http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/772 2026-04-04T11:14:32Z http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/14540 Название: Удосконалення елементів сортової технології вирощування ромашки лікарської в зоні Полісся України Авторы: Назарчук, О. П.; Nazarchyk, O. Аннотация: У дисертаційній роботі теоретично обґрунтовано і експериментально досліджено наукову та практичну проблему щодо удосконалення елементів сортової технології вирощування ромашки лікарської. Виявлено особливості формування врожайності та якості суцвіть ромашки лікарської залежно від сортових особливостей (Перлина Лісостепу, Бодегольд і Златий Лан), строків сівби (осінній і весняний) та удобрення (без добрив, основне удобрення N16P16K16, позакореневе підживлення N10 та поєднання основного удобрення і позакореневого підживлення). Висвітлено вплив способів основного обробітку ґрунту та строків сівби на реалізацію біометричного потенціалу сортів ромашки лікарської. За осінньої сівби створюються більш сприятливі умови для росту і розвитку надземних і підземних органів, завдяки чому вони мають можливість максимально використати поживні ресурси середовища. Визначено, що за весняної сівби забезпечується вищий відсоток збереженості рослин ромашки. Огляд та інтерпретація наукових джерел вітчизняної і зарубіжної літератури щодо формування врожайності ромашки лікарської залежно від розробки та удосконалення елементів технології вирощування показує, що в різних країнах і континентах існує багатий науковий і практичний досвід вирощування цієї культури з метою отримання високих врожаїв сухих суцвіть та ефірної олії. Установлено хімічний склад та основні компоненти ефірної олії різних видів та сортів ромашки лікарської. Однак, в умовах Полісся України ромашка лікарська вивчена недостатньо, відсутні публікації та рекомендації виробництву, що і послужило метою проведення наших наукових досліджень. На основі цього нами було визначено робочу гіпотезу наукових досліджень, сформовано тему та фактори досліджень. Дерново-підзолисті супіщані ґрунти дослідних ділянок та помірно континентальний тип клімату Полісся з теплим вологим літом та м'якою хмарною зимою є придатними для вирощування ромашки лікарської. Метеорологічні умови вересня 2019 року, тобто осіннього строку сівби відзначилися незначною посухою. Перша декада вересня була на 5оС теплішою за середню багаторічну +14,4оС. Друга і третя декада вересня характеризувалися незначним пониженням температури, всі опади за даний місяць випали саме у третю декаду. За період до сівби кількість опадів становила 277,1 мм, що позитивно вплинуло на отримання дружніх сходів ромашки лікарської. Весняна вегетація 2020 року розпочалася з першої декади березня коли середня температура сягнула вище +5оС, а саме підвищення температури повітря склало до +6,1оС у першій декаді березня, що призвело до швидкого танення снігу і, в свою чергу, створило умови для відновлення весняної вегетації лікарської культури. У квітні 2020 року було стрімке наростання температури, включаючи з першої декади місяця, що дало змогу вчасно виконати сівбу сортів ромашки лікарської. Перша та третя декада травня характеризувались дощовою погодою, кількість опадів була у 2 рази більше норми. Середньомісячна температура повітря та кількість опадів створювали оптимальні умови для росту і розвитку рослин ромашки лікарської. Вегетаційний період 2020–2021 рр. характеризувався достатньою кількістю тепла та опадів, що сприяло одержанню дружних сходів та нормальних умов для формування надземної маси і врожайності суцвіть ромашки лікарської. Метеорологічні умови осені 2021 року були найгіршими для сівби ромашки лікарської за нестачі необхідної вологи в ґрунті порівняно з попередніми роками. Зимовий період 2021–2022 року характеризувався відсутністю значного та довготривалого снігового покриву, грудень та січень мали пониження температури з випаданням опадів у вигляді дощів. Відновлення весняної вегетації відбулося в першій декаді квітня. У травні почалися перші рясні опади 62 мм і це все майже за третю декаду місяця, температура була +13,5оС, що на +0,1оС більше від середньої багаторічної. Травень та червень характеризувалися найбільшою кількістю опадів – 62,0–47,0 мм порівняно із попередніми місяцями, де спостерігалася посуха. Ріст і розвиток рослин ромашки лікарської та тривалість міжфазних періодів значною мірою залежать від сортових особливостей та погодних умов у роки проведення досліджень. Найбільш короткий період настання сходів (ВВСН 09) спостерігається у сорту Перлина Лісостепу і сягає 20–26 днів, що в свою чергу призводить до скорішого старту вегетації з подальшим початком росту і накопиченням активних температур з поживними речовинами, адже закладання врожаю припадає на самі ранні періоди розвитку культури. Вегетаційний період рослин ромашки лікарської за весняного строку сівби в середньому за роки досліджень становив незалежно від сорту – 66–68 днів. Міжфазний період ВВСН 50–61 (бутонізація-початок цвітіння рослин) сорту Перлина Лісостепу коливався за роками у межах від 5 до 10 днів, у сорту Бодегольд від 5 до 8 днів та сорту Златий Лан від 5 до 13 днів. Повне цвітіння (ВВСН 61–65) у рослин трьох сортів наступало через 3–4 дні від початку цвітіння. Найбільша густота рослин на період сходів виявлена у сорту Перлина Лісостепу – 530–570 шт./м2, у сорту Златий Лан – 529–560 шт./м2, у сорту Бодегольд – 520–534 шт./м2. Осінній термін сівби ромашки сприяв кращому формуванню травостою порівняно з весняною сівбою. Серед способів обробітку ґрунту більш ефективною була оранка або звичайний полицевий обробіток на 20–22 см (контроль), який забезпечив за осіннього строку сівби незалежно від сорту найбільш оптимальну густоту стояння рослин ромашки – 534–570 шт./м2, а за весняної сівби відповідно – 528–550 шт./м2. Виживання рослин у дослідах досить високе і становило за варіантами досліду в середньому за три роки досліджень 95–98%. Максимальна висота рослин ромашки за осіннього строку сівби спостерігалася на варіанті N16P16K16 (основне) + N10 (позакореневе підживлення) і становила у сорту Перлина Лісостепу 73,1±5,6 см. У рослин сорту Бодегольд цей показник сягав 63,3±3,8 см, у рослин сорту Златий Лан відповідно 66,9±5,6 см. Висота травостою сортів ромашки лікарської за весняного строку сівби була значно меншою порівняно з осінньою сівбою, однак була аналогічною за дією залежно від сортових особливостей та варіантів з удобренням. У рослин сорту Перлина Лісостепу за осіннього строку сівби кількість пагонів на рослині в середньому коливалася від 7 до 14 штук, у сорту Бодегольд від 5 до 11 штук та сорту Златий Лан – від 7 до 12 штук. Найбільше пагонів формувалося на рослинах усіх сортів за звичайного полицевого обробітку ґрунту, а за внесення N16P16K16 (основне) + N10 (позакореневе підживлення) їх кількість становила 17–20 штук, що на 5–7 штук більше порівняно з внесенням окремо N16P16K16 (основне) та на 4–8 штук за N10 (позакореневе підживлення). Кількість листків на рослині сорту Перлина Лісостепу за роками на фоні оранки була найбільшою – від 51 до 56 штук. Комплексне поєднання мінеральних добрив забезпечило максимальну кількість листків – 71 шт. За осіннього строку сівби кількість суцвіть становила незалежно від сорту 11–14 штук на рослину, що на 5–6 квіток більше порівняно з мілким безполицевим обробітком. За весняної сівби кількість квіток на цих варіантах відповідно склала 11–13 штук, а за дискування – 6–7 штук. За комплексного поєднання мінеральних добрив було сформовано найбільше квіток – 12–18 шт./рослину. Термін цвітіння тривав за осіннього та весняного строків сівби відповідно 30 та 18 днів. Застосування агротехнічного методу захисту ромашки лікарської від сегетальних рослин забезпечує ефективність на рівні 56,5–65,85% залежно від досліджуваного сорту. Хімічний метод захисту рослин підвищує ефективність знищення бур'янів до 84,30–86,18% залежно від сорту, що на 20,33–27,80% більше порівняно з агротехнічним методом. Найвищу ефективність (86,96–90,20%) знищення сегетальних рослин у посівах ромашки лікарської забезпечив інтегрований метод захисту залежно від сорту. Найкращим способом основного обробітку ґрунту під ромашку лікарську є звичайний полицевий обробіток на 20–22 см, що забезпечив найбільшу врожайність сирої маси суцвіть – 1,92–2,10 т/га за осінньої сівби та 1,85–2,0 т/га за весняної сівби. Сорт Перлина Лісостепу сформував 2,0–2,1 т/га, що на 0,53–0,61 т/га більше порівняно з мілким безполицевим обробітком ґрунту. Вміст сухої речовини у сирих суцвіттях ромашки лікарської сорту Перлина Лісостепу становив в середньому 25,5–26,1%, сорту Бодегольд – 25,4–25,8%, сорту Златий Лан відповідно 25,5–25,9%. Врожайність сирої лікарської сировини ромашки у досліді з удобренням коливалася за роками досліджень від 1,46 до 4,63 т/га. Осінній строк сівби порівняно з весняним строком забезпечив приріст врожаю за роками у сорту Перлина Лісостепу на 12,6–26,6%, сорту Златий Лан – 12,4%, сорту Бодегольд – 4,6–8,05%. Максимальна врожайність сирих суцвіть виявлена у сорту Перлина Лісостепу за внесення N16P16K16 (основне) + N10 (позакореневе підживлення) – 3,06–4,12 т/га, у сорту Златий Лан – 2,91–3,46 т/га і сорту Бодегольд – 2,85–3,20 т/га. Найбільшу врожайність готової сухої продукції забезпечив сорт Перлина Лісостепу за осіннього строку сівби і незалежно від удобрення вона становила 0,45–1,09 т/га. Від сорту польської селекції Златий Лан отримано 0,43–0,9 т/га суцвіть, а сорту німецької селекції Бодегольд відповідно 0,42–0,82 т/га. Уміст ефірної олії у суцвіттях ромашки лікарської сорту Перлина Лісостепу за осіннього строку сівби та звичайного полицевого обробітку становив 4,54 мл/кг, у рослин сорту Бодегольд – 3,69 мл/кг, у рослин сорту Златий Лан – 5,0 мл/кг. Найбільший уміст ефірної олії у суцвіттях ромашки лікарської містив сорт Перлина Лісостепу на варіанті з внесенням N16P16K16 (основне) + N10 (позакореневе підживлення) – 5,59 мл/кг за осіннього строку сівби та 5,26 мл/кг за весняної сівби. Найбільший збір ефірної олії отримано у сорту Перлина Лісостепу за звичайного полицевого обробітку ґрунту – 2,52 л/га (осіння сівба) та 2,09 л/га (весняна сівба). Сорт Златий Лан забезпечив відповідно на цьому варіанті 2,34 та 2,04 л/га, що на 0,65–0,44 більше порівняно із сортом Бодегольд. На удобрених ділянках за осіннього строку сівби сорт Перлина Лісостепу забезпечив в середньому 3,38–6,23 л/га ефірної олії, сорт Златий Лан – 3,26–4,70 л/га, що значно перевищує цей показник у сорту Бодегольд. Найбільша врожайність насіння у сортів ромашки відмічена на варіанті звичайного полицевого обробітку (контроль) – 74,12–91,73 кг/га (осінній строк сівби) та 72,64–80,32 кг/га (весняний строк сівби). За комплексного внесення мінеральних добрив середня насіннєва продуктивність сорту Перлина Лісостепу становила 137,0 кг/га (осінній строк сівби) та 115,61 кг/га (весняний строк сівби), сорту Бодегольд відповідно – 99,9 кг/га і 88,6 кг/га, а сорту Златий Лан – 116,2 кг/га і 98,06 кг/га. Вирощування ромашки лікарської за сортової технології забезпечує високу рентабельність, що підтверджує придатність культури для культивування в умовах Полісся України. Найвищу ефективність отримано від сорту Перлина Лісостепу за осіннього строку сівби та комплексного удобрення, де максимальний умовно чистий прибуток становить 34,79 тис. грн/га, рівень рентабельності – 226%. Проведені наукові дослідження мають важливу практичну цінність, оскільки розроблено та удосконалено основні складові сортової технології вирощування ромашки лікарської для одержання сухої ромашкової сировини у межах 0,90–1,09 т/га в умовах Полісся.; The thesis theoretically substantiates and experimentally investigates the scientific and practical problem of improving the elements of varietal technology for growing medical chamomile. The peculiarities of the formation of yield and quality of medicinal chamomile inflorescences depending on varietal characteristics (Perlyna Lisostepu, Bodegold and Zlaty Lan), sowing dates (autumn and spring) and fertilisation (no fertiliser, basic fertiliser N16P16K16, foliar fertilisation N10 and a combination of basic fertiliser and foliar fertilisation) were revealed. The influence of the methods of basic soil cultivation and sowing dates on the realisation of the biometric potential of chamomile varieties is presented. Autumn sowing creates more favourable conditions for the growth and development of above- and below ground plant organs, allowing them to make the most of the nutritional resources of the environment. It was found that spring sowing ensures a higher percentage of chamomile plant preservation. A review and interpretation of scientific sources of domestic and foreign literature on the formation of chamomile yields depending on the development and improvement of cultivation technology elements shows that different countries and continents have a rich scientific and practical experience in growing this crop to obtain high yields of dry inflorescences and essential oil. The chemical composition and main components of the essential oil of different species and varieties of chamomile were determined. However, in the Polissia region of Ukraine, chamomile has been studied insufficiently, there are no publications and recommendations for production, which was the purpose of our research. Based on this, we defined the working hypothesis of the research, formed the topic and factors of the research. The sod-podzolic sandy loamy soils of the experimental plots and the temperate continental climate of Polissia with warm, humid summers and mild cloudy winters are suitable for growing chamomile. The meteorological conditions in September 2019, i.e. the autumn sowing season, were marked by a slight drought. The first ten days of September were 5°C warmer than the long-term average of +14.4°C. The second and third ten-day periods of September were characterised by a slight drop in temperature, with all precipitation falling in the third ten-day period. During the period before sowing, the amount of precipitation was 277.1 mm, which had a positive effect on the friendly germination of chamomile. The spring growing season of 2020 began in the first decade of March, when the average temperature reached above +5°C, and the air temperature rose to +6.1°C in the first decade of March, which led to rapid snow melting and, in turn, created conditions for the resumption of the spring growing season of the medicinal crop. In April 2020, the temperature rose rapidly, including in the first ten days of the month, which allowed us to sow chamomile varieties on time. The first and third ten days of May were characterised by rainy weather, with precipitation being 2 times higher than normal. The average monthly air temperature and precipitation created optimal conditions for the growth and development of chamomile plants. The vegetation period of 2020–2021 was characterised by sufficient heat and precipitation, which contributed to the emergence of friendly germination and normal conditions for the formation of aboveground mass and yield of chamomile inflorescences. The meteorological conditions in autumn 2021 were the worst for sowing chamomile due to the lack of necessary soil moisture compared to previous years. The winter period of 2021–2022 was characterised by the absence of significant and long-lasting snow cover, with December and January experiencing a drop in temperature and precipitation in the form of rain. Spring vegetation resumed in the first ten days of April. In May, the first heavy precipitation of 62 mm began, and this was almost in the third decade of the month, the temperature was +13.5°C, which is +0.1°C higher than the long-term average. May and June were characterised by the highest amount of precipitation – 62.0–47.0 mm compared to the previous months, when drought was observed. The growth and development of chamomile plants and the duration of interphase periods largely depend on varietal characteristics and weather conditions in the years of research. The shortest period of germination (BBCH 09) is observed in the variety Perlyna Lisostepu and reaches 20–26 days, which in turn leads to an early start of the growing season with the subsequent start of growth and accumulation of active temperatures with nutrients, because the harvest is laid in the earliest periods of crop development. The vegetation period of chamomile plants in spring sowing averaged 66–68 days over the years of research, regardless of the variety. The inter-phase period BBCH 50–61 (budding - beginning of flowering) of the variety Perlyna Lisostepu varied by years within 5 to 10 days, in the variety Bodegold from 5 to 8 days and in the variety Zlaty Lan from 5 to 13 days. Full flowering (BBCH 61–65) in plants of three varieties occurred in 3–4 days from the beginning of flowering. The highest density of plants during the germination period was found in the variety Perlyna Lisostepu – 530–570 pcs/m2, in the variety Zlaty Lan – 529–560 pcs/m2, in the variety Bodegold – 520–534 pcs/m2. The autumn sowing of chamomile contributed to better formation of the herbage stand compared to spring sowing. Among the methods of soil cultivation, ploughing or conventional shelf cultivation at 20–22 cm (control) was more effective, which provided the most optimal density of chamomile plants in autumn sowing, regardless of the variety – 534–570 pcs./m2, and in spring sowing, respectively, 528–550 pcs./m2. The survival rate of plants in the experiments is quite high and averaged 95–98% for the three years of research. The maximum height of chamomile plants during the autumn sowing period was observed in the variant N16P16K16 (main) + N10 (foliar feeding) and was 73.1±5.6 cm in the variety Perlyna Lisostepu. In plants of the Bodegold variety, this figure reached 63.3±3.8 cm, and in plants of the Zlaty Lan variety, respectively, 66.9±5.6 cm. The height of the herbage stand of chamomile varieties during spring sowing was significantly lower compared to autumn sowing, but was similar in effect depending on the varietal characteristics and fertilisation options. The number of shoots per plant ranged from 7 to 14 on average in the Perlyna Lisostepu variety during the autumn sowing period, 5 to 11 in the Bodegold variety and 7 to 12 in the Zlaty Lan variety. Most shoots were formed on plants of all varieties under conventional shelf tillage, and when N16P16K16 (main) + N10 (foliar) were applied, their number was 17–20, which is 5–7 more than when N16P16K16 (main) was applied separately and 4–8 more than when N10 (foliar) was applied. The number of leaves on a plant of the variety Perlyna Lisostepu by years on the background of ploughing was the largest – from 51 to 56 pieces. The complex combination of mineral fertilisers provided the maximum number of leaves – 71 pcs. In the autumn sowing period, the number of inflorescences was 11–14 per plant, regardless of the variety, which is 5–6 flowers more compared to shallow moldboardless cultivation. During spring sowing, the number of flowers on these variants was 11–13, and during disking – 6–7. With a complex combination of mineral fertilisers, the most flowers were formed – 12–18 pcs/plant. The flowering period lasted for 30 and 18 days, respectively, during the autumn and spring sowing periods. The use of the agrotechnical method of chamomile protection from segetal plants provides efficiency at the level of 56.5–65.85%, depending on the studied variety. The chemical method of plant protection increases the efficiency of weed control up to 84.30–86.18%, depending on the variety, which is 20.33–27.80% more than the agrotechnical method. The highest efficiency (86.96–90.20%) of destruction of segetal plants in chamomile crops was provided by the integrated method of protection depending on the variety. The best method of basic soil cultivation for medicinal chamomile is conventional shelf cultivation at 20–22 cm, which provided the highest yield of raw mass of inflorescences – 1.92–2.10 t/ha for autumn sowing and 1.85–2.0 t/ha for spring sowing. The Perlyna Lisostepu variety yielded 2.0–2.1 t/ha, which is 0.53–0.61 t/ha more than the shallow moldboardless tillage. The content of dry matter in raw inflorescences of medicinal chamomile of Perlyna Lisostepu variety averaged 25.5–26.1%, Bodegold variety – 25.4–25.8%, Zlaty Lan variety – 25.5–25.9%, respectively. The yield of raw medicinal chamomile in the experiment with fertilisation ranged from 1.46 to 4.63 t/ha over the years of research. The autumn sowing period, compared to the spring sowing period, resulted in a 12.6–26.6% increase in yields over the years for Perlyna Lisostepu, 12.4% for Zlaty Lan, and 4.6–8.05% for Bodegold. The maximum yield of raw inflorescences was found in the variety Perlyna Lisostepu when N16P16K16 (main) + N10 (foliar feeding) was applied – 3.06–4.12 t/ha, in the variety Zlaty Lan – 2.91–3.46 t/ha and in the variety Bodegold – 2.85–3.20 t/ha. The highest yield of finished dry products was provided by the Perlyna Lisostepu variety during the autumn sowing period, and regardless of fertilisation, it was 0.45–1.09 t/ha. The Polish variety Zlaty Lan yielded 0.43–0.9 t/ha of inflorescences, and the German variety Bodegold yielded 0.42–0.82 t/ha, respectively. The content of essential oil in the inflorescences of chamomile of the medicinal variety Perlyna Lisostepu during the autumn sowing period and conventional shelf cultivation was 4.54 ml/kg, in plants of the Bodegold variety – 3.69 ml/kg, in plants of the Zlaty Lan variety – 5.0 ml/kg. The highest content of essential oil in the inflorescences of chamomile was found in the variety Perlyna Lisostepu in the variant with the introduction of N16P16K16 (main) + N10 (foliar feeding) – 5.59 ml/kg in autumn sowing and 5.26 ml/kg in spring sowing. The highest collection of essential oil was obtained in the variety Perlyna Lisostepu under conventional shelf tillage – 2.52 l/ha (autumn sowing) and 2.09 l/ha (spring sowing). Zlaty Lan provided 2.34 and 2.04 l/ha, respectively, in this variant, which is 0.65–0.44 more than in Bodegold. On fertilised plots during the autumn sowing period, Perlyna Lisostepu provided an average of 3.38–6.23 l/ha of essential oil, Zlaty Lan – 3.26–4.70 l/ha, which is significantly higher than this figure for Bodegold. The highest seed yields of chamomile varieties were recorded in the variant of conventional shelf cultivation (control) – 74.12–91.73 kg/ha (autumn sowing) and 72.64–80.32 kg/ha (spring sowing). With the complex application of mineral fertilisers, the average seed productivity of Perlyna Lisostepu was 137.0 kg/ha (autumn sowing) and 115.61 kg/ha (spring sowing), that of Bodegold was 99.9 kg/ha and 88.6 kg/ha, respectively, and that of Zlaty Lan was 116.2 kg/ha and 98.06 kg/ha. The cultivation of chamomile using varietal technology provides high profitability, which confirms the suitability of the crop for cultivation in the conditions of Polissia of Ukraine. The highest efficiency was obtained from the variety Perlyna Lisostepu during the autumn sowing period and complex fertilisation, where the maximum conditional net profit was 34.79 thousand UAH/ha, and the profitability level was 226%. The conducted scientific research is of great practical value, as the main components of varietal technology of chamomile cultivation for obtaining dry chamomile raw materials in the range of 0.90–1.09 t/ha in Polissia were developed and improved. 2023-01-01T00:00:00Z http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/14486 Название: Еколого-кліматичні чинники масового всихання соснових лісів Житомирського Полісся Авторы: Діденко, П. В.; Didenko, P. Аннотация: Дисертацію присвячено обґрунтуванню впливу еколого-кліматичних чинників на масове всихання соснових лісів Житомирського Полісся й розробці теоретичних і науково-практичних рекомендацій для вдосконалення методів вирощування стійких соснових насаджень. Дослідження лісового фонду Житомирської області, який складає 1089500 га показали, що майже 989000 га вкрито лісовою рослинністю, що відповідає фактичній лісистості 33,0 %. Проте територія області вкрита лісом нерівномірно: на півночі більш ніж на 40 %, а на півдні близько 5 %. Встановлено, що головними причинами такої нерівномірності є інтенсивне і довготривале господарське освоєння родючих ґрунтів в південній частині регіону, а також їх збіднілість та заболоченість на півночі. Доведено, що оптимальна лісистість для Житомирського регіону складає 36–37 %. У досліджуваному регіоні основні лісоутворювальні породи складаються з сосни звичайної, дуба звичайного, берези повислої. Хвойні насадження займають 60 % площі лісового фонду, твердолистяні – 19 %, а м'яколистяні – 21 %. Розподіл земель лісового фонду за ключовими породами вказує на те, що сосна звичайна займає 59 % площі, дуб звичайний – 17 %, береза повисла – 16 %. Решта території, що становить 8 %, вкрита іншими породами, такими як вільха чорна, ялина європейська, модрина європейська, осика, дуб червоний, граб звичайний, клен гостролистий, робінія псевдоакація та ясен звичайний. Аналіз структури соснових деревостанів дозволив встановити особливості їх розподілу за основними лісівничо-таксаційними показниками та визначити методи покращення. Згідно з лісовпорядкуванням соснові ліси поділяються на чисті та змішані деревостани. Чисті соснові деревостани охоплюють 71,0 % площ та мають загальний запас 79,0 % від загального лісового фонду. Змішані деревостани з домінуванням сосни звичайної та домішкою берези повислої й дуба звичайного займають 29,0 % площ з сумарним запасом 21,0 % від загального фонду. Середній запас чистих деревостанів становить 295 м3·га-1, а середній запас змішаних – 194 м3·га-1. Такий розподіл є наслідком лісокультурних підходів до залісення ділянок, які використовувалися починаючи з 50 років минулого століття. Встановлено, що на території Житомирського Полісся лісові насадження піддаються впливу різноманітних біотичних та абіотичних чинників, що позначається на їх санітарному стані. В процесі дослідження проведено оцінку санітарного стану соснових насаджень Житомирського Полісся, індекс якого становив від 2,21 до 3,34. На пробних площах у суборах та сугрудах дерева розподіляються за категоріями стану наступним чином: І категорія – 6,0–32,2 %, II категорія – 14,3–37,4%, III категорія – 19,5–38,8 %, IV категорія – 10,3–31,5 %, V категорія – 1,8–23,6 %, VI категорія – 0,7–6,5 %. На контрольних площах у суборах та сугрудах розподіл дерев за категоріями стану виглядав наступним чином: І категорія стану – 58,0–73,1 %, II– 19,2–37,4%, III – 2,8–13,6 %, IV – 0,9–3,5 %, V – 0,3–1,1 %, та VI – 0,3–0,7 %. Індекси санітарного стану здорових насаджень становили 1,38–1,5. Доведено, що раціональне використання родючості лісових ґрунтів є визначальним фактором для ефективного догляду та відновлення соснових насаджень. Ґрунт є важливим екологічним компонентом, який визначає склад і продуктивність лісових насаджень. Тому при створенні високопродуктивних та здорових насаджень необхідно враховувати показники родючості ґрунту. В ході дослідження встановлено, що у Березівському лісництві на всихання соснового насадження вплинуло більш кисле (рНсол.=4,22±0,06) в порівнянні з контрольною ділянкою (рНсол.=5,35±0,10) середовище ґрунту і значно менший вміст рухомого фосфору (71,93±1,41 мг/кг) порівняно з контролем (163,00±3,18 мг/кг). Це пояснюється підвищеною рухомістю алюмінію і фітотоксичністю гумусового шару, зменшенням доступності фосфору у сильнокислому середовищі. Дослідження проведені в Івницькому лісництві довели, що причиною всихання соснових насаджень стало надто кисле середовище ґрунту (рНсол.=3,76±0,07), що негативно позначилося на його фітотоксичності та забезпеченості рухомим фосфором, який становив 56,77±3,68 мг/кг. У Меленівському лісництві середовище ґрунту на контрольних ділянках було слабокислим (рНсол.=5,06±0,07), а рівень фосфору становив 73,33±3,94 мг/кг. На ділянках, де були ознаки всихання сосняків, реакція середовища становила рНсол.=3,73±0,05, а рівень фосфору 50,17±0,66 мг/кг. Акцентовано увагу на актуальності вирощування стійких соснових насаджень, як ефективного заходу з їх відновлення на територіях, де спостерігався вплив певних негативних чинників. Доведено, що застосування у лісокультурному виробництві біоорганічних композицій для сіянців сосни звичайної може мати позитивний вплив на формування здорових насаджень. Такий підхід є прикладом застосування інтенсивних технологій при вирощуванні садивногоматеріалу деревних рослин з метою підвищення їх стійкості до шкідливих організмів та патогенів. Встановлено, що із застосуванням препарату Біоекофунге-1 морфологічні показники сіянців сосни звичайної показували позитивні темпи вегетативного росту, значно прискорювалося формування біологічно стійких лісових культур та їх приживлюваність, підвищувалася схожість насіння. Підживлення біоорганічними композиціями мало позитивний вплив на збільшення висоти сіянців сосни звичайної у середньому на 31,2 %, довжини коріння – на 34,9 %. Водночас, при застосуванні наночастинок діоксину церію, збільшення висоти сіянців сосни звичайної становило 11,04 %, довжини коріння – 8,5 %, приживлюваність лісових культур складала 92–98 %. Результати проведеного дослідження показали, що агрохімічні показники ґрунту за певних характеристик мають вплив на індекс санітарного стану насаджень. Застосування методів моделювання сприяло встановленню взаємозв'язку між показником індексу санітарного стану (Ісс) та агрохімічними показниками ґрунту із значенням коефіцієнту детермінації (Multiple R-squared) 0,8074. Доведено, що висока кислотність ґрунту може призвести до погіршення стану насаджень, що в свою чергу може мати вплив на виникнення осередків хвороб і шкідників. Встановлено, що рівень гумусу в ґрунті має вагоме значення для стану насаджень, а концентрація азоту та фосфору в ґрунті значний вплив на їх ріст і розвиток. При виборі схеми змішування посадки лісу варто враховувати агрохімічні показники ґрунту, оскільки вони можуть мати вплив на стан насаджень у майбутньому. Склад деревостану та типи лісорослиних умов є факторами, які можуть впливати на санітарний стан лісу. Деревостани, які складаються з більш ніж трьох одиниць листяних порід, є стійкішими до впливу шкідників та хвороб, у порівнянні з чистими деревостанами сосни. Модель, яка враховує залежність індексу санітарного стану лісу від складу деревостану (Multiple R-squared = 0,4386) доводить, що склад деревостану є вагомим чинником, який впливає на стан та стійкість лісових екосистем. В свою чергу санітарний стан соснових насаджень залежить від комплексу різноманітних факторів (абіотичних, біотичних, антропогених), які взаємодіють між собою. Кратний R-квадрат, що дорівнює 0,9186, свідчить про те, що модель, яка описує вплив цих факторів, є точною та ефективною. Регресійний аналіз дозволив виявити, що верхівковий короїд має значний вплив на санітарний стан сосни звичайної. Значення Multiple R-squared для цього фактору дорівнює 0,9182, що свідчить про високу ступінь кореляції ним та станом соснових насаджень. Отримані результати підкреслюють важливість врахування комплексного впливу різних факторів на стан лісових екосистем для їх збереження та стійкості у майбутньому. Згідно з результатами проведеного регресійного аналізу, було встановлено вплив різних параметрів на індекс санітарного стану лісових насаджень. Зокрема, було виявлено, що вік лісових насаджень має значний вплив на їхню стійкість до захворювань та шкідників, що підтверджується середнім значенням (R-квадрат = 0,4357). Повнота насаджень, висота та діаметр дерев також впливають на індекс санітарного стану лісів. Низька повнота насаджень може вказувати на збільшену вразливість до захворювань та шкідників. Запас деревини також є важливим параметром, який впливає на стійкість лісових насаджень до захворювань та шкідників. Оптимальний вік, повнота, висота, діаметр та запас деревини лісових насаджень можуть залежати від регіональних кліматичних та географічних умов. Статистичний аналіз показав що показнник p-value становить < 2,2e-16, що в свою чергу означає, що модель є значимою. В результаті проведеного дослідження було встановлено, що вплив верхівкового короїда у комплексі з вітровалом на індекс санітарного стану має значення коефіцієнта детермінації (Multiple R-squared) рівне 0,6118 з p-значенням менше 2,2e-16, що свідчить про статистичну значущість цього впливу. Ці результати підтверджують, що наявність верхівкового короїда та вітровалу в лісових насадженнях має значний вплив на їхній стан. Отримані дані мають суттєве значення для врахування цих факторів у процесі оцінки та керування лісовими екосистемами з метою забезпечення їхньої екологічної стійкості. Дослідження показало, що модель впливу комплексу факторів на виникнення лісових пожеж у насадженнях сосни звичайної має високий коефіцієнт детермінації (Multiple R-squared = 0,9906), що свідчить про високу точність та значущість цієї моделі. Зокрема, результати дослідження вказують на те, що комплекс факторів: склад насадження, тип лісорослиних умов, вік, запас впливає на виникнення лісових пожеж у насадженнях сосни звичайної. Однак, моделі впливу географічного положення лісництв (множинний R-квадрат = 0,01965) свідчить про те, що розташування не має статистично значущого впливу на розповсюдження шкідників та хвороб в насадженнях сосни звичайної. Це означає, що наявність чи відсутність шкідників та хвороб не залежить від місцезнаходження насаджень.; Due to the influence of abiotic and biotic factors, pine plantations have dried up in large areas of Polissia, causing great environmental damage. As a result of climate change, more than 200,000 hectares of pine forests are affected by pests and diseases. Today, the impact of various factors on the drying out of pine plantations in Polissia has increased significantly, so the question of improving methods of growing sustainable pine plantations has arisen. According to the research, the forest fund of Zhytomyr region is 1089500 hectares, of which almost 989000 hectares are covered with forest vegetation, which corresponds to an actual forest cover of 33,0 %. However, the forested area of the region is uneven and decreases from the north (over 40 %) to the south (5 %). The main reasons for this unevenness are the intensive and long-term economic development of fertile soils in the southern part of the region, as well as their depletion and swamping in the north. According to various estimates, the optimal forest cover for the Zhytomyr region is 36–37 %. In the study area, the main forest-forming species include Scots pine, pedunculate oak, and silver birch. Coniferous plantations occupy 60 % of the forest area, hardwoods – 19 %, and softwoods – 21 %. In terms of the distribution of forest land by main species, Scots pine occupies 59 % of the area, pedunculate oak – 17 %, and silver birch – 16 %. The remaining 8 % of the area is covered by other species such as black alder, European spruce, European larch, aspen, red oak, hornbeam, sharp-leaved maple, robinia pseudoacacia and ash. The analysis of the structure of pine stands allows us to assess the distribution of such stands by the main forestry and taxation indicators and determine methods for their improvement. According to forest management, pine forests are divided into pure and mixed stands. Pure pine stands cover 71,0 % of the area and have a total stock of 79,0 % of the total forest stock. Mixed stands dominated by Scots pine with an admixture of silver birch and pedunculate oak cover 29,0 % of the area with a total stock of 21,0% of the total stock. The average stock of pure stands is 295 m3 ha-1, and the average stock of mixed stands is 194 m3 ha-1. This distribution is the result of silvicultural approaches that have been used since the 50 s of the last century. It has been established that on the territory of Zhytomyr Polissya, plantations are exposed to various biotic and abiotic factors that affect the sanitary condition. We assessed and analyzed the sanitary condition of pine plantations in Zhytomyr Polissya. The sanitary condition index of plantations affected by these factors ranged from 2,21 to 3,34. On the trial plots in sub-regions and subgroups, the trees are distributed by condition categories as follows: сategory I – 6,0–32,2 %, category II – 14,3–37,4 %, category III – 19,5–38,8 %, category IV – 10,3–31,5 %, category V – 1,8–23,6 %, category VI – 0,7–6,5 %. On the control plots in the sub-regions and sub-groups, the distribution of trees by condition categories was as follows: category I – 58,0–73,1 %, category II – 19,2–37,4 %, category III – 2,8–13,6 %, category IV – 0,9–3, 5%, category V – 0,3–1,1 %, and category VI – 0,3–0,7 %. The indices of the sanitary condition of healthy plantations were 1,38–1,5. It is worth noting that the rational use of forest soil fertility is a crucial factor for the effective use and restoration of pine plantations. Soil is an important environmental component that determines the composition and productivity of forest stands. Therefore, soil fertility indicators must be taken into account when creating highly productive and healthy plantations. In Berezivske forestry, when the pine plantation dried out, a very acidic soil environment was found (pH sol.=4.22±0.06) compared to the control plot (pH sol.=5.35±0.10). Mobile phosphorus also had a significantly lower content in the soils of the studied plots (71.93±1.41 mg/kg) compared to the control (163.00±3.18 mg/kg). This is due to increased aluminium mobility, increased phytotoxicity of the humus layer and reduced phosphorus availability in a highly acidic environment. In Ivnytsia forestry, the reason for the drying of pine plantations was a very acidic soil environment (pH sol.=3.76±0.07), which negatively affected phytotoxicity and availability of mobile phosphorus, which was 56,77±3.68 mg/kg. In the Melenivske forestry, the soil reaction in the control plots was slightly acidic (pH sol. = 5,06±0.07), and the phosphorus level was 73,33±3.94 mg/kg. In the experimental plots, where there were signs of drying out of pine trees, the reaction of the soil reaction was pHsol.=3,73±0.05, and the level of phosphorus was 50,17±0.66 mg/kg. In recent years, the cultivation of sustainable pine plantations has become an important measure to restore plantations in areas that have been negatively affected by various factors. Polissia has all the conditions for growing sustainable pine plantations using improved methods and approaches. It has been proven that the use of bioorganic compositions for scots pine seedlings in silvicultural production can to some extent solve the problem of healthy plantations. This approach should become one of the main elements of intensive technologies in the cultivation of planting material of woody plants in order to increase their resistance to pests and pathogens. It has been established that with the use of Bioecofung-1, the morphological parameters of scots pine seedlings showed positive dynamics of vegetative growth, significantly accelerated the formation of biologically sustainable forest crops and their survival rate, and increased seed germination. During the cultivation of scots pine seedlings, fertilisation with bioorganic compositions had a positive effect on increasing the height of seedlings by an average of 31,2 % and the length of roots by 34,9 %. At the same time, with cerium dioxin nanoparticles, the increase in the height of Scots pine seedlings was 11,04 %, root length – 8,5 %, and the survival rate of forest crops was 92–98 %. The results of the statistical analysis showed that soil agrochemical parameters have a significant impact on the plantation health index. The models reflect the relationship between the sanitary condition index (SIC) and soil agrochemical parameters, which is characterised by a determination coefficient (Multiple R-squared) of 0,8074. It has been proven that high soil acidity can lead to a deterioration in the condition of plantations, which can lead to the emergence of disease and pest foci. The level of humus in the soil is of great importance for the condition of plantations. The concentration of nitrogen and phosphorus in the soil also has a significant impact on the growth and development of plantations. When choosing a planting mixing scheme, soil agrochemical parameters should be taken into account, as they can affect the condition of the plantations in the future. The composition of the stand and the type of forest vegetation conditions in the forest plantations are important factors that affect the condition of the forest. Stands consisting of more than three hardwood species are more resistant to pests and diseases than pure pine stands. The model that takes into account the dependence of the forest health index on the composition of the stand (Multiple R-squared = 0,4386) shows that the composition of the stand is an important factor that affects the condition and sustainability of forest ecosystems. Studies have shown that the sanitary condition of pine plantations depends on a complex of various factors (abiotic, biotic, anthropogenic) that interact with each other. The multiple R-squared of 0,9186 indicates that the model describing the impact of these factors is accurate and effective. Additionally, the stepwise regression analysis revealed that the apex bark beetle has a statistically significant impact on the sanitary condition of Scots pine. The Multiple R-squared value for this factor is 0,9182, which indicates a high degree of correlation between this factor and the condition of pine plantations. These results emphasise the importance of considering the complex impact of various factors on the state of forest ecosystems to ensure conservation and sustainability in the future. According to the results of the regression analysis, the impact of various parameters on the forest health index was determined. In particular, it was found that the age of forest plantations has a significant impact on their resistance to diseases and pests, which is confirmed by the high value (R-square = 0,4357). Plantation completeness, tree height and diameter also affect the forest health index, and low plantation completeness may indicate increased vulnerability to diseases and pests. Timber stock is also an important parameter that affects the resistance of forest stands to diseases and pests. The optimal age, fullness, height, diameter and wood stock of forest stands may depend on regional climatic and geographical conditions. The statistical analysis showed that the p-value is < 2,2e-16, which means that the model is significant. As a result of the study, it was found that the impact of the top bark beetle in combination with windbreak on the sanitary condition index has a determination coefficient (Multiple R-squared) value of 0,6118 with a p-value of less than 2,2e-16, which indicates the statistical significance of this impact. These results confirm that the presence of the treetop bark beetle and windthrow in forest plantations has a significant impact on their condition. The data obtained are essential for taking these factors into account in the process of assessing and managing forest ecosystems to ensure their environmental sustainability. The study has shown that the model of the impact of a complex of factors on the occurrence of forest fires in loblolly pine plantations has a high coefficient of determination (Multiple R-squared = 0,9906), which indicates the high accuracy and significance of this model. In particular, the results of the study indicate that a set of factors: stand composition, type of forest conditions, age, and stock affects the occurrence of forest fires in Scots pine stands. However, the models of the influence of geographical location (multiple R-squared = 0,01965) indicate that location does not have a statistically significant impact on the spread of pests and diseases in Scotch pine stands. This means that the presence or absence of pests and diseases does not depend on the location of the plantations. 2023-01-01T00:00:00Z http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/4535 Название: Формування кормової продуктивності конюшини лучної залежно від елементів технології вирощування в умовах Полісся центрального Авторы: Стоцька, С. В.; Stotska, S.; Стоцкая, С. В. Аннотация: У дисертаційній роботі викладено результати досліджень з вивчення залежностей формування врожайності та якості листостеблової маси конюшини лучної від норми висіву ячменю ярого, удобрення та способів обробітку ґрунту в умовах Полісся центрального. Встановлено, що найбільший урожай листостеблової маси конюшини лучної у першому і другому укосах відповідно 36,8 та 21,3 т/га забезпечив плоскорізний обробіток ґрунту при органо-мінеральній системі удобрення в сівозміні. При вирощуванні конюшини лучної в безпокривних посівах одержано урожай у сумі за два укоси 56,6 т/га листостеблової маси з виходом і 13,3 т/га сухої речовини, з вмістом кормових одиниць 12,1 т/га та 1,72 т/га перетравного протеїну. Найбільш економічно доцільною нормою висіву покривної культури – ячменю ярого – є 2,5 млн. шт./га. Удосконалення агротехнічних прийомів вирощування конюшини лучної сприяло збільшенню врожаю листостеблової маси та покращенню її якості. На основі проведених досліджень дана енергетична та економічна оцінка вирощування сталих врожаїв листостеблової маси конюшини лучної на ясно-сірих грунтах Полісся центрального.; The thesis presents the results of the investigation into the dependence of forming the yielding capacity and quality of red clover leaf and stem mass on the spring barley sowing norms, fertilization and soil cultivation methods under the conditions of Central Polissya. It has been established that the subsurface soil cultivation under the organic and mineral fertilization system in the crop rotation provides for the highest yields of leaf and stem mass red clover during the first mowing and after-maths (36,8 and 21,3 t|h, respectively). Growing red clover with the use of coverless sowings makes it possible to obtain 56,6 t|h of leaf and stem mass and 13/3 t|h of dry mass for two mowing, with the content of fodder units amounting to 12,1 and 1,72 t|h of digestible protein. The most economically expedient norm of sowing spring barley as a shelter crop is 2,5 mln p|h. Improving agricultural methods of growing red clover contributed to the increase in the leaf and stem mass yield as well as to the improvement of its quality. On the basis of the investigations conducted the energy and economic assessment of growing stable yield of red clover leaf and stem mass on light and grey soils of the Central Polissya is given.; В диссертационной работе изложены результаты исследований по изучению зависимостей формирования кормовой продуктивности клевера лугового от норм высева ячменя ярового, удобрений и способов обработки почвы в севообороте в условиях Полесья центрального. Установлено, что наиболее активно проходили микробиологические процессы на вариантах плоскорезной обработки почвы, где применяли органическую массу растений – солому, зеленое удобрение, навоз под предшественник, а также умеренные нормы минеральных удобрений N31P32K36 на гектар севооборотной площади, где показатель распада льняного полотна составлял 82,6 %. Максимальные показатели листовой поверхности – 50,0 тыс. м²/га формировались в фазе начало цветения первого и 38,9 тыс. м²/га второго укосов. Высокие показатели чистой продуктивности фотосинтеза отмечены в межфазный период: начало цветения – полное цветение и находились в первом укосе в пределах от 2,84 до 4,14 г/м² сухого вещества за сутки, а во втором укосе – от 3,24 до 4,85 г/м² за сутки. Исследованиями установлено, что высокие показатели урожайности листостебельной массы 58,1 т/га и выхода сухого вещества клевера лугового 13,1 т/га за два укоса формируются в фазе полного цветения при плоскорезной обработке почвы на варианте с внесением минеральных удобрений в дозе N31P32K36 на гектар севооборотной площади, где выход кормовых единиц составил 12,1 т/га, а переваримого протеина 1,7 т/га. Содержание нитратов в листостебельной массе клевера лугового не превышало допустимых норм. Установлена изменчивость показателей химического состава листостебельной массы клевера лугового за фазами роста и развития в зависимости от влияния элементов технологии выращивания. Дана комплексная оценка усовершенствованной технологии выращивания клевера лугового. При выращивании клевера лугового в безпокровных посевах получено урожай в сумме за два укоса 56,6 т/га листостебельной массы с выходом 13,3 т/га сухого вещества, соответственно 12,1 т/га кормовых единиц и 1,72 т/га переваримого протеина. На основании проведенных исследований дана биоэнергетическая и экономическая оценка усовершенствованной технологии выращивания клевера лугового на корм. 2011-01-01T00:00:00Z http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/4520 Название: Агроекологічні основи удосконалення кормовиробництва в Поліссі України Авторы: Мойсієнко, В. В.; Moysiyenko, V.; Мойсеенко, В. В. Аннотация: У дисертаційній роботі теоретично обґрунтовані та розроблені напрями інтенсифікації польового та лучного кормовиробництва, комплексно розв’язана проблема збільшення виробництва кормів і кормового білка шляхом створення штучних та поліпшення природних агрофітоценозів в умовах Полісся України. Встановлено залежність продуктивності основних кормових культур від агрометеорологічних факторів, строку їх збирання, органо-мінеральної й органічної систем удобрення, розроблено методику прогнозування їх врожайності. Виявлена продуктивність кормової сівозміни та ефективність насичення її проміжними культурами. Встановлена ефективність сінокісного, пасовищного та сінокісно-пасовищного режиму використання сіяних багаторічних травостоїв шляхом підбору компонентів трав. На основі проведеної інвентаризації кормових угідь у зоні радіоактивного забруднення вперше виявлено сучасний екологічний стан, продуктивність і необхідність їх поліпшення. Визначена активність 137Cs у дернині та травостоях суходільних, низинних і заплавних лук та видовому складі рослинності лучних фітоценозів. Виявлений вплив способів поліпшення на продуктивність і екологічний стан фітоценозів сіножатей і пасовищ в умовах радіоактивного забруднення території. Розроблені моделі зеленого конвеєра для молочних корів залежно від щільності забруднення сільськогосподарських угідь радіонуклідами.; The thesis presents the theoretical substantiation and ways for intensifying the field and grassland forage production. It also solves complex the problem of increasing the output of forage and that of fodder protein through creating agricultural and improving native agrophytocenoses under the conditions of Ukraine’s Polissya. The dependence of the yielding capacity of major fodder crops upon agrometeorological factors, a storage period as well as upon organic and mineral or organic fertilizer application systems has been determined. The technique for prognosticating the forage crop output has been developed. The productivity of the fodder crop rotation and the efficiency of filling it with enterplanted crops have been evaluated. The efficasy of mowing, pasture and mowing and pasture regimes of using sown perennial grass stands through the selection of proper grasses has been determined. As a result of taking stock of the fodder-producing areas in the radionuclide contaminated zone, the assessment has been made as to their present-day ecological state. The 137Cs activity has been determined in the turf and grass stands of dry, lowland and floodplain meadows as well as in the stand composition of grassland phytocenoses. The effect of improvement methods on the ecological state and productivity of mowing and pasture phytocenoses on the radionuclide contaminated territories have been revealed. The “green conveyor” models for dairy cows kept in the contaminated areas have been developed, the radionuclide activity concentration being taken into consideration.; В диссертационной работе комплексно развязана проблема увеличения производства кормов и кормового белка путем создания искусственных и улучшения природных агрофитоценозов в условиях Полесья Украины. Установлена зависимость продуктивности основных кормовых культур от агрометеорологических факторов, сроков их уборки, органо-минеральной и органической систем удобрения, разработано методику прогнозирования их урожайности. В среднем один гектар кормового севооборота независимо от системы удобрений обеспечивал 86,4–86,6 ц сухого вещества, 85,0–85,1 ц кормовых единиц, 13,0–13,1 ц сырого протеина, 96,1–96,2 ГДж обменной энергии. В каждой кормовой единице содержалось 107,3–107,5 г переваримого протеина. Установлена эффективность сенокосного, пастбищного и сенокосно-пастбищного режима использования многолетних травосмесей в зависимости от подбора компонентов трав. При этом можно моделировать химический состав травостоя, что обеспечивается соотношением злаковых и бобовых компонентов. Наибольший выход кормовых единиц обеспечила сенокосно-пастбищная травосмесь (клевер луговой + лядвенец рогатый + тимофеевка луговая) – 8,4 т/га, что на 48,9% превышает контрольный вариант. Обеспеченность кормовой единицы протеином высокая – 133,3 г при 124,1 г у простой травосмеси (клевер луговой+ тимофеевка луговая). На основании проведенной инвентаризации кормовых угодий в зоне радиоактивного загрязнения впервые выявлено современное экологическое состояние, продуктивность и необходимость их улучшения. Определена активность 137Cs в дернине, травостоях суходольных, низинных и пойменных лугов, видовом составе растительности луговых фитоценозов. Установлено, что поверхностное и коренное улучшение кормовых угодий обеспечивает снижение содержания 137Cs в травостоях от 1,25 до 4,8 раза, что дает возможность получать корма с допустимым уровнем радионуклидов. Разработаны модели зеленого конвейера для молочных коров в зависимости от плотности загрязнения кормовых угодий радионуклидами, которые позволяют обеспечить животных в течение 163–168 дней экологически безопасным зеленым кормом и получать молоко, соответствующее установленным радиологическим нормам. 2006-01-01T00:00:00Z http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/3853 Название: Агроекологічне обґрунтування технології виробництва льону-довгунця в Поліссі України Авторы: Дідора, В. Г.; Didora, V. Аннотация: Дисертація присвячена теоретичному обґрунтуванню продукційного процесу льону-довгунця, вивченню, розробці та впровадженню способів основного і передпосівного обробітку автоморфних та гідроморфних ґрунтів, використання мінеральних добрив. Вивчено вплив довготривалого безполицевого основного і комбінованого передпосівного обробітку ірунту, строків і доз внесення мінеральних добрив на водно-фізичні властивості ґрунту, родючість, забур'яненість посівів, добову періодичність росту, фотосинтетичний потенціал і вуглеводний обмін льону-довгунця. За результатами досліджень рекомендовано виробництву рихлення підорного шару меліорованих ґрунтів на глибину 30-40 см, поверхневий обробіток автоморфних ґрунтів з внесенням добрив у дозі N15P45K60 восени з заробкою їх на глибину 0-12 см. Доведено, що вилежування трести на льонищі з підсіяних під льон злакових трав зменшує вміст радіоцезію в продукції на 28-50%.; The dissertation is devoted to the theoretical substantiation of fiber flax production process, the study, development and introduction of the methods of primary and presowing cultivation of automorphic and hydromorphic soils, the mineral fertilizer application system. The effect of long-term non-moldboard primary and combined presowing soil cultivation, times and doses of the mineral fertilizer application on water-physical properties of soils, fertility crop infestation, daily growth periodicity, photosynthetic potential and carbohydrate metabolism of fiber-flaxes studied. According to the results of investigations it is recommended to production subsurface loosening of reclaimed soils 30-40 cm deep, surface automorphic soil tillage with the application of fertilizers in dose N15P45K60 in the autumn into the 0-12 cm soil layer. The author proves that combined seeding of fiber flax and grasses ensured statistically reliable flax fiber production gains and improved its quality. 2009-01-01T00:00:00Z http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/3755 Название: Продуктивність сортів льону олійного залежно від елементів технології вирощування в зоні Полісся України Авторы: Шеремет, Ю. В.; Sheremet, Yu. Аннотация: У дисертаційній роботі викладено основні результати досліджень щодо розробки окремих елементів технології вирощування льону олійного сортів селекції ННЦ «Інститут землеробства НААН» Блакитно-помаранчевий, Симпатик та Еврика на ясно-сірому супіщаному середньозабезпеченому ґрунті Полісся України. На основі отриманих експериментальних даних визначено адаптивність та пластичність сортів, оптимальні норми висіву та дози мінеральних добрив. Встановлено, що сорт Еврика більш пластичний до абіотичних факторів і за оптимальних умов температурного градієнта у фазу «ялинка» – 12,7 ˚С, бутонізації – 19,7 ˚С і цвітіння – 21 ˚С та кількості опадів відповідно 41,4–96,5–92 мм досягає висоти стеблестою 53,6 см. Встановлено, що за оптимальної норми висіву 8 млн шт./га на фоні внесення мінеральних добрив сорт Еврика формує висоту стеблестою 56,0 см, що на 2,0– 4,5 см вище за сорти Блакитно-помаранчевий та Симпатик. Виявлено позитивний вплив густоти стеблестою, рівня мінерального живлення на фотосинтетичну активність рослин льону олійного різного сортового складу. У сорту Еврика індекс листкової поверхні за внесення N52P16K36 і норми висіву 8 млн шт. /га досягає 3,34, що вище за сорти Блакитно-помаранчевий та Симпатик, а чиста продуктивність фотосинтезу його становить 5,67 г/м2 за добу. Доведено, що на продуктивність льону олійного найбільший вплив мали мінеральні добрива, частка впливу яких досягає 51 % та сорту – 19 %, норма висіву займає лише 6 %. Високий вміст олії 43,8–44,4 % та її збір (575 кг/га) досягається за норми висіву 8 млн шт. /га і внесення мінеральних добрив на програмований врожай насіння сорту Еврика 1,5 т/га, з високим показником йодного числа, що вище за сорти Блакитно-помаранчевий та Симпатик.; The thesis highlights the basic research results related to the development of separate elements of growing crown flax varieties of NSC «Institute of Agriculture of the NAAS» Blakytno-pomaranchevy, Sympatyk and Evryka on the light grey sandy loamy soil of Ukrainian Polissya. On the basis of the experimental data obtained the author determines the adaptivity and plasticity of varieties the optimal norms of seeding and doses of mineral fertilizers. It has been established that Evryka variety proves most plastic to abiotic factors, and under the optimal conditions of the temperature gradient in the « fir-tree» phase ( 12.7°С), budding ( 19.7°С), blossoming ( 21°С), and the volumes of precipitations amounting to 41.4 - 96.5 - 92.0 mm respectively, it reaches 53.6 cm of stemstand height. It has been established that under the optimal seeding norm of 8 mln.ps/ha on the background of applying mineral fertilizers Evryka variety forms up the stemstand height of 56,0 cm which is 2,0 - 4,5 cm higher those of Blakytno-pomaranchevy and Sympatyk varieties. One can observe the positive effects of the stemstand density, level of mineral nutrition on the photosynthetic activity of the crown flax varietal composition. Under the application of N52Р16К36, and the norms of seeding amounting to 8 mln. ps/ha, the leaf surface index of Evryka variety amounts to 3.34 which is higher than those of Blakytno-pomaranchevy and Sympatyk varieties, it's net productivity of photosynthesis being 5.67 gr/m2 daily. It has been established that the crow flax yielding capacity is mostly affected by mineral fertilizers (51 %) and varietal peculiarities (19 %), the norm of seeding amounting to only (6 %). The high content of oil (43.8 - 44.4 %) and the yield (575 kg/ha) can be obtained when the norms of seeding amount to 8 mln.ps/ha and the application of mineral fertilizers on the prognosticated yield of Evryka variety amounts to 1.5 t/ha with a high iodine index, which is higher thun those of Blakytno-pomaranchevy and Sympatyk varieties. 2015-01-01T00:00:00Z http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/3746 Название: Продуктивність льону-довгунця залежно від застосування комплексного добрива та регулятора росту в умовах Полісся Авторы: В'юнцов, С. М.; Vyuntsov, S. Аннотация: У дисертаційній роботі викладено результати досліджень закономірностей формування продуктивності та якості врожаю льону-довгунця залежно від позакореневого підживлення Кристалоном оранжевим та за передпосівної обробки насіння з наступним позакореневим внесенням регулятору росту біологічного походження Альбіт. За результатами досліджень встановлені оптимальні дози позакореневого підживлення Кристалоном оранжевим та внесення регулятору росту Альбіт, дози передпосівної обробки насіння регулятором росту Альбіт, що, в свою чергу, позитивно вплинуло на величину асиміляційної поверхні, показники фотосинтетичної діяльності посівів, ріст та розвиток льону. Удосконалені елементи технології забезпечили зростання врожайності та поліпшення технологічної якості льонопродукції. Визначено економічну та енергетичну доцільність позакореневого підживлення льону-довгунця.; The thesis states the results of investigations on the regularities of fibre flax productivity and yield quality formation depending on foliar drissing with Krystalon orange and at the presowing seed treatment with further foliar growth stimulant of biological origin Albit applikation. As a result of investigations, the optimum doses of the foliar dressing with Krystalon orange and growth stimulant Albit application, doses of presowing seed treatment with growth stimulant Albit are determined what, in its turn, had a positive effect on the value of assimilating surface, the indices of photosynthetic activity of crops, the growth and development of flax. The improved components of the technology secured the in crease in flax productivity and the technological quality improvement. Economic and energy expediency of foliar dressing of fibre flax has been determined. 2010-01-01T00:00:00Z http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/3744 Название: Продуктивність цукрових буряків залежно від використання альтернативних органічних добрив і кристалону у Лісостепу України Авторы: Орловський, М. Й.; Orlovsky, M. Аннотация: У дисертаційній роботі викладено результати досліджень про закономірності формування продуктивності та якості врожаю цукрових буряків залежно від позакореневого підживлення кристалоном коричневим на фоні альтернативних, традиційних органічних та мінеральних добрив у правобережному Лісостепу України. За результатами досліджень встановлені оптимальні дози й строки позакореневого підживлення кристалоном на фоні мінеральних добрив та використання в якості основного удобрення альтернативних органічних добрив у вигляді нетоварної частини урожаю (соломи пшениці озимої) та післяжнивних сидератів – гірчиці білої, що, в свою чергу, позитивно вплинуло на величину та тривалість функціонування асиміляційної поверхні, показники фотосинтетичної діяльності посівів та ефективність використання елементів живлення з добрив. Вивчені елементи технології забезпечили зростання врожайності та поліпшення технологічної якості коренеплодів. Визначено економічну та енергетичну доцільність позакореневого підживлення цукрових буряків.; The dissertation elucidates the results of researches about the regularities of formation of productivity and the quality of sugar beets’ yield depending on top-dressing by Crystalon brown at the background of alternative, traditional organic manures and mineral fertilizers in the area of sufficient moistening in the Forest-steppe zone of Ukraine. According to the results of researches the optimal rates and time of top-dressing by Cryristalon at the background of mineral fertilizers and the use of alternative organic manures in the form of by-products (straw of winter wheat) as basic one and afterharvest green manures such as white mustard have been set, which in its turn has positively influenced upon the size and the duration of functioning of assimilative leaf surface, quantitative composition of sugar, indexes of photosynthetic activity of crop stands and efficiency of the use of nutrient elements from fertilizers. These components of the technology have provided yield increase and a melioration of the technological quality of root crops. The economic and energetic expediency of top-dressing of sugar beets has been determined. 2009-01-01T00:00:00Z