Психологічні особливості професійного вигорання медичних працівників в умовах воєнного стану

Abstract

Кваліфікаційна робота присвячена дослідженню психологічних особливостей професійного вигорання медичних працівників у контексті воєнного стану в Україні. Теоретичний аналіз засвідчив, що професійне вигорання медиків формується внаслідок тривалого впливу хронічного стресу, екстремальних умов праці, емоційного перевантаження та морально-етичних дилем, пов’язаних із наданням медичної допомоги в умовах війни. Показано, що поєднання високих професійних вимог і обмежених ресурсів призводить до порушення адаптаційних механізмів, розвитку емоційного виснаження, деперсоналізації та зниження відчуття професійної ефективності. Теоретичну основу дослідження становлять біопсихосоціальний підхід до аналізу психічних станів, модель «Вимоги–Ресурси роботи» (JD-R), класичні концепції професійного вигорання К. Маслач і С. Джексон, теорії стресу Г. Сельє та Р. Лазаруса, а також сучасні уявлення про нейропсихологічні механізми стресу й емоційної регуляції. Особливу увагу приділено впливу екстремальних умов воєнного часу на когнітивні, емоційні та поведінкові прояви вигорання у медичних працівників. Емпіричне дослідження проведено на вибірці 30 медичних працівників закладів охорони здоров’я м. Житомира. У дослідженні використано методику діагностики професійного вигорання К. Маслач (MBI), шкалу сприйманого стресу PSS, методику оцінки рівня стресу Ю. Щербатих, а також кореляційний аналіз. Отримані результати свідчать про високий рівень емоційного виснаження та значущі взаємозв’язки між рівнем стресу, тривожності й основними компонентами професійного вигорання. Виявлено, що умови воєнного стану суттєво підвищують ризик дезадаптації, сприяють розвитку симптомів, близьких до вторинної травматизації, та знижують психологічну стійкість медичних працівників. Практичне значення роботи полягає в обґрунтуванні напрямів психологічної профілактики професійного вигорання та можливості використання отриманих результатів у діяльності практичних психологів, керівників медичних закладів і фахівців системи охорони психічного здоров’я. Матеріали дослідження можуть бути використані для розробки програм психологічної підтримки та підвищення стресостійкості медичних працівників в умовах підвищеного професійного ризику.

The qualification thesis is devoted to the study of psychological features of professional burnout among medical workers in the context of martial law in Ukraine. Theoretical analysis has shown that professional burnout of medical staff is formed as a result of prolonged exposure to chronic stress, extreme working conditions, emotional overload, and moral-ethical dilemmas associated with providing medical care during wartime. It is demonstrated that the combination of high professional demands and limited resources leads to the disruption of adaptive mechanisms, emotional exhaustion, depersonalization, and a decrease in perceived professional effectiveness. The theoretical framework of the study is based on the biopsychosocial approach, the Job Demands–Resources (JD-R) model, classical concepts of professional burnout developed by C. Maslach and S. Jackson, stress theories by H. Selye and R. Lazarus, as well as contemporary views on neuropsychological mechanisms of stress and emotional regulation. Particular attention is paid to the impact of extreme wartime conditions on cognitive, emotional, and behavioral manifestations of burnout in medical professionals. The empirical study was conducted on a sample of 30 medical workers employed in healthcare institutions in Zhytomyr. The research methods included the Maslach Burnout Inventory (MBI), the Perceived Stress Scale (PSS), Shcherbatykh’s Stress Level Assessment Method, and correlation analysis. The results indicate a high level of emotional exhaustion and statistically significant relationships between stress, anxiety, and the core components of professional burnout. It was found that martial law conditions significantly increase the risk of maladaptation, contribute to symptoms of secondary traumatization, and reduce psychological resilience among medical workers. The practical significance of the study lies in substantiating directions for psychological prevention of professional burnout and in the possibility of applying the obtained results in the work of practical psychologists, healthcare administrators, and mental health professionals. The findings may be used in the development of psychological support programs aimed at enhancing stress resilience and maintaining the psychological well-being of medical personnel working under conditions of increased professional risk.