Цифровий детокс як ресурс психологічного благополуччя особистості в умовах війни

Abstract

Магістерська кваліфікаційна робота присвячена дослідженню феномену цифрового детоксу як ресурсу психологічного благополуччя особистості в умовах війни. Актуальність теми зумовлена зростаючим інформаційним перевантаженням, цифровою залежністю та впливом воєнного контексту на психоемоційний стан молоді. У роботі здійснено теоретичний аналіз проблеми психологічного благополуччя, резильєнтності, стресостійкості, цифрової поведінки та стратегій цифрового детоксу у вітчизняних і зарубіжних дослідженнях. Метою дослідження було визначення особливостей впливу цифрового детоксу на рівень психологічного благополуччя, резильєнтності та суб’єктивного стресу студентської молоді. Для досягнення поставленої мети використано комплекс методів: теоретичні (аналіз і систематизація наукової літератури), емпіричні (анкетування, психодіагностичні методики – Шкала психологічного благополуччя К. Ріфф, Connor-Davidson Resilience Scale (CD-RISC), Perceived Stress Scale (PSS-10), авторська анкета цифрової активності та практик цифрового детоксу), а також методи математичної статистики (описова статистика, кореляційний аналіз, t-критерій Стьюдента). Емпірична база склала 68 студентів віком 18-25 років (42 жінки та 26 чоловіків), які проживають в Україні та зазнають впливу інформаційного перевантаження в умовах війни. Дослідження мало чотири етапи: підготовчий, констатувальний, формувальний та контрольний. На формувальному етапі було впроваджено тритижневу програму цифрового детоксу, що включала обмеження часу у соцмережах, практику «цифрових пауз» та заміну частини онлайн-активностей офлайн-взаємодіями. Отримані результати засвідчили, що застосування цифрового детоксу сприяє зростанню рівня психологічного благополуччя, підвищенню резильєнтності та зниженню суб’єктивного рівня стресу у студентів. Було виявлено, що надмірна цифрова активність асоціюється з підвищеним рівнем стресу та зниженням життєстійкості, тоді як усвідомлене застосування цифрового детоксу позитивно корелює з психологічним благополуччям. Також зафіксовано гендерні відмінності: жінки виявили більшу цифрову активність і вищий рівень стресу, тоді як чоловіки продемонстрували відносно вищу резильєнтність. Практичне значення дослідження полягає у можливості використання програми цифрового детоксу як психопрофілактичного інструменту у роботі психологів, закладів освіти та молодіжних центрів. Розроблені рекомендації можуть стати основою для впровадження освітніх та психогігієнічних програм, спрямованих на формування здорових цифрових звичок та підвищення психологічної стійкості студентської молоді в умовах війни та глобальної нестабільності.

This Master’s thesis is devoted to the study of digital detox as a resource for psychological well-being in wartime conditions. The relevance of the research is determined by the rapid growth of digital overload, the prevalence of digital dependence, and the negative impact of war-related information flow on the mental health of young people in Ukraine. The paper provides a theoretical overview of psychological well-being, resilience, stress resistance, digital behavior, and digital detox strategies in contemporary national and international psychological research. The aim of the empirical study was to determine the impact of digital detox on the psychological well-being, resilience, and perceived stress levels of student youth. The research sample consisted of 68 university students aged 18-25 (42 women and 26 men) living in Ukraine and directly experiencing the effects of wartime digital overload. The methodological basis of the study included theoretical methods (literature analysis and synthesis), empirical methods (questionnaires, psychodiagnostic tools such as Ryff’s Scales of Psychological Well-Being, the Connor–Davidson Resilience Scale (CD-RISC), the Perceived Stress Scale (PSS-10), and an original questionnaire on digital activity and detox practices), as well as statistical methods (descriptive statistics, correlation analysis, Student’s t-test). The experimental part of the research was organized in four stages: preparatory, diagnostic, formative, and control. At the formative stage, a three-week digital detox program was implemented, which included limiting social media usage, practicing “digital pauses” (avoiding gadgets in the evening and before bedtime), and replacing online activities with offline alternatives such as sports, reading, and face-to-face communication. The findings confirmed that the implementation of digital detox leads to a significant increase in psychological well-being, an improvement in resilience, and a reduction in perceived stress. Higher levels of digital activity were associated with greater stress and lower resilience, while conscious use of digital detox practices positively correlated with higher well-being. Gender differences were also observed: women demonstrated higher stress levels and greater digital activity, while men showed relatively stronger resilience. The practical significance of the study lies in the possibility of applying digital detox programs as a preventive and psychohygienic tool in the practice of psychologists, educators, and youth centers. The research results may be used for the development of targeted interventions aimed at fostering digital hygiene, reducing stress, and strengthening resilience among students in conditions of war and global instability.