Рубки головного користування ДП «Коростенський лісгосп АПК»

Abstract

Дослідження присвячене аналізу системи рубок головного користування (РГК) у дочірньому підприємстві «Коростенський лісгосп АПК», а також оцінці ефективності впровадження наближеного до природи лісівництва (НПЛ) в умовах Поліського регіону України. У роботі розглянуто різні методи рубок, зокрема вибіркові та суцільні, з акцентом на їх вплив на біорізноманіття, ґрунтові властивості та екологічну стійкість лісових екосистем. Визначено екологічну доцільність перехідних практик НПЛ, спрямованих на збереження природної структури лісу та підвищення його адаптивних можливостей до змін клімату. У рамках дослідження було застосовано комплекс методів, зокрема: аналіз наукових публікацій і нормативно-правових актів; польові вимірювання для оцінки фізико-хімічних властивостей ґрунтів і біорізноманіття; статистичний аналіз даних щодо впливу різних методів рубок на екологічний стан лісових масивів; SWOT-аналіз для оцінки потенційних переваг і бар’єрів впровадження НПЛ. Результати показали, що при застосуванні вибіркових рубок у ДП «Коростенський лісгосп АПК» відзначено зростання частки природного поновлення лісів з 15% у 2020 році до 23% у 2024 році, що свідчить про високий потенціал для переходу до сталих методів лісовідновлення. Порівняльний аналіз показав, що на ділянках, де застосовуються суцільні рубки, спостерігається значне зниження біорізноманіття та погіршення ґрунтових властивостей, зокрема збільшення ущільнення верхнього шару ґрунту на 2–5% в порівнянні з ділянками, де застосовуються вибіркові методи. Загалом, дослідження підтверджує високу ефективність НПЛ в контексті збереження екологічної рівноваги та стійкості лісових екосистем. Водночас, для впровадження таких методів необхідно усунути інституційні та технічні бар’єри, зокрема вдосконалити нормативно-методичну базу та підвищити кваліфікацію персоналу.

The study is devoted to the analysis of the system of harvesting of the main use (HUC) in the subsidiary enterprise Korosten Forestry and Agroindustrial Complex, as well as to the assessment of the effectiveness of implementing close-to-nature forestry (CNF) in the Polissia region of Ukraine. The paper considers different methods of logging, including selective and clear-cutting, with an emphasis on their impact on biodiversity, soil properties, and ecological sustainability of forest ecosystems. The ecological feasibility of transitional SFM practices aimed at preserving the natural structure of the forest and increasing its adaptive capacity to climate change is determined. The study used a set of methods, including: analysis of scientific publications and regulations; field measurements to assess the physical and chemical properties of soils and biodiversity; statistical analysis of data on the impact of different logging methods on the ecological state of forests; SWOT analysis to assess the potential benefits and barriers to the implementation of SFM. The results showed that when applying selective felling in the Korosten Forestry and Agroindustrial Complex, the share of natural regeneration of forests increased from 15% in 2020 to 23% in 2024, which indicates a high potential for the transition to sustainable forest restoration methods. The comparative analysis showed that areas where clear-cutting is used have a significant decrease in biodiversity and deterioration of soil properties, including an increase in topsoil compaction by 2-5% compared to areas where selective methods are used. In general, the study confirms the high efficiency of BMPs in the context of maintaining ecological balance and sustainability of forest ecosystems. At the same time, to implement such methods, it is necessary to remove institutional and technical barriers, in particular, to improve the regulatory and methodological framework and to improve the qualifications of personnel.