http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/10364 Sun, 04 Oct 2026 03:43:35 GMT 2026-10-04T03:43:35Z http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/18800 Название: Екосистемні послуги природних територій та підходи до їх оцінювання Авторы: Яремчук, С. М.; Yaremchuk, S.; Яроцький, Т. Б.; Yarotskyi, T.; Смічик, О. В.; Smichyk, O.; Смічик, С. П.; Smichyk, S. Аннотация: На карті громади ліс, прибережна смуга й озеленена територія населеного пункту позначені різними кольорами. У природі межі їхнього впливу не збігаються з межами умовних позначень. Лісовий масив змінює умови стоку води й існування видів; прибережна рослинність пов'язує суходільні та водні оселища; зелені території поблизу житла створюють можливості для щоденного відпочинку. Щоб врахувати ці властивості в плануванні, недостатньо знати, скільки гектарів займає кожна категорія земель. Потрібно з'ясувати, які процеси підтримують природні території, хто отримує від них користь і за яких умов вона може зберігатися.; On the community map, the forest, the riparian strip, and the green area of the settlement are marked in different colors. In nature, the boundaries of their influence do not coincide with the boundaries of the conventional symbols. A forest area changes water runoff conditions and the existence of species; coastal vegetation connects terrestrial and aquatic habitats; green areas near housing create opportunities for daily recreation. To take these properties into account in planning, it is not enough to know how many hectares each land category occupies. It is necessary to find out what processes support natural areas, who benefits from them, and under what conditions this benefit can be maintained. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/18800 2026-01-01T00:00:00Z http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/18762 Название: Екосистемні послуги як складова частина екологічної політики та природоохоронного управління Авторы: Никитюк, Ю. А.; Nykytiuk, Yu.; Вискушенко, Д. А.; Vyskushenko, D. Аннотация: У статті здійснено комплексний аналіз ролі екосистемних послуг як складової екологічної політики та природоохоронного управління в умовах трансформації підходів до охорони довкілля та зростання антропогенного навантаження. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю переосмислення ресурсно орієнтованих моделей природокористування, які не забезпечують належного врахування багатофункціональної ролі екосистем у підтриманні екологічної рівноваги, безпеки та добробуту населення. Обґрунтовано доцільність використання концепції екосистемних послуг як інструменту поєднання екологічних цілей з управлінськими механізмами та підвищення ефективності екологічної політики на різних рівнях. Розкрито сутність екосистемних послуг як функціонального інтерфейсу між станом екосистем і прийняттям управлінських рішень, що забезпечує перехід до цілісного бачення довкілля. Проаналізовано їх інтеграцію у стратегічне й просторове планування, формування природоохоронних заходів, оцінку ефективності рішень і зниження екологічних ризиків. Визначено аналітичну, стратегічну та оціночну функції екосистемних послуг, які структурують управлінський процес і підвищують обґрунтованість рішень. Показано, що врахування екосистемних послуг розширює уявлення про об'єкти природоохоронної діяльності, зміщуючи акцент на взаємопов'язані екосистемні процеси та їх роль у забезпеченні екологічної стійкості територій. Особливу увагу приділено регулювальним і підтримувальним послугам як чинникам довгострокової стабільності екосистем і зниження їх вразливості. Обґрунтовано, що їх інтеграція сприяє переходу до превентивних моделей екологічної політики. Встановлено, що основними обмеженнями впровадження концепції екосистемних послуг у практику управління є недостатня інституціоналізація, відсутність уніфікованих підходів до оцінювання, фрагментарність інформаційного забезпечення та обмежена узгодженість між секторальними політиками. Системне врахування екосистемних послуг забезпечує узгодження екологічних, соціальних і економічних інтересів, підвищення якості управлінських рішень, ефективності природоохоронних заходів і формування передумов сталого розвитку територій.; The article provides a comprehensive analysis of the role of ecosystem services as a component of environmental policy and environmental management under the transformation of environmental protection approaches and increasing anthropogenic pressure. The relevance of the study is driven by the need to reconsider resource-oriented models of natural resource use, which do not adequately account for the multifunctional role of ecosystems in maintaining ecological balance, environmental security, and human well-being. The appropriateness of applying the ecosystem services concept as a tool for linking environmental objectives with governance mechanisms and enhancing the effectiveness of environmental policy at different levels is substantiated. Ecosystem services are interpreted as a functional interface between ecosystem conditions and decision-making, enabling the transition to a holistic vision of the environment. Their integration into strategic and spatial planning, the development of environmental measures, assessment of management effectiveness, and environmental risk reduction is analyzed. Ecosystem services are shown to perform analytical, strategic, and evaluative functions that structure the management process and enhance the validity of decisions. It is demonstrated that the consideration of ecosystem services broadens the understanding of environmental protection objects by shifting the focus to interconnected ecosystem processes and their role in ensuring ecological stability across territories. Particular attention is paid to regulating and supporting services as key factors of long-term ecosystem stability and reduced vulnerability. Their integration is shown to facilitate the transition to preventive environmental policy models. It is established that the main limitations of implementing the ecosystem services concept in management practice include insufficient institutionalization, lack of unified assessment approaches, fragmented data support, and limited coherence between sectoral policies. The systematic integration of ecosystem services ensures the alignment of environmental, social, and economic interests, improves the quality of management decision-making, enhances the effectiveness of environmental measures, and contributes to sustainable territorial development. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/18762 2026-01-01T00:00:00Z http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/18727 Название: Акваріумні моделі в системі цифрового екомоніторингу міських екосистем Авторы: Яремчук, С. М.; Yaremchuk, S.; Вік, С. В.; Vik, S.; Кулаківська, В. М.; Kulakivska, V.; Ткачук, Ю. О.; Tkachuk, Yu. Аннотация: Сучасний розвиток урбанізованих територій супроводжується інтенсифікацією антропогенного навантаження на природні компоненти довкілля, що зумовлює необхідність удосконалення систем екологічного моніторингу. Особливої актуальності набуває контроль стану урбанізованих зелених зон і водних об'єктів, які виконують важливі регуляторні та екосистемні функції. Водночас традиційні підходи до моніторингу, що базуються на періодичному відборі проб і лабораторному аналізі, потребують належного методичного обґрунтування та організації дослідницької діяльності, оскільки характеризуються високою вартістю, часовими затратами та обмеженими можливостями оперативного отримання екологічної інформації [1].; The modern development of urbanized areas is accompanied by an intensification of anthropogenic load on natural components of the environment, which necessitates the improvement of environmental monitoring systems. Monitoring the condition of urbanized green areas and water bodies that perform important regulatory and ecosystem functions is of particular relevance. At the same time, traditional approaches to monitoring, based on periodic sampling and laboratory analysis, require proper methodological justification and organization of research activities, as they are characterized by high cost, time costs and limited opportunities for prompt receipt of environmental information [1]. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/18727 2026-01-01T00:00:00Z http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/18726 Название: Наукові засади охорони рідкісних видів флори та фауни в лісах Полісся Авторы: Яремчук, С. М.; Yaremchuk, S.; Бернацький, В. О.; Bernatsky, V. Аннотация: Збереження біологічного різноманіття є одним із пріоритетних напрямів сучасної екологічної політики та природоохоронної діяльності. Особливе місце у системі заходів охорони природи займає збереження рідкісних та зникаючих видів флори і фауни, які виконують важливу роль у підтриманні стійкості екосистем та збереженні природної рівноваги. Водночас саме ці види є найбільш чутливими до трансформації природного середовища, антропогенного навантаження та кліматичних змін.; Preservation of biological diversity is one of the priority areas of modern environmental policy and nature conservation activities. A special place in the system of nature protection measures is occupied by the preservation of rare and endangered species of flora and fauna, which play an important role in maintaining the stability of ecosystems and preserving the natural balance. At the same time, it is these species that are most sensitive to the transformation of the natural environment, anthropogenic load and climate change. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/18726 2026-01-01T00:00:00Z http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/18725 Название: Моніторинг гідрохімічних показників річки Тетерів у межах м. Житомир Авторы: Бобков, М. О.; Bobkov, M.; Піціль, А. О.; Pitsil, A.; Никитюк, Ю. А.; Nykytiuk, Yu.; Вискушенко, Д. А.; Vyskushenko, D.; Коморна, О. М.; Komorna, O. Аннотация: У статті проаналізовано динаміку гідрохімічних показників річки Тетерів у межах м. Житомир як питного водозабору протягом 2010 – 2025 рр. Описано якісні та кількісні зміни наступних параметрів: вмісту розчиненого кисню, біохімічного споживання кисню (БСК₅), концентрації завислих речовин, амоній-іонів, нітрат-, нітрит-, сульфат-, фосфат- та хлорид-іонів, а також загального азоту. Первинні дані отримано з офіційного сайту Державного агентства водних ресурсів України за результатами щомісячного моніторингу на посту спостереження р. Тетерів (259 км від гирла). Встановлено, що концентрації більшості досліджуванихпоказників протягом аналізованого періоду не перевищували норм гранично допустимих концентрацій (ГДК). Виявлено окреміперевищення ГДК за показниками БСК₅ (максимум 8,80 мгО₂/дм³ у 2013 р.), амоній-іонів (пік 0,86 мг/дм³ у 2021 р.) та фосфат-іонів (аномальний сплеск 0,91 мг/дм³ у 2012 р.), що свідчить про вплив антропогенного навантаження на водний об'єкт. Зафіксовано тенденцію до зростання концентрації амоній-іонів у 2023 – 2025 рр., що є індикатором прогресуючого азотного забруднення водозабору. За результатами оцінювання якості води відповідно до ДСТУ 4808:2007 «Джерела централізованого питного водопостачання. Гігієнічні та екологічні вимоги щодо якості води і правила вибирання», встановлено, що інтегральний клас якості води р. Тетерів протягом 2010 – 2025 рр. стабільно відповідав 2 класу («добра», чиста вода прийнятної якості) і коливається в діапазоні 1,58 – 1,73, що підтверджує придатність водозабору для централізованого питного водопостачання із застосуванням стандартної схеми очищення. Якість води р. Тетерів залежить як від абіотичних чинників (гідрологічний режим, температурний режим, атмосферні опади), так і від антропогенних факторів: надходження забруднювальних речовин із поверхневим стоком з урбанізованої території, скиду недостатньо очищених комунально-побутових стічних вод підприємств м. Житомир, а також процесів евтрофікації, що посилилися в останні роки. Отримані результати можуть бути використані органами управління водними ресурсами та підприємствами водопостачання для планування водоохоронних заходів і модернізації систем водопідготовки.; The article analyzes the dynamics of hydrochemical indicators of the Teteriv River within the city of Zhytomyr as a source of drinking water intake over the period 2010–2025. Qualitative and quantitative changes in the following parameters are described: dissolved oxygen content, biochemical oxygen demand (BOD₅), concentration of suspended solids, ammonium ions, nitrate, nitrite, sulfate, phosphate and chloride ions, as well as total nitrogen. Primary data were obtained from the official website of the State Agency of Water Resources of Ukraine based on monthly monitoring results at the observation post on the Teteriv River (259 km from the mouth). It was established that the concentrations of most studied indicators during the analyzed period did not exceed the maximum permissible concentrations (MPC). At the same time, isolated exceedances of MPC were detected for BOD₅ (maximum 8.80 mg O₂/dm³ in 2013), ammonium ions (peak 0.86 mg/dm³ in 2021), and phosphate ions (anomalous spike of 0.91 mg/dm³ in 2012), indicating the impact of anthropogenic pressure on the water body. A tendency toward an increase in ammonium ion concentrations in 2023–2025 was recorded, which serves as an indicator of progressive nitrogen pollution of the water intake. According to the water quality assessment based on DSTU 4808:2007 “Sources of centralized drinking water supply. Hygienic and environmental requirements for water quality and rules for selection”, it was determined that the integrated water quality class of the Teteriv River during 2010–2025 consistently corresponded to Class 2 (“good”, clean water of acceptable quality) and ranged between 1.58 and 1.73. This confirms the suitability of the water intake for centralized drinking water supply using standard treatment processes. The water quality of the Teteriv River is influenced by both abiotic factors (hydrological regime, temperature conditions, atmospheric precipitation) and anthropogenic factors, including pollutant inflow from surface runoff of urbanized areas, discharge of insufficiently treated municipal wastewater from enterprises in Zhytomyr, as well as eutrophication processes that have intensified in recent years. The obtained results can be used by water resource management authorities and water supply enterprises for planning water protection measures and modernization of water treatment systems. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/18725 2026-01-01T00:00:00Z http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/18519 Название: Методологічні засади дослідження екосистемних послуг лісів у контексті оцінки природного капіталу Авторы: Вискушенко, Д. А.; Vyskushenko, D.; Никитюк, Ю. А.; Nykytiuk, Yu. Аннотация: У статті обґрунтовано методологічні засади дослідження екосистемних послуг лісів у контексті оцінки природного капіталу як одного з ключових напрямів сучасної еколого-економічної науки та природоохоронного управління. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю подолання фрагментарності підходів до оцінювання неринкових екосистемних вигід і формування уніфікованої науково-методичної рамки, здатної забезпечити інтеграцію екосистемних показників у процеси стратегічного планування, екологічного обліку та прийняття управлінських рішень. У роботі систематизовано сучасні міжнародні концепції та стандарти дослідження екосистемних послуг і природного капіталу, що використовуються у практиці еколого-економічного аналізу та природоохоронного управління. Запропоновано концептуальний підхід до інтерпретації екосистемних послуг лісів як економічно значущих активів, що формують потоки екологічних, соціальних і фінансових вигід у довгостроковій перспективі. Особливу увагу приділено методологічним аспектам поєднання ринкових і неринкових методів оцінювання, а також проблемам адаптації результатів оцінки до практики природоохоронного управління. Окремо підкреслено, що регулювальні та підтримувальні екосистемні послуги лісів, зокрема кліматорегулюючі, ґрунтозахисні, водорегулюючі та біорегулюючі функції, виступають опосередкованою, але фундаментальною основою збереження біорізноманіття, що дозволяє інтегрувати відповідні аспекти у методологію оцінки природного капіталу без їх виокремлення в самостійний об'єкт аналізу. Отримані результати формують науково-методичне підґрунтя для розвитку екосистемно орієнтованих підходів до управління лісовими ресурсами, оцінки екологічних ризиків і впровадження стратегічного екологічного планування в умовах сучасних соціально-економічних викликів.; The article substantiates the methodological foundations for studying forest ecosystem services in the context of natural capital assessment as one of the key directions of modern environmental-economic science and environmental management. The relevance of the study is determined by the need to overcome the fragmentation of approaches to assessing non-market ecosystem benefits and to develop a unified scientific and methodological framework capable of integrating ecosystem indicators into strategic planning, environmental accounting, and decision-making processes. The paper systematizes contemporary international concepts and standards for studying ecosystem services and natural capital that are applied in environmental-economic analysis and environmental governance practice. A conceptual approach is proposed for interpreting forest ecosystem services as economically significant assets that generate long-term flows of environmental, social, and financial benefits. Particular attention is paid to methodological aspects of combining market and non-market valuation methods, as well as to the challenges of adapting valuation results to the practice of environmental management. It is emphasized that regulating and supporting forest ecosystem services (specifically climate regulation, soil protection, water regulation, and bioregulation functions) constitute an indirect yet fundamental basis for biodiversity conservation. This makes it possible to integrate relevant biodiversity-related aspects into the methodology of natural capital assessment without isolating biodiversity as an independent object of analysis. The results obtained provide a scientific and methodological basis for the development of ecosystem-oriented approaches to forest resource management, environmental risk assessment, and the implementation of strategic environmental planning under current socio-economic challenges. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/18519 2026-01-01T00:00:00Z http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/18515 Название: Екологічні ризики та енергетична ефективність водоочисних технологій у контексті стратегічного розвитку міських громад Авторы: Яремчук, С. М.; Yaremchuk, S.; Якімчук, А. І.; Yakimchuk, A.; Грицанюк, О. А.; Hrytsanyuk, O.; Козюк, О. О.; Kozyuk, O. Аннотация: Сучасний розвиток міських громад значною мірою визначається станом їх інженерної інфраструктури та ефективністю використання природних ресурсів, серед яких водний фактор відіграє ключову роль у забезпеченні життєдіяльності населення, функціонуванні комунального господарства та підтриманні екологічної рівноваги міських територій [1]. Надійність систем водопостачання, ефективність водопідготовки та раціональне використання води безпосередньо впливають на санітарно-гігієнічний стан населених пунктів, якість питної води та екологічну безпеку довкілля. Водночас у багатьох українських містах водогосподарська інфраструктура характеризується високим рівнем фізичного зносу обладнання, значними втратами води у мережах, а також значними енергетичними витратами на процеси водопідготовки та транспортування води [2].; The modern development of urban communities is largely determined by the state of their engineering infrastructure and the efficiency of natural resource use, among which the water factor plays a key role in ensuring the vital activities of the population, the functioning of public utilities, and the maintenance of the ecological balance of urban areas [1]. The reliability of water supply systems, the efficiency of water treatment, and the rational use of water directly affect the sanitary and hygienic condition of settlements, the quality of drinking water, and the environmental safety of the surroundings. At the same time, in many Ukrainian cities, the water management infrastructure is characterized by a high level of physical wear and tear of equipment, significant water losses in the networks, as well as substantial energy costs for water treatment and transportation processes [2]. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/18515 2026-01-01T00:00:00Z http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/18302 Название: Теоретичні та методичні основи наукового дослідження в екологічній освіті Авторы: Вискушенко, Д. А.; Vyskushenko, D.; Никитюк, Ю. А.; Nykytiuk, Yu.; Піціль, А. О.; Pitsil, A.; Мельник, Н. В.; Melnyk, N. Аннотация: У статті розкрито теоретичні засади та методичні підходи до організації наукового дослідження в системі екологічної освіти, зокрема в межах магістерської підготовки екологів. Проаналізовано сучасний стан науково-дослідної діяльності здобувачів другого рівня вищої освіти, обґрунтовано актуальність дослідницької складової в екологічній освіті в контексті глобальних викликів, кліматичних змін і потреб переходу до моделі сталого розвитку. Автори акцентують увагу на необхідності формування дослідницьких компетентностей як складової професійної підготовки майбутніх екологів. Здійснено узагальнення методологічних підходів до екологічного пізнання, виокремлено основні етапи організації дослідження, визначено ключові уміння і навички, які мають бути сформовані в магістрантів для успішної наукової діяльності. У межах дослідження розроблено структурно-функціональну модель наукової роботи магістрантів, що охоплює мотиваційно-цільовий, концептуальний, діяльнісний та аналітико-рефлексивний етапи. Окрему увагу приділено методичному супроводу: запропоновано ефективні форми та прийоми організації дослідницького навчання, серед яких: кейс-метод, аналітичне опрацювання джерел, польові дослідження, моделювання ситуацій, практикоорієнтовані завдання. Обґрунтовано новизну та загальнонаукове значення результатів, що можуть бути адаптовані до різних освітніх програм природничого профілю. Подані матеріали мають прикладне значення для викладачів, наукових керівників і здобувачів освіти, які здійснюють наукову роботу у сфері екології та охорони довкілля. Стаття буде корисною для вдосконалення методичної культури викладача, розвитку академічної доброчесності та інтеграції дослідницьких методів у систему вищої освіти.; The paper presents the theoretical foundations and methodological approaches to organizing scientific research within the system of environmental education, particularly in the context of master's-level training for future ecologists. The current state of research activity among the second (master's) level higher education students is analyzed. The importance of integrating the research component into environmental education, especially in response to global environmental challenges, climate change, and the need for sustainable development is substantiated. The special emphasis is placed on the necessity of developing research competence as an essential part of professional training for environmental specialists. The study systematizes key methodological principles of ecological knowledge, identifies the main stages of research organization, and outlines the core skills and abilities that master's students need to acquire for effective scientific activity. The structural-functional model of scientific research that includes four interrelated stages: motivational and goal-setting, conceptual, activity-based, and analytical-reflexive is developed. Particular attention is paid to the methodological support with practical examples of research-oriented learning techniques such as case studies, analytical tasks, working with scientific literature, fieldwork, problem-based simulations, and academic project activities. The novelty and general scientific relevance of the results are substantiated, with the emphasis on its adaptability to various education programs in natural sciences. The given paper offers practical value for university teachers, academic supervisors, and graduate students conducting environmental study. It also contributes to the development of academic integrity, methodological awareness, and the integration of research methods into higher education systems. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/18302 2025-01-01T00:00:00Z http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/18301 Название: Домедична підготовка як складова базової загальновійськової підготовки та створення простору безпеки життя Авторы: Дунаєвська, О. Ф.; Dunaіevska, O.; Сокульський, І. М.; Sokulsky, І.; Вискушенко, Д. А.; Vyskushenko, D. Аннотация: У закладах вищої освіти України впроваджується на другому курсі навчання першого освітнього ступеня (бакалаврського) домедична підготовка. Медична допомога пораненим та військова медицина мають прадавню історію та виникли у період створення постійних великих армій і веденням воєнних баталій у стародавніх країнах Військова медична освіта в Україні розпочалася у Острозькій колегії у XVI столітті. Козаки володіли навичками самодопомоги, пораненим і хворим допомогу надавали цілителі. З XVIІ століття у Війську Запорізькому у полках були лікарі, у монастирях функціонували шпиталі, в XVIІІ столітті у Єлисаветграді була заснована медико-хірургічна школа. На початку XIX століття утворилися військові поселення кавалерії, які надавали медичну допомогу поселенцям і сприяли підготовці медичних кадрів. З утворенням у 1918 році Західно-Української Народної республіки був створений санітарний департамент, з 1922 року запрацювали диспансери, з 1923 року створювалася медична мережа. Під час другої світової війни відкривалися медичні інститути, розверталися шпиталі. Заслуговує вивчення медичної допомоги в УПА, яка надавалась в оточенні фашистських та радянських військ. На початку 90-х років розпочалося співробітництво НАТО, у 2015 році затвердили стандарти Міністерства оборони нашої країни. ЗСУ укомплектовували аптечками та здійснювали підготовку бійців і інструкторів за стандартами НАТО. Домедична підготовка набула актуальності під час АТО, в якій на сході країни втрати поранених становили до 30%, що більше, ніж у часи другої світової війни. Для зменшення втрат алгоритм надання домедичної допомоги MARCH мають опанувати медики, військовослужбовці, правоохоронці, прикордонники, населення та вміти використовувати його у надзвичайних ситуаціях. Для духовної підтримки створюється інститут капеланства.; Aid to the wounded and military medicine have a long history and developed during the creation of permanent large armies and military battles in ancient countries. Military medical education in Ukraine began at the Ostroh College in the 16th century. The Cossacks had self-help skills and healers helped the wounded and sick. Since the XVII century the Zaporozhian army had doctors in its regiments, hospitals functioned in monasteries, and in the XVIII century a medical and surgical school was founded in Yelisavetgrad. At the beginning of the 19th century, military cavalry settlements were established to provide medical care to the settlers and to train medical personnel. With the establishment of the Western Ukrainian People's Republic in 1918, a sanitary department was set up, and in 1922 dispensaries began to operate, and in 1923 a medical network was created. During the Second World War, medical institutes and hospitals were opened. The medical care provided by the Ukrainian Insurgent Army, surrounded by Nazi and Soviet troops, deserves study. Cooperation with NATO began in the early 1990s, and in 2015 the standards of the Ukrainian Ministry of Defence were approved. The Ukrainian Armed Forces were equipped with first aid kits and trained to NATO standards. Pre-medical training became relevant during the anti-terrorist operation zone, when casualties in the east of the country reached up to 30%, which is more than during the Second World War. To reduce casualties, the MARCH algorithm for providing pre-medical care must be mastered and applied in emergency situations by medical professionals, military personnel, law enforcement officers, border guards and the general public. A chaplaincy will be established to provide spiritual support. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/18301 2025-01-01T00:00:00Z http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/17794 Название: Bioclimatic constraints and edaphic preferences of wheat: implications for environmental suitability forecasting under climate change Авторы: Nykytiuk, Yu.; Никитюк, Ю. А.; Kravchenko, O.; Кравченко, О.; Vyskushenko, D.; Вискушенко, Д. А.; Pitsil, A.; Піціль, А. О.; Komorna, О.; Коморна, О. М.; Bezvershuck, I.; Безвершук, І. Аннотация: Background. Understanding how environmental factors influence the spatial suitability of wheat is critical for sustaining productivity under climate change. In regions like Ukrainian Polissia and the Forest-Steppe, where climatic and soil gradients are strong, changes in agroecological conditions may substantially affect cultivation potential. While global studies exist, regional assessments that integrate both climate and soil data remain limited. Identifying key environmental drivers and their response patterns supports targeted adaptation and land use planning, helping ensure food security in a changing climate. Materials and Methods. The spatial suitability of wheat cultivation in the Polissia and Forest-Steppe regions of Ukraine was assessed using agroecological modelling. We compiled a dataset of observed wheat cover from official agricultural statistics. The environmental predictors included 19 bioclimatic variables (WorldClim), soil properties (texture, pH, and organic matter content), and topographic factors. Multicollinearity was reduced via principal component analysis and correlation filtering. Four modelling approaches: ordinary least squares (OLS), ridge regression, generalised additive models (GAM), and random forest (RF), were applied to identify key predictors and response patterns.; Передумови. В умовах глобальних кліматичних змін розуміння того, як екологічні чинники впливають на просторову придатність сільськогосподарських культур, є надзвичайно важливим для збереження продуктивності сільського господарства. Пшениця, одна з найважливіших зернових культур у світі, є дуже чутливою до змін температури, кількості опадів і властивостей ґрунту. У таких регіонах як Українське Полісся й Лісостеп, де кліматичні та ґрунтові градієнти є вираженими, зміни агроекологічних умов можуть мати значний вплив на потенціал сталого вирощування пшениці. Матеріали та методи. Просторову придатність вирощування пшениці в Поліссі та лісостепових регіонах України було оцінено за допомогою агроекологічного моделювання. Ми склали базу даних спостережень за посівами пшениці на основі офіційної сільськогосподарської статистики. Екологічні предиктори включали 19 біокліматичних змінних (WorldClim), властивості ґрунту (текстура, рН та вміст органічної речовини) і топографічні фактори. Для виявлення ключових предикторів і моделей реакції було застосовано чотири підходи до моделювання: метод найменших квадратів (OLS), регресію Ріджа, узагальнені адитивні моделі (GAM) та випадковий ліс (RF). Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/17794 2025-01-01T00:00:00Z