Проект заходів з поліпшення умов проживання жуйних ратичних тварин в угіддях ТОВ «МРК «Сапсан Полісся»

Abstract

У роботі оцінено стан популяцій козулі європейської, оленя лісового та лося європейського в угіддях ТОВ «МРК «Сапсан Полісся» (7357,1 га) і обґрунтовано комплекс заходів для поліпшення умов їх існування. Проведено типологічну характеристику та бонітування угідь, визначено середні показники цінності і на їх основі розраховано оптимальну чисельність: козуля – 184 гол., олень – 36 гол., лось – 13 гол. Встановлено, що фактична чисельність у 2024 р. є нижчою за оптимальну (козуля – 163, олень – 24, лось – 6 гол.), тому запропоновано 15-річне планування чисельності та норм вилучення для козулі й оленя з виходом на оптимум у 2029 і 2033 рр. відповідно; для лося передбачено відновлення чисельності без добування. Запроєктовано біотехнічні заходи: зимову підгодівлю, мінеральну підгодівлю (сіль), облаштування солонців, годівниць і водопоїв, а також створення кормових (25,44 га) і захисних (7,04 га) ремізів. Запропоновані результати можуть бути використані господарством для господарсько обґрунтованого ведення мисливського господарства.

The thesis evaluates the status of populations of European roe deer, red deer, and Eurasian elk within the hunting grounds of LLC “MRC “Sapsan Polissia” (7,357.1 ha) and substantiates a set of measures aimed at improving their living conditions. A typological classification and bonitation of the hunting grounds were carried out, average habitat value indices were determined, and on this basis the optimal population sizes were calculated: roe deer – 184 individuals, red deer – 36 individuals, and elk – 13 individuals. It was established that the actual population sizes in 2024 were lower than optimal (roe deer – 163, red deer – 24, elk – 6 individuals). Therefore, a 15-year population management plan with regulated harvesting for roe deer and red deer was proposed, with the achievement of optimal levels in 2029 and 2033, respectively; for elk, population recovery without harvesting is envisaged. Biotechnical measures were designed, including winter supplementary feeding, mineral supplementation (salt), installation of salt licks, feeding stations, and watering sites, as well as the establishment of forage (7.04 ha) and protective (25.44 ha) refuges. The results obtained can be applied in practice to ensure scientifically grounded and sustainable management of the hunting grounds.