіву насіння тритикале озимого в обмеженні розвитку основних грибних хвороб. Визначено технічну та господарську ефективності сучасних засобів захисту й регуляторів росту рослин проти мікозів озимих тритикале і спельти, а також оптимальні строки їх застосування. Розроблено інтегровану та органічну системи захисту озимих тритикале і спельти від комплексу хвороб, які ґрунтуються на: біологічних особливостях мікозів; упровадженні сортів із найменшим ураженням збудниками хвороб; застосуванні оптимальних систем обробітку ґрунту та удобрення, строків сівби та норм висіву насіння; раціональному використанні ефективних сумішей біологічних і хімічних препаратів, регуляторів росту рослин для обробки насіння та посівів, що забезпечують отримання стабільно високих урожаїв якісного зерна. За органічної системи захисту збережений урожай тритикале озимого становить 0,70–0,95 т/га, спельти озимої – 0,58–0,67 т/га; підвищується вміст білка на 1,34 і 0,83 % та клейковини на 1,97 і 6,9 %. Показники економічної та енергетичної ефективності застосування інтегрованої системи захисту тритикале та спельти складають: 1365,88 та 3621,90 грн/га валового прибутку та 48855,4 і 70166,8 МДж/га чистої енергії; органічної – 1323,65 і 3575,68 грн та 34010,8 і 32727,1 МДж/га відповідно.; В диссертационной работе описаны биологические особенности (в зависимости от изменения погодных условий Полесья) возбудителей болезней озимых тритикале и спельты, вызванных грибными патогенами, а также разработаны экологически безопасные системы защиты от них при традиционном и органическом выращивании этих культур. На основе анализа данных о развитии основных болезней тритикале и спельты за 2007–2016 годы отражена структура патогенного комплекса грибов, где доминирующее положение занимают септориоз листьев и мучнистая роса. Доказано, что основными абиотическими факторами, которые влияют на развитие этих микозов является температура воздуха и количество осадков, а на проявление снежной плесени – продолжительность снежного покрова. Выявлена существенная линейная зависимость между ними (коэффициент корреляции составляет 0,73). Доказано, что интенсивное развитие септориоза листьев в посевах тритикале озимого начинается с 39-го этапа развития растений, а на спельте озимой – между 31-ым и 39-ым, с последующим увеличением до периода молочной спелости зерна. Впервые в Украине выявлено поражение озимых тритикале (в течение всех лет исследований на уровне 2,5–9,6 %) и спельты (в 2014 – 1,0 %, а в 2016 – 0,2 %) возбудителем Pyrenophora tritici-repentis (Died.) Drechsler. Установлен уровень инфицированности зерна тритикале грибными патогенами от 43 до 98 %, спельты – 32–73 %, среди которых доминировали 3 вида рода Alternaria (A. tenuissima, A. infectoria, A. аlternatа) и 2 – Fusarium (F. sporotrichioides, F. graminearum). Проведена оценка поражения сортообразцов тритикале и спельты озимой возбудителями грибных болезней. Выделены сорта ярового тритикале (Борыветер харьковский, Сонцедар харьковский), озимого (Обрий мироновский, АДМ 8, Раритет) и спельты озимой (Европа) с наименьшим уровнем поражения возбудителями микозов. Показана роль севооборотов, способов основной обработки почвы, удобрений, сроков сева и норм высева семян тритикале озимого в ограничении развития основных грибных болезней. Оценена техническая и хозяйственная эффективность современных средств защиты и регуляторов роста растений против микозов при обработке семян и посевов, определены оптимальные сроки их применения. Отмечено, что использование протравителей семян и их смесей с биопрепаратами и регуляторами роста растений обеспечивает защиту озимых тритикале и спельты от грибных болезней в осенний период вегетации. Для эффективной защиты культур от микозов в весенне-летний период необходимо четкое соблюдение технологии выращивания культуры с проведением в полном объеме мероприятий комплексной системы защиты растений. Для ограничения развития микозов тритикале озимого нужно проводить опрыскивание посева одним из фунгицидов: Альто Супер 330 ЕС, Солигор 425 ЕС или Гринфорт ФФ 250 КС, а спельты – Гринфорт ФФ 250 КС. Применение смеси биопрепарата Агат 25-К, 0,03 кг/га и фунгицида Гринфорт ФФ 250 КС (0,4 л/га) обеспечивает техническую эффективность на уровне 69,9–92,1 % и сохранение урожайности 0,66 т/га. Опрыскивание посевов озимых тритикале и спельты композицией системного фунгицида Гринфорт ФФ, 250 КС и регулятора роста растений Регоплант повышает ее техническую эффективность на 80,2–93,6 % и 77,5–90,5 %, способствует реализации потенциала культур (на 0,64 и 0,41 т/га) и уменьшает пестицидную нагрузку на агроценоз. На основе обобщения полученных экспериментальных данных разработана интегрированная и органическая системы защиты озимых тритикале и спельты от комплекса болезней. Интегрированная система предусматривает применение: на тритикале – обработки семян Кинто Дуо, КС (1,6 л/т) + Агат 25-К, ПА (0,04 кг/т) + Регоплант (0,25 л/т), опрыскивания посевов на 32-ом этапе (по шкале ВВСН) Гринфорт ФФ, 250 КС (0,4 л/га) + Регоплант (0,05 л/га), 39-ом – Регоплант (0,05 л/га) + Урожай Зерно (1,5 л/га) и 60-том – Аякс, КС, (0,4 л/га) + Фитодоктор (2,0 л/га); на спельте – обработки семян Джаггер Плюс, ТН (0,18 л/т) + Агат 25-К, ПА (0,04 кг/т) + Регоплант (0,25 л/т), опрыскивания посевов на 31-ом этапе Гринфорт ФФ, 250 КС (0,4 л/га) + Регоплант (0,05 л/га), 39-том – Регоплант (0,05 л/га) + Урожай Зерно (1,5 л/га) и 60-том – Фитодоктор (2,0 л/га). При органической системе выращивания озимых тритикале и спельты необходимо проводить такой комплекс мероприятий: обработка семян биопрепаратом Агат 25-К, ПА (0,04 кг/т) и регулятором роста Биосил (0,01 л/т); опрыскивание посева на 32-ом этапе смесью Агат 25-К, ПА (0,03 кг/га) + Биосил (0,01 л/га); на 39-том – Биосил (0,01 л/га) и 60-том этапе – Агат 25-К, ПА (0,03 кг/га). Разработанная интегрированная система защиты тритикале озимого от комплекса болезней контролирует их развитие в течение вегетации растений, защищает сохранения урожая на уровне 1,93–1,98 т/га и спельты пшеницы – 1,77–1,82 т/га с повышением содержания белка на 1,94 и клейковины – на 1,97 %. При органической системе защиты сохраненный урожай тритикале озимого составляет 0,70–0,95 т/га, спельты – 0,58–0,67 т/га; повышается содержание белка на 1,34 и 0,83 % и клейковины на 1,97 и 6,9 %. Показатели экономической и энергетической эффективности применения интегрированной системы защиты тритикале и спельты составляют: 1365,88 и 3621,90 грн/га валовой прибыли и 48855,4 и 70166,8 МДж/га чистой энергии; органической – 1323,65 и 3575,68 грн/га и 34010,8 и 32727,1 МДж/га соответственно.; Biological peculiarities of winter triticale and spelt pathogens of diseases (depending on Polissia weather conditions change), which are caused by fungal pathogens are introduced in the dissertation, and ecologically safe systems of protection from them within traditional and organic production are worked out. The structure of the triticale and spelt pathogenic complex of fungus is clarified, septoria leaf spot and powdery mildew dominate in it. It is proven that the key abiotic factors which influence mycoses development are air temperature and precipitation. Winter triticale and spelt lesion by Pyrenophora tritici-repentis (Died.) Drechsler has been discovered for the first time in Ukraine. Triticale grain infection level by the fungus pathogens was determined at the level from 43 to 98 %, spelt grains lesion level – 32–73 %, among them 3 species of Alternaria genus (A. tenuissima, A. infectoria, A. alternata) and 2 species of Fusarium genus (F. sporotrichioides, F. graminearum) were dominating. Evaluation of winter triticale and winter spelt variety samples lesion by fungal pathogens was conducted; the role of fertilizers, crop rotation, methods of basic tillage, winter triticale sowing dates, and seeding rates in limiting the development of major fungal diseases was shown. Technical and economic efficiency of modern means of protection and plant growth regulators against winter triticale and spelt mycoses was determined, as well as the optimal terms of their application. Integrated and organic systems of winter triticale and spelt protection from a complex of diseases are worked out and they are based at: biological features of mycoses; implementation of varieties with the lowest diseases pathogens lesion; use of optimal tillage and fertilization systems, sowing dates and seeding rates; rational use of efficient mixtures of biological and chemical substances, plants growth regulators for seeds and plantings treatment, which provide obtaining stable high yields of high grain quality. Under organic protection system preserved winter triticale yield is 0.70–0.95 t/ha, winter spelt crop – 0.58–0.67 t/ha; with increasing of protein content (by 1.34 and 0.83 %) and gluten content (by 1.97 and 6.9 %). Indicators of economic and energetic efficiency of triticale and spelt integratedprotection system usage are: 1365.88 and 3621.90 hrn/ha of gross profit and 48855.4 and 70166.8 MJ/ha of net energy; and of organic protection system – 1323.65 and 3575.68 hrn and 34010.8 and 32727.1 MJ/ha respectively.

Еколого-технологічне обґрунтування процесу знезаражування органічних відходів тваринництва

2016-09-28T06:03:30Z

Название: Еколого-технологічне обґрунтування процесу знезаражування органічних відходів тваринництва Авторы: Рябцева, Н. О.; Рябцева, Н. А.; Ryabtseva, N. Аннотация: У дисертації обґрунтовано оптимальну норму застосування оксиду кальцію та параметри термохімічного процесу знезаражування безпідстилкового гною для виготовлення екобезпечної та агрономічно ефективної гноє-вапняної суміші. Досліджено особливості температурного режиму процесу знезаражування безпідстилкового гною за різного вмісту оксиду кальцію та визначено теплотворну здатність оксиду кальцію як компонента-регулятора гігієнічної якості гноє-вапняної суміші. Встановлено закономірності знезаражування безпідстилкового гною під впливом оксиду кальцію і розроблено математичну модель зміни ступеня екобезпеки гноє-вапняної суміші за гельмінтологічними показниками. Досліджено вплив різного вмісту оксиду кальцію на агроекологічні показники знезараженої гноє-вапняної суміші. Апробовано ефективність використання гноє-вапняної суміші у хмелярстві як способу екобезпечної утилізації безпідстилкового гною.; В диссертации исследованы и обоснованы параметры термохимического процесса обеззараживания органических отходов животноводства. Рассмотрены особенности температурного режима процесса обеззараживания навоза при различной концентрации оксида кальция. Установлено влияние теплотворной способности оксида кальция на уровень экологической безопасности навоза за гельминтологическими показателями. Исследовано влияние различных концентраций оксида кальция на агроэкологические показатели обеззараженных органических отходов животноводства. Установлено, что оксид кальция является регулирующим фактором, поскольку его количество определяет возможность достижения оптимума при одновременном сохранении как санитарно-гигиенических, так и агрономических показателей навозо-известковой смеси. По результатам исследований показано, что оптимальное содержание СаО в опыте составляет 17,0%. При увеличении количества оксида кальция до 33% смесь теряет свойства органического удобрения, а при уменьшении содержания активного реагента до 5,0–9,0% смесь не отвечает требованиям по гигиеническим показателям. Применение 17% СаО способствовало обезвреживанию 98% яиц Fasciola hepatiсa и 95% Trichostrongylus sp., сохраняя при этом агрономическую ценность и безопасность безподстилочного навоза для окружающей природной среды. Комплексно охарактеризованы параметры обеззараживания органических отходов животноводства при различных значениях температуры и длительности технологического процесса. Такой подход позволяет оценить эффективность обеззараживания органических отходов животноводства и аналитически определить экологические риски. В рамках проделанной работы впервые предложена математическая модель процесса термического обеззараживания органических отходов животноводства. Проведенные соискателем исследования позволяют раскрыть новые возможности в мелиорации кислых почв Полесья Украины. Обнаружено, что использование навозо-известковых смесей способствовало существенному уменьшению кислотности дерново-подзолистой почвы. Показатель обменной кислотности почвенного раствора при применении разработанной мелиоративной смеси вместе с внесением химических удобрений (N160P120K180) составлял рН 5,5–6,2, что на 0,6–1,3 единицы выше, чем в контрольном варианте.; In the dissertation the optimal rate of usage of calcium oxide and the parameters of the termochemical process of decontamination of manure without litter for producing ecofree and agroeffective manure – lime mixture are substantiated. The peculiarities of temperature conditions of the process of decontamination of manure without litter having different kinds of influence of calcium oxide are studied and the thermal ability of calcium oxide as a component regulator of hygienic quality of manure – lime mixture is determined. The regularity of decontamination of manure without litter under the influence of calcium oxide is established and the mathematic model of the change of the level of optimal ecoratiox of manure-lime mixture according to helmintolohichny indicators is elaborated. The influence of different contents of calcium oxide on agroecological indicators of decontaminated manure-lime mixture is studied. The effectiveness of usage of manure – lime mixture in hmeleproduction is tried practically as a way of ecosafety of decontamination of manure without litter.

Виділення стійких форм картоплі проти гнилей бульб

2016-08-01T04:13:37Z

Название: Виділення стійких форм картоплі проти гнилей бульб Авторы: Іващенко, І. В.; Ivashchenko, I.; Иващенко, И. В. Аннотация: Виділені та ідентифіковані сильнопатогенні штами: Erwinia carotovora subsp. carotovora, Erwinia carotovora subsp. atroseptica, Pseudomonas fluorescens, Fusarium oxysporum, Fusarium solani, що викликають мацерацію тканин бульб, і запропоновані для використання їх в наукових установах по селекції на стійкість до гнилей картоплі. Вперше встановлена залежність між вмістом фенольних сполук, відновлюючих цукрів, активністю поліфенолоксидази в бульбах районованих сортів картоплі і стійкістю їх до мокрої гнилі. На основі методів біотехнології та інбридингу отримані резистентні форми картоплі проти мокрої бактеріальної і сухої фузаріозної гнилей, які використовуються для гібридизації в цілеспрямованій селекції на ці ознаки.; High pathogenic stock cultures Erwinia carotovora subsp. carotovora, Erwinia carotovora subsp. atroseptica, Pseudomonas fluorescens, Fusarium oxysporum, Fusarium solani, causing tuber tissue maceration have been obtained and identified for using in research institution working on the selection of rot resistant potatoes. The relationship between the content of phenolic compounds, reducing sugars, activity of polyphenoloxidase in the tubers of recognized potato cultivars and their resistance to soft rot have for the first time been established. Based on the methods of biotechnology and inbreeding potato forms resistant to bacterial soft and winter rot which are being used for hybridization in the traitdirected selection have been obtained.; Выделены и идентифицированы сильнопатогенные штаммы: Erwinia carotovora subsp. carotovora, Erwinia carotovora subsp. atroseptica, Pseudomonas fluorescens, Fusarium oxysporum, Fusarium solani, вызывающие мацерацию тканей клубней, и предложены для использования их в научных учреждениях по селекции на устойчивость к гнилям картофеля. Впервые установлена зависимость между содержанием фенольных соединений, редуцирующих сахаров, активностью полифенолоксидазы в клубнях районированных сортов картофеля и устойчивостью их к мокрой гнили. На основе методов биотехнологии и инбридинга получены резистентные формы картофеля к мокрой бактериальной и сухой фузариозной гнилям, которые используются для гибридизации в целенаправленной селекции на эти признаки.

Гнилі бульб картоплі при зберіганні та удосконалення заходів захисту від них в умовах Полісся України

2016-08-01T04:13:48Z

Название: Гнилі бульб картоплі при зберіганні та удосконалення заходів захисту від них в умовах Полісся України Авторы: Руденко, Ю. Ф.; Rudenko, Yu. Аннотация: Проведено детальний аналіз і складено картосхему ступеня розповсюдження та шкідливості мокрої бактеріальної гнилі та сухої фузаріозної гнилі бульб картоплі в індивідуальних та колективних господарствах різних форм власності зони Полісся України. Вивчено видовий склад і біологічні особливості розвитку збудників хвороб, що викликають гнилі бульб у період зберігання картоплі. Встановлено симптоматику мокрої бактеріальної та сухої фузаріозної гнилей на стеблах та листках картоплі в період вегетації, а також уточнено тривалість і строки прояву цих хвороб у залежності від стійкості сортів картоплі та погодних умов року. Здійснено оцінку районованих сортів та перспективних гібридів картоплі на стійкість бульб до мокрої бактеріальної гнилі і сухої фузаріозної гнилі та виділено найбільш резистентні до цих хвороб сортозразки, які рекомендуються у селекційні центри для використання при створенні стійких сортів до збудників зазначених хвороб. Встановлено роль первинної інфекції хвороб, які уражують картоплю в період вегетації, у патологічному процесі розвитку гнилей бульб під час зберігання врожаю. Крім того, висока лежкість бульб та зниження ураження їх гнилями грибкового та бактеріального походження досягається при зберіганні картоплі з використанням, як домішки, подрібненої хвої ялини і сосни, сухого піску та супіщаного грунту а також негашеного вапна для опудрення бульб при закладці врожаю на зберігання.; Диссертация посвящена вопросам изучения степени распространения мокрой бактериальной гнили и сухой фузариозной гнили клубней картофеля и нанесения ущерба хозяйствам разных форм собственности зоны Полесья Украины. Проведены исследования по изучению видового состава возбудителей вызывающих гнили клубней в период хранения картофеля. При этом было установлено, что такие виды бактерий как Erwinia carotovora subsp. carotovora и Erwinia carotovora subsp. atroseptica а также некоторые штаммы А сухую фузариозную гниль в зоне Полесья Украины вызывают грибы Fusarium oxysporum Schlecht. Emend Snyd. et Hans и Fusarium solani ( Mart. ) App. et Wr. var solani. Однако, в большинстве случаев все эти возбудители были выделены из одних и тех же клубней, что свидетельствует об их естественном сосуществовании в природе. Установлено, что симптомы сухой фузариозной гнили и мокрой бактериальной гнили проявляются на стеблях и листьях картофеля в разные сроки зависимо от устойчивости сорта и погодных условий вегетационного периода. Кроме того, определено влияние первичной инфекции возбудителей фитофтороза и парши обыкновенной на степень развития мокрой бактериальной гнили и сухой фузариозной гнили клубней в период хранения картофеля. Оценены на устойчивость к гнили клубней сорта картофеля, которые районированы в зоне Полесья Украины. Выделены относительно устойчивые к мокрой бактериальной гнили Свитанок киевский, Пролисок, Бородянский, Воловецкий, Бородянский розовый и Житомирянка а также к сухой фузариозной гнили – Пролисок, Лыбидь, Кобза, Бородянский розовый, Апта рекомендованы для выращивания в хозяйствах разных форм собственности, а также использовать как исходный материал для целенаправленной селекции. Наиболее оптимально хранить картофель с добавлением в качестве примесей измельченную хвою ели и сосны, сухой песок и супещаную почву, а также опылять клубни порошковидной негашеной известью. Все это способствует повышению лежкости картофеля и снижению развития гнилей грибкового и бактериального происхождения.; The paper presents the detailed analysis and the schematic map of the degree of spread and harmfulness of bacterial soft rot and winter rot of potato tubers on individual and collective farms of different forms of ownership in Ukrainian Wooded district. The specific composition and biological characteristics of the development of the disease agents causing tuber rots in the storage period have been studied. The paper determines the symptoms of bacterial soft rot and winter rot on potato stems and leaves in the vegetation period and also specifies the disease duration and its manifestation period depending on the resistance of potato cultivars and weather conditions. The author gives the assessment of recognized varieties and promising hybrids of potatoes as to their resistance to bacterial soft rot and winter rot and distinguishes the most resistant varieties which are recommended for selection centers. The role of the primary infection of the diseases affecting potatoes in the vegetation period in the pathological process of tuber rot development during the crop storage has been established. Moreover, good preservation ability of tubers and reduction in their infection by rots of bacterial and fungous is reached when potato storage is combined with the use of such additives as crushed fir and pine needles, dry sand, loamy sand as well as burnt lime used for powdering tubers before storing the crops.

Виділення стійких форм картоплі проти гнилей бульб

2016-08-01T04:10:58Z

Золотиста картопляна цистоутворююча нематода та заходи щодо обмеження її розвитку в зоні Полісся України

2016-08-01T04:11:13Z

Название: Золотиста картопляна цистоутворююча нематода та заходи щодо обмеження її розвитку в зоні Полісся України Авторы: Гурманчук, О. В.; Гурманчук, А. В.; Gurmanchuk, O. Аннотация: При проведенні обстежень зони Полісся України встановлено, що з 23 досліджених районів Житомирської області у 16 було виявлено цистоутворюючу картопляну нематоду. Вперше її виявлено в Андрушівському, Брусилівському, Вол.-Волинському, Любарському, Ружинському, Червоноармійському, Черняхівському та Чуднівському районах. Встановлено, що 67,4% площ заселених фітогельмінтами виду Globodera rostochiensis мали низьку їх чисельність (до 1000 л+я/100 см3 ґрунту), 17,4% – середню (до 5000 л+я/100 см3 ґрунту), 15,2% – високу (більше 5000 л+я/100 см3 ґрунту). У результаті вивчення впливу на картопляну нематоду рослин-неживителів встановлено, що високу ефективність очищення ґрунту від золотистої картопляної нематоди протягом одного вегетаційного періоду отримано в результаті вирощування конюшини лучної – 67,7%, тимофіївки лучної – 63,5% та люцерни – 61,4%. Встановлено, що використання підвищеної дози гною (80 т/га) під картоплю дозволило знизити чисельності фітогельмінтів у ґрунті на 1,7–2,7% порівняно з внесенням 60 т/га, а прибавка врожаю картоплі була на рівні 1,4–2,0 т/га. Застосування 20 т/га гноївки ВРХ дозволило зменшити щільність патогена в ґрунті на 9,7%–10,3%, урожайність при цьому збільшувалася на 2,4–2,6 т/га. Встановлено, що найбільшу ефективність проти фітогельмінтів проявили інсектициди Антихрущ та Цезар, застосування яких на сорті Світанок київський забезпечило зниження чисельності нематод в ґрунті на 25,4 та 24,2% відповідно. Мінімальну нематицидну дію проти картопляної нематоди отримано при застосуванні препарата Рембек. Найвищий нематодоочищуючий ефект ґрунту спостерігався при вирощуванні сортів картоплі Дніпрянка, Обрій, Доброчин, Водограй, Белла роса, де чисельність особин Globodera rostochiensis у ґрунті зменшилась на 66,9 – 75,7%. Сорти Водограй, Доброчин, Обрій, Поран, Фантазія мали найвищу продуктивність та інші господарсько-цінні ознаки на високому інвазійному навантаженні ґрунту і проявили імунність проти золотистої картопляної нематоди та можуть бути запропоновані для вирощування на інвазійних патогеном ґрунтах. Встановлено, що трьохрічне вирощування стійких проти золотистої картопляної нематоди сортів картоплі є дуже ефективним. В такий спосіб досягається очищення ґрунту від патогена на 92,4% (Тетерів) – 99,0% (Лелека).; При проведении экспериментов в зоне Полесья Украины установлено, что из 23 исследованных нами районов Житомирской области в 16 было виявлено цистообразующую картофельную нематоду. Впервые было ее выявлено в Андрушовском, Брусиловском, Вол.-Волынском, Любарском, Ружинском, Червоноармейском, Черняховском и Чудновском районах. Установлено, что 67,4% площ заселенных фитогельминтами виду Globodera rostochiensis имели низькую их чисельность (до 1000 л+я/100 см3 почвы), 17,4% – среднюю (до 5000 л+я/100 см3 почвы), 15,2% – высокую (больше 5000 л+я/100 см3 почвы). В результате изучения влияния на картофельную нематоду растений-нехозяев установлено, что высокую эффективность очищения почвы от патогена на протяжении одного вегетационного периода получено при выращивании клевера лучного – 67,7%, тимофеевки лучной – 63,5% и люцерны – 61,4%. Выращивание зернобобовых сельскохозяйственных культур, а именно гороха, люпина, пелюшки и сои способствовало уменьшению плотности картофельной нематоды в почве на 65,0–47,5%. Наименьшую эффективность по уменьшению численности особей Globodera rostochiensis в почве установлено в варианте исследований с черным паром. Поддержка поля в состоянии без растительности в течении года обеспечивало уменьшение фитогельминтов в почве только на 28,8%. Установлено, что использование повышенной дозы навоза (80 т/га) под картофель приводило к снижению численности фитогельминтов в почве на 1,7–2,7% в сравнении с контролем. Использование 20 т/га гноевки БРС позволило уменьшить плотность патогена в почве на 9,7% (Обрий) и на 10,3% (Свитанок киевский). Повышенная доза навоза под картофель на заселенных Globodera rostochiensis почвах давала прибавку урожаю на уровне 1,4–2,0 т/га, тогда как использование гноевки позволило увеличить урожайность на 2,4–2,6 т/га. Установлено, что наибольшую эффективность против фитогельминтов проявили инсектициды Антихрущ и Цезар, использование которых на сорте Свитанок киевский обеспечило снижение численности нематод в почве на 25,4 и 24,2% соответственно. Минимальное нематицидное действие на картофельную нематоду получено при использовании препарата Рембек. Прибавка к урожаю в результате использования препаратов на восприимчивом сорте Свитанок киевский была незначительной и колебалсь от 1 т/га (Рембек) до 1,7 т/га (Антихрущ), а на устойчивом сорте картофеля Обрий была до 0,6 т/га. В результате выращивания нематодоустойчивых сортов картофеля Днипрянка, Обрий, Доброчын, Водограй, Белла роса уменьшение численности особей Globodera rostochiensis в почве составляло 66,9 – 75,7% в сравнении с допосадочной. Сорта Водограй, Доброчын, Обрий, Поран, Фантазия имели наиболее высокую продуктивность и другие хозяйственно-ценные особенности на высокой инвазийной нагрузке почвы и проявили абсолютную устойчивость к золотистой картофельной нематоде и могут быть предложены для выращивания на инвазийных патогеном почвах. Эти сорта целесообразно использовать научным селекционным учреждениям как выходной материал в целенаправленной селекции для создания новых нематодоустойчивых сортов картофеля. В результате исследований установлено, что выращивание устойчивых к золотистой картофельной нематоде сортов картофеля на протяжении трех лет высокоэффективно. В такой способ достигается очищение почвы от патогена на 92,4% (Тетерив) – 99,0% (Лелека). Установлено, что трехлетнее выращивание нематодоустойчивых сортов наиболее эффективно в первые два года, а на третий год снижение фитогельминтов в почве незначительно.; As a result of research conducted in Polissya zone Ukraine cyst potato nematode was found in 16 districts of Zhytomyr oblast out of investigated 23. It was found in Andrushivka, Brusyliv, Vol.-Volynskyy, Lyubar, Ruzhyn, Chervonoarmiysk, Chernyakhiv and Chudniv districts. On 67.4% of areas contaminated with Globodera rostochiensis phytohelminths their number was small (up to 1000 l+e/100cm3 of soil), on 17.4% – average (up to 5000 l+e/100cm3 of soil), on 15.2% – high (more than 5000 l+e/100cm3 of soil). The research of influence caused by plants-non-feeders on potato nematode proved high efficiency of growing red clover – 67.7%, timothy grass – 63.5% and lucerne – 61.4% for cleaning soil of golden potato nematode within one vegetation period. It was ascertained that use of enlarged dose of manure (80 t/ha) for potatoes decreased number of phytohelminths in soil to 1,7–2,7% in comparison to application of 60 t/ha, and addition yield of potatoes was at the level of 1,4–2,0 t/ha. Application of 20 t/ha of cattle manure decreased density of pathogen in soil to 9,7–10,3%, productivity increased by 2,4–2,6 t/ha. It was found that Antykhrushch and Caesar are the most efficient insecticides against phytohelminths, their use for Svitanok kyivskyy kind ensured decrease of nematode number in soil by 25.4 and 24.2% respectively. Minimum potato nematode-suppressing effect was displayed after use of Rembek preparation. The most efficient nematode-soil-cleaning effect was observed when growing potato kinds Dnipryanka, Obriy, Dobrochyn, Vodogray, Bella rosa, where number of Globodera rostochiensis in soil decreased by 66,9–75,7%. Kinds Vodogray, Dobrochyn, Obriy, Poran, Fantasia had the highest yield and other economical-price characteristics on badly invaded soils and displayed golden potato nematode tolerance thus may be suggested for growing on soils invaded with pathogen. It was ascertained that growing golden potato nematode-stable kinds of potato for three years is very efficient. Such method showed that soil is cleaned from pathogen by 92.4% (Teteriv) – 99.0% (Leleka).

Агроекологічне обґрунтування системи захисту насіннєвих посівів ячменю ярого від хвороб в умовах Полісся

2016-05-24T11:36:19Z

Название: Агроекологічне обґрунтування системи захисту насіннєвих посівів ячменю ярого від хвороб в умовах Полісся Авторы: Чайка, О. В.; Чайка, А. В.; Chaika, A. Аннотация: Дисертація присвячена вивченню поширення, шкодочинності і розвитку збудників борошнистої роси, плямистостей листя і кореневих гнилей залежно від екологічних факторів, в умовах Полісся та удосконаленню системи захисту насіннєвих посівів ячменю ярого від хвороб. Визначено найбільш поширені збудники плямистостей листя і кореневих гнилей ячменю ярого в умовах Полісся. Встановлено залежність розвитку цих хвороб від рівня ГТК. Досліджено розвиток борошнистої роси, плямистостей листя і кореневих гнилей в цих умовах, залежно від елементів систем удобрення та обробітків грунту, і виявлено найбільш стійкі сорти ячменю ярого до цих хвороб. Встановлено найбільш ефективні протруйники насіння (Сумі 8 ФЛО, к.с., 1,7 л/т і Росток, к.е., 1 л/т), фунгіциди для обробки посівів (Рекс Т, к.с., 1 л/га та Імпакт 25 SC, к.с., 0,5 л/га) в суміші з біопрепаратом (Мікосан Н, 3% в.р.к., 4 л/т та Мікосан В, 3% в.р.к., 5 л/га) проти борошнистої роси, плямистостей листя і кореневих гнилей. Доведено можливість зменшення доз фунгіцидів за рахунок включення в систему захисту біопрепаратів. На основі удосконалення традиційної, розроблено агроекологічно доцільну систему захисту насіннєвих посівів ячменю ярого від борошнистої роси, плямистостей листя і кореневих гнилей та показано її біологічну ефективність проти цих хвороб, досліджено вплив її на окремі групи ґрунтової біоти, підвищеня врожаю зерна, покращання його якості; обґрунтовано енергетичну і економічну доцільність її застосування.; Диссертация посвящена изучению распространения, вредоносности и развития возбудителей мучнистой росы, пятнистости листьев и корневых гнилей в зависимости от экологических факторов в условиях Полесья и усовершенствованию системы защиты семенных посевов ячменя ярового от болезней. Определены наиболее распространенные возбудители мучнистой росы, пятнистостей листьев и корневых гнилей ячменя ярового в условиях Полесья. Установлена зависимость развития этих болезней от уровня ГТК. Исследовано развитие мучнистой росы, пятнистостей листьев и корневых гнилей в этих условиях в зависимости от элементов систем удобрения и возделывания почвы, обнаружены наиболее стойкие сорта ячменя ярового к этим болезням.Установлены наиболее эффективные протравители семена (Суми 8 ФЛО, к.с., 1,7 л/т и Росток, к.е., 1 л/т), фунгициды для обработки посевов (Рекс Т, к.с., 1 л/га и Импакт 25 SC, к.с., 0,5 л/га) в смеси с биопрепаратом (Микосан Н, 3% в.р.к., 4 л/т и Микосан В, 3% в.р.к., 5 л/га) против мучнистой росы, пятнистостей листьев и корневых гнилей. Доказана возможность уменьшения доз фунгицидов за счет включения в систему защиты биопрепаратов. На основе усовершенствования традиционной, разработана агроэкологически целесообразная система защиты семенных посевов ячменя ярового от мучнистой росы, пятнистостей листьев и корневых гнилей, показана ее биологическая эффективность против этих болезней, определено влияние ее на отдельные группы грунтовой биоты, повышения урожая зерна, улучшения его качества; обоснованно энергетическую и экономическую целесообразность ее применения.; The thesis studies the spread, harmfulness and agents depending on the ecological factors under the conditions of Polissya as well as the improvement of the system of spring barley seed crops protection against of spring barley mildew, leaf spotting and root rot under the conditions of Polissya. The dependence of the above diseases development on the hydrothermal coefficiend (HTC) level has been established. Mildew, lesf spotting and root rot development depending on the elements of fertilizer application and soil cultivation systems has been investigated and spring barley varieties which are most resistant to the above diseases have been revealed. The author determines the most efficient seed trearers (Sumi 8 FLO, suspension concentration (sc) – 1.7 l/t and Rostok, ec – 1 l/t), fungicides for crops treatment (Reх, sc/ – 1 l/ha and Impact 25 SC, sc – 0.5 l/ha combined with the biopreparation (Micosan H, 3% v.r.k., 4 l/t and Micosan B, 3% v.r.k., 5 l/ha) against mildew, leaf sporring and root rot. The possibility of reducing fungicide doses owing to the inclusion of biopreparations in the protection system has been proved. On the basis of the tradional system improvement the agroecologically feasible system of spring barley seed crops protection against mildew, leaf spotting and root rot has been developed. Its biological effectiveness against the above diseases and influence on some groups of soil biota, grain yield increase and its quality improvement have been shown. The energy and economic feasibilite of the above system application has been substantiated.

Хвороби цукрових буряків які спричиняються грибами родів Fusarium і Rhizoctonia та використання Trichoderma hamatum (bonordem) і інших біологічних засобів для обмеження їх розвитку

2017-02-20T15:03:18Z

Название: Хвороби цукрових буряків які спричиняються грибами родів Fusarium і Rhizoctonia та використання Trichoderma hamatum (bonordem) і інших біологічних засобів для обмеження їх розвитку Авторы: Невмержицька, О. М.; Невмержицкая, О. Н.; Nevmerzhitska, O. Аннотация: У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення важливого наукового завдання – пошуку біологічних агентів захисту від хвороб коренеплодів цукрових буряків. При вивченні біологічних особливостей збудників хвороб, які викликають коренеїд сходів та гнилі коренеплодів цукрових буряків, встановлено, що найбільш активними збудниками зазначених хвороб виявилися F. oxysporum та R. solani. Оцінка сучасних гібридів показала, що відносну стійкість проявили такі гібриди: Леопард, Шанон, Бакара, Олеся, Тінкер, Балтика та ін. З лісової підстилки мішаних лісів Житомирської і суміжних областей було виділено 210 ізолятів грибів, які належали до 7 родів – Penicillium, Fusarium, Aureobasidium, Aspergillus, Verticillium, Trichoderma і Cladosporium. Найбільш чисельними були роди Penicillium (25 %), Fusarium (22 %), Aspergillus (19 %) та Trichoderma (12 %). Проведена порівняльна оцінка ефективності застосування штаму T. hamatum ZH-6 (номер у Національній колекції штамів мікроорганізмів – ІМВ F – 100060) для протруєння насіння порівняно з промисловими біологічними препаратами Хетомік і Триходермін для обробки насіння цукрових буряків. За своєю ефективністю (схожість насіння, початковий ріст та ураженість рослин коренеїдом) штам T. hamatum ZH-6 не поступається промисловим препаратам. При вивченні способів використання штаму T. hamatum ZH-6 на початковий ріст і розвиток сходів цукрових буряків відмічено, що більш ефективним способом застосування штаму T. hamatum ZH-6 є його внесення в грунт. Оцінка економічної ефективності застосування штаму T. hamatum ZH-6 на виробничих дослідах показала, що запропонований прийом дозволив отримати чистий прибуток у 12026 грн/га, що на 1724 грн/га більше у порівнянні із еталоном, який збільшив урожайність на 5,1 т/га. Рентабельність виробництва становила 155,6 %.; В диссертационной работе приведены теоретическое обобщение и новое решение важной научной задачи – поиска биологических агентов защиты от болезней корнеплодов сахарной свеклы. При изучении биологических особенностей возбудителей болезней, которые вызывают корнеед всходов и гнили корнеплодов сахарной свеклы, выделены: F. oxysporum (Schl.) Snyd. et Hans, F. culmorum, F. solani, F. gibbosum App. et Wr. emend. Bila, F. javanicum Кoord. Var. Radicicola Wr, Rhizoctonia solani. Наиболее активными возбудителями указанных болезней оказались F. oxysporum (Schl.) Snyd. et Hans и Rhizoctonia solani. Фитопатологическая экспертиза показала, что болезни, вызванные грибами родов Fusarium и Rhizoctonia являются наиболее распространенными и вредными для сахарной свеклы. Показано, что в отдельные годы потери урожайности корнеплодов могут достигать 20,0%. Оценка современных гибридов показала незначительное генетическое различие между ними, относительную устойчивость показали: Леопард, Шанон, Баккара, Олеся, Тинкер, Балтика и др. Из лесной подстилки смешанных лесов в возрасте 35–55 лет, Житомирской и смежных областей, у которых сформированы стабильные микробные сообщества, было выделено 210 изолятов грибов и оценены по способности деструкции целлюлозы и гемицеллюлозы. Среди изолятов выделены грибы-деструктанты, принадлежавшие к 7 родам – Penicillium, Fusarium, Aureobasidium, Aspergillus, Verticillium, Trichoderma и Cladosporium. Наиболее многочисленными были роды Penicillium (25 %), Fusarium (22 %), Aspergillus (19 %) и Trichoderma (12 %). Определены антагонистические свойства по отношению к возбудителям фузариозной и бурой гнили корнеплодов сахарной свеклы 8 видов грибов-деструктантов. Среди исследованных видов наибольшую зону подавления роста при одновременном культивировании со штаммом T. hamatum ZH-6 (Номер в Национальной коллекции штаммов микроорганизмов – ИМО F – 100060) отмечено у грибов видов F. oxysporum (16,7±1,4 мм) и R. solani (18,6±0,4 мм). Дальнейшие научные исследования использования штамма гриба Тrichoderma hamatum ZH-6 есть целесообразными, так как при исследовании за взаимодействием этого патогена с возбудителем фузариозной гнили (Fusarium oxysporum) и возбудителем бурой гнили (Rhizoctonia solanі) отмечалось полное угнетение их роста. Исследованиями отмечено антагонистическую активность штама Trichoderma hamatum ZH-6 относительно к основным возбудителям фузариозной и бурой гнилей корнеплодов сахарной свеклы на территории Уладово-Люлинецкой Опытно-Исследовательной станции. Проведена сравнительная оценка эффективности применения штамма T. hamatum ZH-6 для протравливания семян по сравнению с промышленными биологическими препаратами Хетомик и Триходермин для обработки семян сахарной свеклы. По своей эффективности (всхожесть семян, начальный рост и пораженность растений корнеедом) штамм T. hamatum ZH-6 не уступает промышленным препаратам. По результатам оценки эффективности различных норм внесения в почву T. hamatum ZH-6 на природном и инфекционном фонах F. oxysporum обнаружена оптимальная норма расхода (35 кг/га), что позволило уменьшить количество пораженных растений более, чем на 12,0 %. В полевых опытах (природный фон) применение препарата T. hamatum ZH-6 в норме 35 кг/га повысила урожайность корнеплодов на 3,96–8,7 т/га и сбор сахара на 1,3–2,3 т/га. На искусственном инфекционном фоне урожайность повысилась на 8,65–8,6 т/га, а сбор сахара на 1,54–1,77 т/га. При изучении способов использования штамма T. hamatum ZH-6 на начальный рост и развитие всходов сахарной свеклы, отмечено, что более эффективным способом применения штамма T. hamatum ZH-6 является внесение в почву. При этом увеличивается полевая всхожесть на 27,0 %, масса растений – на 29,8 г. Густота всходов повышается на 1,7 шт./пог. м, а масса 100 проростков увеличивается на 27 %. Оценка экономической эффективности применения штамма T. hamatum ZH-6 на производственных опытах показала, что предложенный прием позволил получить чистую прибыль – 12026 грн/га, что на 1724 грн/га больше по сравнению с эталоном, прибавку к урожаю увеличить на 5,1 т/га. Рентабельность производства составила 155,6 %.; Thesis provides theoretical generalization and new solving of an important scientific task – search of biological agents for protection against diseases of sugar-beet. Research of biological characteristics of causative agents that cause Pythium disease of beet and rot of root crops ascertained that the most active causative agents of the said diseases are F. oxysproum and R. solani. Evaluation of modern hybrids showed that following hybrids are relatively resistant: Leopard, Shanon, Bakara, Olesya, Tinker, Baltica, etc. Forest cover of 33–55 year old mixed forests of Zhytomyr and neighboring districts presents 210 isolates of fungus, that belonged to 7 genus – Penicillium, Fusarium, Aureobasidium, Aspergillus, Verticillium, Trichoderma and Cladosporium. The most numerous are Penicillium (25 %), Fusarium (22 %), Aspergillus (19 %), Trichoderma (12 %). We have done comparative evaluation of the efficiency of application of strain T. hamatum ZH-6 (Number in National collection of strains of microorganisms – IMB F – 100060) for pretreatment of seeds in comparison to industrial biological preparation Hetomic and Trichodermin for treatment of sugar-beet seeds. Strain T. hamatum ZH-6 is highly competitive with industrial preparation due to its effectiveness (similarity of seeds, initial growth, affect by Pythium disease). According to the results of estimation of effectiveness of various norms of application of T. hamatum ZH-6 into soil on nature and infection backgrounds of F. oxysporum it was ascertained that optimal consumption rate of 35 kg/h allowed to decrease quantity of affected crops, increase harvest yield of root crops and sugar harvesting. Study of application of strain T. hamatum ZH-6 during operational testing showed that offered techniques allowed to receive net profit of 12026 hrn/h that 1724 hrn/h more in comparison to standard, that increased harvest yield to 5.1 t/h. Profitability of the production: 155,6 %.