http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/15 Tue, 04 Aug 2026 06:54:39 GMT 2026-08-04T06:54:39Z http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/18504 Название: «Наука про рідномовні обов'язки» Івана Огієнка: сучасне прочитання у контексті формування національно свідомої мовної особистості здобувача вищої освіти Авторы: Климова, К. Я.; Klymova, K. Аннотация: У статті досліджуються теоретичні засади та практичні аспекти проблеми формування здобувача вищої осві ти як національно свідомої мовної особистості на заняттях із ділової української мови у закладі вищої освіти. Актуальність наукової розвідки автор вбачає у зростанні ролі державної мови у суспільстві та інтересу молоді до наукової спадщини видатних патріотів України. Основною метою дослідження є теоретичне обґрунтування та експериментальна перевірка ефективності використання есея Івана Огієнка «Наука про рідномовні обов'язки» як засобу формування національно свідомої мовної особистості фахівця в умовах змішаного навчання. Відповідно до мети послідовно вирішено низку завдань: проаналізовано джерельну базу, на основі якої запропоновано дефініцію поняття «національно свідома мовна особистість здобувача вищої освіти»; розроблено програму експериментального дослідження; оновлено зміст завдань за темами курсу ділової української мови, до якого введено опрацювання висловлювань Івана Огієнка із названої вище праці; апробовано оригінальні завдання у процесі навчання першокурсників за ротаційною моделлю; узагальнено результати експериментального дослідження. Автор узагальнює виклики, із якими стикається викладач вищої школи під час викладання української мови за ротаційною моделлю змішаного навчання, таких як: неузгодженість завдань для аудиторної та позааудиторної роботи, слабкий інтерес студентів до вивчення праць відомих українців минулого, свідоме ігнорування норм літературної мови під час професійного спілкування, психологічний дискомфорт першокурсників у процесі виголошення промов перед аудиторією, порушення правил академічної доброчесності. Зазначені виклики окреслено в результаті проведення констатувального експерименту, що зумовило необхідність розробки та впровадження у навчальний процес програми експериментального навчання (протягом навчального семестру). У статті вміщено низку оригінальних завдань для позааудиторної та аудиторної роботи, які відповідають темам курсу ділової української мови. На початку кожного завдання – висловлювання із праці Івана Огієнка «Наука про рідномовні обов'язки» (1936 р.), яке ілюструє те чи інше питання теми, спонукає студентів до роздумів та творчої діяльності. Дані контрольного експерименту, оброблені за допомогою методів математичної статистики у цілому засвідчили ефективність впроваджених завдань і позитивну динаміку процесу формування національно свідомої мовної особистості студентів-нефілологів. Перспективами цього дослідження є окреме лінгводидактичне студіювання питань формування академічної доброчесності та риторичної компетентності із використанням праць видатних українців.; The article examines the theoretical foundations and practical aspects of the problem of forming a higher education student as a nationally conscious linguistic personality in the business Ukrainian language classes at a higher education institution. The author sees the relevance of scientific research in the growing role of the state language in society and the interest of young people in the scientific heritage of prominent patriots of Ukraine. The main purpose of the study is to theoretically substantiate and experimentally test the effectiveness of using Ivan Ohienko's essay «The Science of Native Language Duties» as a means of forming a nationally conscious linguistic personality of a specialist in a blended learning environment. In accordance with the aim, a number of tasks were consistently solved: the source base was analysed, on the basis of which the definition of the concept of «nationally conscious linguistic personality of a higher education student» was proposed; an experimental research programme was developed; the content of tasks on the topics of the Business Ukrainian course was updated, which included the processing of Ivan Ohienko's statements from the above-mentioned work; original tasks were tested in the process of teaching freshmen according to the rotational model; the results of the experimental research were summarised. The author summarises the challenges faced by a higher education teacher when teaching the Ukrainian language for classroom and extracurricular work, low interest of students in studying the works of famous Ukrainians of the past, deliberate disregard for the norms of literary language in professional communication, psychological discomfort of freshmen in the process of giving speeches in front of an audience, violation of the rules of academic integrity. These challenges are outlined as a result of the fact-finding experiment, which necessitated the development and implementation of an experimental training programme (during the academic semester) in the educational process. The article contains a number of original tasks for extracurricular and classroom work that correspond to the topics of the Business Ukrainian course. At the beginning of each task there is a statement from Ivan Ohienko's work «The Science of Native Language Duties» (1936) that illustrates a particular issue of the topic, encourages students to think and be creative. The data of the control experiment, processed using the methods of mathematical statistics, have generally shown the effectiveness of the implemented tasks and the positive dynamics of the process of forming a nationally conscious linguistic personality of students. The prospects of this study are a separate linguistic and didactic study of the issues of forming academic integrity and rhetorical competence using the works of prominent Ukrainians. Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/18504 2024-01-01T00:00:00Z http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/18503 Название: Implementation of blended learning rotation model in Teaching Business English and Business Ukrainian in Higher Education Institutions Авторы: Klymova, K.; Климова, К. Я.; Petrova, S.; Петрова, С. І.; Plechko, A.; Плечко, А. А.; Kovalyova, T.; Ковальова, Т. П.; Khmelivska, S.; Хмелівська, С. І. Аннотация: The article is devoted to the problem of implementation of a blended learning approach in the language training of undergraduate students specializing in International Economic Relations and Public Management and Administration. The historical background, structural and functional features of blended learning are outlined. The relevance of the study is determined by the benefits of combining online and offline learning modes at Ukrainian universities in wartime as well as by the absence of specialized scientific works providing linguistic and methodological support for interdisciplinary teaching of Business English and Business Ukrainian. Based on the ideas of foreign and Ukrainian scientists and modern methods of scientific research, the present experimental study proves the effectiveness of the rotation model of blended learning for the acquisition of systematized linguistic knowledge, skills, and abilities needed for the effective use of the native and foreign languages in professional communication. The article is illustrated with tables, figures, and samples of instructional materials placed on the Moodle online platform. It also outlines the perspectives for future research on other aspects of blended language learning and interdisciplinary teaching at the university.; Стаття присвячена проблемі впровадження підходу змішаного навчання у процесі вивчення іноземної мови студентами бакалаврату, які спеціалізуються за напрямами «Міжнародні економічні відносини» та «Державне управління та адміністрація». Висвітлено історичні передумови, структурні та функціональні особливості змішаного навчання. Актуальність дослідження зумовлена перевагами поєднання онлайн- та офлайн-форматів навчання в українських вищих навчальних закладах у воєнний час, а також відсутністю спеціалізованих наукових праць, що забезпечують лінгвістичну та методичну підтримку міждисциплінарного викладання ділової англійської та ділової української мов. На основі ідей зарубіжних та українських вчених і сучасних методів наукових досліджень дане експериментальне дослідження доводить ефективність ротаційної моделі змішаного навчання для засвоєння систематизованих лінгвістичних знань, умінь та навичок, необхідних для ефективного використання рідної та іноземної мов у професійному спілкуванні. Стаття ілюстрована таблицями, рисунками та зразками навчальних матеріалів, розміщених на онлайн-платформі Moodle. У ній також окреслено перспективи подальших досліджень щодо інших аспектів змішаного вивчення мов та міждисциплінарного викладання у вищих навчальних закладах. Sun, 01 Jan 2023 00:00:00 GMT http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/18503 2023-01-01T00:00:00Z http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/18502 Название: Формування правописної компетентності здобувачів нефілологічних спеціальностей університетів у контексті реалізації державної мовної політики в Україні Авторы: Климова, К. Я.; Klymova, K. Аннотация: У статті окреслено аспекти проблеми формування орфографічної і пунктуаційної компетентності здобувачів вищої освіти, які навчаються на нефілологічних факультетах українських університетів. Основний акцент зроблено на реалізації мовної політики держави в умовах війни в Україні. Розглянуто загальновизнані критерії мовної політики крізь призму сьогодення, охарактеризовано мовне законодавство. Запропоновано авторські дефініції понять «мовнокомунікативна компетентність», «правописна компетентність». Проаналізовано стан висвітлення проблеми формування мовнокомунікативної компетентності взагалі і правописної кометентності зокрема в дослідженнях українських науковців. У практичній частині поінформовано про результати проведеного в Поліському національному університеті діагностування рівнів сформованості правописної компетентності першокурсників нефілологічних спеціальностей. Матеріалом для аналізу вибрано радіодиктант національної єдності «Дороги України», текст якого був написаний 147 здобувачами. Запропоновано приклади типових орфографічних помилок у роботах здобувачів і з'ясовано причини, що зумовили їх виникнення. У дослідженні послідовно окреслено ефективні форми та методи оптимізації процесу формування правописної компетентності першокурсників під час проведення аудиторних занять з ділової української мови й різних форм позааудиторної роботи. Охарактеризовано зміст модуля навчальної дисципліни «Ділова українська мова», предметом якого є Український правопис. Рекомендовано використовувати такі форми аудиторних занять, як проблемні лекції, лекції-консультації та колоквіуми для опрацювання правописних норм. Надано перевагу традиційним письмовим вправам і творчим завданням, роботі зі словниками, тестуванню, дидактичним іграм. Підкреслено доцільність використання інтернет-ресурсів для створення вправ. У висновках наголошено на гнучкому та раціональному підході викладача до вибору методів і форм навчання, а також підкреслено перспективність проблеми.; The article outlines the aspects of the problem of formation of spelling and punctuation competence of students of higher education studying at non-philological faculties of Ukrainian universities. The main emphasis is on the implementation of the language policy of the state in the conditions of the war in Ukraine. The generally recognized criteria of language policy are considered through the prism of today, language legislation is characterized. The author's definitions of the concepts «language-communicative competence», «spelling competence» are proposed. The state of coverage of the problem of formation of language-communicative competence ingeneral and spelling competence in particular in the studies of Ukrainian scientists is analyzed. In the practical part, the results of the diagnosis of the levels of formation of the spelling competence of first-year non-philology majors conducted at the Polissia National University were reported. The radio dictation of the national unity «Roads of Ukraine», the text of which was written by 147 winners, was chosen as the material for analysis. Examples of typical spelling errors in the works of applicants are offered and the reasons for their occurrence are clarified. The study consistently outlines effective forms and methods of optimizing the process of forming the spelling competence of firstyear students during classroom classes on business Ukrainian language and various forms of extracurricular work. The content of the educational discipline module «Business Ukrainian language», the subject of which is Ukrainian orthography, is characterized. It is recommended to use such forms of classes as problem lectures, consultation lectures and colloquiums to study spelling norms. Preference is given to traditional written exercises and creative tasks, work with dictionaries, testing, didactic games. The expediency of using Internet resources for creating exercises is emphasized. The conclusions emphasize the flexible and rational approach of the teacher to the choice of methods and forms of education, as well as the perspective of the problem. Sun, 01 Jan 2023 00:00:00 GMT http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/18502 2023-01-01T00:00:00Z http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/18501 Название: Формування проактивності майбутніх фахівців сфери бізнесу на заняттях із ділової української мови в університеті Авторы: Климова, К. Я.; Klymova, K. Аннотация: У статті проаналізовано поняття проактивності з погляду психології, педагогіки та лінгводидактики. Спираючись на праці українських та зарубіжних учених, автор порівнює проактивність та реактивність як особистісні якості носія мови на основі психологічного, поведінкового та мовленнєвого критеріїв. Наголосивши на актуальності окремого лінгвометодичного дослідження проблеми формування проактивності майбутніх бакалаврів сфери бізнесу, автор ставить за мету визначити ефективні методи навчання української ділової мови здобувачів факультету економіки та менеджменту і формулює ряд завдань, вирішення яких сприяє досягненню цієї мети. Аналіз наукової джерельної бази та результати стартового діагностування рівня сформованості проактивності першокурсників галузі знань D «Бізнес, адміністрування та право» засвідчили занепокоєння невизначеністю умов навчання в період пандемії та війни в Україні, недооцінювання ролі ораторської компетентності та володіння нормами літературної мови у роботі бізнесмена, а також ігнорування аудіювання та письма у мовленнєвій діяльності. Керуючись діяльнісно-комунікативним та особистісно орієнтованим підходами, автор виокремлює традиційні та інноваційні методи фронтального, групового й індивідуального навчання ділової української мови, серед яких чільне місце посідають метод проблемних ситуацій, метод проєктів, традиційні лексичні вправи, зразки яких наведено у статті. Також увагу приділено інноваційним підходам до конспектування лекцій, написання зразків документів, структури контрольної роботи. Акцент зроблено на професійній спрямованості завдань та формуванні проактивного мислення і мовлення. Підсумкове діагностування, результати якого наведено у статті, свідчить про досягнення автором поставленої мети. Окреслені перспективи досліджуваної проблеми передбачають створення методики формування проактивності здобувачів нефілологічних спеціальностей університетів на заняттях з курсу «Ділова українська мова».; The article analyzes the concept of proactivity from the perspective of psychology, pedagogy, and linguistic didactics. Based on the works of Ukrainian and foreign scientists, the author compares proactivity and reactivity as personal qualities of a native speaker, using psychological, behavioral, and speech criteria. Emphasizing the relevance of a separate linguistic and methodological study of the problem of forming proactivity of future bachelors in the field of business, the author sets the goal of identifying effective methods of teaching Ukrainian business language to applicants of the Faculty of Economics and Management and formulates a number of tasks, the solution of which contributes to the achievement of this goal. Analysis of the scientific source base and the results of the initial diagnosis of the level of proactivity of first-year students in the field of knowledge D «Business, Administration and Law» showed concern about the uncertainty of learning conditions during the pandemic and war in Ukraine, underestimating the role of oratory competence and mastery of the norms of literary language in the work of a businessman, as well as ignoring listening and writing in speech activities. Guided by activity-communicative and personality-oriented approaches, the author identifies traditional and innovative methods of frontal, group, and individual teaching of business Ukrainian, among which the method of problem situations occupies a prominent place, the project method, traditional lexical exercises, examples of which are given in the article. Attention is also paid to innovative approaches to taking lecture notes, writing sample documents, and the test's structure. The emphasis is on the professional orientation of the tasks and the formation of proactive thinking and speech. The final diagnosis, presented in the article, indicates that the author has achieved the set goal. The outlined prospects of the problem under study involve the development of a methodology for fostering proactivity among applicants to non-philological specialties at universities in classes on the course «Business Ukrainian Language». Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/18501 2026-01-01T00:00:00Z http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/18500 Название: Етнічна символіка в просторі сучасної української та польської поезії Авторы: Климова, К. Я.; Klymova, K.; Klymowa, K.; Плечко, А. А.; Plechko, A.; Pleczko, A. Аннотация: Статтю присвячено актуальній проблемі використання етнічних образів-символів у сучасній поезії українських та польських авторів. Зазначено, що символи в художній літературі є відображенням як загальнолюдського світобачення, так і національної картини світу. З огляду на спільне слов'янське коріння та тісні культурні взаємини, у статті поставлено за мету дослідити роль етнічної символіки в системі духовних цінностей українського та польського народів, при цьому матеріалом для аналізу обрано низку поетичних текстів обома мовами. Посилаючись на етнографічні, літературознавчі та мовознавчі джерела, автори статті окреслили декілька традиційних давніх за походженням етнічних символів, використаних у польських та українських текстах: лелека, орел, верба, мак, барвінок, рушник. Слова класифіковано за трьома групами: «Тваринні (пташині) символи», «Рослинні символи», «Культові символи та обереги». Зазначено, що всі названі символи мають релігійну, міфологічну або фольклорну етимологію. Наведено приклади давніх прислів'їв, приказок, де використано слова-символи, а також з'ясовано, як вони трактуються в контексті української та польської обрядовості, мовної картини світу. Дослідження поетичних текстів засвідчило, що чимало етнічних символів є багатофункціональними: наприклад, лелека, орел, верба, мак позначають широкий спектр узагальнених понять про вірність батьківщині, владу, мужність, гордість, вічність життя, жіночність, зв'язок із Всесвітом, родовід, кохання, ніжність тощо. З огляду на це, порівняльний аналіз авторської інтерпретації етнічних символів у польській та українській поезії показав розмаїття художнього бачення, зумовлене впливом національної культури або власними асоціаціями літераторів. Особливе місце в системі етнічних символів посідає рушник, який є потужним культовим символом в обох народів. Показово, що він сам, будучи символом – полотном-оберегом, поєднує у своєму орнаменті низку символів природи та солярних знаків. Тому поезій, присвячених рушникові, у літературі чимало. Щодо образу-символу орла в поезіях автори статті зазначають різне трактування, що пов'язано з геральдикою багатьох країн. Окреслено напрям подальшої наукової розвідки, яка стане органічним продовженням цієї статті, – цікавим та актуальним буде дослідження символів війни і миру в українській та польській поезії.; This article addresses the topical issue of the use of ethnic symbolic imagery in contemporary Ukrainian and Polish poetry. It proceeds from the premise that symbols in literary texts function as markers of both a universal worldview and a culturally specific national worldview. Given the common Slavic roots and close cultural relations, the article aims to explore the role of ethnic symbols in the system of spiritual values of the Ukrainian and Polish peoples, while a number of poetic texts in both languages were selected as material for analysis. Drawing on ethnographic, literary, and linguistic sources, the authors identify a set of traditional symbols of ancient origin that recur in Ukrainian and Polish poetic discourse, including the stork, eagle, willow, poppy, periwinkle, and ritual towel. The words are classified into three groups: «Animal (bird) symbols», «Plant symbols», and «Cult symbols and amulets». It is emphasized that all of these symbols derive from religious, mythological, or folkloric traditions. The study also incorporates examples from proverbs and sayings in which these symbolic elements appear, elucidating their semantic interpretations within Ukrainian and Polish ritual practices as well as within the broader linguistic worldview. Analysis of the poetic texts demonstrates the polyfunctional nature of many ethnic symbols: for instance, the stork, eagle, willow, and poppy may variously signify loyalty to the homeland, power, courage, pride, the continuity of life, femininity, cosmic interconnectedness, lineage, love, and tenderness. A comparative analysis of authorial interpretations in Ukrainian and Polish poetry reveals a diversity of artistic conceptualizations shaped by national cultural contexts as well as individual associative frameworks. Particular attention is devoted to the ritual towel (rushnyk), which occupies a central place in the symbolic system of both cultures. As a ritual object and protective amulet, it integrates multiple symbolic motifs (especially natural and solar elements) within its ornamentation, a fact reflected in its frequent poetic representation. Finally, the authors outline the direction of future research, suggesting that an investigation of the symbolism of war and peace in Ukrainian and Polish poetry would constitute a logical and relevant continuation of the present study.; Artykuł poświęcony jest aktualnemu problemowi wykorzystania obrazów-symboli etnicznych we współczesnej poezji ukraińskich i polskich autorów. Zauważono, że symbole w literaturze pięknej są odbiciem zarówno uniwersalnego światopoglądu, jak i narodowego obrazu świata. Biorąc pod uwagę wspólne słowiańskie korzenie i bliskie powiązania kulturowe, artykuł ma na celu zbadanie roli symboli etnicznych w systemie wartości duchowych narodu ukraińskiego i polskiego, a jako materiał do analizy wybrano szereg tekstów poetyckich w obu językach. Odwołując się do żródeł etnograficznych, literackich i lingwistycznych, autorki artykułu przedstawiły kilka tradycyjnych symboli etnicznych o starożytnym pochodzeniu, używanych w obrębie tekstów polskich oraz ukraińskich: bocian, orzeł, wierzba, mak, barwinek, ręcznik. Słowa te podzielono na trzy grupy: «Symbole zwierzęce (ptasie)», «Symbole roślinne», «Symbole kultowe i amulety». Zauważono, że wszystkie wymienione symbole mają etymologię religijną, mitologiczną lub folklorystyczną. Podano przykłady dawnych przysłów i powiedzeń, w których zastosowano symbole słowne, a także wyjaśniono, jak są one interpretowane w kontekście obrzędowości ukraińskiej i polskiej, językowego obrazu świata. Badania tekstów poetyckich wykazały, że wiele symboli etnicznych ma charakter wielofuhkcyjny: na przykład bocian, orzeł, wierzba, mak oznaczają szeroki wachlarz uogólnionych pojęć wierności ojczyźnie, władzy, odwagi, dumy, wieczności życia, żeńskości, związku z Wszechświatem, rodowodem, miłością, czułością itd. W tym kontekście analiza porównawcza interpretacji symboli etnicznych w poezji polskiej i ukraińskiej przez autora wykazała różnorodność wizji artystycznej, uwarunkowanej wpływem kultury narodowej lub własnymi skojarzeniami pisarzy. Szczególne miejsce w systemie symboli etnicznych zajmuje ręcznik, który jest silnym symbolem kultowym dla obu narodów. Znamienne jest, że sam on, będąc symbolem – płótnem-amuletem, łączy w swojej ornamentyce szereg symboli natury i znaków solarnych. Dlatego w literaturze istnieje wiele wierszy poświęconych ręcznikowi. Odnosząc się do symbolu-obrazu orła w poezji, autorki artykułu zwracają uwagę na różne interretacje, związane z heraldyką wielu krajów. Nakreślono kierunek dalszych badań naukowych, które staną się organiczną kontynuacją niniejszego artykułu – badanie symboli wojny i pokoju w poezji ukraińskiej i polskiej będzie interesujące oraz aktualne. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/18500 2026-01-01T00:00:00Z http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/18445 Название: SMART Management of Small Businesses: Synergy of Marketing, Logistics and Digital Technologies Авторы: Bezditko, O.; Бездітко, О. Є.; Budnik, О.; Буднік, О. М.; Volkova, І.; Волкова, І. M.; Zelinska, А.; Зелінська, А. М.; Zinovchuk, V.; Зіновчук, В. В.; Kostyna, V.; Костина, В. В.; Kravchuk, І.; Кравчук, І. І.; Lavrynenko, S.; Лавриненко, С. О.; Les, А.; Лесь, А. В.; Misevych, М.; Місевич, М. А.; Odryna, S.; Одрина, С. І.; Pyvovar, А.; Пивовар, А. М.; Prysiazhniuk, О.; Присяжнюк, О. Ф.; Rashchenko, А.; Ращенко, А. В.; Stepanenko, N.; Степаненко, Н. І.; Tarasovych, L.; Тарасович, Л. В. Аннотация: The monograph is devoted to justifying the implementation of SMART management in small business activities in the context of digital transformation. SMART management is considered as an integrated data-driven management concept that combines digital technologies, intelligent tools and human-centred principles. An innovative SMART management model has been developed, aimed at increasing the efficiency and competitiveness of small businesses, as well as methodological approaches to assessing the managerial and digital maturity of enterprises. The role of digitalisation of local communities and the POLIDIH platform in reducing investment barriers and developing small businesses is substantiated. The monograph is intended for researchers, higher education students, practitioners, small business managers and representatives of local community authorities.; Монографію присвячено обґрунтуванню впровадження SMART-менеджменту в діяльність малого бізнесу в умовах цифрової трансформації. SMART-менеджмент розглянуто як інтегровану data-driven управлінську концепцію, що поєднує цифрові технології, інтелектуальні інструменти та принципи людиноцентричності. Розроблено інноваційну модель SMART-менеджменту, спрямовану на підвищення ефективності й конкурентоспроможності малого бізнесу, а також методичні підходи до оцінювання управлінської та цифрової зрілості підприємств. Обґрунтовано роль цифровізації територіальних громад і платформи POLIDIH у зниженні інвестиційних бар'єрів та розвитку малого бізнесу. Монографія адресована науковцям, здобувачам вищої освіти, фахівцям-практикам, керівникам малого бізнесу та представникам органів управління територіальних громад. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/18445 2026-01-01T00:00:00Z http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/18423 Название: Вияв творчої індивідуальності старшокласників на уроках зарубіжної літератури Авторы: Сущенко, Н. В.; Sushchenko, N.; Плечко, А. А.; Plechko, A. Аннотация: Одним із пріоритетів сучасної стратегії розвитку української школи є дитиноцентризм та максимальне розкриття інтелектуального розвитку учня, зокрема, і його творчих здібностей. У складний час російсько-української війни, систематичних повітряних тривог, перебування в укриттях, роль художньої літератури у житті молодого покоління українців зростає. Гуманітарні дисципліни, які викладаються за шкільною програмою у старших класах, допомагають розвивати природній творчий потенціал обдарованих школярів, сприяють вихованню патріотизму. Загальновідомий факт, що патріотизм починається з любові до домівки, з вулиці та місцевості, де ти народився і зростаєш, з любові до материнської мови тощо.; One of the priorities of the current strategy for the development of Ukrainian schools is a child-centered approach and the maximization of students' intellectual development, including their creative abilities. During the difficult times of the russian-Ukrainian war, with frequent air raid alerts and time spent in shelters, the role of literature in the lives of the younger generation of Ukrainians is growing. The humanities, taught as part of the high school curriculum, help develop the natural creative potential of gifted students and foster patriotism. It is a well-known fact that patriotism begins with love for one's home, for the street and neighborhood where one was born and raised, and for one's native language, among other things. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/18423 2025-01-01T00:00:00Z http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/18422 Название: Аналіз сучасних зоонімів у лексиці української мови Авторы: Плечко, А. А.; Plechko, A. Аннотация: Початок XXI століття характеризується багатьма суспільними катаклізмами у світі: пандемія COVID-19, війни, масова міграція людей в інші країни. Україна в цьому процесі не є винятком, оскільки російсько-українська війна з 2014 року та повномасштабне вторгнення росії в Україну 2022 року вплинули на українське суспільство, зачепили особисте життя українців та їх домашніх улюбленців. Останні десятиліття спостерігаємо значну кількість новоутворень зоонімів – кличок тварин.; The early 21st century has been marked by numerous social upheavals around the world: the COVID-19 pandemic, wars, and mass migration to other countries. Ukraine is no exception in this process, as the russian-Ukrainian war since 2014 and russia's full-scale invasion of Ukraine in 2022 have impacted Ukrainian society, affecting the personal lives of Ukrainians and their pets. In recent decades, we have observed a significant number of newly coined zoonyms – nicknames for animals. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/18422 2025-01-01T00:00:00Z http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/18333 Название: Система інвестиційного забезпечення сільськогосподарських підприємств на радіаційно забруднених територіях Авторы: Каленська, В. П.; Kalenska, V. Аннотация: Дисертацію присвячено обґрунтуванню та удосконаленню теоретикометодичних засад і розробці практичних рекомендацій щодо формування системи інвестиційного забезпечення сільськогосподарських підприємств на радіаційно забруднених територіях. У теоретичній частині дослідження визначено сутність та взаємозв'язок понять «інвестиції», «інвестиційне забезпечення», «інвестиційна діяльність», «інвестиційний процес», «інвестиційний розвиток» з акцентуванням на їх використання на мікрорівні (підприємства). Акцентовано увагу на необхідності розмежування «інвестиційного забезпечення» та «інвестиційного розвитку», що дозволило розглядати інвестиційне забезпечення як процес пошуку, залучення та використання інвестицій, а інвестиційний розвиток як тип або спосіб розвитку підприємства, його економічне зростання, що базується на систематичному залученні інвестицій та формує високу вартість бізнесу. Узагальнено наукові підходи до розгляду інвестиційного забезпечення як інструменту, процесу (дії), підсистеми та системи управління. Доведено ключове значення в межах інвестиційного забезпечення на підприємстві належить системності, що дозволило виокремити та надати визначення поняття системи інвестиційного забезпечення підприємства як сукупності взаємопов'язаних механізмів, процесів, інструментів та дій щодо залучення визначеного обсягу ресурсів, вибору пріоритетних напрямів інвестування, розробки та упровадження інвестиційної програми на основі оцінювання доцільності її реалізації та визначення інших позитивних ефектів для підприємства або середовища його функціонування. Зважаючи на змістовне наповнення авторського визначення та з урахування необхідності його екстраполяції у площину досліджень територій зі спеціальним режимом обмеження господарської діяльності, розроблено концептуальний підхід до формування системи інвестиційного забезпечення сільськогосподарського підприємств на радіаційно забруднених територіях, що ґрунтується на використанні методів стратегічного та інвестиційного аналізу і деталізації алгоритму побудови і корегування системи, де акцент робиться на стратегічному плануванні досягнення цілей інвестиційного забезпечення (з орієнтацією на специфічні принципи інвестування на радіаційно забруднених територіях) та розрахунку показників ефективності діяльності підприємства. Узагальнено ключові положення і розкрито особливості інвестиційного забезпечення сільськогосподарських підприємств на радіаційно забруднених територіях, на основі чого сформовано перелік напрямів інвестування в їх діяльність з акцентом на практичні вимоги щодо здійснення господарської діяльності сільськогосподарськими підприємствами радіаційно забруднених територій (зменшення рівня радіоактивних речовин у готовій продукції). Окремо наведено варіанти розвитку сільських територій у регіонах радіаційного забруднення, де увага акцентується на максимальній варіативності, збільшенні інвестицій, розвитку соціально-економічної інфраструктури та диверсифікації підприємницької діяльності. В аналітичні частині дослідження проведено оцінку інвестиційного забезпечення сільськогосподарських підприємств на радіаційно забруднених територіях, що дозволило виявити чинники погіршення інвестиційного клімату в сільському господарстві України та чинники, що впливають на інвестиційну привабливість сільськогосподарських підприємств Житомирської області (екологічні, економічні, науково-технічні, інфраструктурного забезпечення). Для дослідження трендів інвестиційної діяльності та ідентифікації проблем інвестиційного забезпечення, здійснено оцінювання факторів інвестиційного забезпечення сільськогосподарських підприємств на радіаційно забруднених територіях Житомирської області (Овруцький, Олевський, Новоград-Волинський, Народницький, Лугинський, Малинський, Коростенський, Ємільчинський, Хорошівський райони), а саме: структури земельних ресурсів; екологічного забруднення та природоохоронних заходів; експортної діяльності сільгосппідприємств; інституційного середовища; ліквідності; основних фондів; доходів та рентабельності; ефективності інвестицій; інвестиційної привабливості. Встановлено, що фінансування досліджуваних підприємств відбувається переважно за рахунок внутрішніх джерел – 89,0 %. Найбільш інтенсивно підприємства інвестували у заміну застарілого та зношеного обладнання та розширення виробництва сільськогосподарської продукції. Низька інтенсивність інвестування має місце у покращення екологічного стану продукції. Для деталізації ключових факторів інвестиційного забезпечення підприємств на радіаційно забруднених територій Житомирської області проведено кореляційний аналіз на макро- (підприємства галузі регіону – 116 підприємств) і мікрорівнях (5 підприємств, що обрані за обсягами реалізації продукції та представляють як рослинництво, так і тваринництво. Відтак, на процеси інвестування протягом досліджуваного періоду здійснювали прямий вплив такі фактори, як індекс сільськогосподарської продукції; валовий регіональний продукт; загальний обсяг відходів; обсяг роздрібного товарообороту підприємств; інституційне середовище; витрати на інновації; витрати на охорону та раціональне використання природних ресурсів. Акцентовано увагу, що ступінь впливу кожного із факторів відмінний за умов окремого суб'єкта господарювання, що обумовлено його внутрішнім середовищем. Сучасними трендами інвестиційної діяльності сільськогосподарських підприємств радіаційно забруднених територій Житомирської області слід вважати такі: підприємства мають значну потребу в інвестиційних ресурсах на тлі зниження прибутковості діяльності; акцент на внутрішні джерела фінансування та низька увага залученню інвестицій, у т. ч. за рахунок нових цифрових інструментів, знижує можливості для розвитку і негативно впливає на фінансово-господарську діяльність; більші за масштабами виробничогосподарської діяльності агровиробники залучають більші за обсягами інвестиції, що негативно впливає на малі та мікропідприємства; більшість підприємств здійснюють інвестиційну діяльність, але її розміри переважно не значні або мінімальні, що знижує можливості їх розвитку; у інвестиційній діяльності агровиробники роблять акцент на інвестиції у матеріальні активи та основний капітал, у той час як аутсайдерами за інвестиційними вкладеннями виступають інвестиції у землю та довгострокові біологічні активи тваринництва; інвестиційна діяльність збільшує диспропорції у розвитку сільського господарства області на користь рослинництва, що викликає додаткові труднощі для підприємств з радіаційно забруднених територій; агровиробники не в змозі залучити прямі іноземні інвестиції, що зменшує їх доступ до фінансових ресурсів; пасивність державних та місцевих владних інститутів негативно впливає на інвестиційну діяльність сільгоспвиробників радіаційно забруднених територій. Ключовими проблемами формування системи інвестиційного забезпечення сільськогосподарських підприємств радіаційно забруднених територій є такі: відсутність виваженої державної підтримки та низькі обсяги державного фінансування; застаріла нормативно-правова база супроводження діяльності суб'єктів господарювання на територіях, що мають спеціальний режим у зв'язку з техногенною катастрофою; несприятливе інвестиційне середовище; застаріла інфраструктура та матеріально-технічна база; низький рівень рентабельності інвестицій; деградація ґрунтів та радіаційна і екологічна забрудненість територій; повільне упровадження технологічних інновацій малими підприємствами; недоступність кредитних ресурсів з огляду на низьку платоспроможність суб'єктів аграрного бізнесу. У рекомендаційній частині дослідження для встановлення зв'язку між інвестиційним забезпеченням та економічним розвитком сільськогосподарських підприємств на територіях радіаційного забруднення здійснено моделювання гештальтів онтологічної системи. Ураховуючи, що ключовими внутрішніми джерелами інвестування досліджуваних підприємств є прибуток та амортизаційний фонд, а зовнішнім – довгострокове кредитування, модель онтологічної системи інвестиційного забезпечення подано у вигляді відповідної функціональної залежності. Результати моделювання, з одного боку, свідчать про необхідність оновлення основних засобів, що є базисом для успішної фінансово-господарської діяльності суб'єктів аграрного бізнесу, а з іншого, позиціонують фінансовий лізинг як найбільш ефективний інвестиційний інструмент, що розширить можливості доступу до фінансових ресурсів малих підприємств та сприятиме створенню мережі обслуговуючих кооперативів. На основі проведеного кореляційно-регресійного аналізу встановлено залежність обсягу виробництва продукції сільськогосподарських підприємств на територіях радіаційного забруднення від позикових джерел інвестування. Встановлено, що збільшення на 1,0 % вартості фінансового лізингу або обсягу кредитування депозитними корпораціями, обсяг продукції збільшиться на 5,0 та 11,0 %, відповідно. Збільшенням обсягу кредитів кредитних спілок на 1,0 % призведе до збільшення обсягу продукції лише на 3,0 %. Розроблено пропозиції щодо удосконалення управління інвестиційним забезпеченням сільськогосподарських підприємств радіаційно забруднених територій, розкрито об'єкти управління, а також механізми формування системи менеджменту. Сформовано концептуальну модель, що виокремлює два блоки управлінських заходів: а) для залучення інвестиційного капіталу (управління фінансовим та економічним станом; організаційне управління; управління персоналом) та б) для підвищення реальної ринкової вартості підприємства (управління виробництвом; управління маркетингом і логістикою; управління іміджем; інноваційне управління). Механізми активізації інвестиційної діяльності сільськогосподарських підприємств базуються на формулюванні мети, цілей та завдань, визначенні пріоритетних напрямів залучення інвестицій державою та сільгоспвиробниками радіаційно забруднених територій, а також на побудові і функціонуванні регіональних аграрних кластерів, до яких включено суб'єктів аграрного ринку (постачальників, агровиробників, інститути інфраструктури, споживачів, інвесторів, науково-дослідні установи, асоціацію агропромислових підприємств області тощо). Обґрунтовано, що сформована схема взаємозв'язків у інтеграційному кластерному об'єднанні регіону та багатокомпонентна модель кредитної взаємодії фінансовострахових інституцій, інвесторів та підприємств аграрної галузі, сприятимуть підвищенню ефективності функціонування системи інвестиційного забезпечення на радіаційно забруднених територіях. Обґрунтовано, що низька інвестиційна активність сільськогосподарських підприємств радіаційно забруднених територій пов'язана, у т. ч., із недостатнім обсягом інвестицій з боку держави, її підтримки у створенні сприятливого інвестиційного середовища для залучення іноземних та вітчизняних джерел інвестиційних ресурсів, гарантування законодавчої захищеності іноземного капіталу. Першочерговими кроками з боку держави мають стати: формування стабільної нормативноправової бази у сфері інвестиційної діяльності; упровадження соціально орієнтованої, екологічної, фінансової та податкової політики щодо функціонування підприємств на радіаційно забруднених територіях; формування стратегії розвитку сільського господарства в зоні радіаційного забруднення, в рамках якої проєктування програми розвитку інвестиційного забезпечення суб'єктів аграрного бізнесу з детальним планом її реалізації; створення ефективного механізму стимулювання розвитку ринкової інфраструктури; законодавче врегулювання земельних відносин, особливо у напрямі пріоритетності права на придбання радіоактивно забруднених земель сільськогосподарського призначення; розвиток страхування інвестиційних ризиків шляхом створення земельних банків та іпотечного кредитування; спрощення системи оподаткування та пільгового кредитування, підтримка лізингу; розвиток інформаційно-консультативного забезпечення. Наголошено на необхідності розробки та запровадження програми інвестиційно-інноваційного розвитку сільськогосподарських підприємств на радіаційно забруднених територіях Житомирської області та наведено її складові. У межах розробки та реалізації програми запропоновано реформування інфраструктури аграрних підприємств на рівні регіону, а також розроблена інноваційна інфраструктура сприяння інвестуванню та розвитку аграрного бізнесу.; The thesis is devoted to investigation and improvement of theoretical and methodological foundations and development of practical recommendations regarding the formation of the system of investment support of agricultural enterprises in radioactively contaminated areas. The theoretical part of the research provides the definition of the essence and interrelation of the concepts «investment», «investment support», «investment activity», «investment process», «investment development», their use at the microlevel (enterprises) being emphasized. The need to distinguish between «investment support» and «investment development» is highlighted. This made it possible to consider investment support as a process of looking for, attracting and using investment, while investment development is interpreted as a type or way of enterprise development, its economic growth based on systematic attraction of investment; and investment development forms a high value of the business. Scientific approaches to the consideration of investment support as a tool, process (action), subsystem and management system have been generalized. The crucial significance of consistency within the investment support at an enterprise has been proved. This made it possible to single out and define the concept of the investment support system of an enterprise as a set of interconnected mechanisms, processes, tools and actions that are used to attract a certain amount of resources, select priority areas of investment, develop and implement an investment program based on the assessment of the feasibility of its implementation and determination of other positive effects for the enterprise or the environment, in which it operates. Given the content of the author's definition and taking into account the need for its extrapolation into the plane of investigation of areas with a special regime of restriction of economic activity, a conceptual approach to the formation of the system of investment support of agricultural enterprises in radioactively contaminated areas has been developed. It is based on the use of methods of strategic and investment analysis and detailing the algorithm for building and adjusting the system. The emphasis is on strategic planning aimed at achievement of investment goals (focused on specific principles of investment in radioactively contaminated areas) and on the calculation of performance indicators of the enterprise. The key provisions have been summarized and the features of investment support of agricultural enterprises in radioactively contaminated areas have been highlighted. On this basis, the list of investment areas has been formed with the emphasis on practical requirements for economic activity conducted by agricultural enterprises in radioactively contaminated areas (reduction of the content of radioactive substances in finished products). Additionally, options for the development of rural areas in the radioactively contaminated areas have been described; the emphasis is on maximum variability, increased investment, development of socioeconomic infrastructure, and diversification of business activities. The analytical part of the research deals with the assessment of the investment support of agricultural enterprises in radioactively contaminated areas. The assessment made it possible to reveal factors of deterioration of the investment climate in agriculture of Ukraine and factors that affect the investment attractiveness of agricultural enterprises in Zhytomyr oblast (environmental, economic, scientific and technical, infrastructure support). In order to study the trends in investment activity and identify problems of investment support, the factors of investment support of agricultural enterprises in radioactively contaminated areas of Zhytomyr oblast (Ovruch, Olevsk, Novohrad-Volynskyi, Narodychi, Luhyny, Malyn, Korosten, Yemilchyno and Khoroshiv raions) have been assessed. These factors include land resources profile, environmental pollution and environmental protection measures, export activity of agricultural enterprises, institutional environment, liquidity, fixed assets, income and profitability, investment efficiency, investment attractiveness. It has been found that the funding of the enterprises under investigation is mainly at the expense of internal sources – 89.0%. The enterprises invested most intensively in the replacement of obsolete and worn-out equipment and the expansion of agricultural production. Low investment intensity was observed in the field of improving the environmental condition of products. To specify the key factors of investment support of enterprises in radioactively contaminated areas of Zhytomyr oblast, a correlation analysis was conducted at the macro (enterprises of the region operating in the industry – 116 enterprises) and micro levels (5 enterprises that are engaged both in animal husbandry and crop production that have been selected according to the volume of sales). Thus, the investment processes during the period under investigation were directly influenced by a number of factors, namely the index of agricultural products, gross regional product, total amount of waste, retail sales volume, institutional environment, costs of innovation, costs of protection and sustainable use of natural resources. It has been highlighted that the degree of influence of each of the factors is different for each individual business entity due to its internal environment. The current trends in investment activity of agricultural enterprises in radioactively contaminated areas of Zhytomyr oblast are the following: enterprises have a considerable need for investment resources against the backdrop of declining profitability; emphasis on domestic sources of funding and low attention to attracting investment, including through new digital tools, reduces opportunities for development and has a negative impact on financial and economic activity; agricultural producers that conduct large-scale production and economic activities attract more investments, which negatively affects small and micro enterprises; most enterprises carry out investment activity, but mostly it is not significant or minimal, which reduces the opportunities for their development; in the course of investment activity, agricultural producers focus on investment in tangible assets and fixed capital, while investment in land and long-term biological assets of livestock are outsiders; investment activity increases disparities in the development of agriculture in the region in favour of crop production, which causes additional difficulties for enterprises from radioactively contaminated areas; agricultural producers are unable to attract foreign direct investment, which reduces their access to financial resources; the inactivity of state and local government institutions has a negative impact on the investment activities of farmers in radioactively contaminated areas. The key problems in the formation of the system of investment support of agricultural enterprises in radioactively contaminated areas are the lack of balanced state support and low amounts of state funding, outdated regulatory framework for supporting the activities of economic entities in the areas that have a special regime in connection with a man-made disaster, unfavourable investment environment, obsolete infrastructure and facilities, low level of return on investment, soil degradation, radiation and environmental pollution of the territories, slow introduction of technological innovations by small enterprises, unavailability of credit resources due to the low solvency of agricultural business entities. The recommendation part of the research provides modelling of the gestalts of the ontological system in order to establish the relationship between investment support and economic development of agricultural enterprises in radioactively contaminated areas. The model of the ontological system of investment support has been presented in the form of the corresponding functional dependence taking into account that the key internal sources of investment of the enterprises under investigation are profit and depreciation fund, and external source is long-term lending. On the one hand, the results of modelling indicate the need to update fixed assets, which is the basis for successful financial and economic activity of agricultural business. On the other hand, financial leasing is considered to be the most effective investment tool that will expand access of small enterprises to financial resources and will promote the creation of a network of service cooperatives. The correlation-regression analysis has been conducted. On its basis, the dependence of the output of agricultural enterprises in radioactively contaminated areas on borrowed sources of investment has been established. It has been found that as the value of financial leasing or the volume of lending by depository corporations increases by 1.0%, the output increases by 5.0 and 11.0%, respectively. An increase in the volume of loans from credit unions by 1.0% will increase the output by only 3.0%. Proposals for improving the management of investment support of agricultural enterprises in radioactively contaminated areas have been developed; management facilities and mechanisms for the formation of a management system have been outlined. A conceptual model has been formed that distinguishes two blocks of management measures: a) to attract investment capital (financial and economic management; organizational management; personnel management); b) to increase the real market value of the enterprise (image management; production management; marketing and logistics management; innovation management). Mechanisms for intensification of the investment activities of agricultural enterprises are based on setting the goals, objectives and tasks, determining priority areas for investment by the state and farmers in radioactively contaminated areas, as well as on the construction and operation of regional agricultural clusters, which include agricultural market entities (suppliers, agricultural producers, institutions of infrastructure, consumers, investors, research and development institutions, the association of agro-industrial enterprises of the region, etc.). It has been substantiated that the established scheme of interrelations in the integration cluster association of the region and the multicomponent model of credit interaction of financial and insurance institutions, investors and agricultural enterprises will contribute to the increase in the efficiency of the investment system in radioactively contaminated areas. It has been substantiated that low investment activity of agricultural enterprises in radioactively contaminated areas is also associated with insufficient volume of investments from the state, its support in creation of a favourable investment environment that would attract foreign and domestic sources of investment resources, guarantee the legislative protection of foreign capital. The priority steps on the part of the state should be the following: the formation of a stable regulatory framework in the field of investment activities; introduction of socially oriented, environmental, financial and tax policy on the functioning of enterprises in radioactively contaminated areas; formation of a strategy for the development of agriculture in radioactively contaminated areas, which should involve the design of a program for the development of investment support of agricultural business with a detailed plan for its implementation; creation of an effective mechanism to stimulate the development of market infrastructure; legislative regulation of land relations, especially the priority of the right to acquire radioactively contaminated agricultural land; development of insurance of investment risk through the creation of land banks and mortgage lending; simplification of the system of taxation and preferential loans, support of leasing; development of information and consulting support. The need to develop and implement a program of investment and innovation development of agricultural enterprises in radioactively contaminated areas of Zhytomyr oblast has been emphasized; its components have been specified. Within the framework of the development and implementation of the program, it is proposed to reform the infrastructure of agricultural enterprises at the regional level, as well as to introduce an innovative infrastructure to promote investment and development of agricultural business. Fri, 01 Jan 2021 00:00:00 GMT http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/18333 2021-01-01T00:00:00Z http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/18331 Название: Розвиток вертикально інтегрованих структур аграрного бізнесу в умовах глобалізації Авторы: Левківський, Є. В.; Levkivskyi, Ye. Аннотация: Дисертацію присвячено комплексному науковому дослідженню теоретикометодичних підходів та розробці і обґрунтуванню перспективних напрямів вертикальної інтеграції в аграрному секторі економіки України під впливом глобалізаційних процесів. В теоретичній частині дисертації знайшли відображення історичні витоки вертикальної інтеграції за період від «зеленої революції» до початку ХХІ ст., тобто епохи продуктивного сільського господарства з високим рівнем індустріалізації, міжгалузевої інтеграції та світового визнання його ролі як життєзабезпечуючої галузі. Встановлено, що в результаті поглиблення ринкових відносин та трансформаційних змін внаслідок інтенсифікації аграрного виробництва склалася висококонкурентне середовище для формування системи вертикальних зав'язків між процесами виробництва, переробки та реалізації, що слугувало виникненню багатьох теорій розвитку вертикальної інтеграції. Відображені еволюційні особливості становлення різного роду теорій щодо наповнення змісту, змін форм, переваг та недоліків вертикальної інтеграції в країнах світу. Під впливом розширення ринкових відносин і промислової індустріалізації, вертикально інтегровані структури стають все більш затребуваними з позиції збільшення обсягів сільськогосподарського виробництва, а отже потребують повнішого наукового теоретично-прикладного дослідження механізмів їх дії та економічної вигоди. Узагальнення теоретичних підходів до процесів вертикальної інтеграції дозволило більш глибоко з'ясувати сутність та структуру інтеграційних зав'язків, які характерні для більшості галузей економіки. Враховуючи основні положення та механізми здійснення інтеграційних процесів, різноманіття підходів вітчизняних та зарубіжних науковців, специфічні особливості інтеграційних структур в сфері бізнесу, сформовано позицію щодо визначення категорії «вертикальна інтеграція» в аграрному бізнесі. Зокрема, вертикальна інтеграція представлена як механізм, в якому ланцюжок поставок належить певній компанії, а кожен учасник цього ланцюжка виробляє інший продукт або специфічну для ринку послугу. Таким чином, формується різнорідний товарний асортимент для задоволення загальної потреби споживачів та попиту світового ринку. Розвиток та щільність інтеграційних зв'язків в різних сферах, а також життєдіяльність інтегрованої структури, забезпечуються завдяки притаманним властивостям вертикальній інтеграції. У даному дослідженні упорядковано класифікаційні ознаки агропромислової інтеграції за організаційною формою ведення виробництва та за складом учасників інтеграційних відносин (горизонтальна і вертикальна), які більшою мірою розкривають мету інтеграції – збільшення доданої вартості і підвищення ефективності діяльності. З огляду на сучасні тенденції та перспективність такого світового явища, як глобалізація, поглиблено зміст поняття «вертикальна інтеграція в аграрному секторі», у якому акцентовано на таких ключових рисах цього процесу, як продовольча безпека, конкурентоспроможність, економічне зростання, рівень життя, якість продукції. В умовах російської агресії, руйнування інфраструктурних об'єктів та зміни логістичних напрямків експорту агропродовольчої продукції доводиться про необхідність комплексного інституційно забезпеченого підходу й створення організаційно-економічних засад для подальшого розвитку структур вертикальної інтеграції удосконаленої якості з підсиленням функції соціальної відповідальності бізнесу. Незважаючи на функціонування вертикально інтегрованих структур, зокрема в сільському господарстві, в умовах непередбачуваності, високого ступеня ризику та ймовірних втрат внаслідок військових дій, вони продовжуватимуть відігравати ключову роль в сфері економічного зростання країни та трансформаційних змін в державному регулюванні соціально-економічного розвитку. Враховуючи поширення процесів вертикальної інтеграції на велику кількість країн світу, проаналізовано комплекс причин економічного, організаційного та екологічного характеру, які мають відповідати Цілям сталого розвитку, євроінтеграційним пріоритетам України та новим цілям Спільної аграрної політики ЄС (САП ЄС). Особливе місце серед вертикально інтегрованих структур належить агрохолдингам. Агрохолдинги стрімко змінили обличчя сільського господарства, ставши об'єктивною реальністю сьогодення. Їх виникнення, з одного боку, стало наслідком слабкості інституційної системи в бізнессередовищі, зростання світового попиту на агропродовольчу продукцію, припливу капіталу з інших галузей економіки, з другого боку, сучасний агрохолдинг – це організаційна форма аграрного бізнесу, яка здатна підвищити ефективність виробництва реального сектора економіки, створювати та використовувати інноваційні технології, здійснювати позитивний вплив на виробничу та соціальну інфраструктуру регіонів, сприяти зростанню зайнятості. Перераховані основні чинники, що сприяють розвитку агрохолдингів не є однозначними, оскільки такого типу великомасштабні агропромислові формування мають сприяти й розвитку малого і середнього агробізнесу, зокрема фермерству. Відповідно у дисертації розглянуто такий напрям перспективного розвитку агрохолдингів, як конвергенція. Можна стверджувати, що через цей процес досягається синергетичний ефект від взаємодії аграрних холдингів та підприємств різних форм господарювання в сільському господарстві. В аналітичній частині розкрито глобальний профіль вертикальної інтеграції в аграрному бізнесі, який сформувався під впливом сучасних процесів діджиталізація та можливостей штучного інтелекту, розвитку органічного землеробства, що змінили не тільки ланцюги поставок і можливості створення доданої вартості, але й слугували виникненню нових моделей ведення аграрного бізнесу. Метою основних орієнтирів моделей агробізнесу визначився перехід сільського господарства на принципи сталості, що змінило бізнес-ідеологію вертикальної інтеграції. Сталий глобальний контент вертикалізації агробізнесу розглянуто як сценарій поєднання економічних чинників (стремління до підвищення економічної ефективності), змін в ринкових механізмах економік окремих країн світу і особливостей антимонопольної політики, етичних питаннях ведення бізнесу, зокрема у сфері довіри до бізнес-партнерів, які формують ланцюг створення доданої вартості. Встановлено, що в процесі універсалізації вертикальної інтеграції в агробізнесі виникли та функціонують різні регіональні моделі, які мають суттєві відмінності. Здійснено аналіз світової практики інтеграційних процесів на прикладі компаній США (бізнес-кейс зворотної вертикальної інтеграції в агробізнесі, ЄС (механізм контрактації, який сприяє розширенню виходу на ринок для малих господарств, можливостей кредитування та доступу до технологій, удосконаленню управління ризиками, зайнятості сільського населення та комерціалізації фермерства), Китаю (реалізації комплементарних інтересів суб'єктів галузі свинарства та її сталого розвитку), Бразилії (роль ринкової влади у монополізації ринку інтегрованими структурами, на прикладі сегменту апельсинового соку), країн Африки (нігерійська модель контрактації врожаю та організація системи навчань для місцевих фермерів з метою подолання проблеми дефіциту та дисбалансу у постачанні продукції, на прикладі виробництва томатного соку) тощо. Так, типові моделі вертикальної інтеграції в країнах-членах ЄС дають розуміння основних трендів вертикалізації аграрного бізнесу, які широко висвітлені у науковій роботі. Серед таких трендів, зокрема, виділяються: дуальний вплив інституційного середовища; контрактація відносин між сільськогосподарськими, переробними та торговельними компаніями; чітке розуміння об'єкту інтеграції, яким є сільське господарство; удосконалення «архітектури» вертикально інтегрованих структур; формування цілісних ланцюгів доданої вартості; універсальний, але не панівний характер вертикальної інтеграції. На прикладі бізнес-моделі вертикальної інтеграції румунського регіону Трансильванія стверджується, що такий процес, як диверсифікація може змінювати бізнес-моделі вертикальної інтеграції у позитивному напрямі, формуючи мультикомпонентну систему сільської економіки. Існуючі емпіричні дослідження особливостей вертикальної інтеграції агробізнесу в країнах ЄС водночас демонструють і окремі проблеми, а саме: обмеженість ініціатив фермерів, або інколи й неготовність фермерів щодо об'єднання з іншими суб'єктами господарювання. На прикладі італійських виробників пшениці встановлена одна із таких причин, яка полягає у наявності інформаційної асиметрії. Таким чином, констатовано, що в умовах глобалізації вертикально інтегровані інтеграційні утворення потенційно забезпечують суттєві вигоди для їх учасників, які не є доступними для дрібних товаровиробників. Проте, відмічені й окремі бар'єри, які не дають повною мірою реалізовувати потенціал вертикально інтегрованих структур в глобальному бізнес-середовищі. Серед них мають місце такі, як недосконалість інституціоналізації взаємодії та системи менеджменту інтегрованих компаній, недостатність впливу на кон'юнктуру товарного ринку, існування внутрішніх ризиків, стереотипність мислення фермерів та інші. В дисертаційному досліджені в еволюційній послідовності проаналізовано вітчизняний досвід процесу вертикалізації аграрного бізнесу з наявним переліком критичних проблем, особливостей та позитивних наслідків. На результатах господарської діяльності доведено, що агрохолдинги відповідають традиційним характеристикам, оскільки є високотехнологічними, маркетингоорієнтованими, інвестиційноактивними господарськими утвореннями, які динамічно розвиваються. Відмічено тенденцію нарощення земельного банку, що надало можливості до виділення груп щодо розподілу агрохолдингів за розмірами земельного банку. Протягом досліджуваного періоду на товарному ринку сільськогосподарської продукції й товарів виокремилися певні агрохолдингилідери за ознаками якості ґрунтів, інвестиційної привабливості регіону, рівня конкурентоспроможності підприємства, участі в міжнародній торгівлі, що відображається у значеннях показниках економічної ефективності та товарній спеціалізації. Загальною характерною особливістю агрохолдингів є спеціалізація на вирощуванні високорентабельних, швидкоокупних та експортноорєнтованих сільськогосподарських культур. Як виключення овочева, ягідна спеціалізація, або продукція галузі тваринництва. За проведеною оцінкою частки агрохолдингів, які спеціалізуються на тваринницькій продукції встановлено, що переважають лише ті підприємства, які займаються виробництвом продукції птахівництва. Диверсифікація діяльності великих вертикально інтегрованих структур відповідає сучасним глобальним тенденціям та Цілям сталого розвитку. Зокрема, це стосується розвитку органічного виробництва сільськогосподарської продукції, яка найбільшим попитом користується на зовнішніх ринках та забезпечує товаровиробнику привабливі ціни. Структура доходів від реалізації органічної продукції свідчить про переважання частки внутрішнього ринку (90%) проти незначних обсягах зовнішнього ринку (10%) та пріоритетність таких видів експортної органічної продукції, як соя, соняшникова олія, кукурудза. Водночас, 50% внутрішнього ринку органічної продукції належить молоку та молочним продуктам, 20% вершковому маслу. На прикладі окремих агрохолдингів розкрито переваги інноваційних технологій та діджиталізації, що забезпечує суттєве зростання продуктивності праці та рівня рентабельності, високе значення показника фондоозброєності. За результатами досліджень відмічено значне скорочення обсягів інвестування в окремих агрохолдингах, що пов'язано із зниженням рівня їх прибутковості у 2021 р. через низку несприятливих чинників (значне зростання операційних витрат, складні погодні умови, цінові зміни, тощо). Встановлено, що взагалі у своїй діяльності агрохолдинги більше потерпають від зовнішніх ринкових шоків, які виникають в процесі міжнародної торгівлі, ніж внутрішніх криз. Однак, військова російська агресія значно посилила ризики, пов'язані зі зберіганням та логістикою експорту сільськогосподарської продукції. В проєктній частині наукової роботи констатовано, що ключовим трендом розвитку світового аграрного бізнесу є активна позиція та ключова роль вертикально інтегрованих структур у глобальних ланцюгах доданої вартості (ГЛДВ), формування яких є механізмом максимізації вигод усіх учасників цього процесу (залучених компаній, країн їх приналежності, кінцевих споживачів). Стимулювання інтеграції бізнес-суб'єктів різних форм власності і масштабів діяльності у глобальні ланцюги вартості у багатьох країнах є важливим елементом національної стратегії економічної безпеки. ГЛДВ як компонента світових економічних процесів розвиваються відповідно до глобальних трендів та ризиків, проявом чого є сповільнення темпів зростання вартості, скорочення за кількістю учасників та територіальною протяжністю, регіональна локалізація. В умовах такої оптимізації інтеграція нових учасників до ГЛДВ є ускладненою, особливо зважаючи на можливість недосконалості національних механізмів інституціональної взаємодії та системи менеджменту інтегрованих компаній. Вертикально інтегровані аграрні підприємства України, незважаючи на складні внутрішньонаціональні умови ведення бізнесу (наслідки постпандемічної кризи, знищення виробничих потужностей, руйнування логістичних каналів збуту в результаті російської військової агресії) об'єктивно мають враховувати вимоги та запити світового ринку агропродовольчої продукції. В процесі дослідження встановлено, що у зазначених складних і непередбачуваних умовах альтернативними напрямами їх розвитку є такі: 1) оптимізація позиції в глобальних чи регіональних ланцюгах вартості; 2) інтеграція у нові ланцюги формування вартості; 3) створення внутрішньокорпоративних/внутрішньонаціональних ланцюгів формування вартості з подальшою інтеграцією у ланцюги вищого рівня. З метою визначення поточних позицій вітчизняних аграрних вертикально інтегрованих структур у ГЛДВ та напрямів їх розвитку здійснено аналіз імпортозалежності та конкурентоспроможності експорту в розрізі основних товарних позицій за видами виробленої продукції. Моніторинг імпортозалежності за такими індикаторами як торгівельний баланс та Iндекс вiдносної зaлежностi вiд iмпорту (Relative Import Penetration Index) дозволив проаналізувати позиції національних виробників у ГЛДВ на національному ринку та привабливість внутрішнього ринку для іноземних компаній. Оцінку міжнародної конкурентоспроможності продукції інтегрованих структур на світовому ринку здійснено на базі індексу відносної експортної конкурентоспроможності (Relative Export Advantage), індексу відносних торговельних переваг (Relative Trade Advantage Index). Синтез отриманих результатів дав підстави для твердження, що альтернативними напрямами позиціонування аграрних вертикально інтегрованих структур України у глобальних ланцюгах доданої вартості є такі: 1) позиції з товарами, що мають низький рівень конкурентоспроможності (молоко, яловичина і телятина) та є неконкурентоспроможними на світовому ринку аграрної продукції (цукор, м'ясо свиней) – зміцнення позицій у ГЛДВ в якості керованих учасників з поступовою подальшою диверсифікацією; 2) позиції з видами продукції, що мають на світовому ринку стійкі конкурентні переваги (кукурудза на зерно, олія соняшникової та м'ясо птиці) – інтенсифікація діяльності у вищих ланках ГЛДВ (рітейл), ініціація процесів формування нових ГЛДВ з виконанням керуючої ролі. При цьому рішення про інтеграцію підприємства до певного ланцюга вартості має здійснюватися на основі його детальної діагностики за ключовими критеріальними ознаками, такими як: тип, протяжність та регіональна структура ланцюга; учасники ланцюга та тип відносин між ними, ролі та конкурентні переваги учасників; ведучі компанії; наявність бар'єрів входження у ГЛДВ. За результатами аналітичного дослідження встановлено, що аграрні вертикально інтегровані бізнес-структури сформували потужний економічний потенціал, однак їх діяльність не позбавлена ризиків та обмежень, нівелюванню яких може сприяти поглиблення співпраці з малими та середніми підприємствами. Консолідація, в рамках глобальних та внутрішньонаціональних ланцюгів доданої вартості, на засадах довгострокового контрактування чи шляхом участі у вертикально-інтегрованій структурі, суб'єктів аграрного бізнесу різного рівня масштабування сприятиме їх конвергенції, що матиме важливий ефект не лише для безпосередніх учасників, а й для аграрної економіки в цілому. В процесі конвергенції, часткового об'єднання основних рис і видів діяльності підприємств на відповідних інституційних засадах, учасники отримують можливість наблизитися до вищої результативності спільної діяльності, використовуючи здобутки і переваги різних форм організації бізнесу. Економічну доцільність конвергенції бізнес структур різного рівня масштабування у рамках ланцюгів формування доданої вартості доведено за результатами соціологічного дослідження, респондентами якого виступили представники суб'єктів аграрного бізнесу різних організаційно-правових форм та форм власності, неінтегрованих та інтегрованих у діяльність аграрних вертикально інтегрованих структур за різними формами співпраці. Результати анкетування засвідчують, що товаровиробники, залучені у діяльність вертикально інтегрованих аграрних підприємств, отримують вигоди у таких формах: можливості використання ресурсного та інноваційного потенціалу головного підприємства, що знижує залежність від кредитних та посередницьких послуг; державної підтримки; доступу до зарубіжних аграрних ринків; контролю за земельними ресурсами тощо. Синтез результатів соціологічного дослідження доводить появу перших позитивних проявів конвергенції аграрних підприємств різного рівня масштабування і доцільність її подальшого розвитку у напряму досягнення спільних цілей, пріоритетів і цінностей сталості (розвиток людського капіталу підприємства та сільських територій в цілому, сприятливого соціального та екологічного середовища). Акцентовано на ідентифікації інструментів управління та напрямів розвитку аграрних вертикально інтегрованих підприємств, аналітичний базис для якої формувався за результатами економетричних методів визначення найбільш статистично значимих факторів та прогнозування варіантів розвитку. Результати економіко-математичного моделювання засвідчили, що напрями та перспективи розвитку аграрних вертикально інтегрованих підприємств визначаються переважно дією чинників не стратегічного, а короткострокового характеру. Управління зазначеними факторами визначатиме реальні короткострокові перспективи розвитку в умовах підвищеного ризику та невизначеності. За результатами сценарного аналізу обґрунтовано, що управління розвитком вертикально інтегрованих структур має здійснюватися на мікро- та макроекономічному рівнях із застосуванням взаємопогоджених інструментів, визначальними з яких на державному рівні мають бути: сприятлива кредитна політика, митне регулювання експорту аграрної продукції та імпорту факторів виробництва для аграрної сфери; на рівні підприємств – активна інноваційна діяльність, позиціонування у глобальних та національних ланцюгах додано вартості, інтеграція з малими та середніми виробниками аграрної продукції з метою досягнення конвергенції, активне антикризове управління. Застосування даних інструментів стимулювання розвитку вертикально інтегрованих структур як на мікро-, так і на макрорівні має здійснюватися з дотриманням принципів та цінностей сталого розвитку, що є об'єктивною умовою ведення аграрного бізнесу відповідно до глобальних та національних імперативів соціоцентризму, соціальної та екологічної відповідальності.; The thesis offers a thorough investigation of the theoretical and methodological approaches as well as substantiation of promising directions of vertical integration in the agricultural sector of Ukraine's economy under globalization processes. The theoretical part of the thesis examines the historical roots of vertical integration from the «green revolution» to the beginning of the 21st century, i.e., the times of highly industrialized, cross-industry integrated, and globally recognized agriculture as a life-sustaining industry. It was discovered that a highly competitive environment was created for the formation of a system of vertical connections between the processes of production, processing, and sales, which served as the basis for the emergence of many theories of the development of vertical integration. This was due to the intensification of market relations and transformational changes following the increase in agricultural production. The evolutionary features of the formation of various theories regarding the content, changes in forms, benefits, and drawbacks of vertical integration in many countries throughout the world are reflected. Affected by the expansion of market relations and industrialization, vertically integrated structures are in growing demand from the perspective of increasing the volume of agricultural production. Therefore, a more thorough scientific theoretical and applied study of the mechanisms of vertically integrated structures' action and their economic benefits is necessary. The generalization of theoretical approaches to the processes of vertical integration gave grounds for a deeper clarification of the essence and structure of integration connections, which are typical of most economic sectors. Taking into account the main provisions and mechanisms of integration processes, the diverse approaches of domestic and foreign researchers, and specific features of business integration structures, a position was formed regarding the definition of the category «vertical integration» in agricultural business. Particularly, vertical integration is understood as a mechanism where the supply chain is owned by a single entity, and each chain member creates a different product or market-specific service. Thus, a wide product range is created to meet the general consumers' needs and the demand of the global market. The intrinsic qualities of vertical integration ensure the growth and intensity of integration links in diverse sectors as well as the functioning operation of the integrated structure. The organizational form of production management and the participants in integration relations (horizontal and vertical) were used to classify agri-industrial integration features in this study. These factors more clearly reveal the purpose of integration, which is to increase added value and increase the efficiency of activities. In light of the contemporary trends and prospects of such a world phenomenon as globalization, the concept of «vertical integration in the agricultural sector» expanded to emphasize such crucial features of this process as food security, competitiveness, economic growth, living standards, and product quality. Against the backdrop of Russian aggression, the destruction of infrastructural facilities, and changes in the logistical directions of the export of agri-food products, the need for a comprehensive institutionally supported approach and the creation of organizational and economic foundations for the further development of better-quality vertically integrated structures with the strengthening of the function of social responsibility of business was proved. Although vertically integrated structures, particularly in agriculture, operate in unpredictable, high-risk environments and face the possibility of suffering financial losses as a result of hostilities, these structures will continue to be crucial to the country's economic growth and transformational changes in the state regulation of socioeconomic development. Economic, organizational, and environmental factors that must align with the Sustainable Development Goals, Ukraine's priorities for European integration, and the updated EU Common Agricultural Policy goals were examined in light of the global spread of vertical integration processes. Agricultural holdings retain a distinctive place among vertically integrated structures. The image of agriculture was quickly altered by agricultural holdings, which are an objective reality today. On the one hand, their emergence was caused by the weakness of the institutional system in the business environment, the growth of global demand for agri-food products, and the inflow of capital from other sectors of the economy. On the other hand, a modern agricultural holding is an organizational form of agricultural business that is able to increase the efficiency of production of real sectors of the economy, create and use innovative technologies, have a positive impact on the production and social infrastructure of the regions, and promote the growth of employment. The mentioned primary factors contributing to the development of agricultural holdings are not unambiguous, since large-scale agriindustrial formations of this sort should also contribute to the development of small and medium-sized agribusiness, in particular, farming. Accordingly, the thesis considers convergence as a potential direction for the expansion of agricultural holdings. It can be argued that a synergistic effect is achieved from the interaction between agricultural holdings and enterprises of various forms of management in agriculture. The analytical part offers insight into the global profile of vertical integration in agribusiness, which was developed in response to contemporary digitization processes, AI possibilities, and the growth of organic agriculture, which altered not only supply chains and the possibility of adding value, but also contributed to the emergence of new models of conducting agribusiness. The transition of agriculture to the sustainability principles was the primary objective of agribusiness models, which changed the business ideology of vertical integration. The sustainable global content of the verticalization of agribusiness is viewed as a scenario of a combination of economic factors (the desire to increase economic efficiency), changes in the market mechanisms of the economies of individual countries around the world and the features of the antimonopoly policy, ethical issues of doing business, particularly in the area of trust in business partners that form the chain of creation added value. It was determined that numerous regional models have evolved and are functioning in the process of universalization of vertical integration in agribusiness, and they have substantial disparities. The global practice of integration processes was analyzed using the example of companies in different countries, including the USA (a business case of reverse vertical integration in agribusiness), the EU (contracting mechanism that encourages small farms to enter the market, access to credit opportunities and technologies, improvement of risk management, employment of the rural population and commercialization of farming), China (implementation of complementary interests of pig-breeding industry entities and its sustainable development), Brazil (the role of market power in the monopolization of the market by integrated structures, case study of the orange juice segment), Africa (the Nigerian model of crop contracting and the organization of a training system for local farmers in order to overcome the problem of scarcity and imbalance in the supply of products, case study of tomato juice production), etc. Thus, typical vertical integration models across EU member states provide an understanding of the main trends of verticalization of agribusiness, which have received much attention in scientific research. The following trends were noted, in particular, the dual influence of the institutional environment; contracting relations between agricultural, processing, and trading companies; a clear understanding of the integration object, namely agriculture; improvement of the «architecture» of vertically integrated structures; formation of integrated added value chains; universal, but not dominant nature of vertical integration. Using the example of the business model of vertical integration of the Romanian region of Transylvania, it is stated that a process like diversification can alter business models of vertical integration beneficially, establishing a multicomponent system of the rural economy. However, current empirical research on the features of vertical integration in agribusiness in the EU countries highlights some issues, including the limited initiative of farmers and, at times, their reluctance to work with other companies. One of the causes, the existence of information asymmetry, was discovered through a case study of Italian wheat producers. Thus, it was determined that in the context of globalization, vertically integrated formations may offer significant advantages to their participants, which small producers are unable to access. However, individual barriers that prevent vertically integrated structures from reaching their full potential in the global business environment were also noted. There are several issues, including the imperfection of the institutionalization of interaction and the management structure of integrated companies, the inability to affect the commodity market situation, the existence of internal risks, the stereotyped thinking of farmers, etc. The thesis investigated in an evolutionary sequence the domestic experience of the verticalization process of agribusiness with the current list of critical problems, features, and positive consequences. The outcomes of economic activity demonstrated that agricultural holdings have traditional characteristics, as they are high-tech, marketing-oriented, investment-active economic entities that are developing dynamically. The trend to increase the land bank was observed. This made it possible to single out groups for the distribution of agricultural holdings based on the land bank size. During the studied period, certain leading agricultural holdings stood out on the commodity market for agricultural products and goods based on the characteristics of soil quality, investment attractiveness of the region, and the level of competitiveness of the enterprise, involvement into international trade, which is reflected in the values of indicators of economic efficiency and product specialization. A common feature of agricultural holdings is specialization in the cultivation of highly profitable, fastpayback, and export-oriented crops. The exceptions include specialization in vegetables, berries, or animal husbandry. Based on the assessment of agricultural holdings that specialize in livestock products, it was established that only those enterprises that produce poultry products prevail. Diversification of the activities of large vertically integrated structures corresponds to contemporary global trends and the Sustainable Development Goals. This specifically relates to the growth of organic agricultural output, which is in high demand in global markets and offers producers favorable prices. The profile of sales revenues from organic products shows the predominance of the domestic market share (90%) compared to the insignificant volume of the foreign market (10%) and the priority of exporting goods like soy, sunflower oil, and corn. At the same time, milk and dairy products account for 50% of the domestic organic product market, and butter for 20%. Using the example of specific agricultural holdings, the benefits of innovative technologies and digitalization were demonstrated. They ensure a considerable increase in labor productivity and the level of profitability, and a high value of the capital/labor ratio. According to the research findings, a significant reduction in investment volumes in certain agricultural holdings was observed, which is associated with a decrease in their profitability in 2021 due to several unfavorable factors (a significant increase in operating costs, difficult weather conditions, price changes, etc.). It was determined that internal crises that take place in international trade typically have a smaller impact on agricultural holdings than external market shocks. However, the risks connected to the logistics of storing and exporting agricultural products have dramatically grown as a result of russian military aggression. The project part of the thesis highlights that the major trend in the development of global agribusiness is the active position and key role of vertically integrated structures in global added-value chains (GAVCs), the formation of which is a mechanism for maximizing the benefits of all participants in this process (involved companies, countries of their affiliation, end consumers). Encouraging the integration of business entities with various forms of ownership and scale of activity into global value chains in many countries is a crucial element of the national economic security strategy. As a component of global economic processes, GAVCs are developing in line with global trends and risks, which are manifested by a slowdown in the rate of value growth, a reduction in the number of participants and the geographic scope, and regional localization. The integration of new participants into GAVCs under these conditions of optimization, especially in light of the possibility of the imperfection of national mechanisms of institutional interaction and the management system of integrated companies. Despite the challenging domestic business conditions (consequences of the postpandemic crisis, destruction of production facilities and logistics sales channels as a result of russian military aggression), vertically integrated agricultural enterprises in Ukraine must objectively take into account the demands and requests of the world market for agri-food products. According to research, alternative directions for their development under the mentioned complicated and unexpected conditions are the following: 1) optimization of the position in global or regional value chains; 2) integration into new chains of value formation; 3) creation of intra-corporate/intranational chains of value formation with subsequent integration into higher-level chains. In order to determine the current positions of domestic agricultural vertically integrated structures in GAVCs and the directions of their development, import dependency, and export competitiveness were analyzed in terms of primary commodity positions by types of manufactured products. Monitoring of import dependency by such indicators as the trade balance and the Relative Import Penetration Index made it possible to analyze the positions of national producers in the GAVCs in the national market and the attractiveness of the domestic market for foreign companies. The international competitiveness of products of integrated structures in the world market was assessed on the basis of the relative export advantage index and the relative trade advantage index. The synthesis of the obtained results gave grounds to assert that the following are alternative directions for the positioning of Ukrainian agricultural vertically integrated structures in global addedvalue chains: 1) positions with goods that have low competitiveness (milk, beef, and veal) and are uncompetitive in the world agricultural market (sugar, pork) – reinforcement of positions in GAVCs as managed participants with gradual further diversification; 2) positions with types of products that have stable competitive advantages in the world market (corn for grain, sunflower oil, and poultry meat) – intensification of activities in the higher links of GAVCs (retail), initiation of processes of formation of new GAVCs with the performance of a management role. At the same time, the decision to integrate the enterprise into a certain value chain should be based on a thorough diagnosis according to key criteria, such as type, extension, and regional structure of the chain, its participants and relationship between them, the roles and competitive advantages of participants, leading companies, the existence of entry barriers into GAVCs. Based on the findings of the analytical study, it was established that agricultural vertically integrated business structures have formed a significant economic potential. However, they are operating not without risks and constraints, the leveling of which can be facilitated by expanding cooperation with small and medium-sized enterprises. Consolidation of agribusiness entities of various scales within global and domestic added-value chains on the basis of long-term contracting or by participating in a vertically integrated structure will contribute to their convergence. This will have a significant impact on both the participants and the agricultural economy as a whole. In the course of convergence, the partial unification of main features and types of activities of enterprises on the appropriate institutional basis, the participants can get closer to the higher effectiveness of joint activities by using the achievements and benefits of various forms of business organization. The economic expediency of the convergence of business structures of various scales within chains of added value formation was demonstrated by the findings of a sociological survey. The respondents were representatives of agribusiness entities of various organizational and legal forms and forms of ownership that were both nonintegrated and integrated into various forms of cooperation with agricultural vertically integrated structures. The survey results showed that producers involved in the activities of vertically integrated agricultural enterprises receive benefits in the following forms: the possibility to use the resource and innovation potential of the main enterprise, which reduces dependence on credit and intermediary services; state support; access to foreign agricultural markets; control over land resources, etc. The synthesis of the survey results demonstrated the emergence of the first positive signs of the convergence of agricultural enterprises of various scales and the expediency of its further development to achieve common goals, priorities, and sustainability values (development of the human capital of the enterprise and rural areas as a whole, a favorable social and ecological environment). The identification of management tools and directions for the development of agricultural vertically integrated enterprises was emphasized. Its analytical foundation was formed based on the results of econometric methods for determining the most statistically significant factors and forecasting development options. The outcomes of economic-mathematical modeling indicated that short-term, non-strategic elements mostly affect the directions and possibilities of the development of agricultural vertically integrated firms. Management of the factors will determine real short-term development prospects under circumstances of greater risk and uncertainty. According to the results of the scenario analysis, it was substantiated that the management of the development of vertically integrated structures should be carried out at the micro- and macroeconomic levels using mutually agreed-upon tools. The determining tools at the state level should be favorable lending policy, customs regulation of the export of agricultural products, and the imports of production factors for the agricultural sphere. At the level of enterprises, these are active innovative activity, positioning in global and national chains of added value, integration with small and medium-sized producers of agricultural products in order to achieve convergence, and active anticrisis management. The application of these tools for stimulating the development of vertically integrated structures at both the micro and macro levels should be carried out in compliance with the sustainable development principles and values, which is an objective requirement for conducting agribusiness in accordance with the global and national imperatives of sociocentrism, social and environmental responsibility. Sun, 01 Jan 2023 00:00:00 GMT http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/18331 2023-01-01T00:00:00Z