http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/13225 Thu, 15 Oct 2026 20:44:00 GMT 2026-10-15T20:44:00Z http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/18919 Название: Особливості мотивації досягнення учнів із різними рівнями емоційного інтелекту Авторы: Шаламай, Ю. Ю.; Shalamai, Y. Аннотация: Кваліфікаційна робота присвячена комплексному дослідженню особливостей мотивації досягнення учнів у взаємозв’язку з рівнем розвитку їхнього емоційного інтелекту в умовах сучасного освітнього процесу. Актуальність дослідження зумовлена зростанням вимог до навчальної саморегуляції, психологічної стійкості та здатності учнів ефективно долати навчальні труднощі, що актуалізує необхідність поглибленого аналізу емоційних і мотиваційних чинників навчальної діяльності. У теоретичному розділі роботи здійснено аналіз мотивації досягнення як психологічного феномена в сучасних наукових дослідженнях, розкрито її структуру, функції та особливості формування в учнівському віці. Обґрунтовано роль емоційного інтелекту у структурі особистісного розвитку учнів, проаналізовано основні теоретичні підходи до вивчення взаємозв’язку мотивації досягнення та емоційного інтелекту. Показано, що емоційний інтелект виступає важливим психологічним ресурсом, який опосередковує ставлення учнів до успіху, помилки та ситуацій оцінювання. Емпіричний розділ роботи базується на результатах дослідження, проведеного серед учнів закладів загальної середньої освіти Житомирської області з використанням комплексу стандартизованих психодіагностичних методик. У ході дослідження проаналізовано показники мотивації досягнення успіху та уникнення невдач, рівень емоційного інтелекту та шкільної тривожності. Встановлено статистично значущі відмінності в мотивації досягнення учнів із різними рівнями емоційного інтелекту, а також виявлено взаємозв’язки між емоційними компетентностями, мотиваційною спрямованістю та емоційним фоном навчальної діяльності. Практичне значення роботи полягає у можливості використання отриманих результатів у діяльності практичних психологів, педагогів та фахівців освітньої сфери. Запропоновані практичні рекомендації спрямовані на розвиток мотивації досягнення, зниження шкільної тривожності та формування емоційних компетентностей учнів з урахуванням індивідуальних відмінностей у рівні емоційного інтелекту. Узагальнюючи, дослідження підкреслює важливість цілеспрямованого розвитку емоційного інтелекту як психологічної умови формування стійкої мотивації досягнення та ефективної навчальної діяльності учнів.; The qualification thesis is devoted to a comprehensive study of the features of students’ achievement motivation in relation to the level of development of their emotional intelligence within the context of the contemporary educational process. The relevance of the research is determined by the increasing demands for learning self-regulation, psychological resilience, and students’ ability to effectively cope with academic difficulties, which актуалізує the need for an in-depth analysis of emotional and motivational factors of learning activity. The theoretical part of the thesis presents an analysis of achievement motivation as a psychological phenomenon in contemporary scientific research, reveals its structure, functions, and features of formation in student age. The role of emotional intelligence in the structure of students’ personal development is substantiated, and the main theoretical approaches to studying the relationship between achievement motivation and emotional intelligence are analyzed. It is shown that emotional intelligence acts as an important psychological resource that mediates students’ attitudes toward success, failure, and evaluative situations. The empirical part of the thesis is based on the results of a study conducted among students of general secondary education institutions in Zhytomyr region using a set of standardized psychodiagnostic methods. The study analyzed indicators of achievement motivation for success and avoidance of failure, levels of emotional intelligence, and school anxiety. Statistically significant differences in achievement motivation among students with different levels of emotional intelligence were identified, as well as relationships between emotional competencies, motivational orientation, and the emotional background of learning activity. The practical significance of the thesis lies in the possibility of applying the obtained results in the professional activities of practical psychologists, teachers, and specialists in the educational field. The proposed practical recommendations are aimed at developing achievement motivation, reducing school anxiety, and forming emotional competencies in students while taking into account individual differences in the level of emotional intelligence. In summary, the study emphasizes the importance of purposeful development of emotional intelligence as a psychological condition for forming stable achievement motivation and effective learning activity in students. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/18919 2025-01-01T00:00:00Z http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/18918 Название: Соціально-психологічні чинники реабілітації військовослужбовців Авторы: Савенко, О. В.; Savenko, O. Аннотация: У роботі представлено комплексне дослідження соціально-психологічних чинників, що визначають успішність процесу реабілітації військовослужбовців, які пережили бойовий досвід та перебувають у стані психосоціального відновлення. Теоретичну основу дослідження становлять сучасні концепції психологічної травми, резильєнтності, соціальної підтримки, копінг-поведінки та адаптаційних процесів. На основі системного аналізу наукових джерел уточнено структуру психологічної та соціальної реабілітації військовослужбовців, окреслено ключові механізми та принципи відновлення. Емпіричне дослідження проведено на вибірці з 86 військовослужбовців, які проходили реабілітацію на базі КНП «Чуднівська лікарня». Використано валідні психодіагностичні методики: Шкалу резильєнтності Коннора-Девідсона (CD-RISC), Мультимодальну шкалу сприйманої соціальної підтримки (MSPSS), опитувальник Brief COPE, Госпітальну шкалу тривоги і депресії (HADS), шкалу впливу подій IES-R та авторську соціально-демографічну анкету. Результати показали, що адаптаційний потенціал військовослужбовців визначається поєднанням резильєнтності, соціальної підтримки та характеру копінг-стратегій. Виявлено статистично значущі кореляції між високими рівнями резильєнтності й соціальної підтримки та зниженими показниками тривоги, депресії та посттравматичних симптомів. Натомість дезадаптивні копінг-стратегії пов’язані з погіршенням психоемоційного стану. На основі отриманих результатів сформульовано практичні психологічні рекомендації щодо оптимізації реабілітації військовослужбовців, які передбачають розвиток резильєнтності, посилення соціальної підтримки, формування адаптивних стратегій подолання, застосування травма-фокусованих терапевтичних підходів та впровадження міждисциплінарних реабілітаційних програм.; The study presents a comprehensive analysis of the socio-psychological factors that determine the effectiveness of the rehabilitation process for military personnel who have experienced combat and are undergoing psychosocial recovery. The theoretical foundation of the research is based on contemporary concepts of psychological trauma, resilience, social support, coping behavior, and adaptation processes. A systematic analysis of scientific sources made it possible to clarify the structure of psychological and social rehabilitation of military personnel and to outline the key mechanisms and principles of recovery. The empirical study was conducted on a sample of 86 service members undergoing rehabilitation at the «Chudniv Hospital» municipal non-profit enterprise. Valid psychodiagnostic instruments were applied, including the Connor-Davidson Resilience Scale (CD-RISC), the Multidimensional Scale of Perceived Social Support (MSPSS), the Brief COPE inventory, the Hospital Anxiety and Depression Scale (HADS), the Impact of Event Scale – Revised (IES-R), and an author-designed socio-demographic questionnaire. The findings indicate that the adaptive potential of military personnel is determined by the interaction of resilience, social support, and the nature of coping strategies. Statistically significant correlations were revealed between high levels of resilience and social support and lower levels of anxiety, depression, and post-traumatic symptoms. Conversely, maladaptive coping strategies were associated with deterioration of psychological well-being. Based on the obtained results, practical psychological recommendations were formulated to optimize the rehabilitation of military personnel. These include the development of resilience, enhancement of social support, formation of adaptive coping strategies, the application of trauma-focused therapeutic approaches, and the implementation of interdisciplinary rehabilitation programs. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/18918 2025-01-01T00:00:00Z http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/18917 Название: Психологічні особливості резильєнтності військовослужбовців в умовах кризи Авторы: Савчук, Н. В.; Savchuk, N. Аннотация: У роботі розкрито роль резильєнтності як ключового чинника збереження психічного здоров’я військовослужбовців у кризових умовах. Представлено теоретичний аналіз резильєнтності, життєстійкості та їх взаємозв’язку з психологічною стійкістю військових. Емпіричне дослідження, проведене на вибірці військовослужбовців, які проходили лікування та реабілітацію після участі в бойових діях, дозволило визначити рівні резильєнтності, життєстійкості, тривожності й депресії та встановити особливості їх взаємозв’язків. На основі отриманих результатів обґрунтовано практичні шляхи зміцнення психологічної стійкості військовослужбовців у кризових ситуаціях.; The thesis examines the role of resilience as a key psychological factor in maintaining the mental health of military personnel under crisis conditions. The theoretical section analyzes resilience, hardiness, and their connection with psychological stability among servicemen. The empirical study, conducted on a sample of military personnel undergoing treatment and rehabilitation after combat participation, identified the levels of resilience, hardiness, anxiety, and depression, as well as the relationships among these indicators. Based on the obtained results, practical approaches to strengthening the psychological stability of military personnel in crisis situations are substantiated. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/18917 2025-01-01T00:00:00Z http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/18916 Название: Особливості функціонування психологічних бар’єрів особистості у професійному середовищі Авторы: Приведьон, Н. Ю.; Pryvedion, N. Аннотация: У роботі здійснено теоретичний аналіз проблеми психологічних бар’єрів особистості у професійному середовищі у працях вітчизняних та зарубіжних науковців. Розглянуто основні підходи до розуміння поняття психологічних бар’єрів, їх структуру, класифікацію та особливості функціонування у процесі професійного самовизначення і професійної діяльності. Теоретичне значення роботи полягає у систематизації наукових поглядів щодо феномену психологічних бар’єрів, уточненні їх типології та ролі психоемоційних чинників у їх формуванні. Проведено емпіричне дослідження особливостей функціонування психологічних бар’єрів особистості у професійному середовищі. За результатами кількісного та якісного аналізу емпіричних даних виявлено статистично значущі взаємозв’язки між рівнем виразності психологічних бар’єрів та показниками реактивної й особистісної тривожності у професійному середовищі. Встановлено, що найбільш тісно з тривожністю пов’язані емоційні та мотиваційні типи психологічних бар’єрів, які негативно впливають на професійне функціонування, процес прийняття рішень і психоемоційний стан особистості. Отримані результати свідчать про те, що тривожність виступає одним із провідних психологічних чинників формування та закріплення психологічних бар’єрів у професійному середовищі.; The work provides a theoretical analysis of the problem of psychological barriers of personality in the professional environment in the works of domestic and foreign scientists. The main approaches to understanding the concept of psychological barriers, their structure, classification, and features of functioning in the process of professional self-determination and professional activity are considered. The theoretical significance of the work lies in the systematization of scientific views on the phenomenon of psychological barriers, the clarification of their typology, and the role of psycho-emotional factors in their formation. An empirical study of the peculiarities of the functioning of psychological barriers of the personality in the professional environment was conducted. Based on the results of quantitative and qualitative analysis of empirical data, statistically significant correlations were found between the level of expression of psychological barriers and indicators of reactive and personal anxiety in the professional environment. It was established that emotional and motivational types of psychological barriers are most closely related to anxiety, which negatively affect professional functioning, the decision-making process, and the psycho-emotional state of the individual. The results obtained indicate that anxiety is one of the leading psychological. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/18916 2025-01-01T00:00:00Z http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/18915 Название: Особистісні чинники психічного здоров’я дорослої особистості Авторы: Проценко, І. Б.; Protsenko, I. Аннотация: Кваліфікаційна робота присвячена комплексному теоретико-емпіричному дослідженню особистісних чинників психічного здоров’я дорослої особистості в умовах сучасних соціальних і професійних викликів. У теоретичному розділі здійснено аналіз психічного здоров’я як психологічного феномена в межах сучасних наукових підходів, розкрито його ресурсний та інтегративний характер, а також обґрунтовано специфіку розвитку особистості у дорослому віці. Емпіричний розділ роботи ґрунтується на результатах дослідження, проведеного серед дорослих працівників закладу загальної середньої освіти Житомирської області з використанням комплексу стандартизованих психодіагностичних методик. У ході дослідження проаналізовано рівень психологічного благополуччя дорослої особистості, визначено структуру психічного здоров’я та встановлено статистично значущі зв’язки між показниками психологічного благополуччя й особистісними характеристиками. За результатами кореляційного та регресійного аналізу підтверджено провідну роль життєстійкості та загальної самоефективності у структурі психічного здоров’я дорослої особистості. Практичне значення роботи полягає у можливості використання отриманих результатів у діяльності практичних психологів, фахівців у сфері психічного здоров’я, а також у психопрофілактичних і психоосвітніх програмах для дорослого населення. Запропоновані рекомендації спрямовані на розвиток особистісних ресурсів, підвищення психологічної стійкості та підтримку психологічного благополуччя.; The qualification thesis is devoted to a comprehensive theoretical and empirical study of personality factors of mental health in adulthood under contemporary social and professional challenges. The theoretical section analyzes mental health as a psychological phenomenon within modern scientific approaches, reveals its resource-based and integrative nature, and substantiates the specific features of personality development in adulthood. The empirical section of the thesis is based on the results of a study conducted among adult employees of a general secondary education institution in Zhytomyr region using a set of standardized psychodiagnostic methods. The study examines the level of psychological well-being of adults, identifies the structure of mental health, and establishes statistically significant relationships between indicators of psychological well-being and personality characteristics. The results of correlation and regression analyses confirm the leading role of resilience and general self-efficacy in the structure of adult mental health. The practical significance of the thesis lies in the possibility of applying the obtained results in the work of practicing psychologists, mental health professionals, as well as in psychoprophylactic and psychoeducational programs for the adult population. The proposed recommendations are aimed at developing personality resources, enhancing psychological resilience, and supporting psychological well-being. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/18915 2025-01-01T00:00:00Z http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/18914 Название: Соціально-психологічні чинники психологічного благополуччя жінок Авторы: Прокопчук, І. М.; Prokopchuk, I. Аннотация: У роботі розглянуто подружні стосунки як важливий чинник формування суб’єктивного благополуччя жінок. У першому розділі досліджено теоретичні підходи до розуміння психологічного благополуччя, окреслено його структуру, критерії та ключові компоненти, визначені у сучасній вітчизняній і зарубіжній психології. Проаналізовано основні чинники, що впливають на рівень благополуччя особистості, зокрема індивідуально-психологічні особливості, соціальну підтримку та якість міжособистісної взаємодії. Окрему увагу приділено подружнім стосункам як детермінанті емоційного стану жінки, її самооцінки, відчуття безпеки та життєвої задоволеності. У другому розділі представлено організацію й методику емпіричного дослідження, спрямованого на виявлення взаємозв’язку між характеристиками подружньої взаємодії та рівнем психологічного благополуччя. Показано результати статистичного аналізу, що підтверджують значущість якості стосунків для емоційної стабільності та суб’єктивної задоволеності жінок. Виявлено специфічні компоненти партнерської взаємодії, які найбільшою мірою сприяють чи, навпаки, перешкоджають благополуччю. Третій розділ присвячено розробці та апробації тренінгової програми «Сила Берегині», спрямованої на розвиток навичок здорової комунікації, емоційної саморегуляції та побудови гармонійних подружніх стосунків. Наведено методичні засади тренінгу, опис його структури, вправ та психокорекційних механізмів. Результати апробації засвідчили ефективність програми у підвищенні рівня психологічного благополуччя та зміцненні партнерських взаємин. У висновках підкреслюється теоретична і практична значущість дослідження та перспективи подальших наукових розробок у сфері психології сім’ї.; This thesis examines marital relationships as an essential factor in shaping women’s subjective well-being. The first chapter explores theoretical approaches to understanding psychological well-being, outlining its structure, criteria, and core components identified in contemporary Ukrainian and international psychology. The chapter also analyzes the major determinants influencing individual well-being, including personality characteristics, social support, and the quality of interpersonal interaction. Particular attention is devoted to marital relationships as a determinant of women’s emotional state, self-esteem, sense of security, and overall life satisfaction. The second chapter presents the design and methodology of the empirical study aimed at identifying the relationship between characteristics of marital interaction and the level of psychological well-being. The results of statistical analysis confirm the significance of relationship quality for emotional stability and subjective satisfaction among women. Specific components of partner interaction that most strongly facilitate—or, conversely, hinder—well-being are identified. The third chapter is devoted to the development and pilot testing of the training program “The Power of the Berehynia: Secrets of Healthy and Strong Relationships”, aimed at enhancing skills of healthy communication, emotional self-regulation, and the formation of harmonious marital relationships. The methodological foundations of the training, its structure, exercises, and psychocorrective mechanisms are described. The results of the approbation indicate the program’s effectiveness in increasing the level of psychological well-being and strengthening partner relationships. The conclusions highlight the theoretical and practical significance of the study and outline prospects for further research in the field of family psychology. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/18914 2025-01-01T00:00:00Z http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/18913 Название: Ціннісна структура особистості військових-добровольців Авторы: Петров, Д. В.; Petrov, D. Аннотация: Кваліфікаційна робота присвячена дослідженню ціннісної структури особистості військових-добровольців в умовах воєнного часу. У роботі розкрито психологічний зміст понять цінностей, ціннісної сфери та ціннісної структури особистості, проаналізовано сучасні наукові підходи до вивчення ціннісних орієнтацій військовослужбовців і добровольців. Здійснено теоретичний аналіз впливу бойового досвіду та екстремальних умов діяльності на трансформацію ціннісної сфери особистості. В емпіричній частині досліджено особливості термінальних та інструментальних цінностей військових-добровольців, а також їх взаємозв’язок із психоемоційним станом, рівнем посттравматичних і депресивних проявів. Для досягнення поставленої мети використано комплекс психодіагностичних методик, зокрема опитувальник ціннісних орієнтацій М. Рокіча, методику САН, коротку шкалу ПТСР та шкалу депресії Бека. Проаналізовано результати емпіричного дослідження та сформульовано практичні рекомендації щодо психологічного супроводу військових-добровольців. Вибірку досліджуваних склали 64 військовослужбовці-добровольці чоловічої статі, які мають досвід служби в умовах воєнного стану.; The qualification thesis is devoted to the study of the value structure of the personality of military volunteers in conditions of wartime. The paper reveals the psychological content of the concepts of values, the value sphere, and the value structure of personality, and analyzes modern scientific approaches to the study of value orientations of military personnel and volunteers. A theoretical analysis of the influence of combat experience and extreme conditions of activity on the transformation of the value sphere of personality is carried out. In the empirical part of the study, the features of terminal and instrumental values of military volunteers, as well as their relationship with the psycho-emotional state and the level of post-traumatic and depressive manifestations, are investigated. To achieve the research objectives, a комплекс of psychodiagnostic methods was applied, including the Rokeach Value Survey, the SAN method (Well-being – Activity – Mood), the Short PTSD Scale, and the Beck Depression Inventory. The results of the empirical study were analyzed and practical recommendations for the psychological support of military volunteers were formulated. The sample consisted of 64 male military volunteers with experience of service under martial law conditions. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/18913 2025-01-01T00:00:00Z http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/18912 Название: Психологічна підтримка жінок, що втратили роботу Авторы: Пашківська, Н. А.; Pashkivska, N. Аннотация: Магістерська робота присвячена розробці та доведенню ефективності програми психологічної підтримки жінок, які переживають кризу втрати роботи, з метою підвищення їхньої психологічної безпеки (ПБ) та життєстійкості. У Розділі 1 проаналізовано теоретичні засади ПБ, феномен кризи безробіття та роль життєстійкості й адаптивних копінг-стратегій у подоланні професійної дезадаптації. Розділ 2 описує емпіричне дослідження, яке виявило суттєво нижчий рівень ПБ та домінування дезадаптивних копінг-стратегій у групі жінок, які втратили роботу (порівняно з працюючими). Розділ 3 містить розробку та оцінку Програми психологічної підтримки. Програма була спрямована на корекцію когнітивних установок, посилення внутрішнього локусу контролю, розвиток проблемно-фокусованого копінгу та відновлення відчуття Автономії й Компетентності. Статистично підтверджено значуще підвищення життєстійкості та психологічної безпеки в експериментальній групі після інтервенції. Робота має практичне значення для психологів та фахівців із соціально-психологічної реабілітації осіб у кризових ситуаціях.; The master's thesis is devoted to the study of children's perceptions of war, including their experiences, awareness of events, and the impact of military conflict situations on mental development. The first chapter highlights important aspects such as stereotyping, perception of The Master's thesis is devoted to the development and demonstration of the effectiveness of a psychological support program for women experiencing the crisis of job loss, aimed at enhancing their psychological safety (PS) and hardiness. Chapter 1 analyzes the theoretical foundations of PS, the phenomenon of unemployment crisis, and the role of hardiness and adaptive coping strategies in overcoming professional maladaptation. Chapter 2 describes the empirical study which revealed a significantly lower level of PS and the dominance of maladaptive coping strategies in the group of unemployed women (compared to working women). Chapter 3 presents the development and evaluation of the Psychological Support Program. The program focused on correcting cognitive distortions, strengthening the internal locus of control, developing problem-focused coping skills, and restoring the sense of Autonomy and Competence. A statistically significant increase in hardiness and psychological safety was confirmed in the experimental group after the intervention. The work has practical significance for psychologists and specialists in the socio-psychological rehabilitation of individuals in crisis situations. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/18912 2025-01-01T00:00:00Z http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/18911 Название: Психологічні особливості впливу впровадження технологій штучного інтелекту у сфері продажів Авторы: Огір, М. Ю.; Ohir, M. Аннотация: У магістерській роботі досліджено психологічні особливості впливу впровадження технологій штучного інтелекту у сфері продажів на молодих працівників віком 20-30 років. У роботі теоретично обґрунтовано роль ШІ як чинника трансформації професійного середовища, визначено його вплив на самооцінку, мотивацію, психологічний стан та поведінку молодих фахівців. Розкрито специфіку взаємодії працівників із інтелектуальними системами, описано амбівалентні ефекти цифровізації - підвищення продуктивності та одночасне посилення тривожності, відчуття замінності й зниження суб’єктивної компетентності. Емпіричне дослідження проведено серед молодих працівників мережі магазинів техніки. Використано комплекс методів: анкетування, стандартизовані психодіагностичні методики (шкала самооцінки Розенберга, методики Річі–Мартіна та Кеттелла для оцінки мотивації), інтерв’ю, спостереження, кореляційний аналіз. Встановлено, що рівень інтеграції штучного інтелекту у робочі процеси суттєво корелює з показниками самооцінки та мотиваційної сфери: високий ступінь автоматизації може зменшувати відчуття професійної компетентності та внутрішню мотивацію, водночас сприяючи підвищенню зовнішньої мотивації та прагнення до професійного розвитку. Виокремлено чинники, що полегшують психологічну адаптацію працівників до технологічних змін, а також ризики, пов’язані з цифровою тривожністю, інформаційним перевантаженням та переформатуванням професійної ідентичності. Практичне значення роботи полягає у можливості використання результатів для розробки HR-стратегій, програм психологічної підтримки, удосконалення організаційної культури та впровадження ШІ у спосіб, що не знижує психологічного благополуччя працівників.; The master’s thesis examines the psychological features of the impact of implementing artificial intelligence technologies in the sales sector, focusing on young employees aged 20-30. The study provides a theoretical justification of AI as a factor that transforms the professional environment and analyzes its influence on self-esteem, motivation, psychological well-being, and behavioral patterns of young specialists. The dual nature of digitalization is highlighted, demonstrating how AI simultaneously increases productivity and contributes to anxiety, perceived replaceability, and reduced subjective professional competence. The empirical study was conducted among employees of a large consumer electronics retail chain. A comprehensive methodological approach was applied, including questionnaires, standardized psychodiagnostic tools (Rosenberg Self-Esteem Scale; Ritchie-Martin and Cattell motivation assessments), semi-structured interviews, observation, and correlation analysis. The findings indicate that the degree of AI integration in work processes significantly correlates with self-esteem and motivational indicators: high levels of automation may lower perceived competence and intrinsic motivation, while enhancing extrinsic motivation and stimulating professional growth. Key factors facilitating psychological adaptation to technological changes were identified, as well as risks associated with digital anxiety, information overload, and transformations of professional identity. The practical significance of the thesis lies in its applicability for HR management, development of psychological support programs, enhancement of organizational culture, and the implementation of AI solutions in ways that maintain employee well-being. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/18911 2025-01-01T00:00:00Z http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/18905 Название: Індивідуально-психологічні особливості емоційного реагування на стрес у дорослих Авторы: Папушина, О. Ф.; Papushyna, O. Аннотация: Магістерська робота присвячена комплексному дослідженню індивідуально-психологічних особливостей емоційного реагування на стрес у дорослому віці. У теоретичній частині роботи здійснено аналіз основних наукових підходів до розуміння феномену стресу в сучасній психології, розкрито його когнітивні та емоційні компоненти, а також обґрунтовано значення індивідуально-психологічних детермінант у формуванні емоційних реакцій на стресові впливи. Окрему увагу приділено характеристиці дорослого віку як етапу психічного та психосоціального розвитку, що супроводжується підвищеним рівнем відповідальності, професійного навантаження та ризиком хронічного стресу. Емпіричну частину роботи побудовано на результатах дослідження, проведеного серед дорослих осіб, залучених до професійної діяльності, із використанням стандартизованих психодіагностичних методик, зокрема Шкали сприйманого стресу PSS-10, опитувальника DASS-21 та Шкали резильєнтності CD-RISC-10. У ході дослідження виявлено рівні сприйманого стресу, специфіку емоційних проявів стресу та роль психологічної стійкості як ресурсу емоційної регуляції. Проведений аналіз дозволив встановити взаємозв’язки між інтенсивністю стресу, емоційним напруженням і рівнем резильєнтності дорослих. Практичне значення магістерської роботи полягає у можливості використання отриманих результатів у діяльності практичних психологів, фахівців із психічного здоров’я та у психоосвітніх і профілактичних програмах. Запропоновані підходи спрямовані на розвиток адаптивного емоційного реагування, підвищення стресостійкості та збереження психологічного благополуччя дорослої особистості. Результати дослідження підкреслюють важливість цілеспрямованої психологічної роботи з емоційною регуляцією як чинника ефективної адаптації до стресових викликів сучасного життя.; The master’s thesis is devoted to a comprehensive study of the individual psychological characteristics of emotional responses to stress in adulthood. The theoretical part of the research analyzes the main scientific approaches to understanding the phenomenon of stress in contemporary psychology, reveals its cognitive and emotional components, and substantiates the role of individual psychological determinants in the formation of emotional responses to stressors. Particular attention is paid to adulthood as a stage of psychological and psychosocial development characterized by increased responsibility, professional workload, and a heightened risk of chronic stress. The empirical part of the thesis is based on the results of a study conducted among professionally active adults using standardized psychodiagnostic instruments, including the Perceived Stress Scale (PSS-10), the Depression, Anxiety and Stress Scale (DASS-21), and the Connor–Davidson Resilience Scale (CD-RISC-10). The study identified levels of perceived stress, specific emotional manifestations of stress, and the role of psychological resilience as a resource for emotional regulation. The analysis made it possible to establish relationships between stress intensity, emotional tension, and the level of resilience in adults. The practical significance of the thesis lies in the possibility of applying the obtained results in the work of practicing psychologists, mental health professionals, and in psychoeducational and preventive programs. The proposed approaches are aimed at developing adaptive emotional responses, increasing stress resistance, and maintaining the psychological well-being of adults. The findings emphasize the importance of targeted psychological work on emotional regulation as a key factor in effective adaptation to the stress challenges of modern life. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/18905 2025-01-01T00:00:00Z