Етнічна символіка в просторі сучасної української та польської поезії

Abstract

Статтю присвячено актуальній проблемі використання етнічних образів-символів у сучасній поезії українських та польських авторів. Зазначено, що символи в художній літературі є відображенням як загальнолюдського світобачення, так і національної картини світу. З огляду на спільне слов'янське коріння та тісні культурні взаємини, у статті поставлено за мету дослідити роль етнічної символіки в системі духовних цінностей українського та польського народів, при цьому матеріалом для аналізу обрано низку поетичних текстів обома мовами. Посилаючись на етнографічні, літературознавчі та мовознавчі джерела, автори статті окреслили декілька традиційних давніх за походженням етнічних символів, використаних у польських та українських текстах: лелека, орел, верба, мак, барвінок, рушник. Слова класифіковано за трьома групами: «Тваринні (пташині) символи», «Рослинні символи», «Культові символи та обереги». Зазначено, що всі названі символи мають релігійну, міфологічну або фольклорну етимологію. Наведено приклади давніх прислів'їв, приказок, де використано слова-символи, а також з'ясовано, як вони трактуються в контексті української та польської обрядовості, мовної картини світу. Дослідження поетичних текстів засвідчило, що чимало етнічних символів є багатофункціональними: наприклад, лелека, орел, верба, мак позначають широкий спектр узагальнених понять про вірність батьківщині, владу, мужність, гордість, вічність життя, жіночність, зв'язок із Всесвітом, родовід, кохання, ніжність тощо. З огляду на це, порівняльний аналіз авторської інтерпретації етнічних символів у польській та українській поезії показав розмаїття художнього бачення, зумовлене впливом національної культури або власними асоціаціями літераторів. Особливе місце в системі етнічних символів посідає рушник, який є потужним культовим символом в обох народів. Показово, що він сам, будучи символом – полотном-оберегом, поєднує у своєму орнаменті низку символів природи та солярних знаків. Тому поезій, присвячених рушникові, у літературі чимало. Щодо образу-символу орла в поезіях автори статті зазначають різне трактування, що пов'язано з геральдикою багатьох країн. Окреслено напрям подальшої наукової розвідки, яка стане органічним продовженням цієї статті, – цікавим та актуальним буде дослідження символів війни і миру в українській та польській поезії.

This article addresses the topical issue of the use of ethnic symbolic imagery in contemporary Ukrainian and Polish poetry. It proceeds from the premise that symbols in literary texts function as markers of both a universal worldview and a culturally specific national worldview. Given the common Slavic roots and close cultural relations, the article aims to explore the role of ethnic symbols in the system of spiritual values of the Ukrainian and Polish peoples, while a number of poetic texts in both languages were selected as material for analysis. Drawing on ethnographic, literary, and linguistic sources, the authors identify a set of traditional symbols of ancient origin that recur in Ukrainian and Polish poetic discourse, including the stork, eagle, willow, poppy, periwinkle, and ritual towel. The words are classified into three groups: «Animal (bird) symbols», «Plant symbols», and «Cult symbols and amulets». It is emphasized that all of these symbols derive from religious, mythological, or folkloric traditions. The study also incorporates examples from proverbs and sayings in which these symbolic elements appear, elucidating their semantic interpretations within Ukrainian and Polish ritual practices as well as within the broader linguistic worldview. Analysis of the poetic texts demonstrates the polyfunctional nature of many ethnic symbols: for instance, the stork, eagle, willow, and poppy may variously signify loyalty to the homeland, power, courage, pride, the continuity of life, femininity, cosmic interconnectedness, lineage, love, and tenderness. A comparative analysis of authorial interpretations in Ukrainian and Polish poetry reveals a diversity of artistic conceptualizations shaped by national cultural contexts as well as individual associative frameworks. Particular attention is devoted to the ritual towel (rushnyk), which occupies a central place in the symbolic system of both cultures. As a ritual object and protective amulet, it integrates multiple symbolic motifs (especially natural and solar elements) within its ornamentation, a fact reflected in its frequent poetic representation. Finally, the authors outline the direction of future research, suggesting that an investigation of the symbolism of war and peace in Ukrainian and Polish poetry would constitute a logical and relevant continuation of the present study.

Artykuł poświęcony jest aktualnemu problemowi wykorzystania obrazów-symboli etnicznych we współczesnej poezji ukraińskich i polskich autorów. Zauważono, że symbole w literaturze pięknej są odbiciem zarówno uniwersalnego światopoglądu, jak i narodowego obrazu świata. Biorąc pod uwagę wspólne słowiańskie korzenie i bliskie powiązania kulturowe, artykuł ma na celu zbadanie roli symboli etnicznych w systemie wartości duchowych narodu ukraińskiego i polskiego, a jako materiał do analizy wybrano szereg tekstów poetyckich w obu językach. Odwołując się do żródeł etnograficznych, literackich i lingwistycznych, autorki artykułu przedstawiły kilka tradycyjnych symboli etnicznych o starożytnym pochodzeniu, używanych w obrębie tekstów polskich oraz ukraińskich: bocian, orzeł, wierzba, mak, barwinek, ręcznik. Słowa te podzielono na trzy grupy: «Symbole zwierzęce (ptasie)», «Symbole roślinne», «Symbole kultowe i amulety». Zauważono, że wszystkie wymienione symbole mają etymologię religijną, mitologiczną lub folklorystyczną. Podano przykłady dawnych przysłów i powiedzeń, w których zastosowano symbole słowne, a także wyjaśniono, jak są one interpretowane w kontekście obrzędowości ukraińskiej i polskiej, językowego obrazu świata. Badania tekstów poetyckich wykazały, że wiele symboli etnicznych ma charakter wielofuhkcyjny: na przykład bocian, orzeł, wierzba, mak oznaczają szeroki wachlarz uogólnionych pojęć wierności ojczyźnie, władzy, odwagi, dumy, wieczności życia, żeńskości, związku z Wszechświatem, rodowodem, miłością, czułością itd. W tym kontekście analiza porównawcza interpretacji symboli etnicznych w poezji polskiej i ukraińskiej przez autora wykazała różnorodność wizji artystycznej, uwarunkowanej wpływem kultury narodowej lub własnymi skojarzeniami pisarzy. Szczególne miejsce w systemie symboli etnicznych zajmuje ręcznik, który jest silnym symbolem kultowym dla obu narodów. Znamienne jest, że sam on, będąc symbolem – płótnem-amuletem, łączy w swojej ornamentyce szereg symboli natury i znaków solarnych. Dlatego w literaturze istnieje wiele wierszy poświęconych ręcznikowi. Odnosząc się do symbolu-obrazu orła w poezji, autorki artykułu zwracają uwagę na różne interretacje, związane z heraldyką wielu krajów. Nakreślono kierunek dalszych badań naukowych, które staną się organiczną kontynuacją niniejszego artykułu – badanie symboli wojny i pokoju w poezji ukraińskiej i polskiej będzie interesujące oraz aktualne.