http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/10054 2026-04-23T05:32:41Z http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/11376 Название: Вдосконалення податкового контролю в умовах бюджетної децентралізації Авторы: Шевчук, І. В.; Shevchuk, I.; Шевчук, И. В. Аннотация: На сучасному етапі в рамках реформування системи адміністрування податків актуальним є дослідженню питань організації податкового контролю та поліпшенню реєстраційних процедур. Податкові надходження становлять найбільшу частку серед інших методів централізації бюджетних ресурсів, тому їх нарощування є особливо актуальним для фінансування бюджетів, у тому числі місцевих. Метою статті є вивчення дискусійних питань податкового контролю у сфері обліку платників податків з метою пошуку можливостей збільшення податкових надходжень, насамперед, через унеможливлення здійснення незареєстрованої економічної діяльності. Об’єктом дослідження є процес обліку платників податків. Основними завданнями є такі: 1) акцентувати на важливості обліково-реєстраційних процедур у забезпечені сталих надходжень до бюджету; 2) визначити особливості обліку різних категорій платників та окреслити основні вимоги до його організації в податкових органах; 3) простежити динаміку чисельності платників податків; 4) запропонувати напрями поліпшення обліково-реєстраційної роботи органів Державної податкової служби. У ході дослідження було використано методи: абстрактно-логічний, аналізу і синтезу, порівняльного та структурно-функціонального аналізу, статистико-економічний та графічний. Обґрунтовано важливість відпрацювання процедур обліку платників податків для забезпечення ефективного контролю за правильністю обрахунку, повнотою та вчасністю здійснення податкових платежів. Розглянуто механізм взяття на податковий облік різних категорій суб’єктів господарювання за принципом «єдиного вікна» та на загальних підставах. Акцентовано на недостатній узгодженості дій органів державної реєстрації та податкової служби на стадії реєстрації суб’єктів, недостатньому обсязі повноважень контролюючих органів та відсутності єдиної повної бази даних про платників податків. Висвітлено динаміку чисельності різних категорій платників податків, аргументовано необхідність поліпшення методики їх обліку та здійснено розрахунок доходу від незареєстрованої економічної діяльності в Україні методом «витрати населення – роздрібна торгівля». Запропоновано шляхи вдосконалення податкового контролю з метою забезпечення повноти і своєчасності сплати податків і зборів. Перспективи подальших досліджень пов’язані з дослідженням дискусійних питань податкової політики та діяльності податкових органів з адміністрування податків та вдосконалення елементів податкового контролю для ефективного використання його фіскально-регулюючих можливостей.; At the present stage in the context of the reforms in the tax administration system, the issues of tax control management and improvement of registration procedures are relevant. Tax revenues account for the largest share of other methods of centralizing budget resources. Therefore, increasing tax revenues is especially relevant for financing budgets, including local ones. The purpose of the paper is to study controversial issues of tax control in the field of taxpayer accounting in order to find opportunities to increase tax revenues, primarily by making it impossible to carry out unregistered economic activity. The object of the study is the process of taxpayer accounting. The main tasks are: 1) to emphasize the importance of accounting and registration procedures in ensuring sustainable budgetary revenues; 2) to determine the specific features of accounting for different categories of taxpayers and outline the basic requirements for its organization in the tax authorities; 3) to track the dynamics of the number of taxpayers; 4) to propose directions for the improvement of the accounting and registration work of the State Tax Service authorities. In the course of the study, the following methods were used: abstract-logical, analysis and synthesis, benchmarking and structural-functional analysis, statistical-economic and graphic methods. It is substantiated that it is essential to working through the procedures of taxpayer accounting in order to ensure effective control over the correctness of calculation completeness and timeliness of making tax payments. The mechanism of taxation of different categories of entities on a one contact principle and on general grounds is considered. The emphasis is placed on the lack of coherence of actions of the state registration and tax authorities at the stage of registration of the entities, insufficient scope of authority of the controlling bodies and the lack of a single complete database on taxpayers. The dynamics of the number of different taxpayer categories is highlighted, the necessity to improve the method of their accounting is explained; and the income from unregistered economic activity in Ukraine is calculated with the method of ‘population expenditures – retail trade’. Ways to improve tax control in order to ensure the completeness and timeliness of taxes and fees are proposed. The prospects for further research are related to the investigation into controversial issues of tax policy and activities of tax authorities, as well as the improvement of tax control for the effective use of its fiscal regulatory capacity.; На современном этапе в рамках реформирования системы администрирования налогов актуальным есть исследование вопросов организации налогового контроля и улучшения регистрационных процедур. Налоговые поступления составляют наибольшую долю среди других методов централизации бюджетных ресурсов, поэтому их наращивание особенно актуально для финансирования бюджетов, в том числе местных. Целью статьи является изучение спорных вопросов налогового контроля в сфере учета налогоплательщиков с целью поиска возможностей увеличения налоговых поступлений, прежде всего, из невозможности осуществления незарегистрированной экономической деятельности. Объектом исследования является процесс учета налогоплательщиков. Основными задачами являются: 1) акцентировать важность учетно-регистрационных процедур в обеспечении устойчивых поступлений в бюджет; 2) определить особенности учета различных категорий плательщиков и определить основные требования к его организации в налоговых органах; 3) проследить динамику численности налогоплательщиков; 4) предложить направления улучшения учетно-регистрационной работы органов Государственной налоговой службы. В ходе исследования были использованы методы: абстрактно-логический, анализа и синтеза, сравнительного и структурно-функционального анализа, статистико-экономический и графический. Обоснована важность отработки процедур учета налогоплательщиков для обеспечения эффективного контроля за правильностью исчисления, полнотой и своевременностью осуществления налоговых платежей. Рассмотрен механизм постановки на налоговый учет различных категорий субъектов хозяйствования по принципу «единого окна» и на общих основаниях. Акцентировано внимание на недостаточный согласованности действий органов государственной регистрации и налоговой службы на стадии регистрации субъектов, недостаточном объеме полномочий контролирующих органов и отсутствии единой полной базы данных о налогоплательщиках. Показано динамику численности различных категорий налогоплательщиков, аргументировано необходимость улучшения методики их учета и осуществлен расчет дохода от незарегистрированной экономической деятельности в Украине методом «затраты населения - розничная торговля». Предложены пути совершенствования налогового контроля с целью обеспечения полноты и своевременности уплаты налогов и сборов. Перспективы дальнейших исследований связаны с исследованием дискуссионных вопросов налоговой политики и деятельности налоговых органов по администрированию налогов и совершенствовании элементов налогового контроля для эффективного использования его фискально-регулирующих возможностей. 2020-01-01T00:00:00Z http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/10209 Название: Кормова поведінка великої рогатої худоби та прогнозування споживання пасовищного корму тваринами при організації випасу Авторы: Борщенко, В. В.; Borschenko, V.; Лавринюк, О. О.; Lavryniuk, O.; Лавринюк, О. А.; Фарафонов, С. Ж.; Farafonov, S.; Кучер, Д. М.; Kucher, D.; Кучер, Д. Н.; Данилюк, В. С.; Daniluk, V. Аннотация: У статті проведено оглядові дослідження щодо використання параметрів кормової поведінки великої рогатої худоби та продуктивних характеристик травостою з метою раціонального використання пасовищ. У результаті огляду літературних джерел щодо технологічних аспектів живлення жуйних тварин зроблено аналіз сучасного стану вивчення питань, пов’язаних з організацією використання пасовищ при випасі молочними коровами у літній період. Зокрема, проаналізовано основні параметри та чинники, які визначають умови їх живлення на пасовищі: продуктивні характеристики травостою, особливості кормової поведінки тварин, тривалість випасу тварин тощо. З’ясовано, що лише максимальне врахування вищезазначених параметрів при плануванні випасу дозволяє забезпечувати високий рівень продуктивності тварин на пасовищах. Аналізуючи літературні джерела у напрямку технологічних аспектів використання природних угідь жуйними тваринами, встановлено, що пасовище є комплексною системою, раціональне використання якого потребує спеціальних знань та вмінь, які передбачають оцінку умов живлення тварин та, за необхідності, планування їх підгодівлі. В даній статті розглядаються результати саме експериментальних досліджень на пасовищах, які дозволяють більш чітко уявити взаємозв’язок між кормовою поведінкою тварин, продуктивними характеристиками травостою, споживанням корму та продуктивністю тварин, а також розглянуто основні моделі, які використовуються для прогнозування споживання корму. У статті наголошується, що у більшості досліджень увага акцентується переважно на якісних показниках травостою, показниках його поживної цінності і практично не звертається увага на пропозицію корму, продуктивні показники травостою (вважаючи, що на пасовищі, за наявності якісної пасовищної трави, тварини зможуть спожити достатню кількість корму), що в кінцевому результаті призводить до недооцінки споживання корму тваринами, а тому і зниження їх продуктивності. Саме тому за такого традиційного підходу не можна адекватно оцінювати умови живлення тварин, а тому раціонально організовувати їх годівлю. У цьому зв’язку в статті детально проаналізовано вплив продуктивних показників травостою пасовищ на споживання корму та продуктивність тварин. Таким чином, оцінка умов живлення корів на пасовищах повинна здійснюватися саме крізь призму особливостей кормової поведінки тварин, продуктивних характеристик травостою, що дозволить надавати дієві рекомендації щодо раціонального використання такого роду угідь тваринами.; The article deals with the use of parameters of fodder behavior of cattle and productive characteristics of herbage for the purpose of rational use of pasture. As a result of the review of literary sources on technological aspects of feeding of ruminants, an analysis of the current status of the study of issues related to the organization of the use of pastures in dairy cows during the summer is made. In particular, the main parameters and factors that determine the conditions of their nutrition on the pasture are analyzed: productive characteristics of the grass, peculiarities of feeding behavior of animals, duration of grazing of animals, etc. It was found that only the maximum consideration of the abovementioned parameters in the planning of grazing can provide a high level of productivity of animals in pastures. Analyzing literary sources in the direction of technological aspects of the use of natural lands with ruminants, it has been established that pasture is an integrated system whose rational use requires special knowledge and skills that provide an assessment of animal nutrition conditions and, if necessary, the planning of their feeding. This paper examines the results of experimental studies on pastures that allow a clearer idea of the relationship between animal feed behavior, grass field performance, feed consumption and animal productivity, and also discusses the main models used to predict feed intake. The article notes that in most studies, attention is focused mainly on qualitative indicators of herbage, on the indicators of its nutritional value, and practically does not pay attention to the supply of feed, productive indicators of herbs (considering that in the presence of high–quality pasture grass the animals will be able to eat enough feed), which ultimately leads to an underestimation of animal feed intake, and therefore to a decrease in their productivity. That is why, under such a traditional approach, it is not possible to adequately assess the conditions of feeding animals, and therefore rationally organize their feeding. In this regard, the article analyzes in detail the influence of the productive indices of grassland pastures on feed consumption and animal productivity. Thus, estimation of feeding conditions of cows on pastures should be carried out precisely through the prism of features of animal feed behavior, productive characteristics of herbs, which will allow to provide effective recommendations for the rational use of such kind of grounds by animals.; В статье проведены обзорные исследования по использованию параметров кормового поведения крупного рогатого скота и продуктивных характеристик травостоя с целью рационального использования пастбищ. В результате обзора литературных источников по технологическим аспектам питания жвачных животных сделан анализ современного состояния изучения вопросов, связанных с организацией использования пастбищ при выпасе молочными коровами в летний период. В частности, проанализированы основные параметры и факторы, которые определяют условия их питания на пастбище: производительные характеристики травостоя, особенности кормового поведения животных, продолжительность выпаса животных и тому подобное. Выяснено, что только максимальный учет вышеуказанных параметров при планировании выпаса позволяет обеспечивать высокий уровень продуктивности животных на пастбищах. Анализируя литературные источники в направлении технологических аспектов использования природных угодий жвачных животных, установлено, что пастбище является комплексной системой, рациональное использование которого требует специальных знаний и умений, которые предусматривают оценку условий питания животных и, при необходимости, планирование их подкормки. В данной статье рассматриваются результаты именно экспериментальных исследований на пастбищах, которые позволяют более четко представить взаимосвязь между кормовым поведением животных, производительными характеристиками травостоя, потреблением корма и продуктивностью животных, а также рассмотрены основные модели, которые используются для прогнозирования потребления корма. В статье отмечается, что в большинстве исследований внимание акцентируется преимущественно на качественных показателях травостоя, показателях его питательной ценности и практически не обращается внимание на предложение корма, производительные показатели травостоя (считая, что на пастбище, при наличии качественной пастбищной травы, животные смогут употребить достаточное количество корма), что в конечном итоге приводит к недооценке потребления корма животными, а потому и снижение их продуктивности. Именно поэтому при таком традиционном подходе нельзя адекватно оценивать условия питания животных, а потому рационально организовывать их кормление. Поэтому в статье подробно проанализировано влияние производительных показателей травостоя пастбищ на потребление корма и продуктивность животных. Таким образом, оценка условий питания коров на пастбищах должна осуществляться именно через призму особенностей кормового поведения животных, производительных характеристик травостоя, что позволит предоставлять действенные рекомендации по рациональному использованию такого рода угодий животными. 2020-01-01T00:00:00Z http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/10208 Название: Особливості впливу кормової добавки Гермацинк на мікроелементи та вегетативний статус організму продуктивних корів Авторы: Журенко, О. В.; Zhurenko, O.; Карповський, В. І.; Karpovskyi, V.; Карповский, В. И.; Трокоз, В. О.; Trokoz, V.; Данчук, О. В.; Danchuk, O. Аннотация: У статті наведені результати впливу кормової добавки Гермацинк на вміст мікроелементів Цинку, Купруму, Феруму, Мангану, Літію у клітинах та сироватці крові тварин з різним тонусом автономної нервової системи. Визначення мікроелементів проводили за методом атомно- адсорбційної спектрофотометрії в полумʼяному режимі. Вміст Цинку в клітинах крові залежав від тонусу автономної нервової системи. З 10-ї до 30-ї доби після задавання кормової добавки вміст Цинку в клітинах крові корів з різним вегетативним статусом збільшується відповідно на 6,8–10,5 % та 9,0–13,3 %. Додавання кормової добавки Гермацинк супроводжується достовірним зростанням з 10-ї до 30-ї доби вміст Купруму в клітинах крові корів-симпатикотоніків на 12,9% (р<0,01). Проведеними дослідженнями було відмічено поступове збільшенням до 45-ї доби експерименту вміст Феруму в клітинах крові корів нормо-, ваго- та симпатикотоніків відповідно на 6,8 % (р<0,05), 23,1 % (р<0,01) та 22,8 % (р<0,001). Додавання кормової добавки коровам супроводжується збільшенням показника трансмембранного потенціалу з Ферумом у крові корів нормо-, ваго- та симпатикотоніків відповідно на 2,6 %, 15,2 % (р<0,001) та 17,0 % (р<0,01). В проведених дослідженнях було відмічено поступове збільшення вмісту Мангану в сироватці крові корів протягом 45 діб експерименту, зокрема, у корів-нормо-, ваго- та симпатикотоніків даний показник збільшується відповідно на 12,6 % (р<0,05), 11,3 % та 13,0 % .Одержаними результатами було відмічено поступове збільшення до 45-ї доби експерименту вмісту Мангану в клітинах крові корів нормо-, ваго- та симпатикотоніків відповідно на 6,3 % (р<0,05), 9,3 % та 10,6 %. Показник трансмембранного потенціалу за Манганом (Mnклітин/Mnсироватки) у корів-ваготоніків та симпатикотоніків достовірно до початку експерименту був менше відповідно на 14,2 % (р<0,05) та 16,4 % (р<0,01). Додавання кормової добавки Гермацинк супроводжується поступовим збільшенням до 45-ї доби експерименту вмісту Літію в клітинах крові корів симпатикотоніків на 12,0 % (р<0,05). Додавання кормової добавки коровам не супроводжувалось достовірними змінами показника трансмембранного потенціалу за Літієм. Таким чином, проведені дослідження свідчать, що додавання кормової добавки Гермацинк коровам з різним вегетативним статусом має коригуючий вплив на вміст окремих мікроелементів у крові тварин.; The paper presents the results of the studies of the influence of feed additive «Germatsink» on the content of zinc, copper, iron, magnesium, lithium in the blood cells and serum of cows with different tones of autonomic nervous system. Micronutrients determination was conducted by atomic absorption spectrophotometry in a flame mode. Zinc content in in the blood cells depended on the tone of the autonomic nervous system. Zinc content in blood cells of cows with different autonomic tones increased by 6.8–10.5 % and 9.0–13.3 % from the 10th to the 30th day respectively after feed additive was given. Application of feed additive «Germatsink» showed significant increase of copper content in the blood cells of sympathicotonic cows by 12.9 % (p <0.01) from 10th to 30th day. The conducted studies showed a gradual increase of iron content in the blood cells by the 45th day of the study in normo-, vago- and sympathicotonic cows respectively by 6.8 % (p<0.05), 23.1 % (p<0.01) and 22.8% (p<0.001). Application of feed additive to cows demonstrated an increase in transmembrane potential with iron in the blood of normo-, vago- and sympathicotonic cows by 2.6 %, 15.2 % (p<0.001) and 17.0 % (p<0.01), respectively. Studies showed a gradual increase in the content of manganese in the serum of cows within 45 days, in particular, in normo-, vago- and sympathicotonic cows this index increased, respectively by 12.6 % (p<0.05), 11.3 % and 13.0 %. The results showed a gradual increase of manganese up to 45 day in blood cells of in normo-, vago- and sympathicotonic cows by 6.3 % (p<0.05), 9.3 %, and 10.6 %, respectively. Manganese transmembrane potential index (Mncell/Mnserum) in vago- and sympathicotonic cows was significantly lower before the beginning of the study by 14.2 % (p<0.05) and 16.4 % (p<0.01) respectively. Application of feed additive “Germatsink” showed a gradual increase in the content of lithium in the blood cells of sympathicotonic cows by 12.0 % (p<0.05) up to the 45th day of the study. Application of feed additive to cows did not showed significant changes in the transmembrane potential of lithium. Therefore, the conducted studies showed that application the feed additive «Germatsink» to cows with different vegetative status had a corrective effect on the content of some micronutrients in the blood of animals.; В статье приведены результаты влияния кормовой добавки Гермацинк на содержание микроэлементов Цинка, Меди, Железа, Марганца, Лития в клетках и сыворотке крови животных с различным тонусом вегетативной нервной системы. Определение микроэлементов проводили по методу атомно адсорбционной спектрофотометрии в пламенном режиме. Содержание цинка в клетках крови зависил от тонуса вегетативной нервной системы. С 10 до 30-го дня после добавления кормовой добавки содержание Цинка в клетках крови коров с различным вегетативным статусом увеличивается соответственно на 6,8-10,5 % и 9,0-13,3 %. Добавление кормовой добавки Гермацинк сопровождается достоверным ростом с 10 до 30-и суток содержание меди в клетках крови коров-симпатикотоников на 12,9 % (р <0,01). Проведенными исследованиями было отмечено постепенное увеличение до 45-го дня эксперимента содержания железа в клетках крови коров нормо, ваго- и симпатикотоников соответственно на 6,8 % (р <0,05), 23,1% (р <0,01) и 22,8 % (р <0,001). Добавление кормовой добавки коровам сопровождается увеличением показателя трансмембранного потенциала Железа в крови коров нормо, ваго- и симпатикотоников соответственно на 2,6 %, 15,2 % (р <0,001) и 17,0 % (р <0,01). В проведенных исследованиях было отмечено постепенное увеличение содержания марганца в сыворотке крови коров в течение 45 суток эксперимента, в частности, коров-нормо, ваго- и симпатикотоников данный показатель увеличивается соответственно на 12,6% (р <0,05), 11,3 % и 13,0 %. Полученными результатами было отмечено постепенное увеличение до 45-го дня эксперимента содержания марганца в клетках крови коров нормо, ваго- и симпатикотоников соответственно на 6,3 % (р <0,05), 9,3 % и 10,6 %. Показатель трансмембранного потенциала Марганца (Mnклеток/Mnсыворотки) у коров-ваготоников и симпатикотоников достоверно до начала эксперимента был меньше соответственно на 14,2 % (р <0,05) и 16,4 % (р <0,01). Добавление кормовой добавки Гермацинк сопровождается постепенным увеличением до 45-го дня эксперимента содержания лития в клетках крови коров симпатикотоникив на 12,0 % (р <0,05). Добавление кормовой добавки коровам не сопровождалось достоверными изменениями показателя трансмембранного потенциала Лития. Таким образом, проведенные исследования показывают, что добавление кормовой добавки Гермацинк коровам с различным вегетативным статусом имеет корректирующее влияние на содержание отдельных микроэлементов в крови животных. 2020-01-01T00:00:00Z http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/10207 Название: Клініко-біохімічний статус телят за D-гіповітамінозу Авторы: Лігоміна, І. П.; Ligomina, І.; Лигомина, И. П.; Соколюк, В. М.; Sokolyuk, V.; Фурман, С. В.; Furman, S.; Лісогурська, Д. В.; Lisogurska, D.; Лисогурская, Д. В.; Лісогурська, О. В.; Lisogurska, O.; Лисогурская, О. В. Аннотация: У статті представлено багато наукових праць, які всебічно висвітлюють порушення обміну вітаміну D, у молодняку великої рогатої худоби. Характерною особливістю цього захворювання в основному є приховані стадії перебігу, які супроводжуються патобіохімічними розладами. Метою роботи було вивчити поширення, етіологію, клінічний та біохімічний статус телят хворих на D-гіповітаміноз, в одному із господарств Житомирського Полісся. Матеріалом для дослідження були клінічно здорові і хворі на рахіт телята, віком 1–3 місяці. Було вивчено умови утримання та годівлі тварин, проведено клініко-експериментальні дослідження. Діагностику і поширення D-гіповітамінозу серед телят 1–3-місячного віку вивчали за допомогою клінічних і лабораторних методів. Встановлено, що D-гіповітаміноз у телят має значне поширення у господарстві. Так, субклінічний перебіг реєстрували у 45,8 % тварин, клінічний – 24,1 %. Патологію частіше реєстрували у зимово-весняний період. Основними етіологічними чинниками захворювання у телят є гіподинамія та недостатня інсоляції тварин, низька забезпеченість холекальциферолом (25,8 %), порушення кальцій-фосфорного співвідношення (2,7–4,2:1 проти 1,5–2,0:1), дефіцитом мікроелементів – кобальту, цинку, міді забезпеченість якими становила, відповідно, 57,6, 85,6 і 96,2 % від потреби. Характерними симптомами захворювання у телят є лизуха, аллотріофагія, потовщення зап’ясткових суглобів, часткове розсмоктування останніх ребер і хвостових хребців, хиткість зубів. Найбільш інформативними лабораторними тестами для діагностики патології є визначення в сироватці крові, вмісту холекальційферолу, загального кальцію, неорганічного фосфору, активності лужної фосфатази та її кісткового ізоферменту.; The article is presented many scientific papers, which comprehensively covered violations of D-vitamin and phosphorus-calcium metabolism devoted to pathology of metabolism in young cattle. A characteristic feature of most of these diseases is that they are mostly hidden the stage of flow at which the developing pathobiochemical disorders, back even to the stage of pathognomonic symptoms. The aim of the work was to study the distribution, etiology, clinical and biochemical status of calves with D-hypovitaminosis in one of the farms in Zhytomyr Polissya region. As the materials for the study there were used clinically healthy and 1-3 months old calves with clinical signs of rickets. There were studied keeping and feeding conditions of animals. There were conducted clinical and experimental studies. Diagnosis and distribution of D-hypovitaminosis in 1–3 months old calves have been studied using clinical and laboratory methods. It was established that D-hypovitaminosis in calves is widespread on the farm. There was found that 45.8 % of animals showed subclinical course and 24.1 % – clinical course of the disease. The pathology was more often recorded during the winter and spring time. The main etiological factors of the disease in calves there were hypodynamia and insufficient insolation of animals, low availability of cholecalciferol (25.8 %), impaired calcium-phosphorus ratio (2.7–4.2: 1 vs. normal values 1.5–2.0:1), deficiency of trace elements – Cobalt, Zinc, Copper, which were provided 57,6, 85,6 and 96,2 % of the need, respectively. Characteristic symptoms of the disease in calves are suckering, allotriophagia, thickening of the wrist joints, partial resorption of the last ribs and tail vertebrae, shaky teeth. The most informative laboratory tests for the diagnosing of the rickets are the determination in blood serum of cholecalciferol, total calcium, inorganic phosphorus, alkaline phosphatase activity and its bone isoenzyme.; В статье представлено много научных работ,которые всесторонне освещают нарушения обмена витамина D, у молодняка крупного рогатого скота. Характерной особенностью этого заболевания в основном являются скрытые стадии течения, которые сопровождаются патобиохимическими расстройствами. Целью работы было изучить распространение, этиология, клинический и биохимический статус телят больных на D-гиповитаминоз, в одном из хозяйств Житомирского Полесья. Материалом для исследования были клинически здоровые и больные рахитом телята в возрасте 1-3 месяца. Были изучены условия содержания и кормления животных, проведены клинико-экспериментальные исследования. Диагностику и распространение D-гиповитаминоза среди телят 1-3-месячного возраста изучали с помощью клинических и лабораторных методов. Установлено, что D-гиповитаминоз у телят имеет широкое распространение в хозяйстве. Так, субклиническое течение регистрировали в 45,8% животных, клиническое - 24,1 %. Патологию чаще регистрировали в зимне-весенний период. Основными этиологическими факторами заболевания у телят является гиподинамия и недостаточная инсоляция животных, низкая обеспеченность холекальциферолом (25,8 %), нарушения кальций-фосфорного соотношения (2,7-4,2:1 против 1,5-2,0:1), дефицитом микроэлементов - кобальта, цинка, меди обеспеченность которыми составила соответственно 57,6, 85,6 и 96,2 % от потребности. Характерными симптомами заболевания у телят является лизуха, Аллотриофагия, утолщение лучезапястных суставов, частичное рассасывание последних ребер и хвостовых позвонков, шаткость зубов. Наиболее информативными лабораторными тестами для диагностики патологии является определение в сыворотке крови, содержания холекальцийферола, общего кальция, неорганического фосфора, активности щелочной фосфатазы и ее костного изофермента. 2020-01-01T00:00:00Z http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/10206 Название: Морфологія гардерової залози курей за вакцинації та застосування Авесстим тм Авторы: Гуральська, С. В.; Guralska, S.; Гуральская, С. В.; Буднік, Т. С.; Budnik, T.; Будник, Т. С. Аннотация: Використання у ветеринарії імуномодуляторів є перспективним напрямом для стимуляції неспецифічної та специфічної резистентності, створення противірусних ефектів, а також для підвищення збереженості та продуктивності сільськогосподарської птиці. Метою роботи було дослідження впливу препарату Авесстимтм на мікроскопічну будову і морфометричні показники гардерової залози курей за вакцинопрофілактики інфекційного бронхіту. У роботі використано анатомічні, гістологічні, морфометричні та статистичні методи дослідження. Отримані результати вказують на те, що застосування імуномодулятора Авесстим тм у вакцинованих курей впливає на розвиток органа, збільшення загальної площі лімфоїдних утворень, що свідчить про доцільність застосування цього імуномодулятора. Згідно з нашими макроморфологічними дослідженнями встановлено, що абсолютна маса залози у вакцинованих курей 8 та 20-добового віку, яким додавали імуномодулятор, вірогідно зростала у 1,27 (P<0,01) та 1,14 (P<0,05) раза порівняно з тільки вакцинованими. За результатами морфометричних досліджень площа секреторних часточок і лімфоїдних утворень значно більша в залозі курей 40, 90 та 110-добового віку, яким додавали до основного раціону препарат Авесстим тм. Так, у курей 40-добового віку дослідної групи спостерігали вірогідне зростання площі лімфоїдних утворень: у 1,1 раза порівняно з тільки вакцинованими, та в 1,26 раза (P<0,01) порівняно з контролем. Причому, розмір органа значно корелює з розвитком лімфоїдних утворень, оскільки площа часточок секреторного відділу залози курей дослідних груп не відрізняється від показників контрольної групи. Притому, у курей дослідної групи 110-добового віку відбувалося збільшення лімфоїдної тканини та виявляли ділянки проникнення її в секреторну частину залози. Таким чином, проведені нами дослідження показали, що характер морфологічних, гістологічних та морфометричних змін у гардеровій залозі курей, при вакцинації проти інфекційного бронхіта та застосуванні імуномодулятора Авесстимтм, найбільш виражений у 40 та 90-добовому віці. Застосування препарату Авесстим тм під час вакцинації стимулює формування лімфоїдних вузликів у гардеровій залозі курей 40, 90 та 110-добового віку.; The use of immunomodulators in veterinary medicine is a promising area for stimulating non-specific and specific resistance, creating antiviral effects, as well as for improving the safety and productivity of farm poultry. The aim of the study was to study the effect of Avesstim tm on the microscopic structure and morphometric parameters of the ward gland of chickens for vaccination of infectious bronchitis. Anatomical, histological, morphometric and statistical methods of investigation were used. The results obtained indicate that the use of the Avesstim tm immunostimulant in vaccinated chickens affects the development of the organ, increasing the total area of ​​lymphoid formations, which indicates the feasibility of using this immunomodulator. According to our macromorphological studies, the absolute weight of the gland in vaccinated chickens of 8 and 20 days of age, which were added to the immunomodulator, probably increased 1.27 (P <0.01) and 1.14 (P <0.05) times compared to vaccines only. According to the results of morphometric studies, the area of ​​secretory lobes and lymphoid formations is much larger in the gland of chickens of 40, 90 and 110 days of age, to which the drug Avesstim tm was added to the main diet. Thus, in chickens of 40 days of the experimental group, there was a probable increase in the area of ​​lymphoid formations: 1.1 times compared with vaccinated only, and 1.26 times (P <0.01) compared to the control. Moreover, the size of the organ is significantly correlated with the development of lymphoid formations, since the area of ​​the lobules of the secretory gland of chickens of the experimental groups does not differ from the indicators of the control group. In addition, in chickens in the experimental group of 110 days of age, there was an increase in lymphoid tissue and revealed areas of its penetration into the secretory part of the gland. Thus, our studies have shown that the character of morphological, histological and morphometric changes in the ward gland of chickens, vaccination against infectious bronchitis and the use of Avesstimm immunomodulator, is most pronounced at 40 and 90 days of age. The use of Avesstim tm during vaccination stimulates the formation of lymph nodes in the dressing gland of chickens 40, 90 and 110 days of age.; Использование в ветеринарии иммуномодуляторов является перспективным направлением для стимуляции неспецифической и специфической резистентности, создания противовирусных эффектов, а также для повышения сохранности и продуктивности птицы. Целью работы было исследование влияния препарата Авесстим тм на микроскопическое строение и морфометрические показатели гардеровой железы кур за вакцинопрофилактики инфекционного бронхита. В работе использованы анатомические, гистологические, морфометрические и статистические методы исследования. Полученные результаты указывают на то, что применение иммуномодулятора Авесстим тм у вакцинированных кур влияет на развитие органа, увеличение общей площади лимфоидных образований, свидетельствует о целесообразности применения этого иммуномодулятора. Согласно нашим макроморфологическим исследованиям установлено, что абсолютная масса железы у вакцинированных кур 8 и 20-суточного возраста, которым добавляли иммуномодулятор, вероятно росла в 1,27 (P <0,01) и 1,14 (P <0,05) раза по сравнению с только вакцинированными. По результатам морфометрических исследований площадь секреторных долек и лимфоидных образований значительно больше в железе кур 40, 90 и 110-суточного возраста, которым добавляли к основному рациону препарат Авесстим тм. Так, у кур 40-суточного возраста исследовательской группы наблюдали достоверное увеличение площади лимфоидных образований: в 1,1 раза по сравнению с только вакцинированными, и в 1,26 раза (P <0,01) по сравнению с контролем. Причем, размер органа значительно коррелирует с развитием лимфоидных образований, поскольку площадь частиц секреторного отдела железы кур опытных групп не отличается от показателей контрольной группы. Притом, у кур опытной группы 110-суточного возраста происходило увеличение лимфоидной ткани и проявляли участки проникновения ее в секреторную часть железы. Таким образом, проведенные нами исследования показали, что характер морфологических, гистологических и морфометрических изменений в гардеровой железе кур, при вакцинации против инфекционного бронхита и применении иммуномодулятора Авесстим тм, наиболее выраженный в 40 и 90-суточном возрасте. Применение препарата Авесстим тм во время вакцинации стимулирует формирование лимфоидных узелков в гардеровой железе кур 40, 90 и 110-суточного возраста. 2020-01-01T00:00:00Z http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/10205 Название: Стійкість патогенних ентеробактерій бджіл до експериментального йодовмісного дезінфектанту «Йодіс Дез №2» Авторы: Галатюк, О. Є.; Galatyuk, O.; Галатюк, А. Е.; Романишина, Т. О.; Romanyshyna, T.; Романишина, Т. А.; Лахман, А. Р.; Lakhman, A.; Лисенко, О. М.; Lysenko, O.; Лысенко, О. Н.; Шиманська, В. В.; Shimanska, V.; Шиманская, В. В. Аннотация: В статті показано активність дії експериментального дезінфектанту щодо патогенних ентеробактерій бджіл. Так як в Україні заборонено використання антибіотиків у бджільництві, то основним завданням для епізоотологів є попередження виникненню інфекційних захворювань у бджіл. Застосування нових дезінфекційних засобів і підвищення ветеринарно-санітарних заходів на пасіках буде сприяти профілактиці ентеробактеріозів бджіл. Встановлено, що основними збудниками ентеробактеріозів бджіл є бактерії виду Klebsiella Рneumoniae, Enterobacter Аerogenes. Метою нашої роботи було визначити вплив йодовмісного дезінфектанту на досліджувані культури ентеробактерій бджіл. Нами було встановлено, що досліджуваний дезінфекційний засіб має значну бактеріостатичну дію на мікроорганізми виду Klebsiella Рneumoniae в концентарціях від нативного до 1:100, та незначний бактерицидний вплив при концентраціях від нативного стану до 1:10. Також було досліджено, що представлений засіб має бактеріостатичну дію на мікроорганізми виду Enterobacter Аerogenes в концентраціях від нативного стану до 1:10, але бактерицидна дія не спостерігалася. Відомо, що важливою умовою для дезінфектантів є збереження його активності протягом тривалого часу. Тому наступним етапом досліджень було визначення стійкості деззасобу в залежності від часу зберігання препарату. Нами було встановлено, що через 14 діб зберігання дезінфектанту його антимікробна активність стрімко падає, особливо до мікроорганізмів виду Enterobacter Аerogenes, де була відсутня як бактеріостатична дія, так і бактерицидна. А на бактерії виду Klebsiella Рneumoniae препарат зберігав незначний бактеріостатичний вплив і діаметр зони пригнічення росту становив 10 та 8 мм (у розведеннях від нативного до 1:5). Показано, що дія експериментального дезінфекційного засобу мала як бактерицидний, так і бактеріостатичний вплив, але він недостатній для здійснення дезінфекції вуликів, рамок та пасічного інвентаря за виникнення ентеробактеріозів на пасіках. Активність основних компонентів деззасобу необхідно покращувати та досліджувати. Також ми рекомендуємо звернути увагу на чинники, від яких залежить потужність протимікробної дії сполук йоду та селену.; The activity of experimental disinfectant against pathogenic bee enterobacteria is shown in the article. Since the use of antibiotics in beekeeping is prohibited in Ukraine, the main task for epizootologists is to prevent the occurrence of infectious bees diseases. The use of new disinfectants and increased veterinary measures on apiaries will contribute to the prevention of bees enterobacteriosis. It has been established that the main causative agents of bee enterobacteriosis are bacteria of the species Klebsiella Pneumoniae, Enterobacter Aerogenes. The aim of our work was to determine the effect of iodine-containing disinfectant on bee cultures of enterobacteriaceae. We found that the disinfectant under study has a significant bacteriostatic effect on Klebsiella Pneumoniae microorganisms at concentrations from 1:100 to native, and a slight bactericidal effect at concentrations from 1:10 to native state. It was also investigated that the present agent has a bacteriostatic effect on Enterobacter Aerogenes microorganisms at concentrations from native state to 1:10, but no bactericidal effect was found. It is known that an important condition for disinfectants is to maintain its activity for a long time. That`s why the next stage of the research was to determine the resistance of the disinfectant depending on the storage time of the drug. We found out that after 14 days of storage of the disinfectant its antimicrobial activity plummets, especially to microorganisms of Enterobacter Aerogenes species, where both bacteriostatic and bactericidal activity were absent. And on bacteria of the Klebsiella Pneumoniae species the drug retained a slight bacteriostatic effect and the diameter of the growth inhibition zone was 10 and 8 mm (in dilutions from native to 1:5). It was shown that the experimental disinfectant effect had both bactericidal and bacteriostatic effects, but it is insufficient for the beehives, frames and beekeeping equipment disinfection in case of enterobacteriosis on apiaries. The activity of the major disinfectant components needs to be improved and investigated. We also recommend to pay attention to the factors that determine the antimicrobial potency of iodine and selenium compounds.; В статье показано активность действия экспериментального дезинфектанта в отношении патогенных энтеробактерий пчел. Так как в Украине запрещено использование антибиотиков в пчеловодстве, то основной задачей для эпизоотологов является предупреждение возникновения инфекционных заболеваний у пчел. Применение новых дезинфицирующих средств и повышения ветеринарно-санитарных мероприятий на пасеках будет способствовать профилактике энтеробактерозов пчел. Установлено, что основными возбудителями энтеробактериозов пчел являются бактерии вида Klebsiella Рneumoniae, Enterobacter Аerogenes. Целью нашей работы было определить влияние йодсодержащего дезинфектанта на исследуемые культуры энтеробактерий пчел. Нами было установлено, что исследуемый дезинфицирующее средство имеет значительное бактериостатическое действие на микроорганизмы вида Klebsiella Рneumoniae в концентарциях от нативного до 1: 100, и незначительное бактерицидное действие при концентрациях от нативного состояния в 1:10. Также было исследовано, что представленное средство имеет бактериостатическое действие на микроорганизмы вида Enterobacter Аerogenes в концентрациях от нативного состояния до 1:10, но бактерицидное действие не наблюдалось. Известно, что важным условием для дезинфектантов является сохранение его активности в течении длительного времени. Поэтому следующим этапом исследований было определение устойчивости дезсредства в зависимости от времени хранения препарата. Нами было установлено, что через 14 дней хранения дезинфектанта его антимикробная активность стремительно падает, особенно к микроорганизмам вида Enterobacter Аerogenes, где отсутствовало как бактериостатическое действие, так и бактерицидное. А на бактерии вида Klebsiella Рneumoniae препарат сохранял незначительное бактериостатическое влияние и диаметр зоны подавления роста составил 10 и 8 мм (в разведениях от нативного до 1: 5). Показано, что действие экспериментального дезинфицирующего средства имеет как бактерицидное, так и бактериостатическое влияние, но он недостаточен для осуществления дезинфекции ульев, рамок и пчеловодного инвентаря при возникновении энтеробактериозов на пасеках. Активность основных компонентов дезсредства необходимо улучшать и исследовать. Также мы рекомендуем обратить внимание на факторы, от которых зависит мощность противомикробного действия соединений йода и селена. 2020-01-01T00:00:00Z http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/10204 Название: Вуглецепоглинальна здатність соснових лісових насаджень Волинського Полісся Авторы: Мороз, В. В.; Moroz, V.; Никитюк, Ю. А.; Nykytiuk, Yu. Аннотация: Згідно з підписаною Паризькою кліматичною угодою перед Україною стоїть завдання не допустити зростання глобальної середньої температури повітря більше 2°C, аби уникнути збільшення посух, зникнення окремих видів рослин і тварин, всихань і захворювань дерев різних порід тощо. Для збереження та збільшення кількості природних поглиначів вуглецю, науковцями надається особлива увага системі покращення управління лісовими, ґрунтовими та іншими природними ресурсами. Серед тридцяти головних лісотвірних порід в Україні сосна звичайна (Pinus sylvestris L.) є переважаючою деревною породою, зокрема у Волинському Поліссі, її площа становить 484,1 тис. га, що складає 57 % від площі покритих лісом ділянок. Для встановлення вуглецепоглинальної здатності соснових насаджень Волинського Полісся в таких державних підприємствах, як Волинський лісовий селекційно-насіннєвий центр, Володимир-Волинське лісомисливське господарство (ЛМГ), Ковельське лісове господарство (ЛГ), Любомльське ЛГ, Маневицьке ЛГ, Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство (СЛАП) Рожищеагроліс, Турійське ЛГ, нами були закладені тимчасові пробні площі (ТПП). Згідно з методиками П. І. Лакиди, А. А. Сторочинського, О. І. Полубояринова, А. С. Аткина, А. І. Кобзаря нами встановлено фітомасу соснових насаджень в абсолютно сухому стані та отримано конверсійні коефіцієнти, які дали змогу оцінити різницю між викидами СО2 та поглинанням вуглецю. Відповідно до проведеного аналізу розподілу площ лісових ділянок під сосновими насадженнями у Волинському Поліссі більшість займають соснові ліси IV категорії (експлуатаційні), їх частка складає 72 %, тому їх вуглецепоглинальна здатність є найбільш вагомою. З’ясовано, що соснові ліси Волинського Полісся щорічно поглинають у межах 9,0–16,0 тис. т вуглецю з повітря, що приблизно становить 0,6–3,2 % від щорічних викидів вуглецю в атмосферне повітря, а це, в свою чергу, має позитивний вплив на стан навколишнього середовища у регіоні дослідження.; According to the signed climate Paris Agreement, Ukraine is faced with the task to prevent the global average air temperature from rising above 2°C in order to avoid an increase in droughts, extinction of certain species of plants and animals, drying up and diseases of tree species, etc. To preserve and increase the number of natural carbon sinks, scientists pay attention in particular to the system of improving forest, soil, and other natural resources management. Among thirty main forest-forming species in Ukraine, Scots pine (Pinus silvestris L.) is the predominant tree species, in Volyn Polissya, in particular, its amount is 484.1 thousand hectares, which is 57 % of all tree plantations. To establish the carbon absorption capacity of pine plantations of Volyn Polissya, we have laid temporary test squares (CCIs) in state-owned enterprises: Volyn Forest Breeding and Seed Center, Volodymyr-Volyn Forestry hunting enterprise; Kovel Forestry; Lyubomlske Forestry; Manevichi Forestry; Specialized Forestry Agricultural Enterprise (SLAP) Rozhyscheagrolis; Turian Forestry. According to the methods of P. I. Lakida, A. A. Storochinsky, O. I. Poluboyarynova, A. S. Atkin, A. I. Kobzar, we established a phytomass of pine plantations in a completely dry state and obtained conversion coefficients that made it possible to estimate the difference between CO2 emissions and carbon sequestration. According to the analysis of the distribution of areas of forest land areas for pine plantations in Volyn Polissya, the overwhelming majority is occupied by pine forests of IV category (operational), their share is 72 %, and thus their carbon absorption capacity is higher. It was found that the pine forests of Volyn Polissya annually absorb from 9,0-16,0 thousand tonnes of carbon from the air, which is approximately 0,6–3,2 % of the annual carbon emissions into the atmospheric air, which in turn has a positive environmental impact on the research area.; Согласно подписания Парижского климатического соглашения, перед Украиной стоит задача не допустить роста глобальной средней температуры воздуха более 2°C, чтобы избежать увеличения засух, исчезновение отдельных видов растений и животных, всыханий и заболеваний деревьев разных пород и тому подобное. Для сохранения и увеличения количества природных поглотителей углерода, учеными уделяется особое внимание системе улучшения управления лесными, грунтовыми и другими природными ресурсами. Среди тридцати главных лесообразующих пород в Украине сосна обыкновенная (Pinus sylvestris L.) является преобладающей древесной породой, в частности в Волынском Полесье, ее площадь составляет 484,1 тыс. га, что составляет 57 % от площади покрытых лесом участков. Для установления углеродопоглощающейсяспособности сосновых насаждений Волынского Полесья в таких государственных предприятиях, как Волынский лесной селекционно-семенной центр, Владимир-Волынское лесоохотничье хозяйство (ЛОХ), Ковель лесное хозяйство (ЛХ), Любомльское ЛХ, Маневицкое ЛХ, Специализированное лесохозяйственное агропромышленное предприятие (СЛАП) Рожищеагролес, Турийское ЛХ, нами были заложены временные пробные площади (ВПП). Согласно методикам П. И. Лакида, А. А. Сторочинского, А. И. Полубояринова, А. С. Аткина, А. И. Кобзаря нами установлено фитомассу сосновых насаждений в абсолютно сухом состоянии и получены конверсионные коэффициенты, позволили оценить разницу между выбросами СО2 и поглощением углерода. Согласно проведенному анализу распределения площадей лесных участков под сосновыми насаждениями в Волынском Полесье большинство занимают сосновые леса IV категории (эксплуатационные), их доля составляет 72%, поэтому их углеродопоглощающая способность является наиболее весомой. Выяснено, что сосновые леса Волынского Полесья ежегодно поглощают в пределах 9,0-16,0 тыс. т углерода из воздуха, примерно составляет 0,6-3,2 % от ежегодных выбросов углерода в атмосферу, а это, в свою очередь, оказывает положительное влияние на состояние окружающей среды в регионе исследования. 2020-01-01T00:00:00Z http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/10203 Название: Оптимізація технологічного процесу обробки короткого лляного волокна Авторы: Палійчук, В. К.; Palіychuk, V.; Палейчук, В. К.; Куликівський, В. Л.; Kulykivskyi, V.; Куликовский, В. Л.; Боровський, В. М.; Borovskyi, V.; Боровский, В. Н. Аннотация: Підвищення якості короткого льоноволокна, яке випускається вітчизняними льонопереробними підприємствами, є актуальним науково-технічним завданням для всієї лляної галузі країни. Метою статті є дослідження та удосконалення існуючих процесів обробки відходів тіпання за рахунок кількісної оцінки впливу технологічних факторів на показники якості короткого лляного волокна. Основні завдання: інтенсифікувати процес обробки відходів тіпання, розробити оптимальну технологічну схему одержання короткого льоноволокна. Для визначення впливу основних параметрів процесу на якість отримуваного короткого волокна використовувалися методи математичного планування експерименту. Для керування процентним вмістом костриці, оброблюваного матеріалу, в трясильній частині куделеприготувального агрегату змінювали швидкість обертання тіпальних барабанів за допомогою варіатора, а також шляхом встановлення шківів різних розмірів. При цьому, змінювали частоту обертання привідного вала живильного конвеєра, шляхом заміни зірочок. Отримані математичні моделі залежності вмісту костриці в короткому волокні та розривного навантаження скрученої стрічки із нього від кількості повторних обробок відходів тіпання на куделеприготувальному агрегаті, вильоту голок та їх розмаху на трясильній машині, кількості коливань голок, вологості сировини після сушильної машини і частоти обертання тіпальних барабанів. Для підвищення міцності скрученої стрічки короткого лляного волокна потрібно прагнути до зменшення кута розмаху голок та більш високих швидкостей обертання тіпальних барабанів. Ступінь видалення засмічень та костриці зростає, що покращує подрібнення волокон, а значить, в одиниці перетину стрічки буде більше чистих льоноволокон. Щоб досягти найменшої закостриченості у короткому волокні, яке виробляється, необхідно вибирати більші значення числа коливань голок трясильних машин, вильоту голок над поверхнею решітки, кількості обертів тіпальних барабанів, а вологість сировини повинна бути мінімальною. Кількість повторних обробок відходів тіпання позитивно впливає на зниження вмісту костриці у короткому льоноволокні. Підвищення швидкості обертання тіпальних барабанів та кількості повторних обробок матеріалу негативно впливає на обривність пряжі, одержаної з короткого волокна. Отримане льоноволокно може бути в чистому вигляді перероблене у об'ємні утеплювачі, целюлозу, технічну вату або в композити із наданням їм належних фізико-механічних властивостей. Перспективи подальших досліджень передбачають модернізацію технологічного обладнання з розмежуванням відходів тіпання за вмістом костриці при їх одержанні та пневмотранспортуванні до наступної стадії обробки.; Improving the quality of short flax fiber produced by domestic flax processing enterprises is an urgent scientific and technical task for the entire flax industry of the country. The aim of the article is to study and improve existing processes of scrapping waste processing by quantifying the influence of technological factors on the quality indicators of short flax fiber. The main tasks are to intensify the scrapping waste treatment process to develop an optimal technological scheme for producing short flax fiber. The methods of mathematical planning of the experiment were used to determine the influence of the main process parameters on the quality of the resulting short fiber. To control the percentage of scutch, the processed material, in the shaking part of the tow scutcher flax unit, the rotation speed of the scutching drums was changed using a variation, as well as by setting pulleys of different sizes. At the same time, the rotation frequency of the drive shaft of the feed conveyor was changed by replacing the sprockets. The mathematical models have been obtained of the dependence of the content of the scutch in the short fiber and the breaking load of the twisted tape on the number of repeated treatments of the scrapping wastes of the tow scutcher flax unit, the departure of the needles and their magnitude on the shaking machine, the number of needle vibrations, the moisture content of the raw materials after the drying machine and the speed of the scutching drums. To increase the strength of the twisted ribbon of short flax fiber, you need to strive to reduce the sweep angle of the needles and higher rotational speeds of the scutching drums. The degree of removal of weed impurities and scutch is growing, which improves the grinding of fibers, which means that in per unit section of the tape there will be more pure flax fibers. In order to achieve the smallest value of the content of the scutch in the short fiber, which is produced, it is necessary to choose large values of the number of oscillations of the needles of the shaker machines, the departure of the needles above the surface of the grate, the number of revolutions of the scutching drums and the moisture content of the raw materials should be minimal. The number of repeated treatments of scrapping wastes has a positive effect on reducing the content of scutch in short flax fiber. An increase in the rotation speed of scutching drums and the number of repeated processing of the material adversely affects the breakage of the yarn obtained from short fiber. The resulting flax fiber can be in its pure form processed into bulk insulation, cellulose, technical wool or composites with their corresponding physical and mechanical properties. The prospects for further research include the modernization of technological equipment with differentiation of scrapping waste by the content of the scutch when they are received and pneumatically transported to the next processing stage.; Повышение качества короткого льноволокна, выпускаемого отечественными льнопереработчиками, является актуальным научно-техническим заданием для всей льняной отрасли страны. Целью статьи является исследование и совершенствование существующих процессов обработки отходов трепания за счет количественной оценки влияния технологических факторов на показатели качества короткого льняного волокна. Основные задачи: интенсифицировать процесс обработки отходов трепания, разработать оптимальную технологическую схему получения короткого льноволокна. Для определения влияния основных параметров процесса на качество получаемого короткого волокна использовались методы математического планирования эксперимента. Для управления процентным содержанием костра, обрабатываемого материала, в трясильной части куделеприготовительного агрегата изменяли скорость вращения трепальных барабанов с помощью вариатора, а также путем установления шкивов разных размеров. При этом, меняли частоту вращения приводного вала питательного конвеера, путем замены звездочек. Полученные математические модели зависимости содержания костра в коротком волокне и разрывной нагрузки скрученной ленты из него от количества повторных обработок отходов трепания на куделеприготовительном агрегате, вылета игл и их размаха на трясильний машине, количества колебаний игл, влажности сырья после сушильной машины и частоты вращения трепальных барабанов. Для повышения прочности скрученной ленты короткого льняного волокна нужно стремиться к уменьшению угла размаха игл и более высоких скоростей вращения трепальных барабанов. Степень удаления засоров и кострицы растет, что улучшает измельчение волокон, а значит, в единице сечения ленты будет больше чистых льоноволокон. Чтобы достичь наименьшей закостричености в коротком волокне, которое производится, необходимо выбирать самое большое значение числа колебаний игл трясильних машин, вылета игл над поверхностью решетки, числа оборотов трепальных барабанов, а влажность сырья должна быть минимальной. Количество повторных обработок отходов трепания положительно влияет на снижение содержания костра в короткое льноволокно. Повышение скорости вращения трепальных барабанов и количества повторных обработок материала отрицательно влияет на обрывность пряжи, полученной из короткого волокна. Полученное льноволокно может быть в чистом виде переработанное в объемные утеплители, целлюлозу, техническую вату или в композиты с предоставлением им соответствующих физико-механических свойств. Перспективы дальнейших исследований предусматривают модернизацию технологического оборудования с разграничением отходов трепания по содержанию костра при их получении и пневмотранспортировании к следующей стадии обработки. 2020-01-01T00:00:00Z http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/10202 Название: Забур’яненість посівів жита озимого залежно від способів обробітку ґрунту в умовах переходу до органічного землеробства Авторы: Кравчук, М. М.; Kravchuk, M.; Кропивницький, Р. Б.; Kropivnitsky, R.; Кропивницкий, Р. Б.; Клименко, Т. В.; Klimenko, T.; Ярмолович, О. О.; Jarmolowicz, A.; Ярмолович, А. А.; Кропивницький, В. Б.; Kropivnitsky, V.; Кропивницкий, В. Б. Аннотация: Житу озимому, як і іншим культурам суцільного посіву, що ефективно пригнічують бур’яни, у органічному землеробстві належить особлива роль. Ця культура чутлива до конкуренції бур’янів лише на ранніх стадіях розвитку, а, починаючи з фази виходу у трубку, виступає важливим фактором протидії бур’яновій інвазії на полі. Завданням наших досліджень було вивчення ступеню забур’яненості посівів жита озимого, яке вирощувалося без застосування добрив і засобів захисту рослин, залежно від способів основного обробітку ґрунту в сівозміні. На основі 3річних спостережень було встановлено, що за тривалого застосування безполицевих способів основного обробітку, забур’яненість посівів у фазі сходів жита озимого суттєво зросла – на 55,1 % за звичайного і на 36,7% за мілкого безполицевого розпушування порівняно з полицевим обробітком. При цьому, повітряно суха маса сегеталів переважала показник на контролі, відповідно, на 27,7 і 43,0 %. На період збирання культури за плоскорізного розпушування кількість бур’янів на 46 %, а за мілкого безполицевого – на 30,2 % була вищою, ніж на полицевому. Найбільша забур’яненість посівів за роки спостережень зафіксована за постійного обробітку ґрунту плоскорізом на глибину 18–20 см. Аналіз групового складу виявив суттєве переважання зимуючих і озимих бур’янів над іншими групами незалежно від способу основного обробітку, хоча й простежується тенденція до збільшення частки ярих пізніх і кореневищних бур’янів за плоскорізного обробітку. Жито озиме успішно конкурувало у агрофітоценозах з сегетальною рослинністю. Фітосанітарне обстеження полів перед проведенням зернозбиральних робіт не зафіксувало пригнічення культури. На кращих агрофонах, які сформувалися за тривалого застосування звичайного і мілкого безполицевих способів основного обробітку, урожайність була вищою за контроль на 1,7 і 3,9 ц/га або 9,3 і 21,2 %, відповідно. Перспективи подальших досліджень пов’язані з уточненням моделей продуктивності жита озимого, що вирощується у системі традиційного та органічного землеробства.; The winter rye, as well as to other crops of continuous sowing which effectively suppress weeds in organic farming possesses a special role. This culture is sensitive to the competition of weeds only at early stages of development. Starting from phase of shooting it acts as an important factor of counteraction of a weed invasion in the field. The problem of our researches consisted of studying the contamination degree of a winter rye crops which was grown up without use of fertilizers and means of plants protection, depending on main ways of tillage in a crop rotation. On the basis of 3-year-old observations it was established that at prolonged use of moldboardless main ways of tillage the contamination of crops at a seedling stage of a winter rye significantly grew – by 55.1 % at usual and for 36.7 % at small moldboardless tillage in comparison with moldboard tillage. At the same time, the air-dry mass of weeds was higher on 27.7 and 43.0 % concerning control, respectively. For harvesting period of culture on option of usual moldboardless tillage to depth 18–20 cm quantity of weeds for 46 %, and on option of small moldboardless – for 30.2 % was higher, than on plowing. The greatest contamination by weeds of crops for observation years is recorded at continuous moldboardless tillage on depth of 18–20 cm. The analysis of group structure showed significant dominance of the wintering and winter weeds over other groups irrespective of a main tillage way, though the increasing tendency of summer late and rootstock weeds part at usual moldboardless is traced. The winter rye successfully competed with weeds. Phytosanitary inspection of fields did not record oppression of culture before grain-harvesting works. On the best areas of soil fertility which were created at prolonged use of usual and small moldboardless main ways of tillage the productivity was higher on 1.7 and 3.9 c/hectare or 9.3 and 21.2 %, respectively in comparison with control. Perspectives of further researches are connected with specification of a winter rye productivity models which is grown up in the system of traditional and organic farming.; Ржи озимой, как и другим культурам сплошного посева, которые эффективно подавляют сорняки, в органическом земледелии принадлежит особая роль. Эта культура чувствительна к конкуренции сорняков только на ранних стадиях развития, а, начиная с фазы выхода в трубку, выступает важным фактором противодействия сорным инвазиям на поле. Задачей наших исследований было изучение степени засоренности посевов ржи озимой, которые выращивались без применения удобрений и средств защиты растений, в зависимости от способов основной обработки почвы в севообороте. На основе 3-годичных наблюдений было установлено, что при длительном применении безотвального способова основной обработки, засоренность посевов в фазе всходов ржи озимой существенно выросла - на 55,1% при обычном и на 36,7% при мелком безотвальном рыхлении по сравнению с полицевой обработкой. При этом, воздушная сухая масса сегеталов преобладала показатель на контроле, соответственно, на 27,7 и 43,0%. На период уборки культуры при плоскорезном рыхлении количество сорняков на 46%, а при мелком безотвальном - на 30,2% была выше, чем при полицевом. Наибольшая засоренность посевов за годы наблюдений зафиксирована при постоянной обработке плоскорезом на глубину 18-20 см. Анализ группового состава обнаружил существенное преобладание зимующих и озимых сорняков над другими группами независимо от способа основной обработки, хотя и прослеживается тенденция к увеличению доли яровых поздних и корневищных сорняков с плоскорезной обработкой. Рожь озимая успешно конкурировала в агрофитоценозах с сегетальной растительностью. Фитосанитарное обследование полей перед проведением зерноуборочных работ не зафиксировало угнетение культуры. На лучших агрофонах, которые сформировались при длительном применении обычного и мелкого безотвального способов основной обработки, урожайность была выше контроля на 1,7 и 3,9 ц/га или 9,3 и 21,2%, соответственно. Перспективы дальнейших исследований связаны с уточнением моделей производительности ржи озимой, что выращивается в системе традиционного и органического земледелия. 2020-01-01T00:00:00Z http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/10201 Название: Оцінка залежності між параметрами врожайності кукурудзи та показниками ландшафтного різноманіття Авторы: Зимароєва, А. А.; Zymaroieva, A.; Зимароева, А. А.; Пінкіна, Т. В.; Pinkina, T.; Пинкина, Т. В.; Іванюк, Т. М.; Ivanyuk, T.; Иванюк, Т. Н.; Тишковський, В. В.; Tyshkovskyy, V.; Тишковский, В. В. Аннотация: Робота присвячена дослідженню параметрів тренду урожайності кукурудзи на території 10 областей Поліської та Лісостепової зон України та з’ясуванню впливу факторів різноманіття ландшафтного покриву на них. Дані з урожайності кукурудзи по районах брали в Державній службі статистики України. Всі обрахунки параметрів моделі урожайності виконували в середовищі статистичних калькуляцій R. Оцінку різноманіття ландшафтного покриву проведено на основі індексу Шеннона. Просторові зображення виконані за допомогою ArcGIS 10.1. Встановили, що упродовж досліджуваного періоду врожайність кукурудзи може бути описана сигмоїдною кривою (лог-логістична модель). Параметрами моделі урожайності виступають наступні показники: мінімальний рівень урожайності; максимальний рівень урожайності; ухил моделі, що показує швидкість змін урожайності в часі; ED50 – час, який потрібний для досягнення половинного, від максимального рівня, зростання урожайності. Найменший рівень врожайності за період досліджень спостерігався на початку та у середині 90-х років минулого століття. Для територій з більшими показниками «мінімальної урожайності» характерне і більш стрімке нарощення урожайності з часом. Просторова карта варіювання показника ED50, в свою чергу, є повним віддзеркаленням карти показника швидкості зростання урожайності. Найвищий рівень врожайності, за якого, при даному рівні агротехнологій, врожайність визначається саме біотичним потенціалом території, припадає на поточний часовий період. Аналізуючи карту розміщення природоохоронних об’єктів різного рівня та середню відстань до них, прийшли до висновку, що найбільшою щільністю об’єктів природо-заповідного фонду (ПЗФ) характеризуються північні області України. За допомогою регресійного аналізу виявлено статистично значиму кореляцію між верхньою границею урожайності кукурудзи (максимальною урожайністю) та індексом Шеннона. Між відстанню до природоохоронних об’єктів та верхньою границею урожайності є також регресійна залежність, що описується рівнянням другого порядку. Тобто, існує оптимальне значення ландшафтно-екологічного різноманіття, за умов якого продукційний потенціал кукурудзи сягає найбільшого рівня.; The paper aims to study of the parameters of the maize yield trend parameters in the territory of 10 administrative regions of Polissya and Forest-steppe zones of Ukraine and to find out the influence of landscape diversity factors on them. State Statistics Service of Ukraine provided the maize yields data by the administrative districts. The calculations of the yield model parameters were performed in R Project for Statistical Computing. Landscape diversity was estimated based on the Shannon index. Spatial images are made using ArcGIS 10.1. It was found that during the study period maize yield dynamics described by a sigmoid curve (log-logistic model). The parameters of the yield model are the following indicators: lower limit of yield; upper limit of yield; slope that showing the rate of change in yield over time and ED50 – the time it takes to achieve half of the maximum yield level. The lowest yields during the study period were observed in the early and mid-1990s. Areas with higher value of minimum yields are characterized by a more rapid increase in yield over time. The spatial variation map of the ED50 is, in turn, a complete reflection of the yield rate map. The upper limit of productivity, at which at a given level of agrotechnology, the yield is determined precisely by the biotic potential of the territory occur in the current time period. Analyzing the map of the location of different environmental protected objects and the average distance to them, we concluded that the northern regions of Ukraine is characterized by the highest density of the Nature Preserve Fund (NPF) objects. Regression analysis revealed a statistically significant correlation between the upper limit of maize yield (maximum productivity) and the Shannon index. There is also a correlation between the distance to the environmental objects and the upper yield limit, which is described by the second-order equation. Therefore, there is an optimum value of landscape and ecological diversity, under which the maize production potential reaches the highest level.; Работа посвящена исследованию параметров тренда урожайности кукурузы на территории 10 областей Полесской и Лесостепной зон Украины и выяснению влияния факторов многообразия ландшафтного покрова на них. Данные по урожайности кукурузы по районам принимали в Государственной службе статистики Украины. Все расчеты параметров модели урожайности выполняли в среде статистических калькуляций R. Оценку многообразия ландшафтного покрова проведено на основе индекса Шеннона. Пространственные изображения выполнены с помощью ArcGIS 10.1. Установили, что на протяжении исследуемого периода урожайность кукурузы может быть описана сигмоидной кривой (лог-логистическая модель). Параметрами модели урожайности выступают следующие показатели: минимальный уровень урожайности; максимальный уровень урожайности; уклон модели, показывает скорость изменений урожайности во времени; ED50 - время, необходимое для достижения половинного от максимального уровня, рост урожайности. Наименьший уровень урожайности за период исследований наблюдался в начале и в середине 90-х годов прошлого века. Для территорий с большими показателями «минимальной урожайности» характерно и более стремительное наращивание урожайности со временем. Пространственная карта варьирования показателя ED50, в свою очередь, является полным отражением карты показателя скорости роста урожайности. Самый высокий уровень урожайности, при котором, при данном уровне агротехнологий, урожайность определяется именно биотическим потенциалом территории, приходится на текущий временной период. Анализируя карту размещения природоохранных объектов разного уровня и среднее расстояние к ним, пришли к выводу, что наибольшей плотностью объектов природно-заповедного фонда (ПЗФ) характеризуются северные области Украины. С помощью регрессионного анализа выявлено статистически значимую корреляцию между верхней границей урожайности кукурузы (максимальной урожайностью) и индексом Шеннона. Между расстоянием к природоохранным объектам и верхней границей урожайности также является регрессионная зависимость, описывается уравнением второго порядка. То есть, существует оптимальное значение ландшафтно-экологического разнообразия, в условиях которого продукционный потенциал кукурузы достигает наибольшего уровня. 2020-01-01T00:00:00Z