http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/13883 2026-04-04T11:15:12Z http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/14434 Название: Ecological and economic determinants of energy efficiency in European countries Авторы: Kyshakevych, B.; Кишакевич, Б. Ю.; Maksyshko, N.; Максишко, Н. К.; Voronchak, I.; Ворончак, І. О.; Nastoshyn, S.; Настьошин, С. Є. Аннотация: Since economic development is often associated with an increase in greenhouse gas emissions, it is especially important to answer the question of whether it is possible to achieve sustainable economic development and improve energy efficiency at the same time, which implies a reduction in greenhouse gas emissions. The purpose of this study was to build models that can help find the environmental and economic determinants of energy efficiency in European countries. An ecological and economic determinants of energy efficiency indicators of 38 European countries were found based on panel regression models. The models were built based on statistical data characterizing the level of their economic development and consumption of diverse types of energy for 1995–2021. To obtain the necessary approximations of energy efficiency indicators, one of three types of models was used: the random effects method, the fixed effects method, or the pooled model. For this, appropriate statistical tests were used. As a result, it was found that the factors that have a statistically significant impact on the energy intensity of GDP in European countries include the intensity of carbon dioxide emissions, unemployment rate, primary energy consumption per capita, and gross electricity production per capita. The findings showed that determinants of primary energy consumption were domestic consumption of solid fossil fuels per capita, domestic natural gas consumption per capita, and primary energy consumption per capita. The study results generally confirm the modern-day thesis that economic development can be achieved while reducing greenhouse gas emissions. The monitoring of factors that have a statistically significant impact on the indicators under consideration can become an essential element of the modern energy efficiency management system of the national economies of European countries.; Оскільки економічний розвиток часто пов'язаний зі збільшенням викидів парникових газів, особливо важливо відповісти на питання, чи можливо досягти сталого економічного розвитку і одночасно підвищити енергоефективність, що передбачає скорочення викидів парникових газів. Метою цього дослідження була побудова моделей, які можуть допомогти знайти еколого-економічні детермінанти енергоефективності в європейських країнах. Екологічні та економічні детермінанти показників енергоефективності 38 європейських країн були знайдені на основі панельних регресійних моделей. Моделі побудовані на основі статистичних даних, що характеризують рівень їх економічного розвитку та споживання різних видів енергії за 1995–2021 роки. Для отримання необхідних апроксимацій показників енергоефективності використовувався один з трьох типів моделей: метод випадкових ефектів, метод фіксованих ефектів або об'єднана модель. Для цього використовувалися відповідні статистичні тести. В результаті було виявлено, що до факторів, які мають статистично значущий вплив на енергоємність ВВП в європейських країнах, належать інтенсивність викидів вуглекислого газу, рівень безробіття, споживання первинної енергії на душу населення та валове виробництво електроенергії на душу населення. Результати дослідження показали, що визначальними факторами споживання первинної енергії є внутрішнє споживання твердого викопного палива на душу населення, внутрішнє споживання природного газу на душу населення та споживання первинної енергії на душу населення. Результати дослідження в цілому підтверджують сучасну тезу про те, що економічний розвиток може бути досягнутий при одночасному скороченні викидів парникових газів. Моніторинг факторів, які мають статистично значущий вплив на досліджувані показники, може стати важливим елементом сучасної системи управління енергоефективністю національних економік європейських країн. 2023-01-01T00:00:00Z http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/14433 Название: Financing of Ukrainian agricultural enterprises: correlation-regression analysis Авторы: Tanklevska, N.; Танклевська, Н. С.; Cherniavska, T.; Чернявська, Т.; Skrypnyk, S.; Скрипник, С. В.; Boiko, V.; Бойко, В. О.; Karnaushenko, A.; Карнаушенко, А. С. Аннотация: The relevance of this study is determined by the fact that financing is a key element of the effective economic activity of agricultural enterprises and the industry as a whole, its food security and the restoration of the work of agricultural enterprises, especially amidst a full-scale war and in the post-war period. The purpose of this study was to investigate the relationship between the obtained net profit (loss) and the sources of financing of agricultural enterprises of Ukraine for 2014–the first half of 2023. The study used general scientific methods (analysis of the dynamics of the volume of financing sources (equity, loans, capital investments, state aid, and deposits), analysis of the net profit of agricultural enterprises, formation of the structure of financing sources, determination of growth rates of indicators), and specific research methods (correlation analysis and multivariate regression method). The authors of the study suggested using the method of correlation-regression analysis with further forecasting of indicators using Chaddock's tables, Fisher's and Student's tests. The correlation-regression analysis established that a decisive share in financial support is own capital, while the smallest share is state aid. But in connection with the full-scale war in the country and limited own resources, the authors of the study proposed to involve bank loans and state aid more widely in their own economic activities. A correlation-regression analysis was developed to identify the dependence of the financial results of agricultural enterprises (net profit (loss)) and their sources of financing for 2014–2021, a regression equation was developed, and a forecast of the possible net profit (loss) of agricultural enterprises for the future period of 2023–2027 was made. The practical value of the findings is that these results can be used by the host activities of the agricultural enterprise of Ukraine and during the development by state bodies of the Strategy for the Development of the Agricultural Sector and their support programs.; Актуальність даного дослідження зумовлена тим, що фінансування є ключовим елементом ефективної господарської діяльності аграрних підприємств та галузі в цілому, її продовольчої безпеки та відновлення роботи сільськогосподарських підприємств особливо у період повномасштабної війни та в після воєнний період. Метою статті було дослідження взаємозв'язку між отриманим чистим прибутком (збитком) та джерелами фінансування підприємств сільського господарства України за період 2014– І півріччя 2023.У дослідженні використано: загальнонаукові методи (аналіз динаміки обсягів джерел фінансування (власний капітал, кредити, капітальні інвестиції, державна допомога та депозити), аналіз чистого прибутку діяльності сільськогосподарських підприємств, формування структури джерел фінансування, визначення темпів приросту показників) та специфічні методи дослідження (кореляційний аналіз та метод багатофакторної регресії). Автори дослідження запропонували використання методу кореляційно-регресійного аналізу з подальшим прогнозуванням показників, використовуючи таблиці Чеддока, критерії Фішера та Ст'юдента. При проведенні кореляційно-регресійного аналізу встановлено, що визначну частку в процесі фінансового забезпечення становить власний капітал, а найменшу частку становить державна допомога. Але в зв'язку з повномасштабною війною в країні та обмеженими власними ресурсами, автори дослідження запропонували більш ширше залучати банківські кредити та державну допомогу у власну господарську діяльність. Набули подальшого розвитку проведення кореляційно-регресійного аналізу виявлення залежності фінансового результату діяльності аграрних підприємств (чистого прибутку (збитку)) та їх джерел фінансування за 2014–2021 рр., розроблено рівняння регресії, здійснено прогнозу можливого чистого прибутку (збитку) діяльності аграрних підприємств на майбутній період 2023–2027 рр. Практична цінність отриманих результатів проведеного дослідження полягає в тому, що дані результати можуть бути використані у господарській діяльності аграрного підприємства України та під час розробки державними органами Стратегії розвитку аграрного сектору та їх програм підтримки. 2023-01-01T00:00:00Z http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/14432 Название: Spread of rabies in the Kyiv oblast during 2020–2022 Авторы: Rudoi, O.; Рудой, О. В.; Drozhzhe, Zh.; Дрожже, Ж. М.; Chechet, O.; Чечет, О. М.; Ukhovskyi, V.; Уховський, В. В.; Kovalenko, V.; Коваленко, В. Л. Аннотация: In Ukraine, there is a prominent level of rabies circulation among domestic and wild carnivores. Consequently, the epizootic situation of rabies in Ukraine requires studying the spread of this infection using modern surveillance tools, which allow for territorial assessment and identification of risk zones during analysis. The purpose of this research was to describe the spatial characteristics of the rabies epizootic in the Kyiv Oblast during 2020–2022, focusing on both wild and domestic animals. Official reporting data were analysed to examine the total number of samples of pathological material (brain tissue) collected from various animal species with suspected rabies. Positive samples were georeferenced and visualized using software to form clusters of rabies cases based on years and types of animals, creating point layers and density mapping of cases. The analysis revealed that in the Kyiv Oblast, 1788 samples of pathological brain material from animals with suspected rabies were examined, of which 237 were positive. The largest number of samples belonged to wild animals (primarily foxes), acting as a reservoir of the infection. The proportion of wild animals accounted for 64.4% of the total examined, but the number of positive samples varied between 1.7% and 5.5%. Compared to domestic animals (cats and dogs), this figure reached up to 30.0% of the total number of samples examined. Other animal species accounted for 3.2% of positive cases among the total examined. Thus, the highest morbidity rate was observed in domestic animals, representing 72.1% of the total identified positive cases. The highest density of rabies cases in the Kyiv Oblast was observed in the southwest and centre. Persistent clusters of rabies cases were in the Bila Tserkva district and the western outskirts of Kyiv. In the western part of Kyiv, the cluster was formed by cases in wild animals, cats, and dogs. In the Bila Tserkva district, the cluster was formed by cases in wild animals, cats, dogs, and cattle. The highest density of rabies cases in wild animals was registered on the western outskirts of Kyiv.; В Україні спостерігається високий рівень циркуляції сказу серед домашніх м'ясоїдних тварин та диких м'ясоїдних. Тому епізоотична ситуація зі сказу в Україні вимагає вивчення поширення цієї інфекції з використанням сучасних інструментів нагляду, що дозволить проводити оцінку територій та визначати зони ризику при аналізі. Метою дослідження було описати просторові характеристики епізоотії сказу в Київській області за 2020–2022 рр. серед диких і свійських тварин. За результатами офіційної звітності було проаналізована загальна кількість досліджених зразків патологічного матеріалу (головного мозку) від різних видів тварин з підозрою на сказ. Позитивні зразки були прив'язані до системи координат та візуалізовані програмним забезпеченням у кластерні випадки сказу по роках і видах тварин з формуванням точкового шару й щільності випадків. За результатами аналізу в Київській області було досліджено 1788 зразків патологічного матеріалу головного мозку від тварин з підозрою на сказ, з яких 237 були позитивними. Найбільша кількість зразків припадає на диких тварин (переважно лисиць), як резервуар інфекції. Частка диких тварин становила 64,4 % від загальної кількості досліджень, але кількість позитивних зразків варіює у межах від 1,7 % до 5,5 %. Порівнюючи з домашніми тваринами (коти та собаки), цей показник сягав до 30,0 % від загальної кількості досліджених зразків. На інші види тварин припадає 3,2 % позитивних випадків від загальної кількості досліджень. Тобто найбільший показник захворюваності спостерігали у домашніх тварин, що становило 72,1 % від загальної кількості встановлених позитивних випадків. Найвища щільність випадків сказу в Київській області спостерігається на південному заході та в центрі. Персистентні кластери випадків сказу розміщувались в Білоцерківському районі та на західній околиці Києва. На заході Києва кластер сформований випадками у диких тварин, котів і собак. В Білоцерківському районі кластер сформований випадками у диких тварин, котів, собак і великої рогатої худоби. Найвища щільність випадків сказу у диких тварин реєструється на західній околиці Києва. 2023-01-01T00:00:00Z http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/14431 Название: Environmental problems from rainfall runoff Авторы: Myskovets, I.; Мисковець, І. Я.; Molchak, Ya.; Мольчак, Я. О. Аннотация: The state of surface water objects requires constant attention, since on the one hand – they are the sources of fresh water, and on the other hand – the wastewater receivers. Whole range of factors influence the state of surface waters: climatic characteristics, hydrology, soil features and water quality. The relevance of this topic is due to the difficult socio-ecological situation in the river basins of Ukraine; during decades, the aquatic ecosystems have been considered and used only as an economic resource for industrial and agricultural production and the discharge of pollutants, which has led to a rapid decrease in the ecological potential of natural water objects. The purpose of the study is to analyze the natural and anthropogenic impacts on the formation of surface runoff, to determine mathematical dependencies for an adequate calculation of volumes of surface runoff, considering the anthropogenic impacts, which changes the natural features of hydrographs in watercourses and the quality of surface waters. To determine the volumes of surface runoff, it is used the methods that are based both on the direct instrumental measurements and on the construction of various digital models. In the course of the study, it has been identified the main factors influencing the formation of anthropogenic floods, as well as the most typical pollutants, which are present in the surface runoff from the areas with residential construction and artificial coating. The article proposes a number of improvements to the existing mathematical dependencies based on the theory of isochrones for a more accurate display of the processes that form the surface runoff. The resulting mathematical model can be used for predicting the surface runoff from various surfaces, both natural and those that have undergone changes as a result of anthropogenic impact, which in the future can become the basis for the development of environmental measures.; Стан поверхневих водних об'єктів потребує постійної уваги, оскільки з одного боку вони є джерелами прісної води, а з іншої – приймачі стічних вод. На стан поверхневих вод впливає цілий комплекс факторів: кліматичні характеристики, гідрологія, особливості ґрунтів та якості води. Актуальність даної теми зумовлена складною соціально-екологічною ситуацією в басейнах річок України, адже впродовж десятиліть водні екосистеми розглядалися та використовувалися лише як економічний ресурс для промислового й сільськогосподарського виробництва та скидання забруднюючих речовин, що призвело до швидкого зниження екологічного потенціалу природних водних об'єктів. Метою дослідження є аналіз природних та антропогенних впливів на процес формування поверхневого стоку, визначення математичних залежностей для адекватного розрахунку обсягів поверхневого стоку з урахуванням антропогенних впливів, що змінює природні особливості гідрографів у водотоках та якості поверхневих вод. Наразі для визначення обсягів поверхневого стоку використовуються методи, які базуються як на безпосередніх інструментальних вимірюваннях, так і на побудові різноманітних цифрових моделей. В ході дослідження визначені основні фактори, які впливають на формування антропогенних паводків, а також найбільш характерні забруднюючі речовини, які наявні в поверхневому стоці з територій із житловою забудовою та штучним покриттям. В статті запропонована низка вдосконалень існуючих математичних залежностей, побудованих на теорії ізохрон, для більш точного відображення процесів, що формують поверхневий стік. Отримана математична модель може бути використана для прогнозування поверхневого стоку з різноманітних поверхонь, як природних, так і тих, які зазнали змін в результаті антропогенного впливу, що в подальшому може стати підставою для розробки природоохоронних заходів. 2023-01-01T00:00:00Z http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/14430 Название: Assessment of ecosystem functions of public green spaces in the city of Berezhany, Ternopil region Авторы: Bidolakh, D.; Бідолах, Д. І.; Kolesnichenko, O.; Колесніченко, О. В. Аннотация: Researching the possibilities of using modern approaches and tools for evaluating the ecosystem services of green spaces is relevant and requires theoretical justification and applied research, especially in the context of the importance of ensuring the sustainable development of Ukraine. Therefore, the purpose of this study was to work out the procedure of quantitative and cost evaluation of ecosystem services of green spaces for public use and search for opportunities to present the received information to stakeholders. For this, an inventory of green spaces was carried out with the measurement of their biometric and sanitary indicators. For quantitative and cost assessment of the ecosystem functions of plantations and individual trees, the i-Tree Eco toolkit was used, and the Google My Maps application was used for their visualization. The conducted study helped obtain information about individual ecosystem functions of green spaces (reduction of pollutants, carbon absorption and sequestration, oxygen production volumes and regulation of surface water flows). As part of this utility, the annual ecosystem function for the absorption of 770 kilograms of harmful compounds (ozone, carbon monoxide, nitrogen dioxide, and particles of various sizes) was calculated, which is estimated at UAH 128,648,000 annually; reduction of air pollution by 7.43 metric tonnes of gross carbon sequestration (19 kg per 1 plant), with an estimated cost of UAH 41,028,000 and a reduction of water runoff by 684.9 cubic meters, which is estimated at UAH 47,042 of annual utility. Furthermore, as of the moment of the study, the researched green spaces retain carbon in their tissues, which creates an ecosystem benefit in the amount of UAH 1,493,009 thousand (€36,901). The highest indicators of ecosystem usefulness are inherent in park stands, while the trees and bushes of the central part of the city are more effective in absorbing pollutants. Trees capable of achieving significant biometric indicators in local conditions are characterized by greater ecosystem productivity. The conducted study creates conditions for better awareness of the ecosystem value of green spaces, but its popularization is also important. The practical value of the results also lies in the possibility of bringing them to authorities, enterprises, and organizations, activists and other stakeholders, which will create conditions for improving environmental awareness, promoting the security and protection of tree stands, improving management and making informed decisions in the field of green construction.; Дослідження можливостей використання сучасних підходів та інструментарію для оцінювання екосистемних послуг зелених насаджень вирізняється актуальністю та потребує теоретичного обґрунтування та прикладних досліджень, особливо в умовах важливості забезпечення сталого розвитку України. Тому метою цієї роботи є опрацювання процесу кількісного та вартісного оцінювання екосистемних послуг зелених насаджень загального користування та пошук можливостей представлення отриманої інформації для зацікавлених осіб. Для цього проведено інвентаризацію зелених насаджень з вимірюванням їх біометричних та санітарних показників. З метою кількісного та вартісного оцінювання екосистемних функцій насаджень та окремих дерев використано інструментарій i-Tree Eco, а для їх візуалізації додаток Google My Maps. Виконані дослідження дали змогу отримати інформацію про окремі екосистемні функції зелених насаджень (зменшення кількості забруднюючих речовин, поглинання та секвестрація вуглецю, обсяги продукування кисню та регулювання поверхневих водних стоків). У складі цієї корисності обчислено щорічну екосистемну функцію щодо поглинання 770 кілограм шкідливих сполук (озон, оксид вуглецю, діоксид азоту та частки різного розміру речовин), що оцінюється на суму 128,648 тис. грн щорічно; зменшення забруднення повітря на 7,43 метричних тони валового обсягу секвестрації вуглецю (19 кг у перерахунку на 1 рослину), із оціненою вартістю у розмірі 41,028 тис. грн та зменшення водного стоку на 684,9 м. куб, що оцінюється на суму 47,042 грн щорічної корисності. Окрім того, досліджені зелені насадження станом на момент дослідження утримують у своїх тканинах вуглець, що створює екосистемну корисність на суму 1493,009 тис. грн (€ 36901). Найвищі показники екосистемної корисності характерні для паркових насаджень, а дерева та кущі центральної частини міста є ефективнішими у відношенню поглинання забруднюючих речовин. Більшою екосистемною продуктивністю характеризуються дерева, які здатні досягати значних біометричних показників в місцевих умовах. Проведені дослідження створюють умови для кращого усвідомлення екосистемної цінності зелених насаджень, проте важлива також її популяризація. Практична цінність результатів полягає також у можливості їх доведення до органів влади, підприємств та організацій, активістів та інших зацікавлених осіб, що створить умови для покращення екологічної свідомості, сприяння захисту та охороні насаджень, удосконаленню менеджменту та прийняття обґрунтованих рішень у сфері зеленого будівництва. 2023-01-01T00:00:00Z http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/14429 Название: Economic and biological characteristics and productivity analysis of sunflower hybrids Авторы: Shahini, Ermir; Шахіні, Ермір; Myalkovsky, R.; М'ялковський, Р. О.; Nebaba, K.; Небаба, К. С.; Ivanyshyn, O.; Іванишин, О. С.; Liubytska, D.; Любицька, Д. М. Аннотация: Evaluation of the biological characteristics of sunflower hybrids and their potential to improve the qualities of the plant under study that are useful for agricultural development is considered relevant. The research aims to carefully and in-depth evaluate the biological characteristics of sunflower hybrids to obtain information on the possibility of improving the qualities of the plant under study that is useful for agricultural development. During the experiment, the properties of such sunflower hybrids as Ukrainian F1 (control sample), P62LL109 Pioneer (Classic), LG5377 (Limagrain), ES Bella (Euralis Semans) and NK Rocky (Syngenta) were investigated. Each of these plants is listed in the State Register of Plant Varieties of Ukraine. The methods used in this research work include the production method, weighing and measuring, visual, laboratory and chemical, and mathematical. It was determined that the best indicators of productivity and economic characteristics are observed in three hybrid species, namely Ukrainian F1 (the best morphological characteristics, the highest weight of 1000 seeds, and hulling level), NK Rocky (Syngenta) (the highest percentage of fat and oil yield per 1 ha) and P62LL109 (Pioneer) (the highest weight of seeds per basket and bulk weight, the lowest hulling level, the highest yield). This may be useful for agricultural enterprises that may be interested in growing new sunflower hybrids with improved productivity and economic characteristics. The results of the study may become an impetus for further research of existing and creation of new sunflower hybrids that will be most useful for agricultural development.; Оцінювання біологічних особливостей гібридів соняшнику та їх потенційні можливості для підвищення корисних для розвитку сільського господарства якостей досліджуваної рослини вважається актуальним. Метою даної наукової роботи є уважне та поглиблене оцінювання біологічних особливостей гібридів соняшнику задля отримання інформації, що стосується можливості підвищення корисних для розвитку сільського господарства якостей досліджуваної рослини. В ході експерименту було досліджено властивості таких гібридів соняшнику, як Український F1 (він же контрольна проба), П62ЛЛ109 Pioneer (Класичний), ЛГ5377 (Limagrain), ЕС Белла (Euralis Semans) та НК Роккі (Syngenta). Кожна з перерахованих рослин занесена у Державний реєстр сортів рослин України. Серед методів, які були використані в даній науковій роботі, є виробничий метод, вимірювально-ваговий, візуальний, лабораторно-хімічний, а також математичний. Було визначено, що найкращі показники продуктивності та господарських особливостей спостерігаються у трьох гібридних видах, а саме Український F1 (найкращі морфологічні показники, найвища маса 1000 насінин та рівень лушпинності), НК Роккі (Syngenta) (найвищий відсоток жиру та вихід олії з 1 га) і П62ЛЛ109 (Pioneer) (найвища маса насінин з одного кошика та об'ємна маса, найнижчий рівень лушпинності, найвищий рівень врожаю). Це може бути корисно для сільськогосподарських підприємств, які можуть зацікавитися у вирощуванні нових гібридів соняшнику з покращеними показниками продуктивності та господарських особливостей. Результати дослідження можуть стати поштовхом для подальшого дослідження наявних і створення нових гібридів соняшника, які будуть максимально корисні для розвитку сільського господарства. 2023-01-01T00:00:00Z http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/14428 Название: Research of quality indicators of different types of wholegrain flour Авторы: Pismennyi, O.; Письменний, О. В.; Nikonchuk, N.; Нікончук, Н. В.; Shevchuk, N.; Шевчук, Н. П.; Petrova, O.; Петрова, О. І.; Sydoryka, I.; Сидорика, І. М. Аннотация: The concept of modern nutrition involves the presence of the maximum amount of nutrients, including vitamins, essential amino acids, carotenoids, natural antioxidants, minerals, phenolic and tannin compounds, organic acids, and dietary fibre, which is why the food industry is interested in developing wholegrain products based on crops such as wheat, rye, barley, triticale, buckwheat, corn, and rice. The purpose of the study is to evaluate wholegrain flour using modern production technologies and control its quality, which will lead to a new level of development in the Ukrainian food industry and ensure increased profitability of the flour milling and baking industries. Methods used in the study: theoretical – analysis, synthesis, comparison and generalisation; experimental – identification and measurement to determine the physicochemical, organic, grinding, flour-milling and baking quality indicators of wholegrain wheat flour. Characterising the experimental data of different types of wholegrain flour, it was established that the content of dry matter, crude protein, crude fat, crude fibre or fibres, mineral content, and easily hydrolysed carbohydrates (starch, hemicellulose) were in the range of 84.7–88.8%, 10.2–16.3%, 0.9–1.7%, 2.3–4.8%, 1.2–3.2%, and 77.5–84.2%, respectively. Indicators such as ash content and flour size directly depended on the grinding scheme and the integrity of all anatomical grain particles. The technology of wholegrain wheat flour production combines the advantages of existing milling methods with minimising the adverse effect on the qualitative and quantitative gluten content, which varied from 21% to 36% in wholegrain flour samples, and the gluten deformation index ranged from 53.8 to 81.7 units. The materials of the study are of practical significance and indicate the need for further research, since when assessing the quality indicators and examining the characteristics of wholegrain wheat flour, attention should be devoted to the further development of optimal technology for the production of bread from this raw material.; Концепція сучасного харчування передбачає наявність максимальної кількості поживних речовин, зокрема вітамінів, незамінних амінокислот, каротиноїдів, природних антиоксидантів, мінеральних речовин, фенольних та дубильних сполук, органічних кислот, харчових волокон, тому харчова промисловість проявляє великий інтерес до розробки цільнозмеленого зерна на основі злакових культур – пшениці, жита, ячменю, тритікале, гречки, кукурудзи, рису. Метою дослідження є оцінка цільнозмеленого борошна за сучасних виробничих технологій та контроль їх якості, що призведуть до нового рівня розвитку української харчової промисловості та забезпечать підвищення рентабельності борошномельної та хлібопекарської галузей. Методи, що використовувались у процесі дослідження: теоретичні – аналізу, синтезу, порівняння та узагальнення; дослідні – ідентифікаційний та вимірювальний з визначення фізико-хімічних, органічних, подрібнювальних, борошномельних й хлібопекарських показників якості цільнозмеленого пшеничного борошна. Характеризуючи експериментальні дані різних видів цільнозмеленого борошна, встановлено, що вміст сухої речовини, сирого протеїну, сирого жиру, сирої клітковини або волокон, мінеральної частини, легкогідролізованих вуглеводів (крохмаль, геміцелюлоза) знаходилися в межах 84.7–88.8 %, 10.2–16.3 %, 0.9–1.7 %, 2.3–4.8 %, 1.2–3.2 %, 77.5–84.2 % відповідно. Такі показники, як зольність і крупність борошна, безпосередньо залежали від схеми помелу, цілісності всіх анатомічних частинок зерна. Технологія виробництва цільнозмеленого пшеничного борошна поєднує переваги існуючих способів помелу з мінімізацією негативного впливу на якісний й кількісний вміст клейковини, зокрема у зразках цільнозмеленого борошна він варіювався від 21 % до 36 %, індекс деформації клейковини – від 53.8 до 81.7 одиниць. Матеріали статті складають практичну значимість й вказують на необхідність подальших досліджень, тому що проводячи оцінку показників якості та вивчивши характеристики цільнозмеленого пшеничного борошна треба звернути увагу на подальшу розробку оптимальної технології виробництва хліба з даної сировини. 2023-01-01T00:00:00Z http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/14427 Название: Analysis of modern technologies for growing cherry varieties in temperate climates Авторы: Shahini, Shpend; Шахіні, Шпенд; Drobitko, A.; Дробітько, А. В.; Sharata, N.; Шарата, Н. Г.; Rybachuk, V.; Рибачук, В. П.; Ivanova, I.; Іванова, І. Є. Аннотация: The research relevance is predefined by the need to optimise fruit crop cultivation systems considering weather conditions. The research aims to test the grafting technology of intensive sweet cherry plantations on small and medium-sized rootstocks. The leading method in achieving the research goal was a field experiment. The main results of this study are as follows: the leading technologies for increasing the yield of sweet cherry varieties depending on the impact of environmental stress factors are presented; the use of clone rootstock technology in sweet cherry plantations in temperate climates is substantiated. According to a set of indicators of productivity formation, the yield of plantations of different designs was predicted. Namely, the scheme of variety-rootstock combinations of intercalary placement, its length, and parameters of the growth complex for plants were revealed; indicators of physiological activity, growth, productivity, fruit quality, and economic efficiency in intensive sweet cherry plantations were determined. It has been established that the application of this technology will increase yields and improve the quality parameters of sweet cherry fruits by developing varieties with compact crowns, which will allow to compact the plantations. It has been analysed that climatic conditions are the main factor in the process of harvest formation. A list of stress factors of temperate climate that affect the yield of sweet cherries has been identified. It is proved that the introduction of clonal rootstock technology is the most effective for growing intensive plantations of sweet cherries in a temperate climate. Practically, the research aims to determine and test a set of elements of physiological indicators of the potential yield of sweet cherry plantations of different designs, to introduce them into production and use them in further breeding.; Актуальність дослідження зумовлена необхідністю оптимізації систем вирощування плодових культур з урахуванням погодних умов. Метою досліджень є відпрацювання технології щеплення інтенсивних насаджень черешні на малих та середніх підщепах. Провідним методом у досягненні мети дослідження став польовий дослід. Основними результатами дослідження є: наведено провідні технології підвищення врожайності сортів черешні залежно від впливу стресових факторів середовища; обґрунтовано використання технології клонової підщепи в насадженнях черешні в умовах помірного клімату. За комплексом показників формування продуктивності прогнозували врожайність насаджень різних конструкцій. А саме, виявлено схему сортопідщепних поєднань інтеркалярного розміщення, його довжину та параметри комплексу росту рослин; визначено показники фізіологічної активності, росту, продуктивності, якості плодів та економічної ефективності в інтенсивних насадженнях черешні. Встановлено, що застосування цієї технології дозволить підвищити врожайність та покращити якісні показники плодів черешні за рахунок виведення сортів з компактною кроною, що дозволить ущільнити насадження. Проаналізовано, що кліматичні умови є головним чинником у процесі формування врожаю. Визначено перелік стресових факторів помірного клімату, що впливають на врожайність черешні. Доведено, що впровадження технології клонової підщепи є найбільш ефективним для вирощування інтенсивних насаджень черешні в умовах помірного клімату. Практична мета досліджень – визначення та перевірка комплексу елементів фізіологічних показників потенційної врожайності насаджень черешні різних конструкцій, впровадження їх у виробництво та використання в подальшій селекції. 2023-01-01T00:00:00Z http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/14426 Название: The influence of agrotechnical measures on the number of melanin-synthesizing microorganisms Авторы: Malynovska, I.; Малиновська, І. М.; Kaminskyi, V.; Камінський, В. Ф.; Zadubynna, Ye.; Задубинна, Є. В.; Kurhak, V.; Кургак, В. Г.; Karpenko, V.; Карпенко, В. П. Аннотация: In connection with the growing scale of soil dehumification, studies of the patterns of synthesis of the precursors of humus molecules – melanins of bacterial origin – are becoming increasingly relevant. The purpose of this study was to establish the influence of the main factors of agricultural production on the spread of melaninsynthesizing microorganisms: the method of basic soil cultivation, mineral fertilizers, and the type of agricultural crop. Research methods: microbiological, laboratory-analytical, statistical, correlational. As a result, the study found for the first time that the main cultivation of the soil affects the number of melaninsynthesizing microorganisms: micromycetes, bacteria, аzotobacter. In the variant without the application of mineral fertilizers (control), the soil was characterized by the minimum amount of melanin-synthesizing bacteria using the No-till technology, 28.8% more – using disking, and 2.4 times more – using ploughing. The number of melaninsynthesizing micromycetes in the variant without fertilizers was also maximum upon ploughing, the average number was observed with No-till technologies, and the minimum number – using shallow disk tillage. Application of mineral fertilizers in a dose of N30P30K65 leads to an increase in the number of melanin-synthesizing bacteria in the ploughing option by 3.58 times, disking by 3.53 times, No-till technology by 2.28 times. An increase in the dose of mineral fertilizers to N150P100K120 contributes to an increase in the number of melanin-synthesizing bacteria by 5.04 times upon ploughing, 5.78 times upon disking, and 2.24 times upon no-till technologies. The medium-significant nature of the relationship between the content of humus and the number of melanin-synthesizing bacteria (r=0.528) and their share in the total number of microorganisms (r=0.470) suggested that in chernozem inherent in growing sunflowers, humus is formed mainly with the participation melanins of bacterial origin. Metabolites of polysaccharide-synthesizing bacteria take part in the formation of the resistance of humus molecules to microbial mineralization, the probability of the formation of colonies of which has a moderately significant relationship with the content of humus (r=0.532). The results of these studies can be used in the development of recommendations for regulating the content of humus in agricultural soils, preventing its excessive mineralization, which will allow preserving and increasing soil fertility.; В зв'язку із зростанням масштабів дегуміфікації ґрунтів все більш актуальними стають дослідження закономірностей синтезу попередників гумусових молекул – меланінів бактеріального походження. Мета досліджень полягає в установленні впливу на розповсюдження меланінсинтезувальних мікроорганізмів основних чинників агровиробництва: способу основного обробітку ґрунту, мінерального удобрення, виду сільськогосподарської культури. Методи дослідження: мікробіологічний, лабораторно-аналітичний, статистичний, кореляційний. В результаті проведених досліджень вперше встановлено, що основний обробіток ґрунту впливає на чисельність меланінсинтезувальних мікроорганізмів: мікроміцетів, бактерій, азотобактера. У варіанті без внесення мінеральних добрив (контроль) мінімальною кількістю меланінсинтезувальних бактерій характеризується ґрунт за застосування No-till-технології, на 28,8 % більшою – із застосуванням дискування і у 2,4 раза більшою – за проведення оранки. Кількість меланінсинтезувальних мікроміцетів у варіанті без добрив також максимальна за застосування оранки, середня кількість спостерігається за No-till-технології, мінімальна кількість – за використання мілкого дискового обробітку. Внесення мінеральних добрив у дозі N30P30K65 призводить до збільшення чисельності меланінсинтезувальних бактерій у варіанті оранки в 3,58 рази, дискування – 3,53, No-till –технології – в 2,28 рази. Зростання дози мінеральних добрив до N150P100K120 сприяє збільшенню чисельності меланінсинтезувальних бактерій за оранки в 5,04 раза, за дискування – 5,78, за No-till-технології – в 2,24 раза. Середньозначимий характер зв'язку між вмістом гумусу і чисельністю меланінсинтезувальних бактерій (r=0,528) та їхньою часткою у загальній кількості мікроорганізмів (r=0,470) дозволяє зробити висновок про те, що у чорноземі типовому за вирощування соняшнику гумус утворюється, в основному, за участі меланінів бактеріального походження. У формуванні стійкості молекул гумусу до мікробної мінералізації приймають участь метаболіти полісахаридсинтезувальних бактерій, вірогідність формування колоній яких має середньозначимий зв›язок із вмістом гумусу (r=0,532). Результати цих досліджень можуть бути використані при розробленні рекомендацій щодо регулювання вмісту гумусу в агроземах, запобігання його надмірної мінералізації, що дозволить зберегти та підвищити родючість ґрунтів. 2023-01-01T00:00:00Z http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/14425 Название: Selection of highly adaptive source material of watermelon for selection for early ripening Авторы: Serhiienko, O.; Сергієнко, О. В.; Shabetia, O.; Шабетя, О. М.; Linnik, Z.; Ліннік, З. П.; Serhiienko, M.; Сергієнко, М. Б.; Melnyk, O.; Мельник, О. В. Аннотация: In terms of watermelon selection, the issue of stability of obtaining high yields in the conditions of manifestation of abiotic stressors of the external environment is relevant. The purpose of this study was to select a highly adaptive source material of watermelon according to the duration of the growing season and its components for use in breeding for early ripening. 101 collection samples of watermelon from 9 countries of the world were analysed. The study was based on the following methods: general scientific, measurement and weight, calculation, statistical. The watermelon collection was divided into ripeness groups and the sample was ranked according to the «duration of the seedling-ripening period». The study established the amplitude (Am) and range of variation (Lim) of the signs of the duration of the components of the growing season. Samples with the smallest individual interphase periods were selected for use in selection for early ripening. The study found Vi – general adaptive capacity (GAC), σ2SACi – specific adaptive capacity (SAC), Sgi – genotype stability, bi – regression coefficient of genotype response to changing conditions (plasticity), SVGi – selection value of the watermelon collection genotype based on the «duration of the growing season period». According to the general adaptive capacity, the samples with the shortest duration of the «seedling – ripening» period were selected – 19 samples (Vi=-11.72…-6.05). As the most stable genotypes according to the «duration of the growing season» characteristic, 32 collection samples with a low value of the specific adaptive capacity indicator were selected, 23 of which are early ripening. The high stability of the genotype (Sgi) according to the characteristic «duration of the seedling-ripening period» was determined in 31 collection samples, of which 24 were early ripening. Based on the results of determining the regression coefficient (ecological plasticity coefficient), according to the characteristic «duration of the growing season», the collection samples of watermelon were divided into three groups – with low (bi=0.01–2.20), medium (bi=2.21–4.22), and high (bi=4.23–6.24) ecological plasticity. According to the selection value of the genotype according to the trait «duration of the seedling-ripening period», 18 collection samples had high indicators (SVGi=110.22–119.92), which are valuable for use in selection work with watermelon as sources of the characteristic «early ripeness».; У питанні селекції кавуна залишається актуальною проблема стабільності отримання високої урожайності в умовах прояву абіотичних стресорів зовнішнього середовища. Метою завдання було виділення високоадаптивного вихідного матеріалу кавуна за тривалістю вегетаційного періоду та його складових для використання у селекції на ранньостиглість. Було проаналізовано 101 колекційний зразок кавуна з 9 країн світу. В основу дослідження покладено такі методи: загальнонаукові, вимірювально-вагові, розрахункові, статистичні. Проведено розподіл колекції кавуна на групи стиглості та ранжування вибірки за ознакою «тривалість періоду сходи – достигання». Дослідженнями встановлено амплітуду (Am) та розмах варіювання (Lim) ознак тривалості складових вегетаційного періоду. Для використання в селекції на ранньостиглість виділено зразки з найменшими окремими міжфазними періодами. Визначено: Vi – загальна адаптивна здатність (ЗАЗ), σ2САЗi – специфічна адаптивна здатність (САЗ), Sgi – стабільність генотипу, bi – коефіцієнт регресії реакції генотипу на зміну умов (пластичність), СЦГі – селекційна цінність генотипу колекції кавуна за ознакою «тривалість вегетаційного періоду». За загальною адаптивною здатністю виділено зразки з найменшою тривалістю періоду «сходи – достигання» – 19 зразків (Vi=-11,72…-6,05). Як найбільш стабільні генотипи за ознакою «тривалість вегетаційного періоду» виділено 32 колекційних сортозразка з низьким значенням показника специфічної адаптивної здатності, 23 з яких відносяться до ранньостиглих. Високу стабільність генотипу (Sgi) за ознакою «тривалість періоду сходи – достигання» визначено у 31 колекційного зразка, з яких 24 відносяться до ранньостиглих. За результатами визначення коефіцієнта регресії (коефіцієнта екологічної пластичності), за ознакою тривалість вегетаційного періоду колекційні зразки кавуна було розподіллено на три групи – з низькою (bi=0,01–2,20), середньою (bi=2,21–4,22), та високою (bi=4,23–6,24) екологічною пластичністю. За селекційною цінністю генотипу за ознакою «тривалість періоду сходи – достигання» високі показники мали 18 колекційних зразків (СЦГі=110,22–119,92), які мають цінність для використання у селекційної роботі з кавуном в якості джерел ознаки «ранньостиглість». 2023-01-01T00:00:00Z