Державна політика розвитку інституту землеустрою

Abstract

У кваліфікаційній роботі досліджено теоретичні, нормативно правові, інституційні та організаційні засади розвитку інституту землеустрою в Україні в умовах децентралізації, євроінтеграційних трансформацій та воєнних викликів. Проаналізовано еволюцію інституту землеустрою, сучасний стан нормативно правового забезпечення, механізми реалізації державної земельної політики та рівень її ефективності на загальнодержавному і регіональному рівнях, зокрема на прикладі Житомирської області. Визначено проблеми, пов’язані з фрагментарністю законодавства, недостатньою точністю кадастрових даних, інституційною неузгодженістю, цифровою нерівністю громад та дефіцитом кадрових ресурсів. Особлива увага приділена впровадженню європейських стандартів землеустрою, інтеграції вимог Директиви INSPIRE, цифровізації кадастрових процесів, розвитку геоінформаційних систем, екологічно орієнтованому землекористуванню та формуванню комплексних планів просторового розвитку територій. Досліджено роль інституційної взаємодії між державними органами, громадами, приватним сектором, громадськістю та міжнародними партнерами. Обґрунтовано необхідність підвищення кадрової спроможності територіальних громад, розвитку центрів компетенцій та системи професійної підготовки фахівців у сфері землеустрою.

The qualification thesis examines the theoretical, regulatory, institutional and organizational foundations of the development of the land management institution in Ukraine under the conditions of decentralization, European integration transformations, and wartime challenges. The study analyses the evolution of the land management institution, the current state of the regulatory and legal framework, the mechanisms for implementing state land policy, and the level of its effectiveness at the national and regional levels, particularly using the example of the Zhytomyr region. The work identifies key issues related to legislative fragmentation, insufficient accuracy of cadastral data, institutional inconsistency, digital inequality among communities, and shortages of qualified personnel. Special attention is given to the implementation of European land management standards, the integration of INSPIRE Directive requirements, the digitalization of cadastral processes, the development of geographic information systems, environmentally oriented land use, and the preparation of comprehensive spatial development plans for territorial communities. The thesis investigates the role of institutional interaction between state authorities, local communities, the private sector, the public, and international partners. The need to strengthen the human capacity of territorial communities, develop competence centers, and expand professional training systems for land management specialists is substantiated.