Публічне управління в умовах криз та надзвичайних ситуацій: концепції, стратегії та інструменти

Abstract

Кваліфікаційна робота присвячена аналізу концепцій, стратегій та інструментів публічного управління в умовах криз і надзвичайних ситуацій. Особлива увага приділена розвитку механізмів антикризового управління на регіональному рівні з урахуванням сучасних викликів, таких як пандемія, енергетичні кризи, воєнні дії тощо. У роботі обґрунтовано значення стратегічного мислення у формуванні механізмів антикризового управління, розроблено пропозиції щодо адаптації проєктного підходу в умовах обмежених ресурсів та високої невизначеності. У дослідженні враховано вплив інституційного середовища на ефективність реалізації антикризових заходів. Проведено оцінку існуючих стратегій та інструментів публічного управління з використанням економіко-математичних методів, які дозволяють виявити недоліки та розробити рекомендації для підвищення ефективності. Запропоновано модель комплексного антикризового управління, що інтегрує соціальні, економічні, екологічні та інформаційно-технологічні аспекти. Результати дослідження можуть бути використані для вдосконалення механізмів публічного управління в умовах кризових ситуацій, сприяючи стабільному соціально-економічному розвитку регіонів. Практичні рекомендації мають важливе значення для органів державної влади, місцевого самоврядування та науковців, які займаються проблематикою антикризового управління.

The thesis focuses on analyzing concepts, strategies, and tools of public administration in crises and emergencies. Particular attention is given to developing crisis management mechanisms at the regional level, considering modern challenges such as pandemics, energy crises, and military conflicts. The study substantiates the importance of strategic thinking in forming crisis management mechanisms and proposes recommendations for adapting a project-based approach under conditions of limited resources and high uncertainty. The study examines the impact of the institutional environment on the effectiveness of crisis management measures. Existing strategies and tools of public administration are evaluated using economic-mathematical methods, which reveal weaknesses and allow the development of recommendations to enhance effectiveness. A comprehensive crisis management model integrating social, economic, ecological, and information-technological aspects is proposed. The findings can be applied to improve public administration mechanisms in crises, fostering stable socio-economic development of regions. The practical recommendations are valuable for government authorities, local self-government, and researchers working in the field of crisis management.