Організаційно-економічні засади розвитку зовнішньоекономічної діяльності аграрних підприємств

Abstract

Дисертацію присвячено обґрунтуванню теоретико-методичних положень і розробці практичних рекомендацій щодо удосконалення організаційноекономічних засад розвитку зовнішньоекономічної діяльності аграрних підприємств. У теоретичній частині дослідження систематизовано теоретикометодичні підходи до обґрунтування категоріального апарату і сформульовано визначення поняття «зовнішньоекономічна діяльність аграрних підприємств»; систематизовано чинники розвитку зовнішньоекономічної діяльності аграрних підприємств та охарактеризовано їх вплив на забезпечення ефективності цього процесу; узагальнено та поглиблено методичні підходи до оцінки ефективності зовнішньоекономічної діяльності аграрних підприємств. Удосконалено дефініцію поняття «зовнішньоекономічна діяльність аграрних підприємств», під яким запропоновано розуміти систему зовнішньоекономічних операцій у сфері виробничої діяльності господарюючих суб'єктів аграрного сектора економіки, пов'язаної з експортом та імпортом товарів й послуг з метою отримання прибутку та посилення конкурентних позицій внаслідок виходу на міжнародний ринок. Відмінністю цього визначення від поширених є структурування зовнішньоекономічної діяльності аграрного підприємства у межах його загальної господарської діяльності, диференціація різновидів зовнішньоекономічної діяльності та підкреслення мети її провадження відповідно до стратегічних цілей та завдань підприємства щодо його функціонування й ефективного розвитку. Обґрунтовано, що управління зовнішньоекономічною діяльністю аграрних підприємств слід здійснювати за інноваційним підходом, в основу якого закладено розуміння цього процесу на основі синтезу чотирьох окремих підходів (функціонального, системного, ризикованого і ситуаційного) з урахуванням національних особливостей ведення бізнесу, спрямованого на розробку та реалізацію зовнішньоекономічної стратегії підприємства за своєчасного упровадження новітніх технологій, що відповідають вимогам зовнішнього середовища та забезпечують конкурентоспроможність на міжнародних ринках у довготривалій перспективі. Теоретично доведено, що зовнішньоекономічна діяльність є важливою стратегічно орієнтованою компонентою господарської діяльності аграрних підприємств, взаємопов'язаною з нею та спільно вмотивованою щодо реалізації бізнес-процесів для їх успішного та конкурентоздатного поступу на світовому ринку. Систематизація чинників ефективності зовнішньоекономічної діяльності аграрних підприємств, їх релевантний характер та сталий взаємоузгоджений розвиток забезпечують здатність господарюючих суб'єктів динамічно підтримувати пропорції в організації діяльності, орієнтованої на інноваційне стратегічне зростання, підвищувати соціальну та економічну ефективність, нарощувати темпи розширеного відтворення. Аргументовано, що оцінку й аналіз ефективності зовнішньоекономічної діяльності аграрних підприємств слід здійснювати за допомогою методів динамічного програмування на основі порівняння отриманих економічних результатів з витратами ресурсів на їх досягнення. Вихідною методичною базою доцільно використовувати інструментарій системного аналізу та комплексний, діалектичний підхід, що зумовлює доцільність вивчення як окремих елементів, так й системи в цілому в постійному русі, трансформаціях, оновленні. Це є важливим для прийняття рішень щодо застосування інноваційних підходів, принципів та методів управління ЗЕД аграрних підприємств, у т. ч. заснованих на новітніх технологіях в режимі реального часу й технології штучного інтелекту. В аналітичній частині дослідження здійснено статистико-аналітичну оцінку зовнішньоекономічної діяльності вітчизняних аграрних підприємств, з акцентуванням на особливостях функціонування в умовах воєнного стану; ідентифіковано фактори впливу на ефективність зовнішньоекономічної діяльності аграрних підприємств; охарактеризовано глобальний профіль аграрних підприємств в системі міжнародної торгівлі. За результатами статистико-аналітичної оцінки сучасного стану і тенденцій зовнішньоекономічної діяльності аграрних підприємств встановлено, що, попри блокування портів та гострі проблеми з наземною логістикою, спричинені воєнними діями на території України, обсяг експорту продукції аграрного сектору у 2022 р. склав 23,4 млрд дол. США, що на 20,5 % більше, ніж у 2018 р., однак на 15,5 % менше, ніж у 2021 р. Обсяг імпорту становив 5,95 млрд дол. США, що на 11,4 % більше, ніж у 2018 р., проте на 23,1 % менше, ніж у 2021 р. Сальдо торгівлі упродовж досліджуваного має позитивний характер. Зазнала суттєвих змін структура експорту вітчизняної аграрної продукції, зокрема скорочено експорт продуктів рослинного походження, жирів і олії тваринного або рослинного походження та готових харчових продуктів. У 2022 р. основну частину доходів від експорту агропродовольчої продукції (55,2 %) аграрні підприємства отримали завдяки продажам до країн ЄС, зокрема Польщі – 11,5%. Значну частину аграрного експорту складає сільськогосподарська сировина, у т. ч. зернові й олійні культури та рослинні олії, зокрема соняшникова. Оцінку ефективності здійснення зовнішньоекономічної діяльності аграрних підприємств проведено на основі факторного аналізу ефективності експортних операцій (індексний метод) за ТОП-5 позиціями аграрної продукції (зернові культури, рослинна олія, молоко та молоковмісні продукти, олійні культури, м'ясо та м'ясопродукти). Серед розрахованих показників найбільш значущим виявився індекс контрактних цін, найменш значущим – індекс фізичного обсягу. Це свідчить про те, що на ефективність зовнішньоекономічної діяльності найбільше впливає вартість експортованої продукції, а не її обсяги. Ідентифікацію чинників, що впливають на розвиток ЗЕД аграрних підприємств, у взаємозв'язку з сучасними тенденціями світової економіки, проведено на глобальному, національному, регіональному та галузевому рівнях. Систематизація зовнішніх економічних факторів дозволила упорядкувати набір факторних елементів за рахунок об'єднання та усунення дублюючої інформації. За результатами експертного опитування керівників найбільших підприємствекспортерів аграрної продукції у Львівській області встановлено, що найвагоміший вплив на успішність реалізації зовнішньоекономічної діяльності аграрних підприємств здійснюють такі фактори, як: політична ситуація в країні та її стабільність (0,107); рівень конкурентоспроможності вітчизняної продукції (товарів) (0,095); складність процедури здійснення ЗЕД (0,085). За результатами характеристики глобального профілю інтеграції аграрних підприємств України в систему міжнародної торгівлі, виявлено чинники непередбачуваності й загроз, які потенційно здатні впливати на функціонування національної агропродовольчої системи у контексті розвитку зовнішньоекономічної діяльності. До ключових ризиків щодо подальшої присутності вітчизняних підприємств на світових аграрних ринках віднесено: ціновий; виробничі; енергетичні; логістичний; гуманітарний. Визначено потенційно привабливі зовнішні ринки збуту агропродовольчих товарів з позицій урахування цінової конкурентоспроможності та умов виходу вітчизняних підприємств на них. Встановлено, що довгостроковий сталий розвиток аграрних підприємств, орієнтований на ефективну й конкурентну участь України у глобальній торгівлі продовольством, забезпечується значною мірою через розвиток інтенсивного великотоварного аграрного виробництва індустріального типу з глибокою переробкою, створенням й розвитком великих агрохолдингів. У проєктній частині дослідження розроблено інструментарій діагностики перспектив розвитку експортного потенціалу аграрних підприємств; обґрунтовано механізми формування зовнішньоекономічних зв'язків аграрних підприємств на основі застосування інструментарію імітаційного моделювання; аргументовано підходи до розробки й імплементації стратегії розвитку зовнішньоекономічної діяльності аграрних підприємств; систематизовано пропозиції щодо удосконалення системи просування сільськогосподарської продукції на зарубіжні ринки; здійснено прогнозування обсягів експорту експортоорієнтованих видів аграрної продукції аграрними підприємствами. Для практичної реалізації напрямів активізації та підвищення ефективності зовнішньоекономічної діяльності аграрних підприємств сформовано перспективну інноваційну модель, суть якої полягає у формуванні конкурентного ядра експортоорієнтованих підприємств за допомогою випереджувального розвитку тих з них, які є найбільш конкурентоспроможними, мають потенціал для зростання, залучені до економічного обігу нематеріальних активів з метою збільшення доданої вартості експортної продукції та поліпшення економічного стану. Обґрунтовано організаційно-економічні механізми функціонування моделі, які гуртуються на системній інтеграції її ключових елементів з цільовими критеріями, завданнями та функціями. Обґрунтовано, що для удосконалення структури зовнішньоекономічних зв'язків аграрних підприємств доцільно використовувати методи імітаційного моделювання. Розроблена імітаційна модель уможливить формування прогнозної динаміки зовнішньоторговельного обороту аграрних підприємств України за різних сценаріїв, визначених зовнішньоекономічною політикою країн-партнерів, а також оцінювати збалансованість сформованих позаекономічних зв'язків. Підхід заснований на вирішенні сформульованої бікритеріальної оптимізаційної задачі, цільовими функціоналами якої є зовнішньоторговельний оборот аграрних підприємств України та дохід від імпорту для країн-партнерів, а керуючими параметрами – середньозважені імпортні мита і квоти на імпорт (розрізняються за групами країн). Для формування переговорної позиції з питань взаємної торгівлі, яка враховує національні економічні інтереси країн-учасниць, розроблено пропозиції щодо визначення необхідного рівня зниження митно-тарифного захисту, а також економічного ефекту в результаті отримання тарифних преференцій, що полягає у пошуку балансу між взаємним зниженням рівня тарифного захисту ринку сільськогосподарської продукції та продовольства: з одного боку, отримання реальної преференційної маржі для доступу експортних товарів на ринок країни-партнера, з іншого – збереження необхідного рівня захисту національного ринку з урахуванням чутливості сільськогосподарської продукції та продовольства до імпорту. Обґрунтовано пропозиції щодо формування та реалізації стратегії сталого розвитку зовнішньоекономічної діяльності аграрних підприємств, в основу яких покладено алгоритм вибору зовнішньоекономічної стратегічної зони господарювання та ідентифікації функціонального інструментарію її імплементації, що забезпечить окреслення чітких правил поведінки на зовнішньому ринку, дієвість принципів здійснення експортно-імпортних операцій, гнучкість і адаптивність бізнес-процесів через застосування релевантних заходів ризик-менеджменту. У цьому зв'язку розроблено теоретико-методичні підходи до трансформації стратегічної карти, змістовне наповнення якої характеризує компліментарність зв'язку між фінансовими та нефінансовими індикаторами, матеріальними та нематеріальними показниками, внутрішніми та зовнішніми аспектами бізнес-процесів, а також рушійними силами й результатами діяльності підприємства на зовнішньому ринку. Розроблено рекомендації щодо удосконалення системи просування сільськогосподарської продукції на зарубіжні ринки, в основу яких покладено комплексний підхід до її формування, що передбачає адаптацію до будь-якого специфічного напряму зовнішньоекономічної діяльності конкретного аграрного товаровиробника-експортера. Розроблено методичний інструментарій діагностики перспектив розвитку експортного потенціалу аграрних підприємств, який передбачає: по-перше, реалізацію комплексу заходів, відповідно до яких розвиток експортного потенціалу може перейти від витратного проєктного підходу до оптимального процесного із залученням у процес експорту його не реалізованих елементів, що усувають або знижують дестабілізуючі фактори. Залучення до експортної діяльності ідентифікованих резервів дозволить збільшити обсяги і розширити географічні межі експорту й підвищити ефективність зовнішньоекономічної діяльності; по-друге, оцінку ефективності експортного потенціалу аграрних підприємств шляхом розрахунку індексу інтенсивності торгівлі як на рівні окремих суб'єктів господарювання АПК (прямий метод), так і за допомогою національних спеціалізованих та державних органів (непрямий метод). Проведено прогнозування обсягів експорту експортоорієнтованих видів аграрної продукції аграрними підприємствами України у рамках таких сценаріїв: сценарій 1: а) закінчення війни у 2025 р.; б) повернення всієї окупованої території; в) збереження довоєнної тенденції зміни обсягів виробництва відповідного виду продукції; сценарій 2: а) довготривала неможливість господарювання на сільськогосподарських угіддях, які постраждали під час воєнних дій.

The thesis is devoted to the substantiation of theoretical and methodological foundations as well as the development of practical recommendations for the improvement of economic and organizational principles of boosting foreign economic activity in agricultural enterprises. The theoretical part of the study systematizes the theoretical and methodological approaches to substantiating the categorical apparatus and defines the concept of «foreign economic activity of agricultural enterprises». It also systematizes the development factors of foreign economic activity of agricultural enterprises and describes how they affect the efficiency of this process. Additionally, this part generalizes and deepens the methodological approaches to assessing the efficiency of foreign economic activity of agricultural enterprises. The concept of «foreign economic activity of agricultural enterprises» was defined more precisely. It is interpreted as the system of foreign economic operations in the agricultural sector of the economy that pertain to the production activities of economic entities and are related to the export and import of goods and services with the goal of making a profit and strengthening competitive positions as a result of entering the global market. This definition differs from the common ones in that it emphasizes how the foreign economic activity of an agricultural enterprise is organized within its general economic activity, how different types of foreign economic activity are distinguished, and how its implementation is intended to support the enterprise's strategic goals and objectives to ensure its operation and effective development. It was emphasized that the foreign economic activity in agricultural enterprises should be managed using an innovative approach, which is based on an understanding of this process derived from the synthesis of four distinct approaches (functional, systemic, risky, and situational) while taking into account the national features of business practices. This approach aims to develop and implement the enterprise's foreign economic strategy with the timely introduction of cutting-edge technologies that meet the requirements of the external environment and ensure competitiveness in the global market in the long term. It was theoretically proved that foreign economic activity is a significant, strategically oriented component of the agricultural enterprises' economic activity. They are interrelated and jointly motivated to carry out business processes for successful and competitive advancement in the global market. Systematization of the efficiency factors of foreign economic activity in agricultural enterprises, their relevance, and sustainable mutually coordinated development ensure the ability of economic entities to dynamically maintain proportions in the organization of activities focused on innovative strategic growth, increase social and economic efficiency, and speed up expanded reproduction. It is argued that the efficiency of foreign economic activity in agricultural enterprises should be analyzed and evaluated using dynamic programming methods based on comparing the obtained economic outcomes with the resources expended to achieve them. System analysis and a comprehensive, dialectical approach are recommended as a starting methodological basis, which requires the study of both individual elements and the system as a whole in constant motion, change, and updating. This is crucial for decision-making when it comes to using innovative approaches, principles, and methods of managing foreign economic activity in agricultural enterprises, including those based on the latest real-time and artificial intelligence technologies. The analytical part of the study examines the foreign economic activity in domestic agricultural enterprises statistically and analytically, focusing on the features of operation under martial law. Additionally, it highlights factors that affect the efficiency of foreign economic activity in agricultural enterprises and describes the global profile of agricultural enterprises in the international trade system. The findings of a statistical and analytical evaluation of the current state and trends in the foreign economic activity of agricultural enterprises showed that, despite the blocked ports and acute problems with overland logistics caused by hostilities in Ukraine, the volume of agricultural products exported in 2022 totaled USD 23.4 billion, which is a 20.5% increase from 2018, but a 15.5% decrease from 2021. The volume of imports amounted to USD 5.95 billion, which is 11.4% higher than in 2018, but 23.1% lower than in 2021. There was a positive trade balance throughout the study period. The export profile of domestic agricultural products underwent significant changes; in particular, exports of plant products, fats, oils, and prepared food were reduced. In 2022, agricultural enterprises received the bulk of their revenues from exporting agri-food products (55.2%) to the EU, including Poland (11.5%). A significant part of agricultural exports is made up of agricultural raw materials, such as cereal and oilseed crops, and vegetable oils, including sunflower oil. The efficiency of foreign economic activity in agricultural enterprises was assessed using a factor analysis of the efficiency of export operations (index method) for the top five agricultural products (cereal crops, vegetable oil, milk and milkcontaining products, oilseed crops, meat and meat products). The contract price index was the most significant among the calculated indices, while the physical volume index was the least significant. This suggests that the efficiency of foreign economic activity is most affected by the value of exported products rather than their volume. Factors that impact the development of agricultural enterprises' foreign economic activity in connection to current global economic trends were identified at the global, national, regional, and sectoral levels. The systematization of external economic factors made it possible to streamline the set of factor elements by integrating and removing duplicated data. According to the results of an expert survey conducted among managers of the largest agricultural exporting enterprises in Lviv oblast, it was found that the most significant factors that impact the success of foreign economic activity in agricultural enterprises are the political situation in the country and its stability (0.107), the competitiveness of domestic products (goods) (0.095), and the complexity of the procedure for foreign economic activity (0.085). Based on the results of characterizing the global profile of integration of Ukrainian agricultural enterprises into the global trade system, the paper identifies the factors of uncertainty and potential threats that may affect the operation of the national agri-food system in the context of the growth of agricultural enterprises' foreign economic activity. The major risks to the further presence of domestic enterprises in the global agricultural markets include price, production, energy, logistics, and humanitarian ones. Potential foreign markets for selling domestic agri-food products were identified, taking into account price competitiveness and conditions for domestic enterprises to enter those markets. It was established that the long-term sustainable development of agricultural enterprises, with an emphasis on Ukraine's effective and competitive participation in the global food trade, is ensured mainly through intensive large-scale industrial agricultural production with deep processing, creation, and development of large domestic agricultural holdings. The project part of the study provides an overview of the diagnostic tools for assessing the likelihood that agricultural enterprises will develop their export potential and substantiates mechanisms for establishing foreign economic relations by agricultural enterprises using the simulation modeling tools. It also provides evidence for the approaches to the formation and implementation of a strategy for the expansion of agricultural enterprises' foreign economic activity and systematizes proposals for enhancing the system for promoting agricultural products in foreign markets. Finally, it forecasts the export volumes of export-oriented agricultural products by agricultural enterprises. A promising innovative model was created to practically intensify and enhance the efficiency of foreign economic activity in agricultural enterprises. The model aims to form a competitive core of export-oriented enterprises through the advanced development of the most competitive ones that have growth potential and are engaged in the economic circulation of intangible assets in order to increase the added value of export products and improve the economic situation. The organizational and economic mechanisms of the model's functioning were substantiated. They are based on the systematic integration of its key elements with the target criteria, tasks, and functions. It was substantiated that in order to improve the structure of agricultural enterprises' foreign economic relations, it is advisable to use simulation modeling methods. The developed simulation model allows to forecast the dynamics of foreign trade turnover of Ukraine's agricultural enterprises under different scenarios determined by the foreign economic policy of partner countries, as well as to assess the balance of the established extra-economic relations. The approach is based on solving the formulated bicriterial optimization problem, the target functions of which are the foreign trade turnover of Ukraine's agricultural enterprises and import income for partner countries, and the control parameters are weighted average import duties and import quotas (differing by groups of countries). In order to form a negotiating position on mutual trade that considers the national economic interests of the participating countries. Proposals regarding the necessary level of reduction of customs and tariff protection, as well as the economic effect of tariff preferences were developed. On the one hand, they aim to obtain a real preferential margin for access of export goods to the partner country's market, on the one hand, to preserve the appropriate protection level of the domestic market taking into account the susceptibility of agricultural products and food to imports. Proposals for the formation and implementation of the sustainable development strategy for foreign economic activity in agricultural enterprises were substantiated. They are based on an algorithm for selecting a foreign economic strategic zone of management and identifying functional tools for its implementation. This will ensure the establishment of clear rules of behavior in the foreign market, the effectiveness of the principles of export-import operations, and the flexibility and adaptability of business processes through using relevant risk management measures. With this in mind, the theoretical and methodological approaches to the transformation of the strategic map were developed. Their content characterizes the complementary relationship between financial and non-financial, tangible and intangible indices, internal and external aspects of business processes, as well as the driving forces and results of the enterprise's activities in the foreign market. The recommendations for enhancing the system of promoting agricultural products to foreign markets were formulated. They are based on an integrated approach to its formation, which provides for adaptation to any specific direction of foreign economic activity of a particular agricultural producer engaged in export. A methodological toolkit for diagnosing the prospects for the development of the agricultural enterprises' export potential was developed. First and foremost, this is a set of measures that can enable the development of export potential from an expensive project approach to an optimal process approach with the involvement of its unrealized elements in the export process, which eliminate or reduce destabilizing factors. The utilization of identified reserves in export activities will expand the volume and geographical scope of exports and enhance the efficiency of foreign economic activity. Second, it will be possible to evaluate the effectiveness of the export potential of agricultural enterprises by calculating the trade intensity index at the level of individual agricultural entities (direct method) and with the help of national specialized and government agencies (indirect method). Several scenarios were used to forecast the volumes of exports of export-oriented agricultural products achieved by Ukraine's agricultural enterprises. The first scenario involves the following: a) end of the war in 2025; b) return of the entire occupied territory; c) preservation of the pre-war trend of changes in the production volumes of the relevant type of product. The second scenario describes a long-term impossibility of farming on agricultural land affected by hostilities.