DSpace Собрание:

Залежність продуктивних та технологічних показників первісток молочних порід від їх племінної якості

2020-04-04T20:04:18Z

Название: Залежність продуктивних та технологічних показників первісток молочних порід від їх племінної якості Авторы: Іванов, І. А.; Ivanov, I.; Иванов, И. А.; Дідківський, А. М.; Didkivskii, A.; Дедковский, А. Н. Аннотация: Первістки молочних порід з високою племінною якістю (СІ >1500) характеризуються максимальними продуктивними ознаками, які перебільшують середні показники по стаду. Що дає можливість прогнозувати результати селекційної роботи за ознаками молочної продуктивності в майбутньому. Тварини голштинської породи низької племінної якості (СІ <-1500) мають максимальні значення промірів вимені, довжини і діаметру дійок, які є вищими за середні показники ознак по стаду. Відстань між передніми, задніми і між передніми та задніми дійками має максимальні значення, чим характеризуються тварини з селекційним індексом від -1500 до 1500. При цьому, високоцінні первістки (СІ > 1500) мають найбільші величини разового надою та інтенсивності молоковиведення. Первістки української чорно-рябої молочної породи з високим племінним потенціалом (СІ > 1500) показали максимальні значення промірів вим’я, дійок і функціональних ознак. Високоцінні (СІ >1500) первістки української червоно-рябої молочної породи характеризуються найбільшими промірами вимені (ширина, глибина, відстань від дна до землі) і відстанню між передніми, задніми і між передніми та задніми дійками. Але найбільші обхват і довжину вимені та довжину і діаметр дійок мають тварини цієї ж породи з селекційним індексом від -1500 до 1500. Первістки з відносно низькім (СІ < -1500) племінним потенціалом характеризуються максимальними значеннями функціональних ознак. Порівнюючи дослідні породні групи між собою, треба зазначити, що найкращими як за морфологічними, так і за функціональними властивостями вимені, виявились первістки української чорно-рябої молочної породи високої племінної цінності (СІ > 1500).; The heifers of dairy breeds with high breeding value (SI > 1500) are characterized by maximum productive traits that exceed the average for the herd. That makes it possible to predict the results of breeding work on the signs of dairy production in the future. Animals of the Holstein breed with low breeding value (SI < -1500) have maximum values of udder measurements, lengths and diameter of nipples, which exceed the average indicators of signs in the herd. The distance between the front, rear and between the front and rear nipples has maximum values, which is typical for heifers with a selection index from -1500 to 1500. At the same time, high-value heifers (SI > 1500) have the highest single yield and milk flow intensity. Heifers of Ukrainian Black-and-White dairy breed with high breeding potential (SI > 1500) showed the maximum values of measurements of udder, nipples and functional characteristics. High value heifers (SI > 1500) of the Ukrainian Red-and-White dairy breed are characterized by the largest measurements of the udder (width, depth, distance from the bottom to the ground) and the distance between the front, rear and between the front and rear nipples. But the highest girth, length of the udder and the length and diameter of nipples have animals of the same breed with a selection index from -1500 to 1500. Heifers with relatively low (SI < -1500) breeding potential are characterized by maximum values of functional characteristics. Comparing the research breed groups with each other, it should be noted that the best, both in morphological and functional udder properties, were heifers of Ukrainian Black-and-White dairy breed of high breeding value (SI > 1500).; Первотелки молочных пород высокой племенной ценности (СІ > 1500) характеризуються максимальними продуктивними признаками, которые превышают средние показатели по стаду. Что дает возможность прогнозировать результаты селекционной роботы по признакам молочной продуктивности в будущем. Животные голштинской породы низкой племенной ценности (СІ < -1500) имеют максимальные значения промеров вымя, длинны и диаметра доек, которые превосходят средние показатели признаков в стаде. Расстояние между передними, задними и между передними и задними дойками имеет максимальные значения, что характерно для первотелок с селекционным индексом от -1500 до 1500. При этом высокоценные первотелки (СІ > 1500) имеют наивысшие разовый удой и интенсивность молокоотдачи. Первотелки украинской черно-пестрой молочной породы с высоким племенным потенциалом (СІ > 1500) показали максимальные значения промеров вымя, доек и функциональных признаков. Высокоценные (СІ > 1500) украинской красно-пестрой молочной породы характеризуются наибольшими промерами вымени (ширина, глубина, расстояние от дна до земли) и расстоянием между передними, задними и между передними и задними дойками. Но наивысший обхват, длину вымя и длину и диаметр доек имеют животные этой же породы с селекционным индексом от 1500 до 1500. Первотелки с относительно низким (СІ < -1500) племенным потенциалом характеризуются максимальными величинами функциональных признаков. Сравнивая исследуемые породные группы между собой необходимо отметить, что наилучшими, как по морфологичным, так и по функциональным свойствам вымени, оказались первотелки украинской черно-пестрой молочной породы высокой племенной ценности (СІ > 1500).

Екстра- та інтраорганна васкуляризація капсули тарсального суглоба у собак

2020-04-04T20:04:00Z

Название: Екстра- та інтраорганна васкуляризація капсули тарсального суглоба у собак Авторы: Нечипорук, Є. В.; Nechiporuk, E.; Нечипорук, Е. В.; Новак, В. П.; Novak, V. Аннотация: В статті висвітлені результати дослідження джерел екстраорганної васкуляризації капсули тарсального суглоба собаки, а також особливості гемомікроциркуляторного русла капсули відносно її анатомічних поверхонь (дорсальної, медіальної, плантарної, латеральної). Приведене порівняння інтенсивності васкуляризації кожної з поверхонь та описано особливості розгалуження судин, їх розташування відносно інших структурних елементів капсули суглоба. Оскільки тема васкуляризації тарсального суглоба досі залишається нерозкритою, хоча кровоносне русло тазової кінцівки пальцеходячих тварин вивчене та описане багатьма вченими, ми дослідили особливості розгалудження магістральних судин тазової кінцівки собаки в ділянці тарсального суглоба, а також інтраорганну топографію судинних структур у складі капсули цього суглоба. Знання поверхонь з найбільшою кількістю структур гемомікроциркуляторного русла та зон розташування судинних полів дасть уявлення про інтенсивність метаболічних процесів у різних частинах суглоба. Оптимальне функціонування синовіоцитів синовіальної оболонки капсули тарсального суглоба напряму залежить від іннервації та васкуляризації капсули суглоба. Нами було встановлено, що екстраорганне кровопостачання капсули тарсального суглоба собаки відбувається за рахунок каудальної великогомілкової артерії (a. tibialis caudalis), поверхневої гілки краніальної великогомілкової артерії (a. cranialis tibialis), гілок краніальної артерії сафени (a. saphena) та медіальної і латеральної заплеснової артерій (a. lateralis et medialis carpi). В результаті мікроскопічного дослідження капсули тарсального суглоба собаки встановили, що латеральна поверхня капсули тарсального суглоба собаки має найбільше структур гемомікроциркуляторного русла, які формують судинні поля, капіляри формують дуги, звивини та анастомози. Судини фіброзної оболонки плантарної поверхні проходять між товстими пучками колагенових волокон у пухкій сполучній тканині і формують клубочки та ампулоподібні розширення, які, можливо, виступають своєрідним депо крові.; The results of the study of the sources of extraordinary vascularization of the dog tarsal joint capsule, as well as the features of the hemomycrocirculatory bed of the capsule relative to its anatomical surfaces (dorsal, medial, plantar, lateral), are described in the article. The comparison of the intensity of vascularization of each of the surfaces is described, and the features of branching of blood vessels, their location relative to other structural elements of the capsule of the joint are described. Since the subject of vascularization of the tarsal joint remains unsolved, although the circulatory channel of the pelvic limbs of the fingertips has been studied and described by many scientists, we have investigated the features of branching of the major vessels of the pelvic limb of the dog in the area of the tarsal joint, as well as the intraorganic topography of the vascular structures in the capsule of this joint. Knowledge of surfaces with the greatest number of structures of the hemomycrocirculatory bed and zones of the location of the vascular fields will give an idea of the intensity of metabolic processes in different parts of the joint. The optimal functioning of synoviotic cells of the tarsal joint capsule directly depends on the innervation and vascularization of the capsule of the joint. We have found that extraordinary blood supply to the dog’s tarsal joint capsule occurs at the expense of the caudal tibialis artery (a. tibialis caudalis), the superficial branch of the cranial tibialis artery (a. cranialis tibialis), the branches of the cranial artery of the saphen (a. saphena) and the medial and lateral mucous tarsal arteries (a. lateralis and medialis carpi). As a result of the microscopic examination of the capsule of the tarsal joint of the dog, it has been established that the lateral surface of the dog’s tarsal joint capsule has the largest structure of the hemomycrocirculatory bed, which forms vascular fields, the capillaries form arches, gyrus and anastomoses. The vessels of the fibrous membrane of the plantar surface pass between the thick collagen fibers in the dense connective tissue and form glomeruli and ampul-formed enlargements, which may serve as a kind of blood depot.; В статье освещены результаты исследования источников екстраорганной васкуляризации капсулы тарсального сустава собаки, а также особенности гемомикроциркуляторного русла капсулы относительно ее анатомических поверхностей (дорсальной, медиальной, плантарной, латеральной). Приведено сравнение интенсивности васкуляризации каждой из поверхностей и описаны особенности ветвления сосудов, их расположение относительно других структурных элементов капсулы сустава. Поскольку тема васкуляризации тарсального сустава до сих пор остается нераскрытой, хотя кровеносное русло тазовой конечности пальцеходящих животных изучено и описано многими учеными, мы исследовали особенности разветвления магистральных сосудов тазовой конечности собаки в области тарсального сустава, а также интраорганную топографию сосудистых структур в составе капсулы этого сустава. Знание поверхностей с наибольшим количеством структур гемомикроциркуляторного русла и зон расположения сосудистых полей даст представление об интенсивности метаболических процессов в разных частях сустава. Оптимальное функционирование синовиоцитов синовиальной оболочки капсулы тарсального сустава напрямую зависит от иннервации и васкуляризации капсулы сустава. Нами было установлено, что екстраорганное кровоснабжение капсулы тарсального сустава собаки происходит за счет каудальной большеберцовой артерии (a. tibialis caudalis), поверхностной ветви краниальной большеберцовой артерии (a. cranialis tibialis), ветвей краниальной артерии сафены (a. saphena) и медиальной и латеральной заплюсневой артерий (a. lateralis et medialis carpi). В результате микроскопического исследования капсулы тарсального сустава собаки установили, что латеральная поверхность капсулы тарсального сустава собаки имеет больше структур гемомикроциркуляторного русла, которые формируют сосудистые поля, капилляры формируют дуги, извилины и анастомозы. Сосуды фиброзной оболочки плантарной поверхности проходят между толстыми пучками коллагеновых волокон в рыхлой соединительной ткани и формируют клубочки и ампулоподобные расширения, которые, возможно, выступают своеобразным депо крови.

Мінеральний склад сухої біомаси личинок Chironomus, вирощених на поживному середовищі із вмістом дріжованої маси шроту насіння соняшнику

2020-04-04T20:04:00Z

Название: Мінеральний склад сухої біомаси личинок Chironomus, вирощених на поживному середовищі із вмістом дріжованої маси шроту насіння соняшнику Авторы: Король-Безпала, Л. П.; Korol-Bezpala, L.; Король-Безпалая, Л. П. Аннотация: Личинки Chironomus є цінним джерелом не тільки білків, ліпідів, вуглеводів, вітамінів, а і мінеральних речовин. Для проведення хімічних досліджень використовували личинок, вирощених в штучних умовах, де поживне середовище на основі мулу із р. Рось містило дріжовану масу насіння соняшника. Дослідження проводились в умовах Науково-дослідного інституту харчових технологій і технологій переробки продукції тваринництва БНАУ та ДНДКІ ветпрепаратів та кормових добавок ( м. Львів ). Уміст Амонію, Калію, Натрію, Магнію, Кальцію, Сульфуру, Фосфору в сухій біомасі личинки Chironomus визначали за методикою, викладеною у рекомендаціях за редакцією І. Я. Коцюмбаса за допомогою капілярного електрофорезу. Виявлено, що суха біомаса личинок Chironomus є джерелом Амонію, середній вміст становить – 2,18 %, Калію – 7,63 %, Натрію – 8,55 %, Магнію – 3,85 %, Кальцію – 15,6 %, Сульфуру – 2,38 %, Фосфору – 0,05 % від сухої речовини. За кількісним показником Натрій посідав друге місце серед досліджуваних елементів. На 10,7 % виявлено менше Калію у відношенні до Натрію. У порівнянні з Кальцієм елемента було менше у біомасі личинки Chironomus у 2 рази. У чотири рази менше, порівняно із Кальцієм було виявлено Магнію у біомасі личинки Chironomus. Встановлено, що вміст Сульфуру становить 2,38 % від сухої речовини, порівнюючи до Кальцію елемента було менше у 6,6 раза. Амонію було менше, ніж у попередніх елементів, за кількісним показником він посідає шосте місце. У порівнянні з Кальцієм елемента було менше у 7,2 раза. Показник Фосфору в сухій біомасі личинки Chironomus піку не показав, але був в межах 0,05%. Даного елементу виявлено найменше у біомасі личинки Chironomus. Таким чином, найбільше серед досліджуваних елементів в сухій біомасі личинок Chironomus було Кальцію 15,6 %, а найменше – Фосфору, він був в межах 0,05 %.; Chironomus larvae are a valuable source of not only proteins, lipids, carbohydrates, vitamins, bad and minerals. For chemical research, larvae were grown in artificial conditions, where the nutrient medium based on silt from the Ros river contained a weed of sunflower seeds. The research was conducted in the conditions of the Research Institute of Food Technologies and Livestock Products Processing Technologies of BNAU and SSRKI of veterinary preparations and feed additives (Lviv). The content of Ammonium, Potassium, Sodium, Magnesium, Calcium, Sulfur, Phosphorus in dry biomass of the Chironomus larva was determined using capillary electrophoresis according to the methodology presented in the reccomendations edited by I.Ya. Kotsiumbas. It was found that dry biomass of Chironomus larvae is a source of Amonium, with an average content – 2,18 %, Potassium – 7,63 %, Sodium 8,55 %, Magnesium 3,85 %, Calcium 15,6 %, Sulfur 2,38 %, Phosphorus – 0,05 % of dry matter. In quantitative terms, Natrium took second place among the elements studied. 10,7% less of Potassium was detected compared to Sodium. Potassium content was twice as low as that of Calcium in Chironomus larvae biomass. Four times less of Magnesium was detected in the Chironomus larvae biomass compared to Calcium. Proved that Sulfur content maked 2,38% of dry matter, the element comtent was 6.6 times lower as compared to the Calcium. Ammonium comtent was lower than that for the previous elements, it ranked sixth. Compared to Calcium, the element content was 7,2 times lower. Phosphorus index in the dry biomass of the Chironomus larva did not show the peak but was within 0,05%. This element amount was found to be the lwest in the Chironomus larvae biomass. Thus, the most among the investigated elements in the dry biomass of Chironomus larvae was Calcium 15,6 %, and the least Phosphorus it was within 0,05 %.; Личинки Chironomus являются ценным источником не только белков, липидов, углеводов, витаминов, а и минеральных веществ. Для проведения химических исследований использовали личинки, выращенные в искусственных условиях, где питательная среда на основе ила с р. Рось содержала дрожжеванную массу семян подсолнечника. Исследования проводились в условиях Научно-исследовательского института пищевых технологий и технологий переработки продукции животноводства БНАУ и ГНИКИ ветпрепаратов и кормовых добавок (г. Львов). Содержание Аммония, Калия, Натрия, Магния, Кальция, Серы, Фосфора в сухой биомассе личинки Chironomus определяли по методике изложенной в рекомендациях под редакцией И. Я. Коцюмбаса с помощью капиллярного электрофореза. По количественному показателю Натрий занимал второе место среди исследуемых элементов. На 10,7% выявлено меньше Калия в отношении Натрия. Сравнивая с Кальцием элемента было меньше в биомассе личинки Chironomus в 2 раза. В четыре раза меньше по сравнению с Кальцием было обнаружено Магния в биомассе личинки Chironomus. Установлено, что содержание Серы составляет 2,38% от сухого вещества, сравнивая с Кальцием элемента было меньше в 6,6 раза. Аммония было меньше предыдущих элементов, по количественному показателю он занимает шестое место. Сравнивая с Кальцием элемента было меньше в 7,2 раза. Показатель Фосфора в сухой биомассе личинки Chironomus пику не показал, но был в пределах 0,05%. Данного элемента обнаружено меньше в биомассе личинки Chironomus. Выявлено, что сухая биомасса личинок Chironomus является источником Аммония, среднее содержание – 2,18 %, Калия – 7,63 %, Натрия – 8,55 %, Магния – 3,85 %, Кальция – 15,6 %, Серы – 2,38 %, Фосфора – 0,05 % от сухого вещества. Таким образом, больше всего среди исследуемых элементов в сухой биомассе личинок Chironomus было Кальция 15,6 %, а меньше – Фосфора, он был в пределах 0,05 %.

Зміни вмісту окремих цитокінів у сироватці крові псів за хронічного простатиту при використанні сироватки кордової крові

2020-04-04T20:03:35Z

Название: Зміни вмісту окремих цитокінів у сироватці крові псів за хронічного простатиту при використанні сироватки кордової крові Авторы: Бондар, С. В.; Bondar, S. Аннотация: Незважаючи на істотне поширення простатитів у псів, наразі питання обґрунтування патогенетичних методів лікування є маловивченими, що є актуальним з теоретичної та практичної точки зору. При простатиті у собак спостерігається виражений цитокіновий дисбаланс, який проявляється зростанням рівня прозапальних компонентів цитокінової системи за одночасного зниження вмісту функціонального антагоніста IL-4. Встановлено, що гіперпродукція IL-1 і TNF, їх деструктивні ефекти в передміхуровій залозі, пов’язані з їх медіаторними властивостями як прозапальних цитокінів поглиблюються істотним зниженням концентрації оппозитного до нього IL-4, що засвідчує низькі можливості інгібування продукції прозапальних цитокінів у запальному вогнищі. Застосування введення аутологічної сироватки кордової крові призводить до різноспрямованих зрушень в цитокіновому профілі крові і свідчать про зниження експресії прозапальних і активації синтезу протизапальних цитокінів на десяту добу лікування, що в цілому обмежує прояв запальної реакції. Встановлено, що застосування введення гетерогенної сироватки кордової крові за простатитуу собак сприяє прискоренню корекції запальної реакції шляхом гальмування експресіі прозапальних і стимуляції синтезу протизапальних цитокінів.; Despite the significant spread of prostatitis in males, today the questions of substantiation of pathogenetic methods of treatment are poorly understood, which is relevant from the theoretical and practical point of view. With prostatitis in dogs, a marked cytokine imbalance is observed, which is manifested by an increase in the level of proinflammatory components of the cytokine system, while a decrease in the content of the functional antagonist IL-4. It has been established that the hyperproduction of IL-1 and TNF, their destructive effects in the prostate gland associated with their mediator properties, as pro-inflammatory cytokines are exacerbated by a significant reduction in the concentration of the opposing IL-4, indicating low inhibition of production of pro-inflammatory cytokines in the inflammatory focus. Application of the introduction of autologous cord blood serum leads to multidirectional shifts in the cytokine blood profile and indicate a decrease in the expression of proinflammatory and activation of the synthesis of anti-inflammatory cytokines on the tenth day of treatment, which generally limits the manifestation of the inflammatory response. It has been established that the use of the introduction of heterogeneous cord blood serum in dogs with prostatitis promotes the acceleration of correction of the inflammatory reaction by inhibiting the expression of proinflammatory and stimulating the synthesis of anti-inflammatory cytokines.; Несмотря на существенное распространение простатитов у кобелей, на сегодняшний день вопросы обоснования патогенетических методов лечения являются малоизученными, что является актуальным с теоретической и практической точек зрения. При простатите у собак, наблюдается выраженный цитокиновый дисбаланс, который проявляется ростом уровня провоспалительных компонентов цитокиновой системы при одновременном снижении содержания функционального антагониста IL-4. Установлено, что гиперпродукция IL-1 и TNF, их деструктивные эффекты в предстательной железе, связанные с их медиаторными свойствами как провоспалительных цитокинов усугубляются существенным снижением концентрации оппозитного к нему IL-4, удостоверяющий низкие возможности ингибирования продукции провоспалительных цитокинов в воспалительном очаге. Применение введения аутологичной сыворотки кордовой крови приводит к разнонаправленным сдвигам в цитокиновом профиле крови и свидетельствуют о снижении экспрессии провоспалительных и активации синтеза противовоспалительных цитокинов на десятые сутки лечения, что в целом ограничивает проявление воспалительной реакции. Установлено, что применение введения гетерогенной сыворотки кордовой крови при простатите у собак способствует ускорению коррекции воспалительной реакции путем торможения экспрессии провоспалительных и стимуляции синтеза противовоспалительных цитокинов.

Вероятностное прогнозирование содержания 129I в молоке коров

2020-04-04T20:03:57Z

Название: Вероятностное прогнозирование содержания 129I в молоке коров Авторы: Хомутинин, Ю. В.; Khomutinin, Yu.; Хомутінін, Ю. В.; Кашпаров, В. А.; Kashparov, V.; Кашпаров, В. О.; Лазарев, Н. М.; Lazarev, N.; Лазарєв, М. М.; Отрешко, Л. Н.; Otreshko, L.; Отрешко, Л. М.; Йощенко, Л. В.; Yoschenko, L. Аннотация: Данная работа завершает 5-летний цикл исследований по оценки основных биогенных потоков 127I и 129I в типичных агроэкосистемах Украины, которые проводились в УкрНИИСХР Национального университета биоресурсов и природопользования Украины. Одним из основных источников поступления изотопов йода в организм человека является молоко коров. Для прогнозирования содержания изотопов йода в молоке требуется определить их содержание в компонентах суточного рациона (воде, траве, сене, зерне и его производных). В данной работе на основании вероятностного подхода к описанию удельного содержания изотопов 129I в почве, растениях и возможных значений его коэффициентов накопления (перехода) предложена, реализована и апробирована на примере Народичского района Житомирской области методология прогнозирования удельной активности 129I в молоке коров без непосредственного измерения его в почве и растительных компонентах рациона. Для практической реализации предложенной методологии были оценены статистические характеристики коэффициентов накопления 127I в луговом разнотравье, картофеле, соломе (овес, пшеница) и коэффициентов перехода йода из суточного рациона в молоко коров в различных населенных пунктах континентальной Украины. Область исследований охватывает как площади, подвергшейся значительному радиоактивному загрязнению в результате аварии на ЧАЭС, так и относительно «чистые» территории. Предложенная методология позволяет получать не только точечные оценки содержания 129I в молоке коров, но и интервальные оценки с заданным пользователем уровня доверия, а также оценивать вероятности превышения установленных нормативов этого содержания. Предложен и апробирован приближенный экспресс-метод вероятностного прогнозирования удельного содержание 129I в молоке коров в населенном пункте. Он позволяет значительно упростить процесс вероятностного прогнозирования, ограничившись только средствами электронных таблиц EXCEL, минуя методы и алгоритмы статистического моделирования.; This work completes the cycle of five-year studies on the main nutrient streams of 127I and 129I in typical agroecosystems of Ukraine, which was held at the National University of Life Sciences and Natural Resources of Ukraine «UkrNDISh». One of the main sources of isotope iodine in humans is cow’s milk. To predict the iodine content of milk, it is necessary to determine their content in the components of the daily diet (water, herbs, hay, grain and its derivatives). In the work on the basis of the probabilistic approach to the description of the specific content of 129I isotopes in the soil of plants and possible values of the coefficients of its accumulation (transition) on the example of the Naroditsky district of Zhytomyr region, a methodology for predicting the specific activity of 129I in milk of cows without direct measurement in soil and vegetable components of the diet was developed. For the practical implementation of the proposed methodology, the statistical characteristics of the accumulation coefficients 127I for meadow grasses, potatoes, straw (oats, wheat) and iodine transfer coefficients from the daily ration to cow’s milk for various settlements of continental Ukraine were estimated. The scope of research covers the areas that have undergone significant radioactive contamination as a result of the Chornobyl accident and relatively «clean» territory. The proposed methodology allows to obtain point, as well as interval estimates of the contents of 127I and 129I in of cows milk, with the level of trust that the user specifies, as well the evaluate possible exceedances of the established norms of this content. An approximate exspres method of probabilistic prediction of specific content of 129I in cow’s milk in the settlements is proposed and tested. This can greatly simplify the probabilistic forecasting process by confining itself to the means of the EXCEL spreadsheets, bypassing methods and algorithms for statistical simulation.; Дана робота завершує 5-річний цикл досліджень щодо оцінки основних біогенних потоків 127I і 129I в типових агроекосистемах України, які проводилися в УкрНДІСХР Національного університету біоресурсів і природокористування України. Одним з основних джерел надходження ізотопів йоду в організм людини є молоко корів. Для прогнозування вмісту ізотопів йоду в молоці потрібно визначити їх вміст у компонентах добового раціону (воді, траві, сіні, зерні та його похідних). У даній роботі на підставі імовірнісного підходу до опису питомого вмісту ізотопів 129I в ґрунті, рослинах і можливих значень його коефіцієнтів накопичення (переходу) запропонована, реалізована і апробована на прикладі Народицького району Житомирської області методологія прогнозування питомої активності 129I в молоці корів без безпосереднього вимірювання його в ґрунті і рослинних компонентах раціону. Для практичної реалізації запропонованої методології були оцінені статистичні характеристики коефіцієнтів накопичення 127I в луговому різнотрав’ї, картоплі, соломі (овес, пшениця) і коефіцієнтів переходу йоду з добового раціону в молоко корів у різних населених пунктах континентальної України. Область досліджень охоплює як площі, що зазнали значного радіоактивного забруднення у результаті аварії на ЧАЕС, так і відносно «чисті» території. Запропонована методологія дозволяє отримувати не лише точкові оцінки вмісту 129I в молоці корів, а й інтервальні оцінки з заданим користувачем рівнем довіри, а також оцінювати можливі перевищення встановлених нормативів цього вмісту. Запропоновано і апробовано наближений експрес-метод ймовірнісного прогнозування питомого вмісту 129I в молоці корів у населеному пункті. Він дозволяє значно спростити процес ймовірносного прогнозування, обмежившись лише засобами електронних таблиць EXCEL, минаючи методи і алгоритми статистичного моделювання.

Внутрішньолабораторна валідація методу визначення видової приналежності м’яса за використання ПЛР-рч тест-системи «М’ясо-тест»

2020-04-04T20:04:07Z

Название: Внутрішньолабораторна валідація методу визначення видової приналежності м’яса за використання ПЛР-рч тест-системи «М’ясо-тест» Авторы: Облап, Р. В.; Oblap, R. Аннотация: Проведено процедуру внутрішньолабораторної валідації методу визначення видової приналежності м’яса згідно з європейськими стандартами та нормами. Процедуру валідації проводили за використання розробленої тест-системою «М’ясо-тест» на основі TaqMan-технології методу ПЛР у реальному часі. Даний діагностикум дозволяє здійснювати ідентифікацію видової належності тваринних тканин у м’ясній сировині, подрібненій сировині у складі м’ясних напівфабрикатів, готових необроблених м’ясних виробах та тих, що зазнали термічної обробки. Тест-систему виконано у форматі мультиплексу та вона дозволяє одночасно ідентифікувати три мішені – курятину, свинину та яловичину. Валідацію методу проводили за такими основними параметрами, як специфічність, межа виявлення, аналітична чутливість, ефективність ампліфікації та лінійність. Специфічність методу становила 100% за всіма трьома каналами – Fam (курятина), Hex (свинина) та Rox (яловичина). Перехресних реакцій при цьому виявлено не було. В межах робочого діапазону (Ct ≤ 39) хибно-негативних та хибно-позитивних результатів не спостерігалося, що засвідчувало високий рівень застосованого методу. Межа виявлення та аналітична чутливість для каналів Fam та Hex становили 1×10-6 та 1×10-5 нг, відповідно. Для каналу Rox межа виявлення становила 1×10-7 нг, а аналітична чутливість – 1×10-6 нг. Отримані значення нахилу калібрувальних кривих (α) вкладалися в діапазон від –3,58 до –3,10, що свідчило про задовільну ефективність ампліфікації. Розраховані значення ефективності ПЛР для каналів Fam, Hex, Rox склали 103,2, 100,0 та 94,9 %, відповідно, що є досить високим показником для діагностичних тест-систем. Також було показано чітку залежність значень Ct досліджуваних зразків від логарифму початкової концентрації внесеного субстрату (R2 ≥ 0,98). Отримані параметри валідації відповідають стандартам ЄС щодо проведення ПЛР аналізу та дозволяють застосовувати дану методику в лабораторній практиці. Даний підхід може бути рекомендований випробувальним лабораторіям для забезпечення максимального ступеню вірогідності одержаних результатів та позбавлення аналітичних помилок, що призводять до виникнення хибно-позитивних та хибно-негативних результатів.; Intralaboratory validation of meat-species identification method was performed according to european standards and regulations. Validation was performed by designed test-system «Meat-test» on the basis of TagMan technology Real-Time PCR.This test-system allows to perform species-specific identification of animal tissues in meat raw material, grinded up meat raw material in the content of semi-finished meat products, finished untreated meat products, and meat products under thermal treatment. Test-system id designed as multiplex and it allows to identify three targets-chicken, pork and beef, simultaneously. Method validation was performed for such basic parameters as specificity, limit of detection, analytical sensitivity, amplification efficiency and linearity. Method specificity was 100% for all three indicators – Fam (chicken),Hex (pork), and Rox (beef). No cross reactions was detected. No false-negative and false-positive results was detected, what shows high level of applied method. Limit of detection and analytical sensitivity for Fam and Hex was 1×10-6 and 1×10-5 ng, respectively. Limit of detection was 1×10-7ng, and analytical sensitivity was 1×10-6 ng for Rox. Obtained values of slope of calibration curves (α) were within –3,58 to –3,10,what shows normal amplification efficiency. Calculated PCR efficiency values for Fam, Hex, Rox, was 103,2, 100,0 and 94,9 %, respectively, what is high enough value for diagnostic test-system. Clear dependence of analysed samples Ct values on logarithm of initial concentration of added substrate was shown (R2 ≥ 0,98). Obtained validation parameters meet the EU PCR-performing standards. It enables application of this method in laboratory practice. This approach can be recommended to test laboratories for high reliability implementation of obtained results and analytical errors (false-positive and false-negative results) elimination.; Проведена процедура внутрилабораторной валидации метода определения видовой принадлежности мяса согласно европейским стандартам и нормам. Процедуру валидации проводили с помощью разработанной тест-системы «Мясо-тест» на основе TaqMan-технологии метода ПЦР в реальном времени. Данный диагностикум позволяет осуществлять идентификацию видовой принадлежности тканей животных в мясном сырье, измельченном сырье в составе мясных полуфабрикатов, готовых необработанных мясных изделиях, а также тех, что подверглись термической обработке. Тест-система выполнена в формате мультиплекса и позволяет одновременно идентифицировать три мишени – курятину, свинину и говядину. Валидацию метода проводили по таким основным параметрам, как специфичность, предел обнаружения, аналитическая чувствительность, эффективность амплификации и линейность. Специфичность метода составляла 100% по всем трем каналам – Fam (курятина), Hex (свинина) и Rox (говядина). Перекрестных реакций при этом выявлено не было. В пределах рабочего диапазона (Ct ≤ 39) ложно-отрицательных и ложно-положительных результатов не наблюдалось, что свидетельствовало о высоком уровне примененного метода. Предел обнаружения и аналитическая чувствительность для каналов Fam и Hex составляли 1×10-6 и 1×10-5 нг, соответственно. Для канала Rox придел обнаружения составлял 1×10-7 нг, а аналитическая чувствительность – 1×10-6 нг. Полученные значения угла наклона калибровочных кривых (α) вкладывались в диапазон от –3,58 до –3,10, что свидетельствовало об удовлетворительной эффективности амплификации. Рассчитанные значения эффективности ПЦР для каналов Fam, Hex и Rox составили 103,2, 100,0 и 94,9 %, соответственно, что является довольно высоким показателем для диагностических тест-систем. Также была показана четкая зависимость значений Ct исследуемых образцов от логарифма начальной концентрации внесенного субстрата (R2 ≥ 0,98). Полученные параметры валидации отвечают стандартам ЕС по проведению ПЦР анализа и разрешают применять данную методику в лабораторной практике. Данный подход может быть рекомендован испытательным лабораториям для обеспечения максимального уровня достоверности полученных результатов и избеганию появления аналитических ошибок, которые могут приводить к возникновению ложно-положительных и ложно-отрицательных результатов.

Клініко-морфологічні особливості базальноклітинного раку шкіри у собак

2020-04-04T20:03:59Z

Название: Клініко-морфологічні особливості базальноклітинного раку шкіри у собак Авторы: Аліфонова, К. В.; Alifonova, K.; Алифонова, К. В.; Гавриліна, О. Г.; Gavrilina, О.; Гаврилина, Е. Г. Аннотация: Досліджували 34 собаки різного віку з базальноклітинним раком шкіри, операційний та біопсійний матеріал. Встановили, що базальноклітинний рак у собак займає перше місце за поширенням, на нього припадає близько 20% від всіх пухлин шкіри. На базальноклітинний рак шкіри частіше хворіють собаки старше п’яти років, 71% захворівших тварини віком 7–9 років, у 65% випадків хворіють кобелі. У 80% собак пухлини проявляються екзофітним ростом на поверхні шкіри, переважним місцем локалізації базаліоми виявилася голова (47%) та шия (32%) собак, рідше кінцівки (11%), спина (6%) та інші частини тіла (4%). Серед клінічних форм виявили 4 форми: поверхнева (35%), вузлова (26%), виразкова (23%) та рубцева (16%). При проведенні гістологічного дослідження виявили, що найпоширенішими є дві форми базальноклітинного раку: солідна (52%) та стрічкоподібна (36%) форми. На інші форми базаліоми припадає лише 12%. Мікроскопічно на гістологічному зрізі пухлина побудована з дрібних округлих і веретеноподібних клітин з обідком базофільної цитоплазми, які нагадують базальні клітини епідермісу, але без міжклітинних містків. Клітини розташовані переважно тяжами. При проведенні цитологічного дослідження базальноклітинного раку шкіри встановили 4 форми: поверхнева мультицентрична (45%), склеродермоподібна (27%), фіброепітеліальна (16%), пігментна (12%). Цитологічно серед клітин плоского епітелію базаліома має гіперхромні клітини циліндричної форми. Ядра клітин округлої форми, великі. Цитоплазма базофільна, невелика за розміром, має нечіткі контури, міжклітинні містки відсутні.; The material for the study was a group of 34 dogs of different age groups, operating and biopsy material, which was sent to a laboratory from the veterinary clinics of the city of Dnipro. Basal cell carcinoma in dogs takes first place in distribution, it accounts for about 20% of all skin tumors. The basal cell carcinoma of the skin affects more often dogs older than five years, 71% of the diseased animals are 7-9-year-old, in 65% of cases, males are ill. The disease appeared as exophytic growth on the surface of the skin of 80% of dogs, the dominant site of the basaliosis was the head (47%) and the neck (32%) of dogs, rarely limbs (11%), spin (6%) and other body parts (4%). Among the clinical forms, 4 forms were found: superficial (35%), more seldom nodule (26%), ulcer (23%) and scar tissue (16%). During the histological study, it was found that two forms of basal cell crayfish are the most common: solid (52%) and ribbons (36%) forms. All other forms account for only 12%. Microscopically, on the histological section, the tumor is constructed from small rounded and spindle-shaped cells with a rim of basophilic cytoplasm, which resemble basal cells of the epidermis, but without intercellular bridges. The cells are located predominantly with struts. In the course of cytological examination of basal cell skin cancer, 4 forms were identified: surface multicentric (45%), scleroderma (27%), fibroepithelial (16%), pigmentary (12%). During the cytological study of basal cell carcinoma of the skin, it has been established that in the cytology of the cells of the flat epithelium, basaliosis has hyperchromic cells of a cylindrical shape. Cell nuclei are round, large. Basophil cytoplasm, small in size, has fuzzy contours, no intercellular bridges.; Материалом для проведения исследования была группа из 34 собак различной возрастной категории, операционный и биопсийный материал, который был направлен в лабораторию из ветеринарных клиник города Днепр. Базальноклеточный рак у собак занимает первое место по распространению, на него приходится около 20% всех опухолей кожи. Базальноклеточным раком кожи чаще болеют собаки старше пяти лет, 71% заболевших животных в возрасте 7–9 лет, в 65% случаев болеют кобели. У 80% собак опухоли проявляются экзофитным ростом на поверхности кожи, предпочтительным местом локализации базалиомы является голова (47%) и шея (32%) собак, реже конечности (11%), спина (6%) и другие части тела (4%). Среди клинических форм выявлено 4 формы: поверхностная (35%), узловая (26%), язвенная (23%) и рубцовая (16%). При проведении гистологического исследования выявлено, что наиболее распространены две формы базальноклеточного рака: солидная (52%) и лентовидная (36%) формы. На все остальные формы приходится лишь 12%. Микроскопически на гистологическом срезе опухоль построена из мелких округлых и веретенообразных клеток с ободком базофильной цитоплазмы, которые напоминают базальные клетки эпидермиса, но без межклеточных мостиков. Клетки расположены преимущественно тяжами. При проведении цитологического исследования базальноклеточного рака кожи установлено 4 формы: поверхностная мультицентрическая (45%), склеродермо-подобная (27%), фиброэпителиальная (16%), пигментная (12%). При проведении цито-логического исследования базальноклеточного рака кожи установлено, что цитологически среди клеток плоского эпителия базалиома имеет гиперхромные клетки цилиндрической формы. Ядра клеток округлой формы, крупные. Цитоплазма базофильная, небольшая по размеру, имеет нечеткие контуры, межклеточные мостики отсутствуют.

Продуктивність молодняку свиней за використання в раціонах тритикале з люпином

2020-04-04T20:04:06Z

Название: Продуктивність молодняку свиней за використання в раціонах тритикале з люпином Авторы: Мельничук, О. П.; Melnichuk, А.; Мельничук, А. П. Аннотация: Наведено результати досліджень щодо використання за вирощування й відгодівлі молодняку свиней зерносумішей різного складу, вироблених у зоні Полісся України (% за масою): №1 (пшениця – 75, люпин – 10, комбікорм – 15); №2 (пшениця – 55, тритикале – 20, люпин – 10, комбікорм – 15); №3 (пшениця -35, тритикале – 40, люпин – 10, комбікорм – 15). Встановлено, що заміна у складі зерносуміші 20–40% (за масою) дерті пшениці на відповідну кількість дерті тритикале в раціонах тварин негативно позначається на їх продуктивних якостях (на 9,5–10,3%) та збільшує витрати кормів на одиницю продукції (на 10,1–10,6%). Різниця за живою масою молодняку свиней між контрольною і дослідними групами в 2 місяці становила 0,4–2,0 кг (0,6–2,9%), 3 міс. – 1,4–4,7 кг (1,6–5,8%), 4 міс. – 5,8–6,8 кг (5,7–6,8%), 5 міс. – 8,0–8,3 кг (6,9–7,1%) (Р<0,95). Середньодобовий приріст живої маси тварин усіх піддослідних груп за період проведення досліджень коливався в межах від 480 г до 535 г. Найвища інтенсивність росту відмічена у молодняку свиней І (контрольної) групи – 535г. За витратами кормів на 1 кг приросту живої маси тварини ІІ та ІІІ (дослідних) груп також поступалися перед молодняком з контрольної групи на 0,55–0,58 кормових одиниць (на 10,1–10,6%) та 8,1–11,3 МДж обмінної енергії (на 16,3–22,7%). Витрати перетравного протеїну на одиницю приросту коливалися в межах 572–658 г і були більшими у підсвинків дослідних груп на 12,4–15,0%, ніж у контролі. Встановлена несуттєва міжгрупова різниця за масою туші та забійною масою молодняку свиней. Ці показники у підсвинків І (контрольної) групи були тенденційно більшими, відповідно, на 5,0–7,5 кг (на 5,7–8,9%) та 6,15–8,15 кг (на 6,3–8,5%), ніж у ІІ та ІІІ (дослідних) групах. Необхідно зазначити, що як абсолютна, так і відносна маса печінки була більшою у підсвинків І (контрольної) групи, порівняно з ІІ та ІІІ (дослідними) групами – на 0,21 кг і 0,06% (абсолютних) та 0,40 кг і 0,24% (абсолютних) відповідно (Р<0,95). Аналогічна тенденція відмічена також і за абсолютною масою серця. Так, цей показник у тварин дослідних груп був меншим на 0,03 кг, ніж у контролі без достовірної міжгрупової різниці. За відносною масою серця всі піддослідні тварини знаходилися на одному рівні – 0,35%. Суттєвих міжгрупових відмінностей за масою легень, нирок і селезінки піддослідного молодняку свиней нами також не встановлено.; The results of research on the use of grain mixtures of different composition made in the Polissya area of Ukraine (%): No. 1 (wheat – 75, lupine – 10, mixed feed – 15), No. 2 (wheat – 55, triticale – 20, lupine – 10, mixed fodder – 15), №3 (wheat – 35, triticale – 40, lupine – 10, mixed feed – 15) when growing and fattening young pigs. It was found that the replacement of 20–40% (by weight) of wheat in the composition of grain with the corresponding amount of triticale in animal diets adversely affects their productive qualities (by 9,5–10,3%) and increases the feed costs per unit of production by 10,1–10,6%. The difference in the live weight of young pigs between the control and experimental groups at 2 months was 0,4–2,0 kg (0,6–2,9%), at 3 months – 1,4–4,7 kg (1,6–5,8%), in 4 months – 5,8–6,8 kg (5,7–6,8%), in 5 months – 8,0–8,3 kg (6,9–7,1 %) (P <0,95). The average daily growth in the live weight of animals of all experimental groups ranged from 480 g to 535 g during the period of research. The highest growth rate was observed in the youngest pigs of the first (control) group – 535 g. On the basis of the feed costs per 1 kg of the increase in the live weight, the animals of groups II and III (experimental) also yielded to the young from the control group 0,55–0,58 fodder units (10,1–10,6%) and 8,1–11,3 MJ of exchange energy (by 16,3–22,7%). Expenditures of digestible protein per unit of increment ranged from 572–658 g and were higher in piglets of research groups by 12,4–15,0% than in controls. An insignificant intergroup difference in the weight of the carcass and the slaughter weight of the young pigs was established. These parameters in piglets I (control) group were higher, respectively, by 5,0–7,5 kg (by 5,7–8,9%) and 6,15–8,15 kg (by 6,3–8,5%) than in II and III (experimental) groups. It should be noted that both absolute and relative liver weights were higher in pigs I (control) group, in comparison with II and III (research) groups – by 0,21 kg and 0,06% (absolute) and 0,40 kg and 0,24% (absolute), respectively (P <0,95). A similar trend is also observed in the absolute weight of the heart. Thus, this indicator in experimental group animals was 0,03 kg lower than in control without a significant intergroup difference. At the relative weight of the heart, all experimental animals were on the same level – 0,35%. We also did not establish significant intergroup differences in the weight of lungs, kidneys and spleen in experimental piglets.; Приведены результаты исследований по использованию зерновых смесей различного состава, произведенных в зоне Полесья Украины (%): №1 (пшеница –75, люпин –10, комбикорм – 15), №2 (пшеница –55, тритикале – 20, люпин –10, комбикорм – 15), №3 (пшеница –35, тритикале – 40, люпин –10, комбикорм – 15) при выращивании и откорме молодняка свиней. Установлено, что замена в составе зерновой смеси 20–40% (по массе) пшеницы на соответствующее количество тритикале в рационах животных негативно влияет на их продуктивные качества (на 9,5–10,3%) и увеличивает затраты кормов на единицу продукции на 10,1–10,6%. Разница в живом весе молодняка свиней между контрольной и опытными группами в 2 месяца составляла 0,4–2,0 кг (0,6–2,9%), в 3 месяца – 1,4–4,7 кг (1,6–5,8%), в 4 месяца – 5,8–6,8 кг (5,7–6,8%), в 5 месяцев – 8,0–8,3 кг (6,9–7,1%) (Р<0,95). Среднесуточный прирост живой массы животных всех подопытных групп за период проведения исследований колебался в пределах от 480 г до 535 г. Самая высокая интенсивность роста отмечена у молодняка свиней первой (контрольной) группы – 535 г. По затратам кормов на 1 кг прироста живой массы животные II и III (опытных) групп также уступали молодняку из контрольной группы на 0,55–0,58 кормовых единиц (на 10,1–10,6%) и 8,1– 11,3 МДж обменной энергии (на 16,3–22,7%). Расходы переваримого протеина на единицу прироста колебались в пределах 572–658 г и были выше у поросят исследовательских групп на 12,4–15,0%, чем в контроле. Установлена несущественная межгрупповая разница по массе туши и убойной массе молодняка свиней. Эти показатели у поросят I (контрольной) группы были выше, соответственно, на 5,0–7,5 кг (на 5,7–8,9%) и 6,15–8,15 кг (на 6,3– 8,5%), чем во II и III (опытных) группах. Необходимо отметить, что как абсолютная, так и относительная масса печени была выше у свиней I (контрольной) группы, по сравнению с II и III (исследовательскими) группами – на 0,21 кг и 0,06 % (абсолютных) и 0,40 кг и 0,24% (абсолютных) соответственно (Р <0,95). Аналогичная тенденция отмечена также и по абсолютной массе сердца. Так, этот показатель у животных опытных групп был меньше на 0,03 кг, чем в контроле без достоверной межгрупповой разницы. По относительной массе сердца все подопытные животные находились на одном уровне – 0,35%. Существенных межгрупповых различий по массе легких, почек и селезенки подопытного молодняка свиней нами также не установлено.

Запліднюваність корів залежно від їх продуктивності та вгодованості

2020-04-04T20:04:10Z

Название: Запліднюваність корів залежно від їх продуктивності та вгодованості Авторы: Краєвський, А. Й.; Krayevsky, А.; Краевский, А. И.; Осмола, В. В.; Osmola, V.; Мусієнко, Ю. В,; Musiienko, Yu.; Мусиенко, Ю. В.; Чекан, О. М.; Chekan, A.; Чекан, А. М. Аннотация: У статті розглянуто актуальні питання відтворення великої рогатої худоби. Одним із головних питань, висвітлених у даній статті, є залежність заплідненості корів від їх продуктивності та вгодованості. Дослідження проводили поетапно: 1 – визначали запліднюваність корів залежно від продуктивності, 2 – запліднюваність корів залежно від вгодованості. Для дослідження на першому етапі нами було сформовано 3 групи тварин за принципом аналогів. Їх продуктивність у першій групі була більше 35 кг, у другій у межах 34–25 кг та в третій – менше 24 кг. У подальшому кожну із цих груп було поділено на 2 підгрупи за періодом отелення – 45–150 днів та 151 і більше. Під час 2-го етапу досліджень ми сформували аналогічно три групи за вгодованістю. Так, в першу групу увійшли тварини із вгодованістю до 2,5 бала. Другу групу було сформовано із тварин із вгодованістю в межах 2,6–3,5 бала. В третій групі були тварини, які за вгодованістю мали більше 3,5 балів. У подальшому кожну із цих груп було поділено на 2 підгрупи за періодом отелення – 45–150 днів та 151 і більше. Під час досліджень нами було встановлено, що у корів із середньою продуктивністю запліднюваність була вищою, ніж у високопродуктивних тварин першої групи у 5,4 рази (р≥0,001), а у другій групі вірогідно не відрізнялася. Запліднюваність корів першої групи з продуктивністю 24 і менше кг / на добу становила 12,5%, їх кількість була у 4 рази меншою, ніж у другій групі (р≥0,001). На нашу думку, це зумовлено хворобами цих тварин, внаслідок яких відбувалося зниження продуктивності. Після 151 доби лактації запліднюваність корів з продуктивністю 24 і менше кг/ на добу була вищою від тварин першої групи у 3,4 раза (р≥0,05), але майже у два рази меншою порівняно з коровами із середньою продуктивністю. Запліднюваність корів після синхронізації еструсу від 45 до 150 дня лактації склала 35,5%, що менше, ніж за тривалості лактації понад 151 день на 24,0% (р≥0,01), не залежно від продуктивності. Середній показник запліднюваності корів по стаду склав 48,5%. Корів з середньою вгодованістю (2,6–3,5 бала) та вище середньоюї, більше 3,5 бала, була майже однакова кількість в обох групах і загалом. У корів 1 та 2 групи із вгодованістю менше 2,5 бала запліднюваність загалом була на рівні 25,0–26,7%. Відсоток вагітних корів з такою вгодованістю в цих групах від їх загальної кількості становив 1,4–6,5%, що достовірно менше від середніх показників по групах і загалом. У другій групі тварин з вгодованістю 2,5–3,5 бала запліднюваність корів у першій групі становила 52,2%, а у другій – на 30,2% вище, що зумовлено зниженням молочної продуктивності цих тварин і набуттям відповідної кондиції вгодованості. При цьому, кількість тільних корів за такої вгодованості в першій групі становила 19,4%, другій – 37,8%. У корів 3-ї групи запліднюваність була вища на 16,7% за періоду після отелення більше 151 дня. У першій групі відсоток тільних корів був більший на 4,9%. В статті викладено дані, що вказують на те, що заплідненість у корів із продуктивністю 35–24 кг за періоду від отелення 45–150 діб становила 25,8% (16 корів), що становить 80% від усіх корів із таким періодом від отелення та 72,7% від запліднених корів у цій групі.; The article deals with the actual issues of reproduction of cattle. One of the main issues covered in this article is the dependence of fertility of cows on their productivity and fertility. The research was carried out in stages: 1 – determined the fertility of cows depending on productivity, 2 – fertility of cows depending on fatness. For research in the first stage we were formed 3 groups of animals on the principle of analogues. Their productivity in the first group was more than 35 kg, in the second within 34–25 kg, and in the third – less than 24 kg. Subsequently, each of these groups was divided into 2 subgroups for the period of calving – 45–150 days and 151 and more. During the 2nd stage of the research, we formed similarly the three groups of fattening. So, in the first group included animals with fertility up to 2.5 points. The second group was formed from animals with fecundity in the range of 2.6–3.5 points. In the third group, there were animals that had more than 3.5 points in fattening. Subsequently, each of these groups was divided into 2 subgroups for the period of calving – 45–150 days and 151 and more. In our research, we found that in cows with average productivity, fertility was higher than in high-performance animals of the first group in 5,4 times (p≥0,001), and in the second group probably did not differ. Fertility Cows of the first group with a productivity of 24 and less than kg / per day were 12.5%, their number was 4 times less than in the second group (p≥ 0.001). In our opinion, this is due to the diseases of these animals, which resulted in a decrease in productivity. After 151 days of lactation, the fertility of cows with a productivity of 24 and less than kg / day was higher than the animals of the first group in 3.4 times (p≥0.05), but almost twice as low as that of cows with average productivity. Fertility cows after the synchronization of the ecstasy from 45 to 150 days of lactation was 35.5%, which is less than the duration of lactation over 151 days by 24.0% (p≥0.01), regardless of performance. The average fertility index of cows per herd was 48.5%. Cows with moderate fecundity (2.6-3.5 points) and above average over 3.5 points were almost the same in both groups and in general. In cows of groups 1 and 2, with a fertility of less than 2.5 balls, the fertility rate was in general 25.0–26.7%. The percentage of pregnant cows with such fecundity in these groups ranged from 1.4 to 6.5%, which is significantly lower than the average for groups and in general. In the second group of animals with fatness of 2.5–3.5 points, the cow fertility in the first group was 52.2%, and in the second group it increased by 30.2%, which was determined by the decrease in the milk productivity of these animals and the acquisition of the appropriate condition of fattening. At the same time, the number of single cows with such fatness in the first group was 19.4%, the second – 37.8%. In cows of group 3, fertility was higher by 16.7% during the period after calving more than 151 days. In the first group the percentage of single cows was 4.9% larger. The article describes the data that indicate that fertility In cows with a productivity of 35–24 kg for a period from calving 45–150 days was 25.8% (16 cows), which is 80% of all cows with a period of calving and 72.7% of fertilized cows in this group.; В статье рассмотрены актуальные вопросы воспроизводства крупного рогатого скота. Одним из главных вопросов, освещенных в данной статье, является зависимость оплодотворяемости коров от их продуктивности и упитанности. Исследования проводились поэтапно: 1 – определяли фертильность коров в зависимости от производительности, 2 – оплодотворяемость коров в зависимости от упитанности. Для исследования на первом этапе нами было сформировано 3 группы животных по принципу аналогов. Их продуктивность в первой группе была на уровне 35 кг, во второй в пределах 34–25 кг и в третьей – менее 24 кг. В дальнейшем каждую из этих групп были разделили на 2 подгруппы по периоду отела – 45–150 дней и 151 и больше. Во время 2-го этапа исследований мы сформировали аналогично три группы по упитанности. Так, в первую группу вошли животные с упитанность до 2,5 баллов. Вторую группу сформировали из животных с упитанность в пределах 2,6–3,5 балла. В третьей группе были животные, которые по упитанности имели более 3,5 балла. В дальнейшем каждая из этих групп были разделены на 2 подгруппы по периоду отела – 45–150 дней и 151 и больше. Во время исследований нами было установлено, что у коров со средней продуктивностью фертильность была выше, чем у высокопродуктивных животных первой группы в 5,4 раза (р≥0,001), а во второй группе – достоверно не отличалась. Фертильность коров первой группы с производительностью 24 и менее кг/сутки составляла 12,5%, их количество было в 4 раза меньше, чем во второй группе (р≥0,001). На наш взгляд, это обусловлено болезнями этих животных, в результате которых происходило снижение продуктивности. После 151 суток лактации фертильность коров с продуктивностью 24 и менее кг / сутки была выше животных первой группы в 3,4 раза (р≥0,05), но почти в два раза меньше по сравнению с коровами со средней продуктивностью. фертильность коров после синхронизации эструса от 45 до 150 дня лактации составила 35,5%, что меньше, чем при продолжительности лактации больше 151 дня на 24,0% (р≥0,01), независимо от производительности. Средний показатель оплодотворяемости коров по стаду составил 48,5%. Коров со средней упитанностью (2,6–3,5 баллов) и выше средней более 3,5 баллов было почти одинаковое количество в обеих группах и в целом. У коров 1 и 2 группы с упитанность менее 2,5 балла фертильность в целом была на уровне 25,0–26,7%. Процент беременных коров с такой упитанностью в этих группах от их общего количества составлял 1,4–6,5%, что достоверно меньше средних показателей по группам и в целом. Во второй группе животных с упитанностю 2,5–3,5 балла по оплодотворяемости коров в первой группе составила 52,2%, а во второй – на 30,2% выше, что обусловлено снижением молочной продуктивности этих животных и приобретением соответствующей кондиции упитанности. При этом количество стельных коров при такой упитанности в первой группе составил 19,4%, второй – 37,8%. У коров 3-й группы фертильность была выше на 16,7% при периоде после отела более 151 дня. В первой группе процент стельных коров был больше на 4,9%. В статье изложены данные, указывающие на то, что оплодотворяемость у коров с продуктивностью 35–24 кг при периоде от отела 45–150 суток составила 25,8% (16 коров), что составляет 80% от всех коров с таким периодом от отела и 72,7% от оплодотворенных коров в этой группе.

Діагностика метаболічних зрушень в організмі корів у період сухостою та розробка превентивних заходів

2020-04-04T20:03:35Z

Название: Діагностика метаболічних зрушень в організмі корів у період сухостою та розробка превентивних заходів Авторы: Сачук, Р. М.; Sachuk, R.; Кацараба, О. А.; Katsaraba, O.; Дмитрів, О. Я.; Dmytriv, O.; Дмытрив, О. Я.; Стравський, Я. С.; Stravsky, Ya.; Стравскый, Я. С. Аннотация: Захворювання великої рогатої худоби, які пов’язані з порушеннями метаболічних процесів в організмі у сучасних умовах ведення тваринництва займають одне із домінуючих місць у структурі незаразної патології. Виявлення порушень обміну речовин, особливо у високопродуктивних тварин у період сухостою, дасть підґрунтя для створення нових засобів підвищення загальної резистентності організму тварин, профілактики та лікування метаболічних захворювань, а також запобігти виникненню акушерської патології. Хвороби пов’язані із порушеннями метаболічних процесів у період сухостою є досить поширеними у високопродуктивних корів і можуть набувати масового характеру, а також завдавати значних економічних збитків від недоотриманої продукції. Тому тема даної статті є досить актуальною наразі. Встановлено метаболічні зрушення, а саме, зниження вмісту загального протеїну, глобулінів, глюкози, активності АлАТ. На фоні дисбалансу мінерального живлення в організмі тварин визначено нестачу Цинку, Міді, Марганцю, Селену і Кобальту та надлишок Заліза та Нікелю. Для забезпечення надходження енергетичного субстрату в організм, зниження рівня кетонових тіл та підтримку мінерального живлення тварин в план превентивних заходів господарства у даний період тварин ввести наступні препарати «Енерголіт» вводити внутрішньовенно один раз на добу протягом 3 діб у дозі – 50–100 мл на 100 кг маси тіла 1 раз на місяць, остання ін’єкція – за 7 діб до очікуваних родів, «Девівіт Селен» у вигляді підшкірних ін’єкцій 1 мл препарату на 50 кг маси тіла, 2 рази з інтервалом 1 місяць, остання ін’єкція – за 30 діб до очікуваних родів та «Кальфомін» з кормом протягом 7–14 діб у дозі 20–30 мл на 100кг маси тіла.; Diseases of cattle that are associated with disorders of metabolic processes in the body in the present conditions of livestock farming occupy one of the dominant places in the structure of non-contagious pathology. Detection of metabolic disorders, especially in high-yielding animals in the dry period, will provide the basis for creating new ways to increase the overall resistance of animals, the prevention and treatment of metabolic diseases, and to prevent the occurrence of obstetric pathology. Diseases associated with violations of metabolic processes in the dry period are quite common in high-yielding cows and can become massive, and also cause significant economic losses from under-production. Therefore, the subject of this article is very relevant at the present time. The metabolic shifts, namely reduction in the content of total protein, globulins, glucose, and ALAT activity, have been established. In the background of the imbalance of mineral nutrition in the body of animals, deficiency of Zinc, Copper, Manganese, Selenium and Cobalt and an excess of Iron and Nickel was determined. In order to ensure that the energy substrate enters the body, lowering the ketone bodies and supporting the mineral nutrition of animals in the plan of preventive measures of the economy during this period of animals, to introduce the following preparations «Energolit» intravenously once a day for 3 days in a dose – 50–100 ml per 100 kg body weight 1 time per month, last injection – 7 days before the expected births, «Devivit Selen» in the form of subcutaneous injections of 1 ml of the preparation per 50 kg of body weight, 2 times at intervals of 1 month, the last in ' Session – 30 days in anticipation families and «Kalfomin» with food for 7–14 days at a dose of 20–30 ml to 100kgbody weight.; Заболевания крупного рогатого скота, связанные с нарушениями метаболических процессов в организме в современных условиях ведения животноводства занимают одно из доминирующих мест в структуре незаразной патологии. Выявление нарушений обмена веществ, особенно в высокопродуктивных животных в период сухостоя, даст основу для создания новых средств повышения общей резистентности организма животных, профилактики и лечения метаболических заболеваний, а также предотвратить возникновение акушерской патологии. Болезни, связанные с нарушениями метаболических процессов в период сухостоя, являются довольно распространенными у высокопродуктивных коров и могут приобретать массовый характер, а также наносить значительный экономический ущерб от недополученной продукции. Поэтому тема данной статьи является весьма актуальной в настоящее время. Установлено метаболические сдвиги, а именно снижение содержания общего белка, глобулинов, глюкозы, активности АЛТ. На фоне дисбаланса минерального питания в организме животных определено недостаток цинка, меди, марганца, Селена и кобальта и избыток Железа и Никеля. Для обеспечения поступления энергетического субстрата в организм, снижение уровня кетоновых тел и поддержку минерального питания животных в план превентивных мероприятий хозяйства в данный период. Животным ввести следующие препараты: «Енерголит» вводить один раз в сутки в течение 3 суток в дозе – 50–100 мл на 100 кг 1 раз в месяц, последняя инъекция – за 7 дней до ожидаемых родов, «Девивит Селен» в виде подкожных инъекций 1 мл препарата на 50 кг массы тела 2 раза с интервалом 1 месяц, последняя инъекция – за 30 суток до ожиданий родов и «Кальфомин» с кормом в течение 7–14 суток в дозе 20–30 мл на 100 кг массы тела.