Психофізіологічні реакції на стрес в умовах повномасштабної війни в Україні

Abstract

У роботі досліджено психофізіологічні реакції на стрес у військових та цивільних осіб в умовах повномасштабної війни в Україні. У першому розділі представлено теоретичні засади аналізу феномену стресу в контексті воєнних дій. Розкрито поняття стресу, його природу та психофізіологічні механізми виникнення, охарактеризовано відмінності між бойовим і цивільним стресом. Проаналізовано основні причини виникнення стресових станів у військових (бойові дії, перевантаження, втрати) та цивільних (небезпека, переміщення, соціальна нестабільність). Окрему увагу приділено класифікації психофізіологічних реакцій, включно з емоційними, когнітивними, поведінковими та соматичними проявами, що мають специфіку залежно від контексту воєнного досвіду. У другому розділі розглянуто методи діагностики стресових станів і психофізіологічних реакцій. Викладено характеристику психодіагностичних методик, спрямованих на вимірювання рівня стресу, тривожності, напруги та фізіологічних показників (пульс, тиск, електрокожна активність). Описано психофізіологічні тести, що дозволяють оцінити швидкість реакцій, рівень адаптаційних можливостей організму, стійкість до стресу та функціональний стан нервової системи. Показано важливість комплексного підходу до діагностики, який поєднує психологічні та фізіологічні вимірювання. У третьому розділі подано результати емпіричного дослідження психофізіологічних реакцій на стрес у вибірці військовослужбовців і цивільних громадян. Проаналізовано методику проведення дослідження, описано вибірку та інструменти збору даних. Виявлено відмінності у характері стресових реакцій між групами, зокрема в рівні тривожності, соматичних симптомів і показниках адаптаційних ресурсів. Здійснено психологічну інтерпретацію отриманих результатів та сформульовано рекомендації щодо оптимізації адаптаційних механізмів, розвитку стресостійкості, психопрофілактики посттравматичних станів і підтримки психічного здоров’я в умовах війни. У висновках підкреслено, що психофізіологічні реакції на стрес мають комплексний характер і залежать від соціального статусу, досвіду переживання бойових дій, індивідуальних особливостей нервової системи та ресурсів особистості. Результати дослідження мають практичне значення для психологів, військових медиків, психотерапевтів і волонтерів, які працюють із наслідками бойового стресу.

The work examines psychophysiological reactions to stress in military and civilian personnel in conditions of full-scale war in Ukraine. The first chapter presents the theoretical foundations for analyzing the phenomenon of stress in the context of military operations. The concept of stress, its nature, and psychophysiological mechanisms of occurrence are revealed, and the differences between combat and civilian stress are characterized. The main causes of stress in military personnel (combat operations, overload, losses) and civilians (danger, displacement, social instability) are analyzed. Particular attention is paid to the classification of psychophysiological reactions, including emotional, cognitive, behavioral, and somatic manifestations, which are specific depending on the context of military experience. The second chapter examines methods for diagnosing stress and psychophysiological reactions. It describes psychodiagnostic techniques aimed at measuring stress, anxiety, tension, and physiological indicators (pulse, blood pressure, electrodermal activity). Psychophysiological tests are described that allow assessing reaction speed, the body's adaptive capabilities, stress resistance, and the functional state of the nervous system. The importance of a comprehensive approach to diagnosis, combining psychological and physiological measurements, is demonstrated. The third chapter presents the results of an empirical study of psychophysiological reactions to stress in a sample of military personnel and civilians. The research methodology is analyzed, and the sample and data collection tools are described. Differences in the nature of stress reactions between groups were identified, particularly in terms of anxiety levels, somatic symptoms, and adaptive resource indicators. A psychological interpretation of the results is provided, and recommendations are formulated for optimizing adaptive mechanisms, developing stress resistance, psychoprophylaxis of post-traumatic conditions, and maintaining mental health in wartime conditions. The conclusions emphasize that psychophysiological reactions to stress are complex and depend on social status, experience of combat, individual characteristics of the nervous system, and personal resources. The results of the study are of practical importance for psychologists, military medics, psychotherapists, and volunteers working with the effects of combat stress.