http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/777 2026-04-04T11:16:18Z 2026-04-04T11:16:18Z Дроздова, A. A. Drozdova, A. Мойсієнко, В. В. Моisiienko, V. http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/15459 2024-06-13T12:26:47Z 2023-01-01T00:00:00Z

Название: Особливості росту і розвитку рослин чорнушки (Nigella L.) залежно від елементів технології вирощування Авторы: Дроздова, A. A.; Drozdova, A.; Мойсієнко, В. В.; Моisiienko, V. Аннотация: Нині площі вирощування лікарських рослин зростають повільно. Однією з причин є недостатньо вивчені технології вирощування у конкретних кліматичних зонах України. Для отримання лікарської сировини гарної якості у промислових масштабах слід дотри- муватись агротехнічних заходів, які відомі на сьогоднішній день і, відповідно, вдоскона- лювати їх залежно від умов вирощування. Однією з цінних лікарських рослин є чорнушка посівна та дамаська. Рослина має сечогінні та жовчогінні властивості, сприяє розши- ренню судин, має протипухлинну та протимікробну дію. Основною сировиною є насіння, що в своєму складі містить вітаміни, глікозиди, сапоніни, жирні кислоти, гіркі речовини та інше. У статті наведені дані щодо росту та розвитку чорнушки посівної (Nigella sativa L.) та чорнушки дамаської (Nigella damascena L.) в умовах дернового середньо суг- линкового на карбонатних породах ґрунту Полісся. Завданням досліджень було встано- вити особливості росту і розвитку рослин залежно від видового та сортового складу, настання основних фенологічних фаз вегетації та визначення біометричних показників рослин чорнушки за елементів технології вирощування. Слід відмітити, що погодні умови були оптимальними для сходів та початкового росту рослин. Протягом 2021–2022 рр. у квітні-травні сума опадів перевищувала середню багаторічну і дещо меншою вона була у 2022 році. Результати досліджень показали, що перші сходи рослин з’явились на 10 добу, а повні сходи на 13 добу. Весь вегетаційний період у рослин тривав 106–112 діб. За масо- вого цвітіння висота рослин різних сортів коливалась у межах від 20 до 45 см. Кількість коробочок на рослині також залежала від сорту та виду чорнушки. Так, на одній рослині чорнушки посівної сорту Іволга їх було 10–11 шт., у сорту Діана 4–8 шт., а на рослині чорнушки дамаської сорту Чарівниця утворювалося 8–9 шт., сорту Диметра відповідно 7–8 штук; Currently, the area under medicinal plants is growing slowly. One of the reasons is the insufficiently studied cultivation technologies in specific climatic zones of Ukraine. To obtain good quality medicinal raw materials on an industrial scale, it is necessary to follow the agrotechnical measures that are known today and, accordingly, to improve them depending on the growing conditions. One of the most valuable medicinal plants is the sowing and damask nigella. The plant has diuretic and choleretic properties, promotes vasodilation, and has antitumor and antimicrobial effects. The main raw material is seeds, which contain vitamins, glycosides, saponins, fatty acids, bitter substances, etc. The article presents the data on the growth and development of sowing nigella (Nigella sativa L.) and Damascena nigella (Nigella damascena L.) in the conditions of soddy medium loamy soil on carbonate rocks of Polissia. The objective of the research was to establish the peculiarities of plant growth and development depending on species and varietal composition, the onset of the main phenological phases of vegetation and to determine the biometric parameters of nigella plants under the elements of cultivation technology. It should be noted that the weather conditions were optimal for germination and initial plant growth. In 2021–2022, in April-May, the amount of precipitation exceeded the long-term average, and it was slightly lower in 2022. The results of the research showed that the first shoots of plants appeared on day 10, and full shoots on day 13. The entire growing season lasted 106–112 days. During mass flowering, the height of plants of different varieties ranged from 20 to 45 cm. The number of bolls per plant also depended on the variety and type of nigella. Thus, there were 10-11 of them on one plant of the Ivolga variety, 4–8 in the Diana variety, and 8–9 on the Damascus nigella plant of the Charivnytsia variety, and 7–8 in the Dimetra variety, respectively

2023-01-01T00:00:00Z Дроздова, А. А. Drozdova, A. Мойсієнко, В. В. Моisiienko, V. http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/15458 2024-06-01T20:05:21Z 2023-01-01T00:00:00Z

Название: Жирнокислотний склад насіння чорнушки (Nigella L.) залежно від видових та сортових особливостей. Авторы: Дроздова, А. А.; Drozdova, A.; Мойсієнко, В. В.; Моisiienko, V. Аннотация: Чорнушка або чорний кмин характеризується вмістом цінних біологічно активних речовин, тому є джерелом якісної олії. Метою досліджень було визначення жирнокислотного складу насіння залежно від видових та сортових особливостей чорнушки, вирощеної в умовах Полісся. У статті наведено результати дослідження компонентного складу насіння двох сортів чорнушки посівної (Nigella sativa) – Іволга, Діана та двох сортів чорнушки дамаської (Nigella damascene) – Чарівниця, Диметра. Визначення жирнокислотного складу насіння проводили за допомогою методу газової хроматографії. Виявлено, що ненасичених жирних кислот в олії значно більше, ніж насичених. Методом газової хроматографії встановлено, що в насінні сортів чорнушки посівної та дамаської наявні жирні кислоти: міристинова С14:0, пальмітинова С16:0, стеаринова С18:0, олеїнова С18:1, лінолева С18:2, α-ліноленова С18:3, арахінова С20:0, гондоїнова С20:1, ейкозадієнова С20:2. Найбільший вміст у насінні обох видів чорнушки олеїнової (25,0–29,73%) та лінолевої (46,8–49,5%) кис- лот. Існує залежність вмісту жирних кислот від сортових особливостей. Насіння сорту Іволга переважає за вмістом олеїнової кислоти (29,73%) інші сорти чорнушки, а сорт Діана містить найбільше лінолевої кислоти (49,5%). Щодо видового складу культури, то спостерігається перевага вмісту пальмітинової С16:0 жирної кислоти у насінні чор- нушки дамаської (9,8–10,08%) порівняно з чорнушкою посівною (9,4–8,2%). Також було визначено вміст білків, жирів та вуглеводів на вихідну та абсолютно суху речовину, вміст амінокислот триптофану, метіоніну, оксипроліну та вільного проліну. Вологість досліджуваних зразків насіння варіювала від 7,11% до 8,52%.; pending on species and varietal characteristics Black cumin is characterized by the content of valuable biologically active substances, therefore it is a source of high-quality oil. The purpose of the research was to determine the fatty acid composition of the seeds depending on the species and varietal characteristics of black cumin grown in the conditions of Polissia. The article presents the results of the study of the component composition of the seeds of two varieties of Nigella sativa – Ivolga, Diana and two varieties of Nigella damascene – Charivnytsia, Dimetra. Determination of the fatty acid composition of seeds was carried out using the gas chromatography method. It was found that unsaturated fatty acids in the oil are much more than saturated. It was determined by the method of gas chromatography that in the seeds of Nigella sativa and Nigella damascene there are fatty acids: myristic C14:0, palmitic C16:0, stearic C18:0, oleic C18:1, linoleic C18:2, α-linoleic C18:3, arachinic C20:0, gondoine C20:1, eicosadiene C20:2. The highest content of oleic (25.0–29.73%) and linoleic (46.8–49.5%) acids in the seeds of both types of black cumin. There is a dependence of the content of fatty acids on varietal characteristics. The seeds of the Ivolga variety exceed other varieties of black cumin in terms of oleic acid content (29.73%), and the Diana variety contains the most linoleic acid (49.5%). As for the species composition of the culture, there is an advantage in the content of palmitic C16:0 fatty acid in the seeds of the Nigella damascene (9.8–10.08%) compared to the Nigella sativa (9.4–8.2%). The content of proteins, fats and carbohydrates perinitial and absolutely dry matter, the content of amino acids tryptophan, methionine, oxyproline and free proline were.

2023-01-01T00:00:00Z Дроздова, А. А. Drozdova, A. Мойсієнко, В. В. Моisiienko, V. http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/15457 2024-06-01T20:05:09Z 2024-01-01T00:00:00Z

Название: Формування врожайності та якості насіння видів чорнушки залежно від елементів технології вирощування. Авторы: Дроздова, А. А.; Drozdova, A.; Мойсієнко, В. В.; Моisiienko, V. Аннотация: Чорнушка або кмин чорний – це природний антисептик, що підвищує імунітет і сприяє здоровому харчуванню. Завдяки вмісту у насінні цінної ефірної олії й жирних кислот має широке використання у лікувально-оздоровчих цілях. Наразі на ринку лікарської рослинної сировини спостерігається дефіцит насіння цієї лікарської культури. Метою досліджень було встановити особливості формування продуктивності чорнушки посівної та дамаської залежно від сортових особливостей і способів сівби в умовах дернового середньосуглинкового ґрунту. Використовували загальнонаукові методи досліджень, спеціальні агрономічні, статистичний (кореляційно-регресійний). Польові дослідження проводили впродовж 2021–2023 рр. Досліджено формування урожайності сортів чорнушки посівної – Іволга й Діана та чорнушки дамаської – Чарівниця і Диметра за трьох способів сівби – рядковий, стрічковий та широкорядний. Виявлено високу врожайність і якість лікарської сировини різних видів чорнушки під впливом окремих елементів технології вирощування цієї лікарської культури. Встановлено, що оптимальним способом сівби був стрічковий, за якого врожайність насіння чорнушки посівної становила 1,46–1,84 т/га й чорнушки дамаської відповідно – 1,52–1,61 т/га. Серед сортів чорнушки посівної більш урожайним був сорт Іволга та чорнушки дамаської – Чарівниця. Метеорологічні умови років досліджень відрізнялись між собою, однак в цілому були сприятливими для росту й розвитку рослин чорнушки посівної та дамаської. За показниками опадів і температури повітря найбільш ефективним був 2023 р., що дало змогу отримати найвищий та якісний врожай. Приріст урожаю насіння при цьому за рядкового й стрічкового способів сівби становив у сорту Іволга ‒ 0,17–0,28 т/га, у сорту Діана відповідно – 0,14–0,23 т/га, у сорту Чарівниця – 0,07–0,19 т/га, у сорту Диметра – 0,07–0,21 т/га. Лабораторні дослідження насіння свідчать, що обидва види чорнушки мають високий вміст білка (22,54–24,82 %), жиру (27,19–38,87 %) та вуглеводів (6,60–7,67 %) на вихідну речовину. Результати досліджень показують, що удосконалення основних елементів технології вирощування видів роду Nigella L. дає змогу підвищити врожайність і якість лікарської сировини.; Nigella or black cumin is a natural antiseptic that boosts immunity and promotes healthy eating. Due to the valuable essential oil and fatty acids contained in the seeds, it is widely used for medicinal and health purposes. Currently, there is a shortage of seeds of this medicinal crop on the market of medicinal plant raw materials. The aim of the research was to establish the peculiarities of productivity formation of sowed and Damascus nigella depending on varietal characteristics and sowing methods in conditions of soddy mediumloamy soil. General scientific research methods, special agronomic, statistical (correlation and regression) methods were used. Field research was conducted in 2021–2023. The formation of the yield of the varieties of sowing nigella was studied – Ivolha and Diana as well as Damascus nigella – Charivnytsia and Dymeta using three methods of sowing – row, tape and wide-row. The high yield and quality of medicinal raw materials of different types of nigella under the influence of certain elements of the technology of growing this medicinal crop were revealed. It was found that the most optimal method was tape sowing, in which the seed yield of sowing nigella was 1.46–1.84 t/ha and Damascus nigella, respectively, 1.52–1.61 t/ha. Among the varieties of sowing nigella, the Ivolha variety was more productive. Among the Damascus nigella varieties – it was the Charivnytsa variety. The meteorological conditions of the research years differed from each other, but were generally favorable for the growth and development of sowing nigella and Damascus nigella plants. In terms of precipitation and air temperature, 2023 was the most efficient year, which resulted in the highest and qualitative harvest. At the same time, the increase in seed yields with row and tape sowing methods was 0.17-0.28 t/ha in the Ivolha variety, 0.14–0.23 t/ha in the Diana variety, 0.07–0.19 t/ha in the Charivnytsia variety, and 0.07–0.21 t/ha in the Dymetra variety. Laboratory studies of seeds show that both types of nigella have a high content of protein (22.54–24.82 %), fat (27.19–38.87 %) and carbohydrates (6.60–7.67 %) per original substance. The research results show that the improvement of the main elements of the technology of growing species of the genus Nigella L. allows to increase the yield and quality of medicinal raw materials.

2024-01-01T00:00:00Z Куян, В. Г. Kuyan, V. Овезмирадова, О. Б. Ovezmiradova, O. http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/8391 2024-03-21T14:29:35Z 2016-01-01T00:00:00Z

Название: Региональный подбор подвоев яблони для выращивания высоких экологически безопасных урожаев Авторы: Куян, В. Г.; Kuyan, V.; Овезмирадова, О. Б.; Ovezmiradova, O. Аннотация: Освещена сравнительная продуктивность насаждений яблони с плоскостными кронами на семенных и клоновых подвоях в условиях Полесья и Лесостепи Украины и особенности поступления экологически опасных веществ в процессах формообразования. Основа интенсивной культуры яблони – интенсивный плодовый сад, технология выращивания которого обеспечивает получение высоких, регулярных, экологически безопасных урожаев. Следовательно, интенсивность сада обуславливается его интенсивностью плодоношения и качеством плодов.; Висвітлена порівняльна продуктивність насаджень яблуні з площинними кронами на насіннєвих і клонових підщепах в умовах Полісся та Лісостепу України і особливості надходження екологічно небезпечних речовин в процесах формоутворення. Основа інтенсивної культури яблуні – інтенсивний плодовий сад, технологія вирощування якого забезпечує отримання високих, регулярних, екологічно безпечних урожаїв. Отже, інтенсивність саду обумовлюється його інтенсивністю плодоношення і якістю плодів.; The paper highlights the comparative yielding capacity of apple-tree plantations with spreading crowns on the basis of seeding and clone wildings under the conditions of Polissya and Forest-Steppe zone of Ukraine. It also covers the peculiarities of the intake of ecologically hazardous substances during the processes of the crown formation. The basis of intensive apple tree culture is an intensive fruit garden, cultivation technology which provides for obtaining high, regular, ecologically safe crops. Consequently, the intensity of the garden is determined by its intensity of fruiting and the quality of the fruit.

2016-01-01T00:00:00Z Дідора, В. Г. Дидора, В. Г. Didora, V. Ступніцька, О. С. Ступницкая, Е. С. Stupnitska, O. http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/8256 2017-11-04T21:00:38Z 2016-01-01T00:00:00Z

Название: Продуктивність сої залежно від інокуляції та удобрення в умовах Полісся України Авторы: Дідора, В. Г.; Дидора, В. Г.; Didora, V.; Ступніцька, О. С.; Ступницкая, Е. С.; Stupnitska, O. Аннотация: Мета. Визначення та обґрунтування впливу норм мінеральних добрив, інокуляції насіння та позакореневого підживлення на формування врожайності та якості сої на Поліссі. Методи. Агрохімічні (для визначення хімічного складу ґрунту, рослин), математичні (дисперсійний), біометричний (для визначення формування і активності симбіотичного апарату). Результати. Показано формування бульбочок залежно від інокуляції насіння та позакореневого підживлення на фоні мінеральних добрив. Розраховано кількість біологічного азоту та еквівалент аміачної селітри. Установлено, що проведення інокуляції та позакореневого підживлення на фоні мінеральних добрив у нормі N60Р60К60 сприяє утворенню бульбочок на кореневій системі в кількості 73 шт. Висновки. Приріст урожаю ранньостиглого сорту КиВін за застосування мінеральних добрив у дозі N60Р60К60, інокуляції та позакореневого підживлення становив 1,3 т/га.; Цель. Выявление и обоснование влияния норм минеральных удобрений, инокуляции семян и внекорневой подкормки на формирование урожайности и качества сои на Полесье. Методы. Агрохимические (для определения химического состава почвы, растений), математические (дисперсионный), биометрический (для определения формирования и активности симбиотического аппарата). Результаты. Показано формирование бульбочок в зависимости от инокуляции семян и внекорневой подкормки на фоне минеральных удобрений. Рассчитано количество биологического азота и эквивалент аммиачной селитры. Установлено, что проведение инокуляции и внекорневой подкормки на фоне минеральных удобрений в норме N60Р60К60 способствует образованию бульбочок на корневой системе в количестве 73 шт. Выводы. Прирост урожая раннеспелого сорта КиВин с применением минеральных удобрений в дозе N60Р60К60, инокуляции и внекорневой подкормки составлял 1,3 т/га.; The purpose. Detection and justification of influence of norms of artificial fertilizers, inoculations of seeds and foliar application on formation of productivity and quality of soya bean in Polisya. Methods. Agrochemical (for determination of chemical composition of soil, plants), mathematical (dispersing), biometrical (for determination of formation and activity of symbiotic apparatus). Results. Formation is shown of tubercles depending on inoculation of seeds and foliar application on the background of artificial fertilizers. The amount of biological nitrogen and equivalent of ammonium nitrate is calculated. It is fixed that inoculation and foliar application on the background of artificial fertilizers in dose of N60P60K60 promotes formation of tubercles on a rootage (73 pieces in comparison with alternative without fertilizing). Increase of crop of early ripening variety KiVin at application of artificial fertilizers in dose of N60P60K60, inoculations and foliar application has made 1,3 t/hectare.

2016-01-01T00:00:00Z Ковальов, В. Б. Ковалев, В. Б. Kovalev, V. Камінська, О. М. Каминская, О. М. Kaminskaya, O. Дмитренко, Т. Ф. Dimitrenko, T. http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/8255 2017-11-04T21:01:33Z 2009-01-01T00:00:00Z

Название: Вплив удобрення на формування морфологічних показників рослин льону різних груп у метеорологічних умовах зони Полісся Авторы: Ковальов, В. Б.; Ковалев, В. Б.; Kovalev, V.; Камінська, О. М.; Каминская, О. М.; Kaminskaya, O.; Дмитренко, Т. Ф.; Dimitrenko, T. Аннотация: Вивчено процес формування продуктивності олійного льону порівняно з традиційним льоном-довгунцем в умовах зони Полісся залежно від елементів технологій вирощування та метеорологічних умов даного регіону.; Изучен процесс формирования продуктивности масличного льна в сравнении с традиционным льном-долгунцом в условиях зоны Полесья в зависимости от элементов технологий выращивания и метеорологических условий данного региона.; Тhe process of forming of the productivity of oil flax is studied by comparison to traditional long-fibred flax in the conditions of a zone of Polissya from the elements of technologies of growing and meteorological terms of this region.

2009-01-01T00:00:00Z Ковальов, В. Б. Kovalev, V. Ковалев, В. Б. Ткачук, В. П. Tkachuk, V. Бучко, К. Д. Buchko, K. http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/8253 2017-11-04T21:01:09Z 2016-01-01T00:00:00Z

Название: Особливості формування врожаю льону олійного на Поліссі Авторы: Ковальов, В. Б.; Kovalev, V.; Ковалев, В. Б.; Ткачук, В. П.; Tkachuk, V.; Бучко, К. Д.; Buchko, K. Аннотация: В останні роки у зв’язку з потеплінням клімату та зменшенням посівів льону-довгунцю у Поліській зоні України у даному регіоні почали вирощувати льон олійний, який забезпечує високі врожаї насіння з високим вмістом ненасичених жирних кислот. Однак, льоносолома льону олійного містить у 2 – 3 рази (10-15%) льоноволокна менше, ніж льоносолома льону довгунця. У зв’язку з цим вивчення особливостей росту, розвитку та формування врожаю льоном олійним на Поліссі є актуальним. Мета досліджень. Вивчити особливості росту, розвитку та формування врожаю льону олійного у порівнянні з льоном-довгунцем у Центральному Поліссі. Методики досліджень. Проведені теоретичні дослідження, які включають аналіз інформаційно-патентних фондів наукових бібліотек і мереж Інтернет із проблеми вирощування льону олійного у Лісостеповій та Поліській зонах; у 2014-2015 роках проведено польові досліди на дослідному полі ІСГП у с. Грозине Коростенського району Житомирської області, по дослідженню росту, розвитку та формування врожаю льоном олійним сорту Еврика у порівнянні з льоном-довгунцем сорту Журавка на різних рівнях удобрення та застосування біоактивного препарату Грейнактив, яким обробляли посіви. Результати досліджень. За дворічними результатами польового досліду, з яких вегетаційний період 2014 року був сприятливіший для вирощування льону і 2015 року – посушливий льон олійний поступався льону-довгунцю за висотою рослин, загальною та технічною довжиною стебел, врожаєм льоносоломи та вмістом у ній лубу й іншими показниками. Одночасно врожай насіння олійного льону сорту Еврика виявився у 3,3 – 4,0 рази вищий врожаю насіння льону-довгунця сорту Журавка, що визначило позитивну економічну ефективність олійного льону. Висновки. Кліматичні та ґрунтові умови Центрального Полісся, за внесення необхідної кількості поживних елементів, відповідають біологічним особливостям льону олійного типу межеумку. Льон олійний сорту Еврика в умовах Центрального Полісся має нормальний ріст, розвиток та процес формування врожаю льононасіння і льоносоломи, що забезпечує за результатами 2014–2015 рр. середній врожай насіння 1,5 – 1,6 т/ га, льоносоломи 2,0 – 2,3 т/га та волокна 1,6 – 2,2 ц на гектар.; In last years, due to climate warming and the decrease of fiber flax crops in woodland region of Ukraine, the growing of oilseed flax which ensures the high harvest of seeds with high content of unsaturated oil acids started. However, oilseed flax straw contains 2 – 3 times less flax fibers. So the research of oilseed flax growth, development and harvest formation peculiarities in woodland region is relevant. The aim of the research. To study the oilseed flax growth, development harvest formation peculiarities in comparison with fiber flax in central woodland region. Methods of the research. Theoretical researches including the analysis of information-patent funds of scientific libraries and internet on oilseed flax growing in forest steppe and woodland regions; field researches in 2014 – 2015 in woodland agricultural institute in the village Grozyne, Korosten district Zhytomyr region to compare Eureka oilseed flax sort and Zhuravka fiber flax sort on soils with different fertilization and Grainactive bioactive remedy application. The results of the research. According to two year research (in which 2014 vegetation period was more favourite to flax growing and 2015 year was dry) oilseed flax yielded in plants height, general and technical stem length, flax straw harvest and fiber content in it and other indices. But, at the same time, the harvest of Eureka sort oil seeds was 3.3 – 4.0 times higher than that of Zhuravka sort and thus determined the positive economic efficiency of oilseed flax. Conclusions. The central woodland climate and soil after applying necessary nutritional elements respond to intermediate oilseed flax peculiarities. Eureka sort oilseed flax in central woodland has normal growth, development and harvest of seeds and straw and gave on average 1.5 – 1.6 tons of seeds, 2,0 – 2,3 tons of straw and 0,16 – 0,22 tons of fiber per hectare in 2014 – 2015.; В последние годы в связи с потеплением климата и уменьшением посевов льна-долгунца в Полесской зоне Украины в данном регионе начали выращивать лен масличный, который обеспечивает высокие урожаи семян с высоким содержанием ненасыщенных жирных кислот. Однако, льносолома льна масличного включает в 2 – 3 раза (10-15%) льноволокна меньше, чем льносолома льна-долгунца. В связи с этим изучение особенностей роста, развития и формирования урожая льном масличным на Полесье является актуальным. Цель исследований. Изучить особенности роста, развития и формирования урожая льном масличным по сравнению со льном-долгунцом в Центральном Полесье. Методики исследований. Проведены теоретические исследования, включающие анализ информационно-патентных фондов научных библиотек и сетей Интернет по проблеме выращивания льна масличного в Лесостепной и Полесской зонах; в 2014 – 2015 годах проведены полевые опыты на опытном поле ИСГП в с. Грозино Коростенского района Житомирской области по исследованию роста, развития и формирования урожая льном масличным сорта Эврика по сравнению с льном-долгунцом сорта Журавка на разных уровнях удобрения и применения биоактивного препарата Грейнактив, которым обрабатывали посевы. Результаты исследований. По двухлетним результатам полевого опыта, из которых вегетационный период 2014 года был благоприятным для выращивания льна и 2015 год – засушливый, лен масличный уступал льну-долгунцу по высоте растений, общей и технической длине стеблей, урожаю льносоломы и содержанию в ней луба и другим показателям. Одновременно урожай семян масличного льна сорта Эврика оказался в 3,3 – 4,0 раза выше урожая семян льна-долгунца сорта Журавка, что определило положительную экономическую эффективность масличного льна. Выводы. Климатические и почвенные при внесении необходимого количества питательных элементов, условия Центрального Полесья соответствуют биологическим особенностям льна масличного типа межеумка. Лен масличный сорта Эврика в условиях Центрального Полесья имеет нормальный рост, развитие и процесс формирования урожая льносемян и льносоломы, что обеспечивает по результатам 2014 – 2015 годов средний урожай семян 1,5 – 1,6 т / га, льносоломы 2,0 – 2, 3 т / га и волокна 1,6 – 2,2 ц на гектар.

2016-01-01T00:00:00Z Ковальов, В. Б. Kovalyov, V. Ковалев, В. Б. Трембіцька, О. І. Trembitska, O. Трембицкая, О. И. Клименко, Т. В. Klymenko, T. Поліщук, В. О. Polishchuk, V. Полищук, В. А. http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/8252 2017-11-04T21:01:10Z 2016-01-01T00:00:00Z

Название: Особливості вирощування картоплі в умовах Полісся при використанні мікродобрив та біопрепарату Авторы: Ковальов, В. Б.; Kovalyov, V.; Ковалев, В. Б.; Трембіцька, О. І.; Trembitska, O.; Трембицкая, О. И.; Клименко, Т. В.; Klymenko, T.; Поліщук, В. О.; Polishchuk, V.; Полищук, В. А. Аннотация: Картопля є важливою продовольчою культурою зони Полісся, яка протягом вегетації потребує значної кількості поживних речовин. Високий приріст урожаю картоплі в зоні Полісся забезпечується внесенням органічних та мінеральних добрив. Але за умов дефіциту мінеральних добрив та різкого зменшення обсягів виробництва органічних необхідна оптимізація живлення рослин за рахунок інших джерел, що вимагає проведення додаткових досліджень. Тому, в якості альтернативного джерела надходження поживних елементів у грунт, поряд із гноєм, необхідно застосовувати солому, сидерати та позакореневе живлення рослин. Метою досліджень передбачалось вивчення на фоні внесення органічних та мінеральних добрив ефективності мікродобрив та біопрепарату при вирощуванні картоплі. Умови та методика досліджень. Дослідження проводились на дослідному полі Житомирського національного агроекологічного університету в 2014-2015 рр. Схема досліду включала 6 варіантів удобрення картоплі в поєднанні з 4 видами мікродобрив (Мочевин-К1, Мочевин-К2, Д-2, Гумат) та біопрепаратом Триходермін. Результати досліджень. За результатами досліджень встановлено позитивний вплив усіх досліджуваних препаратів на продуктивність картоплі, але ефективність кожного із них була різною. За органічної системи (гній 50 т/га) найкращі показники урожайності спостерігались при використанні Мочевин-К1 та Мочевин-К2 – 37,8 т/га. Дія інших препаратів була дещо нижчою і урожайність коливалась у меж-ах 28,7-32,1 т/га. При органо-мінеральній системі удобрення (50:50) показники врожайності на всіх варіантах застосування препаратів були вищими за контроль. Найбільшу врожайність отримано при внесенні Мочевин-К1 – 34,7 т/га та Мочевин-К2 – 37,4 т/га. На решті варіантів отримано також високу врожайність картоплі – 30,9-33,3 т/га. Висновки. Використання мікродобрив Мочевин-К1, Мочевин-К2, Д-2, Гумату та біопрепарату Триходермін на фоні різних систем удобрення засвідчили про їх високу ефективність при вирощуванні картоплі.; Potatoes are an important food crop Polissya area, which during the growing season requires a significant amount of nutrients. The high growth of the potato crop in all soil-climatic zones of Polissya is provided by application of organic and mineral fertilizers. But, on the condition of mineral fertilizers deficit and a sharp decrease in the volume of organic industry requires optimization of plant nutrition from other sources that require additional research. Therefore, as an alternative source of nutrients entering the soil, along with manure, necessary use the straw, green manure and foliar plant nutrition. The aim of research was to investigateof effektivity usethe organic, mineral fertilizers and microelementsand biological preparanion under growing of potato. Terms and methods of research. The studies were conducted on the experimental field of Zhytomyr National Agroecological University in 2014-2015. The experimental setup consisted of 6 variants of potato fertilizers, combined with the 4 kinds of micro fertilizers (Mochevin-K1, Mochevin-K2, D-2, Humat) and biological preparation of Trichoderma. The results of research. According to the research, it was noted a positive impact of all preparanions on a harvest of potato, but the effectiveness of each of them was different. When the organic system of fertilizer (manure 50 t/ ha) yields the best performance observed when using Mochevin-K1, Mochevin-K2 – 37.8 t/ha. The action of other preparates was slightly lower and yields varied from 28,7-32,1 t/ha. When organo-mineral system (50:50) yield performance in all applications, the preparations were mentioned control. The highest yield obtained with the introduction of Mochevin-K2 – 37.4 t/ha and Mochevin-K1 – 34.7 t/ha. In other variants also produced high yields of potatoes – 30,9-33,3 t/ha. Conclusions. The use of microelevents Mochevin-K1, Mochevin K-2, D-2, Humatand biological product of Trichoderma against various fertilizer systems witnessed a relatively high efficiency at their potato cultivation.; Картофель является важной продовольственной культурой зоны Полесья, которая в течение вегетации требует значительного количества питательных веществ. Высокий прирост урожая картофеля во всех почвенно-климатических зонах Полесья обеспечивается внесением органических и минеральных удобрений. Но, при условии дефицита минеральных удобрений и резкого уменьшения объемов производства органических необходима оптимизация питания растений за счет других источников, что требует проведения дополнительных исследований. Поэтому, как альтернативные источники внесения питательных веществ в почву, наряду с навозом, необходимо использовать солому, сидераты и внекорневое питание растений. Целью исследований было изучение на фоне внесения органических и минеральных удобрений эффективности микроудобрений и биопрепарата при выращивании картофеля. Условия и методика исследований. Исследования проводились на опытном поле Житомирского национального агроэкологического университета в 2014-2015 гг. Схема опыта включала 6 вариантов удобрения картофеля, в сочетании с 4 видами микроудобрений (Мочевин-К1, Мочевин-К2, Д-2, Гумат) и биопрепаратом Триходермин. Результаты исследований. По результатам исследований было отмечено положительное влияние всех препаратов на продуктивность картофеля, но эффективность каждого из них была различной. При органической системе удобрения (навоз 50 т/га) лучшие показатели урожайности наблюдались при использовании Мочевин-К1, Мочевин-К2 - 37,8 т/га. Действие других препаратов было несколько ниже и урожайность варьировала в пределах 28,7-32,1 т/ га. При органо-минеральной системе (50:50) показатели урожайности во всех вариантах применения препаратов были выше контроля. Наибольшую урожайность получено при внесении Мочевин-К2 – 37,4 т/га и Мочевин-К1 – 34,7 т/га. На других вариантах также получено высокую урожайность картофеля – 30,9–33,3 т/га. Выводы. Использование микроудобрений Мочевин-К1, Мочевин-К2, Д-2, Гумат и биопрепарата Триходермин на фоне различных систем удобрения засвидетельствовали достаточно высокую их эффективность при выращивании картофеля.

2016-01-01T00:00:00Z Дідора, В. Г. Didora, V. Дидора, В. Г. Деребон, І. Ю. Derebon, І. Деребон, И. Ю. Саврасих, Л. Д. Savrasih, L. Саврасых, Л. Д. http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/8251 2017-11-04T21:01:12Z 2016-01-01T00:00:00Z

Название: Особливості вирощування сої на ясно-сірих ґрунтах Полісся Авторы: Дідора, В. Г.; Didora, V.; Дидора, В. Г.; Деребон, І. Ю.; Derebon, І.; Деребон, И. Ю.; Саврасих, Л. Д.; Savrasih, L.; Саврасых, Л. Д. Аннотация: Запорукою формування високого врожаю сої є наявність в ґрунті доступних для рослин поживних речовин, особливо азоту. Проте висока вартість мінералізованого азоту призводить до зменшення використання азотних добрив. Внаслідок цього виникає необхідність в альтернативному вирішенні проблеми азотного живлення рослин, яка базується на екологічно безпечних та економічно виправданих елементах технології вирощування. Мета – виявлення особливостей формування продуктивності сорту сої Устя вітчизняної селекції залежно від елементів технології вирощування. В якості об’єкта досліджень виступають процеси формування продуктивності сої залежно від інокуляціі, позакореневого підживлення та удобрення. Умови та методика досліджень. Дослідження проводились на дослідному полі Житомирського національного агроекологічного університету с. Горбаша на ясно-сірих опідзолених глеюватих ґрунтах, материнська порода – водо-льодовикові відкладення, ступінь окультурення – середня. Вміст гумусу в орному шарі ґрунту (за Тюріним) 1,12–1,27%; лужногідролізованого азоту (за Корнфілдом) 61,0-78,4 мг/кг ґрунту; рухомого фосфору та обмінного калію (за Кірсановим) 120-160 та 54-68 мг/кг ґрунту відповідно. Реакція ґрунтового розчину – слабокисла рH-5,1-5,7; Hr-1,68-2,14 мг.-екв./100 г ґрунту. Результати досліджень. Визначено вплив інокуляції підживлення та удобрення на урожайність сої на ясно сірих ґрунтах Полісся України. Виявлені особливості формування продуктивності сорту сої вітчизняної селекції залежно від елементів технології вирощування. Висновки. В результаті проведених досліджень нами встановлено, що інокуляція насіння препаратом Оптімайз на фоні внесення мінеральних добрив в дозі N60P60K60 та застосування позакореневого підживлення сприяє розвитку бобово-ризобіальної системи, фіксації біологічного азоту повітря та фотосинтетичного апарату. Середня урожайність зерна сої за 2014–2016 роки становила 2,96 т/га.; Materials of studies to determine the effect of inoculation and top dressing fertilizer on soybean yield on light gray soils Polissya Ukraine. In favor the processes of formation of a soya depending on the inoculation, foliar feeding and fertilizer as a research object. The subject of research were Ustia soybean cultivar, inoculation and top dressing fertilizer complex in the chelate-based. The studies were conducted on the experimental field of Zhytomyr National Agroecological University with. Gorbash on light gray podzolized soils, viscous, water source rock, glacial deposits, the degree of domestication – average. The humus content in the arable layer of soil (for Tyurin) 1,12–1,27%; luzhnogidrolizovanogo nitrogen (at Cornfield) 61,0–78,4 mg/kg; mobile phosphorus and exchangeable potassium (Kirsanov) 120–160 and 54-68 mg/kg, respectively. The reaction of the soil solution – slightly acid pH 5.1–5.7; Hr-1,68-2,14 mg.-eq./100 g of soil. Revealing the features of formation of efficiency soybean varieties domestic breeding, depending on the elements of cultivation technology. The studies we have found that inoculation of seed preparation Optimayz on a background of mineral fertilizers in N60P60K60 dose and application of foliar feeding promotes Rhizobium-legume systems, biological fixation of atmospheric nitrogen and photosynthetic apparatus. The average yield of soybean grain for the years 2014–2016 amounted to 2.96 t/ha.; Залогом формирования высокого урожая сои является наличие в почве доступных для растений питательных веществ, особенно азота. Однако высокая стоимость минерализированного азота приводит к уменьшению использования азотных удобрений. Вследствие этого возникает необходимость в альтернативном решении проблемы азотного питания растений, основанной на экологически безопасных и экономически оправданных элементах технологии выращивания. Цель – выявление особенностей формирования продуктивности сорта сои Устя отечественной селекции в зависимости от элементов технологии выращивания. В качестве объекта исследований выступают процессы формирования продуктивности сои в зависимости от инокуляции, внекорневой подкормки и удобрения. В качестве объекта исследований выступают процессы формирования продуктивности сои в зависимости от инокуляции, внекорневой подкормки и удобрения. Условия и методика исследований. Исследования проводились на опытном поле Житомирского национального агроэкологического университета с. Горбаша на светло-серых оподзоленных вязких почвах, материнская порода водо-ледниковые отложения, степень окультуривания – средняя. Содержание гумуса в пахотном слое почвы (по Тюрину) 1,12–1,27%; лужногидролизованного азота (по Корнфилду) 61,0–78,4 мг/кг; подвижного фосфора и обменного калия (по Кирсанову) 120–160 и 54–68 мг/кг соответственно. Реакция почвенного раствора – слабокислая рН- 5,1–5,7; Hr-1,68–2,14 мг.-экв. /100 г почвы. Результаты исследований. Определено влияние инокуляции подкормки и удобрения на урожайность сои на светло-серых почвах Полесья Украины. Выявлены особенности формирования продуктивности сорта сои отечественной селекции в зависимости от элементов технологии выращивания. Выводы. В результате проведенных исследований нами установлено, что инокуляция семян препаратом Оптимайз на фоне внесения минеральных удобрений в дозе N60P60K60 и применения внекорневой подкормки способствует развитию бобово-ризобиальной системы, фиксации биологического азота воздуха и фотосинтетического аппарата. Средняя урожайность зерна сои за 2014–2016 годы составила 2,96 т/га.

2016-01-01T00:00:00Z Штанько, І. П. Shtanko, I. П. Штанько, И. П. Ковальов, В. Б. Kovalev, V. Ковалев, В. Б. Кормільцев, Б. Ф. Kormiltsev, B. Кормильцев, Б. Ф. http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/8151 2017-09-02T20:00:44Z 2016-01-01T00:00:00Z

Название: Результати дослідження геному сортів хмелю в умовах тривалого культивування in vitro Авторы: Штанько, І. П.; Shtanko, I. П.; Штанько, И. П.; Ковальов, В. Б.; Kovalev, V.; Ковалев, В. Б.; Кормільцев, Б. Ф.; Kormiltsev, B.; Кормильцев, Б. Ф. Аннотация: Вступ. Результати досліджень молекулярно-генетичного поліморфізму геному хмелю та розроблені на їх основі ДНК-маркери успішно використовуються для хмелю при ідентифікації сортів, контролю автентичності та генетичної чистоти сортів, визначення генетичної стабільності, генетичного картування тощо. Окремої уваги заслуговують питання молекулярно-генетичної мінливості сортів хмелю за тривалого їх субкультивування у культурі in vitro в умовах біотехнологічних колекцій, що є важливим для уточнення технологічних підходів до збереження сортової чистоти генотипів. Мета і завдання. Визначення стабільності геному сортів хмелю селекції ІСГП за умов тривалого періоду багаторазового пасажування та зберігання експлантів у колекції в умовах in vitro. Матеріали та методи досліджень. Матеріалами для дослідження слугували рослини сортів хмелю Кумир, Альта, Заграва та Славянка (вихідні рослини колекції генофонду in vivo, зразки колекції in vitro). Виділення ДНК, мацерацію та інші технологічні процеси проводили за загальноприйнятими біотехнологічними методиками. Визначення ДНК проводили за допомогою горизонтального електрофорезу на агарозному гелі в генному ампліфікаторі GeneAmp PCR9700. Візуалізацію бендів ДНК отримували за допомогою системи документування і аналізу гелів GelVue UV Transilluminator (компанії SAE-PLAS). Результати. Застосування панелі з 12 праймерів для ДНК-ідентифікації рослин різного терміну культивування показало відсутність молекулярно-генетичних змін експлантів хмелю. Встановлено, що спектри ампліфікованої ДНК експлантів, які культивувались in vitro протягом шести місяців, одного та двох років не відрізняються від спектрів ДНК сортів на початку мікроклонального культивування та вихідних рослин. Висновки. Дослідження вказують на стабільність ДНК сортів хмелю, за тривалого культивування in vitro та підтверджують можливість контролю молекулярно-генетичної ідентифікації сортів на різних етапах розвитку.; Introduction. The research results of molecular genetic polymorphism genome hops and developed on the basis of their DNA-markers have been used successfully for hops in the identification of varieties, authenticity control and genetic purity grades, determining the genetic stability, genetic mapping. Special attention should be paid to the molecular-genetic variability of hop varieties with prolonged subculture in an in vitro culture in a collection that is important to clarify the technological approaches for preserving the purity of the variety of genotypes. Goal and tasks. Determination of genome stability ISGP breeding hops under extended periods of repeated reproduction and storage in the collection in vitro. Materials and methods of research. Materials for the study is based on plant hops Кumir, Alta Zagrava and Slavyanka (the original gene pool of the plant collections in vivo, in vitro collection of samples). Isolation of DNA maceration and other processes carried out by conventional biotechnological techniques. Determination of the DNA was performed by horizontal agarose gel electrophoresis in gene thermocycler GeneAmp PCR9700. Visualization Bend DNA was prepared using a gel documentation and analysis systems GelVue UV Transilluminator (SAE-PLAS company). Results. The use of panels with 12 primers for DNA identification of different plants cultivation period showed no molecular genetic changes explants hops. It is found that the spectra of four kinds of amplified DNA that have been cultured in vitro for six months, one year and two do not differ from the DNA spectra early cultivars micropropagation and cultivation of plant source. Conclusions. Studies show the stability of DNA hop varieties, which are cultivated in vitro and support the ability to control the molecular genetic identification of varieties at different stages of development.; Введение. Результаты исследований молекулярно-генетического полиморфизма генома хмеля и разработанные на их основе ДНК-маркеры успешно используются для хмеля при идентификации сортов, контроля подлинности и генетической чистоты сортов, определения генетической стабильности, генетического картирования и тому подобное. Отдельного внимания заслуживают вопросы молекулярно-генетической изменчивости сортов хмеля при длительном их субкультивирование в культуре in vitro в условиях биотехнологических коллекций, является важным для уточнения технологических подходов к сохранению сортовой чистоты генотипов. Цель и задачи. Определение стабильности генома сортов хмеля селекции ИСГП в условиях длительного периода многократного пассажирования и хранения эксплантов в коллекции в условиях in vitro. Материалы и методы исследований. Материалами для исследования послужили растения сортов хмеля Кумир, Альта, Зарево и Славянка (выходные растения коллекции генофонда in vivo, образцы коллекции in vitro). Выделение ДНК, мацерацию и другие технологические процессы проводили по общепринятым биотехнологическим методикам. Определение ДНК проводили с помощью горизонтального электрофореза на агарозном геле в генном амплификаторе GeneAmp PCR9700. Визуализацию бэндов ДНК получали с помощью системы документирования и анализа гелей GelVue UV Transilluminator (компании SAE-PLAS). Результаты. Применение панели из 12 праймеров для ДНК-идентификации растений разного срока культивирования показало отсутствие молекулярно-генетических изменений эксплантов хмеля. Установлено, что спектры амплифицированной ДНК эксплантов, которые культивировались in vitro в течение шести месяцев, одного и двух лет не отличаются от спектров ДНК сортов в начале микроклонального культивирования и выходных растений. Выводы. Исследования показывают стабильность ДНК сортов хмеля, при длительном культивировании in vitro и подтверждают возможность контроля молекулярно-генетической идентификации сортов на разных этапах развития.

2016-01-01T00:00:00Z