DSpace Собрание:

Перспективи новітнього розвитку фінансового ринку України в умовах цифровізації суспільства

Wed, 01 Jan 2020 00:00:00 GMT

Название: Перспективи новітнього розвитку фінансового ринку України в умовах цифровізації суспільства Авторы: Кравченко, А. С.; Kravchenko, А. Аннотация: Актуальність дослідження зумовлена новими викликами фінансового середовища, зростаючою динамічністю глобалізаційно-цифрових змін національних та світових фінансових відносин. Концептуальні усвідомлення фінансової трансформації обумовлює необхідність розробки нового інструментарію наукового пізнання перспектив розвитку фінансового ринку України в умовах цифрових імперативів. Метою дослідження є визначення інноваційних шляхів перспективного розвитку фінансового ринку України в умовах цифровізації суспільства. Об’єктом дослідження є новітні фінансово-цифрові процеси перспектив розвитку національного фінансового ринку України в умовах цифрової трансформації. Методологією дослідження є спеціальні та новітні підходи розвитку фінансових відносин. Перспективами розвитку фінансових відносин постає інноваційний підхід до покращення: нормативно-правової бази; системно-інституційної структури; функціонально- інструментальної бази; технологічно-цифрового перетворення; фінансово-цифрової безпеки; фінансової інклюзії тощо.; According to the relevance of the study, the new challenges of the financial environment, the growing dynamism of globalization and digital changes in national and global financial relations. Conceptual awareness of financial transformation necessitates the development of new tools for scientific knowledge of the prospects for the development of the financial market of Ukraine in terms of digital imperatives. The purpose of the study is to identify innovative ways of long-term development of the financial market of Ukraine in terms of digitalization of society. The object of research is the latest financial and digital processes of prospects for the development of the national financial market of Ukraine in terms of digital transformation. The research methodology is special and the latest approaches to the development of financial relations. Prospects for the development of financial relations are innovative: regulatory framework; system-institutional structure; functional and instrumental base; technological and digital transformation; financial and digital security; financial inclusion.; Актуальность исследования обусловлена новыми вызовами финансовой среды, растущей динамичностью глобализационных-цифровых изменений национальных и мировых финансовых отношений. Концептуальное осознание финансовой трансформации обусловливает необходимость разработки нового инструментария познания перспектив развития рынка Украины в условиях цифровых императивов. Целью исследования является определение инновационных путей перспективного развития финансового рынка Украины в условиях цифровизации общества. Объектом исследования являются новейшие финансово-цифровые процессы перспектив развития национального финансового рынка Украины в условиях цифровой трансформации. Методологией исследования есть специальные и новейшие подходы развития финансовых отношений. Перспективами развития финансовых отношений выступает инновационный подход к улучшению: нормативно-правовой базы; системно-институциональной структуры; функционально инструментальной базы; технологически цифрового преобразования; финансово-цифровой безопасности; финансовой инклюзии и тому подобное.

Динаміка ґрунтових параметрів після суцільних рубок в умовах Правобережного Полісся України

Wed, 01 Jan 2020 00:00:00 GMT

Название: Динаміка ґрунтових параметрів після суцільних рубок в умовах Правобережного Полісся України Авторы: Іванюк, І. Д.; Ivaniuk, I.; Иванюк, И. Д.; Іванюк, Т. М.; Ivaniuk, T.; Иванюк, Т. Н. Аннотация: Рослинний покрив дубових лісів Полісся є синтетичним і дуже чутливим індикатором екологічних умов місцезростань. Після проведення суцільних рубок головного користування відбуваються суттєві зміни у флористичному складі та ценотичній будові рослинного покриву. Для збереження біорізноманіття досліджено динаміку вологості ґрунту (Hd), кислотності ґрунту (Rc) та кількості мінерального азоту у ґрунті (Nt) на основі повних геоботанічних описів динамічних рядів рослинності лісових площ дубових лісів із застосуванням методів фітоіндикації (бальної оцінки). Встановлено, що різка зміна параметрів ґрунту відбувається зразу після завершення рубки та вилучення з насадження головного едифікатора – деревостану. У процесі відновлення рослинності, після створення лісових культур дуба звичайного, спостерігається поступове відновлення ґрунтових параметрів. Так, вологість ґрунту (Hd) має найменші значення у насаджень до періоду змикання крон – 10,70±0,21 бала, яке суттєво збільшується після утворення намету деревостану. Найкраще сформованим рослинним покривом у дубових лісах вологих сугрудів характеризуються 90-річні ценози, в яких спостерігається зменшення вологості грунту до мінімальної величини – 10,30±0,12 бала. Найменша кислотність ґрунту (Rc) властива материнським 120-річним біогеоценозам – 9,50±0,10 бала, найбільша – 7,90±0,20 бала – для 3-річних угруповань. Кількість мінерального азоту (Nt) у ґрунті знаходиться в діапазоні – від 4,50±0,15 (дворічні лісові культури) до 4,90±0,15 бала (100-річні та 120-річні дубові біогеоценози). Отже, впродовж періоду відновлення дубових лісів прослідковується повернення ґрунтових показників до рівня вихідних значень характерних для материнських субклімаксових насаджень. У подальшому, перспективними є дослідження щодо деталізації основних тенденцій відновлення екологічних параметрів ґрунтів після суцільних рубок та розробка методик їх використання у практичних цілях.; Vegetation of oak forests of Polissia is a synthetic and very sensitive indicator of ecological conditions of habitats. After continuous fellings of the main use, there are significant changes in the floristic composition and coenotic structure of vegetation. To preserve biodiversity, the dynamics of soil moisture (Hd), soil acidity (Rc) and the amount of mineral nitrogen in the soil (Nt) were studied on the basis of complete geobotanical descriptions of time series of forest areas with oak forests using phytoindication methods (scoring). It is established that a sharp change in soil parameters occurs immediately after the completion of felling and removal from the plantation of the main edificator - the stand. In the process of vegetation restoration, after the creation of forest oak crops, there is a gradual restoration of soil parameters. Thus, soil moisture (Hd) has the lowest values in plantations before the period of crown closure – 10.70±0.21 points, which increases significantly after the stand formation. The best-formed vegetation in oak forests of wet soils is characterized by 90-year-old cenoses in which there is a decrease in soil moisture to a minimum value – 10.30±0.12 points. The lowest soil acidity (Rc) is characteristic of maternal 120-year-old biogeocenoses – 9.50±0.10 points, the highest – 7.90±0.20 points – for 3-year-old groups. The amount of mineral nitrogen (Nt) in the soil is in the range – from 4.50±0.15 (biennial forest crops) to 4.90±0.15 points (100-year-old and 120-year-old oak biogeocenoses). Thus, during the restoration period of oak forests, the return of soil parameters to the initial values’ level characteristic of the maternal subclimax plantations is observed. In the future, research on the main trends in the restoration of environmental parameters of soils after continuous fellings and the development of methods of their use for practical purposes are promising.; Растительный покров дубовых лесов Полесья является синтетическим и очень чувствительным индикатором экологических условий местообитаний. После проведения сплошных рубок главного пользования происходят существенные изменения во флористическом составе и ценотичном строении растительного покрова. Для сохранения биоразнообразия исследована динамика влажности почвы (Hd), кислотности почвы (Rc) и количества минерального азота в почве (Nt) на основе полных геоботанических описаний динамических рядов растительности лесных площадей дубовых лесов с применением методов фитоиндикации (балльной оценки). Установлено, что резкое изменение параметров почвы происходит сразу после завершения рубки и изъятия из насаждения главного эдификатора - древостоя. В процессе восстановления растительности, после создания лесных культур дуба обыкновенного, наблюдается постепенное восстановление грунтовых параметров. Так, влажность почвы (Hd) имеет очень маленькое значение в насаждениях к периоду смыкания крон - 10,70 ± 0,21 балла, которое существенно увеличивается после образования палатки древостоя. Лучше всего сложившимся растительным покровом в дубовых лесах влажных сугрудив характеризуются 90-летние ценозы, в которых наблюдается уменьшение влажности почвы до минимальной величины - 10,30 ± 0,12 балла. Самая маленькая кислотность почвы (Rc) свойственна материнским 120-летним биогеоценозам - 9,50 ± 0,10 балла, самая большая - 7,90 ± 0,20 балла - для 3-летних группировок. Количество минерального азота (Nt) в почве находится в диапазоне - от 4,50 ± 0,15 (двухлетние лесные культуры) до 4,90 ± 0,15 балла (100-летние и 120-летние дубовые биогеоценозы). Следовательно, в течении периода восстановления дубовых лесов прослеживается возврат грунтовых показателей до уровня исходных значений характерных для материнских субклимаксовых насаждений. В дальнейшем, перспективными являются исследования по детализации основных тенденций восстановления экологических параметров почв после сплошных рубок и разработка методик их использования в практических целях.

Визначення динаміки вологості ґрунту під зерновими колосовими культурами

Wed, 01 Jan 2020 00:00:00 GMT

Название: Визначення динаміки вологості ґрунту під зерновими колосовими культурами Авторы: Олександренко, В. П.; Oleksandrenko, V.; Александренко, В. П.; Курской, В. С.; Kurskoi, V.; Давиденко, Г. А.; Davydenko, G.; Соларьов, О. О.; Solarov, O.; Соларев, А. А. Аннотация: Одним з найголовніших факторів для розвитку сучасного аграрного підприємництва є стабільне та продуктивне ведення аграрного виробництва. Метою досліджень статті є дослідження швидкості втрати вологи ґрунтом після збирання озимих культур та пошук оптимальних строків посіву. Усі дослідження проводилися у реальних умовах виробництва з дотриманням розробленої методики дослідження. Використовувалися сучасні прилади різних типів для отримання найбільш достовірних значень. Важливим фактором для отримання високих врожаїв є повне розкриття потенціалу наявної вологи та повітря у верхньому родючому шарі ґрунту. Поступове переміщення посушливих кліматичних умов на північ України вимагає дослідження швидкості втрати вологи з ґрунту та визначення найбільш оптимальних строків посіву. У досить посушливий період початок посіву озимих культур необхідно проводити одразу після збирання врожаю при вологості ґрунту 17– 22 %. Всі необхідні агрозаходи з підготовки ґрунту влітку під посів озимих культур (фоновий та основний обробітки) мають проводитися з урахуванням базових засад теорії «диференційованої вологості», відповідно до якої основна кількість ґрунтової вологи в інтервалі ГПВ (гранична польова вологоємність) – ВРК (вологість розривання капілярів) втрачається внаслідок висхідного руху води по макро- та мікрошпаринам. Одним з методів зменшення втрат вологи є створення на поверхні ґрунту пухкого шару, який запобігає капілярному підніманню вологи з нижніх шарів ґрунту і діє як мульча. Сам же пухкий шар істотно уповільнює нагрівання поверхні та перериває потік вологи до горизонту випаровування, тому рекомендується одразу після збирання врожаю вивозити солому з поля для проведення розпушування верхнього шару ґрунту. Істотно послабити висушування ґрунту дає деяке ущільнення ґрунту в його верхньому шарі, що знижує втрати вологи, шляхом руху прес-підбирачів та тюковозів соломи по поверхні поля.; One of the most important factors for the development of modern agricultural entrepreneurship is the stable and productive conduct of agricultural production. The main purpose of the article is to study the rate of moisture release after harvesting winter crops and to find the optimal sowing time after harvest. All studies were conducted in real production conditions in accordance with the developed research methodology. Modern devices of different types were used to obtain the most reliable values. An important factor for obtaining high yields is the full disclosure of the potential of available moisture and air in the upper fertile layer of the soil. Gradual movement of climatic zones to the north of Ukraine requires the study of the rate of moisture release from the soil and the determination of the most optimal terms for sowing. In a fairly dry period, the beginning of sowing of winter cereals is necessary immediately after harvest at soil moisture – 17-22 %. All necessary agricultural measures to prepare the soil in summer for winter crops (background and main tillage) should be carried out taking into account the basic principles of the theory of «differentiated humidity», according to which the main amount of soil moisture in the range of GWP (marginal field moisture content) is lost due to the upward movement of water through macro- and micro-wells. One of the methods to reduce moisture loss is to create a loose layer on the soil surface, which prevents capillary leakage of moisture and acts as mulch. The loose layer itself significantly slows down the heating of the surface and interrupts the flow of moisture to the evaporation horizon, so it is recommended immediately after harvest to remove straw from the field for loosening the top layer of soil. Significantly reduce the drying of the soil gives some compaction of the soil in its upper layer, which reduces the loss of steam, by moving balers and bales of straw on the surface of the field.; Одним из главных факторов для развития современного аграрного предпринимательства является стабильное и продуктивное ведение аграрного производства. Целью исследований статьи является исследование скорости потери влаги почвой после уборки озимых культур и поиск оптимальных сроков посева. Все исследования проводились в реальных условиях производства с соблюдением разработанной методики исследования. Использовались современные приборы различных типов для получения наиболее достоверных значений. Важным фактором для получения высоких урожаев является полное раскрытие потенциала имеющейся влаги и воздуха в верхнем плодородном слое почвы. Постепенное перемещение засушливых климатических условий на север Украины требует исследования скорости потери влаги из почвы и определения наиболее оптимальных сроков посева. В довольно засушливый период начало посева озимых культур необходимо проводить сразу после сбора урожая при влажности почвы 17-22%. Все необходимые агромероприятия по подготовке почвы летом под посев озимых культур (фоновое и основное возделывание) должны проводиться с учетом базовых принципов теории «дифференцированной влажности», согласно которой основное количество почвенной влаги в интервале ГПВ (предельная полевая влагоемкость) - ВРК (влажность разрыва капилляров ) теряется вследствии восходящего движения воды по макро- и микрошпаринам. Одним из методов уменьшения потерь влаги является создание на поверхности почвы рыхлого слоя, который предотвращает капиллярное поднятие влаги из нижних слоев почвы и действует как мульча. Сам же рыхлый слой существенно замедляет нагрев поверхности и прерывает поток воды к горизонту испарения, поэтому рекомендуется сразу после уборки урожая вывозить солому с поля для проведения рыхления верхнего слоя почвы. Существенно ослабить высушивание почвы дает некоторое уплотнение почвы в его верхнем слое, снижает потери влаги, путем движения пресс-подборщиков и тюковозов соломы по поверхности поля.

Морфологічні особливості легенів кроля

Wed, 01 Jan 2020 00:00:00 GMT

Название: Морфологічні особливості легенів кроля Авторы: Горальський, Л. П.; Horalskyi, L.; Горальский, Л. П.; Глухова, Н. М.; Hlukhova, N.; Сокульський, І. М.; Sokulskyi, I.; Сокульский, И. Н. Аннотация: У статті за результатами комплексних методів (анатомічних, гістологічних, органометричних, гістометричних та статистичних) досліджень показано особливості морфологічної будови та морфометричні показники легень статевозрілих кролів. З’ясовано, що макро- та мікроскопічна архітенконіка легенів кроля має подібну будову, властиву іншим видам сільськогосподарських тварин класу «ссавці» та характерні особливості морфологічних структур. Легені у клінічно здорових кролів за будовою відображають форму грудної порожнини та поступово розширюється вентрально. За результатами проведеної органометрії, абсолютна маса легенів статевозрілих кролів становить 18,05±1,32 г, відносна – 0,624±0,013 %. Права і ліва легені кролів оточені плевральними мішками (правим та лівим): у кролів плевральні порожнини правої і лівої легені між собою не з’єднуються. Згідно з морфологічними та органометричними дослідженнями легені кролів, відносяться до VIII типу – спостерігається редукція верхівкової частки лівої легені, тому права легеня більш розвинута, ніж ліва (довжина правої легені дорівнює 6,40±0,45 мм, ширина – 3,54±0,30 мм, товщина – 3,28±0,30 мм; показники лівої легені становлять, відповідно, 6,84±0,40 мм, 4,18± 0,30 мм та 1,52±0,30 мм відповідно), а коефіцієнт асиметрії легень (правої до лівої), згідно їх абсолютної маси дорівнює 1,16. При тім, легені кроля мають розширену основу та верхівку. Права легеня ділиться на чотири частки – краніальну (верхівкову), серцеву, діафрагмальну та додаткову, ліва на три частки – редуковану верхівкову, серцеву і діафрагмальну. Гістоархітектоніка легень сформована легеневими частками, які розмежовані сполучною тканиною, у якій містяться кровоносні та лімфатичні судини. Паренхіма легень утворена повітроносними шляхами та респіраторними відділами, які супроводжують кровоносні судини. Респіраторна паренхіма легенів сформована дихальними бронхіолами, альвеолярними ходами та альвеолярними мішечками, у стінках яких розташовані альвеоли, що формують альвеолярне дерево. Згідно з аналізом результатів гістометрії, респіраторна (дихальна) частина легень дослідних кролів становить 39,6±0,62 %, сполучнотканинна основа – 58,5±1,27 %, а середній об’єм альвеол (малих, середніх та великих) дорівнює 42,3±4,35 тис. мкм3.; In the article, following the results of complex methods (anatomic, histologic, organometric, histometric and statistical) researches are shown the features of morphological structure and morphometric parameters of the lungs of mature rabbits. It was found out, that macro- and microscopic architecture of rabbit lungs has similar histoarchitectonics, inherent in other species of farm animals of the class «mammals» and the characteristic features of morphological structures. Lungs in clinically healthy rabbits structurally reflect the shape of thoracic cavity and gradually expand ventrally. Subsequent to the results of performed organometry, the absolute lung mass of mature rabbits is 18,05±1,32 g, relative 0,624±0,013 %. The Right and left rabbit lungs are surrounded by pleural sacs (right and left): in rabbits pleural spaces of the right and left lungs are not connected. According to morphological and organometric investigations the rabbit lungs are relating to VIII type – the reduction of the superior lobe of left lung is observed, consequently right lung is more developed than left ( the length of right lung is 6,40±0,45 mm, the width – 3,54±0,30 mm, the thickness – 3,28±0,30 mm; the length of left lung is 6,84±0,40 mm; 4,18±0,30 mm and 1,52±0,30 mm relatively) and the coefficient of lung asymmetry (right to left) according to their absolute mass is 1.16. Although, rabbit lungs have dilatated base and superior. Right lung divides into four lobes – cranial (the superior), cardio, diaphragmatic and ancilla, left one divides into three lobes – the reduced superior, cardio and diaphragmatic. Histoarchitecture of lungs is formed by lobes of the lungs, that are separated by connective tissue, which contains blood and lymphatic vessels. Lung parenchyma is created by airways and respiratory divisions that blood vessels accompany to. Respiratory lung parenchyma is formed by respiratory bronchioles, alveolar ducts and alveolar saccules, in which walls the alveolus are located and shape the alveolar tree. According to the analysis of histometry results, respiratory (breathing) lobe of lungs of experimental rabbits is 52,3± 0,62 %, connective tissue base – 69,6±1,27 %, and the average volume of alveolus (small, middle and big) is equal to 42,3±4,35 thousand mkm3.; В статье по результатам комплексных методов (анатомических, гистологических, органометричних, гистометричних и статистических) исследований показаны особенности морфологического строения та морфометрические показатели легких половозрелых кроликов. Выяснено, что макро- и микроскопическая архитенконика легких кролика имеет сходное строение, свойственную другим видам сельскохозяйственных животных класса «млекопитающие» и характерные особенности морфологических структур. Легкие у клинически здоровых кроликов по строению отражают форму грудной полости и постепенно расширяются вентрально. По результатам проведенной органометрии, абсолютная масса легких половозрелых кроликов составляет 18,05 ± 1,32 г, относительная - 0,624 ± 0,013%. Правое и левое легкое кроликов окружено плевральными мешками (правым и левым): у кроликов плевральные полости правого и левого легкого между собой не соединяются. Согласно морфологическим и органометрическим исследованиям легкие кроликов относятся к VIII типа - наблюдается редукция верховой доли левого легкого, поэтому правое легкое более развито, чем левое (длина правого легкого равна 6,40 ± 0,45 мм, ширина - 3,54 ± 0 , 30 мм, толщина - 3,28 ± 0,30 мм; показатели левого легкого составляют, соответственно, 6,84 ± 0,40 мм, 4,18 ± 0,30 мм и 1,52 ± 0,30 мм соответственно) , а коэффициент асимметрии легких (правого к левому), согласно их абсолютной массы равен 1,16. При том, легкие кролика имеют расширенную основу и верхушку. Правое легкое делится на четыре части - краниальную (верховую), сердечную, диафрагмальную и дополнительную, левое на три части - редуцированную верховую, сердечную и диафрагмальную. Гистоархитектоники легких сформированы легочными долями, которые разграничены соединительной тканью, в которой содержатся кровеносные и лимфатические сосуды. Паренхима легких образована воздухоносными путями и респираторными отделами, которые сопровождают кровеносные сосуды. Респираторная паренхима легких сформирована дыхательными бронхиолами, альвеолярными ходами и альвеолярными мешочками, в стенках которых расположены альвеолы, формирующие альвеолярное дерево. Согласно анализу результатов гистометрии, респираторная (дыхательная) часть легких исследовательских кроликов составляет 39,6 ± 0,62%, соединительно основа - 58,5 ± 1,27%, а средний объем альвеол (малых, средних и крупных) равна 42,3 ± 4,35 тыс. мкм3.

Економічно ефективні методи оцінки племінної цінності свиней у племінних господарствах Хмельницької області

Wed, 01 Jan 2020 00:00:00 GMT

Название: Економічно ефективні методи оцінки племінної цінності свиней у племінних господарствах Хмельницької області Авторы: Вербич, І. В.; Verbuch, I.; Вербич, И. В.; Братковська, Г. В.; Bratkovska, H.; Братковская, Г. В. Аннотация: Наведено результати оцінки племінної цінності свиней великої білої та полтавської м’ясної порід у племінних господарствах області економічно ефективними методами, а саме: за допомогою комбінованої оцінки ремонтного молодняку за власною продуктивністю, оціночними індексами відгодівельних і м’ясних якостей та нового методу BLUP. Кращі показники оцінки племінної цінності тварин виявлено на основі використання сучасного, найбільш перспективного методу BLUP, оскільки він вважається найточнішим. Середнє значення індексу BLUP (батьківські лінії) для кнурців великої білої породи становить 101,71±1,681, свинок – 96,94±0,724 бала та полтавської м’ясної породи, відповідно, 106,23±2,167 і 93,65±0,719 бала. Відмічено найбільш позитивний кореляційний зв'язок між живою масою поросят при відлученні з їх довжиною тулуба (r=0,16), середньодобовим приростом (r=0,19) та товщиною шпику (r=0,24), середній кореляційний зв'язок між індексами відгодівельних і м’ясних якостей за М.Д. Березовським та Б. Тайлером (r=0,56) Р>0,99 та слабкий кореляційний зв’язок між живою масою поросят при відлученні та індексом BLUP (r=0,21) Р>0,99.; The results of estimation of breeding value for Large White and Poltava meat pig breeds in breeding farms of the region by cost-effective methods are presented, namely: combined assessment of repair young stock on person’s productivity, estimation indices of fattening and meat qualities and new method BLUP. The best indicators for assessing the breeding value of animals were found on the basis of using the modern, most promising method BLUP, as it is considered the most accurate. The average value of the BLUP index (parent lines) for boars of Large White breed is 101.71±1.681, pigs – 96.94±0.724 points and Poltava meat breed, respectively, 106.23±2.167 and 93.65±0.719 points. The most positive correlation between live weight of piglets at weaning with their body length (r=0.16), average daily gain (r=0.19) and fat thickness (r=0.24), average correlation between the indices of fattening and meat qualities according to Berezovskyi M.D. and Tailer B. (r=0.56) P>0.99 and a weak correlation between live weight of piglets at weaning and the BLUR index (r=0.21) P>0.99.; Приведены результаты оценки племенной ценности свиней крупной белой и полтавской мясной пород в племенных хозяйствах области экономически эффективными методами, а именно: с помощью комбинированной оценки ремонтного молодняка по собственной продуктивности, оценочными индексами откормочных и мясных качеств и нового метода BLUP. Лучшие показатели оценки племенной ценности животных выявлено на основе использования современного, наиболее перспективного метода BLUP, поскольку он считается самым точным. Среднее значение индекса BLUP (родительские линии) для хряка крупной белой породы составляет 101,71 ± 1,681, свинок - 96,94 ± 0,724 балла и полтавской мясной породы, соответственно, 106,23 ± 2,167 и 93,65 ± 0,719 балла. Отмечена наиболее положительная корреляционная связь между живой массой поросят при отъеме с их длиной туловища (r = 0,16), среднесуточным приростом (r = 0,19) и толщиной шпика (r = 0,24), средняя корреляционная связь между индексами откормочных и мясных качеств с М.Д. Березовским и Б. Тайлером (r = 0,56) Р> 0,99 и слабая корреляционная связь между живой массой поросят при отъеме и индексом BLUP (r = 0,21) Р> 0,99.

Порівняльна морфологія селезінки птахів родин Phasianidae та Columbidae

Wed, 01 Jan 2020 00:00:00 GMT

Название: Порівняльна морфологія селезінки птахів родин Phasianidae та Columbidae Авторы: Дунаєвська, О. Ф.; Dunaievska, O.; Дунаевская, О. Ф.; Горальський, Л. П.; Horalskyi, L.; Горальский, Л. П.; Колеснік, Н. Л.; Kolesnik, N.; Колесник, Н. Л.; Сокульський, І. М.; Sokulskyi, I.; Сокульский, И. Н.; Горальська, І. Ю.; Horalska, I.; Горальская, И. Ю. Аннотация: Морфологічне дослідження філогенетичного напрямку дозволяє визначити екологічну зумовленість у характері розвитку близьких форм і поглиблює їх характеристику. Метою роботи було дослідження селезінки птахів родини Фазанові (курка, перепілка) і Голубові (голуб). Для вирішення завдання з встановлення особливостей морфологічної будови органа були виготовлені гістологічні препарати, зафарбовані гематоксиліном та еозином, проведена їх морфометрія. Мікроскопічна будови селезінки у птахів класів фазанові і голубоподібні характеризувалась наявністю однакових складових: строма і паренхіма. Опорно-скоротливий апарат складався з трабекул і капсули, пульпа поділялась на білу і червону. Однак, кожен вид птахів мав свої гістологічні та морфометричні особливості. У курки виявлялись лише пульпарні трабекули, у перепілки і голуба ще були наявні і капсулярні трабекули. Для селезінки голуба характерною особливістю є об’єднання сполучних трабекул з судинними, в яких розміщувалась велика кількість судин. Лімфоїдна тканина селезінки птахів була переважно структурованою. Однак, у селезінці голуба зустрічалась і неоформлена лімфоїдна тканина неправильних розмірів різної форми. Біла пульпа птахів складалась з лімфоїдних вузликів і периартеріальних лімфоїдних піхв. Додатково у білій пульпі селезінки Куроподібних виявляли еліпсоїди, у голуба вони майже не зустрічалися. У голуба лімфоїдні вузлики переважно розміщувались в підкапсулярній зоні селезінки та нерідко утворювали конгломеровані структури шляхом злиття 3–6 вузликів. Опорно-скоротливий апарат найкраще розвинений у голуба (9 %). Відносна площа білої пульпи найбільша у курки (18,6 %), червоної пульпи – у перепілки (82 %). Даною роботою ми зробили перший крок у з’ясуванні особливостей морфології селезінки птахів різних класів, для детального аналізу наші подальші дослідження будуть спрямовані на вивчення морфофізіології селезінки птахів у віковому та породному аспектах.; Morphological study of the phylogenetic direction allows to determine the ecological conditionality in the nature of the development of related forms and deepens their characteristics. The work aimed to study the spleen of birds of the Phasianidae family (chicken, quail) and Columbidae (pigeon). The histological preparations were stained with hematoxylin and eosin. Their morphometry was performed for establishing the features of the morphological structure of the organ. The microscopic structure of the spleen in birds of the pheasant and pigeon classes was characterized by the presence of the same components: stroma and parenchyma. The musculoskeletal system consisted of trabeculae and capsules. The pulp was divided into white and red. However, each species of bird had its own histological and morphometric features. The pulpal trabeculae were found only in chickens. The capsular trabeculae were also present in quails and pigeons. A characteristic feature of the pigeon's spleen is the association of the connecting trabeculae with the vascular ones, in which a large number of vessels were located. The lymphoid tissue of the spleen of birds was predominantly structured. However, in the pigeon's spleen, there was also unformed lymphoid tissue of varying size of various shapes. The white pulp of birds consisted of lymphoid nodules and periarterial lymphoid sheaths. Additionally, ellipsoids were found in the white pulp of the hens' spleen, and they were almost non-existent in pigeons. In pigeons, lymphoid nodules were mainly located in the subcapsular zone of the spleen and often formed conglomerated structures by merging 3–6 nodules. The musculoskeletal system is best developed in pigeons (9 %). The relative area of white pulp is the largest in chickens (18.6 %), red pulp – in quail (82 %).In this work, we have taken the first step in elucidating the features of the morphology of the spleen of birds of different classes, for detailed analysis, our further research will focus on the study of morphophysiology of the spleen of birds in age and breed aspects.; Морфологическое исследование филогенетического направления позволяет определить экологическую обусловленность в характере развития близких форм и углубляет их характеристику. Целью работы было исследование селезенки птиц семейства Фазановых (курица, перепел) и Голубиных (голубь). Для решения задачи по установлению особенностей морфологического строения органа были изготовлены гистологические препараты, окрашенные гематоксилином и эозином, проведена их морфометрия. Микроскопическое строение селезенки у птиц классов фазановых и голубеобразных характеризовалось наличием одинаковых составляющих: строма и паренхима. Опорно-сократительный аппарат состоял из трабекул и капсулы, пульпа делилась на белую и красную. Однако, каждый вид птиц имел свои гистологические и морфометрические особенности. У курицы оказывались только пульпарные трабекулы, в перепелки и голубя еще имелись и капсулярные трабекулы. Для селезенки голубя характерной особенностью является объединение соединительных трабекул с сосудистыми, в которых размещалось большое количество сосудов. Лимфоидная ткань селезенки птиц была преимущественно структурированной. Однако, в селезенке голубя встречалась и неоформленная лимфоидная ткань неправильных размеров различной формы. Белая пульпа птиц состояла из лимфоидных узелков и периартериальных лимфоидных влагалищ. Дополнительно в белой пульпе селезенки Курообразных выявлены эллипсоиды, у голубя они почти не встречались. В голубя лимфоидные узелки преимущественно размещались в пидкапсулярний зоне селезенки и нередко образовывали конгломерованные структуры путем слияния 3-6 узелков. Опорно-сократительный аппарат лучше развит у голубя (9%). Относительная площадь белой пульпы крупнейшая в курицы (18,6%), красной пульпы - в перепела (82%). Данной работой мы сделали первый шаг в выяснении особенностей морфологии селезенки птиц разных классов, для детального анализа наши дальнейшие исследования будут направлены на изучение морфофизиологии селезенки птиц в возрастном и породном аспектах.

Використання замінників цільного молока в корекції процесів рубцевого травлення у телят

Wed, 01 Jan 2020 00:00:00 GMT

Название: Використання замінників цільного молока в корекції процесів рубцевого травлення у телят Авторы: Камбур, М. Д.; Kambur, M.; Замазій, А. А.; Zamazy, А.; Замазий, А. А. Аннотация: Формування процесів рубцевого травлення у телят є важливою складовою процесу вирощування життєздатних тварин, що ми досліджували за умов введення в раціон трьох груп телят замінників цільного молока впродовж трьох місяців. Корекція рубцевого травлення телят раннього неонатального періоду суттєво підвищує її параметри та впливає на обмін речовин в організмі тварин. Встановлено, що в кінці зрівняльного періоду вміст амілолітичних, протеолітичних, целюлозолітичних мікроорганізмів та їх специфічна активність у вмістимому рубця тварин дослідних груп коливався незначно. Кількісний склад мікроорганізмів рубця визначив вміст загальної маси мікроорганізмів рубця та загальної концентрації летких жирних кислот у рубці, яка коливалася від 9,13±0,12 до 9,45±0,24 Ммоль/100 мл. Вміст метаболітів азотного обміну у вмістимому рубця телят усіх груп була практично однакова в кінці зрівняльного періоду. Введення в раціон телят неонатального періоду кормових сумішей Лактофіт-Т та Лактофіт-ТП підвищило активність основних груп мікроорганізмів рубця і, що особливо важливо, целюлозолітичних мікроорганізмів. У телят дослідних груп у вмістимому рубця підвищився вміст летких жирних кислот та білкового азоту. Коротколанцюгових жирних кислот у крові телят дослідних груп виявлено в 1,08–1,28 раза більше, ніж у телят контрольної групи (р<0,01). Вміст кетонових тіл у крові телят третьої групи був в 1,14 раза, сечовини в 1,12 раза (р<0,05) нижче. Підвищення активності процесів рубцевої ферментації сприяло тому, що за період досліду у телят від дослідних груп отримано в 1,36–1,57 та 1,42–1,57 раза (р<0,01) більше приросту маси тіла, ніж у контрольних тварин. У перспективі, дослідження з формування та корекції процесів рубцевого травлення дозволять забезпечити організм тварин повноцінними метаболітами обміну речовин, мікробіальним білком та леткими жирними кислотами та сприятиме процесу росту та розвитку тварин.; The formation of cicatricial processes in calves is an important component of the process of growing viable animals, which we studied under the conditions of introduction into the diet of three groups of calves whole milk substitutes for three months. Correction of cicatricial digestion of calves of the early neonatal period significantly increases its parameters and affects the metabolism in animals. It was found that at the end of the equalization period the content of amylolytic, proteolytic, cellulosolytic microorganisms and their specific activity in the contents of the scar of animals of the experimental groups fluctuated slightly. The quantitative composition of rumen microorganisms determined the content of the total mass of rumen microorganisms and the total concentration of volatile fatty acids in the rumen, which ranged from 9.13±0.12 to 9.45±0.24 mmol/100 ml. The content of total, residual and protein nitrogen in the scar content of calves of all groups was almost the same at the end of the equalization period. The introduction into the diet of calves of the neonatal period of feed mixtures Lactophyte-T and Lactophyte-TP increased the activity of the main groups of microorganisms of the rumen and, most importantly – cellulosolytic microorganisms. In calves of the experimental groups, the content of volatile fatty acids and protein nitrogen in the contents of the scar increased. Volatile fatty acids in the blood of calves of the experimental groups were found in 1.08–1.28 times more than in calves of the control group (p<0.01). The content of ketone bodies in the blood of calves of the third group was significantly lower by 1.14 times, urea was lower by 1.12 times (p<0.05). The increase in the activity of scar fermentation processes contributed to the fact that the increase in body weight in calves of the experimental groups was during the experimental period in 1.36–1.57 and 1.42–1.57 times (p<0.01), more than in the control animals. In the future, research on the formation and correction of scar digestion will provide the body of animals with full metabolic metabolites, microbial protein and volatile fatty acids and promote the growth and development of animals.; Формирование процессов рубцевого пищеварения у телят является важной составляющей процесса выращивания жизнеспособных животных, мы исследовали в условиях введения в рацион трех групп телят заменителей цельного молока в течение трех месяцев. Коррекция рубцевого пищеварения телят раннего неонатального периода существенно повышает ее параметры и влияет на обмен веществ в организме животных. Установлено, что в конце уравнительного периода содержание амилолитических, протеолитических, целлюлозолитических микроорганизмов и их специфическая активность в вмистимого рубца животных опытных групп колебался незначительно. Количественный состав микроорганизмов рубца определил содержание общей массы микроорганизмов рубца и общей концентрации летучих жирных кислот в рубце, которая колебалась от 9,13 ± 0,12 до 9,45 ± 0,24 ммоль / 100 мл. Содержание метаболитов азотного обмена в вместимого рубца телят всех групп была практически одинакова в конце уравнительного периода. Введение в рацион телят неонатального периода кормовых смесей Лактофит-Т и Лактофит-ТП повысило активность основных групп микроорганизмов рубца и, что особенно важно, целлюлозолитических микроорганизмов. В телят исследовательских групп в вместимого рубца повысилось содержание летучих жирных кислот и белкового азота. Коротколанцюговых жирных кислот в крови телят опытных групп выявлено в 1,08-1,28 раза больше, чем у телят контрольной группы (р <0,01). Содержание кетоновых тел в крови телят третьей группы был в 1,14 раза, мочевины в 1,12 раза (р <0,05) ниже. Повышение активности процессов рубцовой ферментации способствовало тому, что за период опыта у телят от исследовательских групп получено в 1,36-1,57 и 1,42-1,57 раза (р <0,01) больше прироста массы тела, чем у контрольных животных. В перспективе, исследования по формированию и коррекции процессов рубцевого пищеварения позволят обеспечить организм животных полноценными метаболитами обмена веществ, микробиальным белком и летучими жирными кислотами и способствовать процессу роста и развития животных.

Патоморфологічні зміни підшлункової залози котів за гострого перебігу панкреатиту

Wed, 01 Jan 2020 00:00:00 GMT

Название: Патоморфологічні зміни підшлункової залози котів за гострого перебігу панкреатиту Авторы: Горальський, Л. П.; Horalskyi, L.; Горальский, Л. П.; Ковальчук, О. М.; Kovalchuk, O.; Ковальчук, О. Н.; Сокульський, І. М.; Sokulskyi, I.; Сокульский, И. Н. Аннотация: Серед великої кількості захворювань органів травлення у домашніх тварин є панкреатит – запалення підшлункової залози, яке виникає внаслідок передчасної активації проферментів в ацинарних клітинах. Враховуючи прогресивне розповсюдження панкреатитів у домашніх тварин, у тому числі котів, актуальним питанням є дослідження структурної організації підшлункової залози у хворих тварин. Тому метою нашого дослідження було з’ясувати морфологічні зміни підшлункової залози котів за гострого панкреатиту. Під час даної роботи з хребетними тваринами керувалися «Європейською конвенцією із захисту хребетних тварин, які використовуються в експериментальних та інших наукових цілях» (Страсбург, 1986 р.). У результаті гістологічних досліджень підшлункової залози котів за гострого панкреатиту відмічали патогістологічні зміни як у екзокринній частині залози, так відповідно і у ендокринній. Такі зміни виражались значним некрозом екзокринної паренхіми залози, розширенням та набряком міжацинарного простору, що свідчило про початкову стадію розвитку запального процесу. У вогнищах некрозу тканини, виявляли дистрофічні змінами, які супроводжувались лізисом ядер. Цитоплазма панкреатоцитів була каламутна, базальні та апікальні її зони – нечіткі, відмічався виражений інтерстиційний набряк тканини між часточками та нерівномірний помірний набряк всередині часточок. Міжклітинні щілини були розширеними. Морфометрично у хворих тварин відзначали достовірне збільшення питомої ваги стромального компонента (р<0,05), що дорівнював – 22,44±0,24 % у контрольної групи він, відповідно, становив – 17,78±0,15 %. При гістологічному аналізі острівців Лангерганса, виявляли крововиливи та дистрофічно змінені гормонально-активні клітини та нерівномірний розподіл клітин. У більшості острівців, клітини мали набряклу вакуолізовану цитоплазму. При аналізі морфометричних показників відзначено, що екзокринна паренхіма підшлункової залози котів за гострого перебігу панкреатиту збільшувалась у 1,12 раза і становила 48258,05±135,07 мкм2 (97,88±0,05 %). Ендокринна частина підшлункової залози котів при відповідній патології займала 6858,8 5± 315,05 мкм2 площі (2,12±0,05 %). У котів контрольної групи такий показники дорівнював 6784,71±285,04 мкм2 (1,95±0,06 %).Діаметр ацинусів та острівців Лангерганса хворих котів становив, відповідно, 31,85±0,05 і 71,81±2,45 мкм, що достовірно (р<0,001) збільшувався у 1,13 та 1,15 раза. У клінічно здорових котів дані показники, відповідно, становлять 28,12±0,11; 70,20±2,48 мкм.; From among a great number of digestive system diseases in domestic animals there is pancreatitis which is caused by an early zymogenesis in the acinar cells. The problem of studying the structural organization of a pancreata in sick cats is topical because of a progressive spreading of pancreatitis in domestic animals. Thus, the purpose of the research was to study out the morphological changes of cats pancreata under acute pancreatitis. Working with vertebrate animals we were guided by «European Convention for the Protection of Vertebtate Animals used for Experimental and other Scientific Purposes» (Strasbourg, 1986). The results of the histological examination of cats pancreata under acute pancreatitis show some pathological changes both in endocrine and exocrine pancreas. Such changes were manifested in necrosis of exocrine pancreatitis as well as in spreading and swelling of acinar space, that testified to the infancy of an inflammatory process. Some dystrophic changes, followed by karyolysis, were found in the focus of tissue nicrosis. Pancreatocyte cytoplasm was cloudy, its basal and apical zones were obscure, clearly defined interstitial tissue swelling was found between the particles and unequal swelling was found inside the particles. Intercellular space was exaggerated. Morphometrically in a group of sick animals was detected an increase in specific weihgt of stromal component (р<0,05),which equalled 22,44±0,24 %, in a control group it equalled 17,78±0,15 %. Some hemorrhage and distrophicvally changed hormone- active cells as well as nonregular distribution of cells were detected under a histological examination of Langerhans islets. In most islets the cells had swelled vacuolar cytoplasm. While analyzing the morphometric indices it was stated that the cats exocrine pancreas under acute pancreatitis was 1.12 as large and occupied 48258,05±135,07 mkm2, (97,88±0,05 %). The cats endocrine pancreas under this pathology occupied 6858,85±315,05 mkm2, (2,12±0,05 %). In cats of a control group this index equalled 6784,71±285,04 mkm2 (1,95±0,06 %). The diameter of sick cats acinus as well as of Langerhans islets equalled respectively 31,85±0,05 and 71,81±2,45 mkm, which reliably (р<0,001) was 1.13 and 1.15 as large. In clinically healhty cats these indices are 28,12±0,11; 70,20±2,48 mkm.; Среди большого количества заболеваний органов пищеварения у домашних животных является панкреатит - воспаление поджелудочной железы, которое возникает в результате преждевременной активации проферментов в ацинарных клетках. Учитывая прогрессивное распространение панкреатитов у домашних животных, в том числе кошек, актуальным вопросом является исследование структурной организации поджелудочной железы у больных животных. Поэтому целью нашего исследования было выяснить морфологические изменения поджелудочной железы котов за острого панкреатита. Во время данной работы с позвоночными животными руководствовались «Европейской конвенцией по защите позвоночных животных, используемых в экспериментальных и других научных целях» (Страсбург, 1986 г.). В результате гистологических исследований поджелудочной железы котов за острого панкреатита отмечали патогистологические изменения как в экзокринной части железы, так соответственно и в эндокринной. Такие изменения выражались значительным некрозом экзокринной паренхимы железы, расширением и отеком мижацинарного пространства, что свидетельствовало о начальной стадии развития воспалительного процесса. В очагах некроза ткани, проявляли дистрофические изменениями, которые сопровождались лизисом ядер. Цитоплазма панкреатоцитив была мутная, базальные и апикальные ее зоны - нечеткие, отмечался выраженный интерстициальный отек ткани между дольками и неравномерный умеренный отек внутри долек. Межклеточные щели были расширенными. Морфометрически у больных животных отмечали достоверное увеличение удельного веса стромального компонента (р <0,05), равный - 22,44 ± 0,24% в контрольной группе он, соответственно, составил - 17,78 ± 0,15%. При гистологическом анализе островков Лангерганса, проявляли кровоизлияния и дистрофически изменены гормонально-активные клетки и неравномерное распределение клеток. В большинстве островков, клетки имели набухшую вакуолизированную цитоплазму. При анализе морфометрических показателей отмечено, что экзокринная паренхима поджелудочной железы котов при остром течении панкреатита увеличивалась в 1,12 раза и составила 48258,05 ± 135,07 мкм2 (97,88 ± 0,05%). Эндокринная часть поджелудочной железы котов при соответствующей патологии занимала 6858,8 5 ± 315,05 мкм2 площади (2,12 ± 0,05%). У котов контрольной группы такой показатель равен 6784,71 ± 285,04 мкм2 (1,95 ± 0,06%). Диаметр ацинусов и островков Лангерганса больных кошек составил, соответственно, 31,85 ± 0,05 и 71,81 ± 2 45 мкм, достоверно (р <0,001) увеличивался в 1,13 и 1,15 раза. В клинически здоровых котов данные показатели, соответственно, составляют 28,12 ± 0,11; 70,20 ± 2,48 мкм.

Ефективність рідких комплексних добрив за різних систем удобрення картоплі в умовах Полісся України

Wed, 01 Jan 2020 00:00:00 GMT

Название: Ефективність рідких комплексних добрив за різних систем удобрення картоплі в умовах Полісся України Авторы: Поліщук, В. О.; Polishchuk, V.; Журавель, С. В.; Zhuravel, S.; Кравчук, М. М.; Kravchuk, M.; Кравчук, Н. Н.; Залевський, Р. А.; Zalevskyy, R.; Залевский, Р. А. Аннотация: Наведено результати досліджень на ясно-сірому лісовому ґрунті у 5-пільній короткоротаційній сівозміні щодо ефективності застосування рідких органо-мінеральних добрив на фоні різних систем удобрення. Аналіз матеріалів трирічних стаціонарних досліджень щодо впливу препаратів Мочевин К №1, Мочевин К №2, Органік Д2М та Гумат калію на продуктивність і якісні показники врожаю картоплі показав, що найвищу урожайність (31,9 т/га) на варіантах без внесення рідких комплексних добрив було отримано у агротехнологіях, що базувалися на органо-мінеральній системі удобрення. Водночас, приріст відносно біологічного контролю становив 7,8 т/га, або 32,2 %. Обробка рідкими комплексними препаратами підвищила ефективність технології вирощування, забезпечивши додаткове збільшення урожайності на 3,5–8,0 т/га, або 11,0–27,3 %. Так, найменш ефективним був Мочевин К №1– приріст залежно від системи удобрення становив 3,5–5,1 т/га, або 11,0–17,5 %. Гумат калію сприяв підвищенню урожайності на 5,0–6,8 т/га, або 15,8–23,1 %, Органік Д2М – на 5,4–8,0 т/га, або 17,5–27,3 %, а Мочевин К №2 – на 6,3–8,0 т/га, або 20,2–27,3 %. В цілому, органо-мінеральна система з використанням рідких комплексних добрив Мочевин К№2 та Органік Д2М забезпечила отримання найбільшої продуктивності культури (38,0–38,5 т/га) в досліді, а також підвищення пластичності сорту, що зменшило варіювання урожайності по роках. Встановлено, що визначальним фактором на покращення якісних показників урожаю картоплі (вміст аскорбінової кислоти і крохмалю) є застосування рідких органо-мінеральних добрив. Так, обробка посадок картоплі препаратами Органік Д2М і Гумат калію на фоні органо-мінеральної системи удобрення забезпечила найвищий вміст аскорбінової кислоти в бульбах. Органік Д2М сприяв отриманню найбільшого вмісту крохмалю (15,0–15,2 %) за усіх систем удобрення. Подальші дослідження будуть спрямовані на вивчення ефективності застосування рідких комплексних добрив у системі органічного виробництва за підвищених рівнів надходження у ґрунт альтернативних та традиційних видів органічних добрив (солома, сидерат, гній, вермикомпост).; Results of researches on efficiency of use of liquid organomineral fertilizers at the background of different fertilizer systems are provided. Researches were done on light gray forest soil in a 5-field short- crop rotation. Results of three-year stationary researches of medicines Mochevin K No. 1, Mochevin K No. 2, Organik D2M and the Humate of potassium influence on productivity and quality indicators of a potato harvest are analyzed. Thus, the highest productivity on options without introduction of liquid complex fertilizers was received in agro technologies which were based on an organomineral system, – 31.9 t/hectare. At the same time, the gain of relatively biological control made 7.8 t/hectare or 32.2 %. Processing by liquid complex medicines increased efficiency of technology of cultivation, having provided additional increase in productivity by 3.5–8.0 t/hectare or 11.0–27.3 %. Thus, Mochevin K No. 1 was the least effective – the gain depending on a fertilizer system made 3.5–5.1 t/hectare or 11.0–17.5 %. The humate of potassium promoted yield increase on 5.0–6.8 t/hectare or 15.8–23.1 %, Organik D2M – on 5.4–8.0 t/hectare or 17.5–27.3 %, and Mochevin K No. 2 – on 6.3–8.0 t/hectare or 20.2–27.3 %. In general, the organomineral system with use of complex liquid fertilizers of Mochevin K№2 and Organik D2M provided the largest productivity of culture in experience (38.0–38.5 t/hectare) and also increasing in plasticity of a grade, reduced variation of productivity after years. It is established that a determinant factor rendered use of liquid organomineral fertilizers on improvement of quality indicators of a potatoharvest (content of ascorbic acid and starch). This way, processing of potato landings the medicines Organik D2M and the Humate of potassium at the background of an organomineral fertilizer system provided the high content of ascorbic acid in tubers. Organik D2M promoted obtaining the largest content of starch after all fertilizer systems – 15.0–15.2 %. Further researches will be directed to studying of efficiency of complex liquid use of fertilizers in the system of organic production at the increased income levels to the soil of alternative and traditional types of organic fertilizers (straw, green manure crops, manure, vermikompost).; Приведены результаты исследований на светло-серой почве в 5-польном короткоротацийном севообороте по эффективности применения жидких органо-минеральных удобрений на фоне различных систем удобрения. Анализ материалов трехлетних стационарных исследований влияния препаратов Мочевин К №1, Мочевин К №2, Органик Д2М и Гумат калия на производительность и качественные показатели урожая картофеля показал, что самую высокую урожайность (31,9 т / га) на вариантах без внесения жидких комплексных удобрений было получено в агротехнологиях, базировавшихся на органо-минеральной системе удобрения. В то же время, прирост относительно биологического контроля составлял 7,8 т / га, или 32,2%. Обработка жидкими комплексными препаратами повысила эффективность технологии выращивания, обеспечив дополнительное увеличение урожайности на 3,5-8,0 т / га, или 11,0-27,3%. Так, наименее эффективным был Мочевин К №1- прирост в зависимости от системы удобрения составил 3,5-5,1 т / га, или 11,0-17,5%. Гумат калия способствовал повышению урожайности на 5,0-6,8 т / га, или 15,8-23,1%, Органик Д2М - на 5,4-8,0 т / га, или 17,5-27,3 %, а Мочевин К №2 - на 6,3-8,0 т / га, или 20,2-27,3%. В целом, органо-минеральная система с использованием жидких комплексных удобрений Мочевин К№2 и Органик Д2М обеспечила получение наибольшей производительности культуры (38,0-38,5 т / га) в опыте, а также повышения пластичности сорта, уменьшило варьирование урожайности по годах. Установлено, что определяющим фактором на улучшение качественных показателей урожая картофеля (содержание аскорбиновой кислоты и крахмала) применение жидких органо-минеральных удобрений. Так, обработка посадок картофеля препаратами Органик Д2М и Гумат калия на фоне органо-минеральной системы удобрения обеспечила высокое содержание аскорбиновой кислоты в клубнях. Органик Д2М способствовал получению наибольшего содержания крахмала (15,0-15,2%) за всех систем удобрения. Дальнейшие исследования будут направлены на изучение эффективности применения жидких комплексных удобрений в системе органического производства при повышенном уровне поступления в почву альтернативных и традиционных видов органических удобрений (солома, сидераты, навоз, вермикомпост).

Ефективність обробки насіння при вирощуванні вівса посівного в умовах Лісостепу України

Wed, 01 Jan 2020 00:00:00 GMT

Название: Ефективність обробки насіння при вирощуванні вівса посівного в умовах Лісостепу України Авторы: Грицюк, Н. В.; Hrytsiuk, N.; Бакалова, А. В.; Bakalova, A.; Рибіцька, Г. В.; Ribitska, G.; Рибицкая, Г. В.; Денисюк, Я. О.; Denysiuk, Ya.; Любаківський, О. В.; Liubakivskyi, O.; Любакивский, О. В. Аннотация: Епіфітотійний розвиток найбільш небезпечних хвороб обумовлює значні втрати врожаю зернових колосових культур, у тому числі вівса посівного. Серед таких хвороб є кореневі та прикореневі гнилі, сажкові хвороби, корончаста іржа, недобір зерна від яких може досягати 15–40 %. Важливою умовою отримання якісного врожаю є сучасний захист зерна вівса посівного від хвороб. Передпосівна обробка насіння фунгіцидам є невід’ємною частиною інтенсивних технологій вирощування зернових культур. Метою наших досліджень було вивчення ефективності передпосівної обробки насіння фунгіцидів у поєднанні з мікродобривом на стійкість до хвороб та продуктивність вівса посівного. У виробничому досліді досліджено системні фунгіциди-протруйники у комплексі з мікродобривом на посівні якості, ураження насіння, стійкість до хвороб та урожайність вівса посівного. При комплексній обробці насіння вівса Вінцит 050CS, к.с., 1,6 л /т + Оракул, р., 1,0 л/т та Фундазол, ЗП, 2,4 л/т + Оракул, р., 1,0 л/т енергія проростання збільшилася на 4,2 % та 5 %; лабораторна схожість – 3 % та 4,2 %, відповідно. Ураження патогенами зменшилося на 23–24 % (види Alternaria spp.), 9–11 % (види Fusarium spp.), 4 % (Bipolaris soroziniana) порівняно з контрольним варіантом. Встановлено, що ефективним засобом контролю звичайної кореневої гнилі та корончастої іржі вівса посівного є протруювання фунгіцидами Вінцит 050CS, к.с., 2,0 л /т та Фундазол, ЗП, 3,0 л/т як самостійно, так і у поєднанні з мікродобривом Оракул, р., 1,0 л/т. У період молочно-воскової стиглості технічна ефективність всіх вивчених препаратів проти корончастої іржі була у межах 13,9–37,5 % (поширення хвороби) і 21,9–48,9 % (розвиток хвороби). Сумісне застосування обробки насіння фунгіцидами з мікродобривом забезпечило збільшення врожайності вівса посівного на 1,0 та 0,78 т/га порівняно з необробленим варіантом.; The epiphytotic development of the most dangerous diseases causes significant crop losses among grain crops, particularly oats. These diseases include root and crown rot, smut diseases, and crown rust. The grain shortage caused by these diseases can reach 15–40 %. Modern oats protection from diseases is considered to be an important condition for obtaining a high quality harvest. The pre-sowing treatment of seeds with fungicides is an integral part of intensive grain growing technologies. Our research was aimed at studying the effectiveness of pre-sowing seeds treatment with fungicides in combination with micro fertilizers, and their action on the disease resistance and oats productivity. The production experiment investigated into the impact of fungicides in combination with micro fertilizers on sowing qualities, seed damage, disease resistance and yield of oats. The complex treatment of oats seeds with Vincyt 050CS (6 l/t) and Oracul (solution, 1.0 l/t) as well as Fundazol (wettable powder, 2.4 l/t) and Oracul (solution, 1.0 l/t) led to the increase in germination energy by 4.2 % and 5 % and laboratory germination by 3 % and 4.2 % respectively. The pathogen damage decreased by 23–24 % (Alternaria spp. species), 9–11 % (Fusarium spp. species), and 4 % (Bipolaris soroziniana) compared to the control variant. The separate oats treatment with fungicides Vincyt 050CS (2.0 l/t) and Fundazol (wettable powder, 3.0 l/t) as well as in combination with the micro fertilizer Oracul (solution, 1.0 l/t) proved to be an effective means in controlling common root rot and crown rust of the grain crop. During the milk-wax stage of ripeness the technical efficiency of all examined preparations against crown rust was in the range of 13.9–37.5 % (disease spread) and 21.9–48.9 % (disease development). The combined application of seed treatment with fungicides together with the micro fertilizer promoted to an increase in oats yield by 1.0 and 0.78 t/ha compared to the untreated variant.; Эпифитотийное развитие наиболее опасных болезней обуславливает значительные потери урожая зерновых колосовых культур, в том числе овса посевного. Среди таких болезней является корневые и прикорневые гнили, головневые болезни, корончастая ржавчина, недобор зерна от которых может достигать 15-40%. Важным условием получения качественного урожая является современная защита зерна овса посевного от болезней. Предпосевная обработка семян фунгицидами является неотъемлемой частью интенсивных технологий выращивания зерновых культур. Целью наших исследований было изучение эффективности предпосевной обработки семян фунгицидов в сочетании с микроудобрениями на устойчивость к болезням и производительность овса посевного. В производственном опыте исследованы системные фунгициды-протравители в комплексе с микроудобрениями на посевные качества, поражения семян, устойчивость к болезням и урожайность овса посевного. При комплексной обработке семян овса Винцит 050CS, л.с., 1,6 л / т + Оракул, p., 1,0 л / т и Фундазол, СП, 2,4 л / т + Оракул, мес., 1, 0 л / т энергия прорастания увеличилась на 4,2% и 5%; лабораторная всхожесть - 3% и 4,2% соответственно. Поражение патогенами уменьшилось на 23-24% (виды Alternaria spp.), 9-11% (виды Fusarium spp.), 4% (Bipolaris soroziniana) по сравнению с контрольным вариантом. Установлено, что эффективным средством контроля обычной корневой гнили и корончастой ржавчины овса посевного является протравливание фунгицидами Винцит 050CS, л.с., 2,0 л / т и Фундазол, СП, 3,0 л / т как самостоятельно, так и в сочетании с микроудобрениями Оракул, p., 1,0 л / т. В период молочно-восковой спелости техническая эффективность всех изученных препаратов против корончастой ржавчины была в пределах 13,9-37,5% (распространение болезни) и 21,9-48,9% (развитие болезни). Совместное применение обработки семян фунгицидами с микроудобрениями обеспечило увеличение урожайности овса посевного на 1,0 и 0,78 т / га по сравнению с необработанным вариантом.